міжнародна співпраця

  • Закриття міжнародної перекладацької конференції

    У четвер, 28 березня, продовжувалася робота Першої міжнародної конференції «Переклад і мова: компаративні студії». Вагомим є обмін досвідом між українськими й зарубіжними мовознавцями, і перша така перекладацька конференція на теренах України, як сподіваються організатори, стане доброю традицією. Інститут філології прийняв за два дні гостей із Німеччини, Франції ОАЕ та інших країн. Представники кафедр-учасників конференції щиро дякували за можливість співпраці з колегами з-за кордону ініціатору – доценту кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Людмилі Славовій. Закривали конференцію на чолі з завідувачем кафедри теорії та практики перекладу романських мов ім. М.Зерова Іриною Смущинською.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Дні Франкофонії

    У рамках проведення року (2018/2019) французької мови в Україні 27 березня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася церемонія закриття Днів Франкофонії 2019 в Україні з урочистим врученням призів лауреатам конкурсу відеороликів «Французька мова, для чого вона потрібна?».

    У заході взяли участь Посол з особливих доручень МЗС України Юрій Пивоваров та Надзвичайні і Повноважні посли іноземних держав: Посол Франції Ізабель Дюмон, Посол Бельгії Алекс Ленартс, Посол Швейцарії Гійом Шойрер, Посол Лівану Алі Дахер, Посол Хорватії Аніца Джамич, Посол Молдови Руслан Болбочан, Посол Марокко Фауз Ель Ашабі, Посол Естонії Герт Антсу, а також інші представники дипкорпусу іноземних держав у Києві.

    Нагадаємо, що Дні Франкофонії в Шевченковому університеті тривали цьогоріч з 20 по 27 березня. Студенти кафедр романської філології, теорії та практики перекладу романських мов імені М.Зерова, кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, а також студенти Київського національного лінгвістичного університету взяли участь в щорічному Марафоні Франкофонії. Окрім цього студенти Інституту філології побували на «зустрічі дипломатії і франкофонії», яка відбулася в Інституті міжнародних відносин нашого Університету. Усіх учасників об'єднала любов до французької мови. Тож весна в Шевченковому університеті розпочалася не тільки із Шевченківськими днями, а й по-французьки.

  • Французька весна в Шевченковому університеті

    Французька весна вже традиційно завітала до нашого Університету. Цьогоріч вона запропонувала студентам низку пізнавальних і цікавих заходів. 21 березня в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася «Зустріч дипломатії і франкофонії». Студенти Інституту філології, а саме — кафедри романських мов та кафедри теорії й практики перекладу з романських мов імені М. Зерова, брали активну участь у розмові з франкомовними дипломатами разом із представниками Інституту міжнародних відносин та інших київських вищих навчальних закладів. Один із головних організаторів зустрічі, аташе з питань співробітництва у галузі французької мови Посольства Франції в Україні Фабріс Пето, запросив заступників послів Франції, Канади, Бельгії, Швейцарії та Греції — Крістофа Ле Ріголера, Руслана Каца, Мішеля Версаля, Сімона Піду та Александроса Будуріса відповідно.

    Захід було проведено у форматі круглого столу – студентів поділили на кілька груп, даючи їм можливість особисто поспілкуватися з дипломатами. Розмова відбувалася у неформальній і невимушеній атмосфері, а учасники настільки захопилися, що навіть забули про перерву на каву. Гості з дипломатичного корпусу ділилися смішними й сумними випадками, що траплялися з ними за довгу кар’єру, розповідали про свій шлях до дипломатії, а також відповідали на каверзні запитання. Спілкування відбувалося виключно французькою мовою. Під час розмови філологи дізналися про особливості професії дипломата. Говорили про труднощі та специфіку професії дипломата, про те, як відповідально та ретельно у посольствах готуються до візитів на державному рівні та до переговорів між очільниками держав. Студенти зрозуміли, що робота посла в іноземній країні вимагає неабиякої підготовки і досвіду, а також уміння швидко адаптуватися до нових умов і можливості швидко реагувати на непередбачувані ситуації. Окрім спілкування студенти розшифровували абревіації найвідоміших міжнародних організацій. Усі блискуче впоралися із завданням і після цього представники посольств розповіли, чи є їхня країна членом тієї чи іншої організації зі списку, та в чому полягає її діяльність.

    Обговорили також ситуацію в Україні, зокрема співпрацю нашої держави з країнами, представники посольств яких були присутні на цьому заході. Не оминули й увагою мовного питання франкомовних країн, зокрема ролі французької мови та її статусу в Швейцарії, Бельгії та у самій Франції.

    Навіть коли зустріч уже добігала кінця, студенти все ніяк не відпускали гостей. І, певно, не один учасник дискусії захотів і сам спробувати себе в дипломатії.

  • "Що сказане не ясно, те сказане не французькою" (А. Рівароль)

    У рамках проведення року французької мови в Україні (2018-2019) та святкування Міжнародного дня франкофонії Французький центр спільно з Посольством Франції в Україні провів 20 березня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марафон Франкофонії.

    Мета – популяризація французької мови та культури. Цьогоріч марафон проводився одночасно у 12 містах України, учасники з різних місць нашої країни спілкувалися за допомогою відеозв’язку. У заході взяли участь представники Посольства Франції в Україні, викладачі Інституту філології та понад 40 студентів різних курсів кафедр романської мови, теорії та практики перекладу романських мов, кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, а також студенти Київського національного лінгвістичного університету.

    Усіх їх об'єднала любов до французької мови. Марафон пройшов у дружній атмосфері. Учасники мали змогу продемонструвати свою креативність презентувавши малюнки, міні твори, театральні мізансцени. Проводилися тематичні конкурси та вікторини. На завершення всі учасники співали відомі французькі пісні в караоке. Чекаємо на наступний Марафон! Вчіть французьку мову і приєднуйтесь!

  • Стажування у Туреччині

    28 лютого в Інституту філології викладачами і студентами кафедри тюркології було проведено презентацію щодо можливостей стажування в Туреччині. На захід також завітали учні 10-х класів Київської гімназії східних мов №1 зі своїм вчителем турецької мови Наталією Джигора і навіть гості з Білої Церкви (Київська область).

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська ознайомила студентів, які вивчають турецьку мову, та майбутніх абітурієнтів із перспективами вивчення турецької мови, її особливостями, можливостями працевлаштування, наголосивши на великому попиті на перекладачів із турецької мови в Україні у період динамічної співпраці між нашими країнами.

    Асистент кафедри тюркології Ольга Пишньоха надала гостям заходу вичерпні дані щодо великої кількості турецьких університетів, із якими зусиллями кафедри тюркології, було підписано двосторонні договори і меморандуми про співробітництво, міжвідомчі договори про стажування викладачів та студентів у рамках програм міжнародних обмінів «Еразмус» та «Мевляна», «Зимова та літня мовні школи» та ін.

    Студенти кафедри тюркології, які повернулися зі стажування, підготували яскраві презентації і натхненно поділилися отриманим досвідом.

    Після офіційної частини гості заходу відвідали Зоологічний музей КНУ імені Тараса Шевченка, де познайомилися з унікальними експозиційними колекціями, що налічують понад 5500 видів тварин, які мешкають у різних куточках земної кулі.

  • Грецька мова – місток між культурами

    26 лютого у мистецькій залі Інституту філології відбувся круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню грецької мови. Організували захід Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького спільно з Посольством Греції.

    Святкування Дня грецької мови в стінах Інституту філології відбувається вже вдруге, і це велике досягнення елліністів, що гуртуються в Шевченковому університеті. Серед запрошених були посол Греції в Україні, п. Г.Пукаміссас, консул Посольства Греції, п. А.Будурис, військовий аташе посольства Греції, п. Г.Паппас, а також вже знані науковці з трьох найпотужніших центрів вивчення грецької мови в Україні – Києва, Львова та Харкова. Юні дослідники, студенти-елліністи, могли почути виступи – логоси – тих людей, які на вістрі елліністичної проблематики.

    Почали засідання із хвилини мовчання. Цьогоріч у серпні від нас пішла видатний науковець, член-кореспондент НАНУ Ніна Клименко, завдяки якій в Університеті 1999 року було засновано кафедру елліністики. Її праці розвинули цей напрям в Україні, дослідження друкувалися в Греції та на Кіпрі, Ніна Федорівна мала титул «Посол еллінізму». А нині грецька мова вивчається в Інституті філології на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики.

    Перед заслуховуванням наукових доповідей до присутніх звернувся Посол Греції Георгіас Пукаміссас. Він подякував за організацію свята та розповів трохи з його історії. Всесвітній день грецької мови відзначають 9 лютого, цього дня вшановується пам’ять поета Діонісіоса Соломіуса, одного з засновників новогрецької поезії та автора національного гімну греків– «Гімну про волю».

    Пан Посол втішений, що нині тут зібралися обговорити одну ідею – грецьку мову та форми її існування.. Він радий, що є можливість поєднати три найважливіші центри елліністики: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Георгіас Пукаміссас продовжив свій виступ, згадуючи слова Гете: кожен із нас є греком, але повинен справді ним стати. Він переконаний: якби грецька нація геть зникла в один день, то грецька мова існувала б усе одно, бо й досі вона є джерелом, з якого черпають знання інші мови. Посол наводить простий приклад на доведення: найпівнічніша точка на планеті має назву, що складається з двох слів грецького походження – Арктичний Океан. Звісно, у своєму слові гість не міг оминути Гомера. Він говорить, що більшість Гомерового лексикону збереглася в сучасній грецькій мові. Повністю ж увійшла в цей склад мова, якою написаний Новий Завіт. Із ним грецька справді стала мовою міжнародного духу. В усіх конфесіях священики мають так чи інакше володіти грецькою. Посол згадав серце грецької культури в Києві – Святу Софію. І для українських науковців є ще безліч тем, які мають розвиватися та досліджуватися.

    Привітала представників посольства Греції завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики професор Ірина Голубовська. Вона ознайомила учасників круглого столу із вступом до історії вивчення грецької мови в Україні. Грецька була близькою нам іще з часів Київської Русі, коли між народами вже існували міцні торгівельні, економічні, духовні зв’язки. Пізніше грецьку опановували в братських школах. Програму грецьких студій уклав Петро Могила, який заснував Києво-Могилянську академію. У нашому Київському університеті елліністика існує від самого відкриття закладу у 1834 році. Новогрецькі студії організовані з 1960-х років Тетяною Чернишовою та Андрієм Білецьким.

    Пізніше на гостей заходу чекали доповіді науковців із різних галузей елліністики. Зокрема, професор Віктор Ставнюк, історик, наголосив: його фах неможливий без філології. Грецька мова налічує далеко за 3 тис. років життя. Вона осмислила в своєму словниковому запасі усі речі, які є у світі реальному, і все, що в світі ментальному. Грецька мова – справді та скарбниця, з якої усі народи беруть найменування для сфер мистецтва та науки. І всі, хто належить до європейської цивілізації чи хоче доєднатися до неї, можуть лише дякувати грецькій за те, що вона заклала початки для розвитку Європи, а потім і всього світу. Віктор Володимирович також звернув увагу на перекладацтво з грецької, адже це – рецепція великої спадщини, яку зберегла Еллада.

    Від КНУ імені Тараса Шевченка виступали також професор Леся Звонська та доцент Андрій Савенко. Від ЛНУ імені Івана Франка почули вчених Ліну Глущенко та Мар’яну Мокрівську, співробітників Центру грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського. Харківський університет представляли із доповідями історики Оксана Ручинська та Андрій Домановський.

    Юлія Кузьменко

    Фото Валерія Попова

  • Міжнародний день рідної мови на кафедрі слов’янської філології

    21 лютого кафедра слов’янської філології Інституту філології за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні організувала святкову – концертну та пізнавальну – програму, приурочену Міжнародному Дню рідної мови та навздогін Дню Прешерна, словенському святу культури, який відзначається 8 лютого. Шевченків університет має давні й глибокі славістичні традиції, оскільки кафедра історії і літератури слов’янських наріч була відкрита однією з перших, ще далекого 1842 року. Нині традиції продовжуються кафедрою слов’янської філології, де багато років готують фахівців із болгарської, білоруської, словенської, чеської, сербської та хорватської мов. Підтримка вивчення мов і культур має важливе значення не лише для поглиблення розвитку гуманітарної складової українського суспільства, подальшого розвитку господарських контактів, культурної і освітньої співпраці та взаємозбагачення, а й для продовження і розширення політичного діалогу між Україною та іншими слов’янськими країнами, більшість з яких є членами Європейського Союзу.

    На відкритті свята була присутня заступник директора Інституту філології Катерина Білик. Вона щиро вітала гостей, адже на захід завітали представники шести посольств країн, мова яких вивчається на кафедрі як основна спеціальність: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні пані Аніца Джамич, Тимчасово повірена у справах Республіки Словенія в Україні пані Матея Крачун, Тимчасово повірена у справах Республіки Болгарія в Україні пані Стоянка Русинова, Радник Посольства Республіки Сербія в Україні пані Светлана Кошутич , Радник-посланник Республіки Чехія пан Давид Машек та Перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні пан Андрій Губкін. У провідних університетах цих країн готуються спеціалісти з української мови і літератури, які згодом стають повноправними посланцями української культури у своїх країнах.

    З привітальним словом до присутніх звернулася Тимчасово повірена у справах Республіки Словенія в Україні пані Матея Крачун, яка відзначила, що цьогоріч уперше в історії Київського університету випустять фахівців із словенської мови і літератури. Далі слово перейшло до студентів-славістів Інституту філології, які звернули увагу: на жаль, кожні 2 тижні у світі зникає одна мова, а з нею – культурна та історична спадщина мовців. Молоді філологи презентували насичену програму до Дня рідної мови: провели інтерактив з міжмовних омонімів – фальшивих друзів перекладача, навели цікавинки з історії, лексики та фразеології слов’янських мов, назвали неологізми та слова року у мовах, що вивчаються. Насамкінець студентка-богемістка Анастасія Григор’єва виконала пісню чеською мовою під власний акомпанемент. Вихованців підтримували викладачі – Олена Дзюба, Леся Стеблина, Олена Чмир і завідувач кафедри Ольга Паламарчук. Вони розповіли, що славісти ІФ – також чудові перекладачі, із 1990-х років студенти успішно реалізують перекладацькі проекти - укладено тематичний українсько-хорватський словник, словенсько-український розмовник у співпраці з львівськими славістами, переклади хорватських і сербських творів художньої літератури, надруковані переклади болгарської поезії в газеті «Літературна Україна», торік переклали наукову монографію професора Георгієвої. І це – лише частина діяльності співробітників, викладачів і студентів кафедри слов’янської філології. Всі вони працюють на розвиток і поширення української славістики та підняття статусу України серед інших слов’янських європейських культур.

    Фото Валерія Попова

  • Презентація книги польського професора Ярослава Лавського

    14 лютого до студентів-полоністів завітав професор Білостоцького університету Ярослав Лавський з презентацією своєї книги “Іронія. Історія. Геополітика”. Як зазначає сам автор, це збірка студіїв про польсько-українські культурні зв’язки, про етнографічне, мовне та культурне пограниччя. У книзі розміщені розділи про Лесю Українку та Івана Франка. Під час презентації професор розповів про вже надруковані праці та про свої наукові плани, зокрема разом із завідувачем кафедри полоністики професором Ростиславом Радишевським вони збираються видати книгу про Пауліна Свінціцького. Також презентацію відвідала радник з питань науково-освітньої співпраці Посольства Республіки Польща в Україні пані Емілія Ясюк, яка теж посприяла виданню цієї книги. Вона підкреслила, що діяльність Ярослава Лавського зміцнює зв’язки між Польщею та Україною.

    Після презентації професор Лукаш Забєльський провів лекцію про позитивізм та одного з найкращих публіцистів Польщі Зигмунта Глогера. Діана Месхія Фото Валерія Попова

  • Використання лінгвістичних корпусів у перекладацтві

    На запрошення кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова до ІФ завітала к.філол.н. Марія Шведова (Київ – Єна, Німеччина) – розробниця Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК). Марія Шведова представила корпус студентам та викладачам, розповіла про принципи його укладання, особливості структури, проілюструвала, які саме регіональні особливості української мови можна досліджувати на зібраному в корпусі матеріалі.

    Учасники зустрічі дізналися, як задавати пошукові запити на сайті корпусу та поговорили про використання лінгвістичних корпусів у перекладацькій роботі.

    Для довідки. Корпусна лінгвістика - це розділ мовознавства, який за останнє десятиліття перейняв той досвід, який був накопичений в інших розвинених галузях, що об'єднуються терміном АОТ (автоматична обробка тексту), або ж АРТ (автоматичне розуміння тексту). Корпусна лінгвістика сьогодні має дві лінії розвитку — лінгвістичний аналіз тексту і інформаційний аналіз тексту. В Україні корпус текстів української мови розроблений співробітниками лабораторії комп'ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом Наталії Дарчук. Окрім цього існує Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) — це корпус української мови, призначений для здійснення лінгвістичних досліджень з граматики, лексики, історії української літературної мови, а також для використання під час укладання словників та граматик.

    Фото Валерія Попова

  • Завершення Тижня перської мови

    Протягом цілого тижня для всіх зацікавлених у східній культурі тривали заходи Тижня перської мови. Програму ретельно готувала кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу ІФ. У п’ятницю, 8 лютого, відбулося закриття Тижня. Доцент кафедри Анна Бочарнікова висловила сподівання, що такі дні мови і культури стануть щорічною доброю традицією. Урочистості очолювала завідувач кафедри Олена Мазепова.

    Зануритися в іранську культуру можна просто за 200 метрів від Інституту філології, на цьому наголошує кандидат філологічних кафедри Оксана Конончук, яка виступила з доповіддю про мистецтво Ірану в музеях України. На початку минулого року в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків було організовано виставку «Харизма Ірану», де були представлені, окрім експозиції самого Музею Ханенків, експонати з Одеського музею західного і східного мистецтва. Києво-печерського заповідника та Національного музею історії України. В Україні зберігається віддзеркалення кожного етапу історії Ірану за 1000 останніх років. Так, їх небагато. Однак, як каже перське прислів’я, жменька свідчить про велике.

    Музей чекає на співпрацю з ІФ. В експонатах – ціле поле для досліджень сходознавців нашого Інституту, адже досі на предметах є нерозшифровані написи чи сюжети. Необхідно вловити й вербалізувати риси іранського мистецтва, яким уже тисяча років.

    Слухачі лекції Оксани Конончук дізналися багато цікавого. Вона окреслювала загальні ознаки іранського мистецтва, переповідала легенди, розкодовувала символи, показуючи їх на прикладі експонатів Музею Ханенків. Дізналися про пластичність і виразність найдавніших зразків іранської кераміки. Почули, що латунь – популярний метал середньовічного Ірану, адже для побуту іранців характерний блиск, сяйво. У 12-14 ст. ще лишалася пам’ять про багатство ахеменідської та сасанідської культур, але економічно подальші династії вже не спроможні були оточити себе чистим золотом. Другий аспект: іслам, що прийшов до Ірану, – релігія аскези. Латунь, схожа на золото, стала йому заміною. Також розповідалося про блакитну кераміку. Адже всім відома синя порцеляна Китаю? Так от, синій керамічний пігмент винайдений на Близькому Сході, і лише згодом перекочував у Китай, де його так і називали – перський (магометанський) синій. Також в Ірані набула розквіту техніка люстрування кераміки (декорування скла, що надає йому веселкового блиску).

    Колосального розвитку зазнала й мініатюра середньовічного Ірану. Нею оздоблювали початок рукописів та присвяту Богу й пророку Мухамеду. Присутні почули про витоки сюжету «Божественної комедії» Данте: існує легенда про те, як архангел Джабраїл разом із Мухамедом переносилися на гори Синай, Віфлеємову та Храмову, потім ангели показували Пророку пекло та рай. Пізніше, із 17 ст., розвивається ісфаганська школа мініатюри, де виникає психологізм.

    Згадали й про іранський текстиль. З доповіддю про іранське килимарство виступила студентка Вікторія Щепа. На превеликий жаль, у 19 ст. предмети давнього мистецтва (халати, манускрипти) ділили чи розрізали на частини мародери, аби дорожче розпродати.

    А ще гості могли почути про традиційну музику Ірану. До Ісламської революції 1979 р. в країні більше побутувала поп-музика, а починаючи з 1980-х докладається багато зусиль, аби відродилася класична традиційна іранська музика. Про музичне мистецтво розповідав іранський музикант Міляд Кугпає-Заде. Традиційні музичні композиції зазвичай складаються з двох вступних частин, основної частини та кульмінації. В Ірані мешкають багато етнічних груп, тому в країні існує багато народних місцевих музичних традицій. Як створюється традиційна композиція? Митці обирають один із віршів визначних поетів (Сааді, Гафіза, Хайяма) відповідно до свого характеру та душевного стану, потім визначають стиль та, нарешті, створюють саму музику. За межами Ірану вона вважається сумною, основна причина цього – події історії Ірану, зокрема монгольська навала 13 ст., коли були спалені бібліотеки, знищено багато пам’яток культури, населення пережило багато лиха. Тоді ще не існувало сучасного нотного запису, мелодія передавалася усно, від людини до людини.

    Після занурення в культуру давню гості могли побачити Іран сучасності, адже там нещодавно перебували на мовному стажуванні студентки Інституту філології Катерина Дросенко, Еліна Абдулаєва та Юлія Рябоконь, які й презентували цікавинки з мандрів. Тиждень перської мови завершився частуванням від Посольства Ісламської Республіки Ірану.
    Текст: Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця