міжнародна співпраця

  • Український та світовий вимір Нікоса Казандзакіса

    16 травня у Центрі елліністичних студій відбувся круглий стіл, присвячений творчості видатного грецького письменника 20 ст. Нікоса Казандзакіса, організований спільно з Міжнародним товариством Друзів Нікоса Казадзакіса. У роботі круглого столу взяли участь голова Міжнародного товариства Друзів Нікоса Казадзакіса п. Й. Стассінакіс (Швейцарія), консул Посольства Греції в Україні п. А.Будуріс, колишній Посол України в Греції та перекладач творів Н.Казандзакіса В.Шкуров, представники грецьких товариств м. Києва, викладачі та студенти.

    Нікос Казандзакіс є найбільш перекладеним українською мовою грецьким письменником 20 ст., популярність якого пояснюється, з одного боку, політичною кон’юнктурою, з іншого, актуальністю тематики, нестандартністю творчого підходу та своєрідністю поетики.

    У своєму виступі п. Й. Стассінакіс зосередився на представленості Н.Казандзакіса на світовій літературній арені, поділився своїм досвідом того, як сприймають твори Н.Казандзакіса на різних континентах, у яких напрямках розвивається сучасне казандзакісознавство.

    В.Шкуров розповів про свій перекладацький досвід роботи з художньо-філософським текстом есея «Аскетика», що є своєрідним вступом до поетики, написаного самим автором. В «Аскетиці» Н.Казандзакіс закладає основи свого «екзистенціалістського» світогляду, специфіка якого полягає в антиномічному синтезі матеріалістичного реалізму з символічним, практично, містичним світовідчуттям.

    Окремою темою була присутність Н.Казандзакіса в українському контексті. Письменник відвідує Україну в 1929 р. Він певний час живе в Харкові, Києві та Одесі, залишивши спогади про цей час в романі «Посвята Ель Греко» та «У подорожі: що я побачив на Русі?». Захоплення революцією не применшує критичної налаштованості автора, який розглядає суспільні процеси в філософському контексті динаміки життя та волі людини до змін.

    Участь в круглому столі нових перекладачів, зокрема, студента 4-го курсу І.Гуджеджіані, який працює над перекладом найбільш контроверсивного роману Н.Казандзакіса «Остання спокуса», заклала основи для майбутніх перекладацьких проектів та підкреслила потребу нового відкриття Н.Казандзакіса в Україні.

    Інформацію надав Центр грецької культури та елліністичних студій

  • Відбулася конференція для іноземних студентів

    У стінах Інституту філології Шевченкового університету пройшла Міжнародна конференція для іноземних студентів "Системи освіти в країнах світу". У ній взяли участь студенти-іноземці КНУ, слухачі та співробітники Підготовчого відділення нашого університету на чолі із завідувачем Галиною Усатенко, а також представники інших університетів України. Провідні фахівці з різних закладів освіти розповіли про можливості здобуття освіти в Україні, про особливості навчального процесу, про розмаїття мов, спеціальностей та освітніх програм в українських вишах.

  • Розпочалися Дні німецької мови, науки та культури

    10 травня розпочалися Дні німецької мови, науки та культури в Інституті філології, організовані кафедрою германської філології та перекладу і Центром німецької мови та культури. Приводів для цієї ініціативи декілька: Німецько-український рік мов, Фестиваль науки нашого університету, Угода про інституційне партнерство германістів між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у м. Бохумі (Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу Інституту філології.

    10 травня відбувся круглий стіл «Організація навчального процесу перекладачів у Віденському університеті та КНУ ім. Тараса Шевченка» за участі проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт з Центру транслятології Віденського університету. 11 травня під керівництвом проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт (Віденський університет) пройшов семінар з дидактики усного перекладу. А у період з 10 по 15 травня германісти Інституту слухали лекції проф. Г.-Р.Флука (Рурський університет, Німеччина).

    16 травня у рамках Днів німецької мови, науки та культури відбулася також зустріч-бесіда із представниками Федерального відомства іноземних мов Німеччини, що здійснює підготовку перекладачів для Бундесверу. Цього ж дня д-р Б.Фолькман провів літературознавчий семінар для германістів.

  • Українські переклади грецької літератури на Міжнародній книжній виставці в Салоніках

    Щороку на початку травня в Салоніках проходить Міжнародна книжна виставка, що є одним із найбільш престижних книжних форумів на Балканах, який об’єднує письменників, видавців та читачів з усієї Європи.

    Цьогоріч у межах виставки відбувся Третій Фестиваль перекладу, організований Фондом грецької культури та Всегрецькою спілкою перекладачів, на якому перекладачі з 20 країн світу могли обговорити на круглих столах важливі для галузі теми. До тем, що хвилюють перекладацьку спільноту, належить питання міжкультурної комунікації в епоху цифрових технологій та автоматизованого перекладу, інституційні засади діяльності перекладача, переклад як засіб збереження малих мов, зиски та небезпеки мовної глобалізації, способи популяризації нових досягнень національних літератур тощо.

    На виставці українських перекладачів грецької літератури представляв Директор Центру елліністичних студій Інституту філології Андрій Савенко. Цього року в Україні вперше з’явилося видання основного корпусу поезій найбільшого грецького поета ХХ ст. К.Кавафіса, здійснене видавництвом «Фоліо». Андрій Савенко ознайомив учасників круглого столу з перебігами перекладу грецької літератури в ХХ ст., діяльністю перекладацького гуртка Білецького-Чернишової, що функціонував як своєрідний «дисидентський салон», перекладом як політичним актом, що виражалося в протистоянні русифікації української мови, актуальними темами сучасної грецької літератури (малоазійська катастрофа 1922 р. та проблема міграції, процеси формування ідентичності в контексті політично та культурно нестабільного суспільства, громадянська війна 1947-49 рр. та шляхи до суспільної єдності), які могли б зацікавити українського читача. Під час виставки Андрій Савенко мав зустрічі з відомими і молодими грецькими авторами: Д.Димітріадисом (драматургія), Р.Галанакі, Т.Грігоріадисом (роман) та видавництвами «Кедрос», «Сейкспірікон», «Патакі», «Агра», заклавши основи для подальшого діалогу та співпраці.

  • Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    7 травня до Центру елліністичних студій завітав Йоргос Калокендис, директор культурного товариства «Olviapolis» та начальник департаменту з питань культури, освіти та спорту острова Егіна (Греція). Пан Калокендис неодноразово приїжджав в Україну та вже не вперше відвідує Інститут філології. Цього разу він прочитав філологам лекцію про життєвий шлях першого лідера незалежної Греції Іоанна Каподистрію (1776 – 1831). Лектор зібрав цінний матеріал про життя видатного діяча. Особливо докладно пан Калокендис зупинився на походженні родини грецького політичного діяча та роках його самовідданого служіння Батьківщині. Саме йому Греція завдячує своїм становленням як незалежна держава, яку Каподистрія почав розбудовувати у дуже непростих економічних та політичних умовах.

    Справжньою окрасою лекції стала яскрава презентація, що допомогла слухачам зануритися в епоху грецької визвольної боротьби. Під час лекції на екрані можна було побачити портрети Каподистрія у різному віці, церкву, в якій його оголосили правителем Греції, будинок, у якому він мешкав після вступу на посаду, та безліч інших цікавих місць на Егіні, пов’язаних з іменем видатного грецького політика.

    На лекції були присутні студенти, випускники і викладачі кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, представники Київського національного лінгвістичного університету, грецьких товариств м.Києва та директор Центру туризму Греції в Україні Іоанніс Дасопулос.

    Після завершення заходу лектор радо відповів на запитання присутніх та запропонував всім зробити фото на згадку.

  • Дослідження та викладання новогрецької мови у світлі можливостей нових технологій

    3 травня в Центрі елліністичних студій професор Салоніцького університету імені Аристотеля, директор Центру грецької мови І. Казазіс прочитав лекцію, присвячену принципам складу, діахронного формування та функціонування лексикону новогрецької мови. Доповідач торкнувся теми «багатошаровості» як структурної особливості грецького лексикону, продемонстрував механізми «довголіття» архаїчної лексики, способи збереження кореневого фонду мови через оновлене використання під час процесів запозичення іншомовної лексики, унормування дериваційних процесів у сфері неологізації. На прикладі архіву Георгакаса, дослідженого за допомогою комп’ютерних програм підготовки мовних корпусів науковцями Центру грецької мови, І. Казазіс продемонстрував «лексичну» тяглість грецької мови.

    Окремо проф. Казазіс зупинився на проблемах формування норми новогрецької мови на базі димотики та чинниках, що довгий час стояли цьому на заваді. Він нагадав, що про необхідність формування норми та чинників, що мають цьому сприяти, говорив ще грецький науковець Е. Папануцос. Цей видатний вчений обстоював появу нового філолога, не зацикленого на формалізмі, а відкритого для нових методів дослідження, фахівця, що зможе працювати у межах нових парадигм. Лише з появою таких широко мислячих людей димотика як норма сучасної грецької мови зможе укорінитися і в школі, і у вищих навчальних закладах.

    Не оминув проф. Казазіс і питання впливу політичних чинників на проблему формування мовної норми. Так, він нагадав, що необхідність застосування нових філологічних підходів в школі зрозумів уже М. Тріандафіллідис. Проте з приходом хунти чорних полковників припинилося впровадження димотики в середніх навчальних закладах.

    Основною проблемою сучасної лексикографії І. Казазіс вважає відсутність системної хронологізації. Особливо гостро ця проблема стоїть, коли йдеться про лексику кінця XIX ст. Важливим завданням є також дослідження лексикону різних соціальних груп. Перший крок на цьому шляху вже зроблений. Лектор презентував фундаментальну працю Й. Катоса «Словник просторіччя на груп соціального дна», в якій зібрано лексику, вживану представниками різних соціальних верств.

    Друга лекція професора Салоніцького університету І. Казазіса

    5 травня І. Казазіс прочитав ще одну лекціюю. На прикладі вищезазначеного корпусу грецької мови І. Казазіс продемонстрував «лексичну» тяглість грецької мови.

    Окремо проф. Казазіс зупинився на проблемах сучасної орфографії. Відмова від книжного архаїзованого різновиду новогрецької мови – штучної катаревуси – в середині 70-х рр. ХХ ст. не означала для Греції остаточного вирішення мовного питання. У 80-х рр. відбулася відмова від політонічної системи на користь монотонічної. Відтак було спрощено правопис запозичених слів – їхній графічний вигляд перестав нагадувати написання в мові-донорі. У такий спосіб було порушено історичний принцип грецької орфографії, адже з’явилася група слів, які почали передавати фонетично.

    Іншим викликом для сучасної грецької мови стало поширення написання грецьких текстів в електронних джерелах латинськими літерами (т.зв. грікліш). При використанні латинки було повністю занедбано історичний принцип грецької орфографії, що призвело до різкого падіння грамотності серед молоді. Проте І. Казазіс переконаний, що і цей виклик грецька мова зуміє подолати. Вірити в це йому дозволяє успішне протистояння грецької мови потокові англіцизмів, що потрапляють в неї разом з технічними новинками, розробленими на Заході.

    доц. А.А.Столярова

  • Міжнародний семінар з методики викладання арабської мови

    Минулого тижня в Інституті філології відбувся міжнародний семінар з методики викладання арабської мови «Мультикультуралізм, багатомовність, взаєморозуміння: плюралістичні підходи у викладанні арабської мови» (“Multiculturalism, Multilingualism, Intercomprehension: Pluralistic Approaches to Arabic Language Teaching and Learning”). У заході взяли участь викладачі арабської мови як іноземної з дев’яти закладів вищої освіти семи країн – Алжиру, Іспанії, Італії, Катару, Словаччини, Туреччини, України. Семінар було організовано викладачами кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Богданом Горватом і Оленою Хоміцькою. Метою організаторів було створення міжнародної платформи для обміну досвідом і професійної співпраці у галузі викладання арабської мови як іноземної та її діалектів.

  • Зустріч з Аташе з питань освіти Посольства Турецької Республіки

    26 квітня на базі кафедри тюркології за ініціативою ректорату та підготовчого відділення Шевченкового університету відбулася зустріч з Аташе з питань освіти Посольства Турецької Республіки кандидатом історичних наук Екремом Калайли.

    Під час зустрічі високоповажний гість зазначив, що йому дуже приємно нарешті побувати в нашому університеті, побувати на кафедрі тюркології Інституту філології, про роботу якої він вже чув багато схвальних відгуків. Представник турецької амбасади висловив свою повагу і подяку проректору Володимиру Бурову, завідувачу підготовчого відділення Галині Усатенко та кафедрі тюркології і її завідувачу Ірині Покровській.

    Екрем Калайли також наголосив на тому, що відкриття Інституту імені Юнуса Емре, який знаходиться на відстані 200 м від Жовтого корпусу, також є знаковою подією в українсько-турецьких відносинах і двері цього інституту завжди відкриті для студентів КНУ імені Тараса Шевченка. «Ви можете будь-коли туди приходити, не чекати на офіційні події та запрошення. Так само і двері Посольства Турецької Республіки завжди відкриті для вас». – зазначив пан Екрем.

    Володимир Бугров від імені нашого університету висловив повагу високоповажному гостю за його візит до КНУ імені Тараса Шевченка. Володимир Анатолійович, виступаючи, зазначив, що Шевченків університет входить у три світові рейтинги, що дає можливість побачити шлях розвитку і водночас недопрацювання. КНУ за останні роки став різноплановим у сфері міжнародної комунікації, свідченням є підписані понад 270 угод про співпрацю з різними країнами світу. ІФ та КНУ загалом навчає стільки мов, чим не може похвалитися жоден виш України. Співробітники КНУ роблять все можливе, аби було комфортно громадянам із будь-якої країни і будь-якої національності. Свідченням є відкрита 4 роки тому за підтримки Туреччини освітня програма з вивчення кримськотатарської мови, а рік та два роки потому - із гагаузької та азербайджанської. Кафедра тюркології підтримує та розвиває зв'язки із тюркськими країнами, а відтак має стати для інших факультетів нашого університету містком у комунікації зі студентами тюркських держав. Також Володимир Анатолійович подякував Аташе за підтримку у розбудові тюркських студій у КНУ. На що високоповажний гість відповів: "Туреччина є сусідом і другом Україні, а друг повинен підтримувати друга у будь-якій ситуації". Міжнародна співпраця Шевченкового університету, зокрема з Турецькою Республікою відзначається позитивною динамікою. Минулого року ми приймали в нашому університеті Уповноваженого у справах освіти Турецької Республіки Єкту Сарача, а цьогоріч у Стамбульському університеті було відкрито спеціальність з вивчення української мови.

    Завідувач підготовчого відділення Галина Усатенко, підсумовуючи, сказала, що ми робимо спільну працю, тож приємно, що це двостороння взаємодія, яка сприяє зміцненню українсько-турецької дружби.

    Надалі пан Екрем спілкувався із турецькими студентами, які здобувають вищу освіту в Україні.

    Кількість турецьких студентів, які навчаються у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, як кількість українських студентів, які вивчають турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології, невпинно зростає. Це свідчить про посилення співпраці між нашими країнами та відкриття нових перспектив і векторів її розвитку.

  • Про Україну, Шевченків університет та Інститут філології від турецького науковця

    Український прапор, сповнений космічного натхнення, смислів та романтики від поєднання пшеничних полів з неймовірно синім небом, відображає скромність і довговічність країни та її людей. Західні туристи ще не в повній мірі відкрили для себе Україну, яка нині налагоджує дуже тісну співпрацю з Туреччиною практично у всіх областях за принципом «безпрограшного співробітництва». Деякі з моїх співвітчизників стали в Україні власниками малих підприємців, відкрили для себе сферу туризму та навіть оселилися тут, а наша спільна історія, яка розпочалася з Роксолани (Гюррем Султан) і сьогодні відрізняється особливою динамікою завдяки інтенсивному туризму та українсько-турецьким шлюбам.

    Важливим чинником дружніх відносин між Україною і Туреччиною є національні меншини, які живуть на території України, зокрема, гагаузи, уруми, караїми, кримські татари, кримчаки, турки-месхетинці, які є автохтонними, а також належать до тюркських народів, що може здивувати. Є багато іммігрантів і робітників із Азербайджану та інших тюркських країн. Україна і Туреччина є ближчими один до одного з точки зору демографії через кримськотатарських тюрків і гагаузів.

    Я мав честь перебувати у стінах найпрестижнішого закладу вищої освіти України з нагоди захисту докторської дисертації «Діалектика релігійного і світського у турецькому мовно-культурному просторі» завідувача кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірини Покровської.

    На відміну від багатьох інших країн, Київський національний університет отримав свою назву на честь відомого письменника і художника Тараса Шевченка (1814-1861), національного героя, який не має військового походження, який відстоював українську мову та культурну ідентичність. Сьогодні КНУ імені Тараса Шевченка посідає досить високі позиції у світових рейтингах, що свідчить про рівень викладання та навчання українського вишу.

    Розташований в самому центрі міста на вулиці Володимирській Київський національний університет імені Тараса Шевченка має вже 184 роки історії, 2951 викладача, 14 факультетів, 195 кафедр, центри та інші академічні структурні одиниці; 70% студентів-бакалаврів, решта – це 23.354 українських та іноземних студентів, які здобувають на високому рівні післядипломну освіту практично в усіх сферах, зокрема, у сфері природничих і технічних наук. За високий науковий рівень і якість навчання цей університет відзначений як провідна дослідницька установа різноманітними національними і міжнародними нагородами. Три мільйони книг в університетській бібліотеці є важливим показником наукового потенціалу.

    Завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Покровська познайомила мене з головним корпусом університету, і я був вражений атмосферою цієї монументальної споруди, чарівною аурою минулих епох, часів, коли було створено цей університет. Класична архітектура, всередині на стінах університету розташовані портрети видатних діячів країни і університету, ніби дають змогу поглянути на події сьогодення очима історії.

    Незважаючи на скромні можливості, на базі Інституту філології здійснюється підготовка фахівців з 30 мов, включаючи навіть в'єтнамську мову, що вразило мене. Кафедра тюркології була заснована в 1995 р., відокремившись із кафедри східної філології факультету романо-германської філології і нині, на мою думку, є провідним закладом з вивчення турецької мови в Україні. Кафедра тюркології активно співпрацює у науковій сфері не тільки з Туреччиною, але й з відповідними науковими організаціями різних країн. На базі кафедри викладаються узбецька, азербайджанська, кримськотатарська, гагаузька мови, і що мене вразило найбільше – представлені наукові дослідження з туркменської філології. На мою думку, ще одним вагомим надбанням кафедри тюркології є те, що разом з провідними тюркологами на кафедрі працюють викладачі-носії тюркських мов.

    Під час мого перебування на кафедрі тюркології я мав змогу відвідувати лекції турецького викладача з університету «Киркларелі» Бюлента Хюнерлі, де неймовірно радісно було почути, як турецькою мовою вправно розмовляють українські, гагаузькі та кримськотатарські студенти. Кафедра тюркології – це провідний осередок тюркології в історії України, на чолі з її завідувачем Покровською І.Л., відомими тюркологами кафедри Арнаут Ф.І. та Алієвою З. К., а також досить молодим і прогресивним викладацьким колективом: Телешун К.О., Емірамазаєва А.С., Пишньоха О.А. й інші. Викладачами кафедри написано багато монографій з різних актуальних для сучасної тюркології тем, більшість досліджень присвячена турецькій мові, особливостям її викладання, що справляє позитивне враження про роботу кафедри. Студентки кафедри тюркології Софієнко Інеса й Томин Ірина, які наразі вчаться на магістратурі в Анкарі і вільно декламують доповіді турецькою мовою, є взірцевими її представниками. Крім цього, особливої уваги заслуговує доцент кафедри Федора Арнаут, яка представляла кафедру тюркології та Україну в цілому під час свого перебування в університеті «Башкент» (Турецька Республіка).

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка відомий своїми науковцями українського походження, які працювали у сфері сходознавства, османістики, і визнані у всьому світі. Серед них - Омелян Пріцак (1919-2006) та Олександр Гаркавець (н. 1947). Кафедра тюркології тісно співпрацює з Турецькою Республікою за посередництвом таких установ, як Посольство Турецької Республіки в Україні, Турецьке агентство зі співробітництва та координації при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки (ТІКА), Культурний центр імені Юнуса Емре тощо. Кафедра тюркології активно організовує та проводить різноманітні заходи у мистецькій, культурній та соціальній сферах, що сприяє знайомству з Туреччиною, турецькою мовою та культурою в Україні, і, на мою думку, в майбутньому кафедра тюркології продовжуватиме відігравати дуже важливу роль у зміцненні зв'язків між Туреччиною та Україною.

    Сюер Екер, університет Башкент, Анкара (Туреччина)

  • Студенти-тюркологи у Стамбулі

    Якщо комусь доведеться побачити світ лише один раз, то йому слід звернути свою увагу на Стамбул
    Альфонс де Ламартин

    Протягом 14-17 квітня студенти-тюркологи на чолі з завідувачем кафедри тюркології д.філол.н. Іриною Покровською перебували у Стамбульському університеті (м. Стамбул, Турецька Республіка) у рамках навчально-туристичного візиту. Поїздка студентів і завідувача кафедри тюркології стала можливою за сприяння та фінансової підтримки ТОВ «STUDY WELL», яке покрило усі витрати, пов’язані з перельотом, проживанням, харчуванням та екскурсійною програмою.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська під час візиту зустрілася з представниками ректорату, зокрема начальником міжнародного відділу проф. Єшім Озер. Під час розмови пані Ешмін зазначила, що у липні 2018 р. планується візит ректора Стамбульського університету проф. Махмута Ака та викладачів кафедр слов’янських мов і літератур та турецької мови і літератури до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для обговорення програми подвійного дипломування між Стамбульським університетом та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Нагадаємо, що у зазначеному турецькому виші нещодавно відбулося відкриття спеціальності з української мови, під час якого міністри обох держав домовилися про плідну співпрацю у сфері освіти. У рамках домовленостей уже цього літа (21 липня-5 серпня) студенти, які вивчають українську мову на базі Стамбульського університету, отримають змогу навчатися у літній школі в Київському національному університеті. Саме студенти-україністи будуть викладати українську мову у школах відповідно до новоприйнятої постанови Кабінету Міністрів Турецької Республіки. Приємно, що у свою чергу Стамбульський університет запропонував організувати літню школу для студентів-тюркологів Шевченкового університету.

    Під час перебування у Туреччині українські студенти мали змогу побачити величне місто у цвітінні тюльпанів. Молодь відвідала парк Емірган та насолоджувалась прогулянкою узбережжям Босфору. Найчарівніше місце у Стамбулі – це Гранд Базар. Тут якнайповніше відчуваєш всю силу та колорит життя турецького народу.

    Особливо захоплюючою та насиченою була зустріч зі студентами-тюркологами Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які наразі проходять мовне стажування в Стамбульському університеті.

    Програма візиту включала відвідування занять з української мови, під час яких студенти обмінялися досвідом щодо вивчення національної культури та іноземних мов. Українські мандрівники допомогли студентам Стамбульського університету у виконанні завдань з аудіювання та представили свої українськомовні презентації про українську культуру. Студенти ІФ від щирого серця подарували українському відділенню Стамбульському університету збірки творів відомих українських письменників (Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка та Лесі Українки).

    Учасники стажування повернулися на Батьківщину щасливі, плануючи нові зустрічі та проекти. Зокрема, семестрове мовне стажування у Стамбульському університеті у 2018-2019 н.р.

    Відгуки студентів:
    Протченко Анастасія, 1 курс, турецька група (дитина-інвалід)

    Колись я чула таку фразу: «Буває рік невартий дня, буває день, що вартий року». Подорож до Стамбулу можна схарактеризувати саме так. Без перебільшення зазначу, що це надзвичайна можливість зробити крок уперед у розумінні світу, доторкнутись до історії турецького народу.

    Ми гуляли містом, пізнаючи життя іншої культури та релігії. Мали змогу постійної практики турецької з носіями мови.

    Кожного дня в нас були цікаві наукові і туристичні заходи. У Стамбульському університеті я познайомилася зі студентами, які вивчають мою рідну мову і отримала змогу практикувати своє володіння турецькою.

    Надзвичайне враження залишилося від історичного Стамбулу. Коли я дивилась на багатобарвні будинки, старовинні мечеті у мене з’являлися сльози на очах від переконання наскільки величною є історія Османської Імперії. Я відчула себе частиною того світу.

    Моє серце переповнювала любов до щирої гостинності, здавалося б, чужих людей. Але попри національні особливості, традиції та звичаї – ми ставали єдиним цілим. З кожним студентом ми обмінювалися досвідом щодо вивчення мов, я отримала безцінні поради та нових друзів.

    Тому хочеться не просто повернутись сюди, а здається залишитись надовго…

    Дорошенко Юлія, 3 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)
    Моя перша подорож закордон.
    Туреччина. Стамбул.

    Це була неймовірна відповідальність, передчуття дивовижних вражень та нових відчуттів. Неймовірно вдячна за таку можливість побачити країну, мову, літературу, історію, культуру і звичаї якої вивчаєш. Крок за кроком огортала краса величного міста, звідусіль охоплював колорит і традиційність мусульманського світу. Дивом і радістю було для мене побачити пам’ятки Сулеманіє, Айя Софію, Блакитну мечеть – саме в таких місцях зупиняється час і ти , переповнений щастям, натхненням і наснагою, розумієш, яка велична ця країна, яка прийняла тебе і відкрила тобі свою душу.
    З неосягненою цікавістю ми прямували до Стамбульського університету, що вразив нас своєю величчю і розмахом – попереду чекала відповідальна місія, поєднана з цікавістю і бажанням якомога більше побачити і дізнатися. Ми зустрілися зі студентами університету, які віднедавна вивчають українську мову та літературу: ділилися враженнями, досвідом, розповідали їм про роботу, досягнення своєї Альма-Матер, про те, як проходять наші пари, які цікаві зустрічі та заходи проводяться; спілкувалися про традиції наших країн та їх взаємини.

    Це була неймовірно тепла зустріч, варто відмітити, що це неймовірна гордість розуміти, що мову, яка є рідною для тебе, вивчають у інших країнах, а культура – здобуток і скарб поколінь, є нашою гордістю, якою ми повинні ділитися, яка об’єднує нас.

    Пацеля Анастасія, 1 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)

    З перших хвилин перебування у Стамбулі ви не вірите, що це місто може бути настільки величним.

    Для того, щоб закохатися у це місто вам не знадобиться багато часу, адже з першого погляду ви, самі того не розуміючи, вже живете тут у своїх мріях.

    Декілька разів відвідати історичну столицю Туреччини може видатися нецікавим? Ні, це неправда. Кожної секунди у Стамбулі ви дізнаєтесь все більше і більше. Прибувши додому, ви одразу починаєте сумувати за містом, де цілодобові затори на дорогах – це найбуденніша річ.

    Стамбул – місто, де в гармонії живуть речі, які не піддаються поєднанню: сучасні будинки, розташовані прямо біля старих, але чаруючих мечетей; базари поряд з гігантськими торговими центрами...

    Загалом, про красу Стамбулу можна говорити цілу вічність, але краще не казати, а поїхати і відкрити для себе одне з найкращих міст світу.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця