презентація

  • Пізнаючи інших, ми пізнаємо себе

    Нині Україна переживає складні часи. Наша держава потребує переосмислення напрацьованого, відшукання нових смислів, які б сприяли розбудові країни. Водночас українці мають повертатися до першооснов, адже розвиток можливий за умови пізнання власної ідентичності, пробудження національної самосвідомості. Зважаючи на це, 1 листопада у стінах Інституту філології відзначили День народних будителів. «Це національне свято Болгарії, яке присвячене вшануванню просвітителів, книжників та революціонерів, які пробуджували національну свідомість у часи турецького поневолення. Нині відзначення цього свята є надзвичайно актуальним, оскільки долі Болгарії і України схожі. Болгарія зуміла інтегруватися у європейський простір, долаючи перешкоди. Нам є чого повчитися у «слов’янської сестри». Бо пізнаючи інших, ми пізнаємо себе», – зауважила Олена Чмир, директор Центру болгарської мови і літератури, розпочинаючи святкування.

    У відзначенні свята участь взяли: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Красимир Мінчев, його радники Стоянова Русинова та Александр Патаринський, колектив газети «День» з головним редактором Ларисою Івшиною, заступник директора Галина Усатенко, викладачі кафедри слов’янської філології на чолі з Ольгою Паламарчук, болгаристи культурно-освітніх організацій та студенти Інституту філології.

    У межах святкування відбулася презентація книжки «Сестра, моя, Софія…», видана газетою «День».

    Про важливість будительства як місії українців, філологів зокрема, зазначила у своєму слові заступник директора Інституту філології Галина Усатенко. «Слово має просвітницьку мету. Ідеї, знання, історія передається словом. Яскравим свідченням цього є книжка «Сестра, моя, Софія…», видана завдяки колективу газети «День». Презентоване видання є прикладом того, як словом можна пробуджувати національну свідомість. Водночас цей збірник нарисів показує, що взаємодоповнююча українсько-болгарська комунікація рухає обидві держави у світле майбутнє», – зазначила Галина Олегівна.

    «Сестра, моя, Софія…» - це збірник історичних нарисів, написаних відомими українськими публіцистами, письменниками, науковцями, дослідниками. Це імена, якими може пишатися українська наука. Це люди, які є українськими будителями. Тому знаковим є те, що презентація книжки відбулася саме у День народних будителів. Серед них: проректор Острозької академії Петро Кралюк; професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко; професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська; директор Центру болгарської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чмир та інші.

    Переосмислення історії – окреслення нових горизонтів. Крізь призму історичного маємо шукати нові сенси. За словами Лариси Івшиної, ці дві тези є ключовими у книжці «Сестра, моя, Софія…».

    Видання є актуальним і для Болгарії, і для України. Здається, що сусіди знають все один про одного. Але це не так. Лейтмотивом книжки - розширення простору мудрості, поглиблення діалогу між обома країнами. Ці дві держави поєднує одна першооснова, спільна історія. Це сестри, яких розлучено в «дитинстві». Час й події возєднують їх, повертають одна до одної. Нині в епоху полікультурності важливим є комунікація. Той діалог, який сприятиме розвитку українсько-болгарської дружби без посередництва Росії.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

  • Тиждень тюркських мов і культур розпочато

    31 листопада кафедра тюркології Інституту філології розпочала тиждень, присвячений тюркським мовам і літературам.

    "Проведення тижня тюркських мов і літератур в Інституті філології стало вже щорічною традицією, починаючи з часу створення Турецького центру інформації та досліджень, а саме з 2003 року. На той час проводився набір лише на спеціальність "турецька мова і література". З роками діяльність кафедри розширилася. Нині кафедра тюркології проводить набір за трьома освітніми програмами з вивчення турецької, кримськотатарської, а з поточного року і гагаузької мов. Зважаючи на це, цьогорічний тиждень, присвячений трьом тюркським культурам",

    - зауважила завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська на офіційному відкритті запланованих подій.

    У перший день тижня викладачі-тюркологи презентували всі напрямки діяльності кафедри - навчальну, виховну, просвітиницьку.

    У рамках тюркського тижня заплановані майстер-класи, виставки та концерт, до яких запрошуються всі бажаючі.

    Категорії: 
  • Мирослав Дочинець: «Світ належить радісним»

    25 жовтня в Інституті філології відбулася літературна зустріч з письменником, журналістом, лауреатом Шевченківської премії Мирославом Дочинцем. Автор близько 20-ти книг, чимало з яких стали бестселерами (зокрема «Многії літа. Благії літа» була видана тиражем понад мільйон примірників), охоче поділився зі студентами та викладачами університету секретами своєї творчості та рецептами життєствердності. Під час зустрічі Мирослав Дочинець розповів про смислове наповнення своїх книг, презентував аудиторії найновішу книгу «Мафтей» та відповідав на поставлені запитання. Присутні мали можливість придбати книгу з автографом за видавничою ціною.

    Під час зустрічі пан Мирослав коротко розповів про свої основні книги: «Криничар», «Горянин», «Книга надиху. Уроки світу, Неба і людей» та вище згадані «Многії літа. Благії літа», «Мафтей».

    «Важко відповісти кількома словами про те, що виношуєш-напрацьовуєш упродовж кількох десятків років. Якось один із моїх читачів сказав, що мої книги про те «як не бути бідним та дурним». Звучить кумедно, але насправді у цих словах зафіксована глибинна українська мудрість. Існує два аспекти ментальності, що поневолюють нас – страх втратити свої набутки та свій розум. Мої книги несуть подібну сутність – як людський дух шукає себе, своє служіння, тексти вміщують історії людської душі, не персонажів, а людей, які шукають своє серце і самі себе».

    Книги Мирослава Дочинця «органічні у всіх сенсах», адже виготовлені на екологічно чистому папері та сповнені гасел про сентенцій з природою. Це також підтверджується особливим зацікавленням його творчістю з боку японських перекладачів та читачів-буддистів.

    Проза Мирослава Дочинця є наскрізь філософською, але сам автор не позиціонує себе як філософ:

    «Хіба література може бути не філософською? Чи якась думка може бути не філософською, коли філософія є все, це природа».

    Ведучи діалог з аудиторією, Мирослав Дочинець давав мудрі настанови. Продемонстрував свою життєствердність, провів аналогії текстів Кобзаря з творчістю The Beatles (яких студенти слухають досі) та висловив схвальний відгук про цьогорічного нобелівського лауреата Боба Ділана.

    «Він отримав премію за створення нової традиції в американській поезії, і це дійсно так. Ці твори є резонансними у своїй епосі».

    Однією із ключових фраз натхненної розмови стала:

    «Всі книги поділяються на три категорії – ті, яким віриш, ті, яким не віриш і ті, яким довіряєш. Останніх – найменше, але саме вони змінюють нас».

    Хочеться сподіватися, що після зустрічі з Мирославом Дочинцем студенти відкрили для себе автора вартого довіри.

    Вікторія Фещук,
    Фото – Валерій Попов

  • Українська і грузинська “Мова неба”: презентація альманаху

    Дві мови, дві культури, одна обкладинка. 27 вересня в Інституті філології відбулася презентація літературного альманаху “Мова неба”. До нього увійшли поезія і проза 25 авторів, серед яких студенти і випускники Інституту філології, чия творчість перекладена письменниками Грузії та викладачами Тбіліського університету. Серед авторів альманаху уже відомі в українській літературі автори: Олеся Мамчич, Людмила Дядченко, Олена Герасим’юк, Дарина Гладун, Ігор Астапенко, Тетяна Винник, Єлизавета Жарікова та інші менш відомі, але не менш талановиті автори.

    Ідея проекту виникла весною 2014 року, коли колеги з Інституту україністики Тбіліського університету приїхали на конференцію до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. На початку березня країна ще не відійшла від революційного шоку. Тож, зрозуміло, що тема Майдану також представлена в альманасі.

    Різноманіття тем і стилів в альманасі було доповнено світлинами фотографів Гурама Цібахашвілі та Олега Жарія .

    Над проектом працювали кілька перекладачів, троє упорядників, і як результат маємо міжкультурний мистецький проект. Альманах же відбувся завдяки авторам проекту проф. Отар Баканідзе (директор Інституту україністики Тбіліського університету) та проф. Людмили Грицик (завідувач кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості).

    Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк від імені Ректора КНУ вручив Іване Мчеделадзе подяки за співпрацю між двома науково-освітніми установами. Іване Мчеделадзе , який виступив координатором літературного проекту “Мова неба”, розказав про роботу над текстами, про перекладачів, які послуговувалися навіть старогрузинською лексикою. Він зачитав переклади деяких віршів присутніх на презентації авторів. Звучання українських текстів в грузинських перекладах нагадувало пісню.

    На презентацію альманаху прийшли Голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко та письменник, головний редактор газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко. Гості згадували історію літературних взаємин України і Грузії протягом століть. Українсько-грузинська «Мова неба» - це ще один мистецький результат міжнародної співпраці.

    Дорошенко Каріна
    фото - Валерій Попов

  • Твори Шевченка арабською мовою: презентація книги

    15 липня у Києві відбулася презентація книги вибраних творів Тараса Шевченка арабською мовою. Збірку видано Національною радою з питань культури, мистецтва і літератури Держави Кувейт до 200-річчя із дня народження визначного українського поета і мистецтвознавця.

    До перекладу текстів Тараса Шевченка долучилися доктор Фадель Аль-Мувейль, директор Єгипетського центру Інституту філології Олена Хоміцька та Володимир Мартинюк, упорядник і координатор проекту.

    У збірці вміщені вірші Тараса Шевченка різних років, п'єса «Назар Стодоля», репродукції картин. Також до книги увійшли статті кувейтського літературознавця Алі Аль-Анзі і директора Інституту філології проф. Григорія Семенюка. Є у книзі і тлумачний словник історичних та культурних реалій.

    Урочиста церемонія презентації відбулася у приміщенні Міністерства закордонних справ за участі начальника Управління з питань закордонного українства та етноконфесійного діалогу МЗС України Лариси Дір та Посла Держави Кувейт в Україні Юсефа Аль-Кабанді. Участь у презентації також взяли члени кувейтської парламентської делегації, арабський дипломатичний корпус, представники Міністерства культури України, Національного музею Тараса Шевченка, провідних вітчизняних сходознавчих і науково-дослідних установ – Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститутів літератури імені Т.Г.Шевченка та сходознавства імені А.Ю.Кримського НАН України.

    На урочистому заході було подаровано примірник для бібліотеки Інституту філології. Зазначимо, що між Кувейтським Державним університетом та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка підписано договір про стажування наших студентів закордоном і наукову співпрацю.

    Презентована книга була видана у травні 2016 року в Кувейті і стала першим перекладом творів Шевченка арабською мовою. Раніше твори поета перекладалися корейською мовою. Над таким перекладом «Кобзаря» працював доцент Інституту філології Кім Сук Вон. Також маємо переклади чотирьох віршів Шевченка японською мовою, деякі вірші китайською та іншими мовами.

    Постать Тараса Шевченка не втрачає свою вагомість у світі завдяки перекладам різними мовами. Приємно, що до такої важливої справи долучають науковці нашого Інституту філології.

    Матеріали - Дорошенко Каріна

    Категорії: 
  • Тюркологи на презентації монографії Олександра Середи

    18 червня 2016 р. викладачі та аспіранти кафедри тюркології відвідали презентацію монографії Олександра Середи «Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIIIст.», яка відбулася в рамках наукової конференції у стінах Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського. Вступне слово взяв директор Інституту сходознавства О.В. Богомолов, який привітав колег з виходом у світ цієї монографії. Наступним виступив координатор в Україні Турецького агентства зі співробітництва та координації при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки пан Хаджи Байрам Болат, який наголосив на необхідності подібних досліджень для розвитку не тільки науки, але і поглиблення культурно-політичних взаємин між Україною та Турецькою Республікою.

    Категорії: 
  • «Ви маєте бути богами на своїй землі»: презентація книги Дмитра Павличка

    Гостре слово і потужний український дух панував 27 травня в Інституті філології, де відбулася презентація книги «Грім у січні» Дмитра Павличка.
    «Це голос України в світі, голос світової літератури українською мовою, це той, хто об’єднує українську пам’ять» , - так представив присутнім Дмитра Павличка модератор зустрічі Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт».
    Презентована книга має обкладинку червоного кольору, з фрагментом картини «Іван Богун» Артура Орльовського. Саме така назва поеми Дмитра Павличка, яка також увійшла в книгу. «Червоний колір книги – колір переможний. І 25 травня для України теж переможний день, коли Надію Савченко повернули до України», - підкреслив Дмитро Дроздовський. Дмитро Павличко написав «Пісню про Надію» 30 серпня 2014 року. І вже тоді надіявся і бачив її повернення. Поет зачитав вірш для аудиторії:
    Погляньте, хлопці, в небеса:
    До нас летить Надія,
    Ясна, як Господа сльоза,
    Як України мрія!...
    Мудрі слова Дмитра Павличка присутні слухали із захватом. «Я хотів бути подібним до Франка. Але звісно починався як поет із Шевченка, знав половину «Кобзаря» напам’ять. Але писати нині лише про Шевченка – велика помилка».
    Наостанок Дмитро Павличко побажав аудиторії: «Кожен iз нас є частиною божественного єства, бо маєте український дух. Можете не вірити в Бога, але маєте читати Євангеліє. І маєте бути богами на своїй землі»

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Дмитро Камінський
    (https://www.facebook.com/philolog.knu.ua/photos/?tab=album&album_id=7253...)

  • "Знані у слові - знані у світі": презентація італійського перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос

    25 травня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася перша в Україні презентація італійського перекладу Марії Матіос «Солодка Даруся», здійсненого професоркою Флорентійського університету Франческою Фічі. Керівництво навчального закладу, представники посольства, письменники, перекладачі і науковці завітали на таку подію.
    «Солодка Даруся» - одна із найчитабельніших книг за останні десятиліття. Недарма вона вже має екранізацію, інсценізацію. Книга стала відома у світі і завдяки перекладу Франчески Фічі», - підкреслив проф. Олександр Чередниченко, очільник перекладацької школи Київського університету.
    Проф. Франческа Фічі 5 років тому отримала книгу пані Марії у подарунок від проф. Людмили Алексієнко. І книга зацікавила перекладачку. «Я намагалася перекласти так, щоби наблизити італійського читача до світу «Солодкої Дарусі». Для цього вивчала Буковину, літературу краю, дивилася «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова і читала Михайла Коцюбинського. Намагалася відтворити ритм мови оригіналу та діалекти», – ділилася досвідом Франческа Фічі. Перекладачка детальніше зупинилася на труднощах відтворення української лексики італійською мовою. Зокрема, проблема виникала у пестливих словах, у лексемах зі зменшувальними суфіксами. Приміром, «срібний Михайлику» в перекладі італійському - «mio bel Michajlo», а лексема «клуб», яка зустрічається в багатьох мовах, знайшла втілення у виразі «la casa del popolo».
    Письменниця Марія Матіос на зустрічі згадувала і про інші переклади книги, яка є викликом перекладачам. Нині існує вже 7 перекладів, і кожен має свої знахідки. Приміром, гуцульський діалект у польському перекладі, здійсненим Анною Бігун-Коженьовською, відтворено діалектом гураю. А от переклад литовською мовою був, за словами письменниці, неабияким викликом для неї самої, адже доводилося узгоджувати багато лексем. До прикладу було наведено слово «сорочка», яке в литовській мові має різні позначення, залежно від довжини і фасону.
    На презентації були переважно студенти італійської філології та фахівці з перекладу, які навчаються в Інституті філології. «Це культурницька подія, - висловився про захід проф. Олександр Чередниченко і додав, - переклад потверджує закономірність перекладацької фрази. Той зміст, який закладено в романі, буде початком взаємозв’язку України з Італією, бо ми та італійці маємо спільне - пройшли тоталітарний режим. Зрештою, і зараз ми на Сході воюємо з тоталітарним режимом».
    Оскільки письменниця Марія Матіос є Народним депутатом України, то про політику мова не могла не зайти. «Що я роблю у тому пеклі, що зветься Верховна Рада? - випереджаючи питання зали мовила Матіос: - Намагаюся допомогти тим, хто потребує».
    Письменницю запитали про фольклорні моменти повісті: «Стилізація чи несвідоме використання фольклоризмів?». На це письменниця відповіла: «Я люблю уважно слухати. Коли так слухаєш, живеш, то пізніше це знаходить місце. Молоді колеги намагаються писати уніфікованою мовою, щоби їхні книги швидше переклали закордоном, але з того нічого не буде. Якщо ти пишеш кров’ю, то з того буде резонанс. Однак у наш військовий час складно, щоби люди повірили у щирість».
    Презентація італійського перекладу є вагомою подією в культурному житті і знаково, що подія відбулася в Інституті філології, де навчаються і працюють ті, хто перекладає, пише, пропагує українську літературу у світі. Письменниця дякувала присутнім за зацікавленість, а пані Франчесці за переклад. Марія Матіос назвала Франческу Фічі прожектором для України, адже перекладачка висвітлює країну через слово. «Якщо ми не знані у слові, то не знані у світі, навіть попри усі ІТ-технології», - звернулася до аудиторії письменниця на завершення жвавої двогодинної зустрічі.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Презентація "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою: анонс

    25 травня о 16:00 в актовій залі Інституту філології відбудеться презентація перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою.

    Додані файли: 
  • Презентація книги "Шевченко і фольклор" Станіслава Росовецького

    26 квітня в Інституті філології було презентовано книгу професора кафедри фольклористики Станіслава Росовецького «Шевченко і фольклор».
    Монографія «Шевченко і фольклор» зайняла свою важливу нішу у дослідженні спадщини Тараса Шевченка у контексті фольклору. Книга Станіслава Казимировича – певний полігон, де використовуються певні методики структуралізму у зв’язках Шевченка з фольклором.
    «Ви маєте нові факти, спостереження над формою, філософське осмислення, тож працюйте над семантикою і отримаєте нове знання», - побажав проф. Станіслав Росовецький студентам.
    Слід відзначити той факт, що Станіслав Росовецький біографічно є учнем Володимира Перетца, бо був аспірантом київського учня відомого академіка.
    В обговоренні монографії взяли участь доц. Михайло Назаренко, директор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов,старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Роксана Харчук. Усі відзначали важливість праці Станіслава Росовецького.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to презентація