міжнародна співпраця

  • Візит чеських науковців Остравського університету

    Минулого тижня в Інституті філології відбулася зустріч із чеськими науковцями Остравського університету. Слов’янські вчені приїхали на запрошення кафедри української мови і прикладної лінгвістики. Упродовж двох днів асистенти кафедри чеської мови Остравського університету Тереза Клеменцова, Христина Ковачова, Яна Давидова презентували свої дослідження з ономастики. Теми їх виступів: «New approaches in the research of toponymy (linguistic landscape, new regionalism, thematization)», «Semantics of proper names – collocations, thematization, etymologization», «Construct staré češtiny aneb staré čeština jako fikční jazyk». Окрім цього науковці з Чехії зустрілися із викладачами кафедри слов’янської філології Інституту філології.

  • На кафедру германської філології та перекладу завітав казкар із Австрії

    16 травня у Центрі німецької мови та культури при кафедрі германської філології та перекладу відбулася незвичайна зустріч: до них завітав казкар із Австрії Клаус Штрайхерт. Спочатку гість читав казки різних народів Європи, а далі попросив студентів заспівати українську пісню, адже народна пісня і народна казка - душа нації, саме те, що передається з покоління в покоління і характеризує певну культуру. Наші студенти заспівали "Чорнобривці" та "Ти ж мене підманула", а казкар навчив їх австрійського співу - Jodeln. Було весело. Захід відбувся у межах року культури Україна-Австрія.

  • Інститут філології відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс

    8 травня 2019 року за ініціативи Посольства Литовської Республіки в Україні відбулась зустріч Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса та Аташе з питань культури пані Іни Кнюрєнє з завідувачем кафедри полоністики Інституту філології, членом-кореспондентом НАН України, професором, доктором філологічних наук Ростиславом Петровичем Радишевським.

    Обговорення питань, присвячених розвитку балтистики та литуаністичних студій на кафедрі полоністики, відбулось за участю відповідальної за міжнародні зв’язки та профорієнтаційну роботу, кандидата філологічних наук Катерини Аркадіївни Білик і старшого наукового співробітника НДЧ, доцента кафедри полоністики, доктора філологічних наук Ігоря Руслановича Корольова.

    На зустріч були запрошені студенти 1 курсу бакалаврату спеціальності «Польська мова та література», які в другому семестрі 2018-2019 навчального року почали вивчати литовську мову. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс висловив вдячність дирекції Інституту філології та завідувачу кафедри полоністики, професору Р. В. Радишевському за сприяння в розвитку литовсько- українських дружніх взаємин і контактів, зокрема в науково-освітній галузі. Уперше в історії вищої освіти України було започатковано вивчення литовської мови як обов’язкової дисципліни, передбаченої навчальним планом.

    Обговорювалися питання про перспективи литуаністичних студій на кафедрі полоністики, зокрема про можливості для академічної і наукової мобільності (навчання в Литовській Республіці для студентів і стажування для викладачів), відкриття Центру балтистики в Інституті філології, організація спільних семінарів, круглих столів, воркшопів тощо. Насамкінець пан Посол запросив студентів, які вивчають литовську мову, відвідати Посольство Литовської Республіки в Україні.

    Текст: Ігор Корольов.

  • Лекція викладача Кувейтського університету

    Сьогодні, 2 травня, Інститут філології відвідала делегація Кувейтського університету у складі студентів факультету соціальних наук та викладача політології зазначеного факультету, директора Центру досліджень країн Європи та Затоки Кувейтського університету д-ра Гелі Аль-Мекімі. Г. Аль-Мекімі відвідала Єгипетський центр арабської мови та культури, де прочитала лекцію «Кувейтська жінка: її досягнення та амбіції» для студентів та викладачів-арабістів Інституту філології. Шановна гостя розповіла про віхи історичного розвитку та державно-політичний устрій Держави Кувейт, місце і роль кувейтської жінки у суспільно-політичному та громадському житті країни та відповіла на численні запитання студентів та викладачів. Після лекції студенти-арабісти Інституту філології мали чудову нагоду поспілкуватися арабською мовою зі своїми однолітками з Кувейтського університету.

    Текст: Олена Хоміцька, директор Єгипетського центру арабської мови та літератури.
    Фото Юлії Кузьменко.

  • Презентація «Українсько-хорватського словника»

    Другий день хорватської мови минув 23 квітня в мистецькій залі Інституту філології. Він був присвячений «Українсько-хорватському словнику» авторів Людмили Васильєвої, Ольги Ткачук та Володимира Чумака. На заході були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні пані Аніца Джамич, одна з рецензентів словника Алла Лисенко, гості з Національної академії наук України, зокрема лінгвіст Володимир Широков. А модерувала захід заступник директора Інституту філології з наукової роботи Ганна Черненко. Вона говорить: «Словник – ознака самостійності, незалежності. Він підкреслює зв’язки між двома державами, які існують уже від XVI ст.» Звісно ж, нове лексикографічне видання вітала кафедра слов’янської філології ІФ на чолі із завідувачем Ольгою Паламарчук.

    Володимир Широков – ініціатор проекту словника. Він радий, що тривала робота на ентузіазмі мовознавців увінчалася успіхом, і нині маємо у словникарській скарбниці нову працю. Словник – це ще й символ нації, держави. А двомовні словники – місток між народами і мовами. Вони об’єднують нас для взаєморозуміння та взаємопідтримку. Україна та Хорватія мають спільне в історії – боротьбу за свою незалежність.
    У планах науковців Інституту мовознавства – створити віртуальну лексикографічну лабораторію на базі української та хорватської мов, водночас мати зв’язок із лінгвістами Хорватії.

    Співупорядник словника, професор Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАНУ Володимир Чумак зазначає, що «Українсько-хорватський словник» було підготовлено до минулорічного з’їзду славістів. Але серія славістичних словників системи «Lexica Slavica» починалася 10 років тому. У перспективі серії – македонсько-український та сербсько-український перекладні словники.

    Професор кафедри слов’янської філології ЛНУ імені Івана Франка Людмила Васильєва – ще одна співавтор словника. Вона розповіла про задум словника та його історію: праця завершилася 2015 року, на словник написали рецензію, проект підтримав тодішній Посол Хорватії Томіслав Відошович. Пані Людмила наголосила на двох датах. 1595 – рік створення першого хорватського п’ятимовного словника Фауста Вранчича. А в 1596 році створений словник Лаврентія Зизанія, перший друкований перекладний (із церковнослов’янської). Отже, українська і хорватська лексикографії розвивалися паралельно. Чому сьогодні виникла потреба в сучасній лексикографічній праці? У 1979 р. був виданий «Українсько-хорватський або сербський словник» (упорядники – Антиця Менац та Алла Коваль). Але відтоді змінилася політичні умови наших країн, з’явилося багато нових технологій, нові підходи до адміністрування, і згаданий словник став застарілим. Новий «Українсько-хорватський словник» має близько 25 000 найуживаніших слів, які допоможуть спілкуватися хорватською і стануть в нагоді також україністам Хорватії. Незабаром вийде друком і хорватсько-український словник, який готує наукова спільнота.

    Юлія Кузьменко

  • В Інституті філології відкрили Дні хорватської мови

    Із 22 по 24 квітня в Інституті філології святкуватимуть Дні хорватської мови, організаторами яких, окрім кафедри слов’янської філології Інституту філології нашого Університету, є Міністерство науки та освіти Хорватії, Міністерство закордонних справ Хорватії та Посольство Республіки Хорватія в Україні.

    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія Аніца Джамич не оминула нагоди привітати студентів і викладачів кафедри слов’янської філології та подякувати за чудову організацію свята. Близькість мов – це близькість самосвідомостей, як зазначає пані Аніца. За програмою 23 квітня відбудеться презентація українсько-хорватського словника. Посол уважно ставиться до такої праці: «Словник – це не лише слова за абеткою, а й багатство мови». Для його укладання потрібні не тільки знання, а й мудрість; не лише ерудиція, а й усвідомлення роботи. Також пані Посол нагадала, що незабаром вийде у друк і хорватсько-український словник. Аніца Джамич певна, що мова – це душа народу. Цю душу ми передаємо в надійні руки перекладачів.

    Виступ Посла Хорватії доповнив вітальним словом один із головних ініціаторів почесного зібрання Горан Мар’янович, лектор хорватської мови на кафедрі слов’янської філології. Він представив завідувача кафедри Ольгу Паламарчук, заступника директора Інституту філології Людмилу Смовженко, а також гостей заходу: радника Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Александра Патаринського та Олександра Левченка, який є Послом України в Республіці Хорватія. Колеги сподіваються незабаром зібратися в такому самому складі на відкритті Центру хорватської мови в Інституті філології.

    Дні хорватської мови відзначають у Хорватії щороку в березні, починаючи від 1997 року. Підґрунтя дати – ухвалення в 1967 році Декларації про ім’я і статус хорватської літературної мови. Коли хорватські інтелектуали в Югославії стали на захист рідної мови, її краси та самобутності.

    Центральним виступом першого дня хорватські мови стала цікава й змістовна лекція наукового радника Інституту мови та мовознавства в Загребі Аміра Капетановіча. Тема: «Київські листки» та хорватська середньовічна спадщина». Це найдавніший глаголичний текст старослов’янського канону. Науковець проаналізував фонетичні риси пам’ятки, діалектологічні риси, мовні нашарування в Середньовіччі. Київські листки також досліджував і видавав у 1983 році славіст Василь Німчук. В Україні це не єдина глаголична пам’ятка. Доцент Олена Чмир згадує графіті на стінах Софії Київської, використання глаголиці як тайнопису Памва Беринди. А в хорватській письмовій спадщині доби Середньовіччя використовували також латинку та кирилицю.

    Розмова про історію хорватської писемності та мови була змістовною та дуже доречною для відкриття святкування в Інституті філології. Філологічна спільнота продовжить тему кроатистики 23 та 24 квітня. Чекаємо!

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Вітаємо переможців ІІ Всеукраїнського туру студентської олімпіади з перекладу (англійська, німецька, французька)

    17 квітня в актовій залі Інституту філології урочисто завершили олімпіаду зі спеціальності "Переклад", у якій брали участь студенти з університетів усієї України (81 учасник з 31 закладу).Вітала заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко, а також члени журі, зокрема завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови ІФ Олена Славова, завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька. Переможцям із французької мови призи вручав аташе посольства Франції Фабріс Пето. Отже, призові місця:

    Німецька мова
    1 місце – Носко Владислава Дмитрівна
    Центральноукраїнський державний педагогіний університет імені Володимира Винниченка
    2 місце- Лимборська Юлія Миколаївна
    Центральноукраїнський державний педагогіний університет імені Володимира Винниченка
    3 місце – Марчук Ольга Сергіївна
    Львівський національний університет імені Івана Франка
    3 місце - Гергелійник Оксана Олександрівна
    Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

    Французька мова
    1 місце - Власенко Анна Юріївна
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    2 місце - Багацька Богдана Русланівна
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    3 місце - Галичина Вероніка Сергіївна
    Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

    Англійська мова
    1 місце - Мільчевська Ангеліна Юріївна
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    2 місце - Федорів Лілія Іванівна
    Національний авіаційний університет
    3 місце - Колпакчі Аліна Сергіївна
    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Усі учасники олімпіади, без сумніву, обмінялися досвідом та чомусь навчилися. Зав'язалися нові знайомства. Наступного року чекаємо на нові перемоги!

    Фото Валерія Попова та Олени Підгрушної

  • Літературна бесіда в колі студентів і науковців ІФ

    12 квітня в Інституті філології відбулася заключна частина заходів під назвою "Дні Швеції в Україні". Цей день був присвячений шведській літературі. Викладачка кафедри зарубіжної літератури Наталя Любарець та магістрантка Анастасія Єрмашова познайомили гостей з творчістю нобелівських лауреатів зі Швеції. Після цього викладачка кафедри германської філології та перекладу Оксана Дутка прочитала лекцію про шведську дитячу літературу. Завершився захід презентацією перекладацького проекту студентки Інституту філології Ірини Іванової, покликаного познайомити шведських читачів із сучасною українською поезією. Ірину підтримували студенти спеціальності "літературна творчість", адже проект народився як продовження ініціативи "Твоя поетична листівка" Світлани Вертоли.

    Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Можливість світла та прозорості: спільне ядро поезії Кавафіса та Елітиса

    12 квітня спільними зусиллями Посольства Греції в Україні та Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася лекція голови «Спілки грецьких суддів-літераторів» Димітріса Орфанідиса, присвячена творчості новогрецьких поетів Константиноса Кавафіса та Одиссеаса Елітиса.

    К.Кавафіс та О.Елітис є одними з найбільш досліджених філологами постатей грецької поезії ХХ ст., однак практично відсутні дослідження, що намагаються розглянути елементи спорідненості, спільних засад в творчості обох поетів. Зокрема, це пов’язано з тим, що в своїх есе, присвячених природі поетичної творчості О.Елітис нечасто згадує К.Кавафіса чи обирає його тексти як приклад для розкриття своїх тез на відміну від іншого знакового новогрецького поета Й.Сефериса, який намагається вступити в активний діалог із творчим спадком К.Кавафіса.

    На думку п. Д.Орфанідиса, така «неуважність» пов’язана насамперед із тим, що певні спорідненості К.Кавафіса та О.Елітиса є глибшими, більш непомітними для читацького ока, та набагато сильнішими. Це спричиняє ефект відсутності дискусійного контексту у свідомості О.Елітиса, увага якого звертається до більш незнайомих чи дратівливих з естетичного погляду тем.

    Лектор стверджує, що глибинна спорідненість поетик К.Кавафіса та О.Елітиса полягає в інтелектуалізації тілесного досвіду людини, метою якої є створення простору відкритості та незалежності людського вибору, що є єдиною можливістю для людини повного та свідомого прийняття відповідальності за свої вчинки.

    Андрій Савенко
    Фото Валерія Попова.

  • Завершилась Всеукраїнська студентська олімпіада зі спеціальності Переклад (арабська мова)

    Підсумки Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності Переклад (арабська мова):

    І місце. Мостова Анастасія Андріївна – Національна академія Служби безпеки України.

    ІІ місце. Слободський Роман Костянтинович – Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка.

    ІІІ місце. Гусєва Анна Максимівна - – Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка.

    Вітаємо переможців та зичимо усім молодим арабістам подальших творчих успіхів.

    Фото:Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця