міжнародна співпраця

  • Воркшопи з Керолін Вестбрук в ІФ

    Минулого тижня, відповідно до договору про співпрацю у межах програми мобільності (КА1) Еразмус + між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і Саутгемптонським університетом Солент (Велика Британія) до Інституту філології завітала координатор проекту від університету Солент професор Керолін Вестбрук.

    У період з 16 по 20 травня за участю пані К. Вестбрук, відомого фахівця із мовного тестування, відбувся ряд заходів: воркшопи для студентів і викладачів методики викладання іноземної мови, семінари і лекторії. Керолін Вестбрук спеціалізується на тестуванні вмінь англійської мови академічного спрямування, є автором посібника з академічної англійської, виданого Кембрідж Юніверсіті Прес, автором численних наукових статей, присвяченим проблемам мовного тестування. Тож в межах проектів ТЕМПУС та Еразмус +, координаторам яких виступає пані Вестбрук, вона є запрошеним доповідачем на багатьох міжнародних конференціях.

    Кафедра методики навчання української та іноземних мов і літератур організувала 17 травня для магістрів 1 курсу освітньої програми «Українська та іноземна філологія: теорія та методика навчання» (спеціалізація «Середня освіта») заняття з академічної мобільності за участі Керолін Вестбрук. Вона ж провела інтерактивні семінари із академічної англійської мови для студентів-сходознавців. А 18 травня запрошена фахівчиня виступила з доповіддю про організацію навчання англійської мови академічного та професійного спрямування в університеті Солент на зустрічі з викладачами кафедри методики навчання української та іноземних мов і літератур. Відбувся також науково-практичний семінар для викладачів з проблем тестування англійської мови академічного та професійного вжитку.

    Робота у межах проекту мобільності була спрямована на удосконалення програми навчання студентів магістратури англійської мови академічного спрямування та розробку навчального посібника відповідно до реальних потреб студентів, визначених у ході опитування магістрантів.

    Проведені заходи стали цінним практичним досвідом та зміцненням міжнародних і міжуніверситетських зв’язків, адже участь у семінарі разом з викладачами Інституту філології взяли члени Всеукраїнської асоціації з мовного тестування та оцінювання, що працюють в університетах Києва, Вінниці. Харкова, Сум та Черкас.

    Викладачі Інституту філології організували для пані Керолін пізнавальні екскурсії після ряду лекцій і воркшопів. Гостя відвідала музей історії університету в Червоному конкурсі та музей під відкритим небом у Пирогові.

  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Урочистості з нагоди 25 років дипломатичних зв'язків між Україною і Туреччиною

    17 травня в Інституті філології відбулися урочистості з нагоди 25 років дипломатичних зв'язків між Україною і Туреччиною. Організований кафедрою тюркології, на чолі з Іриною Покровською, захід відвідали високоповажні гості: проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Бех П.О., Посол Туреччини в Україні Йонет Джан Тезель, директор департаменту Державного протоколу Міністерства закордонних справ Ольга Чубрікова, яка є випускницею кафедри тюркології Відділення сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, координатор програми Турецького агентства зі співробітництва та координації при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки в Україні (ТІКА) Хайджи Байрам Болат.

    З вітальним словом виступила заступниця директора Інституту філології Ганна Черненко. Вона подякувала координатору центру при Кабінеті міністрів Туреччини за підтримку та взаємозбагачення, плідну співпрацю.

    На заході виступив Надзвичайний і повноважний посол Туреччини. Він згадував, як ще у 1992 році посольство Туреччини лишень розпочинало свою діяльність в Україні. "У перші відвідини Києва, - згадував пан Посол, - я отримав прекрасні враженя від міста і його мешканців". Тепер же між Україною і Туреччиною співпраця досить потужна. Йонет Тезель звернувся до молоді: «Ви повинні думати про майбутнє, не бути песимістами, бо все зав’язано на силі молодих. За вами майбутнє!».

    Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано більше 300 турецьких компаній, а сума інвестицій в економіку нашої країни постійно зростає. Важлива взаємодія між країнами і в політичній сфері. Тож поширене вивчення турецької мови є необхідним і важливим місточком співпраці. Пан посол на зустрічі відзначив, що кафедра тюркології Інституту філології є однією з найважливіших кафедр тюркології, що існують в Україні.

    Голова протоколу з Мінстерства закордонних справ Ольга Чубрікова написала книгу про стосунки України і Туреччини, яку вже було раніше презентовано в Інституті філології. У 1999 році пані Чубрікова закінчила філологію в нашому навчальному закладі, тож поділилася з присутніми враженнями: «Я впізнаю обличчя в цих стінах. А присутні в аудиторії світяться позитивом. Це важливо, адже це ознака надії на світле майбутнє».

    16 лютого 1991 Туреччина визнала незалежність України, а 4 травня 1992 року було укладено договір про співробітництво між двома країнами. Нині Туреччина підтримує нашу країну у вступі до ЄС. Координатор програми ТІКА Хайджи Байрам розказав про співпрацю з Україною, про те, як підтримували Крим з 1997 року: сприяли розвитку шкіл, допомагали маленьким містам матеріально, відновлювали та реставрували історичні пам'ятники півострова. Хаджи Байрам розповів про важливі проекти ТІКА, завдяки яким люди південних регілонів могли отримати житло та питну воду.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська розповіла про підтримку діяльності кафедри тюркології, Турецького центру інформації та досліджень, Центру кримськотатарської мови і літератури Турецьким агенством зі співробітництва та координації (ТІКА) при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки. На завершення зустрічі високоповажним гостям було вручено Подяки за співпрацю з Інститутом філології.

    На завершення зустрічі високоповажним гостям було вручено Подяки за співпрацю з Інституттом філології.

    Каріна Дорошенко

  • У КНУ відбувся конкурс "Міст китайської мови"

    12 травня 2017 року в актовій залі головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння посольства Китаю та Інституту Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся відбірковий Всеукраїнського тур ХVІ Міжнародного студентського конкурсу «Міст китайської мови».

    Подія "Китайський мовний міст" проводиться щорічно з 2002 року під патронатом китайської організації Ханьбань, Міністерства освіти Китайської народної республіки та відділу освіти посольства Китаю в Україні. «Міст китайської мови» – масштабне змагання для студентів з різних країн світу, метою якого є популяризація китайської мови і культури в усьому світі. Таке змагання дає можливість найкращим студентам усіх країн продемонструвати рівень володіння китайською мовою і показати свої знання в галузі культури, історії, мистецтва, географії, музики, літератури Китаю.

    Участь у ньому взяли 12 представників з різних університетів України: Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківського колегіуму», Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського, Київського національного лінгвістичного університету.

    Були присутні почесні гості: Ду Вей – Надзвичайний та повноважний посол Китайської народної республіки, Ван Цзіньго – начальник відділу освіти посольства Китайської народної республіки, Джен Вей – радник посольства КНР, Лю Тай – третій секретар.

    Відкрив конкурс Надзвичайний та Повноважний посол Китайської народної республіки Ду Вей, зазначивши, що «Міст китайської мови» є мостом для зближення двох народів Китаю та України, і чим більше буде подібних заходів, тим міцніше будуть мости між нашими країнами.

    Проректор КНУ (міжнародні зв’язки) Петро Бех від керівництва університету побажав всім учасникам вдало проявити всі набуті знання в галузі китайської мови, літератури, культури та географії.

    Чудову атмосферу свята створювали не лише учасники конкурсу, а й студенти КНУ та учні гімназії східних мов, які своїми оригінальними творчими номерами надихали конкурсантів до кращих виступів. Лунала китайська музика, дивовижно наповнював своїм звучанням китайський музичний інструмент гуджен, танець лева на ходулях, уривки з пекінської опери та мелодійні китайські пісні залишаться надовго в пам’яті глядачів та вболівальників. Свято відбулося!

    Переможця конкурсу вітав проректор КНУ В’ячеслав Шамрай разом із начальником відділу освіти посольства Китайської народної республіки Ван Цзіньго. Переможець конкурсу поїде до Китаю представляти Україну на міжнародному конкурсі за рахунок Міністерства освіти Китайської народної республіки.

    Інститут Конфуція

  • До 100-річчя "Platero y yo" Хуана Рамона Хіменеса

    До 100-річчя виходу андалузької елегії "Platero y yo" Рамона Хіменеса, відомого іспанського поета та Нобелівського лаурета, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація одноіменної вистави за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Іспанії в Україні Херарда Анхеля Бугайо Оттоне, ректора Шевченкового університету академіка Леоніда Гуребського, проректора Петра Беха, директора Інституту філології Григорія Семенюка, представників з Куби та інших почених гостей-іспанознавців.

    У рамках заходу відбулася презентація одноіменної вистави, композитором якої став Маріо Кастельнуево-Тедеско. Роль ліричного героя андалузької елегії "Рlatero y yo" виконала актриса Анна Берет, музичний супровід був здійснений гітаристом Марко Топчиї. Анна Берет, дружина Посла Іспанії, з успіхом грає у різних виставах. У Києві вона взяла участь у першій постановці, адаптованої з тексту іспанського лауреата. Цікавою деталлю вистави була участь дітей, які створювали голос натовпу. Юні актори - учні київських шкіл №176 і 64, де вивчають іспанську мову.

    Організатором заходу стала викладач кафедри романської філології к.філол.н. Юлія Кощій. Вистава відбулася за сприяння Посольства Іспанії в Україні, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Cooperación Española. Відвідати виставу прийшла велика кількість гостей: з Посольства Куби, гості з Мексики, перекладач і дипломат Сергій Борщевський, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський, викладачі кафедри зарубіжної літератури та кафедри теорії і практики перекладу романських мов ім. Миколи Зерова.

    Після натхненної вистави викладач Ольга Шестопал прочитала лекцію про постать Рамона Хіменеса, який подарував світові свої вартісні тексти.

    Прес-центр

  • Польський викладач прочитав цикл лекцій про фантастику

    26 квітня до студентів-полоністів завітав професор із Зеленої Гури Богдан Троха. Він розповідав про кілька видів фантастики, а саме про ту, яка змушує задуматись, яка показує, що світ не такий вже й простий. Адже фантастика проектує ідеальну реальність.

    Ми можемо створити цілий Всесвіт у своїй голові і бавитися там часом. Відомий філософ Поль Рікер сказав, що це саме від нас залежить, чи станемо ми розумнішими від прочитаного тексту. Адже як часто буває: якщо людина зацікавлена у лекції, то доколаде усіх зусиль, аби все зрозуміти. Навіть native speakers, які відмінно володіють мовою, можуть не зрозуміти прочитаний або почутий текст. "Зрозумів" тоді, коли ставиш до себе питання "чому?" і спроможний на нього відповісти.

    За Полем Рікерем, існує 3 рівні розуміння тексту:

    І рівень - розумію текст тоді, коли мова, якою написаний текст, і та, яка є в моїй голові, це одна мова.

    ІІ рівень - розумію текст тоді, коли можу розпізнати усі мовні фігури. Все залежить від того, чи читаємо ми текст заради естетичного задоволення, чи для того, щоб знайти відповіді на питання про світ.

    ІІІ рівень - розумію текст тоді, коли знання, отримані з тексту, впроваджую у власне життя; коли знаходжу те, що допомогає інакше подивитися на світ. Але це лише за умови, коли віриш. «Коли ми починаємо молитися під час читання псалмів?, - запитав лектор аудиторію і відповів, - Так, саме тоді, коли починаємо вірити».

    Функція символу в літературі - змусити до мислення. Функція літератури - затримати читача, звернути його увагу на навколишній світ. А розуміння літератури вимагає зусилля. Джерело тексту - це первісний досвід автора. Богдан Троха порадив студентам кілька творів до читання:

    "Zagubiona przyszłość" Krzysztof Boruń i Andrzej Trepka;
    "Druga jesień" Wiktor Żwikiewicz (про природу політичної брехні);
    "Senni zwycięzcy" Marek Oramus;
    "Dzieje honoru w Polsce" Adam Michnik;

    "Cylinder van Troffa" Janusz Andrzej Zajdel (про людину, яка хоче жити спокійно, має платити державі за це своєю волею);

    "Zaczarowana gra" Antoni Smuszkiewicz (книга про релігійну фантастику).

    Лектор передав молодшому поколінню життєві мудрості власного досвіду. За його словами, метою життя людини є добро, а гордість полягає в тому, що хтось вважає себе кращою людиною, ніж є насправді. Серце - це місце, в якому знаходиться все, що має душа людини. Я погоджуюсь із твердженням Богдана Трохи, що ми живемо у світі, де вже не зрозуміло, що є добрим, а що злим. Справді, кожна дія, кожна річ має і позитивну, і негативну сторони.

    Богдан Троха закінчив лекцію словами Яна Твардовського "Śpieszmy się kochać ludzi, bo tak szybko odchodzą". І як тільки не погодитись із цим...

    Діана Месхія,
    Фото – Валерій Попов

  • Урочисте відкриття Днів шведської культури в ІФ

    24 квітня в актовій залі Інституту філології відбулося відкриття Днів шведської культури в Інституті філології. Привітав присутніх заступник директора ІФ Сергій Скрильник, який наголосив на важливості міжнародної співпраці. Представник Посольства Швеції в Україні, який теж завітав на відкриття, розказав, що вчив мову 10 років і не перестає цього робити. На святковому відкритті виступали студенти Скандинавської гімназії, які розповіли про особливості навчання різних мов: фінської, данської. норвезької і шведської.

    В Інституті філології шведську мову почали вивчати кілька років тому. На відкритті Днів Швеції студенти освітньої програми виступили з презентаціями про історії міжнародних зв'язків Україна-Швеція, піснею і театральною постановкою про легендарну Лею чи шведські стереотипи.

    Про освітні ініціативи присутні моли змогу дізнатися від Анатолія Кирилюка, який розповів про діяльність українько-шведського центру (USC), Гюстава Хенмана, який поділився специфікою роботи Beetroot Academy.

    На завершення вечора організатори провели флешмоб зі спільного виконання шведського гімну присутніми, попередньо роздавши транскрибовані тексти.

    Кафедрою германської філології та перекладу - головним організатором шведських днів в ІФ - заплановано ряд заходів упродовж усього тижня: лекції, воркшопи, показ фільмів, квізи. Вхід на події вільний, тож запрошуються всі охочі.

  • Візит студентів-арабістів до Посольства Єгипту

    У середу, 19 квітня, студенти та викладачі-арабісти відвідали Посольство Арабської Республіки Єгипет на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла пана Хоссам Ельдіна Мохамеда Алі для спільного перегляду єгипетського фільму мовою оригіналу і його подальшого обговорення. Подібні заходи вже стали доброю традицією і відбуваються на регулярній основі.

    Цього разу для перегляду було обрано комедію «Чорний мед» (“AssalEswed”, 2010) єгипетського режисера Халіда Мар’і. Незважаючи на комедійний жанр, фільм порушує гострі соціальні проблеми єгипетського суспільства, розповідає про проблеми міжкультурної комунікації, ідентичності, зв’язку з батьківщиною, ознайомлює з повсякденним життям звичайної єгипетської родини, звичаями, традиціями та цінностями єгипетського народу. У фільмі багато яскравих сцен, що відображають щоденне життя Каїра – сучасного багатомільйонного мегаполісу. Крім того, переглядаючи стрічку, студенти мали можливість побачити визначні культурні пам’ятки єгипетської столиці.

    Після перегляду фільму студенти поділилися враженнями від побаченого і подякували пану Послу та співробітникам Посольства за гостинність, підтримку студентів-арабістів та увагу до питання вивчення арабської мови в Інституті філології.

    Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

  • Відбулася зустріч із директором імператорського палацу в Пекіні

    19 квітня в Інституті філології за підтримки Інституту Конфуція та Посольства КНР відбулася зустріч з генеральним директором імператорського палацу в Пекіні Шань Цзісяна. Він виступив перед студентами-китаїстами з лекцією "Світ Гугуна, Гугун для світу". Шань Цзісянь розповів історію палацу, навів цікаві факти про музейні експонати, про приміщення, які розташовуються на території палацу. На слайдах презентації він наводив фото інтер'єрів та різноманітних знахідок, що вдається зберігати століттями. У палаці є також лабораторія, де проводяться реконструкції порцелянових фігур чи бронзових статуеток, проводяться аналізи віку знайдених предметів.

    Генеральний директор розповів, як музей відвідує щороку мільйони відвідувачів, як населення Китаю, та й туристів-іноземців. Лекція Шань Цзісяна дала змогу поринути в атмосферу палацу навіть перебуваючи у стінах Інституту філології

  • Фотовиставка "В'єтнам: країна і люди"

    В Інституті філології 19 квітня відбулася фотовиставка, присвячена Дню об'єднання Північного і Південного В'єтнаму 1975 року.

    Виставка фототкартин «В’єтнам: країна і люди» розташовувалась у холі Інституту, тож усі охочі мали змогу ознайомитися з культурою і традиціями країни. Організатори, якими виступили представники кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, створили таку виставку з метою ознайомлення відвідувачів з культурою країни та її потенціалом. Серед фото, що розвішані тематично, можна побачити досягнення В’єтнаму за 30 років: пам’ятки архітектури, що внесені у списки ЮНЕСКО, особливості їжі, роботу рибалок, красу пейзажів, аспекти економіки. Зокрема, на восьми фото відображені оздоровчі центри курортної зони, розташованої на берегах Тихого океану.

    Виставку відвідали студенти, викладачі Інституту філології, представники адміністрації. Гостями виставки були представники Посольства В’єтнаму та в’єтнамські студенти, які нині навчаються у вишах України.

    Прикрасою виставки став бронзовий барабан як символ старовинної культури В’єтнаму.

    фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця