міжнародна співпраця

  • Вітаємо переможців Всеукраїнської студентської олімпіади з перської мови

    11 квітня в Мистецькій залі Інституту філології відбулося нагородження призерів ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальностіі "Переклад" (перська мова). Ними стали:

    І місце - Сопільняк Світлана Володимирівна, студентка ІІ курсу магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка (93,92 бали);

    ІІ місце - Андрєєщев Олег Станіславович, студент 5 курсу Національної академії Служби безпеки України (89,5 бали);

    ІІІ місце - Даліда Альона Валеріївна, студентка І курсу магістратури Київського національного лінгвістичного університету (84,07).

    Цим студентам, а також учасникам, які посіли наступні три місця, підготували подяки від Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні. Вручав аташе з питань культури Посольства пан Хаді Заргарі. Він радий, що перська мова шанується й добре знана в Україні. Завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова подякувала учасникам олімпіади, організаторам і членам журі. Олена Вікторівна сподівається, що наступного року і охочих взяти участь в олімпіаді, і переможців буде ще більше! У закритті олімпіади з перської взяла участь заступник директора ІФ Катерина Білик, вона також радо вітала призерів.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Третій день Швеції в Інституті філології

    10 квітня в Інституті філології продовжилися заходи Днів Швеції в Україні. У цей день до Інституту філології завітав іще один гість зі Швеції - директор організації "Контакт зі Швецією" (Riksföreningen Sverigekontakt) Ларс Бергман. Він прочитав захопливу лекцію про систему освіти у Швеції. Після цього лектор Шведського інституту Петер Модд розповів про економіку Швеції в порівнянні з економікою України.

    Олександр Стасюк. Фото Юлії Кузьменко.

  • Відкриття ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з перської та арабської мов

    10 квітня відбулося урочисте відкриття ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Переклад" (перська та арабська мови).

    У церемонії відкриття взяли участь директор Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка Григорій Семенюк, заступники директора Інституту філології Ганна Черненко, Сергій Скрильник, Людмила Смовженко, Катерина Білик, а також представники дипломатичної місії Посольства Королівства Саудівська Аравія в Україні та інші високопоставлені гості з цієї країни, зокрема:

    • пан Мохаммад аль-Анкарі – радник Посольства Королівства Саудівська Аравія в Україні, заступник голови дипломатичної місії; • проф. Абдалла Салех аль-Вашмі – Генеральний секретар Міжнародного центру сприяння арабській мові імені Короля Абдалли Ібн Абдельазіза • д-р Бадр аль-Джабр – радник Міжнародного центру сприяння арабській мові імені Короля Абдалли Ібн Абдельазіза • проф. Саад аль-Базеі – професор порівняльного літературознавства (університет імені Короля Сауда) • пан Абдалла Аль Мушейт – перший секретар Посольства Королівства Саудівська Аравія в Україні з питань культури та інформації • пан Мохаммад аль-Сбеі – відповідальний за протокольні питання Посольства Королівства Саудівська Аравія в Україні.

    На церемонії відкриття також були представлені члени журі Олімпіади. Від арабської секції:

    • Хамрай О.О. – голова журі, д. філол. н., провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України;
    • Хоміцька О.О. – асистент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Субота І.О. – асистент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Бастун М.В. – к.психол.н., доцент кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету;
    • Зуєв Ю.В. – асистент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Задко Т.П. – старший викладач кафедри східних мов Навчально-наукового центру мовної підготовки Національної академії Служби безпеки України;
    • Образцова Т.В. – викладач кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету;
    • Тарнавська М.М. – старший викладач кафедри східних мов Навчально-наукового центру мовної підготовки Національної академії Служби безпеки України;

    Від перської секції:

    • Мазепова О.В. – голова журі, д. філол. н., доцент, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Бочарнікова А.М – к. філол. н., доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Левчин І.Д. – к. філол. н., асистент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    • Максимів О.Й. – к.філол.н., доцент кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка;
    • Акульшина Н.Т. – к. філол. н., доцент кафедри східних мов Навчально-наукового центру мовної підготовки Національної академії Служби безпеки України;
    • Охріменко М.А. – к. філол. н., доцент кафедри східної філології факультету сходознавства Національного лінгвістичного університету.

    Цього року взяти участь в Олімпіаді з арабського та перського перекладу висловили бажання студенти шести вищих навчальних закладів України, а саме: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський національний лінгвістичний університет; Львівський національний університет імені Івана Франка; Національна академія Служби безпеки України; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди.

    Інформацію надала кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу. Фото Валерія Попова.

  • Зустріч із представниками ФОФУ

    У вівторок, 9 квітня, у стінах Інституту філології відбулася зустріч студентів із делегацією Федерації «Обміни Франція – Україна» (ФОФУ). До її складу увійшли: викладач французької мови як іноземної Монік Дюфе, акторка та викладач театрального мистецтва Матільда Дюфе, а також кореспондент ФОФУ Калерія Алейнікова. Вони поділилися досвідом організації франкомовних театральних гуртків в українських закладах вищої освіти, а також коротко розповіли про специфіку діяльності ФОФУ та про можливості стажування у Франції.

  • Чисте довкілля - чисте сумління

    У вівторок, 9 квітня, в стінах Інституту філології продовжилася серія заходів під назвою "Дні Швеції в Україні". Протягом другого дня в центрі уваги перебували питання дбайливого ставлення до довкілля. Це одна з тих галузей, у яких Швеція може бути зразком для України. Гість зі Швеції Пер-Улуф Галльберґ, візит якого до України відбувається за сприяння Шведського інституту, прочитав цікаву лекцію про переробку вторинної сировини у Швеції. Після цього ще одна гостя зі Швеції Кейт Пласконіс провела воркшоп з екології. Завершився захід лекцією професора Київського університету імені Бориса Грінченка, яка була присвячена скандинавській міфології.

    Олександр Стасюк
    Фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Дні Швеції в Інституті філології

    8 квітня в Інституті філології відбулося урочисте відкриття Днів Швеції в Україні. Цей захід уже втретє проходить у стінах Інституту філології. Цього разу на заході був присутній Посол Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом, який привітав учасників заходу. Гостей Інституту філології привітали заступник директора з міжнародних зв'язків Катерина Білик та заступник завідувача кафедри германської філології та перекладу Олена Материнська. Після цього гості заходу змогли послухати дві цікаві доповіді: Лілія Гончаревич розповіла про історію дипломатичних зв'язків між Україною та Швецією, а лектор Шведського інституту Петер Модд - про співпрацю України зі Шведським інститутом.

    Текст: Олександр Стасюк
    Фото: Валерій Попов

  • Шведська делегація в Інституті філології

    4 квітня до Київського національного університету імені Тараса Шевченка завітала делегація Шведського інституту на чолі з його директором Мікаелою Фредріксен Толлін та ректором Уппсальського університету Євою Окессон. Гості зустрілася з проректором з науково-педагогічної роботи Володимиром Анатолійовичем Бугровим. Після цього делегація відвідала Інститут філології. Заступник директора Інституту філології з міжнародних зв'язків Катерина Білик та завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька розповіли про вивчення шведської мови в Інституті філології, а Петер Модд поділився досвідом роботи лектором шведської мови.

    Магістрантка Інституту філології Анастасія Єрмашова розповіла про своє навчання у Швеції за підтримки Шведського інституту. Закінчився захід спільним обідом, під час якого члени делегації зі Швеції мали змогу поспілкуватися зі студентами Інституту філології, які вивчають шведську мову.

    Текст: Олександр Стасюк
    Фото: Валерій Попов

  • Турецький вчений Ісмаїл Гюлеч про професійну етику у сфері наукових досліджень

    2 квітня 2019 р. на базі кафедри тюркології було організовано зустріч з турецьким науковцем Ісмаїлом Гюлечем (Стамбульський університет “Меденієт”), у межах якої дослідник прочитав лекцію під назвою “Професійна етика у сфері наукових досліджень”.

    Лекція розпочалася з інформації про першооснови професійної етики, із ознайомлення з термінологічною базою та загальнолюдськими моделями поведінки у сфері наукових досліджень та власне турецькими особливостями вияву поваги до колег-науковців тощо. Згодом розмова набула інтерактивного характеру, студенти-тюркологи відчули себе у ролі молодих вчених, розглянули позитивні та негативні ситуації, що можуть виникнути під час написання наукових досліджень, та надихнули лектора на цікаві філософські роздуми: “Не тільки геніальні викладачі виховують геніальних студентів, але і геніальні студенти виховують своїх викладачів”.

    За матеріалами кафедри тюркології. Фото Валерія Попова.

  • Лектор з Наварри розповів про письменника Антоніо Мачадо

    28 березня всі залюблені в іспанську мову та літературу могли послухати письменника з Наварри, викладача іспанської мови Хосе Андреса Альваро Окаріза. Він відкрив аудиторії світ поета Антоніо Мачадо. Мачадо – найважливіша літературна постать ХХ ст. і один із 2-3 найвідоміших письменників Кастильї. Так вважає, зокрема молоде покоління в Іспанії. Мачадо презентує свій народ і свою Батьківщину, він – поет правди- Має популярність, яку неможливо зруйнувати- Усе це завдяки його відданості народу, мудрості, болю та надіям.

    Лектор розповідав про велике кохання Мачадо- Любов, природа й мандри надихали поета. Окаріз неодноразово робив поетичні паузи, зачитуючи вірші. І навіть почули пісню "A un Olmo Seco" на слова поета. Завершував гість також поетичною цитатою Мачадо: "Самотнє серце – не серце…""Un corazón soletario no es corazón". Лектор згадав і книгу літкритики "Трафальгар", яка вийшла 2 роки тому під його редакцією.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Професор Андрій Даниленко прочитав лекції в Інституті філології

    Минулого тижня славісти Інституту філології прослухали дві лекції Андрія Івановича Даниленка, вченого-славіста, професора Університету Пейс, що в Нью-Йорку. Андрій Іванович закінчив Харківський університет, а останні 20 років викладає в США російську філологію та перекладознавство. Він також є членом Харківського історико-філологічного товариства. Вчений цікавиться соціолінгвістикою, ареальною типологією мов, розвитком і вживанням слов’янських мов на теренах Європи. Досліджує середньоєвропейські мови, зокрема північноіталійські, французькі та південнонімецькі діалекти.

    Зустріч із професором організувала кафедра української мови та прикладної лінгвістики ІФ. Із цікавістю слухали його лекції викладачі кафедри слов’янської філології. Завітав і колега Андрія Даниленка Сальваторе дель Ґаудіо, славіст із Італії.

    Тема першої розмови мала назву «Скільки варіантів української літературної мови ми потребуємо?». Філологи ІФ познайомилися з потрактуваннями західного мовознавства проблеми варіантності української літературної мови. Андрій Даниленко оперує термінами «національні варіанти», «підваріанти» та «лекти», створюючи ієрархію сучасної літературної мови. Нині дискутується питання щодо русинської мови, яка деякими дослідниками визначається як окрема мова, а на заході отримує визнання, кодифікацію, викладається в університетах. Андрій Іванович вписує її у варіанти літературної української. Спирається при цьому на три найважливіші параметри: історія, час, простір. Він пропонує відійти від заполітизованих теорій, орієнтується на соціолінгвістичний підхід, наголошує на поліцентричності української мови.

    На другій лекції слухачі почули про мовну русифікацію на теренах України. Професор Даниленко спростовує статтю лінгвіста Ольги Павленко. Вона писала, що русифікація тривала недовго й проводилася непослідовно. Однак Андрій Іванович аналізує це явище в періодах уживання церковнослов’янської, староукраїнської та нової української мов. За конкретними фактами заборон він показує, що русифікація в Україні проводилася ретельно. Зросійщення відбувалося і з боку українців після 1720-60-х рр., коли козацька старшина переходила на російську, аби наблизитися до дворянства. Так утворився білінгвізм як явище українського соціуму.

    Текст і фото Юлії Кузьменко, редактор - Галина Наєнко.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця