зустріч

  • Розстріляне Слово: В ІФ показали фільм Тараса Томенка

    Коли випускники-філології стають режисерами, то важливі теми літератури не зникають безслідно. Режисер Тарас Томенко зняв фільм "Будинок Слово", який показав у альма-матер 12 грудня. Документальний фільм про письменників Розстріляного Відродження, що з листопада показується у кінотеатрах всієї України, в стінах Інституту філології переглянули студенти та викладачі. Відома і болюча тема тепер має і візуальне втілення. У сценарії, авторами якого є Тарас Томенко і Любов Якимчук, спочатку було більше 400 сторінок, однак довелося скоротити до 80.

    Глядач дізнається, як Остап Вишня був арбітром на собачих змаганнях, Володимир Сосюра закохався в Раїсу Троянкер, а Вадим Меллер об'їхав велосипедом всі країни Європи. Стрічка показує героїв на основі документів СБУ, відеоархівів, щоденників справжніми, які живуть. радіють, творять, а над ними нависає страх бути знищеними. Сандармох у Карелії - не просто завершення фільму, а рана всієї української історії і культури ХХ століття.

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото - Наталія Мацибок-Стародуб

    Категорії: 
  • 25 років партнерства КНУ з Констанцьким університетом: зустріч із німецьким професором

    З нагоди 25-річчя партнерства між Констанцьким університетом (Німеччина) і нашим університетом 23 листопада до Інституту філології завітав професор Ергард Рой Він. Пан професор представив студентам і викладачам кафедри германської філології та перекладу свою нову книжку «З Європи в Європу: 25 років партнерства між Університетом Констанц та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 1992-2017». Після розповіді про книжку почесний гість поділився спогадами про свої перші подорожі до України, благодійну діяльність і зародження партнерства з Київським університетом. Слухачі дізналися, що у кампусі Констанцького університету росте (і доволі успішно) каштан, вивезений малесеньким саджанцем з Києва на початку 1990-х років. Він символізує розвиток партнерства між нашими університетами. Професор Ергард Рой Він подарував кафедрі дві свої книжки, ознайомитися з якими можна усім охочим у бібліотеці кафедри.

  • Тарас Томенко і "Будинок "Слово": зустріч із режисером

    Зустріч із Тарасом Томенком, режисером фільму «Будинок Слово», відбулася 22 листопада в Інституті філології. Фільм про історію митців, яких тепер знають як представників епохи «Розстріляне Відродження». Сценарій, про когорту письменників, яких об’єднав харківський будинок «Слово», писали Тарас Томенко спільно із Любою Якимчук. Період історії 1929-1933 років сценаристи наповнили фактами вивчених архівів, уривками відео і фото.

    Тарас Томенко, випускник філологічного факультету нашого університету, завітав до альма-матер, щоби поспілкуватися зі студентами. Режисер розповів про чотири роки роботи над фільмом, про 400 сторінок матеріалу, з яких у сценарій фільму увійшло лише 80. Чимало матеріалів було знайдено і в архівах «Софії Київської». Світлин представників «Розстріляного Відродження» в скарбниці української культури одиниці, оскільки спалювалися чи є дуже пошкоджені. Деякі віднайдені світлини у дуже малому форматі, що потребувало спеціального оцифрування для повного метру. Кінострічка, за задумом Тараса Томенка, не має акторів, які би відтворювали історичні персоналії. Фільм складається із фото і відеоматеріалів, досліджених щоденників, листів із озвученням шістьма акторами. Аудіоряд до фільму писала дослідниця футуризму в українській музиці Алла Загайкевич.

    На постерах фільму – будинок у формі літери «С», залитий кров’ю. «Слово – наш маркер, яким відрізняємося від росіян з їхньою фейковою культурою. Нашу культуру постійно хочуть собі привласнити, а митців знищити. Ми маємо вивчити урок будинку «Слово», - сказав Тарас Томенко на зустрічі.

    За 2017 рік вийшло у прокат 33 українських фільми. Фільм «Будинок «Слово» досі в прокаті кінотеатрів різних міст України. Тож стрічку ще можна переглянути, щоби зрозуміти епоху ще глибше. Епоху, коли Миколу Куліша і Леся Курбаса було вбито однією кулею, коли на з’їзді письменників 1934-го року ходила записка М.Семенка зі словами: «Сякі-такі зібралися, а справжніх уже розстріляно».

    Фільм можна переглянути в кінотеатрах, а більше поспілкуватися з режисером і побачити уривки стрічки запрошуємо 12 грудня в Інституті філології в рамках літературної студії, організованої Центром літературної творчості.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Фемінітиви: потреба мови чи курйозна забаганка?

    Фемінітиви в українській мові, як і у більшості мов світу, є невирішеною проблемою, яка пов'язана із гендерним розподілом функцій у суспільстві. Наприклад, для чехів абсолютно нормально утворювати паралельні форми - фемінні та маскулінні- для позначення віднесеності до роду діяльності у всіх сферах. А для українців така практика поки притаманна лише у розмовному, публіцистичному та художньому стилях. Чи потрібно впроваджувати фемінітиви в офіційно-діловому та науковому стилях? Це потреба мови чи курйозна забаганка? Про це говорили на "ЗМовниках" 21 листопада із Юлією Кузьменко.

    Нині утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого є продуктивним. Для нас абсолютно нормальним є вживання паралельних форм - студент-студентка, філолог-філологиня, чернець-черниця, літертаурознавець-літературознавиця, магістр-магістрантка, натомість дивують форми на зразок - фотограф-фотографиня, посол-послиня чи посолка, доктор-докториця, академік-академиня тощо. Виступаючи, Юлія Кузьменко зауважлиа, що фемінітиви в українській мові переважають у розмовному стилі, публіцистичному та художньому, натомість не притаманні офіційно-діловому та науковому. Назви на означення жінок за професією, видом діяльності, соціальним статусом, місцем проживання відображені у перших словниках української мови ще у 16 столітті. Наша мова, на відміну від російської, тяжіє до активного творення і вживання фемінітивів. У європейській практиці простежується стилістично обмежене вживання фемінних форм. Так, в іспанській мові жіночі назви легко утворяться завдяки закінченню, але, якщо в аудиторії присутній хоч один чоловік,то до всієї аудиторії звертатимуться маскулітивною формою. Натомість паралельні форми вживають у Німеччині.

    Філологині ІФ не проти, аби найменовували їх вид діяльності чоловічим родом. Водночас вони й не відмовляються від фемінітивів. Їхня позиція - вживання жіночих назв залежно від стилів мови. Викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики наводили аргументи щодо за/проти вживання жіночих найменувань, акцентуючи на тому, що основною властивістю мови є варіативність, завдяки якій відбувається забезпечення потреб суспільства. Тож, якщо винакають такі утворення, то потрібно проводили ґрунтовні дослідженнь інновацій і тоді робити висновки із проекцією на мовну систему.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Знайомство з культурою Азербайджану

    20 листопада на кафедрі тюркології відбувся захід, присвячений знайомству з культурою Азербайджану. Студенти 1 курсу, які вивчають азербайджанську, разом із асистентом кафедри тюркології Демірезен І.О. розповіли гостям про історію, культуру, традиції, національні та релігійні свята та національну кухню Азербайджану. Гості мали нагоду поласувати справжніми домашніми азербайджанськими солодощами – шекербурою та пахлавою, а також спробувати чай, заварений традиційним способом.

    Категорії: 
  • Співробітництво з Відкритим університетом Кіпру

    У Центрі елліністичних студій та грецької культури імені А.Білецького 16.11 відбулася зустріч з професором Відкритого університету Кіпру В. Караіску. Відкритий університет Кіпру заснований недавно, однак, попри свій «молодий вік», це – один з найпрогресивніших університетів острову. Метою візиту проф. В.Караіску була реалізація програми налагодження співробітництва з східноєвропейськими осередками елліністичних студій, зокрема, обговорення можливості співпраці щодо дослідження теми впливу історичної пам’яті на формування громадського простору в Україна та на Кіпрі, двох країн, що переживають складний процес переосмислення власної ідентичності в контексті драми військового іноземного вторгнення. Однією з тем зустрічі було розглянути використання візуальних засобів у новогрецькій поезії 20 ст., взаємодію поезії та живопису. Іншою темою зустрічі була організація навчального процесу у Вільному університеті Кіпру, функціонування дистанційної форми навчання, спеціалізації освітніх рівнів «бакалавр» та «магістр».

  • Слово - зброя чи засіб маніпуляції?

    Зброя чи засіб маніпуляції, роль слова у сьогоденні – в часи інформаційної війни: у цьому допомагали визначитися на засіданні лінгвістичного клубу «ЗМовники» 7 листопада магістранка Настя Кабан та студентка 4-го курсу і Аня Гелбутовська кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

    Ми повсякчас піддаємося маніпуляції, особливо у соціальних мережах. Зрозуміло, що цілковито абстрагуватися від подій, які відбуваються у світі, неможливо. Однак переважна більшість людей, сприймаючи якусь новину, в першу чергу підвладна емоціям та зовсім не задумується правда це чи фейк. Часто, читаючи маніпуляційний пост, ми починаємо мислити тією категорією почуттів, які зумисне хотів викликати автор. І це відбувається без заглиблення у зміст повідомлення. Особливо пожвавилося маніпулювання у ЗМІ з початком Антитерористичної операції. Адже від стану військових справ у країні напряму залежить настрій людей, що прочитали новини з воєнної тематики. Магістрантка Настя Кабан не лише розповіла про технології маніпуляції, а й продемонструвала учасникам схему «Як перевірити себе чи маніпулюють нами»

    Про свої напрацювання з теми «Методи впливу на електорат та їх виявлення в політичному дискурсі» розповіла студентка Аня Гелбутовська. Присутні дізналися: які кольори логотипу будуть успішними, як вибрати девіз, що легко запам’ятається та навіть спробували переінакшити загальновідомі фразеологізми на «змовницький» лад.

    Запрошуємо на наступну емоційно-філологічну розмову про фемінітиви в українській мові, яка відбудеться 21 листопада. Приходьте! Буде цікаво та незвично!

    Студентка Оляна Цехмістер, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • А скільки країн відвідали ви?: майстер-клас мандрівників у ІФ

    З ініціативи Студентського парламенту Інституту філології 7 листопада відбулася зустріч із представниками Спілки ініціативної молоді "СІМ". Для філологів активісти провели майстер-клас про подорожі. І хоч більшість присутніх уже була закордоном, однак отримали корисний досвід від такої зустрічі. Від Олександра, Аліни та Катерини студенти дізналися, як краще організувати подорож із мінімальним бюджетом, або й взагалі безкоштовно.

    Зацікавлення викликала можливість поїхати закордон на навчання, паралельно з чим можна організувати поїздки країною. Гості давали студентам рекомендації щодо грантових програм та варіантів студентської академічної мобільності. Окремо спікери зупинялися на можливостях каучсерфінгу та досвіді такого поселення в різних куточках світу.

    Світ можливостей - безмежний. Треба лише не боятися починати мандрівку!

    Категорії: 
  • Зустріч студентів із американським професором Мар’яною Рубчак

    27 жовтня відбулася зустріч студентів із Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна говорила зі студентами про літературу. На зустрічі були присутні заступник диреткора Надія Янкова, викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості та студенти.

    Категорії: 
  • В Інституті філології обговорено прийнятий закон "Про освіту"

    27 жовтня за участі проректора Володимира Бугрова та директора Науково-методичного центру організації навчального процесу Андрія Гожика в Інституті філології було обговорено нещодавно прийнятий закон про освіту. Ключовими питаннями порядку денного стали: поняття "академічна доброчесність" відносно студента та викладача; ліцензування, кваліфікації, акредитації, інструкції опису освітніх програм та інше.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч