святкування

  • Цікаві факти про кримськотатарську мову

    З понеділка в Інституті філології проходить тиждень тюркських мов, однією з яких є кримськотатарська! Актуальність вивчення цієї величної мови зумовлюється великою кількістю її носіїв на теренах України – ця мова посідає третє місце серед мов нашої Батьківщини за чисельністю носіїв після української та російської. Окрім Криму, мова також поширена на півдні Херсонської області. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію на півострові, частина кримських татар нині змушена переселитися до Києва, Львова та інших міст України. Запровадження нової спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» в Інституті філології дасть змогу готувати фахівців з цієї мови у провідному університеті країни (до 2014 року така спеціальність існувала лише в Кримському інженерно-педагогічному університеті та в Таврійському національному університеті (м. Сімферополь).

    Інтенсивні українсько-кримськотатарські мовні контакти почалися, ще коли Богдан Хмельницький уклав договір із кримським ханом, який допомагав гетьманові в національно-визвольній боротьбі українців. Кримські татари - народ, який історично сформувався в Криму. Це жителі створеного у середині XV ст. Кримського ханства.

    Що цікаво, в українській мові є багато запозичень із власне кримськотатарської мови. Вони стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви топонімів, тварин і природних явищ. Приблизно 4000 тюркізмів має українська мова, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо.

    Інтерес до вивчення кримськотатарської мови нині зростає завдяки значній кількості її носіїв на території України, її близькій спорідненості з турецькою мовою, а також наявності постійно оновлюваних культурних та освітніх програм і організацій, які розвиваються та розширюють свій склад, шукаючи компетентних фахівців із кримськотатарської мови і літератури та культури.

    На цьому “Хвилинка для ерудитів” закінчена :)

    Вікторія Мартин

  • Урочисті заходи до Дня визволення України від німецьких загарбників

    28 жовтня в Київському університеті імені Тараса Шевченка відбулася низка заходів, присвячених Дню визволення України від німецьких загарбників. Зокрема, відбулося засідання президії Ради ветеранів війни і праці Університету; організували почесний караул біля Пам’ятного знака викладачам і студентам Університету, загиблим у боях Великої Вітчизняної війни; відбулося покладання квітів до Пам’ятного знака від ректорату та інших підрозділів Університету; в Актовій залі Червоного корпусу відбулися урочистий концерт, театралізована постановка та вистава драматичного театру «Голос» під керівництвом Оксани Русіної «І день був перший».

    Фото: Валерій Попов

  • Розпочалося святкування тижня тюркських мов

    27 жовтня з ініціативи кафедри тюркології відбулося відкриття тижня тюркських мов та культур в Інституті філології. На урочистому відкритті були: директор Інституту проф. Григорій Семенюк, аташе з культурних питань Посольства Турецької Республіки в Україні Берат Йилдиз, координатор програми TIKA в Україні Хаджи Байрам Болат, представники організації "Тамга", хореограф кримськотатарського народного танцю Ельнара Абдуллаєва, Заслужена співачка АР Крим Ленара Османова, колеги з Київського національного лінгвістичного університету, працівники Музею Івана Гончара, студенти, викладачі та друзі кафедри тюркології Інституту.

    Відкрив святкування тижня тюркських мов директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. У вітальному слові Григорій Фокович зауважив, що нині в Інституті турецьку та кримськотатарську мови вивчають близько 90 студентів, навчання яких забезпечує всім необхідним Турецьке агенство зі співробітництва та координації при Кабінеті міністрів Турецької Республіки (ТІКА). Завдяки "ТІКА" в Інституті облаштовано кафедру, центр та дві аудиторії, тому директор подякував представникам "ТІКА" за допомогу та співпрацю.

    З вітальними словами виступили і запрошені гості свята. По завершенню урочистої частини розпочався концерт, у якому взяли участь хореограф кримськотатарського народного танцю Ельнара Абдуллаєва, Заслужена співачка АР Крим Ленара Османова, студенти спеціальностей "турецька мова і література та переклад" та "кримськотатарська мова і література та переклад", ансамбль української музики "Роксоланія" та етно-модерновий гурт "Прелеста".

    По завершенню в.о. завідувача кафедри тюркології к.філол.н. Ірина Покровська подякувала гостям за те, що завітали на свято, а студентам та викладачам -що відгукнулися та допомогли організувати урочисте відкриття та концерт.

    Категорії: 
  • Лекція-концерт Нансі Романо

    У рамках святкування XIV тижня італійської мови у світі відбулася лекція-концерт Нансі Романо "Музичне бароко від Риму до Венеції" за участі ансамблю "The Kiev Baroque Consort".

  • Програма святкування 10-річчя кафедри китайської, корейської та японської філології

    11:10 - 11:30 - хол першого поверху Інституту філології

    Китайська мова: майстер клас із Цзяньчжи: китайського мистецтва вирізання з паперу.

    Індонезійська мова: майстер-клас із батіку

    В’єтнамська мова: знайомство з вишивкою гладдю, поробками з бамбуку, глини, вишивкою на виробах; майстер клас із малювання картин піском.

    Корейська мова: запис імен хангилем; вікторина та передбачення для всіх бажаючих!

    Японська мова: фото у весільних кімоно; майстер-клас з каліграфії; гра з перекладання рису паличками.

    ЛОТЕРЕЯ

    Кожен бажаючий зможе взяти участь в лотереї. Для цього потрібно взяти лотерейний квиток на відповідному столику, пройти всі майстер-класи і отримати 5 позначок. Потім написати своє ім’я та прізвище розбірливими літерами та опустити квиток у скриньку.

    Найважливіше: розіграш призів відбудеться в Актовій залі Інституту філології о 13:00. Для того, щоб отримати свій приз у разі виграшу, потрібно бути присутнім у залі в цей час.

    13:00 – 15:00 - театральний фестиваль від студентів кафедри. 5 мов позмагаються за перехідний трофей!

    Дізнайтесь, хто стане володарем трофею цього року!)

  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • XIV Тиждень італійської мови у світі. День другий

    21 жовтня у рамках XIV Тижня італійської мови у світі, що проходить в Інституті філології, відбувся показ кінострічки "La grande belleza" відомого італійського кінорежисера Паоло Соррентіно (премія "Оскар" 2014 року). Коментувала стрічку лектор з Італії, викладач Товариства Данте Аліг'єрі та Київського національного лінгвістичного університету Роселла Натілі. Після перегляду стрічки відбулася студентська дискусія.

    Фото Валерія Попова

  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • Святкування Покрови з "Роксоланією"

    15 жовтня у Мистецькому салоні Червоного корпусу відбувся концерт "Покрова козацька. Покрова весільна" за участю Народного ансамблю української музики "Роксоланія". Всі бажаючі змогли почути козацькі, рекрутські та весільно-обрядові пісні, а також насолодитися традиційним обрядом українського весілля.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • «Вічне відлуння Еллади»

    10 жовтня 2014 р. у приміщенні Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся урочистий вечір, присвячений 75-річному ювілею професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко та 15-річчю заснованої нею кафедри елліністики.

    Культурну програму було підготовлено за підтримки Видавничого дому Дмитра Бураго та Посольства Грецької Республіки в Україні.

    У програмі взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос, Надзвичайний та Повноважний Посол Кіпру в Україні пан Вассос Чемберлен, секретар посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури пан Агапіос Калогноміс, завідувач кафедри елліністики, учень ювілярки доц. А. О. Савенко, професори та студенти Київського національного університету, члени Спілки письменників України, представники грецьких підприємств, що працюють в нашій країні, члени грецьких товариств України.

    З вітальним словом виступив Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос. Він підкреслив важливість викладання грецької мови та поширення грецької культури в Україні, адже «грецька культура ще з античних часів поставила в центр всесвіту людину, зробила її мірилом всіх речей, що й зумовило тяглість грецької культурної традиції упродовж тисячоліть». Саме тому, на думку В. Пападопулоса, «грецька культура становить важливе підґрунтя для взаєморозуміння та плідної співпраці всіх народів».

    Директор Інституту української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко у своєму виступі підкреслив давні й глибокі культурні зв’язки між українством та грецьким народом і, привітавши ювілярку з виходом у світ тому її вибраних праць, відзначив дивовижну здатність проф. Н. Ф. Клименко «бачити в українському грецьке та невтомно вивчати всі його прояви в нашій мові».

    Ювілярка проф. Н. Ф. Клименко та проф. О. Д. Пономарів поділилися з присутніми спогадами про своїх учителів – перших українських неоелліністів проф. А. О. Білецького та доц. Т. М. Чернишову.

    Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету доц. А. Ясіновський присвятив свою промову відновленню традицій класичної філології у повоєнному Львові завдяки невтомній праці Соломона Яковича Лур’є.

    Культурну програму продовжили студенти Київського національного університету, що вивчають грецьку мову. Магістранти кафедри загального мовознавства та класичної філології прочитали вірші Архілоха та Анакреонта, а також «Першого послання до коринтян» апостола Павла давньогрецькою і українською мовами. Студентки кафедри елліністики декламували вірші Д. Соломоса, К. Кавафіса та Я. Рицоса новогрецькою мовою і зачитали переклади цих творів, виконані найкращими перекладачами з новогрецької – О. Пономаревим, В. Степаненком та А. Савенком. Пролунав і Шевченків «Заповіт» у неперевершеному перекладі Я. Рицоса, а оперна співачка Олена Гончарук вшанувала пам’ять Великого Кобзаря, виконавши пісні на його вірші. Студентки кафедри англійської філології, що вивчають новогрецьку, виконали пісню «Море широке», написану Маносом Хатзидакісом на слова Й. Руссоса.

    Хореографічний ансамбль грецького танцю «Зорбас» під керівництвом О. Ф. Шайтан та учні середньої школи № 94 «Еллада» із поглибленим вивченням новогрецької мови виконали дивовижні грецькі танці, серед яких і відомі «хасапікос» та «кулурйотис».

    Завершуючи культурну програму, Д. С. Бураго побажав всім елліністам України нових наукових і художніх звершень в ім’я українсько-грецької дружби.

    доц. Столярова А.А.


    Відеозвіт святкування

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to святкування