міжнародна співпраця

  • Всесвітній День еллінофонії в Інституті філології

    Всесвітній День еллінофонії
    Уряд Греції прийняв рішення щороку 20 травня святкувати Всесвітній день еллінофонії. Зокрема, таку пропозицію про свято було надіслано в Юнеско.
    20 травня є символічною датою, адже цього дня 325 р. н.е. розпочався Вселенський Нікейський собор, на якому було затверджено Символ віри - одну з найважливіших догм християнства, що знаменувала початок нового етапу європейської традиції.
    Цьогоріч кафедра елліністики приєдналася до цієї прекрасної ініціативи та провела круглий стіл та одночасно день відкритих дверей, подискутувавши про мовну строкатість світу, чинники, що сприяють або гальмують розвиток мов, і, звісно, становище грецької мови.
    Зустріч відвідали аташе з питань культури Посольства Греції в Україні п. А.Калогноміс, студенти, що вивчають новогрецьку мову в КНУ та КНЛУ, члени грецьких товариств м.Києва, представники спеціалізованої сш№94 "Еллада".
    Під час свого виступу п. А.Калогноміс зосередив увагу на символізмі дати. Крім згаданого Нікейського собору 20 травня вважається днем народження Сократа, відтак дата поєднує античну та візантійську традицію. Але як вони долучаються до сьогодення грецької мови та культури? Це питання в багатьох аспектах лишається відкритим, тож відповіді на нього і варто шукати на таких заходах, як День еллінофонії. Сьогодення багатьох мов не є безхмарним; під впливом міжнародних мов зменшується кількість їхніх носіїв, через комп’ютеризацію змінюються умови, форми та можливості мовної комунікації, однак це варто сприймати як стимули до пошуку нового, який зазвичай є одним з аспектів людського самопізнання.
    У своєму виступі на проблемі зв’язку культур через процес взаємодії мов зупинилась І.В. Титаренко. На багатьох явищах слов’янської культури лежить печатка "еллінізму" (ελληνισμός) як певного духовного орієнтиру. Зокрема, оповідачка розглянула приклади "грецького чуття світу" в поезії О.Мандельштама.
    А.О. Савенко розглянув питання залежності множини інтерпретацій поетичного тексту від особливостей його мови. На прикладі поезії К.Кавафіса (вірш "Чекаючи на варварів") він продемонстрував можливість діаметрально протилежного тлумачення твору, що залежить від ідеологічної стосовно явищ культури позиції його читача.
    А.А.Столярова присвятила свій виступ процесам поповнення лексичного складу новогрецької мови.

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото - Сергій Терещенко

  • " Я - передусім письменник": лекторій Фернандо Санчеса Драго

    17 травня відбулася перша із чотирьох запланованих лекцій Фернандо Санчеса Драго. Лекторій в Інституті філології відбувається за сприяння Посольства Іспанії в Україні. Організаторами події стали: асистент кафедри іспано-італійської філології Юлія Кощій і викладачі кафедри теорії та практики перекладу романських мов ім. М.Зерова доцент Оксана Гусейнова й асистент Ірина Нічаєнко.
    На заході була присутня подруга пана Драгó, відома журналістка та письменниця Іспанії Анна Грау. Відкривала захід пані Тамара Зебала Уртійяс, аташе культурного відділу Посольства Іспанії в Україні.
    Уже вкотре за сприянням Посольства Іспанії в Україні студенти, викладачі та усі охочі мали чудову можливість відвідати лекцію та поставити запитання відомому іспанському письменнику, журналісту, критику, непересічній особистості сеньйору Фернандо Санчесу Драго, який розповів про вихід серії передач *Libros con wasabi¨ (Книги з васабі), присвячених видатним іспанським письменникам.
    Також лектор розповів про свої мемуари, які відкриють читачеві історію Іспанії останніх ста років. Письменник поділився спогадами юних років та цікавими подробицями зі свого особистого життя, а також розповів про чинники, що вплинули на формування його творчого генію. Чекаємо з нетерпінням наступних зустрічей та лекцій від сеньйора Драго, і уважно слідкуємо за літературним життям Іспанії.
    Особлива подяка видкладачам Кощій Юлії Петрівні та Нічаєнко Ірині Ігорівні за організацію зустрічі.

    Los estudiantes de nuestra universidad tuvieron una oportunidad exelente de estar presentes en un evento especial, organizado gracias a la colaboración de la Embajada de España en Kiev con los profesores hispanistas de nuestra universidad. Fue una conferencia que se dedicaba a la obra literaria del escritor reconocido de España Fernando Sanchez Dragó, donde el mismo compartió con nosotros las experiencias de su vida extraordinarias que todas juntas sirvieron como base de su obra literaria "egografica" (los años que llevó en carcel por la oposición al franquismo en los años de su juventud, los años en exilio, su vida en Japon, India, Italia), y además compartió con nosotros su ultimo proyecto que muy pronto ha de transmitirse por la television en España, es la serie de programas de TV " Libros con wasabi", que revela otro mundo de la literatura española. Esperamos mucho por los siguientes encuentros con señor Dragó, y le estamos agradecidos por una conferencia exelente.

    All the students of our university who are learning Spanish have had a unique opportunity to be present at a special event this week arranged by the Embassy of Spain in Kyiv. On Tuesday students were priviledged to meet with a very famous Spanish writer (who is also a journalist and a researcher, even though he only accepts literary work as his real vocation) Fernando Sanchez Drago, who revealed the impact of his personal experiences, such as the years of imprisonment and exile, on his literary work. He also gave an exciting intro on a series of TV programmes that are coming soon on the TV screens of many homes of Spain, which is dedicated to different facets of the Spanish literature. We can't wait until we see the final result of this impressive project and we are looking forward to meeting Fernando Sanchez Drago at our university next time.
    Special thanks to Yulia Koshiy and Irina Nichaenko for collaborating with the Department of Culture of the Embassy of Spain and organising the event.

    Тексти - Глоба Поліна, Стрельнікова Діана
    Фото - Валерій Попов

  • Вистава іспаністів до 400-річчя з дня смерті Мігеля де Сервантеса

    22 квітня 2016 року в Актовій залі Інституту філології відбувся захід, присвячений 400-літтю з дня смерті іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора легендарного “Дон Кіхота”. Ініціатором такого тематичного заходу стала асистент кафедри іспано-італійської філології, к.філол.н. Юлія Кощій. У події взяли участь студенти-іспаністи різних курсів і перекладач із іспанської Галина Верба. Із доповіддю про Мігеля де Сервантеса виступив дослідник іспанської літератури Олександр Пронкевич. Родзинкою заходу була постановка одноактної комедії Мігеля де Сервантеса “Театр Чудес” (El retablo de las maravillas).
    На захід завітали поважні гості: посол Королівства Іспанії в Україні, пан Херардо Бугайо Оттоне з перекладачем, радник із торгово-економічних питань Посольства Іспанії в Україні пан Хаіме Рамон Фернандо Санчез, президент Асоціації Іспаністів в Україні Олександр Пронкевич та дружина колишнього генерального консула України в Барселоні Хрипунова Вероніка.
    Мігеля де Сервантеса немає вже 400 років, однак його творчість залишається актуальною і до сьогодні.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Славісти на Міжнародному фестивалі мов і культур

    22 квітня в Українському Домі відбувся Міжнародний фестиваль мов і культур. У церемонії відкриття взяли участь дипломати, посли і заступники, культурні аташе, проректори провідних україських університетів.
    Із культурним різнобарв'ям кожен гість фестивалю мав змогу ознайомитися завдяки презентаційним стендам. Інформацію про десятки країн можна було отримати під дахом Українського дому: Індія, Палестина, Киргистан, Корея, Казахстан, Танзанія, В'єтнам, Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Японія, Молдова, Грузія, Україна... Приємно, що такі країни, як: Сербія, Білорусь, Болгарія, Словенія, Хорватія, Чехія були презентувані студентами та викладачами кафедри слов'янської філології та відповідних мовних центрів Інституту філології.
    Про кожну країну було підібрано лаконічну і цікаву інформацію, знакові книги, художні чи наукові. Учасники готували традиційні страви, виступали з художніми номерами: народні танці, пісні, сценки. Окрім смакування стравами, споглядання концертних номерів, учасникам фестивалю вдалося повчитися японській каліграфії, ебру, витинанкам, потрапити на майстер-класи із лозоплетіння, аплікаціям із фетру.
    Фестиваль мов і культур став знаковою подією у житті кожного, адже учасники мали змогу презентувати якнайкраще свою країну і познайомитися з іншими. Міжнародні зв'язки і культурний обмін - те важливе, що так необхідно у сучасному, глобалізованому світі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Сергій Терещенко

  • Міжнародна конференція для викладачів іноземних мов відбулася в Інституті філології

    08 квітня 2016 року в рамках відзначення року англійської мови в Україні Представництво Macmillan спільно з кафедрою методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка організували та провели ювілейну конференцію для викладачів вищих навчальних закладів та мовних шкіл «How to prepare University students for smart career move». Більше 100 викладачів англійської мови зібралися в Інституті філології для обговорення нагальних проблем викладання іноземних мов у вищій школі. Керівник проекту ELT Resources for Life Skills in the 21st Century, автор курсу англійської мови для молоді Open Mind Стів Тейлор-Ноулз та голова представництва Олена Колесник спочатку зустрілися зі студентами східної філології Інституту філології, щоб поспілкуватися з ними про важливість розвитку так званих «життєвих навичок» (life skills) для подальшої професійної діяльності. Після цього Стів Тейлор-Ноулз обговорив цю проблему з викладачами-учасниками конференції. Наприкінці Олена Колесник ознайомила викладачів з університетськими партнерськими програмами Макміллан.

    Марина Денисенко,
    доцент кафедри методики навчання іноземних мов
    та прикладної лінгвістики Інституту філології

  • Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    7 квітня 2016 р. на кафедру тюркології Інституту філології завітав проф. Недждет Текін – екс-міністр освіти Туреччини. Недждет бей розказав студентам кафедри тюркології про перспективи вивчення турецької мови, про турецьку економіку, яка стрімко розвивається та про велику кількість турецьких компаній в Україні, які запрошують на роботу фахівців з турецької мови.
    Недждет Текін зазначив, що Турецький уряд підтримує розвиток тюркології закордоном. Кілька років тому він був у м. Ризі на відкритті Турецького інституту бізнесу, комерції та культури (The Turkish Business, Trade and Culture Institute), який було засновано для посилення зв’язків між Туреччиною та країнами ЄС.
    У 2012 р. він відвідав МАУП, де навчається багато іноземних студентів з метою налагодження співпраці з цим ВНЗ України.
    Сьогодні ж Недждет Текін розповідав студентам кафедри тюркології про перспективи працевлаштування саме з володінням турецькою мовою, наголосивши про всесвітньо відомі холдингові компанії, Спілку турецьких бізнесменів, які постійно потребують персонал зі знанням турецької, англійської та інших іноземних мов.
    Наостанок, високоповажний гість порадив студентам працювати над собою, глибинно вивчати турецьку мову, читати книги та дивитися фільми турецькою мовою, щоб збагачувати свої знання про мову, культуру та історію Туреччини. Крім того, високоповажний гість порадив студентам-тюркологам читати газету «Дюнья», яка містить чимало пропозицій щодо працевлаштування для спеціалістів зі знанням турецької мови.

    Матеріали – Ольга Пишньоха

  • "Еротокрит" - поема нових візій та викликів: презентація перекладу

    07 квітня 2016 р. в Інституті філології відбулась презентація українського перекладу метавізантійської поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит". Українські філелліни зібралися для того, щоб привітати з успішним завершення тривалого шляху творчих пошуків перекладача Василя Степаненка, а також людей, без яких цей твір не зміг би з’явитися на світ: генерального секретаря українсько-грецької торгівельної палати Г.-Н.Бугаса, художника видання М.С. Пшінку.
    На зустрічі про шлях українських перекладачів-елліністів говорила проф. Ніна Клименко. Доц. Андрій Савенко наголосив на значенні поеми, що постає своєрідною енциклопедією світогляду нового грека, для новогрецького літературного процесу. Студенти кафедри елліністики акапельно заспівали уривок з поеми, покладений на музику відомим грецьким музикантом Нікосом Ксилурісом, а також декламували оригінальні тексти та їхній український переклад. Справжнім подарунком для гостей презентації стало і перетворені на романс уривки з поеми у виконанні Надії Боянівської та акомпануванні Григорія Лук’яненка.
    Поема "Еротокрит" у певному сенсі завершує трансформацію в сприйнятті греками світу, що знаменує перехід їхньої етнічної спільноти до простору модерності і яку в літературному плані фіксує пізньовізантійська епічна поема "Дигеніс Акрит". Генеалогічно "Еротокрит" повязаний зі світом куртуазних лицарських романів. Утім, попри всі необхідні елементи, притаманні лицарському роману, характери героїв, особливості їхнього світогляду відображають вже тип ренесансної людини, яка самостійно будує власну долю, менше залежить від суспільних конвенцій, а відтак здатна до радикальних вчинків, які зокрема здатні змінювати світ. Герої поеми обирають кохання як шлях пізнання себе через іншу людину, її внутрішній світ, власне, як самопізнання, адже поет демонструє, наскільки загадковим та глибоким є внутрішній світ людини.
    Переклад цієї поеми ставить перед перекладачем чимало завдань, найважливішим з яких є вираження "первісного творчого імпульсу мови" задля оприявнення світу, який лише має з’явитись. Переклад, власне, є мистецтвом, в якому виявлення принциповості завжди поєднується з умінням знаходити компроміси. Ці компроміси часто стають ліками від вимушених втрат, які в оновленому вигляді зазнає оригінал. Перший переклад "Еротокрита" українською мовою, що нещодавно був виданий видавництвом "Веселка", є наочним прикладом того, що перекладач В.Степаненко знайшов свій ключ до світу, що ховає в собі поетичний текст. Йому в достатній мірі вдалося відтворити чимало ключових моментів оригіналу: невимушеність та природність живого мовлення, фольклорну основу частин з описом природи або порівнянь, в основі яких лежить зіставлення з природними явищами, де яскраво виражена натуралістична філософія автора тощо.

    ...Що витворяє лиш Ерот, як серце завоює,
    воно ж не знає, що робить, бо він над ним панує.
    Що хоче, те і робить з ним підступний переможець.
    Над нами насміхається, глузує так, як може,
    говорячи, що благодать там, де однак негоже.

    Хто зможе опір учинить, коли він має намір
    озброїтися брехнями у боротьбі із нами?
    Він не шкодує молодих, не омине і старших,
    щасливий той, хто утече, підступність розгадавши!

    У думки тисяча очей, що день і ніч чатують,
    у серці стільки ж, навіть більш, розплющених існує.
    Далеко Еротокрит був весь час від Аретуси,
    тож зором серця він її лиш уявляти мусив...

    Текст – доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

  • Сотні мільйонів зможуть дізнатися про Лесю Українку: «Лісова пісня» перекладена мовою гінді

    Грандіозне українсько-індійське свято відбулося 7 квітня в Інституті філології. Всі знають, що цього року святкували 145 років із дня народження Лесі Українки, постаті, чия творчість захоплює світ, а «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов. Тепер драма зазвучала і мовою гінді. Важливий для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі більше 400 мільйонів (4 місце у світі ), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.
    На презентацію книги були запрошені посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. "Ознайомившись із біографією Лесі Українки, зрозуміла, як письменниці вдалося передати усю сутність стосунків між людьми і людини з природою", - поділилася Анаміка Бгарті.
    Індія – країна багатьох мов. І перший переклад «Лісової пісні» для індійського ареалу здійснено у 90-х рр. ХХ ст. бенгальською мовою. Над ним працювала Мрідула Гош, яку Юрій Ботвінкін також запросив на презентацію книги власного перекладу. Перекладачка розказала, як познайомилася вперше із творчістю Лесі Українки. Підкреслила те, що письменниця була знайома з текстами Рігведи, переклала 6 гімнів.
    Презентація доповнювалася музично-театральним дійством. Студенти-індологи розіграли виставу з пізнаваних уривків «Лісової пісні». Роль Мавки зіграла Олександра Лохман, Перелесника – Дмитро Беверакі, Русалки - Валентина Перішко, Смерті - Дмитро Усов, Лісовика - Олександр Павловський, Лукаша - Данило Румянцев. Один зі студентів Василь Жованик заграв на бандурі кілька пісень, які вдалося записати Лесі Українці, яка, до всього, збирала і фольклор. Хореографічний колектив «Накшатра» виконали традиційний індійський танець, а Єлизавета Якимець заспівала індійську пісню. Почався ж захід із пісні українською мовою, яку виконали Ізабелла Стасюк і Любов Плавська. Ізабелла також виступила й ілюстратором книги перекладу.
    Цього дня в актовій залі українсько-індійські пошуки сплелися в єдине ціле і гості презентації «Лісової пісні» мали змогу зануритися в незабутню атмосферу творчості та сили слова.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • "Відчути хвилююче почуття написання ієрогліфів": майстер-клас із каліграфії від Озави Рансецу

    26 березня в Інституту філології за підтримки посольства Японії в Україні, видавництва «Самміт-книга» відбувся майстер-клас із каліграфії.
    Його провела Рансецу Озава, одна із кращих майстрів-каліграфістів у світі. Вона розказала присутнім про культуру Японії, зокрема описала зимові періоди на острівній країні, показала зображення заметених дахів. Тож сенсей Рансецу Озава запропонувала присутнім варіанти написання японського ієрогліфа «сніг». Вона вимальовувала його на спеціальному папері, який притримувала подарована від студентів книга, - «Записки в ізголів’я» Сей-Шьонагона. Уривки з цієї книги, перекладеною українською мовою, зачитала для аудиторії одна зі студенток-японісток, щоби занурити публіку у відповідну атмосферу. Японська ж майстер Озава зачитала уривки мовою оригіналу.
    Пишучи ієрогліфи за японською абеткою хіроґана, сенсей розповідала: «Мені важливо, як писали видатні майстри минулого, відчути це хвилююче почуття, те саме, що відчували тисячу років тому».
    На захід було запрошено двох поетів Юрія Строканя і Колю Кулініча з літературно-музичним проектом. Коля звернувся до аудиторії японською мовою і зачитав вірш Міядзава Кендзі «Не здаватися дощу», а також презентував власний переклад українською.
    Рансецу – творчий псевдонім японської майстрині і означає «квітка орхідеї, що цвіте серед снігу». Сенсей подякувала організаторам за зустріч, зокрема Хіроші Катаока, своєму учневі, а водночас – викладачеві Інституту філології, асистенту кафедри китайської, корейської та японської філології.
    Майстер-клас відвідало досить багато людей, переважно, студенти, які вивчають японську та китайську мову в Інституті філології. Троє зі студентів спробували написати ієрогліфи під керівництвом майстра каліграфії. Один із присутніх, художник, написав український варіант ієрогліфу «сніг». Сенсей Озава Рансецу справила незабутнє враження на гостей майстер-класу і допомогла доторкнутися до історії давньої Японії.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця