презентація

  • Українська мова була, є і буде

    У Канаді у 2016 році вийшло з друку нове видання книжки австрійського україніста, професора Інституту славістики Віденського університету (та інших університетів: Українського Вільного Університету в Мюнхені й Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, а незабаром і професора КНУ), президента Міжнародної Асоціації Україністів Міхаеля Мозера «New Contributions to the History of the Ukrainian Language». Вона має більш, ніж 650 сторінок, вони присвячені різним аспектам історії української мови.

    2 березня відбулася презинтація наукового видання в Інституті філології Шевченкового університету. Зініційовали цю подію кафедра української мови та прикладної лінгвістики на чолі з проф. Анатолієм Мойсієнком, а підтримало і допомогло в організації Посольство Австрії в Україні. На зустрічі були присутні студенти-філологи, які були приємно вражені англомовним виданням, котре гідно презентує Україну у світі.

    Про презентовану книгу

    По суті це перевидання першої книжки Міхаеля Мозера“Причинки до історії української мови”, яка підтверджує важливість української мови на міжнародній карті світу і є цінним внеском в зарубіжну україністику. Як і у перших «Причинках», професор ілюструє широкий спектр історичних аспектів української мови. Разом з тим «New Contributions to the History of the Ukrainian Language» є новою працею, яка написана англійською мовою. За словами Міхаеля Мозера, видана книжка, приурочена до сумнозвісного Валуєвського циркуляру, який, нагадаємо, забороняв українське слово в будь-якому прояві. «Зважаючи на слова «Про язык, которого не было, и не может быть», хотілося показати у книжці, що МОВА БУЛА, Є І БУДЕ», – зауважує пан Професор. Мовознавчі погляди на окремі сторінки історії української мови надзвичайно цікаві. Адже на нас, на нашу історію дивиться не корінний українець, а іноземець. Варто зауважити, що презентоване видання є певною мірою питанням-провокацією, адже автор вже з першого розділу ставить запитання читачеві: «Чи українська мова має історію?». Відповідь на сторінках книжки є однозначною. Міхаель Мозер, наводячи аргументи з історичних пам’яток різних періодів, зауважує, що україська мова, як й історія загалом, розвивалися у площині багатомовності і у тісному зв’язку з культурою Європи, на відміну від Росії, яка була ізольованою. Незважаючи на багатомовний вимір, українська мова була, є і буде.

    Міхаель Мозер не припинятиме досліджувати історію української мови, тож насамкінець зустрічі пообіцяв презентувати нові видання з україністики.

    Текст – Олександра Касьянова,
    Фото – Сергій Терещенко

  • Наші філологи презентували гіндімовний переклад "Лісової пісні" в Індії

    25 січня делегація українських індологів у складі двох студентів спеціальності «мова і література гінді» ІФ Неділько Яни і Таірян Діани та директора Центру мови гінді та індійської літератури Юрія Ботвінкіна в ході культурно-пізнавальної поїздки Індією здійснили дружній візит до Центрального інституту мови гінді в м. Делі, в якому на разі разом з багатьма студентами з різних країн навчаються ще двоє наших студентів-індологів – Лохман Олександра і Павловський Олександр.

    Під час зустрічі представники ІФ організували культурну програму для викладачів і студентів Інституту, презентували здобутки української індології. Зокрема відбулась презентація гіндімовного перекладу «Лісової пісні» Лесі Українки, на індійській землі і для індійської публіки. Керівництво Інституту на чолі з директором пані Ґітою Шарма тепло й радісно приймало українську делегацію. Індійські філологи і літературознавці були приємно здивовані подарованими їм примірниками гіндімовного видання «Лісової пісні». Зустріч пройшла в теплій атмосфері творчого порозуміння.

  • Презентація збірки П. Куліша «Записки о Южной Руси» за участі вчених Інституту філології

    14 лютого на честь відзначення 120-річчя з дня смерті Пантелеймона Куліша в Національному музеї літератури України презентували нове видання його «Записок о Южной Руси».

    Упорядники – Василь Івашків, завідувач кафедри фольклористики Львівського національного університету, та Олесь Федорчук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Шевченка, – під час зустрічі розповіли про процес підготовки перевидання з доповненням.

    Довгих 15 років збирався оригінальний варіант, готувалися коментарі, аби видати справжній академічний том, а не просто пам’ятку. Правописна система «Записок о Южной Руси» – «кулішівка», саме вона стала праосновою сучасної української літературної мови. Варто зауважити, що «кулішівка» вживалася до заборони українського друку Емським указом 1876 року. Зважаючи на цю заборону, Куліш згодом і став «архівним письменником». Масштаб постаті автора, спадщина якого зараз об’єднує фахівців різних галузей науки – історії, фольклористики та літературознавства, важко осягнути. Адже Куліш, порівняно з попередниками (Цертелєвим, Максимовичем, Лукашевичем, Срезневським, Метлинським) став абсолютним новатором у своїй царині: крім поезії, додав у збірку прозу, створив справжню народну книгу та зробив оповідачів та співців фольклору героями цієї книги.

    Окрім упорядників збірку коментували й науковці Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська наголосила на важливості збереження та поширення національної нематеріальної культурної спадщини, яка є основою народу, його візитівкою. «Пантелеймон Куліш – державотворець, який чітко розумів, для чого фіксував документ народу – фольклор; він закликав соратників учитися у народних Гомерів – співців; усвідомлював, що на світовій мапі Україні можна утриматися саме завдяки культурі. Куліш мав значення в літературі як натхненник для поетес (Марка Вовчка, Ганни Барвінок), а опорою та продовжувачем його справи на все життя лишилася Олександра Білозерська-Куліш, що називала його «дружиною своєю, музою в чоловічій іпостасі»», – зауважила Олена Петрівна.

    Професор кафедри фольклористики Станіслав Росовецький розповів маловідомі факти про оцінку «Записок» Тарасом Шевченком, який назвав збірку книгою про український фольклор та про самого Куліша, адже той, збираючи матеріали, завжди був близьким до співців, вважав себе членом їхньої спільноти.

    Цікаві факти з Кулішевого життєпису навела Світлана Задорожна, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості. З її вуст прозвучала цитата із «Зазивного листа до української інтелігенції» Куліша, де митець закликає гуртуватися та не вгашати духу. Історія Куліша демонструє, чого може досягти людина, працюючи над собою (він навіть не мав посвідки про закінчення гімназії, через те не міг вступити в університет). Його праця – це жертва на вівтар української культури та духу. Найбільш промовистою пані Світлана вважає думку про «Записки» Тараса Шевченка: «бесценнейший труд, благороднейший». Франко слушно називав Куліша фанатиком українського народу. Наш геній культивує народну пісню, показує, що вона має консолідувати народ, адже не випадково саме завдяки пісням ми знані у світі.

    Гості презентації брали участь у активній бесіді, ставили питання, доповнювали портрет мислителя Куліша, проводячи паралелі із сучасністю. Фольклор – доказ того, що наша наука існує, без нього ми не побудуємо модерної нації, він – наш стовідсотковий доказ проти «Новоросії» (до речі, сам Куліш останні 20 років свого життя називав росіян «молодорусами», а українців – «старорусами», тобто первинною спільнотою).

    В атмосферу відродження української народної творчості занурилося студентство – фольклористи Інституту Філології КНУ ім. Шевченка. Організатори відзначили важливість цього моменту, адже на заході порушувалися важливі та актуальні теми, які під силу розвивати саме молоді.

    Упорядники та Музей щиро подякували видавництву «Критика», під чиїм знаком вийшли дві книги збірки, а директор видавництва Андрій Мокроусов, у свою чергу, віддав належне тим науковцям, чиї праці складають цю скарбницю народної мудрості, огранену у фахові коментарі сучасних фольклористів.

    Юлія Кузьменко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • В ІФ презентовано антропологічне дослідження Сергія Середи "Пантеон України"

    22 грудня в Інституті філології відбулася презентація книги Сергія Середи "Пантеон України. Місця поховань видатних діячів української історії та культури Х - початку ХІХ ст."

    Автор розповів присутнім історію створення книги, про свою спеціалізацію етнографа, про видатних науковців, які займають реконструкцією людини за черепом. Дослідник Сергій Середа досліджує місця поховань діячів, які відігравали важливу роль в історії і культурі України, адже "могили відіграють важливу роль в існуванні етносу".

    У презентованій книзі вміщено історію постатей Володимира Великого, Нестора Літописця, Васильна Романовича, Данила Галицького, Петра Дорошенка та багатьох інших. Окремий розділ розповідає про меморіал "Козацькі могили".

    Сергій Середа показав присутнім ілюстрації книги, доповнюючи кожну історичною довідкою, презентував галерею реконструйованих погрудь видатним антропологом Михайлом Герасимовим, його ученицею Галиною Лебединського та інших дослідників. Сергій Середа підкреслив те, що погруддя Ярослава Осмомисла було реконструйоване науковцем Сергієм Горбенком, батьком нашого загиблого студента Святослава Горбенка.

    Фольклористів, які були присутні на презентації, цікавили також попередні дослідження Сергія Середи, зокрема про культуру трипільців. Вчений пояснив, на скільки важливим є генетичний аналіз в такого роду дослідженнях, оскільки обряд трупоспалення у трипільців неабияк ускладнює роботу антрополога. "Дані генетики підтверджують, що українці - нащадки трипільців, але не прямі і не етнічні", - сказав науковець.

    Книга стане корисною і цікавою всім, хто цікавиться українською історією та вивчає антропологію.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Андрій Паславський

  • Казковий світ кримських татар: презентація книги на Різдвяному Арсеналі

    17 грудня 2016 р. У Києві в рамках Різдвяного Арсеналу відбулася презентація книги «Казки кримських татар», під обкладинкою якої зібрані найвідоміші та найулюбленіші дитячі історії, поширені у Криму.

    Видавництво «Веселка» відроджує свою легендарну серію «Казки народів світу». І новою книжкою в серії стала збірка казок кримських татар українською мовою. Проілюстрована книга художницею Іриною Зарубою, в оформленні використані роботи відомого кримськотатарського майстра Рустема Скібіна.

    Книга була створена для того, щоб через казки передати звичаї, традиції, побут цього народу. Казки відбиралися кримськими татарами з метою упорядкувати цікавий для дітей матеріал, який щонайповніше передасть колорит національної культури.

    Цей проект народився і завдяки кафедрі фольклористики та кафедрі тюркологіі Інституту філології. Адже видання упорядкували Лариса Гуманенко та Олексій Доля, а перекладачами виступали Емірамзаєва Афізе, Емірамзаєва Саніє та Покровська Ірина.

    Книга стала важливим внеском у сучасну історію народу, а маленьким і дорослим читачам відкрила неповторний світ кримців.

    Категорії: 
  • Презентація книжки Любомира Гузара у КНУ

    15 грудня в КНУ обговорювали постать Андрія Шептицького, презентуючи премійовану працю Любомира Гузара «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901 – 1944) провісник екуменізму». До обговорення долучилися і філологи.

    Блаженний Любомир написав наукову працю про непересічну особистість Андрія Шептицького. Це видання було високо оцінене богослужбовцями, філософами, літературознавцями. Тому у 2016 році Любомира Гузара нагородили Міжнародною премією імені Івана Франка за книжку про Отця Андрія. Це перша премія, вручення якої відбувалося за нобелівськими принципами.

    Вступне слово на презентації книжки виголосив проректор В.Бугров, зазначивши про Любомира Гузара як непересічну особистість, яка зуміла розповісти невтомне сподвижництво Oтця Андрія в 20 столітті, апелюючи глибоким змістом до сьогодення.

    На зустрічі зі студентами, серед яких були переважно філологи, виступив президент фонду імені Івана Франка Роланд Тарасович Франко, онук Івана Франка. Роланд у своєму слові зауважив, що фонд, який створено у 2015 році і премія 2016 року сприяє тому, що Франко стає зрозумілішим і ближчим до сучасності. Знаковим є й те, що саме праця, написана Любомиром Гузаром, про Андрія Шептицького перша, яка премійована створеним фондом. Адже постать Андрія Шептицького й Івана Франка мають спільне: сповідування віковічних ідеалів- любові до себе, до Батьківщини, до людей і до Бога.

    Книжка про Андрія Шептицького, за словами Степана Павлюка, унікальна, бо має родинну, наукову і суспільну цінність. Про що свідчить виклад змісту: академічний стиль праці поєднується з простотою. Це пояснюється тим, що категорія єдності, за словами експерта, характерна і Андрію Шептицькому, і авторові Любомиру Гузарові.

    Основною ідеєю тексту є соборність України. Вона пронизує весь текст і на кожній сторінці чується сентанція Андрія Шептицького: збережи своє від ворогів.

    Олександра Касьянова

  • Презентація книг в ІФ до Дня ЗСУ

    До Дня Збройних сил України відбулася презентація книг із серії «Бібліотека українського патріота». Серед книг: повість-спомин Василя Бондаря «Візит ввічливості», кіноповість Богдана Жолдака «Лицарі фортуни», публіцистичні роздуми Станіслава Бондаренка «Письменники про україно-російську війну» та книга професора Юрія Коваліва «Війна після війни».

    Книги випущено у зручному форматі, аби військові могли покласти собі їх до кишені розгрузки і почитати у перервах між боями. Проф. Юрій Ковалів у свої брошурі «Війна після війни» окреслює трагічні події в Україні другої половини ХХ ст., яка протистояла колоніальній, загарбницькій політиці Москви, акцентує оборонний характер національного руху спротиву, що розкрито у фрагменті історії від 1945 до 90-х років ХХ ст.

    Керівником проекту виступив письменник, військовий журналіст, підполковник Анатолій Гай. Він приїхав на зустріч в Інститут філології презентувати книги і поспілкуватися зі студентами. Анатолій Гай має освіту юриста, служив в Афганістані, був завідувачем корпункту у 72 дивізії ім. О.Гончара, має чотири премії з літератури. Нині чоловік випускає газету «Знамено перемоги», матеріали для якої збирає на фронті, куди дуже часто їздить. Серед матеріалів газети є також і вірші військових, і новини, оглядові статті.

    Анатолій Гай розповів про видання книг за програмою «Українська книга». Тираж презентованих книг – 4 тисячі примірників, а розповсюджуються вони серед військових. Адже метою проекту є доступність інформації на фронті на історичну тематику, про національні традиції, культуру, літературу, показ переможних подій історії України. За словами керівника проекту, солдату необхідна цікава й актуальна книга. При цьому, має бути фаховий рівень, адже зараз залишають одну шароварщину, що вигідно нівелює українську багату культуру.

    Презентовані в Інституті філології книги були передані до бібліотеки, а частина подаровані волонтеру доц. Лесі Наумовській, яка передасть книги військовим на фронт.

    Категорії: 
  • "Слово про війну і для війни": захід до Дня ЗСУ

    До Дня Збройних Сил України відбудеться зустріч "Слово про війну і для війни", на якій буде презентовано книгу проф. Юрія Коваліва "Війна після війни", видану у серії "Бібліотека українського патріота" для воїнів АТО.
    На презентації буде присутній засновник видання, письменник, підполковник Анатолій Гай.

    Зустріч відбудеться 5 грудня об 11:30 у 142 аудиторії Інституту філології

  • Сутність речей у новій книжці Емми Андієвської

    Цьогоріч відомій письменниці Еммі Андієвській виповнилося 85 років. На честь ювілею видана 31-а збірка сонетів під назвою «Маратонський біг». Книга вже була анонсована на Книжковому арсеналі 24 квітня. 1 грудня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка цю збірку було презентовано ширшому колу читачів – студентам, викладачам. За лаштунки видавничого процесу «Маратонського бігу» на зустрічі змогли заглянути всі присутні, серед яких були літературознавці та співробітники кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі з д.філол.н., проф. Людмилою Грицик, заступник директора к.філол.н. Надія Янкова, д.філол.н., проф. Олександр Астаф’єв, д.філол.н., проф. Надія Гаєвська, д.філол.н., проф. Мирослава Гнатюк, д.філол. проф. Олена Романенко, студенти-філологи, молодий поет Ігор Астапенко, Каріна Дорошенко (модератор зустрічі).

    Мирослава Гнатюк як керівник цього видавничого проекту поділилася особливостями виходу збірки. «Це унікальний проект, який реалізувався у стінах Інституту філології. Особливим його робить те, що студенти стали упорядниками і літературними менеджерами водночас. Почалося все з того, що видавництво «Люта справа» запропонувало видати збірку до ювілею письменниці. Студенти на чолі зі мною отримали рукописні зошити пані Емми («автографи»), разом ми передруковували тексти, потім перечитували і віддали у видавництво. Далі була верстка. А потім до цього процесу долучився Ігор Астапенко – поет і дослідник творчості Емми Андієвської. Завдяки Ігорю світ побачив цю книжку», – розповіла на презентації Мирослава Михайлівна.

    Ігор Астапенко написав післямову до презентованої збірки сонетів, де зауважив, що це ітеракція, «збірка для тих, хто вміє та хоче мислити, шукати, розшифровувати, працювати». Під час зустрічі Ігор зазначив, що книжки Емми Андієвської унікальні і з погляду мови, і з погляду світогляду. Вони ніби говрять тобі, що "ти знаєш, що не знаєш української мови".

    Назва книжки символічна і не менш промовиста, як і самі тексти збірки. «Маратонський біг» – це той шлях, який долає читач і автор водночас, творячи тексти.

    За словами Олени Романенко, шлях книжки довгий і його потрібно сприймати так, як і авторку, – фразово, інверсійно. «Поезія Емми Андієвської залишає шалений простір для інтерпретації. Це поезія, яка потребує після її прочитання «віддихатися». Масштабність і мікронність – це ті риси, які характеризують сонети поетки, її світогляд», – зауважила Олена Віталіївна. Також літературознавець наголосила, що творчість Емми Андієвської демонструє унікальність не лише її особистості, а й поетичного шляху.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Олександр Астаф'єв презентував нову книгу

    Науковець, провідний літературознавець, для якого лірика - це покликання, презентував в Інституті філології свою нову книгу "Трагічна помилка небес". Професор Олександр Астаф'єв творив книгу досить не довгий час, однак кількість текстів, які увішли до книги, вражають. За словами автора, збірка налічує 1200 поезій із 4 тисяч написаних.

    Перша презентація книги була презентована у м.Щастя Луганської області. Примірники були передані бійцям 52 бригади, адже в книзі заторкнута тема війни.
    Присутня у збірці і любовна лірика. Приклади цих віршів Олександр Григорович зачитав присутнім.

    "Для поезії мало самого таланту, самої праці. Треба бути в поетичній медитації, годувати художню уяву спостереженнями, враженнями, образами", - розкрив таємниці авторської кухні поет.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to презентація