міжнародна співпраця

  • Презентація книги польського професора Ярослава Лавського

    14 лютого до студентів-полоністів завітав професор Білостоцького університету Ярослав Лавський з презентацією своєї книги “Іронія. Історія. Геополітика”. Як зазначає сам автор, це збірка студіїв про польсько-українські культурні зв’язки, про етнографічне, мовне та культурне пограниччя. У книзі розміщені розділи про Лесю Українку та Івана Франка. Під час презентації професор Лавський розповів про вже надруковані праці та про свої наукові плани, зокрема разом із завідувачем кафедри полоністів професором Ростиславом Радишевським вони збираються видати книгу про Пауліна Свінціцького. Також презентацію відвідала радник з питань науково-освітньої співпраці Посольства Республіки Польща в Україні пані Емілія Ясюк, яка теж посприяла виданню цієї книги. Вона підкреслила, що діяльність Ярослава Лавського зміцнює зв’язки між Польщею та Україною.

    Після презентації професор Лукаш Забєльський провів лекцію про позитивізм та одного з найкращих публіцистів Польщі Зигмунта Глогера.

    Діяна Месхія
    Фото Валерія Попова

  • Використання лінгвістичних корпусів у перекладацтві

    На запрошення кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова до ІФ завітала к.філол.н. Марія Шведова (Київ – Єна, Німеччина) – розробниця Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК). Марія Шведова представила корпус студентам та викладачам, розповіла про принципи його укладання, особливості структури, проілюструвала, які саме регіональні особливості української мови можна досліджувати на зібраному в корпусі матеріалі.

    Учасники зустрічі дізналися, як задавати пошукові запити на сайті корпусу та поговорили про використання лінгвістичних корпусів у перекладацькій роботі.

    Для довідки. Корпусна лінгвістика - це розділ мовознавства, який за останнє десятиліття перейняв той досвід, який був накопичений в інших розвинених галузях, що об'єднуються терміном АОТ (автоматична обробка тексту), або ж АРТ (автоматичне розуміння тексту). Корпусна лінгвістика сьогодні має дві лінії розвитку — лінгвістичний аналіз тексту і інформаційний аналіз тексту. В Україні корпус текстів української мови розроблений співробітниками лабораторії комп'ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом Наталії Дарчук. Окрім цього існує Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) — це корпус української мови, призначений для здійснення лінгвістичних досліджень з граматики, лексики, історії української літературної мови, а також для використання під час укладання словників та граматик.

    Фото Валерія Попова

  • Завершення Тижня перської мови

    Протягом цілого тижня для всіх зацікавлених у східній культурі тривали заходи Тижня перської мови. Програму ретельно готувала кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу ІФ. У п’ятницю, 8 лютого, відбулося закриття Тижня. Доцент кафедри Анна Бочарнікова висловила сподівання, що такі дні мови і культури стануть щорічною доброю традицією. Урочистості очолювала завідувач кафедри Олена Мазепова.

    Зануритися в іранську культуру можна просто за 200 метрів від Інституту філології, на цьому наголошує кандидат філологічних кафедри Оксана Конончук, яка виступила з доповіддю про мистецтво Ірану в музеях України. На початку минулого року в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків було організовано виставку «Харизма Ірану», де були представлені, окрім експозиції самого Музею Ханенків, експонати з Одеського музею західного і східного мистецтва. Києво-печерського заповідника та Національного музею історії України. В Україні зберігається віддзеркалення кожного етапу історії Ірану за 1000 останніх років. Так, їх небагато. Однак, як каже перське прислів’я, жменька свідчить про велике.

    Музей чекає на співпрацю з ІФ. В експонатах – ціле поле для досліджень сходознавців нашого Інституту, адже досі на предметах є нерозшифровані написи чи сюжети. Необхідно вловити й вербалізувати риси іранського мистецтва, яким уже тисяча років.

    Слухачі лекції Оксани Конончук дізналися багато цікавого. Вона окреслювала загальні ознаки іранського мистецтва, переповідала легенди, розкодовувала символи, показуючи їх на прикладі експонатів Музею Ханенків. Дізналися про пластичність і виразність найдавніших зразків іранської кераміки. Почули, що латунь – популярний метал середньовічного Ірану, адже для побуту іранців характерний блиск, сяйво. У 12-14 ст. ще лишалася пам’ять про багатство ахеменідської та сасанідської культур, але економічно подальші династії вже не спроможні були оточити себе чистим золотом. Другий аспект: іслам, що прийшов до Ірану, – релігія аскези. Латунь, схожа на золото, стала йому заміною. Також розповідалося про блакитну кераміку. Адже всім відома синя порцеляна Китаю? Так от, синій керамічний пігмент винайдений на Близькому Сході, і лише згодом перекочував у Китай, де його так і називали – перський (магометанський) синій. Також в Ірані набула розквіту техніка люстрування кераміки (декорування скла, що надає йому веселкового блиску).

    Колосального розвитку зазнала й мініатюра середньовічного Ірану. Нею оздоблювали початок рукописів та присвяту Богу й пророку Мухамеду. Присутні почули про витоки сюжету «Божественної комедії» Данте: існує легенда про те, як архангел Джабраїл разом із Мухамедом переносилися на гори Синай, Віфлеємову та Храмову, потім ангели показували Пророку пекло та рай. Пізніше, із 17 ст., розвивається ісфаганська школа мініатюри, де виникає психологізм.

    Згадали й про іранський текстиль. З доповіддю про іранське килимарство виступила студентка Вікторія Щепа. На превеликий жаль, у 19 ст. предмети давнього мистецтва (халати, манускрипти) ділили чи розрізали на частини мародери, аби дорожче розпродати.

    А ще гості могли почути про традиційну музику Ірану. До Ісламської революції 1979 р. в країні більше побутувала поп-музика, а починаючи з 1980-х докладається багато зусиль, аби відродилася класична традиційна іранська музика. Про музичне мистецтво розповідав іранський музикант Міляд Кугпає-Заде. Традиційні музичні композиції зазвичай складаються з двох вступних частин, основної частини та кульмінації. В Ірані мешкають багато етнічних груп, тому в країні існує багато народних місцевих музичних традицій. Як створюється традиційна композиція? Митці обирають один із віршів визначних поетів (Сааді, Гафіза, Хайяма) відповідно до свого характеру та душевного стану, потім визначають стиль та, нарешті, створюють саму музику. За межами Ірану вона вважається сумною, основна причина цього – події історії Ірану, зокрема монгольська навала 13 ст., коли були спалені бібліотеки, знищено багато пам’яток культури, населення пережило багато лиха. Тоді ще не існувало сучасного нотного запису, мелодія передавалася усно, від людини до людини.

    Після занурення в культуру давню гості могли побачити Іран сучасності, адже там нещодавно перебували на мовному стажуванні студентки Інституту філології Катерина Дросенко, Еліна Абдулаєва та Юлія Рябоконь, які й презентували цікавинки з мандрів. Тиждень перської мови завершився частуванням від Посольства Ісламської Республіки Ірану.
    Текст: Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов.

  • Візит директора Австрійського культурного форуму в Києві Ульфа Гаусбрандта

    У середу, 5 лютого, на кафедру германської філології та перекладу Інституту філології завітав директор Австрійського культурного форуму в Києві пан Ульф Гаусбрандт. Він провів перемовини з представниками кафедри та Центру німецької мови і культури про перспективи співпраці. Зустріч особливо важлива з огляду на те, що 2019 рік проголошено роком австрійської культури в Україні та української культури в Австрії. У планах кафедри - участь у виданні антології австрійської літератури, зустрічі з науковцем Інституту транслатології Віденського університету пані М.Дабіч, сприяння посольству Австрії в організації культурних заходів.

    Марія Іваницька
    Фото Валерія Попова

  • Розпочався тиждень перської мови та іранської культури

    Тиждень приурочено до 40-річчя перемоги  Ісламської революції, яка стала відправною точкою у розвиткові сучасного Ірану. 11 лютого 1989 року іранський народ переміг деспотію та звільнився від іноземних загарбників, які на той час очолювали стратегічні сфери країни. Це була боротьба народу проти діючого режиму, за якого існувала однопартійна система, гноблення та утиски. Іранці прагнули бути господарями у своїй країні, мати свободу та демократію. У результаті протистояння вони вибороли свою незалежність. І ось уже як 40 років Республіка Іран входить у рейтинг провідних країн світу. Вона розвивається і активно співпрацює із різними країнами світу, у тому числі й з Україною. Зважаючи на це, іраністи Інституту філології та КНЛУ за підтримки Посольства ісламської Республіки Іран в Україні організували тиждень перської мови та іранської культури. Урочисте відкриття відбулося 4 лютого. Вітальні слова на зібранні виголосили Посол ІРІ п.Манучегра Мораді, заступник директора Катерина Білик, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова. Із доповіддю про українсько-іранські зв'язки на відкритті виступила доцент зазначеної кафедри Тетяна Маленька, а студенти-іраністи продекламували перську поезію. Програма тижня насичена і передбачає всебічне ознайомлення із Іраном та його особливостями. Тож охочі можуть долучитися до святкування.

     

    Фото Валерія Попова

  • В Інституті філології відбулося відкриття Міжнародної конференції з питань юридичного перекладу

    У стінах Інституту філології впродовж двох днів, 16 та 17 січня, відбуватиметься Міжнародна конференція «EU Translated», спрямована на поліпшення якості перекладу саме в законодавчій сфері, а також обмін досвідом між викладачами університетів, перекладачами та держслужбовцями. Організатори заходу: проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (скорочено – «Association4U»); всеукраїнська комунікаційна кампанія «Moving Forward Together / Прямуємо разом»; Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Співорганізатором конференції є КНУ імені Тараса Шевченка.

    Учасники були раді дискусії в межах конференції, адже сьогодення диктує нам нові виклики. Для кращої імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС необхідні якісні юридичні переклади, адже не завжди можемо використати акти й закони мовою оригіналу. Ми маємо бути ближчими до ЄС. Професор Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи, наголосив: переклад міжнародних законів – це завжди важливо, відповідально й цікаво. Не випадково конференція відбувається в одному з ключових перекладацьких осередків України – Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Петро Олексійович згадав і про унікальний у світі Лінгвістичний музей, заснований 1992 року. Від Інституту зустрічали високоповажних гостей заступники директора Інституту філології Катерина Білик і Людмила Смовженко.

    Серед вітальних слів, що відкривали захід, була промова Голови представництва Євросоюзу в Україні Хюга Мінґареллі. Також гості могли почути виступ випускниці Університету Ольги Стефанішиної, гендиректора Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вітав учасників конференції Цезар Херма, ключовий експерт з адаптації законодавства «Association4U».

    В англомовній конференції беруть участь багато фахівців з-за кордону, зокрема директор Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії Меріт-Ене Ілья, яка говорила про інституційні рамки перекладу законодавчих актів ЄС.

    Офіційні документи вже давно й успішно перекладають мовами Європейського Союзу, колеги з ЄС можуть поділитися досвідом. Кажуть, що важливий баланс швидкості та якості юридичного перекладу, адже трапляються й помилки в перекладених документах. Необхідні узгодження та гармонізація законів України та ЄС у політичній, економічній та соціальній сферах. Запорукою цього, на думку фахівців-доповідачів, є зокрема гарний переклад.Нині розвиваються технології та машинний, автоматичний переклад, корисний на зустрічах і презентаціях, але в законодавстві все одно потребуємо перекладачів, які перевірять машинний текст. Потребуємо також координаційний центр, аби переклад став інституціоналізованим. Звісно, необхідна база для перекладу: бібліотеки, словники та ін.

    У межах Міжнародної конференції заплановано 7 секцій за такими темами: «Інституційні рамки та організація», «Технології», «Якість перекладу», «Компетенції та кваліфікації», «Виклики української мови», «Термінологія» і «Професійна підготовка та нарощування потенціалу перекладачів».

    Юлія Кузьменко

  • Літні курси японської мови при Університеті Тенрі

    УВАГА!
    ЛІТНІ КУРСИ ЯПОНСЬКОЇ МОВИ ПРИ УНІВЕРСИТЕТІ ТЕНРІ
    19-20 днів у ЯПОНІЇ в липні 2019 року:

    Інтенсивний курс навчання японської мови з отриманням відповідного сертифікату Університету Тенрі, проживання в гуртожитку з усіма зручностями (татамі, кондиціонер, душ, пральні машини тощо), 2-разове харчування, оренда велосипеда, цікаві екскурсії в Осаку, Нару, Кіото і на узбережжя Тихого океану, трансфер з/в аеропорт «Кансай».

    Літні курси японської мови при Університеті Тенрі (Японія, преф. Нара, м. Тенрі), який є давнім університетом-партнером КНУ, та Центр японської мови і літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка оголошує набір усіх охочих студентів, викладачів та співробітників КНУ у групи з вивчення японської мови на літні курси університету Тенрі (Японія). Групи формуються відповідно до рівнів: початковий / середній / просунутий.

    ВАРТІСТЬ: 1000 USD – авіапереліт Київ-Осака-Київ (оплата в лютому 2019 р.); 1000 USD – навчання, проживання, 2-разове харчування, оренда велосипеда, екскурсії, трансфер з/в аеропорт (оплата в липні після прибуття до Університету Тенрі).

    За довідками звертатися за тел: 239-33-86; 239-31-17 (Японський центр); (063) 640 29 69 (Волох Анна Миколаївна), або за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка 14, Центр японської мови та літератури (каб. 22).

    Вивчення японської мови можна продовжити з вересня 2019 р. на мовних курсах Центру іноземних мов Інституту філології КНУ.

  • Концерт «Україна-Японія» до 85-річчя імператора та Дня Збройних сил України

    Справжнє японське свято 6 грудня підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-східної Азії. Це був також сюрприз для завідувача Івана Бондаренка, який повернувся зі стажування. Головний режисер шоу талантів – Катерина Шурко. Вона вболівала в першому ряді за кожним виступом, і жоден з учасників її не підвів: оплески вирували!

    Ведуча Андріана Голубка спершу запросила на сцену актової зали ІФ Анастасію Стуконог. Дівчина виконала акапельно авторський переклад японською української народної пісні «Ой у вишневому саду». Іван Петрович не втримався й на кілька хвилин перервав виступи, аби подякувати за чудову організацію й таланти своїх студентів. Настя, на його думку, довела, що учень може перевершувати вчителя. До вітального слова долучилася заступник директора з навчально-методичної роботи Людмила Смовженко.

    Програма тривала. Третьокурсниці Ганна Лихацька, Віталіна Порада, Тетяна Селіверстова, Дар'я Рогожинська, Ольга Довгаль та Ольга Падалка із запалом станцювали під популярну японську музику. Їхні колеги Ганна Зубок, Анастасія Страшко, Надія Семенова та Оксана Українець виступили з уривком роману "Макура-но соші" Сей Шьонаґон. Студентка 1 курсу магістратури Катерина Голомах представила власний переклад поезії танка про дощ, сніг та росу, розмірковуючи, що думають японці про таку погоду, що маємо нині за вікном. Христина Петрушенко (4 курс) продовжила перекладацьку ноту концерту поезій імператора та імператриці. А другий курс магістратури спершу потішив перекладом Шевченкового «Заповіту». А потім Ніна Соловйова, Оксана Полозенко, Альона Колдаєва, Вікторія Шумай, Ольга Сілівра і Тамара Берчук зіграли гумористичну сценку «Японська література за 5 хвилин» (такий собі експрес-курс до іспиту). Студентка 1-го курсу магістратури Оксана Полозенко виконала сучасну японську пісню у стилі рок. Слухач курсів японської мови при університеті, лаборант кафедри тюркології Зульфія виконала пісню "Сакура" під акомпанемент гавайської гітари. Єлизавета Адаменко виступила з лекцією-майстер-класом зі зв’язування мотузкою "шібарі", моделлю виступила викладач японської мови Тетяна Дибська. Свято вдалося! І гості, й організатори відпочили душею.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Міжнародні дні словенської культури в ІФ

    Цими грудневими днями в усіх університетах світу, де вивчається словенська мова, проходять Міжнародні дні словенської культури, які цьогоріч присвячені 100-ій річниці з дня смерті класика словенської літератури Івана Цанкара.

    В рамках відзначення цієї дати до Київського університету імені Тараса Шевченка завітали словенські поети – Вероніка Динтиняна, Блаж Божич і Гашпер Малей.

    3 грудня 2018 року в кабінеті Шевченкознавства Інституту філології відбулася розмова-дискусія «Форми конструювання культу письменника: І.Цанкар і Т.Шевченко», в якій взяли участь студенти-словеністи, викладачі кафедри слов’янської філології Андрея Калц (словенський лектор), Олена Дзюба-Погребняк та наші гості – словенські поети. Наступного дня розмову з поетами було продовжено у 126 аудиторії, нещодавно переобладнаній за останнім словом техніки. Цього разу тут презентували гостям нові студентські переклади.

    4 грудня у Центрі славістики відбулася зустріч студентів кафедри слов'янської філології зі словенськими поетами Веронікою Динтиняною, Блажем Божичем і Гашпером Малеєм, яку модерувала лектор із Словенії Андрея Калц. Слухали поезію словенською мовою, читали українські переклади, виконані нашими студентами-словеністами, а також презентували брошуру "Чотири голоси сучасної словенської поезії, в якій ці переклади були надруковані.

    Завершилася зустріч розмовою про Івана Цанкара: презентували антологію творів Івана Цанкара, видану 21 мовою світу, в.ч. українською (переклади студентів ЛНУ і КНУ) та подивилися студентську інсценізацію віньєтки Івана Цанкара "Людина, що загубила своє переконання".
    У заході взяв участь представник Посольства Республіки Словенія Денис Цуранович.

    Кафедра слов'янської філології висловлює подяку Центру словенської літератури, Агенству книги Республіки Словенія, Центру словенської мови як іноземної Філософського факультету Люблянського університету за підтримку цих заходів.

    За інформацією Олени Дзюби.
    Фото: Валерій Попов

  • Представники посольства КНР в Інституті філології

    29 листопада відбулася лекція для китайських студентів-першокурсників. На організованій зустрічі були присутні представники відділу освіти та консульського відділу посольства КНР в Україні. Представники китайської амбасади розповіли студентам-іноземцям про Україну та особливості проживання у ній.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця