майстер-клас

  • «Класний» урок поза класною аудиторією

    В Інституті філології відбулася зустріч учителів-керівників робіт МАН за участі Київської Малої академії наук. Наближається 9 листопада – День української писемності та мови, і в межах фестивалю управління майстерністю Kyiv EdFest відбудеться апробація МАНівських робіт школярів – науково-практична конференція «Краса і сила рідної мови». Про це повідомила вчителям Ірина Іваненко, викладач ІФ та завідувач відділення української філології та мистецтвознавства КМАН. Безперечено, на конференції буде що розглядати, адже відділення щороку набирає найбільше конкурсних робіт.

    Виступили керівники секцій.

    Олена Івановська (секція фольклористики) наголосила на таких тезах:

    - Приємно, що школа та університет комунікують. Лише спільно ми можемо дати державі освічених громадян, і це вартує кроків.

    - Не варто брати для дослідження надто широку тему. У максимальний обсяг роботи вміститься лише окреслення проблеми та список літератури. Краще – сучасні наративи, звернення школярів до місць і традицій їхніх бабусь і дідусів.

    - Фольклорний текст – синкретичний, його треба вміти читати.

    Наталія Єлісєєва (секція української літератури) говорила про таке:

    - Цьогоріч МАН уперше працюватиме за проектом нової української профільної школи. Грає роль переорієнтація на сучасні світові стандарти. Учнів спрямовують на майбутнє, на навчання у вищій школі.

    - Діти повинні сприймати те, що досліджують, як цікаве та потрібне.

    - Уже в школі варто звертати увагу на принцип наукової порядності, наукової новизни, повідомляти про неприпустимість плагіату.

    - Не забуваймо про різноманіття можливих тем для МАН: києвознавство, постмодернізм, зв’язок дитини зі своїм корінням, етика.
    Катерина Годік (секція літературознавства) наголошувала:

    - Літературна творчість – особлива секція, адже йдеться про власне мистецтво, артистичне мислення школярів, а не їх наукові пошуки.

    - Важливо правильно вибрати з доробку дитини найкращі твори для презентації та дати їм об’єктивну оцінку. Якщо школяр пише велику прозу чи драматургію, варто обрати уривки та пояснити, чому саме ці.

    - Окремий вид творчості – так звані замовні твори. Діти часто пишуть вірші до знаменних дат чи на вказану тему, із таких поезій теж можна скласти роботу МАН.

    Ключовим на зустрічі тренінг «Класний» урок поза класною аудиторією» від Ярини Закальської, фольклориста Інституту філології. Ярина щотижня зустрічається з юними дослідниками секції фольклористики, викладала в студентів, тож хотіла поділитися досвідом нестандартних уроків поза аудиторією. Нині складно спростувати думку, що діти «живуть» у гаджетах. «Ви повинні запалювати! – спонукає Ярина. – Не бійтеся ламати стереотипи, змінюватися». Урок поза класом – це не банальна екскурсія до театру чи музею, це формат навчання через діяльність і дослідження, він передбачає застосування на практиці знань, які викладали дітям у школі. Такі уроки інтегровані (українську літературу можна поєднати з географією). Хоча заходи ресурсозатратні, але позакласні уроки розв’язують руки вчителям і можуть розкрити потенціал дітей. Фахівець розповідала, як її студенти переосмислювали Шевченка у реп-прочитанні вірша «Доля», як вони разом підготували й роздавали в парку листівки з цитатами українських письменників. Згадала поїздку «філологічним трамваєм» до Пущі-Водиці, кожна зупинка якого – певне правило української мови, яке діти мали пригадати.

    Наприкінці тренінгу вчителі отримали сертифікати про відвідання заняття.

    Юлія Кузьменко, фото - Валерій Попов.

  • Майстер-класи для літтворців

    19 вересня до Інституту філології з лекцією завітала цьогорічна випускниця магістратури Інституту філології Катерина Бова. Вона прийшла на запрошення Мар’яни Шаповал та Ірини Забіяки − викладачів кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості. Нині Катерина – адміністратор проектів у «Мистецькому Арсеналі». Знає все про структуру посад у мистецьких закладах і розповіла, як заявити про себе молодому письменнику. Адже знані сьогодні Жадан, Іздрик, Андрухович також колись були 19-річними початківцями. Тож як краще просувати книгу? Як популяризувати їх у маси? Та чи варто взагалі пробувати кураторство в мистецтві?

    Як би добре ви не писали, якщо голосно про це не крикнете, ніхто про вас не знатиме. Нині з появою соцмереж поширювати свою творчість легко, і легше отримати фідбек. Аудиторія впливає на творчий процес. Сподобається – скаже: «Напиши ще!». Ні – твір загубиться. Зважаймо на мистецтвознавців: їхня оцінка впливає на вартість твору.

    Які ж позатекстові чинники успіху? Це Катерина дослідила у своїй, написаній у ІФі магістерській роботі.

    1.Промоція книги інструментами друкованих та онлайн-ЗМІ.
    2. Ярмарки, фестивалі, виставки, події.
    3.Презентації та турне. Але для них уже потрібна база.
    4. Літературні агенції та агенти.
    5. Успіх також може принести транс- та крос медіа, Вookgram, творчі конкурси.

    Далі Катерина розповіла студентам про те, хто працює в мистецьких закладах. Як і будь-де, тут є генеральні посади (директор, засновник, власник, заступник, керівник відділу). Куратор – науковець-дослідник, який знає все про подію, технічно та ідейно за неї відповідає. Проектний менеджер відповідальний за бізнес-сторону, а програмний – за лекторій чи, наприклад, дитячу зону, якщо такі є. Безліч людей працюють безпосередньо у музейному просторі: координатори, адміністратори, гіди, медіатори, тьютори й едукатори. Їх посади вимагають ерудиції, знання англійської і стресостійкості.

    Катерина розповіла про свій шлях від волонтера GogolFest до адміністратора в «Мистецькому Арсеналі». Головне – пробувати, звертати на себе увагу старанням. Звісно, будете боротися з утомою та поточними проблемами. Та якщо можливість набуття досвіду є, не втрачайте її! Гостя поділилася фотоспогадами про свій колектив: «Найцінніше, що може статися з вами в роботі – щирі стосунки з колегами», - підсумувала вона.

    Наприкінці студенти 4 курсу поділитися власним досвідом роботи в музеї Рильського. Неймовірно дружні хлопці й дівчата здійснили серію яскравих і різнопланових заходів. От іще один важливий чинник творчого успіху – мати команду й підтримку. Далі буде! Натхнення тим, хто творить!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Всесвітній день надання першої медичної допомоги в ІФ

    7 вересня, напередодні Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги, який щорічно проводять у другу суботу вересня, фахівці навчально-тренувального відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва організували в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка майстер-класи з надання домедичної та першої медичної допомоги при різноманітних станах, що загрожують життю та здоров’ю людини. Були розглянуті алгоритми надання допомоги при раптовій втраті свідомості, при травмуванні під час ДТП, демонструвалися також і прийоми проведення серцево-легеневої реанімації. Усі майстер-класи проводилися з використанням спеціальних манекенів та муляжів. Знання та вміння, отримані учасниками під час проведення майстер-класів, допоможуть у разі виникнення надзвичайної ситуації врятувати життя та зберегти здоров'я постраждалій людині до прибуття служб швидкого реагування.

    Категорії: 
  • Дні шведської культури

    З 3 по 6 квітня в Інституті філології відбудуться заходи, присвячені шведській культурі. Шведський літературо- та мистецтвознавець Ларш Елофссон проведе цикл лекцій та семінарів, присвячених шведській літературі, мистецтву та риториці. Заходи відбуваються за підтримки Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні.

    Детальна програма у прикріпленому файлі.

    Додані файли: 
  • Фольклористи закликали весну

    Летіть, соловейки, на наші земельки...

    Одним з найцікавіших звичаїв наших предків є закликання весни. Це робили на свято Сорока святих, яке припадає на 22 березня. У цей день весну починали закликати, щоб дати зрозуміти, з яким нетерпінням її чекають. Для цього пекли печиво у вигляді пташок, яке називали «жайворонками».

    Фольклористи Інституту філології цьогоріч всіляко "припрошували" весну, адже на календарі вже кінець березня, а за вікном сніг і ожеледь. 22 березня на кафедрі фольклористики студенти із викладачами співали веснянки, ліпили пташок із тіста, говорили про особливості святкування цього дня в Україні, обмінювалися досвідом про традиції відзначення у своєму регіоні, рецептами. Тож довгоочікуване тепло неодмінно має прийти на днях, фольклористи закликали весну!!

  • В ІФ малювали комікси разом з котом Інжиром

    7 грудня в Інституті філології було аномальне пришестя котів. Посприяла такому явищу Олена Павлова, яка завітала до літературного клубу PROчитання розказати про комікс-поезію і створення кота Інжира.

    Присутні дізналися про витоки комікс-поезії, про наявність української поезії в польському середовищі графічної поезії, про нюанси створення коміксів та, звісно, про життя кота Інжира.

    Олена Павлова презентувала антологію комікс-поезії "КОМ-ПО", куратором якої виступила. Під обкладинкою вміщено графічну поезію 16 українських авторів, серед яких сучасні поети (Лесь Белей, Павло Коробчук, Любов Якимчук та ін) та класики (Василь Симоненко. Максим Рильський, Павло Тичина).

    На майстер-класі присутні повчилися малювати комікси на будь-який вірш. Олена звернула увагу на технічні нюанси створення, зокрема офрмлення думок і цитат. А потім розповіла про образ кота Інжира в інтернет-просторі. Кота було обрано з причин найбільшої привабливості для користувачів саме такої тварини. Нині кіт Інжир має свою сторінку у фейсбуці та інстаграмі, радить читачам книжки і події, тримає руку (/лапу) на пульсі сучасного літературно-мистецького процесу. Олена Павлова показала, як правильно малювати цього всюди присутнього кота, а потім запропонувала намалювати Інжира, який триматиме те, чого бажає кожен з авторів. Так утворилася котяча гвардія, яка додала студентам веселих нот у залікові будні.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • День кримськотатарської мови та культури

    У рамках Тижня тюркських мов 9 листопада пройшов День кримськотатарської мови та культури. У цей день викладач кримськотатарської мови Сабріє Трош прочитала лекцію студентам про особливості кримськотатарського художнього перекладу. Окрім цього викладач Афізе Емірамзаєва провела майстер-кллас з приготування плову.

    Категорії: 
  • Тиждень ІФ розпочато: учили Сергія Проскурню слухати класичну музику

    До філологів завітала талановита й натхненна гостя – студентка Інституту міжнародних відносин Єлизавета Жеребчук (або ж Ельза). Лекція про класичну музику не була в кращих традиція академізму: Ельза розповіла про витоки музики, її розвиток, перші нотні записи та поділ нот. Усе – з прикладами. Лунала навіть музика, що вважається першою зафіксованою – поминальна мелодія часів Давньої Греції від 3 ст. н. е.! А нині ритми не ті: Ельза показувала записи нот по колу та за допомогою комп’ютерних програм. Для філологів цікаво було почути про романтизм, класицизм, імпресіонізм в музиці, а не лише в літературі. Зрештою ж, найперше – музика у слові!

    Як слухати, спитаєте ви? – Довіритися самій музиці та вслухатися у гру оркестру; думати, що хотів автор від свого конкретного твору. Те, що для когось здається музикою, іншим спричинить головний біль, але насправді це лиш справа звички. На прикладі багатьох композиторів від кінця 19 ст. Ельза довела, що музику можна чути скрізь: у тиші (як Джон Кейдж), в атональності (як Шонбер), у звуках природи (як Пюрсель), навіть у хвилях мозку, звуках 100 метрономів чи… стільці! На певномі етапі історії існували навіть «столофони». Звісно, важливо цікавитися теорією напряму.

    Ельза ж добре знається на теорії, адже вона піаністка, композитор, 10 років займається оперним співом. На її лекцію завітав і театральний режисер Сергій Проскурня, який порадив звернути увагу й на власне українську історію музики. Можливо, це буде темою нової зустрічі?.. Адже музика – мистецтво для всіх; це результат навіть не культури, а генетики (доведено!), і здатна лікувати. Тож слухаймо її правильно!

    Текст - студентка Юлія Кузьменко,
    фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • «Чуйте музику сфер!»:майстер-клас від керівника «Хореї Козацької» Тараса Компаніченка

    9 жовтня у мистецькій залі Інституту філології відбулося чергове засідання літературної студії, на яку завітав керівник колективу «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко. Тарас – колишній студент нашого Університету. Нині він сам провів практично спрямовану лекцію для студентів про музику у слові.

    Велика мета «Хореї Козацької» - відкрити для широкого загалу давні тексти, зацікавити ними, навчити правильно їх читати. Через музику це зробити простіше. «Говорити про слово як пісню можна без кінця», - каже Компаніченко. Багато залежить і від декламування. Цим прийомом Тарас користується перед тим, як покласти слова на музику.

    Як діє давня українська мова на сучасного слухача, Тарас показав разом із своїм товаришем з «Хореї» Михайлом Качалом. На лютні, бандурі та фідлі зіграли кілька пісень різних періодів: лунали середньовічний різдвяний гімн «З нами Бог», весела пісня про страшний суд «А горе мні, грішнику», обробка «De libertate» Григорія Сковороди (додали епіграф з Радивиловського та «силу»), 2 тексти Стуса, а на завершення – власний текст «Дума про Савур-могилу», від якої у слухачів на очі наверталися сльози, а по шкірі бігли мурашки. Дехто упродовж міні-концерту підспівував виконавцям.

    Не оминули теми війни. Звучали історії про волонтерів, бійців АТО, лунали пісні на цю тему. Запрошений гість зауважив, що іноді в народній пісні – історія окремого воїна чи цілої війни.

    Філологам цікаво було поглянути на давні друковані видання – джерела для музики «Хореї Козацької». Тарас приніс із собою чималу бібліотеку! Словники Памва Беринди, Білецького-Носенка, факсимільні видання збірників пісень та багато іншого. Важливим для Тараса є збірник Івана Величковсього, який він колись знайшов у батька та вже зачитав буквально до дір. Окрім цього деякі слова Тарас розкодував із принесених словників просто на майстер-класі. Цікаво, що рос. «солянка» - це калька з українського «шарий борщ» чи що «бити баклуші» - питомо український фразеологізм. Чи що означають слова «сливе», «літость», «шушун». Або що слово «возбранник» - не «обраний», а «непереможний у битві воїн» (за Бериндою). Тож цікаво було і літтворцям, і україністам, які теж відвідали лекцію.

    Насамкінець зустрічі Тарас Компаніченко порадив більше пізнати українських та зарубіжних композиторів… Він хотів донести поезію через музику та навчити майбутніх творців найважливішому: поет – це той, хто може передати в слові своє враження.

    За неймовірну енергетику та мудрість гостю подякував директор Центру літературної творчості Михайло Кузьмович Наєнко, який презентував Тарасові Компаніченку символічну шаблю.

    «Чуйте музику сфер!» - закликав Тарас.

    текст - студентки Юлії Кузьменко, фото - Валерія Попова

    Категорії: 
  • Майстер-клас Тараса Компаніченка "Слово як пісня": анонс

    Центр літературної творчості запрошує 9 жовтня усіх залюблених в українське мистецьке слово на майстер-клас Тараса Компаніченка, лідера гурту "Хорея Козацька".
    Вхід вільний.
    Початок о 13:00.
    Місце - 63 аудиторія Інституту філології

Сторінки

Subscribe to майстер-клас