майстер-клас

  • Проект "Міжнародні можливості" в ІФ

    13 лютого в Інституті філології відбулася зустріч, присвячена міжнародним можливостям для студентів. Понад 110 учасників взяли участь у проекті, на який було запрошено трьох спікерів.

    Руслана Цегельська, учасниця програми Erasmus+ в Іспанії, розповіла про програму академічної мобільності та поділилася з учасниками з секретами написання успішного мотиваційного листа.

    Оля Доброва, студентка КІМВ, член ГО "Фундації регіональних ініціатив", провела воркшоп на тему бюджетних подорожей. Оля відвідала вже 32 країни та не збирається на цьому зупинятися.

    Назар Кравець, координатор проекту "Міжнародні можливості", член ГО "Фундація регіональних ініціатив", розповів про програму короткострокових молодіжних обмінів Erasmus+.

    Усі учасники залишилися задоволеними та отримали величезний заряд мотивації для участі в міжнародних проектах. Дякуємо команді організаторів, Марії Зуб'юк, Сашку Ладуренку, Ользі Терещенко та Ігорю Іващенку за організацію цієї неймовірної події!

    Освітній відділ СПІФ запрошує тебе до своїх лав) Назар Кравець, фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Майстер-клас із виготовлення Стрітенської свічки

    Напередодні Стрітення випускниця Інституту філології Анастасія Панкова, яка нині працює в Музеї Івана Гончара, провела студентам-фольклористам майстер-клас із виготовлення стрітенської свічки. Кафедра фольклористики ІФ та Центр фольклору та етнографії радо підтримали ідею.

    15 лютого православні християни відзначають Стрітення Господнє - день, коли Ісуса немовлям уперше принесли до Єрусалимського храму. За народним повір'ям, у цей день зима зустрічається з весною. Після церковної служби на Стрітення не можна виходити без свічок. Вони цього дня мають особливу енергетику й стануть оберегом від лих у родині впродовж цілого року. В Україні традиція освячення свічок на це свято не дуже давня, вона припадає на 17 ст., час діяльності Київського митрополита Петра Могили. Справжня стрітенська свічка повинна виготовлятися з чистого бджолиного воску в молитві від щирого серця.

    Фото Андрія Паславського.

    Більше фото - на гугл-диску: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1--hzOGpOQbbA-s2zg46jqzwZVn2n...

    Категорії: 
  • Бізнес-гра для літтворців

    У п’ятницю, 8 лютого Музей Олеся Гончара Інституту філології став платформою для проведення цікавої бізнес-гри з назвою «5+».

    Модерувала письменниця Наталія Гук, яка написала й готує до друку книжку за концепцією цієї гри. Організувала захід письменниця і викладач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості Тетяна Белімова, учасниками були студенти 4 курсу спеціальності «літературна творчість», яким Тетяна Валеріївна викладає дисципліну «Інтегративні процеси в сучасній літературі».

    Надзвичайно цікаво було спостерігати, як студенти просували власні бізнес-ідеї, пов’язані з реалізацією сучасних поглядів на розвиток та популяризацію літератури в грі, що так подібна до реальності.

    Матеріали Мар'яни Кошарської, завідувача Музею-кімнати Олеся Гончара ІФ

  • Щорічна тиха акція «Ангели пам‘яті»

    18 лютого об 11.00 на вулиці Інститутській відбудеться щорічна тиха акція «Ангели пам‘яті», ініційована мистецькою агенцією «Територія А» і Анжелікою Рудницькою, у пам‘ять про розстріл Героїв Небесної Сотні. Нині вулиця Інститутська носить назву Алея Героїв Небесної Сотні. Щороку кияни збираються 18 лютого біля верхнього входу у метро Хрещатик, розвішують білих паперових ангелів на деревах, що були свідками розстрілу мирних людей. Кафедра фольклористики нашого інституту вже розпочала підготовку до акції. 14 лютого студенти та викладачі із Анжелікою Рудницькою робили паперових ангелів. Приходьте. Приєднуйтеся.

  • Перська каліграфія для початківців

    Триває Тиждень перської мови та іранської культури, у межах якого 6 лютого відбувся майстер-клас "Перська каліграфія для початківців", який провела доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Анна Бочарнікова. Окрім цього асистент згаданої кафедри Ірина Лучко розповіла про іранські національні страви та особливості східного менталітету. Попереду ще два дні знайомства із культурою Ірану, його мистецтвом, музикою, традиційними стравами тощо. Тож долучайтеся! Програма - у групі "Перська мова та іраністика в Україні" у Фейсбуці: https://www.facebook.com/groups/2065885653507384/
    Ірина Левчин
    Фото Валерія Попова

  • Реконструкція обряду дівич-вечір

    5 грудня студенти-фольклористи у рамках заліку здійснили реконструкію обряду дівич-вечір за мотивами картини Володимира Маковського. Художник написав полотно у 1883 році. Володимир Маковський на картині зобразив традиційний весільний обряд - дівич-вечір, на якому на молоду одягали вінок, після чого вона прощалася з домом та подругами. У лівій частині полотна можна побачити великий стіл, за яким сидять незаміжні дівчата та молода. На столі знаходяться перев'язані червоною стрічкою пляшки, в кожній з яких по три колоски, а також обрядовий хліб. Праворуч зображені музиканти та гості. З сюжету картини зрозуміло, що дія відбувається вже після одягання вінка, у момент початку святкової забави. Як зазначили студенти-фольклористи, полотно Володимира Маковського фіксує моменти із типового життя українців. Багатофігурність, яскравість барв - це картина побуту українців. Художник, як кажуть, просто вирвав момент із життя селян. Обличчя дівчат не прописані, тож засвідчують типовість. Після аналізу картини студенти оповіли про сам обряд та його особливості, відокремивши кілька його етапів. А далі відбулося неабияке етнодійство. Барвисті спідниці і білосніжні вишиванки, пісні, одягання вінка, танці - усе це закликало дух предків постати, наповнивнило кімнату живильною енергетикою. "Це новий погляд на твір мистецтва. Студентам вдалося оживити картину. За що дякуймо викладачам, які на практичних заняттях з ними працювали упродовж семестру. Сьогоднішня подія демонструє не просто знання студентів, а те, що є нашою сутністю, нашою душею", - зауважила завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська. Зі словами подяки колегам виступив й професор Іван Павленко, який також закликав усіх збирати народний фольклор для збереження нашої культурної спадщини. "Від теорії до візуалізації образів - це шлях фольклористів, завдяки яким зберігаємо нашу самобутність. Козацькому роду нема переводу", - зазначила заступник директора Надія Янкова.
    Серед присутніх були також такі викладачі-фольклористи, як Оксана Оверчук, Наталія Салтовська, Наталія Хоменко, Роман Лихограй, Володимир Щибря та Ірина Барамба.

  • Лекція-дискусія "Покликання. Як реалізувати себе"

    У рамках тижня Інституту філології 6 листопада відбулася лекція-дискусія під назвою "Покликання. Як реалізувати себе", яку провела молода та успішна дизайнерка одягу Аліна Баликіна. Це виявилося не просто лекцією, а справжнім тренінгом! Аліна переконалала учасників: щоб наблизитися до своїх мрій, необхідно визначити цілі у житті, звільнитися від психологічних бар'єрів у пошуках себе і свого покликання. В аудиторії панувала дружня і вільна атмосфера, лекторка відповіла на питання присутніх і власним прикладом надихнула на подальший безупинний розвиток.

    Дякуємо Аліні за мотивацію і енергію, а Студентському парламенту Інституту філології - за організацію.

    Текст: Юля Чубарева
    Фото: Валерій Попов

  • «Класний» урок поза класною аудиторією

    В Інституті філології відбулася зустріч учителів-керівників робіт МАН за участі Київської Малої академії наук. Наближається 9 листопада – День української писемності та мови, і в межах фестивалю управління майстерністю Kyiv EdFest відбудеться апробація МАНівських робіт школярів – науково-практична конференція «Краса і сила рідної мови». Про це повідомила вчителям Ірина Іваненко, викладач ІФ та завідувач відділення української філології та мистецтвознавства КМАН. Безперечено, на конференції буде що розглядати, адже відділення щороку набирає найбільше конкурсних робіт.

    Виступили керівники секцій.

    Олена Івановська (секція фольклористики) наголосила на таких тезах:

    - Приємно, що школа та університет комунікують. Лише спільно ми можемо дати державі освічених громадян, і це вартує кроків.

    - Не варто брати для дослідження надто широку тему. У максимальний обсяг роботи вміститься лише окреслення проблеми та список літератури. Краще – сучасні наративи, звернення школярів до місць і традицій їхніх бабусь і дідусів.

    - Фольклорний текст – синкретичний, його треба вміти читати.

    Наталія Єлісєєва (секція української літератури) говорила про таке:

    - Цьогоріч МАН уперше працюватиме за проектом нової української профільної школи. Грає роль переорієнтація на сучасні світові стандарти. Учнів спрямовують на майбутнє, на навчання у вищій школі.

    - Діти повинні сприймати те, що досліджують, як цікаве та потрібне.

    - Уже в школі варто звертати увагу на принцип наукової порядності, наукової новизни, повідомляти про неприпустимість плагіату.

    - Не забуваймо про різноманіття можливих тем для МАН: києвознавство, постмодернізм, зв’язок дитини зі своїм корінням, етика.
    Катерина Годік (секція літературознавства) наголошувала:

    - Літературна творчість – особлива секція, адже йдеться про власне мистецтво, артистичне мислення школярів, а не їх наукові пошуки.

    - Важливо правильно вибрати з доробку дитини найкращі твори для презентації та дати їм об’єктивну оцінку. Якщо школяр пише велику прозу чи драматургію, варто обрати уривки та пояснити, чому саме ці.

    - Окремий вид творчості – так звані замовні твори. Діти часто пишуть вірші до знаменних дат чи на вказану тему, із таких поезій теж можна скласти роботу МАН.

    Ключовим на зустрічі тренінг «Класний» урок поза класною аудиторією» від Ярини Закальської, фольклориста Інституту філології. Ярина щотижня зустрічається з юними дослідниками секції фольклористики, викладала в студентів, тож хотіла поділитися досвідом нестандартних уроків поза аудиторією. Нині складно спростувати думку, що діти «живуть» у гаджетах. «Ви повинні запалювати! – спонукає Ярина. – Не бійтеся ламати стереотипи, змінюватися». Урок поза класом – це не банальна екскурсія до театру чи музею, це формат навчання через діяльність і дослідження, він передбачає застосування на практиці знань, які викладали дітям у школі. Такі уроки інтегровані (українську літературу можна поєднати з географією). Хоча заходи ресурсозатратні, але позакласні уроки розв’язують руки вчителям і можуть розкрити потенціал дітей. Фахівець розповідала, як її студенти переосмислювали Шевченка у реп-прочитанні вірша «Доля», як вони разом підготували й роздавали в парку листівки з цитатами українських письменників. Згадала поїздку «філологічним трамваєм» до Пущі-Водиці, кожна зупинка якого – певне правило української мови, яке діти мали пригадати.

    Наприкінці тренінгу вчителі отримали сертифікати про відвідання заняття.

    Юлія Кузьменко, фото - Валерій Попов.

  • Майстер-класи для літтворців

    19 вересня до Інституту філології з лекцією завітала цьогорічна випускниця магістратури Інституту філології Катерина Бова. Вона прийшла на запрошення Мар’яни Шаповал та Ірини Забіяки − викладачів кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості. Нині Катерина – адміністратор проектів у «Мистецькому Арсеналі». Знає все про структуру посад у мистецьких закладах і розповіла, як заявити про себе молодому письменнику. Адже знані сьогодні Жадан, Іздрик, Андрухович також колись були 19-річними початківцями. Тож як краще просувати книгу? Як популяризувати їх у маси? Та чи варто взагалі пробувати кураторство в мистецтві?

    Як би добре ви не писали, якщо голосно про це не крикнете, ніхто про вас не знатиме. Нині з появою соцмереж поширювати свою творчість легко, і легше отримати фідбек. Аудиторія впливає на творчий процес. Сподобається – скаже: «Напиши ще!». Ні – твір загубиться. Зважаймо на мистецтвознавців: їхня оцінка впливає на вартість твору.

    Які ж позатекстові чинники успіху? Це Катерина дослідила у своїй, написаній у ІФі магістерській роботі.

    1.Промоція книги інструментами друкованих та онлайн-ЗМІ.
    2. Ярмарки, фестивалі, виставки, події.
    3.Презентації та турне. Але для них уже потрібна база.
    4. Літературні агенції та агенти.
    5. Успіх також може принести транс- та крос медіа, Вookgram, творчі конкурси.

    Далі Катерина розповіла студентам про те, хто працює в мистецьких закладах. Як і будь-де, тут є генеральні посади (директор, засновник, власник, заступник, керівник відділу). Куратор – науковець-дослідник, який знає все про подію, технічно та ідейно за неї відповідає. Проектний менеджер відповідальний за бізнес-сторону, а програмний – за лекторій чи, наприклад, дитячу зону, якщо такі є. Безліч людей працюють безпосередньо у музейному просторі: координатори, адміністратори, гіди, медіатори, тьютори й едукатори. Їх посади вимагають ерудиції, знання англійської і стресостійкості.

    Катерина розповіла про свій шлях від волонтера GogolFest до адміністратора в «Мистецькому Арсеналі». Головне – пробувати, звертати на себе увагу старанням. Звісно, будете боротися з утомою та поточними проблемами. Та якщо можливість набуття досвіду є, не втрачайте її! Гостя поділилася фотоспогадами про свій колектив: «Найцінніше, що може статися з вами в роботі – щирі стосунки з колегами», - підсумувала вона.

    Наприкінці студенти 4 курсу поділитися власним досвідом роботи в музеї Рильського. Неймовірно дружні хлопці й дівчата здійснили серію яскравих і різнопланових заходів. От іще один важливий чинник творчого успіху – мати команду й підтримку. Далі буде! Натхнення тим, хто творить!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Всесвітній день надання першої медичної допомоги в ІФ

    7 вересня, напередодні Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги, який щорічно проводять у другу суботу вересня, фахівці навчально-тренувального відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва організували в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка майстер-класи з надання домедичної та першої медичної допомоги при різноманітних станах, що загрожують життю та здоров’ю людини. Були розглянуті алгоритми надання допомоги при раптовій втраті свідомості, при травмуванні під час ДТП, демонструвалися також і прийоми проведення серцево-легеневої реанімації. Усі майстер-класи проводилися з використанням спеціальних манекенів та муляжів. Знання та вміння, отримані учасниками під час проведення майстер-класів, допоможуть у разі виникнення надзвичайної ситуації врятувати життя та зберегти здоров'я постраждалій людині до прибуття служб швидкого реагування.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to майстер-клас