новинки

  • ІВАН ДРАЧ – ЛІДЕР ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

    Книжку з такою назвою щойно опублікував професор Михайло Наєнко – директор Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    Іван Драч був студентом Київського університету в 1958-1961 рр., очолював університетську літературну студію імені Василя Чумака, підтримував з університетом багатолітні творчі зв’язки, а в 2017 році його обрано Почесним доктором університету. У 2018 році Вчена рада університету номінувала його, лауреата Шевченківської премії, Героя України, на Нобелівську премію.

    Михайло Наєнко в книжці «Іван Драч – лідер шістдесятництва» (видавництво «Освіта України», 2020) згадує свої та університетські зв’язки з поетом як творчою особистістю, про нього – як видатного письменника ХХ ст., котрий зробив значний внесок і в українську, і світову літературу.

    Книжка розрахована на студентів-філологів, зокрема – студентів спеціальності «літературна творчість», а також викладачів літератури та всіх небайдужих до художнього слова, до розвитку літературного процесу як органічного складника всього культурного розвою в Україні.

    За матеріалами Центру літературної творчості

    1961 рік, студент Іван Драч – староста університетської літературної студії імені Василя Чумака разом із літстудійцями проводить засідання студії  (фото з університетської газети «За радянські кадри»).
    2017 р. Ректор університету Леонід Губерський вручає Іванові Драчеві диплом Почесного доктора КНУ імені Тараса Шевченка.
    2017 р. Квіти Почесному доктору – від студентів університету.
    2017 р. Іван Драч виступає на відкритті Центру літературної творчості  Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
  • «Я люблю перегортати сторінки книжки пальцями» - поет Олександр Козинець про цифрові книжки, вірші в метро та заборонені теми

    питаю у скибочки дині

    питаю в обличчя води

    чи можу я бути

    водночас

    мудрим

    і молодим?

    (з поетичної тетралогії «Сезони днів»

    22 січня в День Соборності України до Інституту філології завітав молодий поет, педагог і музикант Олександр Козинець. Зустріч гостя зі студентами літературної творчості організувала Тетяна Белімова.

    Різниця у віці незалежної України й Олександра Козинця рівно три роки. Майбутній поет народився 24 серпня 1988 року на Полтавщині. Мама Олександра працювала в УТОГ, сім'я жила в гуртожитку для нечуючих. Це стало одним із факторів вибору професії хлопця. Він закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова за спеціальністю «логопед». В 2015 році захистив дисертацію і почав викладати. Однак на поетичну стежину Олександр став набагато раніше. Написавши у 10 років перший вірш, хлопець не полишає цього «хобі» (за його ж словами) й досі. Прізвище Козинець фігурує в багатьох художніх і літературно-соціальних проектах (як автора і/або учасника): «Щоденник» (2010) і «Щоденник Re-make» (2012), «ПРОдайте їсти» (2012), «Почути», «Жіночі груди: пристрасть та біль» (2019). Творчість молодого письменника високо оцінили журі конкурсу «Коронації слова» (Олександр має три дипломи) та конкурсу імені Григора Тютюнника.

    В Інститут філології Олександр Козинець прийшов із презентацією тетралогії «Сезони днів», яка вийшла друком у 2019 році. Задум збірки – написати поетичний календар на щодень протягом року. «Ці вірші – легкі, іронічні, афористичні; без страждань і життєвих випробувань; прицільно короткі, щоб личити до ранкової кави», – зазначив поет. Компактний формат книжок обраний невипадково – кожна частина має з легкістю вміщатися в жіночу сумку, а отже, бути кишеньковим виданням. Улюблена частина самого автора – літня. З неї гість й декламував вірші в студентській аудиторії.

    Олександр Козинець зізнався, що довгий час соромився оприлюднювати свої вірші. Однак цей процес був неминучим і першим кроком до поширення поетичного доробку письменника стало створення його творчої сторінки в соцмережі «ВКонтакте» (2011-2012 роки). З власної ініціативи її створила студентка і розмістила там з десяток віршів поета. Широка зацікавленість сторінкою і численні перепости надихнули хлопця регулярніше писати й ділитися своїм доробком із загалом. «Мені пощастило з читачами – вони інтелектуали й інтелігенти», – додав Олександр.

    На питання про ставлення гостя до цифрових книжок, він відповів, що більше «любить перегортати сторінки пальцями, робити закладки й працювати з олівцем». Таке живе прочитання викликає в Олександра набагато більше захвату ніж читання з планшету.

    Розмірковуючи про неприпустимі для себе речі в літературі, письменник зізнався, що такою є лайлива лексика. «Будь-яке слово – це енергія, це відповідальність автора перед реципієнтом; тому воно має лишати післясмак легкості й тепла – тоді мистецтво матиме смисл», – переконаний Олександр.

    Зізнався гість і в тому, що любить писати вірші в метро – випадково почута фраза чи історія часто дають письменнику натхнення чи підкидають ідею на новий художній твір. «Таке можливо лише у випадку з поезією; романи в метро не пишуться», – жартома зазначив Олександр.

    Серед тем, які важко далися поету – це події Революції Гідності (в якій хлопець також брав участь), боротьба з онкологією грудей в оповіданні до збірки «Жіночі груди: пристрасть та біль», переживання за хворобу матері, втілені у вірші «Гінекологія». «Це були найважчі тексти для мене, бо я енергетично зростався з ними, навіть відчував фізичний біль під час творчого процесу», – зізнався Олександра. Зі слів письменника, він не готовий писати про трагічне, також не вдаються у нього гумористичні твори й присвяти. «Оскільки слова – це енергія, я вірю в містичну силу здійснення написаного; тому я знищив декілька своїх віршів, які апелювали до трагічних подій майбутнього», – зазначив поет.

    Насамкінець Олександр Козинець подарував декілька своїх книжок з автографами найактивнішим слухачам. Текст Анни Мукан, фото Валерія Попова, відділ зв’язків з громадськістю Інституту філології

  • Нове видання наших викладачів

    Викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики - доктор філологічних наук Галина Наєнко та кандидат філологічних наук Оксана Суховій уклали посібник - "Історія української мови: практикум із морфології : навч. посіб. / Галина Наєнко, Оксана Суховій. К. : ВПЦ “Київський університет”, 2019. 336 c."

    Посібник забезпечує підрозділ історії морфологічної системи у межах навчального курсу “Історія української мови”. Послідовність тем, опорні запитання, наукова література, запропоновані для вивчення, дають змогу сформувати панорамний погляд на походження й розвиток частин мови. Завдання й тести у посібнику побудовані так, щоб студент систематизував отримані знання. Практичні завдання дають змогу співвіднести теоретичні відомості з фактами функціювання мови, спостереженими в конкретних писемних пам’ятках. Посібник з історії морфології призначений для студентів філологічних спеціальностей, аспірантів, викладачів.

    Категорії: 
  • Запрошення на Свято гарбуза в Національний музей українського народного декоративного мистецтва

    Вас вітає відділ науково-освітньої роботи
    Національного музею українського народного декоративного мистецтва!

    Свято Гарбуза
    24 жовтня – 2 листопада

    Музей пропонує всім бажаючим нове трактування символу європейського дня всіх святих (Хелловіну) – гарбуза. Інтерактивна екскурсія спрямована на розвиток критичного мислення, формування загальнокультурної компетенції та дозволяє відвідувачам по-новому розглянути експозицію музею.

    Таємнича, цікава та весела атмосфера гарантована!
    Детальна інформація у прикріпленому файлі!

    Слідкуйте за нашими новинами на сторінці Facebook:https://www.facebook.com/Національний-музей-українського-народного-декоративного-мистецтва-617456761747782/?fref=ts

  • Експонати Музею-кімнати імені Олеся Гончара на Книжковому арсеналі

    Цьогоріч у рамках Книжкового Арсеналу організована виставка «Роліт. Сусіди», присвячена річниці створення легендарного письменницького будинку Роліт (абревіатура назви «Робітник літератури») – спорудженого 1934 року багатоповерхового кооперативного будинку працівників літератури по вулиці Богдана Хмельницького, 68, де понад півстоліття жив і творив видатний письменник Олесь Гончар, музей якого знайшов свій прихисток і є структурним підрозділом Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Для експозиції «Роліт. Сусіди» у Музею–кімнати Олеся Гончара Інститутут філології взято публікацію роману «Собор» (1968) – видання, яке вилучали з бібліотек, палили комсомольські загони, за яке письменника почали цькувати, роман, який був вилучений з літературного процесу на 20 років взагалі; газети з розгромними статтями про «Собор»; неопубліковані рукописи; екслібриси; подарунки від митців, колег, читачів; фото з квартири, зокрема кабінет.

    Приємно, що на Книжковому Арсеналі цього року є частинка й з нашого Інституту, сподіваємось, що завдяки цій виставці, яка триватиме 5 днів, про Музей Олеся Гончара дізнається більше людей і в нас побільшає відвідувачів. Обов’язково відвідайте виставку «Роліт. Сусіди» – дізнаєтесь цікаві факти з життя письменників, які проживали в цьому будинку.

    Інформацію надала Мар'яна Кошарська

    Категорії: 
  • Конференція трудового колективу Інституту філології

    29 травня в Актовій залі нашого корпусу відбулася Конференція трудового колективу Інституту філології з таким порядком денним:
    1. Рекомендація претендента на заміщення посади завідувача кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.
    2. Різне.

    З доповіддю виступила доктор філологічних наук, професор Л.Л.Славова. В обговоренні взяли участь професор В.І.Карабан, професор І.О.Голубовська, доцент С.Г.Саєнко, доцент І.В.Ситдикова, доцент М.О. Возна. Учасники конференції одноголосно підтримали кандидатуру доктора філологічних наук, професора Л.Л.Славової. Приєднуючись до щирих вітань, зичимо Людмилі Леонардівні наснаги та творчих здобутків на новій відповідальній посаді.

  • Нова магістерська освітня програма

    Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка оголошує набір на інноваційну магістерську освітню програму СИНХРОННИЙ ТА ПОСЛІДОВНИЙ УСНИЙ ПЕРЕКЛАД з англійської мови.

    Мета програми:навчити студентів виконувати професійний усний (синхронний та послідовний) переклад з англійської та другої західноєвропейської мови, успішно реалізовувати перекладацькі проекти, забезпечувати переклад конференцій, симпозіумів, лекцій, перекладати відео- та аудіопроекти, вести переклад судових засідань, допитів, супроводжувати міжнародні делегації тощо.

    Основні дисципліни: «Теорія усного перекладу», «Комунікативні стратегії першої іноземної мови», «Техніка синхронного перекладу (перша іноземна мова)», «Основи синхронного перекладу», а також «Комунікативні стратегії другої іноземної мови», «Техніка синхронного перекладу (друга іноземна мова)», «Перекладацький скоропис та мнемотехніка», «Переклад фахових текстів», «Судовий переклад», «Переклад конференцій (перша іноземна мова)», «Переклад конференцій (друга іноземна мова)».

    Під час навчання студенти проходять дві перекладацькі практики.

    Заняття проводяться у нових сучасних інтерактивних класах для синхронного та послідовного перекладу.

    Запрошуємо!

    За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном 044-239-33-35 (кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови) або пишіть на поштову скриньку tppam@ukr.net

    Категорії: 
  • Вперше у Туреччині відкрито спеціальність «Українська мова і література»

    27 березня за участі Міністрів освіти України і Туреччини Лілії Гриневич та Ісмета Йилмаза, а також голови Ради вищої освіти Туреччини Єкти Сарача, ректора КНУ імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, проректора Петра Беха та завідувача кафедри тюркології Інституту філології Ірини Покровської вперше у Туреччині було відкрито спеціальність «Українська мова і література».

    Спеціальність «Українська мова та література» відкрили на факультеті літератури кафедри слов’янських мов і літератур Стамбульського університету. За цією спеціальністю навчаються вже вісімнадцять студентів.

    Варто зауважити, що ще до відкриття спеціальності було налагоджено співпрацю із турецьким вишем. Свідченням є мовне стажування чотирьох студентів Шевченкового університету, які наразі перебувають на навчанні у Стамбульському університеті. А п'ять студентів з Туреччини зараз проходять мовну практику в КНУ, вдосконалюючи свої знання української. Уже майже 20 років в Інституті філології існує кафедра тюркології, діє центр турецької мови і культури. Співпрацю цих структур координує центр ТІКА.

  • Рік Шекспіра: 400 років без класика - актуальність не зникає

    У рамках святкування Всесвітнього року Вільяма Шекспіра «Троїл і Крессіда» інсценовані в Україні.
    Результатом спільного проекту Moving Theatre (Велика Британія) та Київського академічного драматичного театру на Подолі стала промовиста вистава. Режисером дійства – британець Джонатан Балатвала. У його постановці шекспірівська п’єса набула актуальних для українського глядача нот.
    Як відомо, трагедія «Троїл і Крессіда» у своїй основі має давньогрецький міф про Троянську війну. Ворожнечу між греками та троянцями Джонатан Балатвала переніс на український ґрунт. Він додав у п’єсу Шекспіра багато маркерів, за якими одразу проводиться паралель зі ситуацієї на Сході України. Режисер одягнув троянців у сучасний український військовий однострій, греки ж мають форму, яка комусь із глядачів навією спогади про спеціпідрозділ «Беркут», для когось - суголосить із «ОМОНом». Також ворогуючи сторони різняться мовою: російськомовні греки й україномовні троянці. Чому так? Глядач вирішує сам. Як говорить Джонатан Балатвала: «Я розглядаю конфлікт, даючи виклик романтичним ідеалам». Час від часу, між сценами, подаються монологи з інтерв’ю людей, чиї долі змінили події на Сході України, що ще більше ускладнює і навантажує виставу.
    Акторський склад вистави з великою кількістю персонажей досить цікавий і дещо змінний. Так хороброго троянського героя Деїфоба гратимуть по черзі Ахтем Сеїтаблаєв і Остап Ступка. Закоханих Троїла і Крессіду грають Валентин Бойко і Олена Свірська. Роль невгамовного балакуна Терсіта дісталася Романові Халаімову, який блискуче зіграв персонажа своїми коментарями-перчинками.
    Передпрем'єрний показ проходив у концертному залі Bel’ Etage (Київ). Прем'єра вистави відбудеться 1 березня у Дніпропетровську, а далі «Троїл і Крессіда» поїдуть Україною: Запоріжжя – Харків – Одеса – Київ.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - Микола Марусик

  • "Уклін і шана тим, які в житті своєму мету обрали і боронять Термопіли..."

    24 вересня в приміщенні Інституту рукопису НБУВ відбулася презентація унікального бібліографічного видання, "Архіву Андрія Білецького та Тетяни Чернишової". А.О. Білецький та Т.М. Чернишова — видатні українські науковці, філологи, творчі інтереси яких охоплювали багато напрямків мовознавства та літературознавства. За словами акад. О.С.Онищенка, який відкрив презентацію, доробок цих двох вчених складає окрему сторінку в історії української науки, а систематизований каталог дає можливість розглянути переплетіння творчого та особистого шляху, особливостей відбитку особистості вченого на його наукових відкриттях. У виданні представлені археограічні описання документів, що відображають життєвий та творчий шлях фондоутворювачів, їхній науковий доробок, зокрема, фрагменти незавершених праць, які й досі зберігають наукову актуальність, подано опис діяльності інших осіб, що контактували з подружжям та утворювали наукове та культурне тло епохи.

    Перед студентами та викладачами кафедри еллінітики, що не могли оминути своєю увагою таку непересічну подію, представниками грецької спільноти м. Києва виступили упорядники видання, а також учні та колеги А.Білецького та Т.Чернишової. Про буремність епохи 60-их рр., її інтелектуальні виклики, громадянський неспокій, підстави для яких часто починали формуватися в помешканні А.Білецького та Т.Чернишової, на їхніх "домашніх семінарах", розповіли чл.-кор. НАНУ, проф. Клименко Н.Ф. та Герой України, член Спілки письменників України, І.Ф. Драч. У своїй натхненній промові Іван Федорович назвав Т.Чернишову своєю Музою та прочитав вірша, присвяченого Тетяні Миколаївні.

Сторінки

Subscribe to новинки