проект місяця

  • План урочистостей до 201 річниці від дня народження Тараса Шевченка

    Цьогоріч з 9 по 13 березня Київський національний університет імені Тараса Шевченка відзначатиме 201-у річницю від дня народження Тараса Шевченка. Кафедра історії української літератури та шевченкознавства разом із Всеукраїнським навчально-науковим центром шевченкознавства запрошують на урочисті заходи.

    Урочистості до 201-ї річниці
    від дня народження Тараса Шевченка

    9 березня 2015 року

    10.00 – Покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку

    10 березня 2015 року

    14.30 – Зустріч із Лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка. Перегляд фільму «Кобзар. Історія однієї книги» режисера Тараса Ткаченка (Актова зала Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60)

    11 березня 2015 року

    Міжнародний круглий стіл «Всесвіт Тараса Шевченка»

    10.00 – 13.00 – Пленарне засідання (актова зала)
    13.00 – 13.30 – Відкриття арт-проекту «В сім'ї вольній, новій» (ауд. 63)
    14.00 – 17.00 – Робота круглих столів
    (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,бульвар Тараса Шевченка, 14)

    12 березня 2015 року

    11.00 – презентація книги «Taras Ševčenko: dalle carceri zariste al Pantheon ucraino» («Тарас Шевченко: від царських тюрем до українського Пантеону») ( 2015 р., видавництво «Ле Моньє» провідної видавничої групи «Мондадорі» (Італія), укладачі: Джованна Броджі, Оксана Пахльовська) за участі Джованни Броджі, професора, директора Департаменту лінгвістичних, літературних і філологічних студій Міланського університету, віце-президента Міжнародної асоціації україністів, Президента Італійської асоціації українознавчих студій. Видання та презентація книги – за сприяння Італійського інституту культури в Україні (Зала засідань Вченої ради Головного навчального корпусу
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60)

    13.00 – лекція-діалог Крістіни Куявінської-Кортні, голови факультету досліджень Великобританії та Британської Співдружності Університету міста Лодзь, професора англійської літератури Варшавського університету (Зала мистецтв (ауд.63) Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 14)

    13 березня 2015 року

    13.00 – зустріч із Тарасом Ткаченком, українським кінорежисером і сценаристом, перегляд фільму«Кобзар. Історія однієї книги» (Актова зала Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 14)

  • Загальноуніверситетський конкурс «Мій Шевченко»

    …Будем жить, людей любить,
    Святого Господа хвалить
    Т. Шевченко («Царі» , 1857 р.)

    У рамках прочитання курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» для студентів усіх структурних підрозділів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інститут філології, кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства проводять щорічний загальноуніверситетський конкурс студентських наукових робіт та есе, присвячений вивченню постаті та літературно-мистецької спадщини Кобзаря.

    Конкурс під назвою «Мій Шевченко» передбачає представлення студентською науковою молоддю своїх досліджень феномену Тараса Шевченка та сучасного прочитання його творчості. Його учасниками є студенти Університету першого курсу денної форми навчання всіх напрямів і спеціальностей, які протягом навчального року слухали зазначений курс. Вони подають на розгляд журі авторські есе та самостійно підготовлені науково-дослідницькі роботи з проблем наукової та художньої рецепції творчості Тараса Шевченка.

    Цього року перший (відбірковий) етап конкурсу «Мій Шевченко» планується провести до 30 березня, а, відповідно, другий – у форматі конференції, на якій буде оголошено переможців та лауреатів – до 16 квітня.

    Бажаємо успіхів учасникам!

    У прикріплених нижче файлах можна ознайомитися з наказом про конкурс та про оформлення наукових робіт, есе для участі у конкурсі.

  • Феєричне завершення Тижня тюркських мов в Музеї Івана Гончара

    31 жовтня в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відбулося феєричне й видовищне завершення Тижня тюркських мов, що проходив у Інституті філології з 27 по 31 жовтня.

    У програмі вечора був майстер-клас "Тюркські кухні" (приготування традиційних турецьких, кримськотатрських, гагаузьких та азербайджанських страв). Вели майстер-клас викладачі кафедри тюркології Інституту філології Ірина Прушковська, Афізе Емірамзаєва, Тудора Арнаут, Заміна Алієва.

    Після того відбулися сятковий фуршет "Тюркські ласощі", благодійний ярмарок виробів ручної роботи й святковий концерт.

    Фото: Валерій Попов

  • Лекція Олександра Рибалка про урумську мову для тюркологів

    31 жовтня відбувся останній захід у рамках Тижня тюркських мов в Інституті філології. Студентам спеціальностей «турецька мова і література та переклад» і «кримськотатарська мова і література та переклад» прочитав лекцію відомий дослідник мов алтайської макросім’ї Олександр Рибалко. Він підготував відео- та аудіопрезентацію про одну із рідкісних тюркських мов –урумську.

    Урумська мова – одна із мов греків Приазов’я (північне узбережжя Азовського моря). Нею розмовляє населення, яке проживає в сучасній Донецькій (близько 20 сіл) й Запорізькій (1 село) областях.

    Сформувалася урумська мова в Середньовіччі на території Криму. Її основу складають кипчакські й огузські компоненти.

    Cлово «урум» турки Кримського півострова застосовували відносно християнського населення, зокрема етнічних греків, за часів Османської імперії. Частина цих греків, живучи довгий час у тюркомовному оточенні, стала розмовляти урумською мовою – діалектом тюркської, зберігаючи при цьому свою віру й звичаї. Інша частина греків – «румеї» – продовжила користуватися близьким до новогрецької мови діалектом – румейським. Таким чином, утворилося дві різні у мовному відношенні субетнічні групи греків – уруми та румеї.

    У 1778-1780 рр. греки переселяються на північне узбережжя Азовського моря, де засновують місто Маріуполь і 20 сіл навколо. Відтоді румеїв і урумів називають однаково – «приазовськими» греками.

    Певний час греки нікого не допускали на свою територію – укладали шлюби лише в середині своєї етнічної групи, мали по декілька діалектів у межах своїх мовних субетнічних груп. Це забезпечило «живучість» і збереження мовних і культурних традицій урумів і румеїв.

    Перші записи урумської мови були здійснені в XIX столітті дослідником С.Марковим. Ці матеріали є дуже цінними, оскільки в них закарбована ще «чиста» урумська мова. Згодом, її вивчали М.П.Гайдай (1930-ті рр.), тюркологи з Ленінградського університету (1950-ті рр.). Найповніше дослідження урумської мови належить О.Гаркавцю. Він видав «Урумський словник» і працю «Уруми надазов’я». У 2004-2006 рр. до поселень урумів у лінгвістичну експедицію їздили вчені Санкт-Петербурзького університету. В результаті експедиції було видано збірник «Язык и этническая идентичность», «Урумский язык». Останнє видання хоча і не претендує на статус повноцінного підручника з урумської мови, але може зорієнтувати бажаючих вивчити цю мову в основах її граматики, орфографії та лексики.

    Уруми не мають офіційно затвердженого алфавіту. Нині вони користуються кириличною абеткою з додаванням своїх особливих графем.

    Нині на території Донецької області проживає близько 90 тис. етнічних греків. Більшість із них – уруми. Однак, на жаль, урумська мова ніде не застосовується й не викладається, тому природно зникає з буденного життя «українських» греків. Носіями чистої урумської є лише невелика кількість старожилів.

    Наразі, аби якось підтримати культурні традиції урумів, агенція «АртПоле» запрошує творчі колективи цієї етнічної групи брати участь у пісенних фестивалях.

    На завершення лекції Олександр Рибалко презентував студентам-тюркологам аудіозаписи пісень, віршів, казок урумською мовою.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Кафедрі китайської, корейської та японської філології - 10 років!

    30 жовтня один із найбільших підрозділів Інституту філології – кафедра китайської, корейської та японської філології – святкує своє 10-річчя!

    Студенти всіх далекосхідних спеціальностей підготували програму заходів для відзначення ювілею кафедри. Зокрема, в холі Жовтого корпусу з 11.30 розпочалося святкування Дня сходознавця. По периметру дзеркального холу організатори виставили столи, на яких було презентовано національну їжу й елементи традиційного побуту п’яти країн – Китаю, Японії, Кореї, Індонезії та В'єтнаму. Студенти, які вивчають мову цих далекосхідних країн, пропонували всім бажаючим взятии участь у вікторинах, майстер-класах із національної каліграфії та живопису, дізнатися, як звучать слов'янські імена східними мовами тощо. Місце біля кожного столу було також прикрашене світлинами з визначними місцями представлених країн, їх геральдикою й національною символікою.

    О 13.00 в Актовій залі Інституту філології святкування ювілею кафедри продовжилося театральним фестивалем. На свято завітали гості з багатьох дипломатичних корпусів: перший секретар Посольства Японії в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні, другий секретар посольства В'єтнаму в Україні, секретар з питань освіти посольства Кореї в Україні. Першому слово надали заступнику директора з навчально-методичної роботи Сергію Саєнку. Він привітав кафедру-ювіляра від імені адміністрації Інституту та Університету.

    Студентів, викладачів і гостів свята також привітав завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології проф. Іван Бондаренко. «Сьогодні наша кафедра є однією з наймолодших, але й найпотужніших підрозділів Інституту філології. На ній працюють молоді й дуже талановиті викладачі, навчання на кожній із наших спеціальностей забезпечують декілька носіїв мови, на підході – захисти докторських співробітників кафедри», - зазначив Іван Петрович й додав: «Сонце сходить на Сході. Вже давно стало зрозуміло, що за Сходом – майбутнє, тому, шановні студенти, ви зробили один із найправильніших виборів у житті, вступивши до наших лав».

    Ювілярів також привітало керівництво й учні Українського гуманітарного ліцею та Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням китайської та японської мов №129.

    За тим розпочався театральний марафон, в якому взяли участь студенти всіх східних спеціальностей. За золоту «Пальмову гілку» боролися китаїсти (поставили уривок із фільму «Подорож на Захід»), кореїсти (презентували реаліті-шоу «Холостячка»), японісти (представили сімейне шоу «Хата на тата»), знавці в’єтнамської (показали шоу «В’єтнам має талант», заспівали та затанцювали) та індонезійської (поставили східну легенду) філології. Журі вирішило нагородити команди за такими номінаціями: «Найкраща акторська гра» - команда в’єтнамських філологів, «Приз симпатій журі» - команда японістів, «Найкращі костюми» - команда індонезійських філологів, «Найавтентичніший сценарій» - команда кореїстів. Переможцем фестивалю і володарем золотої «Пальмової гілки» стала команда китаїстів. Вітаємо переможців!

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Тиждень турецької мови в Інституті філології триває!

    28 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася низка лекцій для студентів-тюркологів. Зокрема, шанований гість Інституту філології проф. д-р Ібрагім Четін Дердійок, викладач турецької літератури в університеті Чукурова, Адана, Туреччина, провів лекцію "Багатство та різноманіття культури Туреччини". Серед іншого пан Четін Дердійок прочитав зразки турецької поезії класичного періоду, звернув увагу на особливості турецької літературної мови, познайомив студентів з основними напрямами своєї діяльності та навчальним процесом на кафедрі турецької мови та літературі в університеті Чукурова. Він також підкреслив важливість обміну інформацією між викладачами та студентами з різних країн світу. По закінченню лекції викладач відповів на запитання студентів щодо програми студентського обміну (Мевляна), в рамках якої він працює.

    Також студентам було презентовано тему "Турецькі національні та релігійні свята". Лекцію провів викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі.

    Після аудиторних заходів студентам і гостям кафедри було запропоновано відвідати Національний музей Тараса Шевченка, де вони продекламували вірші Кобзаря тюркськими мовами.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • Науково-практичний семінарій «Сучасні історії літератури: наративні концепції та стратегії викладання»

    19 листопада 2014 року кафедра історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка представляє новий проект – Науково-практичний семінарій «Сучасні історії літератури: наративні концепції та стратегії викладання».

    Мета проекту – шляхом фахових відкритих обговорень в академічних інституціях та ЗМІ сформувати майданчик для аналізу сучасних викликів та актуальних завдань дослідження і викладання у вузах та школі історії літератури, зокрема української.

    Проект ініційовано у партнерстві із журналом «Слово і Час» - науково-теоретичним журналом академічного літературознавства http://www.ilnan.gov.ua/sich_new.html .

    19 листопада о 13.00 відбудеться І-й семінарій у рамках проекту – «Середньовіччя: Візантія – Русь – Україна», під керівництвом професора Сліпушко О.М.
    До обговорення запрошені: професор Білоус П.В., професор Чорноморець Ю.П., кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури Сулима В.І., аспіранти Інституту філології.

    Передбачено обговорення питань:
    Постколоніальний аспект вивчення літератури Київської Русі;
    Візантійський неоплатонізм і українська літературна традиція;
    Давньоукраїнська проповідь як літературний жанр в контексті нової герменевтичної стратегії.

    Куратор проекту – к.ф.н., доцент кафедри історії української літератури і шевченкознавства Галина Усатенко.

    Матеріали Семінарію будуть опубліковані на шпальтах журналу «Слово і час»

    Місце проведення: 19 листопада, 2014 року, 13.00 - 15.00 (ауд. 63) Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульвар Т. Шевченка, 14)
    Додаткова інформація:
    067 4466053
    galyna.usatenko@gmail.com

  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • Кафедрі історії української літератури і шевченкознавства – 15 років

    Кафедра історії української літератури і шевченкознавства -

    • це шлях до майбутнього через досвід минулого;
    • це пізнання розмаїття динаміки і трансформації образу, жанру, поетики в літературі, мистецтві, історико-культурному розвитку;
    • це традиційне, нове і новітнє, всебічне і мікротекстуальне прочитання макрогалактики “Тарас Шевченко”;
    • це спроба осягнення сутності витоків літератури як визначальних форм ментальності;
    • це постійний пошук невідомого у відомому, незвичного у звичному, нетрадиційного у традиційному.

    Для довідки: Праджерелом кафедри історії української літератури і шевченкознавства Київського університету є кафедра російської словесності, історико-філологічного відділення, очолювана Михайлом Максимовичем (1834). 1918 року на філологічному факультеті створюється кафедра української літератури.
    Кафедра історії української літератури і шевченкознавства розпочала свою діяльність 2 липня 1999 року.
    Завідувач кафедри доктор філологічних наук, професор Сліпушко Оксана Миколаївна

    Більше про кафедру


    19–24 вересня 2019 року Кафедра історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на цикл заходів з нагоди 15-річчя від дня заснування.
    У програмі:
    • Відкриття виставки малярських робіт професора Людмили Задорожної і професора Григорія Штоня (19 вересня 13.00);
    • Презентація наукових, навчально-методичних та художніх видань кафедри історії української літератури і шевченкознавства (22 вересня 13.00);
    • «Класики сьогодні» - студентське ток-шоу/круглий стіл/практикум (23 вересня 13.00);
    • Зустріч з аспірантами, докторантами та випускниками кафедри (24 вересня 11.00); Фото-сушка «Кафедра шевченкознавства крізь об’єктив» (24 вересня 12.30);
    • Круглий стіл «Сучасна історія української літератури: традиції та інновації» (24 вересня 13.00).

    Детальніша програма – за посиланням
    Заходи будуть відбуватися в Залі мистецтв Інституту філології, ауд. 63 та на кафедрі історії української літератури і шевченкознавства (ауд. 78)
    Контактна особа Галина Усатенко Galyna.usatenko@gmail.com

    Категорії: 
  • Відбулася презентація українсько-болгарського проекту

    25 червня у Мистецькому салоні КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння Центру Болгарської мови, літератури і культури та Незалежного Об’єднання Вільних Артистів відбувся концерт-презентація міжнародного українсько-болгарського проекту. У рамках концерту прозвучала музика Рікардо Кочанте та Лібрето Люка Пламондона під музичним керівництвом дирегента проекту Данко Йорданова. Музичні композиції виконувалися спільно з оркестром Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського.

    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to проект місяця