конференція

  • Конференція «Мовнокультурна ідентичність у контексті філологічних студій» (анонс)

    Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Мовнокультурна ідентичність у контексті філологічних студій», яка відбудеться 25-26 жовтня 2017 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Більше інформації у прикріпленому файлі

    Додані файли: 
  • Ювілейні фольклористичні читання у Національному заповіднику "Софія Київська"

    24 травня відбулися Десяті фольклористичні читання пам’яті Лідії Дунаєвської. Ювілейна подія мала місце у духовному серці української столиці – Національному заповіднику «Софія Київська».

    Урочисто розпочалися фольклористичні читання спільною молитвою у Софіївській трапезній. А учасники ансамблю «Роксоланія» привітали всіх піснею «Многії літа».

    Пленарне засідання конференції відбувалося в одному із приміщень заповідника – Будинку Митрополита. Тож атмосфера сприяла натхненним виступам присутніх. Анжеліка Рудницька, співробітник Центру фольклору та етнографії Інституту філології, зачитала привітального листа від Міністра культури України Євгена Нищука.

    З вітальним словом від адміністрації КНУ імені Тараса Шевченка виступив проректор Петро Бех. Заступниця директора Інституту філології Ганна Черненко, у своїй промові закцентувала увагу на тому, що у стінах Софії Київської, як ніде, відчуваються історичні моменти і саме фольклор сприяє зв’язку історії. Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська тепло прийняла гостей фольклористичних читань і вказала на важливість такої співпраці у культурному розвитку України. Почесною гостею читань стала Леело Ісідора Віїта, експерт організації ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини. Її присутності на конференції сприяв Український центр культурних досліджень, на чолі з Олександром Буценком, співголови оргкомітету ювілейної конференції.

    Згадуючи про значний внесок Лідії Дунаєвської у розвитку кафедри фольклору в університеті, а також таких фахівців, які створювали підмурівок науки про народну творчість (Володимира Бойка, Олену Таланчук, Леоніда Шурка, Олега Павлова), завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська сказала : «Цими читаннями ми розпочинаємо ювілейний рік фольклористики в університеті Шевченка, адже у вересні виповниться 25 років із часу створення нашої кафедри».

    На пленарному засіданні виступив проф., член-кореспондент НАН України Ростислав Радишевський. У своєму виступі про фольклор і міфологію в історії української літератури, він презентував свої видання про казки та праці Олександра Білецького. Згадуючи світлу пам’ять Лідії Францівни, пан Радишевський зацитував вірш, який нагадує йому світлу постать фольклористки: «Є душі прекрасні, є душі святі, є душі прозорі, мов день, золоті. Вони не вмирають, - вони, мов чайки. Літають і плачуть, і світять віки».

    Взяв участь у роботі конференції і видатний фольклорист Віктор Давидюк, автор більше 300 наукових праць. Присутнім він розповів про фольклор Закарпаття в контексті популяційної генетики. З доповіддю про українську народну пісню в системі національних цінностей виступила дослідниця Ганна Сокіл. Відвідала десяті фольклористичні читання і гостя з Білорусії Ганна Барвенава. Вона виступила з презентацію про вплив строю шляхти і міщан на одяг селян у різні історичні епохи. Її доповідь була присвячена 500-річчю видання Біблії білоруською мовою Франциском Скариною. Ганна Барвенава подякувала доц. Лесі Наумовській за тісні українсько-білоруські контакти у науці.

    Фольклористичні читання пам’яті Лідії Дунаєвської, ідейною натхненницею проведення яких є її донька Леся Наумовська, вкотре пройшли на високому рівні, а науковці на пленарному і секційних засіданнях предметно обговорили важливі питання фольклорної проблематики.

    текст - Каріна Дорошенко
    фото - Каріна Дорошенко, Андрій Паславський

  • Програма Десятих всеукраїнських наукових фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській

    24 травня розпочнуться Десяті всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській. З програмою конференції можна ознайомитися у прикріпленому файлі.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Іспано-українські наукові пошуки

    22 травня розпочалася перша міжнародна іспано-українська наукова конференція "Мультинаціональна та мультидисциплінарна комунікація в європейському просторі вищої освіти". Вітальні слова на відкритті конференції виголосили: проректор Петро Бех, Посол Іспанії Херардо Анхель Бугайо Оттоне, заступник декана з міжнародних відносин в університеті Кадіса Франсіско Рубіо Куенка, президент Асоціації іспаністів в Україні. Модератор конференції - доцент кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Галина Верба. Конференція триватиме три дні - 22-24 травня. У межах іспано-українського зібрання діятимуть секції, тематика яких засвідчує розмаїття наукових пошуків у галузі перекладознаства, літературознавства та мовознавства.

    Варто зауважити, що за останні два роки Київський університет імені Тараса Шевченка та університет Кадіс (Іспанія) за допомогою міжнародної програми обмінів "Erasmus" зміцнили співпрацю. А відтак здійснюють спільні наукові пошуки, розбудовуючи іспано-українські студії.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Орієнталісти з різних країн на конференції в Інституті філології

    18–19 травня 2017 р. у стінах Інституту філології КНУ пройшла Третя Міжнародна конференція сходознавців, присвячена історії арабської літератури: ICHAL–III (International Conference on the History of Arabic Literature). Дводенна наукова зустріч завершилася круглим столом “Rethinking the Nahda” («Переосмислюючи ан-Нагду»); у якому взяли участь вітчизняні та зарубіжні дослідники.

    Шановні гості представляли наукові спільноти Алжиру, Грузії, Єгипту, Іспанії,Італії,Йорданії, Катару, Німеччини, Польщі, Туреччини. Від України доповідали дослідники з Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету.

    Конференція розпочалася з вітальних слів проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки), проф. П. О. Беха, заст. директора з наукової роботи Інституту філології Г. А. Черненко, зав. кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Т. Ф. Маленької.

    Розпочав наукову дискусію з орієнталістики Ю.М. Кочубей, провідний науковий співробітник Ін-ту сходознавства НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці у 1992–1997 рр. У доповіді на пленарному засіданні Ю. Кочубей окреслив ключові аспекти історії арабської літератури та їхні інтерпретації у праці «Аль-Васит».

    Роботу у секціях відкрив проф. Валерій Рибалкін. Доповідь про українські переклади «Тисяча й однієї ночі» привернула увагу іноземних колег, що долучилися до літературознавчих обговорень.

    У перший день конференції виступили Н. Наскідашвілі, І. Мчеделадзе (Грузія),Й. Гварді (Іспанія),Н. Роккетті (Італія), Є. Лукашик, М. Кубарек, М. Левіцка, А. Кієвска(Польща), М. Аль-Ашірі (Катар), С. Мунді (Єгипет), Я. Аджат (Туреччина);З. Алієва, Б. Горват, О. Кобчінська, А. Сушко (Україна).

    Основні тези конференції:

    Українські дослідники порушили питання міжмистецької взаємодії у сучасному єгипетському медіа (Б. Горват); відображення транскультурних патернів у новелістиці Тагара бен Джеллуна (О. Кобчінська).

    Приємно відзначити, що вже третій рік поспіль до науково-дослідницької творчості долучаються не лише представники академічного та викладацького складу, а й студенти. У перший день конференції свою доповідь «Еволюція теми самотності у творчому доробку Аля Халеда» представила студентка 3 курсу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу А. Сушко. Також із доповідями виступили магістранти А. Анісімов («Карикатура як жанр арабської літератури») та В. Дудін («Політичні есеї Аля аль-Асуані: психолінгвістичний вимір»).

    Зростання інтересу молодого покоління до сходознавства неабияк потрібне вітчизняній науці. Прикметним є факт, що ICHAL–III цього року відвідали студенти з КНЛУ на чолі з канд. філол. н., доц. М. Ю. Лихошерстовою.

    У секційній роботі 19 травня прозвучали доповіді таких науковців: Р. Бадрі (Німеччина), З.Цхвєдіані, А. Юсефа (Грузія), С. Юсефа (Єгипет), М. Фатахіна, Х. Бендахуа, С. Юсефа (Єгипет); А. Ан-Нуаймі (Йорданія); М. Аль-Хамада.

    Засновником Міжнародної конференції з історії арабської літератури, котра проходить вже третій рік поспіль, є кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Єгипетський центр арабської мови та культури Інституту філології. Такі заходи гуртують не лише однодумців-філологів, представників академічних закладів України, але й привертають увагу світової спільноти.

    Сергій Рибалкін

    Категорії: 
  • Обмін досвідом германістів у межах конференції «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад»

    11-12 травня 2017 року в Інституті філології проходить міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад».

    Конференцію організувала кафедра германської філології та перекладу, центр німецької мови Інституту філології за підтримки Української спілки германістів вищої школи, Асоціації українських германістів, Німецької служби академічних обмінів DAAD та Австрійської служби академічних обмінів OeAD.

    11 травня відбулося офіційне відкриття конференції, яке розпочала завідувач кафедри германської філології д.філол.н М.Іваницька, привітавши учасників наукового зібрання. З вітальними словами на відкритті виступили також проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф.. П.Бех; заступник директора Інституту філології к.філол.н. Г.Черненко, заступник керівника відділу культури, освіти та меншин Посольства Німеччини в Україні, Д.Лісснер; голова Інформаційного центру DAAD, д-р. Г. Ціммерманн; керівник проекту Фонду Ганса Зайделя в Україні, Д. Зайберлінг.

    У перший день учасники конференції заслухали доповідь проф.. Т.Кияка «Німеччина, Австрія, Україна – кроки назустріч».Із доповідями також виступали відомі вчені-філологи з Німеччини (д-р. Л. Кунтч з Товариства німецької мови, м. Візбаден; проф.. К. Альтмаєр з Лейпцизького університету; д-р. М. Ванжі з Кельнського університету; проф.. Р. Макарська з університету імені Йоганнеса Ґутенберґа м. Майнц/Ґермерсгайм), Австрії (проф.. Мур та маг. Г. Фляшманн з університету м. Грац;).

    Під час конференції працювали різні секції, де обговорювалися дослідження германських мов у крос-культурному контексті; питання перекладу і термінології; міждисциплінарні підходи до філології.

    Практичним майданчиком реалізації теоретичних напрацювань у галузі германістики став майстер-клас «Динаміка у групі на заняттях з німецької мови: навчати», який провела викладачка кафедри германської філології та перекладу А.Мельник.

    Проведення конференції з перекладознаства є нині актуальним, зважаючи на розширення міжнародних зв'язків України.

    Текст: Руслана Уманець
    Фото: Анастасія Мельник

    Категорії: 
  • Славістичні читання, присвячені Леоніду Булаховському

    Категорії: 
  • Інститут філології взяв участь у Другому Громадянському форумі

    19 квітня студенти та співробітники Інституту філології взяли участь у Другому Громадянському форумі КНУ імені Тараса Шевченка. Цьогоріч лейтмотивом форуму стали слова Кобзаря: "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля".

    Про університетське самоврядування та самоуправління доповідали студенти-філологи: Тетяна Федорчук, Станіслав Гречка, Юлія Голодняк. Презентували волонтерські проекти - Марина Рябченко та доцент Олеся Наумовська. Про студентську гвардію КНУ розповів учасникам форуму доцент Сергій Янчук. Співробітники прес-центру ІФ - Каріна Дорошенко та Олександра Касьянова - виступили із доповіддю про медійну комунікацію у філологічному осередку Шевченкового університету. Також у форумі взяли участь заступники директора інституту Галина Усатенко і Святослав Шевель та Голови студентського самоврядування ІФ Анастасія Кікоть і Юлія Копейко.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Конференція в Польщі: анонс

    25-26 травня 2017 року у м. Седльце (Польща) відбудеться Міжнародна конференція "Теорія й історія екфрасиса: підсумки та перспективи вивчення"

    Деталі у доданому файлі

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to конференція