презентація

  • Відбулася презентація програм академічної мобільності для філологів

    Відділ академічної мобільності нашого Університету розпочав цикл презентацій програм академічної мобільності на факультетах/в інститутах.

    17 жовтня інформаційний тренінг з питань академічної мобільності відбувся в Інституті філології. Провідний фахівець Відділу академічної мобільності Тетяна Сивець розповіла філологам про наявні освітні програми та їхню специфіку; правильне оформлення та подачу документів на конкурси; визнання результатів навчання, практики, стажування тощо; фінансові та законодавчі особливості участі у програмах.

    За детальною інформацію з питань академічної мобільності звертайтеся: http://mobility.univ.kiev.ua

    Категорії: 
  • «Література – це завжди загадка»: презентація книги Дарини Гладун

    Про важливість філологічних знань, про лекторів, які надихали творити, вміння відмовлятися від текстів під час відбору у збірку, розмовляли з письменницею Дариною Гладун, випускницею Інституту філології, авторки збірки «Рубати дерево», лауреатки численних літературних премій та переможниці різноманітних конкурсів.

    Випускниця літературної творчості видала свою першу збірку «Рубати дерево». Презентація пройшла у по-дружньому спілкуванні. Коли Дарину запитали про те, щоби вона порадила собі першо-, другокурсниці з висоти свого досвіду, щодо видання книги, то отримали чітку відповідь: «Ходити на пари». І в своїй відповіді Дарина, власниця червоного диплому магістра, не лукавила: «Зрозумійте мене: я поет з літературною освітою. Уже в магістратурі я зрозуміла, як мені не вистачає бази з часів, коли дозволяла собі прогулювати лекції, не дочитувати рекомендовані списки літератури, як от від Людмили Грицик. Але це розуміння, на жаль, приходь тільки після випуску. Бо коли тобі шість років поспіль дають знання, і вони вартісні, то до цього звикаєш як данності. Але далі вже мусиш сам розгрібати тонни інформації в бібліотеках. Ну але хочете бути в літ.процесі, то не сидіть лише в бібліотеках. Мистецькі тусівки – обов’язкові».

    Презентацію модерувала викладачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Ірина Забіяка, яка звернула увагу, на скільки поетична збірка є філологічною. Відчуття слова, алюзії і ремінісценції на тексти нобелівських лауреатів, пласт міфології і фольклору в образності, - книга невичерпне джерело для дослідження. Не менш важлива і композиція книги, архітектоніка, яка доповнена візуальною частиною. Дизайнер Лесик Панасюк у чорно-білому кольорі сказав те, що прописано у рядках верлібрів Дарини. У літературно-художньому тандемі створюється поле, яке читач має для себе охопити.

    Поділилася авторка й історією написанням текстів у книзі, адже більшість були написані на парах. Чи то привиди гімназистів надихали творити, чи метафоричність висловлювань лекторів, зокрема проф. Юрія Коваліва, але верлібри під обкладинкою насичені і щільні, де помітно вже усталеного поета, зі своїм стилем і сильним метафоричним словом. «Логограми, які тут є, крім інтертекстуальних пластів, - блискуча знахідка Дарини. Адже це літературна загадка». – підкреслив проф. Юрій Ковалів на презентації. Він виступив і автором після мови до збірки письменниці.

    Дарині Гладун вдалося зобразити річ у собі, звернуту на себе вічну пульсацію текстів. «Рубати дерево» - свіжий і новий підхід творення, асоціативність і концептуалізм. У книзі присутній шлях зовнішнього кола до внутрішнього, коли черпаємо знання соціуму і проростаємо індивідуумами. Завершує книгу не фінал, а відчуття потреби нових знань.

    Попереду ще багато ідей та творчих здобутків, тож Дарина не перестає лупати скалу літератури, а ми говорити про «Рубати дерево».

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото – Лесик Панасюк

    Категорії: 
  • Про навчання та стажування у Туреччині

    11 вересня у рамках міжнародної програми Erasmus+, з якою КНУ імені Тараса Шевченка підпив угоду про стажування та навчання, відбулася зустріч з координатором зазначеної програми Ozer Ozen із Університету провінції Киркларелі Турецької Республіки (Kırklareli University). Презентація міжнародної програми обмінів відбулася на кафедрі тюркології Інституту філології для студентів третьокурсників. Представила гостю студентам завідувач кафедри тюркології д.філол.н. Ірина Покровська, завдяки сприянню якої студенти-тюркологи щоріч проходять мовну практику та навчання у провідних вишах Туреччини.

    Координатор Erasmus+ із Киркларелійського університету Ozer Ozen розповіла студентам про переваги програми, яка дає можливість не лише покращити свої знання, а й сприяє розвиткові освіти обох країн – України та Туреччини. Разом із тим презентована освітня програма стажування/навчання впливає на розвиток інших сфер, окрім освіти, – політичну, культурну, економічну, що є позитивним для обох країн. Гостя із Туреччини розповіла студентам про провінцію, в якій знаходиться Киркларелійський університет, про структуру та специфіку вишу, а також про документи, які необхідно подавати, аби взяти участь у конкурсі на навчання в зазначеному турецькому університеті. Нагадаємо, що минулого року у Шевченковому університеті при кафедрі тюркології за програмою обміну Erasmus+ із Університету провінції Киркларелі перебувало два студенти. Тож, цьогоріч турецький виш чекає студентів-тюркологів на навчання від 3 до 12 місяців. За детальною інформацією звертайтеся на кафедру тюркології або Відділ академічної мобільності КНУ https://www.facebook.com/mobility.knu/?ref=br_rs

    Категорії: 
  • Презентація книги Звонко Карановича в ІФ

    У період щорічної літературної події "Книжковий Арсенал" в Інституті філології відбулася презентація книжки сербського письменника Звонко Карановича. 19 травня філологи мали змогу ознайомитися з українським перекладом книги "Три картини перемоги", який здійснила Зоряна Гук. Модерувала захід Оксана Плаксій, яка долучилася безпосерденьо до видання, що отримало новий дизайн, а з ним і нові акценти тексту.

    Під обкладинкою книжки маємо трилогію про перебування героя на фронті. За словами Звонко Карановича, автор був свідомий того, що пишучи про війну, від нього захочуть політичних коментарів, однак зосереджено увагу було на екзистенційних питаннях, де війна присутня як бекграунд. Письменник звертав увагу саме на внутрішні переживання головного героя, особистісні трансформації.

    Звонко Каранович був на війні особисто, тому на власному досвіді грунтував тематику романів. Він був на війні 72 дні з 80, однак за внутрішнім відчуттям, як зізнався автор, пройшло років 15.

    Презентація відбулася із зацікавленням, адже в залі більшою мірою були присутні студенти-перекладачі, які мали можливість отримати практичні поради від Зоряни Гук та поспілкуватися з автором.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Прикладна лінгвістика -це сучасно і перспективно

    18 травня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація нової магістерської програми "Прикладна лінгвістика (редакторсько-перекладацька та експертна діяльність)". У рамках семінару-презентації виступали представники наукових галузей та професійних сфер, у яких може реалізувати свої знання та вміння прикладний лінгвіст. Нагадаємо, що освітня програма з прикладної лінгвістики за ОР "бакалавр" була відкрита 4 роки тому. За цей час студенти брали участь у Хакатоні та інших проектах щодо розробки програмного забезпечення, де продемонстрували високий рівень фахової підготовки. Цьогоріч буде вперше здійснюватися набір на прикладну лінгвістику за ОР "магістр".

    Розпочала семінар к. філол. н., доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Зубань, яка є куратором освітньої програми з прикладної лінгвістики. Оксана Миколаївна представила запрошених спікерів й надала їм слово.

    Першою про фонетичну експертизу, яка є невід'ємною частиною судово-експертної діяльності, доповіла Іванна Горбач-Кудря, завідувач відділу досліджень відео- та звукозапису Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Іванна Анатоліївна розповіла про методику ідентифікації особи, яка здійснюється за допомогою лінгвістичних та інструментальних методів (зауважимо, що саме такими навичками володіє прикладний лінгвіст). Також Іванна Горбач-Кудря показала зразок висновку судового експерта, здійснений на основі фонозапису. Варто зауважити, що до цього часу судовими експертами із фонозаписів та відеозаписів працювали переважно не філологи. Зважаючи на це, відкрита освітня програма з прикладної лінгвістики є потрібною на державному рівні.

    Стрімкий розвиток інформаційних технологій вимагає від мовознавців якісно нових фахових навичок. За останні роки у нашому житті з'явилися нові філологічні професії. Про одну із таких професій - SEO-копірайтинг- розповіла к. філол. н., інтернет-маркетолог Олена Тютенко.

    Наступним спікером був Олександр Марченко, д. фіз.-мат. н., професор кафедри математичної інформатики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професор виступив із доповіддю на тему: "Natural Language Processing (NLP) як галузь штучного інтелекту".

    На необхідності професії прикладного лінгвіста наголосила й Мар'яна Романишин, Technical Lead, комп'ютерний лінгвіст компанії "Grammarly, Inc".

    Насамкінець семінару-презентації Оксана Зубань розповіла про дисципліни, які вивчають майбутні фахівці з прикладної лінгвістики, а також про спеціалізації, які мають змогу обрати студенти-магістри, навчаючись за презентованою освітньою програмою.

    Категорії: 
  • До 100-річчя "Platero y yo" Хуана Рамона Хіменеса

    До 100-річчя виходу андалузької елегії "Platero y yo" Рамона Хіменеса, відомого іспанського поета та Нобелівського лаурета, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація одноіменної вистави за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Іспанії в Україні Херарда Анхеля Бугайо Оттоне, ректора Шевченкового університету академіка Леоніда Гуребського, проректора Петра Беха, директора Інституту філології Григорія Семенюка, представників з Куби та інших почених гостей-іспанознавців.

    У рамках заходу відбулася презентація одноіменної вистави, композитором якої став Маріо Кастельнуево-Тедеско. Роль ліричного героя андалузької елегії "Рlatero y yo" виконала актриса Анна Берет, музичний супровід був здійснений гітаристом Марко Топчиї. Анна Берет, дружина Посла Іспанії, з успіхом грає у різних виставах. У Києві вона взяла участь у першій постановці, адаптованої з тексту іспанського лауреата. Цікавою деталлю вистави була участь дітей, які створювали голос натовпу. Юні актори - учні київських шкіл №176 і 64, де вивчають іспанську мову.

    Організатором заходу стала викладач кафедри романської філології к.філол.н. Юлія Кощій. Вистава відбулася за сприяння Посольства Іспанії в Україні, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Cooperación Española. Відвідати виставу прийшла велика кількість гостей: з Посольства Куби, гості з Мексики, перекладач і дипломат Сергій Борщевський, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський, викладачі кафедри зарубіжної літератури та кафедри теорії і практики перекладу романських мов ім. Миколи Зерова.

    Після натхненної вистави викладач Ольга Шестопал прочитала лекцію про постать Рамона Хіменеса, який подарував світові свої вартісні тексти.

    Прес-центр

  • "Французька весна" в ІФ: зустріч із письменницею Патрисією Резніков

    13 квітня в 63 аудиторії відбулася презентація книги «Тавро» французької письменниці, перекладачки та ілюстраторки Патрисії Резніков. Зустріч організувала кафедра теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова в рамках «Французької весни». Зустріч відбувалася французькою мовою і стала корисною для слухачів – студентів, майбутніх перекладачів з французької. Для філологів було корисним надихнутися і словами письменниці, і можливостями перекладу.

    «La Transcendante» - оригінальна назва роману, що презентувала пані Патрисія. Джерелом натхнення для письменниці у створенні цієї книги став власний досвід. На її думку, написання книги - це подорож, протягом якої автор несподівано для себе знаходить нові деталі та нанизує їх на сюжет твору. Письменник - це "своєрідний медіум", який відчуває неосяжне, помічає дрібниці, знаходить ґрунт для свого твору всюди. На відміну від свого чоловіка, який також письменник і завжди складає план написання книги до найменших деталей, Патрисія ніколи не систематизує свої думки, - не знає, куди її занесе в середині книги, завжди шукає щось нове. Подорожі – це також одне з джерел її натхнення, вона збирає різноманітні дрібнички з кожної поїздки і ніколи їх не викидає. «У моєму романі одночасно поєднується правдиве й неправдиве, - розповідала пані Резніков, - оскільки багато подій я відчула на власному досвіді!» Вона вважає, що справжній літературний твір - це поєднання істинних фактів із домішкою вигаданого, тобто вміння "прикрасити" реальність у творі.

    Але не лише творчість стала темою зустрічі. Письменниця розповідала про свій особливий зв’язок з Україною, враження від Києва. Патрисія Резніков приїжджала за часів Майдану і була глибоко зворушена, переживала та стежила за долею країни з особливою увагою, оскільки родина її матері – американсько-українського походження. Її прадід, Давід Рєзніков жив у Києві, проте 1907 р. був вимушений залишити країну, аби уникнути призову до царського війська і можливих переслідувань. Дід Яків також народився в Україні, згодом переїхав до Канади, потім до США, де й народилася мати Патрисії. За деякий час родина облаштувалася у Франції, там побачила світ і сама авторка. З дитинства вона почувалася трохи самотньою, і єдине, що було для неї втіхою і другом, - це література. У школі з неї часто насміхалися, бо вона була не такою, як усі, не стежила за модними течіями музики чи фільмів, зате обожнювала книги.

    Патрисія захоплювалася класикою світового пера, у тому числі А. Камю, Ф.Кафкою і Ф. Достоєвським, а поштовхом до написання роману «Тавро» став твір Натанаїла Готорна «Багряна літера». Це один із романів, що сформував її світогляд, тож у тексті наскрізь відчувається інтертекстуальність із Готорном.

    Мати Патрисії була перекладачем, тож гостя розповіла, як до останнього була переконана, що не піде в ту саму галузь, але так склалося, що їй з часом сподобалося читати французький текст і автоматично перекладати його в голові англійською. Це була своєрідна гра, адже Патрисія з дитинства була білінгвом.

    Студенти мали можливість поставити питання письменниці, тож дізналися про потаємне – ставлення до критики та до думки самої Патрисії про власні твори: «Я, на жаль, не вважаю, що будь-який витвір мистецтва здатен змінити хід історичних подій, проте, на мою думку, книга, картина, музика дають нам можливість спілкуватися один з одним, розуміти інші культури та їхні особливості, вони поєднують та надихають, а, отже, можуть змінювати майбутнє» - розповідає гостя.

    Патрисія Резніков подякувала перекладачці свого твору – Галині Черненко. Української мовою книга вийшла 2016 року у видавництві «Пульсари». По закінченню презентації всі охочі могли придбати роман та отримати автограф письменниці. Зустріч була теплою та щирою. І стін Інституту філології також торкнулася «Французька весна»!

    Текст - Ірина Клімчук, Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

  • Полоністи ІФ провели зустріч із професорами Університету в Білостоці

    7 квітня в Інституті філології відбулася зустріч із професорами польського університету. Пані Анна Яніцька презентувала присутнім свою книгу «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської». Видання вийшло в серії Полоністичних студій за сприяння завідувача кафедри полоністики Інституту філології проф. Ростислава Радишевського. Життя і творчість письменниці, публіцистки, революціонерки стало основою дисертаційного дослідження проф. Анни Яніцької. Габріелю Запольську порівнюють з Лесею Українкою, Емілем Золя. Тексти авторки ставилися на сцені експериментальних театрів, вражали своєю відважною тематикою. Ірина Шевченко, яка переклала книгу українською мовою, висловилася про текст оригіналу: «Книга має українську нотку, українські підтексти, які не можна не помітити. Вимова, стиль, науковий виклад – зразок, який зараз маємо брати для себе».

    Після презентації відбулася лекція професора Університету у Білостоці Ярослава Лавського. Вчений розповів студентам полоністики про культурний трансфер між Польщею і Україною. Його лекція містила багато прикладів того, як література може в прямому сенсі рятувати життя. Зокрема, коли Польща втратила у 1795 році незалежність, то література стала носієм "польськості".

    Інший приклад, наведений професором, потребував широкого культурно-історичного тла. Йшлося про позашлюбного сина Антонія Мальчевського - класика польського романтизму. Його син Август-Антоній Мальчевський, котрий навчався в Кремецькому ліцеї і брав участь в антиросійському підпіллі, потрапив у руки російської поліції і був депортований до Сполучених Штатів, де видав твір "Спогади польського вигнанця". У цьому творі Август-Антоній вперше англійською мовою виклав історію польською літератури. Так на американському континенті з’явилася перша згадка і про українського героя - Богдана Хмельницького. Доля Августа-Антонія - неймовірний роман із сумним закінченням – смертю у 22 роки. Але Антоній Мальчевський лишив слід і Польщі, і України в англомовній американській літературі.

    Професор Лавський, запропонувавши студентам уявити, що потрапляють на чужий континент без жодної книги, запитав: «Чи змогли б Ви написати історію літератури своєї країни? Тож приклад цього юнака може слугувати і нам зразком, як важливо вчити свою історію літератури так, щоби мати змогу її відтворити з пам'яті».

    Текст – Каріна Дорошенко, Марія Янкова
    Фото – Валерій Попов

  • Відбулася презентація книжки "Гагаузи України"

    5 квітня з ініціативи кафедри тюркології відбулася презентація книжки «Гагаузи України» у 2-х томах. Упорядкували видання Любов Чимпоеш, Емілія Банкова та Федора Арнаут.Книжка підготовлена в рамках Проекту Всеукраїнської громадської організації «Союз гагаузів України» і видана за підтримки Турецької Республіки і ряду приватних осіб.

    На презентації були присутні два упорядники видання - Любов Чимпоеш та Федора Арнаут, яких представила завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. За словами авторів книжки, презентоване видання є унікальним, оскільки у ньому вміщено етнографічний матеріал, історію та культуру гагаузів. Федора Арнаут, виступаючи, наголосила, що у книжці закцентовано на тому, що гагаузи є корінними на території України, що це не переселенці. Зважаючи на це, у виданні подано давні топонімічні назви, порушено питання переселення, історії та сучасного життя гагаузів, які проживають в Одеській області та Приазов'ї України.

    Насамкінець зустрічі автори видання "Гагаузи України" зауважили, що планується перевидання книжки українською, турецькою та англійською мовами.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to презентація