анонс

  • Анонс зустрічі "Шлях від автора-початківця до успішного письменника"

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості не припиняє запрошувати на зустрічі з людьми, які втілюють успішні літературні проекти. Завдяки незмінному модератору Тетяні Белімовій усі охочі поговорять на тему "Шлях від автора-початківця до успішного письменника".

    Цього разу наші гості - Олена Одинока, керівник відділу маркетингу "Видавничої групи КМ-Букс" і національної мережі книгарень "Буква" та Світлана Тараторіна, письменниця, авторка роману "Лазарус", за який отримала відзнаку "ЛітАкценту" в номінації "Проза", а також отримала цього року The Chrysalis Awards від Європейської спільноти наукової фантастики -The European Science Fiction Society).

    Запрошуємо в понеділок, 30 вересня о 9:50 до 63 ауд.

    Робочі питання
    Як видавець може помітити потенційно успішний у комерційному плані текст?
    Чому важливо не лише перекладати якісну літературу, але й "вирощувати" свою?
    Як видавець прораховує цільову аудиторію і прогнозує успішність видавничого проекту?
    На що повинен орієнтуватися автор-початківець? Як він може привернути увагу видавця?
    Як змінюється життя автора після того, як він стає популярним?

    Категорії: 
  • Пантелеймону Кулішу - 200 років (анонс подій)

    Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Центр дослідження життя і творчості П. Куліша), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка в Америці, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, Сумський державний університет, Українська вільна академія наук у США, Український науковий інститут Гарвардського університету організовують цикл міжнародних наукових конференцій, присвячених 200-річчю Пантелеймона Куліша.

    Наукові заходи з нагоди ювілею вже було проведено у Львові та Ніжині. Упродовж 2–5 жовтня 2019 року відбудеться ще цикл конференцій у закладах вищої освіти Києва та Сум.

    2 - 5 жовтня 2019 року відбудеться міжнародна наукова конференція "Пантелеймон Куліш у культурному та інтелектуальному просторі України" у Києві в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка за участі Леоніда Губерського – ректора КНУ імені Тараса Шевченка, Григорія Семенюка – директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Миколи Жулинського ‒ директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академіка НАН України, Ігоря Молотка ‒ народного депутата України, Михайла Ратушного ‒ голови Української всесвітньої координаційної ради та відомих науковців - Тамари Гундорової, Павла Гриценка, Миколи Сулими, Андрія Даниленка, Світлани Задорожної. У форматі секційних засідань конференцій також виступатимуть відомі науковці та культурні діячі України: Олесь Федорук, Людмила Грицик, Людмила Задорожна, Роксана Харчук, Олександр Шапіро, Олена Івановська, Анжеліка Рудницька, Юрій Ковалів. Тематика секцій охоплює різні аспекти життя та творчості Пантелеймона Куліша. У рамках заходів 5 жовтня 2019 року заплановано поїздку учасників конференції до Історико-меморіального музею-заповідника П. Куліша «Ганнина Пустинь».

    Пантелеймон Куліш багатогранний: письменник, літературознавець, перекладач, мовознавець, історик, орієнталіст. Сьогодні він актуальний, як ніколи: "А тим часом дбаймо про словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить її так, як ми самі" (-П.Куліш). Представники ЗМІ мають попередньо акредитуватися. За додатковою інформацією звертатися: press-centre_if@ukr.net Відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології 38(044) 239 31 01 38 (099) 603 2282 (координатор відділу Олександра)

    Ознайомитися із програмою конференції можна у прикріпленому нижче файлі.

    Додані файли: 
  • Конкурс для перекладачів

    Увага! Увага!

    Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови оголошує творчий конкурс перекладів прозового та віршовного творів до Дня Перекладача 2019!

    Випробовувати свої творчі здібності можна у декількох номінаціях. Свої переклади надсилайте на contest.tppam@gmail.com до 28.09.2019. У темі листа вкажіть «Конкурс перекладів: Проза» або «Конкурс перекладів: Поезія», а у листі обов'язково вкажіть інформацію про себе - ПІБ, освітню програму, курс та групу.

    Переможців оголосять й нагородять 30 вересня на святкуванні Дня Перекладача.

    Бажаємо натхнення та з нетерпінням чекаємо на ваші переклади!

    ✅ Текст конкурсного завдання прозового твору - https://drive.google.com/file/d/1jtlrxH0fgjevvhFU6mYw-NkhCoR6V_bR/view?u...
    ✅ Текст конкурсного завдання віршованого твору - https://drive.google.com/file/d/1kftBET2y29lDnuy8yUfMlK-84uQfGlOx/view?u...

    Категорії: 
  • Кафедра зарубіжної літератури разом із колегами Франції запрошує на колоквіум

    7 жовтня 2019 року о 9.00 у 63 ауд. в Інституті філології відбудеться Міжнародний тематичний колоквіум «Малі» голоси та їхня велика сила. Його організаторами є кафедра зарубіжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка і відповідні кафедри Університету імені Мішеля Монтеня м. Бордо (Франція). Три сесії одноденного колоквіуму будуть присвячені проблемі «малих» голосів та їхнього потужного звучання у сучасних національних літературах.

    Академічні дослідження розглядають «малий» (minor) голос здебільшого з точки зору меншостей (minorities), коли назагал йдеться про те, щоб визначити, окреслити чи наділити голосом різноманітні меншості й дослідити їх із огляду на ту дискримінацію, жертвами якої вони стають, і тих вимог, які висуваються до них через їхні ідентичність та статус. Організатори ставлять під питання стосунок між «малим» і меншістю й, відтак, мають на меті подивитися на «мале» не як на об'єкт підпорядкування чи щось нижче або неповносиле, а підваживши бінарну ієрархічну структуру, дослідити те, що в ньому є потужним, продуктивним і навіть таким, без чого «великому» вже не обійтися. прагнуть проаналізувати ті випадки, коли «малий» голос постає не (най)нижчим щаблем в ієрархії, а автономним і креативним простором, простором, який можна свідомо обирати. Виокремити й дослідити переваги «малих» голосів і, як наслідок, розширити визначення «малого» бачиться як мета, на яку будуть спрямовані зусилля доповідачів.

    Видається, що в той час як «велике» визначається існуванням усталеної моделі, котрій слід відповідати, чи певної структури влади, «мале» може довільно розташовуватися поза нею і силкуватися підважити цю домінантну структуру, а саме – шляхом здійснення тиску на неї і, як результат, ґенерування в ній же внутрішніх суперечностей. У такий спосіб «малий» голос може втілювати інтенцію уникнення моделей вищості, домінування і сегрегації, встановлених пануванням та контролем. У такому разі йдеться про активний процес, скерований не на те, щоб отримати доступ до «великого» й сягнути його статусу, а навпаки – на те, щоб дослідити силу, потужність марґінесу. У літературі цю тему започаткував Жиль Дельоз, опублікувавши у 1975 р. дослідження творчості Франца Кафки під назвою «За малу літературу», в якому він визначив малу літературу як напругу у межах великої мови, як її внутрішню суперечність. Там же йдеться і про тих письменників, які впродовж тривалого часу і в силу різних причин та факторів бачилися як мало впливові, якщо не другорядні постаті на літературній мапі, але згодом стали частиною канону. Або ж власне про роль письменника в суспільних процесах. Доріс Лессінґ, приміром, задекларувавши позицію письменниці, яка промовляє «малим власним голосом» (speaks in a small personal voice), публікацією у 1962 р. роману «Золотий щоденник» інспірувала другу хвилю фемінізму, а менш політизованій частині жінок запропонувала нові моделі соціальної поведінки.

    Інститут філології приєднується до розробки магістральної наукової теми CLIMAS Університету Монтеня, долучаючи до неї практики інших національних літератур (окрім англійської та американської, українську, французьку, іспанську та шведську) і нові контексти її оприявлення. Важливо й те, що тема є гостро актуальною для сучасної України, котра саме перебуває у процесі виокремлення і зміцнення свого голосу в історії світової літератури (і не тільки літератури), але для якої національна самобутність водночас постає органічною складовою західної культурної традиції.

    Пленарний доповідач проф. Наталі Жаек – відповідальна за реалізацію теми в університеті імені Мішеля Монтеня – розпочне роботу колоквіуму. Кожна із сесій зосередиться на специфічному аспекті функціонування «малого» голосу: (1)«Малі» голоси та «великі» літератури (2) Переконливі модуси «малих» голосів (3) Нестабільність усталеності: голоси, що розхитують.

    Регламент виступу: 20 хв.
    Робочі мови: українська, англійська.

    Організатори та контакти
    завідувач кафедри зарубіжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка д.ф.н., доц. Лілія Я. Мірошниченко lili.miroshnychenko@gmail.com
    к.ф.н., доц. Юліана Р. Матасова ju.matasova@gmail.com

  • Запрошуємо на урочистий захід із нагоди Міжнародного дня миру

    Запрошуємо відзначити Міжнародний день миру. Захід відбудеться в мистецькій залі (ауд. 63) Інституту філології 23 вересня 2019 р. з 12:50 до 14:30.
    Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282 Міжнародний день Миру встановлено днем загального припинення вогню та відмови від насильства.

    Учасники і гості: представники КМДА КБУ «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції», ГО «Рада ветеранів АТО Дніпровського району м. Києва».

    Категорії: 
  • Зустріч із редакторкою проекту "Теплі історії"

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості запрошує на зустріч із блогером, письменницею, редакторкою проекту "Теплі історії" Славою Світовою. Модерує бесіду Тетяна Белімова.

    Усі охочі до затишку й обміну творчістю приходьте осіннього ранку - 23 вересня о 9:50 у ретроаудиторію (116 ауд.).

  • Круглий стіл «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст»

    Запрошуємо охочих узяти участь в обговоренні на круглому столі «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст». Подія відбудеться 23 жовтня 2019 року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка
    Робочі мови: українська, англійська, усі слов’янські.

    Після заходу планується наукова публікація тексту доповіді у вигляді наукової статті в колективній монографії за темою круглого столу.

    Пропоновані теми для виступів:
    - літературні рефлексії війни;
    - культурні аспекти війни;
    - війна та конфлікти в масовій культурі;
    - війна та релігія;
    - війна та конфлікт цивілізацій;
    - війна і проблема ідентичностей;
    - інформаійні війни та їх гібридні форми.

    Для участі в круглому столі надсилайте до 15 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу організаторів кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (literatura0najnowsza@gmail.com) заявку учасника й анотацію (див. прикріплений файл).

    Додані файли: 
  • IDentity project на Форумі видавців у Львові від нашої випускниці Дарини Гладун

    Інститут філології завжди тішиться успіхам вихованців. Серед таких талановитих випускників поетеса Дарина Гладун. 20 вересня на Форумі видавців, що у Львові, вона із співавторками презентуватиме "Логографічну поезію" - синтез мистецтв, у якому верліброва лірика взаємодіє зі знаками-символами трипільської культури. Гості почують про логографи - старовинну писемність Трипілля. Цей унікальний український код існує й сьогодні в графіті чи в орнаментах одягу. Наша народна культура жива та значима для сучасників.

    Дарина рада, що проект IDentity project має підтримку видавництва "Рідна мова". Також вона вдячна за курс "Лексикон української орнаментики" професору Юрію Коваліву. Із його лекцій почалося дослідження дівчини.

    Отож приходьте та підтримайте Дарину Гладун і її команду на презентації у Львові! Дізнаєтеся усе про логографи Трипілля та, можливо, наступний цікавий проект куруватимете саме ви.

  • Онлайн-вікторина від Інституту Конфуція КНУ імені Тараса Шевченка

    З нагоди святкування 70-ї річниці заснування Китайської народної республіки Інститут Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з українським відділом Міжнародного радіо Китаю оголошує онлайн-вікторину (https://www.wenjuan.com/s/vQrmmaK/).

    Переможці будуть визначені 24 жовтня 2019 року об 11:00 в актовій залі Інституту філології (бульв. Тараса Шевченка, 14). Перше місце посядуть 3 особи, друге місце - 7 осіб, третє - 10 осіб.

    Учасники урочистої церемонії зможуть отримати заохочувальні сувеніри.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Конференція "Сучасні методики навчання іноземних мов і перекладу в Україні та за її межами"

    Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
    імені Григорія Сковороди запрошує всіх охочих узяти участь у І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні методики навчання іноземних мов і перекладу в Україні та за її межами».

    Для цього необхідно до 1 листопада 2019 року (включно):
    1) заповнити заявку учасника конференції за посиланням: https://forms.gle/E36sLWDRpCjhk4aM7;
    2) надіслати на електронну адресу irina_conference@ukr.net тези, що відповідають темі, напрямкам конференції та оформлені відповідно до вимог (https://phdpu-kif.webnode.com.ua/vimogi-do-oformlennya-tez/)
    Детальніше - у прикріплених файлах.

Сторінки

Subscribe to анонс