міжнародна співпраця

  • Конференція за участі польських колег

    19 вересня 2019 р. в Інституті філології відбулася Міжнародна наукова конференція "Творчість Болеслава Лесьмяна: Європейські та українські контексти". Конференція згуртувала науковців із Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Варшавського університету, Вроцлавського університету, Університету в Білостоці, Харківського національного університету ім. Василя Каразіна, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Херсонського державного університету, Національного університету "Львівська політехніка". Окрім цього були присутні студенти та викладачі кафедри полоністики Інституту філології, а також представники Польського інституту в Києві – Бартош Мусялович, співробітники Польської Академії Наук. Під час конференції була проведена дискусія щодо поезії Болеслава Лесьмяна у контексті світової та української літератури й культури, відображені зв'язки Болеслава Лесьмяна та Києва, висвітлена проблематика інтерпретації поезії Болеслава Лесьмяна, виокремлені специфіка і труднощі перекладу поезії Болеслава Лесьмяна, також відбулась презентація книги завідувача кафедри полоністики Ростислава Радишевського "Болеслав Лесьмян. Весняні сновидіння". Матеріали, виголошені під час засідання, будуть опубліковані у збірнику наукових статей "Київські полоністичні студії".

    Фото Валерія Попова

  • Участь тюркологів Інституту філології у фестивалі етнічних культур «Місто миру єднає друзів»

    У неділю, 15 вересня, на день міста Миргорода вперше відбувся фестиваль національних культур «Місто миру єднає друзів». Місту вже понад півтисячоліття, відзначали свято яскраво й організатори сподіваються, що перше проведення стане традицією. Зібралися офіційні представники та творчі колективи міст-побратимів Миргорода та гості з дипломатичних місій. Лунали привітання з Азербайджану, Болгарії, Польщі, Ємену, Швейцарії, Іспанії, Палестини, Єгипту, Грузії, Туреччини, Латвії та багато інших. Мер міста Сергій Соломаха відкрив святкування на круглому столі «Ми різні, але ми єдині». Запрошені побачили невеличкий фільм про місто. Багато хто в Миргороді був уперше, тож зацікавлено слухали про символіку, козацьку історію та економіку Миргорода.

    Вітальне слово лунало й від делегації Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. У нашому підрозділі вивчається понад 30 мов. Інститут так само має на меті збирати друзів із усього світу та бути мостом між культурами. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська та асистент кафедри Ольга Пишньоха подякували за запрошення та переконані, що співпраця з містом триватиме, а нові зв’язки, знайдені на цьому фестивалі, допоможуть як розвивати українську культуру, так і презентувати життя й духовну спадщину національностей України. На наших теренах мешкають понад 140 народів, і кожен має що долучити до спільної культурної палітри нашої держави!

    Інститут філології вдячний за запрошення голові Азербайджанського культурного центру ім. Мусліма Магомаєва, народному артисту України, Послу миру Гурбану Аббасову. Натхненницею святкувань була Наталія Кудряшова, телеведуча та співорганізатор. Вона кликала людей на площу Миргорода. Містяни милувалися картинами, ярмарком традиційних ремесел іноземних гостей, куштували національні страви, брали участь у майстер-класах. Наприклад, артистка парку «Київська Русь» Ангеліна Кучма, представляючи наш Інститут, вправлялася з батогом-арапником і провела майстер-клас із турецької каліграфії. Усі охочі могли разом зі студентками-фіологами створити кримськотатарський головний убір фес. Команда другокурсниць із кафедри, які вивчають турецьку, подарувала миргородцям танцювальний номер. До корпусу на пари в понеділок повертаються втомленими, але із купою вражень, грамотами й місцевими сувенірами.

    Саме мир був головним серед побажань усіх запрошених, це на часі. У самій назві Миргорода закладено берегти мир. І цієї неділі городяни поєднали в діалозі культур безліч національностей, тож назву фестивалю цілком виправдано. Місто об’єднало людей з різних куточків світу в одному діалозі, на одному концерті, за одним круглим столом.

    Серед учасників святкувань були начальник відділу національностей Департаменту культури Ольга Власенко, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Болгарія Костадін Коджебашев, сенатор Європейського Економічного Сенату Світлана Підлісна, заступник з культури ФРН в Україні та голова київського товариства німців «Відергебурт» Лідія Цельсдорф, голова Африканської Ради в Україні Ісса Садіо Діалло, засновник ГО «Грузинська діаспора» та президент Міжнародного Союзу українсько-грузинської дружби Роберт Натрошвілі, член правління київського товариства угорців Маріанна Марусінець та багато інших офіційних осіб. Приїхали також гості з міст-побратимів Миргорода (Єкабпілс – Латвія, Анікщай – Литва, Згожелець – Польща, Смолевичі – Білорусь, Горішня Оряховиця – Болгарія).

    Ніколи було відволікатися на концертній частині. По обіді головна сцена належала етнічним творчим колективам або сольним артистам близько 20 народів. Перервалися на інтермедію, до якої залучили максимальну кількість миргородського люду. Адже на День народження міста варто заспівати гуртом гімн Миргорода. У паузах між виступами слухачі могли виграти подарунки, взявши участь у вікторині. Питали про значення назви однієї країни, про символіку іншої… Без сумніву, кожному гостю ця неділя запам’ятається, кожен знайшов щось для себе, чи забіг на свято ненадовго, чи був на фестивалі від початку й до пізнього вечора. Філологи Київського університету тішаться подорожі, яка зібрала їх у багатонаціональному колі талановитих. Дякуємо Миргороду! Із Днем міста!

    Текст Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Презентація збірки перекладів «В’єтнамська література для домашнього читання»

    З нагоди Дня незалежності В’єтнамської Соціалістичної Республіки, що відзначали 2 вересня, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка представили чудову збірку творів «В’єтнамська література для домашнього читання». Вона знайде аудиторію серед англомовних, українськомовних та в’єтнамськомовних читачів. На заході 9 вересня книгу вітали Надзвичайний і Повноважний посол В’єтнаму в Україні та Молдові Нгуєн Ань Туан, проректор Університету з міжнародного співробітництва Петро Бех, заступники директора Інституту філології Людмила Смовженко та Катерина Білик. Презентувала збірку кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії на чолі із в.о. завідувача кафедри Оксаною Асадчих.

    Почесними гостями були представники товариства дружби «Україна-В’єтнам». Це випускники навчальних закладів України, зокрема й нашого Університету, які навчалися в 1960-х, 70-х, 80-х роках. Вони здобули в Україні освіту та на своїй Батьківщині зробили великий внесок у розвиток усіх сфер життя, тож приїхали подякувати альма-матері, викладачам і своєму другому дому.

    Пан Посол наголосив: обидві наші країни мають непросту історію боротьби за незалежність, давню культуру й безліч талановитих постатей. А також важливе геостратегічне й економічне положення. Нині між Україною та В’єтнамом встановлюється статус всебічного партнерства, взаємини наші стрімко розвиваються в усіх сферах, зокрема й у культурно-освітній. Культурні зв’язки загалом і літературні зокрема – крок до зближення та успіху держав. Презентована книга, за словами пана Посла, - вікно у багатий світ в’єтнамської культури. Так, для українців вона стане екзотичною, проте від того ще більш цікавою, і спонукатиме до вивчення мови.

    Проректор Петро Бех переказав теплі слова від ректора й подякував Посольству за сприяння розвитку в’єтнамістики в Університеті. Окрім цього, згадав про пам’ятник китайському поетові Ду Фу в ботанічному саду Університету. Пам’ятники своїм культурним діячам незабаром відкриють посольства Індії та Кореї. Петро Олексійович радить долучатися й в’єтнамським колегам, адже такі монументи – осередки культури, ще один місточок між країнами.

    Оксана Асадчих розповіла, як у 2012 році запровадили вивчення в’єтнамської в Інституті філології. Викладачі з нуля розробляли навчальні програми саме для українських студентів. Тепер вони – перекладачі. Саме наші випускники й студенти під керівництвом пана Хоанг Туан Ву уклали збірку «В’єтнамська література для домашнього читання». До неї входить і декларація про незалежність В’єтнаму Хо Ши Мина. Перекласти важливо так, аби читач не відчував штучності перекладу, а сприймав твір як оригінальний, наголошує перекладач Катерина Пономаренко. Важливо донести заголовок, аби зацікавити людину – представника геть іншої культури. Тут ви знайдете твори на вічні теми: гроші і мораль, роль імператора, роль митця в суспільстві, жертовність заради близької людини тощо.

    Іноземні гості та представники Університету обмінялися сувенірами на знак поваги. Човен на картині – наче шлях до щастя в майбутньому. А зображення Червоного корпусу – на честь 185-річчя Університету. Потім перейшли до розважальної частини зустрічі: студенти виконували вірші в’єтнамською та гру на скрипці.

    Юлія Кузьменко. Фото Валерія Попова.

    Про подію також - у відеорепортажі Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=Jkot8pAyS38

  • Х Конгрес Асоціації іспаністів України

    20-21 вересня 2019 року відбудеться ювілейний Х Конгрес Асоціації іспаністів України, організований за сприяння Посольства Королівства Іспанії в Україні та Асоціації іспаністів України. У рамках проведення Конгресу планується участь представників університетів-партнерів КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема Кадіського та Гранадського університетів (Іспанія). У роботі конгресу візьмуть участь більше 50 дослідників-іспаністів з України та із зарубіжних країн, зокрема Іспанії, Польщі, Угорщини, Мексики, Німеччини та Сполучених Штатів. Початок роботи і відкриття відбудеться в Актовій залі Жовтого корпусу університету о 10.00 (бульвар Тараса Шевченка, 14). Привітати учасників і гостей прийдуть посли та представники посольств іспаномовних країн. З програмою роботи Конгресу можна ознайомитися на сторінці Асоціації іспаністів України.

  • IX Міжнародний форум з питань трансформації й інновацій у вищій освіті, м.Ланфан (КНР)

    З 18 по 20 липня у місті Ланфан (КНР) директор Інституту Конфуція Олександр Гончаренко разом із представниками Цзіліньського університету взяли участь у «IX Міжнародному форумі з питань трансформації й інновацій у вищій освіті».

    Нагадаємо, що Київський університет імені Тараса Шевченка має близько 12 двосторонніх угод з університетами Китаю, серед яких одне із найпочесніших місць посідає Цзіліньський університет. За двосторонніми міжуніверситетськими угодами Шевченків університет щороку приймає осіб з китайських університетів-партнерів, серед яких і представники Цзілінського університету. В Інституті Конфуція щорічно працюють викладачі із зазначеного китайського закладу вищої освіти. Співпраця із Цзіліньським університетом триває з 2001 року.

    Під час форуму Олександр Гончаренко представляв Київський національний університет імені Тараса Шевченка, зокрема й Інститут філології.

    Головне питання форуму – міжнародний освітній обмін і співпраця у рамках ініціативи «Один пояс, один Шлях». У форумі взяли участь понад 20 світових університетів, понад 400 китайських університетів та понад 200 керівників відомих китайських компаній, зокрема Хуавей, Сяомі, Хайнаньські авіалінії тощо. Головні організатори: Китайська асоціація вищої освіти, Центральне телебачення Китаю, Науково-дослідний інститут ініціативи «Один пояс, один шлях». Почесними гостями були міністри освіти, транспорту та цивільної авіації.

    Інформацію надав Інститут Конфуція

  • Літній табір Інституту Конфуція

    З 6 по 18 липня студенти-китаїсти відвідали літній табір “Insight into Northeast China”, що був проведений за підтримки Цзілінського університету та штаб-квартири Інституту Конфуція (Ханьбань).

    Разом із представниками інших країн, таких як Аргентина, Сполучені Штати Америки, Південна Корея та Японія, учасники долучилися до налагодження міжнародних відносин студентської спільноти та в мовному середовищі провінцій Хебей і Цзілінь дослідили культуру Китаю. Загальна кількість учасників склала понад 50 осіб.

    Під час перебування в таборі, студенти відвідали відомі місця Китаю. Серед них: Велика китайська стіна, Заборонене місто в Пекіні, мальовничі гори Чан Бай Шань та символ Китаю – панд у Пекінському зоопарку. З кожним новим днем учасники відкривали для себе нові місця та емоції.

    Ознайомлення з Китаєм також відбувалося і через мовні практики. Програма літнього табору передбачала багато розмовних тем. Студенти мали можливість не тільки відвідати місцеві парки, а й поспілкуватися з місцевими жителями, дізнатися про їхні вподобання, звички та національні традиції. Також студенти відвідали у Цзіліньському університеті декілька лекцій про стародавню історію Китаю, його економіку, культурні особливості тощо. Були організовані круглі столи, дебати, форуми, де студенти проявили всі знання з різноманітних аспектів міжнародних відносин не лише китайською, а й англійською, за що вдячні кафедрі іноземних мов Інституту міжнародних відносин.

    Своїм різноманіттям вразила студентів і китайська кухня. Кожного дня вони відкривали для себе нові страви.

    Літній табір “Insight into Northeast China” – це неймовірна можливість не тільки побачити справжній Китай, а й зруйнувати бар’єри між різними країнами світу. Адже разом учасники не тільки досліджували традиції Китаю, а й демонстрували культуру власної країни іншим. За матеріалами Інституту Конфуція КНУ

  • Дні французької мови для фахівців освітньої сфери в Україні

    Посольством Франції в Україні /Французьким інститутом в Україні у партнерстві з Міжнародною федерацією вчителів та викладачів французької мови (FIPF), Українською асоціацію викладачів французької мови (APFU) та Міжнародною французькою школою м. Києва 12-15 червня було проведено Дні французької мови для фахівців освітньої сфери в Україні, що стали спільним заходом для вчителів та викладачів для обговорення викладацьких практик, ролі та місця франкофонії, перспектив розвитку викладання французької мови та обміну досвідом.

    У Днях французької мови в цьому році взяли участь 150 осіб. Це викладачі приватних і державних навчальних закладів з України, Білорусі, Латвії, Литви та Молдови. Відкрила захід посол Франції Ізабель Дюмон, для якої цей день - результат успішного завершення Року французької мови в Україні. Пані Дюмон підкреслила, що головний успіх Року французької мови - те, що він об'єднав школи, викладачів і учнів з усієї України. В Україні французьку мову вивчають 275 000 чоловік. Всі ці люди впродовж року активізувалися. Головними проектами Року французької мови, на думку посла, були Фестиваль франкомовних театрів, який проводився в багатьох українських школах, конкурс французької пісні і, звичайно, Дні французької мови.

    Протягом навчального року в Україні спільно з партнерами з франкомовних країн було здійснено кілька сотень проектів та заходів, присвячених французькій мові, які відбувалися в усій країні і представляли галузі культури, освіти, спорту та економіки. Ці заходи набували найрізноманітніших форм: фестивалі, виставки, семінари, форуми, концерти, конференції, конкурси та безліч інших заходів.

    В рамках Днів французької мови для викладачів було проведено семінари, на яких, поряд з іншими важливими темами, мова йшла про те, як навчати французької мови за допомогою ЗМІ. TV5 Monde і RFI Savoirs, французькі телевізійна і радіокомпанія, розробили окремі платформи, де і викладачі, й учні можуть знайти журналістські матеріали для використання на уроці. Була представлена соціальна мережа викладачів французької мови України IFprofs, де вчителі зможуть знайти потрібні навчальні та методичні матеріали, а також опублікувати свої навчальні ресурси.

    Інформацію надав Французький центр Інституту філології

  • «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Такий конкурс організувала кафедра слов’янської філології нашого Інституту. Викладачі кафедри завжди завзято й неординарно захоплюють молодь усією мозаїкою слов’янських культур. 29 травня в ретроаудиторії вітали учнів, які, ймовірно, стануть частинкою Університету в майбутньому. Минулого тижня відлунали останні дзвоники, і от 13 щасливчиків з усієї України зустрічатимуть літо із почесною нагородою – призовим місцем у конкурсі есе «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Від імені колег усіх із участю вітала Леся Стеблина. В конкурсі есе взяла участь 531 школа! Протягом останніх 2 місяців славісти ІФ занурювалися в організацію та прочитання робіт юних дослідників. Ініціативу кафедри підтримав дипломатичний корпус. Уже не вперше у стінах Інституту філології збираються представники всіх посольств, мови країн яких тут вивчаються. Радник-посланник Посольства Чеської Республіки в Україні Давід Машек закликає молодь спілкуватися, перекладати літературу, співпрацювати між країнами. Перший радник Посольства Республіки Сербія в Україні Светлана Кошутич принагідно привітала із пройдешніми знаковими святами: Днем слов’янської писемності (24 травня) та Днем філолога (25 травня) й побажала, аби слов’янські мови процвітали, були престижними. Оптимістичною була й Катерина Павлікова, третій секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні. Вона переконана: культурні та історичні зв’язки – основа дружби між країнами. Кілька теплих слів почули від радника з питань освіти Посольства Республіки Болгарія в Україні Александара Патаринськи, третього секретаря Посольства Республіки Хорватія в Україні Корани Дошен, помічника з питань публічної дипломатії Посольства Республіки Словенія в Україні Інги Ярової.

    Учасники, які змогли приїхати на нагородження, та їхні вчителі-натхненники, розуміють ще одну мету таких конкурсів: ми повинні підтримувати інтеграцію з Європою. Окрім того, звертаймо увагу на творчих і продуктивних дітей: якщо їм є що сказати, неодмінно знайдеться їхнє коло. Переконати, що Інституту філології – місце, де себе знайдуть учні, узялася Олена Чмир, доцент кафедри слов’янської філології та директор Центру болгарської мови, літератури, історії і культури. Візуалізовано – про історію кафедри, бо ж славістика – один із найдавніших напрямів Університету (діє з 1846 року). Важко уявити вивчення мови країни без її історії чи навпаки. Наша освіта багатоаспектна. Що далі, то більше можливостей – програми обміну, практики й стажування за кордоном. Подорожі до слов’янських країн не лишать байдужими.

    В Інституті філології студентів не обмежують у творчій реалізації, запевняє Олена Романівна. І справді, докази не забарилися. По черзі представники кожної мови презентували візитівки слов’янських країн. На завершення магістранта Людмила Кравченко презентувала власну розробку онлайн-уроків хорватської. Жарти, оплески, нові знайомства та спільні мандрівки просто в аудиторії – ось що залишиться у спогадах про цей конкурс. Дякуємо! Перелік переможців - у прикріпленому файлі.

    Текст: Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов.

  • Вшанування молодих перекладачів бельгійської поезії

    Доброю традицією в Інституті філології стало щовесняне проведення Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу серед студентів і школярів, започатковане чотири роки тому Посольством Бельгії в Україні спільно з Асоціацією викладачів французької мови України (АВФМУ) для популяризації бельгійської франкомовної літератури та заохочення талановитої молоді до художнього перекладу. Цього року молоді перекладачі відтворювали українською тексти класика бельгійської літератури Моріса Метерлінка. Серед численних рукописів, які надійшли з усієї України, журі відзначило І премією Олександра Ладуренка, а ІІ премією – Олександру Лисогор (студенти 1 і 3 курсів КНУ ім. Т. Шевченка), заохочувальною відзнакою за оригінальне відтворення – Анастасію Уляник (2 курс Запорізького національного університету). Серед учнів перемогу здобула Аліна Стеценко (учениця 9-го класу, школи № 16 м.Києва). Вручаючи 30 травня у Французькому центрі КНУ пам’ятні подарунки, міністр-радник Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль, Президент АВФМУ, доцент кафедри романської філології Тетяна Гейко, лауреат Премії Федерації Валлонія-Брюссель в галузі художнього перекладу, доцент кафедри романської філології Дмитро Чистяк, а також доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Тетяна Качановська були одностайні: традицію конкурсу художніх перекладів бельгійських поетів слід продовжувати, тому вже за рік планують зустрітися з новими шанувальниками бельгійської культури.

    Інформацію надав Французький центр Інституту філології, фото Валерія Попова.

  • Раді вітати! (Невипадкові гості, Люди і книги, або ще раз про Книжковий Арсенал - 2019)

    28 травня у дружній та невимушеній атмосфері Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича студенти-білорусисти зустрічали поважних і шанованих гостей із Білорусі. Професори, натхненники, зачинателі україністики Білоруського держуніверситету та популяризатори української мови та культури, перекладачі та видатні культурні діячі В’ячеслав Рагойша та Тетяна Кобржицька гостювали у Києві як учасники Книжкового Арсеналу та люб’язно погодилися поспілкуватися зі студентами в білорусистики. Після розмови зі студентами гості відвідали Музей Олеся Гончара в Інституті філології.

    Професор, доктор філологічних наук В.П. Рагойша – відомий білоруський учений, письменник, громадський діяч і перекладач, заслужений працівник Білоруського державного університету, провідний спеціаліст у галузях теорії літератури, віршознавства, художнього перекладу, білорусько-інонаціональних зв’язків, почесний голова Міжнародного фонду Янки Купали, член Спілки білоруських письменників і Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, кавалер ордену Франциска Скорини. Автор білоруських перекладів «Тіней забутих предків» (1980) М.Коцюбинського, «Твоя зоря» (1985) О.Гончара, «Марія з полином у кінці сторіччя» (1990).

    Т.В.Кобржицька – доцент кафедри слов’янських літератур філологічного факультету БДУ, україніст, компаративіст, перекладач, лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Франка, володарка ордену Княгині Ольги, інших відзнак.

    Студентам добре знайомі праці цих учених, зокрема ті, які присвячені історії білорусько-української міжлітературної взаємодії ХІХ – ХХ століть. А це – і збірка творів письменників так званого “близького зарубіжжя” білоруською мовою “Мае браты, мае суседзі” (2008), до якої увійшли переклади окремих творів знакових для української, польської, латиської, литовської та чеської літератур письменників. Книгу розпочинає розділ, присвячений творчості Т. Шевченка. Поезія подана у перекладах білоруських поетів ХХ століття: Янки Купали, Якуба Коласа, Ніла Гілевича, Кандрата Крапіви, Максіма Танка, Ригора Барадуліна, Валерія Стралко та інших. Деякі з текстів вперше побачили світ саме на сторінках цього видання, упорядниками якого стали наші гості. У 2009 році з'явився посібник для студентів вищих навчальних закладів «Класіка і сучаснасць. Украінская літаратура і ўкраінска-беларускія літаратурныя ўзаемасувязі», над створенням якого працювали Т. Кобржицька та В. Рагойша.

    У 2011 році вийшли окремою книгою вибрані праці останніх років Тетяни Кобржицької “Дві Батьківщини – Україна і Білорусь – під миротворчими крилами лелек”. Дослідниця аналізує та інтерпретує національні історико-культурні міфи в широкому річищі ідейно-естетичних пошуків української та білоруської літератур. Окремий розділ книги під назвою “Класика та сучасність”, присвячений аналізу української та білоруської літератур ХІХ і ХХ століття (серед інших авторів – Тарас Шевченко) у їх взаємодії, у проекції на широкий культурологічний, історичний та літературний контекст. Загалом у білоруському шевченкознавстві цим ученим належать, мабуть, найґрунтовніші праці, зокрема – видана до ювілею Кобзаря у 2014 році книга поезій Тараса Шевченка у перекладі білоруською мовою “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Унікальне в історії білоруського шевченкознавства ХХІ століття видання, окрім перекладів художніх творів, містить фахову передмову і наукові коментарі до текстів українського класика, що дозволяють білоруському читачеві отримати широку панорамну картину життя і творчості Т. Шевченка, його контактів з Білоруссю та білоруською літературою, історії українсько-білоруських міжлітературних зв’язків ХІХ століття і нових часів. І це, звісно, далеко не повний перелік праць цих невтомних людей, які так люблять Україну.

    А на цьогорічному Арсеналі білоруські вчені представляли свою нову роботу – перше повне видання роману Василя Бикова «Мертвим не болить» без цензурних скорочень в українському перекладі пані Тетяни. В. Биков (1924 – 2003) є, мабуть, найвідомішим у світі білоруським письменником, письменником з активною громадянською позицією, якому все життя “боліла” війна. І сьогоднішній українській молоді тема так званої окопної правди, за яку В. Биков свого часу піддавався жорсткій критиці, виявилася близькою і зрозумілою. Студенти з великим інтересом слухали гостей, ставили непрості запитання…

    Розмова склалася дуже щира (поговорили навіть про кохання!) і хочеться вірити, що ця зустріч була не останньою, адже літо промайне швидко, а вже в новому навчальному році наші білорусисти поїдуть на стажування в БДУ. Тож ми не прощаємося, дорогі В’ячеславе Петровичу та Тетяно В’ячеславівно, до зустрічі в Мінську!

    Текст - Олена Погребняк та Леся Стеблина. Фото - Валерій Попов.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця