загальна інформація

  • 175-річчя з дня народження Францішека Бенедикта Богушевича

    21 березня Республіка Білорусь відсвяткувала 175-річчя з дня народження відомого білоруського поета, одного із засновників новітньої білоруської літератури, невтомного повстанця та ідеолога національного відродження й визвольного демократичного руху, – Францішека Бенедикта Богушевича (білоруською – Францішка Багушэвіча).

    Богушевич з тих геніїв, які не тільки висловлюють
    душу свого народу, але й здатні кількома рядками
    визначити і запрограмувати його доленосний шлях.
    Ул. Арлоу

    До своїх земляків поет завжди звертався пророче, підтвердженням є його поезія:

    «Не пакідайце ж мовы нашай беларускай, каб не ўмёрлі!»
    «Каб за край быў умёрці гатоў, каб не прагнуў айчызны чужых»
    «Мова нашая ёсць такая ж людская і панская, як і французская,
    альбо нямецкая, альбо і іншая якая»

    Народився Францішек Богушевич 21 березня 1840 року у фільварку Свірани на Віленщині в родині збіднілого шляхтича. У Віленській гімназії він товаришував із Зигмундом Мінєйком, який 1863 року стане відомим командиром повстанців. Але насамперед був Петербурзький університет, звідки Францішека відрахували за участь у студентських заворушеннях. Тому й не дивно, що він брав активну участь у національно-визвольному повстанні 1863 року, де воював саме за майбутню самостійну Білорусь у відділі знаменитого Людвіка Нарбута. У сутичці з царсько-російськими карателями Францішек був поранений, але врятувався від тюремної камери. Проте за це довелося заплатити двома десятиліттями розлуки з Батьківщиною. Після розгрому повстання, переховуючись від переслідувань, він виїхав до України. Тут майбутній поет закінчив Ніжинський юридичний ліцей (1868), працював судовим слідчим у Конотопі, а згодом, з 1878 року, став адвокатом у Вільні. У Віленському окружному суді з’явився новий адвокат, який, на відміну від більшості колег, з клієнтами-білорусами говорив їхньою мовою. Тоді мало хто знав, що саме цією, забороненою в навчанні й друку, в церквах і костелах, мовою він пише свої вірші. Францішек Богушевич безкоштовно захищав селян, за що його називали «мужицьким адвокатом».

    Саме у віленський період Францішек Богушевич почав писати вірші, які поширювали в рукописах. Через жорстку цензуру поет видавав свої збірки в Австро-Угорщині: «Дудка білоруська» (Краків, 1891) і «Смик білоруський» (Познань, 1894), послуговуючись псевдонімами Мацєй Бурачок і Симон Реука з-пад Барисава. Він був першим з білоруських письменників, хто виступив на захист рідної мови і самобутності національної культури, запровадив у білоруській літературі нові для неї форми вірша, розвинув жанр байки, балади, поеми. Його творчість тісно пов’язана з білоруським фольклором. Саме за таку спадщину, що просякнута демократичними нотами, Богушевича вважають засновником критичного реалізму в білоруській літературі.

    Самотність і беззахисність людини перед жорстоким придушенням абсолютною державною владою та її «законними представниками» – головна тема роздумів поета. Панування несвободи перетворює світ на величезну в’язницю. У віршованій повісті «Погано буде!» в’язниця як найяскравіший символ несвободи виступає найбільш адекватним образом дійсності, а тема свободи і волі й досі залишається для наших країн – України та Білорусі – дуже актуальною:

    «Відзеў пташку я ў клетцы, як галоўкай потым б’ецца... і сканае... жыць не хоча. Нашто –гадзіну, мядзянку, пусці ў шклянае начынне, – сама сябе без прастанку будзе жаліць, покі згіне!.. Як ужо скаціна тая або гадзіна праклята і та цану волі знае, што ж для нашага-то брата, меўшы розум не скацінны, як знаць волю мы павінны?»

    Незважаючи на використання поетом у своїх творах північно-західних говірок білоруської мови, Францішек Богушевич позиціонував білоруську мову як мову окремого народу, утвердив поетичну назву країни, окресливши її етнічні кордони:

    «ад Вільні да Мазыра, ад Вітэбска за малым не да Чарнігава, гдзе Гродна, Міньск, Магілёў, Вільня...».

    «Вибрані твори» Францішка Богушевича виходили у Києві в 1950 році за редакцією П. Тичини.

    «Не пакідайце ж мовы нашай беларускай, каб не ўмёрлі"

    Центр білоруської мови та культури

  • «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – у рейтингу світової наукової періодики

    Збірник наукових праць книжкового типу «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що випускається кафедрою історії та стилістики української мови, першим із українських філологічних видань увійшов до наукометричної бази РІНЦ та представлений у повному обсязі в електронній бібліотеці (http://elibrary.ru/title_about.asp?id=51027).

    Важливо, що це перше філологічне видання нашого Університету, що увійшло до сучасної наукометричної європейської бази.

    Престижно, що 2014 року в Парижі (Франція) виданню присвоєно міжнародний ідентифікаційний номер ISSN (2311-2697) з правом друку трьома мовами – української, англійською та російською. Роком раніше видання було введене до реєстру національної наукометричної бази України.

    Знаменно також, що постійна рубрика «Медіалінгвістика в Україні» збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» представлена на міжнародному медіалінгвістичному сайті (http://medialing.spbu.ru/) і таким чином праці українських філологів репрезентують сучасну національну науку в європейському просторі.

    Стало доброю традицією деякі випуски видання присвячувати до ювілейних дат провідних науковців – проф. Бацевича Ф.С. (випуск 18), проф. Шевченко Л.І. (випуск 19), акад. Русанівського В.М. (випуск 22) та ін.

    Нагадаємо, що збірник наукових праць був започаткований 2000 року з ініціативи завідувача кафедри історії та стилістики української мови, доктора філологічних наук, професора Л.І. Шевченко. Збірник входить до списку А1 наукових видань України та затверджений ВАК як фахове видання з філологічних дисциплін.

    До редколегії збірника входять провідні лінгвісти Італії, Польщі, Македонії, Росії та України.

    Дмитро СИЗОНОВ,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови,
    член редколегії збірника
    «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика»

  • З нагоди 90-ліття журналу іноземної літератури "Всесвіт" Інститут філології висловлює щирі слова привітання славетному виданню

    З нагоди 90-ліття журналу іноземної літератури "Всесвіт" Інститут філології висловлює щирі слова привітання славетному виданню. Філологи мають давні традиції співпраці із часописом: наші літературознавці і перекладачі активно співпрацюють із Всесвітянським колом. З 2010 року спільно реалізується проект Академічних дискусій "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом"(куратори Дмитро Дроздовський і Галина Усатенко).

    Тож, від імені колективу Інституту філології:

    Вельмишановний колективе славетного часопису «Всесвіт»!

    З часу заснування видання достойними синами України, очільниками українського духу та інтелектуальної культури світового рівня Василем Еланом-Блакитним, Миколою Хвильовим, Олександром Довженком у Харкові , часопис мав непросту, але славну історію.

    На сторінках вашого часопису українство мало можливість познайомитися більш ніж з 500-ми романами, тисячами поетичних збірок, повістей і драматичних творів, романів, тисячами літературознавчих досліджень і статей, інтерв’ю з авторами понад 100 країн світу у перекладі із 84 мов.

    Перекладацька школа, яка була уфондована навколо часопису «Всесвіт», представляє гроно блискучих перекладачів – Іван Білик, Іван Дзюба, Павло Загребельний, Дмитро Затонський, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Роман Лубківский, Дмитро Наливайко, Дмитро Павличко, Юрій Покальчук, Микола Рябчук, Вадим Скуратівський, Максим Стріха. Частина з них працювала і в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, чим ми пишаємося.

    Нині, у час світової глобалізації та посиленої міжкультурної комунікації, ваша праця сприяє входженню України та української літератури у нові виміри культури сьогодення, сприяє порозумінню між народами і стверджує українську інтелектуальну думку.

    Нових ідей! Нових авторів! Нових творів! Нових перекладів і перекладачів!
    Та нових вимірів співпраці з Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    З повагою,
    директор
    Інституту філології професор СЕМЕНЮК Г.Ф.

  • Media

    Відеоматеріали Інституту філології






  • Координаційна рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Координаційна рада об'єднує зусилля всіх студентських самоврядних організацій університету, ініціює ряд проектів та акцій, які проходитимуть на всіх факультетах та інститутах, координує роботу факультетів і інститутів у цьому напрямку.

    Саме так, спільними зусиллями, ми зможемо показати, що університет Шевченка не залишився осторонь ситуації в Україні, робить усе можливе задля допомоги нашим захисникам та тим, хто волею долі опинився в складному положенні у зв'язку з останніми подіями.

    Координаційна рада займається створенням бази даних студентів та викладачів, збором одягу, військової форми та медикаментів, цільовою допомогою постраждалим, підтримкою сімей, члени яких перебувають у зоні АТО або вимушені переселитися, військовою та медичною підготовкою добровольців, допомогою госпіталям та лікарням, донорством, матеріальною та моральною допомогою студентам, що перевелися на навчання у КНУ ім.Т.Шевченка, звітністю по проведених проектах та перевіркою звітності факультетів\інститутів тощо.

    Склад Координаційної Ради:

    Керівник Ради – Бугров В.А., проректор з науково-педагогічної роботи

    Заступник керівника Ради – Коновалов А.М., керівник сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ

    Координатор роботи Ради – Грибок О.П., методист вищої категорії сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ
    Представники факультетів\інститутів (заступник декана з виховної роботи та представник - організатор від студентства)

    Студентська робоча група – координує, організовує та надає рекомендації щодо проведення завдань та проектів обов’язкових для виконання кожному факультету\інституту:

    Координатори Студентської робочої групи:

    Абдуллаєва Діана, студентка 1 курсу магістратури механіко-математичного факультету, тел. (063)-159-52-58, Diana8Abdullaeva@gmail.com

    Курінна Анна, студентка 2 курсу магістратури філософського факультету, тел.(063)-177-65-18, kurinnaya.ann@gmail.com.

    Детальну інформацію про діяльність Координаційної Ради Київського національного університуту імені Тараса Шевченка ви можете дізнатися за посиланнями у соціальних мережах: https://vk.com/knukrada та https://www.facebook.com/knukrada або #КНУКРада

    Додані файли: 
  • Військово-патріотичне виховання студентської молоді в умовах агресії Російської Федерації

    Вересень традиційно асоціюється із початком навчального року. Але вересень 2014 року є особливим. Наша країна перебуває у стані неоголошеної війни з Російською Федерацією. У ці неспокійні осінні дні ми подумки повертаємося у 19 вересня 1945 року. Саме у цей день Київ було окуповано німецько-фашистськими військами. Російським фашистам не вдалося цього зробити попри усі вихваляння Путіна, цього плебея із ханськими амбіціями, який гордовито заявляв, що його орді вистачить два дні для маршу на Київ. Так, російські зайди уже загарбали частину нашої країни й продовжують свій наступ. Вони переважають наше військо у живій силі та бойовій техніці, але ця кількісна перевага зводиться нанівець силою духу і незламністю українських бійців. Просування російських фашистів у глиб нашої території наражається на зростаючий і відчайдушний опір українського війська, добровольців та місцевого населення.

    Кров’ю наших героїв на сході та півдні країни сплачено за кожну мить мирного життя решти країни. Тому ми не маємо морального права марнувати цей час, за який наш народ платить життями кращих його синів. Стрімкий наступ гітлерівських військ у вересні 1945-го змусив взятися за зброю працівників та студентів Шевченкового університету. У них не було іншого вибору, як і часу на військовий вишкіл, а це призвело до важких втрат. Проводячи паралелі між німецькою та російською навалами, ми можемо зробити правильні та вчасні висновки для ефективної протидії російським агресорам. Сподіватися на краще, але готуватися до найгіршого розвитку подій – так вирішили студенти нашого вишу на віче, яке проводилося на території студмістечка КНУ в березні 2014 року.

    Сьогоднішня студентська молодь гідно склала іспит з національної свідомості та громадянської зрілості не в дискусійних баталіях, а на барикадах Майдану. Власне Революція гідності розпочалась саме із студентських виступів. Сьогодні студентство ще активніше включається у волонтерський рух для допомоги війську, пораненим та вимушеним переселенцям із Криму та Донбасу. Все частіше ми чуємо про студентів КНУ імені Тараса Шевченка, які добровольцями поїхали на буремний схід, щоб очищувати наш край від російських окупантів та їхніх посіпак.

    Молодь почала відчувати відповідальність за майбутнє своєї країни, зросла її національна та громадянська свідомість. Працівники університету теж не залишаються осторонь цих складних процесів. Це підтверджується позицією Ради ветеранів Інституту філології. Автор цієї статті й Голова згаданої організації переконаний у тому, що пріоритетним завданням Ради ветеранів є військово-патріотичне виховання студентської молоді на гідних поваги і вартих наслідування прикладах. Наша ветеранська організація послідовно працює у цьому напрямку, проводячи заходи військово-патріотичного спрямування зі студентами Інституту філології. Ми, учасники бойових дій, ділимося зі студентами тим, чого так бракує їхньому молодечому запалу: виваженістю, холодним розумом, багатим життєвим та військовим досвідом.

    Автор цих рядків відразу відгукнувся на прохання студентів про допомогу у створенні Студентської гвардії КНУ (далі – СГ КНУ) й згодом був обраний Головою Координаційної ради цієї громадської ініціативи.

    Нами було визначено такі завдання і обов’язки членів СГ КНУ:
    • Набувати знань, умінь та навичок, необхідних майбутньому захиснику Вітчизни.
    • Опановувати основи цивільного захисту, першої медичної допомоги та військової справи.
    • Надавати допомогу працівникам та студентам Університету у випадках надзвичайних ситуацій (далі – НС) природного, техногенного, соціально-політичного та терористичного характеру.
    • Оповіщати працівників та студентів Університету про можливі загрози виникнення НС.
    • Роз’яснювати працівникам та студентам Університету порядок їхніх дій у випадку виникнення НС.
    • Спільно з особовим складом осередків цивільної оборони Університету проводити планові навчання зі студентами та працівниками Університету.
    • Здійснювати регулярне патрулювання території студмістечка, координуючи своє дії з правоохоронними органами та охороною студмістечка.
    • Брати участь у заходах військово-патріотичного виховання Університету.
    • Пропагувати здоровий спосіб життя.

    Разом з ініціативною групою Голова Координаційної ради Студентської гвардії організував проведення тренінгів із надання першої медичної допомоги. Спільними зусиллями ми домоглися проведення занять з військової підготовки на базі Військового інституту КНУ. Уже розпочато військову підготовку першої групи студентів-гвардійців. Вони опановують такі дисципліни: 1. матеріальна частина зброї та вогнева підготовка; 2. захист від зброї масового ураження; 3. тактична підготовка (на рівні роти); 4. військова топографія та орієнтування на місцевості.

    Наші активісти також ініціювали створення резервного студентського батальйону на базі Студентської гвардії КНУ. Ми також долучилися до діяльності Центру координації роботи зі студентською молоддю щодо протидії військовій агресії та її наслідкам.

    Над створенням власної студентської гвардії зараз працюють студенти Києво-Могилянської академії, Київського політехнічного інституту та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. До нас уже зверталися представники згаданих вишів з проханнями про допомогу у створенні подібних структур та організації їхнього військового вишколу.

    Ініціювавши створення Студентської гвардії КНУ, наші студенти вкотре підтвердили провідну роль Київського національного університету не лише у науковій царині, а й у справі захисту територіальної цілісності та суверенітету нашої Батьківщини.

    19 вересня 2014 року
    Янчук С.Я.
    Голова Ради ветеранів Інституту філології
    Голова Координаційної ради громадської ініціативи
    «Студентська гвардії КНУ»

  • Події

    У цьому розділі висвітлюються події, що відбулися в Інституті філології, зокрема: наукові конференції, круглі столи, наукові дискусії та читання; зустрічі з цікавими людьми та презентації нових проектів, видань; святкування, приурочені до подій інститутського, університетського та загальнодержавного життя.


  • Анонси

    Анонси подій із життя інститутської спільноти. У рубриці повідомляється здебільшого про події, які відбуватимуться в стінах Інституту філології.

    Зокрема, це наукові конференції, творчі зустрічі, презентації книг, проектів, святкування тощо.

    Долучайтеся до нашої інститутської родини!

  • Після реформи в Грузії кількість вишів скоротилася з 69 до 28

    Історія дипломатичних відносин України з Грузією сягає початку 20 століття, а неофіційних – губиться у вихорі віків. Їх прикметними особливостями є взаємоповага і доброзичливість, підкріплені схожими ментальними рисами двох народів – щирістю, емоційністю, свободолюбністю і толерантністю. Тому закономірною і очікуваною була активна участь грузинських діячів освіти у відзначенні 200-річного ювілею «володаря у царстві духу» Тараса Шевченка

    11 березня до Київського університету імені Тараса Шевченка прибула делегація з Тбіліського державного університету ім. Іване Джавахішвілі, найстарішого і найбільшого вишу Грузії, та столичних науково-дослідних інститутів. Серед почесних гостей, які зустрілися з ректором Університету акад. Леонідом Губерським, були директор Інституту грузинської літератури імені Шота Руставелі Ірма Ратіані, доктор філології Інституту грузинської літератури імені Шота Руставелі Ірине Модебадзе, науковий співробітник Інституту українознавства Іване Мчеделадзе, докторант факультету гуманітарних наук Тбіліського державного університету, науковий співробітник Інституту українознавства Софіко Чхатарашвілі. Делегати взяли участь у засіданнях круглих столів під час Шевченківського міжнародного літературного конгресу в Інституті філології. У виступах науковці висвітлили як теми українсько-грузинських відносин у світлі творчого спадку Тараса Шевченка, так і дослідження власне українського літературного процесу. Спілкування з гостями не обмежилося суто науковими питаннями. Для ширшої розмови з викладачами та студентами Інституту філології грузинських освітян запросили на кафедру теорії літератури, компаративістики і літературної творчості.

    На прохання аудиторії проф. Ірма Ратіані розповіла про викладання теорії літератури в Тбіліському державному університеті та Інституті літератури. З 2006 року вона очолює Науково-дослідний інститут грузинської літератури та кафедру теорії літератури і компаративістики Тбіліського університету. Довгий час, з 1942 року, всі вищі навчальні заклади Грузії підпорядковувалися Академії наук. Лише з 2006 року, часу реформування національної освіти, кількість грузинських вишів, пройшовши атестацію в Академії наук, скоротилася з 69 до 28, за тим – вони вийшли з-під підпорядкування АН.

    Під час навчання пані Ірми теорія літератури була представлена в Університеті лише невеликим відділом, який довгий час (понад 40 років) входив до кафедри історії грузинської літератури 19 ст. На той час теорія літератури була представлена лише одним курсом на бакалавраті - «Втуп до літературознавства», який читали двоє професорів і асистент. Після першої хвилі освітніх реформ, ініційованих тодішнім президентом Михайлом Саакашвілі, Університет пережив реструктуризацію, одним із наслідків якої стала поява кафедри теорії літератури і компаративістики. З того часу співробітниками підрозділу була розроблена цілісна навчальна програма для всіх кваліфікаційних рівнів гуманітарного спрямування. Під час навчання студенти слухають лекції з теорії літератури, проблеми художнього стилю і стилістики, віршознавства, поетики роману, а в магістратурі – ще й текстології.

    Ефективності навчання та високій кваліфікованості випускників кафедри сприяє мінімізована кількість студентів у магістратурі – не більше 8.

    У докторантурі працює програма «літературна компаративістика». Вона дає можливість реалізовувати практику співкерівництва – широкого співробітництва різних університетів з метою написання взаємних рецензій, полегшення наукових публікацій у вишах-партнерах.

    Не оминула Ірма Ратіані й розмови про проблеми, з якими зіштовхнулися співробітники кафедри. Найперше – це забезпечення підручниковою літературою. Єдиний посібник з теорії літератури, виданий до моменту створення підрозділу, був виданий у 1964 році. Тому за останнє десятиліття науковці проробили колосальну роботу – видали підручники «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури 20 століття» й три з п’яти томів хрестоматії до неї, до кінця року має побачити світ «Антологія компаративістики» та «Теорія літератури від античних часів».

    Спеціальності «літературна творчість» у Тбіліському університеті немає. До реформування в межах навчального закладу діяла «майстерня літературної творчості», яка представляла собою додаткові практичні заняття для студентів-філологів. На жаль, невдовзі ця ініціатива була втрачена. Наразі Ірма Ратіані зі своїми колегами успішно намагаються відновити таку практику в межах Інституту літератури у вигляді зустрічей студентів з грузинськими письменниками та допомоги найталановитішим у публікаціях їхніх творів у журналах.

    Студентська аудиторія також поцікавилася у пані Ірми про сучасний грузинський літературний процес. У відповідь шановна гостя коротко, але змістовно розповіла про найзнаковіші імена, які творять нову грузинську літературу протягом останніх 20 років. Прикметно, що в сучасній Сакартвело (так називають свою країну грузини) постмодернізм як модель репрезентації реалізував себе у всій повноті. Професорка назвала декілька визначних напрямів, у межах яких працюють грузинські митці слова. Це – наративний постмодерний дискурс, представлений романами Акі Морчиладзе «Переліт на острів Мадатова і назад», «Собаки вулиці Паліашвілі»; антинаративний дискурс, заприявлений в епатажних романах Зази Бурчуладзе «Минеральний джаз», «Євангеліє від віслюка», «Розчинний Кафка», Дато Турашвілі «Покоління Джинс»; воєнний дискурс.

    Ірма Ратіані також розповіла про перспективи розвитку сучасного грузинського кіно. Воно, як і українське, недоотримує державне фінансування, тому змушене існувати лише у вигляді авторського кіно. Нещодавньою перлиною грузинського кінематографу стала стрічка «Довгі світлі дні» Нани Еквттімішвілі, яку пані Ірма порекомендувала до перегляду всім поціновувачам якісного кінематографу.

    На запитання із залу, якими є основні риси ментальності грузинів, Ірма Ратіані порадила прочитати оповідання Гурама Дочанашвілі "Людина, яка дуже любила літературу".

    Гостя також поділилася власними спостереженнями про масову літературу в Грузії. Детективи, жіночі романи, фентезі – всі жанри поширеної у світі тривіальної літератури – в Грузії не мають великої популярності, а те, що все ж таки з’являється на полицях книгарень – перекладне чтиво. До речі, громадяни дружньої для України держави воліють читати лише рідною мовою, тому грузинський книжковий ринок різко відрізняється від двомовного українського.

    Детальніше про переклади грузинських книжок іншими мовами розповіла ще одна гостя кафедри – перекладачка Ірине Модебадзе. Комерціалізація книжкового ринку і вплив попиту на пропозицію, констатувала пані Ірине, не оминули Грузії. Тому сучасні автори мусять прислухатися до інтересів і вимог видавництв, які їх друкують. Стабільним є інтерес до сучасної грузинської літератури, в якій порушуються актуальні для регіону проблеми. Найгірша ситуація з перекладами на російську мову. І проблема не в перекладачах, а в блокуванні російським книжковим ринком якісної іноземної літератури, яке відбувається на ідеологічному підґрунті. Натомість найактивнішим партнером літературної Грузії є Німеччина. Для популяризації грузинських авторів Міносвіти країни щорічно влаштовує фестивалі перекладачів, письменників і видавців, під час яких укладається чимало договорів про співробітництво.

    Оскільки час перебування грузинської делегації в Київському університеті був обмежений, багато цікавих питань залишилися невисловленими. Однак попередні усні домовленості про співпрацю між національними університетами Тбілісі та Києва, проговорені під час зустрічі з ректором Леонідом Губерським, дають надію на майбутні часті зустрічі між освітянами обох країн.

    Текст: Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Архів

    ... і трохи історії

    Рубрика новин на сайті Інституту філології існує від дня заснування самого Інституту і початку роботи сайту Інституту. "Доінститутський період" життя філологічної спільноти Київського національного університету імені Тараса Шевченка також представлений: це новини сайту філологічного факультету, інформація з якого стала основою для розвитку офіційної інтернет-сторінки Інституту філології.

    Архів новин (2010-2012 рр.)
    Архів новин (2007-2010 рр.)
    Архів новин (2000-2007 рр.)

    Окрему сторінку для інформування користувачів про суспільно важливі події, які відбулися за участі співробітників Інституту філології, було створено 2010 року на базі відповідних повідомлень з рубрики "Новини" від 2006 року та новин власне 2010 року, коли організатори та учасники заходів в Інституті філології почали краще усвідомлювати важливість формування "інтернет-обличчя" Інституту філології як підрозділу Київського національного університету в очах світової громадськості.

    Архів подій (2006-2011)

    Тож логічним етапом розвитку онлайнової медійної служби Інституту стало створення Прес-центру Інституту філології в 2011 році та розроблення для нього в 2012 році відповідного додаткового динамічного веб-ресурсу в контексті офіційного сайту Інституту філології.

    На початку 2013 року було здійснено певну реорганізацію структури сайту, внаслідок чого всі новини зразу розташовуються у відповідних тематичних блоках згідно з роком їх появи. Тож за 2012 рік маємо такі рубрики-архіви:
    архів анонсів;
    архів конференцій, в тому числі від колег;
    архів подій;
    архів радіоефірів.

    Також маємо низку нових рубрик, зокрема "Розклад", "Публікації", "In Memoriam".

    Олена Сірук

Сторінки

Subscribe to загальна інформація