святкування

  • "Слов'янське Різдво" в Інституті філології

    Кафедра слов'янської філології разом зі студентами-славістами запрошують на традиційне святкування "Слов'янського Різдва" 18 грудня у 63 аудиторії

  • Андріївські вечорниці в Інституті філології

    11 грудня в Інституті філології відбулися традиційні Андріївські вечорниці.
    Ще до початку дійства гості мали змогу пофотографуватися у спеціально створеній до свята фотозоні, а дівчата заплести одна одній красиві коси на вечір.
    Дзеркальний хол Жовтого корпусу о 17:00 наповнився сміхом,музикою, магією ворожінь.
    Поки хлопці виконували завдання, щоби вкусити калиту, дівчата ворожили на тарілочках, воску, книзі. Студенти-фольклористи вчили присутніх народним танцям, які наші пращури танцювали на вечорницях. До запальних танців охоче доєднувалися і студенти, і викладачі.

    Фото - Валерій Попов

  • «Беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю»: заходи до дня народження Володимира Короткевича

    Тиждень. що минає, був сповнений подій на пошану видатного білоруського письменника, перекладача, сценариста. З 23 листопада проходили різноманітні заходи: виставка авторських книжок та літературознавчих праць про творчість Володимира Короткевича у читальному залі Інституту філології, радіопередачі, де звучали уривки авторських текстів Володимира та пісні білоруських виконавців.
    А от безпосередньо у день народження письменника, 26 листопада, студенти білоруського відділення та викладачі кафедри слов’янської філології зібралися на покладання квітів до пам’ятника Володимиру Короткевичу, розташованого на вул. М.Коцюбинського. Там читалися вірші автора, які, попри непогоду, зігрівали кожного.
    Із поверненням у стіни Інституту філології студенти влаштували чергову радіопередачу на пошану Володимира Короткевича, який навчався у цих стінах. Увазі слухачів було запропоновано не лише інформаційний текст, а й записи авторського читання поезії.
    Завершальним аккордом у заходах, присвячених 85 річниці з дня народження письменника, стала літературно-мистецька вистава, яку підготували студенти-білорусисти. Читалися вірші Володимира Короткевича, спогади про нього, а на екрані демонструвалися фотографії ювіляра.
    «Упершыню ўбачыў я здзіўленавокага, нязвыкла даверлівага, амаль па-малечы цыблакаватага і разам з тым мажнога хлопца, у якога нечакана спалучалася вяскова-мястэчкавая беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю. Было гэта ўвосень 1955 года на традыцыйнае нарадзе маладых у Каралішчавічах. Першае ўражанне памыляецца рэдка. Такім і застаўся, такім і быў Уладзімір», - згадує Короткевича Народний поет Білорусі Григорій Бородулін у зачитаних студентами листах.
    Зі словами привітаннями виступили і запрошені на захід поважні гості. Олексій Панкратенко, перший секретар Амбасади Республіки Білорусь в Україні зачитав вітальне слово від Надзвичайного повноважного посла Валентина Величка.
    Академік Григорій Півторак, очільник Української асоціації білорусистів, розповідав про життя Володимира Короткевича, про те, як письменник зазнавав цензури. Та сьогодні він не забутий, творчість перекладена дев’ятнадцятьма мовами і до 90-річчя готується повне зібрання творів автора у 25 томах, а також диски із записами радіопередач, конференції, де був присутнім Володимир Короткевич.
    До слова запросили і старшого наукового співробітника НАН України Олександра Скопненка, який поділився своїми дослідженнями життя і творчості автора, зачитав уривок з тексту Володимира Короткевича. адже «найкраще про автора скажуть його твори».
    На захід було запрошено і викладача Могилівського державного університету імені А.Куляшова - В’ячеслава Короткевича. Однофамілець письменника згадував, що відкрив для себе Володимира Короткевича в часи свого студентства : «Він - той, хто не боявся зачинених дверей, умів жити і жартувати у складних ситуаціях».
    Про Володимира Короткевича, талановитого письменника і світлу людину, говорилося багато. Студенти читали авторські вірші «Бацька», «Мір гэтаму дому», «Радок бяззбройны і бясспрэчны…», «Бацькаўшчына», цитували спогади Валентини Щадріної, Вячеслава Рагойши, Леоніда Кригмана, а наостанок метафоричне порівняння від Григорія Бородуліна: «Мы маем наскі, беларускі бурштын. Ён з беларускай жывіцы, з беларускага сонца. Ён трымае ўсмешку нашага сонца. У нас свой духоўны бурштын — Уладзімір Караткевіч, талісманны камень крывіцкае душы».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Візит Посла Туреччини до Інституту філології з нагоди святкування турецького Дня вчителя.

    24 листопада в Інституті філології з ініціативи кафедри тюркології відбулася зустріч із послом Туреччини в Україні Йонетом Джаном Тезелем. Приводом візиту високоповажного гостя стало святкування в Турецькій Республіці Дня вчителя.
    Із привітальним словом виступила завідувачка кафедри тюркології Ірина Покровська та викладач турецької мови Бюлент Хюнерлі.
    Посол Йонет Джан Тезель звертався до студентів із порадами та побажаннями, відповідав на питання.
    Звернувши увагу у своїй промові на присутність у залі студентів спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад», Йонет Джан Тезел почав говорити про політику Туреччини щодо Криму. «Крим – це окреме питання у нас. У зовнішній політиці треба реалістично оцінювати справи, але надавати значення людським почуттям та правам. У Криму все, як у текстах літератури. Крим – важливий особисто для мене. Татари – брати для турків. Я часто зустрічаюся з Рефатом Чубаровим, Мустафою Джемілевим. Наша делегація спеціально їздила в Крим для розуміння ситуації, що склалася, зсередини і зробила для себе висновки. Дуже приємно, що Україна з розумінням ставиться до населення Криму, особливо кримських татар, турбується про всіх тимчасово переміщених осіб».
    Йонет Джан Тезель був відкритим до спілкування, відповідав на питання студентів, пояснюючи тим, що статус посла не передбачає інакше, адже «кожного разу, сказавши неправду, ви наражаєте на небезпеку виглядати брехливою всю країну».
    Посол Туреччини, зокрема, наголосив на тому, що в Туреччині вкрай недостатня кількість фахівців зі знанням української мови.
    Наостанок Йонет Джан Тезель звернувся до аудиторії: «Ми розуміємо, що зараз в Україні криза, але ви маєте зрозуміти, що це, водночас, неабиякий трамплін до розвитку . Я бачу майбутнє України яскравим і вражаючим, потенційним і прогресивним. Бажаю вам успіхів!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Пишньоха Ольга

  • «Батьки мене народили, вчитель – зробив мене людиною»: святкування Дня в’єтнамського вчителя в Інституті філології

    20 листопада в Інституті філології кафедра китайської, корейської та японської філології відзначила День в’єтнамського вчителя. На святкуванні були присутні: заступник посла Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні – Нгуєн Фан Хонг Хай, другі секретарі Посольства Соціалістичної Республіки В’єтнам - Хоанг Тхі Ань Суан і Фан Дик Нгіа, поет, член спілки письменників Ханоя До Тхі Хоа Лі та поет В’єтнаму Хо Ші Чук.
    Нгуєн Фан Хонг Хай привітав присутніх зі святом: «Я радий бути присутнім на святкуванні Дня найповажнішої професії у В’єтнамі – вчителя. Приємно, що в Інституті філології зацікавилися в’єтнамською мовою. Сподіваюся, що відносини між В’єтнамом і Україною будуть розвиватися, а студенти-в’єтнамісти будуть містком між країнами».
    Із вітальним словом виступив завідувач кафедри - Бондаренко Іван Петрович, а також заступник директора Інституту філології з навчально-методичної роботи і міжнародних зв’язків – Скрильник Сергій Вікторович.
    «Батьки – ті, хто мене народили, а вчитель – той, хто зробив мене людиною», - розпочав свій виступ східним прислів’ям Іван Петрович і поділився інформацією: - Щороку кілька студентів спеціальності буде їздити на піврічне чи річне стажування до В’єтнаму для підвищення рівня володіння мовою. Вивчення цієї мови – не легкий, тернистий, але дуже перспективний шлях».
    В Інституті філології в’єтнамську мову викладають: Ха Тхі Ван Ань, Ву Туан Хоанг, Ха Бік Дієп, Мосійчук Вікторія Анатоліївна та Гобова Євгенія Валеріївна. «Дякую четвертому курсу за старання і володіння мовою, а першому курсу, які зараз наймолодші у нашому в’єтнамському домі, бажаю подолати всі труднощі у вивченні, вирости у своїх знаннях», - побажала Ха Тхі Ван Ань.
    В’єтнамську мову в Інституті нині вивчає чотири курси студентів, які й підготували для гостей привітання: вірші та пісні в’єтнамською мовою. Це і вірш відомого в’єтнамського поета Luru Quang Vũ «В’єтнамська мова», і народна пісня про кохання, і слова-вітання викладачам від першокурсників.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Вивчення греки і латини є гігієною розуму»: кафедра загального мовознавства і класичної філології провела міжнародну конференцію у своє 60-річчя.

    12-13 листопада у стінах Інституту філології проходила конференція «Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізацій них процесів», присвячена 60-літтю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    На пленарному засідання, 12 листопада, виступили поважні гості з різних міст і країн. Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Петро Бех побажав конференції плідної роботи, а кафедрі – успіхів і розвитку на наступні 60 років.
    Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску висловлював радість бути присутнім «на резонансній події в царині філософії» і запросив кафедру-ювіляра на святкування Дня румунської мови, що відбудеться 31 серпня 2016 року.
    Професор Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова ФІонілла Нікітіна згадувала здобутки і нелегкі часи кафедри загального мовознавства і класичної філології. Використовувала у своїй промові Фіонілла Олексіївна і латинські вислови, такі близькі філологам. Тож «Viva academia! Viva professore!» підхопили присутні й усією залою цитували.
    Від імені дирекції Інституту філології виступив заступник директора з міжнародних зв’язків Сергій Скрильник, який назвав багаторічні досягнення кафедри, а це: 23 монографії, 46 підручників, 45 посібників, 58 захищених кандидатських дисертацій та 9 докторських. Уже на планерному засідання відбулася чергова презентація - «Енциклопедичного словника класичних мов», що свідчить: наукова робота безупинно триває.
    З теплими словами привітань від імені випускників кафедри виступила к.філол.н. Малунова Ганна: «У процесі навчання зрозуміла, що вивчення греки і латини є гігієною розуму».
    Студенти-класики підготували ж для гостей і викладачів музичний номер, у якому магію звуку створили сопілка, скрипка та гітара. А також представили увазі глядачів невеличку постановку за мотивами п’єси «П’яний Зевс».
    Пленарне засідання продовжилося круглим столом «Гра у мові і культурі» та секційними засіданнями наступного дня. У контексті конференції відбувалася і виставка картин «Естетика діалогу» польського художника Романа Пукара.
    Міжнародна конференція, на якій були присутніми вчені з Румунії, Литви, Польщі, Білорусі та різних куточків України, стала важливим обміном досвіду і дала неоцінені плоди для подальшого розвитку науки. Завідувач кафедри-організатора професор Ірина Голубовська побажала присутнім: «Більше гармонії, добра, творчості, що ми намагалися додати світу цією конференцією». І це вдалося!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Кафедра полоністики відзначила День незалежності Польщі

    Сьогодні, 11 листопада, День незалежності святкує Польща. До цього свята приєдналися студенти та викладачі кафедри полоністики. Першокурсники спеціальності підготували інформативні тексти про історію країни, про становлення Польщі як незалежної держави. У знаменний для Польщі день – 11 листопада 1918 року - Юзеф Пілсудський обійняв посаду верховного головнокомандувача, а німці покинули місто Варшаву. Протягом трьох днів усе королівство аж до Бугу звільнилося від німецьких військ. 14 листопада Регентська влада передала свої функції Пілсудському, надавши йому титул голови держави. Отак почалася спроба «збудувати Польщу, коки Росія та Німеччина спали», - процитували студенти Луїса Нам’єра.
    Озвучені історичні факти чергувалися з віршами, важливими для польського народу. Так Богдана Андрієнко розказала напам'ять вірш «Рідна мова» Каміля Ципріяна Норвіда, а вірш «Rota» Марії Конопніцької присутні мали змогу почути з відеоролика, де пісню на текст відомої польської поетки виконувала співачка Оля Туркевич.
    Також організатори заходу представили увазі глядачів відео на маршову пісню польських легіонів «My, Pierwsza Brygada». Коли ж увімкнули відео з піснею Яна Пєдшака «Żeby polska była polską», то підспівувати почали і присутні студенти-полоністи разом з викладачами.
    Наостанок професор кафедри полоністики Черниш Тетяна Олександрівна промовила: «Хочеться, аби ми привітали одне одного і подумки приєдналися до мільйона поляків, які сьогодні святкують День незалежності своєї держави».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • День «Охі»: як відзначали національне свято Греції в Інституту філології

    27 жовтня 2015 р. у приміщенні Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята Греції – Дня «Охі», який щорічно відзначається 28 жовтня. У цей день 1940 р. грецький народ одностайно відповів «Ні!» (саме так перекладається з грецької слово «охі») на ультиматум фашистської Італії, в якому Муссоліні вимагав від грецького уряду допустити на територію Греції італійські війська. Мужність греків у боротьбі з іноземними загарбниками викликала захоплення народів Європи і знайшла гідне відображення в грецькій культурі. Борцям за свободу Греції присвячено десятки віршів і пісень. Деякі з них прозвучали на заході, організованому викладачами кафедри елліністики доц. А. А. Столяровою та ас. І. В. Титаренко.
    У культурній програмі взяли участь студенти 2-го курсу кафедри елліністики, 3-го курсу кафедри англійської філології і кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Усіх їх об’єднує любов до Греції, повага до її історії та традицій і нестримне бажання опанувати новогрецьку мову.
    У залі, окрім студентів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, були присутні завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, докторант кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології КНЛУ Т. В. Любченко, секретар посольства Грецької Республіки в Україні Агапіос Калогноміс разом з військовим аташе Посольства Анастасіосом Голнасом, відряджений до України представник Міністерства освіти та релігій Греції Костас Евангелінос, представники київської грецької спільноти.
    Студенти Інституту філології, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну мови, підготували насичену програму. Антоніна Черніченко, Катерина Миронова і Анастасія Ковальчин зачитали новогрецькою та українською мовами уривки з хроніки драматичних подій, що розгорнулися в Греції у 1940 р. Далі звучали вірші, лунали пісні тієї доби. Софія Єрмоліна продекламувала вірш одного з найвидатніших грецьких поетів ХХ ст. Янніса Рицоса «Жовтень 1940-го», а Альона Костіна зачитала народну поезію «28-е жовтня 1940». Софія Єрмоліна також виконала сольно пісню «Сини Греції», присвячену матерям і нареченим захисників Греції. Антоніна Черніченко й Аліна Скіданова заспівали ліричну пісню «Резервіст», у якій розповідається про трагічну загибель грецького воїна-острів’янина в горах Албанії під час атаки італійських військ. Хор студентів 2-го курсу кафедри елліністики виконав пісні «Надягає дуче форму», в якій греки глузують з амбіцій Муссоліні завоювати Грецію, «Жінки Епіру», якою віддано данину поваги грецьким селянкам прифронтової зони, які самовіддано допомагали грецьким військам, та «Пісню Свободи» про вічну і нескорену Грецію. На завершення Марина Гергель зачитала народну поезію «Греція ніколи не вмирає», в якій оспівується нескорений дух і оптимізм грецького народу, його бажання дивитися в майбутнє, відбудовувати зруйноване загарбниками та зводити нове на славу вічної Греції. Захід завершився спільним виконанням гімну Грецької Республіки.
    Після завершення культурної програми слово взяв аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури Агапіос Калогноміс, який щиро подякував викладачів та студентів за непідробний інтерес до історії та культури сучасної Греції і пояснив, чому греки відзначають саме початок спротиву агресору, а не завершення війни, як решта народів. Він нагадав, що у 1940 р. греки були єдині, об’єднані спільним бажанням перемогти ворога, тоді як кінець другої світової для них став початком жахливої громадянської війни, яка знекровлювала Грецію ще чотири роки.
    Насамкінець завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко закликав шукати паралелі в історії Греції і України та подякував усім присутнім за підтримку і проявлений інтерес.

    Текст - Доц. Столярова А.А.
    Фото - Валерій Попов

  • День народження Інситуту філології

    28 жовтня свій чотирнадцятий День народження відсвяткував Інститут філології. Студентський парламент організував низку цікавих заходів, у яких залюбки брали участь студенти та викладачі. Кожен охочий міг поставити прапорець на карті Украни там, де народився, ознайомитися з історією навчального корпусу з архівних фото, написати "на стінах Інституту", ким бачить себе через чотири роки, витягти побажання з чарівного капелюха.
    Дзеркальний хол був сповнений позитивом, який максимально вдалося вміймати в об'єктив фотокамери. Більше фото на сторінці Інституту філології у facebook (https://www.facebook.com/philolog.univ.kiev.ua/posts/639861516116394)

    Фото - Валерій Попов

  • Інститут філології святкуватиме чотирнадцятий день народження

    28 жовтня Студентський парламент традиційно запрошує відсвяткувати День народження Інституту філології, якому виповнюється 14 років.
    Заплановані заходи відбуватимуться з 13: 00 у холі Інституту: «магічний капелюх», «капсула часу», печиво з передбаченнями, фотовиставка та ще багато цікавого.
    Ласкаво просимо!

Сторінки

Subscribe to святкування