міжнародна співпраця

  • Зустріч з Аташе з питань освіти Посольства Турецької Республіки

    26 квітня на базі кафедри тюркології за ініціативою ректорату та підготовчого відділення Шевченкового університету відбулася зустріч з Аташе з питань освіти Посольства Турецької Республіки кандидатом історичних наук Екремом Калайли.

    Під час зустрічі високоповажний гість зазначив, що йому дуже приємно нарешті побувати в нашому університеті, побувати на кафедрі тюркології Інституту філології, про роботу якої він вже чув багато схвальних відгуків. Представник турецької амбасади висловив свою повагу і подяку проректору Володимиру Бурову, завідувачу підготовчого відділення Галині Усатенко та кафедрі тюркології і її завідувачу Ірині Покровській.

    Екрем Калайли також наголосив на тому, що відкриття Інституту імені Юнуса Емре, який знаходиться на відстані 200 м від Жовтого корпусу, також є знаковою подією в українсько-турецьких відносинах і двері цього інституту завжди відкриті для студентів КНУ імені Тараса Шевченка. «Ви можете будь-коли туди приходити, не чекати на офіційні події та запрошення. Так само і двері Посольства Турецької Республіки завжди відкриті для вас». – зазначив пан Екрем.

    Володимир Бугров від імені нашого університету висловив повагу високоповажному гостю за його візит до КНУ імені Тараса Шевченка. Володимир Анатолійович, виступаючи, зазначив, що Шевченків університет входить у три світові рейтинги, що дає можливість побачити шлях розвитку і водночас недопрацювання. КНУ за останні роки став різноплановим у сфері міжнародної комунікації, свідченням є підписані понад 270 угод про співпрацю з різними країнами світу. ІФ та КНУ загалом навчає стільки мов, чим не може похвалитися жоден виш України. Співробітники КНУ роблять все можливе, аби було комфортно громадянам із будь-якої країни і будь-якої національності. Свідченням є відкрита 4 роки тому за підтримки Туреччини освітня програма з вивчення кримськотатарської мови, а рік та два роки потому - із гагаузької та азербайджанської. Кафедра тюркології підтримує та розвиває зв'язки із тюркськими країнами, а відтак має стати для інших факультетів нашого університету містком у комунікації зі студентами тюркських держав. Також Володимир Анатолійович подякував Аташе за підтримку у розбудові тюркських студій у КНУ. На що високоповажний гість відповів: "Туреччина є сусідом і другом Україні, а друг повинен підтримувати друга у будь-якій ситуації". Міжнародна співпраця Шевченкового університету, зокрема з Турецькою Республікою відзначається позитивною динамікою. Минулого року ми приймали в нашому університеті Уповноваженого у справах освіти Турецької Республіки Єкту Сарача, а цьогоріч у Стамбульському університеті було відкрито спеціальність з вивчення української мови.

    Завідувач підготовчого відділення Галина Усатенко, підсумовуючи, сказала, що ми робимо спільну працю, тож приємно, що це двостороння взаємодія, яка сприяє зміцненню українсько-турецької дружби.

    Надалі пан Екрем спілкувався із турецькими студентами, які здобувають вищу освіту в Україні.

    Кількість турецьких студентів, які навчаються у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, як кількість українських студентів, які вивчають турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології, невпинно зростає. Це свідчить про посилення співпраці між нашими країнами та відкриття нових перспектив і векторів її розвитку.

  • Про Україну, Шевченків університет та Інститут філології від турецького науковця

    Український прапор, сповнений космічного натхнення, смислів та романтики від поєднання пшеничних полів з неймовірно синім небом, відображає скромність і довговічність країни та її людей. Західні туристи ще не в повній мірі відкрили для себе Україну, яка нині налагоджує дуже тісну співпрацю з Туреччиною практично у всіх областях за принципом «безпрограшного співробітництва». Деякі з моїх співвітчизників стали в Україні власниками малих підприємців, відкрили для себе сферу туризму та навіть оселилися тут, а наша спільна історія, яка розпочалася з Роксолани (Гюррем Султан) і сьогодні відрізняється особливою динамікою завдяки інтенсивному туризму та українсько-турецьким шлюбам.

    Важливим чинником дружніх відносин між Україною і Туреччиною є національні меншини, які живуть на території України, зокрема, гагаузи, уруми, караїми, кримські татари, кримчаки, турки-месхетинці, які є автохтонними, а також належать до тюркських народів, що може здивувати. Є багато іммігрантів і робітників із Азербайджану та інших тюркських країн. Україна і Туреччина є ближчими один до одного з точки зору демографії через кримськотатарських тюрків і гагаузів.

    Я мав честь перебувати у стінах найпрестижнішого закладу вищої освіти України з нагоди захисту докторської дисертації «Діалектика релігійного і світського у турецькому мовно-культурному просторі» завідувача кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірини Покровської.

    На відміну від багатьох інших країн, Київський національний університет отримав свою назву на честь відомого письменника і художника Тараса Шевченка (1814-1861), національного героя, який не має військового походження, який відстоював українську мову та культурну ідентичність. Сьогодні КНУ імені Тараса Шевченка посідає досить високі позиції у світових рейтингах, що свідчить про рівень викладання та навчання українського вишу.

    Розташований в самому центрі міста на вулиці Володимирській Київський національний університет імені Тараса Шевченка має вже 184 роки історії, 2951 викладача, 14 факультетів, 195 кафедр, центри та інші академічні структурні одиниці; 70% студентів-бакалаврів, решта – це 23.354 українських та іноземних студентів, які здобувають на високому рівні післядипломну освіту практично в усіх сферах, зокрема, у сфері природничих і технічних наук. За високий науковий рівень і якість навчання цей університет відзначений як провідна дослідницька установа різноманітними національними і міжнародними нагородами. Три мільйони книг в університетській бібліотеці є важливим показником наукового потенціалу.

    Завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Покровська познайомила мене з головним корпусом університету, і я був вражений атмосферою цієї монументальної споруди, чарівною аурою минулих епох, часів, коли було створено цей університет. Класична архітектура, всередині на стінах університету розташовані портрети видатних діячів країни і університету, ніби дають змогу поглянути на події сьогодення очима історії.

    Незважаючи на скромні можливості, на базі Інституту філології здійснюється підготовка фахівців з 30 мов, включаючи навіть в'єтнамську мову, що вразило мене. Кафедра тюркології була заснована в 1995 р., відокремившись із кафедри східної філології факультету романо-германської філології і нині, на мою думку, є провідним закладом з вивчення турецької мови в Україні. Кафедра тюркології активно співпрацює у науковій сфері не тільки з Туреччиною, але й з відповідними науковими організаціями різних країн. На базі кафедри викладаються узбецька, азербайджанська, кримськотатарська, гагаузька мови, і що мене вразило найбільше – представлені наукові дослідження з туркменської філології. На мою думку, ще одним вагомим надбанням кафедри тюркології є те, що разом з провідними тюркологами на кафедрі працюють викладачі-носії тюркських мов.

    Під час мого перебування на кафедрі тюркології я мав змогу відвідувати лекції турецького викладача з університету «Киркларелі» Бюлента Хюнерлі, де неймовірно радісно було почути, як турецькою мовою вправно розмовляють українські, гагаузькі та кримськотатарські студенти. Кафедра тюркології – це провідний осередок тюркології в історії України, на чолі з її завідувачем Покровською І.Л., відомими тюркологами кафедри Арнаут Ф.І. та Алієвою З. К., а також досить молодим і прогресивним викладацьким колективом: Телешун К.О., Емірамазаєва А.С., Пишньоха О.А. й інші. Викладачами кафедри написано багато монографій з різних актуальних для сучасної тюркології тем, більшість досліджень присвячена турецькій мові, особливостям її викладання, що справляє позитивне враження про роботу кафедри. Студентки кафедри тюркології Софієнко Інеса й Томин Ірина, які наразі вчаться на магістратурі в Анкарі і вільно декламують доповіді турецькою мовою, є взірцевими її представниками. Крім цього, особливої уваги заслуговує доцент кафедри Федора Арнаут, яка представляла кафедру тюркології та Україну в цілому під час свого перебування в університеті «Башкент» (Турецька Республіка).

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка відомий своїми науковцями українського походження, які працювали у сфері сходознавства, османістики, і визнані у всьому світі. Серед них - Омелян Пріцак (1919-2006) та Олександр Гаркавець (н. 1947). Кафедра тюркології тісно співпрацює з Турецькою Республікою за посередництвом таких установ, як Посольство Турецької Республіки в Україні, Турецьке агентство зі співробітництва та координації при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки (ТІКА), Культурний центр імені Юнуса Емре тощо. Кафедра тюркології активно організовує та проводить різноманітні заходи у мистецькій, культурній та соціальній сферах, що сприяє знайомству з Туреччиною, турецькою мовою та культурою в Україні, і, на мою думку, в майбутньому кафедра тюркології продовжуватиме відігравати дуже важливу роль у зміцненні зв'язків між Туреччиною та Україною.

    Сюер Екер, університет Башкент, Анкара (Туреччина)

  • Студенти-тюркологи у Стамбулі

    Якщо комусь доведеться побачити світ лише один раз, то йому слід звернути свою увагу на Стамбул
    Альфонс де Ламартин

    Протягом 14-17 квітня студенти-тюркологи на чолі з завідувачем кафедри тюркології д.філол.н. Іриною Покровською перебували у Стамбульському університеті (м. Стамбул, Турецька Республіка) у рамках навчально-туристичного візиту. Поїздка студентів і завідувача кафедри тюркології стала можливою за сприяння та фінансової підтримки ТОВ «STUDY WELL», яке покрило усі витрати, пов’язані з перельотом, проживанням, харчуванням та екскурсійною програмою.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська під час візиту зустрілася з представниками ректорату, зокрема начальником міжнародного відділу проф. Єшім Озер. Під час розмови пані Ешмін зазначила, що у липні 2018 р. планується візит ректора Стамбульського університету проф. Махмута Ака та викладачів кафедр слов’янських мов і літератур та турецької мови і літератури до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для обговорення програми подвійного дипломування між Стамбульським університетом та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Нагадаємо, що у зазначеному турецькому виші нещодавно відбулося відкриття спеціальності з української мови, під час якого міністри обох держав домовилися про плідну співпрацю у сфері освіти. У рамках домовленостей уже цього літа (21 липня-5 серпня) студенти, які вивчають українську мову на базі Стамбульського університету, отримають змогу навчатися у літній школі в Київському національному університеті. Саме студенти-україністи будуть викладати українську мову у школах відповідно до новоприйнятої постанови Кабінету Міністрів Турецької Республіки. Приємно, що у свою чергу Стамбульський університет запропонував організувати літню школу для студентів-тюркологів Шевченкового університету.

    Під час перебування у Туреччині українські студенти мали змогу побачити величне місто у цвітінні тюльпанів. Молодь відвідала парк Емірган та насолоджувалась прогулянкою узбережжям Босфору. Найчарівніше місце у Стамбулі – це Гранд Базар. Тут якнайповніше відчуваєш всю силу та колорит життя турецького народу.

    Особливо захоплюючою та насиченою була зустріч зі студентами-тюркологами Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які наразі проходять мовне стажування в Стамбульському університеті.

    Програма візиту включала відвідування занять з української мови, під час яких студенти обмінялися досвідом щодо вивчення національної культури та іноземних мов. Українські мандрівники допомогли студентам Стамбульського університету у виконанні завдань з аудіювання та представили свої українськомовні презентації про українську культуру. Студенти ІФ від щирого серця подарували українському відділенню Стамбульському університету збірки творів відомих українських письменників (Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка та Лесі Українки).

    Учасники стажування повернулися на Батьківщину щасливі, плануючи нові зустрічі та проекти. Зокрема, семестрове мовне стажування у Стамбульському університеті у 2018-2019 н.р.

    Відгуки студентів:
    Протченко Анастасія, 1 курс, турецька група (дитина-інвалід)

    Колись я чула таку фразу: «Буває рік невартий дня, буває день, що вартий року». Подорож до Стамбулу можна схарактеризувати саме так. Без перебільшення зазначу, що це надзвичайна можливість зробити крок уперед у розумінні світу, доторкнутись до історії турецького народу.

    Ми гуляли містом, пізнаючи життя іншої культури та релігії. Мали змогу постійної практики турецької з носіями мови.

    Кожного дня в нас були цікаві наукові і туристичні заходи. У Стамбульському університеті я познайомилася зі студентами, які вивчають мою рідну мову і отримала змогу практикувати своє володіння турецькою.

    Надзвичайне враження залишилося від історичного Стамбулу. Коли я дивилась на багатобарвні будинки, старовинні мечеті у мене з’являлися сльози на очах від переконання наскільки величною є історія Османської Імперії. Я відчула себе частиною того світу.

    Моє серце переповнювала любов до щирої гостинності, здавалося б, чужих людей. Але попри національні особливості, традиції та звичаї – ми ставали єдиним цілим. З кожним студентом ми обмінювалися досвідом щодо вивчення мов, я отримала безцінні поради та нових друзів.

    Тому хочеться не просто повернутись сюди, а здається залишитись надовго…

    Дорошенко Юлія, 3 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)
    Моя перша подорож закордон.
    Туреччина. Стамбул.

    Це була неймовірна відповідальність, передчуття дивовижних вражень та нових відчуттів. Неймовірно вдячна за таку можливість побачити країну, мову, літературу, історію, культуру і звичаї якої вивчаєш. Крок за кроком огортала краса величного міста, звідусіль охоплював колорит і традиційність мусульманського світу. Дивом і радістю було для мене побачити пам’ятки Сулеманіє, Айя Софію, Блакитну мечеть – саме в таких місцях зупиняється час і ти , переповнений щастям, натхненням і наснагою, розумієш, яка велична ця країна, яка прийняла тебе і відкрила тобі свою душу.
    З неосягненою цікавістю ми прямували до Стамбульського університету, що вразив нас своєю величчю і розмахом – попереду чекала відповідальна місія, поєднана з цікавістю і бажанням якомога більше побачити і дізнатися. Ми зустрілися зі студентами університету, які віднедавна вивчають українську мову та літературу: ділилися враженнями, досвідом, розповідали їм про роботу, досягнення своєї Альма-Матер, про те, як проходять наші пари, які цікаві зустрічі та заходи проводяться; спілкувалися про традиції наших країн та їх взаємини.

    Це була неймовірно тепла зустріч, варто відмітити, що це неймовірна гордість розуміти, що мову, яка є рідною для тебе, вивчають у інших країнах, а культура – здобуток і скарб поколінь, є нашою гордістю, якою ми повинні ділитися, яка об’єднує нас.

    Пацеля Анастасія, 1 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)

    З перших хвилин перебування у Стамбулі ви не вірите, що це місто може бути настільки величним.

    Для того, щоб закохатися у це місто вам не знадобиться багато часу, адже з першого погляду ви, самі того не розуміючи, вже живете тут у своїх мріях.

    Декілька разів відвідати історичну столицю Туреччини може видатися нецікавим? Ні, це неправда. Кожної секунди у Стамбулі ви дізнаєтесь все більше і більше. Прибувши додому, ви одразу починаєте сумувати за містом, де цілодобові затори на дорогах – це найбуденніша річ.

    Стамбул – місто, де в гармонії живуть речі, які не піддаються поєднанню: сучасні будинки, розташовані прямо біля старих, але чаруючих мечетей; базари поряд з гігантськими торговими центрами...

    Загалом, про красу Стамбулу можна говорити цілу вічність, але краще не казати, а поїхати і відкрити для себе одне з найкращих міст світу.

  • Іспаністи з усієї України пройшли ХІІІ курс з дидактики викладання іспанської мови як іноземної

    12 квітня в стінах Інституту філології було проведено черговий ХІІІ курс з дидактики викладання іспанської мови як іноземної. Його було організовано Центром іспанської мови та культури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння Посольства Королівства Іспанії в Україні та Асоціації іспаністів України. А прочитали такий курс наші партнери з Кадіського університету (Іспанія), а саме: Марія дель Кармен Фернандез Молеро, Аркаітц Прієто, Хав’єр де Кос та Андрес Сантана Аррібас. На відкриття завітали Консул Іспанії в Україні пан Фернандо Паскуаль Хірон та радник з питань культури Посольства Республіки Аргентина пан Аріель Макс Санчес Ромеро. Прослухали такий курс викладачі та вчителі іспанської мови усієї країни, загалом більше 80 чоловік. Виявили зацікавленість до курсу і деякі з наших майбутніх фахівців, а нині студенти Інституту філології. На завершення всі слухачі отримали сертифікати учасників.

  • Візит делегації зі Швеції

    16 квітня до Київського національного університету імені Тараса Шевченка завітала делегація у складі 40 студентів із Вищої народної школи Літоріна, що знаходиться у шведському місті Карлскруна. Спочатку студенти відвідали Музей історії університету, а потім мали змогу послухати захоплюючу лекцію професора Костянтина Тищенка в Лінгвістичному музеї. Костянтин Миколайович розповів про давні зв'язки між нашими предками та скандинавами. Після цього делегація відвідала Інститут філології. Завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька познайомила гостей з нашим Інститутом, а потім відбулася жвава дискусія за участі студентів з Літоріни та студентів Інституту філології, які вивчають шведську мову.

  • Дні шведської культури в Інституті філології

    З 3 по 5 квітня в Інституті філології відбулися Дні шведської культури за участю шведського мистецтво- та літературознавця, викладача Вітфельдтської гімназії міста Ґетеборґа Ларса Елофссона. Подібний захід проходить вже вдруге за підтримки Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні. Лекції та воркшопи були відкриті для усіх, хто цікавиться шведською культурою, тож, у ці дні нашими гостями були, зокрема, студенти Інституту журналістики, а також учні Скандинавської гімназії, котрі вивчають шведську мову.

    3 квітня студенти мали змогу під керівництвом Ларса Елофссона взяти участь у воркшопах, присвячених класичній шведській літературі. В центрі уваги були твори Івара Лу-Юханссона та Х'яльмара Сьодерберга.

    4 квітня відбулися відкриті лекції на тему ”Шведське мистецтво” та ”Життя і творчість Сельми Лагерлеф”. В урочистій частині заходу взяли участь представники Посольства Швеції в Україні – заступник голови дипломатичної місії Луїз Моршінг, керівник відділу культури та економіки Лінн Герфаст та офіцер з питань культури, преси та інформації Тетяна Некрасова. Лінн Герфаст, зокрема, відзначила роль Інституту філології в поширенні в Україні інформації про Швецію, її мову та культуру. Від імені Інституту філології гостей привітали заступник директора з міжнародних зв'язків Наталя Любарець, завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька та професор кафедри Олена Материнська. Вони наголосили на тому, що останніми роками спостерігається пожвавлення інтересу до вивчення шведської мови. Все більше студентів вивчають шведську мову в Інституті філології, й цього року зі шведської філології вперше буде проходити набір до магістратури. Після урочистої частини студенти Інституту філології та гості занурилися у світ шведського образотворчого мистецтва та літератури. Завершився цей день спільним виконанням традиційних шведських пісень під акомпанемент.

    5 квітня пройшли захоплюючі воркшопи зі шведської риторики. Студенти отримали змогу потренуватися у вмінні виголошувати промови шведською мовою під керівництвом досвідченого фахівця зі Швеції.

    Дні шведської культури і візит Ларса Елофссона до Києва завершилися. Але співпраця з Вітфельдтською гімназією триває. Вже наступного тижня студентка другого курсу Інституту філології Ірина Шатохіна вирушає до Ґетеборґу для місячного стажування в гімназії.

  • "Опанувавши перську, можна із впевненістю сказати, що ви навчилися співати"

    30 березня відбувся науково-практичний семінар "Вивчення перської мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: шляхи зміцнення та вдосконалення", присвячений 15-й річниці створення Центру іраністики.

    "Студії з іраністики у Шевченковому університеті розбудовуються завдяки кафедрі мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології. Викладачі організовують конференції, літературно-мистецькі заходи, що сприяє глибшому пізнанню перської культури. Таким чином студенти вивчають не лише мову і літературу, а й занурюються у сутність нашої країни. Висококваліфіковані фахівці-іраністи Інституту вчать студентів мови Гафіза. Перська - це одна із наймелодійніших мов світу, опанувавши її, можна із впевністю сказати, що ви навчилися співати",-

    зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської республіки Іран в Україні, виступаючи на семінарі.

    Пан Мохаммад Бегешті Монфаред привітав Центр іраністики із ювілеєм та Новрузом та побажав й надалі розвивати іранознавство в Україні. Пан Посол до семінару зустрівся із ректором Шевченкового університету Леонідом Губерським та студентами-іраністами. На зустрічі було підписано трьохсторонній договір про подальшу співпрацю і про матеріальну допомогу на навчання двом студентам Інституту філології.

    Привітав із 15-річчям всіх іраністів Інституту філології й проректор Петро Бех. Петро Олексійович підкреслив, що Шевченків університет підтримує добрі взаємини із іранською амбасадою, яка всіляко сприяє розвиткові іраністики в КНУ. Наступною на семінарі виступила завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директор Центру іраністики Олена Мазепова. Олена Вікторівна розповіла про історію становлення іраністики у Київському універистеті, закцентувала на сучасному стані та перспективах розвитку викладання перської мови в Інституті філології. На семінарі також виступили: викладач із Керманшанського університету (Іран) пані Сусан Джабрі, яка нині викладає перську для філологів Шевченкового університету, асистент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Ірина Лучко, студенти - Максим Карпенко та Юлія Мельник, які отримали матеріальну допомогу на навчанння від іранського посольства, а також інші студенти, які були на мовному стажуванні в Ірані.

  • Індонезійське кавування в Інституті філології

    Індонезія- країна із давніми кавовими традиціями. Кавова індустрія Індонезії нині стрімко розвивається. Переконатися у цьому змогли сходознавці нашого Інституту 23 березня. Цього дня Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії пригощав їх кавою. Кавування за участі пана Посла відбулося в рамках Фестивалю індонезійської кавової культури, який проходив в Києві 23-26 березня. Викладачі та студенти Інституту філології смакували справжню індонезійську арабіку з островів Ява і Балі та спілкувалися з представниками індонезійської амбасади. Нагадуємо, що декілька років тому в Інституті філології було відкрито освітню програму з вивчення індонезійської мови, а також Кабінет з індонезійської мови і літератури при кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.

  • Вперше у Туреччині відкрито спеціальність «Українська мова і література»

    27 березня за участі Міністрів освіти України і Туреччини Лілії Гриневич та Ісмета Йилмаза, а також голови Ради вищої освіти Туреччини Єкти Сарача, ректора КНУ імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, проректора Петра Беха та завідувача кафедри тюркології Інституту філології Ірини Покровської вперше у Туреччині було відкрито спеціальність «Українська мова і література».

    Спеціальність «Українська мова та література» відкрили на факультеті літератури кафедри слов’янських мов і літератур Стамбульського університету. За цією спеціальністю навчаються вже вісімнадцять студентів.

    Варто зауважити, що ще до відкриття спеціальності було налагоджено співпрацю із турецьким вишем. Свідченням є мовне стажування чотирьох студентів Шевченкового університету, які наразі перебувають на навчанні у Стамбульському університеті. А п'ять студентів з Туреччини зараз проходять мовну практику в КНУ, вдосконалюючи свої знання української. Уже майже 20 років в Інституті філології існує кафедра тюркології, діє центр турецької мови і культури. Співпрацю цих структур координує центр ТІКА.

  • БЕЛЬГІЙСЬКІ ГОСТІ В ІНСТИТУТІ ФІЛОЛОГІЇ

    23 березня в Інституті філології відбулася презентація спеціального випуску бельгійської франкомовної драматургії журналу «Всесвіт» і відзначення лауреатів Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу творів Жоржа Роденбаха, організованого Посольством Бельгії в Україні, Асоціацією викладачів французької мови України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

    На урочистості завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, Перший секретар Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль, інші представники бельгійської дипломатичної місії. Гості відзначили високий художній рівень представлених у визначному українському часописі творів і висловили надію, що невдовзі вони з'являться на сценах українських театрів. Про втілення цього мистецького проекту розповів ведучий заходу й упорядник номера «Всесвіту», доцент кафедри романської філології Дмитро Чистяк; він також розказав учасникам зустрічі про бельгійський франкомовний театр і творчість Ж. Роденбаха в контексті українсько-бельгійських культурних зв’язків.

    Президент Асоціації викладачів французької мови України, доцент кафедри романської філології Тетяна Гейко розповіла про роботу журі над розглядом понад 50 перекладів з усіх куточків України, засвідчивши, що мистецький рівень робіт щороку зростає. І ось настала зворушлива мить відзначення переможців із Києва, Чернівців та Горлівки цінними подарунками від Посольства Бельгії.

    Учасники зауважили, що співпраця між Посольством Бельгії в Україні й українськими партнерами вже стала доброю традицією, тож висловили сподівання, що наступного року знову зустрінуться на Тижні франкофонії для проведення нових мистецьких заходів, що зміцнять культурні зв’язки між Україною та Бельгією.

    Дмитро Чистяк

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця