конференція

  • Міжнародна наукова конференція «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»

    Міжнародна наукова конференція «Україністика в університеті: до 100-річчя заснування українознавчих кафедр у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка». 24-25 жовтня 2018 р. Київ.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. Історичний факультет.Юридичний факультет. Запрошують.

    Конференцію буде присвячено сторіччю від дня заснування у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка кафедри української мови, кафедри української літератури, кафедри історії України та кафедри історії західно-руського права.

    Сьогодні украй важливо осмислити процес становлення цих наукових дисциплін і входження їх до кола університетської освіти, особливо на фоні тих політичних подій, які відбувалися в Україні протягом останнього сторіччя. Нагальною є потреба суспільства у відновленні історичної пам’яті, гармонізації українського законодавства та мовної ситуації в Україні, у сучасних інтерпретаціях творів класичної та новітньої української літератури, знайомстві з неоприлюдненими фактами, текстами, документами, які є частиною української культурної та історичної спадщини.

    Планується також розглянути питання, пов’язані з історією створення та функціонування названих кафедр упродовж століття; основні напрями їхньої навчальної та наукової діяльності; процес розвитку, труднощі й перспективи поширення україністики у вищій освіті, зокрема за кордоном.

    Охочі узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Україністика в університеті» мають подати заявки до 10 вересня 2018 року за адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет (кімн. 86). Е-mail: mk_kartynysvitu@ukr.net: факс (044) 234-14-12.

    Поселення, проживання, культурна програма – за рахунок учасників конференції.

    Організоване поселення здійснюється у гуртожитках Київського національного університету імені Тараса Шевченка (орієнтовна вартість за добу – від 280 грн. за ліжкомісце, від 590 грн. – в одномісному номері підвищеної комфортності).
    Тел. для довідок: (044) 234-14-12.

    За матеріалами конференції планується видання колективної монографії. Охочі зможуть подати свої статті у фахові збірники наукових праць «Літературознавчі студії», «Мовні і концептуальні картини світу». Рукописи просимо надсилати до 1 жовтня 2018 р. на адресу: mk_kartynysvitu@ukr.net. У темі листа зазначте назву видання, до якого подається рукопис. Роздруківки прийматимуться у к. 86 Інституту філології, бул. Тараса Шевченка, 14. Вартість сторінки – 60 грн. Кошти переказувати на рахунок:
    31256356214095
    ДКСУ
    Код банку – 820172.
    ЄДРПОУ 02070944.
    Статті будуть опубліковані після потрійного рецензування та перевірки на плагіат. Кошти за статті, відхилені через плагіат, не повертаються.

    Вимоги до оформлення статті:

    1. Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – зліва вгорі.

    2. Інформація про авторів – у наступному рядку праворуч:

    прізвище, ініціали автора – жирним курсивом, в тому ж рядку звичайним шрифтом вчене звання, вчений ступінь;
    в наступному рядку – місце роботи (назва установи чи організації, їхнє місцезнаходження), назва країни (для іноземних авторів).
    3. Назва публікації (має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний, прописні літери.

    4. Через рядок – анотація мовою публікації від 3-х рядків – 12 курсив; ключові слова з нового рядка після слів Ключові слова – курсивом.
    5. Текст статті: обсяг – від 7 до 14 повних сторінок, 14 шрифт, Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5; абзацний відступ – 1,25, поля:
    2,5
    3 – – 1,5
    ___
    2,5
    6. Список використаних джерел (бібліографічний опис складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1: http://www.library.gov.ua/images/files/gost71.pdf, заголовок бібліографічного запису згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80: http://www.ukrbook.net/zakony/zag_bib_zap.pdf) – через рядок, без абзаців, кегль – 12, у алфавітному порядку). Покликання на джерело цитування оформляти у квадратних дужках, наприклад: [Космеда, с. 26]. Покликання на джерела ілюстративного матеріалу – у круглих дужках ( ).
    7. Дата надходження авторського оригіналу до редакційної колегії.
    8. Анотація англійською мовою обсягом 1800 символів (близько 1 стор.), включно з перекладеною інформацією про автора (справа) та назвою статті (по центру), – через рядок, 12 шрифт, курсив.
    9. Після анотації – список джерел, транслітерований латиницею.
    10. Лапки уніфікувати за зразком – “ ”, розрізняти тире ( – )
    і дефіс ( - ). Століття позначати римськими, а не арабськими цифрами, скорочувати – ст. (ІІ ст.).
    11. У випадку, коли стаття містить шрифти, що відрізняються від Times NewRoman, необхідно подати їх окремо в електронному вигляді.
    12. Для аспірантів, студентів і викладачів без наукового ступеня обов’язковою є рецензія наукового керівника, де мають бути визначені актуальність і новизна дослідження. Рецензію підписують науковий керівник та завідувач кафедри.
    ЗРАЗОК
    УДК 81’27

    Савченко Ф.Н., к. філол. н., доц.
    Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

    ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В ОФІЦІЙНІЙ ПРЕСІ

    Текст анотації українською мовою……………………………………………………………………………………………
    Ключові слова: оцінка, мова ЗМІ, офіційна преса.

    Текст статті …………………………………………………………………….. ……………………………………………………………………………………………
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Т.А. Космеда ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 2001. – 32 с. 2. Український орфографічний словник / за ред. В.М. Русанівського. – К. : Довіра, 2006. – 960 с. 2. 3. Широков В. А. Наукові засади лінгвістичної експертизи політичних та правових документів. Постановка проблеми / В.А. Широков, О.О. Сидоренко // Мовознавство. – 2005. – №2. – С. 18-31. 6. Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Електронний ресурс] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Режим доступу від12.07.2012: http://www.ssc.wisc.edu/…/1988aDWM_Language_SocialProblems.….
    ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
    1. Урядовий кур’єр. – К. : Преса України, 2008. – 25 листоп., № 221 (3881).
    Стаття надійшла до редакції 27.10.13 р.

    Savchenko F.N., PhD., Associate Professor
    Taras Shevchenko National University of Kyiv
    SPECIFICS OF ASSESSMENT EXPRESSION
    IN THE OFFICIAL PRESS
    Text of abstract in English…………………………………………………………………………
    Keywords: …

    References
    Abstract of dissertation: Kosmeda T.A. Aksiolohichni aspekty prahmalinhvistyky: zasoby vyrazhennia katehorii otsinky v ukrainskii ta rosiiskii movakh: Avtoref. dys... d-ra filol. nauk: 10.02.01 / T.A. Kosmeda; Khark. derzh. ped. un-t im. H.S.Skovorody. – Kh., 2001. – 32 s.
    Works of two authors, or more: Ukrainskyi orfohrafichnyi slovnyk / za red. V.M. Rusanivskoho. – K. : Dovira, 2006. – 960 s. 2.
    Works of two authors, or more: Shyrokov V. A. Naukovi zasady linhvistychnoi ekspertyzy politychnykh ta pravovykh dokumentiv. Postanovka problemy / V.A. Shyrokov, O.O. Sydorenko // Movoznavstvo. – 2005. – №2. – S. 18-31.
    Online sources: Maynard D.W. Language, Interaction and Social Problem [Elektronnyi resurs] // Social Problems. – 1988. – V.35, №.4. – Rezhym dostupu vid12.07.2012: http://www.ssc.wisc.edu/…/1988aDWM_Language_SocialProblems.….

    Охочі можуть також подати статті до вісників Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» надсилати на адресу: novitnya@ukr.net. Вимоги до оформлення статей: див. вище (публікація безкоштовна).
    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки» надсилати на адресу: visnyk.law@gmail.com. Вимоги до оформлення статей: http://visnyk.law.knu.ua/umovy-publikatsii (публікація безкоштовна).
    Рукописи до «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія» надсилати на адресу: history_dpt.head@univ.net.ua. Вимоги до оформлення статей: https://visnyk.history.knu.xn--ua/-.../---1qihxoqgm5bhb0a4a3ao1aien8eihp... (публікація безкоштовна).

  • Конференція "Теорія та практика сучасної морфології"

    У відповідності з «Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2018 році» запрошуємо вас до участі у Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології», яка відбудеться 10-12 жовтня 2018 року на базі Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».

    Програмні напрями конференції:
    ƒФундаментальні питання нормальної анатомії та гістології
    ƒ Морфологічний аналіз патологічних процесів
    ƒЕмбріологія та клітинна біологія в нормі та при патології
    ƒСучасні морфологічні методи дослідження в експерименті та клініці
    ƒ Морфологічні дослідження у фармакології та клінічній медицині
    ƒ Історія розвитку вітчизняної та світової морфології
    ƒ Оптимізація навчальної діяльності кафедр морфологічного профілю
    ƒ Нові морфологічні методи і наукові технології
    Офіційні мови конференції – українська, російська, англійська.

    Форми участі у конференції:
    - усна доповідь;
    - стендова доповідь;
    - участь у пленарних, секційних засіданнях та обговореннях;
    - заочна (публікація статті або тез).

    До публікації приймаються статті або тези доповідей. Статті публікуються в журналі «Morphologia», який входить до переліку наукових
    фахових видань, рекомендованих для оприлюдення результатів дисертаційних робіт у галузі «медичні науки» (Наказ МОН України від 10.10.2013 р. № 1411) та належить до індексованих наукометричних видань України (поточний імпакт-фактор 0,170).

    Тези доповідей публікуються у збірнику наукових праць конференції, а також
    розміщуються на веб-сторінці конференції «Теорія та практика сучасної морфології». За бажанням учасника повна версія доповіді розміщується на веб-сторінці конференції (у pdf- або ppt-форматах).

    Учасники конференції отримують: сертифікат, програму, збірник наукових праць
    конференції, друкований примірник журналу «Morphologia» (том 12, № 3, 2018). За умов заочної участі матеріали конференції надсилаються автору після її завершення.

  • Конференція трудового колективу Інституту філології

    29 травня в Актовій залі нашого корпусу відбулася Конференція трудового колективу Інституту філології з таким порядком денним:
    1. Рекомендація претендента на заміщення посади завідувача кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.
    2. Різне.

    З доповіддю виступила доктор філологічних наук, професор Л.Л.Славова. В обговоренні взяли участь професор В.І.Карабан, професор І.О.Голубовська, доцент С.Г.Саєнко, доцент І.В.Ситдикова, доцент М.О. Возна. Учасники конференції одноголосно підтримали кандидатуру доктора філологічних наук, професора Л.Л.Славової. Приєднуючись до щирих вітань, зичимо Людмилі Леонардівні наснаги та творчих здобутків на новій відповідальній посаді.

  • Відкриття українсько-польської наукової конференції, присвяченої політичній еміграції ХХ століття

    23 травня в Актовій залі Інституту філології відбулося урочисте відкриття триденної конференції «Українська і польська політична еміграція ХХ століття: традиції – особистості – ідеї – риторика». З української сторони зустріч науковців організовували кафедра полоністики ІФ КНУ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ й Національний музей літератури. Польщу представляли Підляська книгозбірня імені Лукаша Гурніцького у Білостоці, Інститут філології Університету у Білостоці та представництво Польської академії наук в Україні.

    Проректор КНУ з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, відкриваючи пленарне засідання, побажав усім учасникам і слухачам інтелектуальної насолоди від спілкування. Він щиро подякував закордонним колегам за підтримку (адже у час російської агресії Польща є найбільшим соратником України в Європі, виступає за її територіальну цілісність і суверенність), не оминув увагою і роботу завідувача кафедри полоністики ІФ Ростислава Радишевського, який десятиліттями підтримує українсько-польські зв’язки між філологами. Інтелектуальний та культурний обмін між сусідніми державами є запорукою прогресу в науці.

    На відкриття конференції завітала член комітету з питань науки і освіти, випускниця ІФ Ірина Констанкевич. «Комітет усвідомлює важливість української науки», − запевняє народний депутат. Пані Ірина переконана, що подібні конференції є каталізатором наукового життя в нашій країні, запорукою зміцнення зв’язків України з європейським світом. Наука – та інтелектуальна будівля, яка стоїть на фундаменті, що будувався впродовж століть. Робота КНУ в цьому разі є взірцевою для інших установ, вважає депутат.

    Академік, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський привітав Ростислава Радишевського з 70-літнім ювілеєм. Ростислав Петрович широко знаний за кордоном науковець. Він автор близько 400 публікацій, з яких 11 монографічних досліджень; під його керівництвом захистилися 8 докторів та 30 кандидатів наук. Від імені директора НАНУ Бориса Патона та всієї Академії ювіляру вручили подяки.

    Вітали науковця й представники Музею Юліуша Словацького в Кременці Тернопільської області. Згадали, як 2004 року Ростислав Петрович читав вірші на відкритті музею.

    Варто зазначити, що цьогорічна тема конференції є дуже актуальною. Емігрантологія є міждисциплінарною наукою і включає дослідження з культурознавства, історії, філології, політології, психології, філософії, антропології. Нині еміграція, зокрема політична, є злободенною для обох держав. Тож обговорення цієї теми – нагальна потреба. Але не менш важливим для всіх учасників конференції є встановлення діалогу між культурами, адже це є гарантією миру. За словами високоповажних гостей, культура повинна бути вищою й сильнішою за політичні зрушення.

    Секційні засідання конференції, яка триватиме до 25 травня, відбуватимуться у Головному корпусі КНУ, Інституті філології та Національному музеї літератури. Секції розподілені за тематичними блоками: мистецтво, мовознавство, література, емігрантологія, історія, право. Із програмою можна ознайомитися за покликанням: http://instpres.univ.kiev.ua/sites/default/files/pdfs/konferencja%20Kij%...

    Закриватиме захід святковий концерт. За матеріалами конференції буде упорядковано збірник наукових праць.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

  • Джерела народної творчості сприяють глибше пізнати свою землю, нас самих

    "Нехай живодайні джерела народної творчості, зокрема народної казки, допоможуть кожному з нас - і дорослому, і малому, - глибше пізнати свою землю, стати її гідним сином чи дочкою". Це слова одного із фундаторів української фольклористики, засновника кафедри фольклористики Інституту філології Лідії Дунаєвської. Її фізично вже 12 років як немає серед нас, але духовно вона живе. Свідченням є щорічні травневі фольклористичні читання, присвячені Лідії Францівні, на яких щороку виступають фольклористи з усієї України. Камертоном цьогорічних наукових читань, які відбулися 18 травня, стала презентація-спогад про Лідію Дунаєвську. Дитинство, юність, молодість, студентство, материнство, викладацька діяльність, як стала бабусею - світлини змінювалися на екрані, а присутні наче проживали кожен етап життя Лідії Францівни.

    "Пам'ятаю травень, дощ та сирена швидкої. Лікарі боролися за її життя, але серце зупинилося. Вона була мудрим порадником. Весела та говірка. Без неї не обходився ні один конверт. Бо мала щось таке, що задавало певний настрой, без якого не можна було. Скромна. Починала із лаборанта кафедри, а завдяки невпинній щоденній праці і любові до свого діла стала професором. Ось така була Ліда", - згадував на засіданні конференції директор Інституту філології Григорій Семенюк.

    Про продовження та розвиток справи життя Лідії Дунаєвської розповіла завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська, під керівництвом якої нині здійснюються фольклористичні розвідки, популяризуються українська народна культура, а також зберігається той родинний дух кафедри, який свого часу задала Лідія Францівна. Виступаючи на науковому зібранні, Олена Івановська закцентувала й на викликах сьогодення у царині народної творчості, зокрема на відходження у інший світ майстрів, які є носіями культурної спадщини, її творцями. Олена Петрівна закликала колег виховувати молодих фольклористів задля збереження нашої українськості, нашого серця та істинності.

    Із доповідями на наукових читаннях виступили фольклористи із Києва та Львова, зокрема Микола Дмитренко, Леся Мушкетик, Святослав Пилипчук та Олеся Наумовська, яка є донькою Лідії Дунаєвської. Олеся Владиславівна, ділячись своїми переживаннями, розповідала зі сльозами та усмішкою. Щороку вона боляче переживає травень, який нагадує про втрату мами, і водночас приносить радість, адже відбуваються наукові фольклористичні читання в ім'я Лідії Францівни. Далі Олеся Наумовська виголосила доповідь про часопростір у народному епосі. Насамкінець пленарного засідання Олеся Владиславівна подякувала усім за участь в наукових читаннях, адже саме завдяки цьому з року в рік живе дух Лідії Францівни, розвивається фольклористика. Продовжилося наукове зібрання у рамках секційних засідань, на яких обговорювали стан та перспективи збереження нематеріальної культурної спадщини, яка сприяє глибокому пізнанні нашої сутності, кращому споглядання нас самих.

  • Українсько-німецька міжкультурна комунікація

    17 травня відбулася Міжнародна наукова конференція "Германські мови в міжкультурному контексті: лінгвістика, переклад, лінгводидактика". Конференція організована за сприяння Німецької служби академічних обмінів (DAAD) у межах інституційного партнерства германістів (GIP) між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики (Рурський університет у Бохумі, Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу (Інститут філології Київський національний університет імені Тараса
    Шевченка, Україна).

    Германістів зі всього світу на відкритті наукового зібрання привітав проректор КНУ Віктор Мартинюк. Виступаючи, Віктор Семенович зазначив, що науковці досліджують життя у всіх проявах, і скрізь знаходять коди. Одним із таких кодів є мова. Це кодування будь-якого народу, це світогляд етносу. Німецька та українська мови мають різні коди. Міжкультурна комунікація сприяє декодуванню кодів, яке відбувається завдяки перекладачам. Зважаючи на це, проректор побажав українським та німецьким перекладачам розкривати ключі один одного, інтергувати Україну у світовий контекст, а Німеччину - в український. Саме завдяки двосторонній співпраці лише змінюватиметься українсько-німецька дружба.

    Від імені адміністрації Інституту філології привітала учасників наукового зібрання заступник директора Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна зазначила, що у конференції беруть участь представники із різних вишів, міст, країн. Вони виступатимуть із найрізноманітнішими доповідями з перекладознавства, яке нині має багато актуальних і важливих завдань, зокрема глобалізацію та інтеграцію, які є визначальними напрямками майбутнього, що сприяють зміцненню і розвитку нас самих і наших держав загалом.

    Із вітальними словами виступили також завідувач кафедри германської філології та перекладу Інституту філології Марія Іваницька, представники Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та кафедри германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у Бохумі (Німеччина).

    Протягом дня тривали секційні засідання конференції, у межах яких розглянули та обговорили стан та перспективи лінгводидактики, перекладознавчих світових студій тощо. Наприкінці дня відбувся святковий концерт, насичена якрава програма якого продемонструвала розмаїття талантів київських школярів. Урочисте закриття конференції стало фінальною подією Днів німецької мови, науки та культури, які тривали в Інституті філології протягом двох тижнів. У рамках науково-культурних заходах були вокршопи, лекції, семінари та зустрічі з представниками німецьких інстанцій.

  • Програма конференції з полоністики

    23-24 травня відбудеться конференція "УКРАЇНСЬКА І ПОЛЬСЬКА ПОЛІТИЧНА ЕМІГРАЦІЯ ХХ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЇ – ОСОБИСТОСТІ – ІДЕЇ – РИТОРИКА". Пропонуємо ознайомитися з програмою конференції.

  • Відбулася конференція для іноземних студентів

    У стінах Інституту філології Шевченкового університету пройшла Міжнародна конференція для іноземних студентів "Системи освіти в країнах світу". У ній взяли участь студенти-іноземці КНУ, слухачі та співробітники Підготовчого відділення нашого університету на чолі із завідувачем Галиною Усатенко, а також представники інших університетів України. Провідні фахівці з різних закладів освіти розповіли про можливості здобуття освіти в Україні, про особливості навчального процесу, про розмаїття мов, спеціальностей та освітніх програм в українських вишах.

  • Конференція "Творчість Івана Нечуя-Левицького. Концептуальні питання українського реалізму"

    Запрошуємо 25–26 жовтня 2018 року взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції ТВОРЧІСТЬ ІВАНА НЕЧУЯ - ЛЕВИЦЬКОГО. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО РЕАЛІЗМУ

    Наукова проблематика конференції:

    Національна ідентичність та історична проза ХІХ – ХХІ століття
    Фольклористичні концепції Івана Нечуя-Левицького
    Образи і концепти української реальності ХІХ століття у прозі І. Нечуя-Левицького
    Лінгвістичні та культурологічні аспекти вивчення творчого доробку І. Нечуя-Левицького
    Педагогічні погляди Івана Нечуя-Левицького
    Компаративні, літературно-критичні та перекладацькі студії у творчому доробку Івана Нечуя-Левицького
    Особистість І. Нечуя-Левицького у контексті художніх інтерпретацій

    Робочі мови конференції: слов’янські, англійська, німецька.
    Форма участі – очна.

    Для участі в конференції необхідно до 20 вересня 2018 року подати електронною поштою заявку (форма додається) на адресу novitnya@ukr.net, вказавши в темі листа «Заявка» та прізвище.

    Контакти
    Відповідальні секретарі наукової конференції: д.філол.н., проф. Ярослава Володимирівна Вільна, д.філол.н., проф. Анатолій Олександрович Ткаченко, д.філол. н., доц. Олена Віталіївна Романенко, тел.: 239-33-68.

    Адреса проведення наукового зібрання: бульв. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, Інститут філології.

    Додані файли: 
  • ШЕВЧЕНКІВСЬКА ВЕСНА 2018: НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

    27 квітня в Інституті філології було проведено Міждисциплінарну наукову конференцію студентів, аспірантів та молодих учених «ШЕВЧЕНКІВСЬКА ВЕСНА 2018» на тему "Національні мови та літератури в інформаційному просторі ХХІ століття". У конференції взяли участь молоді науковці не лише з Інституту філології, а й представники інших київських вишів.

    Засідання розпочалося з виступу заступника директора з наукової роботи Інституту філології Ганни Черненко, яка привітала учасників конференції із початком роботи та наголосила на вагомості наукових робіт у галузі сучасної гуманітаристики.

    На конференції було розглянуто питання: «Українська ідентичність в іспанських перекладах поезій Т. Шевченка», «Локалізація веб-сайтів сучасною німецькою та українською мовами», «Вплив світоглядної позиції Нестора Літописця на побудову образу Ярослава Мудрого в літописі "Повість врем'яних літ", "Гендерно маркована лексика в німецькій розмовній мові", «Лінгвостилістичні особливості жанру технотрилера та засоби його проникнення в масову культуру», "Принцип класифікації іменникових композитів в німецькій мові (на прикладі іменникових композитів з соматичним компонентом)", «Ідентичність як культурна визначеність та проблема її інтерпретації в ренесансних літературних студіях». Учасники зібрання обговорили актуальні проблеми сучасної філології.

    Конференція проходила у форматі дискусії та обговорення. Запрошуємо молодих та амбітних науковців до участі у заходах Наукового товариства студентів і аспірантів Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція