презентація

  • Презентація книги Звонко Карановича в ІФ

    У період щорічної літературної події "Книжковий Арсенал" в Інституті філології відбулася презентація книжки сербського письменника Звонко Карановича. 19 травня філологи мали змогу ознайомитися з українським перекладом книги "Три картини перемоги", який здійснила Зоряна Гук. Модерувала захід Оксана Плаксій, яка долучилася безпосерденьо до видання, що отримало новий дизайн, а з ним і нові акценти тексту.

    Під обкладинкою книжки маємо трилогію про перебування героя на фронті. За словами Звонко Карановича, автор був свідомий того, що пишучи про війну, від нього захочуть політичних коментарів, однак зосереджено увагу було на екзистенційних питаннях, де війна присутня як бекграунд. Письменник звертав увагу саме на внутрішні переживання головного героя, особистісні трансформації.

    Звонко Каранович був на війні особисто, тому на власному досвіді грунтував тематику романів. Він був на війні 72 дні з 80, однак за внутрішнім відчуттям, як зізнався автор, пройшло років 15.

    Презентація відбулася із зацікавленням, адже в залі більшою мірою були присутні студенти-перекладачі, які мали можливість отримати практичні поради від Зоряни Гук та поспілкуватися з автором.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Прикладна лінгвістика -це сучасно і перспективно

    18 травня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація нової магістерської програми "Прикладна лінгвістика (редакторсько-перекладацька та експертна діяльність)". У рамках семінару-презентації виступали представники наукових галузей та професійних сфер, у яких може реалізувати свої знання та вміння прикладний лінгвіст. Нагадаємо, що освітня програма з прикладної лінгвістики за ОР "бакалавр" була відкрита 4 роки тому. За цей час студенти брали участь у Хакатоні та інших проектах щодо розробки програмного забезпечення, де продемонстрували високий рівень фахової підготовки. Цьогоріч буде вперше здійснюватися набір на прикладну лінгвістику за ОР "магістр".

    Розпочала семінар к. філол. н., доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Зубань, яка є куратором освітньої програми з прикладної лінгвістики. Оксана Миколаївна представила запрошених спікерів й надала їм слово.

    Першою про фонетичну експертизу, яка є невід'ємною частиною судово-експертної діяльності, доповіла Іванна Горбач-Кудря, завідувач відділу досліджень відео- та звукозапису Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Іванна Анатоліївна розповіла про методику ідентифікації особи, яка здійснюється за допомогою лінгвістичних та інструментальних методів (зауважимо, що саме такими навичками володіє прикладний лінгвіст). Також Іванна Горбач-Кудря показала зразок висновку судового експерта, здійснений на основі фонозапису. Варто зауважити, що до цього часу судовими експертами із фонозаписів та відеозаписів працювали переважно не філологи. Зважаючи на це, відкрита освітня програма з прикладної лінгвістики є потрібною на державному рівні.

    Стрімкий розвиток інформаційних технологій вимагає від мовознавців якісно нових фахових навичок. За останні роки у нашому житті з'явилися нові філологічні професії. Про одну із таких професій - SEO-копірайтинг- розповіла к. філол. н., інтернет-маркетолог Олена Тютенко.

    Наступним спікером був Олександр Марченко, д. фіз.-мат. н., професор кафедри математичної інформатики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професор виступив із доповіддю на тему: "Natural Language Processing (NLP) як галузь штучного інтелекту".

    На необхідності професії прикладного лінгвіста наголосила й Мар'яна Романишин, Technical Lead, комп'ютерний лінгвіст компанії "Grammarly, Inc".

    Насамкінець семінару-презентації Оксана Зубань розповіла про дисципліни, які вивчають майбутні фахівці з прикладної лінгвістики, а також про спеціалізації, які мають змогу обрати студенти-магістри, навчаючись за презентованою освітньою програмою.

    Категорії: 
  • До 100-річчя "Platero y yo" Хуана Рамона Хіменеса

    До 100-річчя виходу андалузької елегії "Platero y yo" Рамона Хіменеса, відомого іспанського поета та Нобелівського лаурета, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація одноіменної вистави за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Іспанії в Україні Херарда Анхеля Бугайо Оттоне, ректора Шевченкового університету академіка Леоніда Гуребського, проректора Петра Беха, директора Інституту філології Григорія Семенюка, представників з Куби та інших почених гостей-іспанознавців.

    У рамках заходу відбулася презентація одноіменної вистави, композитором якої став Маріо Кастельнуево-Тедеско. Роль ліричного героя андалузької елегії "Рlatero y yo" виконала актриса Анна Берет, музичний супровід був здійснений гітаристом Марко Топчиї. Анна Берет, дружина Посла Іспанії, з успіхом грає у різних виставах. У Києві вона взяла участь у першій постановці, адаптованої з тексту іспанського лауреата. Цікавою деталлю вистави була участь дітей, які створювали голос натовпу. Юні актори - учні київських шкіл №176 і 64, де вивчають іспанську мову.

    Організатором заходу стала викладач кафедри романської філології к.філол.н. Юлія Кощій. Вистава відбулася за сприяння Посольства Іспанії в Україні, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Cooperación Española. Відвідати виставу прийшла велика кількість гостей: з Посольства Куби, гості з Мексики, перекладач і дипломат Сергій Борщевський, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський, викладачі кафедри зарубіжної літератури та кафедри теорії і практики перекладу романських мов ім. Миколи Зерова.

    Після натхненної вистави викладач Ольга Шестопал прочитала лекцію про постать Рамона Хіменеса, який подарував світові свої вартісні тексти.

    Прес-центр

  • "Французька весна" в ІФ: зустріч із письменницею Патрисією Резніков

    13 квітня в 63 аудиторії відбулася презентація книги «Тавро» французької письменниці, перекладачки та ілюстраторки Патрисії Резніков. Зустріч організувала кафедра теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова в рамках «Французької весни». Зустріч відбувалася французькою мовою і стала корисною для слухачів – студентів, майбутніх перекладачів з французької. Для філологів було корисним надихнутися і словами письменниці, і можливостями перекладу.

    «La Transcendante» - оригінальна назва роману, що презентувала пані Патрисія. Джерелом натхнення для письменниці у створенні цієї книги став власний досвід. На її думку, написання книги - це подорож, протягом якої автор несподівано для себе знаходить нові деталі та нанизує їх на сюжет твору. Письменник - це "своєрідний медіум", який відчуває неосяжне, помічає дрібниці, знаходить ґрунт для свого твору всюди. На відміну від свого чоловіка, який також письменник і завжди складає план написання книги до найменших деталей, Патрисія ніколи не систематизує свої думки, - не знає, куди її занесе в середині книги, завжди шукає щось нове. Подорожі – це також одне з джерел її натхнення, вона збирає різноманітні дрібнички з кожної поїздки і ніколи їх не викидає. «У моєму романі одночасно поєднується правдиве й неправдиве, - розповідала пані Резніков, - оскільки багато подій я відчула на власному досвіді!» Вона вважає, що справжній літературний твір - це поєднання істинних фактів із домішкою вигаданого, тобто вміння "прикрасити" реальність у творі.

    Але не лише творчість стала темою зустрічі. Письменниця розповідала про свій особливий зв’язок з Україною, враження від Києва. Патрисія Резніков приїжджала за часів Майдану і була глибоко зворушена, переживала та стежила за долею країни з особливою увагою, оскільки родина її матері – американсько-українського походження. Її прадід, Давід Рєзніков жив у Києві, проте 1907 р. був вимушений залишити країну, аби уникнути призову до царського війська і можливих переслідувань. Дід Яків також народився в Україні, згодом переїхав до Канади, потім до США, де й народилася мати Патрисії. За деякий час родина облаштувалася у Франції, там побачила світ і сама авторка. З дитинства вона почувалася трохи самотньою, і єдине, що було для неї втіхою і другом, - це література. У школі з неї часто насміхалися, бо вона була не такою, як усі, не стежила за модними течіями музики чи фільмів, зате обожнювала книги.

    Патрисія захоплювалася класикою світового пера, у тому числі А. Камю, Ф.Кафкою і Ф. Достоєвським, а поштовхом до написання роману «Тавро» став твір Натанаїла Готорна «Багряна літера». Це один із романів, що сформував її світогляд, тож у тексті наскрізь відчувається інтертекстуальність із Готорном.

    Мати Патрисії була перекладачем, тож гостя розповіла, як до останнього була переконана, що не піде в ту саму галузь, але так склалося, що їй з часом сподобалося читати французький текст і автоматично перекладати його в голові англійською. Це була своєрідна гра, адже Патрисія з дитинства була білінгвом.

    Студенти мали можливість поставити питання письменниці, тож дізналися про потаємне – ставлення до критики та до думки самої Патрисії про власні твори: «Я, на жаль, не вважаю, що будь-який витвір мистецтва здатен змінити хід історичних подій, проте, на мою думку, книга, картина, музика дають нам можливість спілкуватися один з одним, розуміти інші культури та їхні особливості, вони поєднують та надихають, а, отже, можуть змінювати майбутнє» - розповідає гостя.

    Патрисія Резніков подякувала перекладачці свого твору – Галині Черненко. Української мовою книга вийшла 2016 року у видавництві «Пульсари». По закінченню презентації всі охочі могли придбати роман та отримати автограф письменниці. Зустріч була теплою та щирою. І стін Інституту філології також торкнулася «Французька весна»!

    Текст - Ірина Клімчук, Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

  • Полоністи ІФ провели зустріч із професорами Університету в Білостоці

    7 квітня в Інституті філології відбулася зустріч із професорами польського університету. Пані Анна Яніцька презентувала присутнім свою книгу «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської». Видання вийшло в серії Полоністичних студій за сприяння завідувача кафедри полоністики Інституту філології проф. Ростислава Радишевського. Життя і творчість письменниці, публіцистки, революціонерки стало основою дисертаційного дослідження проф. Анни Яніцької. Габріелю Запольську порівнюють з Лесею Українкою, Емілем Золя. Тексти авторки ставилися на сцені експериментальних театрів, вражали своєю відважною тематикою. Ірина Шевченко, яка переклала книгу українською мовою, висловилася про текст оригіналу: «Книга має українську нотку, українські підтексти, які не можна не помітити. Вимова, стиль, науковий виклад – зразок, який зараз маємо брати для себе».

    Після презентації відбулася лекція професора Університету у Білостоці Ярослава Лавського. Вчений розповів студентам полоністики про культурний трансфер між Польщею і Україною. Його лекція містила багато прикладів того, як література може в прямому сенсі рятувати життя. Зокрема, коли Польща втратила у 1795 році незалежність, то література стала носієм "польськості".

    Інший приклад, наведений професором, потребував широкого культурно-історичного тла. Йшлося про позашлюбного сина Антонія Мальчевського - класика польського романтизму. Його син Август-Антоній Мальчевський, котрий навчався в Кремецькому ліцеї і брав участь в антиросійському підпіллі, потрапив у руки російської поліції і був депортований до Сполучених Штатів, де видав твір "Спогади польського вигнанця". У цьому творі Август-Антоній вперше англійською мовою виклав історію польською літератури. Так на американському континенті з’явилася перша згадка і про українського героя - Богдана Хмельницького. Доля Августа-Антонія - неймовірний роман із сумним закінченням – смертю у 22 роки. Але Антоній Мальчевський лишив слід і Польщі, і України в англомовній американській літературі.

    Професор Лавський, запропонувавши студентам уявити, що потрапляють на чужий континент без жодної книги, запитав: «Чи змогли б Ви написати історію літератури своєї країни? Тож приклад цього юнака може слугувати і нам зразком, як важливо вчити свою історію літератури так, щоби мати змогу її відтворити з пам'яті».

    Текст – Каріна Дорошенко, Марія Янкова
    Фото – Валерій Попов

  • Відбулася презентація книжки "Гагаузи України"

    5 квітня з ініціативи кафедри тюркології відбулася презентація книжки «Гагаузи України» у 2-х томах. Упорядкували видання Любов Чимпоеш, Емілія Банкова та Федора Арнаут.Книжка підготовлена в рамках Проекту Всеукраїнської громадської організації «Союз гагаузів України» і видана за підтримки Турецької Республіки і ряду приватних осіб.

    На презентації були присутні два упорядники видання - Любов Чимпоеш та Федора Арнаут, яких представила завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. За словами авторів книжки, презентоване видання є унікальним, оскільки у ньому вміщено етнографічний матеріал, історію та культуру гагаузів. Федора Арнаут, виступаючи, наголосила, що у книжці закцентовано на тому, що гагаузи є корінними на території України, що це не переселенці. Зважаючи на це, у виданні подано давні топонімічні назви, порушено питання переселення, історії та сучасного життя гагаузів, які проживають в Одеській області та Приазов'ї України.

    Насамкінець зустрічі автори видання "Гагаузи України" зауважили, що планується перевидання книжки українською, турецькою та англійською мовами.

    Категорії: 
  • Агатангел Кримський і арабський світ

    23 березня в Єгипетському центрі арабської мови і культури Інституту філології за сприяння директора Центру Олени Хоміцької відбулася презентація арабомовного перекладу «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського. Автором перекладу є Імадеддін Раеф, член Спілки ліванських письменників і Спілки арабських журналістів.

    Презентоване видання є дуже важливим для арабомовних країн. За словами Імадеддіна Раефа, твори Агатангела Кримського є дуже цінними для Лівану, зокрема для орієнталістики, і водночас для зарубіжної україністики. Адже «Бейрутські оповідання» Кримського – є історичним та етнографічним джерелом. Разом з тим, як відомо, Агатангел Кримський є найменш прочитаним, зрозумілим і наймеш відомим українським письменником.

    Видання арабською мовою «Бейрутських оповідань», здійснене ліванським журналістом, складається з трьох частин – передмови, життєпису Агатенгела Кримського та перекладу самих оповідань Імадеддіна Раефа. У виданні присутні також численні історичні коментарі. Завдяки цій книжці, яка вийшла на початку поточного року, ім’я Агатангела Кримського і весь його сходознавчий доробок голосно прозвучали в арабському світі.

    Під час презентації демонструвалися старі фотографії Бейруту кінця 19 – п.20 ст.., яким його міг бачити А.Кримський, звучала ліванська музика.

    Олександра Касьянова

  • Життя – це казка, а ми повинні бути в ній добротворцями!

    7 березня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація збірки казок кримських татар, що побачили світ у видавництві «Веселка». Серія казок народів світу заснована ще 1978 року, але з часом була призупинена. І ось ніби Фенікс, відроджений з попелу, 2016 року постала книжка народної мудрості кримських татар, що зараз як ніколи актуально. Казка – це віконечко у світ іншої культури. Вона має надважливе значення, адже є першим текстом, через який дитина сприймає світ та засвоює основні категорії – добро, красу, честь, гідність. Про особливість видання «Казок кримських татар» у стінах ІФ говорили ті, кому завдячуємо виходом цієї книги.

    Про видання розказали його творці: головний редактор «Веселки» Ірина Бойко, ілюстратор книжки Ірина Заруба, упорядник Олексій Доля, автор післямови Лариса Гуманенко. Згадували і Лідію Францівну Дунаєвську, яка свого часу згуртувала винятковий колектив кафедри фольклористики. Саме тут закінчувала аспірантуру вчена, завдяки якій вперше в історії серії народна казка отримала науковий коментар.

    Презентацію відвідали й перекладачі кафедри тюркології, без яких не було б цієї збірки, і директор видавництва «Веселка» Олексій Бондаренко, і оформлювач вступних абзаців казок, кримськотатарський кераміст Рустем Скибін, і, звичайно, студенти Інститут філології.

    Не завітати на захід не міг голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. Він розповів, що його першою книжкою також були казки. «Якщо в наші складні часи виходять такі чудові видання, треба залишатися разом та йти далі, щоб укріпитися проти тих, хто хоче нас знищити», - побажав Рефат Абдурахманович. Від імені ректора та від себе особисто подякував авторам і проректор Володимир Бугров: «Книга дає розуміння мультикультуралізму; попри розмаїття імен, ми маємо спільність одвічних людських категорій (добра, честі, гідності). Це – колективна мудрість!».

    Звичайно, презентація неможлива без живого кримськотатарського слова та культури. Зануритися в них допоміг міні-концерт: вихованиця громадської організації «Кримська родина» Сетасман Урвіє зачитала вірш рідною мовою; студентка 2 курсу спеціальності «кримськотатарська мова та література» Аліса Чорнобривець представила свій віршований переказ казки «Золота колиска» - «У кожного народу своя сила»; творчий колектив кафедри фольклористики ІФ (керівник – Ірина Барамба) також неабияк розважив гостей переспівом на український манер кримської казки-безконечника; наостанок народним кримськотатарським танцем потішила юна Мерієм Мамбетова.

    Збірка ця справді особлива. Художниця Ірина Заруба відзначила, що видання створене від початку й до кінця на одному подиху. Символічні обкладинка книги (вершник на коні як спонука до боротьби) та заключна казка збірки «Золота колиска». Колиска чекає на відважного, що її відкриє. В умовах роз’єднання материкової України та Криму така збірка сприятиме зближенню між народами, допоможе зрозуміти культуру кримських татар. Лариса Гуманенко переконана, що коли видання потрапить до Криму, то процес повернення півострова значно пришвидшиться. Батьки фольклористки й досі живуть там, у Криму, у себе вдома, тож написати післямову для пані Лариси було справою честі. Олекса Доля підкреслив, що кожна книжка – це могутня річ, бо на книжках виховуються діти, наше наступне покоління. Їхню спільну справу назвав піщинкою у перемозі добра над злом, адже на цьому й ґрунтуються казки. Дійсно, за східною мудрістю, якщо ви думаєте про майбутні століття, долю роду, держави – виховуйте дітей! «Символічно, що презентація відбулася із залученням молодого покоління, - зауважує завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська, - адже саме заради майбутнього народу, заради братів, які штучно розділені, і робився цей проект».

    Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

    DSC_4449.jpg (1.84 МБ) Альтернативний текст  This text will be used by screen readers, search engines, or when the image cannot be loaded. Заголовок  Заго
    Категорії: 
  • Українська мова була, є і буде

    У Канаді у 2016 році вийшло з друку нове видання книжки австрійського україніста, професора Інституту славістики Віденського університету (та інших університетів: Українського Вільного Університету в Мюнхені й Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, а незабаром і професора КНУ), президента Міжнародної Асоціації Україністів Міхаеля Мозера «New Contributions to the History of the Ukrainian Language». Вона має більш, ніж 650 сторінок, вони присвячені різним аспектам історії української мови.

    2 березня відбулася презинтація наукового видання в Інституті філології Шевченкового університету. Зініційовали цю подію кафедра української мови та прикладної лінгвістики на чолі з проф. Анатолієм Мойсієнком, а підтримало і допомогло в організації Посольство Австрії в Україні. На зустрічі були присутні студенти-філологи, які були приємно вражені англомовним виданням, котре гідно презентує Україну у світі.

    Про презентовану книгу

    По суті це перевидання першої книжки Міхаеля Мозера“Причинки до історії української мови”, яка підтверджує важливість української мови на міжнародній карті світу і є цінним внеском в зарубіжну україністику. Як і у перших «Причинках», професор ілюструє широкий спектр історичних аспектів української мови. Разом з тим «New Contributions to the History of the Ukrainian Language» є новою працею, яка написана англійською мовою. За словами Міхаеля Мозера, видана книжка, приурочена до сумнозвісного Валуєвського циркуляру, який, нагадаємо, забороняв українське слово в будь-якому прояві. «Зважаючи на слова «Про язык, которого не было, и не может быть», хотілося показати у книжці, що МОВА БУЛА, Є І БУДЕ», – зауважує пан Професор. Мовознавчі погляди на окремі сторінки історії української мови надзвичайно цікаві. Адже на нас, на нашу історію дивиться не корінний українець, а іноземець. Варто зауважити, що презентоване видання є певною мірою питанням-провокацією, адже автор вже з першого розділу ставить запитання читачеві: «Чи українська мова має історію?». Відповідь на сторінках книжки є однозначною. Міхаель Мозер, наводячи аргументи з історичних пам’яток різних періодів, зауважує, що україська мова, як й історія загалом, розвивалися у площині багатомовності і у тісному зв’язку з культурою Європи, на відміну від Росії, яка була ізольованою. Незважаючи на багатомовний вимір, українська мова була, є і буде.

    Міхаель Мозер не припинятиме досліджувати історію української мови, тож насамкінець зустрічі пообіцяв презентувати нові видання з україністики.

    Текст – Олександра Касьянова,
    Фото – Сергій Терещенко

Сторінки

Subscribe to презентація