святкування

  • Відбувся урочистий захід з нагоди відзначення національних турецьких свят

    17 квітня в Інституті філології відбувся урочистий захід з нагоди відзначення Дня національного гімну Турецької Республіки та 100-ї річниці перемоги в битві за Дарданелли.

    На урочистості першим виступив заступник директора проф. Іван Бондаренко, який від імені ректора акад. Леоніда Губерського Київського університету та директора проф. Григорія Семенюка Інституту філології привітав усіх присутніх та подякував посольству за постійну увагу і підтримку кафедри тюркології та тюрколознавчих студій в Інституті філології.

    Наступним до слова запросили Посла Туреччини в Україні Йонет Тезеля. Пан Посол у своєму слові зауважив, що для святкування обрано гарне місце, адже Тарас Шевченко як символ Університету та Інституту зокрема уособлює в собі борця, філософа та генія усього світу. Йонет Тезель висловив приємність, що українські тюркологи пізнають турецьку культуру, історію. Також пан Посол зауважив, що співпраця з Інститутом філології триватиме й надалі, адже це розширює мовні горизонти обох народів.

    На урочистостях, присвячених турецьким святам, був присутній також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Виступаючи, він зауважив, що перша половина ХХ століття характеризується вибухами світового масштабу - двома світовими війнами. Світ перебував у напруженні. "Кожна війна вимагала виключення в майбутньому такої кількості жертв. До 2014 року здавалося, що вихід знайдено. Але, як виявилося, не всі країни засвоїли уроки війни. Деякі правителі нині, керуючись власними інтересами, ігнорують міжнародні конвенції і наступом йдуть на свого сусіда. Битва під Дарданеллою 100 років тому продемонструвала мужність і готовність турків боронити свій край. Ті народи, які тоді воювали проти Туреччини, засвоїли урок і наразі є партнерами її, це приємно", - зауважив Рефат Чубаров і по завершенню свого виступу привітав турецький народ із 100-ю річницею перемоги в битві за Дарданеллу.

    Подякували посольству, спілці бізнесменів Туреччини і ТІКА та зробили екскурс в історію також в.о. завідувача кафедри тюркології доц. Ірина Покровська та викладач Інституту Юнуса Емре Бюлент Хюнерлі, які організували урочистість.

    По завершенню вітань виступили студенти кафедри тюркології із декламуванням віршів, співом українських та турецьких пісень.

    Категорії: 
  • Маленька, але волелюбна Греція (захід з нагоди дня незалежності Греції, що відзначається 25 березня)

    28 березня в стінах Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята грецького народу – дня незалежності. 25 березня 1821 р. – святий для кожного грека день, адже він ознаменував початок національно-визвольної боротьби грецького народу проти турецьких поневолювачів, що тривала десять років і завершилася створенням незалежної грецької держави, яку ми сьогодні знаємо, любимо і чию мову так старанно вивчаємо.

    На заході були присутні Надзвичайний та повноважний посол Грецької Республіки в Україні п. Василіс Пападопулос, аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури п. Агапіос Калогноміс, аташе з економічних питань п. Димітрис Петропулос, професор Н. Ф. Клименко, доц. А. О. Савенко, носії грецької мови, що вчителюють у київській школі № 94 «Еллада» п. Костас Евангелінос та п. Афанасіос Галогаврос разом зі своїми учнями, члени грецького товариства м. Києва «Енотита» та його голова Дмитро Ліпіріді.

    Організаторами заходу виступили викладачі кафедри елліністики – доц. С. Є. Перепльотчикова, ас. І. В. Титаренко та прикріплена до кафедри викладачка з Греції Елені Піррі. Під їх керівництвом студенти І, ІІ та ІІІ курсів Інституту філології, що вивчають грецьку як першу та другу іноземну мову, підготували до виконання грецькі пісні, в яких оспівуються подвиги борців за волю грецького народу, мужність і самовідданість справі мирного населення і перемога у боротьбі зі злом. Студенти виконали хором акафіст Пресвятої Богородиці - візантійський гімн, який став своєрідним оберегом повстання, зачитали текст присяги членів одеського таємного гуртка Філікі Етерія, що ставив перед собою мету підняти у поневоленій Греції повстання проти турецьких загарбників, декламували революційний марш грецького просвітника Ригаса Фереоса, ліричний вірш «Білявка» національного поета Греції, автора гімну грецької держави Діонісіоса Соломоса та виконали декілька народних танців, хореографія яких розповідає про звитягу захисників грецького народу.

    Завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко зачитав власні переклади українською поезій Діонісіоса Соломоса, присвячені подіям грецької революції.

    На завершення Надзвичайний та повноважний посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос подякував організаторам заходу та студентам за чудове декламування грецьких віршів, бездоганне виконання пісень і танців та зазначив, що нашим студентам вдалося осягнути дух грецького народу, для якого свобода найважливіша за все, і в цьому греки і українці так схожі.

    Доц. А.А. Столярова

    Категорії: 
  • Філологи відсвяткували своє професійне свято

    30 березня вся філологічна родина відзначала день філолога. Студентський парламент ІФ організував з цієї нагоди святковий концерт, продемонструвавши багатогранність філологів, їх талановитість та любов до своєї професії.

  • Лекція-діалог Крістіни Куявінської-Кортні

    12 березня з нагоди відзначення 201-ї річниці у рамках міжнародного круглого столу "Всесвіт Тараса Шевченка" за сприяння кафедри історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства відбулася лекція-діалог голови факультету досліджень Великобританії та Британської Співдружності Університету міста Лодзь Крістіни Куявінської-Кортні. Модераторами зустрічі виступили завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства доктор філологічних наук, проф. Оксана Сліпушко та кандидат філологічних наук, критик, літературознавець, перекладач, письменник, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський.

  • Тарас про Тараса: зустріч з режисером фільму «Кобзар. Історія однієї книги»

    13-го о 13й в Інституті філології розпочалася розповідь Тараса про Тараса. Зустріч організувала кафедра історії літератури та шевченкознавства на чолі з Оксаною Сліпушко на честь відзначення 201-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка у рамках Міжнародного круглого столу «Всесвіт Тараса Шевченка».

    Випускник відділення україністики Інституту філології, а тепер Секретар Національної спілки кінематографістів України Тарас Ткаченко зняв спільно із режисером Сергієм Сотниченком на власний сценарій фільм «Кобзар. Історія однієї книги», присвячений 200-літтю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

    За словами режисера задум був об’ємним, але через обмеженість часу (зйомки проводилися у майданному січні 2014 року на студії Fresh Production) довелося «запихнути веcь сир в один вареник», тому основний акцент у фільмі зроблено сааме на прижиттєвих виданнях «Кобзаря», а більше - саме на першому, 1840 року. Тарас Ткаченко відмовився від того, щоби Тараса Шевченка у фільму грав один, загримований до ідентичності, актор, він просто вирішив показати у документальному фільмі два плани інтерв'юверів: один – коло наших сучасників (науковці, керівники архівів), другий – коло сучасників Шевченка (актори, що відтворювали шлях видання першого«Кобзаря»). Ну а вже обидва плани поєднував Андрій Куликов, який читав основний текст.

    Фільм викликав жваве обговорення присутніх науковців Інституту філології на показі. Валерій Федорович Чемес відзначив неповторність «персоніфікованої хроніки», а от Світлані Володимирівні Задорожній не вистачило у документальному фільмі текстів самого Тараса Шевченка. Однак у режиссера, сценариста і філолога-україніста за першою освітою – своє бачення створеної картини.

    Що свого часу підштовхнуло Тараса Ткаченка полишити наукову діяльність і стати режиссером? Cherchez la femme. Яка історія першого видання «Кобзаря»? Шукайте у фільмі.

    Каріна Дорошенко, аспірантка ІФ

  • Відзначенням 201-ї річниці з дня народження, закінчився рік Шевченка, але у той же час почалося його століття

    10 березня 2015 року в Актовій залі Червоного корпусу Університету пройшов захід з нагоди відзначення 201-у річницю з дня народження Тараса Шевченка. Ректор Шевченкового університету Леонід Губерський розпочав промову словами Тараса з листа до М.Костомарова: «Дуже хочеться притулитися до Університету. Як було б це добре». Але не судилося мислителю Шевченку, художнику і громадському діячеві стати викладачем Київського університету. Хоч у лютому 1847 року він і отримав дозвіл на зарахування у коло викладачів, але 5 квітня 1847 року Тараса Григоровича арештували. «І лише 5 березня 1939 року Київському національному університету присвоєно ім’я Тараса Шевченка», - підкреслив Леонід Васильович.

    З президії лунали промови визначних людей України.

    Михайло Сидоржевський, голова Спілки письменників України, привітав присутніх у залі з Днем Тараса Григоровича Шевченка. «9 березня 2015 року, відзначенням 201-ї річниці з дня народження, закінчився рік Шевченка, але у той же час почалося його століття. Це прецедент в українській культурі, коли одна особистість уособлює код нації. Під його впливом реалізувалася національна думка, свідомість», - наголосив Михайло Олексійович.

    Стіни Червоного корпусу 10 березня мали нагоду прийняти лауреатів почесної Шевченківської премії з літератури різних років: Івана Драч (лауреат 1976 року), Борис Олійник, теперішній голова комітету по присудженню Премії (лауреат 1983 року), В’ячеслав Ведмідь (2003 р.), Петро Перебийніс (2008 р.), Леонід Горлач (2013 р.), Мирослав Дочинець (2014 р.), Юрій Буряк (2015 р.), а також лауреат Премії 2015 року за почесне втілення образу Тараса Шевченка на театральній сцені Петро Панчук, який акторськи продекламував вірш Тараса Шевченка «Чи то доля та неволя».

    Лауреати ділилися власними спостереженнями щодо творчості Шевченка, філософії митця, а також читали вірші, присвячені Тарасу Григоровичу. Петро Перебийніс акцентував на дружбі і стосунках двох світочів літератури – П.Куліша і Т.Шевченка, Іван Драч нагадав про причетність до Кирило-Мефодіївського братства, членів якого порадив вшанувати пам’ятною дошкою. Згадуючи протокол допиту у справі кирило-мефодіївців, у свою чергу, В’ячеслав Медвідь процитував резолюцію про особу Шевченка, який «не до конца высказан, чувствуется скрытая сутность малороса». А от Мирослав Дочинець зазначив, що для нього «Тарас Шевченко не поет, не пророк, для мене він – медіум, а «Кобзар» – поклик і розрада. Саме Шевченко вивів літературну базіканину на плідну християнську ниву, відкрив нам європейську якість».

    Тож, з 1843 року, коли Тарас Шевченко переступив поріг Університету св. Володимира, і до сьогодні вітає у наукових стінах дух Тараса, підтвердженням чого є сам Університет та Інститут філології, при якому діє кафедра історії української літератури та шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку

    Урочистості до 201-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка розпочалися 9 березня як завжди традиційно - з покладання квітів до пам’ятника українському генієві. Вшанувати пам'ять Тараса Шевченка прийшли всі підрозділи Університету на чолі з ректором Леонідом Губерським. Наші філологи-шевченкознавці цьогоріч підготували насичену програму відзначення 201-ї річниці.

  • Вечорниці на Святого Андрія з грецькими елементами

    13 грудня 2014 року, на Святого Андрія, другий рік поспіль студенти, викладачі та друзі кафедри елліністики зібралися у закладі «Вільний простір ПАУЗА» (вул. Володимирська, 69) на вечорниці. Захід проводився в межах кураторської роботи з метою долучити студентів, які вивчають іноземну мову до українських традицій, оскільки майбутні викладачі/перекладачі є не лише знавцями іноземної мови, але, перш за все, носіями української культури. З іншого боку, проведення вечорниць мало на меті зґуртувати студентів різних курсів, які вивчають новогрецьку мову в Інституті філології.

    Цього року вечорниці вшанував своєю присутністю Надзвичайний та Повноважний Посол Греції в Україні пан Василіос Пападопулос, який по закінченні заходу відзначив відкритість наших студентів, їхню безпосередність та талановитість і побажав успіхів в опануванні новогрецької мови.

    Учасники та гості заходу познайомилися з традиціями святкування дня Святого Андрія в Україні та Греції та мали можливість взяти участь в обряді «Калита» та андріївських ворожіннях.

    Студенти першого курсу спеціальності «Новогрецька мова та література» представили новогрецькою мовою театралізовану постановку «Яблуко розбрату», а також підготували блок ігор. Зокрема, присутні розважалися, відгадуючи слова, які показували учасники («Шарада»), малюючи слова, які загадували інші тощо.
    Жодна грецька вечірка не обходиться без грецьких народних танців. Цього року вперше було представлено танок «Хасапіко» у виконанні студенток другого курсу спеціальності «Англійська мова та література» та «Англійський переклад» Черніченко Антоніни та Скиданової Аліни, а також студентки третього курсу спеціальності «Новогрецька мова та література» Охримчук Анастасії. Танок було підготовлено за допомогою викладача грецьких народних танців пана Константиноса Евангеліноса на заняттях гуртка, який проводиться для наших студентів регулярно на базі школи № 94. Потім усі бажаючі долучилися до загального танцю.

    Кафедра елліністики вдячна за допомогу в підготовці та проведенні заходу студентам першого та третього курсу спеціальності «Новогрецька мова та література». Окрема подяка Антоніні Черніченко (другий курс спеціальність «Англійська мова та література»), Анастасії Охримчук (третій курс спеціальність «Новогрецька мова та література»), Скидановій Аліні (другий курс спеціальність «Англійський переклад»), панові К. Евангеліносу, персоналу закладу «Вільний простір ПАУЗА».

    доц. кафедри елліністики С.Є. Перепльотчикова

    Категорії: 
  • Як в Інституті філології Андрія святкували

    Надвечір 12 грудня в Інституті філології відбулося щорічне святкування Дня Св. Андрія Первозванного, простіше кажучи – вечорниці на Андрія. Традиційні обряди – кусання калити, ворожіння, автентичні музику, танці та пісні – як завжди забезпечили студенти та викладачі кафедри фольклористики. До них приєдналося чимало охочих, аби сповна відчути дух пращурів, втілений в національних звичаях народних гулянь.

    На свято також завітали народні майстри, які давали майстер-класи з плетіння солом’яних і вовняних фігурок янголів, баранців, різноманітних оберегів, виготовлення картин на склі.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • Свято Католицького Різдва у полоністів

    10 грудня кафедра полоністики Інституту організувала Свято Католицького Різдва. Першокурсники, які вивчають польську мову, підготували Різдвяну виставу, до якої долучилися й інші студенти кафедри. Було весело, креативно та різдвяно.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to святкування