конференція

  • В Інституті філології відбулося відкриття Міжнародної конференції з питань юридичного перекладу

    У стінах Інституту філології впродовж двох днів, 16 та 17 січня, відбуватиметься Міжнародна конференція «EU Translated», спрямована на поліпшення якості перекладу саме в законодавчій сфері, а також обмін досвідом між викладачами університетів, перекладачами та держслужбовцями. Організатори заходу: проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (скорочено – «Association4U»); всеукраїнська комунікаційна кампанія «Moving Forward Together / Прямуємо разом»; Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Співорганізатором конференції є КНУ імені Тараса Шевченка.

    Учасники були раді дискусії в межах конференції, адже сьогодення диктує нам нові виклики. Для кращої імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС необхідні якісні юридичні переклади, адже не завжди можемо використати акти й закони мовою оригіналу. Ми маємо бути ближчими до ЄС. Професор Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи, наголосив: переклад міжнародних законів – це завжди важливо, відповідально й цікаво. Не випадково конференція відбувається в одному з ключових перекладацьких осередків України – Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Петро Олексійович згадав і про унікальний у світі Лінгвістичний музей, заснований 1992 року. Від Інституту зустрічали високоповажних гостей заступники директора Інституту філології Катерина Білик і Людмила Смовженко.

    Серед вітальних слів, що відкривали захід, була промова Голови представництва Євросоюзу в Україні Хюга Мінґареллі. Також гості могли почути виступ випускниці Університету Ольги Стефанішиної, гендиректора Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вітав учасників конференції Цезар Херма, ключовий експерт з адаптації законодавства «Association4U».

    В англомовній конференції беруть участь багато фахівців з-за кордону, зокрема директор Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії Меріт-Ене Ілья, яка говорила про інституційні рамки перекладу законодавчих актів ЄС.

    Офіційні документи вже давно й успішно перекладають мовами Європейського Союзу, колеги з ЄС можуть поділитися досвідом. Кажуть, що важливий баланс швидкості та якості юридичного перекладу, адже трапляються й помилки в перекладених документах. Необхідні узгодження та гармонізація законів України та ЄС у політичній, економічній та соціальній сферах. Запорукою цього, на думку фахівців-доповідачів, є зокрема гарний переклад.Нині розвиваються технології та машинний, автоматичний переклад, корисний на зустрічах і презентаціях, але в законодавстві все одно потребуємо перекладачів, які перевірять машинний текст. Потребуємо також координаційний центр, аби переклад став інституціоналізованим. Звісно, необхідна база для перекладу: бібліотеки, словники та ін.

    У межах Міжнародної конференції заплановано 7 секцій за такими темами: «Інституційні рамки та організація», «Технології», «Якість перекладу», «Компетенції та кваліфікації», «Виклики української мови», «Термінологія» і «Професійна підготовка та нарощування потенціалу перекладачів».

    Юлія Кузьменко

  • Запрошення на науковий конгрес у Відні

    11 січня 2019 року відбудеться ІІІ Міжнародний науковий конгрес молодих вчених Європи. Колеги запрошують взяти участь представників навчальних закладів і установ з усього світу.

    Електронна адреса для листування: forum110119@ukr.net

    Форма участі у конференції: дистанційна. Прийом робіт до 8 січня 2019.

    Збірник тез з матеріалами конференції буде надіслано до 7 лютого 2019.

    Інформаційний лист конференції - у прикріпленому документі.

  • Запрошення на Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х»

    Шановні колеги!

    16-17 травня 2019 року відбудеться Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х». Конференцію спільно організовують кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича та Університет Палацького в Оломоуці.

    Запрошуємо до участі в роботі конференції та звертаємо увагу на зміну термінів проведення - 16-17 травня 2019 року.

    Детальніше - в додатку.

    Додані файли: 
  • Міжнародна науково-практична конференція від колег із Кропивницького

    Запрошуємо вас взяти участь у ХІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання», яка відбудеться 21-22 березня 2019 року на факультеті іноземних мов Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка міста Кропивницький.

    На засіданні секції з питань «Лінгвокультурних, соціокультурних та міжкультурних проблем перекладу» відбудеться Круглий стіл, приурочений 100-річчю з Дня народження геніального українського перекладача і мовознавця Миколи Лукаша.
    У роботі конференції планується участь провідних зарубіжних фахівців.

    ПЛАНУЄТЬСЯ РОБОТА ТАКИХ СЕКЦІЙ:

    Секція №1. Мовні системи: проблеми розвитку та функціонування в поліетнічному та полікультурному просторі.

    Секція №2. Картини світу в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики та етнолінгвістики.

    Секція №3. Лінгвокультурні, соціокультурні та міжкультурні проблеми перекладу.

    Секція №4. Прикладна лінгвістика. Освітні комп’ютерні технології.

    Секція №5. Методичні аспекти фахової підготовки сучасного вчителя іноземних мов, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики.

    Детальніше – у прикріпленому файлі.

    Оргкомітет просить вас звернути особливу увагу в інформаційному листі (див. Додаток 1) на нові вимоги щодо подання статей та анотацій до них!

  • Конференція з питань перекладу документів євроінтеграційного спрямування

    Запрошуємо до участі у дводенній міжнародній конференції з питань перекладу документів євроінтеграційного спрямування: EU TRANSLATED –towards better quality legal translations for better implementation of the EU-Ukraine Association Agreement.

    Запрошено 6 іноземних експертів, серед яких 2 представники Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії!

    Теми виступів іноземних гостей:
    Institutional framework for EU legal acts translation in the EU
    Working with tools and new technologies in DG Translation
    Recent innovations and trends in translation technologies
    Quality aspects of institutional translation
    Originals Must Be Faithful: What it Means to Recognize 24 Official Languages
    Competencies for EU legal translation
    Balancing technology and human added value in translation teaching: A view from Switzerland and the EMT
    Defining and re-defining Ukrainian legal translators’ competence profile
    EU Terminology: supranational EU terms, term formation, term standardisation, continuity and consistency, supranational-domestic interaction
    Principles of EU Legal English and terminology
    Field-specific terminology: DG Translation view
    Harmonization of Ukrainian terminology – an overview of principles
    Capacity development for translators in DG Translation
    Training translators in the area of Institutional Translation
    EMT opportunities for Ukraine

    17 січня для представників українських закладів вищої освіти буде проведено круглий стіл, метою якого стане обговорення потенціалу і можливостей розробки спецкурсів з розвитку спроможності майбутніх фахівців з письмового перекладу документів євроінгераційного спрямування.

    Реєстрація за посиланням:
    https://goo.gl/forms/SuwHxIWb3c1NhQy52

    Попередній порядок денний у долучнику.

  • Квітнева конференція у Празі "Linguistics Prague 2019"

    We invite graduate students and postdoctoral researchers to the third international edition of the conference Linguistics Prague (formerly Lingvistika Praha).

    Linguistics Prague is a conference aimed at early career researchers in linguistics and related fields. Successfully running since 2013, the conference will be opened to international audience for the third time in 2019 with English as the language of the conference. The focus/leitmotif of the conference is empirical research of language and its methodology. We encourage presentations of original data oriented research concerned with different aspects of language structure and use, as well as discussions of methodological groundings of the 'empirical turn' in linguistics.

    The conference takes place at the Faculty of Arts of Charles University in the very center of Prague, Thursday 25 April to Saturday 27 April 2019.

    The event will consist of 2 plenary talks, a tutorial workshop, a thematic session on multiverb constructions, and a general session for oral presentations and posters.

    Call for Papers:

    The conference hosts a special thematic session dedicated to multiverb constructions in a cross-linguistic perspective. Grammars of most languages of the world employ various strategies to combine multiple verbs into a single clause. This can be instantiated in what has been labeled auxiliary verb constructions, light verb constructions, serial verb constructions and otherwise. The purpose of this session is to discuss the possibility of establishing a cross-linguistic comparative concept which would cover multiverb constructions in general, covering all the types that have appeared in descriptions of different languages. Thus we invite researchers to present contributions which either shed light on particular multiverb constructions in individual languages or attempt a cross-linguistic comparison of a multiverb phenomenon.

    Plenary Speakers:

    - Eitan Grossman (Hebrew University of Jerusalem)
    - Christa König (Goethe University in Frankfurt am Main)

    Presentation time for papers will be 20 minutes followed by 10 minutes of discussion.

    Abstract Submission Guidelines:

    The text of the anonymous abstract should not exceed 350 words (without references). Please use 12 point Times New Roman (Unicode) font, single-spaced and set margins to 2.5 cm all around. Abstracts should be submitted by 13 January 2019 in pdf format using the EasyAbs system at: http://linguistlist.org/easyabs/lp19

    You can send your submission either for the general part of the conference, or for the special thematic session dedicated to multiverb constructions in a cross-linguistic perspective.

    For more information see our web page: http://linguisticsprague.ff.cuni.cz

    Important Dates:
    20 November 2018: Abstract submission start
    13 January 2019: Abstract submission deadline
    15 February 2019: Notification of acceptance
    25 April - 27 April 2019: Conference

  • Запрошення на конференцію від Національної академії СБУ

    Національна академія Служби безпеки України запрошує науково-педагогічних працівників Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка взяти участь у конференції "Сучасна філологія: теорія та практика", яка відбудеться 1 березня 2019 року. Можете ознайомитися з правилами участі та публікації тез і статей.
    Для всіх, хто зацікавиться, детальна інформація та анкета учасника - у прикріпленому файлі.
    Успіхів!

    Додані файли: 
  • Відбулася конференція трудового колективу

    29 листопада відбулася конференція трудового колективу Інституту філології, на якій директор Григорій Семенюк звітував про роботу за період з вересня 2017 року по листопад 2018 року, а також окреслив перспективи розвитку на новий навчальний рік. На зборах був присутній перший проректор нашого університету Олег Закусило. Після конференції відбулася Вчена рада Інституту філології. На Вченій раді було заслухано звіт керівників бюджетних тем, обговорено теми дисертацій.

  • Про мову - завжди актуально. Відбулася конференція "Мова як світ світів"

    Однією з найпомітніших подій минулого тижня стала ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів». Напередодні Дня української писемності та мови, 8 листопада, актова зала заповнилася зацікавленими в українському Слові. Загалом були зареєстровані 75 доповідей, 3 з яких – від науковців з-за кордону. Згодом робота продовжилася на секціях, а наступного дня відбувся виїзний семінар на Білоцерківщині. Організовувала наукове свято кафедра української мови та прикладної лінгвістики.

    Під час вітального слова директор Інституту філології Григорій Семенюк наголосив, що мова здавна мала значення для тих, хто був у нас окупантами, і для нас – нації, яка боролася, щоб вижити. 1622 цар Михайло наказав спалити всі примірники «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького, відтоді до проголошення незалежності 1991 ухвалено 58 законів і постанов про заборону української мови. Нині функціонування української мови поліпшилося. Ухвалено в І читанні Закон про мову 5670-д, розроблений новий український правопис.

    Професор Лідія Гнатюк говорила про національну мовну особистість і культуру історичної памʼяті українців. Занепад останньої призводить до песимізму та відчуття меншовартості частини нації. У нас є певна диспропорція мовних знань, почуттів, оцінок і настанов: через брак знання про українську мову за умови спрямування на патріотизм виникають хибні оцінки, які дезорієнтують українця, чия мовна свідомість нині на етапі становлення. Лідія Павлівна звернула увагу на два моменти. Перший: не плутаймо давність лексики й давність мови, а також українську мову, літературну мову та мову літератури. Негативними прикладами назвала псевдонаукові праці Станіслава Губерначука, який виводить витоки української мови від Трипілля та навіть санскриту. Другий момент: не слід віддавати власне українські чи праслов’янські слова російській традиції. Слова «илѝ», «много», «просьба» та багато інших – наші архаїзми, їх уживають письменники-класики. Варто усвідомити, що це – питома українська лексика. Хоча суржик ускладнює цю проблему.

    Не лишив байдужим виступ доцента Олександра Бондаренка стосовно консцієнтального виміру гібридної війни. Консцієнтальні війни – боротьба на ураження свідомості, спрямовані на її дезорієнтацію, примітивізацію та хаотизацію. Засобами виступати можуть хімічні та психотропні речовини, випромінення та вербальні маніпуляції. Приклади: тексти газети «Вести», видання «Абсолютное оружие» Валерія Солов’я. Доповідач навів цілий ряд міфів, що поширюються і впливають на нашу свідомість: історичні (три брати зі спільної колиски), економічні (Україна не виживе без російського газу), релігійні (єдина православна церква), культурні (українська культура – селянська), мовні, етнічні тощо. Які ж механізми протидії? «Необхідно перейти від оборони до активних наступальних операцій на консцієнтальному фронті», - каже Олександр Володимирович. Допоможуть створення антиміфів, десакралізація «шкідливих» символів, створення позитивного образу України. Потрібна просвітницька та роз’яснювальна робота з медіаграмотності, швидка українізація публічної сфери та м’яка – особистої та побутової. Ми досі програємо в тому, що в масі своїй перебуваємо в матриці російської культури. Але на окреслені проблеми вже звернуло увагу Міністерство оборони, українізували військо. Пам’ятаймо, що знаходимося на моному фронті, тож мусимо захищати себе, поширюючи українську мову в усіх сферах.

    Не менш цікавими та різноманітними в темах були доповіді вчених Інституту філології Галини Наєнко (100 років історії української мови в Київському університеті), Оксани Ніки (Володимир Олексійович Розов в історії університету Святого Володимира), Сергія Різника (наукова особистість Іллі Корнійовича Кучеренка в українській граматикології), Юрія Мосенкіса (писемність Трипілля, Трої та Греції), а також доцента Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Алли Бондаренко (мовосвіт поезії Василя Стуса).

    Після перерви гості та організатори конференції знову зустрілися, об’єднані в шість секцій: «Історія української мови», «Сегментна і надсегментна фонетика», «Лексикологія та лексикографія», «Когнітологія», «Граматикологія» та «Лінгвопоетика», де свої наукові дослідження представляли не лише досвідчені науковці, а й студенти та аспіранти.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Програма Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів"

    8-9 листопада відбудеться Міжнародна наукова конференція «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР». Пропонуємо ознайомитися з програмою наукового зібрання.

    Категорії: 
    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to конференція