міжнародна співпраця

  • Урочисте відкриття Днів шведської культури в ІФ

    24 квітня в актовій залі Інституту філології відбулося відкриття Днів шведської культури в Інституті філології. Привітав присутніх заступник директора ІФ Сергій Скрильник, який наголосив на важливості міжнародної співпраці. Представник Посольства Швеції в Україні, який теж завітав на відкриття, розказав, що вчив мову 10 років і не перестає цього робити. На святковому відкритті виступали студенти Скандинавської гімназії, які розповіли про особливості навчання різних мов: фінської, данської. норвезької і шведської.

    В Інституті філології шведську мову почали вивчати кілька років тому. На відкритті Днів Швеції студенти освітньої програми виступили з презентаціями про історії міжнародних зв'язків Україна-Швеція, піснею і театральною постановкою про легендарну Лею чи шведські стереотипи.

    Про освітні ініціативи присутні моли змогу дізнатися від Анатолія Кирилюка, який розповів про діяльність українько-шведського центру (USC), Гюстава Хенмана, який поділився специфікою роботи Beetroot Academy.

    На завершення вечора організатори провели флешмоб зі спільного виконання шведського гімну присутніми, попередньо роздавши транскрибовані тексти.

    Кафедрою германської філології та перекладу - головним організатором шведських днів в ІФ - заплановано ряд заходів упродовж усього тижня: лекції, воркшопи, показ фільмів, квізи. Вхід на події вільний, тож запрошуються всі охочі.

  • Візит студентів-арабістів до Посольства Єгипту

    У середу, 19 квітня, студенти та викладачі-арабісти відвідали Посольство Арабської Республіки Єгипет на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла пана Хоссам Ельдіна Мохамеда Алі для спільного перегляду єгипетського фільму мовою оригіналу і його подальшого обговорення. Подібні заходи вже стали доброю традицією і відбуваються на регулярній основі.

    Цього разу для перегляду було обрано комедію «Чорний мед» (“AssalEswed”, 2010) єгипетського режисера Халіда Мар’і. Незважаючи на комедійний жанр, фільм порушує гострі соціальні проблеми єгипетського суспільства, розповідає про проблеми міжкультурної комунікації, ідентичності, зв’язку з батьківщиною, ознайомлює з повсякденним життям звичайної єгипетської родини, звичаями, традиціями та цінностями єгипетського народу. У фільмі багато яскравих сцен, що відображають щоденне життя Каїра – сучасного багатомільйонного мегаполісу. Крім того, переглядаючи стрічку, студенти мали можливість побачити визначні культурні пам’ятки єгипетської столиці.

    Після перегляду фільму студенти поділилися враженнями від побаченого і подякували пану Послу та співробітникам Посольства за гостинність, підтримку студентів-арабістів та увагу до питання вивчення арабської мови в Інституті філології.

    Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

  • Відбулася зустріч із директором імператорського палацу в Пекіні

    19 квітня в Інституті філології за підтримки Інституту Конфуція та Посольства КНР відбулася зустріч з генеральним директором імператорського палацу в Пекіні Шань Цзісяна. Він виступив перед студентами-китаїстами з лекцією "Світ Гугуна, Гугун для світу". Шань Цзісянь розповів історію палацу, навів цікаві факти про музейні експонати, про приміщення, які розташовуються на території палацу. На слайдах презентації він наводив фото інтер'єрів та різноманітних знахідок, що вдається зберігати століттями. У палаці є також лабораторія, де проводяться реконструкції порцелянових фігур чи бронзових статуеток, проводяться аналізи віку знайдених предметів.

    Генеральний директор розповів, як музей відвідує щороку мільйони відвідувачів, як населення Китаю, та й туристів-іноземців. Лекція Шань Цзісяна дала змогу поринути в атмосферу палацу навіть перебуваючи у стінах Інституту філології

  • Фотовиставка "В'єтнам: країна і люди"

    В Інституті філології 19 квітня відбулася фотовиставка, присвячена Дню об'єднання Північного і Південного В'єтнаму 1975 року.

    Виставка фототкартин «В’єтнам: країна і люди» розташовувалась у холі Інституту, тож усі охочі мали змогу ознайомитися з культурою і традиціями країни. Організатори, якими виступили представники кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, створили таку виставку з метою ознайомлення відвідувачів з культурою країни та її потенціалом. Серед фото, що розвішані тематично, можна побачити досягнення В’єтнаму за 30 років: пам’ятки архітектури, що внесені у списки ЮНЕСКО, особливості їжі, роботу рибалок, красу пейзажів, аспекти економіки. Зокрема, на восьми фото відображені оздоровчі центри курортної зони, розташованої на берегах Тихого океану.

    Виставку відвідали студенти, викладачі Інституту філології, представники адміністрації. Гостями виставки були представники Посольства В’єтнаму та в’єтнамські студенти, які нині навчаються у вишах України.

    Прикрасою виставки став бронзовий барабан як символ старовинної культури В’єтнаму.

    фото - Валерій Попов

  • Полоністи ІФ провели зустріч із професорами Університету в Білостоці

    7 квітня в Інституті філології відбулася зустріч із професорами польського університету. Пані Анна Яніцька презентувала присутнім свою книгу «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської». Видання вийшло в серії Полоністичних студій за сприяння завідувача кафедри полоністики Інституту філології проф. Ростислава Радишевського. Життя і творчість письменниці, публіцистки, революціонерки стало основою дисертаційного дослідження проф. Анни Яніцької. Габріелю Запольську порівнюють з Лесею Українкою, Емілем Золя. Тексти авторки ставилися на сцені експериментальних театрів, вражали своєю відважною тематикою. Ірина Шевченко, яка переклала книгу українською мовою, висловилася про текст оригіналу: «Книга має українську нотку, українські підтексти, які не можна не помітити. Вимова, стиль, науковий виклад – зразок, який зараз маємо брати для себе».

    Після презентації відбулася лекція професора Університету у Білостоці Ярослава Лавського. Вчений розповів студентам полоністики про культурний трансфер між Польщею і Україною. Його лекція містила багато прикладів того, як література може в прямому сенсі рятувати життя. Зокрема, коли Польща втратила у 1795 році незалежність, то література стала носієм "польськості".

    Інший приклад, наведений професором, потребував широкого культурно-історичного тла. Йшлося про позашлюбного сина Антонія Мальчевського - класика польського романтизму. Його син Август-Антоній Мальчевський, котрий навчався в Кремецькому ліцеї і брав участь в антиросійському підпіллі, потрапив у руки російської поліції і був депортований до Сполучених Штатів, де видав твір "Спогади польського вигнанця". У цьому творі Август-Антоній вперше англійською мовою виклав історію польською літератури. Так на американському континенті з’явилася перша згадка і про українського героя - Богдана Хмельницького. Доля Августа-Антонія - неймовірний роман із сумним закінченням – смертю у 22 роки. Але Антоній Мальчевський лишив слід і Польщі, і України в англомовній американській літературі.

    Професор Лавський, запропонувавши студентам уявити, що потрапляють на чужий континент без жодної книги, запитав: «Чи змогли б Ви написати історію літератури своєї країни? Тож приклад цього юнака може слугувати і нам зразком, як важливо вчити свою історію літератури так, щоби мати змогу її відтворити з пам'яті».

    Текст – Каріна Дорошенко, Марія Янкова
    Фото – Валерій Попов

  • Агатангел Кримський і арабський світ

    23 березня в Єгипетському центрі арабської мови і культури Інституту філології за сприяння директора Центру Олени Хоміцької відбулася презентація арабомовного перекладу «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського. Автором перекладу є Імадеддін Раеф, член Спілки ліванських письменників і Спілки арабських журналістів.

    Презентоване видання є дуже важливим для арабомовних країн. За словами Імадеддіна Раефа, твори Агатангела Кримського є дуже цінними для Лівану, зокрема для орієнталістики, і водночас для зарубіжної україністики. Адже «Бейрутські оповідання» Кримського – є історичним та етнографічним джерелом. Разом з тим, як відомо, Агатангел Кримський є найменш прочитаним, зрозумілим і наймеш відомим українським письменником.

    Видання арабською мовою «Бейрутських оповідань», здійснене ліванським журналістом, складається з трьох частин – передмови, життєпису Агатенгела Кримського та перекладу самих оповідань Імадеддіна Раефа. У виданні присутні також численні історичні коментарі. Завдяки цій книжці, яка вийшла на початку поточного року, ім’я Агатангела Кримського і весь його сходознавчий доробок голосно прозвучали в арабському світі.

    Під час презентації демонструвалися старі фотографії Бейруту кінця 19 – п.20 ст.., яким його міг бачити А.Кримський, звучала ліванська музика.

    Олександра Касьянова

  • Зустріч кореїстів ІФ із представиками Міністерства освіти Кореї

    17 березня університет відвідала делегація з представників Міністерства освіти Республіки Корея на чолі з міністром Лі Чуншіком та його заступником Лі Йоном. Також вони завітали до Інституту філології та мали змогу поспілкуватися зі студентами-кореєзнавцями у дружній офіційній атмосфері. Були обговорені нагальні питання, що турбують студентів, та висловлені пропозиції щодо співпраці.

    Ввечері делегація та студенти завітали на відкриття першого в Україні Корейського освітнього центра, який розташований у центрі столиці на Хрещатику.

    Матеріали - Дмитро Андріанов

  • Всеукраїнський семінар-тренінг із перської мови

    21 лютого 2017 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння посольства Ісламської республіки Іран відбувся Всеукраїнський семінар-тренінг із перської мови, в якому, окрім студентів та викладачів, Інституту філології взяли участь студенти та викладачі перської мови Київського національного лінгвістичного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

    В урочистому відкритті семінару-тренінгу взяли участь Надзвичайний та повноважний посол Ісламської Республіки Іран в Україні Мохаммад Бехешті-Монфаред, радник із питань культури Посольства ІРІ Парвін Моаззамі Гударзі, керівник департаменту міжнародної співпраці Фонду Сааді, який є головним центром розповсюдження перської мови у світі, Сейєд Мохаммад Реза Дарбанді, викладач Керманшахського університету пані Сусан Джабрі, яка за сприяння Посольства Ісламської республіки Іран викладає в Інституті філології перську мову та літературу.

    Директор Інституту філології професор Григорій Семенюк привітав учасників семінару та назвав знаковим те, що семінар із перської мови відбувається у День рідної мови, а також висловив захоплення тією увагою, яку приділяє Посольство ІРІ поширенню перської мови в Україні, історія викладання якої в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка налічує вже понад 25 років.

    У програмі семінару-тренінгу для студентів були передбачені цікаві та змістовні лекції перською мовою про сучасну літературу, географію, історію, звичаї та традиції Ірану. За участі керівника фонду Сааді пана Дарбанді відбувався круглий стіл, під час якого викладачі обмінялися досвідом та обговорили проблеми та перспективи розвитку викладання перської мови в Україні. Після закінчення круглого столу був проведений семінар на тему «Художні засоби в перській класичній літературі».

    Протягом обідньої перерви Посольством ІРІ було організоване частування учасників семінару іранськими стравами.

    Під час урочистого закриття семінару було відзначено студентів, які продемонстрували високий рівень володіння перською мовою.

    Центр іраністики

  • Зустріч із керівником регіонального представництва AUF Роксаною Туркану

    17 лютого 2017 в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулась зустріч із пані Роксаною Туркану, керівником регіонального представництва AUF (Міжуніверситетська франкофонна Асоціація ) у Східній Європі. На зустрічі були присутні близько 200 осіб: викладачі та студенти Інститут філології, Інституту міжнародних відносин, хімічного та історичного факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету. Пані Туркану розповіла про можливості отримання стипендій та наукових грантів, про перспективи фінансування будь-яких проектів, повязаних із франкофонією, а також висвітила питання студентської мобільності. Виступ пані Туркану викликав велику зацікавленість, змістовне обговорення перспектив спільних проектів супроводжувалося жвавим обговоренням.

    Доценти кафедри романської філології Бурмістенко Т.В., Гейко Т.М.

  • Наші філологи презентували гіндімовний переклад "Лісової пісні" в Індії

    25 січня делегація українських індологів у складі двох студентів спеціальності «мова і література гінді» ІФ Неділько Яни і Таірян Діани та директора Центру мови гінді та індійської літератури Юрія Ботвінкіна в ході культурно-пізнавальної поїздки Індією здійснили дружній візит до Центрального інституту мови гінді в м. Делі, в якому на разі разом з багатьма студентами з різних країн навчаються ще двоє наших студентів-індологів – Лохман Олександра і Павловський Олександр.

    Під час зустрічі представники ІФ організували культурну програму для викладачів і студентів Інституту, презентували здобутки української індології. Зокрема відбулась презентація гіндімовного перекладу «Лісової пісні» Лесі Українки, на індійській землі і для індійської публіки. Керівництво Інституту на чолі з директором пані Ґітою Шарма тепло й радісно приймало українську делегацію. Індійські філологи і літературознавці були приємно здивовані подарованими їм примірниками гіндімовного видання «Лісової пісні». Зустріч пройшла в теплій атмосфері творчого порозуміння.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця