святкування

  • Студентський парламент до Дня рідної мови зініціював ряд заходів

    Вікторини, тести на визнанення рівня знань мови, інтерактивний куточок - це все можна було сьогодні побачити (і долучитися!) у дзеркальному холі Інституту філології. На стенді з написом "Українська мова - це..." студенти залюбки дописували на стікерах свою думку. Було помічено, що і різними мовами.
    Біля одного зі столів стояла заквітчана дівчина, яка оцінювала компліменти. А сформулювати їх треба було на основі фраз чи слів, які можна було дістати з коробки. Наприклад, "ще мак росте у голові - зобачити - голубка". Сформулювали комплімент? Отримали цукерку з побажанням.
    Можна було також пройти тест, щоби визначити, на якого літературного героя схожі. Відповісте ведучій: "сопілка чи бандура", "гори чи річка", "світло чи темрява", "сентименталізм чи раціоналізм", "шум чи тиша" та на інші швидкі питання і виявитеся Марічкою Гутенюк, паночкою Мусею або ще кимось.
    Шануймо рідну мову і вчімо інші!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Привітання зі святами від директора Інституту філології

    Категорії: 
  • Кафедра полоністики відсвяткувала Різдво

    Студенти першого курсу полоністики розіграли вертеп, текст якого було виконано польською мовою. Актори співали, грали на скрипці. пригощали присутніх печивом.
    Настрій свят прибуває у стіни Інституту філології

    Фото - Олександр Фокін

    Категорії: 
  • Українсько-грецькі вечорниці в Інституті філології

    14 грудня студенти-елліністи провели українсько-грецькі вечорниці в актовому залі Інституту філології. Цьогоріч такий захід відбувся вже втретє. Елліністи присвятили вечорниці Різдву, яке в Греції святкують 25 грудня.
    Ведучі розказували про спільні та відмінні риси різдвяних свят в Україні та Греції, зокрема, про віру греків у злих духів каліканзарів, тоді ж як українці вірили, що чорт може перед Різдвом вкрасти місяць. Тож студентами було поставлено виставу за мотивами Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» в перекладі грецькою мовою.
    У виставу органічно було вплетено і музичні номери: пісні та гру на гітарі. Приміром, студентка Антоніна Черніченко зі своєю мамою виконала українську народну пісню «Ти до мене не ходи», а кілька студентів станцювало грецький танець, поставлений Костасом Евангеліносом, викладачем танців (Греція), працівником офісу освітніх програм посольства Греції в Україні. Він же грав роль козака Чуба у постановці.

    На виставу завітало багато гостей: представники Посольства Греції (аташе з питань культури п. А.Калогноміс та військови аташе п. А.Голнас), представники товариства греків міста Києва "Енотіта", зокрема, його голова п. Д.Ліпіріді, перекладач грецької літератури В.Степаненко, етнограф, дослідниця культури греків ромеїв та урумів М.Араджіоні.
    Затишне свято і хороші емоції подарували учасники глядачам.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Слов'янське Різдво" в Інституті філології

    Кафедра слов'янської філології разом зі студентами-славістами запрошують на традиційне святкування "Слов'янського Різдва" 18 грудня у 63 аудиторії

  • Андріївські вечорниці в Інституті філології

    11 грудня в Інституті філології відбулися традиційні Андріївські вечорниці.
    Ще до початку дійства гості мали змогу пофотографуватися у спеціально створеній до свята фотозоні, а дівчата заплести одна одній красиві коси на вечір.
    Дзеркальний хол Жовтого корпусу о 17:00 наповнився сміхом,музикою, магією ворожінь.
    Поки хлопці виконували завдання, щоби вкусити калиту, дівчата ворожили на тарілочках, воску, книзі. Студенти-фольклористи вчили присутніх народним танцям, які наші пращури танцювали на вечорницях. До запальних танців охоче доєднувалися і студенти, і викладачі.

    Фото - Валерій Попов

  • «Беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю»: заходи до дня народження Володимира Короткевича

    Тиждень. що минає, був сповнений подій на пошану видатного білоруського письменника, перекладача, сценариста. З 23 листопада проходили різноманітні заходи: виставка авторських книжок та літературознавчих праць про творчість Володимира Короткевича у читальному залі Інституту філології, радіопередачі, де звучали уривки авторських текстів Володимира та пісні білоруських виконавців.
    А от безпосередньо у день народження письменника, 26 листопада, студенти білоруського відділення та викладачі кафедри слов’янської філології зібралися на покладання квітів до пам’ятника Володимиру Короткевичу, розташованого на вул. М.Коцюбинського. Там читалися вірші автора, які, попри непогоду, зігрівали кожного.
    Із поверненням у стіни Інституту філології студенти влаштували чергову радіопередачу на пошану Володимира Короткевича, який навчався у цих стінах. Увазі слухачів було запропоновано не лише інформаційний текст, а й записи авторського читання поезії.
    Завершальним аккордом у заходах, присвячених 85 річниці з дня народження письменника, стала літературно-мистецька вистава, яку підготували студенти-білорусисти. Читалися вірші Володимира Короткевича, спогади про нього, а на екрані демонструвалися фотографії ювіляра.
    «Упершыню ўбачыў я здзіўленавокага, нязвыкла даверлівага, амаль па-малечы цыблакаватага і разам з тым мажнога хлопца, у якога нечакана спалучалася вяскова-мястэчкавая беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю. Было гэта ўвосень 1955 года на традыцыйнае нарадзе маладых у Каралішчавічах. Першае ўражанне памыляецца рэдка. Такім і застаўся, такім і быў Уладзімір», - згадує Короткевича Народний поет Білорусі Григорій Бородулін у зачитаних студентами листах.
    Зі словами привітаннями виступили і запрошені на захід поважні гості. Олексій Панкратенко, перший секретар Амбасади Республіки Білорусь в Україні зачитав вітальне слово від Надзвичайного повноважного посла Валентина Величка.
    Академік Григорій Півторак, очільник Української асоціації білорусистів, розповідав про життя Володимира Короткевича, про те, як письменник зазнавав цензури. Та сьогодні він не забутий, творчість перекладена дев’ятнадцятьма мовами і до 90-річчя готується повне зібрання творів автора у 25 томах, а також диски із записами радіопередач, конференції, де був присутнім Володимир Короткевич.
    До слова запросили і старшого наукового співробітника НАН України Олександра Скопненка, який поділився своїми дослідженнями життя і творчості автора, зачитав уривок з тексту Володимира Короткевича. адже «найкраще про автора скажуть його твори».
    На захід було запрошено і викладача Могилівського державного університету імені А.Куляшова - В’ячеслава Короткевича. Однофамілець письменника згадував, що відкрив для себе Володимира Короткевича в часи свого студентства : «Він - той, хто не боявся зачинених дверей, умів жити і жартувати у складних ситуаціях».
    Про Володимира Короткевича, талановитого письменника і світлу людину, говорилося багато. Студенти читали авторські вірші «Бацька», «Мір гэтаму дому», «Радок бяззбройны і бясспрэчны…», «Бацькаўшчына», цитували спогади Валентини Щадріної, Вячеслава Рагойши, Леоніда Кригмана, а наостанок метафоричне порівняння від Григорія Бородуліна: «Мы маем наскі, беларускі бурштын. Ён з беларускай жывіцы, з беларускага сонца. Ён трымае ўсмешку нашага сонца. У нас свой духоўны бурштын — Уладзімір Караткевіч, талісманны камень крывіцкае душы».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Візит Посла Туреччини до Інституту філології з нагоди святкування турецького Дня вчителя.

    24 листопада в Інституті філології з ініціативи кафедри тюркології відбулася зустріч із послом Туреччини в Україні Йонетом Джаном Тезелем. Приводом візиту високоповажного гостя стало святкування в Турецькій Республіці Дня вчителя.
    Із привітальним словом виступила завідувачка кафедри тюркології Ірина Покровська та викладач турецької мови Бюлент Хюнерлі.
    Посол Йонет Джан Тезель звертався до студентів із порадами та побажаннями, відповідав на питання.
    Звернувши увагу у своїй промові на присутність у залі студентів спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад», Йонет Джан Тезел почав говорити про політику Туреччини щодо Криму. «Крим – це окреме питання у нас. У зовнішній політиці треба реалістично оцінювати справи, але надавати значення людським почуттям та правам. У Криму все, як у текстах літератури. Крим – важливий особисто для мене. Татари – брати для турків. Я часто зустрічаюся з Рефатом Чубаровим, Мустафою Джемілевим. Наша делегація спеціально їздила в Крим для розуміння ситуації, що склалася, зсередини і зробила для себе висновки. Дуже приємно, що Україна з розумінням ставиться до населення Криму, особливо кримських татар, турбується про всіх тимчасово переміщених осіб».
    Йонет Джан Тезель був відкритим до спілкування, відповідав на питання студентів, пояснюючи тим, що статус посла не передбачає інакше, адже «кожного разу, сказавши неправду, ви наражаєте на небезпеку виглядати брехливою всю країну».
    Посол Туреччини, зокрема, наголосив на тому, що в Туреччині вкрай недостатня кількість фахівців зі знанням української мови.
    Наостанок Йонет Джан Тезель звернувся до аудиторії: «Ми розуміємо, що зараз в Україні криза, але ви маєте зрозуміти, що це, водночас, неабиякий трамплін до розвитку . Я бачу майбутнє України яскравим і вражаючим, потенційним і прогресивним. Бажаю вам успіхів!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Пишньоха Ольга

  • «Батьки мене народили, вчитель – зробив мене людиною»: святкування Дня в’єтнамського вчителя в Інституті філології

    20 листопада в Інституті філології кафедра китайської, корейської та японської філології відзначила День в’єтнамського вчителя. На святкуванні були присутні: заступник посла Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні – Нгуєн Фан Хонг Хай, другі секретарі Посольства Соціалістичної Республіки В’єтнам - Хоанг Тхі Ань Суан і Фан Дик Нгіа, поет, член спілки письменників Ханоя До Тхі Хоа Лі та поет В’єтнаму Хо Ші Чук.
    Нгуєн Фан Хонг Хай привітав присутніх зі святом: «Я радий бути присутнім на святкуванні Дня найповажнішої професії у В’єтнамі – вчителя. Приємно, що в Інституті філології зацікавилися в’єтнамською мовою. Сподіваюся, що відносини між В’єтнамом і Україною будуть розвиватися, а студенти-в’єтнамісти будуть містком між країнами».
    Із вітальним словом виступив завідувач кафедри - Бондаренко Іван Петрович, а також заступник директора Інституту філології з навчально-методичної роботи і міжнародних зв’язків – Скрильник Сергій Вікторович.
    «Батьки – ті, хто мене народили, а вчитель – той, хто зробив мене людиною», - розпочав свій виступ східним прислів’ям Іван Петрович і поділився інформацією: - Щороку кілька студентів спеціальності буде їздити на піврічне чи річне стажування до В’єтнаму для підвищення рівня володіння мовою. Вивчення цієї мови – не легкий, тернистий, але дуже перспективний шлях».
    В Інституті філології в’єтнамську мову викладають: Ха Тхі Ван Ань, Ву Туан Хоанг, Ха Бік Дієп, Мосійчук Вікторія Анатоліївна та Гобова Євгенія Валеріївна. «Дякую четвертому курсу за старання і володіння мовою, а першому курсу, які зараз наймолодші у нашому в’єтнамському домі, бажаю подолати всі труднощі у вивченні, вирости у своїх знаннях», - побажала Ха Тхі Ван Ань.
    В’єтнамську мову в Інституті нині вивчає чотири курси студентів, які й підготували для гостей привітання: вірші та пісні в’єтнамською мовою. Це і вірш відомого в’єтнамського поета Luru Quang Vũ «В’єтнамська мова», і народна пісня про кохання, і слова-вітання викладачам від першокурсників.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to святкування