міжнародна співпраця

  • Зустріч італознавців із професором Джанфранко Тамбуреллі

    17 травня у Центрі італознавства Інституту філології відбулася зустріч із професором Італійського національного дослідницького центру (CNR, місто Рим) Джанфранко Тамбуреллі. Тема запропонованої лекції: "Актуальні проблеми та пріоритети міжнародного співробітництва, пов'язані із захистом навколишнього середовища " ("Incontro sugli attuali problemi e priorità della collaborazione internazionale in materia di tutela dell’ambiente").

    Професор провів таку зустріч у Києві після тижневого перебування з лекціями у Маріупольському державному університеті (http://mdu.in.ua/news/profesor_z_italiji_prochitav_lekciji_studentam_mdu...)

    Студенти 4 курсу спціальності "переклад з італійської мови" з великою зацікавленістю брали участь у зустрічі з уже добре відомим їм лектором, активно ставили питання щодо світових екологічних проблем та їх розв'язання, розповідали про власний досвід щодо відповідального ставлення до навколишнього середовища. Під час лекції було продемонстровано відповідні відеоматеріали. Окремим пунктом обговорення стала тема катастрофи на ЧАЕС.

    фото-Олена Сиченко та Анна Макаренко
    текст-Центр італознавства

  • Лекція викладача Британського університету в Єгипті

    24 травня 2016 р. в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології студенти-арабісти та викладачі кафедри Близького Сходу прослухали лекцію єгипетського літературознавця, критика, викладача сучасної арабської літератури Британського університету в Єгипті д-ра Саміра Мунді на тему «Поезія вільного вірша в сучасній арабській літературі». Лектор розповів про виникнення, розвиток цієї поезії в Єгипті та інших арабських країнах, її характерні особливості, прочитав та проаналізував уривки з віршів провідних представників цієї літературної школи, зокрема, Салаха Абдас-Сабура, Ахмада Абдаль-Муʻти Хігазі, Амаля Дункуля.

    Єгипетський центр,
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч з ліванським театральним режисером Талалем Даржані

    23 травня 2016 р. в Інституті філології відбулася зустріч студентів-арабістів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету з відомим ліванським театральним режисером, драматургом, головою культурно-мистецької асоціації «Інший театр», професором Ліванського університету Талалем Даржані. Гість прочитав лекцію на тему «Проблеми арабського театру: псевдозародження та відсутність академічної навчальної програми». Лекція професора викликала значний інтерес аудиторії і жваву дискусію.
    Проф. Т.Даржані – випускник Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (1984), де навчався театральній режисурі під керівництвом Михайла Резніковича, а в 1983–1984 роках працював в театрі імені Івана Франка з відомим українським режисером Сергієм Данченком.

    Єгипетський центр,
    Фото – Валерій Попов

  • Науковці обмінялися досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини

    Науковці з різних країн зібралися 25 травня у КНУ імені Тараса Шевченка обговорити європейський досвід збереження нематеріальної культурної спадщини. На засідання круглого столу завітав радник президента з питань гуманітарного розвитку Юрій Богуцький та директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко.
    Сьогодні програмним завданням дослідників та творців нематеріальної культурної спадщини є показ потужної національну культуру світові. В Україні потужними осередками, які турбуються про те, щоби акумулювати, зберегти і показати світові глибину культури можна назвати Український центр культурних досліджень,Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Міністерство культури України, а також Центр фольклору й етнографії і кафедра фольклористики в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де випускають фахівців з питань національної культури.
    25 травня за круглим столом обмінялися досвідом українські та литовські дослідники. У час стрімкого розвитку глобалізаційних процесів важливо вберегти зразки нематеріальної культурної спадщини і українськими фольклористами було обрано саме музичний фольклор. Дослідники інтенсивно збирають необхідні документи, щоби подати зразки музичного жіночого багатоголосся до списків ЮНЕСКО. Завдяки народному ансамблю «Роксоланія», який функціонує на базі Інституту філології, учасники та гості мали змогу ознайомитися з реконструкцією українських народних пісень, танців, а також обряду розплітання коси нареченої.
    У свою чергу учасники круглого столу, які прибули з Литви, поділилися власним досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини. Віда Шаткаускіне, заступник директора Литовського центру народної культури та Ірена Селюкайте, керівник відділу культури регіонів, мистецтва і творчості Департаменту політики розвитку взаємодоповнювали одна одну. Представниці культури Литовської республіки розповіли про масові народні свята. Зокрема Свято пісні, до якого щороку долучається близько 25 тисяч осіб. Литовські дослідниці презентували колегам каталоги зразків культурних надбань Литви, показали відео. Не складно було помітити перегуки литовської та української традицій. Це і писанки та дряпанки, і пускання дівчатами вінків на воду у свято Івана Купала. Чи не найпомітнішою ж відмінністю стало фінансування державою культурних проектів, наявність різних премій за дослідження культурної спадщини.

    Науковці на завершення круглого столу обмінялися символічними подарунками: литовцям було подаровано писанку, к якій закодовано мир і добробут, а українська сторона в особі завідуючої кафедри фольклористики проф. Олени Івановської отримала каталог з роботами литовських майстрів.

    Текст, фото - Каріна Дорошенко

  • Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

    19–20 травня 2016 р. у стінах Інституту філології відбулася ІІ Міжнародна конференція з історії арабської літератури – ICHAL (International Conference on the History of Arabic Literature). Цього разу захід відвідали дослідники з Болгарії, Грузії, Єгипту, Катару, Польщі, Румунії, Сербії та Туреччини. Україну представляли науковці з КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

    Пленарне засідання 19 травня відкрив проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, котрий урочисто привітав учасників конференції. Свою доповідь на пленарному засіданні презентував проф. Ґеорґе Ґріґоре – науковець, перекладач, президент Міжнародної асоціації арабської діалектології (International Association of Arabic Dialectology) з Бухарестського університету, Румунія. Дослідник розповів про значення збірки «Каліла і Дімна» – арабської адаптації «Панчатантри»; наголосив на її ролі в формуванні фольклору та національних літератур народів світу, детально зупинився на історії перекладів тексту. Доповідь румунського професора поклала початок жвавій науковій дискусії, що продовжилась і після завершення пленарного засідання.

    По закінченню урочистої частини почесні гості мали змогу познайомитися ближче за перервою на каву та чай. Учасники конференції відзначили старання студентів-волонтерів кафедри Близького Сходу, котрі зголосилися допомогти в організації заходу. Для деяких зарубіжних науковців це вже не перше знайомство з Інститутом філології, відтак особливо приємно було спостерігати за радістю гостей від повернення і спілкування з давніми українськими друзями.

    Після перерви розпочалася робота у секціях. У перший день конференції доповіді виголосили українські сходознавці Ю. Кочубей, В. Рибалкін, О. Хамрай, Ю. Петрова, І. Логвінов, І. Сівков, М. Бастун, С. Рибалкін, Л. Мурадян; вчені з Катару – Х. Абдессалям, А. Бельабед; Польщі – М. Левіцька, М. Кубарек, Дж. Адаму; Грузії – Н. Долідзе, Н. Ежібадзе; Єгипту – С. Мунді. У своїх виступах вчені висвітлили широке коло літературознавчих питань, присвячених історії арабської літератури, проблемам перекладу художніх творів (зокрема українською мовою), місцю арабської літератури на світовій арені тощо. У багатьох виступах літературознавча дискусія поєднувалася з мовознавчою та історичною: до питань діалектології та національної ідентичності звернулася Н. Ежібадзе; С. Мунді присвятив доповідь автобіографії як жанру та її ролі в арабському світі. М. Левіцька розглянула в історичному аспекті творчість філософа-модерніста Хейруддіна ат-Тунісі; Н. Долідзе торкнулася проблеми літературно-культурного оновлення на прикладі впливу традиційного жанру маками на авторів сучасних єгипетських бестселерів.

    Перший день конференції завершився екскурсією містом та дружньою вечерею.
    На другий день, 20 травня, продовжилася робота за секціями. Свої виступи презентували Б. Райханова (Болгарія); Я. Аджат (Туреччина); Д. Джорджевіч (Сербія); Ш. Йонете (Румунія); Т. Маленька, О. Хоміцька, І. Субота, З. Алієва, С. Трош, Б. Горват, А. Анісімов (Україна); М. Абделлагі, М. Аль-Хамад, М. Буреййік (Катар).

    По завершенню роботи секцій учасники в рамках круглого столу обговорили проблеми перекладу арабської літератури мовами світу. Кожен розповів про історію перекладів арабських художніх текстів на батьківщині та поділився особистим досвідом у цій сфері.
    Основний зміст доповідей висвітлено в збірнику тез арабською та англійською мовами.

    Заходи на кшталт ICHAL – опора української арабістики. Це – можливість згуртуватися як літературознавцям, так і більш широкому колу спеціалістів, зацікавлених проблемами арабського світу. Крім того, конференція – це унікальна нагода для молодого покоління студентів-сходознавців познайомитися з корифеями світової та вітчизняної арабістики; і, що найголовніше, обговорити з ними свої наукові плани та професійні перспективи. Вже сьогодні студенти кафедри Близького Сходу проходять стажування в Єгипті, Катарі, Йорданії – перелік можливостей з кожним роком розширюється.

    Текст - Сергій Рибалкін,
    аспірант кафедри Близького Сходу

    Фото - Валерій Попов

  • Всесвітній День еллінофонії в Інституті філології

    Всесвітній День еллінофонії
    Уряд Греції прийняв рішення щороку 20 травня святкувати Всесвітній день еллінофонії. Зокрема, таку пропозицію про свято було надіслано в Юнеско.
    20 травня є символічною датою, адже цього дня 325 р. н.е. розпочався Вселенський Нікейський собор, на якому було затверджено Символ віри - одну з найважливіших догм християнства, що знаменувала початок нового етапу європейської традиції.
    Цьогоріч кафедра елліністики приєдналася до цієї прекрасної ініціативи та провела круглий стіл та одночасно день відкритих дверей, подискутувавши про мовну строкатість світу, чинники, що сприяють або гальмують розвиток мов, і, звісно, становище грецької мови.
    Зустріч відвідали аташе з питань культури Посольства Греції в Україні п. А.Калогноміс, студенти, що вивчають новогрецьку мову в КНУ та КНЛУ, члени грецьких товариств м.Києва, представники спеціалізованої сш№94 "Еллада".
    Під час свого виступу п. А.Калогноміс зосередив увагу на символізмі дати. Крім згаданого Нікейського собору 20 травня вважається днем народження Сократа, відтак дата поєднує античну та візантійську традицію. Але як вони долучаються до сьогодення грецької мови та культури? Це питання в багатьох аспектах лишається відкритим, тож відповіді на нього і варто шукати на таких заходах, як День еллінофонії. Сьогодення багатьох мов не є безхмарним; під впливом міжнародних мов зменшується кількість їхніх носіїв, через комп’ютеризацію змінюються умови, форми та можливості мовної комунікації, однак це варто сприймати як стимули до пошуку нового, який зазвичай є одним з аспектів людського самопізнання.
    У своєму виступі на проблемі зв’язку культур через процес взаємодії мов зупинилась І.В. Титаренко. На багатьох явищах слов’янської культури лежить печатка "еллінізму" (ελληνισμός) як певного духовного орієнтиру. Зокрема, оповідачка розглянула приклади "грецького чуття світу" в поезії О.Мандельштама.
    А.О. Савенко розглянув питання залежності множини інтерпретацій поетичного тексту від особливостей його мови. На прикладі поезії К.Кавафіса (вірш "Чекаючи на варварів") він продемонстрував можливість діаметрально протилежного тлумачення твору, що залежить від ідеологічної стосовно явищ культури позиції його читача.
    А.А.Столярова присвятила свій виступ процесам поповнення лексичного складу новогрецької мови.

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото - Сергій Терещенко

  • " Я - передусім письменник": лекторій Фернандо Санчеса Драго

    17 травня відбулася перша із чотирьох запланованих лекцій Фернандо Санчеса Драго. Лекторій в Інституті філології відбувається за сприяння Посольства Іспанії в Україні. Організаторами події стали: асистент кафедри іспано-італійської філології Юлія Кощій і викладачі кафедри теорії та практики перекладу романських мов ім. М.Зерова доцент Оксана Гусейнова й асистент Ірина Нічаєнко.
    На заході була присутня подруга пана Драгó, відома журналістка та письменниця Іспанії Анна Грау. Відкривала захід пані Тамара Зебала Уртійяс, аташе культурного відділу Посольства Іспанії в Україні.
    Уже вкотре за сприянням Посольства Іспанії в Україні студенти, викладачі та усі охочі мали чудову можливість відвідати лекцію та поставити запитання відомому іспанському письменнику, журналісту, критику, непересічній особистості сеньйору Фернандо Санчесу Драго, який розповів про вихід серії передач *Libros con wasabi¨ (Книги з васабі), присвячених видатним іспанським письменникам.
    Також лектор розповів про свої мемуари, які відкриють читачеві історію Іспанії останніх ста років. Письменник поділився спогадами юних років та цікавими подробицями зі свого особистого життя, а також розповів про чинники, що вплинули на формування його творчого генію. Чекаємо з нетерпінням наступних зустрічей та лекцій від сеньйора Драго, і уважно слідкуємо за літературним життям Іспанії.
    Особлива подяка видкладачам Кощій Юлії Петрівні та Нічаєнко Ірині Ігорівні за організацію зустрічі.

    Los estudiantes de nuestra universidad tuvieron una oportunidad exelente de estar presentes en un evento especial, organizado gracias a la colaboración de la Embajada de España en Kiev con los profesores hispanistas de nuestra universidad. Fue una conferencia que se dedicaba a la obra literaria del escritor reconocido de España Fernando Sanchez Dragó, donde el mismo compartió con nosotros las experiencias de su vida extraordinarias que todas juntas sirvieron como base de su obra literaria "egografica" (los años que llevó en carcel por la oposición al franquismo en los años de su juventud, los años en exilio, su vida en Japon, India, Italia), y además compartió con nosotros su ultimo proyecto que muy pronto ha de transmitirse por la television en España, es la serie de programas de TV " Libros con wasabi", que revela otro mundo de la literatura española. Esperamos mucho por los siguientes encuentros con señor Dragó, y le estamos agradecidos por una conferencia exelente.

    All the students of our university who are learning Spanish have had a unique opportunity to be present at a special event this week arranged by the Embassy of Spain in Kyiv. On Tuesday students were priviledged to meet with a very famous Spanish writer (who is also a journalist and a researcher, even though he only accepts literary work as his real vocation) Fernando Sanchez Drago, who revealed the impact of his personal experiences, such as the years of imprisonment and exile, on his literary work. He also gave an exciting intro on a series of TV programmes that are coming soon on the TV screens of many homes of Spain, which is dedicated to different facets of the Spanish literature. We can't wait until we see the final result of this impressive project and we are looking forward to meeting Fernando Sanchez Drago at our university next time.
    Special thanks to Yulia Koshiy and Irina Nichaenko for collaborating with the Department of Culture of the Embassy of Spain and organising the event.

    Тексти - Глоба Поліна, Стрельнікова Діана
    Фото - Валерій Попов

  • Вистава іспаністів до 400-річчя з дня смерті Мігеля де Сервантеса

    22 квітня 2016 року в Актовій залі Інституту філології відбувся захід, присвячений 400-літтю з дня смерті іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора легендарного “Дон Кіхота”. Ініціатором такого тематичного заходу стала асистент кафедри іспано-італійської філології, к.філол.н. Юлія Кощій. У події взяли участь студенти-іспаністи різних курсів і перекладач із іспанської Галина Верба. Із доповіддю про Мігеля де Сервантеса виступив дослідник іспанської літератури Олександр Пронкевич. Родзинкою заходу була постановка одноактної комедії Мігеля де Сервантеса “Театр Чудес” (El retablo de las maravillas).
    На захід завітали поважні гості: посол Королівства Іспанії в Україні, пан Херардо Бугайо Оттоне з перекладачем, радник із торгово-економічних питань Посольства Іспанії в Україні пан Хаіме Рамон Фернандо Санчез, президент Асоціації Іспаністів в Україні Олександр Пронкевич та дружина колишнього генерального консула України в Барселоні Хрипунова Вероніка.
    Мігеля де Сервантеса немає вже 400 років, однак його творчість залишається актуальною і до сьогодні.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Славісти на Міжнародному фестивалі мов і культур

    22 квітня в Українському Домі відбувся Міжнародний фестиваль мов і культур. У церемонії відкриття взяли участь дипломати, посли і заступники, культурні аташе, проректори провідних україських університетів.
    Із культурним різнобарв'ям кожен гість фестивалю мав змогу ознайомитися завдяки презентаційним стендам. Інформацію про десятки країн можна було отримати під дахом Українського дому: Індія, Палестина, Киргистан, Корея, Казахстан, Танзанія, В'єтнам, Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Японія, Молдова, Грузія, Україна... Приємно, що такі країни, як: Сербія, Білорусь, Болгарія, Словенія, Хорватія, Чехія були презентувані студентами та викладачами кафедри слов'янської філології та відповідних мовних центрів Інституту філології.
    Про кожну країну було підібрано лаконічну і цікаву інформацію, знакові книги, художні чи наукові. Учасники готували традиційні страви, виступали з художніми номерами: народні танці, пісні, сценки. Окрім смакування стравами, споглядання концертних номерів, учасникам фестивалю вдалося повчитися японській каліграфії, ебру, витинанкам, потрапити на майстер-класи із лозоплетіння, аплікаціям із фетру.
    Фестиваль мов і культур став знаковою подією у житті кожного, адже учасники мали змогу презентувати якнайкраще свою країну і познайомитися з іншими. Міжнародні зв'язки і культурний обмін - те важливе, що так необхідно у сучасному, глобалізованому світі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Сергій Терещенко

  • Міжнародна конференція для викладачів іноземних мов відбулася в Інституті філології

    08 квітня 2016 року в рамках відзначення року англійської мови в Україні Представництво Macmillan спільно з кафедрою методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка організували та провели ювілейну конференцію для викладачів вищих навчальних закладів та мовних шкіл «How to prepare University students for smart career move». Більше 100 викладачів англійської мови зібралися в Інституті філології для обговорення нагальних проблем викладання іноземних мов у вищій школі. Керівник проекту ELT Resources for Life Skills in the 21st Century, автор курсу англійської мови для молоді Open Mind Стів Тейлор-Ноулз та голова представництва Олена Колесник спочатку зустрілися зі студентами східної філології Інституту філології, щоб поспілкуватися з ними про важливість розвитку так званих «життєвих навичок» (life skills) для подальшої професійної діяльності. Після цього Стів Тейлор-Ноулз обговорив цю проблему з викладачами-учасниками конференції. Наприкінці Олена Колесник ознайомила викладачів з університетськими партнерськими програмами Макміллан.

    Марина Денисенко,
    доцент кафедри методики навчання іноземних мов
    та прикладної лінгвістики Інституту філології

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця