зустріч

  • Розмова з Вадимом Дишкантом

    На запрошення Шаповал Мар’яни Олександрівни, доцента кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, у п’ятницю в Інститут філології завітав режисер, театральний критик Вадим Дишкант. Постать цікава і неоднозначна, адже наперед було анонсовано, що розмова буде про зв’язок Східної філософії та драматургії.

    На зустріч прийшли студенти спеціальності «Літературна творчість», а також група літературної спеціалізації. Очевидно, що серед них – талановиті молоді драмописці, тому це була хороша нагода отримати поради від професіонала.

    Відомо, що Вадим Дишкант є режисером-постановником вистави «Посттравматична рапсодія» Дмитра Корчинського. П’єса є твором наскрізь інтелектуально підтекстовим, який потребує уважного прочитання. Важливо, що це якраз вдала спроба пояснити нам про нашу війну.

    Режисер та театральний критик розповідав про український космос, театр Романа Віктюка, про діалог, чи то особливість взаємодії, між режисером та актором.

    Йшлося про класичну театрознавчу літературу, про культові тексти, як-от «Життя драми» Еріка Бентлі.

    Врешті дійло й до основної частини, яка була пізнавальною лекцією. Адже Дишкант ділився секретами поєднання філософії Сходу, зокрема індійської, та законів сцени. Йшлося про зовнішню та внутрішню реальність, текст та підтекст. У будь-якому творі, постановці, п’єсі є зовнішнє та внутрішнє, тобто те, що на поверхні, і те, що глибинне. Про це своєрідно сказав відомий письменник Ернест Гемінгвей, назвавши «ефектом айсберга», де одна восьма на поверхні, а сім восьмих «під водою», тобто приховано.

    Як приклад використання Східної філософії у п’єсах – тексти Оксани Танюк. Йдеться про збірку «Казки для дорослих»: «Сон Лакшми, увиденный Вишну в своем сне, или Медитация на тему Игры богов».

    Насамкінець студенти могли ознайомитися із літературою, книгами, які представив Вадим Дишкантом, та навіть запропонувати для прочитання свої твори. Режисер запевнив, що чекає на нові ідеї та готовий до співпраці з молодими талантами.

    Андріана Біла, фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лікійська стежка або Невідома Туреччина

    23 травня у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла презентація студентки 1 курсу магістратури Роксолани Дайоглу на тему: «Лікійська стежка або Невідома Туреччина». Вона розповіла про класичну та некласичну версії цього маршруту, продемонструвала фото із гарними краєвидами, поділилася враженнями про похід. На завершення Роксолана розповіла про спорядження та дала поради студентам, що необхідно мати у поході і що не варто брати з собою.

    Категорії: 
  • Міжнародна компанія Admitad запрошує на зустріч-презентацію можливостей

    Міжнародна компанія Admitad запрошує на зустріч-презентацію можливостей студентів та молодих випускників, які володіють: англійською, французькою, італійською, польською, арабською, фарсі, угорською, болгарською, румунською, латвійською, литовською, естонською, іврит, голландською, португальською.

    На зустрічі розповідатимуть про:
    - діяльність та структуру компанії;
    - можливості та перспективи роботи у міжнародному відділі;
    - процес працевлаштування та переваги роботи.

    Admitad - міжнародна партнерська мережа з офісами в Україні, Білорусі, Індії, Швейцарії та Німеччині, Китаї. З компанією співпрацюють понад 1 500 рекламодавців і понад 650 000 вебмайстрів.

    Презентація відбудеться у четвер, 24 травня з 13:00 до 14:00 в 81 аудиторії.

    Це шанс розпочати кар'єру в міжнародній компанії.

  • Зустріч грецьких парламентарів зі студентами-неоелліністами

    17 травня Центр елліністичних студій та грецької культури імені А.Білецького відвідала делегація депутатів грецького парламенту на чолі з Атанасіосом Атанасіу, що представляє урядову партію СІРІЗА.

    Депутати зустрілись з викладачами та студентами, що вивчають новогрецьку філологію в університеті, ознайомились з організацією навчального процесу, культурною діяльністю Центру.

    Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми розвитку елліністичних студій в Україні та майбутнього працевлаштування неоелліністів. Депутати повідомили про зацікавленість Греції створити стипендіальну програму підтримки елліністичних студій в Україні, висловили думки про можливість залучення молодих спеціалістів до дослідницьких програм та культурних проектів як кроку до кар’єрного зростання. Окремо йшлося про рішення посилити підтримку елліністичного напрямку в середній освіті, метою чого, зокрема, є можливість працевлаштування філологів-неоелліністів.

  • Зустріч із Марком Галаневичем

    У День вишиванки, 17 травня, відбулася зустріч із випускником Інституту філології, учасником українських музичних гуртів «ДахаБраха» та «OY Sound System» Марком Галаневичем. Вчився Марко на україністиці, хоча усі вважають, що він – фольклорист. Писав дипломну з літератури, згодом перекваліфікувався у театрала, і нарешті – у музиканта. «У моїй родині співочі бабусі. Спеціальної освіти не мав. Але щось у душі мене вело до шляху музиканта. Експериментував. Починав із примітивного "комарика" (усміхається). Батьки не вірили, що "пісеньками" зароблятиму на хліб. Але я віддався справі, не прагнучи чогось взамін. І моє хобі дало мені винагороду. Ось таке воно життя», – розповідає Марко. Під час бесіди із приємністю згадав свої студентські роки, жовті стіни ІФ і яскраві будні в інститутській команді КВК. На запитання «Що надихає?» Ствердно відповів: «Багатий на фольклор народ. Це – скарбниця українців. Наша свідомість, мова, культура – ген українськості. Вони мають бути дороговказами у житті кожного з нас. Коли мандруєш світом, і бачиш, як нашу творчість сприймають та люблять, то відчуваєш, що робиш те, що треба – зберігаєш нашу самобутність – українську культуру». Розпитували в Марка Галаневича про все на світі. І жодне запитання Марко не оминув своєю увагою. Організована зустріч кафедрою фольклористики Інституту, наче повернула Марка Галаневича у студентські роки. Жовті стіни, аура дівчат, яких традиційно більше за хлопців, згуртованість і відчуття родинності, яке притаманне нам, українцям. Бажаємо Марку Галаневичу й надалі нести у світ український фольклор, надихатися Україною і жити нею, бо лише завдяки таким людям є і буде Україна.

    Категорії: 
  • Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував книжки для кореїстів Інституту

    17 травня Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував Центру корейської мови та літератури Інституту філології 100 книжок. Директор Сеульського департаменту Чжонг Бенг Ік вручив свідоцтво представникам центру, а також побажав й надалі розвивати співпрацю між обома країнами і кореєзнавство в Інституті філології Шевченкового університету. Вручення книг відбувалося за сприяння директора Корейського центру освіти міста Києва Ю Санг Боема. Під час зустрічі студенти, які вивчають корейську, мали змогу посвілкуватися із представниками сеульської делегації.

  • Розпочалися Дні німецької мови, науки та культури

    10 травня розпочалися Дні німецької мови, науки та культури в Інституті філології, організовані кафедрою германської філології та перекладу і Центром німецької мови та культури. Приводів для цієї ініціативи декілька: Німецько-український рік мов, Фестиваль науки нашого університету, Угода про інституційне партнерство германістів між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у м. Бохумі (Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу Інституту філології.

    10 травня відбувся круглий стіл «Організація навчального процесу перекладачів у Віденському університеті та КНУ ім. Тараса Шевченка» за участі проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт з Центру транслятології Віденського університету. 11 травня під керівництвом проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт (Віденський університет) пройшов семінар з дидактики усного перекладу. А у період з 10 по 15 травня германісти Інституту слухали лекції проф. Г.-Р.Флука (Рурський університет, Німеччина).

    16 травня у рамках Днів німецької мови, науки та культури відбулася також зустріч-бесіда із представниками Федерального відомства іноземних мов Німеччини, що здійснює підготовку перекладачів для Бундесверу. Цього ж дня д-р Б.Фолькман провів літературознавчий семінар для германістів.

  • ЗМовники: фейки у лінгвістиці

    15 травня відбулося останнє у поточному навчальному році засідання лінгвістичного клубу "ЗМовники". За цей рік учасники обговорили актуальні питання української мови, послухали цікавих спікерів і дізналися багато нового. Було весело, пізнавально та інтелектуально.

    Остання зустріч була особливою. Сенсації, розслідування, викриття. Гірка правда чи солодка брехня? Як встановити істину? Доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Галина Наєнко дала відповіді на посталені запитання. Галина Михайлівна, користуючись достовірними фактами та глибокими знаннями, розповіла учасникам про фейки у лінгвістиці. Під час зустрічі змовники обговорили: Чи потрібні в повсякденні академічні здобутки? Як поширюються наукові знання в ЗМІ? Що таке псевдонаука? Як розпізнати маніпуляцію? Які фейки про українську мову найбільш поширені в інтернеті?

    Лінгвістичний клуб «Змовники» - про мову цікаво, корисно і весело! Зустрінемося наступного року!

    Категорії: 
  • Весняний лекторій для арабістів

    З 24 по 27 квітня на запрошення кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інститут філології відвідала викладач Університету Бумердеса ім. М’хамеда Бугара (Алжир) д-р Хейра Бендахуа.

    Під час свого візиту до Інституту гостя ознайомилась з діяльністю кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, Єгипетського центру арабської мови та культури, а також провела чотири заняття зі студентами-арабістами з алжирського діалекту арабської мови та давньої арабської літератури. Зустрічі із алжирською викладачкою пройшли у теплій та дружній атмосфері.

  • Презентація збірки французької поезії

    3-го травня до Інституту філології завітала професор Реннського університету французька поетка пані Ніколь Лоран-Катріс. Вона прочитала відкриту лекцію на тему «Українсько-французькі культурні проекти: сучасний етап і перспективи». Лекція була виголошена французькою мовою й викликала жвавий інтерес у слухачів. А ними були студенти, аспіранти, викладачі, науковці, письменники й перекладачі.

    У рамках візиту пані Ніколь Лоран-Катріс презентувала збірку авторської поезії «Від столу до престолу: вибрані поезії», яку переклав українською мовою доцент кафедри романської філології нашого інституту Дмитро Чистяк. Нове видання являє собою вибрані поезії знаної французької авторки, яка також активно долучилася до популяризації української поезії у франкомовному світі.

    Усі учасники заходу з великою уважністю і цікавістю слухали пані Ніколь Лоран-Катріс. Загалом зустріч пройшла в дружній та позитивній атмосфері й залишила у присутніх лише хороші та світлі емоції

Сторінки

Subscribe to зустріч