майстер-клас

  • «Чуйте музику сфер!»:майстер-клас від керівника «Хореї Козацької» Тараса Компаніченка

    9 жовтня у мистецькій залі Інституту філології відбулося чергове засідання літературної студії, на яку завітав керівник колективу «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко. Тарас – колишній студент нашого Університету. Нині він сам провів практично спрямовану лекцію для студентів про музику у слові.

    Велика мета «Хореї Козацької» - відкрити для широкого загалу давні тексти, зацікавити ними, навчити правильно їх читати. Через музику це зробити простіше. «Говорити про слово як пісню можна без кінця», - каже Компаніченко. Багато залежить і від декламування. Цим прийомом Тарас користується перед тим, як покласти слова на музику.

    Як діє давня українська мова на сучасного слухача, Тарас показав разом із своїм товаришем з «Хореї» Михайлом Качалом. На лютні, бандурі та фідлі зіграли кілька пісень різних періодів: лунали середньовічний різдвяний гімн «З нами Бог», весела пісня про страшний суд «А горе мні, грішнику», обробка «De libertate» Григорія Сковороди (додали епіграф з Радивиловського та «силу»), 2 тексти Стуса, а на завершення – власний текст «Дума про Савур-могилу», від якої у слухачів на очі наверталися сльози, а по шкірі бігли мурашки. Дехто упродовж міні-концерту підспівував виконавцям.

    Не оминули теми війни. Звучали історії про волонтерів, бійців АТО, лунали пісні на цю тему. Запрошений гість зауважив, що іноді в народній пісні – історія окремого воїна чи цілої війни.

    Філологам цікаво було поглянути на давні друковані видання – джерела для музики «Хореї Козацької». Тарас приніс із собою чималу бібліотеку! Словники Памва Беринди, Білецького-Носенка, факсимільні видання збірників пісень та багато іншого. Важливим для Тараса є збірник Івана Величковсього, який він колись знайшов у батька та вже зачитав буквально до дір. Окрім цього деякі слова Тарас розкодував із принесених словників просто на майстер-класі. Цікаво, що рос. «солянка» - це калька з українського «шарий борщ» чи що «бити баклуші» - питомо український фразеологізм. Чи що означають слова «сливе», «літость», «шушун». Або що слово «возбранник» - не «обраний», а «непереможний у битві воїн» (за Бериндою). Тож цікаво було і літтворцям, і україністам, які теж відвідали лекцію.

    Насамкінець зустрічі Тарас Компаніченко порадив більше пізнати українських та зарубіжних композиторів… Він хотів донести поезію через музику та навчити майбутніх творців найважливішому: поет – це той, хто може передати в слові своє враження.

    За неймовірну енергетику та мудрість гостю подякував директор Центру літературної творчості Михайло Кузьмович Наєнко, який презентував Тарасові Компаніченку символічну шаблю.

    «Чуйте музику сфер!» - закликав Тарас.

    текст - студентки Юлії Кузьменко, фото - Валерія Попова

    Категорії: 
  • Майстер-клас Тараса Компаніченка "Слово як пісня": анонс

    Центр літературної творчості запрошує 9 жовтня усіх залюблених в українське мистецьке слово на майстер-клас Тараса Компаніченка, лідера гурту "Хорея Козацька".
    Вхід вільний.
    Початок о 13:00.
    Місце - 63 аудиторія Інституту філології

  • Вигадка і реальність: майстер-клас із написання казок в ІФ

    У День св. Миколая в Інституті філології відбувся майстер-клас Івана Андрусяка із написання літературної казки. З ініціативи проф. Мар'яни Шаповал, викладача "Майстерні прози" у студентів спеціальності "Літературна творчість", 19 грудня до Інституту філології завітав письменник, видавець Іван Андрусяк. Такий майстер-клас відвідали не лише студенти творчої спеціальності, а й представники інших напрямів навчання, адже казки цікаві усім, особливо з наближенням зимових свят.

    Іван Андрусяк тезово розповів про основні механізми написання захопливої казки з досвіду казкаря:

    - цікавість і страх - дві рушійні сили побудови казки,

    - герой у казці має асоціюватися із самою дитиною, бо через казку дитина усвідомлює свою причетність до певної спільноти,

    - якщо антигерой - слабак, то це знецінює подвиг вашого героя,

    - дидактичний елемент у сюжеті треба майстерно приховати,

    - чим менша дитина, тим важливіша функція повтору.

    Поділився Іван Андрусяк і процесом видання книги для дітей: "У тексті має бути якась неправильність, каверзність - так і відбираю тексти. Окремий процес підбору ілюстрацій. Робота з досвідченими художниками прогнозована. Мені цікавіше шукати студентів навіть провінційних вишів. У них, часто, може бути нестандартне бачення. Часто зверстати книгу з потрібним кольором, світлом при скануванні малюнків - окремий квест, але це захоплює. Один процес - написати казку, геть інший - народити книгу".

    На зустріч прийшла і письменниця, керівник літературної студії для підлітків "Творці 2.0." Юлія Джугастрянська. Вона звернула увагу присутніх, що казки розраховані на дуже різний вік. На її думку, "казкою для дорослих є детектив, а читачу важливий момент подолання реальності, відчуття можливості змінити щось".

    Із завершенням зустрічі кожен розставив для себе акценти в підході до казки, а всі охочі мали можливість придбати книги видавництва "Фонтан казок", отримати автограф.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Майстер-клас Івана Андрусяка "Як написати літературну казку": анонс

    У День св. Миколая, 19 грудня, о 11:30 у 63 аудиторії відбудеться майстер-клас "Як написати літературну казку" від Івана Андрусяка, письменника, головного редактора видавництва "Фонтан казок"

    До майстерних порад долучиться Юлія Джугастрянська, письменниця, перекладачка, кураторка культурних і видавничих проектів, керівник літературної студії для підлітків "Творці 2.0"

    Модераторка - проф. Мар'яна Шаповал, яке веде курс "Майстерня прози" у студентів спеціальності "літературна творчість"

    Запрошуємо всіх охочих! Вхід вільний

  • Валентин Тарасов провів майстер-клас для студентів спеціальності "літературна творчість"

    19 жовтня у стінах Інституту філології відбулася зустріч із актором, телевізійником, драматургом, автором популярної історичної трилогії про давніх слов'ян Валентином Тарасовим. Ця зустріч відбулася з ініціативи професора і д.філол.н. Мар'яни Шаповал у рамках курсу письменницької майстерні.

    В осінній день Валентин Тарасов поділився спогадами про свій акторський досвід, про телевізійне життя та літературний менеджмент, який довелося опанувати просуваючи свої твори. Письменник порадив студентам-літтворцям як правильно вибудувати сюжет роману, обрати цікавого героя, вивчити історичне тло для детальної передачі духу епохи.

    Акторський досвід дав змогу Валентину Тарасову захопити студентську аудиторію і активно вести полілог з філологами.

    Категорії: 
  • День кримськотатарської мови і культури в Інституті філології

    Сьогодні в Інституті філології відбувся третій день Тижня тюрських мов і культур, - кримськотатарський. Викладач А. Ш. Сеїт-Джеліля прочитав студентам лекцію про специфіку кримськотатарської фразеології. Кожен почерпнув для себе багато нового і корисного.

    Другим заходом Дня кримськотатарської мови і культури був майстер-клас з приготування національних страв. Викладачка кафедри тюркології показала присутнім, як правильно працювати з тістом. Розказала традиції приготування національних страв у кримських татар. де важливе місце займає і подання до столу кави (з вершками!) зранку.

    Фото - Валерій Попов

  • Майстер-класи з турецьких видів мистецтв (другий день тюркських культур)

    1 листопада у рамках тижня тюркських мов і культур в Інституті філології відбулися майстер-класи з бісероплетіння та з розпису хною. Другий день культурного тижня присвячений турецькій культурі.

    На майстер-класі з бісероплетіння, який проводив студент-тюрколог Влад Кононов, присутні ознайомилися з особливостями техніки цього виду мистецтва та змогли власноруч створити виріб.

    Другий майстер-клас провела відома майстриня менді Євгенія Мержиєвська (Фьокла). Пані Євгенія є засновницею першої школи менді в Україні. Під час мистецької зустрічі майстриня розповіла про східні мотиви у візерунках з хни, а потім продемонструвала як твориться розпис хною на руці.

  • Студенти на майстер-класі у турецькому ресторані « Lokanta »

    21 жовтня 2016 року студенти 1-го курсу спеціальності «Турецька мова і література» разом зі своїм викладачем Ф. Арнаут відвідали ресторан турецької кухні « Lokanta ». Під наглядом досвідченого турецького шеф-кухаря Шюкрю уста (та за підтримки всієї кухні цього ресторану) студенти кафедри тюркології приготували традиційні турецькі страви, такі як, İzmir köftesi, Erişte pilavı та revani . Федора Іванівна допомагала студентам зрозуміти тонкощі професійної турецької мови у галузі куховарства, а також знайомила з традиційними турецькими продуктами, розказувала про особливості кухні в Туреччині.

    Візит до турецького ресторану було заплановано в рамках позааудиторної (самостійної) роботи зі студентами під час вивчення теми «Турецька кухня» (навчальна дисципліна «Лінгвокраїнознавство Туреччини»).

  • Майстер-клас із живопису Відани Блонської

    Минулого тижня у стінах Інституту філології проходив майстер-клас із живопису. Відана Блонська, яка мала виставку своїх картин у Мистецькій залі, провела для всіх охочих творче заняття. Вона показала як малювати у мокрій та сухій техніці, розказала як змішувати кольори, про відсутність чорного і баланс білого. Присутні малювали яблука. І малювали, за порадою Відани, так, як відчували, тож розмаїття корзиночок із плодами різних кольорів і форм вражала. Майстер-клас став не лише корисним для художньої вправності. а й був чудовим перезавантаженням перед сесією.

    Дорошенко Каріна,
    фото - Олексій Зайцев

    Категорії: 
  • Мистецтво різьблення по дереву від Ігоря Білевича

    15 квітня Центр фольклору та етнографії організував у стінах Інституту філології зустріч із майстром-різьбярем Ігорем Білевичем. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, викладач Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, учасник бойових дій АТО захопив присутніх своїми розповідями. Ігор Білевич, показуючи уже готові вироби, розповів про якість деревини, які породи слід обирати залежно від розміру і призначення. Липа підходить для ложок, сільничок, бочок для меду, а сосна підходить для створення високих скульптур.
    Майстер спеціалізується на ложках, тарелях, скринях. На майстер-клас Ігор Білевич приніс ложки, різних форм і розмірів. «Існують чоловічі (або козацькі), жіночі, дитячі ложки, однак форма народжується в процесі з чурочки», - говорив різьбяр, показуючи дерев’яний брусок. Розповів пан Ігор також про обрядові ложки. Він показав присутнім здвоєну ложку, яку дарують подружжю. В одну частину, за традицією, наливають біле вино (символ жінки), а в другу червоне (символізує чоловіка), однак завдяки отвору між ємностями, вина змішуються, символізуючи єдність пари. Не менш цікавими були ложки, об’єднані колечком. Такий виріб, як виявилося, необхідно робити зі суцільного бруска деревини. Робота кропітка, але єдність родині і розуміння гарантовані.
    «Якось натрапив на чималий брусок сосни. Мимоволі вирізьбив ангела. Через рік призвали на фронт», - розповів пан Ігор. Містично, але факт залишається фактом, які і ангел, що, мабуть, і оберігав майстра на війні. Перебуваючи в зоні АТО, багато ложок зробив Ігор Білевич: «На фронті різьбярство – маленька віддушина».
    Для майстер-класу Ігор Білевич привіз показати змайстровані тарелі, які нині перебувають в музеї. Дуже тонка робота, цікаві відтінки, завдяки мастикам чи сажі – захопили кожного.
    На завершення зустрічі студенти фольклористики заспівали у подяку Ігореві Білевичу пісню «Многії літа», що розчулило майстра. Тепла атмосфера, натхнення і краса панували цього дня в мистецькій залі Інституту філології. Дякуємо Ігореві Білевичу за цікаву інформацію і цінності культури!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to майстер-клас