міжнародна співпраця

  • Вивчення мов нацменшин в ІФ: зустріч із експертами

    23 листопада 2016 р. у приміщенні Офісу Ради Європи в Україні відбулася зустріч з членами делегації Комітету експертів, який здійснює моніторинг за виконанням Європейської хартії регіональних мов в України.

    Метою зустрічі було з’ясувати чи дійсно інформаційні засоби Хартії застосовуються до мов національних меншин України на практиці.

    Зокрема, зустріч стосувалася освіти: обговорювалося чи є достатньою доступність освіти мовою національних меншин і можливість вивчати такі мови, чи достатня кількість вчителів та підручників, теле– та радіопередач такими мовами, а також чи достатньо щоденних та щотижневих газет мовами національних меншин.

    На зустрічі були присутні викладачі кафедри тюркології Інституту філології к.філол.н., доц. Арнаут Ф.І. та асистент Рішілян І.Д.

    Федора Іванівна розповіла членам делегації про дуже вагому підтримку гагаузів та кримських татар з боку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на базі якого відкрилися нові спеціальності «Кримськотатарська мова і література» (2014 р.) та «Гагаузька мова і література» (2016 р.). Відкриття цих спеціальностей є неоціненним для національних меншин України, адже тепер гагаузи та кримські татари отримали першу в історії незалежної України змогу вивчати рідну мову на найвищому академічному рівні у стінах найкращого в країні вищого навчального закладу.

    Комісія була приємно вражена активною роботою кафедри тюркології Інституту філології та безпрецедентною самовіддачею викладачів кафедри, які показують високий рівень працездатності, компетенції та професіоналізму на шляху відкриття нових спеціальностей та динамічного розвитку тюркології на теренах України.

  • Відкрита лекція професора Маттіаса Фрайзе

    У рамках міжнародного семінару «Література та громадянське суспільство» за участі експертів із США (проф. Сара Гендерсон), Росії (проф. Татьяна Вєнедіктова), Німеччини (проф. Маттіас Фрайзе) та України (проф. Наталія Висоцька), зорганізованого Німецькою службою академічного обміну, 1 листопада 2016 року в актовій залі Інституту філології відбулася відкрита лекція професора Маттіаса Фрайзе (Ґеттінґенський університет імені Ґеорґа Авґуста, Німеччина) з літератури на тему «Оновлення Ґетівського розуміння світової літератури Девідом Дамрошом».

    Фото - Валерій Попов

  • Бертольт Брехт: яким ми його не знали

    31 жовтня 2016 року студенти кафедри германської філології та перекладу мали змогу насолодитися лекцією про творчість Бертольта Брехта. До Інституту філології завітали професор Юрген Гілесгайм і пані Кароліна Шпренгер, презентуючи свої книги «Життя і творчість на початку ХХ століття: Ауґсбурзький період Бертольта Брехта», а також «Рання творчість Бертольта Брехта: Коментарі і навчальні матеріали» і, власне, перекладач Микола Ліпісівіцький, завдяки якому з вищезазначеними посібниками може
    ознайомитись український читач.

    Говорили про різне: і про значення Брехта в літературі та театрі, і про його біографію,і про нове прочитання його творів. Цікавим фактом стала наявність у Житомирі «Брехт-Центру», якому і завдячуємо виданню цих книг, зорієнтованих саме на українську аудиторію.

    Для студентів, чиє знайомство з німецьким письменником почалося переважно зі шкільної лави та «Матінки Кураж», було цікаво дізнатись, що Бертольд Брехт за часів НДР вважався іконою комуністичної літератури. Вражає багатозначність його поезії «Спогади про Марію А»: з одного боку, це сентиментальна ремінісценція, з іншого – сповнена кліше пародія.

    Останні хвилини зустрічі пройшли в бесіді про літературні смаки українського та німецького студентства. І хоч між нами тисячі кілометрів та різні культури, але література поєднує нас в єдине ціле.

    Цілком зрозуміло, що осягнути Брехта лише за лекцію – нереально. Але відкрити в собі бажання ознайомлюватись із неосяжним і надалі – точно можна.

    Медведєва Ольга
    фото - Руслана Уманець

  • Екзотика Індонезії в Інституті філології

    26 жовтня Інститут філології опинився в Індонезії, адже відбувався День культури та літератури цієї країни. Присутні мали можливість ознайомитися з екзотикою Індонезії через музику, танець, поезію.

    Художник-дизайнер Ельміра Сеіт-Ахметова показала відео про мистецтво батіка, розповіла про техніки, ручні і штамповані варіанти, поділилася власним досвідом розпису, що вимагає зусиль і цілковитого занурення у мистецтво. Вона розповіла і про традиційні костюми Індонезії, які презентували студенти: жіноче офіційне вбрання, весільні костюми, вбрання для традиційних народних танців Індонезії.

    Гості мали можливість ознайомитися і з індонезійською літературою. Студентка Анна Лисюк зачитала поезію В.С.Рендра, Яна Каткова – вірші С. Рухіаха, а Валерія Рум’янцева зачитала новели «Сerpen» Сено Гуміра Аджідарма.

    Поринути в магічну атмосферу Індонезії можна було від звуків музики ангклунга, традиційного музичного інструмента, зробленого з бамбука. Відтворити таку незвичайну музики вдалося студентам Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка під керівництвом Валентина Касьянова. Студенти виконали кілька пісень, які підхопив модератор заходу, директор Центру індонезійської мови та літератури Інституту філології Прабово Хімаван. Щирі емоції, красиві голоси і неповторні звуки сповнювали Мистецьку залу цього дня.

    А завершенням «Тижня Індонезії 2016» став показ індонезійських фільмів Laskar Pelangi та Sebelum Pagi Terulang Kembali.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Розпочався Тиждень Індонезії в Інституті філології

    24 жовтня в Інституті філології розпочалася щорічна культурна подія "Тиждень Індонезії-2016".

    Першим із низки запланованих заходів був науковий семінар із Сергієм Шергіним (доктор політичних наук, професор, завідувач кафедрою регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України), Сергієм Галакою (доктор політичних наук, професор в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та Антоном Галушкою-Айдакіним на тему: "Індонезія в політичному, економічному та культурному аспектах".

    Розпочав засідання завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко. Він наголосив, що Шевченківський університет - єдиний вищий навчальний заклад, де вивчається індонезійська мова, а співпраця Посольства Республіки Індонезії та Центру вивчення індонезійської мови в Інституті філології та літератури має результати. Тож, професор подякував за підтримку Посольству Республіки Індонезія в особі радника пана посла.

    Присутні на семінарі студенти та гості мали змогу почути про спільне та відмінне в історичній еволюції України та Індонезії, про перспективи розвитку двосторонніх відносин, про специфіку дипломатичних стосунків між Україною і АСЕАН.
    Інформативний захід став початком Тижня Індонезії в Інституті філології і був неабияк корисним тим, кого цікавить мова, історія та культура цієї країни.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

  • Анонс: Зустріч з Генеральним секретарем Товариства Данте Аліг’єрі проф. А. Мазі

    Зустріч з Генеральним секретарем Товариства Данте Аліг’єрі проф. А. Мазі
    24.10.2016 р. о 19.00, Червоний корпус
    Мистецький салон – ауд. 321, 2-й поверх; вул. Володимирська, 60; ВХІД ВІЛЬНИЙ
    Додані файли: 
  • Італійський дизайн в Інституті філології

    Під високим патронатом Президента Італійської Республіки у рамках XVI Тижня італійської мови у світі, який відзначається в період з 16 по 23 жовтня навчальними закладами різних країн, де вивчають італійську мову, Центр італознавства Інституту філології у співробітництві з Італійським інститутом культури в Києві провели заходи на тему: “Italiano e la creatività: marchi e costumi,moda e design” (Італійська мова та креативність: бренди та костюми, мода і дизайн.

    18 жовтня 2016 у Мистецькій залі Інституту філології відбулася лекція директора Італійського інституту культури в Києві пані Анни Пасторе: "Італійські винахідники та італійська досконалість", присвячена італійським винахідникам та їхнім винаходам, відомим в усіх країнах світу. На заході також виступили креативний директор Європейського Інституту Дизайну (IED), архітектор Джованні Оттонелло та регіональна менеджерка IED пані Ольга Мєлкова.

    А наступного дня, 19 жовтня, охочі могли завітати на тематичний захід
    «Proiezione del filmato:"Il Made in Italy siamo noi"», де відбувався показ відео про італійський дизайн та дизайнерів, про історію найвідоміших брендів Італії та тематичні виступи-презентації студентів. Театральний виступ було підготовлено студентами ІІІ групи спеціальності "переклад з англійської мови", які вивчають італійську мову як другу іноземну.

    У заходах брали участь: директор Італійського інституту культури в Києві пані Анна Пасторе, директор Центру італознавства Агеєва Г.О., викладачі італійської мови Інституту філології проф.Охріменко В.І., доц.Толстова О.Л., викл. Гарсія М.О., студенти ІІІ, V курсів спеціальності «переклад з італійської мови», студенти ІІ, ІV, VІ курсів спеціальності «італійська мова і література та переклад» та студентам магістратури спеціальності «переклад з англійської мови» (друга іноземна мова – італійська). Гостями Тижня італійської мови в Інституті філології мови були студенти Київського національного університету культури і мистецтв з викладачем Негодою М.М.

    Анна Агеєва,
    Фото – Валерій Попов

  • В Інституті філології відкрито Центр кримськотатарської мови і літератури та Лабораторію сучасних технологій усного перекладу

    21 жовтня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з турецькою делегацією, яку очолював директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік. У складі турецьких гостей були також представники Програми Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТİКА) в Україні, зокрема координатор Хаджи Байрам Болат та його заступники Нілюфер Барджа, Алі Фуат Джебеджі, фахівець Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Тюлінай Балта, а також Озгюн Талу, тимчасово повірений у справах посольства Республіки Туреччина в Україні. Почесним гостем зустрічі став Мустафа Джемілев, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. Шевченків університет представляли проректор Петро Бех, заступник директора Сергій Скрильник, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, викладачі та студенти-тюркологи. Метою організованої зустрічі стало офіційне відкриття Центру кримськотатарської мови і літератури та Лабораторії сучасних технологій усного перекладу, які було технічно оснащено завдяки ТІКА.

    «Київському університету велика честь приймати у себе турецьку делегацію, зокрема ТІКА, з якою розпочали співпрацю ще у 2003 році, коли за їхньої підтримки було відкрито Турецький центр інформації та досліджень. З того часу Шевченків університет та Інститут філології зокрема відчувають постійну моральну і фінансову підтримку з боку турецького уряду, за що ми надзвичайно вдячні», – зауважив проректор Петро Бех, вітаючи почесних гостей.

    Зміцнення дружби шляхом розбудови тюркських студій у філологічному осередку КНУ є важливим не лише для університету, а й для України загалом. Адже Республіка Туреччина всіляко підтримує українців у нинішні складні часи, які випали на долю нашої держави. Свідченням такої підтримки зокрема є і співпраці з ТІКА, за допомогою якої в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка було оснащено Турецький центр інформації та досліджень, кафедру тюркології, поповнено бібліотеку тюркськими книжками, відкрито спеціальності з вивчення кримськотатарської мови.
    Під час зустрічі директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік наголосив, що співпраця з Інститутом філології Київського університету плідна і приємна. Адже КНУ – провідний виш України, де активно розвивається тюркологія. У рамках всіх спільних проектів, які були втілені в життя, помітна висококваліфікованість викладачів інституту, які готують хороших фахівців зі знання тюркських мов, які гідно представляють турецьку культуру.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, виступаючи, подякувала ТІКА та турецькому уряду за всебічну підтримку тюркських студій в Інституті філології.

    Слова подяки від імені дирекції Інституту філології висловив і заступник директора Сергій Скрильник, з акцентувавши увагу на тому, що відкрита лабораторія усного перекладу за підтримки ТІКА, обладнана найсучаснішою технікою, що дозволяє здійснювати найрізноманітніші види перекладу. Інститут філології єдиний серед державних установ в Україні, хто має таку новітню лабораторію.

    «Дипломатію роблять, перш за все, через науку», – зауважив Мустафа Джемілев, відкриваючи Центр кримськотатарської мови і літератури та лабораторію синхронного перекладу в Інституті філології. Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілев зазначив, що після окупації Криму кримські татари вимушено переселилися на материкову Україну. І, для етнічних кримських татар, є надзвичайно важливим, що Україна всіляко духовно підтримує їх. Свідченням такої підтримки є відкриття освітніх програм з вивчення кримськотатарської та гагаузької. Такі культурні центри, як Центр кримськотатарської мови і літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, сприяють зміцненню українсько-турецької дружби, яку всіляко підтримує і розвиває ТІКА.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

  • Різногранна постать Івана Франка на конференції полоністів

    13-14 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція «Іван Франко і польська культура», організована з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті видатного українського письменника. Пленарне засідання, на яке зібрались почесні польські й українські гості та учасники конференції, розпочалося з вітального слова проректора з міжнародних звʼязків Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Петра Беха та заступника Директора Інституту філології з координації навчальної та науково-методичної роботи доцента Галини Усатенко. Господарів та гостей з початком конференції вітали також радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу науково-освітньої співпраці Емілія Ясюк, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, директор Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук. Під час засідання Ростислав Радишевський – член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – презентував видання «Franko I. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka», видане за редакцією доктора філософії Івана Матковського та Ігоря Розлуцького з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. З доповіддю виступив Дмитро Павличко, який представив постать Івана Франка як будівничого української держави у польсько-українському діалозі.

    У другій частині пленарного засідання з доповідями виступили професор Ярослав Лавський з Університету в Бялистоці («Іван Франко. Письменник міжкультурного синтезу»), професор, член-кореспондент НАН України з Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік («...До найтяжчого бою За правду й волю милу Ти поведеш народи...»: Месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків»), професор Богдан Бурдзей з Університету імені Миколая Коперника в Торуні («Іван Франко і польські дискусії про євреїв і єврейську державу»), професор Микола Лесюк з Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника («Польськомовні елементи в українських творах Івана Франка»).

    У роботі конференції взяли участь понад 20 польських науковців – представників різноманітних навчальних закладів та наукових установ: Варшавського університету, Університету в Бялистоці, Люблінського католицького університету, Гданського університету, Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Миколая Коперника в Торуні тощо. Українські учасники, що цікавляться вивченням творчості Івана Франка у контексті польської культури, прибули з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Бердянського державного педагогічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кримського інженерно-педагогічного університету з м. Сімферополь, Інституту літератури, Інституту народознавства, Інституту українознавства імені І.Крипʼякевича, Інституту історії, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України та інших вищих навчальних закладів України.

    Протягом 13 вересня учасники конференції працювали у таких секціях: 1. Спадщина Івана Франка: польськомовний критичний дискурс; 2. Польська романтична література в рецепції Івана Франка; 3. Творчість Івана Франка у світлі компаративістики; 4. Рецепція творчої спадщини Івана Франка. 14 вересня відбулося виїзне засідання в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «Історико-народознавчі контексти спадщини Івана Франка». Тут також відбулися перезентації нових видань: українського перекладу монографічного дослідження Богдана Бурдзея «Інший світ людської надії» (пер. з польськ. І. Шевченко; ред. пер. О. Янішевський. – Київ, 2015); українського перекладу праць Тадеуша Станіслава Грабовського «Росія як опікунка словʼян: 1. Русь-Україна. 2. Білорусь» (упорядн., заг. ред. та передм. Р. Радишевського, пер. з польськ. Р. Радишевського та К. Строганової. – Київ, 2016); а також двох останніх томів «Київських полоністичних студій» (т. XXVII, т.XXVIII – Київ, 2016). Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXХ томі «Київських полоністичних студій».

    Кафедра полоністики,
    фото - Валерій Попов

  • Іван Франко на перетині культур

    13 жовтня в Інституті філології відбулася конференція "Іван Франко і польська культура". На пленарне засідання завітали представники Посольства Польщі в Україні, Польської академії наук у Києві, директор Польського інституту у Києві.

    Директор Інституту літератури НАН України акад. Микола Жулинський у своїй доповіді підкрелив, на скільки актуальна тема конференції. "Іван Франко чітко усвідомлював величезну роль культури, яка формує націю і творить із нації культурний організм, - сказав академік і додав: - Франко був покликаний формувати ідентичість".

    На пленарному засіданні було презентовано книгу польскою мовою проф. Ростислава Радишевського "I.Franko. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka". На презентації виступили і наукові редактори видання Ян Матковський та Ігор Розлуцький. "Українська і польска культури сторонилися одна одну і водночас взаємодіяли. Конференція дає змогу ближче підступитися до польськомовних текстів Івана Франка".

    Іван Франко - вагома фігура в питанні українсько-польського діалогу. Тому, підсумували на засіданні, науковий і літературний доробок Івана Франка - невичерпне джерело для досліджень.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця