зустріч

  • Літературнй клуб «ProЧитання»: продовжуємо роботу над артбуком

    У вівторок, 2 жовтня, уже традиційно шанувальники літератури зібралися в ретроаудиторії. Цього разу Олена Романенко розповідала про артбуки на загал: які вони бувають? І яким буде студентський? Минулої зустрічі учасники клубу обрали двох письменників для книги – Марію Матіос та Юрія Іздрика.

    Буває, що лекцію читають дуже швидко, ледь встигаєш нотувати, але краще нерозбірливий почерк, аніж втрачені знання. Майстер-клас був присвячений взаємодії візуального та словесного. Студенти гортали українські артбуки: «Жадан і собаки», «Папіроси» Іздрика, «Антонич від А до Я» від ВСЛ, знаменитий «Зубр шукає гніздо» Оксани Були (про Туконі – істоту, яка вкладає тваринок спати). Пізніше разом із модераторами – Оленою Романенко та Мариною Рябенко – намагалися знайти асоціації для майбутніх артбуків творчості Іздрика та Матіос. Що асоціює з письменником? Факти біографії, місця роботи, теми творчості та назви творів, певні роки чи прецедентні проекти, бачення інших митців. Наприклад, в Іздрика варто згадати його роботу в часописі «Четвер», а до Матіос можна дібрати тему вишиванки «Буковина» чи серію ілюстрацій на зразок «Тіней забутих предків» Олени Кульчицької. В аудиторії навіть спробували поєднати цитату художнім шрифтом, ілюстрацію та заголовок (до «Майже ніколи не навпаки» Матіос). А ще створювали зоропоезію до «Молитви» Іздрика.

    Гляньмо на історію візуалізації. Лектор розповідала про німецького лікаря Фріца Кана, якого вважають батьком візуалізації, а спеціалісти з інфографіки мало не поклоняються своєму генію. Фріц розумів схильність людського мозку до візуалізації та представив організм наочно як «індустріальний палац». У 1920-х Герт Арнц і його учень Отто Нейрат винайшли міжнародну систему візуальної мови ISOTYPE. Не забуваймо і про «Маніфест сюрреалізму» Марінетті, і про вітчизняне поезомалярство Семенка. Теоретик і практик летризму (де буква є основним елементом усіх видів художньої творчості) – Ізидор Іссу. Одним із перших жанрів візуальної поезії була також дитяча французька. Із сучасного гостям показали зразок новозеландської креативної книги і поетичної творчості The Wai-te-ata Companion to Poetry – коробочку з текстами у найрізноманітніших формах. Це листівки, конверти, вірші, вписані у букву тощо. В Україні незвичними формами займається острозький Музей книги і книгодрукування та студія «Аграфка».

    Нині візуальний і словесний наративи йдуть паралельно. Читання складається з візуального, аудиторно-лінгвістичного, інтелектуального та емоційного компонентів. Воно є асоціативним. Від формату залежить наше сприйняття. Працюючи над оформленням, варто пам’ятати, якій аудиторії ми адресуємо видання. А ще не забуваймо користуватися правилами:
    - сторінка має межі (поля);
    - довгий рядок (120+ знаків)ускладнює читання, але рівномірність змушує звернути увагу саме на текст;
    - ми читаємо в послідовності «фото, заголовок, текст»;
    - завжди читають підписи під фото;
    - читач любить шрифти із засічками;
    - права частина розгортки привертає більше уваги глядача;
    - діє правило першого погляду;
    - кольори в негативі утруднюють сприйняття;
    - у композиції має бути 1 (а не багато) візуальний стимул, прості форми, впізнаваний образ.

    Студенти вже чекають на продовження серії творчих зустрічей. Знання й справді допоможуть їм яскраво донести слово до читача.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • КНУ Ехро-2018

    Суботнього дня, 29 вересня, відбувся загальноуніверситетський день відчинених дверей – КНУ Ехро-2018. Попри негоду в коридорах Червоного корпусу було тісно: абітурієнти та їхні сім’ї завітали, аби дізнатися про навчання на бажаній спеціальності. Експозиція Інституту філології мала що запропонувати вступникам.

    Щороку у нас проводиться 3-4 зустрічі з абітурієнтами. Уже в грудні Жовтий корпус знову ласкаво запросить усіх охочих, адже будуть сформовані остаточні правила вступу. Однак і нині було що розповісти. Відповідальний секретар відбіркової комісії доцент Сергій Різник у вступному слові розповів про переваги наших освітніх програм, а також про міжнародну співпрацю. Наприклад, торік Посольство Республіки Болгарія обладнало інтерактивний кабінет для вивчення мов при кафедрі слов’янської філології. У нас велика база практик (перекладацької, соціально-комунікативної, народознавчої), а кожен студент має право протягом семестру поїхати на навчання в Європу за програмою Erasmus+. Детальніше про академічну мобільність розповіла заступник директора Інституту філології доцент Наталя Любарець.

    Представники від кафедр презентували свою діяльність, пізніше абітурієнти мали змогу розпитати про деталі. Виступила очільник кафедри слов’янської філології Ольга Паламарчук. Славісти – одна з найстаріших кафедр Університету, тут викладається унікальна комбінація слов’янських мов. Лише здається, що перекладати з них легко. Освітні програми унікальні, дуже затребувані. Випускники знаходять роботу в МЗС, МВС, СБУ, у дипломатичних академіях, у посольствах, у торгівельно-промисловій палаті, в університетах і на телебаченні. Завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова наголосила, що викладацький склад в Інституті – найкращий: «Ви будете впевнені, що отримали найвищу якість знань». До того ж з першого курсу вимову студентам ставлять носії мови. Від доцента кафедри мов і літератур Далекого Сходу Наталі Ісаєвої дізналися, що в ІФі працює Інститут Конфуція, завдяки якому принаймні 90% китаїстів упродовж бакалаврату стажуються в Китаї. Також почули про відносно програму – прикладну (комп’ютерну) лінгвістику та англійську мову. Куратор спеціальності Оксана Зубань розповіла про історію програми, створеної на базі лабораторії експериментальної фонетики та комп’ютерної лінгвістики ІФ. Спільно з кібернетиками КНУ студенти вивчають 3 блоки дисциплін: лінгвістичні, математичні та інформаційних технологій.

    Філологи вже декілька років очолюють студентське самоврядування в Університеті – СПУ, Профбюро та СРС. На презентацію завітав голова Студпарламенту КНУ Станіслав Гречка, який запевнив: абітурієнти не пожалкують про вступ до ІФу. Мова – ключ до культури і цілого світу. До того ж тут будь-яка ваша ідея зможе реалізуватися завдяки підтримці однодумців.

    У холі Червоного відбувалися поетичні читання за участі студентів ІФ, студенти-тюркологи співали пісні турецькою та кримськотатарською, а локація ІФ на експозиції пропонувала пізнавальні інтерактиви. Пізніше для майбутніх абітурієнтів провели екскурсію до Жовтого корпусу. Від магістрантки Антоніни Чередніченко абітурієнти дізналися про історію Інституту, побачили ретроаудиторію, Мистецьку залу, лабораторію синхронного перекладу, музей імені Олеся Гончара. На завершення студенти-фольклористи провели майстер-клас із традиційних українських танців.
    Настрій події – сонячний. Чекаємо на майбутні зустрічі.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Індонезійська делегація в ІФ

    28 вересня відбулася зустріч студентів, які вивчають індонезійську мову, з делегацією комітету з питань правової політики, прав людини та безпеки Палати Народних Представників Республіки Індонезія. Привітав вельмишановних гостей директор центру індонезійської мови та літератури Прабово Хімаван. Зустріч відбувалася у форматі діалогу. Студенти-сходознавці, практикуючи свої мовленнєві навички із індонезійської мови, ставили запитання членам делегації, на які гості залюбки відповідали.

  • ЗМовники про нову редакцію українського правопису

    26 вересня розпочався новий змовницький сезон. Відкрили його члени Національної правописної комісії доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Лідія Гнатюк та доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Інституту філології Сергій Лучканин. Разом із запрошеними гостями говорили про пропоновані зміни до правопису.

    Нова редакція українського правопису була оприлюднена у серпні і наразі винесена на всенародне обговорення. Роботу над нею було розпочато у 2015 році. Девізом нового правописного поекту стали слова Олександра Пономаріва: "новий правопис для єдиної України". До цього часу існувало чимало редакцій. Та й у цілому історія українського правопису терниста. Але, Лідія Павлівна Гнатюк заспокоїла змовників. Виявляється, Україна не єдина держава, де досі триває робота над правописом. Так, у Німеччині тривалий час співіснували два варіанти правопису. А наші сусіди білоруси нещодавно переробили свою загальноприйняту систему правил вживання мовних одиниць. Такі приклади не поодинокі і свідчать про те, що мова – живий організм, який постійно розвивається. Виступаючи, Лідія Павлівна зупинилася на найобговорюваніших змінах, які виклакали чималий резонанс у суспільстві. А деякі з них вже встигли обрости міфами та легендами. Уявіть, в одній із київських шкіл директорка повідомила, що літеру І відмінять))) Насправді, таких кардинальних змін правописна комісія не пропонує. У проекті видозмінено правило вживання И у словах. Ця літера, за новою редакцією, зможе вживатися на початку слів – икавка, ич. Чи сприйме це суспільство? Час покаже. Сергій Лучканин поділився доводами щодо видозміни деяких термінів. Так, у новій редакції пропонують вживати термін з дефісом, а не через дефіс. Також Сергій Мирославович навів приклади правописної практики чехів та румун, ілюструючи думку Лідії Павлівни про розвиток та постійну роботу над національними правописами. Під час зустрічі лунали думки студентів щодо запропонованих змін. Хтось кардинально готовий усе видозмінити, хтось обстоює західноукраїнський узус, а дехто покладає надії на час, який усе розставить по своїх місцях.

    Правописна тема невичерпна, але організована зустріч була обмежена часом. Тому зауваги до запропонованого правописного проекту можна надсилати на емейл комісії. Наступна зустріч змовників відбудеться 10 жовтня. Говоритимемо про мовленнєвий етикет у різних країнах. Приходь, під час навчального семестру хоч подумки зможеш помандрувати.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Хорватський поетичний андеграунд у перекладах Юрка Позаяка

    25 вересня на запрошення кафедри слов’янської філології до Інституту філології завітали гості з Хорватії. Вони прибули просто з Форуму видавців у Львові, де презентували антологію «Хорватські поетичні хулігани». Упорядником збірки хорватської андеграундної поезії став наш випускник Юрій Лисенко, відомий у літературному світі як Юрко Позаяк. Юрій має досвід дипломатичної роботи у Загребі (1998 - 2002) та Белграді (у посольстві Сербії 2004 - 2008).

    У Хорватії є традиція – «Ранок поезії». Щосуботи о 12:00 у старовинній корчмі збираються всі, хто вважає себе поетом, і читають по 2-3 вірші. Генії і графомани збираються на одній сцені. «Графомани теж мають право на те, щоб їх послухали! – каже Позаяк. – Вони створюють середовище для справжніх митців». Уже в Україні Позаяк разом із поетом Олександром Ірванцем заснували такі самі «ранки»: щосуботи в кнайп-клубі «Купідон» кожен може прочитати свої твори. Лише будьте готові до Ірванцевих розгромних рецензій!

    Відтворити атмосферу зібрань андеграунду спробували в Інституті філології. «Трошки розважимо вас і похуліганимо!» – пообіцяв Юрко. Так і сталося. По кілька оригінальних творів із перекладом українською прочитали Жарко Йовановскі, Синиші Матасович, Звонимир Гроздич, донька упорядника збірки Дарія Лисенко та батько покійного письменника Симо Мраовича Йово Мраович. Позаяк зачитав власні переклади Роберта Рокліцера, який вів хорватські «Ранки поезії» довгий час. Перекладач каже, що труднощів з текстом було небагато, адже сучасні хорватські вірші відкидають рими як анахронізм. Доцент кафедри слов’янської філології Олена Дзюба запросила Юрія знову завітати до нас: розповісти про мистецтво перекладу юним філологам детальніше. А самі студенти чекатимуть на Позаяка як іронічного поета.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Speed dating для першокурсників

    Відділ зовнішніх зв’язків СПІФ застосував формат «швидких побачень» для новачків Інституту філології. Ведуча Настя Анікєєва одразу пояснила, що в заходу нема іншої мети, як просто провести час весело та знайти нових підписників у Instagram. Speed dating виник 20 років тому в Лос-Анджелосі, перші побачення відбувались у затишних кав’ярнях. Перший курс дуже активно заводив знайомства, гомін розмов було чути з коридору, хоча кожна тривала лише 4 хвилини. Мінялися «змійкою», а тим, хто розгубився, перед очима завжди була шпаргалка на допомогу: питання для співрозмовника. Чи гарно знаєш Київ? Якому подарунку зрадієш, як дитина? Без якої музики не можеш жити? Це та багато іншого тепер знають одне про одного юні філологи.

    Категорії: 
  • Лекція канадського вченого та мандрівного філософа Реаля Ганьйона

    «Сучасність вбиває цивілізації». Таку назву має книга канадського вченого, мандрівного філософа та послідовника Ведичної культури Реаля Ганьйона. 20 вересня з ініціативи кафедри української мови та прикладної лінгвістики автор завітав до Інституту філології, аби студенти першими побачили його працю. У рамках зустрічі філолософ прочитав лекцію "Екологія душі - екологія мови". Лекція відбулася за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «МАЗЕР». Під час розмови зі студентами канадський гість наголосив, що студентство - це майбутня інтелектуальна еліта, яка має дбати про чистоту своєї душі, бо саме вона відзеркалюється в мові. Мандрівний філософ і сам студент. Першу освіту отримав у молоді роки в Отто та влаштувався соцпрацівником. «Соціальний працівник – той, хто допомагає людям чи принаймні намагається. Я пробував допомогти людям з різними проблемами, але я теж мав проблеми». За 3 роки Ганьйон звільнився та вирушив у мандри. Як і всі молоді люди, замислювався над основними питаннями життя. І за 32 роки після випуску він знову став студентом! Отримав ступінь магістра педагогіки в Індонезії, а нині вивчає соціологію в Індії. Його наукова робота і є темою книги «Сучасність вбиває цивілізацію».

    Окрім науки, гість займається захистом природи та розвитком органічної продукції. Є фундатором сільськогосподарських ферм у багатьох країнах, зокрема й в Україні. Природа, на думку лектора, дає нам 3 найважливіші дари: землю, плоди, знання. Але ще від Французької революції XVIII сторіччя почалась індустріальна революція, суспільство перетворилося на споживацьке, а нові технології часто шкодять природі. Щодня зникає декілька видів живого, щороку майже мільйон людей вчиняють суїцид. І трьома глобальними проблемами людства на сьогодні стали егоїзм, жадібність та апатія.

    Та не втрачаймо надії, вихід є. «Лише в гармонії з собою і природою ми знайдемо порятунок», − каже Р. Ганьйон.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міжнародний день миру в ІФ

    Мир. Просте і таке бажане для усіх українців слово. П'ять років тому ми не уявляли цінність цього поняття. Кровопролиття, смерть і війна - те, що сколихнуло Україну, те, що змусило зробити переоцінку понять. Для нас, українців, тепер це не просто слово чи поняття - це віра, прагнення, майбутнє. Підтвердженням цього став захід 21 вересня з нагоди Міжнародного дня миру. Організатори святкування - кафедра тюркології Інституту філології за сприяння Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації та Зразкового театру-судії “ОКей!” у рамках програми показали присутнім, що мир - це стан спокою і гармонії в душі не лише окремої людини, а порозуміння, відсутність насильства і взаємоповага між народами і державами.

    Міжнародний День Миру був заснований у 1981 році Організацією Об'єднаних Націй як щорічне свято відмови від насильства і припинення вогню в глобальному масштабі. Починаючи з 2002 року Міжнародний День Миру щорічно відзначається 21 вересня.

    Присутніх на заході тепло привітали доктор філологічних наук, завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, заступник директора Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації Георгій Кунах Віктор Шевченко та керівник Зразкового театру-судії “ОКей!” Оксана Ковальова. Вихованці пані Оксани зачарували глядачів фрагментом театральної вистави «Одного разу на Купала», з сольними номерами виступили Анастасія Теплик, Яна Вялова, Аліса Еріхова, Валерія Зайцева та Вероніка Турик. Насамкінець активні учасники заходу були відзначені грамотами, а викладач кафедри тюркології Ольга Пишньоха від імені організаторів подякувала усім за прекрасну атмосферу Миру і закликала одинадцятикласників наступного року долучатися до філологічної родини КНУ.

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Візит викладачки з Іспанії

    Плідна співпраця поєднує викладачів та студентів КНУ імені Тараса Шевченка та Університету з міста Кадіс (Іспанія), як в рамках двосторнньої угоди, так і в рамках європейської програми Ерасмус + . Цього разу до Інституту Філології завітала лектор Марія Кармен Фернандес з Мартін, яка прочитала низку лекцій з проблем міжкультурної комунікації для студентів-перекладачів та філологів, що вивчають іспанську мову. Марія Кармен Фернандес з Мартін також мала низку зустрічей з викладачами та керівництвом університету, де обговорювались проблеми подальшої співпраці та взаємообмінів студентів та викладачів. М.К.Фернандес також відвідала Зоологічний та Лінгвістичний музеї університету.

    Текст: Г. Верба
    Фото: В. Попов

  • Найталановитіші школярі в Інституті філології

    "Сьогодні незалежній Україні потрібна талановита молодь, яка незабаром може поновити лави вітчизняної науки, примножити її здобутки, швидко перетворити Україну на високорозвинену процвітаючу країну, котра посяде гідне місце у сучасному цивілізованому світі" - ці слова Бориса Патона є девізом Київської Малої академії наук учнівської молоді, навколо якої згуртовуються найталановитіші абітурієнти. 18 вересня у стінах Інституту філології, де вивчається більше 30 мов, серед яких визначальну роль відводять українській, відбулося засідання відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук. Завідувач відділення Ірина Іваненко та керівники секцій запрошували на навчання до академії талановитих школярів. Разом із учнями члени відділення розпочали новий навчальний рік настановчими розмовами про роботу наукових відділень та специфіку наукових досліджень. Учні познайомилися із керівниками секцій, поспілкувалися із науковцями та визначили вектор своїх майбутніх досліджень.

    Зауважимо, що призери III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України мають право на нарахування додаткових балів при вступі до ЗВО. Тож, шановні абітурієнти, долучайтеся до лав манівців, досягайте визначних успіхів у вивченні профільних дисциплін, зокрема української, і у майбутньому приєднуйтеся до найкращих - обирайте Інститут філології.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч