конференція

  • Відбулася конференція трудового колективу

    29 листопада відбулася конференція трудового колективу Інституту філології, на якій директор Григорій Семенюк звітував про роботу за період з вересня 2017 року по листопад 2018 року, а також окреслив перспективи розвитку на новий навчальний рік. На зборах був присутній перший проректор нашого університету Олег Закусило. Після конференції відбулася Вчена рада Інституту філології. На Вченій раді було заслухано звіт керівників бюджетних тем, обговорено теми дисертацій.

  • Про мову - завжди актуально. Відбулася конференція "Мова як світ світів"

    Однією з найпомітніших подій минулого тижня стала ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів». Напередодні Дня української писемності та мови, 8 листопада, актова зала заповнилася зацікавленими в українському Слові. Загалом були зареєстровані 75 доповідей, 3 з яких – від науковців з-за кордону. Згодом робота продовжилася на секціях, а наступного дня відбувся виїзний семінар на Білоцерківщині. Організовувала наукове свято кафедра української мови та прикладної лінгвістики.

    Під час вітального слова директор Інституту філології Григорій Семенюк наголосив, що мова здавна мала значення для тих, хто був у нас окупантами, і для нас – нації, яка боролася, щоб вижити. 1622 цар Михайло наказав спалити всі примірники «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького, відтоді до проголошення незалежності 1991 ухвалено 58 законів і постанов про заборону української мови. Нині функціонування української мови поліпшилося. Ухвалено в І читанні Закон про мову 5670-д, розроблений новий український правопис.

    Професор Лідія Гнатюк говорила про національну мовну особистість і культуру історичної памʼяті українців. Занепад останньої призводить до песимізму та відчуття меншовартості частини нації. У нас є певна диспропорція мовних знань, почуттів, оцінок і настанов: через брак знання про українську мову за умови спрямування на патріотизм виникають хибні оцінки, які дезорієнтують українця, чия мовна свідомість нині на етапі становлення. Лідія Павлівна звернула увагу на два моменти. Перший: не плутаймо давність лексики й давність мови, а також українську мову, літературну мову та мову літератури. Негативними прикладами назвала псевдонаукові праці Станіслава Губерначука, який виводить витоки української мови від Трипілля та навіть санскриту. Другий момент: не слід віддавати власне українські чи праслов’янські слова російській традиції. Слова «илѝ», «много», «просьба» та багато інших – наші архаїзми, їх уживають письменники-класики. Варто усвідомити, що це – питома українська лексика. Хоча суржик ускладнює цю проблему.

    Не лишив байдужим виступ доцента Олександра Бондаренка стосовно консцієнтального виміру гібридної війни. Консцієнтальні війни – боротьба на ураження свідомості, спрямовані на її дезорієнтацію, примітивізацію та хаотизацію. Засобами виступати можуть хімічні та психотропні речовини, випромінення та вербальні маніпуляції. Приклади: тексти газети «Вести», видання «Абсолютное оружие» Валерія Солов’я. Доповідач навів цілий ряд міфів, що поширюються і впливають на нашу свідомість: історичні (три брати зі спільної колиски), економічні (Україна не виживе без російського газу), релігійні (єдина православна церква), культурні (українська культура – селянська), мовні, етнічні тощо. Які ж механізми протидії? «Необхідно перейти від оборони до активних наступальних операцій на консцієнтальному фронті», - каже Олександр Володимирович. Допоможуть створення антиміфів, десакралізація «шкідливих» символів, створення позитивного образу України. Потрібна просвітницька та роз’яснювальна робота з медіаграмотності, швидка українізація публічної сфери та м’яка – особистої та побутової. Ми досі програємо в тому, що в масі своїй перебуваємо в матриці російської культури. Але на окреслені проблеми вже звернуло увагу Міністерство оборони, українізували військо. Пам’ятаймо, що знаходимося на моному фронті, тож мусимо захищати себе, поширюючи українську мову в усіх сферах.

    Не менш цікавими та різноманітними в темах були доповіді вчених Інституту філології Галини Наєнко (100 років історії української мови в Київському університеті), Оксани Ніки (Володимир Олексійович Розов в історії університету Святого Володимира), Сергія Різника (наукова особистість Іллі Корнійовича Кучеренка в українській граматикології), Юрія Мосенкіса (писемність Трипілля, Трої та Греції), а також доцента Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Алли Бондаренко (мовосвіт поезії Василя Стуса).

    Після перерви гості та організатори конференції знову зустрілися, об’єднані в шість секцій: «Історія української мови», «Сегментна і надсегментна фонетика», «Лексикологія та лексикографія», «Когнітологія», «Граматикологія» та «Лінгвопоетика», де свої наукові дослідження представляли не лише досвідчені науковці, а й студенти та аспіранти.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Програма Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів"

    8-9 листопада відбудеться Міжнародна наукова конференція «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР». Пропонуємо ознайомитися з програмою наукового зібрання.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Почути нечутого Нечуя-Левицького

    Цьогоріч видатному метру прози – Івану Нечую-Левицькому – 180. Отже, є нагода у науково-творчому товаристві пошанувати світоча, а для пересічного любителя реалістичного слова переродити Нечуя-Левицького заново.

    25 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція – «Творчість Івана Нечуя-Левицького. Концептуальні питання українського реалізму». Та не лише ювілей нині став спонукою для зібрання. Напередодні святкували 100-річчя заснування українознавчих кафедр в Шевченковому університеті , тому поєднання знакових подій і постатей – це символічно.

    Нечуй-Левицький був одним із найповажніших утверджувачів українства. Саме це у вітальному слові підкреслила Людмила Василівна Грицик, завідувач кафедри історії укрaїнської літератури, теорії літератури та літературної творчості. Письменник доводив, що так звана українськість, «українська жизнь» – то «непочатий рудник», який лежить десь під землею, і цей рудник ще чекає майстерних робітників. У контексті нашої доби варто розуміти, що масштаби цієї постаті окреслені поколіннями: на прозових творах митця виросли й виростають школярі та студенти. Але нова доба для Нечуя настала саме тоді, коли від суцвіття твору почали відлущували ідеологічні нашарування.

    Герої Нечуя загартовували характери, бо «його герої пахли волею, і їм назустріч пахла воля. Вони вломлються, а зламатися все ж не дадуться», – метафорично означує Людмила Василівна. «Письменник розвіював хмари і шукав непересічних людей», – продовжує нацковець.

    На пленарному засіданні конференції було окреслено обшири творчості Нечуя-Левицького, продемонстровано літературні новинки, проаналізовано провокативні моменти для подальшого адекватного прочитання. Опісля секційні засідання дали змогу поглибити окремі аспекти, поговорити про кожну грань творчості зосереджено. Код національної ідентичності, націєцентризм, репрезентація влади в галереї образів гетьманів – теми загальносуспільного рівня. Поруч із ними – теми літературознавчого дискурсу: епістолярій, романна урбаністика, письменник у зв’язках із митцями свого часу та на перетині європейських культурно-літературних шляхів. Один із вагомих аспектів прози Нечуя-Левицького сьогодні – педагогічний. Національне виховання за творами письменника має свою специфіку.

    На пленарному засіданні були представлені доповіді Миколи Ткачука, професора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також Оксани Пашко, викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія». Микола Платонович закцентував увагу слухачів на перепрочитанні смислів великих прозових творів Нечуя-Левицького, на національних маркерах і відкиданні москвофільства, філістерства та протест проти наступальної агресивної колонізації. Оксана Пашко вдалася до детального аналізу біографічних матеріалів, записних книжок, які є ключем до прочитання характерів, психології і письменника та його героїв.

    Не лишився без уваги блискучий виступ Олени Романенко, доцента КНУ імені Тараса Шевченка. Ішлося про досить провокативний образ письменника, витворений сучасними митцями. Тема доповіді: «Інший Нечуй-Левицький: трансформація біографії письменника у романі П. Яценка «Нечуй. Немов. Небач». Наскільки класичний Нечуй може бути «іншим», як далеко може зайти сучасний письменник, намагаючись белетризувати біографію, відсунути вбік факти? З’ясували, що таки далеченько.

    Олена Романенко проаналізувала роман Петра Яценка «Нечуй. Немав. Небач» та порівняла його з твором Максима Тарнавського «Нечуваний Нечуй». Обидва оригінальні вже самими назвами, але не менш цікаві викладом, змістом. За жанром «Нечуй…» Яценка – стімпанк. Це абсолютно незвичне явище для української класичної літератури. Якщо Яценко провокує скандали, дискусії, епатажним жанром приваблює публіку, то Тарнавський навпаки має на меті перепрочитати Левицького більш стримано й доцільно. «Віднайти непочутий голос, проявити обличчя митця з-під патини ідеологічного мотлоху, історичної іржі й естетичної плісняви – чистити, терти й полірувати скам’янілі рештки Івана Семеновича…», – цитує Олена Віталіївна. «Обидва автори непересічно привертають увагу читачів до цієї непересічної постаті. Але обидвом їм йшлося про те, аби показати Нечуя інакшим», – додає науковець.

    Стімпанкова адаптація робить письменника іншим. Можливо, частково механічним, із втратою почуттів. Читачам шукати відповідь, де ж Нечуй оживає по-новому. Адже здатність кохати, співчувати, переживати, ненавидіти – те, що має залишатися в людини за будь-яких умов, експериментів та обставин.

    Андріана Біла
    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

  • Україністиці у Шевченковому університеті 100 років

    Цей рік багатий на великі дати: 100-річчя українського герба, української державності, 100 років від дня заснування Академії наук. У суспільному та науковому житті держави важливе місце має заснування україністики в Київському університеті. Цю знакову подію відзначали 24 жовтня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відкрив урочистості директор Інституту філології Григорій Семенюк. Він стисло виклав історію заснування українознавчих кафедр на тоді ще історико-філологічному та юридичному факультетах Університету. 5 грудня 1917 року вийшов указ про заснування 4 кафедр: української мови, української історії, української літератури та західно-руського права. Викладати мали українською.

    Вітальним словом від імені ректора Леоніда Губерського продовжив наукове засідання проректор Володимир Бугров. Він говорив, що нині Університет повертається до тієї міждисциплінароності, яка була закладена ще тоді, 100 років тому. Нині ми згадуємо трагічні сторінки історії україністики, тому подібні заходи не є парадними, а радше покликані згуртувати дослідників і студентів, які воєдино розвиватимуть українознавство. Далі виступив Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ. Його тема – «Український правопис і екологія мови», у якій Богдан Миколайович розповів про правописну кодифікацію в соціолінгвістичному аспекті, назвавши основні "камені спотикання", принципи, шляхи вирішення питання правопису в Україні. Почули й Почесного доктора КНУ, президента Міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера, який зазначив, що україністика в Університеті існувала й до її офіційної дати створення. Виступав із вітальним словом і народний депутат ІІ скликання Тарас Процев’ят. Україністика, на його думку, - ключовий напрям державотворення.

    Заступник декана історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний закцентував увагу на проблемах сьогодення: що ми розуміємо під україністикою нині, наскільки замислюємося про її важливість. Саме такі рефлексування здатні пробудити в кожному любов, патріотизм і гідність. Представник юридичного факультету асистент кафедри історії права та держави юридичного факультету КНУ Антон Крижевський розповів про становлення кафедри західно-руського права в 1917-18 рр. Детальніше про розвиток в КНУ окремих філологічних напрямів розповіли завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інститу філології Людмила Грицик, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Анатолій Мойсієнко.

    Музичним вітанням пленарне засідання завершив ансамбль «Роксоланія». Продовжили роботу на секціях, які триватимуть ще й 25 жовтня. Окрім того, відбулося публічне обговорення нового проекту правопису за участі членів правописної комісії, учених Інституту філології Лідії Гнатюк, Ірини Голубловської, Сергія Лучканина. У ньому взяли участь студенти й преса, бесіда не лишила байдужою нікого. У рамках святкування цього ж дня цьогорічний Лауреат Міжнародної премії Івана Франка Ярослава Мельник прочитала лекцію. Нагадаємо, вона перемогла у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики» з монографією «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках».

    Юлія Кузьменко

  • Програма конференції «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»

    24-25 жовтня відбудеться Міжнародна наукова конференція «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка». Пропонуємо ознайомитися із програмою наукового зібрання, яка прикріплена нижче

  • Хай живе хорватистика!

    Цього року Інститут філології відзначає 25 років започаткування спеціальності «Хорватська мова і література». З цієї нагоди кафедра слов'янської філології 18 жовтня організувала Міжнародну наукову конференцію «Хорватистика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: 25 років спеціальності».

    Музичний тон науковому зібранню задала на відкритті пленарного засідання "Роксоланія".

    Від імені завідувача кафедри слов’янської філології Ольги Паламарчук учасників конференції та гостей свята привітала Олена Чмир, директор Центру болгарської мови, літератури, історії і культури Інституту філології. Виступаючи, Олена Романівна розповіла про розвиток хорватських студій у Київському університеті, про міжнародне співробітництво КНУ із хорватськими ЗВО, між якими щороку здійснюється обмін студентами, проводяться спільні наукові заходи за участі посольств обох країн.

    Зі словами вітання від імені ректора Леоніда Губерського слов’янське наукове товариство привітав проректор Петро Бех, зауваживши про тісну співпрацю із Загребським університетом (м.Загреб, Хорватія) у рамках Erasmus+. Також Петро Олексійович від імені керівництва Університету вручив грамоти хорватським науковцям за вагомий внесок у розбудову хорватських студій у Київському університету.

    Тимчасово повірена у справах Республіки Хорватії в Україні Кармен Флоршиц також привітала присутніх на пленарному засіданні. Пані Кармен сказала, що співпраця України і Хорватії в галузі освіти та науки діє з 1999 року. Нині це співробітництво зміцнюється і наразі ведуться перемовини щодо відкриття Хорватського центру в Україні. Також високоповажна гостя зазначила, що протягом 25-річчя в Шевченковому університеті безперервно викладали лектори з Хорватії, а українські студенти щороку їздять на стипендіальне навчання до хорватських ЗВО.

    Цьогоріч на конференцію, присвячену 25-річчю хорватистики в КНУ, прибули науковці з Хорватії, Польщі, Чорногорії та звісно із різних міст України, зокрема Львова, де є така ж спеціальність. Як окрема спеціальність «хорватська мова і література» вивчається в Україні лише у двох університетах – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Львівському національному університету імені Івана Франка. А, наприклад, у Німеччині і Росії досі вивчають хорватську у поєднанні із сербською.

    На пленарному засіданні конференції виступив Михайло Наєнко – директор Центру літературної творчості, який у 1992-2001 рр. був деканом на той час ще філологічного факультету в університеті. Михайло Кузьмович пригадав, як до нього прийшла Ольга Паламарчук і тодішній Посол Хорватії із пропозицією відкрити окрему спеціальність із вивчення хорватської мови і літератури. Михайло Наєнко підтримав це і у 1992 році було здійснено перший набір на цю спеціальність. Згодом в Загребському університеті були започатковані україністичні студії.

    Під час пленарного засідання лунали привітання від запрошених закордонних гостей, які також дарували книжки для Центру славістики Інституту філології.

    У рамках святкування, крім пленарного і секційних засідань конференції, відбулася творча зустріч із українсько-хорватськими поетами Юрієм Лисенком і Дарією Лисенко, а також студентська вистава "Sladoled" ("Морозиво").

    Олександра Касьянова, фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Міжнародна наукова конференція «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР» (анонс)

    Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 8-9 листопада 2018 року в Інституті філології КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2018 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net. Більше інформації у прикріпленому нижче файлі.

  • Міжнародна наукова конференція «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»

    Міжнародна наукова конференція «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка». 24-25 жовтня 2018 р. Київ.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. Історичний факультет.Юридичний факультет. Запрошують.

    Конференцію буде присвячено сторіччю від дня заснування у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка кафедри української мови, кафедри української літератури, кафедри історії України та кафедри історії західно-руського права.

    Сьогодні украй важливо осмислити процес становлення цих наукових дисциплін і входження їх до кола університетської освіти, особливо на фоні тих політичних подій, які відбувалися в Україні протягом останнього сторіччя. Нагальною є потреба суспільства у відновленні історичної пам’яті, гармонізації українського законодавства та мовної ситуації в Україні, у сучасних інтерпретаціях творів класичної та новітньої української літератури, знайомстві з неоприлюдненими фактами, текстами, документами, які є частиною української культурної та історичної спадщини.

    Планується також розглянути питання, пов’язані з історією створення та функціонування названих кафедр упродовж століття; основні напрями їхньої навчальної та наукової діяльності; процес розвитку, труднощі й перспективи поширення україністики у вищій освіті, зокрема за кордоном.

    Охочі узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Україністика в університеті» мають подати заявки до 10 вересня 2018 року за адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет (кімн. 86). Е-mail: mk_kartynysvitu@ukr.net: факс (044) 234-14-12.

    Поселення, проживання, культурна програма – за рахунок учасників конференції.

    Організоване поселення здійснюється у гуртожитках Київського національного університету імені Тараса Шевченка (орієнтовна вартість за добу – від 280 грн. за ліжкомісце, від 590 грн. – в одномісному номері підвищеної комфортності).
    Тел. для довідок: (044) 234-14-12.

    За матеріалами конференції планується видання колективної монографії. Охочі зможуть подати свої статті у фахові збірники наукових праць «Літературознавчі студії», «Мовні і концептуальні картини світу». Рукописи просимо надсилати до 1 жовтня 2018 р. на адресу: mk_kartynysvitu@ukr.net. У темі листа зазначте назву видання, до якого подається рукопис. Роздруківки прийматимуться у к. 86 Інституту філології, бул. Тараса Шевченка, 14. Вартість сторінки – 60 грн. Кошти переказувати на рахунок:
    31256356214095
    ДКСУ
    Код банку – 820172.
    ЄДРПОУ 02070944.
    Статті будуть опубліковані після потрійного рецензування та перевірки на плагіат. Кошти за статті, відхилені через плагіат, не повертаються.

    Вимоги до оформлення статті:

    1. Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – зліва вгорі.

    2. Інформація про авторів – у наступному рядку праворуч:

    прізвище, ініціали автора – жирним курсивом, в тому ж рядку звичайним шрифтом вчене звання, вчений ступінь;
    в наступному рядку – місце роботи (назва установи чи організації, їхнє місцезнаходження), назва країни (для іноземних авторів).
    3. Назва публікації (має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний, прописні літери.

    4. Через рядок – анотація мовою публікації від 3-х рядків – 12 курсив; ключові слова з нового рядка після слів Ключові слова – курсивом.
    5. Текст статті: обсяг – від 7 до 14 повних сторінок, 14 шрифт, Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5; абзацний відступ – 1,25, поля:
    2,5
    3 – – 1,5
    ___
    2,5
    6. Список використаних джерел (бібліографічний опис складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1: http://www.library.gov.ua/images/files/gost71.pdf, заголовок бібліографічного запису згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80: http://www.ukrbook.net/zakony/zag_bib_zap.pdf) – через рядок, без абзаців, кегль – 12, у алфавітному порядку). Покликання на джерело цитування оформляти у квадратних дужках, наприклад: [Космеда, с. 26]. Покликання на джерела ілюстративного матеріалу – у круглих дужках ( ).
    7. Дата надходження авторського оригіналу до редакційної колегії.
    8. Анотація англійською мовою обсягом 1800 символів (близько 1 стор.), включно з перекладеною інформацією про автора (справа) та назвою статті (по центру), – через рядок, 12 шрифт, курсив.
    9. Після анотації – список джерел, транслітерований латиницею.
    10. Лапки уніфікувати за зразком – “ ”, розрізняти тире ( – )
    і дефіс ( - ). Століття позначати римськими, а не арабськими цифрами, скорочувати – ст. (ІІ ст.).
    11. У випадку, коли стаття містить шрифти, що відрізняються від Times NewRoman, необхідно подати їх окремо в електронному вигляді.
    12. Для аспірантів, студентів і викладачів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія наукового керівника, де мають бути визначені актуальність і новизна дослідження. Рецензію підписують науковий керівник та завідувач кафедри.
    ЗРАЗОК
    УДК 81’27

    Савченко Ф.Н., к. філол. н., доц.
    Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

    ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В ОФІЦІЙНІЙ ПРЕСІ

    Текст анотації українською мовою……………………………………………………………………………………………
    Ключові слова: оцінка, мова ЗМІ, офіційна преса.

    Текст статті …………………………………………………………………….. ……………………………………………………………………………………………
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Космеда ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 2001. – 32 с. 2. Український орфографічний словник / за ред. В.М. Русанівського. – К. : Довіра, 2006. – 960 с. 2. 3. Широков В. А. Наукові засади лінгвістичної експертизи політичних та правових документів. Постановка проблеми / В.А. Широков, О.О. Сидоренко // Мовознавство. – 2005. – №2. – С. 18-31. 6. Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Електронний ресурс] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Режим доступу від12.07.2012: http://www.ssc.wisc.edu/…/1988aDWM_Language_SocialProblems.….
    ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
    1. Урядовий кур’єр. – К. : Преса України, 2008. – 25 листоп., № 221 (3881).
    Стаття надійшла до редакції 27.10.13 р.

    Savchenko F.N., PhD., Associate Professor
    Taras Shevchenko National University of Kyiv
    SPECIFICS OF ASSESSMENT EXPRESSION
    IN THE OFFICIAL PRESS
    Text of abstract in English…………………………………………………………………………
    Keywords: …

    References
    Abstract of dissertation: Kosmeda T.A. Aksiolohichni aspekty prahmalinhvistyky: zasoby vyrazhennia katehorii otsinky v ukrainskii ta rosiiskii movakh: Avtoref. dys... d-ra filol. nauk: 10.02.01 / T.A. Kosmeda; Khark. derzh. ped. un-t im. H.S.Skovorody. – Kh., 2001. – 32 s.
    Works of two authors, or more: Ukrainskyi orfohrafichnyi slovnyk / za red. V.M. Rusanivskoho. – K. : Dovira, 2006. – 960 s. 2.
    Works of two authors, or more: Shyrokov V. A. Naukovi zasady linhvistychnoi ekspertyzy politychnykh ta pravovykh dokumentiv. Postanovka problemy / V.A. Shyrokov, O.O. Sydorenko // Movoznavstvo. – 2005. – №2. – S. 18-31.
    Online sources: Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Elektronnyi resurs] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Rezhym dostupu vid12.07.2012: http://www.ssc.wisc.edu/…/1988aDWM_Language_SocialProblems.….

    Охочі можуть також подати статті до вісників Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» надсилати на адресу: novitnya@ukr.net. Вимоги до оформлення статей: див. вище (публікація безкоштовна).
    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки» надсилати на адресу: visnyk.law@gmail.com. Вимоги до оформлення статей: http://visnyk.law.knu.ua/umovy-publikatsii (публікація безкоштовна).
    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія» надсилати на адресу: history_dpt.head@univ.net.ua. Вимоги до оформлення статей: https://visnyk.history.knu.xn--ua/-.../---1qihxoqgm5bhb0a4a3ao1aien8eihp... (публікація безкоштовна).

  • Конференція "Теорія та практика сучасної морфології"

    У відповідності з «Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2018 році» запрошуємо вас до участі у Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології», яка відбудеться 10-12 жовтня 2018 року на базі Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».

    Програмні напрями конференції:
    ƒФундаментальні питання нормальної анатомії та гістології
    ƒ Морфологічний аналіз патологічних процесів
    ƒЕмбріологія та клітинна біологія в нормі та при патології
    ƒСучасні морфологічні методи дослідження в експерименті та клініці
    ƒ Морфологічні дослідження у фармакології та клінічній медицині
    ƒ Історія розвитку вітчизняної та світової морфології
    ƒ Оптимізація навчальної діяльності кафедр морфологічного профілю
    ƒ Нові морфологічні методи і наукові технології
    Офіційні мови конференції – українська, російська, англійська.

    Форми участі у конференції:
    - усна доповідь;
    - стендова доповідь;
    - участь у пленарних, секційних засіданнях та обговореннях;
    - заочна (публікація статті або тез).

    До публікації приймаються статті або тези доповідей. Статті публікуються в журналі «Morphologia», який входить до переліку наукових
    фахових видань, рекомендованих для оприлюдення результатів дисертаційних робіт у галузі «медичні науки» (Наказ МОН України від 10.10.2013 р. № 1411) та належить до індексованих наукометричних видань України (поточний імпакт-фактор 0,170).

    Тези доповідей публікуються у збірнику наукових праць конференції, а також
    розміщуються на веб-сторінці конференції «Теорія та практика сучасної морфології». За бажанням учасника повна версія доповіді розміщується на веб-сторінці конференції (у pdf- або ppt-форматах).

    Учасники конференції отримують: сертифікат, програму, збірник наукових праць
    конференції, друкований примірник журналу «Morphologia» (том 12, № 3, 2018). За умов заочної участі матеріали конференції надсилаються автору після її завершення.

Сторінки

Subscribe to конференція