святкування

  • Ми вдячні вам за те, що ви розділили з нами наше свято! (Ліза Тишкевич про 10-річчя кафедри китайської, японської, корейської )

    30 жовтня Інститут філології запалав тепло-червоним полум’ям китайських ліхтариків, адже саме в цей день кафедра китайської, корейської та японської філології святкувала свій ювілей - 10 років!

    На свято завітав чи не весь Інститут! На великій перерві в холі студенти китайської, корейської, японської, індонезійської та в’єтнамської філології дарували гостям можливість повністю зануритись у атмосферу культури країн, мову яких вони вивчають. Студенти та викладачі мали змогу скуштувати різноманітні східні смаколики, сфотографуватися у весільному кімоно, намалювати картини піском та багато іншого. Гості також взяли участь у різних майстер-класах, дізналися основи японської каліграфії, вирізали китайські «цзяньчжи», записували свої імена незвичайною корейською абеткою, а поціновувачі суші позмагалися у перекладанні сухого рису паличками на швидкість.

    Родзинкою ж програми став театральний батл, який продемонстрував неабиякі акторські здібності філологів. П’ять команд відчайдушно змагалися за головний трофей фестивалю. У складі журі були представники посольств країн, мови яких вивчають наші студенти. Першість, а разом з нею і авторський варіант «золотої пальмової гілки», здобули китаїсти, які поставили виставу китайською мовою. Судді також відзначили японістів, які переробили японську легенду про богиню сонця на сучасний лад. Корейська казка теж заслужила гучні овації. В’єтнамісти розчулили присутніх піснею про мир, а запальний індонезійський танець допоміг кожному в залі зануритися у витончену атмосферу чарівного сходу.

    Усі були задоволені, отримали хороший настрій, приємні враження та щось нове таки дізнались про Далекий Схід. Ми вдячні вам за те, що ви розділили з нами наше свято!

    Ліза Тишкевич

    Категорії: 
  • День будителів в Інституті

    Щороку 1 листопада в Інституті філології кафедра слов'янської філології відзначає національне свято Болгарії – День будителів. Будителями називають активних діячів національного і культурного відродження початку і середини XIX століття, коли Болгарія ще перебувала під османським пануванням. Завдяки народним будителям був створений незалежний Болгарський екзархат, почалося відродження театру, з’явилися літературні та наукові твори цією мовою. Серед болгарських народних будителів можна назвати Христо Ботева, Васила Левського, братів Костянтина і Димитра Міладинових, Софронія Врачанського та багатьох інших. Більшість із них були вчителями і духівниками, своїм подвижництвом вони зуміли дати поштовх зростанню національної самосвідомості. Вперше свято стали відзначати у Пловдиві 1909 року, а з 1921 по 1945 рік День народних будителів був офіційним державним святом. У новітній історії Болгарії свято знову відродили у 1992 році. 1 листопада у Болгарії не навчаються, проводять урочисті збори і вечори, присвячені пам'яті діячів болгарського Відродження, виступають у «читалищах» творчі колективи, покладають квіти до пам'ятників подвижників-будителів.

    Цьогоріч співробітники кафедри слов'янської філології підготували надзвичайно цікаву культурно-освітню програму святкування Дня будителів. З ініціативи Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Інституту філології на свято були запрошені Надзвичайний міністр Посольства Республіки Болгарії Веселін Іванов, Радник з освіти Посольства Республіки Болгарії в Україні Петр Танев, аташе культури та освіти Посольства Республіки Болгарії в Україні Елена Слатінска-Ованезова, заступник директора Інституту філології Валерій Чемес, колеги з Бердянського університету. З вітальними словами виступили гості, директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Олена Чмир та лектор болгарської мови, літератури та культури пані Маріета Гіргінова.

    По завершенню урочистої частини свята культурну програму презентували студенти-болгаристи, які розповіли про історію та сучасність святкування Дня народних будителів, про діячів національного і культурного відродження Болгарії, а також заспівали декілька пісень болгарською. У Шевченків рік День будителів в Інституті студенти присвятили болгарським перекладачам творів Тараса Шевченка, а саме Любену Каравелову, Райко Жинзифову та багатьом іншим. Читаючи поезії Кобзаря українською та болгарською мовами, студенти продемонстрували, що у кожного народу є свої духовні будителі. Для нас, українців, найбільшим будителем є Тарас Шевченко. Його творчість і подвижництво сформували нашу національну свідомість, модерну українську націю як таку.

    Святкування Дня будитилів сьогодні є надзвичайно символічним, адже нещодавно ми стояли на Майдані, будучи будителями народного духу, відроджуючи справедливість, гордість та самосвідомість нашої нації.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Феєричне завершення Тижня тюркських мов в Музеї Івана Гончара

    31 жовтня в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відбулося феєричне й видовищне завершення Тижня тюркських мов, що проходив у Інституті філології з 27 по 31 жовтня.

    У програмі вечора був майстер-клас "Тюркські кухні" (приготування традиційних турецьких, кримськотатрських, гагаузьких та азербайджанських страв). Вели майстер-клас викладачі кафедри тюркології Інституту філології Ірина Прушковська, Афізе Емірамзаєва, Тудора Арнаут, Заміна Алієва.

    Після того відбулися сятковий фуршет "Тюркські ласощі", благодійний ярмарок виробів ручної роботи й святковий концерт.

    Фото: Валерій Попов

  • Лекція Олександра Рибалка про урумську мову для тюркологів

    31 жовтня відбувся останній захід у рамках Тижня тюркських мов в Інституті філології. Студентам спеціальностей «турецька мова і література та переклад» і «кримськотатарська мова і література та переклад» прочитав лекцію відомий дослідник мов алтайської макросім’ї Олександр Рибалко. Він підготував відео- та аудіопрезентацію про одну із рідкісних тюркських мов –урумську.

    Урумська мова – одна із мов греків Приазов’я (північне узбережжя Азовського моря). Нею розмовляє населення, яке проживає в сучасній Донецькій (близько 20 сіл) й Запорізькій (1 село) областях.

    Сформувалася урумська мова в Середньовіччі на території Криму. Її основу складають кипчакські й огузські компоненти.

    Cлово «урум» турки Кримського півострова застосовували відносно християнського населення, зокрема етнічних греків, за часів Османської імперії. Частина цих греків, живучи довгий час у тюркомовному оточенні, стала розмовляти урумською мовою – діалектом тюркської, зберігаючи при цьому свою віру й звичаї. Інша частина греків – «румеї» – продовжила користуватися близьким до новогрецької мови діалектом – румейським. Таким чином, утворилося дві різні у мовному відношенні субетнічні групи греків – уруми та румеї.

    У 1778-1780 рр. греки переселяються на північне узбережжя Азовського моря, де засновують місто Маріуполь і 20 сіл навколо. Відтоді румеїв і урумів називають однаково – «приазовськими» греками.

    Певний час греки нікого не допускали на свою територію – укладали шлюби лише в середині своєї етнічної групи, мали по декілька діалектів у межах своїх мовних субетнічних груп. Це забезпечило «живучість» і збереження мовних і культурних традицій урумів і румеїв.

    Перші записи урумської мови були здійснені в XIX столітті дослідником С.Марковим. Ці матеріали є дуже цінними, оскільки в них закарбована ще «чиста» урумська мова. Згодом, її вивчали М.П.Гайдай (1930-ті рр.), тюркологи з Ленінградського університету (1950-ті рр.). Найповніше дослідження урумської мови належить О.Гаркавцю. Він видав «Урумський словник» і працю «Уруми надазов’я». У 2004-2006 рр. до поселень урумів у лінгвістичну експедицію їздили вчені Санкт-Петербурзького університету. В результаті експедиції було видано збірник «Язык и этническая идентичность», «Урумский язык». Останнє видання хоча і не претендує на статус повноцінного підручника з урумської мови, але може зорієнтувати бажаючих вивчити цю мову в основах її граматики, орфографії та лексики.

    Уруми не мають офіційно затвердженого алфавіту. Нині вони користуються кириличною абеткою з додаванням своїх особливих графем.

    Нині на території Донецької області проживає близько 90 тис. етнічних греків. Більшість із них – уруми. Однак, на жаль, урумська мова ніде не застосовується й не викладається, тому природно зникає з буденного життя «українських» греків. Носіями чистої урумської є лише невелика кількість старожилів.

    Наразі, аби якось підтримати культурні традиції урумів, агенція «АртПоле» запрошує творчі колективи цієї етнічної групи брати участь у пісенних фестивалях.

    На завершення лекції Олександр Рибалко презентував студентам-тюркологам аудіозаписи пісень, віршів, казок урумською мовою.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Кафедрі китайської, корейської та японської філології - 10 років!

    30 жовтня один із найбільших підрозділів Інституту філології – кафедра китайської, корейської та японської філології – святкує своє 10-річчя!

    Студенти всіх далекосхідних спеціальностей підготували програму заходів для відзначення ювілею кафедри. Зокрема, в холі Жовтого корпусу з 11.30 розпочалося святкування Дня сходознавця. По периметру дзеркального холу організатори виставили столи, на яких було презентовано національну їжу й елементи традиційного побуту п’яти країн – Китаю, Японії, Кореї, Індонезії та В'єтнаму. Студенти, які вивчають мову цих далекосхідних країн, пропонували всім бажаючим взятии участь у вікторинах, майстер-класах із національної каліграфії та живопису, дізнатися, як звучать слов'янські імена східними мовами тощо. Місце біля кожного столу було також прикрашене світлинами з визначними місцями представлених країн, їх геральдикою й національною символікою.

    О 13.00 в Актовій залі Інституту філології святкування ювілею кафедри продовжилося театральним фестивалем. На свято завітали гості з багатьох дипломатичних корпусів: перший секретар Посольства Японії в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні, другий секретар посольства В'єтнаму в Україні, секретар з питань освіти посольства Кореї в Україні. Першому слово надали заступнику директора з навчально-методичної роботи Сергію Саєнку. Він привітав кафедру-ювіляра від імені адміністрації Інституту та Університету.

    Студентів, викладачів і гостів свята також привітав завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології проф. Іван Бондаренко. «Сьогодні наша кафедра є однією з наймолодших, але й найпотужніших підрозділів Інституту філології. На ній працюють молоді й дуже талановиті викладачі, навчання на кожній із наших спеціальностей забезпечують декілька носіїв мови, на підході – захисти докторських співробітників кафедри», - зазначив Іван Петрович й додав: «Сонце сходить на Сході. Вже давно стало зрозуміло, що за Сходом – майбутнє, тому, шановні студенти, ви зробили один із найправильніших виборів у житті, вступивши до наших лав».

    Ювілярів також привітало керівництво й учні Українського гуманітарного ліцею та Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням китайської та японської мов №129.

    За тим розпочався театральний марафон, в якому взяли участь студенти всіх східних спеціальностей. За золоту «Пальмову гілку» боролися китаїсти (поставили уривок із фільму «Подорож на Захід»), кореїсти (презентували реаліті-шоу «Холостячка»), японісти (представили сімейне шоу «Хата на тата»), знавці в’єтнамської (показали шоу «В’єтнам має талант», заспівали та затанцювали) та індонезійської (поставили східну легенду) філології. Журі вирішило нагородити команди за такими номінаціями: «Найкраща акторська гра» - команда в’єтнамських філологів, «Приз симпатій журі» - команда японістів, «Найкращі костюми» - команда індонезійських філологів, «Найавтентичніший сценарій» - команда кореїстів. Переможцем фестивалю і володарем золотої «Пальмової гілки» стала команда китаїстів. Вітаємо переможців!

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Цікаві факти про кримськотатарську мову

    З понеділка в Інституті філології проходить тиждень тюркських мов, однією з яких є кримськотатарська! Актуальність вивчення цієї величної мови зумовлюється великою кількістю її носіїв на теренах України – ця мова посідає третє місце серед мов нашої Батьківщини за чисельністю носіїв після української та російської. Окрім Криму, мова також поширена на півдні Херсонської області. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію на півострові, частина кримських татар нині змушена переселитися до Києва, Львова та інших міст України. Запровадження нової спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» в Інституті філології дасть змогу готувати фахівців з цієї мови у провідному університеті країни (до 2014 року така спеціальність існувала лише в Кримському інженерно-педагогічному університеті та в Таврійському національному університеті (м. Сімферополь).

    Інтенсивні українсько-кримськотатарські мовні контакти почалися, ще коли Богдан Хмельницький уклав договір із кримським ханом, який допомагав гетьманові в національно-визвольній боротьбі українців. Кримські татари - народ, який історично сформувався в Криму. Це жителі створеного у середині XV ст. Кримського ханства.

    Що цікаво, в українській мові є багато запозичень із власне кримськотатарської мови. Вони стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви топонімів, тварин і природних явищ. Приблизно 4000 тюркізмів має українська мова, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо.

    Інтерес до вивчення кримськотатарської мови нині зростає завдяки значній кількості її носіїв на території України, її близькій спорідненості з турецькою мовою, а також наявності постійно оновлюваних культурних та освітніх програм і організацій, які розвиваються та розширюють свій склад, шукаючи компетентних фахівців із кримськотатарської мови і літератури та культури.

    На цьому “Хвилинка для ерудитів” закінчена :)

    Вікторія Мартин

  • Урочисті заходи до Дня визволення України від німецьких загарбників

    28 жовтня в Київському університеті імені Тараса Шевченка відбулася низка заходів, присвячених Дню визволення України від німецьких загарбників. Зокрема, відбулося засідання президії Ради ветеранів війни і праці Університету; організували почесний караул біля Пам’ятного знака викладачам і студентам Університету, загиблим у боях Великої Вітчизняної війни; відбулося покладання квітів до Пам’ятного знака від ректорату та інших підрозділів Університету; в Актовій залі Червоного корпусу відбулися урочистий концерт, театралізована постановка та вистава драматичного театру «Голос» під керівництвом Оксани Русіної «І день був перший».

    Фото: Валерій Попов

  • Розпочалося святкування тижня тюркських мов

    27 жовтня з ініціативи кафедри тюркології відбулося відкриття тижня тюркських мов та культур в Інституті філології. На урочистому відкритті були: директор Інституту проф. Григорій Семенюк, аташе з культурних питань Посольства Турецької Республіки в Україні Берат Йилдиз, координатор програми TIKA в Україні Хаджи Байрам Болат, представники організації "Тамга", хореограф кримськотатарського народного танцю Ельнара Абдуллаєва, Заслужена співачка АР Крим Ленара Османова, колеги з Київського національного лінгвістичного університету, працівники Музею Івана Гончара, студенти, викладачі та друзі кафедри тюркології Інституту.

    Відкрив святкування тижня тюркських мов директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. У вітальному слові Григорій Фокович зауважив, що нині в Інституті турецьку та кримськотатарську мови вивчають близько 90 студентів, навчання яких забезпечує всім необхідним Турецьке агенство зі співробітництва та координації при Кабінеті міністрів Турецької Республіки (ТІКА). Завдяки "ТІКА" в Інституті облаштовано кафедру, центр та дві аудиторії, тому директор подякував представникам "ТІКА" за допомогу та співпрацю.

    З вітальними словами виступили і запрошені гості свята. По завершенню урочистої частини розпочався концерт, у якому взяли участь хореограф кримськотатарського народного танцю Ельнара Абдуллаєва, Заслужена співачка АР Крим Ленара Османова, студенти спеціальностей "турецька мова і література та переклад" та "кримськотатарська мова і література та переклад", ансамбль української музики "Роксоланія" та етно-модерновий гурт "Прелеста".

    По завершенню в.о. завідувача кафедри тюркології к.філол.н. Ірина Покровська подякувала гостям за те, що завітали на свято, а студентам та викладачам -що відгукнулися та допомогли організувати урочисте відкриття та концерт.

    Категорії: 
  • Лекція-концерт Нансі Романо

    У рамках святкування XIV тижня італійської мови у світі відбулася лекція-концерт Нансі Романо "Музичне бароко від Риму до Венеції" за участі ансамблю "The Kiev Baroque Consort".

  • Програма святкування 10-річчя кафедри китайської, корейської та японської філології

    11:10 - 11:30 - хол першого поверху Інституту філології

    Китайська мова: майстер клас із Цзяньчжи: китайського мистецтва вирізання з паперу.

    Індонезійська мова: майстер-клас із батіку

    В’єтнамська мова: знайомство з вишивкою гладдю, поробками з бамбуку, глини, вишивкою на виробах; майстер клас із малювання картин піском.

    Корейська мова: запис імен хангилем; вікторина та передбачення для всіх бажаючих!

    Японська мова: фото у весільних кімоно; майстер-клас з каліграфії; гра з перекладання рису паличками.

    ЛОТЕРЕЯ

    Кожен бажаючий зможе взяти участь в лотереї. Для цього потрібно взяти лотерейний квиток на відповідному столику, пройти всі майстер-класи і отримати 5 позначок. Потім написати своє ім’я та прізвище розбірливими літерами та опустити квиток у скриньку.

    Найважливіше: розіграш призів відбудеться в Актовій залі Інституту філології о 13:00. Для того, щоб отримати свій приз у разі виграшу, потрібно бути присутнім у залі в цей час.

    13:00 – 15:00 - театральний фестиваль від студентів кафедри. 5 мов позмагаються за перехідний трофей!

    Дізнайтесь, хто стане володарем трофею цього року!)

Сторінки

Subscribe to святкування