міжнародна співпраця

  • Концерт «Україна-Японія» до 85-річчя імператора та Дня Збройних сил України

    Справжнє японське свято 6 грудня підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-східної Азії. Це був також сюрприз для завідувача Івана Бондаренка, який повернувся зі стажування. Головний режисер шоу талантів – Катерина Шурко. Вона вболівала в першому ряді за кожним виступом, і жоден з учасників її не підвів: оплески вирували!

    Ведуча Андріана Голубка спершу запросила на сцену актової зали ІФ Анастасію Стуконог. Дівчина виконала акапельно авторський переклад японською української народної пісні «Ой у вишневому саду». Іван Петрович не втримався й на кілька хвилин перервав виступи, аби подякувати за чудову організацію й таланти своїх студентів. Настя, на його думку, довела, що учень може перевершувати вчителя. До вітального слова долучилася заступник директора з навчально-методичної роботи Людмила Смовженко.

    Програма тривала. Третьокурсниці Ганна Лихацька, Віталіна Порада, Тетяна Селіверстова, Дар'я Рогожинська, Ольга Довгаль та Ольга Падалка із запалом станцювали під популярну японську музику. Їхні колеги Ганна Зубок, Анастасія Страшко, Надія Семенова та Оксана Українець виступили з уривком роману "Макура-но соші" Сей Шьонаґон. Студентка 1 курсу магістратури Катерина Голомах представила власний переклад поезії танка про дощ, сніг та росу, розмірковуючи, що думають японці про таку погоду, що маємо нині за вікном. Христина Петрушенко (4 курс) продовжила перекладацьку ноту концерту поезій імператора та імператриці. А другий курс магістратури спершу потішив перекладом Шевченкового «Заповіту». А потім Ніна Соловйова, Оксана Полозенко, Альона Колдаєва, Вікторія Шумай, Ольга Сілівра і Тамара Берчук зіграли гумористичну сценку «Японська література за 5 хвилин» (такий собі експрес-курс до іспиту). Студентка 1-го курсу магістратури Оксана Полозенко виконала сучасну японську пісню у стилі рок. Слухач курсів японської мови при університеті, лаборант кафедри тюркології Зульфія виконала пісню "Сакура" під акомпанемент гавайської гітари. Єлизавета Адаменко виступила з лекцією-майстер-класом зі зв’язування мотузкою "шібарі", моделлю виступила викладач японської мови Тетяна Дибська. Свято вдалося! І гості, й організатори відпочили душею.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Міжнародні дні словенської культури в ІФ

    Цими грудневими днями в усіх університетах світу, де вивчається словенська мова, проходять Міжнародні дні словенської культури, які цьогоріч присвячені 100-ій річниці з дня смерті класика словенської літератури Івана Цанкара.

    В рамках відзначення цієї дати до Київського університету імені Тараса Шевченка завітали словенські поети – Вероніка Динтиняна, Блаж Божич і Гашпер Малей.

    3 грудня 2018 року в кабінеті Шевченкознавства Інституту філології відбулася розмова-дискусія «Форми конструювання культу письменника: І.Цанкар і Т.Шевченко», в якій взяли участь студенти-словеністи, викладачі кафедри слов’янської філології Андрея Калц (словенський лектор), Олена Дзюба-Погребняк та наші гості – словенські поети. Наступного дня розмову з поетами було продовжено у 126 аудиторії, нещодавно переобладнаній за останнім словом техніки. Цього разу тут презентували гостям нові студентські переклади.

    4 грудня у Центрі славістики відбулася зустріч студентів кафедри слов'янської філології зі словенськими поетами Веронікою Динтиняною, Блажем Божичем і Гашпером Малеєм, яку модерувала лектор із Словенії Андрея Калц. Слухали поезію словенською мовою, читали українські переклади, виконані нашими студентами-словеністами, а також презентували брошуру "Чотири голоси сучасної словенської поезії, в якій ці переклади були надруковані.

    Завершилася зустріч розмовою про Івана Цанкара: презентували антологію творів Івана Цанкара, видану 21 мовою світу, в.ч. українською (переклади студентів ЛНУ і КНУ) та подивилися студентську інсценізацію віньєтки Івана Цанкара "Людина, що загубила своє переконання".
    У заході взяв участь представник Посольства Республіки Словенія Денис Цуранович.

    Кафедра слов'янської філології висловлює подяку Центру словенської літератури, Агенству книги Республіки Словенія, Центру словенської мови як іноземної Філософського факультету Люблянського університету за підтримку цих заходів.

    За інформацією Олени Дзюби.
    Фото: Валерій Попов

  • Представники посольства КНР в Інституті філології

    29 листопада відбулася лекція для китайських студентів-першокурсників. На організованій зустрічі були присутні представники відділу освіти та консульського відділу посольства КНР в Україні. Представники китайської амбасади розповіли студентам-іноземцям про Україну та особливості проживання у ній.

  • Візит Жана-Іва Бассоля, директора Інституту письмового та усного перекладу та міжнародних відносин Страсбурзького університету

    29-30 листопада в Інституті філології перебував з візитом Жан-Ів Бассоль (Jean-Yves BASSOLE), доктор філософії, доктор філологічних наук, директор Інституту письмового та усного перекладу та міжнародних відносин Страсбурзького університету, завідувач відділення неоелліністики цього Інституту.

    Зокрема, 29 листопада Жан-Ів Бассоль провів відкриту лекцію для студентів спеціальності «переклад» на тему «Латинські/грецькі дублети у сучасній французькій мові» та відповідав на численні питання студентів щодо особливостей підготовки перекладачів у Страсбурзькому університеті.

    30 листопада відбулася його зустріч з проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків П.О.Бехом та обговорення проекту подвійних дипломів Інституту письмового та усного перекладу та міжнародних відносин Страсбурзького університету.

    Довідка: Жан-Ів Бассоль викладає курси «Термінологія», «Європейські інституції» в Інституті письмового та усного перекладу та міжнародних відносин Страсбурзького університету. Студентам магістерського відділення для пари мов новогрецька-французька викладає «Письмовий двосторонній переклад», «Субтитрування», «Літературний переклад (театральні твори)». Працював присяжним судовим перекладачем при Апеляційному суді м.Кольмар, Франція. У своєму творчому доробку має друковані праці з термінології, письмового перекладу, перекладені театральні твори.

    Інформація надана Світланою Зубцовою,
    асистентом кафедри ТПП романських мов імені М.Зерова
    Фото: Валерій Попов

  • Конкурс Перекладів Чилійської Поезії

    20 листопада студенти та викладачі Інституту філології перетнули Атлантичний океан і опинилися у літературній Чилі, де на них чекали вулкани та пустелі, телескопи НАСА, гігантські фігури моаі та два Нобелівські лауреати з літератури. Анабель Сотело Рамірез та Марина Марчук з Видавництва  «Макондо» (https://www.facebook.com/macondopublishing) презентували Конкурс Перекладів Чилійської Поезії, який має на меті популяризацію латиноамериканської літератури і пошук талановитих перекладачів з іспанської. Подія відбулася за сприяння Центру іспанської мови та культури ІФ. 

    Детальну інформацію про конкурс, який триває до 28 грудня, можна дізнатися за посиланням:  https://www.facebook.com/groups/poesiachile/.   

    Марина Марчук, асистент кафедри ТПП з романських мов ім. М. Зерова

  • Візит делегації з Хорватії

    25 жовтня до Інституту філології КНУ завітали члени Міжурядової українсько-хорватської комісії на чолі з заступником міністра закордонних справ Республіки Хорватія Здравкою Бушич.

    У складі делегації заступник міністра освіти Республіки Хорватія Івана Франіч, радник міністра освіти Івана Факац та тимчасова повірена у справах Хорватії в Україні Кармен Флоршиц.

    Гості зустрілися з директором Інституту філології проф. Семенюком Г. Ф., завідувачем кафедри слов’янської філології проф. Паламарчук О. Л., познайомилися з викладачами та студентами-хорватистами кафедри.

    Цінним подарунком від Міністерства науки та освіти Республіки Хорватія для київських хорватистів стали нові авторитетні видання – «Історія хорватської мови» у 4-х томах, «Словник хорватської літературної мови», «Правопис хорватської мови», граматики, підручники та інша література.

    В рамках візиту відбулося підписання Угоди про створення Хорватського центру в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Угоду підписали ректор Університету академік Леонід Губерський та заступник міністра науки і освіти Республіки Хорватія Івана Франич.

    У церемонії підписання Угоди взяли участь заступник міністра закордонних справ Республіки Хорватія Здравка Бушич та члени хорватської делегації.

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інституті філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі буде ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафіза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала поета англійською Гертруда Белл, якій вдалося зберегти дух і поетику його творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • Делегація Цзілінського університету (КНР) в Інституті філології

    17 жовтня Інститут Конфуція Інституту філології Шевченкового університету приймав делегацію Цзілінського університету (м.Чанчунь, КНР). Для студентів-китаїстів професор Цзілінського університету Сюй Чженкао провів експериментально-навчальний семінар з давньої китайської мови. На організованій зустрічі був пристуній і Перший секретар Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Ван Дацюнь.

    Співпраця між університетами плідно триває вже другий десяток років на основі підписаної у жовтні 2001 р. Угоди про міжнародне співробітництво. У рамках цієї Угоди 22 листопада 2007 року в Київському університеті було відкрито Інститут Конфуція, діяльність якого сприяє поширенню вивчення китайської мови та культури, є основою для зміцнення українсько-китайської дружби. У 2016 році свідченням розвитку співробітництва між Київським універистетом та Цзілінським університетом стало здобуття ректором нашого унівреситету Леонідом Губерським звання "Почесний професор Цзілінського університету", а ректор Цзілінського університету професор Джуншу ЛЮ став почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    За двосторонніми міжуніверситетськими угодами Київський університет щороку приймає близько 30 осіб з китайських університетів-партнерів, серед яких і представники Цзілінського університету. В Інституті Конфуція щорічно працюють викладачі з цього ЗВО. Близько 6 студентів щороку проходять мовне стажування у Цзілінському університеті. Плідна співпраця між університетами сприяє взаєморозвитку і популяризації обох культур на  світовій арені. 

  • Індонезійська делегація в ІФ

    28 вересня відбулася зустріч студентів, які вивчають індонезійську мову, з делегацією комітету з питань правової політики, прав людини та безпеки Палати Народних Представників Республіки Індонезія. Привітав вельмишановних гостей директор центру індонезійської мови та літератури Прабово Хімаван. Зустріч відбувалася у форматі діалогу. Студенти-сходознавці, практикуючи свої мовленнєві навички із індонезійської мови, ставили запитання членам делегації, на які гості залюбки відповідали.

  • Подвійне дипломування із турецьким ЗВО

    18 вересня на кафедру тюркології в рамках співпраці у сфері освіти та науки завітав проректор університету «Кастамону» (м. Кастамону, Турецька Республіка) проф. Сезгі АЙАН. Мета дружнього візиту турецького науковця – налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та університетом «Кастамону». Під час зустрічі був обговорений Протокол про навчання магістрантів-тюркологів за програмою подвійного дипломування. Шевченків університет під час перемовин представляли проректор Петро Бех та завідувач кафедри тюркології Інституту Ірина Покровська.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця