майстер-клас

  • Майстер-клас із виготовлення вощеного віночка

    Завершуючи тиждень пам’яті Олексія Долі, кафедра фольклористики провела майстер-клас із виготовлення весільного вощеного віночка. Вчила, як його виготовити, майстриня, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та організатор проекту «Етномода «Кутюр Валентюр» Валентина Анаурова-Лісоколенко. Запросили ще й дівчат-літературознавців – Лесю Зеліско та Ілону Червоткіну. За словами завідувача кафедри Олени Івановської, цей майстер-клас запам’ятається.

    Дівчата носять віночки лише до весілля, живі квіти на весільний – свій останній – вінок дівчина не вплітає, аби кохання не зів’яло. Також у певних регіонах (Іано-Франківщина) вощені вінки вдягали дружки нареченої.

    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Майстер-клас із соломоплетіння

    На кафедрі фольклористики минув третій день заходів на пошанування Олексія Долі. Цього разу переймали мистецтво соломоплетіння від майстрині Ірини Білай, члена Спілки майстрів народного мистецтва України. Ірина має власну арт-студію і вже понад 20 років передає народне ремесло охочим. Соломоплетіння - одне з найдавніших ремесел людства. Воно виникло в землеробських цивілізаціях. Стеблинка колоска - символ родючості. Вироби з соломи здавна були оберегом для оселі та частиною календарної обрядовості.

    Фотографії Валерія Попова

    Категорії: 
  • Майстер-клас із виготовлення плетеного поясу

    Центр фольклору та етнографії та кафедра фольклористики Інституту філології спільно з провідним етнологом Василиною Ткачук 26 березня провели майстер-клас із плетеного поясу для культурологів та фольклористів. Студенти опанували одну з найдавніших технік створення тканини, тож відтепер зможуть самотужки створити для себе традиційний український пояс.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Два майстер-класи народних мистецтв

    Сьогодні, 25 березня, розпочинається серія заходів від кафедри фольклористики ІФ, присвячених світлої пам’яті вченого Інституту філології, етнографа й фольклориста Олексія Долі.

    На відкриття тижня до кафедри запросили Оксану Білоус. Оксана – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер творчості України. Має власну майстерню, де займається писанкарством, виготовленням пряників та вибійкою на тканині. Саме з останнім народним ремеслом знайомила майстриня юних фольклористів. Вибійка – це спосіб нанесення на тканину кольорового візерунка за допомогою спеціальних штампів, найчастіше дерев’яних. Техніку використовували в селах на домотканих полотнах, це дуже полегшувало роботу жінкам, адже набити малюнки було легше, аніж вишити. Так оздоблювали тканини для одягу, рушників, постільної білизни. Фарби також виготовляли власноруч, хоч часто вони були шкідливими для майстринь. Потім добу набійний орнамент висихав під стелею. Пані Оксана також показала вироби з вибійкою та дошки-заказники. Такі стояли як зразки в приміщеннях майстрів, покупці ж обирали собі до смаку.

    Викладачі й студенти кафедри фольклористики змогли спробувати себе в цій справі. А в сусідній кімнаті їм для натхнення співали пісень на чолі з викладачем кафедри Наталією Хоменко. Ці голоси можемо чути в Народному ансамблі української музики «Роксоланія». Майстри вчаться співу справді в народу: фольклористи уважно прослуховували аудіозаписи з експедицій, а потім намагалися їх відтворити.

    Категорії: 
  • Проект "Міжнародні можливості" в ІФ

    13 лютого в Інституті філології відбулася зустріч, присвячена міжнародним можливостям для студентів. Понад 110 учасників взяли участь у проекті, на який було запрошено трьох спікерів.

    Руслана Цегельська, учасниця програми Erasmus+ в Іспанії, розповіла про програму академічної мобільності та поділилася з учасниками з секретами написання успішного мотиваційного листа.

    Оля Доброва, студентка КІМВ, член ГО "Фундації регіональних ініціатив", провела воркшоп на тему бюджетних подорожей. Оля відвідала вже 32 країни та не збирається на цьому зупинятися.

    Назар Кравець, координатор проекту "Міжнародні можливості", член ГО "Фундація регіональних ініціатив", розповів про програму короткострокових молодіжних обмінів Erasmus+.

    Усі учасники залишилися задоволеними та отримали величезний заряд мотивації для участі в міжнародних проектах. Дякуємо команді організаторів, Марії Зуб'юк, Сашку Ладуренку, Ользі Терещенко та Ігорю Іващенку за організацію цієї неймовірної події!

    Освітній відділ СПІФ запрошує тебе до своїх лав) Назар Кравець, фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Майстер-клас із виготовлення Стрітенської свічки

    Напередодні Стрітення випускниця Інституту філології Анастасія Панкова, яка нині працює в Музеї Івана Гончара, провела студентам-фольклористам майстер-клас із виготовлення стрітенської свічки. Кафедра фольклористики ІФ та Центр фольклору та етнографії радо підтримали ідею.

    15 лютого православні християни відзначають Стрітення Господнє - день, коли Ісуса немовлям уперше принесли до Єрусалимського храму. За народним повір'ям, у цей день зима зустрічається з весною. Після церковної служби на Стрітення не можна виходити без свічок. Вони цього дня мають особливу енергетику й стануть оберегом від лих у родині впродовж цілого року. В Україні традиція освячення свічок на це свято не дуже давня, вона припадає на 17 ст., час діяльності Київського митрополита Петра Могили. Справжня стрітенська свічка повинна виготовлятися з чистого бджолиного воску в молитві від щирого серця.

    Фото Андрія Паславського.

    Більше фото - на гугл-диску: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1--hzOGpOQbbA-s2zg46jqzwZVn2n...

    Категорії: 
  • Бізнес-гра для літтворців

    У п’ятницю, 8 лютого Музей Олеся Гончара Інституту філології став платформою для проведення цікавої бізнес-гри з назвою «5+».

    Модерувала письменниця Наталія Гук, яка написала й готує до друку книжку за концепцією цієї гри. Організувала захід письменниця і викладач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості Тетяна Белімова, учасниками були студенти 4 курсу спеціальності «літературна творчість», яким Тетяна Валеріївна викладає дисципліну «Інтегративні процеси в сучасній літературі».

    Надзвичайно цікаво було спостерігати, як студенти просували власні бізнес-ідеї, пов’язані з реалізацією сучасних поглядів на розвиток та популяризацію літератури в грі, що так подібна до реальності.

    Матеріали Мар'яни Кошарської, завідувача Музею-кімнати Олеся Гончара ІФ

  • Щорічна тиха акція «Ангели пам‘яті»

    18 лютого об 11.00 на вулиці Інститутській відбудеться щорічна тиха акція «Ангели пам‘яті», ініційована мистецькою агенцією «Територія А» і Анжелікою Рудницькою, у пам‘ять про розстріл Героїв Небесної Сотні. Нині вулиця Інститутська носить назву Алея Героїв Небесної Сотні. Щороку кияни збираються 18 лютого біля верхнього входу у метро Хрещатик, розвішують білих паперових ангелів на деревах, що були свідками розстрілу мирних людей. Кафедра фольклористики нашого інституту вже розпочала підготовку до акції. 14 лютого студенти та викладачі із Анжелікою Рудницькою робили паперових ангелів. Приходьте. Приєднуйтеся.

  • Перська каліграфія для початківців

    Триває Тиждень перської мови та іранської культури, у межах якого 6 лютого відбувся майстер-клас "Перська каліграфія для початківців", який провела доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Анна Бочарнікова. Окрім цього асистент згаданої кафедри Ірина Лучко розповіла про іранські національні страви та особливості східного менталітету. Попереду ще два дні знайомства із культурою Ірану, його мистецтвом, музикою, традиційними стравами тощо. Тож долучайтеся! Програма - у групі "Перська мова та іраністика в Україні" у Фейсбуці: https://www.facebook.com/groups/2065885653507384/
    Ірина Левчин
    Фото Валерія Попова

  • Реконструкція обряду дівич-вечір

    5 грудня студенти-фольклористи у рамках заліку здійснили реконструкію обряду дівич-вечір за мотивами картини Володимира Маковського. Художник написав полотно у 1883 році. Володимир Маковський на картині зобразив традиційний весільний обряд - дівич-вечір, на якому на молоду одягали вінок, після чого вона прощалася з домом та подругами. У лівій частині полотна можна побачити великий стіл, за яким сидять незаміжні дівчата та молода. На столі знаходяться перев'язані червоною стрічкою пляшки, в кожній з яких по три колоски, а також обрядовий хліб. Праворуч зображені музиканти та гості. З сюжету картини зрозуміло, що дія відбувається вже після одягання вінка, у момент початку святкової забави. Як зазначили студенти-фольклористи, полотно Володимира Маковського фіксує моменти із типового життя українців. Багатофігурність, яскравість барв - це картина побуту українців. Художник, як кажуть, просто вирвав момент із життя селян. Обличчя дівчат не прописані, тож засвідчують типовість. Після аналізу картини студенти оповіли про сам обряд та його особливості, відокремивши кілька його етапів. А далі відбулося неабияке етнодійство. Барвисті спідниці і білосніжні вишиванки, пісні, одягання вінка, танці - усе це закликало дух предків постати, наповнивнило кімнату живильною енергетикою. "Це новий погляд на твір мистецтва. Студентам вдалося оживити картину. За що дякуймо викладачам, які на практичних заняттях з ними працювали упродовж семестру. Сьогоднішня подія демонструє не просто знання студентів, а те, що є нашою сутністю, нашою душею", - зауважила завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська. Зі словами подяки колегам виступив й професор Іван Павленко, який також закликав усіх збирати народний фольклор для збереження нашої культурної спадщини. "Від теорії до візуалізації образів - це шлях фольклористів, завдяки яким зберігаємо нашу самобутність. Козацькому роду нема переводу", - зазначила заступник директора Надія Янкова.
    Серед присутніх були також такі викладачі-фольклористи, як Оксана Оверчук, Наталія Салтовська, Наталія Хоменко, Роман Лихограй, Володимир Щибря та Ірина Барамба.

Сторінки

Subscribe to майстер-клас