проект місяця

  • Україністиці у Шевченковому університеті 100 років

    Цей рік багатий на великі дати: 100-річчя українського герба, української державності, 100 років від дня заснування Академії наук. У суспільному та науковому житті держави важливе місце має заснування україністики в Київському університеті. Цю знакову подію відзначали 24 жовтня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відкрив урочистості директор Інституту філології Григорій Семенюк. Він стисло виклав історію заснування українознавчих кафедр на тоді ще історико-філологічному та юридичному факультетах Університету. 5 грудня 1917 року вийшов указ про заснування 4 кафедр: української мови, української історії, української літератури та західно-руського права. Викладати мали українською.

    Вітальним словом від імені ректора Леоніда Губерського продовжив наукове засідання проректор Володимир Бугров. Він говорив, що нині Університет повертається до тієї міждисциплінароності, яка була закладена ще тоді, 100 років тому. Нині ми згадуємо трагічні сторінки історії україністики, тому подібні заходи не є парадними, а радше покликані згуртувати дослідників і студентів, які воєдино розвиватимуть українознавство. Далі виступив Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ. Його тема – «Український правопис і екологія мови», у якій Богдан Миколайович розповів про правописну кодифікацію в соціолінгвістичному аспекті, назвавши основні "камені спотикання", принципи, шляхи вирішення питання правопису в Україні. Почули й Почесного доктора КНУ, президента Міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера, який зазначив, що україністика в Університеті існувала й до її офіційної дати створення. Виступав із вітальним словом і народний депутат ІІ скликання Тарас Процев’ят. Україністика, на його думку, - ключовий напрям державотворення.

    Заступник декана історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний закцентував увагу на проблемах сьогодення: що ми розуміємо під україністикою нині, наскільки замислюємося про її важливість. Саме такі рефлексування здатні пробудити в кожному любов, патріотизм і гідність. Представник юридичного факультету асистент кафедри історії права та держави юридичного факультету КНУ Антон Крижевський розповів про становлення кафедри західно-руського права в 1917-18 рр. Детальніше про розвиток в КНУ окремих філологічних напрямів розповіли завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інститу філології Людмила Грицик, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Анатолій Мойсієнко.

    Музичним вітанням пленарне засідання завершив ансамбль «Роксоланія». Продовжили роботу на секціях, які триватимуть ще й 25 жовтня. Окрім того, відбулося публічне обговорення нового проекту правопису за участі членів правописної комісії, учених Інституту філології Лідії Гнатюк, Ірини Голубловської, Сергія Лучканина. У ньому взяли участь студенти й преса, бесіда не лишила байдужою нікого. У рамках святкування цього ж дня цьогорічний Лауреат Міжнародної премії Івана Франка Ярослава Мельник прочитала лекцію. Нагадаємо, вона перемогла у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики» з монографією «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках».

    Юлія Кузьменко

  • Наше століття – це століття Гончара. Це час війни, а отже – час «Прапороносців»

    3 квітня – День Олеся Гончара. Цьогоріч вся Україна святкує сторіччя письменника.

    Урочистості з нагоди відзначення народин геніального українського класика розпочалися з символічної локації – Музею-кімнати імені Олеся Гончара, яку відкрили в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    На відкритті в епіцентрі уваги – Валентина Данилівна, дружина Олеся Терентійовича. Саме вона із онуками доклали найбільших зусиль для того, щоб кожен міг відчути дух письменника, який, на жаль, вже не серед нас.

    Вітальне слово на відкритті виголосив директор Інституту філології Григорій Семенюк. Григорій Фокович наголосив, що це велика честь, епохальна подія для Інституту філології і Шевченкового університету загалом стати своєрідною духовною домівкою пам'яті Олеся Гончара, куди зможуть приходити повсякчас молодь і гуртувати свій дух, слово для розбудови своєї країни.

    Серед учасників урочистостей з нагоди ювілею письменника – Міністр культури України Євген Нищук, його заступник Юрій Рибачук, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Леонід Губерський, Протоієрей Віталій Клос, начальник Управління Укрпошти Ольга Дмитрова, академік, Посол України Сергій Комісаренко, президент МАН Станіслав Довгий, письменники Юрій Мушкетик, Михайло Сидоржевський, Михайло Слабошпицький, Любов Голота, ректор Полтавського національного університету ім.В.П.Короленка Микола Степаненко, меценат, співзасновник міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара Тетяна Куштевська, лауреат премії імені Олеся Гончара Тетяна Пишнюк (Фольварочна), вся філологічна родина університету, КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» на чолі з директором Іриною Поліщук, учні-члени КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», серед яких були й вихованці спеціалізованої школи № 76 ім. О.Т.Гончара.

    Вшанування Олеся Терентійовича було не лише словесне, але й молитовне. Протоієрей Віталій Клос та священнослужителі Михайлівського Золотоверхого монастиря освятили музей-кімнату. Православне духовенство разом із викладачами, студентами, поважними гостями помолилися, таким чином згадуючи настанову класика «берегти собори своїх душ».

    Архімандрит Михайлівського Золотоверхого монастиря Лаврентій на відкритті зауважив, що написане з Богом, із світлом добра, ніколи не зникне, що «Собор» Олеся Гончара є національним надбанням, утвердженням духовності нашого народу. Архімандрит благословив усіх присутніх на продовження місійної роботи – розвитку культури та подякував тим, які змогли створити письменницький куточок у стінах храму науки.

    Відзначення ювілею продовжилося урочистим засіданням в актовій залі Інституту філології, на якому ректор університету Леонід Губерський привітав студенство та присутніх гостей із спільним національним святом. Леонід Васильович зазначив, що життєвий і творчий шлях Олесь Гончар прожив з любов'ю, і нам, сучасникам, треба вчитися цьому - жити і працювати з любов'ю. Вітальне слово виголосив й Міністр культури Євген Нищук, який зауважив, що роман «Собор» ювіляра був ненависним тодішній владі, спаплюженим і забороненим. Гончар не дожив до революційнашого часу, але він – наш сучасник. З його романом зараз ідуть на фронт, вмирають під кулями. Також Міністр культури закцентував увагу на питанні мови, яка є, і має повсякчас бути у центрі собору української культури.

    У рамках святкування відбулося вручення премії імені Олеся Гончара Тетяні Пишнюк (Фольварочна) за роман про Олеся Терентійовича. Лауреатка, виголошуючи промову, розповіла, як символічно пов'язалася її доля із письменником, як впродовж своїх років вона духовно росла і вростала у потугу слова письменника.

    Для усіх присутніх найважливішим, безперечно, було почути жінку письменника Валентину Гончар. Валентина Данилівна пліч о пліч зі своїм чоловіком йшла важким тернистим шляхом, а тепер продовжує традицію популяризації української літератури. Вона зустрічається із молоддю, вручає премії, і ще досі ділиться найсокровеннішим – тим, яким насправді був її чоловік: «Олесь знав сирітство, холод і голод. Він сам проживав свій собор, який висів над ним протягом життя. Олесь боявся атомної бомби, що десь там лежить на згарищах. Любив добро і ненавидів зло, молився і надіявся, обожнював літературу, тому й трудився каторжно». Валентина Данилівна подякувала викладачам університету за спільну роботу, єднання для створення музею.

    На честь святкування 100-річчя від дня народження Олеся Гончара Украпошта 28 березня ввела в обіг художній поштовий конверт з оригінальною маркою. Церемонію спецпогашення маркового конверту на урочистому засіданні провели представник пошти та начальник Управління Украпошти Ольга Дмитрова, запросивши до участі Міністра культури Євгена Нищука та ректора Леоніда Губерського.

    Із передової привітати письменника завітали бійці 72-ї гвардійської механізованої дивізії. Саме під цим номером , у тій же частині, воював Олесь Гончар. 72-а дивізія сьогодні відвойовує нашу землю, стоїть під Волновахою, роблячи це з настановами Гончара.

    Вітальне слово виголосив на засіданні президент МАН Станіслав Довгий. Він звернувся до молоді, аби вона по-новому переосмислювала спадщину письменника, писала про нього, цитувала його, надихалася його інтенціями. Станіслав Олексійович згадав також і моменти особистого знайомства із ювіляром: «Його обличчя завжди було дуже добрим, опромінене сонцем, але із зажурою в душі. Це тому що він говорив, творив Україною, переживав за неї і жив мрією про нас молодих».

    Поетично звернувся до самого Гончара Дмитро Павличко: «Дорогий Олесю Терентійовичу. Вам – 100 років. Я прощаюся з вами, але тут навпроти мене сидить молодь Києва. Вони будуть бачитися з Вами. Тут могли сидіти наші міністри, їх нема, бо тут є ви, наша доля. Вітаю Вас!».

    Юрій Мушкетик жив на одному хуторі із Олесем Гончарем. Тому розповів присутнім як разом довелось багато переговорити, передумати, багато «мандрувати по муках». Юрій Мушкетик влучно зауважив, що Гончар «був великим патріотом, людиною, яка хворіла Україною. У нього була група крові письменницька».

    На святковому зібранні Михайло Сидоржевський наголосив на необхідності повного видання творів Гончара, а також на науковому прочитанні та переосмисленні «Щоденника» письменника. Адже «це документ часу, і водночас наш борг перед Гончарем...».

    На патріотичних пориваннях Гончара наголосила Любов Голота. Любов Василівна зацитувала Олеся Терентійовича, який пишався, що народився українцем. Влучно сказав і Володимир Яворівський. Письменник зауважив, що наше століття – це століття Гончара. Це час війни, а отже - час «Прапороносців».

    Завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету Дніпровська політехніка Світлана Ігнатьєва та директор Центру культури укр. мови імені Олеся Гончара Ірина Цюп’як вручили дружині Олеся Гончара срібну медаль і побажали многая літа, аби й надалі розвивати гончарознавство.

    По завершенню виступів-спогадів розпочався урочистий концерт. Музичне вітання презентували вокальний дует «Сестри Адріана та Мідея Наруцькі», композитор, музикант Ігор Якубовський, лауреат міжнародних конкурсів Ольга Мельничук та всесвітньовідомий гурт «Шпилясті кобзарі».

    Кожен йде своєю дорогою до Гончара, до материка його духовності. Але найсутніше для всіх нас, українців, те, що до його спадщини йтимуть майбутні покоління, для яких ми, сучасники, прокладаємо найкоротший шлях – відкриваємо музей, організовуємо конференцію та перевидаємо твори.

    Текст – Андріана Біла, Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • Урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

    3 квітня відбудуться урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження письменника, громадського діяча, першого Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Голови Спілки письменників України, академіка НАН України, Героя України Олеся Гончара.

    11:30 – відкриття Музею-кімнати Олеся Гончара (ауд. 15) та перерізання червоної стрічки.
    12:00 – початок урочистого засідання та вручення Державної літературної премії ім. Олеся Гончара (Актова зала).

    Місце проведення: м. Київ, Актова зала Інституту філології, бульвар Тараса Шевченка, 14

  • У наших жилах тече кров Шевченка

    "Університет ушановує пам'ять поета, мислителя, художника не лише тому, що носить його ім'я, не лише тому, що Шевченко є Генієм, а з причини того, що Він наш сучасник. Його слова пророчі й актуальні. А сам Шевченко Геній не минулого, а сучасного і майбутнього",

    - так розпочав своє слово акад. Леонід Губерський на зустрічі із лауреатами Шевченківської премії, яка відбулася 12 березня у рамках щорічного вшанування Тараса Шевченка. Все життя Тарас Григорович мріяв працювати в Університеті імені Святого Володимира на скромній посаді викладача художності. Він ніколи не прагнув до високих чинів, до статків, кар'єрного зльоту, а був скромним і справедливим. Що не можна сказати про його долю, яка інколи йому посміхалася і сприяла просуванню до поставленої мети, а часом була безжально жорстока. За його життя мрія бути викладачем в Університеті не здійснилася. Лише по смерті Тараса Шевченка у 1847 році був підписаний наказ про зарахування до Університету. Всі ці біографічні довідки ми знаємо, але згадуємо щороку з метою слідування принципам Тараса Шевченка. Адже його життя і сподвижницька діяльність вчать нас йти за своїм єством, за сутністю нації, бо лише від усвідомлення цих речей залежить наше майбутнє.

    "Шевченко - наш сучасник" - це твердження пролунало із вуст запрошених цьогорічних лауреатів, серед яких були доктор історичних наук, професор Гарвардського університету Сергій Плохій, режисер Володимир Тихий, письменник, літературний критик, директор видавництва " Ярославів вал", громадський діяч Михайло Слабошпицький, письменник, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта", громадський діяч Павло Мовчан, письменник, науковець, директор Центру літературної творчості Інституту філології Михайло Наєнко.

    "Шевченко -це сьогодення. Це не перехідність, а це постійність українців концентрована Шевченком. Він внутрішня наша емоція. Наша сутність",

    - висловився Павло Мовчан, наголошуючи на тому, що Шевченкове слово робить нас незборимими, робить нас нами. "Червоне колесо" імперіалізму всіх перемололо і нині перемолює, а ми завдяки Шевченку незборимі. 1814, 1914, 2014 - це не випадкові числа, це ті часи, коли Шевченкові слова і вогонь нашої суті спалювали грошолюбство, лжелюбство. Вогонь любові - це істина Шевченка і нас самих.

    "Ми повертаємося до Шевченка і таким чином звіряємо наш рух - куди йдемо і куди дійшли",

    - так розпочав свою промову Сергій Плохій. У своїй книжці "Брама Європи" професор Гарвардського університету виклав свій аналіз історії розвитку нашої культури та ідентичності. Від перших історичних свідчень Геродота і до Майдану паном Сергієм керує думка про нашу сутність. Про те, що ми родинні і протиімперські. Ми виборюємо своє, у нас кров Шевченка.

    Продовжуючи розпочату тему "Шевченко -сучаник", Михайло Слабошпицький зауважив, що за Тодосем Осмачкою місія поета - бути посланцем. Посланцем від Бога є Шевченко. Він скерував нас на єдиноправельний шлях - шлях любові.

    На Шевченківських урочистостях також були присутні заступник голови Шевченківського комітету лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, кінознавець, кінокритик, кіносценарист Сергій Тримбач, директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, відомі шевченкознавці та літературознавці, студенти.

    Йдімо своїм єдиноправельним шляхом, не забуваймо своєї сутності, бо у наших жилах тече кров Шевченка.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

  • Студенти ІФ на Всеукраїнському фестивалі інновацій

    Креативні ідеї, новаторські розробки,творча атмосфера, згуртовані команди, захопливі виступи команд та справедливі оцінки журі – усе це невід’ємні складові фіналу конкурсу стартапів – Всеукраїнського фестивалю інновацій. Упродовж 27-28 вересня фестиваль за підтримки та організації Міністерства освіти і науки України разом з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Науковим парком «Київський університет імені Тараса Шевченка», що мав на меті популяризацію розробок українських учених та інноваторів, а також залучення інвестицій до фінансування інноваційних проектів. Гостинний прийом надала Наукова бібліотека Михайла Максимовича, в стінах якої гості заходу мали змогу долучитися до Фестивалю та дізнатися багато цікавого про новітні доробки, а учасники посісти перше місце та вибороти головний приз - 25 тисяч гривень на розвиток власного стартапу.

    У рамках Фестивалю працювали три майданчики - demo-зона, де можна було ознайомитися як із прототипами проектів, так і з розробками, що вже довели свою успішність, зона кави та смаколиків, у якій учасники заспокоювали нерви смачним частуванням та найголовніший – урочиста зала, де згодом розпочався конкурс стартапів, спрямованих на досягнення соціального та економічного ефекту, презентації венчурних фондів та бізнес-ангелів.

    У результаті було визначено переможців у сфері економічних інновацій. Заслужене третє місце поділили між собою команда PANNACOTTAJUICEBUBBLES, що заінтригувала усіх незвичною формою подачі корисного та смачного соусу до ніжного молочного десерту та проект AUTOBOAT – повнофункціональний човен для відпочинку на воді, що за потреби легко перетворюється на місткий багажник для вашого авто.

    Друге місце посіла команда-розробник світлодіодної маски для омолодження шкіри ULTIMATEMASK. Абсолютним переможцем стала розробка PLAYSTICK – мініатюрний геймпад для смартфонів і планшетів. Особливістю визначення переможця стала наявність онлайн-голосування, результати якого були взяті до уваги членами журі для прийняття остаточного рішення.

    На виступи команд, чиї розробки були представлені у сфері соціальних проектів, завітала та долучилися до визначення кращих з кращих гостя з Данії Алевтина Пабст – засновниця Startup Kiev.

    Абсолютну перемогу в конкурсі здобула команда NightStories – організатори інтерактивних нічних екскурсій, чий виступ заворожив усіх суддей й пробудив бажання у такий незвичайний спосіб дізнатися багато цікавого з історії Києва.
    Насамкінець, відзначимо, що усі команди - учасники фестивалю – переможці, бо кожен має власну неповторну розробку, яка в подальшому неодмінно стане невід’ємною частиною нашого життя.

    Автор – Оляна Цехмистер

  • Машина часу, або театралізована екскурсія «Ніч у Жовтому»

    Коли в Інституті філології завершуються пари, корпус перетворюється на машину часу. Так було 22 і 23 березня, весняними вечорами, які повертали присутніх у часи сто років тому. Театралізована екскурсія «Ніч у Жовтому» відкрила свій другий сезон. Цього разу дійство було присвячено Дню філолога. Знаково, що як і століття тому, у час існування історико-філологічного факультету університету святого Володимира, сьогодні екскурсія реалізовується з ініціативи філологів та істориків КНУ імені Тараса Шевченка.

    10 груп відвідувачів були заповнені ще в перші декілька хвилин після відкриття реєстрації. Такий ажіотаж спричинений враженнями відвідувачів першого сезону, що відбувся у листопаді 2016 року. Цього разу екскурсія була доповнена і вдосконалена. Близько п’ятдесяти акторів були задіяні у сценарії театралізованої екскурсії. Хоча для об’єктивності слід наголосити, що учасники не є професійними акторами. Це просто студенти історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, чий артистизм на дуже високому рівні. І тут ми відштовхуємося, як від власних спостережень, так і від коментарів відвідувачів у соціальних мережах та ЗМІ.

    Потрапляючи до груп різних екскурсоводів, а це може бути солдат армії Скоропадського, гімназист, чекіст чи хорунжий, щораз є можливість почути нові історичні факти, які відбувалися у стінах теперішнього Інституту філології з часів заснування тут Першої чоловічої гімназії. Що лишень не відбувалося у будівлі впродовж десятиліть з 1852 року? Це часи «класичних» і «реальних» гімназій, суперечок «карандашів» і «паштетів», це співіснування католицької і православної церкви, або ж їхня заборона, це мода на вивчення французької мови, це Булгаков і Пирогов. Це період, коли влада в Києві змінювалася чотирнадцять разів. Ніколи не знаєш, хто захопить керівні посади завтра, ніколи не знаєш, що побачиш в одному з приміщень будівлі на Бібіковському бульварі. І те, що можна прочитати в архівах, завдяки науковим дослідженням і таланту студентів-істориків можна побачити наживо, стати частиною історії тут і тепер.

    Керівник творчого об’єднання «Ніч в університеті», на рахунку якого «Ніч у Червоному», «Ніч у Жовтому», а найближчим часом знову «Ніч у бібліотеці» (імені М.Максимовича), - Голова студентського парламенту історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Руденко. Слідкуйте за анонсами, а поки - залишайте відгуки і коментарі у мережі з хештегом #Ніч_у_Жовтому

    Прес-центр ІФ

  • Зустріч із представниками Denis School у рамках Тижня філологічних професій

    В останній день Тижня філологічних професій до Інституту філології завітали представники компанії Denis School. Міжнародний холдинг, який існує 24 роки, має мережу шкіл вивчення іноземної мови, де працює близько ста викладачів, і на цьому не зупиняються.
    Для Інституту філології, де вивчають і викладають 30 мов, вакансії Denis School є актуальними, тож зацікавили студентів.

    Керівник корпоративного відділу пані Марина та керівник навчально-методичного відділу розказали про особливості роботи викладачів у школі, про різницю викладання іноземної мови студентам у вишах, і корпоративним клієнтам у компаніях.

    Однак нових викладачів усьому навчать, адже для кожного нового співробітника є свій наставник, проводяться тренінги. Також викладачів забезпечують різноманітними матеріалами, які обираються, згідно напрацьованих методик. Нині ведуться переговори про проходження практик студентів Інституту філології у Denis School.

    Тож Тиждень філологічних професій показав, що перспективи для філологів є, а компанії-роботодавці презентували, у який спосіб можуть бути застосовані мови, які вивчаються в ІФ.

    За деталями і з пропозиціями співпраці звертатися до заступника директора Інституту філології, яка відповідає за практикозорієнтоване навчання філологів Галини Усатенко: galyna.usatenko@gmail.com, каб. 88

    Категорії: 
  • Global career fest в Інституті філології

    15 грудня в інституті філології відбувся Global career fest, організатором якого виступила заступник директора Галина Усатенко спільно з Центром працевлаштування КНУ.

    У межах цього фестивалю відбулися презентації вакансій для філологів.
    Родзинкою фестивалю став освітній лекторій від представників провідних компаній України, який офіційно розпочав проректор Володимир Бугров. Він підкреслив, що подібні зустрічі важливі через можливість особистого запитування.

    Віце-президент із питань комерції ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" Сергій Фоменко розповів студентам, у чому полягає робота філолога у компанії МАУ, хоч і здаєтья, що digital-технології поглинули все. Одина з вакансій - SMM. "Треба вміти переконувати і це можуть майстри слова - філологи", - сказав пан Сергій. Необхідність молодих і активних, стресостійких кадрів є і в контакт-центрі. Адже компанія перевозить близько 6 мільйонів пасажирів на рік. Треба вміти вислухати, поради, а часто і переконати пасажира в чомусь. При цьому, Сергій Фоменко зауважив, що є необхідність у знавцях найрізноманітнших мов, особливо китайська і фарсі. "Роки роботи будуть складними, але точно не будуть умними. І якщо вже потрапляєш у МАУ, то закохуєшся і не можеш полишити компанію", - наголосив віце-президент.

    Про важливість уміння оперувати словом говорила Тетяна Пушнова, керівник порталу Ukraine Today. Пані Тетяна працює в 1+1 медіа з 2010 року, а протягом двох років очолювала Телевізійну Службу Новин на телеканалі 1+1. На зустрічі спікер поділилася зі студентами, що має скепсис до науки "журналістика" і означила: "Філологія - першоджерело всіх наук, бо працює зі словом, смислами і значеннями. Тож філологи здатні вдало і швидко аналізувати тексти". Тетяна Пишнова розказаа, що відбувається в медіа зі словом та як працює пропаганда, а студентів запросила подавати резюме на вакансії редактора стрічки новин, відеоредактора та журналіста відділу культури.

    На зустріч завітала і спеціаліст зі зв'язків із громадськістю Представництва ООН в України Вікторія Андрієвська. Вона розповіла про специфіку роботи організації, коротко окреслила напрями, де можна реалізуватися філологам. При цьому, основною вимогою є досконале знання англійської мови і хоча б дворічний досвід.

    Також прийшла на зустріч зі студентами випускниця Інституту філології Леся Мудрак, яка нині працює у видавництві "Самміт-книга". Як випускниця пані Леся поділилася власним досвідом пошуку роботи і наголосила, що завжди рада допомогти тепер нинішнім студентам-філологам.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Аліна Карбан, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Розпочався Тиждень філологічних професій в ІФ

    14 грудня в Інституті філології розпочався Тиждень філологічних професій. Цього дня на зустріч зі студентами завітали потенційні роботодавці, представники тих сфер, де фах філолога необхідний.

    Андрій Гончарук, директор видавництва "Люта справа", розповів про специфіку роботи редактора. За його слова, "редактор - та людина, яка знає смак літератури, це друга людина у видавництві після письменника". Порівнюючи видавничу справу з кіноіндустрією, пан Андрій сказав: "Видавець - це продюсер, редактор - це режисер". Сьогодні редактор - це "співучасник літературного дійства, яке завершується виданням книги".

    Завітала на зустріч і представниця компанії "Вертольоти України" Анна Романова, яка розповіла, якими затребуваними можуть бути перекладачі в авіаційній сфері. Компанія завжди відкрита для молодих фахівців, які витримують часті відрядження і стійкі до стресів.

    Детальніше про роботу редактора розповіла викладач Інституту журналістики Мирослава Прихода, яка 15 років працювала на посаді головного редактора видавництва "Літопис". Вона розповіла на прикладі книжок З.Мазоха, В.Генріксен та А.Содомори шлях від рукопису/ машинопису до друкованої книги. "Редактор - той, хто мислить і домислює, той, хто творить і співтворить із автором. Місія редактора - облагороджувати текст", - окреслила специфіку редакторської праці пані Мирослава.

    Студенти отримали відповіді на питання, які їх цікавили та побачили шляхи фахової реалізації філолога. Так пройшов перший день Тижня філологічних професій, а вже 15 грудня в Інституті філології відбудеться Global career fest, роздинкою якого стане освітній лекторій.

    За детальною інформацією звертайтеся до заступника директора Інституту філології, яка відповідає за практикозорієнтоване навчання філологів Галини Усатенко: galyna.usatenko@gmail.com

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Світлана Пиркало

    Світлана Пиркало, прес-секретар ЄБРР, член журі літературної премії Книга року ВВС (випуск 1998 року): "Філологія розвинула в мені відчуття, що до мови та літератури потрібно підходити професійно. Я вийшла в життя з переконанням, що мова і література - це справа не кабінетна, і не бібліотечна, і не теоретична, а дуже практична і жива. Вдячна викладачам за те, що підтримували це моє переконання, підтримували мій Словник українського молодіжного сленгу, який я уклала ще на третьому курсі, мої перші літературні спроби. Ще під час університету я пішла в журналістику, де тоді українська мова була в дуже обмеженому вжитку. Була кореспондентом, редактором, оглядачем, потім 9 років пропрацювала на радіо ВВС, в українській редакції в Лондоні. Саме там я з колегами заснувала літературну премію Книга року ВВС. Вже 12-й рік я є членом журі, і вже 5-й рік представляю там Культурну програму Європейського Банку Реконструкції і Розвитку (з 2011 року я працюю в прес-службі ЄБРР у Лондоні). Вважаю підтримку нової, живої, жвавої і сучасної літератури українською мовою або в перекладі на українську своєю головною місією як випускниці Інституту Філології. Хай живе Інститут Філології!"

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to проект місяця