зустріч

  • Візит студентів-арабістів до Посольства Єгипту

    У середу, 19 квітня, студенти та викладачі-арабісти відвідали Посольство Арабської Республіки Єгипет на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла пана Хоссам Ельдіна Мохамеда Алі для спільного перегляду єгипетського фільму мовою оригіналу і його подальшого обговорення. Подібні заходи вже стали доброю традицією і відбуваються на регулярній основі.

    Цього разу для перегляду було обрано комедію «Чорний мед» (“AssalEswed”, 2010) єгипетського режисера Халіда Мар’і. Незважаючи на комедійний жанр, фільм порушує гострі соціальні проблеми єгипетського суспільства, розповідає про проблеми міжкультурної комунікації, ідентичності, зв’язку з батьківщиною, ознайомлює з повсякденним життям звичайної єгипетської родини, звичаями, традиціями та цінностями єгипетського народу. У фільмі багато яскравих сцен, що відображають щоденне життя Каїра – сучасного багатомільйонного мегаполісу. Крім того, переглядаючи стрічку, студенти мали можливість побачити визначні культурні пам’ятки єгипетської столиці.

    Після перегляду фільму студенти поділилися враженнями від побаченого і подякували пану Послу та співробітникам Посольства за гостинність, підтримку студентів-арабістів та увагу до питання вивчення арабської мови в Інституті філології.

    Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

  • Відбулася зустріч із директором імператорського палацу в Пекіні

    19 квітня в Інституті філології за підтримки Інституту Конфуція та Посольства КНР відбулася зустріч з генеральним директором імператорського палацу в Пекіні Шань Цзісяна. Він виступив перед студентами-китаїстами з лекцією "Світ Гугуна, Гугун для світу". Шань Цзісянь розповів історію палацу, навів цікаві факти про музейні експонати, про приміщення, які розташовуються на території палацу. На слайдах презентації він наводив фото інтер'єрів та різноманітних знахідок, що вдається зберігати століттями. У палаці є також лабораторія, де проводяться реконструкції порцелянових фігур чи бронзових статуеток, проводяться аналізи віку знайдених предметів.

    Генеральний директор розповів, як музей відвідує щороку мільйони відвідувачів, як населення Китаю, та й туристів-іноземців. Лекція Шань Цзісяна дала змогу поринути в атмосферу палацу навіть перебуваючи у стінах Інституту філології

  • Лекція директора імператорського палацу: анонс

    19 квітня об 11:00 в актовій залі Інституті філології КНУ відбудеться лекція генерального директора імператорського палацу "Гугун - Заборонене місто" Шань Цзісяна "Світ Гугуна, Гугун для світу".

    Категорії: 
  • "Французька весна" в ІФ: зустріч із письменницею Патрисією Резніков

    13 квітня в 63 аудиторії відбулася презентація книги «Тавро» французької письменниці, перекладачки та ілюстраторки Патрисії Резніков. Зустріч організувала кафедра теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова в рамках «Французької весни». Зустріч відбувалася французькою мовою і стала корисною для слухачів – студентів, майбутніх перекладачів з французької. Для філологів було корисним надихнутися і словами письменниці, і можливостями перекладу.

    «La Transcendante» - оригінальна назва роману, що презентувала пані Патрисія. Джерелом натхнення для письменниці у створенні цієї книги став власний досвід. На її думку, написання книги - це подорож, протягом якої автор несподівано для себе знаходить нові деталі та нанизує їх на сюжет твору. Письменник - це "своєрідний медіум", який відчуває неосяжне, помічає дрібниці, знаходить ґрунт для свого твору всюди. На відміну від свого чоловіка, який також письменник і завжди складає план написання книги до найменших деталей, Патрисія ніколи не систематизує свої думки, - не знає, куди її занесе в середині книги, завжди шукає щось нове. Подорожі – це також одне з джерел її натхнення, вона збирає різноманітні дрібнички з кожної поїздки і ніколи їх не викидає. «У моєму романі одночасно поєднується правдиве й неправдиве, - розповідала пані Резніков, - оскільки багато подій я відчула на власному досвіді!» Вона вважає, що справжній літературний твір - це поєднання істинних фактів із домішкою вигаданого, тобто вміння "прикрасити" реальність у творі.

    Але не лише творчість стала темою зустрічі. Письменниця розповідала про свій особливий зв’язок з Україною, враження від Києва. Патрисія Резніков приїжджала за часів Майдану і була глибоко зворушена, переживала та стежила за долею країни з особливою увагою, оскільки родина її матері – американсько-українського походження. Її прадід, Давід Рєзніков жив у Києві, проте 1907 р. був вимушений залишити країну, аби уникнути призову до царського війська і можливих переслідувань. Дід Яків також народився в Україні, згодом переїхав до Канади, потім до США, де й народилася мати Патрисії. За деякий час родина облаштувалася у Франції, там побачила світ і сама авторка. З дитинства вона почувалася трохи самотньою, і єдине, що було для неї втіхою і другом, - це література. У школі з неї часто насміхалися, бо вона була не такою, як усі, не стежила за модними течіями музики чи фільмів, зате обожнювала книги.

    Патрисія захоплювалася класикою світового пера, у тому числі А. Камю, Ф.Кафкою і Ф. Достоєвським, а поштовхом до написання роману «Тавро» став твір Натанаїла Готорна «Багряна літера». Це один із романів, що сформував її світогляд, тож у тексті наскрізь відчувається інтертекстуальність із Готорном.

    Мати Патрисії була перекладачем, тож гостя розповіла, як до останнього була переконана, що не піде в ту саму галузь, але так склалося, що їй з часом сподобалося читати французький текст і автоматично перекладати його в голові англійською. Це була своєрідна гра, адже Патрисія з дитинства була білінгвом.

    Студенти мали можливість поставити питання письменниці, тож дізналися про потаємне – ставлення до критики та до думки самої Патрисії про власні твори: «Я, на жаль, не вважаю, що будь-який витвір мистецтва здатен змінити хід історичних подій, проте, на мою думку, книга, картина, музика дають нам можливість спілкуватися один з одним, розуміти інші культури та їхні особливості, вони поєднують та надихають, а, отже, можуть змінювати майбутнє» - розповідає гостя.

    Патрисія Резніков подякувала перекладачці свого твору – Галині Черненко. Української мовою книга вийшла 2016 року у видавництві «Пульсари». По закінченню презентації всі охочі могли придбати роман та отримати автограф письменниці. Зустріч була теплою та щирою. І стін Інституту філології також торкнулася «Французька весна»!

    Текст - Ірина Клімчук, Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч зі знавцем гагаузької культури Любов’ю Чімпоеш

    3 квітня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася зустріч із доктором філологічних наук, відомою гагаузькою поетесою, завідувачкою департаментом етнології гагаузів при АН Молдови Любов’ю Чімпоеш. Слухачами Любові Степанівни стали студенти-тюркологи (турецька та гагаузька мова). Мова йшла про багату історію гагаузів, історію життя самої гості, її розуміння поезії та настанови молодому поколінню. Студенти з вдячністю та гостинністю прийняли пані Любов, активно ставили їй питання щодо розвитку гагаузької гуманітаристики, зачитали її поезії, а організатори зустрічі розповідали, якою знають Любов Степанівну. Після заходу представників кафедри тюркології було запрошено на прийом до посла Туреччини.<?cite>

    Любов Степанівна народилася у Молдові, у часи імперії СРСР. Мову з її піснями, анекдотами, казками, прислів’ями (або гагаузькою – «наса-атар») перейняла від матері, про яку згадує з великою теплотою: вона була дуже розумна, жартівлива, завжди мала що сказати. Можливо, саме теплі стосунки з мамою та братом зумовили таку любов до рідного краю: «Я відчуваю, що ніколи не йшла з цього дому, він завжди зі мною».

    Крім цього, справою всього її життя стала гагаузька культура – культура, що походить від тисячолітнього народу (перші згадки про нього на Балканах датовані 9 ст.). Гагаузи ніколи не мали власної державності, їхню культуру не вивчали й не оберігали, та попри це вони не розгубили свою ідентичність. Після доби Радянського союзу в 90-х роках усі республіки отримали право самостійності, і кожен хотів служити своєму народу, але не мав фінансової можливості. Любов Степанівна згадує корифеїв своєї галузі (серед них Куробу, Гайдаржи, Дорон), яким завдячує своїми знаннями. Любов Степанівна створила фірму допомоги таким людям, що 2000 р. переросла у фонд «Кайнак», який міг видавати книги, надавати соціальну допомогу. За час його існування опубліковано 19 книг, 2 конференції. Гостя розповідала, як тяжко було поєднувати цю роботу з роботою в Академії. Всі навантаження витримала лише завдяки поезії: «Вона в моєму житті є якорем, рятівником, можливістю реалізувати багатство гагаузької культури».

    1992 року відбувся перший приїзд Любові Степанівни до Туреччини, а нині вона там викладає, тож розповіла студентам і про відмінності між гагаузами та турками. Тамтешня молодь любить Любов Чімпоеш за те, що вона вміє достукатися, з кожним студентом знайомиться окремо, може задовольнити унікальні потреби в знаннях. «У кожній людині я ціную життя!» - це виявляється й у викладанні. Любов Степанівна запевняє, що будь-хто з нашого Інституту матиме в її особі великого помічника в Туреччині та запрошує до себе на навчання.

    Після промови самої гості та найважливіших питань від студентів Інституту філології про Любов Чімпоеш розповідали її давні знайомі – доцент кафедри тюркології Дора Арнаут та видавець Василій Келіогло. Дора Іванівна знає Любов Чімпоеш уже 30 років, та стала для неї справжньою наставницею, старшою сестрою, а Василій Григорович за понад 10-річне знайомство усвідомив, що вона – людина, яка палає, від неї йде бажання розвиватися. Так, пані Любов можна назвати справжньою жінкою-революціонером серед патріархального устрою гагаузів; вона людина слова, хоч і небагатослівна. Вона - неперевершений учений та поетеса, яка живе віршами, бо це йде від ї душі. Такі люди доводять, що в науці – безмежні можливості.

    Наприкінці зустрічі Любов Степанівна й сама зачитала кілька своїх поезій. Гостя стала першою в Турецькому центрі, що записала свої побажання для студентів та співробітників кафедри в почесну книгу. Звісно, у віршах та, звісно, гагаузькою. Вона закликала не боятися експериментів та власних сил. «Не бійтеся руху. Якщо ви відчуєте смак перемоги, вас буде вже не зупинити!» - цими словами Любов Степанівна неодмінно достукалася до сердець гостей заходу – української молоді.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Посол Єгипту відвідав Інститут філології

    16 березня Інститут філології відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Арабської Республіки Єгипет в Україні Хоссам Ельдін Мохамед Алі. Це перший візит новопризначеного посла до нашого університету.

    Метою візиту було ознайомлення з діяльністю Єгипетського центру арабської мови та культури, кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці. Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу доц. Маленька Т.Ф., директор Єгипетського центру арабської мови та культури Хоміцька О.Г., співрозмовники обговорили актуальні питання,перспективи і напрями двосторонньої співпраці, зокрема, продовження практики стажувань студентів та викладачів-арабістів в Єгипті, можливість направлення до Інституту філології викладача арабської мови, організацію спільних культурно-мистецьких заходів тощо.

    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами-арабістами, під час якої єгипетський дипломат, відповідаючи на питання аудиторії, розповів про свій професійний шлях у царині дипломатії, українсько-єгипетські зв’язки у культурно-гуманітарній сфері, майбутні мистецькі заходи, що відбуватимуться за участі Посольства Єгипту.

    Високоповажний гість запевнив, що Посольство Єгипту в Україні і надалі надаватиме всебічну підтримку діяльності Єгипетського центру, продовжуватиме традицію зустрічей зі студентами-арабістами як в університеті, так і в Посольстві.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

    Категорії: 
  • Тюркологів запрошує на роботу авіакомпанія AtlasGlobal

    14 березня кафедра тюркології Інституту філології організувала зустріч із представниками авіакомпанії AtlasGlobal. Директор із роботи з персоналом Наталія Рукавішнікова розповіла студентам про специфіку роботи компанії та можливості працевлаштування у ній для студентів, які вивчають турецьку мову.

    Під час зустрічі було презентовано Департамент відділу продажів, маркетингу та управління доходами, який особливо зацікавив студентів, зважаючи на його специфіку роботи, яка якнайбільше підходить студентам-філологам. Також представниця AtlasGlobal наголосила, що компанія турбується про підвищення кваліфікації своїх працівників, тому відправляє на стажування у Стамбул.

    Авіакомпанія AtlasGlobal пропонує студентами літній варіант працевлаштування за контрактом, або постійне працевлаштування на умовах part-time на офіційній основі. Керівництво департаментів переважно громадяни Туреччини. Наразі компанія зацікавлена у турецькомовних працівниках, а студенти-тюркологи є потенційними претендентами.

    Кафедра тюркології дякує організаторам та учасникам цього заходу і запрошуємо на наступну зустріч з представниками компанії AtlasGlobal, яка відбудеться 23 березня о 13:00 у кімнаті №57.

    Категорії: 
  • Румейська мова і література

    27 лютого у Центрі грецьких студій та культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч із дослідницею літератури греків України, Олімпіадою Хаджиновою, а також учасниками Грецької театральної студії з грецького села Сартана, що на Маріупольщині, Анатолієм Короною та Анатолієм Багдасаром. Під час зустрічі гості розповіли про румейську літературу України, її розквіт та утиски, про стан румейської мови, її значення для збереження національної ідентичності еллінів України. Дбати про румейську мову маємо і ми, українці, адже основний період її формування та розвитку нерозривно позв’язаний з теренами України та її історією. На зустрічі лунали вірші румейською мовою та авторські пісні, які є найкращим свідченням того, що румейська еллінів України має майбутнє. Послухати вірші та пісні румейською можна в матеріалі "Громадського радіо"
    https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/greky-pryazovya-davni...

    Категорії: 
  • Олесь Доній: Чи навчилися ми робити роботу над помилками?

    Україна – унікальна. Скільки нас, українців, намагалися викорінити, все ж ми відроджувалися новими генераціями, залишаючись при цьому вільнолюбивими та борцями. Ми – сильні, але недоліки все ж маємо. Ми – нація борців, але не у масі, а в індивідуальних проявах. Ми робимо революції, але не системно і зрештою не доводимо їх до логічного завершення. У чому наша проблема? Це питання прозвучало в аудиторії 20 лютого в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка на зустрічі-рефлекції з активним політичним та громадським діячем, тележурналістом Олесем Донієм. Зустріч приурочили до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні.

    Олесь Доній був учасником трьох революцій – Революції на Граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Йому є з чим порівнювати і про що говорити. У день вшанування Героїв Небесної Сотні говорили про Майдан, який розпочався 3 роки тому. «З першого дня я був присутнім на Майдані. 18 лютого все розпочалося. Окривавлені голови, перелякані очі. Чоловіки здирали з себе камуфляж… Це те, чого неможливо забути. Тоді ніхто не тікав, бо все було оточено бандитами, так званими «тітушками». Вбивали палками, добивали кулями…», - згадує Олесь Доній, який виводив поранених з оточення беркутівців. Спочатку йому допомагала вивозити лише Ірена Карпа, а згодом долучилися й інші знайомі. «18 лютого було 3 трупи. Я останній вийшов з Будинку офіцерів. 19 лютого пропонував на засіданні ВР відставку Януковича, а депутати мене засвистали, назвавши провокатором. Отак все й почалося…», - згадує пан Олесь.

    Згадуючи трагічні події трьохлітньої давнини, ми відчуваємо свіжість ран. Адже вони ще не зажили. А чи затягнуться? Триває війна на Сході України. Гинуть найщиріші, ті, хто вірить і є цвітом нації. То чому так? «Ми інколи за свої дії не можемо відповідати, не кажучи вже про чужі вчинки. Адреналін рухає нами під час революцій. Всі активні протести, в яких брав участь, це засвідчують. Героїзм і поряд абсолютна неготовність діяти системно. Ці дві ключові характеризують українців. Ми – нація борців, героїзм тече в нас. Але не у всіх, а в одинаків. У нас посилюється активність окремих громадян, а не маси. І це наша проблема. Ми не навчилися робити роботи над помилками. Ми не діємо системно і разом», - зауважує Олесь Доній, спілкуючись зі студентами-філологами.

    У дні вшанування Героїв Небесної Сотні по ЗМІ чуємо про ніби «ще один Майдан». Чи винесли ми урок з попередньої революції, чи готові діяти системно, чи продумали наступний крок після мітингу? Це запитання-рефлексії.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Уроки Антигони (міждисциплінарний підхід)

    13.12 Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відвідав відомий грецький режисер, директор грецького філіалу Міжнародного інституту театру ЮНЕСКО Еммануїл Куцуреліс. Пан Е.Куцуреліс не преший раз у Києві, він є співрежисером вистави "АНТИГОНА" в Київському академічному театрі "Колесо". Робота зроблена спільно з художнім керівником театру "Колесо", народною артисткою України Іриною Кліщевькою. Міжкультурний проект реалізований театром та компанією з Афін Art Syndicate за підтримки посольства Греції в Україні, прем’єра якої відбулась цими днями.

    Пан Куцуреліс розповів студентам-неоелліністам про особливості свого бачення трагедії, створеної дві тисячі років тому, актуальність її проблематики: роль етичних цінностей у житті суспільства, етика в контексті боротьби суспільних інтересів, пошук істини як суспільна проблема, необхідність критичного мислення тощо. Режисер пояснив особливість застосування системи Станіславського в контексті античної драми та познайомив студентів з іншими своїми роботами, а також планами постановки за участі українських акторів вистави сучасного грецького драматурга Д.Димітріадиса "Insenso".

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч