презентація

  • "Знані у слові - знані у світі": презентація італійського перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос

    25 травня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася перша в Україні презентація італійського перекладу Марії Матіос «Солодка Даруся», здійсненого професоркою Флорентійського університету Франческою Фічі. Керівництво навчального закладу, представники посольства, письменники, перекладачі і науковці завітали на таку подію.
    «Солодка Даруся» - одна із найчитабельніших книг за останні десятиліття. Недарма вона вже має екранізацію, інсценізацію. Книга стала відома у світі і завдяки перекладу Франчески Фічі», - підкреслив проф. Олександр Чередниченко, очільник перекладацької школи Київського університету.
    Проф. Франческа Фічі 5 років тому отримала книгу пані Марії у подарунок від проф. Людмили Алексієнко. І книга зацікавила перекладачку. «Я намагалася перекласти так, щоби наблизити італійського читача до світу «Солодкої Дарусі». Для цього вивчала Буковину, літературу краю, дивилася «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова і читала Михайла Коцюбинського. Намагалася відтворити ритм мови оригіналу та діалекти», – ділилася досвідом Франческа Фічі. Перекладачка детальніше зупинилася на труднощах відтворення української лексики італійською мовою. Зокрема, проблема виникала у пестливих словах, у лексемах зі зменшувальними суфіксами. Приміром, «срібний Михайлику» в перекладі італійському - «mio bel Michajlo», а лексема «клуб», яка зустрічається в багатьох мовах, знайшла втілення у виразі «la casa del popolo».
    Письменниця Марія Матіос на зустрічі згадувала і про інші переклади книги, яка є викликом перекладачам. Нині існує вже 7 перекладів, і кожен має свої знахідки. Приміром, гуцульський діалект у польському перекладі, здійсненим Анною Бігун-Коженьовською, відтворено діалектом гураю. А от переклад литовською мовою був, за словами письменниці, неабияким викликом для неї самої, адже доводилося узгоджувати багато лексем. До прикладу було наведено слово «сорочка», яке в литовській мові має різні позначення, залежно від довжини і фасону.
    На презентації були переважно студенти італійської філології та фахівці з перекладу, які навчаються в Інституті філології. «Це культурницька подія, - висловився про захід проф. Олександр Чередниченко і додав, - переклад потверджує закономірність перекладацької фрази. Той зміст, який закладено в романі, буде початком взаємозв’язку України з Італією, бо ми та італійці маємо спільне - пройшли тоталітарний режим. Зрештою, і зараз ми на Сході воюємо з тоталітарним режимом».
    Оскільки письменниця Марія Матіос є Народним депутатом України, то про політику мова не могла не зайти. «Що я роблю у тому пеклі, що зветься Верховна Рада? - випереджаючи питання зали мовила Матіос: - Намагаюся допомогти тим, хто потребує».
    Письменницю запитали про фольклорні моменти повісті: «Стилізація чи несвідоме використання фольклоризмів?». На це письменниця відповіла: «Я люблю уважно слухати. Коли так слухаєш, живеш, то пізніше це знаходить місце. Молоді колеги намагаються писати уніфікованою мовою, щоби їхні книги швидше переклали закордоном, але з того нічого не буде. Якщо ти пишеш кров’ю, то з того буде резонанс. Однак у наш військовий час складно, щоби люди повірили у щирість».
    Презентація італійського перекладу є вагомою подією в культурному житті і знаково, що подія відбулася в Інституті філології, де навчаються і працюють ті, хто перекладає, пише, пропагує українську літературу у світі. Письменниця дякувала присутнім за зацікавленість, а пані Франчесці за переклад. Марія Матіос назвала Франческу Фічі прожектором для України, адже перекладачка висвітлює країну через слово. «Якщо ми не знані у слові, то не знані у світі, навіть попри усі ІТ-технології», - звернулася до аудиторії письменниця на завершення жвавої двогодинної зустрічі.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Презентація "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою: анонс

    25 травня о 16:00 в актовій залі Інституту філології відбудеться презентація перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою.

    Додані файли: 
  • Презентація книги "Шевченко і фольклор" Станіслава Росовецького

    26 квітня в Інституті філології було презентовано книгу професора кафедри фольклористики Станіслава Росовецького «Шевченко і фольклор».
    Монографія «Шевченко і фольклор» зайняла свою важливу нішу у дослідженні спадщини Тараса Шевченка у контексті фольклору. Книга Станіслава Казимировича – певний полігон, де використовуються певні методики структуралізму у зв’язках Шевченка з фольклором.
    «Ви маєте нові факти, спостереження над формою, філософське осмислення, тож працюйте над семантикою і отримаєте нове знання», - побажав проф. Станіслав Росовецький студентам.
    Слід відзначити той факт, що Станіслав Росовецький біографічно є учнем Володимира Перетца, бо був аспірантом київського учня відомого академіка.
    В обговоренні монографії взяли участь доц. Михайло Назаренко, директор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов,старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Роксана Харчук. Усі відзначали важливість праці Станіслава Росовецького.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Презентація міжнародних освітніх програм для філологів

    26 квітня в Інституті філології Відділ академічної мобільності КНУ імені Тараса Шевченка презентував освітні програми для філологів.
    Провідний працівник відділу Овденко Валерія розказала про види грантів, найпоширеніші помилки, що трапляються при поданні конкурсних заяв, підказала, на що слід звертати увагу при написанні резюме, та інші моменти.
    Презентація з корисними посиланнями у доданому файлі

    Фото - Валерій Попов, Сергій Терещенко

  • Презентація наукових видань Василя Яременка

    21 квітня о 13:00 в Інституті філології відбудеться презентація наукових видань професора Василя Яременка. У заході візьмуть участь: Валерій Шевчук, Ростислав Радишевський. Іван Драч. Сергій Гальченко

  • "Еротокрит" - поема нових візій та викликів: презентація перекладу

    07 квітня 2016 р. в Інституті філології відбулась презентація українського перекладу метавізантійської поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит". Українські філелліни зібралися для того, щоб привітати з успішним завершення тривалого шляху творчих пошуків перекладача Василя Степаненка, а також людей, без яких цей твір не зміг би з’явитися на світ: генерального секретаря українсько-грецької торгівельної палати Г.-Н.Бугаса, художника видання М.С. Пшінку.
    На зустрічі про шлях українських перекладачів-елліністів говорила проф. Ніна Клименко. Доц. Андрій Савенко наголосив на значенні поеми, що постає своєрідною енциклопедією світогляду нового грека, для новогрецького літературного процесу. Студенти кафедри елліністики акапельно заспівали уривок з поеми, покладений на музику відомим грецьким музикантом Нікосом Ксилурісом, а також декламували оригінальні тексти та їхній український переклад. Справжнім подарунком для гостей презентації стало і перетворені на романс уривки з поеми у виконанні Надії Боянівської та акомпануванні Григорія Лук’яненка.
    Поема "Еротокрит" у певному сенсі завершує трансформацію в сприйнятті греками світу, що знаменує перехід їхньої етнічної спільноти до простору модерності і яку в літературному плані фіксує пізньовізантійська епічна поема "Дигеніс Акрит". Генеалогічно "Еротокрит" повязаний зі світом куртуазних лицарських романів. Утім, попри всі необхідні елементи, притаманні лицарському роману, характери героїв, особливості їхнього світогляду відображають вже тип ренесансної людини, яка самостійно будує власну долю, менше залежить від суспільних конвенцій, а відтак здатна до радикальних вчинків, які зокрема здатні змінювати світ. Герої поеми обирають кохання як шлях пізнання себе через іншу людину, її внутрішній світ, власне, як самопізнання, адже поет демонструє, наскільки загадковим та глибоким є внутрішній світ людини.
    Переклад цієї поеми ставить перед перекладачем чимало завдань, найважливішим з яких є вираження "первісного творчого імпульсу мови" задля оприявнення світу, який лише має з’явитись. Переклад, власне, є мистецтвом, в якому виявлення принциповості завжди поєднується з умінням знаходити компроміси. Ці компроміси часто стають ліками від вимушених втрат, які в оновленому вигляді зазнає оригінал. Перший переклад "Еротокрита" українською мовою, що нещодавно був виданий видавництвом "Веселка", є наочним прикладом того, що перекладач В.Степаненко знайшов свій ключ до світу, що ховає в собі поетичний текст. Йому в достатній мірі вдалося відтворити чимало ключових моментів оригіналу: невимушеність та природність живого мовлення, фольклорну основу частин з описом природи або порівнянь, в основі яких лежить зіставлення з природними явищами, де яскраво виражена натуралістична філософія автора тощо.

    ...Що витворяє лиш Ерот, як серце завоює,
    воно ж не знає, що робить, бо він над ним панує.
    Що хоче, те і робить з ним підступний переможець.
    Над нами насміхається, глузує так, як може,
    говорячи, що благодать там, де однак негоже.

    Хто зможе опір учинить, коли він має намір
    озброїтися брехнями у боротьбі із нами?
    Він не шкодує молодих, не омине і старших,
    щасливий той, хто утече, підступність розгадавши!

    У думки тисяча очей, що день і ніч чатують,
    у серці стільки ж, навіть більш, розплющених існує.
    Далеко Еротокрит був весь час від Аретуси,
    тож зором серця він її лиш уявляти мусив...

    Текст – доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

  • Сотні мільйонів зможуть дізнатися про Лесю Українку: «Лісова пісня» перекладена мовою гінді

    Грандіозне українсько-індійське свято відбулося 7 квітня в Інституті філології. Всі знають, що цього року святкували 145 років із дня народження Лесі Українки, постаті, чия творчість захоплює світ, а «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов. Тепер драма зазвучала і мовою гінді. Важливий для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі більше 400 мільйонів (4 місце у світі ), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.
    На презентацію книги були запрошені посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. "Ознайомившись із біографією Лесі Українки, зрозуміла, як письменниці вдалося передати усю сутність стосунків між людьми і людини з природою", - поділилася Анаміка Бгарті.
    Індія – країна багатьох мов. І перший переклад «Лісової пісні» для індійського ареалу здійснено у 90-х рр. ХХ ст. бенгальською мовою. Над ним працювала Мрідула Гош, яку Юрій Ботвінкін також запросив на презентацію книги власного перекладу. Перекладачка розказала, як познайомилася вперше із творчістю Лесі Українки. Підкреслила те, що письменниця була знайома з текстами Рігведи, переклала 6 гімнів.
    Презентація доповнювалася музично-театральним дійством. Студенти-індологи розіграли виставу з пізнаваних уривків «Лісової пісні». Роль Мавки зіграла Олександра Лохман, Перелесника – Дмитро Беверакі, Русалки - Валентина Перішко, Смерті - Дмитро Усов, Лісовика - Олександр Павловський, Лукаша - Данило Румянцев. Один зі студентів Василь Жованик заграв на бандурі кілька пісень, які вдалося записати Лесі Українці, яка, до всього, збирала і фольклор. Хореографічний колектив «Накшатра» виконали традиційний індійський танець, а Єлизавета Якимець заспівала індійську пісню. Почався ж захід із пісні українською мовою, яку виконали Ізабелла Стасюк і Любов Плавська. Ізабелла також виступила й ілюстратором книги перекладу.
    Цього дня в актовій залі українсько-індійські пошуки сплелися в єдине ціле і гості презентації «Лісової пісні» мали змогу зануритися в незабутню атмосферу творчості та сили слова.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Три книги, три випускниці, три історії: презентація в Інституті філології

    23 березня у стінах Інституту філології відбулася презентація одразу трьох книжок, авторами яких є випускниці спеціальності «літературна творчість» різних років. У серії «Перша книга автора», проекту Київської організації НСПУ, надруковано книги Марії Косян «Коли в місті N дощить», Марини Єщенко «Поговори зі мною», Іолани Тимочко «Перший спалах».
    Презентацію модерував літературознавець, проф. Анатолій Ткаченко. Авторки зачитували уривки зі своїх романів, збірок оповідань.
    Марина Єщенко, яка досліджує поетику абсурду, зачитала уривок із яскравими діалогами, що дуже веселили публіку. В цілому ж роман порушує серйозні теми і дає читачеві, над чим замислитися.
    Іолана Тимочко написала роман, у якому складно зрозуміти, де реальний світ, а де – фантастичний. Та й герої, як розказала авторка, різні: деякі вигадані, деякі мають прототипи. Сам роман почав писатися Іолані два роки тому, кінцівка встигла згубитися, тож авторка дописувала вже іншими словами.
    Косян Марія створила роман-антиутопію, в основу якого покладено давню легенду про дракона, що охороняв горщик золота. Марія вирішила звернутися саме до антиутопії, адже вона дозволяє викрити вади суспільства. Роман Марії Косян, який складається з 14 новел зі спільними героями, виписаний у проекції на українське суспільство.
    На захід завітали студенти, викладачі та письменники. Відбувся творчий полілог між презентантками і аудиторією. Слухачам було цікаво почути про виникнення ідей романів, подальшу долю героїв. Лунали схвальні відгуки на почуті уривки та побажання творчих успіхів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Презентація двомовної монографії про Тараса Шевченка

    У рамках наукової теми «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» у 2015 році вийшла перша частина однойменної монографії доктора філологічних наук, професора Оксани Сліпушко та кандидата філологічних наук Анни Шаповалової українською і англійською мовами.

    Студентській аудиторії цю монографію було презентовано 24 березня в Інституті філології в контексті «Шевченкового березня».

    Завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства, співавтор монографії проф. Оксана Сліпушко розказала про мету такого наукового видання: «Монографія двомовна, тож плануємо розіслати в усі університети світу, де вивчають українську мову і літературу, щоби привернути увагу до Шевченка і України. Прагнемо донести наші наукові концепції до світової громадськості. Двомовний характер монографії дозволяє це зробити».

    Проф. Оксані Сліпушко належить частина монографії : «Тарас Шевченко і християнство», де простежено, на скільки Шевченко був віруючою людиною, як сприймав Бога.

    Асис. Анна Шаповалова написала розділ «Тарас Шевченко і античність». Вона розказала, чому зацікавилася саме таким аспектом: «Шевченко завжди переосмислить образ, додасть нових звучань, контамінації. Це цікаво прочитувати. У ХІХ ст. античність була популярна серед інтелігенції. Всі висококваліфіковані художники зображували античних героїв. І Тарас Шевченко мав багатокомпонентне бачення». Анна Шаповалова презентувала аудиторії кілька картин його авторства: «Діоген», «Смерть Віргінії», «Смерть Лукреції», чим нагадала про Шевченка як художника, а не лише знакового поета.

    Монографія має підвищений інтерес серед загалу, доступну мову. А статистикою переглядів - популярна серед читачів. Наукову монографію можна знайти на офіційних сторінках Університету. http://www.temats.knu.ua/Slipushko_Oksana_Shapovalova_Anna-_-Taras_Shevc...

    На завершення презентації монографії глядачам було показано фільм документальний «Наш Шевченко», який було знято студентами Інституту журналістики. Режисер фільму - Інна Черемних. Науковими коментаторами творчості Шевченка у фільмі виступили: Оксана Сліпушко, Анна Шаповалова та Олександр Пономарів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Презентація книг випускниць "літературної творчості": анонс

    23 березня о 13:00 у 63 аудиторії відбудеться презентація книжок випускниць "літературної творчості": Марії Косян, Іолани Тимочко і Марини Єщенко.
    Запрошуємо!

Сторінки

Subscribe to презентація