міжнародна співпраця

  • Схід і Захід: паперовий міст

    1 березня в рамках курсу «Міжнародний досвід промоції культури» студенти четвертого курсу «Літературної творчости» зустрілися з Вереною Нолте – директоркою об’єднання «Kulturallmende» та організаторкою «Мосту із паперу», де обговорили вищезгаданий проєкт, а також те, як західнонімецькі письменники ставляться до своїх колег-східняків, яким досвідом Німеччина може поділитися з Україною та що саме хочуть провести в Мюнхені.

    Проєкт «Міст із паперу» постав як культурний місток між Україною та Німеччиною. Пані Верена пригадала, що до знайомства з Оксаною Забужко вона не знала про існування української літератури, та наша письменниця показала їй, що українські книжки з’явилися не після 1990 року, а були завжди, хоча лише зараз на них звернули увагу.

    Відомо, що проєкт запрошує як німецьких, так і українських письменників, і, за словами пані Верени, з Німеччини вона намагається привозити письменників-вихідців зі Східної Європи, таких, яких можна було би назвати українськими. Як доказ, організаторка показує роман Наташи Водін «Вона родом із Маріуполя», що розповідає про матір письменниці, яку німці силою вивезли з міста у 1943 році.

    Загалом у Німеччині українська література користується дедалі більшим попитом, особливо, та не дивовижно, Сергій Жадан. Твори наших авторів, як каже спікер, якісно відрізняються від місцевих книжок-одноденок, що кожного року з’являються і зникають на полицях книгарень. Наявність попиту і пропозиції на українські книжки має позитивний вплив на формування культурних мостів: «Важливо показати, що в нас є спільні точки дотику, що історія наших народів має як негативні, так і позитивні моменти, й сфокусуватися на останніх».

    Особливої уваги пані Верена приділила темам роз’єднаности заходу і сходу та війни, які свого часу опрацьовувалися німецькими письменниками, а зараз притаманні українським автром. Відомо, що Берлінський мур упав 32 роки тому, проте всі хибно вважають, що дві частини країни тихо й мирно об’єдналися. Насправді сорокарічне розділення створило прірву між колишніми ФРН та НДР, що відчувається й нині. Як каже пані Верена: «Західні німецькі письменники зневажливо ставляться до східних побратимів, один із них навіть казав, що серед них почуває себе чужим». Те саме відчуває виходець зі Східної України на Заході та навпаки.

    Стосовно війни пані Верена говорить, що «(Друга світова) війна – це тема, опрацьована німецькою літературою дуже давно», однак Україні, на жаль, цю тему доведеться переосмилювати зараз, і не лише нинішню війну на Сході, а й тодішню світову. «Зрештою, – каже вона, – для вирішення обох проблем (розбрату та війни) потрібен час. І не трохи, а цілі покоління».
    Насамкінець пані Нолте розповіла про подальші плани організації. Відомо, що одна подія, яка змінила цілий світ, завадила провести «Міст із паперу» в Івано-Франківську та Криворівні, перевівши всю програму в онлайн. Проте організатори проєкту не полишають надії колись-таки «провести міст» зі Станіславом і відвідати разом із письменниками карпатське село.

    Наразі пані Верена займається пошуком фінансування для проведення фестивалю української літератури в Мюнхені разом із місцевим театром. І хоч Німецький культурний фонд їй відмовив, пані Верена не втрачає надії організувати свято української культури в Німеччині, а ми сподіваємося колись побачити її у стінах нашого Жовтого корпусу.

    Іван Прокопенко, студент 4 курсу, спеціальність "Літературна творчість"

  • Відбулася Міжнародна науково-практична конференція до ювілею Лесі Українки та Агатангела Кримського «Історико-культурний і наративний дискурс модернізму»


    25 лютого патріоти материкової України й духовної, що простяглася ген по всьому світу, а також інтелектуальний цвіт близького зарубіжжя, відзначили 150-річний ювілей Лесі Українки. Роль цієї особистості в історії української культури й літератури зокрема важко переоцінити. Ще при житті письменниці й багато десятиліть опісля російська влада намагалася маргіналізувати цю постать, закарбувати раз і назавжди її образ у єдиній іпостасі – жінки-революціонерки з антихристиянськими мотивами творчості. Однак багатогранність генія Лесі Українки сьогодні руйнує всі нав’язані часом канони та стереотипи й наш сучасник відкриває щоразу нові грані її творчості. Те саме можна сказати й про ще одного ювіляра 2021 року – письменника і вченого Агатангела Кримського, експериментальна творчість якого попри відстань років саме зараз знаходить свого читача. З нагоди річниці обох письменників в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурний і наративний дискурс модернізму». Заходу не завадили ані відстань, що розділяла учасників, ані карантин, який диктує умови дистанційного спілкування. Конференцію зорганізували разом із Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі.

    Модератор конференції – проф. Олена Романенко – першою до слова запросила д.філол.н., проф. Києво-Могилянської академії Віру Агеєву. У доповіді «Поетеса зламу століть: творчість Лесі Українки у постмодерній інтерпретації» дослідниця торкнулася гострого питання потрійної маргіналізації письменниці – як авторки-жінки, авторки-українки й авторки-модерністки. Імперська думка про славетну представницю роду Косачів була однозначною – не має права бути в українській культурі, яку «заново під’єднала до європейської мережі». У Лесині прижиттєві часи, а згодом за радянського панування вилученню підлягало найцінніше – листи й націозорієнтовані тексти письменниці. Настав час їх повернути, що й було зроблено в масштабі 14-томного зібрання нецензурованих творів Лесі Українки – проекту, в якому взяли участь близько 30 найкращих фахівців у відповідній галузі.

    Другим доповідав д.філол.н., проф., Лукаш Скупейко. Досліджуючи проблему Лесі Українки й християнства, науковець спростовує обидві крайнощі, в які впадають косачезнавці: приписують Лесі глибоку релігійність або наполягають на її атеїзмі, несприйнятті та критиці релігії. «У намаганні виходу з цієї дилеми слід враховувати те, що драма Лесі Українки – це не драма життя, яка зазвичай зорієнтована на сюжет і подієвість, а філософсько-символічна драма, для якої важливе ставлення до події та її осмислення». Всі ці ознаки вказують на модерністське світовідчуття письменниці. Під кінець виступу пан Лукаш детально проаналізував поезію «Грішниця», а також назвав інші твори Лесі Українки, в яких розкривається «особистість мислительки-гуманістки, яка прагнула пізнати любов у всіх виявах».

    Наступним спікером пленарного засідання був проф. Юрій Ковалів. Науковець розповів про творчість Агатангела Кримського та Лесі Українки в контексті парадоксів раннього українського модернізму. Аналізуючи природу модерністської прози письменниці, професор зазначив: «...аналіз душевних перепитій покладено на читача... Леся Українка стала першою у новелах вираження, коли зовнішні події зведені до мінімуму», відповідно – більша увага приділяється внутрішній структурі, емоційному стану персонажів.
    Серед запрошених до участі гостей була й Марина Гримич – д. істор. н., письменниця. Тема її доповіді стосувалася антропологічного аспекту Бейруцького циклу оповідань Агатангела Кримського. Дослідниця зазначила, що «у сучасній науці трансдисциплінарність стає звичайною практикою, але раніше у різних академічних дисциплінах працював саме Кримський...». Перебуваючи в Лівані, «менеджер у науці» був пильним спостерігачем, який за допомогою художньої форми створив «своєрідний воркшоп», в якому передав «специфіку комунікації в тогочасному Бейруті».

    Не менш цікавим був виступ грузинського колеги д.філології Іване Мчеделадзе з Науково-навчального Центру україністики Тбіліського університету. Він представив увазі аудиторії доповідь про листування грузинських вчених із Агатангелом Кримським, наголосив на встановленні правильних акцентів у процесі сприйняття грузинської літератури. Ці ідеї можуть стати поштовхом до важливих досліджень, а також нового етапу співпраці з Грузією в галузі гуманітаристики.

    Наступним до слова був запрошений Рауль Чілачава – професор і дипломат, випускник і колишній професор Шевченкового університету. Дослідник розповів про шлях Лесі України до Грузії, який почався зі знайомства з квартирантом Косачів – Нестором Гамбарашвілі. Саме він зацікавив поетесу розповідями про історію своєї батьківщини, а згодом, через хворобу, вона потрапила в Батумі. «Повітря Грузії подарувало Лесі 10 років життя», - зазначив перекладач і додав, що ця обставина, на жаль, не сприяла входженню теми грузинської культури у творчість письменниці. Це було зумовлено, на думку доповідача, неякісними російськомовними перекладами, з якими доводилося мати справу Лесі, оскільки грузинської не було серед близько десяти мов, які вона знала.

    Останньою на пленарному засіданні виступила проф. Олена Романенко. У доповіді «Образ Лесі Українки в українській масовій культурі» дослідниця представила дві моделі сприйняття письменниці читачами та пересічними людьми, малознайомими з творчістю Лесі. Перша модель – образ витонченої аристократичності, що побутує серед зрілої аудиторії, а також сучасний підхід до постаті культурної діячки – від поп-арту до колажування та інших художніх практик, які з готовністю сприймає переважно молодь. «Нова модель – провокація, що стимулює інтерес і спонукає замислитися над тим, якою ж вона була – Леся Українка?». Згадала Олена Віталіївна і про знакові стандартні уявлення, що закріплюються і працюють дієво – мужність, тілесна та духовна нескореність поетеси.

    Наприкінці пленарного засідання конференції всі бажаючі змогли висловитися з приводу виступів одне одного, а також продовжити обговорення заявленої в програмі проблематики на секційних засіданнях.

    Анна Мукан, Катерина Дацюк

  • Зустріч із Вікторією Михайловою

    Сьогодні в рамках дисципліни «Міжнародний досвід у промоції літератури» студенти четвертого курсу «Літературної творчости» зустрілися з промоутеркою українською культури в Німеччині й організаторкою «ЛітМайданчика» й «Агенції культурного розвитку» Вікторією Михайловою. Спікерка розказала про досвід просування українських авторів за кордоном, читацькі уподобання німців, а також наповнення німецьких книгарень і книжкових супермаркетів.

    Традиційно ми розпочали зі змін у вкраїнському книжковому ринку, здебільшого позитивних. Пані Михайлова пригадувала свої відвідини літературної школи ще до заснування агенції: «Я зустрічала людей, що пишуть у стіл, тому що не знають, куди надсилати власні творі, бо і журналів, і видавництв тоді було мало». Це наштовхнуло її на думку створити «ЛітМайданчик», щоб молодий письменник мав платформу, аби писати й отримувати відгуки.

    Через деякий час пані Вікторія постановила укладати збірки малої прози на конкурсній основі й зіштовхнулася з тим, що тогочасний книжковий ринок зневажливо поставився до жанрової літератури (детективів, жахів, фентезі). Втім, із кожним роком ситуація змінювалася на краще. Зокрема, 2016 року «Баобаб та інші історії» Алли Дорош увійшов до довгого списку ВВС. Тоді ж пані Михайлова запросила її на перший промотур у Німеччині, який включав у себе виступ на франкфуртському книжковому ярмарку. Поступово жанрова література ставала «видимою» для видавців, а відтак і читачів.

    По-справжньому німці й українці в Німеччині зацікавилися українською літературою після зустрічі із волонтерами АТО в Марбурзі. До того, казала пані Вікторія, із сучасних українських письменників знали й запрошували здебільшого лише С. Жадана, ю. Андруховича, А. Куркова й І. Карпу. Тоді ж у засновниці «Агенції…» з’явилася ідея влаштовувати Німеччиною промотури й для інших українських письменників, аби знайомити з ними німецького читача. Вдалим для організації став виступ ув університеті міста Гіссена на тему прикордонної літератури, після чого їх стали регулярно запрошувати інститути славістики, зосібна, один із найбільших заходів відбувся в університеті Франкфурта. І хоча під час карантину поїздки припинилися, «Агенція…» все ж презентувала другу книжку Ксенії Фукс «12 сезонів жінки», а потім – онлайн-презентацію в Мюнхені з письменницею про літературу під час пандемії в Україні.
    \

    У розділі питань і відповідей пані Михайлова розповіла про книжковий ринок Німеччини. На відміну від України, жанрова література тут складає половину книжок усього видавничого контенту. «Вважається, кожне місто повинно мати жанрового письменника, який пише про це місто, – а потім додала, – Тут набагато більше уваги приділяють жанровій літературі, але тут і більша конкуренція. Тому перший-ліпший детектив у книгарні, бо він один-єдиний, не куплять».

    Пані Вікторія зазначила, що під час карантину німці почали більше читати. Хоча книгарні наразі зачинені до весни, жанрові книжки продаються в супермаркетах, існують й електронні книжки. Серед популярних німецьких авторів промоутерка назвала Юлі Це, Себастьяна Фітцека й Арно Штробеля.

    Тенденції сучасної німецької літератури, крім популярної жанрової літератури, враховують роздуми на соціальну й екологічну тематику, а також на тему модерних стосунків, яким притаманні гострота або глибокий психологізм. Питання війни, яке нині активно описує вкраїнський автор, на думку пані Михайлової, німецький опрацював років двадцять-тридцять тому, тож незрозуміло, чи зможе така книжка знайти відгук у широкого читача. Для цього, сказала вона, треба буде або провести цікавий піар або запропонувати щось інновативне. Серед інших можливих перспективних тем пані Вікторія назвала стосунки між Україною та Німеччиною на побутовому рівні або зі спрямуванням на майбутнє.

    Закінчили зустріч питанням про те, як відбувається сама промоція. Пані Михайлова зазначила, що наявність перекладу українського письменника ще не є фактом того, що його читатимуть. Найкращим місцем для презентації авторів є так звані літературні будинки. Вони надають майданчик для дискусії й мають постійну авдиторію, яку може зацікавити той чи той твір. Скільки за це має віддати письменник? Відповідь проста: йому треба лишень зробити візу, заплатити за квиток у Німеччину і потрапити до пані Вікторії.

    Іван Прокопенко, студент IV курсу «літтворчості»

  • Семінар з Послом ІРІ

    4 лютого 2021 року відбувся семінар "Ісламська революція та зовнішня політика Ісламської Республіки Іран", в якому взяли участь студенти та викладачі кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу нашого інституту. Організатор - Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні.

    З доповіддю на семінарі виступив Посол Ісламської Республіки Іран в Україні Манучехр Мораді. Пан Посол розповів про зовнішню політику Ісламської Республіки Іран та її вплив на різні сфери життя людей, а також про принципи і цілі Ісламської революції як основу зовнішньої політики Ірану, про державний устрій і зміст Конституції ІРІ.

    Посольство ІРІ планує найближчим часом провести серію онлайн-семінарів у Zoom та в Instagram, присвячених історії та культурі Ірану. Більше на сторінках Посольства ІРІ в Instagram: @iranembassyinukraine на Facebook: https://www.facebook.com/IranembinUkraine/

  • Відбувся онлайн-семінар на тему "ПЕРСЬКА МОВА: ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ ТА ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ"

    3 грудня 2020 р. відбувся онлайн-семінар, організатором якого було Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні, на тему "ПЕРСЬКА МОВА: ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ ТА ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ".

    З доповіддю на семінарі виступив сходознавець, перекладач перської мови, к. і. н. Валерій Храновський, який розповів про історію, розвиток і трансформації перської мови, про різноманіття мов і говірок, поширених на території сучасного Ірану, а також про спорідненість слів в індоєвропейських мовах, про давньоперську лексику в сучасній перській мові та інших мовах, зокрема, українській тощо.

    Посольством ІРІ також планується найближчим часом проводити серію подібних онлайн-семінарів на платформі Zoom, присвячених різній тематиці історії та культури Ірану.

    Сторінка Посольства ІРІ в instagram: @iranembassyinukraine
    на Facebook: https://www.facebook.com/IranembinUkraine/

    І.Д. Левчин, кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу

  • «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОШИТ» У БІЛОРУСЬКІЙ «МАЛАДОСЦІ»: ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ БІЛОРУСЬКОЮ МОВОЮ

    18 листопада 2020 року відбувся телеміст між Києвом і Мінськом, ініціаторами якого стали кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, Центр білоруської мови та культури імені Володимира Короткевича Інституту філології та редакція білоруського часопису «Маладосць». Захід було присвячено презентації №8 номера «Маладосці», де вийшов «Український зошит» – переклади білоруською мовою творів чотирнадцяти сучасних українських письменників. У зустрічі брали участь студенти й викладачі Інституту філології, а також українські автори, чиї твори вийшли в білоруському перекладі, та представники редакції часопису «Маладосць».

    Розпочав зустріч Мікола Адам – ініціатор і духовний натхненник проєкту «Український зошит». Пан Мікола розповів, що вже давно «хворіє» сучасною українською літературою, досить часто буває в Україні на різних мистецьких фестивалях та імпрезах. Уже давно виношував ідею створити антологію сучасної української літератури в білоруському перекладі, куди б увійшла поезія і проза молодих письменників з України. Частково його задум втілився на сторінках часопису «Маладосць». Алесь Ємельянов-Шилович, один із білоруських перекладачів, розповів про власний досвід роботи з текстами українського автора В’ячеслава Левицького, випускника спеціальності «літературна творчість» Інституту філології, а також зачитав кілька його віршів у перекладі білоруською. Іще один білоруський перекладач Янка Лайков окреслив власний досвід перекладів з української та зачитав кілька перекладених віршів Інни Зливи і Віктора Шупера, молодих українських авторів. Про його перекладацький доробок колега, пан Алесь, відгукнувся назагал у чаті: Алесь Емяльянаў-Шыловіч to Everyone: 12:03 PM

    «Янка, цудоўныя пераклады. Асабліва пераклад вершаў Інны Злівы. Гэта рэдкая ўдача,к алі мужчына так перакладае вершы жанчыны. Хаця галоўнае ў паэтычным перакладзе - гаварыць на мове, якую зразумеюць усе, то бок гаварыць на мове паэзіі, мове сэрца. Вельмі класныя аўтары і пераклады».

    Данііл Аріанов – іще один білоруський перекладач – завершив першу вступну частину зустріч і поділився власними спостереженнями, що виникли під час роботи над перекладом поетичних творів Уляни Дудок, молодої львівської поетки.

    Студенів і викладачів цікавило передусім, із якими труднощами може стикнутися перекладач, коли працює із близькоспорідненими мовами, такими, як українська й білоруська. Також аудиторія просила поділитися секретами перекладацької майстерності і дати поради початківцям. Білоруські гості закцентували на синергії, яку має відчувати перекладач до тексту, який береться інтерпретувати, на своєрідній спорідненості з ідеостилем самого автора.

    Також слово мали викладачі Інституту філології Леся Стеблина й Олена Погрібняк, Ірина Караткевич, котра багато років викладала білоруську мову в стінах нашого університету. Зустріч минула у дружній й теплій атмосфері. Насамкінець білоруські й українські колеги домовилися про наступний захід у форматі наживо після завершення пандемії і пов’язаних із нею карантинних заходів й обмінялися традиційними вітаннями своїх народів: «Жыве Беларусь! – Слава Україні!».

    Подивитися запис зустрічі - https://www.facebook.com/philolog.knu.ua

    Інформація білоруською - http://zviazda.by/be/news/20201119/1605782625-ukrayinskiy-zoshit-u-belar...

    Тетяна Белімова, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

  • ХХ Тиждень італійської мови в світі

     

    19 жовтня у форматі гугл-конференції відбулося урочисте відкриття ХХ Тижня італійської мови в світі за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Італiї в Україні Давіде Ла Чечіліа та директора італійського інституту культури в Україні Едоардо Крісафуллі. У заході взяли участь викладачі та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Київського національного лінгвістичного університету, Харківського національного університету імені В.Каразіна, Маріупольського державного університету, Одеського національного університету імені І. Мечникова та Львівського національного університету імені І. Франка. Після відкриття Джузеппе Мауджері (професор венеційського університету Ка Фоскарі) провів перший вебінар Курсу підвищення кваліфікації з викладання італійської мови.

    Тиждень італійської мови у світі - це щорічна лінгвістично-культурна міжнародна ініціатива під патронатом Президента Італійської Республіки. Захід, започаткований у 2001 році Міністерством закордонних справ Італії та Академією делла Круска, має на меті поширення в усьому світі італійської мови. Тематикою цьогорічного тижня італійської мови є комікси, ілюстрації, стріт-арт та дитяча література. Організацією імпрези займається Італійський інститут культури в Україні у співробітництві з Посольством Італії. Заплановані заходи проходитимуть з 19 по 26 жовтня у Києві, Львові, Маріуполі, Одесі та Харкові. З програмою можна ознайомитися на сайті Італійського Інституту культури в Україні.

    Директор Центру італознавства О.Л.Толстова

  • Розпочалися Тижні Німеччини в Інституті філології

    "Об’єднані в Європі – 30 років Німецької єдності" − під таким гаслом у жовтні 2020 року проходять Тижні Німеччини в Україні. До відзначення такої події долучився й Інститут філології. Наша кафедра германської філології та перекладу у співпраці з Посольством Німеччини в Києві 7 жовтня 2020 року організували фотовиставку "Злам на Сході, життя змінюється"/„Umbruch Ost. Lebenswelten im Wandel" та зустріч «Історичні паралелі: мирна революція в Німеччині та українська революція на граніті».

    На відкритті Тижнів Німеччини в Інституті філології з вітальними словами виступили: заступниця керівника відділу культури, освіти та національних меншин Посольства Німеччини п. Д. Лоренц-Цурвеме, керівник представництва Німецько-українського форуму в Україні п. Й.Дрешер, заступниця директора Інституту філології доц. Н.Гач, завідувачка кафедри германської філології та перекладу проф. М.Іваницька.

    Для організаторів було цікавим провести паралелі між Німеччиною та Україною того часу, між мирною революцією у Німеччині та студентською революцією на граніті в Україні. Тому колеги і студенти зацікавлено слухали емоційні та життєві розповіді історика, доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн О.Ф. Іванова та учасниці Революції на граніті, співачки і журналістки, мисткині, волонтерки Анжеліки Рудницької.

    Під час події обговорили події 1990 року, що привели до об'єднання розділеної Німеччини, до розпаду СРСР, до становлення незалежної Української держави. Активна життєва позиція молоді, яка боролася за свободу та демократію, яка не боялася виступати проти тоталітарної системи, стала прикладом жертовности заради високої ідеї. І якщо Німеччина зреалізувала свою мрію про єдину державу, то Україна все ще мусить боротися із наслідками тоталітаризму. А, отже, уроки історії нам усім вартує засвоїти.

    Така думка привела колег із Житомирського державного університету імені Івана Франка спільно з ГО "Німецько-український форум" до ідеї цікавого проєкту 30 років німецького Возз'єднання і української Революції на граніті. Про нього розповів завідувач кафедри германської філології та зарубіжної літератури ЖДУ доц. М.Ліпісівіцький. У цьому проєкті взяла участь і студентка нашої кафедри Т. Непипенко, відео з якою можна переглянути тут - http://kreativwerkstatt.d-u-forum.de/uk/mauer-in-kyjiw-ukr/?fbclid=IwAR2... .

    Виставку можна подивитися у фойє Інституту філології, а через тиждень - на третьому поверсі біля Центру німецької мови та культури.

    Фото Валерія Попова

  • Продовжується набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”

    ШАНОВНІ АВТОРИ!

    Наказом МОН України від 02.07.2020 № 886 збірнику наукових праць «STUDIA LINGUISTICA» підтверджено статус фахового і належність до категорії «Б».

    Ми продовжуємо набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”, вихід яких заплановано до кінця 2020 року.

    Усі вимоги щодо оформлення статей розміщено на нашому сайті http://studia-linguistica.knu.ua

    Збірник проіндексовано у базах: ResearchBib, Google Scholar, Україніка наукова. Подано запит на включення до баз: Erih Plus, Bibliographie Linguistique, Ulrich'sWEB.

    Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

  • Науково-практичний семінар, присвячений вшануванню пам'яті перського поета Джалаледдіна Румі

    29 вересня 2020 року о 10-00 кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Центр іраністики Інституту філології за участю Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні проведуть науково-практичний семінар, присвячений Дню вшанування видатного перського суфійського поета Джалаледдіна Румі.

    Форма проведення: онлайн, платформа ZOOM

    Ідентифікатор конференції: 820 836 3327

    Код доступу: 290920

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця