міжнародна співпраця

  • «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОШИТ» У БІЛОРУСЬКІЙ «МАЛАДОСЦІ»: ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ БІЛОРУСЬКОЮ МОВОЮ

    18 листопада 2020 року відбувся телеміст між Києвом і Мінськом, ініціаторами якого стали кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, Центр білоруської мови та культури імені Володимира Короткевича Інституту філології та редакція білоруського часопису «Маладосць». Захід було присвячено презентації №8 номера «Маладосці», де вийшов «Український зошит» – переклади білоруською мовою творів чотирнадцяти сучасних українських письменників. У зустрічі брали участь студенти й викладачі Інституту філології, а також українські автори, чиї твори вийшли в білоруському перекладі, та представники редакції часопису «Маладосць».

    Розпочав зустріч Мікола Адам – ініціатор і духовний натхненник проєкту «Український зошит». Пан Мікола розповів, що вже давно «хворіє» сучасною українською літературою, досить часто буває в Україні на різних мистецьких фестивалях та імпрезах. Уже давно виношував ідею створити антологію сучасної української літератури в білоруському перекладі, куди б увійшла поезія і проза молодих письменників з України. Частково його задум втілився на сторінках часопису «Маладосць». Алесь Ємельянов-Шилович, один із білоруських перекладачів, розповів про власний досвід роботи з текстами українського автора В’ячеслава Левицького, випускника спеціальності «літературна творчість» Інституту філології, а також зачитав кілька його віршів у перекладі білоруською. Іще один білоруський перекладач Янка Лайков окреслив власний досвід перекладів з української та зачитав кілька перекладених віршів Інни Зливи і Віктора Шупера, молодих українських авторів. Про його перекладацький доробок колега, пан Алесь, відгукнувся назагал у чаті: Алесь Емяльянаў-Шыловіч to Everyone: 12:03 PM

    «Янка, цудоўныя пераклады. Асабліва пераклад вершаў Інны Злівы. Гэта рэдкая ўдача,к алі мужчына так перакладае вершы жанчыны. Хаця галоўнае ў паэтычным перакладзе - гаварыць на мове, якую зразумеюць усе, то бок гаварыць на мове паэзіі, мове сэрца. Вельмі класныя аўтары і пераклады».

    Данііл Аріанов – іще один білоруський перекладач – завершив першу вступну частину зустріч і поділився власними спостереженнями, що виникли під час роботи над перекладом поетичних творів Уляни Дудок, молодої львівської поетки.

    Студенів і викладачів цікавило передусім, із якими труднощами може стикнутися перекладач, коли працює із близькоспорідненими мовами, такими, як українська й білоруська. Також аудиторія просила поділитися секретами перекладацької майстерності і дати поради початківцям. Білоруські гості закцентували на синергії, яку має відчувати перекладач до тексту, який береться інтерпретувати, на своєрідній спорідненості з ідеостилем самого автора.

    Також слово мали викладачі Інституту філології Леся Стеблина й Олена Погрібняк, Ірина Караткевич, котра багато років викладала білоруську мову в стінах нашого університету. Зустріч минула у дружній й теплій атмосфері. Насамкінець білоруські й українські колеги домовилися про наступний захід у форматі наживо після завершення пандемії і пов’язаних із нею карантинних заходів й обмінялися традиційними вітаннями своїх народів: «Жыве Беларусь! – Слава Україні!».

    Подивитися запис зустрічі - https://www.facebook.com/philolog.knu.ua

    Інформація білоруською - http://zviazda.by/be/news/20201119/1605782625-ukrayinskiy-zoshit-u-belar...

    Тетяна Белімова, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

  • ХХ Тиждень італійської мови в світі

     

    19 жовтня у форматі гугл-конференції відбулося урочисте відкриття ХХ Тижня італійської мови в світі за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Італiї в Україні Давіде Ла Чечіліа та директора італійського інституту культури в Україні Едоардо Крісафуллі. У заході взяли участь викладачі та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Київського національного лінгвістичного університету, Харківського національного університету імені В.Каразіна, Маріупольського державного університету, Одеського національного університету імені І. Мечникова та Львівського національного університету імені І. Франка. Після відкриття Джузеппе Мауджері (професор венеційського університету Ка Фоскарі) провів перший вебінар Курсу підвищення кваліфікації з викладання італійської мови.

    Тиждень італійської мови у світі - це щорічна лінгвістично-культурна міжнародна ініціатива під патронатом Президента Італійської Республіки. Захід, започаткований у 2001 році Міністерством закордонних справ Італії та Академією делла Круска, має на меті поширення в усьому світі італійської мови. Тематикою цьогорічного тижня італійської мови є комікси, ілюстрації, стріт-арт та дитяча література. Організацією імпрези займається Італійський інститут культури в Україні у співробітництві з Посольством Італії. Заплановані заходи проходитимуть з 19 по 26 жовтня у Києві, Львові, Маріуполі, Одесі та Харкові. З програмою можна ознайомитися на сайті Італійського Інституту культури в Україні.

    Директор Центру італознавства О.Л.Толстова

  • Розпочалися Тижні Німеччини в Інституті філології

    "Об’єднані в Європі – 30 років Німецької єдності" − під таким гаслом у жовтні 2020 року проходять Тижні Німеччини в Україні. До відзначення такої події долучився й Інститут філології. Наша кафедра германської філології та перекладу у співпраці з Посольством Німеччини в Києві 7 жовтня 2020 року організували фотовиставку "Злам на Сході, життя змінюється"/„Umbruch Ost. Lebenswelten im Wandel" та зустріч «Історичні паралелі: мирна революція в Німеччині та українська революція на граніті».

    На відкритті Тижнів Німеччини в Інституті філології з вітальними словами виступили: заступниця керівника відділу культури, освіти та національних меншин Посольства Німеччини п. Д. Лоренц-Цурвеме, керівник представництва Німецько-українського форуму в Україні п. Й.Дрешер, заступниця директора Інституту філології доц. Н.Гач, завідувачка кафедри германської філології та перекладу проф. М.Іваницька.

    Для організаторів було цікавим провести паралелі між Німеччиною та Україною того часу, між мирною революцією у Німеччині та студентською революцією на граніті в Україні. Тому колеги і студенти зацікавлено слухали емоційні та життєві розповіді історика, доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн О.Ф. Іванова та учасниці Революції на граніті, співачки і журналістки, мисткині, волонтерки Анжеліки Рудницької.

    Під час події обговорили події 1990 року, що привели до об'єднання розділеної Німеччини, до розпаду СРСР, до становлення незалежної Української держави. Активна життєва позиція молоді, яка боролася за свободу та демократію, яка не боялася виступати проти тоталітарної системи, стала прикладом жертовности заради високої ідеї. І якщо Німеччина зреалізувала свою мрію про єдину державу, то Україна все ще мусить боротися із наслідками тоталітаризму. А, отже, уроки історії нам усім вартує засвоїти.

    Така думка привела колег із Житомирського державного університету імені Івана Франка спільно з ГО "Німецько-український форум" до ідеї цікавого проєкту 30 років німецького Возз'єднання і української Революції на граніті. Про нього розповів завідувач кафедри германської філології та зарубіжної літератури ЖДУ доц. М.Ліпісівіцький. У цьому проєкті взяла участь і студентка нашої кафедри Т. Непипенко, відео з якою можна переглянути тут - http://kreativwerkstatt.d-u-forum.de/uk/mauer-in-kyjiw-ukr/?fbclid=IwAR2... .

    Виставку можна подивитися у фойє Інституту філології, а через тиждень - на третьому поверсі біля Центру німецької мови та культури.

    Фото Валерія Попова

  • Продовжується набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”

    ШАНОВНІ АВТОРИ!

    Наказом МОН України від 02.07.2020 № 886 збірнику наукових праць «STUDIA LINGUISTICA» підтверджено статус фахового і належність до категорії «Б».

    Ми продовжуємо набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”, вихід яких заплановано до кінця 2020 року.

    Усі вимоги щодо оформлення статей розміщено на нашому сайті http://studia-linguistica.knu.ua

    Збірник проіндексовано у базах: ResearchBib, Google Scholar, Україніка наукова. Подано запит на включення до баз: Erih Plus, Bibliographie Linguistique, Ulrich'sWEB.

    Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

  • Науково-практичний семінар, присвячений вшануванню пам'яті перського поета Джалаледдіна Румі

    29 вересня 2020 року о 10-00 кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Центр іраністики Інституту філології за участю Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні проведуть науково-практичний семінар, присвячений Дню вшанування видатного перського суфійського поета Джалаледдіна Румі.

    Форма проведення: онлайн, платформа ZOOM

    Ідентифікатор конференції: 820 836 3327

    Код доступу: 290920

    Додані файли: 
  • Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB

    Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB, що суттєво наближає видання до Web of Science та Scopus.

    Нагадаємо, що наш збірник входить до категорії «Б» фахових видань України (http://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab1bb), є рецензованим міжнародним виданням та індексується у світових наукометричних базах. З 2018 р. журналом підтримується політика Open Access в публікаційності, редакція дотримується принципів Комітету з етики (COPE), що репрезентовано на сайті видання https://apultp.knu.ua

    У журналі публікуються оригінальні статті з неолінгвістичною проблематикою. Перевага надається статтям англійською мовою.

    Подати статтю на рецензування в черговий номер можна до кінця вересня за адресою apultp@univ.net.ua та/або style_m_k@ukr.net. З вимогами до публікацій можна ознайомитися тут: https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/autor

    Кафедра стилістики та мовної комунікації

  • Кафедра іноземних мов математичних факультетів ІФ спільно з кафедрою інтелектуальних технологій ФІТу організували відеоміст

    1 липня 2020 року для студентів 1-3 курсів ФІТу КНУ імені Тараса Шевченка був проведений Відеоміст на тему: "Київ - Індіанаполіс: сучасний підхід до проблеми оцінювання якості комп'ютерних програм" за участю Леррі Брауна - інженера з оцінювання якості комп’ютерних програм (KAR Auction Services, Carmel, IN., США), Тані Браун - викладача англійської мови Університету Internexus, Indianа (США), Ніни Соловей - завідувача кафедри іноземних мов математичних факультетів, к. філол. наук, доц.; Сніжани Гамоцької - асистента кафедри інтелектуальних технологій. Студенти обговорили питання, пов’язані з поняттями надійності, якості комп’ютерних програм, SQL, дізналися про основні професійні якості спеціаліста з оцінювання комп'ютерних програм, особливості кар’єрного зростання. Леррі Браун поділився своїм досвідом роботи у площині планування, координації проектів, технічної підтримки, тестування та оцінки систем озброєння ВМС США, в тому числі, Airborn Monitor and Control (AMAC) та P-3 Torpedo Presetter. Автор ідеї та ведуча - Лариса Ляшенко, заслужений працівник освіти України, Почесний доктор наук мистецтвознавства, член Спілки журналістів України, асистент кафедри іноземних мов математичних факультетів Інституту філології.

    Організували відеоміст дві кафедри: кафедра іноземних мов математичних факультетів Інституту філології; кафедра інтелектуальних технологій факультету інформаційних технологій.

  • Клуб американських студій - про музику

    5 березня в Інституті філології продовжив роботу Клуб американських студій. В актовій залі зібралися всі охочі послухати про рок-н-рол, його історію та вплив на інші музичні напрями й жанри. Інтерактивну лекцію провів прес-аташе американського посольства Рей Кастільо. Ілюстрував власною грою та композиціями з мультимедіа. Також гість зіграв із аудиторією в гру. Пан Рей вмикав мелодії, де відчутний рок-н-рольний вплив, інші ж мали вгадати назву композиції.

    Інформацію надала Анна Карабан, Центр англійської мови та інформації.

  • Співпраця із Посольством Індонезїі

    4 лютого 2020 року в Інститут філології завітала голова інформаційно-культурного відділу, радник Посольства Республіки Індонезія в Україні пані Ерна Херліна. Високоповажна гостя обговорила із завідувачем кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Іваном Бондаренком та директором Центру індонезійської мови та літератури Хімаваном Прабово майбутню співпрацю між Посольством та Центром щодо поширення індонезійської мови, літератури та культури серед молоді. На зустрічі також були присутні студенти, аспіранти та викладачі Центру індонезійської мови та літератури.

  • Американський славіст Андрій Даниленко прочитав лекції в Інституті філології

    21-22 січня американський славіст зі США Андрій Даниленко прочитав лекції з історії української мови в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Це вже другий його візит із лекціями до нашого закладу вищої освіти. Науковець приїздить в Інститут філології на запрошення кафедри української мови та прикладної лінгвістики, зокрема викладачів Галини Наєнко і Оксани Суховій. Із кафедрою Андрій Даниленко співпрацює не перший рік – активно бере участь у традиційній міжнародній конференції «Мова як світ світів», а від минулого року ще й читає лекції для студентів, які спеціалізуються при кафедрі.

    21 січня 2020 року темою першої лекції Андрій Даниленко обрав: «В оброні українського спадку: языкъ руськїй, славєнскїй та славєнорωссійскїй». Це дискусійне питання. Однак підхід науковця – позитивістський. Що ж ховається за назвами: руський, російський, словенороський; як ці назви мов співвідносяться з назвами етносів; звідки хто, що брав, як хто на кого впливав? – відповіді на поставлені запитання Андрій Даниленко дав під час лекції в Інституті філології. Автор переконливо доводив, що основі лінгвоніми й етноніми отримали концептуальне наповнення в межах Великого князівства Литовського і Королівства Польського. Запозичення лінгвонімів (і етнонімів) відбувалося у процесі культурної експансії з боку руських земель. У джерелах південно-західної Руси (майбутньої України) форми руський, російський стосувалися місцевих реалій; так їх вживали К.Транквіліон-Ставровецький, П.Беринда, Іов Борецький та інші автори. Доповідаючи, Андрій Даниленко зауважив, що період доломоносовський і початки ломоносовського періоду в розвитку російської літературної мови характеризувалися термінологічною невизначеністю. Розмежування мови «рутенів» і «московитів», актуальне в європейських і українських джерелах, стає таким у російських лише у 18 столітті. До того часу російські граматисти, спираючись на перші граматики, писані мовою «рутенів», стверджували, що це російська.

    22 січня 2020 року відбулася друга лекція Андрія Даниленка на тему: «Куйаба чи Куйана, або чим можуть зарадити арабські географи історії української мови?». У другій лекції професор показав, що вивчення дописемного періоду української мови може бути доповнене відомостями з арабських історичних і географічних джерел 8-10 століття. Після А.Кримського і О.Пріцака ніхто так ґрунтовно не наважувався відтворити і пояснити записані арабами топоніми, власні імена й етноніми. Під час лекції Андрій Даниленко показав як у назвах Києва і Руси, іменах Діра та інших князів зафіксовано фонетико-фонологічні риси протоукраїнських діалектів.

    Довідка. Андрій Даниленко – знаний американський славіст, повний професор університету Пейс (Нью-Йорк), співробітник Гарвардського українського наукового інституту, редактор-засновник книжкової серії з питань слов’янських мов і культур (Lexington Books, США), перекладач, автор численних статей і книжок з історії української мови, індоєвропейського та ареально-типологічного мовознавства, а також історії арабсько-слов’янських відносин. Андрій Даниленко – рецензент-експерт Polish-U.S. Fulbright Commission, The European Institutes for Advanced Studies (EURIAS) Fellowship Program, рецензент та член редколегій низки авторитетних світових періодичних видань із лінгвістики (Канада, Польща, США, Україна). Також він член міжнародних мовознавчих товариств: American Association for Belarusian Studies, American Association for Ukrainian Studies, American Association for Slavic, East European, and Eurasian Studies, Societas Linguistica Europaea, Ukrainian Free Academy of Arts and Sciences, Inc. (USA), Харківське історично-філологічне товариство (Україна).

    Галина Наєнко, Олександра Касьянова

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця