міжнародна співпраця

  • Інститут філології відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс

    11 листопада 2019 року за ініціативи Посольства Литовської Республіки в Україні відбулась зустріч директора Інституту філології, професора Григорія Семенюка з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом і Аташе з питань культури пані Іною Кнюрєнє.

    Обговорення питань, присвячених розвитку литуаністичних студій в Інституті філології, відбулось за участю проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки), професора Петра Беха, який зауважив про досягнуті під час зустрічі 28 жовтня 2019 року домовленості про співпрацю між ректором КНУ імені Тараса Шевченка, академіком Леонідом Губерським із Послом Литовської Республіки п. Януконісом.

    Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс висловив вдячність керівництву Університету, дирекції Інституту філології за сприяння в розвитку литовсько-українських дружніх взаємин і контактів, зокрема в науково-освітній галузі. Уперше в історії вищої освіти України було започатковано вивчення литовської мови як обов’язкової дисципліни, передбаченої навчальним планом.

    Обговорювалися питання про перспективи литуаністичних студій на кафедрі полоністики, зокрема про створення нової освітньої програми, у межах якої студенти мали б можливість здобути кваліфікацію з польської, литовської та англійської мов. Окрему увагу під час зустрічі було приділено створенню Центру литуаністики в Інституті філології, діяльність якого сприяла б активізації академічної і наукової мобільності (навчання в Литовській Республіці для студентів і стажування для викладачів), організації спільних семінарів, круглих столів, воркшопів тощо.

    У розмові взяли участь заступники директора, доценти Катерина Білик і Сергій Скрильник, а також старший науковий співробітник НДЧ, доцент кафедри полоністики Ігор Корольов.

    Фото - Валерій Попов.

  • Заключний захід Тижня тюркських мов і культур

    8 листопада у межах проведення Тижня тюркських мов і культур кафедра тюркології презентувала можливості стажування у Турецькій Республіці (двосторонні договори, «Еразмус +», «МЕВЛЯНА» тощо). Студенти кафедри поділилися звітами про стажування у турецьких ЗВО.

    Анастасія Протченко:

     

    «Стажування за кордоном – це завжди безліч нових можливостей, для того щоб розширити свій світогляд, розвинути мовні навички та попрактикувати нетворкінг. Відвідування міст Туреччини надихає на нові досягнення та здобутки у вивчені мови та культури. Поїздка на стажування в Стамбул дозволила випробувати наратив, накопичений під час першого року навчання. Не менш важливо, що з 2017 року там працює кафедра української мови та літератури та є ще одна можливість обмінятися досвідом з іноземними студентами. Раджу відвідати мечеть Сулейманіє та розташовану поряд Хюррем Султан Тюрбесі, де похована наша Роксолана. Загалом же стажування у провідних ЗВО Туреччини – чудовий досвід. Постійна робота над собою, своїми знаннями віддячить успіхом.

    Ірина Янитська:

     

    «Еразмус+» – це наймасштабніша сучасна програма академічних обмінів. Мені випала можливість провести стажування в одному з найрейтинговіших університетів Туреччини – у Стамбульському університеті Шехір (İstanbul Şehir Üniversitesi). Територія та ресурси приватного університету вражаючі! Викладачі – справжні професіонали своєї справи, які не просто ознайомлюють з матеріалом, але й спонукають поглянути на предмет інакше, тим самим зацікавлюють студента та мотивують до дослідницької роботи. За семестр навчання у Стамбулі я вдосконалила рівень володіння турецької та англійської мовами. «Еразмус+» подарував мені нових друзів та знайомих з усіх куточків світу, показав колорит історично-туристичної Європи і спокійної, але сучасної Азії (це поєднується в Стамбулі).

    Зоряна Костецька:

     

    Влітку 2018 року я їздила на стажування у Туреччину за програмою «Літня школа в Туреччині», де мене було направлено на навчання в Анкару, університет «Хаджеттепе». Хоча ця програма тривала лише місяць, проте це був місяць незабутніх вражень, емоцій та незрівнянного досвіду. Я познайомилася з людьми, що приїхали з різних куточків світу. Окрім цього я відкрила для себе багату культуру Туреччини, її красу та різноманітні традиції. За 4 тижні я відвідала Анкару, Конью, Кападокію і Стамбул. Звісно, я отримала головне для себе – мовну практику, покращення рівня турецької. Дуже вдячна за таку можливість і рекомендую всім брати участь у різноманітних програмах стажування, відкривати для себе прекрасну Туреччину!

    Фото - Валерій Попов.

  • Відкриття Тижня тюркських мов і культур

    У понеділок, 4 листопада в Інституті філології відбулося урочисте відкриття Тижня тюркських мов і культур. З ініціативи кафедри тюркології з 2004 року цей захід став доброю традицією. Цьогоріч свято відкрила заступник директора Людмила Смовженко. Людмила Григорівна привітала почесних гостей – Посла Туреччини в Україні та радника Посольства з питань освіти. Вона наголосила на важливості розвитку філології та культурології тюркських народів у нашому Інституті. Турецька мова і культура невичерпні, кожна сторінка їхньої історії гідна окремого винесення до календаря святкувань.

    Наступною слово взяла завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. Вона привітала аудиторію з нещодавнім святом: 29 жовтня відзначали День незалежності Турецької Республіки. До цієї дати й приурочений початок Тижня тюркських мов. Ірина Леонідівна розповіла дещо про історію своєї кафедри, на якій спершу вивчалася лише турецька філологія, а тепер студенти з усієї України та з-за кордону отримують фах із кримськотатарської, гагаузької та азербайджанської мов.

    Виступив також Посол Туреччини в Україні Ямур Ахмет Гульдере. Він згадав складний для турецького народу період - добу Османської імперії. Пан Посол переконаний: ті народи, які бережуть свою культуру, ніколи не зникнуть. Він вдячний філологам КНУ імені Тараса Шевченка. Це та академічна структура, яка береже турецьку ідентичність.

    Офіційна частина на цьому завершилася, однак для гостей заходу підготували насичену концертну програму. На глядачів чекали танці від кримськотатарського культурно-освітнього центру «Кримська родина», вірш Василя Симоненка в перекладі Ганни Спотар-Аяр турецькою мовою (декламувала Катерина Шелях), художня графіка Валерії Васіної, поезія від Юрія Козлова, танцювальні й музичні номери від студентів-тюркологів нашого Інституту. Трохи динаміки на святі додав виступ спортсменів із київської федерації бойових мистецтв «Дракон». На завершення аудимторія почула виступ співачки й телеведучої Наталії Кудряшової та народного артиста України Гурбана Аббасова, директора Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва. Артисти анонсували святкування Новрузу, яке організовують спільно з кафедрою тюркології. Завершили концерт глибокими словами: люди в усьому світі мають однакові цінності й просять у Бога про те саме. Просто різними мовами. Тиждень тюркських мов в Інституті філології єднає нас і показує, як багато спільного в наших народів.

    Текст - Юлія Кузьменко. Фото - Валерій Попов.

  • Лекція професора з Університету Тріесте

    1 листопада в читальному залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася лекція професорки Університету Тріесте Росселли Натілі на тему «Тріесте. Фріулі Венеція Джулія – культура та історія».

    Захід є частиною міжнародного проекту Росселли Натілі, який має на меті поширення інформації про маловідомі регіони Італії. Україна стала четвертою після Норвегії, Німеччини та Ліхтенштейну країною, у якій було представлено проект.

    На лекції були присутні студенти Інституту філології та інших факультетів Університету, на яких вивчається італійська мова, а також студенти Київського національного лінгвістичного університету.

    Інформацію надав Центр італознавства. Фото - Валерій Попов.

  • Еллінізм в Україні та конструювання історичної пам’яті

    31 жовтня в Інституті філології відбувся симпозіум «Еллінізм в Україні та конструювання історичної пам’яті», присвячений 80-річчю з дня народження засновниці неоелліністичних студій в нашому університеті професора Ніни Клименко.

    У симпозіумі взяли участь елліністи з різних наукових осередків України та Греції, науковці з Національної академії наук України, Надзвичайний та повноважний посол Греції в Україні п. В.Борновас, консул посольства Греції А.Будуріс, студенти.

    У своєму вітальному слові пан Посол відзначив важливість України як країни, яка стала батьківщиною для багатьох греків, і де сформувався унікальний румейський діалект. Він підкреслив важливість знайомства з долями еллінства, розуміння механізмів, що конструюють грецьку ідентичність, взаємин греків з народами, що мешкають в краях, які стали їхніми новими батьківщинами. Пан Посол наголосив, що одним зі своїх завдань вважає створення умов для розвитку україністики в Греції.

    Учасники симпозіуму переглянули короткий фільм, присвячений життю та творчості Ніни Федорівни Клименко.

    Професор Олександр Пономарів виступив з темою про правописне засвоєння грецизмів в українській мові, розглянувши специфіку формування та функціонування грецьких запозичень українського ономастикону та проаналізувавши чинники, що вплинули на переривання тяглості української мовної традиції.

    Професор Євгенія Карпіловська присвятила свій виступ висвітленню питання про оборону новогрецькою та українською мовою своєї самобутності, теми, до якої Ніна Федорівна постійно зверталася в працях 1990-2010-х років.
    У своєму виступі професор Наталія Жлуктенко проаналізувала процеси формування грецької новели на тлі змін, що торкнулися всієї європейської літературної традиції на межі 19-20 ст.
    Доцент відділення середньовічної та новогрецької філології Університету м.Янніна Д.Карйотис присвятив свій виступ аналізу впливу візуальних засобів на формуванні грецької ідентичності в 19 ст.
    У своїх виступах доцент Світлана Перепльотчикова та доцент Андрій Савенко розглянули питання впливу на поетичний переклад прихованих смислів оригіналу, зокрема, критичного ставлення К.Кавафіса до штучності протиставлення давньогрецької та новогрецької мови, а також репрезентації воєнної травми в грецькій прозі другої половини 20 ст. – початку 21 ст.

    Також у межах симпозіуму доц. Д.Карйотис прочитав лекцію для студентів Інституту філології, присвячену ролі перекладу в поширенні національної літератури за кордоном.

    Матеріали надав Андрій Савенко, доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького

  • Разом із елліністами Інституту філології пройшли «Шлях до Ітаки»

    29 жовтня в Будинку актора відбувся вечір грецької культури «Шлях до Ітаки», організований Посольством Греції, елліністами Інституту філології, культурними діячами Греції та України, народними ансамблями.

    Ведучим був натхненник цього вечора Андрій Савенко, доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького в нашому Інституті. Андрій почав захід поетичними словами про унікальну властивість грецького сонця: воно робить людину такою, яка та є насправді. І хоча глядачі цього вечора були не в Греції, але її проміння гріло кожного. Відкриваючи захід, слово узяв Надзвичайний Посол Греції в Україні Василіс Борновас. Він вдячний за розвиток грецької культури в нашій країні. Лише в Києві є 2 школи та кілька університетів, де вивчається грецька мова. Елліністиці на наших теренах приділяють велику увагу. Виступив також співорганізатор події Дмитро Бураго – митець, філософ, поет, відомий видавець.

    Мистецька частина концерту повела глядачів у подорож Грецією. Мандри були як у просторі, так і в часі. «Хто з нас не починав з Еллади?» - слушно зауважив Андрій Савенко. Направду, в унадбанні всіхсіх європейських країн є щось від Греції. «Нумо, ходім покажу я Ітаку, щоб сам ти упевнивсь…» - рядки з Гомерової «Одіссеї» не залишили сумніву. Вони пролунали давньогрецькою, новогрецькою та українською у чудовому виконанні студентів Інституту філології Костянтина Рябцева, Дар'ї Гайсини та Анастасії Ковальчин. Ансамбль «Зорбас» подарував критський танець суста та інші грецькі народні танці. Виступав сучасний поет Хрістос Кукіс. Він втішений зміцненню духовних зв’язків між Україною та Грецією. Митець зачитав власну поему «Трагедія, залита сонцем». Далі на сцену запросили заслужену артистку України Олену Гончарову. Вона виконала кілька оперних арій, зокрема одну з репертуару оперної діви Греції Марії Каллас – «Хабанеру» Жоржа Бізе. Поетичну частину вечора прикрашав також твір грецького поета, якого вважають найближчим до Гомера, адже обидва вони були залюблені в людину. Йдеться про Константіноса Кавафіса. Ірина Захарченко та Наталія Морозова задекламували його твір «Ітака». Зала почула прем’єру перекладу українською віршів Одісеаса Елітіса. Кажуть, читати його – найкращий спосіб побачити Грецію такою, як вона є. Читала Лілія Сніжковська, а музичний варіант поезії виконувала Анастасія Череда. Одним із пунктів імпровізованої подорожі Грецією було Надазов’я. Там, біля Маріуполя, віддавна живуть етнічні греки України – румеї. На концерті пролунали їхні пісні, а ще твір Сергія Жадана в перекладі румейською. Друга частина «Шляху до Ітаки» була присвячена пісням часів Другої світової війни, адже 28 жовтня греки сказали "Ні!" фашизму, розпочалося звільнення від загарбників. Згадуючи ті події, на сцені Будинку актора виступав музичний колектив «Magna Grecia». Від нього ж згодом прозвучали мелодії з різних куточків Греції, територій етнічних греків.

    Такі події, без сумніву, можуть розкрити для українців іншу Грецію, а гостям із Середземномор’я цікавішими стануть наші мова й культура. Цього вечора на шляху до Ітаки глядачі й виконавці знайшли однодумців.

    Фото Валерія Попова, текст Юлії Кузьменко

  • Вчимо шведську

    25 жовтня в Інститут філології завітав шведський музикант Себастьян Ліндґрен, який сам родом з Норрланду - північної частини Швеції. Себастьян розповів студентам, які вивчають шведську мову, про північну Швецію та виконав кілька своїх пісень. Цікава зустріч завершилася спільним виконання гімну Швеції.

    Не менш цікавою була зустріч і 28 жовтня із викладачем шведської мови із Латвійської академії культури Сігне Казака. Сігне провела пізнавальний семінар для студентів, які вивчають шведську мову при кафедрі германської філології та перекладу, поділилася своїм досвідом викладання, а також розповіла про можливість реалізації спільного проекту в галузі перекладу зі шведської мови.

  • «Російсько-українська війна стане в майбутньому частиною попкультури»

    23 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся міжнародний круглий стіл на тему «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст». Захід організував Інститут філології спільно з Зеленогурським університетом, Інститутом польської філології та Польсько-українським центром гуманітарних досліджень. Доповіді учасників мали міждисциплінарний характер і стосувалися рефлексій війни не лише в літературному дискурсі, а й у сферах віртуальної реальності, фотографії, театру, філософії, історії, психології.

    «Не зважаючи на цивілізаційний поступ, ми маємо чимало гарячих точок на мапі світу. Війни входять у наш розум, проникають у культурний простір, стають його складовою», - відкрила круглий стіл Наталія Салтовська, доцент кафедри фольклористики Інституту філології. Рефлексії на воєнні події можемо спостерігати щонайменше у трьох площинах. Це народна творчість, авторська літературна інтерпретація та меморат – особливий тип нарації, те, що фіксує пам’ять учасників і очевидців бойових дій.

    Виступ Богдана Троха, доктора габілітованого, професора Зеленогурського університету, стосувався трансформації значення карткових і відеоігр, створених за мотивами російсько-української війни. «Настільна гра вже не є просто розвагою. Як би не парадоксально це звучало, сьогодні гра розкриває очі гравця на реальність, спонукає мислити, шукати причинно-наслідкові зв’язки в подіях», - переконаний науковець. Доповідач для прикладу взяв три гри, пов’язані з подіями Євромайдану, Революції Гідності та окупації Донецька. Відео і карткові продукти розроблені в Польщі та Бельгії. Основний посил розробників ігр – незаангажовано показати конфлікт двох ворогуючих сторін (Росії та України). У цих іграх немає переможців у традиційному сенсі. Наприклад, у кінці відеогри «Battle for Donetsk» (LuGosStudios) з’являються слова: «Гра закінчена. Ви виграли битву, але програли гру. Багато цивільних було вбито» (пер.з англ.). Такий продукт попкультури як карткові й відеоігри з площини розважальної переміщається у площину інформаційну. «Людина , яка грає у ці ігри, має обмежені знання про реальність, у якій живуть учасники протистоянь на екрані, але вона розуміє моральну сторону їхнього конфлікту», - переконаний Богдан Троха. Цей продукт розважальної індустрії має всі шанси розвінчати стереотипи щодо українців, які склалися у багатьох країнах завдяки заангажованій внутрішній політиці. Як приклад, професор Зеленогурського університету наводить твори Генрика Сенкевича про україно-польські протистояння. Сучасний світ приніс людству зміни не лише у веденні війни (гібридний вид). Трансформації зазнала й культурна сфера життя суспільства. Традиційні канали зв’язку з рецепієнтами потроху втрачають свою актуальність. Арсенал засобів впливу на аудиторію розширюється завдяки, зокрема, й іграм. Тому класична книга «Homo Ludens» (Людина, що гра’ться) Йогана Гейзинги сьогодні стає знову актуальною, а попкультура продукує нові способи пізнання дійсності нарівні з традиційними видами мистецтва. «Російсько-українська війна стане в майбутньому частиною попкультури», - підсумував Богдан Троха.

    У доповіді Тетяни Рязанцевої , доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, йшлося про дискурс війни у поезії Олекси Стефановича. Науковець виокремила фактографічність і релігійність основними рисами мілітарної поезії діаспорного письменника. Патріотична тематика глибоко переплетена з релігійною через глибоко християнську свідомість автора, в якій Україна постає місцем спілкування Бога з людством в екстремальних ситуаціях.

    Про циклічність часу й історію війн як вічної боротьби двох людських принципів – егоїзму та альтруїзму йшлося у доповіді Олени Поліщук, доктора філософських наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка. «Коли прийде Армагеддон чи апокаліпсис, ми можемо його не помітити, бо в цей час будемо жити», - переконана науковець з огляду на те, що історія людства – це історія війн. Будь-яка війна спонукає людину повернутися до свого природнього начала, інстинкту завойовника. На заваді цьому стає таке цивілізаційне надбання, як альтруїзм, милосердя. Конфлікт цих двох принципів лежить в корені будь-якої боротьби й визначає її результат. На прикладі новели Олександра Довженка «Маки» Олена Поліщук проаналізувала одну з перших літературних спроб осмислити Другу світову війну в українській літературі.

    Про літературу екстремального досвіду підготувала виступ Марина Рябченко, кандидат філологічних наук, співробітник Інституту філології. Доповідачка з початку війни на Сході України брала активну участь у волонтерському русі, допомагала реабілітації поранених воїнів. Тому тему війни вона досліджує не лише як філолог, а й як очевидець. Марина Рябченко аналізує твори чотирьох українських авторів, які перебували в російському полоні (Г.Афанасьєв, В.Макєєв, А.Бессараб, С.Захаров). Це художньо оброблені рефлексії особистого «табірного» досвіду чотирьох людей. Кожна з них є важливим документом доби в літературному сегменті.

    Загалом у роботі круглого столу взяло участь понад двадцять науковців. Теми їхніх доповідей демонструють масштаб охоплення однієї із найбільших проблем сучасної цивілізації – війн і збройних конфліктів. Міждисциплінарний характер виступів свідчить про нагальність рефлексії історичних подій різними когнітивними способами.

    Анна Мукан, фото Юлія Кузьменко

  • Анонс міжнародної наукової конференції «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур»

    Шановні колеги! Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 7-8 листопада 2019 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net файл із заявкою (ПІБ, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи й посаду, тематичний напрям і тему доповіді, контактну інформацію). Робочі мови: українська, інші слов’янські, англійська.

    Статті учасників конференції можуть бути опубліковані (після незалежного рецензування) у фаховому науковому збірнику «Українське мовознавство» у 2020 р. Вимоги до оформлення статей – на сайті збірника http://ukr.movoznavstvo.knu.ua .

    Адреса оргкомітету: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра української мови та прикладної лінгвістики (кім. 95), бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01033, Україна. Тел.: (044) 239-33-49. У Facebook: www.facebook.com/groups/342916682546273/ – спільнота конференції; www.facebook.com/groups/565727043559741/ – спільнота кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

  • Центр мови гінді та індійської літератури ділиться успіхами

    16 вересня 2019 року студенти та викладачі Центру мови гінді та індійської літератури взяли участь у засіданні з теми: «Воркшоп з індійської реальності: навчання, робота, проживання та подорожі». Доповідач – Данило Єршов, наш випускник, магістр філології (гінді та англійська мови); також навчався в Центральному інституті мови гінді (м. Агра); магістр мистецтв (мас-медіа та журналістика). Данило тривалий час навчався за безкоштовними програмами для іноземних студентів, які надає уряд Республіки Індія. Він поділився зі студентами-індологами своїм досвідом про те, як отримати можливість опановувати в Індії інші гуманітарні фахи на магістеріумі. Зокрема, дізналися про специфіку навчання на магістра мистецтв у Бангалорському університеті, про вивчення дравідійської мови каннада; про роботу Єршова журналістом у крупних мас-медіа Індії в Пуні та Бомбеї. Окрім цього, гість ознайомив студентів із можливостями організувати численні подорожі Індією протягом їхнього майбутнього навчання там та розповів про перспективні сфери працевлаштування для наших випускників зі знанням мовами гінді, урду та англійської в Індії та Пакистані.

    26 вересня 2019 року індологи Інституту філології святкували День мови гінді, організованому посольством Республіки Індія в Україні. На сцені культурного центру при Посольстві Індії в Україні відбувся конкурс на краще декламування поезії мовою гінді, в якому взяли участь представники Посольства. Викладач Центру мови гінді та індійської літератури Катерина Довбня була запрошена в журі конкурсу. Наприкінці свята Високоповажний та Повноважний посол республіки Індія в Україні пан Партха Сатпатхі вручив нагороди викладачам мови гінді в Україні, зокрема й співробітникам нашого Інституту Катерині Довбні, Юрієві Ботвінкіну та Анні Пономаренко. А всі студенти-індологи отримали сувеніри.

    Інформацію надав Центр мови гінді та індійської літератури

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця