міжнародна співпраця

  • Раді вітати! (Невипадкові гості, Люди і книги, або ще раз про Книжковий Арсенал - 2019)

    28 травня у дружній та невимушеній атмосфері Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича студенти-білорусисти зустрічали поважних і шанованих гостей із Білорусі. Професори, натхненники, зачинателі україністики Білоруського держуніверситету та популяризатори української мови та культури, перекладачі та видатні культурні діячі В’ячеслав Рагойша та Тетяна Кобржицька гостювали у Києві як учасники Книжкового Арсеналу та люб’язно погодилися поспілкуватися зі студентами в білорусистики. Після розмови зі студентами гості відвідали Музей Олеся Гончара в Інституті філології.

    Професор, доктор філологічних наук В.П. Рагойша – відомий білоруський учений, письменник, громадський діяч і перекладач, заслужений працівник Білоруського державного університету, провідний спеціаліст у галузях теорії літератури, віршознавства, художнього перекладу, білорусько-інонаціональних зв’язків, почесний голова Міжнародного фонду Янки Купали, член Спілки білоруських письменників і Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, кавалер ордену Франциска Скорини. Автор білоруських перекладів «Тіней забутих предків» (1980) М.Коцюбинського, «Твоя зоря» (1985) О.Гончара, «Марія з полином у кінці сторіччя» (1990).

    Т.В.Кобржицька – доцент кафедри слов’янських літератур філологічного факультету БДУ, україніст, компаративіст, перекладач, лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Франка, володарка ордену Княгині Ольги, інших відзнак.

    Студентам добре знайомі праці цих учених, зокрема ті, які присвячені історії білорусько-української міжлітературної взаємодії ХІХ – ХХ століть. А це – і збірка творів письменників так званого “близького зарубіжжя” білоруською мовою “Мае браты, мае суседзі” (2008), до якої увійшли переклади окремих творів знакових для української, польської, латиської, литовської та чеської літератур письменників. Книгу розпочинає розділ, присвячений творчості Т. Шевченка. Поезія подана у перекладах білоруських поетів ХХ століття: Янки Купали, Якуба Коласа, Ніла Гілевича, Кандрата Крапіви, Максіма Танка, Ригора Барадуліна, Валерія Стралко та інших. Деякі з текстів вперше побачили світ саме на сторінках цього видання, упорядниками якого стали наші гості. У 2009 році з'явився посібник для студентів вищих навчальних закладів «Класіка і сучаснасць. Украінская літаратура і ўкраінска-беларускія літаратурныя ўзаемасувязі», над створенням якого працювали Т. Кобржицька та В. Рагойша.

    У 2011 році вийшли окремою книгою вибрані праці останніх років Тетяни Кобржицької “Дві Батьківщини – Україна і Білорусь – під миротворчими крилами лелек”. Дослідниця аналізує та інтерпретує національні історико-культурні міфи в широкому річищі ідейно-естетичних пошуків української та білоруської літератур. Окремий розділ книги під назвою “Класика та сучасність”, присвячений аналізу української та білоруської літератур ХІХ і ХХ століття (серед інших авторів – Тарас Шевченко) у їх взаємодії, у проекції на широкий культурологічний, історичний та літературний контекст. Загалом у білоруському шевченкознавстві цим ученим належать, мабуть, найґрунтовніші праці, зокрема – видана до ювілею Кобзаря у 2014 році книга поезій Тараса Шевченка у перекладі білоруською мовою “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Унікальне в історії білоруського шевченкознавства ХХІ століття видання, окрім перекладів художніх творів, містить фахову передмову і наукові коментарі до текстів українського класика, що дозволяють білоруському читачеві отримати широку панорамну картину життя і творчості Т. Шевченка, його контактів з Білоруссю та білоруською літературою, історії українсько-білоруських міжлітературних зв’язків ХІХ століття і нових часів. І це, звісно, далеко не повний перелік праць цих невтомних людей, які так люблять Україну.

    А на цьогорічному Арсеналі білоруські вчені представляли свою нову роботу – перше повне видання роману Василя Бикова «Мертвим не болить» без цензурних скорочень в українському перекладі пані Тетяни. В. Биков (1924 – 2003) є, мабуть, найвідомішим у світі білоруським письменником, письменником з активною громадянською позицією, якому все життя “боліла” війна. І сьогоднішній українській молоді тема так званої окопної правди, за яку В. Биков свого часу піддавався жорсткій критиці, виявилася близькою і зрозумілою. Студенти з великим інтересом слухали гостей, ставили непрості запитання…

    Розмова склалася дуже щира (поговорили навіть про кохання!) і хочеться вірити, що ця зустріч була не останньою, адже літо промайне швидко, а вже в новому навчальному році наші білорусисти поїдуть на стажування в БДУ. Тож ми не прощаємося, дорогі В’ячеславе Петровичу та Тетяно В’ячеславівно, до зустрічі в Мінську!

    Текст - Олена Погребняк та Леся Стеблина. Фото - Валерій Попов.

  • Поетичний авангард Болгарії та України: презентація перекладних видань

    Минулого тижня, 23 травня, у мистецькій залі Інституту філології відбулася презентація двох перекладних видань у межах проекту «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX – XXI ст.)». Це праці «Български поетически авангард. Антология. Болгарський поетичний авангард. Антологія» та «Український поетичний авангард. Антологія. Украински поетически авангард. Антология», видані в Софії минулого року. Зустріч вела доцент кафедри слов`янської філології Олена Чмир, яка є директором Центру болгарської мови і літератури, історії та культури Інституту філології. Олена Романівна завжди вболіває за свою справу, знайомить студентів із новинками у світі славістики.

    Співпраця між Болгарією та Україною активно триває протягом довгих років. Посольство Болгарії робить серйозний внесок в обмін досвідом між університетами. Обидві сторони залучені до програм Erasmus, до розробки наукових проектів. На цьому наголосив начальник відділу міжнародного співробітництва КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Кравченко.
    Захід не оминув увагою Александр Патаринський, радник Посла Болгарії в Україні. Посольство завжди раде сприяти культурним ініціативам, спрямованим на зближення та діалог між нашими країнами.

    Презентація перекладних видань припала на знакові дні: 22 травня відзначали День перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі, а 24 травня – День слов’янської писемності та мови. Про це згадував професор Михайло Наєнко, він також згадав міжнародний конкурс «Шевченко єднає народи», який напередодні відкрився у Головному корпусі Університету. До конкурсу залучені представники 18 країн. «Шевченко – це той поет. Який для всіх», – зауважив Михайло Кузьмович. – Добре, що болгарська літературна громада зібралася саме в Шевченківські дні, адже ми взаємно доповнюємо одне одного». За словами професора, лік українського авангарду можна вести від Шевченка, адже в Кобзаря вже є образи, що розвиваються в авангардистів ХХ ст.

    Почесними гостями заходу були доцент Інституту літератури Болгарської академії наук Маріетта Іванова-Ґірґінова, очільнику й натхненнику українсько-болгарського проекту, дослідниця Елка Трайкова, учений-теоретик, культуролог. Історик і літературознавець Міхаїл Неделчев, болгарист Владімір Колев, випускник КНУ імені Тараса Шевченка.

    Результат проекту «Болгарія й Україна – культура зламів» - презентовані антології – мають надихати юних славістів. Авангард – явище складне й дуже цікаве. Це перше видання самих авангардних текстів, а не критики. Тож такі події – поштовх до подальших дослідницьких і перекладацьких праць уже серед молодих науковців.

    Юлія Кузьменко

  • Відбулися Всеукраїнські методичні навчання для вчителів польської мови

    25 травня за сприяння Посольства Республіки Польща та кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулися Всеукраїнські методичні навчання для вчителів польської мови. Воркшопи проводили викладачі краківської мовної школи Глосса.

  • Зустріч з представниками Спілки діячів літератури та культури провінції Ганьсу (КНР)

    29 травня 2019 року в актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інститут Конфуція провів зустріч з представниками Спілки діячів літератури та культури провінції Ганьсу (КНР): Ван Денбо – голова Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Чжао Пінїн – віце-голова, старший секретар Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Ма Ціншань – виконавчий віце-голова Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Цзо Ся – виконавчий віце-голова Спілки музикантів провінції Ганьсу. Професор Ван Денбо розповів про історично-культурну спадщину провінції Ганьсу.

    За інформацією Інституту Конфуція
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Фото: Валерій Попов

  • Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі

    Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі Міністерства освіти і науки України та Державного комітету з науки і технологій Республіки Білорусь.

    У результаті конкурсного відбору, згідно з додатком до Протоколу одинадцятого засідання Міжурядової Українсько-Білоруської комісії зі співробітництва в галузі науки і технологій від 06 травня 2019 р. про затвердження переліку українсько-білоруських наукових та науково-технічних проектів для спільного фінансування та проведення досліджень на період 2019-2020 років, було схвалено до реалізації спільний науковий проект співробітників Інституту філології та Центру досліджень білоруської культури, мови і літератури Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь на тему “Літературно-мовний простір українців і білорусів ХVI - XVII ст.: нові підходи і методики аналізу” (https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/ogoloshenya-konkursi/05.... )

    Науковий керівник проекту з української сторони – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Оксана Іванівна Ніка. У підготовці проекту також взяли участь кандидати філологічних наук, доценти Інституту філології Наталія Василівна Корольова та Оксана Миколаївна Кощій, кандидат філологічних наук, асистент кафедри мовної підготовки Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Вікторівна Грицина.

    Партнерський колектив авторів із білоруської сторони очолює доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь Іван Васильович Саверченко.

    Науковий проект спрямований на розроблення теоретичних положень і методики застосування нових наукових підходів для осмислення актуальних проблем історичної та культурної спадщини українців і білорусів у ХVІ – ХVІІ ст.

    Вітаємо виконавців проекту з перемогою в конкурсі та бажаємо творчих успіхів у розвитку сучасного українського мовознавства.

  • «Є ми – і це наша ідентичність»

    У День слов’янської писемності та культури пізнаємо культуру західноєвропейську. 24 травня до актової зали Інституту філології завітали гості з Мюнхена. Гурт «Isartaler Gau» представляє традицію Верхньої Баварії – краю, де й досі живуть за тисячолітніми традиціями. Зустріч організувала кафедра фольклористики в межах «Ночі традиційного танцю» - проекту, що нині відбувається в Музеї Івана Гончара.

    Гості спілкувалися з аудиторією за участі Вікторії Щербань, випускниці нашого Інституту, яка живе в Німеччині та працювала спільно з Баварським музеєм. Мати пані Вікторії стояла біля витоків Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. Вікторію вразила жива баварська культура. Її не знищило ні Просвітництво, ні сучасна епоха високих технологій. Баварці, відчувши ламання своєї кульутри в сер. 19 ст., збагнули небезпеку й почали зберігати автентичність, що існувала віками. Виникли спілки збереження народної спадщини. Організатори наголошують: колектив «Isartaler Gau» належить до товариства "Ізарґау", що налічує понад 60 спілок народного танцю та більш як 7000 постійних членів товариства.

    Баварці за деталями одягу й сьогодні можуть впізнати, хто з якого кута, з якого села. Представник колективу показав аудиторії пояс із павичевого пір’я. Цей традиційний елемент чоловічого одягу – предмет гордості. Чоловіки вишивають їх самі. Це кропітка робота, але сердечна пристрасть. Стрій баварців неповторний. Серед них хочеться бути «своїм», тож щороку на фестивалі Oktoberfest туристи купують на свято місцевий традиційний одяг.

    Баварці успішні, бо бережуть свій фундамент. Молодь перебирає любов до традицій і продовжує їх життя. Ні, не силоміць чи «за правилами», просто юні баварці залюблені в культуру змалечку. Брати приклад тут варто кожному українцю. На запитання, із чого починається патріотизм та ідентичність, колектив відповів із упевненими усмішками: «Є ми – отже, є ми. І це наша ідентичність!».

    Зустріч продовжилася розповідями про найдавніші танці та музичні інструменти Баварії, а згодом від теорії перейшли до практики: насолоджувалися народними піснями й майстер-класом із танців у парку Шевченка.

    Юлія Кузьменко

  • Таємниці Маленької Бейрутської Книгарні

    У четвер, 23 травня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології студенти та викладачі арабської мовної секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу зустрілися з Ланою Халябі (Ліван) – власницею незалежної бейрутської книгарні «Халябі», організатором літературно-мистецьких заходів.

    Лана Халябі – почесний гість міжнародної програми IX Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», що цими днями проходить у Києві; учасник стенду «Бейрутський дворик», організованого координатором цього проекту – українською письменницею, антропологом, видавцем Мариною Гримич за підтримки Посольства України в Лівані та Посольства Лівану в Україні.

    На початку зустрічі переглянули відеоролик про історію книгарні. Після цього відбулися літературні читання. Студенти відчули себе гостями бейрутської книгарні – послухали мовою оригіналу оповідання «Маленький світильник» відомого палестинського письменника Гассана Канафані у неперевершеному виконанні Л. Халябі. Гостя також розповіла про літературні заходи, що відбуваються у книгарні, надихаючи дітей та дорослих на відкриття магії читання; поділилася цікавою інформацією з історії арабської культури. Лана Халябі відповіла на питання студентів, розповіла про своїх улюблених арабських письменників та ключові постаті сучасної арабської літературі.

    Олена Хоміцька, Єгипетський центр арабської мови та культури.
    Фото Валерія Попова.

  • Літературний погляд на роль жінки у військових конфліктах

    22 травня в Інституті філології відбулася лекція відомої кіпрської письменниці Константії Сотеріу, що перебуває в Києві для участі в Книжковому Арсеналі-2019, присвячена «жіночому літературному погляду на проблеми війни та суспільного розбрату». Зустріч була організована спільними зусиллями Посольства Кіпру в Україні, одеської філії Грецького фонду культури та Центром елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Лекція відбувалася під егідою ЮНЕСКО, оскільки, за словами посла Кіпру Луїса Телемаху, «сучасний світ переосмислює важливість внеску жінок у встановлення миру в світі». На зустрічі були присутні посол Вірменії Тигран Сейранян, консул Греції Александрос Будуріс, представники посольств Греції та Кіпру, члени спільнот київських греків, науковці, студенти.

    У своєму виступі Л.Телемаху наголосив, що нове покоління кіпрських письменників намагається змінити ракурс на драматичні історичні події 20 ст., приділити увагу історіям звичайних людей, з яких постає складна будівля національної історії. Пан Посол підкреслив важливість знайомства та діалогу між українськими та кіпрськими письменниками, адже події українського сьогодення - війна, окупація, біженці – мають чимало спільного з досвідом кіпріотів, який, зокрема, знаходить своє відображення в літературній творчості.

    Тема жіноцтва та фемінності є центральним для творчості К.Сотирію. Однією з проблем літератури є те, що «жіночий погляд», як правило, виражається через чоловіче письмо. Чоловіки продовжують представляти в літературі жінок, однак це сприяє відтворенню чоловічого бачення жінки. Сучасна література намагається наблизитися до екзистенційних джерел людського єства, звільнити їх від узагальнень, нав’язуваних ідеологіями. «Історія є словом жіночого роду; вона має повернутися до жінок, належати також і жінкам». Це, зокрема, знаходить відображення й у використанні К.Сотеріу мови. Офіційна історія – історія чоловіків – в її текстах оформлюється за допомогою димотики (літературна новогрецька), тоді як жіночі наративи містять у собі діалектну основу. В усних оповідях жінок Кіпру (грекинь та туркень, християнок та мусульманок) постають альтернативні системи цінностей, на які суспільство нині зобов’язане звернути увагу.

    Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Фото - Валерія Попова, відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології КНУ

  • Португальське мовне море

    Минулого тижня у понеділок в актовій залі нашого Інституту відбулося урочисте відкриття ІІ тижня португальської мови під поетичною назвою «Португальське мовне море». Відкрила цей захід Надзвичайний і повноважний Посол Португальської Республіки в Україні Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда, яка розповіла про сучасну португальську літературу. Продовжила свято радник Посольства Федеративної Республіки Бразилія Елда Марія Гаспар Алварез. Від пані радника гості довідалися про поширення португальської мови у світі в історичному аспекті з XV ст. до наших днів. Також із доповіддю про португальське мовне море виступив доктор Жозе Віейра. У виконанні першокурсників, студентів Інституту філології, лунали вірші. Прозвучала і прем’єра пісні Надєжди Козленко, викладача Київського національного лінгвістичного університету та співробітника Посольства Португалії.

    Про кулінарію цієї дивовижної країни охочі могли дізнатися наступного дня в КНЛУ, а в четвер у Посольстві Бразилії нагородили грамотами і призами переможців конкурсу перекладу поезії та прози з португальської мови, а ще – конкурсу есе португальською.

    Цього четверга, 23 травня, о 12:00 у 204 ауд. Червоного корпусу чекаємо на не менш цікаву програму, адже Дні португальської мови урочисто закриватимуть організатори.

    Кафедра теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова.
    Фото Валерія Попова.

  • Візит чеських науковців Остравського університету

    Минулого тижня в Інституті філології відбулася зустріч із чеськими науковцями Остравського університету. Слов’янські вчені приїхали на запрошення кафедри української мови і прикладної лінгвістики. Упродовж двох днів асистенти кафедри чеської мови Остравського університету Тереза Клеменцова, Христина Ковачова, Яна Давидова презентували свої дослідження з ономастики. Теми їх виступів: «New approaches in the research of toponymy (linguistic landscape, new regionalism, thematization)», «Semantics of proper names – collocations, thematization, etymologization», «Construct staré češtiny aneb staré čeština jako fikční jazyk». Окрім цього науковці з Чехії зустрілися із викладачами кафедри слов’янської філології Інституту філології.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця