конференція

  • ІХ Міжнародний конгрес україністів (анонс)

    Запрошуємо Вас взяти участь у ІХ Міжнародному конгресі україністів!

    ІХ конгрес МАУ відбудеться з 25 по 28 червня 2018 р. у Києві.
    Увазі учасників конгресу пропонується такий перелік наукових напрямів і тем:

    1. Українське мовознавство: стан і перспективи
    – Удержавлення української мови
    – Граматика ХХІ століття: зміна лінгвонаукових парадигм
    – Сучасна лексикографія: виклики сьогодення
    – Питання сучасної мовної інтерференції
    – Мовна картина світу та її концептуальне наповнення
    – Комп’ютерні технології у мовознавстві
    – Історія української мови: у пошуках нових парадигм

    2. Українська література як духовно-естетичний досвід нації
    – Українська література в колоніальному й постколоніальному контексті
    – Рецепція–комунікація–традиція в порівняльному літературознавстві
    – Інтертекстуальність сучасної української літератури
    – Східноєвропейський і західноєвропейський культурний простір в українській літературі

    3. Переклад як міжкультурна комунікація
    – Види перекладу. Художні переклади українською та іншими мовами
    4. Історія України: новітні аспекти осмислення

    5. Українська політологічна думка в європейському та загальносвітовому контексті
    – Російська агресія проти України через окуляр ментальності українців
    – Політичні ідентичності в Україні
    – Україна і українці в оціночних судженнях представників західної цивілізації Політичний регіоналізм в Україні
    – Українська політична еліта: цінності й пріоритети українських політичних партій

    6. Культурні та наукові надбання української діаспори
    7. Сучасні димензії філософських знань

    – Екологічна етика та природовідповідність
    – Філософська антропологія

    8. Міждисциплінарні аспекти сучасної фольклористики
    9. Українська художня культура і світ

    – Українське мистецтвознавство в контексті сучасних гуманітарних знань
    – Фундаментальні академічні історичні та енциклопедичні видання як база українознавчих досліджень
    – Український театр крізь призму синтезу мистецтв
    – Сучасний соціокультурний процес у фокусі екранних мистецтв

    10. Етнокультура: історична ретроспектива та сучасні глобалізаційні виклики
    – Суспільні та культурні аспекти різночасових міграцій; проблеми інтеграції в нове суспільство
    – Між етнологією та соціальною і культурною антропологією
    – Музеєзнавство
    – Роль народної культури в розвої національної в минулому і в сучасності

    11. Релігійна культура України: роль різних конфесій у сьогоденні
    12. Роль педагогіки в реформуванні сучасної освіти

    – Сучасна реформа освіти: підготовка і реалізація
    – Осучаснення контенту навчальної літератури середньої та вищої школи

    13. Нові археологічні пошуки

    Міждисциплінарні теми:
    14. Культура. Нація. Національна ідентифікація
    15. Сучасні українські мас-медіа та Інтернет-простір
    16. Інтепретації хронотопу в сучасній українській гуманітаристиці
    17. Українсько-кримськотатарські культурні та наукові зв’язки в умовах анексії півострова
    18. Парадигми усної історії

    У рамках ІХ Міжнародного конгресу україністів відбудуться також круглі столи та наукові конференції:
    1. Українці та їх сусіди: контакти і конфлікти
    2. Суспільні та гуманітарні науки в системі НАН України: структура, завдання та напрями, персоналії (до 100-річчя заснування Академії наук)
    3.Творчість Миколи Костомарова (1817–1885)
    4. Творчість Пантелеймона Куліша (1819–1897)
    5. Визвольні змагання українців: проекція на сучасність (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки
    6. Причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932–1933 років: до 85-ої річниці трагедії
    7. Техногенні та гуманітарні катастрофи в історії людства. Уроки Чорнобиля
    8. Вітчизняна та зарубіжна україністика: сучасний дискурс
    – Роль україністики в оновленні гуманітаристики
    – Українська мова як іноземна: осередки, програми, навчальні матеріали
    9. Культурне пограниччя: проблеми конструювання ідентичностей і міжетнічні взаємовпливи
    10. Українські Майдани: їх наслідки, уроки, майбутнє

  • Другий день конференції "Мова як світ світів"

    10 листопада пройшов другий день Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів". Цей день був пізнавально-практичним. Учасники лінгвістичної конференції відвідали Літературно-меморіальний музей-квартиру П. Г. Тичини. Філологам розповіли про життєві перипетії Павла Григоровича, продемонстрували колекцію музичних інструментів, бібліотеку поета, яка налічує 21 тисячу книг, картини. Окрім цього учасники конференції оглянули кімнати меморіальної квартири, які передають атмосферу Тичинівського дому.

    Другого дня відбулася також лекція-презентація з етноастрономії білоруського науковця Цімафея Авіліна. Білоруський лінгвіст є автором 30 публікацій, які перекладені англійською, литовською та іншими слов'янськими мовами. Цімафей Авілін розповів філологам про зірки та семантику їхніх назв, а також пригостив присутніх білоруським шоколадом.

    Категорії: 
  • "Мова як світ світів": науковці відзначили День української мови і писемності конференцією

    Нині живемо у час війни, коли воює світ зі світом - український і неукраїнський. У цій боротьбі визначальну роль відіграє мова. Оксана Забужко писала, що українська мова 200 років зазнає утисків і стільки років не була під власним дахом на відміну від російської. У 1918 року за мову розстрілювали в Києві, 2014 - на Донбасі. Незважаючи на це, ми живемо нашою мовою, вчимо і шануємо. Свідченням цього є "Мова як світ світів", традиційна конференція, організована кафедрою української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології. Цьогоріч, 9 листопада, як зазначив у своєму вітальному слові директор Інституту д.філол.н. Григорій Семенюк, мова згуртувала у 6-ох секціях 55 доповідачів, серед яких 18 - з інших університетів, 10 - з інших міст, 4 - з інших країн. Знаковим є й те, що 9 листопада відзначається День української писемності та мови, і мовознавці науково святкують його, що вкотре демонструє любов до рідного слова.

    Учасників12-ої конференції привітав на пленарному засіданні завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики д.філол.н Анатолій Мойсієнко. Розмаїття наукових пошуків на відкритті наукової зустрічі презентували закордонні гості з Польщі, Білорусі, Словаччини, а також студенти Інституту філології.

    У святковий день відбулися й секційні засідання, де учасники показали всі можливості дослідження мови - від фонеми до тексту із застосуванням нових методів вивчення.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Програма конференції "Мова як світ світів"

    9-10 листопада відбудеться конференція "Мова як світ світів". Детальніше про засідання конференції читайте у прикріпленому файлі

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Конференція «Інноваційні методи викладання, навчання й менеджменту: новітні світові та європейські практики»

    Запрошуємо ВИКЛАДАЧІВ, КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ, РОЗРОБНИКІВ І ДОСЛІДНИКІВ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ на конференцію 23-25 листопада. У роботі сесії візьмуть участь фахівці з України, Білорусі, Польщі, Росії, США, Словаччини, Італії.

    Спеціальні гості – європейські експерти, тренери, коучери

    Учасники отримують Сертифікат участі, що засвідчує підвищення кваліфікації

  • Хто я: розпочалася конференція, присвячена питанню мовно-культурної ідентичності

    25 жовтня в Інституті філології розпочалася Міжнародна наукова конференція «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій». Всебічне обговорення теми триватиме два дні, у рамках яких запланована робота секційних засідань, круглі столи – «Комунікація у сучасному суспільстві: мовно-культурний вимір», «Роман Гамада – перекладач перської класичної прози, лауреат національної премії імені М.Рильського та М.Лукаша», засідання з нагоди 470 річниці з дня народження Мігеля де Сервантеса Сааведри, круглий стіл до 200-річчя Ніколаза Бараташвілі, а також міжнародний семінар «Перекладач як міжкультурний посередник і менеджер».

    На пленарне засідання від імені проректора з наукової роботи КНУ Віктора Мартинюка привітати учасників конференції прийшла начальник науково-дослідної частини Ганна Толстанова. Від дирекції Інституту філології привітала гостей заступник директора Ганна Черненко. Серед учасників наукового зібрання були присутні відомі українські лінгвістики (Олена Снитко, Анатолій Мойсієнко, Лідія Гнатюк, Наталія Слухай, Валерій Чемес, Галина Наєнко…), а також зарубіжні вчені (із Австрії – Міхаель Мозер, із США – Мар’яна Рубчак, із Франції – Анрі Буайе, з Грузії – Рауль Чілачава та інші), політолог Володимир Кулик.

    Нині вивчення мови передбачає розуміння «її дихання». Філологи, як ніхто інший, зусібіч студіюють мови, проникають у їх сутності. Зважаючи на це, тема конференції є актуальною, адже кожен із нас прагне володіти багатьма мовами, але у прагненні бути поліглотом важливо не забути власної ідентичності. Водночас проблема ідентифікації – це питання «хто я» і «хто ми».

    Поняття «ідентичність» багатозначне. Якщо розглядати з точки зору суспільних наук таких, як соціологія, етнологія, психологія, то ми розумітимемо цей термін як сукупність установок, уявлень щодо власного самоусвідомлення індивіда та самоасоціювання його в цілому суспільстві. Основними критеріями, за д.політ.н., пров. наук. спів. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Володимиром Куликом, які визначають ідентичність, є батьки (спадково передається), країна (громадянство), мова. Презентуючи аудиторії кількісне дослідження щодо мови у структурі національної ідентичності, науковець продемонстрував динаміку етнонаціональних ідентифікацій на прикладі українців. Пан Володимир зауважив, що психологічний тиск війни спричинив відмову від російської мови, таким чином зросло число українців з точки зору самоідентифікації. Водночас не спостерігається повністю прийняття української як мови ідентифікації. З’явилася «гібридна» самоідентифікація – українсько-російська. Чим загрожує така самоідентифікація? І чим спричинена? Це обговорювали у межах конференції.

    Однією із ключових доповідей конференції була «Мова як маркер національної ідентичності: осягнена важливість лінгвістичної єдності», виголошена Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна за національністю є українкою, а за громадянством – американкою, саме тому вона, як ніхто інший, розуміє поняття ідентичності, яке на її думку, варто трактувати як «мову нашого чуття». Виступаючи, історик наголосила, що мова є основним чинником формування етносу, і не тільки його. «Мова формує все. Перш за все, людське уявлення про світ. Ідентичність дорівнює людині як істоті. Мова – це уявлення людини. Існування багатьох мов у межах однієї країни роздроблює людину, що ми бачимо на прикладі українців. Це підтверджують показані Володимиром Куликом кількісні дані».

    Про формування мовно-культурної ідентичності з точки зору історичних аспектів розповіли д.філ.н., професор Віденського університету (Австрія), почесний доктор КНУ Міхаель Мозер, д.філол.н., проф. Інституту філології, член-кор. НАН України Ростислав Радишевський.

    У перший день конференції також обговорили мовно-культурну ідентифікацію крізь призму нових парадигм. Анрі Буайе, заслужений професор, д.філол.н., професор Університету Поля Валері Монпельє ІІІ (Франція) та Валерій Чемес, к.філол.н., доц. Інституту філології КНУ, розповіли про ідентичність у соціокультурному та етносоціолінгвістичному вимірах.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Конференція "Мова як світ світів" (анонс)

    Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 9-10 листопада 2017 року в Інституті філології.

    Для участі в конференції необхідно до 29 жовтня 2017 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net

    Детальніше у прикріпленому файлі

  • Програма конференції "Мовно-культурна ідентичність в контексті філологічних студій"

    25-26 жовтня в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Мовно-культурна ідентичність в контексті філологічних студій". З програмою можна ознайомитися у доданих файлах.

  • "Колоквіум – спільна мова різних культур": відбулася франкофонна конференція

    Колоквіум – це велика наукова родина, що об'єднується завдяки та заради французької мови 19-20 жовтня у стінах Інституту філології на Першій Міжнародній франкофонній конференції "Мови, науки, практики".

    Перший день колоквіуму промайнув швидко і захопив учасників та відвідувачів. Прекрасна організація, затишна атмосфера, рідний Інститут... Стільки локацій і така варіація тем, представлених науковцями : від комунікативних стратегій до економічного аспекту, від технічної сфери до походження мов, від політичного дискурсу до проблем екології... Тут можна було знайти безліч цікавинок.

    Другий день заходу розпочався з доповіді Естель Дуде, медієвістки, яка завітала на колоквіум з Університету міста Гренобль. Вона розказала про розвиток історії французької мови в рамках зародження поняття франкофоніі. Борис Дикарев, представник Архітектурної академії міста Дніпро, розказав про розвиток франкофонії в Україні, зокрема, про роль французької мови в технічній сфері ; Олександр Чередниченко згадав той безмежний спектр українських перекладачів-франкофонів, завдяки самовідданій праці яких українці можуть у повній мірі насолоджуватися красою французького слова ; і, врешті, ми почули Анрі Оланйона, який змусив слухачів замислитися про зв'язок лінгвістики та історично-культурної світової спадщини.

    Тож із завершенням дводенної події кожен виніс для себе багато важливих знань, знайомств та думок, як розвивати франкофонію і зацікавлювати більшу кількість учасників не лише з гуманітарних сфер, а й з різних країн, адже колоквіум є спільною мовою різних культур.

    автор - магістрантка ІФ Єлизавета Новак

  • В ІФ обговорили особливості слов'янської масової літератури

    9-10 жовтня в Інституті філолоігї відбулась І Міжнародна конференція "Новітня слов'янська масова література", організатором якої стала кафедра полоністики. До виступів були запрошені гості з Польщі: Богдан Троха (професор кафедри полоністики в Зеленогурському університеті), який вже не вперше відвідує наш університет, Роман Сапенько (професор, культуролог Зеленогурського університету), гостя з Бердянська - професор Софія Філоненко, також викладачі нашого інституту та студентки полоністики. Студенти почули захопливі й корисні доповіді не лише українською, а й польською та білоруською мовами. Полоністи отримали більше знань про шигунські романи, їх втілення у кінематографі, зокрема історію бондіани; зміни у сучасній масовій літературі не лише сюжетів, тем, ідей та персонажів, а й самого читача; типи персонажів; дізнались про маргіналів білоруської літератури. У другий день конференції професор Богдан Троха розповів більше про поняття героя у літературі, початки масової літератури. Також цього дня В'ячеслав Васильченко, автор детективних романів, презентував свою нову книгу "Жорсткі ігри Вельзевула", розповів цікаві факти з його діяльності, прочитав кілька власних афоризмів, серед яких є іронічні, дотепні, а є і серйозні.

    Автор - Діана Месхія

Сторінки

Subscribe to конференція