святкування

  • Привітання з Міжнародним днем студента

    17 листопада відзначається щорічне міжнародне свято студентської активності. З нагоди цього дирекція, викладачі та співробітники Інституту філології влаштували флешмоб фотографування з літерами привітання - "Вітаємо з днем студента".

    Категорії: 
  • "Краще година вільного життя, ніж сорок років існування в рабстві": відзначення Національного свято греків Дня ОХІ

    10 листопада 2016 р. в Центрі грецької культури та елліністичних студій ім. А.О.Білецького відбувся урочистий захід, присвячений грецькому національному святу – Дню ОХІ, який відзначається щорічно 28 жовтня. У цей день греки в усьому світі згадують трагічні події Другої світової війни та вшанувують тих, хто в жовтні 1940 р. сказали «Ні» (саме так перекладається грецьке слово «Охі») італійській окупації, стали на захист батьківщини та вигнали італійських загарбників з рідної землі.

    У заході взяли участь студенти-елліністи 3 курсу, магістранти та члени секції елліністики кафедри загального мовознавства Інституту філології. Гостями вечору були представники Посольства Греції в Україні – Військовий аташе пан Анастасіос Ґолнас та Секретар Посольства пан Агапіос Калогноміс, грецькі викладачі, які працюють за програмою підтримки грецьких студій у світі Міністерства освіти та релігій Греції, представники грецьких товариств м. Києва.

    Студенти-елліністи нагадали присутнім про основні події, що розгорнулися в Європі, зокрема у Греції, у страшний 1940-й рік. Пролунали вірші найвидатніших грецьких поетів, які були учасниками подій – Янніса Рицоса та Одиссея Елітиса. Студенти презентували перший український переклад поеми нобелівського лауреата О. Елітиса «Пісня героїчна та скорботна по молодшому лейтенантові, що загинув у Албанії», виконаний доц. А.О.Савенком.

    У своєму виступі полковник А. Ґолнас розповів про завдання своєї місії та співробітництво грецької армії з ЗСУ. Військовий аташе зупинився на актуальних питаннях початку війни з Італією: короткий термін реорганізації грецького війська, досконалі стратегічні навики офіцерського складу в управлінні військами, які дозволили розвивати ініціативу навіть за відсутності бронетанкових військ та військо-повітряного флоту, а також суспільну мобілізацію та високий моральний дух грецького солдата. "Суспільтво, готове захищати Батьківщину, завжди переможе!" - підсумував п. А.Ґолнас.

    Про особливості відтворення подій війни та окупації говорив п.А.Калогноміс. Події Другої світової війни стали багатим сюжетним матеріалом для грецького кінематографа. На зустрічі були продемонстровані уривки з фільмів "Ουρανός" (Небо) Такіса Канелопулоса, де режисер творчо поєднує можливості документального і художнього кіно, розгортаючи полотно життя фронту та прифронтових територій, "Ξυπόλυτο τάγμα" (Босоногий полк) Ґрега Таласа, знятий в традиціях неореалізму, який розповідає про життя та опір окупантам підлітків-сиріт, "Νησί των Γενναίων" (Острів сміливців) Димітриса Дадираса, що висвітлює життєлюбство оборонців Криту та заперечення фаталізму, який породжує в душах людей війна. Окремо п. А.Калогноміс спинився на мелодрамі "Φωνή της καρδιάς" (Голос серця) Димітриса Яннопулоса, знятий 1943 р. ув окупованих Афінах. Окупаційна влада вважала, що, дозволивши зйомки кіно про світське життя та любовні історії, вона заспокоїть суспільство, але греки перетворили перегляд стрічки на мовчазний протест, виходячи з залів кінотеатрів із запаленими свічками, що нагадували репресії, жертви та опір тих, хто обрав своїм гаслом слова Р.Фереоса: "Краще одна година вільного життя, ніж сорок років існування в рабстві".

    Категорії: 
  • Святкове дійство у 15-річчя Інституту філології

    Святкове зібрання, яким завершився святковий Тиждень ІФ, стало справжнім сакральним дійством. Концепт космогонії, який вибудовували учасники концерту, втілився завдяки координаторам проекту - Олені Івановській, Світлані Лещинській, Олені Хоменко, Марії Михалко і, звісно, режисеру-постановнику Оксані Філоненко.

    Урочисто розпочав вечір на сцені Головного корпусу Шевченкового університету директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. У своїй промові він навів приклади розвитку Інституту за 15 років, наголосив на перспективах. Побажав випускникам, колективу не забувати Інститут філології, бо ж "Нема на світі України, немає другого Дніпра", і подякував усім викладачам, співробітникам, студентам за подвижницьку працю на благо освіти і науки, на благо університету, на благо нашої країни.

    Ведучі свята Сергій Степанисько й Анжеліка Рудницька запрошували до слова випускників ще філологічного факультету: Юрія Мушкетика, Василя Шкляра, Василя Герасим'юка, Івана Малковича; зачитували слова привітання від Міністра культури України, Львівської наукової спільноти, директора Інституту літератури НАН України акад. Миколи Жулинського.

    Привітати Інститут філології прийшли діячи освіти і науки, представники посольств, адже у стінах навчального закладу виховуються фахівці філології, знавці понад 30 мов. У цей вечір було нагороджено найвищою відзнакою Національної академії педагогічних наук України - Медаллю імені Костянтина Ушинського - таких викладачів Інституту: проф. Надію Гаєвську та доц. Валерія Чемеса. Грамотами за педагогічний внесок нагороджено доц. Світлану Дяченко, доц. Валентину Миронову та доц. Галину Усатенко.

    Офіційна частина продовжилася вражаючим концертом. Програма відобразила усе розмаїття мов і культур, які об'єднує Інститут філології. Не оминули і болючу для країни, зокрема й Інституту, тему Майдану і війни.

    Немов увесь світ зібрався у цей вечір вітати Інститут філології з ювілеєм.
    Наше майбутнє залежить від українського виховання дітей. Тож відкрили концертну програму наймолодші учасники: дитячий фольклорний ансамбль «Орелі» і вихованці дитячої фольклорної школи «Правиця».

    Розмаїття культур представляли: гурт ГуляйГород, київська студія ірландського танцю "Firedance", студія індійського танцю "Nakshatra", студія арабського танцю "Маріам", студія драматичного театру "Голос", Народна хорова капела «Дніпро», Народний ансамбль української музики «Роксоланія».

    Завершували святкове дійство всесвітньо відомий гурт ДахаБраха.

    Знакові гурти, концептуальний відеоряд, сценографія створили потужне враження від справжнього сакрального дійства, яке завершилося внесенням прапорів і спільного виконання "Gaudeamus"

    Хай живе Інститут філології!

    Каріна Дорошенко,
    фото - Сергій Терещенко, Валерій Попов
    більше фото: https://www.facebook.com/pg/philolog.knu.ua/photos/?tab=album&album_id=8...

    Категорії: 
  • Привітання директора Інституту філології з ювілеєм

    12 листопада 2001 року було сформовано Інститут філології. Цьогоріч ми святкуємо 15-річчя.

    15 років – вік юний і водночас результативний. За роки свого існування філологічний осередок Київського університету став колискою слова, якісної освіти і любові до Батьківщини. Інститут філології – це згуртований колектив, які з любов’ю роблять спільну справу. Викладачі сіють розумне, добре, вічне. Допоміжний персонал тримає у гарному стані Жовтий корпус, дворик. А студенти наполегливо і натхненно вчаться. У єдності – сила!

    Злагоджена робота колективу інституту приносить щедрі плоди. Висококваліфіковані викладачі щодня роблять вагомий внесок у розвиток національної гуманітаристики, творять інтелектуальну еліту української нації, професійного фахівця з мов і літератур. Кожна кафедра – це колектив талановитих, об’єднаних високою ідеєю особистостей, які формують соціально-компетентну, духовно збагачену, творчо мислячу особистість, здатну до самовдосконалення, яка володіє глибоким знанням і розумінням слова. Не дивно, що кожного року наші студенти посідають призові місця всеукраїнських та міжнародних олімпіад, отримують гранти на навчання за кордоном.

    Наші випускники займають найвищі державні посади, є послами різних країн, очолюють світові організації і з великою вдячністю згадують щирих серцем своїх наставників, свою Альма-Матер, що відкрила дорогу в життя. На чолі кожної кафедри стоять люди, які вміють по-діловому, мудро повести колектив до нових наукових відкриттів.

    Висловлюю вам сердечну вдячність за невтомну, титанічну та наполегливу працю, відданість, за те, що прищеплюєте нашим вихованцям високе почуття патріотизму. Попри складні часи, які випали на долю нашої держави, ви гідно повели себе, продемонструвавши мудрість і людяність.

    Від щирого серця зичу всім співробітникам Інституту філології щастя, благополуччя, найкращих перспектив на кожен день. Бажаю відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпності творчих сил. Зичу нашому колективу й у подальшому діяти з не меншою енергійністю, результативністю.

    З повагою, директор Інституту філології Григорій Семенюк

    Категорії: 
  • Інституту філології - 15 років: традиційність і модерність

    Аналітики стверджують, що на межі тисячоліть відбуваються кардинальні зміни. У перший рік нового тисячоліття видозмінився філологічний осередок Київського університету імені Тараса Шевченка. 12 листопада 2001 року Наказом Ректора Київського національного університету було створено Інститут філології на базі факультетів філологічного, романо-германської та відділення східної філології. Цьогоріч Інститут філології відзначає своє 15-річчя. Упродовж цих років інститут модернізувався, плекаючи водночас надбання та традиції класичного університету.

    З нагоди ювілею в Інституті філології 10 листопада відбулися наукові читання «Українська філологія на межі тисячоліть». Назва наукової зустрічі не випадкова, адже за 15 років, які прожив інститут, відбулося багато подій, які довели: саме слово продовжує виконувати в Україні функцію об’єднання нації, є рушієм та сподвижником.

    Вітальне слово на наукових читаннях виголосив директор Інституту філології професор Григорій Семенюк. У своєму слові Григорій Фокович зауважив, що упродовж 15-річної історії, інститут дійсно видозмінився –у цифрових вимірах (наприклад, у 2002 році вивчалося 19 мов, а нині – 30), у змістовому наповненні (поліетнічне суспільство філологів з розмаїттям думок гармонійно взаємозбагачується), у інтер’єрі (Жовтий корпус став ошатнішим, із сучасними лабораторіями для здійснення різних видів перекладів).

    З нагоди ювілею привітання від проректора з наукової роботи Віктора Мартинюка виголосила Ганна Толстанова, начальник науково-дослідної частини, яка зауважила, що філологічний осередок Шевченкового університету є фрагманом національної єдності та плекання рідної мови.

    Розмаїття напрямків діяльності, які активно розвиваються від часів створення Інституту філології, на святкових читаннях було продемонстровано презентацію наукових здобутків 24 кафедр та виставкою монографій і навчальних посібників викладачів-філологів.

    Поєднання новаторства ХХІ століття і водночас традиційність ХХ століття яскраво продемонстрували доповідачі наукових читань, виступивши із такими темами:
    -проф. Олена Снитко "Інформаційно-психологічне протистояння у парадигмах лінгвістики впливу"
    - проф. Наталія Дарчук "Від паперової до електронної картотеки"
    - проф. Алла Бєлова "Штучний інтелект в освіті та лінгвістиці ХХІ століття"
    - проф. Іван Бондаренко "Труднощі та радощі східно-українського поетичного перекладу"

    Заступник директора Інституту філології Ганна Черненко, під час зібрання, зазначила, що організована наукова зустріч з нагоди 15-річчя Інституту філології вкотре підтвердила, що ідея створення такого полікультурного філологічного осередку при Київському університету є вдалою, що підтверджують здобутки Інституту філології.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Катерина Івануса

  • Пізнаючи інших, ми пізнаємо себе

    Нині Україна переживає складні часи. Наша держава потребує переосмислення напрацьованого, відшукання нових смислів, які б сприяли розбудові країни. Водночас українці мають повертатися до першооснов, адже розвиток можливий за умови пізнання власної ідентичності, пробудження національної самосвідомості. Зважаючи на це, 1 листопада у стінах Інституту філології відзначили День народних будителів. «Це національне свято Болгарії, яке присвячене вшануванню просвітителів, книжників та революціонерів, які пробуджували національну свідомість у часи турецького поневолення. Нині відзначення цього свята є надзвичайно актуальним, оскільки долі Болгарії і України схожі. Болгарія зуміла інтегруватися у європейський простір, долаючи перешкоди. Нам є чого повчитися у «слов’янської сестри». Бо пізнаючи інших, ми пізнаємо себе», – зауважила Олена Чмир, директор Центру болгарської мови і літератури, розпочинаючи святкування.

    У відзначенні свята участь взяли: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Красимир Мінчев, його радники Стоянова Русинова та Александр Патаринський, колектив газети «День» з головним редактором Ларисою Івшиною, заступник директора Галина Усатенко, викладачі кафедри слов’янської філології на чолі з Ольгою Паламарчук, болгаристи культурно-освітніх організацій та студенти Інституту філології.

    У межах святкування відбулася презентація книжки «Сестра, моя, Софія…», видана газетою «День».

    Про важливість будительства як місії українців, філологів зокрема, зазначила у своєму слові заступник директора Інституту філології Галина Усатенко. «Слово має просвітницьку мету. Ідеї, знання, історія передається словом. Яскравим свідченням цього є книжка «Сестра, моя, Софія…», видана завдяки колективу газети «День». Презентоване видання є прикладом того, як словом можна пробуджувати національну свідомість. Водночас цей збірник нарисів показує, що взаємодоповнююча українсько-болгарська комунікація рухає обидві держави у світле майбутнє», – зазначила Галина Олегівна.

    «Сестра, моя, Софія…» - це збірник історичних нарисів, написаних відомими українськими публіцистами, письменниками, науковцями, дослідниками. Це імена, якими може пишатися українська наука. Це люди, які є українськими будителями. Тому знаковим є те, що презентація книжки відбулася саме у День народних будителів. Серед них: проректор Острозької академії Петро Кралюк; професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко; професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська; директор Центру болгарської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чмир та інші.

    Переосмислення історії – окреслення нових горизонтів. Крізь призму історичного маємо шукати нові сенси. За словами Лариси Івшиної, ці дві тези є ключовими у книжці «Сестра, моя, Софія…».

    Видання є актуальним і для Болгарії, і для України. Здається, що сусіди знають все один про одного. Але це не так. Лейтмотивом книжки - розширення простору мудрості, поглиблення діалогу між обома країнами. Ці дві держави поєднує одна першооснова, спільна історія. Це сестри, яких розлучено в «дитинстві». Час й події возєднують їх, повертають одна до одної. Нині в епоху полікультурності важливим є комунікація. Той діалог, який сприятиме розвитку українсько-болгарської дружби без посередництва Росії.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

  • Відзначення Дня народних будителів в ІФ (анонс)

    1 листопада 2016 р., об 11.30, в ауд. 63 Інституту філології, відбудеться святкування Дня
    народних будителів – національного свята Болгарії, присвяченого вшануванню просвітителів, книжників та революціонерів, які пробуджували національну свідомість, формували болгарську націю. Свято проводить Центр болгарської мови, літератури, історії та культури за підтримки Посольства Республіки Болгарії в Україні.

    У рамках заходу відбудеться презентація книги «Сестра моя, Софія…» (видання газети «День»). Участь братимуть: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарії в Україні Красимир Мінчев та співробітники Посольства, головний редактор газети «День» Лариса Івшина та члени авторського колективу книги «Сестра моя, Софія…» (Ігор Сюндюков, Роман Гривінський та ін.), представники болгарських національно-культурних товариств, студенти та викладачі кафедри слов'янської філології.

    Запрошуються усі бажаючі.

  • Болгарсько-українська дружба

    22 вересня в історії болгар – особливий день. Адже 108 років тому Болгарію було проголошено незалежним царством. Зважаючи на це, в Інституті філології 22 вересня 2016 року відбулося святкування за участі Посольства Республіки Болгарія в Україні.

    Вітальні слова на урочистому заході виголосили завідувач кафедри слов’янської філології проф. Ольга Паламарчук та директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури доц. Олена Чмир. З офіційним привітанням з Днем незалежності Болгарії виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Красімір Мінчев.

    Студенти співали пісні, декламували вірші патріотичного спрямування.

    Категорії: 
  • Флешмоб до Дня вишиванки в Інституті філології

    Студенти, викладачі і співробітники у різноманітних вишиванках прийшли у День вишиванки до Інституту філології, щоби підтримати ідею свята.

    фото - Валерій Попов
    більше світлин тут: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.722061961229682.1073741892.382...

    Категорії: 
  • Філологи відсвяткували свій День!

    29 березня – одна з важливих дат весни. День, коли філологічна родина збирається разом, усі вітають одне одного зі святом, згадують, сміються.
    Цього разу День філолога теж був не менш святковим за попередні роки.
    Різноманітні конкурси, інтерактиви відбувалися вдень у дзеркальному холі Інституту, де можна було написати побажання, пройти тест «Який ти літературний персонаж?», обрати найулюбленішого викладача. А володарки довгого волосся мали можливість заплести на вечір косу: Анастасія Волошина та Юлія Медицька робили чудеса.
    Увечері в актовій залі Головного навчального корпусу розпочався святковий концерт-конкурс «На крилах пісень», організований Студентським парламентом Інституту філології. Пісенний конкурс розпочав голова журі, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк піснею «Многії літа». Також наш директор поділився спогадами, що це вп’ятдесяте він святкує День філолога.
    Цього вечора на сцені були проникливі пісні, веселі жарти від команди КВК «Сергій Віталійович», запальна румба від Богдана Орла та Вікторії Назарової. Глядачі насолоджувалися, журі – оцінювали. Диплом за «Найцікавішу інтерпретацію пісні» отримала Мацьків Роксоляна, за «Найестетичніше виконання пісні» - Ніна Басок, «Найсамобутніше виконання» - Валерія Старовойт, «Найоригінальніше виконання» - Анна Левчук, а дипломом за «Найпроникливіший образ» удостоєна Кабанець Анастасія. «Срібним голосом Інституту філології» стала Паола Щербанюк, а «Найкращими вокалістами Інституту філології» став дует - Климчук Анастасія та Захар Давиденко, які вразили глядачів та журі виконанням пісні «Спи собі сама». Вітаємо переможців, учасників і всіх, хто має горде звання – Філолог!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to святкування