міжнародна співпраця

  • В Інституті філології відкрито Центр кримськотатарської мови і літератури та Лабораторію сучасних технологій усного перекладу

    21 жовтня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з турецькою делегацією, яку очолював директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік. У складі турецьких гостей були також представники Програми Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТİКА) в Україні, зокрема координатор Хаджи Байрам Болат та його заступники Нілюфер Барджа, Алі Фуат Джебеджі, фахівець Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Тюлінай Балта, а також Озгюн Талу, тимчасово повірений у справах посольства Республіки Туреччина в Україні. Почесним гостем зустрічі став Мустафа Джемілев, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. Шевченків університет представляли проректор Петро Бех, заступник директора Сергій Скрильник, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, викладачі та студенти-тюркологи. Метою організованої зустрічі стало офіційне відкриття Центру кримськотатарської мови і літератури та Лабораторії сучасних технологій усного перекладу, які було технічно оснащено завдяки ТІКА.

    «Київському університету велика честь приймати у себе турецьку делегацію, зокрема ТІКА, з якою розпочали співпрацю ще у 2003 році, коли за їхньої підтримки було відкрито Турецький центр інформації та досліджень. З того часу Шевченків університет та Інститут філології зокрема відчувають постійну моральну і фінансову підтримку з боку турецького уряду, за що ми надзвичайно вдячні», – зауважив проректор Петро Бех, вітаючи почесних гостей.

    Зміцнення дружби шляхом розбудови тюркських студій у філологічному осередку КНУ є важливим не лише для університету, а й для України загалом. Адже Республіка Туреччина всіляко підтримує українців у нинішні складні часи, які випали на долю нашої держави. Свідченням такої підтримки зокрема є і співпраці з ТІКА, за допомогою якої в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка було оснащено Турецький центр інформації та досліджень, кафедру тюркології, поповнено бібліотеку тюркськими книжками, відкрито спеціальності з вивчення кримськотатарської мови.
    Під час зустрічі директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік наголосив, що співпраця з Інститутом філології Київського університету плідна і приємна. Адже КНУ – провідний виш України, де активно розвивається тюркологія. У рамках всіх спільних проектів, які були втілені в життя, помітна висококваліфікованість викладачів інституту, які готують хороших фахівців зі знання тюркських мов, які гідно представляють турецьку культуру.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, виступаючи, подякувала ТІКА та турецькому уряду за всебічну підтримку тюркських студій в Інституті філології.

    Слова подяки від імені дирекції Інституту філології висловив і заступник директора Сергій Скрильник, з акцентувавши увагу на тому, що відкрита лабораторія усного перекладу за підтримки ТІКА, обладнана найсучаснішою технікою, що дозволяє здійснювати найрізноманітніші види перекладу. Інститут філології єдиний серед державних установ в Україні, хто має таку новітню лабораторію.

    «Дипломатію роблять, перш за все, через науку», – зауважив Мустафа Джемілев, відкриваючи Центр кримськотатарської мови і літератури та лабораторію синхронного перекладу в Інституті філології. Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілев зазначив, що після окупації Криму кримські татари вимушено переселилися на материкову Україну. І, для етнічних кримських татар, є надзвичайно важливим, що Україна всіляко духовно підтримує їх. Свідченням такої підтримки є відкриття освітніх програм з вивчення кримськотатарської та гагаузької. Такі культурні центри, як Центр кримськотатарської мови і літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, сприяють зміцненню українсько-турецької дружби, яку всіляко підтримує і розвиває ТІКА.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

  • Різногранна постать Івана Франка на конференції полоністів

    13-14 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція «Іван Франко і польська культура», організована з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті видатного українського письменника. Пленарне засідання, на яке зібрались почесні польські й українські гості та учасники конференції, розпочалося з вітального слова проректора з міжнародних звʼязків Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Петра Беха та заступника Директора Інституту філології з координації навчальної та науково-методичної роботи доцента Галини Усатенко. Господарів та гостей з початком конференції вітали також радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу науково-освітньої співпраці Емілія Ясюк, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, директор Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук. Під час засідання Ростислав Радишевський – член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – презентував видання «Franko I. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka», видане за редакцією доктора філософії Івана Матковського та Ігоря Розлуцького з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. З доповіддю виступив Дмитро Павличко, який представив постать Івана Франка як будівничого української держави у польсько-українському діалозі.

    У другій частині пленарного засідання з доповідями виступили професор Ярослав Лавський з Університету в Бялистоці («Іван Франко. Письменник міжкультурного синтезу»), професор, член-кореспондент НАН України з Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік («...До найтяжчого бою За правду й волю милу Ти поведеш народи...»: Месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків»), професор Богдан Бурдзей з Університету імені Миколая Коперника в Торуні («Іван Франко і польські дискусії про євреїв і єврейську державу»), професор Микола Лесюк з Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника («Польськомовні елементи в українських творах Івана Франка»).

    У роботі конференції взяли участь понад 20 польських науковців – представників різноманітних навчальних закладів та наукових установ: Варшавського університету, Університету в Бялистоці, Люблінського католицького університету, Гданського університету, Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Миколая Коперника в Торуні тощо. Українські учасники, що цікавляться вивченням творчості Івана Франка у контексті польської культури, прибули з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Бердянського державного педагогічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кримського інженерно-педагогічного університету з м. Сімферополь, Інституту літератури, Інституту народознавства, Інституту українознавства імені І.Крипʼякевича, Інституту історії, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України та інших вищих навчальних закладів України.

    Протягом 13 вересня учасники конференції працювали у таких секціях: 1. Спадщина Івана Франка: польськомовний критичний дискурс; 2. Польська романтична література в рецепції Івана Франка; 3. Творчість Івана Франка у світлі компаративістики; 4. Рецепція творчої спадщини Івана Франка. 14 вересня відбулося виїзне засідання в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «Історико-народознавчі контексти спадщини Івана Франка». Тут також відбулися перезентації нових видань: українського перекладу монографічного дослідження Богдана Бурдзея «Інший світ людської надії» (пер. з польськ. І. Шевченко; ред. пер. О. Янішевський. – Київ, 2015); українського перекладу праць Тадеуша Станіслава Грабовського «Росія як опікунка словʼян: 1. Русь-Україна. 2. Білорусь» (упорядн., заг. ред. та передм. Р. Радишевського, пер. з польськ. Р. Радишевського та К. Строганової. – Київ, 2016); а також двох останніх томів «Київських полоністичних студій» (т. XXVII, т.XXVIII – Київ, 2016). Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXХ томі «Київських полоністичних студій».

    Кафедра полоністики,
    фото - Валерій Попов

  • Іван Франко на перетині культур

    13 жовтня в Інституті філології відбулася конференція "Іван Франко і польська культура". На пленарне засідання завітали представники Посольства Польщі в Україні, Польської академії наук у Києві, директор Польського інституту у Києві.

    Директор Інституту літератури НАН України акад. Микола Жулинський у своїй доповіді підкрелив, на скільки актуальна тема конференції. "Іван Франко чітко усвідомлював величезну роль культури, яка формує націю і творить із нації культурний організм, - сказав академік і додав: - Франко був покликаний формувати ідентичість".

    На пленарному засіданні було презентовано книгу польскою мовою проф. Ростислава Радишевського "I.Franko. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka". На презентації виступили і наукові редактори видання Ян Матковський та Ігор Розлуцький. "Українська і польска культури сторонилися одна одну і водночас взаємодіяли. Конференція дає змогу ближче підступитися до польськомовних текстів Івана Франка".

    Іван Франко - вагома фігура в питанні українсько-польського діалогу. Тому, підсумували на засіданні, науковий і літературний доробок Івана Франка - невичерпне джерело для досліджень.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

  • Виступ письменників Кореї на Дні корейської літератури

    У межах Міжнародної наукової конференції "Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи" 11 жовтня відбувся День корейської літератури.

    Лі Ґю Сік, літературний критик, викладач Університету Ханнам розповів про творчість предствавників сучасної корейської літератури: Сін Ґьон Ріма та Хьон Ґі Йона. Ці митці були пристуні на зустрічі. Поет Сін Ґьон Рім розказав про минуле, сьогодення та майбутнє корейської поезії. Сін Ґьон Ріма, якого Лі Ґю Сік назвав відтворювачем голосу корейського народу, розповів про сучасну історію Кореї. Провідною ж темою творчості письменника є знищення корейської нації в часи колонізації Японією.

    Фото - Валерій Попов

  • Студенти-елліністи розповіли про літню мовну школу

    12 жовтня студенти-елліністи повернули колег у літо. Відбулася зустріч, де студенти, які їздили на мовне стажування у Грецію, розповіли колегам про школи в Салоніках.

    Безкоштовне навчання, екскурсії Грецією, знайомство з культурою і традиціями, а головне - мовне середовище, дало змогу студентам Інституту філології підвищити свій рівень знання новогрецької мови.

    Студентка 3-го курсу (новогрецька група) Софія Єрмоліна розповіла про своє стажування: «Цього року, завдяки рекомендаціям кафедри елліністики, мені вдалося взяти участь в одній із навчальних грецьких програм під назвою «Ясон». Ця програма відбувається щороку в місті Салоніки в кінці серпня і триває чотири тижні. Як і кожна навчальна програма, вона має на меті підвищення рівня володіння мовою, подолання мовного бар’єру та знайомство із культурними пам’ятками країни. Можу запевнити, що «Ясон» якнайкраще справляється з усіма вищезазначеними пунктами. До переваг програми можна віднести наступне:

    • забезпеченість житлом (гуртожиток) та його розташування (центр міста; університетське містечко):
    • харчування (обід і вечеря за окрему плату, що включає в себе основний перелік традиційних грецьких страв);
    • високий рівень викладання мови;
    • підтримка адміністрації програми.

    До переваг також належать: знайомство із цікавими людьми різного віку та національності, значна кількість вільного часу.

    До своєрідних "недоліків" я б віднесла екскурсії. Вони були більш розважального характеру, аніж освітнього, причому вартість варіювалася від 7€ до 30€, що абсолютно себе не виправдовувало. Також відсутність сніданку створювала певні проблеми, готувати доводилось самостійно, що означало додаткові витрати.

    З приводу основної мети програми, я хочу запевнити, що викладачі виявилися справжніми, кожен з яких мав свій підхід до навчання. На уроках ми користувалися підручниками, купленими на власні кошти, або ж ксерокопіями, що надавали викладачі. На початку та в кінці програми проходили тестування. Перший тест визначав рівень володіння мовою та розподіляв учасників по групах, останній оцінював здобуті знання та впливав на отримання сертифікату. Загалом, програма дуже сподобалась і, на мою думку, вона ідеально підходить для тих, хто вперше готується відвідати Грецію».

    Миронова Катерина, студентка 3-го курсу (новогрецька група) теж поділилася враженнями про поїздку: «Цього літа я вперше відвідала Грецію у рамках програми вивчення грецької мови, історії та культури ΙΜΧΑ у Салоніках. Для мене це була подорож із унікальним досвідом, яскравими емоціями та купою нових друзів. Кожного дня я відвідувала інтенсивні заняття з вивчення грецької мови, цікаві лекції з історії та культури цієї країни, що проводили викладачі грецьких університетів, а також веселі заняття з народних танців.

    За три тижні я встигла підвищити мій рівень володіння мовою, побачити багато визначних місць у місті та за межами Салонік, а також відчути справжній дух Еллади. По закінченню програми провели тестування, після якого всі учасники отримали сертифікати з визначеним мовним рівнем на фінальній церемонії.

    Здавалося, що навчання влітку під яскравим сонцем та біля теплого моря не буде кращим за звичайний відпочинок, та зараз, завдяки програмі, я розумію, що поєднання корисного та приємного можливе. Для мене це був по-справжньому незабутній досвід. Сподіваюся, що знову зможу стати частиною великої сім'ї "ΙΜΧΑ" (Інститут досліджень Балканського півострову, при якому функціонує програма) наступного року».

    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із аташе Франції

    11 жовтня заступник директора Інституту філології із міжнародних зв'язків доц. Сергій Скрильник, завідувач кафедри романської філології проф. Георгій Крючков і завідувач кафедри перекладу з романським мов ім. М.Зерова проф. Ірина Смущинська зустрілися з аташе з питань французької мови Посольства Франції в Україні Фабріс Пето та представником Французького інституту. Також були присутні аташе з питань наукового і університетського співробітництва Стефан Реголе, лектор Посольства при Київському університеті Мехді Шергі та доценти кафедри романської філології Тетяна Бурмістенко і Тетяна Гейко.

    Обговорювалися стан і викладання французької мови в університеті та перспективи подальшої співпраці університету та Посольства Франції у науково-дослідній та дидактично-методичній сферах. Розглядали можливості проведення спільних конференцій, обміну студентів в рамках програми Erasmus+, а також подвійне дипломування. З двома університетами Франції уже маємо підписані договори про подвійне дипломування: у 2013 році з університетом ім. Поля Валері Монпельє ІІІ, у 2016 - з університетом міста Ле-Ман. Тепер розглядаються можливості подвійного дипломування з освітньої програми "Культурологія".

  • Зустріч студентів із послом Туреччини

    11 жовтня Надзвичайний і Повноважний посол Туреччини в Україні Йонет Джан Тезель зустрівся зі студентами-тюркологами Інституту філології. Як зазначив високоповажний гість, причина була дуже приємна, адже Турецький університет Yunus Emre передав українським тюркологам підручники для вивчення турецької мови всіх рівнів від А1 до С2.

    Сети (посібник+зошит+аудіодиск) розроблені для іноземців провідними мовознавцями Туреччини на базі університету Yunus Emre сприятимуть ефективнішому вивченню турецької мови. З посиленням турецько-українських зв’язків, на чому акцентував увагу Йонет Джан Тезель, вивчення турецької мови є досить актуальним. Пан посол зізнався, що йому приємно чути, коли іноземні якісно володіють турецькою мовою.

    Завідувач кафедри тюркології доц. Ірина Покровська розповіла про стажування студентів Інституту філології у рамках програми «Літня школа» в Туреччині, де тюркологи мали змогу поглибити свої знання турецької мови та культури. В Україні теж можна познайомитися з культурою Туреччини. Йонет Джан Тезель наголосив, що у планах посольства є відкриття Центру турецької культури в Україні. У присутніх на зустрічі студентів виникло питання, чи матимуть вони змогу втілювати свої проекти у такому центрі. На це пан Тезель відповів, що радо вітатимуть усі ідеї, пропозиції та проекти, всіляко сприятимуть їхньому втіленню.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Освітньо-наукова комунікація: Україна-Корея

    Починаючи зі встановлення у 1992 році дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея, обидві країни плідно співпрацюють у численних галузях. Започаткування у 1995 році відділення сходознавства у Шевченковому університеті дало новий поштовх у розвитку освітньо-наукових взаємин між обома країнами. Розвиток і лідерські позиції на українському ринку корейських гігантів таких, як «Samsung Electronics», «LG Electronics», «Hundai Motor», «Kia Motors», «Daewoo International» відбуваються завдяки міжкультурній комунікації, яку забезпечують, перш за все, філологи-перекладачі. Зауважимо, що науковий і культурний обмін відіграє таку ж важливу роль, як й економічний. Зважаючи на це, 10 жовтня у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи». Цей науковий захід пройшов за підтримки Академії кореєзнавства, Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Корея в Україні п. Лі Янг Гу, який завітав на пленарне засідання. У своєму вступному слові п.Лі Янг Гу підкреслив, що обидві країни активно згадуються у масмедійному просторі, що свідчить про розвиток теплих взаємин між ними. Урочисто привітали учасників конференції і заступник директора доц. Сергій Скрильник та завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко, які у своїх виступах закцентували увагу на тому, що Корейський уряд неодноразово надавав фінансову підтримку інституту. Окрім цього, українсько-корейські взаємини з кожним роком стають тіснішими завдяки розвитку кореєзнавства в Україні та Інституті філології зокрема. Почесним гостем конференції, окрім представників Корейського уряду, був і ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова проф. Ігор Коваль.

    Теми доповідей, які прозвучали на конференції, засвідчують розмаїття наукових пошуків з кореєзнаства. Дослідники-сходознавці обирають об’єктами своїх наукових розвідок творчість окремих корейських письменників, дитячу корейську літературу, народні корейські вірування, корейські фразеологізми, мовну систему корейської, проводячи компаративні дослідження з українською культурою. Відтак ми бачимо, що темп розвитку наукового обміну між Кореєю та Україною набирає обертів, що позитивно впливає на модернізацію та інтеграцію у світовий вимір обох країн.

    Прес-центр Інституту філології

  • Он-лайн лекція з гагаузької

    16 вересня 2016 р. доцент кафедри тюркології Арнаут Федора Іванівна провела он-лайн лекцію для курсів гагаузької мови на базі Науково-дослідницького центру Гагаузії (НДЦ Гагаузии).

    Дора Іванівна розповіла про гагаузів України, про особливості викладання гагаузької мови у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, про навчальну та художню літературу гагаузів України. Лекторка детально розказала про розвиток тюркології в Інституті філології, про особливості викладання тюркських мов та про перспективи навчання на кафедрі тюркології, яка на сьогоднішній день пропонує своїм вступникам три тюркські мови: турецьку, гагаузьку та кримськотатарську.

    Аудиторія була захоплена експресивною і надзвичайно насиченою лекцією Дори Іванівни, яка і сама є представницею гагаузького народу, а тому, не тільки компетентним фахівцем, але і дослідником гагаузької мови та культури за покликанням.

    Крім того, по завершенні лекції було обговорено подальші шляхи співпраці між кафедрою тюркології Інституту філології та Науково-дослідницьким центром Гагаузії.

  • Німецькі професори поділилися новою методикою викладання

    12 вересня 2016 року відбулися дві лекції, які не могли залишити ні викладацьку, ні студентську спільноти байдужими. До Інституту філології завітали завідуючий кафедри германського літературознавства університету Ерланген-Нюрнберг професор Дірк Ніфангер та його колега професор Йорг Кремер. Німецькі професори поділилися новою методикою викладання. Гості прочитали дві лекції: перша була присвячена образу доктора Фауста, друга – «Сонетам до Орфея» Райнера Марії Рільке і трагічній поезії Фрідріха Рюккерта.

    На лекції професора Дірка Ніфангера слухачі розглядали образи з трагедії «Фауст» з різних точок зору. Обговорювали актуальну проблематику твору часів Гете і сучасності. Професор звернувся до витоків образу Фауста, а саме: до уривків історичних документів, що підтверджували би існування цієї особистості, та до народних книг, обкладинка однієї з яких була представлена українським слухачам. Дехто з присутніх навіть зміг спробувати себе у читанні готичних німецьких літер.

    Професор Йорг Кремер, читаючи лекцію про твори німецьких поетів, торкнувся емоційно складної теми – переживань ліричних героїв поезії.

    Підхід обох професорів до викладення матеріалу засвідчує перехід до нової, інтегративної моделі навчання студентів, за якої жодна галузь, явище чи факт не можуть бути відокремленими від загальнокультурного середовища, у якому вони існують.

    Аліса Васеніна, студентка 3-го курсу
    Фото - Катрина Івануса

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця