конференція

  • Славістичні читання, присвячені Леоніду Булаховському

    Категорії: 
  • Інститут філології взяв участь у Другому Громадянському форумі

    19 квітня студенти та співробітники Інституту філології взяли участь у Другому Громадянському форумі КНУ імені Тараса Шевченка. Цьогоріч лейтмотивом форуму стали слова Кобзаря: "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля".

    Про університетське самоврядування та самоуправління доповідали студенти-філологи: Тетяна Федорчук, Станіслав Гречка, Юлія Голодняк. Презентували волонтерські проекти - Марина Рябченко та доцент Олеся Наумовська. Про студентську гвардію КНУ розповів учасникам форуму доцент Сергій Янчук. Співробітники прес-центру ІФ - Каріна Дорошенко та Олександра Касьянова - виступили із доповіддю про медійну комунікацію у філологічному осередку Шевченкового університету. Також у форумі взяли участь заступники директора інституту Галина Усатенко і Святослав Шевель та Голови студентського самоврядування ІФ Анастасія Кікоть і Юлія Копейко.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Конференція в Польщі: анонс

    25-26 травня 2017 року у м. Седльце (Польща) відбудеться Міжнародна конференція "Теорія й історія екфрасиса: підсумки та перспективи вивчення"

    Деталі у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Конференція "Міжкультурна комунікація і переклад": анонс

    Кафедра романської і новогрецької філології та перекладу факультету перекладачів КНЛУ запрошує взяти участь у конференції "Міжнародна комунікація і переклад", яка відбудеться 12 квітня 2017 року.

    Програма конференції передбачає роботу секцій за такими напрямами:

    - Актуальні питання міжкультурної комунікації.
    - Лінгвокультурний, комунікативний та концептуальний вектори мовного простору.
    - Мовний дискурс та його складові.
    - Переклад як спосіб та форма міжкультурної комунікації.
    - Проблеми різножанрової міжмовної комунікації в контексті перекладознавства.
    - Актуальні проблеми теорії, практики і методики перекладу.
    - Соціолінгвістичні та лінгвокогнітивні засади перекладу.
    - Нові тенденції в дослідженні й відтворенні в перекладі лексичного потенціалу мови.
    - Питання художнього та галузевого перекладу з іноземної мови.
    - Дослідження мовних і паравербальних маркерів етнокультурної інформації.

    Деталі у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Міжнародна конференція з японістики в Інституті філології

    17 березня в Інституті філології стартувала щорічна Міжнародна конференція «Вивчення та дослідження японської мови і літератури – вплив на розуміння японських реалій». 2017 рік оголошено роком Японії в Україні, тому традиційна конференція була особливо важливою.

    З вітальним словом виступив на відкритті конференції завідувач кафедри Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко. Він презентував присутнім видання, якими мають змогу користуватися студенти-японісти. Це і доповнений японсько-український тематичний словник ономатопічної лексики, і посібник з японської літератури ХХ століття, укладений І.Бондаренком та Ю.Осадчою, а також словник соматизмів, методичні рекомендації з японсько-українського перекладу та ін.

    З доповідями на пленарному засіданні виступили доцент Національного університету «Львівська політехніка» Мирон Федоришин та доцент Київського національного лінгвістичного університету Володимир Пирогов. Мирон Федоришин у своїй доповіді про японську літературу та японські реалії поділився своїм баченням проблеми мовлення і світобачення Японії, наскільки важливим є осягнення єдності явищ природи. Він звернув увагу присутніх на глибоке вкорінення світобачення японця у народно-міфологічну традицію.

    Про хайку як об’єкт зіставно-перекладацького та культурного аналізу говорив на пленарному засіданні Володимир Пирогов. У своїй доповіді вчений порушив проблему зв’язку ієрогліфічного письма зі структурно-семантичними та естетичними особливостями хайку. Володимир Пирогов навів переклади різними мовами одного вірша, щоби показати, на скільки важливим чинником емоційно-естетичного впливу хайку на уяву читача є графо-стилістичні особливості ієрогліфів.

    Після пленарного засідання присутні відвідали меморіальну аудиторію ім. Святослава Горбенка, де вшанували пам’ять загиблого в АТО студента хвилиною мовчання та білими хризантемами – символом далекої Японії.

    Конференція продовжилася секційними засіданнями про японську лінгвістику, літературу та методику викладання японської мови.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Україна-Корея: спільні пошуки популяризації та модернізації країн

    16 березня Посольство Республіки Корея в Україні організувало в Інституті філології Форум із політики публічної дипломатії. У Форумі взяли участь: проректор Петро Бех, заступник директора Інституту філології Сергій Скрильник, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу, представники корейських організацій, компаній, студенти-кореїсти і викладачі Інституту філології.

    Під час Форуму відбулася презентація плану маркетингової економіки України. Корейські представники висловили бажання всіляко допомагати нашій країні, радили як збільшити прибутки, зробити модернізацію та як максимально індустріалізувати державу.

    Ключовою темою Форуму стала дипломатія між Кореєю та Україною. Учасники обговорювали ситуації обох країн, акцентуючи увагу на тому, що вони мають спільні проблеми - хибні стереотипи. Асоціації, які формують книги, іноземці та новини, є деформованими. Причиною цього є насамперед сусідство територіально більших країн - Росії, Китаю. Засновник волонтерської організації VANK закликав студентів боротися проти спотворення уявлення про свою країну, адже це гідність кожного громадянина і його обов'язок створювати позитивний імідж батьківщини.

    У межах Форуму відбулася презентація Інституту Сковороди, під час якої було окреслено місію щодо популяризації України закордоном.

    Проведена конференція, за словами студента Дмитра Андріанова, є корисною щодо обміну досвідом між країнами. Окрім цього, наголосив студент, масштабний план Кореї щодо допомоги модернізувати Україну, є надзвичайно цікавим. Також Дмитро Андріанов сказав, що на Форумі дізнався цікаві факти, зокрема те, що в Україні є схожа волонтерська організація, як VANK, яка популяризує українську культуру по всьому світу.

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Безмежжя постаті Шевченка: актуалізація й інтерпретація

    9-10 березня – той 48-годинний період року, коли концентрація згадок про постать Тараса Шевченка у суспільстві різко зростає. Нам, шевченківцям, важлива постать славетного Сина України не залежно від дат і подій. У ці весняні дати в університеті, який носить ім’я Тараса Григоровича, було проведено низку заходів.

    У Шевченківські дні програма охопила кілька локацій. 9 березня відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченку у Києві та святкова зустріч з лауреатами у стінах Головного корпусу університету. А наступного дня було проведено відкриті лекції Світланою Задорожною, доцентом кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, про постать Тараса Шевченка у Національному авіаційному університеті та Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. 10 березня відбулися зустрічі із Шевченківськими лауреатами на різних факультетах та в інститутах. Студенти-кібернетики мали нагоду поспілкуватися із вченим-літературознавцем Юрієм Ковалівим, педагогом Андрієм Кравченком та режисером-документалістом Володимиром Шевченком. На економічному факультеті відбулася зустріч із письменниками Дмитром Павличком і Мирославом Дочинцем та співачкою Анжеліною Швачкою. Студенти ж Інститутів журналістики та міжнародних відносин побували на зустрічі з режисером Леонідом Мужуком, письменником Юрієм Мушкетиком та директором Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитром Стусом.

    У важливі для кожного українця березневі дні у стінах Інституту філології відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Всесвіт Тараса Шевченка». Цьогорічна конференція укотре засвідчила необхідність перепрочитання Шевченка. Актуальність його творів незаперечна, але сама постать Кобзаря ще досі остаточно не розкрита. Саме загадковість окремих фактів життєпису Пророка стимулює всебічно досліджувати Шевченка. "Талантонеосяжний Шевченко ніколи не вивищувався над народом, до слави ставився з пієтетом", - зауважив директор Інституту філології Григорій Семенюк, відкриваючи пленарне засідання конференції. Знакову доповідь виголосив у стінах Альма Матер Іван Малкович, наголосивши на новому погляді на Кобзаря. Про різне сприйняття постаті Тараса Шевченка зауважив проректор Віктор Мартинюк. Про перекладацькі аспекти Шевченківських творів розповів Рауль Чілачава. Візуальний образ Тараса Шевченка змалював історик Сергій Сегеда у залі Інституту філології. З цікавою доповіддю виступив і Дмитро Чистяк, розповідаючи про рецепцію Шевченка у сучасних франкомовних перекладах. З вітальними словами на конференції виступила Тетяна Лебединець. Аналіз стереотипу "поета-пророка" здійснила Олена Поліщук під час своєї доповіді-презентації. Вона навела приклади інтерпретації образу Тараса Шевченка Андрієм Єрмоленком, Іваном Семесюком, Олексою Манном, Олександром Ройтбуртом. Неочікуваними конотаціями наповнили образ пророка і митці Ілля Стронговський та Станіслав Сілантьєв. А от Сергій Коляда зобразив персонаж Катерини для озвучення соціальних, екологічних, політичних проблем. Підкреслила доповідачка і переосмислення значення постаті Шевченка і під час революційних подій. «Немає культу, немає стереотипу. Люди вийшли з поезією Шевченка на Майдан. Вона була потрібною, живою, точною. Два століття тому Шевченко написав те, що люди переживали на цей момент», - наголосила Олена Поліщук.

    Упродовж дня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції до 203-річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася серія круглих столів, а завершальним акордом програми стало нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу «Стань письменником!». Адже сила слова неодноразово показала свою вагу упродовж історії України, що підтверджується біографією Тараса Шевченка.

    Прес-центр Інституту філології

  • Події Шевченківських днів у КНУ: анонс

    Запрошуємо взяти участь в урочистостях до 203-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка

    Програма у доданому файлі

    Додані файли: 
  • «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах»: конференція

    Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Другої Всеукраїнської наукової конференції «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах», яка відбудеться 24-25 березня 2017 р. у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Сторінки

Subscribe to конференція