міжнародна співпраця

  • 100-річчя видатного болгарського письменника-гуманіста Павла Вежинова

    21 листопада в Актовій залі Інституту філології відбулося святкування 100-річчя з дня народження видатного болгарського письменника, драматурга, сценариста, Павла Вежинова (1914-1983). У програмі урочистостей були передбачені виступи поважних гостей заходу, викладачів кафедри слов'янської філології Інституту філології, студентська майстерня на тему «Бар'єр як основна метафора у текстах Павла Вежинова» та перегляд і обговорення фільму «Бар’єр» (1979, режисер – Х.Христов).

    Першою взяла слово директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Інституту філології Олена Чмир. Вона коротко окреслила основні віхи творчого життя Павла Вежинова. Людська гідність – основна тема творів письменника. Тому нині, у складні для України часи, коли ми як ніколи виразно маємо проявляти свою волю і гідність, твори Павла Вежинова стають для нас моральним дороговказом на шляху до перемоги.

    Гостей святкування привітав радник Посольства Болгарії в Україні Петр Танев. Він подякував за підтримку українцями болгарської мови та культури й зазначив, що кожен раз приходить в Інститут філології як у рідну домівку, де живе дружна сім’я. Пан Танев наголосив, що хоча Павла Вежинова вважають комуністичним письменником, він не вписується у загальноприйнятий канон. Від колег болгарського письменника відрізняє тонкий психологізм зображення, показ Людини, яка перебуває у постійних пошуках призначення сенсу буття. Саме через позачасові ідеї, переконаний радник, творчість Павла Вежинова залишається актуальною й нині.

    Про збіг святкування сторічного ювілею Павла Вежинова й 145-ої річниці заснування Академії наук Болгарії розповіла доцент кафедри слов’янської філології Марієтта Гіргінова. Лектор наголосила на важливості особистості Павла Вежинова для болгарської літератури. Він став містком між 30-40-рр. минулого сторіччя і сьогоденням. Його твори наочно показують перехід від модерністської до масової літератури. Крім того, творчість Павла Вежинова генерує серйозні оповідні техніки 60-70-х рр.

    У рамках студентської майстерні студенти-болгаристи 5-го курсу представили свої роздуми над найвідомішими творами Павла Вежинова – «Сині метелики», «Білий ящір», «Озерний хлопчик», «Одного осіннього дня по шосе», «Бар’єр». Після перегляду фільму «Бар’єр» відбулося жваве обговорення екранізації роману.

    Анна Мукан,
    Фото:Валерій Попов

  • Тиждень турецької мови в Інституті філології триває!

    28 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася низка лекцій для студентів-тюркологів. Зокрема, шанований гість Інституту філології проф. д-р Ібрагім Четін Дердійок, викладач турецької літератури в університеті Чукурова, Адана, Туреччина, провів лекцію "Багатство та різноманіття культури Туреччини". Серед іншого пан Четін Дердійок прочитав зразки турецької поезії класичного періоду, звернув увагу на особливості турецької літературної мови, познайомив студентів з основними напрямами своєї діяльності та навчальним процесом на кафедрі турецької мови та літературі в університеті Чукурова. Він також підкреслив важливість обміну інформацією між викладачами та студентами з різних країн світу. По закінченню лекції викладач відповів на запитання студентів щодо програми студентського обміну (Мевляна), в рамках якої він працює.

    Також студентам було презентовано тему "Турецькі національні та релігійні свята". Лекцію провів викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі.

    Після аудиторних заходів студентам і гостям кафедри було запропоновано відвідати Національний музей Тараса Шевченка, де вони продекламували вірші Кобзаря тюркськими мовами.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • «Вічне відлуння Еллади»

    10 жовтня 2014 р. у приміщенні Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся урочистий вечір, присвячений 75-річному ювілею професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко та 15-річчю заснованої нею кафедри елліністики.

    Культурну програму було підготовлено за підтримки Видавничого дому Дмитра Бураго та Посольства Грецької Республіки в Україні.

    У програмі взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос, Надзвичайний та Повноважний Посол Кіпру в Україні пан Вассос Чемберлен, секретар посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури пан Агапіос Калогноміс, завідувач кафедри елліністики, учень ювілярки доц. А. О. Савенко, професори та студенти Київського національного університету, члени Спілки письменників України, представники грецьких підприємств, що працюють в нашій країні, члени грецьких товариств України.

    З вітальним словом виступив Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос. Він підкреслив важливість викладання грецької мови та поширення грецької культури в Україні, адже «грецька культура ще з античних часів поставила в центр всесвіту людину, зробила її мірилом всіх речей, що й зумовило тяглість грецької культурної традиції упродовж тисячоліть». Саме тому, на думку В. Пападопулоса, «грецька культура становить важливе підґрунтя для взаєморозуміння та плідної співпраці всіх народів».

    Директор Інституту української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко у своєму виступі підкреслив давні й глибокі культурні зв’язки між українством та грецьким народом і, привітавши ювілярку з виходом у світ тому її вибраних праць, відзначив дивовижну здатність проф. Н. Ф. Клименко «бачити в українському грецьке та невтомно вивчати всі його прояви в нашій мові».

    Ювілярка проф. Н. Ф. Клименко та проф. О. Д. Пономарів поділилися з присутніми спогадами про своїх учителів – перших українських неоелліністів проф. А. О. Білецького та доц. Т. М. Чернишову.

    Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету доц. А. Ясіновський присвятив свою промову відновленню традицій класичної філології у повоєнному Львові завдяки невтомній праці Соломона Яковича Лур’є.

    Культурну програму продовжили студенти Київського національного університету, що вивчають грецьку мову. Магістранти кафедри загального мовознавства та класичної філології прочитали вірші Архілоха та Анакреонта, а також «Першого послання до коринтян» апостола Павла давньогрецькою і українською мовами. Студентки кафедри елліністики декламували вірші Д. Соломоса, К. Кавафіса та Я. Рицоса новогрецькою мовою і зачитали переклади цих творів, виконані найкращими перекладачами з новогрецької – О. Пономаревим, В. Степаненком та А. Савенком. Пролунав і Шевченків «Заповіт» у неперевершеному перекладі Я. Рицоса, а оперна співачка Олена Гончарук вшанувала пам’ять Великого Кобзаря, виконавши пісні на його вірші. Студентки кафедри англійської філології, що вивчають новогрецьку, виконали пісню «Море широке», написану Маносом Хатзидакісом на слова Й. Руссоса.

    Хореографічний ансамбль грецького танцю «Зорбас» під керівництвом О. Ф. Шайтан та учні середньої школи № 94 «Еллада» із поглибленим вивченням новогрецької мови виконали дивовижні грецькі танці, серед яких і відомі «хасапікос» та «кулурйотис».

    Завершуючи культурну програму, Д. С. Бураго побажав всім елліністам України нових наукових і художніх звершень в ім’я українсько-грецької дружби.

    доц. Столярова А.А.


    Відеозвіт святкування

    Додані файли: 
  • Останній великий фарсімовний поет

    Коли ж із думкою зрідниться мова,
    Коли міцна й легка її основа,

    Вона засяє, як нова планета,
    Й запам'ятає світ ім'я поета.

    Абдурахман Джамі

    перекл. Василь Мисик
    (з книги «Захід і Схід: : Переклади», 1990)

    У 2014 році виповнюється 600 років з дня народження всесвітньовідомого ірано-таджицького філософа й теолога XV ст., останнього представника класичного періоду фарсімовної поезії Нуріддіна Абдуррахмана ібн Ахмада Джамі. Постать творчо обдарованого мислителя набула визнання ще за життя. Перебуваючи при дворі шаха, уславлюючи його персону й діяльність, Джамі подумки й у прихованому змісті своїх віршів завжди був вірним власному народу. За його простий спосіб життя, суворість до себе й повагу до інших він був однаково глибоко шанований серед звичайних землеробів і ремісників й серед тогочасної інтелектуальної еліти. Разом зі своїм духовним й творчим побратимом Алішером Навої Джамі не втомлювався бути рушієм культурного життя доби. Він організовував чимало літературних дискусій, на яких обговорювалися не лише поетичні питання, а й музична та живописна проблематика.

    Як творчо обдарований письменник Джамі розкрив свій талант у багатьох жанрах тогочасної поезії. Серед його доробку – цикл романтичних суфійсько-філософських поем «Хафт авранг» («Сім престолів»), серед яких найвідоміші «Юсуф і Зулейха», «Лейлі та Меджун» та ін.. а також три дивани поезії – збірки газелей, рубаїв, строфічних віршів – розділені за хронологічним принципом: «Перша глава юності», «Середня перлина в намисті», «Завершення».

    Творчість Джамі й донині вивчають і цінують у багатьох країнах світу. Ювілеї письменника урочисто відзначають не лише сходознавчі культурні центри, а й вищі навчальні заклади, влаштовуючи конференції, творчі вечори та поетичні читання. Не став винятком й Інститут філології Київського університету, який спільно з посольством ІРІ в Україні та Національним музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків організував круглий стіл «Абдуррахман Джамі й світова література та мистецтво» до 600-ліття з дня народження класика перської літератури XV ст.

    Захід відбувся 9 жовтня в Ісламському залі Національного музею. Крім співробітників музею та викладачів кафедри Близького Сходу Інституту філології, які підготували тематичні доповіді, в круглому столі взяли участь студенти-сходознаці. Вони прочитали вірші й уривки з поеми «Юсуф і Зулейха» Джамі мовою оригіналу й у перекладах А.Кримського та В.Мисика.

    Заступник директора Національного музею культуролог Ганна Рудик презентувала серію фрагментів-ілюстрацій до поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» двох серій – XVIII і XVIII-XIX ст.

    Викладач з Ірану – доктор Наргес Мухаммаді, яка працює в Інституті філології, розповіла про особливості й традиції прийому діалогу (моназере) в поемах Джамі. Завідувач кафедри Близького Сходу Інституту доц. Тетяна Маленька виступила з доповіддю «Монографія А. Кримського «Джамі» у світлі сучасної іраністики». З особливостями поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» ознайомила доцент кафедри Близького Сходу Анна Бочарнікова.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Тарас Шевченко живе у світовому просторі, а значить живе в ньому й Україна

    Вальтер Кошмаль – відомий німецький славіст, літературознавець і культуролог, професор, завідувач кафедри історії слов'янської літератури, керівник освітнього центру «ЄВРОПЕУМ», де здійснюється підготовка магістрів за програмою «східно-західні студії» Регенсбурзького університету (Німеччина).

    Поза межами України про Тараса Шевченка знають, проте мало. Німецькі видавництва (крім НДР) за останні 100 років не видали жодного перекладу творів українського генія. Нині у німецькомовному просторі поета популяризують наші українці О. Забушко, Ю. Андрухович, С. Жадан та інші. У Шевченків рік вийшла і довгоочікувана книжка Вальтера Кошмаля «Тарас Шевченко: забутий поет-ікона українець», видана у Німеччині. Ця монографія є свідченням того, що Тарас Шевченко живе у світовому просторі, а значить живе в ньому й Україна.

    Вальтер Кошмаль зацікавився українським письменником три роки тому. Його вразило те, що в XIX столітті Шевченко був єдиним кріпосним письменником в Європі. Глибше пізнання його особи і творчості, на думку пана Вальтера, є ключем до розуміння українського суспільства і культури. Питання, поставлене вслід за Г.Грабовичем німецьким літературознавцем у дослідженні, масштабне і сутнісне – «Чи не є Шевченко справді забутим європейським, винятковим поетом, культурним героєм?». Відповідь на нього можна знайти у новому виданні.

    Коротко про монографію

    У праці досліджується феномен Тараса Шевченка, якого автор називає символом українського народу. Простежуються витоки унікальності постаті митця та його творчості, причини їх повсякчасної значимості у житті української нації. З’ясовуються особливості сприйняття образу Т. Шевченка світовою спільнотою – як науковцями, так і пересічними читачами. Акцентовано увагу на вивченні мовного аспекту творів митця, зокрема, аналізуються причини використання російської мови, свідомого вибору української, зокрема її усних діалектів із їх подальшим синкретизмом. У монографії багато уваги приділено психоаналізу феномена Тараса Шевченка.

    Олександра Касьянова,
    фото – Валерій Попов

  • Українсько-турецька співпраця

    26 березня Київський національний університет імені Тараса Шевченка підписав протокол намірів про наукову та технічну співпрацю з турецькою урядовою організацією ТІКА

    Підписання протоколу відбулося на офіційній зустрічі представника ТІКА в Україні Хаджи Байрам Болата з проректором із міжнародних зв’язків Петром Бехом. По закінченню прийому в проректора пан Хаджи відвідав Інститут філології та зустрівся з його директором Григорієм Семенюком.

    Під час зустрічі Григорій Фокович висловив подяку міжнародній організації ТІКА за проведення ремонту в Турецькому центрі інформації та досліджень, на кафедрі тюркології та в аудиторіях 34-35 Жовтого корпусу, які згодом будуть названі кабінетами турецької мови і літератури. Координатор програми ТІКА Хаджи Байрам Болат запропонував директорові Інституту філології проводити спільні конференції та зустрічі з представниками Республіки Туреччини в рамках підписаного протоколу, які сприятимуть розвиткові сходознавства в КНУ та Україні загалом.

    Інститут філології дякує Ірині Покровській, в.о. завідувача кафедри тюркології, за сприяння підписання договору українсько-турецької співпраці.

    Олександра Касьянова,
    Фото: Валерій Попов

  • Україністика в грузинському просторі

    Міжнародний шевченкознавчий літературний конгрес, організований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 10-12 березня 2014 року, об’єднав науковців різних країн світу навколо спільної мети – утвердити актуальність і глибинність загальнолюдської проблематики Шевченкового художньо-мистецького спадку. У конгресі взяли участь представники США, Японії, Кореї, Грузії, Польщі, Росії. Делегація з Грузії вже не вперше відвідує Київський університет, чим засвідчує постійний інтерес до української мови та культури.

    В Україні з особливим пієтетом ставляться до іноземних мов. Їх вивченням захоплюються як школярі, так і студенти. Щоб підвищити рівень знання, наприклад, англійської молодь відвідує спеціальні курси, активно спілкується з іноземцями та їздить за кордон. Але рідко хто задумується, що українська мова є також іноземною для інших народів, що її також десь вивчають, цікавлячись нашою культурою. Одними з тих, хто присвятив життя професійному вивченню української мови і літератури, є наукові співробітники Інституту україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі - Івано Мчеделадзе та Софіко Чхатарашвілі.

    Після закінчення бакалаврату за програмою «літературні взаємозв’язки» у курсу Софіко та Івано з’явилася можливість продовжити навчання в новоствореному Інституті україністики (2007). Тому в магістратурі вони вже навчалися на відділенні українсько-грузинських міжлітературних контактів. Паралельно з вивченням обов’язкових предметів Софіко та Івано відвідували українську школу імені М.Грушевського при Тбіліському університеті, аби читати досліджуваних письменників в оригіналі. Наразі українській мові двох співробітників Інституту може позаздрити чимало громадян України.

    Софіко, докторант факультету гуманітарних наук, влітку планує захистити дисертацію на тему «Поети-шістдесятники і грузинська тема». Оскільки об’єктом дослідження докторантки є творчість Максима Рильського, вона одразу впізнала улюбленого письменника серед Алеї визначних філологів Київського університету, яка розташована на другому поверсі Інституту філології. Дівчина не втратила можливості сфотографуватися з портретом поета.

    Коло наукових зацікавлень Івано - постколоніальна теорія і пострадянська література. Саме на цю тему він збирається писати дисертацію, коли вступить у докторантуру восени цього року.

    «З часу нашого останнього приїзду до Києва, 2009 року, тут багато змінилося: розбудувався аеропорт «Бориспіль», столиця отримала обличчя великого європейського міста, в самому Інституті філології зробили ремонт», - хорошою українською мовою розповіла про свої враження Софіко. Вона ще студенткою разом з Івано і трьома однокурсниками 5 років тому приїжджала до Києва на двотижневе стажування в Інституті філології. У неї залишилися найкращі спогади від мирної, позолоченої осінню столиці України.

    Нинішня поїздка грузинських освітян відбулася у складні для країни часи. «Звісно, ми боялися до вас їхати. Наші рідні та друзі вважали, що в Україні справжній апокаліпсис. Проте ми залишилися твердими у своєму рішенні», - сказав Івано, радіючи з того, що зважився на поїздку в революційну Україну.

    Приїхавши до Києва, гості з Грузії одразу подалися на Майдан Незалежності побачити на власні очі трагічні відбитки подій трьохмісячної боротьби українців за свою свободу і незалежність. До готелю Софіко та Івано повернулися зі змішаними відчуттями солідарності та співчуття полеглим воїнам «Небесної сотні». «Дуже важко дивитися на тисячі квітів, покладених у місцях трагічної загибелі людей. Не так давно ми самі переживали подібні емоції у зв’язку з війною в Абхазії», - каже Софіко.

    Грузинські освітяни також розповіли про науково-культурну діяльність у стінах свого навчального закладу. Так, Інститут україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі ретельно готувався до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка. «Ми підготували третій двомовний збірник, присвячений Тараса Шевченку – «Пророк». Попередні два – «Кавказ» і «За горами гора» - видрукувані в попередні роки. До третього збірника ввійшли переклади віршів і поем письменника на грузинську мову різними авторами, - розповідає Івано. – Крім того, після нашого повернення в Тбілісі відбудеться Міжнародна наукова конференція «Національна література і міжкультурні комунікації», присвячена ювілею Тараса Шевченка. Її матеріали також будуть опубліковані в збірнику. Такі заходи і події потверджують тисячолітню дружбу між нашими народами». Зазначимо, що Інститут україністики вже випустив два двомовних збірника оригінальних віршів і перекладів грузинською Лесі Українки та Андрія Малишка.

    Серед найближчих проектів грузинських україністів – створення академічного українсько-грузинського словника. До роботи над виданням залучений Івано. Він переконаний, що вихід у світ словника буде великим кроком у відносинах між нашими країнами, оскільки стане першою ластівкою над поки що вузькою протокою україністики в морі грузинської освіти.

    Поспілкувавшись з нами, Івано та Софіко висловили надію про подальшу тіснішу співпрацю між Київським і Тбіліським університетами, яка дасть змогу влаштовувати спільні культурні та наукові заходи та запроваджувати програми обміну студентами та викладачами. За тим гості з Грузії поспішили відвідати Наукову бібліотеку ім. М.Максимовича та Національну бібліотеку України імені В. Вернадського, аби попрацювати з україномовною літературою.

    Текст: Анна Мукан,
    Фото: Володимир Мукан

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця