конференція

  • Міжнародна наукова конференція "Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур"

    Кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на Міжнародну наукову конференцію "Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур", яка відбудеться 7-8 листопада 2019 року. Зразок заявки та детальна інформація - у прикріпленому файлі.

    Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net 2 файли:

    1) заявку, у якій вказати прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи й посаду, тематичний напрям і тему доповіді, контактну інформацію (див. на с. 2);

    2) скановану квитанцію про сплату оргвнеску (продублювати на адресу: aribira@ukr.net).

  • «Малі голоси» прозвучали потужно

    7 жовтня кафедра зарубіжної літератури провела міжнародний тематичний колоквіум «"Малі" голоси та їхня велика сила». Запорукою успіху стала плідна співпраця літературознавців-зарубіжників Інституту філології з колегами Університету імені Мішеля Монтеня м. Бордо (Франція).

    «Ми приєдналися до розробки магістральної наукової теми французьких колег з наукової лабораторії культур та літератур англофонних країн, долучивши до неї практики інших національних літератур, а саме – тих, якими займаються наші дослідники», – зазначає завідувач кафедри зарубіжної літератури Лілія Мірошниченко. «Нам важливо й те, що тема гостро актуальна для сучасної України, котра перебуває у процесі виокремлення і зміцнення свого голосу в просторі світової культури – і зосібна літератури, та для якої національна самобутність водночас є органічною складовою західної культурної традиції».

    Упродовж трьох сесій одноденного колоквіуму його учасники мали на меті подивитися на «мале» не як на об'єкт підпорядкування чи щось нижче або неповносиле, а, підваживши бінарну ієрархічну структуру, дослідити те, що в ньому є потужним, продуктивним і навіть таким, без чого «великому» вже не обійтися. Об’єктом зацікавленості стали ті випадки, коли «малий» голос постає автономним креативним простором, простором, який можна свідомо обирати. Виокремити й дослідити переваги «малих» голосів і, як наслідок, розширити визначення «малого» – на це були спрямовані зусилля промовців.

    Пленарний доповідач Наталі Жаек розпочала роботу колоквіуму, презентувавши свою теорію дослідження «малих» голосів та її апропріацію на прикладі романів вікторіанця Чарльза Діккенса. Досвід деколонізації корінного населення Америки в сучасному кінематографі представив Ліонель Ларе. Американський контекст «малих» голосів став темою виступу й Наталії Жлуктенко, яка зосередилася на аналітиці роману Карен Теі Ямашіта «Тропік апельсина».

    Фокусом дослідницької уваги Світлани Лущій (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України) були українські письменники-емігранти І. Багряний, В. Барка та У. Самчук, котрі не маючи змоги повернутися в Україну, докладали зусиль, щоб їхній голос почули у світі. У 1950 рр. радянські спецслужби викупили весь наклад французького перекладу роману У. Самчука «Марія», аби світова громадськість не отримала інформацію по злочинний Голодомор. Утім згодом, у 1981 р., після публікації французького перекладу роману В. Барки «Жовтий князь» (видавництво “Gallimard”) про Голодомор в Україні та радянський геноцид на цих територіях заговорили літературні критики, історики, соціологи Франції. Про український голос Миколи Гоголя, який донині тривожить синкопами козацького бароко ностальгічно спраглий за імперією російський культурний простір, йшлося у виступі Тетяни Михед. Відстежуючи суголосся ізоморфних мотивів у поезії Ю. Клена, П. Тичини та Е. Паунда, Олександр Гон (Інститут міжнародних відносин, КНУ) продемонстрував, яким чином воно єднає і увиразнює специфіку парадигмального образу ґрунту.

    Жанрологічний вимір «малих» голосів у промові Тетяни Бовсунівської постав крізь призму теорії анаморфози, тобто суми ідеологічних вимірів інтерпретації константної мнемонічної форми канонічного жанру, адже саме вона стала домінантою жанрового розвитку та причиною жанрового занепаду. Про нівелювання опозиції «секулярне»—«релігійне» у контексті теорії постсекулярності Ю. Габермаса йшлося у виступі Лілії Мірошниченко, яка представила свої міркування про постсекулярність у просторі літератури, звернувшись до романістики Дж. Барнса. Юліана Матасова говорила про важливість вивчення літератури в мультидисциплінарному вимірі, а зокрема зосередилась на результатах курсу з американської літературної традиції та рок-поезії, у якому було представлено роботу «малих» голосів американських авторок-виконавиць по відношенню до «великої» літератури.

    У шведській літературі, в романі У. Бакмана «Моя бабуся просить їй вибачити», знаходимо цікаві приклади потужних дитячих голосів – і це продемонструвала Наталія Любарець. Олена Кобчінська розповіла про мистецький досвід Тагара Бен Джеллуна як практику озвучування Іншого.

    Підсумовуючи зроблене, Наталі Жаек зазначила: «Ми дуже задоволені результатами колоквіуму. Нам було цікаво познайомитися з роботами українських науковців, дізнатися, як досліджують проблематику «малих» голосів тут. А ще нас зацікавила література української діаспори».

    На думку Лілії Мірошниченко, науковий захід пройшов на високому фаховому рівні, це був діалог зацікавлених дослідників, інтелектуалів, які говорять однією мовою. Вона також наголосила, що принципово важливо, щоб такі наукові зв’язки і надалі будувалися на засадах взаємообміну, діалогу.

  • Пантелеймон Куліш мав свій проект українського народу

    7 липня виповнилося 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша. Він багатогранний: письменник, літературознавець, перекладач, мовознавець, історик, фольклорист, орієнталіст, ілюстратор, державотворець. Сьогодні він актуальний, як ніколи: «А тим часом дбаймо про словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить її так, як ми самі». Це висловлювання Куліша стало девізом міжнародної наукової конференції «Пантелеймон Куліш у культурному та інтелектуальному просторі України», яка відбувалася 2-5 жовтня в Києві в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Ця конференція увійшла у цикл заходів, присвячених 200-річчю Пантелеймона Куліша. Вона згуртувала не лише українських, а й та світових науковців та культурних діячів.

    «Символічно, що конференція відбувається саме в КНУ імені Тараса Шевченка, де навчався та робив перші літературні кроки Пантелемон Куліш. На нашій конференції Куліш представлений як літературознавець, фольклорист, перекладознавець, мовознавець і головне – як державотворець. Українці мають наблизитися до європейського простору. Саме цю думку розвивав Куліш, якому належать слова: “Україна лежить головою до Європи”»,/cite>, – зауважив ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський.

    Куліш не боявся викликів. Багато чого йому доводилося робити вперше, зокрема написати перший українськомовний буквар («Граматка»), писати історію України, і писати її саме українською мовою, написати українською історичний роман, який би був белетризовою історією України, збирати скарби народної словесності й видавати їх, і робити це з великою любов’ю до свого народу. Куліш створив нову парадигму мислення, у якій на першому місці стоїть розвиток й збагачення своєї ідентичності. «Пантелеймон Куліш був великим європейцем. Людиною великого таланту. Людина прекрасна і велика у своїх справах, як і у помилках, і суперечностях. Він створив етнопсихологічний трикутник, вершинами якого є мова, народ, письменник», – наголосила у своєму слові завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Людмила Грицик.

    Пантелеймон Куліш створив нову літературу, критику, розробив літературний канон, перекладав світових класиків (наприклад, 15 творів Шекспіра, Гейне). Усе це він робив із однією метою – долучити свій народ до світових надбань, створити такі умови розвитку для українців, аби вони, дбаючи про національну ідентичність, формували модерну державу.

    «Немає такої сторінки у культурному просторі, до якої б не був причетний Пантелеймон Куліш», – закцентував Леонід Губерський, розповідаючи про Куліша.

    Тамара Гундорова, український літературознавець і культуролог, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України, виступаючи, зауважила: «Куліш любив Україну і водночас критикував її. У нього було своє культурософське бачення. Свій проект українського народу».

    Про «кулішевий проект українського народу» розказав Микола Жулинський ‒ директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України: «Куліш закликав до дієвої націєтворчої дільяності. А саме формуванню національної свідомої еліти, яка готова розбудити маси і підняти їх на зміни і перетворення. Куліш сформулював своєю діяльністю і творчістю головну ідею державотворення, яка полягала у тому, що, першопочтаково, аби змінити суспільний лад і досягти незалежності, потрібно створити національноєдиний організм. Згодом ці ідеї почав розвивати Іван Франко, закликаючи робити із української маси українську націю. Націю як систему, культурно і політично незалежну, яка здатна до самостійного розвитку».

    Куліша критикували, що він не закликав до боротьби. Насправді це не так. Він розумів, що творення держави відбувається інтелігенцією, а саме письменниками, науковцями, культурними діячами. Тому наголошував на посиленні освіти, на тому, що потрібно просвітити маси. Ці ідеї розвинули інші письменники у ХІХ, ХХ століттях. А організована конференція, за словами Миколи Жулинського, є не тільки свідченням розвитку кулішевих ідей сьогодні, а й необхідністю їхнього розвитку. «На жаль, ми досі не маємо нації, яка б усвідомлювала свою ідентичність, культурну інакшість. Тому перед студентами і викладачами стоїть завдання творити еліту та націю у цілому, розвиваючи ідеї Пантелеймона Куліша», – сказав Микола Жулинський.

    Пантелеймон Куліш знакова постать не лише для українців, а й для світу. Про це на конференції сказав Михайло Ратушний, голова Української всесвітньої координаційної ради: «Куліш був мостом об’єднання – східної та західної України, Івана Франка і Шевченка, Пулюя й Нечуя-Левицького. Він з’єднав Україну «Чорної ради» й Європу Шекспіра. Постать Куліша нині недостатньо досліджена й пізнана. Такі зібрання звертають нас до пізнання людей, які за своїм масштабом не вписуються у рамки лише однієї держави».

    Про значення Куліша та його діяльності говорили на конференції також такі науковці, як Павло Гриценко, Микола Сулима, Андрій Даниленко, Світлана Задорожна. У форматі секційних засідань конференції також виступили відомі науковці та культурні діячі України: Олесь Федорук, Людмила Задорожна, Роксана Харчук, Олександр Шапіро, Олена Івановська, Анжеліка Рудницька, Юрій Ковалів.

    Усю сутність Пантелеймона Куліша можна схарактеризувати словами Тараса Шевченка: «…А Куліша як побачиш, то поцілуй його за мене і скажи йому, що такої книги, як «Записки о Южной Руси» я ще зроду не читав. Та й не було ще такого добра в руській літературі. Спасибі йому, він мене неначе на крилах переніс в нашу Україну і посадив меж старими сліпими товаришами-кобзарями. Живо і просто вилита стареча мова. А може, воно тим і живо, що просто». Текст: Олександра Касьянова, фото: Валерій Попов, відділ зв’язків з громадськістю Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

    Відео підготував Валерій Попов:
    https://youtu.be/f1bg0PVNr4s

  • Х Конгрес іспаністів України

    20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкривали Х Конгрес іспаністів України. Студенти, науковці та представники амбасад заповнили актову залу гуманітарного корпусу. Офіційна церемонія відкриття розпочалася з промови ректора Університету академіка Леоніда Губерського. Він зазначив, що проведення ювілейного конгресу в стінах Шевченкового університету символічне, бо наш історик-медієвіст Володимир Піскорський – перший український вчений, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. Саме Піскорський стояв біля витоків вітчизняної іспаністики. Леонід Васильович згадав і Миколу Лукаша, який вчився на історика в Київському університеті. Геній перекладу подарував нам твори Сервантеса й Лорки українською.

    Ректор сподівається на подальшу продуктивну співпрацю з Посольством Королівства Іспанія в Україні та посольствами інших іспаномовних країн (Мексики, Аргентини тощо). Завдяки цим зв’язкам Університет приймає іноземних викладачів. Нині близько 400 студентів Інституту філології, Інституту міжнародних відносин, історичного факультету вивчають іспанську. ІФ має Центр іспанської мови. З іспаністики спеціалізуються кафедра романських мов і кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова. Остання є співорганізатором конгресу, а Галина Верба була модератором і перекладачем зібрання в актовій залі.

    Вітав присутніх і проректор з міжнародного співробітництва Петро Бех. Уперше в Україні вітала конгрес Посол Іспанії в Україні пані Сільвія Йозефіна Кортес Мартін. Вона дякує за ентузіазм, із яким працюють українські викладачі-іспаністи, згадує також Інститут Сервантеса, що в Мадриді – держустанову, яка покликана поширювати іспанську культуру в усьому світі. Слово брали також представники амбасад Мексики та Аргентини.

    Президент Асоціації іспаністів України Олександр Пронкевич наголосив: Асоціація робить усе, аби українсько-іспанські зв'язки міцнішали. Світ нині відкритий, і треба більше й більше працювати, аби налагоджувати спільні справи. Ми входимо в глобальнее іспанське середовище. Панові Олександру від Короля Іспанії вручили знак пошани та Орден Ізабели Католицької, яким нагороджують за заслуги перед державою. Перед пленарним засіданням гості насолодилися мистецькими інтермедіями: заслухали «короткий поетичний діалог» між Ліною Костенко та уругвайським поетом Маріо Бенедетті. А народний ансамбль Університету «Роксоланія» заспівав рекрутську та жартівливу пісні.

    На пленарному засіданні Олександр Пронкевич підсумував десятирічну діяльність Асоціації іспаністів України. Згадав попередні конгреси (в Донецьку, Севастополі, Харкові, Дніпрі тощо), підкреслив досягнення за ці роки та окреслив завдання на майбутнє. Сімон Суарез Квадрос, професор Гранадського університету, розповів про минуле й перспективи вивчення української мови та культури в Університеті Гранади. Українські студії там беруть початок із 1990 року. Із 1994 у Гранаді дипломують зі славістики, із 1996 відбувається обмін викладачами й студентами. Країни досягли наукових досягнень, у Гранаді організовують дні української мови й культури. Андрес Сантана Аррібас, перекладач і викладач Університету Кадісу розповів про співпрацю та програми обміну для студентів, нові перспективи та можливості на базі їхнього закладу. І Домінго Лілон, профессор Печського університету (Угорщина) розповів про іспанські студії в Угорщині. Ще варто зазначити, що за ініціативи Асоціації іспаністів України та підтримки КНУ імені Тараса Шевченка біля 108 аудиторії Інституту філології (Центру іспаністики) буде встановлено пам'ятну дошку першому доктору філологічних наук з іспаністики в Україні Євгенії Литвиненко.

    По обіді науковці об’єдналися в дев’ять секцій, де могли тематично обговорити історичні аспекти життя іспаномовних країн, України та слов’янських держав, обмінятися досвідом перекладацтва, літературознавства та лінгвістики, поділитися дослідженнями з методики навчання іспанської для іноземців.

    Юлія Кузьменко

  • Пантелеймону Кулішу - 200 років (анонс подій)

    Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Центр дослідження життя і творчості П. Куліша), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка в Америці, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, Сумський державний університет, Українська вільна академія наук у США, Український науковий інститут Гарвардського університету організовують цикл міжнародних наукових конференцій, присвячених 200-річчю Пантелеймона Куліша.

    Наукові заходи з нагоди ювілею вже було проведено у Львові та Ніжині. Упродовж 2–5 жовтня 2019 року відбудеться ще цикл конференцій у закладах вищої освіти Києва та Сум.

    2 - 5 жовтня 2019 року відбудеться міжнародна наукова конференція "Пантелеймон Куліш у культурному та інтелектуальному просторі України" у Києві в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка за участі Леоніда Губерського – ректора КНУ імені Тараса Шевченка, Григорія Семенюка – директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Миколи Жулинського ‒ директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академіка НАН України, Ігоря Молотка ‒ народного депутата України, Михайла Ратушного ‒ голови Української всесвітньої координаційної ради та відомих науковців - Тамари Гундорової, Павла Гриценка, Миколи Сулими, Андрія Даниленка, Світлани Задорожної. У форматі секційних засідань конференцій також виступатимуть відомі науковці та культурні діячі України: Олесь Федорук, Людмила Грицик, Людмила Задорожна, Роксана Харчук, Олександр Шапіро, Олена Івановська, Анжеліка Рудницька, Юрій Ковалів. Тематика секцій охоплює різні аспекти життя та творчості Пантелеймона Куліша. У рамках заходів 5 жовтня 2019 року заплановано поїздку учасників конференції до Історико-меморіального музею-заповідника П. Куліша «Ганнина Пустинь».

    Пантелеймон Куліш багатогранний: письменник, літературознавець, перекладач, мовознавець, історик, орієнталіст. Сьогодні він актуальний, як ніколи: "А тим часом дбаймо про словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить її так, як ми самі" (-П.Куліш). Представники ЗМІ мають попередньо акредитуватися. За додатковою інформацією звертатися: press-centre_if@ukr.net Відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології 38(044) 239 31 01 38 (099) 603 2282 (координатор відділу Олександра)

    Ознайомитися із програмою конференції можна у прикріпленому нижче файлі.

    Додані файли: 
  • Четверта Міжнародна конференція з історії арабської літератури та зустріч із письменницею Джохою аль-Харсі

    19-20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Четверта Міжнародна конференція з історії арабської літератури. Захід згуртував не лише українських сходознавців, а й близько 30 науковців із університетів Італії, Німеччини, Польщі, Румунії, Угорщини, Єгипту, Алжиру, Марокко, Оману, Катару, Грузії.

    Вітальні слова учасникам на відкритті наукового зібрання виголосили проректор з міжнародних зв’язків КНУ імені Тараса Шевченка Петро Бех, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Валерій Рибалкін, директор Єгипетського центру арабської мови та культури Олена Хоміцька. На пленарному засіданні виступила з доповіддю на тему «Модель любовної історії в класичних арабських літературних джерелах» (The Model of the Love Story in Classical Arabic Literary Sources) письменниця і літературознавиця із Султанату Оман Джоха аль-Харсі (університет Султана Кабуса), яка є цьогорічною переможницею Міжнародної Букерівської премії The Man Booker International Prize.

    Вітаючи гостей від імені ректора Шевченківського університету, професор Петро Бех влучно зауважив, що Четверта міжнародна конференція з історії арабської літератури свідчить про розвиток арабістики не тільки в Київському університеті, а й у всьому світі. На цьому також наголосила й доцент Олена Мазепова: «Ця конференція особлива, бо дозволяє зібрати під одним дахом фахівців із різних країн. Завдяки такому зібранню науковці обмінюються досвідом, розвиваючи арабські світові студії».

    Продовжилася конференція у форматі секційних засідань. Захід доповнила зустріч у п’ятницю, 20 вересня, із цьогорічним лауреатом Міжнародної Букерівської премії The Man Booker International Prize Джохою аль-Харсі (Jokha Al Harthi) – письменницею і літературознавицею з Султанату Оман. Престижну премію письменниця отримала за роман «Sayyidat al-Qamr» – («Місячні пані», «Celestial Bodies» в англомовному варіанті) у перекладі відомої американської дослідниці арабської літератури Мерилін Бут (Marilyn Booth). У зустрічі взяли студенти-арабісти КНУ імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, а також учасники Четвертої Міжнародної Конференції з історії арабської літератури, в межах якої і було проведено зустріч.

    Модератором зустрічі виступила директор Єгипетського центру арабської мови і культури Олена Хоміцька. Джоха аль-Харсі розповіла аудиторії про основні віхи розвитку сучасної літератури Оману, про свою письменницьку діяльність, поділилася творчими планами та відповіла на численні питання.

    Джоха аль-Харсі отримала ступінь PhD в Единбурзькому університеті, наразі працює викладачем класичної арабської літератури в університеті Султана Кабуса в Маскаті (Султанат Оман).

    Зазначимо, що гостя Інституту філології є першою оманською письменницею, чий роман перекладено англійською мовою, і першою арабською письменницею, яка стала лауреатом Міжнародної Букерівської премії. Роман «Місячні пані» (2010) є другим романом письменниці, перший роман «Manamat» («Сни») побачив світ у 2004 році. Третій роман «Narinjah» («Гіркий апельсин») вийшов у 2016 році і здобув премію Султана Кабуса в галузі культури, мистецтва і літератури. Крім цього, письменниця є автором кількох збірок оповідань.

    Інформацію надала Олена Хоміцька. Фото Валерія Попова.

  • Кафедра зарубіжної літератури разом із колегами Франції запрошує на колоквіум

    7 жовтня 2019 року о 9.00 у 63 ауд. в Інституті філології відбудеться Міжнародний тематичний колоквіум «Малі» голоси та їхня велика сила. Його організаторами є кафедра зарубіжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка і відповідні кафедри Університету імені Мішеля Монтеня м. Бордо (Франція). Три сесії одноденного колоквіуму будуть присвячені проблемі «малих» голосів та їхнього потужного звучання у сучасних національних літературах.

    Академічні дослідження розглядають «малий» (minor) голос здебільшого з точки зору меншостей (minorities), коли назагал йдеться про те, щоб визначити, окреслити чи наділити голосом різноманітні меншості й дослідити їх із огляду на ту дискримінацію, жертвами якої вони стають, і тих вимог, які висуваються до них через їхні ідентичність та статус. Організатори ставлять під питання стосунок між «малим» і меншістю й, відтак, мають на меті подивитися на «мале» не як на об'єкт підпорядкування чи щось нижче або неповносиле, а підваживши бінарну ієрархічну структуру, дослідити те, що в ньому є потужним, продуктивним і навіть таким, без чого «великому» вже не обійтися. прагнуть проаналізувати ті випадки, коли «малий» голос постає не (най)нижчим щаблем в ієрархії, а автономним і креативним простором, простором, який можна свідомо обирати. Виокремити й дослідити переваги «малих» голосів і, як наслідок, розширити визначення «малого» бачиться як мета, на яку будуть спрямовані зусилля доповідачів.

    Видається, що в той час як «велике» визначається існуванням усталеної моделі, котрій слід відповідати, чи певної структури влади, «мале» може довільно розташовуватися поза нею і силкуватися підважити цю домінантну структуру, а саме – шляхом здійснення тиску на неї і, як результат, ґенерування в ній же внутрішніх суперечностей. У такий спосіб «малий» голос може втілювати інтенцію уникнення моделей вищості, домінування і сегрегації, встановлених пануванням та контролем. У такому разі йдеться про активний процес, скерований не на те, щоб отримати доступ до «великого» й сягнути його статусу, а навпаки – на те, щоб дослідити силу, потужність марґінесу. У літературі цю тему започаткував Жиль Дельоз, опублікувавши у 1975 р. дослідження творчості Франца Кафки під назвою «За малу літературу», в якому він визначив малу літературу як напругу у межах великої мови, як її внутрішню суперечність. Там же йдеться і про тих письменників, які впродовж тривалого часу і в силу різних причин та факторів бачилися як мало впливові, якщо не другорядні постаті на літературній мапі, але згодом стали частиною канону. Або ж власне про роль письменника в суспільних процесах. Доріс Лессінґ, приміром, задекларувавши позицію письменниці, яка промовляє «малим власним голосом» (speaks in a small personal voice), публікацією у 1962 р. роману «Золотий щоденник» інспірувала другу хвилю фемінізму, а менш політизованій частині жінок запропонувала нові моделі соціальної поведінки.

    Інститут філології приєднується до розробки магістральної наукової теми CLIMAS Університету Монтеня, долучаючи до неї практики інших національних літератур (окрім англійської та американської, українську, французьку, іспанську та шведську) і нові контексти її оприявлення. Важливо й те, що тема є гостро актуальною для сучасної України, котра саме перебуває у процесі виокремлення і зміцнення свого голосу в історії світової літератури (і не тільки літератури), але для якої національна самобутність водночас постає органічною складовою західної культурної традиції.

    Пленарний доповідач проф. Наталі Жаек – відповідальна за реалізацію теми в університеті імені Мішеля Монтеня – розпочне роботу колоквіуму. Кожна із сесій зосередиться на специфічному аспекті функціонування «малого» голосу: (1)«Малі» голоси та «великі» літератури (2) Переконливі модуси «малих» голосів (3) Нестабільність усталеності: голоси, що розхитують.

    Регламент виступу: 20 хв.
    Робочі мови: українська, англійська.

    Організатори та контакти
    завідувач кафедри зарубіжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка д.ф.н., доц. Лілія Я. Мірошниченко lili.miroshnychenko@gmail.com
    к.ф.н., доц. Юліана Р. Матасова ju.matasova@gmail.com

  • Міжнародна конференція спільно з польськими науковцями: обмін історією, ідеями, проектами

    У п’ятницю, 20 вересня, у головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка урочисто відкривали Міжнародну наукову конференцію «Наукова співпраця українських і польських гуманістів. Історія – ідеї – проекти». Захід організовано за підтримки Міністра Науки та Вищої Освіти Польщі, спільно з Польською Академією Знань, філологічним факультетом Білостоцького університету та представниками Польської академії наук у Києві. На чолі круглого столу вітав гостей завідувач кафедри полоністики Інституту філології Ростислав Радишевський. З української сторони також конференцію відкривав мовознавець, директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко. Почули вітальне слово професора Ярослава Лавського (Білостоцький університет). Пан Ярослав бував в нашому Інституті, зокрема цьогоріч презентував книгу “Іронія. Історія. Геополітика”. Окрім нього, гостями церемонії відкриття були науковці Луціан Суханек (Польська Академія Знань) та Генрик Собчук (представництво ПАН у Києві). Під час роботи пленарних засідань і секцій лунали доповіді студентів, аспірантів і науковців українських та польських закладів. Визначена тематика доповідей дозволила кожному обрати питання за інтересами. Теми охоплювали літературні й культурні образи університету в Україні та Польщі, мовні й культурні зв1язки між країнами, співпрацю закладів освіти та науки, історичні й геополітичні поля співпраці українських і польських гуманістів та загалом їхню роль у творенні спільного образу Центрально-Східної Європи. За матеріалами конференції планують видати збірку публікацій.

    Фото Валерія Попова.

  • Конференція за участі польських колег

    19 вересня 2019 р. в Інституті філології відбулася Міжнародна наукова конференція "Творчість Болеслава Лесьмяна: Європейські та українські контексти". Конференція згуртувала науковців із Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Варшавського університету, Вроцлавського університету, Університету в Білостоці, Харківського національного університету ім. Василя Каразіна, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Херсонського державного університету, Національного університету "Львівська політехніка". Окрім цього були присутні студенти та викладачі кафедри полоністики Інституту філології, а також представники Польського інституту в Києві – Бартош Мусялович, співробітники Польської Академії Наук. Під час конференції була проведена дискусія щодо поезії Болеслава Лесьмяна у контексті світової та української літератури й культури, відображені зв'язки Болеслава Лесьмяна та Києва, висвітлена проблематика інтерпретації поезії Болеслава Лесьмяна, виокремлені специфіка і труднощі перекладу поезії Болеслава Лесьмяна, також відбулась презентація книги завідувача кафедри полоністики Ростислава Радишевського "Болеслав Лесьмян. Весняні сновидіння". Матеріали, виголошені під час засідання, будуть опубліковані у збірнику наукових статей "Київські полоністичні студії".

    Фото Валерія Попова

  • Конференція "Сучасні методики навчання іноземних мов і перекладу в Україні та за її межами"

    Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
    імені Григорія Сковороди запрошує всіх охочих узяти участь у І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні методики навчання іноземних мов і перекладу в Україні та за її межами».

    Для цього необхідно до 1 листопада 2019 року (включно):
    1) заповнити заявку учасника конференції за посиланням: https://forms.gle/E36sLWDRpCjhk4aM7;
    2) надіслати на електронну адресу irina_conference@ukr.net тези, що відповідають темі, напрямкам конференції та оформлені відповідно до вимог (https://phdpu-kif.webnode.com.ua/vimogi-do-oformlennya-tez/)
    Детальніше - у прикріплених файлах.

Сторінки

Subscribe to конференція