міжнародна співпраця

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інститут філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центр іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі приділятимуть ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафеза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала англійською поета Гертруда Белл, зберегла дух і поетику творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • Делегація Цзілінського університету (КНР) в Інституті філології

    17 жовтня Інститут Конфуція Інституту філології Шевченкового університету приймав делегацію Цзілінського університету (м.Чанчунь, КНР). Для студентів-китаїстів професор Цзілінського університету Сюй Чженкао провів експериментально-навчальний семінар з давньої китайської мови. На організованій зустрічі був пристуній і Перший секретар Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Ван Дацюнь.

    Співпраця між університетами плідно триває вже другий десяток років на основі підписаної у жовтні 2001 р. Угоди про міжнародне співробітництво. У рамках цієї Угоди 22 листопада 2007 року в Київському університеті було відкрито Інститут Конфуція, діяльність якого сприяє поширенню вивчення китайської мови та культури, є основою для зміцнення українсько-китайської дружби. У 2016 році свідченням розвитку співробітництва між Київським універистетом та Цзілінським університетом стало здобуття ректором нашого унівреситету Леонідом Губерським звання "Почесний професор Цзілінського університету", а ректор Цзілінського університету професор Джуншу ЛЮ став почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    За двосторонніми міжуніверситетськими угодами Київський університет щороку приймає близько 30 осіб з китайських університетів-партнерів, серед яких і представники Цзілінського університету. В Інституті Конфуція щорічно працюють викладачі з цього ЗВО. Близько 6 студентів щороку проходять мовне стажування у Цзілінському університеті. Плідна співпраця між університетами сприяє взаєморозвитку і популяризації обох культур на  світовій арені. 

  • Індонезійська делегація в ІФ

    28 вересня відбулася зустріч студентів, які вивчають індонезійську мову, з делегацією комітету з питань правової політики, прав людини та безпеки Палати Народних Представників Республіки Індонезія. Привітав вельмишановних гостей директор центру індонезійської мови та літератури Прабово Хімаван. Зустріч відбувалася у форматі діалогу. Студенти-сходознавці, практикуючи свої мовленнєві навички із індонезійської мови, ставили запитання членам делегації, на які гості залюбки відповідали.

  • Подвійне дипломування із турецьким ЗВО

    18 вересня на кафедру тюркології в рамках співпраці у сфері освіти та науки завітав проректор університету «Кастамону» (м. Кастамону, Турецька Республіка) проф. Сезгі АЙАН. Мета дружнього візиту турецького науковця – налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та університетом «Кастамону». Під час зустрічі був обговорений Протокол про навчання магістрантів-тюркологів за програмою подвійного дипломування. Шевченків університет під час перемовин представляли проректор Петро Бех та завідувач кафедри тюркології Інституту Ірина Покровська.

  • Голова торгово-економічної місії Посольства Іспанії в Україні прочитав лекцію для студентів, які в КНУ вивчають іспанську мову

    12 вересня завдяки Центру іспанської мови та культури Інституту філології відбулася зустріч студентів-філологів та студентів історичного факультету із Головою торгово-економічної місії Посольства Іспанії в Україні Хайме Рамоном Фернандесем Санчезом. Привітав представника іспанської амбасади проректор Петро Бех. Петро Олексійович зауважив, що Іспанія та Україна тісно співпрацюють у сфері освіти. Зокрема КНУ підтримує тісні зв'язки із Гранадським університетом, Кадіським університетом та іншими іспанськими ЗВО у рамках міжнародної угоди ERASMUS+, завдяки чому студенти та науковці мають змогу проходити мовну практику та стажування в країні, мову якої вивчають.

  • Індонезійська делегація в КНУ

    11 вересня до Київського національного університету імені Тараса Шевченка завітала делегація із Національного університету м.Джакарти, а також професори із Університету Північної Суматри та Університету "Паджаджаран" м. Бандунг. Разом із науковцями прибув й Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Юдді Кріснанді. Від імені ректора університету Леоніда Губерського вельмишановних гостей привітав проректор Петро Бех, а від імені дирекції Інституту філології - заступник директора Наталія Любарець. Нагадаємо, що Центр індонезійської мови та літератури в Інституті філології Шевченкового університету був відкритий у 2015 році, а одночасно із цим було оголошено набір на освітню програму із вивчення індонезійської філології. Щороку освітня програма із вивчення такої екзотичної мови, як індонезійська, набуває неабиякої популярності. Завядки активній діяльності Центру на чолі із Прабово Хімаван щороку зміцнюється дружба між обома країнами, а студенти Інституту мають можливість удосконалювати свої уміння та навички на практиці, спілкуючись зі східними гостями.

    Фото- Тетяна Василик, Валерій Попов

  • Зустріч із індонезійською делегацією

    6 вересня в Інститут філології завітала делегація депутатів із Народного Консультативного Конгресу Республіки Індонезія. Від імені керівництва Інституту гостей привітала заступник директора з навчально-методичної роботи та міжнародних зв’язків Наталія Любарець. Вітальні слова виголосив на зустрічі і директор Центру індонезійської мови та літератури Прабово Хімаван, зауваживши про тісну співпрацю і дружні відносини між Україною та Індонезією. Представники Конгресу провели цікаву бесіду зі студентами, які вивчають індонезійську. Після цього іноземні гості відвідали Центр індонезійської мови та літератури, де висловили вдячність працівникам центру, викладачам та студентам за розбудову наукових студій з індонезійської в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

    Текст: Маргарита Бучкова
    Фото: Валерій Попов

  • Літня школа російської мови для іноземних громадян

    Цьогоріч Центр іноземних мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка вперше запропонував Літню школу російської мови для іноземних громадян. Школа працювала з 2 по 13 липня. Заняття з інтенсивного курсу російської мови для початківців проводили викладачі кафедри української та російської мов як іноземних Інституту філології Оксана Ситник та Марина Якубовська.

    Першими ластівками Літньої школи російської мови стали 5 студентів із університету міста Гіресун (Туреччина), які пріїхали до Києва завдяки ініціативі професора університету пані Нурсулу Четін.

    Студенти і родина самої пані Нурсулу Четін не тільки почали опановувати російську, але й познайомилися з Києвом, його історією та культурою. Вони відвідали Софійський собор, Києво-Печерську Лавру, із задоволенням взяли участь у святкуванні Івана Купала.

    На думку професора Нурсулу Четін, це тільки початок плідної співпраці між обома університетами.

  • Літня школа української мови

    Літня школа української мови

    У «Літню школу української мови», яку вже другий рік поспіль організовує для іноземців кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології, цього року приїхали аспіранти Оломоуцького університету (Чеська Республіка) – Маґдалена Ґардіас, Каміла Пшибильська та Міхаела Зорманова.

    Усі вони мають спеціалізацію з польської мови, а українську почали вивчати тут уперше. Окрім щоденних занять з мови, які проводить доцент Л. Кравченко, слухачі мають можливість ознайомитися з історією української мови, літературою та кінематографом завдяки оглядовим лекціям викладачів кафедри – доцентів В. Коломийцевої, С. Різника О. Бас-Кононенко та професорів Л. Гнатюк, Ю. Мосенкіса, а також доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Г. Жуковської.

    Цікаві екскурсії, різноманітні майстер-класи, спільні подорожі та святкування українських традиційних свят – усе це знайомить гостей з українськими звичаями, традиціями і культурою, а отже, сприяє повному зануренню в мовне середовище. У цьому їм активно допомагають доцент В.Коломийцева та студенти й аспіранти кафедри – Аліна Заболотна, Юлія Романюк, Олена Мельничук, Христина Петрів.

    «Літній школі української мови» допомагають і військовослужбовці. Завдяки підтримці громадської організації «Ліга офіцерів», очолюваної В. Лукичевим, викладачі, студенти та гості з Чеської Республіки змогли побувати в Чернігові – відвідати історичні місця цього стародавнього українського міста, насолодитися мальовничими його краєвидами. У таких мандрівках, коли ще й багатоголосо лунають народні та сучасні пісні, зокрема «Червона рута», «Ой чий то кінь стоїть», «Гей соколи!», стають набагато міцнішими дружні міжнародні стосунки.

    Низький уклін усім учасникам літньої школи за їхню справжню любов до української мови та української культури!

    Людмила Кравченко,
    доцент кафедри української мови
    та прикладної лінгвістики

  • Українсько-німецька міжкультурна комунікація

    17 травня відбулася Міжнародна наукова конференція "Германські мови в міжкультурному контексті: лінгвістика, переклад, лінгводидактика". Конференція організована за сприяння Німецької служби академічних обмінів (DAAD) у межах інституційного партнерства германістів (GIP) між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики (Рурський університет у Бохумі, Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу (Інститут філології Київський національний університет імені Тараса
    Шевченка, Україна).

    Германістів зі всього світу на відкритті наукового зібрання привітав проректор КНУ Віктор Мартинюк. Виступаючи, Віктор Семенович зазначив, що науковці досліджують життя у всіх проявах, і скрізь знаходять коди. Одним із таких кодів є мова. Це кодування будь-якого народу, це світогляд етносу. Німецька та українська мови мають різні коди. Міжкультурна комунікація сприяє декодуванню кодів, яке відбувається завдяки перекладачам. Зважаючи на це, проректор побажав українським та німецьким перекладачам розкривати ключі один одного, інтергувати Україну у світовий контекст, а Німеччину - в український. Саме завдяки двосторонній співпраці лише змінюватиметься українсько-німецька дружба.

    Від імені адміністрації Інституту філології привітала учасників наукового зібрання заступник директора Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна зазначила, що у конференції беруть участь представники із різних вишів, міст, країн. Вони виступатимуть із найрізноманітнішими доповідями з перекладознавства, яке нині має багато актуальних і важливих завдань, зокрема глобалізацію та інтеграцію, які є визначальними напрямками майбутнього, що сприяють зміцненню і розвитку нас самих і наших держав загалом.

    Із вітальними словами виступили також завідувач кафедри германської філології та перекладу Інституту філології Марія Іваницька, представники Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та кафедри германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у Бохумі (Німеччина).

    Протягом дня тривали секційні засідання конференції, у межах яких розглянули та обговорили стан та перспективи лінгводидактики, перекладознавчих світових студій тощо. Наприкінці дня відбувся святковий концерт, насичена якрава програма якого продемонструвала розмаїття талантів київських школярів. Урочисте закриття конференції стало фінальною подією Днів німецької мови, науки та культури, які тривали в Інституті філології протягом двох тижнів. У рамках науково-культурних заходах були вокршопи, лекції, семінари та зустрічі з представниками німецьких інстанцій.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця