міжнародна співпраця

  • Дні французької мови для фахівців освітньої сфери в Україні

    Посольством Франції в Україні /Французьким інститутом в Україні у партнерстві з Міжнародною федерацією вчителів та викладачів французької мови (FIPF), Українською асоціацію викладачів французької мови (APFU) та Міжнародною французькою школою м. Києва 12-15 червня було проведено Дні французької мови для фахівців освітньої сфери в Україні, що стали спільним заходом для вчителів та викладачів для обговорення викладацьких практик, ролі та місця франкофонії, перспектив розвитку викладання французької мови та обміну досвідом.

    У Днях французької мови в цьому році взяли участь 150 осіб. Це викладачі приватних і державних навчальних закладів з України, Білорусі, Латвії, Литви та Молдови. Відкрила захід посол Франції Ізабель Дюмон, для якої цей день - результат успішного завершення Року французької мови в Україні. Пані Дюмон підкреслила, що головний успіх Року французької мови - те, що він об'єднав школи, викладачів і учнів з усієї України. В Україні французьку мову вивчають 275 000 чоловік. Всі ці люди впродовж року активізувалися. Головними проектами Року французької мови, на думку посла, були Фестиваль франкомовних театрів, який проводився в багатьох українських школах, конкурс французької пісні і, звичайно, Дні французької мови.

    Протягом навчального року в Україні спільно з партнерами з франкомовних країн було здійснено кілька сотень проектів та заходів, присвячених французькій мові, які відбувалися в усій країні і представляли галузі культури, освіти, спорту та економіки. Ці заходи набували найрізноманітніших форм: фестивалі, виставки, семінари, форуми, концерти, конференції, конкурси та безліч інших заходів.

    В рамках Днів французької мови для викладачів було проведено семінари, на яких, поряд з іншими важливими темами, мова йшла про те, як навчати французької мови за допомогою ЗМІ. TV5 Monde і RFI Savoirs, французькі телевізійна і радіокомпанія, розробили окремі платформи, де і викладачі, й учні можуть знайти журналістські матеріали для використання на уроці. Була представлена соціальна мережа викладачів французької мови України IFprofs, де вчителі зможуть знайти потрібні навчальні та методичні матеріали, а також опублікувати свої навчальні ресурси.

    Інформацію надав Французький центр Інституту філології

  • «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Такий конкурс організувала кафедра слов’янської філології нашого Інституту. Викладачі кафедри завжди завзято й неординарно захоплюють молодь усією мозаїкою слов’янських культур. 29 травня в ретроаудиторії вітали учнів, які, ймовірно, стануть частинкою Університету в майбутньому. Минулого тижня відлунали останні дзвоники, і от 13 щасливчиків з усієї України зустрічатимуть літо із почесною нагородою – призовим місцем у конкурсі есе «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Від імені колег усіх із участю вітала Леся Стеблина. В конкурсі есе взяла участь 531 школа! Протягом останніх 2 місяців славісти ІФ занурювалися в організацію та прочитання робіт юних дослідників. Ініціативу кафедри підтримав дипломатичний корпус. Уже не вперше у стінах Інституту філології збираються представники всіх посольств, мови країн яких тут вивчаються. Радник-посланник Посольства Чеської Республіки в Україні Давід Машек закликає молодь спілкуватися, перекладати літературу, співпрацювати між країнами. Перший радник Посольства Республіки Сербія в Україні Светлана Кошутич принагідно привітала із пройдешніми знаковими святами: Днем слов’янської писемності (24 травня) та Днем філолога (25 травня) й побажала, аби слов’янські мови процвітали, були престижними. Оптимістичною була й Катерина Павлікова, третій секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні. Вона переконана: культурні та історичні зв’язки – основа дружби між країнами. Кілька теплих слів почули від радника з питань освіти Посольства Республіки Болгарія в Україні Александара Патаринськи, третього секретаря Посольства Республіки Хорватія в Україні Корани Дошен, помічника з питань публічної дипломатії Посольства Республіки Словенія в Україні Інги Ярової.

    Учасники, які змогли приїхати на нагородження, та їхні вчителі-натхненники, розуміють ще одну мету таких конкурсів: ми повинні підтримувати інтеграцію з Європою. Окрім того, звертаймо увагу на творчих і продуктивних дітей: якщо їм є що сказати, неодмінно знайдеться їхнє коло. Переконати, що Інституту філології – місце, де себе знайдуть учні, узялася Олена Чмир, доцент кафедри слов’янської філології та директор Центру болгарської мови, літератури, історії і культури. Візуалізовано – про історію кафедри, бо ж славістика – один із найдавніших напрямів Університету (діє з 1846 року). Важко уявити вивчення мови країни без її історії чи навпаки. Наша освіта багатоаспектна. Що далі, то більше можливостей – програми обміну, практики й стажування за кордоном. Подорожі до слов’янських країн не лишать байдужими.

    В Інституті філології студентів не обмежують у творчій реалізації, запевняє Олена Романівна. І справді, докази не забарилися. По черзі представники кожної мови презентували візитівки слов’янських країн. На завершення магістранта Людмила Кравченко презентувала власну розробку онлайн-уроків хорватської. Жарти, оплески, нові знайомства та спільні мандрівки просто в аудиторії – ось що залишиться у спогадах про цей конкурс. Дякуємо! Перелік переможців - у прикріпленому файлі.

    Текст: Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов.

  • Вшанування молодих перекладачів бельгійської поезії

    Доброю традицією в Інституті філології стало щовесняне проведення Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу серед студентів і школярів, започатковане чотири роки тому Посольством Бельгії в Україні спільно з Асоціацією викладачів французької мови України (АВФМУ) для популяризації бельгійської франкомовної літератури та заохочення талановитої молоді до художнього перекладу. Цього року молоді перекладачі відтворювали українською тексти класика бельгійської літератури Моріса Метерлінка. Серед численних рукописів, які надійшли з усієї України, журі відзначило І премією Олександра Ладуренка, а ІІ премією – Олександру Лисогор (студенти 1 і 3 курсів КНУ ім. Т. Шевченка), заохочувальною відзнакою за оригінальне відтворення – Анастасію Уляник (2 курс Запорізького національного університету). Серед учнів перемогу здобула Аліна Стеценко (учениця 9-го класу, школи № 16 м.Києва). Вручаючи 30 травня у Французькому центрі КНУ пам’ятні подарунки, міністр-радник Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль, Президент АВФМУ, доцент кафедри романської філології Тетяна Гейко, лауреат Премії Федерації Валлонія-Брюссель в галузі художнього перекладу, доцент кафедри романської філології Дмитро Чистяк, а також доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Тетяна Качановська були одностайні: традицію конкурсу художніх перекладів бельгійських поетів слід продовжувати, тому вже за рік планують зустрітися з новими шанувальниками бельгійської культури.

    Інформацію надав Французький центр Інституту філології, фото Валерія Попова.

  • Раді вітати! (Невипадкові гості, Люди і книги, або ще раз про Книжковий Арсенал - 2019)

    28 травня у дружній та невимушеній атмосфері Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича студенти-білорусисти зустрічали поважних і шанованих гостей із Білорусі. Професори, натхненники, зачинателі україністики Білоруського держуніверситету та популяризатори української мови та культури, перекладачі та видатні культурні діячі В’ячеслав Рагойша та Тетяна Кобржицька гостювали у Києві як учасники Книжкового Арсеналу та люб’язно погодилися поспілкуватися зі студентами в білорусистики. Після розмови зі студентами гості відвідали Музей Олеся Гончара в Інституті філології.

    Професор, доктор філологічних наук В.П. Рагойша – відомий білоруський учений, письменник, громадський діяч і перекладач, заслужений працівник Білоруського державного університету, провідний спеціаліст у галузях теорії літератури, віршознавства, художнього перекладу, білорусько-інонаціональних зв’язків, почесний голова Міжнародного фонду Янки Купали, член Спілки білоруських письменників і Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, кавалер ордену Франциска Скорини. Автор білоруських перекладів «Тіней забутих предків» (1980) М.Коцюбинського, «Твоя зоря» (1985) О.Гончара, «Марія з полином у кінці сторіччя» (1990).

    Т.В.Кобржицька – доцент кафедри слов’янських літератур філологічного факультету БДУ, україніст, компаративіст, перекладач, лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Франка, володарка ордену Княгині Ольги, інших відзнак.

    Студентам добре знайомі праці цих учених, зокрема ті, які присвячені історії білорусько-української міжлітературної взаємодії ХІХ – ХХ століть. А це – і збірка творів письменників так званого “близького зарубіжжя” білоруською мовою “Мае браты, мае суседзі” (2008), до якої увійшли переклади окремих творів знакових для української, польської, латиської, литовської та чеської літератур письменників. Книгу розпочинає розділ, присвячений творчості Т. Шевченка. Поезія подана у перекладах білоруських поетів ХХ століття: Янки Купали, Якуба Коласа, Ніла Гілевича, Кандрата Крапіви, Максіма Танка, Ригора Барадуліна, Валерія Стралко та інших. Деякі з текстів вперше побачили світ саме на сторінках цього видання, упорядниками якого стали наші гості. У 2009 році з'явився посібник для студентів вищих навчальних закладів «Класіка і сучаснасць. Украінская літаратура і ўкраінска-беларускія літаратурныя ўзаемасувязі», над створенням якого працювали Т. Кобржицька та В. Рагойша.

    У 2011 році вийшли окремою книгою вибрані праці останніх років Тетяни Кобржицької “Дві Батьківщини – Україна і Білорусь – під миротворчими крилами лелек”. Дослідниця аналізує та інтерпретує національні історико-культурні міфи в широкому річищі ідейно-естетичних пошуків української та білоруської літератур. Окремий розділ книги під назвою “Класика та сучасність”, присвячений аналізу української та білоруської літератур ХІХ і ХХ століття (серед інших авторів – Тарас Шевченко) у їх взаємодії, у проекції на широкий культурологічний, історичний та літературний контекст. Загалом у білоруському шевченкознавстві цим ученим належать, мабуть, найґрунтовніші праці, зокрема – видана до ювілею Кобзаря у 2014 році книга поезій Тараса Шевченка у перекладі білоруською мовою “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Унікальне в історії білоруського шевченкознавства ХХІ століття видання, окрім перекладів художніх творів, містить фахову передмову і наукові коментарі до текстів українського класика, що дозволяють білоруському читачеві отримати широку панорамну картину життя і творчості Т. Шевченка, його контактів з Білоруссю та білоруською літературою, історії українсько-білоруських міжлітературних зв’язків ХІХ століття і нових часів. І це, звісно, далеко не повний перелік праць цих невтомних людей, які так люблять Україну.

    А на цьогорічному Арсеналі білоруські вчені представляли свою нову роботу – перше повне видання роману Василя Бикова «Мертвим не болить» без цензурних скорочень в українському перекладі пані Тетяни. В. Биков (1924 – 2003) є, мабуть, найвідомішим у світі білоруським письменником, письменником з активною громадянською позицією, якому все життя “боліла” війна. І сьогоднішній українській молоді тема так званої окопної правди, за яку В. Биков свого часу піддавався жорсткій критиці, виявилася близькою і зрозумілою. Студенти з великим інтересом слухали гостей, ставили непрості запитання…

    Розмова склалася дуже щира (поговорили навіть про кохання!) і хочеться вірити, що ця зустріч була не останньою, адже літо промайне швидко, а вже в новому навчальному році наші білорусисти поїдуть на стажування в БДУ. Тож ми не прощаємося, дорогі В’ячеславе Петровичу та Тетяно В’ячеславівно, до зустрічі в Мінську!

    Текст - Олена Погребняк та Леся Стеблина. Фото - Валерій Попов.

  • Поетичний авангард Болгарії та України: презентація перекладних видань

    Минулого тижня, 23 травня, у мистецькій залі Інституту філології відбулася презентація двох перекладних видань у межах проекту «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX – XXI ст.)». Це праці «Български поетически авангард. Антология. Болгарський поетичний авангард. Антологія» та «Український поетичний авангард. Антологія. Украински поетически авангард. Антология», видані в Софії минулого року. Зустріч вела доцент кафедри слов`янської філології Олена Чмир, яка є директором Центру болгарської мови і літератури, історії та культури Інституту філології. Олена Романівна завжди вболіває за свою справу, знайомить студентів із новинками у світі славістики.

    Співпраця між Болгарією та Україною активно триває протягом довгих років. Посольство Болгарії робить серйозний внесок в обмін досвідом між університетами. Обидві сторони залучені до програм Erasmus, до розробки наукових проектів. На цьому наголосив начальник відділу міжнародного співробітництва КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Кравченко.
    Захід не оминув увагою Александр Патаринський, радник Посла Болгарії в Україні. Посольство завжди раде сприяти культурним ініціативам, спрямованим на зближення та діалог між нашими країнами.

    Презентація перекладних видань припала на знакові дні: 22 травня відзначали День перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі, а 24 травня – День слов’янської писемності та мови. Про це згадував професор Михайло Наєнко, він також згадав міжнародний конкурс «Шевченко єднає народи», який напередодні відкрився у Головному корпусі Університету. До конкурсу залучені представники 18 країн. «Шевченко – це той поет. Який для всіх», – зауважив Михайло Кузьмович. – Добре, що болгарська літературна громада зібралася саме в Шевченківські дні, адже ми взаємно доповнюємо одне одного». За словами професора, лік українського авангарду можна вести від Шевченка, адже в Кобзаря вже є образи, що розвиваються в авангардистів ХХ ст.

    Почесними гостями заходу були доцент Інституту літератури Болгарської академії наук Маріетта Іванова-Ґірґінова, очільнику й натхненнику українсько-болгарського проекту, дослідниця Елка Трайкова, учений-теоретик, культуролог. Історик і літературознавець Міхаїл Неделчев, болгарист Владімір Колев, випускник КНУ імені Тараса Шевченка.

    Результат проекту «Болгарія й Україна – культура зламів» - презентовані антології – мають надихати юних славістів. Авангард – явище складне й дуже цікаве. Це перше видання самих авангардних текстів, а не критики. Тож такі події – поштовх до подальших дослідницьких і перекладацьких праць уже серед молодих науковців.

    Юлія Кузьменко

  • Відбулися Всеукраїнські методичні навчання для вчителів польської мови

    25 травня за сприяння Посольства Республіки Польща та кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулися Всеукраїнські методичні навчання для вчителів польської мови. Воркшопи проводили викладачі краківської мовної школи Глосса.

  • Зустріч з представниками Спілки діячів літератури та культури провінції Ганьсу (КНР)

    29 травня 2019 року в актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інститут Конфуція провів зустріч з представниками Спілки діячів літератури та культури провінції Ганьсу (КНР): Ван Денбо – голова Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Чжао Пінїн – віце-голова, старший секретар Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Ма Ціншань – виконавчий віце-голова Спілки літератури і мистецтва провінції Ганьсу; Цзо Ся – виконавчий віце-голова Спілки музикантів провінції Ганьсу. Професор Ван Денбо розповів про історично-культурну спадщину провінції Ганьсу.

    За інформацією Інституту Конфуція
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Фото: Валерій Попов

  • Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі

    Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі Міністерства освіти і науки України та Державного комітету з науки і технологій Республіки Білорусь.

    У результаті конкурсного відбору, згідно з додатком до Протоколу одинадцятого засідання Міжурядової Українсько-Білоруської комісії зі співробітництва в галузі науки і технологій від 06 травня 2019 р. про затвердження переліку українсько-білоруських наукових та науково-технічних проектів для спільного фінансування та проведення досліджень на період 2019-2020 років, було схвалено до реалізації спільний науковий проект співробітників Інституту філології та Центру досліджень білоруської культури, мови і літератури Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь на тему “Літературно-мовний простір українців і білорусів ХVI - XVII ст.: нові підходи і методики аналізу” (https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/ogoloshenya-konkursi/05.... )

    Науковий керівник проекту з української сторони – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Оксана Іванівна Ніка. У підготовці проекту також взяли участь кандидати філологічних наук, доценти Інституту філології Наталія Василівна Корольова та Оксана Миколаївна Кощій, кандидат філологічних наук, асистент кафедри мовної підготовки Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Вікторівна Грицина.

    Партнерський колектив авторів із білоруської сторони очолює доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь Іван Васильович Саверченко.

    Науковий проект спрямований на розроблення теоретичних положень і методики застосування нових наукових підходів для осмислення актуальних проблем історичної та культурної спадщини українців і білорусів у ХVІ – ХVІІ ст.

    Вітаємо виконавців проекту з перемогою в конкурсі та бажаємо творчих успіхів у розвитку сучасного українського мовознавства.

  • «Є ми – і це наша ідентичність»

    У День слов’янської писемності та культури пізнаємо культуру західноєвропейську. 24 травня до актової зали Інституту філології завітали гості з Мюнхена. Гурт «Isartaler Gau» представляє традицію Верхньої Баварії – краю, де й досі живуть за тисячолітніми традиціями. Зустріч організувала кафедра фольклористики в межах «Ночі традиційного танцю» - проекту, що нині відбувається в Музеї Івана Гончара.

    Гості спілкувалися з аудиторією за участі Вікторії Щербань, випускниці нашого Інституту, яка живе в Німеччині та працювала спільно з Баварським музеєм. Мати пані Вікторії стояла біля витоків Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. Вікторію вразила жива баварська культура. Її не знищило ні Просвітництво, ні сучасна епоха високих технологій. Баварці, відчувши ламання своєї кульутри в сер. 19 ст., збагнули небезпеку й почали зберігати автентичність, що існувала віками. Виникли спілки збереження народної спадщини. Організатори наголошують: колектив «Isartaler Gau» належить до товариства "Ізарґау", що налічує понад 60 спілок народного танцю та більш як 7000 постійних членів товариства.

    Баварці за деталями одягу й сьогодні можуть впізнати, хто з якого кута, з якого села. Представник колективу показав аудиторії пояс із павичевого пір’я. Цей традиційний елемент чоловічого одягу – предмет гордості. Чоловіки вишивають їх самі. Це кропітка робота, але сердечна пристрасть. Стрій баварців неповторний. Серед них хочеться бути «своїм», тож щороку на фестивалі Oktoberfest туристи купують на свято місцевий традиційний одяг.

    Баварці успішні, бо бережуть свій фундамент. Молодь перебирає любов до традицій і продовжує їх життя. Ні, не силоміць чи «за правилами», просто юні баварці залюблені в культуру змалечку. Брати приклад тут варто кожному українцю. На запитання, із чого починається патріотизм та ідентичність, колектив відповів із упевненими усмішками: «Є ми – отже, є ми. І це наша ідентичність!».

    Зустріч продовжилася розповідями про найдавніші танці та музичні інструменти Баварії, а згодом від теорії перейшли до практики: насолоджувалися народними піснями й майстер-класом із танців у парку Шевченка.

    Юлія Кузьменко

  • Таємниці Маленької Бейрутської Книгарні

    У четвер, 23 травня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології студенти та викладачі арабської мовної секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу зустрілися з Ланою Халябі (Ліван) – власницею незалежної бейрутської книгарні «Халябі», організатором літературно-мистецьких заходів.

    Лана Халябі – почесний гість міжнародної програми IX Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», що цими днями проходить у Києві; учасник стенду «Бейрутський дворик», організованого координатором цього проекту – українською письменницею, антропологом, видавцем Мариною Гримич за підтримки Посольства України в Лівані та Посольства Лівану в Україні.

    На початку зустрічі переглянули відеоролик про історію книгарні. Після цього відбулися літературні читання. Студенти відчули себе гостями бейрутської книгарні – послухали мовою оригіналу оповідання «Маленький світильник» відомого палестинського письменника Гассана Канафані у неперевершеному виконанні Л. Халябі. Гостя також розповіла про літературні заходи, що відбуваються у книгарні, надихаючи дітей та дорослих на відкриття магії читання; поділилася цікавою інформацією з історії арабської культури. Лана Халябі відповіла на питання студентів, розповіла про своїх улюблених арабських письменників та ключові постаті сучасної арабської літературі.

    Олена Хоміцька, Єгипетський центр арабської мови та культури.
    Фото Валерія Попова.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця