міжнародна співпраця

  • Зустріч із послом Евросоюзу Ary Ferreira Da Cunha

    5 листопада 2015 року у 235 аудиторії головного корпусу (вул. Володимирська, 60) відбудеться зустріч з Ary Ferreira Da Cunha – доцентом Школи Права Португальського Католицького Університету, Науковим співробітником Центру з правових та економічних досліджень CIJE, дійсним послом ЄС у Португалії у справах молоді.

    Тема англомовної лекції – «Побороти корупцію: від теорії до практики» («Fighting Corruption: From Theory to Practice»). Пан Ary Da Cunha проведе презентацію про основні причини, наслідки та способи подолання корупції. Метою лекції є виклад основних стратегій та інструментів, які може застосувати кожен громадянин для ефективної боротьби з корупцією.
    Спікер – фахівець у галузі права, державного управління, публічної дипломатії та розвитку громадянського суспільства, економіки та фінансів; автор та співавтор наукових праць, монографій і статей. Пан Ary Ferreira Da Cunha займається також дослідженням політики ЄС.
    Також пан Da Cunha – переможець Чемпіонату Світу з Дебатів і має відмінні навички публічних виступів.

    Запрошуємо всіх охочих отримати корисні знання та навички, дізнатися більше про способи подолання корупції і просто поспілкуватися з успішною людиною, президентом студентської Асоціації Європейського права, президентом Європейської Ради Дебатів – Ary Ferreira Da Cunha.
    Мова: англійська
    Вхід: вільний

  • Конкурсний відбір на отримання стипендій Еразмус+ кредитна мобільність

    До уваги студентів-магістрів першого року навчання та аспірантів!
    Розпочинається конкурсний відбір на отримання стипендій Еразмус+ кредитна мобільність для навчання у весняному семестрі в університеті-партнері міста Лейпциг (Німеччина) за спеціальністю Germanas a Foreign Language.

    Претенденти на стипендію мають подати наступні документи німецькою або англійською мовою:
    1.CV/резюме у форматі EUROPASS (http://europass.cedefop.europa.eu/en/documents/curriculum-vitae)
    2. Мотиваційний лист (Letter of motivation)
    3. Сертифікат чи інший документ про рівень знання німецької чи англійської мови
    4. Витяг із залікової книжки (перекладений та завірений) – лише для студентів-магістрів
    5. Рекомендаційний лист (для студентів від викладача (ів), для аспірантів від наукового керівника), завірений у заступника Директора Інституту філології Скрильника С.В.
    Координаторами проекту є проф. Пилипенко Ростислав Євгенович (кафедра германської філології) та доц. Іваницька Марія Лонгинівна (кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови).
    Пакет документів має бути поданий в паперовому та електронному вигляді на вищезазначені кафедри.
    Кінцевий термін подачі документів на електронну пошту 20 грудня 2015 року.

  • Студентки кафедри полоністики і "Szkoła letnia z Polską"

    28 жовтня всі охочі мали можливість познайомитися з історією та культурою Польщі в Інституті філології. Тематичний захід було організовано студентками третього курсу кафедри полоністики, які відвідали «Літню школу з Польщею». Поїздці посприяв Дім зустрічей імені Ангелуса Сілезіуса у Вроцлаві та Міністерство закордонних справ Польщі. Отримавши грант, Лебідь Віра, Трепитьон Олена, Полюхович Катерина та Посполіта Анастасія, провели з користю дванадцять днів за програмою, що передбачала відвідини пам’ятних місць історії та культури Польщі, вечори презентації своєї країни, лекції та майстер-класи. За цей період студентки поглибили свої знання з історії Польщі, а також покращили свій рівень польської мови й отримали хороші враження.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Фіона Семпсон в Інституті філології: обмін досвідом

    В Інституті філології 27 жовтня відбулася зустріч із Фіоною Семпсон, відомою англійською письменницею, авторкою 25 томів поезії, критики та філософії ars poetica. Чотирнадцять її книжок було перекладено тридцятьма мовами. Тепер її поезію можна читати й українською, адже видавництво «Український письменник» видало збірку «Марево», куди увійшли тексти авторки з книги «Колесхіл» та нові вірші. Модератором зустрічі був літератор, лауреат Шевченківської премії та видавець – Юрій Буряк. Він і розповів аудиторії історію співпраці з англійською авторкою.
    Присутні мали змогу почути поетичне слово в авторському читанні та запитувати все, що цікавило. Фіона Семпсон розповіла, що найважливіше для неї у поезії «втекти від себе», але важливо зберегти самобутність у взаємовпливах Америки, Англії та Великої Британії в цілому».
    Після того, як було почуто оригінальний твір і переклад, слухачі вловили музичність тексту,тому в залі виникло питання про мовну гру, чи цікавиться Фіона Семпсон таким явищем. На це письменниця відповіла: «Так, мені це цікаво. Мені подобається у своїх текстах експериментувати з формою, тому мені ближчий верлібр. Маю, приміром, вірші, де одне речення розтягнуто на строфу і кожне має свій сенс».
    Після цього виникло питання про класичну поезію, чи послуговується авторка ямбами, хореями? «Ямб у англійській поезії змушує тяжко навантажувати вухо. І це рамки. Я асоціюю ямб з наставництвом, владою. До того ж пишу, маючи музичну освіту, з придихом, йду за диханням, тому не маю можливості читати так п’ять рядків. Тому ямби в мене практично не трапляються. У мене є сонети, жанри, які вимагають форми, але в мене це абстрактні сонети. Маю близько чотирнадцяти таких в одній книзі. Всі написані одним реченням і мали по чотирнадцять наголосів в одному рядку», - сказала Фіона Семпсон.
    Щодо процесу творення текстів, то авторка відповіла так: «З процесом творення складне питання, бо протягом творчого життя все змінювалося. Часто, коли хочеться написати хорошу поезію, більше читаю, шукаю цитати. Це інтелектуальний процес. Мені вірші не пишуться самі, я працюю над ними. Маю сотні чернеток. Можливо, це все тому, що вивчала ремесло разом з письменництвом. Зараз я навчаюся не витворювати віршів насильно».
    «В інтерв’ю в газеті «Independent» Ви кажете, що складно писати про людей. Чому?», - запитала дівчина із зали. «Це стосується Колесхілу, - прокоментувала Фіона Семпсон, - адже це селище, де живе ще двісті людей, і тобі треба бути обережною з тим, що говориш, щоби потім ніхто не ображався. Я ставила собі завданням для книги «Колесхіл» створення альманаху життя селища, в якому народилась, а вийшла поетична збірка».
    Оскільки Фіона Семпсон – професор поезії в університеті Рохемтона, директор Поетичного центру та редактор видання «Поезії: Міжнародний квартальний огляд», то в аудиторії, переважну більшість якої складали студенти спеціальності «літературна творчість, українська мова та література», виникло питання, як молодим поетам перекладатися, як зацікавити іноземну аудиторію. На це письменниця порадила: «Створіть разом поетичний журнал, дбайте про друк там якісних текстів, розкручуйте себе, а потім шукайте таких же зацікавлених, як ви, закордоном. Подавайтеся на гранти».
    Наостанок Фіона Семпсон розповіла про специфіку літературного процесу Великої Британії, про те, що «члени різних поетичних груп не контактують між собою, часто навіть сваряться. Є ті, хто за серйозну поезію, а є ті, хто пише для попсової музики, бо це краще продаватиметься. Є політична асоціація, що висока поезія – праве крило, консерватори, а масова літературу віддзеркалює більше ліве крило».
    Підсумувати зустріч випало чоловікові Фіони Семпсон, який теж був присутнім у залі. Пітер Селмон, прозаїк, розказав, що «цікаво працювати з дружиною в одному літературному просторі, коли я працюю в прозі, а вона – в поезії. От Фіона пише вірш одним рядком, а в мене в романі одне речення на 20-30 сторінок». Пітер Селмон працює у своїй країні з «літературною творчістю», тож порадив нашим творчим студентам співпрацювати з письменниками, видавцями, щоби хтось дізнався про молодого автора, і наголосив: «Якщо ви прозаїк – читайте поезію, якщо поет – читайте прозу».
    Зустріч була насиченою, кожен міг отримати відповіді на те, що цікавить в англійському літературному процесі, а найпрудкіші - автографи від авторки.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Ната Коваль

  • У Інституті філології відзначили 750 років від Дня народження Данте Аліг’єрі

    Четвертий день тижня італійської мови в Інституті філології, що відбувся 22 жовтня, був присвячений 750-й річниці з дня народження Данте Аліг’єрі. Присутні мали змогу ознайомитися з фотовиставкою «Dante: vita, opere, fortuna» (Данте: життя, твори,доля).
    На захід завітала директор Італійського центру культури в Україні проф. Анна Пасторе та професор Університету міста Пізи Марк Сантагата, який виступ з доповіддю на тему: «Dante -profeta» (Данте – пророк).
    Марк Сантагата, лауреат премії «Strega»-2015, також презентував свою книгу «Come Donna Innamorata». Було зачитано уривки з цього роману в українському перекладі, здійсненого студентами 4 курсу бакалаврату в рамках конкурсу премії «Strega».
    Останній день Тижня італійської мови, 23 жовтня, був присвячений 95-річчю з дня народження Джанні Родарі. Серед запланованих заходів відбулися презентація та читання поезії Родарі в оригіналі та перекладі студентами італійської мови, а також показ відеоматеріалів за творами Джанні Родарі.

    Фото: Валерій Попов

  • Лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі

    У середа, 21 жовтня, з 16.00 – 17.20 в Інституті філології відбувалася лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі (CNR, Рим) на тему: "Міжнародне співробітництво та продовольча допомога мешканцям в зоні конфлікту в Східній Україні".

    Фото Валерія Попова

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

  • Конференція в Білорусі

    Кафедра беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта запрашае прыняць удзел у міжнароднай навуковай канферэнцыі, якая адбудзецца 3–4 снежня 2015 г. у Варшаве (у далучэнні - падрабязная інфармацыя).

    Дэдлайн: 15.10.2015 (узор заяўкі гл. у дадатку). Для ўдзелу ў рабоце канферэнцыі просім да 15.10.2015 даслаць у аргкамітэт у электронным выглядзе заяўку на ўдзел у канферэнцыі.

    Аргунёсак: 25 еўра для ўдзельнікаў з краін СНД, 100 еўра для ўдзельнікаў з ЕС.

    Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, польская, англійская.

    З павагай,
    Радаслаў Калета

    Uniwersytet Warszawski
    Wydział Lingwistyki Stosowanej
    Katedra Białorutenistyki
    ul. Szturmowa 4
    02-678 Warszawa

  • СУЧАСНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

    У березні 2015 р. у польському Лодзі проводилося стажування за програмою "Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно з положеннями європейських кваліфікаційних рамок" (організатор – фонд «Центральноєвропейська академія навчання і сертифікації» (CEASC, м. Бидгощ, Польща).
    У стажуванні взяла участь науковий співробітник Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка к.філол.н. Олена Гудзенко. На науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 червня 2015 р. вона розповіла про польські підходи до реформування вищої школи. Учасники семінару обговорювали досвід польських колег щодо інтеграції в європейське освітнє середовище – особливо цінний для України, якій найближчим часом потрібно буде пройти цей шлях.

    «Зараз Польща – країна, що динамічно розвивається, демонструє чудові економічні показники – говорять вже про «польське економічне диво». Не останню роль у цьому відіграє вища школа, яка готує кваліфікованих фахівців для ринку праці і оперативно реагує на виклики часу. Багато студентів у польських вишах – українці. Тож було цікаво дізнатися, чим університет сусідньої держави приваблює абітурієнта, що він йому пропонує. А це і активна діяльність у ВНЗ Академічних бюро практик та кар’єр, які дозволяють отримати необхідні професійні компетенції безпосередньо на підприємстві, і можливість прослухати певні курси, що зацікавили студента, у інших навчальних закладах або й в інших країнах, і розвиток так званих м’яких компетенцій.
    Поняття «м’які компетенції» викликало особливе зацікавлення аудиторії. Спеціалісти ринку HR знають, що в більшості випадків загальна освіченість і наявність професійних компетенцій зовсім не гарантують, що новий співробітник буде ефективно працювати в компанії. Потрібні так звані «м’які» навики (soft skills): постановка мети, управління часом, ефективна комунікація, самомотивація, бачення корпоративних цінностей, свідоме ставлення до ресурсів тощо.
    Якщо співробітник від початку не поділяє цінності компанії, то ніяка компетентність і грошова мотивація не допоможуть. Ризик роботодавця отримати кваліфікованого співробітника, який “не вписався” в компанію, є значним.
    Компетенція – це предметна галузь, у якій індивід добре знається і проявляє готовність до виконання діяльності, а компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, що є результатом підготовки випускника для виконання діяльності в певних галузях. Іншими словами, компетенція – це знання, а компетентність – уміння (дії). На відміну від терміну «кваліфікація» компетенції включають крім суто професіональних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння навчатися, оцінювати, логічно мислити, відбирати й використовувати інформацію. Ще м’які компетенції називають життєвими навичками.
    На семінарі було відзначено, що важливий принцип роботи вищої школи в Європі – академічна мобільність науковців. Усі студенти і викладачі зобов’язані стажуватися в інших країнах: можуть опановувати курси у інших європейських закладах.
    Приєднання України до програми грантової підтримки наукових досліджень «Горизонт 2020», що відбулося нещодавно, відкриває перед українськими ученими і викладачами дійсно блискучі можливості, адже талановиті дослідники й автори навчальних методик зможуть отримати фінансування з європейських джерел і розробити інші шляхи міжнародної співпраці.
    На сьогодні ж основними інструментами підтримки мобільності науковців та студентів України на 2014-2020 рр. є програми «Еразмус Плюс» та «Горизонт 2020».
    «Еразмус Плюс», зокрема, підтримує освітні обміни студентів та працівників з партнерських країн – у тому числі України: в сфері вищої освіти а також організовану мобільність, пов’язану зі спільними програмами навчання та проектами. Це і поїздки студентів на закордонне навчання та практики (мінімальний час перебування за кордоном – 3 місяці для навчання і 2 місяці для практики), і спільні магістерські програми, і гарантія сплати кредитів, отриманих із метою одержання освіти другого рівня (магістратура) в іншій країні ЄС. Викладачі університету можуть виїздити з метою проведення дидактичних занять до закордонних університетів, із якими їх університети підписали угоди про таку співпрацю. Обидва університети повинні мати карту «Еразмуса» для вищої освіти. Працівники університетів можуть виїздити до закордонних інституцій (в тому числі приватних фірм) з метою вдосконалення знань та вмінь і обміну досвідом».

    Олена Гудзенко

  • Відбувся обмін викладачами в рамках програми міжнародного стажування «Мевляна»

    Д-р.філол.наук Л. П. Дядечко та к.філол.наук І. Л. Покровська з 22 лютого по 1 березня 2015 р. перебували в Анатолійському університеті в рамках програми обмінів «Мевляна». Викладачам нашого університету пощастило провести тиждень в одному з найкращих університетів Туреччини, який знаходиться у м. Ескішехір.
    Ескішехір – це місто в північно-західній частині сучасної Туреччини. Назва Ескішехір в перекладі з турецької означає «старе місто».
    Відповідно до рішення Саміту голів тюркомовних держав, у 2013 році Ескішехір став культурною столицею тюркського світу.
    Анатолійський університет – це найбільший університет у Туреччині і четвертий у світі за кількістю студентів. Цей навчальний заклад по праву є одним з найкращих у Турецькій Республіці і має навіть свій власний аеропорт та чудові гуртожитки, які можуть розмістити усіх іноземних студентів. Університет має статус державного і був заснований у 1958 р. Анатолійський університет нараховує 12 факультетів (3 з яких є факультетами дистанційної освіти).
    Л. П. Дядечко – відомий фахівець у галузі фразеології, теорії крилатих слів, етимології, лексикографії, стилістики, старослов’янської мови, методики викладання російської мови у середній та вищій школі. Людмила Петрівна прочитала студентам Анатолійського університету лекцію про крилаті слова. Професор наводила приклади крилатих слів різних мов, у т.ч. і турецької. Наприклад, відомий вислів Язик до Києваа доведе було донесено до тюркомовної аудиторії через вислів Dil Bagdat`a getirir (букв. переклад з турецької мови: Язик і до Багдаду доведе) тощо. При цьому студенти Анатолійського університету змогли відчути і зрозуміти усю глибину іншомовних крилатих виразів, оцінити їх глибокий зміст та форму.
    І. Л. Покровська прочитала турецьким студентам лекцію про турків-месхетинців, які живуть на теренах України. Зокрема, загальновідомим є факт, що в м. Ескішехір проживає багато кримських татар, а також турків-переселенців із балканських країн, тому тема проживання турків-месхетинців на території України викликала інтерес у турецьких слухачів. Крім того, іноземних студентів приємно здивував той факт, що викладачка з київського університету так майстерно оволоділа рідною для них турецькою мовою, що дало змогу легко і невимушено спілкуватися на різноманітні, цікаві для аудиторії теми.
    Турецькі студенти, зокрема, ставили цікаві і, водночас, неочікувані питання до українських лекторів. Наприклад, студенти поцікавилися, чи М. В. Гоголь український письменник, де саме він народився тощо. Подібні питання виникали і стосовно інших авторів і митців. Турецькій аудиторії було дуже цікаво почути такі деталі саме від українців, нації, яка дала світу так багато визначних постатей.
    Крім того, обидві викладачки були приємно вражені теплим прийомом турецьких колег, гостинністю і красою старовинного міста Ескішехір.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця