міжнародна співпраця

  • Лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі

    У середа, 21 жовтня, з 16.00 – 17.20 в Інституті філології відбувалася лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі (CNR, Рим) на тему: "Міжнародне співробітництво та продовольча допомога мешканцям в зоні конфлікту в Східній Україні".

    Фото Валерія Попова

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

  • Конференція в Білорусі

    Кафедра беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта запрашае прыняць удзел у міжнароднай навуковай канферэнцыі, якая адбудзецца 3–4 снежня 2015 г. у Варшаве (у далучэнні - падрабязная інфармацыя).

    Дэдлайн: 15.10.2015 (узор заяўкі гл. у дадатку). Для ўдзелу ў рабоце канферэнцыі просім да 15.10.2015 даслаць у аргкамітэт у электронным выглядзе заяўку на ўдзел у канферэнцыі.

    Аргунёсак: 25 еўра для ўдзельнікаў з краін СНД, 100 еўра для ўдзельнікаў з ЕС.

    Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, польская, англійская.

    З павагай,
    Радаслаў Калета

    Uniwersytet Warszawski
    Wydział Lingwistyki Stosowanej
    Katedra Białorutenistyki
    ul. Szturmowa 4
    02-678 Warszawa

  • СУЧАСНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

    У березні 2015 р. у польському Лодзі проводилося стажування за програмою "Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно з положеннями європейських кваліфікаційних рамок" (організатор – фонд «Центральноєвропейська академія навчання і сертифікації» (CEASC, м. Бидгощ, Польща).
    У стажуванні взяла участь науковий співробітник Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка к.філол.н. Олена Гудзенко. На науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 червня 2015 р. вона розповіла про польські підходи до реформування вищої школи. Учасники семінару обговорювали досвід польських колег щодо інтеграції в європейське освітнє середовище – особливо цінний для України, якій найближчим часом потрібно буде пройти цей шлях.

    «Зараз Польща – країна, що динамічно розвивається, демонструє чудові економічні показники – говорять вже про «польське економічне диво». Не останню роль у цьому відіграє вища школа, яка готує кваліфікованих фахівців для ринку праці і оперативно реагує на виклики часу. Багато студентів у польських вишах – українці. Тож було цікаво дізнатися, чим університет сусідньої держави приваблює абітурієнта, що він йому пропонує. А це і активна діяльність у ВНЗ Академічних бюро практик та кар’єр, які дозволяють отримати необхідні професійні компетенції безпосередньо на підприємстві, і можливість прослухати певні курси, що зацікавили студента, у інших навчальних закладах або й в інших країнах, і розвиток так званих м’яких компетенцій.
    Поняття «м’які компетенції» викликало особливе зацікавлення аудиторії. Спеціалісти ринку HR знають, що в більшості випадків загальна освіченість і наявність професійних компетенцій зовсім не гарантують, що новий співробітник буде ефективно працювати в компанії. Потрібні так звані «м’які» навики (soft skills): постановка мети, управління часом, ефективна комунікація, самомотивація, бачення корпоративних цінностей, свідоме ставлення до ресурсів тощо.
    Якщо співробітник від початку не поділяє цінності компанії, то ніяка компетентність і грошова мотивація не допоможуть. Ризик роботодавця отримати кваліфікованого співробітника, який “не вписався” в компанію, є значним.
    Компетенція – це предметна галузь, у якій індивід добре знається і проявляє готовність до виконання діяльності, а компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, що є результатом підготовки випускника для виконання діяльності в певних галузях. Іншими словами, компетенція – це знання, а компетентність – уміння (дії). На відміну від терміну «кваліфікація» компетенції включають крім суто професіональних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння навчатися, оцінювати, логічно мислити, відбирати й використовувати інформацію. Ще м’які компетенції називають життєвими навичками.
    На семінарі було відзначено, що важливий принцип роботи вищої школи в Європі – академічна мобільність науковців. Усі студенти і викладачі зобов’язані стажуватися в інших країнах: можуть опановувати курси у інших європейських закладах.
    Приєднання України до програми грантової підтримки наукових досліджень «Горизонт 2020», що відбулося нещодавно, відкриває перед українськими ученими і викладачами дійсно блискучі можливості, адже талановиті дослідники й автори навчальних методик зможуть отримати фінансування з європейських джерел і розробити інші шляхи міжнародної співпраці.
    На сьогодні ж основними інструментами підтримки мобільності науковців та студентів України на 2014-2020 рр. є програми «Еразмус Плюс» та «Горизонт 2020».
    «Еразмус Плюс», зокрема, підтримує освітні обміни студентів та працівників з партнерських країн – у тому числі України: в сфері вищої освіти а також організовану мобільність, пов’язану зі спільними програмами навчання та проектами. Це і поїздки студентів на закордонне навчання та практики (мінімальний час перебування за кордоном – 3 місяці для навчання і 2 місяці для практики), і спільні магістерські програми, і гарантія сплати кредитів, отриманих із метою одержання освіти другого рівня (магістратура) в іншій країні ЄС. Викладачі університету можуть виїздити з метою проведення дидактичних занять до закордонних університетів, із якими їх університети підписали угоди про таку співпрацю. Обидва університети повинні мати карту «Еразмуса» для вищої освіти. Працівники університетів можуть виїздити до закордонних інституцій (в тому числі приватних фірм) з метою вдосконалення знань та вмінь і обміну досвідом».

    Олена Гудзенко

  • Відбувся обмін викладачами в рамках програми міжнародного стажування «Мевляна»

    Д-р.філол.наук Л. П. Дядечко та к.філол.наук І. Л. Покровська з 22 лютого по 1 березня 2015 р. перебували в Анатолійському університеті в рамках програми обмінів «Мевляна». Викладачам нашого університету пощастило провести тиждень в одному з найкращих університетів Туреччини, який знаходиться у м. Ескішехір.
    Ескішехір – це місто в північно-західній частині сучасної Туреччини. Назва Ескішехір в перекладі з турецької означає «старе місто».
    Відповідно до рішення Саміту голів тюркомовних держав, у 2013 році Ескішехір став культурною столицею тюркського світу.
    Анатолійський університет – це найбільший університет у Туреччині і четвертий у світі за кількістю студентів. Цей навчальний заклад по праву є одним з найкращих у Турецькій Республіці і має навіть свій власний аеропорт та чудові гуртожитки, які можуть розмістити усіх іноземних студентів. Університет має статус державного і був заснований у 1958 р. Анатолійський університет нараховує 12 факультетів (3 з яких є факультетами дистанційної освіти).
    Л. П. Дядечко – відомий фахівець у галузі фразеології, теорії крилатих слів, етимології, лексикографії, стилістики, старослов’янської мови, методики викладання російської мови у середній та вищій школі. Людмила Петрівна прочитала студентам Анатолійського університету лекцію про крилаті слова. Професор наводила приклади крилатих слів різних мов, у т.ч. і турецької. Наприклад, відомий вислів Язик до Києваа доведе було донесено до тюркомовної аудиторії через вислів Dil Bagdat`a getirir (букв. переклад з турецької мови: Язик і до Багдаду доведе) тощо. При цьому студенти Анатолійського університету змогли відчути і зрозуміти усю глибину іншомовних крилатих виразів, оцінити їх глибокий зміст та форму.
    І. Л. Покровська прочитала турецьким студентам лекцію про турків-месхетинців, які живуть на теренах України. Зокрема, загальновідомим є факт, що в м. Ескішехір проживає багато кримських татар, а також турків-переселенців із балканських країн, тому тема проживання турків-месхетинців на території України викликала інтерес у турецьких слухачів. Крім того, іноземних студентів приємно здивував той факт, що викладачка з київського університету так майстерно оволоділа рідною для них турецькою мовою, що дало змогу легко і невимушено спілкуватися на різноманітні, цікаві для аудиторії теми.
    Турецькі студенти, зокрема, ставили цікаві і, водночас, неочікувані питання до українських лекторів. Наприклад, студенти поцікавилися, чи М. В. Гоголь український письменник, де саме він народився тощо. Подібні питання виникали і стосовно інших авторів і митців. Турецькій аудиторії було дуже цікаво почути такі деталі саме від українців, нації, яка дала світу так багато визначних постатей.
    Крім того, обидві викладачки були приємно вражені теплим прийомом турецьких колег, гостинністю і красою старовинного міста Ескішехір.

  • Розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    Цього тижня в Інституті філології розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури. У її рамках 3 червня відбулася зустріч студентів-арабістів із надзвичайним і повноважним послом Єгипту в Україні Усама Тауфік Бадр. Він розповів про важливість культурних та наукових зв'язків між Україною та Єгиптом.
    4 червня відбулося офіційне відкриття конференції, яке відвідав проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, він виступив із вітальним словом.

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Участь завідувача кафедри германської філології у міжнародній програмі обмінів викладачами «Мевляна»

    Завідувач кафедри германської філології Ростислав Євгенович Пилипенко взяв участь у міжнародній програмі обмінів викладачами «Мевляна». Він провів близько двох тижнів у місті Адана в університеті «Чукурова», де читав лекції турецьким студентам, які вивчають німецьку мову. Приїхавши на Батьківщину, Ростислав Євгенович 18 травня поділився враженнями про своє стажування з колегами.

    Перше, що вразило пана Ростислава – це відношення турків до дітей та жінок. Він також зазначив, що його здивував той факт, що перша жінка-суддя з’явилася саме у Туреччині, перший інститут розлучень також був створений у цій країні, а Туреччина, виявляється,– одна з країн, де спостерігається найнижчий рівень злочинності. До того ж, на території цієї держави століття назад були написані книги, які потім увійшли до Біблії, а у місті Ефес жила матір Божа Діва Марія.

    Сучасна Туреччина також здивувала Ростислава Євгеновича своїми мінаретами, ставленням до національного героя, батька усіх турків, Мустафи Кемаля Ататюрка. В університеті «Чукурова», як зазначив Ростислав Євгенійович, навчається 55 тисяч студентів. Цей університет входить до 40 найпопулярніших університетів світу. До 1973 року він був Вищою школою і мав 2 факультети. На сьогоднішній день в університеті «Чукурова» представлено 16 факультетів.

    Турецька германістика, як зазначає пан Ростислав, орієнтована на практику і у навчальному процесі переважає стиль гри (використання пісень, віршів тощо). Завжди підтримується діалог зі студентами. Турецькі викладачі дуже творчо підходять до викладання німецької мови, наприклад, переклад художніх творів супроводжується їхнім інсценуванням, німецька мова розглядається в контексті своєї пісенної культури тощо.

    Ростислав Євгенович подякував кафедрі тюркології та її керівнику – Ірині Леонідівні Покровській за допомогу у реалізації його подорожі в рамках програми «Мевляна». Крім того, він висловив свої сподівання на подальшу співпрацю з університетом «Чукурова».

    Кафедра тюркології ІФ

  • У Мистецькому арсеналі пройшов Міжнародний фестиваль "ЕтноСвіт"

    До Дня Європи в Україні Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» та Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» з 15 по 17 травня провели Міжнародний фестиваль традиційних культур «ЕтноСвіт» під гаслом «Відкрий інших – пізнай себе!».

    200 майстрів з України та різних країн світу представляли ремесла та їхні традиційні технології, відкриваючи таємниці створення справжніх мистецьких рукотворних шедеврів. Серед гостей фестивалю були представники таких країн, як Франція, Греція, Білорусь, Литва, Грузія, Узбекистан, і звісно – Туреччина.

    Кафедра тюркології Інституту філології не оминула увагою цей захід і з радістю погодилася допомогти у зустрічі та супроводі майстрів з Туреччини у всі дні фестивалю.

    Викладачі і студенти кафедри тюркології допомагали турецьким майстрам порозумітися з україно- та російськомовними відвідувачами фестивалю, перекладали гостям інформацію про особливості турецького традиційного мистецтва і збереження традиційних ремесел вже протягом багатьох поколінь.

    Майстри з Туреччини представили вироби зі шкіри, срібла, одяг, оздоблений яскравою східною вишивкою, барвистими мотивами традиційного мистецтва вибійки та плетіння.

    Турецький майстер Айхан Килич розповів, що він представляє вже третє покоління майстрів ремесла зі шкіри. Його дід займався обробкою шкіри та виготовленням різноманітних шкіряних виробів, потім передав це ремесло своєму сину, тобто, батькові Айхан-бея, а згодом і сам пан Айхан перейняв у батька це ремесло. Сьогодні Айхан бей є майстром традиційної обробки шкіри – ремесла, якому вже понад 100 років.

    Крім того, Айхан бей розповів, що з ним приїхали майстри з міста Токат та Амасії, ремесла яких передаються з покоління в покоління вже сотні років. Наприклад, пані Ясемін займається вибійкою, традиційні мотиви якої передаються від майстра до майстра вже 600 років!!

    Майстри вразили своєю щирістю, а їхні вироби – витонченими, сповненими загадковості та яскравості турецькими візерунками.

    Студенти кафедри тюркології, у свою чергу, отримали можливість випробувати свої сили у якості перекладача, попрактикувати розмовну турецьку мову, відчути тонкощі східної культури та мистецтва.

    Кафедра тюркології

  • День слов'янської писемності і культури

    «Іди, відроджений народе, у своє світле майбуття, література – нова сила,немов продовження життя…» (перекл.з болг.) – саме цими словами знаменитого гімну Кирила і Мефодія в стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка розпочалося урочисте святкування Дня слов’янської писемності і культури. Це свято відзначається щороку 24 травня з нагоди вшанування пам’яті рівноапостольних духовних просвітителів, які стали тим міцним фундаментом, на якому і постав увесь слов’янський світ з його неймовірною культурно-духовною різноманітністю.

    Захід відкрив директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури проф. Чмир Олена Романівна. Вона привітала всіх присутніх із цим чудовим святом і відзначила великий вклад братів-просвітителів у формування писемності слов’янських націй, адже їхня місія до Великоморавії яскраво показала, що наприкінці IX ст. у слов’ян уже був «запит», а у Візантії – «розуміння» того, що звернення до Бога рідною мовою є зрозумілішим, саме тому вони створили слов’янське письмо – глаголицю. Більш того, Олена Романівна наголосила на невід’ємній ролі мови у процесі державотворення, бо без рідної мови не може бути й держави, а нація втрачає свою самобутність. «Кирило і Мефодій є символом спільності слов’янських націй, яка є важливою складовою добробуту і духовного процвітання наших держав. А ми, шановні браття філологи, є нащадками святих братів, тому маємо цінувати їхні старання і бережно оберігати їхній значний вклад у розвиток слов’янської писемності та культури!»

    Із вітальним словом виступив Перший радник Посольства Республіки Сербії Кошутич Светлана : «Для мене велика честь знаходитися тут. Я вважаю, що ми маємо зберігати нашу культурну генетичність і постійно підтримувати традицію відзначення такого прекрасного свята, як День слов’янської писемності і культури. Кирило і Мефодій – великі реформатори народної духовності, тому ми повинні продовжувати їхню священну місію!».

    Також в урочистостях взяв участь Перший радник Посольства Болгарії Петр Танев. Він подякував колективу кафедри слов’янської філології за підтримку і звернувся до студентів-славістів: «Ці студенти взяли на себе велику відповідальність вивчення слов’янських мов, тому хочу щиро подякувати їм, адже ці мови об’єднують наші нації і сприяють їх активному розвитку на світовій арені. Справа Кирила і Мефодія має своїх послідовників, а тому культура і духовність наших держав у надійних руках».

    Теплими словами привітав усіх учасників заходу Перший радник Посольства Республіки Білорусь Олексій Жуковець: «Дорогі друзі, хочу привітати вас із цим важливим для нас святом, адже саме слов’янська писемність стала тим об’єднавчим фактором, який так зблизив наші нації. Вона допомагає нам відчувати свою ідентичність і спілкуватися один з одним, вивчати культуру один одного і це справді чудово».

    Олена Романівна зазначила, що найстійкіші традиції святкування цього дня має Болгарія, адже саме в цій країні є культ Кирила і Мефодія. Україна підтримує тісні зв’язки з Болгарією, адже ми споріднені не лише слов’янським походженням, а й спільністю історичної долі та багатовіковими культурними відносинами.

    З вітальним словом звернувся до присутніх президент Товариства дружби «Україна-Болгарія» Юрій Сєдих : «Від імені всього Товариства маю приємність привітати всіх учасників заходу із Днем слов’янської писемності і культури. Ми активно працюємо над збереженням і передачею культурної спадщини між Україною і Болгарією. Ми відзначаємо всі свята, аби ще раз підтвердити свою відданість один одному. Мені дуже приємно нині бути тут, серед студентів і викладачів, адже я і сам вчився в цьому університеті, тому ваше запрошення на цей чудовий захід я прийняв із великим задоволенням. Бажаю вам успіхів і щасливої долі. Знаєте, я був у багатьох країнах, усі вони дивували мене своєю красою, але все одно найбільшу гостинність я завжди відчував у Болгарії, Сербії та Білорусі. Ми маємо віддати честь нашим братам-просвітителям, адже саме вони побудували нашу могутню слов’янську націю».

    Активну участь у святкуванні взяли також студенти болгарського, хорватського, білоруського та сербського відділень. Студенти-болгаристи зачитали «Азбучну молитву» і занурилися разом із публікою у болгарську пісенну традицію, виконавши прекрасні пісні болгарською мовою. Також студенти підготували цікаві доповіді про розвиток слов’янських мов: «Хорватська глаголиця», «Історія білоруського письма», «Особливості розвитку сербської кирилиці» та інші. Цікаво було послухати уривок із твору Мілорада Павича «Хозарський словник», у якому плекається ідея про створення азбуки як створення культури.

    Завершився захід «традиційно» по-болгарськи. Студенти разом із викладачами і гостями урочистостей станцювали народний болгарський танець – хоро, який ще міцніше з’єднав наші нації своїм запальним слов’янським духом!

    Текст: Христина Мура,
    Фото: Володимир Мукан

  • Відзначення Дня слов'янської писемності. Фоторепортаж.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця