міжнародна співпраця

  • Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    7 квітня 2016 р. на кафедру тюркології Інституту філології завітав проф. Недждет Текін – екс-міністр освіти Туреччини. Недждет бей розказав студентам кафедри тюркології про перспективи вивчення турецької мови, про турецьку економіку, яка стрімко розвивається та про велику кількість турецьких компаній в Україні, які запрошують на роботу фахівців з турецької мови.
    Недждет Текін зазначив, що Турецький уряд підтримує розвиток тюркології закордоном. Кілька років тому він був у м. Ризі на відкритті Турецького інституту бізнесу, комерції та культури (The Turkish Business, Trade and Culture Institute), який було засновано для посилення зв’язків між Туреччиною та країнами ЄС.
    У 2012 р. він відвідав МАУП, де навчається багато іноземних студентів з метою налагодження співпраці з цим ВНЗ України.
    Сьогодні ж Недждет Текін розповідав студентам кафедри тюркології про перспективи працевлаштування саме з володінням турецькою мовою, наголосивши про всесвітньо відомі холдингові компанії, Спілку турецьких бізнесменів, які постійно потребують персонал зі знанням турецької, англійської та інших іноземних мов.
    Наостанок, високоповажний гість порадив студентам працювати над собою, глибинно вивчати турецьку мову, читати книги та дивитися фільми турецькою мовою, щоб збагачувати свої знання про мову, культуру та історію Туреччини. Крім того, високоповажний гість порадив студентам-тюркологам читати газету «Дюнья», яка містить чимало пропозицій щодо працевлаштування для спеціалістів зі знанням турецької мови.

    Матеріали – Ольга Пишньоха

  • "Еротокрит" - поема нових візій та викликів: презентація перекладу

    07 квітня 2016 р. в Інституті філології відбулась презентація українського перекладу метавізантійської поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит". Українські філелліни зібралися для того, щоб привітати з успішним завершення тривалого шляху творчих пошуків перекладача Василя Степаненка, а також людей, без яких цей твір не зміг би з’явитися на світ: генерального секретаря українсько-грецької торгівельної палати Г.-Н.Бугаса, художника видання М.С. Пшінку.
    На зустрічі про шлях українських перекладачів-елліністів говорила проф. Ніна Клименко. Доц. Андрій Савенко наголосив на значенні поеми, що постає своєрідною енциклопедією світогляду нового грека, для новогрецького літературного процесу. Студенти кафедри елліністики акапельно заспівали уривок з поеми, покладений на музику відомим грецьким музикантом Нікосом Ксилурісом, а також декламували оригінальні тексти та їхній український переклад. Справжнім подарунком для гостей презентації стало і перетворені на романс уривки з поеми у виконанні Надії Боянівської та акомпануванні Григорія Лук’яненка.
    Поема "Еротокрит" у певному сенсі завершує трансформацію в сприйнятті греками світу, що знаменує перехід їхньої етнічної спільноти до простору модерності і яку в літературному плані фіксує пізньовізантійська епічна поема "Дигеніс Акрит". Генеалогічно "Еротокрит" повязаний зі світом куртуазних лицарських романів. Утім, попри всі необхідні елементи, притаманні лицарському роману, характери героїв, особливості їхнього світогляду відображають вже тип ренесансної людини, яка самостійно будує власну долю, менше залежить від суспільних конвенцій, а відтак здатна до радикальних вчинків, які зокрема здатні змінювати світ. Герої поеми обирають кохання як шлях пізнання себе через іншу людину, її внутрішній світ, власне, як самопізнання, адже поет демонструє, наскільки загадковим та глибоким є внутрішній світ людини.
    Переклад цієї поеми ставить перед перекладачем чимало завдань, найважливішим з яких є вираження "первісного творчого імпульсу мови" задля оприявнення світу, який лише має з’явитись. Переклад, власне, є мистецтвом, в якому виявлення принциповості завжди поєднується з умінням знаходити компроміси. Ці компроміси часто стають ліками від вимушених втрат, які в оновленому вигляді зазнає оригінал. Перший переклад "Еротокрита" українською мовою, що нещодавно був виданий видавництвом "Веселка", є наочним прикладом того, що перекладач В.Степаненко знайшов свій ключ до світу, що ховає в собі поетичний текст. Йому в достатній мірі вдалося відтворити чимало ключових моментів оригіналу: невимушеність та природність живого мовлення, фольклорну основу частин з описом природи або порівнянь, в основі яких лежить зіставлення з природними явищами, де яскраво виражена натуралістична філософія автора тощо.

    ...Що витворяє лиш Ерот, як серце завоює,
    воно ж не знає, що робить, бо він над ним панує.
    Що хоче, те і робить з ним підступний переможець.
    Над нами насміхається, глузує так, як може,
    говорячи, що благодать там, де однак негоже.

    Хто зможе опір учинить, коли він має намір
    озброїтися брехнями у боротьбі із нами?
    Він не шкодує молодих, не омине і старших,
    щасливий той, хто утече, підступність розгадавши!

    У думки тисяча очей, що день і ніч чатують,
    у серці стільки ж, навіть більш, розплющених існує.
    Далеко Еротокрит був весь час від Аретуси,
    тож зором серця він її лиш уявляти мусив...

    Текст – доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

  • Сотні мільйонів зможуть дізнатися про Лесю Українку: «Лісова пісня» перекладена мовою гінді

    Грандіозне українсько-індійське свято відбулося 7 квітня в Інституті філології. Всі знають, що цього року святкували 145 років із дня народження Лесі Українки, постаті, чия творчість захоплює світ, а «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов. Тепер драма зазвучала і мовою гінді. Важливий для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі більше 400 мільйонів (4 місце у світі ), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.
    На презентацію книги були запрошені посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. "Ознайомившись із біографією Лесі Українки, зрозуміла, як письменниці вдалося передати усю сутність стосунків між людьми і людини з природою", - поділилася Анаміка Бгарті.
    Індія – країна багатьох мов. І перший переклад «Лісової пісні» для індійського ареалу здійснено у 90-х рр. ХХ ст. бенгальською мовою. Над ним працювала Мрідула Гош, яку Юрій Ботвінкін також запросив на презентацію книги власного перекладу. Перекладачка розказала, як познайомилася вперше із творчістю Лесі Українки. Підкреслила те, що письменниця була знайома з текстами Рігведи, переклала 6 гімнів.
    Презентація доповнювалася музично-театральним дійством. Студенти-індологи розіграли виставу з пізнаваних уривків «Лісової пісні». Роль Мавки зіграла Олександра Лохман, Перелесника – Дмитро Беверакі, Русалки - Валентина Перішко, Смерті - Дмитро Усов, Лісовика - Олександр Павловський, Лукаша - Данило Румянцев. Один зі студентів Василь Жованик заграв на бандурі кілька пісень, які вдалося записати Лесі Українці, яка, до всього, збирала і фольклор. Хореографічний колектив «Накшатра» виконали традиційний індійський танець, а Єлизавета Якимець заспівала індійську пісню. Почався ж захід із пісні українською мовою, яку виконали Ізабелла Стасюк і Любов Плавська. Ізабелла також виступила й ілюстратором книги перекладу.
    Цього дня в актовій залі українсько-індійські пошуки сплелися в єдине ціле і гості презентації «Лісової пісні» мали змогу зануритися в незабутню атмосферу творчості та сили слова.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • "Відчути хвилююче почуття написання ієрогліфів": майстер-клас із каліграфії від Озави Рансецу

    26 березня в Інституту філології за підтримки посольства Японії в Україні, видавництва «Самміт-книга» відбувся майстер-клас із каліграфії.
    Його провела Рансецу Озава, одна із кращих майстрів-каліграфістів у світі. Вона розказала присутнім про культуру Японії, зокрема описала зимові періоди на острівній країні, показала зображення заметених дахів. Тож сенсей Рансецу Озава запропонувала присутнім варіанти написання японського ієрогліфа «сніг». Вона вимальовувала його на спеціальному папері, який притримувала подарована від студентів книга, - «Записки в ізголів’я» Сей-Шьонагона. Уривки з цієї книги, перекладеною українською мовою, зачитала для аудиторії одна зі студенток-японісток, щоби занурити публіку у відповідну атмосферу. Японська ж майстер Озава зачитала уривки мовою оригіналу.
    Пишучи ієрогліфи за японською абеткою хіроґана, сенсей розповідала: «Мені важливо, як писали видатні майстри минулого, відчути це хвилююче почуття, те саме, що відчували тисячу років тому».
    На захід було запрошено двох поетів Юрія Строканя і Колю Кулініча з літературно-музичним проектом. Коля звернувся до аудиторії японською мовою і зачитав вірш Міядзава Кендзі «Не здаватися дощу», а також презентував власний переклад українською.
    Рансецу – творчий псевдонім японської майстрині і означає «квітка орхідеї, що цвіте серед снігу». Сенсей подякувала організаторам за зустріч, зокрема Хіроші Катаока, своєму учневі, а водночас – викладачеві Інституту філології, асистенту кафедри китайської, корейської та японської філології.
    Майстер-клас відвідало досить багато людей, переважно, студенти, які вивчають японську та китайську мову в Інституті філології. Троє зі студентів спробували написати ієрогліфи під керівництвом майстра каліграфії. Один із присутніх, художник, написав український варіант ієрогліфу «сніг». Сенсей Озава Рансецу справила незабутнє враження на гостей майстер-класу і допомогла доторкнутися до історії давньої Японії.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Тиждень франкофонії: зустріч із Франсуазою Ламперер в Інституті філології

    У межах Тижня франкофонії 16 березня в Актовій залі Інституту філології відбулася лекція Франсуази Ламперер, професора Льєжського університету "Духовна культура Бельгії: історія та сучасність", присвячена сучасним інтерпретаціям святкової та карнавальної культури в романських регіонах Бельгії. У заході також узяли участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгії в Україні Жан Де Ланнуа, завідувач кафедри французької філології проф. Георгій Крючков, Президент Асоціації викладачів французької мови України доц. Тетяна Гейко. Вів захід асистент кафедри французької філології, лауреат Премії Міністерства культури в галузі художнього перекладу Федерації Валлонія-Брюссель Дмитро Чистяк. Захід викликав велике зацікавлення студентів і супроводжувався жвавим обговоренням.
    Лекція професора Франсуази Ламперер – один із серії заходів, проведених кафедрою французької філології спільно з Посольством Бельгії в Україні, серед яких також – Всеукраїнський конкурс перекладів творів Марселя Тірі (літературні читання та підсумки конкурсу будуть підведені 24 березня в Актовій залі нашого Інституту, а влітку лауреат І Премії, студентка Катерина Грицайчук поїде до Європейського колегіуму перекладачів художньої літератури в м. Сенеф на наукове стажування), а також – участь у Міжнародній конференції «Марсель Тірі, бельгійський автобронедивізіон в Україні та сприйняття Першої світової війни в Україні та Бельгії», що відбулася в Дипломатичній академії України при МЗС України 15 березня цього року.

    Текст – асис. Дмитро Чистяк
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч студентів-тюркологів із турецьким науковцем Мехмедом Ольмезом

    18 березня 2016 р. в Інституті філології відбулася лекція відомого турецького науковця проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза «Талат Текін та його внесок у сучасну тюркологію».
    Захід проводився спільно з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України та за підтримки Офісу з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні. Вступне слово взяв Директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України О.В. Богомолов. Він привітав гостей, представив аудиторії доповідача – викладача університету «Йилдиз Текнік» (м. Стамбул), Голову лексикографічної комісії Турецького Лінгвістичного Товариства проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза.
    Мехмед Ольмез виявився неймовірно приємною, ввічливою та доброзичливою людиною. Він приємно вразив аудиторію доповіддю про наукову роботу видатного турецького лінгвіста Талата Текіна, про його непросте життя, про його подорожі майже на край світу, про період життя Талата Текіна в Америці, де на той час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Мехмед Ольмез особливу увагу приділив книгам Талата Текіна, особливо зупинившись на кожній з представлених праць, пан Мехмед надав вичерпну інформацію слухачам про наукову діяльність Талата Текіна. Лекція супроводжувалася демонстрацією різноманітних фотографій Талата Текіна, зроблених у його численних мандрівках, експедиціях, поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами. Особливо емоційно були сприйняті фотографії з його учнями, спадкоємцями його наукової діяльності.

    Отже, гостям лекції Мехмеда Ольмеза стало відомо, що Талат Текін народився 16 липня 1927 р. у Тавшанджильнахієсі.
    У 1951 р. закінчив навчання на кафедрі турецької мови та літератури літературного факультету Стамбульського університету. Викладав літературу в університетах Ізміру, Трабзону та Бітлісу. У 1957-1961 рр. працював фахівцем з граматики з Турецькому мовному товаристві. У 1961 р. він відправився працювати до Америки, де і розпочав роботу над докторською дисертацією. Два роки він викладав турецьку мову на кафедр Урало-Алтайських мов в університеті Індіана.
    У 1965 р. він захистив дисертацію на тему «Граматика орхонської тюркської мови» в університеті Каліфорнія. У цьому ж університеті він викладав турецьку мову та літературу з 1965 до 1972 р. у 1970 р. повернувшись до Стамбулу, Талат Текін своїм дослідженням на тему «Основні довгі голосні в пратюркській мові» здобуває ступінь доцента. Восени 1972 р., повернувшись до Туреччини, він починає працювати в університеті «Хаджетеппе». У 1976 р. він здобуває ступінь професора своїм науковим дослідженням «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова». З 1982 р. по 1991 р. працював завідувачем кафедри турецької мови та літератури на факультеті літератури університету «Хаджетепе». У 1994 р. він полишив роботу у цьому університеті через вихід на пенсію. Проте, він продовжував працювати викладачем в університеті «Єдітепе» на кафедрі турецької мови та літератури до 2003 р.
    Книги: «Граматика орхонської тюркської мови» 1968, «Основні довгі голосні в пратюркській мові» 1975, «Японська та турецька: чи японська мова споріднена з турецькою?» 1985, «Дунайські булгари та їхні мови» 1987, «Орхонські пам’ятки» 1988, «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова» 1988, «Турецька поезія ХІ ст.» 1989, «Мова гунів» 1993, «Японська мова та мови Алтаю» 1993, «Irk Bitig. Книга передвіщувань» 1993, «Надписи Тоньюкук» 1994, «Первісні довгі голосні в тюркських мовах» 1995, Туркменсько-турецький словник 1995 (співавтори: М. Ольмез, Е. Джейлан, З. Карги Ольмез, С. Екер), Тюркські мови 1995 (у співавторстві з М. Ольмезом), «Орхонські надписи, Кюль-Тегін, Більге Каган, Тоньюкук» 1995, «Турецький правопис кріз призму історії» 1997, «Тюркологічна критика» (розширене 2-ге видання) 1997, «Граматика орхонської мови», Стамбул 2003 р. (1-е видання у 2000 р.).
    Після цього слово взяла в.о. завідувача кафедри тюркології Інституту філології к.філол.н., доц. Покровська І.Л., яка подякувала панові Мехмеду за таку вичерпну доповідь, на знак виявлення поваги і вдячності від кафедри тюркології, студентів та викладачів подарувала кілька книжок, авторства вищезгаданих студентів і викладачів.
    Після цього до слова запросили старшого наукового співробітника Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України к.філол.н., Дригу І.М., яка доклала чималих зусиль до організації лекції турецького науковця.
    Студенти кафедри тюркології поцікавилися у пана Мехмеда, яку другу тюркську мову він би порадив їм обрати для подальшого опанування, на що пан Мехмед відповів, що через те, що в Україні живуть кримські татари та гагаузи, чиї мови ще є досить невивченими і по ним написано мало наукових досліджень, для студентів кафедри тюркології є досить логічним та практичним обрати кримськотатарську або гагаузьку мову. Крім того, пан Мехмед зазначив, що процес вивчення цих мов полегшить їхня схожість, як з точки зору деяких граматичних особливостей, так і з точки зору великої кількості схожої лексики.
    Наприкінці лекції пан Мехмед люб’язно подарував бібліотеці кафедри тюркології Інституту філології безцінні книги Талата Текіна, а студентам дістав спеціально привезений з Туреччини рахат-лукум!

    Текст, фото – Ольга Пишньоха

  • В Інституті філології відбулася зустріч із Еленою Маркіджані

    У п’ятницю, 11 березня 2016 р. о17.30 в Актовій Залі Інституту філології відбулася "Прогулянка містом Трієст" за участі проф. Елени Маркіджані - радника мерії міста Трієст (Італія) з питань міського планування, руху й транспорту, приватного будівництва, будівничої політики, комплексних проектів; архітектора, викладача Університету м.Трієст. Ініціатива проведення зустрічі належить Італійському інституту культури в Україні. Серед запрошених були присутні: радник Посла Італійської Республіки в Україні п.Стефано Стуччі, директор Італійського інституту культури в Україні п. Анна Пасторе, військовий аташе Посольства Італії в Україні п. Клаудіо Деі з дружиною п. Беатріче Міковіловіч, директор Інституту із зовнішньо-економічних зв'язків п. Алессандро Джербіно та інші представники дипломатичного корпусу, а також директор спеціалізованої школи №130 імені Данте Аліг'єрі м.Києва п.Піщалковська М.К., викладачі італійської мови КНУ імені Тараса Шевченка та інших ВНЗ м.Києва, студенти та школярі. Архітектор Елена Маркіджані розповіла про історично-культурні пам’ятки міста, туристичні цікавинки Трієста, особливості місцевої кухні. Під час заходу студенти італійської мови Інституту філології провели читання поезії та прози авторів родом з Трієста - Умберто Саби, Італо Звево, Клаудіо Магріса. Було організовано перегляд фотографій, відеозаписів з аудіосупроводом з музичних творів Л.Еінауді. Окремою темою прозвучала кінематографічна історія Трієста на матеріалі, підготовленому п. Беатріче Міковіловіч.

    Текст - Центр італознавства Інституту філології
    Фото - Кумуржі Семен, Піддубна Ярослава

  • Восьмий японсько-український симпозіум розпочав роботу

    В Інституті філології стартувала VIII міжнародна науково-практична конференція «Керівництво науковою роботою: завдання та перспективи» за сприяння японської фундації
    З вітальним словом виступив проф. Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв'язки) КНУ імені Тараса Шевченка, пан Сумі Шіґекі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні
    Проф. Іван Бондаренко, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології У своїй промові він розказав присутнім про науковий доробок кафедри. А це: монографії. словники, посібники з вивчення східний мов, які друкувалися за підтримки Японської фундації.
    На пленарному засідання також виступила проф. Хосака Тошіко (Університет Ніхон), яка розповіла про «Японське суспільство і культура у фільмах та серіалах».

    Конференція продовжиться о 13:30 секційними засіданнями.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Іспити на сертифікат знань грецької мови в Києві

    Кафедра елліністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка як офіційний екзаменаційний центр Центру грецької мови запрошує до складання іспитів на отримання сертифікату про рівень володіння новогрецькою мовою.

    Цього року іспити проходитимуть 10, 11 та 12 травня.
    Реєстрація з 1 лютого до 13 березня 2016 року он-лайн:
    http://www.greek-language.gr/certification/application/index.html

    Телефон для довідок (044) 239-33-48.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця