міжнародна співпраця

  • Літня школа російської мови для іноземних громадян

    Цьогоріч Центр іноземних мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка вперше запропонував Літню школу російської мови для іноземних громадян. Школа працювала з 2 по 13 липня. Заняття з інтенсивного курсу російської мови для початківців проводили викладачі кафедри української та російської мов як іноземних Інституту філології Оксана Ситник та Марина Якубовська.

    Першими ластівками Літньої школи російської мови стали 5 студентів із університету міста Гіресун (Туреччина), які пріїхали до Києва завдяки ініціативі професора університету пані Нурсулу Четін.

    Студенти і родина самої пані Нурсулу Четін не тільки почали опановувати російську, але й познайомилися з Києвом, його історією та культурою. Вони відвідали Софійський собор, Києво-Печерську Лавру, із задоволенням взяли участь у святкуванні Івана Купала.

    На думку професора Нурсулу Четін, це тільки початок плідної співпраці між обома університетами.

  • Літня школа української мови

    Літня школа української мови

    У «Літню школу української мови», яку вже другий рік поспіль організовує для іноземців кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології, цього року приїхали аспіранти Оломоуцького університету (Чеська Республіка) – Маґдалена Ґардіас, Каміла Пшибильська та Міхаела Зорманова.

    Усі вони мають спеціалізацію з польської мови, а українську почали вивчати тут уперше. Окрім щоденних занять з мови, які проводить доцент Л. Кравченко, слухачі мають можливість ознайомитися з історією української мови, літературою та кінематографом завдяки оглядовим лекціям викладачів кафедри – доцентів В. Коломийцевої, С. Різника О. Бас-Кононенко та професорів Л. Гнатюк, Ю. Мосенкіса, а також доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Г. Жуковської.

    Цікаві екскурсії, різноманітні майстер-класи, спільні подорожі та святкування українських традиційних свят – усе це знайомить гостей з українськими звичаями, традиціями і культурою, а отже, сприяє повному зануренню в мовне середовище. У цьому їм активно допомагають доцент В.Коломийцева та студенти й аспіранти кафедри – Аліна Заболотна, Юлія Романюк, Олена Мельничук, Христина Петрів.

    «Літній школі української мови» допомагають і військовослужбовці. Завдяки підтримці громадської організації «Ліга офіцерів», очолюваної В. Лукичевим, викладачі, студенти та гості з Чеської Республіки змогли побувати в Чернігові – відвідати історичні місця цього стародавнього українського міста, насолодитися мальовничими його краєвидами. У таких мандрівках, коли ще й багатоголосо лунають народні та сучасні пісні, зокрема «Червона рута», «Ой чий то кінь стоїть», «Гей соколи!», стають набагато міцнішими дружні міжнародні стосунки.

    Низький уклін усім учасникам літньої школи за їхню справжню любов до української мови та української культури!

    Людмила Кравченко,
    доцент кафедри української мови
    та прикладної лінгвістики

  • Українсько-німецька міжкультурна комунікація

    17 травня відбулася Міжнародна наукова конференція "Германські мови в міжкультурному контексті: лінгвістика, переклад, лінгводидактика". Конференція організована за сприяння Німецької служби академічних обмінів (DAAD) у межах інституційного партнерства германістів (GIP) між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики (Рурський університет у Бохумі, Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу (Інститут філології Київський національний університет імені Тараса
    Шевченка, Україна).

    Германістів зі всього світу на відкритті наукового зібрання привітав проректор КНУ Віктор Мартинюк. Виступаючи, Віктор Семенович зазначив, що науковці досліджують життя у всіх проявах, і скрізь знаходять коди. Одним із таких кодів є мова. Це кодування будь-якого народу, це світогляд етносу. Німецька та українська мови мають різні коди. Міжкультурна комунікація сприяє декодуванню кодів, яке відбувається завдяки перекладачам. Зважаючи на це, проректор побажав українським та німецьким перекладачам розкривати ключі один одного, інтергувати Україну у світовий контекст, а Німеччину - в український. Саме завдяки двосторонній співпраці лише змінюватиметься українсько-німецька дружба.

    Від імені адміністрації Інституту філології привітала учасників наукового зібрання заступник директора Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна зазначила, що у конференції беруть участь представники із різних вишів, міст, країн. Вони виступатимуть із найрізноманітнішими доповідями з перекладознавства, яке нині має багато актуальних і важливих завдань, зокрема глобалізацію та інтеграцію, які є визначальними напрямками майбутнього, що сприяють зміцненню і розвитку нас самих і наших держав загалом.

    Із вітальними словами виступили також завідувач кафедри германської філології та перекладу Інституту філології Марія Іваницька, представники Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та кафедри германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у Бохумі (Німеччина).

    Протягом дня тривали секційні засідання конференції, у межах яких розглянули та обговорили стан та перспективи лінгводидактики, перекладознавчих світових студій тощо. Наприкінці дня відбувся святковий концерт, насичена якрава програма якого продемонструвала розмаїття талантів київських школярів. Урочисте закриття конференції стало фінальною подією Днів німецької мови, науки та культури, які тривали в Інституті філології протягом двох тижнів. У рамках науково-культурних заходах були вокршопи, лекції, семінари та зустрічі з представниками німецьких інстанцій.

  • Зустріч грецьких парламентарів зі студентами-неоелліністами

    17 травня Центр елліністичних студій та грецької культури імені А.Білецького відвідала делегація депутатів грецького парламенту на чолі з Атанасіосом Атанасіу, що представляє урядову партію СІРІЗА.

    Депутати зустрілись з викладачами та студентами, що вивчають новогрецьку філологію в університеті, ознайомились з організацією навчального процесу, культурною діяльністю Центру.

    Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми розвитку елліністичних студій в Україні та майбутнього працевлаштування неоелліністів. Депутати повідомили про зацікавленість Греції створити стипендіальну програму підтримки елліністичних студій в Україні, висловили думки про можливість залучення молодих спеціалістів до дослідницьких програм та культурних проектів як кроку до кар’єрного зростання. Окремо йшлося про рішення посилити підтримку елліністичного напрямку в середній освіті, метою чого, зокрема, є можливість працевлаштування філологів-неоелліністів.

  • Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував книжки для кореїстів Інституту

    17 травня Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував Центру корейської мови та літератури Інституту філології 100 книжок. Директор Сеульського департаменту Чжонг Бенг Ік вручив свідоцтво представникам центру, а також побажав й надалі розвивати співпрацю між обома країнами і кореєзнавство в Інституті філології Шевченкового університету. Вручення книг відбувалося за сприяння директора Корейського центру освіти міста Києва Ю Санг Боема. Під час зустрічі студенти, які вивчають корейську, мали змогу посвілкуватися із представниками сеульської делегації.

  • Український та світовий вимір Нікоса Казандзакіса

    16 травня у Центрі елліністичних студій відбувся круглий стіл, присвячений творчості видатного грецького письменника 20 ст. Нікоса Казандзакіса, організований спільно з Міжнародним товариством Друзів Нікоса Казадзакіса. У роботі круглого столу взяли участь голова Міжнародного товариства Друзів Нікоса Казадзакіса п. Й. Стассінакіс (Швейцарія), консул Посольства Греції в Україні п. А.Будуріс, колишній Посол України в Греції та перекладач творів Н.Казандзакіса В.Шкуров, представники грецьких товариств м. Києва, викладачі та студенти.

    Нікос Казандзакіс є найбільш перекладеним українською мовою грецьким письменником 20 ст., популярність якого пояснюється, з одного боку, політичною кон’юнктурою, з іншого, актуальністю тематики, нестандартністю творчого підходу та своєрідністю поетики.

    У своєму виступі п. Й. Стассінакіс зосередився на представленості Н.Казандзакіса на світовій літературній арені, поділився своїм досвідом того, як сприймають твори Н.Казандзакіса на різних континентах, у яких напрямках розвивається сучасне казандзакісознавство.

    В.Шкуров розповів про свій перекладацький досвід роботи з художньо-філософським текстом есея «Аскетика», що є своєрідним вступом до поетики, написаного самим автором. В «Аскетиці» Н.Казандзакіс закладає основи свого «екзистенціалістського» світогляду, специфіка якого полягає в антиномічному синтезі матеріалістичного реалізму з символічним, практично, містичним світовідчуттям.

    Окремою темою була присутність Н.Казандзакіса в українському контексті. Письменник відвідує Україну в 1929 р. Він певний час живе в Харкові, Києві та Одесі, залишивши спогади про цей час в романі «Посвята Ель Греко» та «У подорожі: що я побачив на Русі?». Захоплення революцією не применшує критичної налаштованості автора, який розглядає суспільні процеси в філософському контексті динаміки життя та волі людини до змін.

    Участь в круглому столі нових перекладачів, зокрема, студента 4-го курсу І.Гуджеджіані, який працює над перекладом найбільш контроверсивного роману Н.Казандзакіса «Остання спокуса», заклала основи для майбутніх перекладацьких проектів та підкреслила потребу нового відкриття Н.Казандзакіса в Україні.

    Інформацію надав Центр грецької культури та елліністичних студій

  • Відбулася конференція для іноземних студентів

    У стінах Інституту філології Шевченкового університету пройшла Міжнародна конференція для іноземних студентів "Системи освіти в країнах світу". У ній взяли участь студенти-іноземці КНУ, слухачі та співробітники Підготовчого відділення нашого університету на чолі із завідувачем Галиною Усатенко, а також представники інших університетів України. Провідні фахівці з різних закладів освіти розповіли про можливості здобуття освіти в Україні, про особливості навчального процесу, про розмаїття мов, спеціальностей та освітніх програм в українських вишах.

  • Розпочалися Дні німецької мови, науки та культури

    10 травня розпочалися Дні німецької мови, науки та культури в Інституті філології, організовані кафедрою германської філології та перекладу і Центром німецької мови та культури. Приводів для цієї ініціативи декілька: Німецько-український рік мов, Фестиваль науки нашого університету, Угода про інституційне партнерство германістів між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у м. Бохумі (Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу Інституту філології.

    10 травня відбувся круглий стіл «Організація навчального процесу перекладачів у Віденському університеті та КНУ ім. Тараса Шевченка» за участі проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт з Центру транслятології Віденського університету. 11 травня під керівництвом проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт (Віденський університет) пройшов семінар з дидактики усного перекладу. А у період з 10 по 15 травня германісти Інституту слухали лекції проф. Г.-Р.Флука (Рурський університет, Німеччина).

    16 травня у рамках Днів німецької мови, науки та культури відбулася також зустріч-бесіда із представниками Федерального відомства іноземних мов Німеччини, що здійснює підготовку перекладачів для Бундесверу. Цього ж дня д-р Б.Фолькман провів літературознавчий семінар для германістів.

  • Українські переклади грецької літератури на Міжнародній книжній виставці в Салоніках

    Щороку на початку травня в Салоніках проходить Міжнародна книжна виставка, що є одним із найбільш престижних книжних форумів на Балканах, який об’єднує письменників, видавців та читачів з усієї Європи.

    Цьогоріч у межах виставки відбувся Третій Фестиваль перекладу, організований Фондом грецької культури та Всегрецькою спілкою перекладачів, на якому перекладачі з 20 країн світу могли обговорити на круглих столах важливі для галузі теми. До тем, що хвилюють перекладацьку спільноту, належить питання міжкультурної комунікації в епоху цифрових технологій та автоматизованого перекладу, інституційні засади діяльності перекладача, переклад як засіб збереження малих мов, зиски та небезпеки мовної глобалізації, способи популяризації нових досягнень національних літератур тощо.

    На виставці українських перекладачів грецької літератури представляв Директор Центру елліністичних студій Інституту філології Андрій Савенко. Цього року в Україні вперше з’явилося видання основного корпусу поезій найбільшого грецького поета ХХ ст. К.Кавафіса, здійснене видавництвом «Фоліо». Андрій Савенко ознайомив учасників круглого столу з перебігами перекладу грецької літератури в ХХ ст., діяльністю перекладацького гуртка Білецького-Чернишової, що функціонував як своєрідний «дисидентський салон», перекладом як політичним актом, що виражалося в протистоянні русифікації української мови, актуальними темами сучасної грецької літератури (малоазійська катастрофа 1922 р. та проблема міграції, процеси формування ідентичності в контексті політично та культурно нестабільного суспільства, громадянська війна 1947-49 рр. та шляхи до суспільної єдності), які могли б зацікавити українського читача. Під час виставки Андрій Савенко мав зустрічі з відомими і молодими грецькими авторами: Д.Димітріадисом (драматургія), Р.Галанакі, Т.Грігоріадисом (роман) та видавництвами «Кедрос», «Сейкспірікон», «Патакі», «Агра», заклавши основи для подальшого діалогу та співпраці.

  • Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    7 травня до Центру елліністичних студій завітав Йоргос Калокендис, директор культурного товариства «Olviapolis» та начальник департаменту з питань культури, освіти та спорту острова Егіна (Греція). Пан Калокендис неодноразово приїжджав в Україну та вже не вперше відвідує Інститут філології. Цього разу він прочитав філологам лекцію про життєвий шлях першого лідера незалежної Греції Іоанна Каподистрію (1776 – 1831). Лектор зібрав цінний матеріал про життя видатного діяча. Особливо докладно пан Калокендис зупинився на походженні родини грецького політичного діяча та роках його самовідданого служіння Батьківщині. Саме йому Греція завдячує своїм становленням як незалежна держава, яку Каподистрія почав розбудовувати у дуже непростих економічних та політичних умовах.

    Справжньою окрасою лекції стала яскрава презентація, що допомогла слухачам зануритися в епоху грецької визвольної боротьби. Під час лекції на екрані можна було побачити портрети Каподистрія у різному віці, церкву, в якій його оголосили правителем Греції, будинок, у якому він мешкав після вступу на посаду, та безліч інших цікавих місць на Егіні, пов’язаних з іменем видатного грецького політика.

    На лекції були присутні студенти, випускники і викладачі кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, представники Київського національного лінгвістичного університету, грецьких товариств м.Києва та директор Центру туризму Греції в Україні Іоанніс Дасопулос.

    Після завершення заходу лектор радо відповів на запитання присутніх та запропонував всім зробити фото на згадку.

Сторінки

Subscribe to міжнародна співпраця