вчена рада

  • Відбулася вчена рада Інституту філології

    У вівторок, 22 січня, представники кафедр й адміністрація Інституту зібралися на першу у 2019 році Вчену раду, аби обговорити звіт ректора Університету Леоніда Губерського та віддзеркалення в ньому діяльності ІФ. Директор Григорій Семенюк привітав колег із початком навчального семестру.

    Із доповідями виступали заступники директора. Зокрема, Сергій Скрильник наголосив, що Інститут працює на студентів, для студентів і завдяки студентам. Нині кількість викладацьких ставок залежить від кількості студентів, і Сергій Вікторович назвав основні цифри. Креативних абітурієнтів необхідно заохочувати цікавими програмами, про це згадували не раз, зокрема завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації Лариса Шевченко. Під час вступу-2019 ІФ пропонуватиме 40 освітніх програм на бакалаврат і 40 – на магістратуру. Наш Інститут – лідер серед університетських підрозділів за кількістю викладачів-іноземців (18 осіб), посідає ІІ місце в Університеті за академічною мобільністю (торік нею скористалися 308 студентів).

    Важливе на порядку денному питання – наукова робота ІФ та в КНУ загалом. Про це детальний аналіз виголосила заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Інститут має працювати над введенням у науковометричні бази власних видань. Наголошується не лише на кількості публікацій як таких, а й якості, наукової новизни, відсутності повторів, плагіату, автоплагіату. Ганна Анатоліївна говорила також про аспірантуру в ІФ. Маємо високий конкурс, 4,5 осіб на місце на 2018 рік, та гарну ефективність роботи аспірантів – 84%. 461 захист кандидатських і докторських дисертацій ставить Інститут на ІІ після фізико-математичного факультету місце за кількістю захистів. Важливо надавати доступ до власних наукових здобутків (статей, монографій) в інтернеті. А також отримати доступ до публікацій науковометричних баз (Scopus, Web of Science та ін.).

    Заступник директора з навчально-виховної роботи Святослав Шевель лаконічно доповів про виховну роботу Інституту. ІФ – лідер в організації та проведенні роботи зі студентами за 2018 рік разом із ІМВ, ІЖ, ВІ тощо. До Вчених рад активно долучаються органи студентського самоврядування, вони мають зв’язки між ОСС інших структурних підрозділів Університету, також серед них 40 делегатів до конференції трудового колективу, вони долучені до стипендіальної комісії, до організування КНУ-Expo та днів абітурієнта ІФ. Проводяться культурні, спортивні заходи, заходи з національно-патріотичного виховання.

    Відповідальний секретар відбіркової комісії ІФ Сергій Різник зауважив: набір студентів на бакалаврат і магістратуру дещо падає, порівняно з попередніми роками. Необхідно проводити профорієнтаційну роботу, більше рекламувати доступність контрактної форми навчання. Щодо магістратури можливий резерв – притік студентів із інших навчальних закладів. Інститут уже визначив орієнтовні обсяги бюджетних місць і сподівається, що Міністерство фінансів України затвердить план. Сергій Михайлович також сказав, що всі освітні програми мусять бути інтерактивними, мати навчальні плани онлайн для кожного вступника.

    Проблемні питання обговорювалися. Виступили з пропозиціями завідувач кафедри германської філології Марія Іваницька, завідувач кафедри романської філології Георгій Крючков. Наприкінці Вченої ради озвучили звіт успішності студентів на сесії за І семестр 2018-2019 н.р.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Груднева вчена рада в Інституті філології

    26 грудня під керівництвом директора Інституту Григорія Семенюка відбулася заключна у 2018 році вчена рада за участі представників усіх кафедр ІФ.

    На порядку денному було кілька важливих питань. Звіт з наукової роботи Інституту детально презентувала заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна розповіла про процедуру внесення наукового видання до міжнародних науковометричних баз (таких, як Scopus, Web of Science та ін.). Також почули статистику щодо публікацій науковців ІФ у вітчизняних та закордонних виданнях (952 і 111 відповідно), названа кількість виданих підручників і монографій (13 і 26 відповідно). За поточний рік захищено 13 докторських та 53 кандидатські дисертації. Інститут працює над двома науково-дослідними темами. На конкурсі виграли проекти Костянтина Тищенка щодо розвитку лінгвістичного навчального музею та Надії Гаєвської зі створення трансдисциплінарного науково-освітнього закладу О.Гончара. В стінах Інституту за 2018 рік проведено 26 конференцій, співробітники брали участь у 76 зарубіжних конференціях. Студенти ж підготували значущі матеріали для розділу «Молода наука» на сайт ІФ.

    Лаконічно про набір іноземних студентів розповіла заступник директор з навчально-методичної роботи Катерина Білик. Нині в Інституті навчаються 140 іноземців, 106 із яких – бакалавранти, 34 – магістранти. Цифра висока порівняно з іншими структурними підрозділами (ІМВ, геологічний та економічний факультети навчають меншу кількість іноземних студентів). Популярними є російськомовні та англомовні навчальні програми. Проблемні питання – індивідуальний графік для студентів із-за кордону та їхня підготовка, зокрема опанування українською мовою для розуміння теоретичних дисциплін.

    Начальник навчально-організаційного відділу із забезпечення навчального процесу Людмила Олійник звітувала щодо заяв на іменні стипендії від Кабміну для трьох студентів. Ще шість кандидатур японістів пропонуватимуть на отримання спонсорської стипендії Міцубісі. Критерії відбору студентів: успішність, наукові досягнення, громадська діяльність.

    Про результати перевірки навчально-методичної документації всіх кафедр і змісту програм звітувала Ірина Ситдикова. Комісія працює вже 3 роки, аби, у першу чергу, уникнути повторення курсів на бакалавраті та магістратурі. Переоформлення йде успішно.

    Звіт про виконання навчальних і виробничих практик у 2018 році почули від заступника директора з навчально-методичної роботи Людмили Смовженко. Практику цьогоріч пройшли 348 студентів (188 – бакалаврату, 160 – магістратури) під керівництвом 101 викладача. Практика в ІФ дуже різноманітна за характером: соціально-комунікативна, педагогічна, перекладацька, асистентська та ін. Вид уточнюють кафедри залежно від спеціальності. Бози також різні: мовні центри, бюро перекладів, Наукова бібліотека ім. М.Максимовича, СЗШ і гімназії, посольства, Інститути НАН, редакції газет і ТБ, культурні центри. У звітах керівників практики має бути вичерпна інформація про проведену діяльність.

    Насамкінець директор Григорій Фокович Семенюк побажав колегам гарних свят і попрощався до наступної, уже січневої, вченої ради.

    Категорії: 
  • Відбулася конференція трудового колективу

    29 листопада відбулася конференція трудового колективу Інституту філології, на якій директор Григорій Семенюк звітував про роботу за період з вересня 2017 року по листопад 2018 року, а також окреслив перспективи розвитку на новий навчальний рік. На зборах був присутній перший проректор нашого університету Олег Закусило. Після конференції відбулася Вчена рада Інституту філології. На Вченій раді було заслухано звіт керівників бюджетних тем, обговорено теми дисертацій.

  • Жовтневе засідання Вченої ради Інституту філології

    30 жовтня відбулася Вчена рада Інституту філології. Під час жовтневого засідання було розглянуто такі питання: 1. Новий правопис української мови (д.філол.н., проф. Л.Гнанюк); 2. Затвердження плану роботи засідань Вченої ради на 2018/2019 н.р. (заступник директора Г.А.Черненко); 3. Поселення студентів у гуртожитки (заступник директора С.М.Шевель); 4. Різне (про уточнення тем дисертацій, рекомендації до друку, присвоєння вченого звання).

    Перед початком засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк зазначив, що у жовтні кафедра стилістики та мовної комунікації нашого інституту провела загальноуніверситетський конкурс «З українською мовою в серці». Серед переможців є й філологи, зокрема Анна Ляшенко, Діна Душа, Валерія Мозгова, Анна Чоп. Названим студентам Григорій Фокович вручив грамоти.

    Д.філол.н., проф. Лідія Гнатюк, яка є членом Української національної комісії з питань правопису, розповіла присутнім про нову редакцію українського правопису, яка була оприлюднена у серпні і наразі винесена на всенародне обговорення. Роботу над нею було розпочато у 2015 році. Девізом нового проєкту стали слова: "Єдиний правопис для єдиної України". До цього часу існувало чимало редакцій правопису. Та й у цілому історія українського правопису терниста. Але, Лідія Павлівна Гнатюк зауважила, що Україна не єдина держава, де досі триває робота над правописом. Так, у Німеччині упродовж 10 років (1996-2006 рр.) співіснували два варіанти правопису. Виступаючи, Лідія Павлівна зупинилася на найобговорюваніших змінах, які викликали чималий резонанс у суспільстві.

    Про поселення у гуртожитки доповів на Вченій раді заступник директора Святослав Шевель. Святослав Миколайович зауважив, що 33% із загальної кількості студентів-філологів проживає у гуртожитках. Заступник директора підкреслив, що переважна більшість охочих нині вже розселена по гуртожитках Університету.

    Наступною виступила заступник директора Ганна Черненко, яка представила план роботи засідань Вченої ради на цей навчальний рік.

    Про поїздку до Швеції на Саміт вчителів Нобелівської премії 2018 та отриманий досвід від цього розповіла присутнім к.пед.н., доц. кафедри іноземних мов хіміко-фізичних факультетів Наталія Білоножко. Наталія Білоножко у своєму слові відзначила, що її присутність на заході такого рівня стала можливою завдяки студентам Шевченкового університету й задля них. Варто зауважити, що представника з України було запрошено на Саміт вчителів Нобелівської премії вперше, тому досвід викладачки є особливо цінним.

    Насамкінець засідання відбулося обговорення про уточнення тем дисертацій, рекомендацій до друку, присвоєння вченого звання.

    Категорії: 
  • Викладач має надихати

    Нині сучасність вимагає від закладів вищої освіти готувати не просто фахівця, а всебічнорозвинену особистість - активну, мобільну, творчу, конкурентоспроможну. Зважаючи на це, у процесі підготовки фахівців висуваються нові вимоги до організації виховної роботи в університетах. Однією з необхідних складових у цьому питанні виступає інститут кураторства. Хто такий куратор? Яка його роль? Кура́тор (лат. curator від curare — піклуватися) організує систему відносин через різноманітні види виховної діяльності академічної групи, створює умови для розвитку кожної особистості, для самовираження студента. У сучасному розумінні куратор – це менеджер, котрий скеровує студента у правильному напрямку, сприяє його розвиткові. У житті кожної молодої людини є ключова особистість, на яку вона орієнтується, прислухається, довіряє. Недарма куратор перекладається як піклування, це своєрідне піклування про студентські душі. Виходячи із цього, 27 вересня на засіданні Постійної комісії Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка з гуманітарних питань було розпочато роботу над нормативними документами щодо куратоської роботи в Шевченковому університеті. Члени комісії на чолі із директором Інституту філології Григорієм Семенюком, обговорюючи питання кураторства і розроблюючи положення, взяли за основу твердження: "Викладач має надихати". Адже від цього залежить не лише розвиток студента, а й загалом діяльність ЗВО.

    Категорії: 
  • Відбулося засідання Вченої ради

    19 квітня в Інституті філології відбулася Вчена рада. На порядку денному було три питання, серед них: стан та перспективи розвитку української філології, літературної творчості, слов'янської філології, фольклористики, загального мовознавства та класичної філології, прикладної лінгвістики; атестація аспірантів 3-4 року навчання; звіт про виконання виробничих і навчальних практик в Інституті філології.

    Перед початком розгляду першого питання директор Інституту філології Григорій Семенюк представив склад комісії, яка перевіряла кафедри закладу, де викладається українська мова та література або де вона є профільною. Голова комісії завідувач кафедри російської філології Олена Снитко розповіла про роботу комісії, за результатами якої були підготовлені довідки про перевірені кафедри. Вона наголосила, що при підготовці освітніх програм кафедри мають враховувати ті зміни, які відбуваються в Україні, адже сьогодні відбувається перехід від авторитарних методик до методик партнерства, який було започатковано у 2015 році.

    Взяла участь в обговоренні роботи комісії, а також розповіла про наукову роботу аспірантів 3-го - 4-го року навчання заступник директора Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна окреслила коло наукових інтересів молодих вчених, наголосивши на тому, що ефективність аспірантури - це ефективність розподілу коштів.

    Далі звітувала заступник директора Наталія Любарець, котра розповіла про виконання виробничих і навчальних практик в Інституті філології. Наталія Олексіївна у своєму виступі закцентувала увагу на розширенні бази проходження практик, а також на трансформації в системі вищої освіти, яка вимагає нових підходів до проходження практик.

    Категорії: 
  • Березневе засідання Вченої ради

    27 березня відбулося березневе засідання Вченої ради Інституту філології. На порядок денний було винесено п'ять питань: звіт про відзначення 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, ефективність аспірантури і докторантури в ІФ, затвердження програм вступних іспитів до аспірантури, інноваційна перспектива студентських наукових досліджень, кадрова політика в ІФ.

    Перед початком розгляду питань директор Інституту філології привітав березневих ювілярів і вручив їм грамоти. Наступною виступила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Людмила Грицик. Людмила Василівна розповіла про урочистості, які були заплановані у рамках святкування Шевченківських днів, відзначивши активну роботу секційних засідань конференції, цікаві презентації книг про Шевченка, зустрічі з лауреатами Шевченківської премії на інших факультетах. Про наукову роботу студентів, аспірантів, докторантів та питання, пов'язані із організацією їхньої діяльності, доповіла заступник директора Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна окреслила коло наукових інтересів молодих вчених, а також запропонувала нові інтерпретації деяких наукових тем. Про кадрову політику Інституту філології доповів заступник директора Сергій Скрильник. Виступаючи, Сергій Вікторович продемонстрував динаміку кадрових змін, відсоткове відношення якісного та кількісного складу викладачів Інституту філології.

    Категорії: 
  • Грудневе засідання Вченої ради Інституту філології

    26 грудня відбулося засідання Вченої ради Інституту філології. На порядку денному були розглянуті такі питання: звіт про наукову роботу за 2017 рік, кадрові питання, про реалізацію Концепції викладання іноземних мов у межах неспеціальних освітніх програм КНУ, про результати зимової сесії на денній та заочній формах, про закордонні стажування викладачів та студентів, про призначення іменних стипендій.

    Перед початком запланової програми директор Григорій Семенюк зачитав висунуту подяку ректора Ігорю Корольову.

    На грудневому зібранні заступник директора Ганна Черненко прозвітувала. Ганна Анатоліївна розповіла про вступну кампанію в аспірантуру та у докторантуру, про успішність аспірантів, про тематику досліджень аспірантів та докторантів, про науково-дослідні теми, про конференції, які проводять філологи, про гранти, про публікаційну активність, про отримані нагороди та премії, про студентів та їх наукові звершення.

    Наступним виступив заступник директора Сергій Скрильник. Сергій Вікторович проаналізував Концепцію викладання ІМ на неспеціальних спеціальностях, окресливши її принципи та цілі, а також запропонував внести зміни у цю Концепцію. З коментарями до доповіді Сергія Скрильника виступили завідувач кафедри іноземних мов хіміко-фізичних факультетів Валентин Давидов і завідувач кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації Алла Бєлова.

    Про результати зимової сесії прозвітували заступники директора Надія Янкова та Сергій Скрильник, який також доповів про закордонні стажування філологів.
    Наприкінці Вченої ради директор Інституту філології привітав всіх з прийдешніми святами.

    Категорії: 
  • Річний звіт директора Інституту філології на зборах трудового колективу

    28 листопада відбулася конференція трудового колективу Інституту філології, на якій був присутній ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський. Головним питанням на порядку денному зборів трудового колективу був звіт директора Інституту проф. Григорія Семенюка про роботу за період з вересня 2016 року до листопада 2017 р.

    «На початку звітного періоду, у листопаді, Інституту філології виповнилося 15 років від часу створення. Підбиваючи підсумки трьох п’ятирічок, ми зробили висновок, що Інститут відбувся, живе, розвивається»,

    – наголосив директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк.

    Звітуючи перед колективом та ректором, Григорій Фокович зупинився на основних напрямках діяльності Інституту – навчально-методичній, профорієнтаційній, науковій, міжнародній співпраці, виховній, роботі в гуртожитках, господарській, матеріально-технічній.

    Задовільно оцінили річний звіт директора колеги – доц. Сергій Різник, проф. Олена Івановська, проф.Ірина Голубовська, проф.Ірина Покровська, доц.Тетяна Пастушенко.

    Заключне слово на засіданні трудового колективу виголосив ректор Леонід Губерський. Леонід Васильович оцінив звіт директора та роботу Інституту філології загалом позитивно, акцентуючи увагу на тому, що потрібно й наділі розвиватися, працювати над престижем та якістю філологічної підготовки.

    Категорії: 
  • Жовтнева Вчена рада в Інституті філології

    24 жовтня відбулося чергове засідання Вченої Ради Інституту філології. Було обговорено ряд питань, зокрема про результати наукової теми "Шевченко у світовому контексті", яка виконувалася під науковим керуванням проф. Оксани Сліпушко; звіт про роботу кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії та її навчально-методичний і науковий потенціал. Окрему увагу було приділено увагу навчальним і виробничим практикам в Інституті філології. Доц. Галина Усатенко, яка курує це питання, зауважила, що у студентів спостерігається підвищений інтерес до, практик за умови якісної та ефективної організації, адже це важливий складник навчального процесу та основа для присвоєння професійної кваліфікації.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to вчена рада