премія

  • Літтворці - лауреати престижної міжнародної премії

    Цьогоріч лауреатами Міжнародної літературної українсько–німецької премії імені Олеся Гончара стало аж двоє студентів Інституту філології спеціальності «Літературна творчість»: 3–го курсу Леля Покотиполе (Ольга Крамарь) з міста Дніпра в номінації «Поезія» за збірку поезій «Повстанське радіо» та 4–го курсу Дмитро Зозуля з міста Костянтинівка Донецької області в номінації «Мала проза» за збірку оповідань «Етюди потворного».

    Так чудово, що завдяки появі та відкриттю Музею–форуму Олеся Гончара в Інституті філології учасників Міжнародної премії стало значно більше й вдвічі приємно, що юні письменники – наші студенти.

    Дякуємо за ваш талант й сподіваємося, що наступного року результат буде ще кращим! Успіхів!

    Мар'яна Кошарська. Фото Сергія Цибенка.

  • Квітнева літстудія була плідною

    Весна в Інституті філології насичена подіями. Але ж давно не збиралися на літературну студію! Мабуть, час привітати одне одного з весною – уже не тільки календарною, а й квітковою – та послухати щось цікаве. Центр літературної творчості на чолі з професором Михайлом Наєнком 9 квітня зібрав усіх охочих в актовій залі ІФ.

    Давненько не бачилися, а є чим похвалитися. Уже 22 роки існує Міжнародна німецько-українська премія імені Олеся Гончара, вручають її до дня народження письменника. Свого часу отримала Гончарівську премію Людмила Дядченко, віце-президент Асоціації українських письменників, співробітник Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства.

    Цього року в номінації «Проза» за збірку оповідань «Етюди потворного» відзнаку отримав Дмитро Зозуля, наш студент-літтворець 4 курсу. Інша нагорода знайшла переможницю, на курс молодшу – нашу Лелю Покотиполе (Ольгу Крамарь) із її поетичною збіркою «Повстанське радіо». Художнє оформлення, до речі – Іванни Чорної, незмінної старости літстудії імені Рильського в ІФ.

    Але премія Гончара – ще не всі наші перемоги за останні кілька місяців. Наші юні митці – Світлана Вертола, Єгор Семенюк, Мар'ян Кондратюк, Катерина Барановська (Чайка) і той-таки Дмитро Зозуля – опублікувалися в альманасі «Рідний край». Як згадує Михайло Кузьмович, цей збірник був першим українськомовним після скасування заборон на друк. Але з 1917 протягом усієї радянської доби, ясна річ, не виходив ізнов. Відроджений 15 років тому завдяки тодішньому ректору Університету. Михайло Наєнко відтоді – голова редакційної ради альманаху. Нині видання виходить двічі на рік. Не лише творчістю єдиною – до «Рідного краю» можете подавати й літературну критику. Студенти зачитали власні твори зі свіжого випуску, згадуючи нещодавню практику в Музеї Рильського. Завдяки частим відвідинам Музею познайомилися з Ольгою Смольницькою. Вона посприяла публікаціям літтворців у «Рідному краю». Світлана Вертола принагідно згадала чудову ініціативу «Твоя поетична листівка» - легкий і цікавий для сприйняття формат, який залучає, до того ж, ілюстраторів до поезії. Листівки тепер побачимо й шведською! Літературники співпрацюють із кафедрою германської філології та перекладу нашого Інституту. До речі, не забуваймо про Дні Швеції в ІФі, що тривають нині.

    Михайло Кузьмович іще зачитав кілька рядків із Рильського та Сосюри, адже скоро будемо бачити «Київські вулиці, білі каштани» та як «Ластівки літають, бо літається». А потім професор відрекомендував Ларису Хоролець – народну артистку України, очільника кафедри театрального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, що на території Києво-печерської лаври. «Хрещеним батьком» пані Лариси є театр імені Франка, де вона зіграла понад 50 ролей. Окремі – особливо знамениті, як-от роль Ганни з «Украденого щастя» Івана Франка. Хоролець і сама написала 4 п’єси. А Михайла Кузьмовича Лариса Іванівна називає «хрещеним батьком в мистецтві». Актриса натхненно закликає: нехай молода когорта життєрадісних закладає нове літературознавство… і нову літературу!Нині ж вкладаємо в найцінніше – у цвіт нації. У молодь. Лариса Іванівна разом із своїми студентами зіграла кілька уривків п’єс. Посміялися над сучасною комедією про бюрократизм «Санітарний день». А замислитися змусила постанова за Олексієм Коломійцем. Зала принишкла, подумки відповідаючи на питання спектаклю. Що таке порядок? Хто є великі і як вони керують світом? Чому ми починаємо промови з «я»? Раби звикли до рабства і ніколи того не позбудуться? Усі продаються? А найнебезпечніша частина тіла – язик. Держава безсловесних буде щасливою. І можливо, щастя – їжа, нещастя – голод, а посередині – філософія.

    Як завжди, театр дає катарсис і поштовх до міркувань. Актори, як і філологи, – майстри слова. Тож літстудія у квітні вдалася на славу.

    Текст: Юлія Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

  • "Згораю, щоб світитити": вручено премії імені Ірини Калинець

    22 березня в Інституті філології відбулося урочисте нагородження лауреатів премії імені Ірини Калинець. За сприяння Міжнародного благодійного фонду імені Ярослава Мудрого така премія вручається щорічно за активну участь у громадсько-політичному житті України.

    Цього року лауреатами премії стали: Микола Горбань за громадську позицію та мужність у відстоюванні українських ідеалів, Юрій Зайцев за виявлення та редакція героїчних сторінок історії України та Андрій Зиль за дослідження білих плям в історії.

    Премії та повне зібрання творів Ірини Калинець вручала лауреатам Президент Фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько.

    У своїх виступах лауреати загадували велич Ірини Калинець, нелегкий життєвий шлях, незламність тендітної жінки. Юрій Зиль звернувся у своїй промові до студентів: "Ви майбутнє нашої держави. ідею якої всіляко відстоювала Ірина Калинець, тож бажаю, щоб ви довели Україну до того моменту, щоб вона стала нацією".

    До присутніх звернулася і донька громадської діячки - Звенислава Калинець-Мамчур. яка розказала про характер матері, силу духу, любов до онуки, про те, як Ірину Калинець судили за творчість.

    Присутні мали можливість першими побачити фільм про життя і творчість Ірини Калинець. знятий за підтримки львівського телебаження.

    До слова було запрошено і лауреата премії минулого року - Юрія Коваліва. Вчений звернув увагу присутніх на енергетиці Ірини Калинець, вторчість якої змушує і нині замислюватися. в якій державі ми живемо. Він зацитував письменницю: "Згораю, щоб світити". Саме такою фразою можна окреслити постать Ірини Калинець, у які поєднувалася жіночність і сталева міць.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець в Інституті філології

    18 березня в Інституті філології відбулося вручення премії імені Ірини Калинець.
    Премія присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Ця премія започаткована у 2012 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого і присуджується щорічно до Дня українського політв’язня (12 січня).

    Лауреатами премії 2015 року стали:
    У номінації «За громадську позицію та мужність – особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі» - КОВАЛІВ Юрій Іванович, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників України, автор близько 200 публікацій, професор кафедри новітньої літератури.

    У номінації «За низку публікацій, в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями історії України» - ХОРКАВИЙ Роман Богданович, поет, прозаїк, драматург, перекладач, автор понад сорока книг, член Національної спілки письменників України.

    У номінації «За виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України» - ХЛАНТА Іван Васильович, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, автор понад 80 книг, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, член Ліги українських композиторів України.

    На вечорі було багато присутніх. Говорили про те, ким є постать Ірини Калинець для України. «Це людина-державник, людина-парламентар. Ірина Калинець 25 років тому увійшла у Верховну раду своїми книжками. Якщо ми будемо читати її праці, згадувати, пані Ірина буде завжди з нами», - сказала народний депутат України Оксана Юринець.

    Фесенко Оксана, вчитель української мови та літератури Військового ліцею імені Івана Богуна, зачитала уривки з творів ліцеїстів про життя і творчість Ірини Калинець. Це стало знаковим, адже Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів, зокрема, ліцею «Героїв Крут».

    Ігор Калинець привселюдно подякував Всевишньому за таку дружину: «В Америці вона увійшла до рейтингу 100 відомих жінок і визнана героїнею світу. Мені дуже важливим було донести якомога більшій кількості людей надзвичайної глибини твори Ірини Калинець, тож видавав її книги. Ірина – світоч української нації».

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець: анонс

    18 березня о 14:30 в актовій залі Інституту філології відбудеться вручення премії імені Ірини Калинець, яку започатковано Міжнародним освітнім фондром імені Ярослава Мудрого.
    Премія імені Ірини Калинець присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Категорії: 
  • Пишаємося нашими викладачами (Дора Арнаут - лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік)

    МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ НАГОРОДИЛА відому гагаузьку письменницю, науковця, перекладача, громадського діяча Дору Іванівну Арнаут за переклади поезій Тараса Шевченка гагаузькою і турецькою мовами.

    Федора Іванівна Арнаут ще раз продемонструвала невичерпне джерело своєї творчої наснаги та високого професіоналізму, які на цей раз були відзначенні не тільки захватом колег і студентів, а й Медаллю та Дипломом лауреата Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік!!!

    Завдяки кропіткій праці Федори Іванівни вірші відомого українського поета і наставника багатьох поколінь українців тепер зачіпають струни душі турецького та гагаузомовного читача. Велика кількість тюркомовних читачів із захватом відкрила для себе поезії українського генія завдяки перекладам Дорою Іванівною більше сорока віршів та поем з «Кобзаря». Вагомим фактом є і те, що Федору Іванівну знають як талановитого науковця і перекладача, зокрема, вона відомий дослідник у тюркологічних колах в Туреччині, Молдові тощо. Але, найголовнішим залишається те, що така талановита перекладач, викладач і поетеса залишається вірною громадянкою України і взірцевим доцентом кафедри тюркології !!!

    Інформацію надала кафедра тюркології ІФ

    Категорії: 
  • Наші студентки отримали Міжнародну літературну україно-німецьку премію імені Олеся Гончара

    "Прагніть задумів глибоких", - закликав Олесь Гончар.

    Студентки спеціальності "літературна творчість, українська мова і література" Інституту філології продемострували свої "глибокі задуми" на конкурсі на найкращий твір молодого автора, в результаті чого були нагороджені Міжнародною україно-німецькою літературною премією імені Олеся Гончара.

    Оксана Харун отримала премію за збірку оповідань "Спроба"; Катерина Красножон - за повість-легенду "Ключі до коріння". Вітаємо наших талановитих молодих письменників!

    Про конкурс

    Премія, заснована 1996 року німецькими меценатами письменницею Тетяною Куштевською, підприємцем Дітером Карренбергом та Національною Спілкою Письменників України.

    Рішення ухвалює журі, до якого входять Тетяна Куштевська, Валентина Гончар, Петро Перебийніс, Галина Тарасюк та ін. Голова журі — Іван Драч.

    На конкурс приймаються як вже друковані, так і ще не оприлюднені твори україномовних авторів віком до 30 років, які живуть в Україні та за її межами. Переможців конкурсу журі визначає у п'яти номінаціях: проза — роман або повість; цикл оповідань; поезія; літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара; публіцистика. Урочисте вручення нагород переможцям конкурсу традиційно відбувається 3 квітня — в день народження Олеся Гончара.

Subscribe to премія