міжнародна співпраця

  • В Інституті філології відзначили 140 років визволення Болгарії від Османського поневолення

    Щороку 3 березня Болгарія відзначає національне свято – День звільнення від османських поневолювачів і воскресіння Болгарської держави. З 1396 по 1878 роки Болгарія входила до складу Османської імперії. У 1877-1878 роки країна здобула незалежність. Цьогоріч виповнилося 140 років з моменту визволення від Османського поневолення.

    22 березня в Інституті філології відбулося відзначення ювілейної дати за участі Посла Болгарії в Україні Красіміра Мінчева. Святкування зініціювали та організували Центр болгарської мови, літератури, історії і культури на чолі з доц. Оленою Чмир та кафедра слов'янської філології на чолі із її завідувачем проф. Ольгою Паламарчук. На заході були: заступник директора к.філол.н. Наталія Любарець, представники болгарської спільноти "Родолюбие", представники посольства, викладачі кафедри слов'янської філології та студенти, які вивчають болгарську мову.

    Привітала гостей заходу директор Центру болгарської мови, літератури, історії і культури Олена Чмир. Наступною слово взяла заступниця директора Наталія Любарець. Виступаючи, вонавона наголо на тому, що болгарська мова у Шевченковому університеті викладається вже 40 років, протягом яких тривають дружні українсько-болгарські відносини. Завдяки Посольству Болгарії в Україні, яке допомагає розбудовувати студії з болгаристики, дружба зміцнюється з роками.

    Зі словами вдячності до України, яка разом із іншими народами допомагала Болгарії 140 років тому звільнитися від ярма, виступив на події Посол Болгарії Красімір Мінчев

    Про визначних особистостей України, які зіграли ключові ролі у визволенні Болгарії від поневолення, розказали гостям студенти. Після екскурсу в історію студенти заспівали декілька народних болгарських пісень. Насамкінець Посол Болгарії із представниками посольства подякували організаторам та подарували книжки студентам.

  • Зустріч із Федерікою Могеріні

    Верховна представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні 12 березня 2018 року прочитала публічну лекцію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

    На початку заходу виступив ректор КНУ Леонід Губерський, який відзначив, що для Університету велика честь зустрічати у своїх стінах таку високу гостю, і подякував пані Федеріці за те, що вона знайшла час, аби зустрітися зі студентами та професорсько-викладацьким складом.

    Зустріч було організовано Міжнародним відділом КНУ під керівництвом проректора Петра Беха.

    Такі зустрічі сприяють всебічному розвиткові студентів.

  • Семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних / наукових виданнях»: анонс

    Кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур запрошує на практичний семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних/наукових виданнях» за участю Тома Томпсона.

    Під час проведення семінару доповідач оратиметься на свій багаторічний досвід викладання писемного академічного мовлення та редагування наукових статей, надасть рекомендації щодо ефективної підготовки свого дослідження для публікації у англомовних наукових журналах.

    Захід відбудеться 13 березня о 13:00 в читальній залі Інституту філології
    Під час семінару слухачі дізнаються:
    - як зробити оптимальний вибір видання для публікації статті про своє дослідження,
    - яким стилістичним нормам та умовам структурування має відповідати англомовна стаття,
    - як запобігти типових помилок у мовному оформленні,
    - як зробити свою статтю привабливою з наукової точки зору та вартою скорішого опублікування у авторитетних зарубіжних виданнях.

    Участь у семінарі безкоштовна. У зв’язку із обмеженням місць для участі потрібна попередня реєстрація. Для реєстрації повідомте про себе такі дані як: П.І.Б. , кафедра, посада, контактний телефон на адресу: acadwriting@ukr.net. Кінцевий термін подачі заявки – 10 березня 2018 року.

    Довідка:

    Тім Томпсон викладав англійську протягом 15 років в університеті, зокрема 8 років у Корейському інституті передових технологiй (KAIST) — провідному навчальному та дослідницькому університеті південної Кореї (м. Теджон). У лютому 2016р. він заснував компанію Archer English Consulting (Арчер Інгліш Консалтінг), на базі якої надає послуги редагування наукових видань, проводить тренінги з формування презентаційних умінь та умінь академічного письма в державних установах, університетах, дослідницьких інститутах у Кореї, Європі, Азії та Близькому Сході, зокрема дводенний тренінг для топ-фахівців з ядерної енергетики з підготовки до публікації наукових статей англійською мовою. Більш детально познайомитися з проектами Тіма Томпсона можна на його персональному вебсайті timthompsonelt.com.

  • Україністика в Бухаресті: досвід стажування

    Під час стажування в Бухарестському університеті асистент Інституту філології Богдан Горват поспілкувався з керівницею секції україністики кафедри слов’янських мов Бухарестського університету доктором Альоною Біволару про специфіку навчання студентів у Румунії

    Як почалася Ваша пригода з україністикою? Чи був це свідомий вибір і чи все склалося так, як Ви це собі уявляли на початку навчання?
    Після отримання ступеня магістра слов’янської філології у 2005 році на факультеті іноземних мов та літератур професор Іван Ребошапка, викладач української мови, запропонував розширити тематику моєї дисертації, якою керував. Тема стосувалася запозичень з англійської мови й загалом української. Це була єдина докторська школа факультету для всіх спеціальностей (понад 35 іноземних мов). Мені вдалося скласти іспит із загальної лінгвістики і стати єдиною аспіранткою з секції слов’янських мов, яку закінчила у 2010 році. А з 2008 року я почала викладати студентам курс Синтаксис української мови під керуванням професора-фольклориста Ребошапка.

    Як викладається українська мова? Які основні підходи застосовують викладачі секції і якими матеріалами користуються? Чи працюєте над власними методичними розробками?
    До 2000 року до секції української мови вступали студенти, для яких рідна – українська. Сьогодні більшість наших студентів – румуни. Ми враховуємо досвід українських колег, які викладають українську іноземцям. Тому викладання ведеться у плюралістичному міжкультурному і міжмовному ключі. Працюємо над створенням оригінальних курсів зі структури української мови і практичного курсу. Наразі сподіваюся, що у 2018 році буде опубліковано румунсько-український словник із юридичної та економічної лексики. Бо попередній загальний румунсько-український словник був укладений ще 1964 року.

    З якими українськими університетами співпрацюєте? Чи мають студенти можливості мовного стажування в Україні?
    Ми маємо протокол про співробітництво, укладений між Бухарестським і Чернівецьким університетами. Також у нас налагоджені контакти з Посольством України в Румунії. Завдячуючи їм, наші студенти мають можливість відвідувати двотижневі курси української мови та літератури в Чернівцях. Але так лише останні два роки, бо до цього років десять не мали ніякої нагоди відвідати українські факультети. Звичайно, таке стажування є корисним, але вважаю, що це недостатньо для справжнього мовного прориву для студентів які, нагадую, починають вивчати українську з алфавіту. Та є проблема, що вже кілька років протокол в сфері освіти між урядами Румунії і України залишається неукладеним. Тож ми не маємо інших варіантів для підтримки наших студентів. Було би чудово, якби ми знайшли й інших партнерів в Україні для обміну студентами.

    Скільки студентів у секції української мови?
    Зараз набір студентів для всіх слов’янських мов (окрім російської) оголошується раз на два роки, а група складається з 15 студентів. Українську мова та літературу вивчають як спеціалізацію, тобто першу іноземну. Сьогодні майже 30 студентів обрали своєю майбутньою професієї українську філологію. Кафедра має дві групи (2-ий і 3-ій рік навчання), серед яких двоє студентів – етнічні українці. У містах Сучаві або Клуж-Напоку, де живе значна кількість української діаспори, в місцевих університетах теж діють секції з української мови та літератури.

    Який відсоток бакалаврів вступає до магістратури на україністику?
    Болонська система, до якої ми приєдналися, передбачає що наші випускники-бакалаври за три роки навчання матимуть рівень В1-В2, а за два наступні роки магістратури зможуть опанувати українську на С1. Але в цих відділах студенти не мають можливостей брати участь в літніх школах чи отримати стипендії на семестр. Тому більшість з них обирають інші програми магістратури. Тільки 30 відсотків вступають на магістерську програму «Слов'янські культурологічні студії: Росія і слов’янські країни Центральної і Східної Європи», на якій вони можуть продовжувати вивчати українську.

    Які сьогодні основні напрямки наукової діяльності кафедри, зокрема секції україністики? Нещодавно ви проводили конференцію присвячену українській мові в Румунії. Розкажіть, будь ласка, про цей захід.
    Щороку наша кафедра традиційно організовує міжнародну конференцію. Цьогоріч вона мала назву "Румунська славістика і діалог культур" (22-23 вересня 2017). У заході брали участь також викладачі Чернівецького та Львівського університетів. Ми мали спеціальну секцію, присвячену 150-річчю від дня народження Осипа Маковея. Були й інші заходи цього року – Міжнародний симпозіум "Іво Андріч у європейському контексті"(12 жовтня 2017р.), Міжнародний симпозіум "Павло-Йозеф Шафарик – 180 років румунських славістичних студій" (26 жовтня 2017р.), наукова сесія "Генії та поетичне мистецтво" (5 травня 2017 року).
    Остання Міжнародна конференція "Українці в Румунії – історія, сучасність та перспективи" (18-19 листопада 2017р.) була організована Союзом українців Румунії, Бухарестським університетом, Товариством славістів Румунії за фінансової підтримки СУР-у. Серед партнерів заходу – Клузький університет, Сатумарський повітовий музей та Національне телебачення Румунії. П’ять секцій, де взяли участь представники Румунії та України, охопили питання літератури, лінгвістики, фольклору, історії і історіографії українців Румунії та румунсько-українських відносин. Під час конференції були розмови щодо проекту книги-студії про історію українців Румунії.

    Знаю також, що в планах тиждень української культури в Бухарестському університеті. Як проходить підготовка до цієї події?
    У 2017 року Бухарестський університет розробив проект "Міжнародні тижні Бухарестського університету" (SIUB) через низку заходів, присвячених культурі різних країн. І наш Департамент кожного травня організовує тиждень слов’янських культур, у рамках якого ми організовуємо День української культури.
    Ми провели літературний вечір за участі українських поетів. Цьому фінансово посприяв Союз Українців Румунії. Разом із посольством України в Румунії та студентами секції плануємо конкурс декламації та вікторину з української культури. Будуть також виступати студенти секції із музичною освітою та гурт Зоря, учасниками якого є українці з Румунії.

    Автор – Богдан Горват

    *більше про україністику в Бухаресті і д-ра А.Біволару – у доданому файлі

  • Делегація філологів взяла участь у Дванадцятій міжнародній конференції Інститутів Конфуція в м.Сіань (КНР)

    З 10 по 17 грудня делегація філологів взяла участь у роботі Дванадцятої міжнародної конференції Інститутів Конфуція в Сіані (КНР). До складу делегації увійшли Олександр Гончаренко – директор Інституту Конфуція та Кевень Сунь – заступник директора Інституту Конфуція. 146 країн світу, більше ніж 2500 учасників, більше 525 Інститутів Конфуція та 1113 класів Інституту Конфуція взяли участь у роботі конференції. На конференції мова йшла про стан викладання китайської мови у світі, проведення культурних заходів, збільшення місць проведення кваліфікаційного іспиту на знання китайської мови (HSK), підвищення рівня викладання китайської мови при Інституті Конфуція, розробка навчальних матеріалів різними мовами, підтримка розвитку Інституту Конфуція, а також розширення контактів з навчальними закладами, де є студенти, які вивчають або мають намір вивчати китайську мову.

    14 грудня відбулася робоча зустріч з керівництвом Політико-правового університету м.Сіань, на якій обговорили можливе стажування як студентів, так і викладачів.

    16 грудня Інститут Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка взяв участь у Міжнаціональному форумі та благодійній церемонії вручення навчальної літератури в рамках державної ініціативи «Один пояс, один шлях» за участю Пекінського університету іноземних мов, Видавництва навчальної та дослідницької літератури іноземними мовами, на якому нашому університету було проголошено виділення навчальної та наукової літератури з доступом до електронних ресурсів на суму 150 тисяч юанів. Офіційна церемонія передачі запланована на травень 2018 року.

  • Студенти-арабісти знайомляться з сучасним єгипетським кіно

    12грудня студенти-арабісти, директор Єгипетського центру арабської мови та культури Інституту філології Олена Хоміцька та викладач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інна Субота відвідали Посольство Арабської Республіки Єгипет з метоюперегляду єгипетського фільму мовою оригіналу і його подальшого обговорення. Подібні заходи вже стали доброю традицією і відбуваються на регулярній основі. Надзвичайний і Повноважний Посол Єгипту пан Хоссам Ельдін Мохамед Алі привітав гостей, розповів про вибір фільму та побажав приємного перегляду.

    Цього разу було обрано фільм «Автомобіль з александрійськими номерами» (“Mallaki Eskenderiya”, 2005) єгипетської режисери Сандри Нашат. Кінострічка поєднує елементи трилеру та детективу, характеризується динамічним сюжетом та має несподівану розв’язку. Фільм став переломним моментом в кар’єрі багатьох акторів, які знялися в ньому, і був високо оцінений кінокритиками.

    Після перегляду фільму студенти поділилися враженнями від побаченого і подякували пану Послу та співробітникам Посольства за гостинність та увагу до питання вивчення арабської мови в Інституті філології. Пан Хоссам Ельдін Мохамед Алі запевнив, що Посольство і надалі підтримуватиме подібні заходи та буде знайомити студентів, які вивчають арабську мову, з єгипетською культурою і найкращими зразками класичного та сучасного кіномистецтва Єгипту.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

  • Відкриття скульптури "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу" у ботанічному саду

    Кожен народ має свого пророка. Так, у китайців є Ду Фу, а в українців - Тарас Шевченко. Ці два поети жили у різні тисячоліття, їх різнять культури, але об'єднує схоже світобачення, філософія серця та бронзова скульптура "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу", яку створив до 25-ліття українсько-китайських дипломатичних відносин китайський скульптор У Вейшань. Подвійний пам'ятник відкрили 14 грудня в ботанічному саду імені О.Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка за участі ректора Леоніда Губерського, віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка, Посла КНР Ду Вея, студентів та інших киян. Скульптура вражає, адже кожен митець постає, наче зі сторінок однієї книжки. Вони спілкуються у цій споруді, хоча насправді їх розділяють тисячоліття, територія, культури.

    Таке мистецьке поєднання У Вейшаня окреслило новий напрям компаративістичних шевченкознавчих дослідження для філологів.

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

  • Зустріч із професором Корейської дипломатичної академії в ІФ

    14 грудня в Інституті філології відбулася зустріч із викладачем Корейської дипломатичної академії проф. Ко Дже Намом.

    Професор розповів про політичну ситуацію Південної Кореї на світовій арені. Ко Дже Нам не оминув питання про тривалу кризу на Корейському півострові, підкреслюючи те, що Україна підтримує Південну Корею в ООН у боротьбі з північним сусідом. Південна Корея за останні роки допомогла Україні гуманітарною допомогою більш ніж на 2 мільйони доларів, надала 20 поїздів Хьонде (Хундай), створила більше тисячі робочих місць в Україні (було зазначено що тільки компанія Самсунг надала роботу в Україні восьмистам українським спеціалістам).

    Зустріч було організовано кафедрою мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії на чолі з проф. Іваном Бондаренком.

    Лекцію відвідали студенти кореїсти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету та викладачі. Лекція була корейською мовою. В планах на майбутнє відміна віз українцям на короткострокове перебування в Кореї та запровадження прямого авіасполучення.

    Текст, фото - Дмитро Андріанов

  • Іnformation about grants

    The Shevchenko Scientific Society in the United States of America will award grants during 2017-2018 in the following categories: Research Grants, Conference Travel Grants, and Dissertation Research Grants.

    1) Research Grants. The Shevchenko Scientific Society in the U.S. will award grants in 2017-2018 for research on a wide range of topics and issues related to Ukrainian Studies. While priorities are given to projects in the humanities and social sciences, proposals for research in other fields and disciplines are welcome if they will make important contributions to Ukrainian Studies.
    Individual grants are limited to a maximum amount of $5000, or $7,500 if there are two or more scholars supported by the grant.

    2) Conference Travel Grants support the applicant​'s​ participation in scholarly conferences at which the applicant is presenting a paper or participating in a panel focused on issues related to Ukraine and Ukrainian Studies. Support funds are expected to cover primarily travel expenses of the applicant to and from the conference site from their home country.
    Applicants should hold at least an MA/MS degree in a field related to their topic of research and conference presentation.
    The ​maximum amount to be awarded for individual Conference Travel Grants is $1000.

    3) Dissertation Research Grants are available for dissertation research projects on issues related to Ukraine and Ukrainian Studies. Preference will we given to topics in the humanities and social sciences, but applications for research in other fields will be accepted and evaluated as to the relevance and importance of their contribution to Ukrainian Studies.
    Dissertation Research Grants are open to graduate students of all countries, disciplines, and ethnicities. Applicants must be currently enrolled in universities or research institutes as aspiranty for Kandydat Nauk degrees or candidates in Ph.D. programs.
    The maximum amount of individual grant awards is $1000.

    Applications with all required documents in electronic format must be received by the Shevchenko Scientific Society in the U.S. by March 1, 2018 (for Conference Travel Grants and Dissertation Research Grants there is an additional deadline - October 1, 2017) at grants@shevchenko.org.

    http://www.fulbright.org.ua/uk/news/397/shevchenko-scientific-society-gr...

  • Румейська мова в Україні: історія, сучасність, перспективи

    23 листопада в Центрі елліністичних досліджень та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч з дослідником діалектів етнічних греків України, ентузіастом збереження та відродження цих мов Олександром Рибалком. Пан О.Рибалко є членом київського грецького товариства «Енотита», що активно займається популяризацією мов етнічних греків України. Унікальність греків України в тому, що ця, єдина в культурному плані, етнічна група спілкується двома мовами, які належать до різних мовних родин – індоєвропейської та алтайської (румейську використовують еллінофони, урумську – тюркофони). Обидві мови зараз перебувають в складних умовах обмеження кола носіїв та загрозу асиміляції з боку більших, споріднених мов їхніх сімей (грецької димотики та кримськотатарської). П. О.Рибалко розповів про перипетії розвитку мов в 20 ст., складнощі визначення їхньої генези. Представив проекти (румейська та урумська на художніх листівках), покликані відродити інтерес до цих мов. Під час дискусії прозвучала думка про необхідність ініціації факультативних курсів румейської та урумської з метою пожвавлення їхнього використання в хоча б обмеженому обігу як культурного коду. Особливої ваги таке завдання набуває зараз, коли уруми та румеї України, що проживають в Донецькій області, опинились на лінії військового зіткнення, адже в такий спосіб українська спільнота продемонструє, наскільки для неї є важливим збереження національної самобутності греків України.

    Матеріали – Центр елліністичних студій та грецької культури

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця