екскурсія

  • Участь тюркологів Інституту філології у фестивалі етнічних культур «Місто миру єднає друзів»

    У неділю, 15 вересня, на день міста Миргорода вперше відбувся фестиваль національних культур «Місто миру єднає друзів». Місту вже понад півтисячоліття, відзначали свято яскраво й організатори сподіваються, що перше проведення стане традицією. Зібралися офіційні представники та творчі колективи міст-побратимів Миргорода та гості з дипломатичних місій. Лунали привітання з Азербайджану, Болгарії, Польщі, Ємену, Швейцарії, Іспанії, Палестини, Єгипту, Грузії, Туреччини, Латвії та багато інших. Мер міста Сергій Соломаха відкрив святкування на круглому столі «Ми різні, але ми єдині». Запрошені побачили невеличкий фільм про місто. Багато хто в Миргороді був уперше, тож зацікавлено слухали про символіку, козацьку історію та економіку Миргорода.

    Вітальне слово лунало й від делегації Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. У нашому підрозділі вивчається понад 30 мов. Інститут так само має на меті збирати друзів із усього світу та бути мостом між культурами. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська та асистент кафедри Ольга Пишньоха подякували за запрошення та переконані, що співпраця з містом триватиме, а нові зв’язки, знайдені на цьому фестивалі, допоможуть як розвивати українську культуру, так і презентувати життя й духовну спадщину національностей України. На наших теренах мешкають понад 140 народів, і кожен має що долучити до спільної культурної палітри нашої держави!

    Інститут філології вдячний за запрошення голові Азербайджанського культурного центру ім. Мусліма Магомаєва, народному артисту України, Послу миру Гурбану Аббасову. Натхненницею святкувань була Наталія Кудряшова телеведуча та співорганізатор. Вона кликала людей на площу Миргорода. Містяни милувалися картинами, ярмарком традиційних ремесел іноземних гостей, куштували національні страви, брали участь у майстер-класах. Наприклад, артистка парку «Київська Русь» Ангеліна Кучма, представляючи наш Інститут, вправлялася з батогом-арапником і провела майстер-клас із турецької каліграфії. Усі охочі могли разом зі студентками-фіологами створити кримськотатарський головний убір фес. Команда другокурсниць із кафедри, які вивчають турецьку, подарувала миргородцям танцювальний номер. До корпусу на пари в понеділок повертаються втомленими, але із купою вражень, грамотами й місцевими сувенірами.

    Саме мир був головним серед побажань усіх запрошених, це на часі. У самій назві Миргорода закладено берегти мир. І цієї неділі городяни поєднали в діалозі культур безліч національностей, тож назву фестивалю цілком виправдано. Місто об’єднало людей з різних куточків світу в одному діалозі, на одному концерті, за одним круглим столом.

    Серед учасників святкувань були начальник відділу національностей Департаменту культури Ольга Власенко, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Болгарія Костадін Коджебашев, сенатор Європейського Економічного Сенату Світлана Підлісна, заступник з культури ФРН в Україні та голова київського товариства німців «Відергебурт» Лідія Цельсдорф, голова Африканської Ради в Україні Ісса Садіо Діалло, засновник ГО «Грузинська діаспора» та президент Міжнародного Союзу українсько-грузинської дружби Роберт Натрошвілі, член правління київського товариства угорців Маріанна Марусінець та багато інших офіційних осіб. Приїхали також гості з міст-побратимів Миргорода (Єкабпілс – Латвія, Анікщай – Литва, Згожелець – Польща, Смолевичі – Білорусь, Горішня Оряховиця – Болгарія).

    Ніколи було відволікатися на концертній частині. По обіді головна сцена належала етнічним творчим колективам або сольним артистам близько 20 народів. Перервалися на інтермедію, до якої залучили максимальну кількість миргородського люду. Адже на День народження міста варто заспівати гуртом гімн Миргорода. У паузах між виступами слухачі могли виграти подарунки, взявши участь у вікторині. Питали про значення назви однієї країни, про символіку іншої… Без сумніву, кожному гостю ця неділя запам’ятається, кожен знайшов щось для себе, чи забіг на свято ненадовго, чи був на фестивалі від початку й до пізнього вечора. Філологи Київського університету тішаться подорожі, яка зібрала їх у багатонаціональному колі талановитих. Дякуємо Миргороду! Із Днем міста!

    Текст Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Івану Котляревському - 250 років!

    9 вересня 250 років тому в Полтаві народився Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — видатний український письменник, театральний і громадський діяч. Своєю безсмертною поемою «Енеїда», п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» він започаткував нову українську літературну мову, довівши, що «малоруським наріччям» можна творити справжні шедеври.

    9 вересня, у день ювілею, від імені Інституту філології заступник директора Надія Янкова, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Людмила Грицик та голова профспілки Інституту філології Валентина Миронова поклали квіти до пам'ятника Івану Котляревському в Києві, вшанувавши пам’ять однієї з найвеличніших, найяскравіших постатей в історії нашої культури.

    Зауважимо, що пам'ятник Івану Котляревському в Києві розташований у сквері на розі вулиць Юрія Іллєнка та Герцена. Пам'ятник відкрито 1975 року.

  • Літній табір Інституту Конфуція

    З 6 по 18 липня студенти-китаїсти відвідали літній табір “Insight into Northeast China”, що був проведений за підтримки Цзілінського університету та штаб-квартири Інституту Конфуція (Ханьбань).

    Разом із представниками інших країн, таких як Аргентина, Сполучені Штати Америки, Південна Корея та Японія, учасники долучилися до налагодження міжнародних відносин студентської спільноти та в мовному середовищі провінцій Хебей і Цзілінь дослідили культуру Китаю. Загальна кількість учасників склала понад 50 осіб.

    Під час перебування в таборі, студенти відвідали відомі місця Китаю. Серед них: Велика китайська стіна, Заборонене місто в Пекіні, мальовничі гори Чан Бай Шань та символ Китаю – панд у Пекінському зоопарку. З кожним новим днем учасники відкривали для себе нові місця та емоції.

    Ознайомлення з Китаєм також відбувалося і через мовні практики. Програма літнього табору передбачала багато розмовних тем. Студенти мали можливість не тільки відвідати місцеві парки, а й поспілкуватися з місцевими жителями, дізнатися про їхні вподобання, звички та національні традиції. Також студенти відвідали у Цзіліньському університеті декілька лекцій про стародавню історію Китаю, його економіку, культурні особливості тощо. Були організовані круглі столи, дебати, форуми, де студенти проявили всі знання з різноманітних аспектів міжнародних відносин не лише китайською, а й англійською, за що вдячні кафедрі іноземних мов Інституту міжнародних відносин.

    Своїм різноманіттям вразила студентів і китайська кухня. Кожного дня вони відкривали для себе нові страви.

    Літній табір “Insight into Northeast China” – це неймовірна можливість не тільки побачити справжній Китай, а й зруйнувати бар’єри між різними країнами світу. Адже разом учасники не тільки досліджували традиції Китаю, а й демонстрували культуру власної країни іншим. За матеріалами Інституту Конфуція КНУ

  • На канікулах - до Інституту філології

    18 квітня учні Великоолександрівської школи Бориспільського району Київської області відвідали центр японської мови та літератури Інституту філології. Співробітники центру розповіли молоді про культуру та мови країн Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Екскурсію Інститутом філології проводила к.філол.н. Тамара Комарницька.

    Категорії: 
  • Київські школярі у нашому музеї Олеся Гончара

    16 квітня до Музею-кімнати Олеся Гончара завітали особливі гості – восьмикласники cпеціалізованої школи № 76 імені Олеся Гончара.

    Наші юні відвідувачі зразково себе поводили й уважно слухали екскурсовода. Класний керівник Олена Степанівна організувала відвідини музею, аби учні не лише закріпили те, що вже знають, але й дізналися щось нове. Принагідно школярі ознайомилися з корпусом Інституту філології, оглянули один з кабінетів синхронного перекладу, побували в їдальні.

    Наразі це вже втретє нас навідали учні школи, яка носить ім’я відомого письменника. Зокрема, і 12 квітня - в День відчинених дверей - до нас заглянули учні 10 х класів. Дякуємо за цікавість до нашого музею й чекаємо наступні класи – випускників (і цілком можливо – наших абітурієнтів).

    Мар’яна Кошарська, завідувач музею Олеся Гончара

    Фото: Валерій Попов

  • Студенти-арабісти в Національному музеї імені Богдана і Варвари Ханенків

    27 березня з ініціативи викладача арабської мови, асистента кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Іоланти Палій відбулася екскурсія до Національного музею імені Богдана і Варвари Ханенків. Куратор екскурсії Антоніна Макаревич розповіла студентам-арабістам про всі тонкощі відзначення Новрузу, свята весни, яке поширене у деяких арабських країнах, зокрема в частині Іраку та в Об'єднаних Арабських Єміратах. Екскурсовод показала експонати, які містять образи та символи Сходу, що датуються початком 4 тисячоліття до н.е. і 20 століття н.е. Під час екскурсії студенти дізналися про Схід та релігію Іслам у цілому. Адже вивчаючи мову, арабіст розуміє, що має кожного дня збагачуватися знаннями про багатогранний, невичерпний, загадковий, безповоротно звабливий Схід.

    На фото викладачі і студенти КНУ імені Тараса Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету на фоні сюзані.

    Категорії: 
  • На канікулах - до Інституту філології

    26 квітня за сприяння освітньої компанії "IBS Education", що організовує профорієнтаційні табори, до Інституту філології та до КНУ загалом завітали школярі 9-11 класів із різних міст України. Організатори профорієнтаційних таборів упродовж канікул разом із учнями відвідують заклади вищої освіти задля того, аби діти зробили свідомий вибір майбутньої професії ще зі школи.

    На цих весняних канікулах для підлітків співробітники Інституту філології організували двогодинну екскурсію у "світ філології". Школярі побували на кафедрах, поспілкувалися із викладачами, пройшлися коридорами, заглянули в ретроаудиторію, Мистецьку залу, музей-кімнату Олеся Гончара, тобто відчули себе студентом-філологом. Окрім цього абітурієнтам в актовій залі презентували Інститут філології у цілому, розказали про унікальні освітні програми із філології та перекладу, середньої освіти та культурології із поглибленим вивченням іноземної. Заступники директора, завідувачі кафедр та гаранти освітніх програм розповіли про міжнародне співробітництво, зокрема про мовну практику в країнах, мови які вивчаються в Інституті, про особливості вступної кампанії, про працевлаштування.

    Категорії: 
  • Після пар - до роботодавців

    1 березня студенти шведської філології відвідали IT-компанію "Infopulse". На сьогодні "Infopulse" є однією з найбільших IT-компаній в Україні, вона налічує понад 1800 співробітників. Серед них близько 20 співробітників використовують у своїй роботі шведську мову, співпрацюючи з клієнтами зі Швеції. Зараз в "Infopulse" працюють уже троє випускників, які вивчали шведську філологію в Інституті філології. Під час зустрічі представники "Infopulse" розповіли про перспективи працевлаштування фахівців зі знанням шведської мови, а минулорічна випускниця Інституту філології Оксана Мотора розповіла про особливості роботи в компанії. Представники "Infopulse" також запросили студентів, які вивчають шведську мову, на стажування в компанії.

    Den 1 mars var studenter som läser svenska på ett studiebesök på IT-företaget Infopulse. Idag är Infopulse ett av Ukrainas största IT-företag med över 1800 anställda. Cirka 20 personer arbetar på Infopulse med kunder från Sverige och använder svenska för att uppfylla sina arbetsuppgifter. Tre av dem har lärt sig svenska på vår institution. Under studiebesöket berättade representanter av Infopulse om framtida anställningsmöjligheter på företaget, och Oksana Motora som förra året avslutade Institut för filologi och arbetar nu på Infopulse berättade om sitt arbetsliv på företaget. Man bjöd studenterna in att göra praktik på Infopulse.

    Категорії: 
  • Тюркологи ІФ відзначили День Героїв Небесної Сотні

    Рівно 5 років тому в Україні відбувалися найстрашніші події Революції Гідності. Саме тоді, 18-21 лютого, велися запеклі барикадні бої між небайдужими українцями та силовими структурами уряду. Тепер ці дні є днями жалоби та пам’яті загиблих у тих жахливих подіях.

    На честь такої вагомої дати студенти І курсу турецької групи кафедри тюркології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відвідали Музей, присвячений подіям, що відбувалися на Майдані. Разом із ними Музей також відвідали учасники Революції Гідності.

    Студентам дуже пощастило, адже екскурсію проводила людина, яка й була ініціатором створення Музею. Засновник і директор Музею Андрій Дащенко зібрав експонати, знайдені на місцях подій. Кожному із майбутніх тюркологів було цікаво й разом із тим сумно дізнаватися жорстоку правду щодо подій кінця 2013 – початку 2014 років. Андрій Дащенко знайомий із великою кількістю учасників не тільки Революції Гідності, а й бойових дій у зоні антитерористичної операції. Зокрема, почули про перебіг подій в Іловайському котлі, бої за Дебальцево, річну оборону Донецького аеропорту та про відстоювання рубежів поблизу Маріуполя.

    Наші небайдужі студенти побачили експонати та візуалізовані панорами, які розкривають поняття термінів АТО, війну та цінність людського життя. Крім того, студентам детальніше розповіли про учасників цих подій, які посмертно були нагороджені орденом Богдана Хмельницького, орденом 3-го ступеня «За мужність», Золотою зіркою (орденом, що присвячують героям України).

    Кожен із учасників екскурсії дізнався щось нове та переосмислив вже відоме завдяки візиту до Музею та спілкуванню із паном Андрієм. Він ділився не сухими завченими фактами, а живими спогадами людини, яка пізнала всю скруту революції та війни.

    Ольга Пишньоха

    Категорії: 
  • Екскурсія до Інституту рукописів НБУВ

    Напередодні україністи Інституту філології, які спеціалізуються з історичної лінгвістики, мали неповторну нагоду торкнутися старовини. Керівник спеціалізації, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Ніка організувала відвідини Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені. В.І. Вернадського. Саме до Дня рідної мови!

    Історики мови з користю провели пару. На щастя, йти недовго, цей корпус НБУВ розташувався поряд із Червоним корпусом Університету. Там екскурсантів зустріла Ірина Корчемна, яка й стала провідником між часом і простором. Адже в невеличкій кімнатці Інституту рукописів розмістилося безліч експонатів із різних століть і країн. Що побачили, що запам’яталося найбільше?

    • Таблички з Месопотамії із клинописом початку ІІІ тис. до н. е. із вишуканими малюнками. Вони описують ведення побуту, господарства.

    • Частинки єгипетського папірусу, взятого з мумії – так звана «Книга мертвих», що супроводжувала людину в потойбічний світ, розповідаючи про його життя та вчинки на цьому світі.

    • Батакський рукопис Індонезії, у якому, за словами науковців, описані ворожіння з півнем та зафіксовані інші магічні тексти.

    • Нотні книги для хорового церковного співу: латиною (Луцький градуал 1642) та кирилицею (Ірмологіон 1598-1601 рр.) – одні з найбільших за розмірами книг у колекції бібліотеки.

    • Вірменське Євангеліє 14 ст.

    • Малабарський рукопис на пальмовому листі в дерев’яній оправі (І чверть 17 ст.).

    • Скандинавське рунічне письмо.

    • Автографи Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та Івана Скоропадського.

    Також експонуються копії Тмутараканського каменя, глаголичних листків, румунських видань кирилицею 17 ст, Цікавими для студентів стали 2 китайські дошки з побажанням здоров’я та довголіття. У Давньому Китаї вірили, що якщо 120 разів написати на дошці певне побажання, воно неодмінно здійсниться. Між цими написами в бібліотеці серед гостей прийнято загадувати бажання й собі.

    Родзинка екскурсії – Пересопницьке Євангеліє 1556-61 рр. Це перший відомий переклад Святого Письма староукраїнською літературно-писемною мовою. Кажуть, коли тримаєш над сторінками долоню, відчуваєш потік енергії – тепло або свіжість. Гості з Інституту філології також спробували потримати руки над Євангелієм. Студенти зачудувалися, як охайно та рівно створювалися манускрипти в давні часи, неначе це друкований текст.

    Так відзначили історичні лінгвісти День рідної мови. Інститут рукописів кличе студентів-філологів до співпраці, адже саме історики мови розуміють істинну цінність давніх письмен та здатні розшифрувати й дослідити їх.

    Учасниця екскурсії Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to екскурсія