загальна інформація

  • Голова Ради ветеранів Інституту філології прозвітував за виконану роботу

    Сергій Янчук, голова Ради ветеранів Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка прозвітував за виконану роботу протягом 2014-2015 років.

  • Вітаємо наших студентів-тюркологів, які здобули перші місця на олімпіаді

    8 квітня відбулася Всеукраїнська олімпіада з турецької мови МОН України в Київському національному лінгвістичному університеті. Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського лінгвістичного університету, Служби безпеки України, Харьківського національного університету, Одеського національного університету боролися за звання найкращого знавця турецької мови. Оголошення результатів відбулося 9 квітня о 10.00 в Конференц-залі ІІІ корпусу Київського національного лінгвістичного університету. Щиро вітаємо наших студенток третього курсу Найманову Тетяну та Шмик Анну з успішною участю в олімпіаді: 1 місце - Найманова Тетяна, 2 місце - Шмик Анна. Хочеться висловити особливі слова подяки куратору та основному викладачу - Телешун Катерині Олегівні.

  • 175-річчя з дня народження Францішека Бенедикта Богушевича

    21 березня Республіка Білорусь відсвяткувала 175-річчя з дня народження відомого білоруського поета, одного із засновників новітньої білоруської літератури, невтомного повстанця та ідеолога національного відродження й визвольного демократичного руху, – Францішека Бенедикта Богушевича (білоруською – Францішка Багушэвіча).

    Богушевич з тих геніїв, які не тільки висловлюють
    душу свого народу, але й здатні кількома рядками
    визначити і запрограмувати його доленосний шлях.
    Ул. Арлоу

    До своїх земляків поет завжди звертався пророче, підтвердженням є його поезія:

    «Не пакідайце ж мовы нашай беларускай, каб не ўмёрлі!»
    «Каб за край быў умёрці гатоў, каб не прагнуў айчызны чужых»
    «Мова нашая ёсць такая ж людская і панская, як і французская,
    альбо нямецкая, альбо і іншая якая»

    Народився Францішек Богушевич 21 березня 1840 року у фільварку Свірани на Віленщині в родині збіднілого шляхтича. У Віленській гімназії він товаришував із Зигмундом Мінєйком, який 1863 року стане відомим командиром повстанців. Але насамперед був Петербурзький університет, звідки Францішека відрахували за участь у студентських заворушеннях. Тому й не дивно, що він брав активну участь у національно-визвольному повстанні 1863 року, де воював саме за майбутню самостійну Білорусь у відділі знаменитого Людвіка Нарбута. У сутичці з царсько-російськими карателями Францішек був поранений, але врятувався від тюремної камери. Проте за це довелося заплатити двома десятиліттями розлуки з Батьківщиною. Після розгрому повстання, переховуючись від переслідувань, він виїхав до України. Тут майбутній поет закінчив Ніжинський юридичний ліцей (1868), працював судовим слідчим у Конотопі, а згодом, з 1878 року, став адвокатом у Вільні. У Віленському окружному суді з’явився новий адвокат, який, на відміну від більшості колег, з клієнтами-білорусами говорив їхньою мовою. Тоді мало хто знав, що саме цією, забороненою в навчанні й друку, в церквах і костелах, мовою він пише свої вірші. Францішек Богушевич безкоштовно захищав селян, за що його називали «мужицьким адвокатом».

    Саме у віленський період Францішек Богушевич почав писати вірші, які поширювали в рукописах. Через жорстку цензуру поет видавав свої збірки в Австро-Угорщині: «Дудка білоруська» (Краків, 1891) і «Смик білоруський» (Познань, 1894), послуговуючись псевдонімами Мацєй Бурачок і Симон Реука з-пад Барисава. Він був першим з білоруських письменників, хто виступив на захист рідної мови і самобутності національної культури, запровадив у білоруській літературі нові для неї форми вірша, розвинув жанр байки, балади, поеми. Його творчість тісно пов’язана з білоруським фольклором. Саме за таку спадщину, що просякнута демократичними нотами, Богушевича вважають засновником критичного реалізму в білоруській літературі.

    Самотність і беззахисність людини перед жорстоким придушенням абсолютною державною владою та її «законними представниками» – головна тема роздумів поета. Панування несвободи перетворює світ на величезну в’язницю. У віршованій повісті «Погано буде!» в’язниця як найяскравіший символ несвободи виступає найбільш адекватним образом дійсності, а тема свободи і волі й досі залишається для наших країн – України та Білорусі – дуже актуальною:

    «Відзеў пташку я ў клетцы, як галоўкай потым б’ецца... і сканае... жыць не хоча. Нашто –гадзіну, мядзянку, пусці ў шклянае начынне, – сама сябе без прастанку будзе жаліць, покі згіне!.. Як ужо скаціна тая або гадзіна праклята і та цану волі знае, што ж для нашага-то брата, меўшы розум не скацінны, як знаць волю мы павінны?»

    Незважаючи на використання поетом у своїх творах північно-західних говірок білоруської мови, Францішек Богушевич позиціонував білоруську мову як мову окремого народу, утвердив поетичну назву країни, окресливши її етнічні кордони:

    «ад Вільні да Мазыра, ад Вітэбска за малым не да Чарнігава, гдзе Гродна, Міньск, Магілёў, Вільня...».

    «Вибрані твори» Францішка Богушевича виходили у Києві в 1950 році за редакцією П. Тичини.

    «Не пакідайце ж мовы нашай беларускай, каб не ўмёрлі"

    Центр білоруської мови та культури

  • «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – у рейтингу світової наукової періодики

    Збірник наукових праць книжкового типу «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що випускається кафедрою історії та стилістики української мови, першим із українських філологічних видань увійшов до наукометричної бази РІНЦ та представлений у повному обсязі в електронній бібліотеці (http://elibrary.ru/title_about.asp?id=51027).

    Важливо, що це перше філологічне видання нашого Університету, що увійшло до сучасної наукометричної європейської бази.

    Престижно, що 2014 року в Парижі (Франція) виданню присвоєно міжнародний ідентифікаційний номер ISSN (2311-2697) з правом друку трьома мовами – української, англійською та російською. Роком раніше видання було введене до реєстру національної наукометричної бази України.

    Знаменно також, що постійна рубрика «Медіалінгвістика в Україні» збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» представлена на міжнародному медіалінгвістичному сайті (http://medialing.spbu.ru/) і таким чином праці українських філологів репрезентують сучасну національну науку в європейському просторі.

    Стало доброю традицією деякі випуски видання присвячувати до ювілейних дат провідних науковців – проф. Бацевича Ф.С. (випуск 18), проф. Шевченко Л.І. (випуск 19), акад. Русанівського В.М. (випуск 22) та ін.

    Нагадаємо, що збірник наукових праць був започаткований 2000 року з ініціативи завідувача кафедри історії та стилістики української мови, доктора філологічних наук, професора Л.І. Шевченко. Збірник входить до списку А1 наукових видань України та затверджений ВАК як фахове видання з філологічних дисциплін.

    До редколегії збірника входять провідні лінгвісти Італії, Польщі, Македонії, Росії та України.

    Дмитро СИЗОНОВ,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови,
    член редколегії збірника
    «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика»

  • З нагоди 90-ліття журналу іноземної літератури "Всесвіт" Інститут філології висловлює щирі слова привітання славетному виданню

    З нагоди 90-ліття журналу іноземної літератури "Всесвіт" Інститут філології висловлює щирі слова привітання славетному виданню. Філологи мають давні традиції співпраці із часописом: наші літературознавці і перекладачі активно співпрацюють із Всесвітянським колом. З 2010 року спільно реалізується проект Академічних дискусій "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом"(куратори Дмитро Дроздовський і Галина Усатенко).

    Тож, від імені колективу Інституту філології:

    Вельмишановний колективе славетного часопису «Всесвіт»!

    З часу заснування видання достойними синами України, очільниками українського духу та інтелектуальної культури світового рівня Василем Еланом-Блакитним, Миколою Хвильовим, Олександром Довженком у Харкові , часопис мав непросту, але славну історію.

    На сторінках вашого часопису українство мало можливість познайомитися більш ніж з 500-ми романами, тисячами поетичних збірок, повістей і драматичних творів, романів, тисячами літературознавчих досліджень і статей, інтерв’ю з авторами понад 100 країн світу у перекладі із 84 мов.

    Перекладацька школа, яка була уфондована навколо часопису «Всесвіт», представляє гроно блискучих перекладачів – Іван Білик, Іван Дзюба, Павло Загребельний, Дмитро Затонський, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Роман Лубківский, Дмитро Наливайко, Дмитро Павличко, Юрій Покальчук, Микола Рябчук, Вадим Скуратівський, Максим Стріха. Частина з них працювала і в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, чим ми пишаємося.

    Нині, у час світової глобалізації та посиленої міжкультурної комунікації, ваша праця сприяє входженню України та української літератури у нові виміри культури сьогодення, сприяє порозумінню між народами і стверджує українську інтелектуальну думку.

    Нових ідей! Нових авторів! Нових творів! Нових перекладів і перекладачів!
    Та нових вимірів співпраці з Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    З повагою,
    директор
    Інституту філології професор СЕМЕНЮК Г.Ф.

  • Media

    Відеоматеріали Інституту філології






  • Координаційна рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Координаційна рада об'єднує зусилля всіх студентських самоврядних організацій університету, ініціює ряд проектів та акцій, які проходитимуть на всіх факультетах та інститутах, координує роботу факультетів і інститутів у цьому напрямку.

    Саме так, спільними зусиллями, ми зможемо показати, що університет Шевченка не залишився осторонь ситуації в Україні, робить усе можливе задля допомоги нашим захисникам та тим, хто волею долі опинився в складному положенні у зв'язку з останніми подіями.

    Координаційна рада займається створенням бази даних студентів та викладачів, збором одягу, військової форми та медикаментів, цільовою допомогою постраждалим, підтримкою сімей, члени яких перебувають у зоні АТО або вимушені переселитися, військовою та медичною підготовкою добровольців, допомогою госпіталям та лікарням, донорством, матеріальною та моральною допомогою студентам, що перевелися на навчання у КНУ ім.Т.Шевченка, звітністю по проведених проектах та перевіркою звітності факультетів\інститутів тощо.

    Склад Координаційної Ради:

    Керівник Ради – Бугров В.А., проректор з науково-педагогічної роботи

    Заступник керівника Ради – Коновалов А.М., керівник сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ

    Координатор роботи Ради – Грибок О.П., методист вищої категорії сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ
    Представники факультетів\інститутів (заступник декана з виховної роботи та представник - організатор від студентства)

    Студентська робоча група – координує, організовує та надає рекомендації щодо проведення завдань та проектів обов’язкових для виконання кожному факультету\інституту:

    Координатори Студентської робочої групи:

    Абдуллаєва Діана, студентка 1 курсу магістратури механіко-математичного факультету, тел. (063)-159-52-58, Diana8Abdullaeva@gmail.com

    Курінна Анна, студентка 2 курсу магістратури філософського факультету, тел.(063)-177-65-18, kurinnaya.ann@gmail.com.

    Детальну інформацію про діяльність Координаційної Ради Київського національного університуту імені Тараса Шевченка ви можете дізнатися за посиланнями у соціальних мережах: https://vk.com/knukrada та https://www.facebook.com/knukrada або #КНУКРада

    Додані файли: 
  • Військово-патріотичне виховання студентської молоді в умовах агресії Російської Федерації

    Вересень традиційно асоціюється із початком навчального року. Але вересень 2014 року є особливим. Наша країна перебуває у стані неоголошеної війни з Російською Федерацією. У ці неспокійні осінні дні ми подумки повертаємося у 19 вересня 1945 року. Саме у цей день Київ було окуповано німецько-фашистськими військами. Російським фашистам не вдалося цього зробити попри усі вихваляння Путіна, цього плебея із ханськими амбіціями, який гордовито заявляв, що його орді вистачить два дні для маршу на Київ. Так, російські зайди уже загарбали частину нашої країни й продовжують свій наступ. Вони переважають наше військо у живій силі та бойовій техніці, але ця кількісна перевага зводиться нанівець силою духу і незламністю українських бійців. Просування російських фашистів у глиб нашої території наражається на зростаючий і відчайдушний опір українського війська, добровольців та місцевого населення.

    Кров’ю наших героїв на сході та півдні країни сплачено за кожну мить мирного життя решти країни. Тому ми не маємо морального права марнувати цей час, за який наш народ платить життями кращих його синів. Стрімкий наступ гітлерівських військ у вересні 1945-го змусив взятися за зброю працівників та студентів Шевченкового університету. У них не було іншого вибору, як і часу на військовий вишкіл, а це призвело до важких втрат. Проводячи паралелі між німецькою та російською навалами, ми можемо зробити правильні та вчасні висновки для ефективної протидії російським агресорам. Сподіватися на краще, але готуватися до найгіршого розвитку подій – так вирішили студенти нашого вишу на віче, яке проводилося на території студмістечка КНУ в березні 2014 року.

    Сьогоднішня студентська молодь гідно склала іспит з національної свідомості та громадянської зрілості не в дискусійних баталіях, а на барикадах Майдану. Власне Революція гідності розпочалась саме із студентських виступів. Сьогодні студентство ще активніше включається у волонтерський рух для допомоги війську, пораненим та вимушеним переселенцям із Криму та Донбасу. Все частіше ми чуємо про студентів КНУ імені Тараса Шевченка, які добровольцями поїхали на буремний схід, щоб очищувати наш край від російських окупантів та їхніх посіпак.

    Молодь почала відчувати відповідальність за майбутнє своєї країни, зросла її національна та громадянська свідомість. Працівники університету теж не залишаються осторонь цих складних процесів. Це підтверджується позицією Ради ветеранів Інституту філології. Автор цієї статті й Голова згаданої організації переконаний у тому, що пріоритетним завданням Ради ветеранів є військово-патріотичне виховання студентської молоді на гідних поваги і вартих наслідування прикладах. Наша ветеранська організація послідовно працює у цьому напрямку, проводячи заходи військово-патріотичного спрямування зі студентами Інституту філології. Ми, учасники бойових дій, ділимося зі студентами тим, чого так бракує їхньому молодечому запалу: виваженістю, холодним розумом, багатим життєвим та військовим досвідом.

    Автор цих рядків відразу відгукнувся на прохання студентів про допомогу у створенні Студентської гвардії КНУ (далі – СГ КНУ) й згодом був обраний Головою Координаційної ради цієї громадської ініціативи.

    Нами було визначено такі завдання і обов’язки членів СГ КНУ:
    • Набувати знань, умінь та навичок, необхідних майбутньому захиснику Вітчизни.
    • Опановувати основи цивільного захисту, першої медичної допомоги та військової справи.
    • Надавати допомогу працівникам та студентам Університету у випадках надзвичайних ситуацій (далі – НС) природного, техногенного, соціально-політичного та терористичного характеру.
    • Оповіщати працівників та студентів Університету про можливі загрози виникнення НС.
    • Роз’яснювати працівникам та студентам Університету порядок їхніх дій у випадку виникнення НС.
    • Спільно з особовим складом осередків цивільної оборони Університету проводити планові навчання зі студентами та працівниками Університету.
    • Здійснювати регулярне патрулювання території студмістечка, координуючи своє дії з правоохоронними органами та охороною студмістечка.
    • Брати участь у заходах військово-патріотичного виховання Університету.
    • Пропагувати здоровий спосіб життя.

    Разом з ініціативною групою Голова Координаційної ради Студентської гвардії організував проведення тренінгів із надання першої медичної допомоги. Спільними зусиллями ми домоглися проведення занять з військової підготовки на базі Військового інституту КНУ. Уже розпочато військову підготовку першої групи студентів-гвардійців. Вони опановують такі дисципліни: 1. матеріальна частина зброї та вогнева підготовка; 2. захист від зброї масового ураження; 3. тактична підготовка (на рівні роти); 4. військова топографія та орієнтування на місцевості.

    Наші активісти також ініціювали створення резервного студентського батальйону на базі Студентської гвардії КНУ. Ми також долучилися до діяльності Центру координації роботи зі студентською молоддю щодо протидії військовій агресії та її наслідкам.

    Над створенням власної студентської гвардії зараз працюють студенти Києво-Могилянської академії, Київського політехнічного інституту та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. До нас уже зверталися представники згаданих вишів з проханнями про допомогу у створенні подібних структур та організації їхнього військового вишколу.

    Ініціювавши створення Студентської гвардії КНУ, наші студенти вкотре підтвердили провідну роль Київського національного університету не лише у науковій царині, а й у справі захисту територіальної цілісності та суверенітету нашої Батьківщини.

    19 вересня 2014 року
    Янчук С.Я.
    Голова Ради ветеранів Інституту філології
    Голова Координаційної ради громадської ініціативи
    «Студентська гвардії КНУ»

  • Події

    У цьому розділі висвітлюються події, що відбулися в Інституті філології, зокрема: наукові конференції, круглі столи, наукові дискусії та читання; зустрічі з цікавими людьми та презентації нових проектів, видань; святкування, приурочені до подій інститутського, університетського та загальнодержавного життя.


  • Анонси

    Анонси подій із життя інститутської спільноти. У рубриці повідомляється здебільшого про події, які відбуватимуться в стінах Інституту філології.

    Зокрема, це наукові конференції, творчі зустрічі, презентації книг, проектів, святкування тощо.

    Долучайтеся до нашої інститутської родини!

Сторінки

Subscribe to загальна інформація