міжнародна співпраця

  • Тренінг викладача Катарського університету

    17–18 грудня викладач Катарського університету д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад провів для викладачів-арабістів дводенний тренінг з методики викладання арабської мови як іноземної.
    Під час тренінгу, який був присвячений використанню розумових і рухливих ігор у викладанні арабської мови, учасники мали можливість отримати нову інформацію щодо методики викладання арабської мови для неносіїв, зокрема, застосування таксономії Блума і методики «шести капелюхів мислення» Едварда де Боно у навчанні арабській мові.
    Також д-р Мунтасир аль-Хамад прочитав лекції для студентів-арабістів Інституту філології. Темою однієї з них були події Арабської весни, історія та сьогодення демократії, свобода слова і права людини в арабському світі. Друга лекція була присвячена Міжнародному дню арабської мови, який за рішенням ООН з 2010 року відзначається 18 грудня. Саме в цей день у 1973 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення зробити арабську однією зі своїх офіційних мов. Лектор розповів про виникнення арабського письма, ранні арабські епіграфічні пам’ятки, мистецтво арабської каліграфії, торкнувся питання мови та ідентичності. Лекції були прочитані у захопливій формі з активним залученням аудиторії до діалогу і супроводжувались яскравими мультимедійними презентаціями.
    Д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад – фахівець з порівняльної семітології та методики викладання арабської мови як іноземної, член Міжнародної асоціації арабської діалектології (Association Internationale de Dialectologie Arabe – AIDA). Викладає арабську мову в Катарському університеті в Центрі вивчення арабської мови для неносіїв.

    Текст - Олена Хоміцька
    Фото - Марія Бурчак

  • Літні курси японської мови при Університеті Тенрі

    Центр японської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
    оголошує набір усіх охочих студентів, викладачів та співробітників Університету у групи вивчення японської мови на літні курси університету Тенрі (Японія)

  • Арабісти відзначили 104 річницю з дня народження Нагіба Махфуза

    У понеділок, 14 грудня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології відбулась чергова зустріч студентів-арабістів та викладачів кафедри Близького Сходу з Надзвичайним і Повноважним Послом Арабської Республіки Єгипет в Україні паном Усамою Тауфіком Бадром.
    Цього разу захід був присвячений 104-річниці з дня народження видатного єгипетського письменника, лауреата Нобелівської премії Нагіба Махфуза (1911–2006) і проходив у форматі лекції та перегляду фільму «Балаканина на Нілі» (1971), знятому за однойменним романом корифея арабського красного письменства. Творчий спадок новеліста, романіста, драматурга Нагіба Махфуза нараховує понад 50 романів та 350 оповідань. Крім того, він був чудовим сценаристом. Нагіб Махфуз є першим і поки що єдиним арабським письменником, який отримав Нобелівську премію (1988). Цікаво, що понад половину романів письменника екранізовано.
    Директор Єгипетського центру Олена Хоміцька зупинилась на ключових моментах життєвого і творчого шляху Нагіба Махфуза та значенні його творчості для арабської і світової літератур. Пан Бадр розповів студентам про суспільно-політичну ситуацію в Єгипті у 60-і – на початку 70-х років минулого століття (час описаних у романі подій і екранізації твору) для кращого розуміння фільму, а також про цікаві факти з життя і творчості письменника.
    Захід відбувся у теплій і дружній атмосфері.

    Текст - Єгипетський центр арабської мови та культури
    Фото – Валерій Попов

  • «Перекладацтво має бути пристрастю»: презентація перекладів німецькомовних оповідань від проекту ТрансСтар

    У рамках перекладацького проекту «ТрансСтар Європа» 24 листопада в Інституті філології відбулася презентація книги «Усі інші. Історії про кохання, насильство і пам’ять». У збірці вміщено оповідання, переважна більшість яких написані німецькою мовою авторами не німецького походження. До проекту були залучені перекладачі з чотирьох університетів України, зокрема, студентка спеціальності «переклад з німецької мови» Валентина Білокриницька та викладач кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Ніна Гаврилова.
    На зустрічі були присутні: Андрій Мокроусов, директор видавництва «Критика», де вийшла друком презентована книга, ментор молодих перекладачів Юрко Прохасько, а також викладачі кафедри і координатори проекту водночас: доцент Марія Іваницька й асистент Тетяна Супрун.
    Проект тривав три роки і цьогоріч у Берліні відбулося закриття. Презентована збірка оповідань – ознака вдалості проекту.
    На питання до пана Мокроусова про те, чи одразу погодилися підтримати видання такого проекту, була відповідь: «Сподобалась засаднича ідея книги – показати не німецьку з походження літературу. І так під обкладинкою з’явилися автори угорського, чеського, польського, італійського походжень».
    Багато говорилося про міжнародні взаємини. Згадували перекладачку української літератури, ініціаторку проекту, – Клавдію Дате, яка долучилася, зокрема, і до створення книги «Майдан! Україна, Європа», - першої книги, що вийшла у Німеччині про революційні події 2013-2014 років.
    Про перекладацький проект розповідав Юрко Прохасько: «Перекладацтво має бути пристрастю, важливою працею для когось. Наша настанова – ні до чого не спонукати читачів, а просто показати сузір’я текстів, а вже самі нехай обирають, що їм до вподоби».
    Для ознайомлення зі змістом виданої книги, читачам запропонували уривок з оповідання «Сибір» Джені Ерпенбек. «У ньому, - підкреслив Андрій Мокроусов, - відображена вся специфіка сучасної німецькомовної літератури. І так вже склалося, що хороша література найчастіше говорить про безнадію і відчай».
    Під обкладинкою збірки «Усі інші» читач може знайти історії родинні, історії батьків і дітей, чоловіка і дружини, коханок і коханців. Оповідання просякнуті родинним моментом, який може виступати і в центральній темі, і в побічній.
    «Я хочу говорити про поетику сучасної німецької літератури, - продовжив обговорення Юрко Прохасько, - адже вона бере правдоподібністю не з великого оповідання, а знизу догори. Поетичність постає внаслідок непатетичності. Дієвість спирається на певну риторику, але в розумінні первинному. От у софістів риторика розглядалася як спосіб організації мови так, щоб вона була доцільна, переконлива, щемка і захоплива. Та попри поетику є письменницька майстерність. Це не зробленість, а майстерність в риторичному сенсі. Слова мають промовляти так, як хотілося б почути автору».
    Оповідання збірки сповнені трагедійності, насильства, суперництва, піднята тема меншин, за національністю чи статтю. «Література має відчуття відповідальності, вразливості, крихкості, матерії життя чи творчої свободи, - узагальнив Андрій Мокроусов і додав: - норм є безліч, нормальності - немає».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото –Валерій Попов

  • Візит Посла Туреччини до Інституту філології з нагоди святкування турецького Дня вчителя.

    24 листопада в Інституті філології з ініціативи кафедри тюркології відбулася зустріч із послом Туреччини в Україні Йонетом Джаном Тезелем. Приводом візиту високоповажного гостя стало святкування в Турецькій Республіці Дня вчителя.
    Із привітальним словом виступила завідувачка кафедри тюркології Ірина Покровська та викладач турецької мови Бюлент Хюнерлі.
    Посол Йонет Джан Тезель звертався до студентів із порадами та побажаннями, відповідав на питання.
    Звернувши увагу у своїй промові на присутність у залі студентів спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад», Йонет Джан Тезел почав говорити про політику Туреччини щодо Криму. «Крим – це окреме питання у нас. У зовнішній політиці треба реалістично оцінювати справи, але надавати значення людським почуттям та правам. У Криму все, як у текстах літератури. Крим – важливий особисто для мене. Татари – брати для турків. Я часто зустрічаюся з Рефатом Чубаровим, Мустафою Джемілевим. Наша делегація спеціально їздила в Крим для розуміння ситуації, що склалася, зсередини і зробила для себе висновки. Дуже приємно, що Україна з розумінням ставиться до населення Криму, особливо кримських татар, турбується про всіх тимчасово переміщених осіб».
    Йонет Джан Тезель був відкритим до спілкування, відповідав на питання студентів, пояснюючи тим, що статус посла не передбачає інакше, адже «кожного разу, сказавши неправду, ви наражаєте на небезпеку виглядати брехливою всю країну».
    Посол Туреччини, зокрема, наголосив на тому, що в Туреччині вкрай недостатня кількість фахівців зі знанням української мови.
    Наостанок Йонет Джан Тезель звернувся до аудиторії: «Ми розуміємо, що зараз в Україні криза, але ви маєте зрозуміти, що це, водночас, неабиякий трамплін до розвитку . Я бачу майбутнє України яскравим і вражаючим, потенційним і прогресивним. Бажаю вам успіхів!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Пишньоха Ольга

  • Зустріч посла Республіки Хорватія зі студентами-славістами

    24 листопада 2015 року у Центрі славістики відбулась зустріч студентів спеціальності «хорватська мова і література» та викладачів кафедри слов’янської філології з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватія в Україні паном Томіславом Відошевичем. У своєму виступі перед студентами Посол Хорватії відзначив багаторічні традиції вивчення хорватської мови і літератури в Київському університеті та високий рівень професійної підготовки випускників й окремо наголосив на важливості міжкультурних контактів і міжуніверситетської співпраці.
    Студенти 1-го, 3-го курсів бакалаврату та 1-го курсу магістратури представили власні переклади творів хорватських поетів, поділились враженнями про перебування на навчальних програмах у Хорватії. У ході зустрічі було обговорено перспективи і напрями подальшого співробітництва, зокрема щодо пошуків можливостей узгодження програм академічної мобільності, залучення студентів до спільних українсько-хорватських наукових і культурних проектів.

    Текст - кафедра слов'янської філології
    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із білоруськими письменниками

    20 листопада у стінах Інституту філології відбулася зустріч із викладачами та письменниками Білорусі, яку зініціювала кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості. На зустрічі були присутні студенти україністики, білорусистики, «прикладної лінгвістики» та студенти спеціальності «літературна творчість».
    Модератором зустрічі виступив докторант кафедри, голова Київської організації Національної спілки письменників України Володимир Даниленко. Серед гостей: поет Леонід Дранько-Майсюк, Борис Петрович (Саченко), голова Союзу білоруських письменників, головний редактор літературного часопису «Дзеяслоў», Олесь Пашкевич, викладач, письменник, головний редактор журналу «Літературна Білорусь» та критик, прозаїк Сергій Дубовець.
    Гості презентували збірку оповідань «Як риба об лід», куди входять тексти сучасних білоруських авторів, та поспілкувалися зі студентами. Олесь Пашкевич розказав, що теж закінчив філологічний факультет і, побачивши дівочу аудиторію, згадав як на його потоці навчалося 110 осіб, серед яких хлопців було лише десятеро.
    Про білоруський літературний процес розказав Сергій Дубовець: «Білорусь нині рекордсмен у перекладах, адже філологи працюють над текстами сусідніх країн і, приміром, української літератури в нас перекладено більше, ніж в Україні білоруської».
    Борис Петрович розповів про специфіку роботи Спілки білоруських письменників, при якій нещодавно відкрили школу молодого літератора. Так обмін досвідом доповнився обміном подарунками: професор Олександр Астаф’єв подарував гостям альманахи творчості студентів та випускників спеціальності «літературна творчість, українська мова і література» «Сві-й-танок» і «Сполучник», а білоруські гості, натомість, подарували білорусько-український альманах «Справа» Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників.
    Наостанок Мейсюк Олесь побажав студентам: «Кожен день треба налаштовувати себе на радість. Бути впевненим у собі. І нехай українська та білоруська мови збагачують одна одну».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із послом Республіки Македонії в Україні Й.В. Столе Змейкоскі та директором МЗС Ненадом Колевим

    20 листопада 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.
    Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач Кафедри слов’янської філології Паламарчук О.Л., викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.
    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, які вивчають македонську мову.
    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев подякували за теплу зустріч і висловили своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні.

    Текст і фото - Ольга Антонова

  • «Батьки мене народили, вчитель – зробив мене людиною»: святкування Дня в’єтнамського вчителя в Інституті філології

    20 листопада в Інституті філології кафедра китайської, корейської та японської філології відзначила День в’єтнамського вчителя. На святкуванні були присутні: заступник посла Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні – Нгуєн Фан Хонг Хай, другі секретарі Посольства Соціалістичної Республіки В’єтнам - Хоанг Тхі Ань Суан і Фан Дик Нгіа, поет, член спілки письменників Ханоя До Тхі Хоа Лі та поет В’єтнаму Хо Ші Чук.
    Нгуєн Фан Хонг Хай привітав присутніх зі святом: «Я радий бути присутнім на святкуванні Дня найповажнішої професії у В’єтнамі – вчителя. Приємно, що в Інституті філології зацікавилися в’єтнамською мовою. Сподіваюся, що відносини між В’єтнамом і Україною будуть розвиватися, а студенти-в’єтнамісти будуть містком між країнами».
    Із вітальним словом виступив завідувач кафедри - Бондаренко Іван Петрович, а також заступник директора Інституту філології з навчально-методичної роботи і міжнародних зв’язків – Скрильник Сергій Вікторович.
    «Батьки – ті, хто мене народили, а вчитель – той, хто зробив мене людиною», - розпочав свій виступ східним прислів’ям Іван Петрович і поділився інформацією: - Щороку кілька студентів спеціальності буде їздити на піврічне чи річне стажування до В’єтнаму для підвищення рівня володіння мовою. Вивчення цієї мови – не легкий, тернистий, але дуже перспективний шлях».
    В Інституті філології в’єтнамську мову викладають: Ха Тхі Ван Ань, Ву Туан Хоанг, Ха Бік Дієп, Мосійчук Вікторія Анатоліївна та Гобова Євгенія Валеріївна. «Дякую четвертому курсу за старання і володіння мовою, а першому курсу, які зараз наймолодші у нашому в’єтнамському домі, бажаю подолати всі труднощі у вивченні, вирости у своїх знаннях», - побажала Ха Тхі Ван Ань.
    В’єтнамську мову в Інституті нині вивчає чотири курси студентів, які й підготували для гостей привітання: вірші та пісні в’єтнамською мовою. Це і вірш відомого в’єтнамського поета Luru Quang Vũ «В’єтнамська мова», і народна пісня про кохання, і слова-вітання викладачам від першокурсників.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів»: майстер-клас Алекси Чопівської в Інституті філології

    З ініціативи голови студентського парламенту Інституту філології Софії Клещук 18 листопада відбувся майстер-клас «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів» від Алекси Чопівської, виконавчого директора American Center for European Ukraine, засновника та виконавчого директора Transnational Education Group.
    Лектор, яка активно підтримує Україну в США та нещодавно була організатором презентації ретроспективи протестів на Майдані в Вашингтоні, розповіла про важливу роль культурної дипломатії в сучасному світі та поділилася власним досвідом у цій сфері.
    Після презентації відбулася дискусія, на якій присутні мали можливість поговорити з Алексою про «м’яку силу» та другий напрям дипломатії (Track II Diplomacy).
    Більше інформації про Алексу: Уродженка м. Вашингтон, округ Колумбія, Алекса Чопівська отримала ступінь бакалавра в Єльському університеті, закінчивши його з відзнакою за спеціальністю «Русистика і східна Європеїстика», а також ступінь магістра «Політології» у Вищій школі журналістики Колумбійського університету, ступінь магістра в галузі міжнародної громадської політики в Школі передових досліджень міжнародних відносин при Університеті Джона Гопкінса. Протягом семи років Алекса Чопівська працювала журналістом в «Ен-Бі-Сі Ньюз», висвітлюючи світові події з агентств у Нью-Йорку, Вашингтоні та Лондоні. Займаючи деякий час посаду заступника директора консалтингової компанії з міжнародних зв'язків у Лондоні, вона переїхала до Києва. Там пані Чопівська працювала незалежним журналістом, подорожуючи Східною Європою, Кавказом та Центральною Азією, а також співпрацювала з американською консалтинговою фірмою під час політичної кампанії. Пані Алекса є засновником і виконавчим директором «Транснаціональної освітньої групи». Крім того, вона директор програми зі світової економіки в Інституті Аспена. В кінці 1990-х років А. Чопівська проходила стажування у відділі глави Адміністрації першої леді Гілларі Клінтон в Білому домі, а також у Державному департаменті США при посольстві США в Парижі. Окрім рідної англійської, пані Чопівська володіє українською, російською, французькою та іспанською мовами. Алекса виступає членом Ради з міжнародних відносин та членом мережі молодих фахівців Фонду «Євразія» в 2012-2013 роках. Вона проживає у м. Вашингтон, округ Колумбія.

    Текст - Дорошенко Каріна, Софія Клещук
    Фото - Дмитро Матусов

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця