міжнародна співпраця

  • «Колись, не знавши лиха і біди, я мешкав у своїм маленькім світі...»

    У четвер, 10 жовтня, в університетському Ботанічному саду імені Олександра Фоміна встановили пам’ятник корейському поетові Кім Соволю. На відкриття запросили ректора Університету Леоніда Губерського, проректора з міжнародного співробітництва Петра Беха, а також, звичайно, колег із Південної Кореї. Урочистості передувало відкриття у ботаду «Поетичної галявини» за участі Посла КНР. Пам’ятники приваблюватимуть до культури різних країн, на монументи звертатимуть увагу тисячі киян і гостей міста. А незабаром встновлюватимуть нові – на пошану діячів Іспанії, Індії… І такий культурний осередок збагачуватиме нашу духовну спадщину.

    Але повернімося до Кім Соволя. Уперше переклав його твори українською Іван Бондаренко, завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Іван Петрович видав у 2019 році вже другу збірку поета «Лірика. Вибрані твори». У передмові упорядника згадується сумна доля Соволя (справжнє прізвище – Джонсік, псевдонім «ясний місяць» проголошував естетику поета). Це один із кращих поетів Кореї ХХ ст. Він прожив коротке життя – лише 32 роки – і покінчив його самогубством. Шлюб мав нещасний, адже дід-конфуціанець одружив його дуже рано, коли хлопцю було лишень 14 років, із дівчиною, старшою на 3 роки. Однак Кім завжди шанував дружину й вразив щемними рядками вірша «Подружжя»: «Ні, не прошу – благаю! Нехай колись нас поруч поховають!» Поет розумів, що й жінка була з ним нещасною… Іван Бондаренко розповів, як завдяки професору Хо Сен Чолю (Корейський університет) почав перекладати з корейської, будучи японістом. Він отримав гранд від корейських організацій, працював у бібліотеках Кореї, користувався якісними підрядниками колег із кафедри. Так 2007 року вийшла перша і єдина збірка Кім Соволя українською. Нове видання побачило світ завдяки спонсорові, директору Корейського центру добробуту Мун Йон Гі. Його особливість у тому, що твори надруковані паралельно – в оригніалі та перекладі – на одній сторінці. Видання зможе стати посібником для студентів-кореїстів. До світу корейської поезії могли наблизитися всі охочі – збірку дарували після офіційної частини заходу.

    І от покривало з погруддя знято! У вітальному слові ректор Леонід Губерський дякує послам. На заході присутні теперішній Посол Кореї в Україні Квон Кі-чан, колишній Посол Кореї пан Хо Сен Чоль та Посол України в Республіці Корея Михайло Резнік, який щойно прибув на Батьківщину. Леонід Васильович радий новому пам’ятнику «корейського Шевченка», який почав віршувати у 18 років по закінченні гімназії. Понад 300 віршів написав за життя, значна їх частина стала народними, покладена на музику. І досі Кім Соволя шанують на рідній землі та в Україні. Нехай пам’ять про поета світового значення живе у віках.

    Урочистості тривали. Проректор Петро Бех вручив подяку пану Муну Йон Гі за вагомий внесок у споруду монумента і перспективу створення пам’ятника Тарасову Шевченку в Сеулі. Далі слово надали Послу Кореї Квон Кі-чану, для якого бути присутнім на заході – велика честь. Література, підкреслив пан Посол, - одне з базових знань, які прагне осягнути людство. Як українці шанують Шевченка, так корейці – Соволя. Між поетами є дещо спільне: обоє не мовчали, коли їхні країни були в кризі, під поневоленням. Обидві країни розвинулися в сильні держави, незалежні від імперського правління, і в цьому частково заслуга й поетів. Пан Посол сподівається на подальшу співпрацю та культурний обмін між сучасними Україною та Південною Кореєю. Посольство Кореї також нагородило відзнакою спонсорів. Подяку отримав і скульптор нового пам’ятника Михайло Іщенко. Щойно з потяга, проте вчасно приїхали на церемонію колеги з Університету Корьо, зокрема професор Чо Хо Чоль. Він зауважив: напередодні, 9 жовтня, святкували день народження корейської абетки хангиль. А 10 жовтня відкривають пам’ятник Кім Соволю, це символічно перед початком роботи Міжнародної конференції «Корейська філологія у Східній Європі». Конференція діє в стінах Інституту філології.

    Офіційну частину прикрасили щирі читання віршів Кім Соволя – мовою оригіналу та в перекладі Івана Бондаренка. Читала студентка Інституту філології Ірина, викладач корейської Йон Гі Кьон. Після декламувань студентський хор заспівав пісню на слова Кім Соволя. А вже згодом – фото сесія та чаювання. Долучаймося до культури Сходу та дякуємо за чудовий захід.

    Текст Юлії Кузьменко за відеорепортажем Валерія Попова: https://youtu.be/4FtGbaSCm-Q Фото авторів.

  • «Малі голоси» прозвучали потужно

    7 жовтня кафедра зарубіжної літератури провела міжнародний тематичний колоквіум «"Малі" голоси та їхня велика сила». Запорукою успіху стала плідна співпраця літературознавців-зарубіжників Інституту філології з колегами Університету імені Мішеля Монтеня м. Бордо (Франція).

    «Ми приєдналися до розробки магістральної наукової теми французьких колег з наукової лабораторії культур та літератур англофонних країн, долучивши до неї практики інших національних літератур, а саме – тих, якими займаються наші дослідники», – зазначає завідувач кафедри зарубіжної літератури Лілія Мірошниченко. «Нам важливо й те, що тема гостро актуальна для сучасної України, котра перебуває у процесі виокремлення і зміцнення свого голосу в просторі світової культури – і зосібна літератури, та для якої національна самобутність водночас є органічною складовою західної культурної традиції».

    Упродовж трьох сесій одноденного колоквіуму його учасники мали на меті подивитися на «мале» не як на об'єкт підпорядкування чи щось нижче або неповносиле, а, підваживши бінарну ієрархічну структуру, дослідити те, що в ньому є потужним, продуктивним і навіть таким, без чого «великому» вже не обійтися. Об’єктом зацікавленості стали ті випадки, коли «малий» голос постає автономним креативним простором, простором, який можна свідомо обирати. Виокремити й дослідити переваги «малих» голосів і, як наслідок, розширити визначення «малого» – на це були спрямовані зусилля промовців.

    Пленарний доповідач Наталі Жаек розпочала роботу колоквіуму, презентувавши свою теорію дослідження «малих» голосів та її апропріацію на прикладі романів вікторіанця Чарльза Діккенса. Досвід деколонізації корінного населення Америки в сучасному кінематографі представив Ліонель Ларе. Американський контекст «малих» голосів став темою виступу й Наталії Жлуктенко, яка зосередилася на аналітиці роману Карен Теі Ямашіта «Тропік апельсина».

    Фокусом дослідницької уваги Світлани Лущій (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України) були українські письменники-емігранти І. Багряний, В. Барка та У. Самчук, котрі не маючи змоги повернутися в Україну, докладали зусиль, щоб їхній голос почули у світі. У 1950 рр. радянські спецслужби викупили весь наклад французького перекладу роману У. Самчука «Марія», аби світова громадськість не отримала інформацію по злочинний Голодомор. Утім згодом, у 1981 р., після публікації французького перекладу роману В. Барки «Жовтий князь» (видавництво “Gallimard”) про Голодомор в Україні та радянський геноцид на цих територіях заговорили літературні критики, історики, соціологи Франції. Про український голос Миколи Гоголя, який донині тривожить синкопами козацького бароко ностальгічно спраглий за імперією російський культурний простір, йшлося у виступі Тетяни Михед. Відстежуючи суголосся ізоморфних мотивів у поезії Ю. Клена, П. Тичини та Е. Паунда, Олександр Гон (Інститут міжнародних відносин, КНУ) продемонстрував, яким чином воно єднає і увиразнює специфіку парадигмального образу ґрунту.

    Жанрологічний вимір «малих» голосів у промові Тетяни Бовсунівської постав крізь призму теорії анаморфози, тобто суми ідеологічних вимірів інтерпретації константної мнемонічної форми канонічного жанру, адже саме вона стала домінантою жанрового розвитку та причиною жанрового занепаду. Про нівелювання опозиції «секулярне»—«релігійне» у контексті теорії постсекулярності Ю. Габермаса йшлося у виступі Лілії Мірошниченко, яка представила свої міркування про постсекулярність у просторі літератури, звернувшись до романістики Дж. Барнса. Юліана Матасова говорила про важливість вивчення літератури в мультидисциплінарному вимірі, а зокрема зосередилась на результатах курсу з американської літературної традиції та рок-поезії, у якому було представлено роботу «малих» голосів американських авторок-виконавиць по відношенню до «великої» літератури.

    У шведській літературі, в романі У. Бакмана «Моя бабуся просить їй вибачити», знаходимо цікаві приклади потужних дитячих голосів – і це продемонструвала Наталія Любарець. Олена Кобчінська розповіла про мистецький досвід Тагара Бен Джеллуна як практику озвучування Іншого.

    Підсумовуючи зроблене, Наталі Жаек зазначила: «Ми дуже задоволені результатами колоквіуму. Нам було цікаво познайомитися з роботами українських науковців, дізнатися, як досліджують проблематику «малих» голосів тут. А ще нас зацікавила література української діаспори».

    На думку Лілії Мірошниченко, науковий захід пройшов на високому фаховому рівні, це був діалог зацікавлених дослідників, інтелектуалів, які говорять однією мовою. Вона також наголосила, що принципово важливо, щоб такі наукові зв’язки і надалі будувалися на засадах взаємообміну, діалогу.

  • В Інституту філології відбувся тренінговий семінар «Розробка тестових завдань для оцінювання компетентності в англомовному читанні»

    2 жовтня в Інституту філології відбувся тренінговий семінар «Розробка тестових завдань для оцінювання компетентності в англомовному читанні», організований кафедрою методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка та Всеукраїнською асоціацією з мовного тестування та оцінювання (UALTA).

    У заході взяли участь близько 40 викладачів вищих навчальних закладів України (Києва, Тернополя, Вінниці, Кропивницького, Сум, Запоріжжя). Учасників тренінгу привітали проректор КНУ з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Петро Бех., завідувач кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур В’ячеслав Шовковий та голова Всеукраїнської асоціацієї з мовного тестування та оцінювання Ольга Квасова.. У вітальних словах вони наголосили на необхідності та актуальності проведення таких заходів для обміну досвідом щодо забезпечення професійної університетської освіти, впровадження інноваційних методів та способів організації навчання, орієнтованих на підвищення його ефективності.

    Семінар провела Олена Россі, дослідниця з Ланкастерського університету, який наразі є одним з найкращих сучасних дослідницьких університетів Великої Британії. Багаторічний досвід науковця у викладанні мови, розробці курсів з мовного тестування та підготовці розробників тестових завдань для мовних тестів позначився на високому професійному рівні проведеного тренінгового семінару. Доповідач викликала надзвичайну зацікавленість учасників, тому впродовж тренінгу тривав діалог між учасниками, що сприяло їх глибокому зануренню у розв’язання запропонованих практичних задач.

    Високий рівень професіоналізму доповідачки та організації заходу отримали схвальні відгуки від учасників семінару:


    Дякуємо за надзвичайно цікавий та змістовний семінар, на якому не лише здобули нові знання, а й переосмислили створені нами тестові завдання з читання та усвідомили їхні недоліки. Дуже сподобалась інтерактивна форма проведення семінару: у дискусії учасники семінару намагались відшукати відповіді на проблемні питання та пропонували цікаві та креативні ідеї. Компетентна та харизматична доповідачка об’єднала присутніх спільною ідеєю та бажанням розвиватися.


    Надзвичайно інформативний семінар з системним обґрунтуванням методики оцінювання вмінь читання в цілому та прийомів укладання тестів для контролю читання. Олена Россі – переконлива доповідачка, яка вміло використовувала презентаційні можливості усного мовлення, техніки інтернет пошуку та роздатковий матеріал, що забезпечило максимально повне розуміння матеріалу й схвальні відгуки аудиторії.


    Фантастичний семінар з надзвичайно корисною практичною складовою і цікавими завданнями. Отримали цікавий досвід обміну думками з колегами з інших університетів та роботи в групах. Вдалий формат командної роботи, що сприяє налагодженню корпоративних зав’язків та подальшої творчої співпраці. Дякуємо за чудову організацію, професійного презентера та корисні матеріали.


    Дуже плідний тренінг з потужним практичним результатом. Вдалий логічний баланс між теоретичними знаннями та практичними навичками та уміннями, набутими слухачами в результаті виконання завдань.


    Дякуємо за змістовний семінар, який надав можливість структурувати власні знання в галузі тестування та оцінювання компетентності в англомовному читання. Окрема подяка організаторам семінару за запрошення і чудову організацію!

    Інформацію надала кафедра викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології

  • Відкриття поетичної галявини в ботанічному саду імені О.Фоміна за участі Посла КНР

    9 жовтня на території Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка урочисто відкрили «Поетичну галявину». Цим успішно увінчався дворічний проект Університету і Посольства КНР. Ведучий церемонії відкриття Арсен Авдалян наголосив, що цей захід організовано з метою поглиблення співпраці та діалогу між культурними та мистецькими установами України та Китайської народної Республіки, для сприяння зближенню народів наших країн. Слово мав ректор Київського університету Леонід Губерський. Він продовжив думку ведучого: наші народи здавна зближують великі митці. Незабаром планують встановити пам’ятники класикам свтової літератури – митцям Іспанії, Індії. Створять монумент і Олександру Фоміну, чиє ім’я носить ботанічний сад. Сад відкрито в 1839 році, нині відзначаємо його 180-річчя. Пам’ятники прикрасять улюблену пам’ятку киян і гостей міста та захопить до вивчення історії та культури України та Китаю, у цьому упевнений Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. Він згадував, як у 2017 році в ботсаду благополучно оселилася скульптурна композиція "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу". Скульптор Ю Вей Шань спершу планував доповнити пам'ятник постаттю мислителя Конфуція. Однак з ініціативи Ду Вея обрали саме Ду Фу – накреслився рівноправний діалог між поетами, між Сходом і Заходом.

    На офіційній частині були присутні заступники директора Інституут філології Сергій Скрильник, Людмила Смовженко, Святослав Шевель, Катерина Білик, Надія Янкова, а також студенти-сходознавці та викладачі кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Відкриття галявини прикрасили поетичним словом. Студентка 3 курсу Інституту філології спеціальності «китайська мова і література та переклад» Ірина Завада прочитала «Весняні надії» Ду Фу, а студентка 1 курсу магістратури Інституту філології спеціальності «українська мова та література» Лу Жуй продекламувала «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» Тараса Шевченка. Після творчої частини гості робили фотографії на згадку.

    Фото та відео https://youtu.be/QSpks1Sitbc - Валерія Попова

  • "Британська ідентичність у романі доби Брекзиту" - лекція Річарда Брауна

    «Люди в усій країні відчули, що це неправильно. Люди в усій країні відчули, що це правильно. Люди в усій країні відчули, що вони насправді програли. Люди в усій країні відчули, що вони насправді виграли".

    (Алі Сміт «Осінь»)

    1 жовтня 2019 року в Інституті філології відбулася лекція доктора Річарда Брауна з Лідського університету (Великобританія) на тему «Британська ідентичність у романі доби Брекзиту». Р. Браун, більше відомий як дослідник творчості Джеймса Джойса, на прохання кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації погодився розповісти про сучасну літературу Британії та, зокрема, про твори, в яких автори за допомогою різних художніх засобів намагаються знайти відповіді на запитання, з якими стикнулися британці у зв’язку з Брекзитом.

    Після короткого екскурсу в історію Брекзиту доктор Браун розповів про романи, які утворюють так звану брекз-літературу (Brex-lit). Детальніше лектор зупинився на романі Джонатана Коу «Серединна Англія» («Middle England») (2018). Дж. Коу – це перший британський автор, який порушує тему кризи національної ідентичності, висвітлюючи ті події недавнього минулого, які, на його думку, спричинили її. Зокрема, він пише про фінансову кризу та вибори коаліційного уряду у 2010 році, Олімпійські ігри 2012 року, референдум 2016 року. Дж. Коу, «як і решта країни...гадки не має, що коїться…», але у нього ніколи ще не було відчуття відсутності контролю відтоді, як контроль було повернено.

    Річард Браун також презентував аналіз змісту та стилю трьох романів шотландки Алі Сміт «Осінь» (2016), «Зима» (2017), «Весна» (2018). Наголосивши на ролі екфразису в художньому світі авторки, лектор розповів присутнім про ті візуальні твори мистецтва, які стали частиною романів Алі Сміт, пояснивши, чому і як вони вплетені в тексти.

    Під час обговорення лекції присутні висловили свою думку щодо Брекзиту та згаданих романів, виявивши обізнаність та інтерес до Брекзиту, сучасного стану речей в Британії та сучасної британської літератури.

    Лекція докторара Брауна стала своєрідним містком між Британією та Україною, завдяки якій слухачі, студенти різних освітніх програм Інституту, змогли краще зрозуміти, як почуваються британці у цей складний для них час невизначеності та поділу країни на тих, хто хоче виходу Британії з ЄС, та тих, хто вважає, що Британія має зберегти своє членство в ньому. Варто зазначити, що лекція була філологічною. Д-р Браун розповів про романи не лише з погляду теорії літератури, але й зупинився на деяких новотворах в англійській мові, що виникли у зв’язку з Брекзитом.

    Текст доцента Світлани Перепльотчикової. Фото Валерія Попова.

  • Іраністи провели науково-практичний семінар з нагоди Дня вшанування Джалалледіна Румі

    1 жовтня у Мистецькій залі Інституту філології відбувся науково-практичний семінар з нагоди Дня вшанування класика перської суфійської поезії Джалалледіна Румі. У семінарі взяли участь викладачі та студенти перської секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка та викладачі і студенти кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету. Почесним гостем заходу був аташе з питань культури посольства ІРІ в Україні – пан Хаді Зарґярі з дружиною та працівник посольства пані Фарзане Ранджбар.

    Завідувач кафедри та директор Центру іраністики Олена Мазепова звернулася до присутніх із вітальним словом та відкрила семінар. Інститут філології щорічно організовує такий захід, бо 30 вересня відзначається день народження поета-суфія Заступник директора Інституту філології з міжнародного співробітництва Катерина Білик привітала гостей та наголосила на важливості постаті Румі не лише для перської культури, а й для західного світу, порівнявши постаті Румі та Гете, та подякувала Посольству ІРІ за співпрацю з Інститутом філології. Пан Зарґярі привітав студентів та викладачів з початком нового навчального року та розповів про величезне значення класика Румі для перської літератури й для іранської культури та світу в цілому. Він радий вкотре бути присутнім на заходах з нагоди вшанування поета.

    Вела семінар Анна Бочарнікова. Студент 1 курсу КНЛУ Володимир Кіхтенко продемонстрував презентацію про життєвий та творчий шлях Моуляві. Він народився на Півночі Афганістану, а більшість життя провів у місті Рум, звідки й псевдонім – Румі. Він мав за взірець батька – богослова-суфія. Якось вони разом зустріли в дорозі суфійського поета Фарідаддіна Аттара, який подарував юному Румі свою «Книгу таємниць», що стала йому орієнтиром. Також на погляди Румі вплинув його друг, мислитель і містик Шамсаддін Табриза. Той бачив сутність релігії в самій вірі, а не в ритуалах; проповідував мир поміж людьми. Румі формувався під впливом приятеля. Вінцем його власних мислень є книга маснаві яку називають перськомовним Кораном.

    Семінар продовжився музичним подарунком від Імана Сафарі, студента Інституту біології та медицини КНУ імені Тараса Шевченка, який зіграв на іранському національному музичному інструменті – сетарі. Студентки 3 курсу перської мовної секції Інституту філології Марія Азіз Джан та Вікторія Нєізвєстна продекламували перською мовою газелі поета. Студенти 2 курсу КНЛУ Наталія Чогут, Катерина Лось та Богдан Гойса декламували газель Моуляві з авторським перекладом українською мовою. Іншу газель почули від студентки 3 курсу КНЛУ Зої Керусь.

    Студентки 3 курсу перської мовної секції нашого Інституту Катерина Бойван та Ольга Ємельянова прочитали українські художні переклади видатного українського сходознавця та перекладача Яреми Полотнюка з «Дивану Шамса Табрізі». Також присутні переглянули фрагмент кінофільму про танцюючих дервішів ордену Моуляві. Їхній танець по колу – своєрідний вхід у транс. Текст пісні, під яку танцюють, видається спершу дивним. Там звучить смерть, однак не в звичному нашому розумінні. У дервішів вивчається 7 ступенів єднання з Богом, на сьомому людина позбувається всіх недоліків. Лишається тільки вічна її душа, яку створив Господь. Смерть у суфізмі – це щасливе життя. Далі ж студенти-другокурсники ІФ прочитали перською оповідання з поеми «Духовне маснаві», які декламувалися під час суфійських радінь у часи Румі. З історії «Птах-порадник» запам’ятали три мудрі речі: не вірте тому, що вам кажуть; не сумуйте за тим, що минуло чи втрачено; не давайте нерозумному поради – це все одно, що сіяти зерно на солончаку. Друге оповідання «Папуга та бакалійник», у ньому жартівливо викривається прагнення людини безпідставно дорівнятися до вищого. На завершення семінару присутні переглянули анімаційний фільм «Папуга та купець», в основу якого покладене одне з відомих оповідань Джалалледдіна Румі.

    Усі охочі мали нагоду доторкнутися до вічної, невмирущої та завжди актуальної суфійської філософії та зануритися у чарівний світ поезії під зворушливі звуки сетару.

    Посольство ІРІ подарувало усім охочим по збірці повчальних оповідань Румі та організувало частування учасників науково-практичного семінару.

    Текст підготували доцент Олена Мазепова, асистент Ірина Лучко.
    Доповнення Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова, відділ зв’язків із громадськістю.

  • Літні стажування в Греції очами неоелліністів

    26 вересня в Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч зі стипендіатами літніх програм-2019, які поділилися своїм досвідом та враженням про навчання та волонтерство в Греції. Крім загальноєвропейських програм студентського обміну Erasmus+, в Греції наш Університет співпрацює з національними програмами, завданням яких є знайомство молоді та фахівців з елліністичних студій з культурою та суспільством сучасної Греції. Ці програми засновані, як правило, на базі найбільших освітніх та наукових центрів Греції: Національного університету Афін імені Йоанна Каподистрії, Салоніцького університету імені Арістотеля, Центру грецької мови, Інституту досліджень балканського півострову. Участь у програмах допомагає студентам опанувати новогрецьку мову, познайомитися з культурною ситуацією в країні, обрати напрямок наукових досліджень. Після повернення стипендіати використовують отримані знання в діяльності Центру елліністичних студій, наприклад, долучаючись до перекладацького семінару, метою якого є ознайомлення українських читачів з новогрецькою літературою.

    Волонтерство є ще однією можливістю для студентів відвідати Грецію. До Центру часто звертаються різні українські організації, що потребують кваліфікованих перекладачів для проведення власних заходів у Греції. Для студентів це гарний шанс випробувати свої знання мови, познайомитися з особливостями перекладацького фаху. Цього року до нашого Університету звернулася Українська рада миру, що організовує оздоровлення українських дітей в Греції, і одна зі студенток-неоелліністок супроводжувала групи дітей на острові Евбея.

    Ю.Лебедєва, 4 курс, програма вивчення новогрецької мови та культури Інституту досліджень балканського півострову, група С2:

    «Цього літа у мене з'явилася можливість на власному досвіді перевірити ефективність літніх програм. Цілий місяць я провела в Греції на 47-ій щорічній програмі з вивчення грецької мови і культури. Курс був коротким, через це дуже інтенсивним. Щотижня з понеділка по суботу ми відвідували заняття з грецької мови та лекції з культурології. Щонеділі вирушали на екскурсії по Македонії. В цілому, це був дуже хороший і корисний досвід, про який я не шкодую. Для лекцій були запрошені найкращі викладачі Греції, котрі дали нам безцінні знання. Крім грамотної організації навчального процесу, програма також дає можливість опинитися безпосередньо в мовному та культурному середовищі і познайомитися з людьми з усього світу.»

    Анастасія Череда, Карина Дорошенко, 2 курс, програма «Ясон» Салоніцького університету імені Арістотеля, група С1:

    «Ми дуже раді тому, що мали змогу побувати на програмі «Ясон». Це дуже гарна можливість підвищити свій рівень знання мови і застосувати її на практиці. Найголовнішим є те, що ця програма дає змогу перебувати в самому середовищі мови, а викладачами є безпосередньо її носії. Під час перебування стирається так званий мовний бар’єр і покращується сприйняття мови на слух. Кожен день для мене був переповнений цікавою і корисною інформацією. Були також заняття з грецької культури і навіть з грецьких танців. Щотижня були заплановані екскурсії та відвідування музеїв. Прогулюючись містом, можна було завести декілька нових знайомств, адже греки раді просто поспілкуватися. Ця поїздка надихнула, ми змогли ще раз зрозуміти для себе наскільки нам подобається мова, яку ми вивчаємо в університеті».

    Анастасія Шаповаленко, магістрантка 2-го року навчання:

    «У червні цього року я отримала чудову можливість взяти участь у волонтерському проекті у співпраці з «Українською Радою Миру». Благодійний фонд щороку організовує оздоровчі поїздки до дитячого табору на острові Евбея у Греції. Протягом багатьох років наш Центр елліністичних студій співпрацює з Радою та надає можливість студентам-елліністам відточити перекладацькі навички у мовному середовищі, що є надзвичайно важливим у процесі вивчення іноземної мови. Цьогорічний щасливий квиток поталанило отримати мені, тому протягом двох тижнів я мала змогу бути перекладачем, супроводжуючи групу дітей та вихователів у Греції. Окрім потужної мовної та перекладацької практики, я відкрила для себе нову, традиційну Грецію зі своїми звичаями та автентичною культурою. Безумовно такі проекти збагачують новими враженнями, знаннями та досвідом, більше того, стають стимулом розвиватись в обраному напрямі та удосконалювати рівень грецької мови».

    Зустріч та бесіду вів Андрій Савенко. Фото Валерія Попова.

  • Х Конгрес іспаністів України

    20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкривали Х Конгрес іспаністів України. Студенти, науковці та представники амбасад заповнили актову залу гуманітарного корпусу. Офіційна церемонія відкриття розпочалася з промови ректора Університету академіка Леоніда Губерського. Він зазначив, що проведення ювілейного конгресу в стінах Шевченкового університету символічне, бо наш історик-медієвіст Володимир Піскорський – перший український вчений, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. Саме Піскорський стояв біля витоків вітчизняної іспаністики. Леонід Васильович згадав і Миколу Лукаша, який вчився на історика в Київському університеті. Геній перекладу подарував нам твори Сервантеса й Лорки українською.

    Ректор сподівається на подальшу продуктивну співпрацю з Посольством Королівства Іспанія в Україні та посольствами інших іспаномовних країн (Мексики, Аргентини тощо). Завдяки цим зв’язкам Університет приймає іноземних викладачів. Нині близько 400 студентів Інституту філології, Інституту міжнародних відносин, історичного факультету вивчають іспанську. ІФ має Центр іспанської мови. З іспаністики спеціалізуються кафедра романських мов і кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова. Остання є співорганізатором конгресу, а Галина Верба була модератором і перекладачем зібрання в актовій залі.

    Вітав присутніх і проректор з міжнародного співробітництва Петро Бех. Уперше в Україні вітала конгрес Посол Іспанії в Україні пані Сільвія Йозефіна Кортес Мартін. Вона дякує за ентузіазм, із яким працюють українські викладачі-іспаністи, згадує також Інститут Сервантеса, що в Мадриді – держустанову, яка покликана поширювати іспанську культуру в усьому світі. Слово брали також представники амбасад Мексики та Аргентини.

    Президент Асоціації іспаністів України Олександр Пронкевич наголосив: Асоціація робить усе, аби українсько-іспанські зв'язки міцнішали. Світ нині відкритий, і треба більше й більше працювати, аби налагоджувати спільні справи. Ми входимо в глобальнее іспанське середовище. Панові Олександру від Короля Іспанії вручили знак пошани та Орден Ізабели Католицької, яким нагороджують за заслуги перед державою. Перед пленарним засіданням гості насолодилися мистецькими інтермедіями: заслухали «короткий поетичний діалог» між Ліною Костенко та уругвайським поетом Маріо Бенедетті. А народний ансамбль Університету «Роксоланія» заспівав рекрутську та жартівливу пісні.

    На пленарному засіданні Олександр Пронкевич підсумував десятирічну діяльність Асоціації іспаністів України. Згадав попередні конгреси (в Донецьку, Севастополі, Харкові, Дніпрі тощо), підкреслив досягнення за ці роки та окреслив завдання на майбутнє. Сімон Суарез Квадрос, професор Гранадського університету, розповів про минуле й перспективи вивчення української мови та культури в Університеті Гранади. Українські студії там беруть початок із 1990 року. Із 1994 у Гранаді дипломують зі славістики, із 1996 відбувається обмін викладачами й студентами. Країни досягли наукових досягнень, у Гранаді організовують дні української мови й культури. Андрес Сантана Аррібас, перекладач і викладач Університету Кадісу розповів про співпрацю та програми обміну для студентів, нові перспективи та можливості на базі їхнього закладу. І Домінго Лілон, профессор Печського університету (Угорщина) розповів про іспанські студії в Угорщині. Ще варто зазначити, що за ініціативи Асоціації іспаністів України та підтримки КНУ імені Тараса Шевченка біля 108 аудиторії Інституту філології (Центру іспаністики) буде встановлено пам'ятну дошку першому доктору філологічних наук з іспаністики в Україні Євгенії Литвиненко.

    По обіді науковці об’єдналися в дев’ять секцій, де могли тематично обговорити історичні аспекти життя іспаномовних країн, України та слов’янських держав, обмінятися досвідом перекладацтва, літературознавства та лінгвістики, поділитися дослідженнями з методики навчання іспанської для іноземців.

    Юлія Кузьменко

  • Четверта Міжнародна конференція з історії арабської літератури та зустріч із письменницею Джохою аль-Харсі

    19-20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Четверта Міжнародна конференція з історії арабської літератури. Захід згуртував не лише українських сходознавців, а й близько 30 науковців із університетів Італії, Німеччини, Польщі, Румунії, Угорщини, Єгипту, Алжиру, Марокко, Оману, Катару, Грузії.

    Вітальні слова учасникам на відкритті наукового зібрання виголосили проректор з міжнародних зв’язків КНУ імені Тараса Шевченка Петро Бех, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Валерій Рибалкін, директор Єгипетського центру арабської мови та культури Олена Хоміцька. На пленарному засіданні виступила з доповіддю на тему «Модель любовної історії в класичних арабських літературних джерелах» (The Model of the Love Story in Classical Arabic Literary Sources) письменниця і літературознавиця із Султанату Оман Джоха аль-Харсі (університет Султана Кабуса), яка є цьогорічною переможницею Міжнародної Букерівської премії The Man Booker International Prize.

    Вітаючи гостей від імені ректора Шевченківського університету, професор Петро Бех влучно зауважив, що Четверта міжнародна конференція з історії арабської літератури свідчить про розвиток арабістики не тільки в Київському університеті, а й у всьому світі. На цьому також наголосила й доцент Олена Мазепова: «Ця конференція особлива, бо дозволяє зібрати під одним дахом фахівців із різних країн. Завдяки такому зібранню науковці обмінюються досвідом, розвиваючи арабські світові студії».

    Продовжилася конференція у форматі секційних засідань. Захід доповнила зустріч у п’ятницю, 20 вересня, із цьогорічним лауреатом Міжнародної Букерівської премії The Man Booker International Prize Джохою аль-Харсі (Jokha Al Harthi) – письменницею і літературознавицею з Султанату Оман. Престижну премію письменниця отримала за роман «Sayyidat al-Qamr» – («Місячні пані», «Celestial Bodies» в англомовному варіанті) у перекладі відомої американської дослідниці арабської літератури Мерилін Бут (Marilyn Booth). У зустрічі взяли студенти-арабісти КНУ імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, а також учасники Четвертої Міжнародної Конференції з історії арабської літератури, в межах якої і було проведено зустріч.

    Модератором зустрічі виступила директор Єгипетського центру арабської мови і культури Олена Хоміцька. Джоха аль-Харсі розповіла аудиторії про основні віхи розвитку сучасної літератури Оману, про свою письменницьку діяльність, поділилася творчими планами та відповіла на численні питання.

    Джоха аль-Харсі отримала ступінь PhD в Единбурзькому університеті, наразі працює викладачем класичної арабської літератури в університеті Султана Кабуса в Маскаті (Султанат Оман).

    Зазначимо, що гостя Інституту філології є першою оманською письменницею, чий роман перекладено англійською мовою, і першою арабською письменницею, яка стала лауреатом Міжнародної Букерівської премії. Роман «Місячні пані» (2010) є другим романом письменниці, перший роман «Manamat» («Сни») побачив світ у 2004 році. Третій роман «Narinjah» («Гіркий апельсин») вийшов у 2016 році і здобув премію Султана Кабуса в галузі культури, мистецтва і літератури. Крім цього, письменниця є автором кількох збірок оповідань.

    Інформацію надала Олена Хоміцька. Фото Валерія Попова.

  • Міжнародна конференція спільно з польськими науковцями: обмін історією, ідеями, проектами

    У п’ятницю, 20 вересня, у головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка урочисто відкривали Міжнародну наукову конференцію «Наукова співпраця українських і польських гуманістів. Історія – ідеї – проекти». Захід організовано за підтримки Міністра Науки та Вищої Освіти Польщі, спільно з Польською Академією Знань, філологічним факультетом Білостоцького університету та представниками Польської академії наук у Києві. На чолі круглого столу вітав гостей завідувач кафедри полоністики Інституту філології Ростислав Радишевський. З української сторони також конференцію відкривав мовознавець, директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко. Почули вітальне слово професора Ярослава Лавського (Білостоцький університет). Пан Ярослав бував в нашому Інституті, зокрема цьогоріч презентував книгу “Іронія. Історія. Геополітика”. Окрім нього, гостями церемонії відкриття були науковці Луціан Суханек (Польська Академія Знань) та Генрик Собчук (представництво ПАН у Києві). Під час роботи пленарних засідань і секцій лунали доповіді студентів, аспірантів і науковців українських та польських закладів. Визначена тематика доповідей дозволила кожному обрати питання за інтересами. Теми охоплювали літературні й культурні образи університету в Україні та Польщі, мовні й культурні зв1язки між країнами, співпрацю закладів освіти та науки, історичні й геополітичні поля співпраці українських і польських гуманістів та загалом їхню роль у творенні спільного образу Центрально-Східної Європи. За матеріалами конференції планують видати збірку публікацій.

    Фото Валерія Попова.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця