зустріч

  • В Інституті філології обговорено прийнятий закон "Про освіту"

    27 жовтня за участі проректора Володимира Бугрова та директора Науково-методичного центру організації навчального процесу Андрія Гожика в Інституті філології було обговорено нещодавно прийнятий закон про освіту. Ключовими питаннями порядку денного стали: поняття "академічна доброчесність" відносно студента та викладача; ліцензування, кваліфікації, акредитації, інструкції опису освітніх програм та інше.

    Категорії: 
  • Змовники обговорили пуризм та глобалізацію

    Українська мова повсякчас зазнає змін та розвитку. Зокрема і в галузі запозичення іншомовних слів на позначення певних процесів, предметів чи явищ. Але зазвичай питомий український відповідник є набагато зрозумілішим та логічнішим ніж запозичене слово, особливо на думку людей, які вивчають українську після російської чи англійської.

    Втім, переважна більшість людей вважають вживання іншомовних слів престижнішим ніж питомо українських. Розібратися у цій ситуації та провести уявну межу між пуризмом та глобалізацією допомагала ЗМовникам 24 жовтня український філолог, співробітниця Інституту української мови НАН України журналіст, ведуча програми "Загадки мови" на Українському радіо, тренер у Вищій школі Media & Production (1+1) Оксана Тищенко.

    Наприкінці зустрічі учасниками засідання лінгвістичного клубу був зроблений висновок про необхідність дотримання золотої середини у такому дискусійному мовознавчому питанні. Сьогодні слова «рюкзак» чи «доріжка» уже є звичними в нашому вжитку, утім переобтяжувати сучасні наукові публікації інтернаціональними термінологічними запозиченнями, на думку пані Оксани, не є доцільним. Адже справжній український філолог обов’язково скаже обмежувати замість лімітувати, не гомогенний, а однорідний і, звичайно, змінить хоррор на жах.

    До речі, про те, як жахати українською і якими саме є страшні слова коли вони…, з’ясовуватимемо наступної зустрічі лінгвістичного клубу «ЗМовники» у День усіх святих, себто Хеллоуін.
    Приходьте! Буде страшно! Це буде позачергове засідання клубу.

    Текст студентки Оляни Цехмистер
    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Студенти-елліністи про можливості стипендійних програм

    20 жовтня у Центрі елліністичних студій та грецької культури відбулася зустріч із цьогорічними стипендіатами літніх програм з вивчення новогрецької мови. Студенти-елліністи третього і четвертого курсу поділилися своїм досвідом навчання в Греції у рамках програм академічної мобільності «Ясон», «Фієспа», «ІМХА» та інші. Це були і літні мовні школи, орієнтовані на розвиток мовних навичок, і семестрове навчання у вищих навчальних закладах в Афінах і Салоніках, Пеллі і Вергіні. Студенти мали змогу ознайомитися з культурою та історією грецької мови.

    Неоеллінсти поділилися своїми світлинами та відео, зроблених під час перебування у Греції. Різноманітні екскурсії, відвідання кінотеатрів та знакових для грецької культури місць є вагомими в опануванні не лише мови, а й контексту.

    Студентка Катерина розповіла про навчання в університеті Іспанії за програмою Еразмус+, навівши плюси і мінуси в процесах викладання в Україні та закордоном.

    Така зустріч стала корисною для присутніх учнів спеціалізованої школи Еллада, які нині навчаються у 10 та 11 класах, та вирішують щодо майбутньої професії. Тепер вони точно знають, що знання грецької мови та навчання в Інституті філології дає широкі можливості для тих, хто прагне вчитися і здобувати нові знання.

    Категорії: 
  • Воркшоп із дубляжу кінострічок

    18 жовтня на кафедрі тюркології відбувся вокршоп із дубляжу фільмів. Провела його випускниця кафедри 2013 року Катерина Щепковська, яка переклала десятки турецьких фільмів українською (серед яких – "Величне століття", "Корольок - пташка співоча", "Моя кохана Діла", "Нескінченне кохання" та інші), з англійської ("Дитина Бріджит Джонс", "Прибуття), художню книжку турецької письменниці Шебнем Ішігюзель "Звалище". Її запросила асистент Тетяна Нікітюк за підтримки завідувача кафедри д.філол.н. Ірини Покровської.

    Катерина Щепковська розповіла студентам про особливості перекладача у кіноіндустрії. Студенти дізналися про тонкощі дубляжу, якими має володіти перекладач. «Дубляж – це не просто переклад, а це командна робота, у якій беруть участь актори, режисер і сам перекладач. Відтак перекладач, як всі звикли думати, не єдиний учасник дублювання. Будь-який дубляж передбачає врахування культурних контекстів обох мов – оригінальної та тієї, на яку здійснюєш перклад», - розповідала випускниця-тюрколог.

    Під час воркшопу студенти змогли самі попрактикуватися дублювати кінострічки.

    Категорії: 
  • Як жартувати українською?

    Гумор - широке поняття. Він є різний – інтелектуальний, студентський, політичний…Про нього можна говорити і не переговорити. Сьогодні, 10 жовтня, цю тему "змовлялися" учасники лінгвістичного клубу на засіданні із Сергієм Степаниськом.

    Сергій - випускник Інституту філології, у студентські роки учасник КВК, який нині пише стенд-апи і виступає у складі команди «Літній вечір» у «Лізі сміху». Він з особистого досвіду розказав, який серед гумористів має статус українська мова, яка, на жаль, асоціюється нині із провінціалізмом.

    «Каламбур і словесна гра - найнижчий рівень гумору. Цим нині і послуговуються більшість телевізійних гумористичних шоу. А найвищий - це іронія, яка щодня, щохвилини з нами. Ми дивимося новини про Саакашвілі і це вже іронія. Приємно, що українці розуміють цю іронічність нинішнього буття, на відміну від росіян, які абсурд сприймають як норму».

    Як бачить розвиток українського гумору Сергій Степанисько? - У читанні сучасних письменників – Жадана, Андруховича…, які пишуть іронічно і не просто іронічно, а інтелектуально.

    Фото - Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Зустріч студентів із представниками Шведського інституту

    5 жовтня до студентів Інституту філології, що вивчають шведську мову, завітали гості зі Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні. На початку зустрічі студентів та гостей Інституту філології привітали завідувач кафедри германської філології та перекладу проф. Марія Іваницька та представниця Посольства Швеції в Україні Елін Вальденстрьом. Після цього співробітники Шведського інституту Ліннея Ліндґрен та Віктор Льофґрен розповіли про можливості навчання у Швеції та стипендіальні програми Шведського інституту. Стипендіатка Шведського інституту Світлана Пінчук поділилася власним досвідом навчання у Швеції. Оскільки напередодні у Швеції відзначали особливе свято – День булочок з корицею (Kanelbullens dag), зустріч завершилася ласуванням цією ароматною випічкою, привезеною безпосередньо зі Скандинавської країни.

  • Австралійські греки в Центрі елліністики

    29 вересня відбулася зустріч студентів-неоелліністів із представником грецької діаспори в Австралії, викладачем візуального мистецтва, К. Веллісом, широта інтересів якого варіюється від фотографії до іконопису. К. Велліс є активним членом грецької громади міста Сіднея, що гуртується навколо церкви святого Савви Нового з Калімносу. Він розповів про життя греків в Австалії, історію їхнього здобуття нової батьківщини, збереження власної національної ідентичності, створення освітніх та культурних осередків, зокрема, грецькі студії в університеті Сіднея та Аделаїди. Цікавим було послухати про щоденне життя грецько-австралійської родини, особливості змішання культурних кодів, формування стереотипів та їхнє подолання. Окремо, К.Велліс розповів про принцип адміністративного поділу країни та функціонування федерального уряду.

    Центр елліністичних студій
    та грецької культури

    Категорії: 
  • Зустріч із брехтознавцями з Німеччини

    21 вересня 2017 року на запрошення кафедри германської філології та перекладу до Інституту філології завітали науковці з Ауґсбурга – Юрґен та Кароліне Гілесгейми. Під час лекції, присвяченій творчості Бертольда Брехта, німецький професор представив глибокий аналіз п’єси «Тригрошова опера» ("Dreigroschenoper“), розкриваючи автобіографічні особливості твору. Завдяки музичному та відео-супроводу студенти змогли відчути атмосферу того часу. Після лекції Кароліне Гілесгейм провела літературно-критичний семінар, на якому німецька дослідниця разом зі студентами аналізували дитячі вірші Б. Брехта. Завдяки цьому аудиторія змогла відкрити для себе нові сторони життя та творчості німецького драматурга.

    Аліна Олексюк,
    Фото - Анастасія Мельник

    Категорії: 
  • Макс Кідрук розповів філологам що його надихає

    Макс Кідрук - відомий сучасний письменник, автор першого українського технотрилера, мандрівник, популяризує науку, за освітою інженер-енергетик. Уперше в історії літератури він здійснить марафон "Сто міст України". Лік міст розпочинається з Києва. За словами Кідрука, мета літературного марафону - "захопити нову кров". Хоча, здається, затятий мандрівник Макс шукає черговий сюжет нової книги, інтенцію, яка породить нових героїв, колізії...

    Напередодні "бігу" Макс відвідав Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. Зустріч із письменником відбулася з ініціативи НТСА Інституту філології, яке очолює Ольга Щелкунова, та за підтримки заступника директора Ганни Черненко.

    Творча розмова із технотрилеристом проходила у невимушеній атмосфері, що загалом властиве Кідруку (він уміє захопити, розсмішити). Письменник почав зі своєї здійсненої мрії - поїздки до Мексики, враження від якої лягли в основу книжки "Мексиканські хроніки". Згадавши її, Кідрук прочитав міні лекцію про хижих тварин, аби інтенціювати у присутніх розуміння важливості природи, її порядок, і водночас продемонструвати чим надихається і як побачене обрамлюється на сторінках книжок.

    При згадці книжки "Твердиня" Кідрук розповів про руїни, Перу, Близький Схід... Це людина- екскурсовод, який із захопленням проводив філологів місцями, де побував, і ділився враженнями, які назбирав по всьому світу. Персонажі його книг- реальні. Він їх переносить у психологічно-невластиві для них місця і ситуації. Любов, дружба і подорож - це основа "Твердині".

    Найбільш цілісна книга для нього - роман "Зазирни у мої сни". Глобальні прориви надихають Кідрука. Зокрема зазначений роман розроблений під враженнями від створеної техніки із розпізнання образів, які виникають у мозку людини.

    Кідрук пише технотрилери, це художні книги про можливості - людини, тварин, техніки...Сворення нового роману "Не озирайся і мовчи" інтенціонувало дослідження фізика Браяна Гріна про те, що час не пливе... Історія двох підлітків, які зазирають у часові ворота паралельного світу, проблема батьків і дітей, "травля" дітей у школі, ескапізм - це все можна віднайти на сторінках свіжої книжки Кідрука.

    Питання від філологів:

    Чи планує зняти фільм за однією зі своїх книг?
    - Вже є плани, і ведуться перемовини.

    Чому такі незвичні імена героїв книг?
    - Правопис. Це причина вибору імен. Намагаюся обирати такі, які однаково звучать і пишуться у називному та кличному відмінках.

    Який посил гіперреалістичних картин?
    - Пишу реалістично, діалоги намагаюся відтворювати природньо. Тож шукаю засоби підсилювати реалістичну основу своїх оповідів.

    Чи буде "Бот 3"?
    - Безумовно, але незнаю коли.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Філологи знають все про каву з накладанцями

    26 вересня, відбулася друга дружня зустріч "змовників". Говорили на перший погляд про звичайні слова, які насправді приховують у своїй етимології сторінки історії.

    Tак, кава є звичним щоденним напоєм та не викликає подиву чи зніяковіння. Сучасна людина, а особливо студент ( під час сесії) зовсім не уявляє свого життя без цього ароматного напою. Історія свідчить, що кава відома за межами Аравії лише з 15 ст. Відень, який вважається кавовим містом, завдячує появі цього ароматного напою українцю, запорізькому козаку Юрію Кульчицькому, який брав участь у звільненні Відня від облоги турками. Навчений турками мистецтву готування гіркої кави, він урізноманітнив її для європейського споживача, додавши цукор, молоко та вершки і відкрив у Відні першу кавя’рню. Але на цьому щирий український козак не зупинився, і заснував точну копію віденського закладу через два роки у Львові. Нині ця кав'ярня знаходиться на вул.Руській, 4 і має назву "Синя пляшка". То кава вже й не така віденська насправді?!

    Про ці та інші цікавинки з історії та етимології кави розповідала на зустрічі лінгвістичного клубу «ЗМовники» д.філол. н., проф. Лідія Павлівна Гнатюк.

    Слухачі прагнули чогось поживнішого за каву, тож бесіда плавно перейшла до теми накладанців. Накладанцями називають на Полтавщині звичні для нас бутерброди. Синонімом до цих лексем є також полонізм канапки, який є поширеним на Західній Україні. У 2007 році слово "накладанець" не зафіксовано у словниках, а у 2012 році ця лексема вже входить до словникового реєстру питомих українських слів. Нині накладанці на слуху у львівських кав'ярнях. Щодо нововведеного слова Лідія Павлівна провела опитування, аби з'ясувати із чим асоціюється слово "накладанець" у філологів. Любителі слова продемонстрували свою творчість, тому окрім звичної відповіді "бутерброд", написали: "особа, яка щось на когось накладає", "дармоїд", "паразит", "той, хто дає хабарі", "предмет, який накладається на щось", "клаптик тканини для латання", "накладна велика кишеня". Були асоціації зовсім нешаблонного мислення. Як от "наперсток", "гірчичник", "цукор або якийсь смаколик", "система координат", "палімсест". Отож, як зазначила більшісь учасників зустрічі, слово «накладанець» живе і житиме в українській мові. Тож нумо вживати замість суворого «бутерброд» милозвучний «накладанець».

    Підсумувавши другу зустріч учасників лінгвістичного клубу, модератор Оксана Мацько, зауважила, що відтепер філологи знають все про каву з накладанцями.

    Наступного разу "змовники" говоритимуть про гумор. Якщо ти вмієш влучно й дотепно жартувати українською, чекаємо на тебе 10 жовтня на настуному засіданні «Змовників». Буде весело!

    Оляна Цехмистер

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч