святкування

  • День вишиванки єднає

    Традиційно третього четверга травня вулиці розквітають різнобарв’ям вишиванок. Це свято було запропоноване на початку двохтисячних років студенткою Чернівецького університету, а тепер воно стало міжнародним та навіть встигло встановити рекорд України: у тих же Чернівцях 2001 року на головній площі міста зібралося понад 4000 українців, вбраних у вишиті сорочки. Цьогоріч традиція триває. І, звісно, її не оминув Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка! Студенти від першого до шостого курсу, аспіранти, викладачі та співробітники Інституту підтримали свято, тішили око кольоровими сорочками (звісно, вишивають не лише на білому, а й на синьому, чорному, бежевому, блакитному, червоному…)

    Інституту запропонували влаштувати фотофлешмоб та розповісти про те, що для кожного є вишиванка. Першокурсниця Наталя Нічишина, приміром, розказала про свою вишиванку таке: «Цю вишиванку я придбала кілька років тому як елемент шкільної форми. Пізніше форму в нашій школі змінили, а ця краса лишилися зі мною. Тепер я вдягаю її щорічно на парад вишиванок у рідному місті та на інші свята». Студентка другого курсу Анна Левчук каже: «Для мене вишиванка - це оберіг, символ родинної пам'яті, щасливого майбутнього та чистої української душі. Щось рідне, тепле і Своє! Вияв нашої культурної свідомості! А ще - це зв'язок між поколіннями, який нікому не під силу перервати!»

    Усім відомо, що вишивані сорочки мають давню традицію в Україні (найдавніша вишивка - білим на білому). Вона є сильним оберегом, а кожен візерунок на ній – символ. Наприклад, дуже поширені маки – символ історичної пам’яті та продовження роду, барвінок – весни, життєвої сили, калина – символ жіночого начала, а також українського роду. Є й давніші геометричні візерунки, що сягають історією ще язичництва: ромб чи квадрат – це земля, плодючість; коло – життєдайне Сонце; свастя – сімейне вогнище, восьмикутна зірка – поєднання чоловічого (прямий хрест) та жіночого (косий хрест) начал. Власне, сьогодні в ІФі можна було побачити всі ці та багато інших давніх символів. Продовження традицій предків дуже важливе, а надто тут, в осередку української науки та культури. Адже саме на плечах гуманітаріїв у цілому та філологів зокрема лежить дбати про ті народні звичаї, які роблять нас нами, українцями.

    I сьогодні ми впоралися! Свято особливо підтримали україністи різних курсів. Та навіть іноземці вдяглися до Дня вишиванки. Це день, коли ми стаємо єдиними, незалежно від того, звідки ми родом та яку мову вивчаємо. Нас єднає рідний ІФ та вишиті українські мотиви.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПЕРСЬКОЇ МОВИ

    15 травня 2017 року викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології урочистий захід з нагоди Всесвітнього дня перської мови, який був приурочений також до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Урочистий захід розпочала директор Центру іраністики доц. Мазепова О.В., яка розповіла про ініціативу Міжнародного фонду Сааді відзначати Всесвітній день перської мови у день вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі. Наступною слово взяла асист. Лучко І.М., яка доповіла про діяльність Міжнародного фонду Сааді, зауваживши щодо основного завдання - поширення перської мови у світі. Асист. Левчин І.Д. розповіла про свій досвід навчання в аспірантурі Тегеранського університету. Під час заходу студентка 4 курсу Катерина Дросенко, яка влітку 2016 року перебувала на стажуванні у Тегеранському університеті імені Аламе Табатабаї, поділилася враженнями про своє перебування в Ірані. Слід зауважити, що за результатами екзаменаційного тестування, яке відбулося наприкінці стажування, наша студентка була визнана найкращою з-поміж усіх учасників курсів.

    Друга частина заходу була присвячена вшануванню пам’яті видатного перського поета, автора всесвітньо відомої поеми «Шагнаме» («Книга царів») Абулькасема Фердоусі. Спочатку було переглянуто документальний фільм перською мовою про роль Фердоусі та значення його поеми для всієї історії перської літератури. Далі доц. Бочарнікова А.М. виступила з доповіддю про вплив Фердоусі на формування перської мови класичного періоду. Асист. Амір Моллаахмаді ознайомив присутніх з історією зведення гробниці видатного класика перської літератури. До обговорення також долучилася викладач пані Сусан Джабрі, яка за сприяння Посольства Ісламської республіки Іран викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Іранська викладачка розповіла присутнім про величезний вплив Фердоусі на сучасну перську літературу.

    Наприкінці заходу виступили студенти. Студентка 4 курсу Світлана Сопільняк прочитала уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання двох героїв – Біжана і Маніже. Студентки 2 курсу Анастасія Катаєва, Юля Дубок, Юля Ралко розіграли невеличку виставу за мотивами іншого оповідання поеми – «Ростам та Сограб». На закінчення урочистого заходу усі присутні переглянули мультфільм перською мовою на тему того самого сюжету з «Шагнаме».

    За сприяння посольства Ірану для учасників заходу було організоване солодке частування, завдяки чому захід пройшов у дружній, по-домашньому теплій атмосфері.

    Центр іраністики

    Категорії: 
  • До дня гагаузької мови

    26 квітня 2017 р. у Турецькому центрі інформації та досліджень відбувся захід з нагоди Дня гагаузької мови. Освітня програма з гагаузької філології була відкрита в нашому університеті у поточному навчальному році, але гагаузька група вже стала невід'ємною частиною тюркологічної родини Інституту філології. Тому захід залюбки відвідали студенти, які вивчають турецьку та кримськотатарську мови.

    Свято пройшло у надзвичайно затишній атмосфері. Студенти-стажисти з Туреччини змогли послухати інформацію про це свято в перекладі доцента кафедри тюркології Дори Іванівни. Хоча гагаузька мова ще недостатньо вивчена і в процесі її опанування виникає багато питань, але студенти, які вивчають її, з впевненістю обіцяють не тільки вивчати, а й розвивати гагаузьку мову. Студенти-гагаузознавці продемонстрували своє володіння гагаузькою мовою, продекламувавши вірші відомих поетів "Atılma dilindän, halkım!" та "Ana dilim".

    Під час заходу було також представлено гагаузькі книжки, за якими навчаються сучасні школярі і студенти цієї спеціальності. Наприкінці зустрічі гостям надали можливість висловити свої побажання тим, хто вивчає гагаузьку мову. Кожен учасник записав свої побажання на газеті, яка буде зберігатися ще багато років і мотивуватиме усіх гагаузів!

    Категорії: 
  • Феєрія талантів на святі філолога

    29 березня у своє професійне свято – День філолога- в актовій залі Червоного корпусу студенти-філологи показали всю палітру талантів і довели, що здібні не лише грамотно говорити і писати.

    Першим привітав філологів ректор університету Леонід Губерський. Він слушно зауважив, що в наш непростий час, попри війни та інші негаразди, ми всі об’єднані спільною метою тут, в ІФі, в університеті. Наш фронт – боротьба за розвиток науки. «Наші колеги стимулюють до виваженого життя, єднають, поглиблюють саморозуміння, вони – найкращі!».

    А далі студенти різних курсів щораз підтверджували на сцені слова Леоніда Васильовича. Запальний танець «дівчат у чорному», прониклива пісня від Паули Щербатюк, колискова Юлії Медицької, авторська пісня Елли Євтушенко, спів під гітарний акомпанемент Тетяни Коваленко, інтерпретація пісні на слова Івана Франка «Човен» у виконанні Анастасії Григор’євої – далеко не повний список філологічних талантів! «Баладою про соняшник» Драча привітала викладачів Анастасія Корнілова, а усмішкою Павла Глазового про дівчину Феньку потішила Аліна Притулик.

    Філологи розкривали сутність світла й темряви та доводили, що вони можуть співіснувати. Символічний танець «Єднання народів» виконали представники кафедри тюркології, надихнувши й ведучого Сергія Степаниська зробити кілька па: «Без танцю тут неможливо вийти!» «Так, ми можемо все!» - девіз кожного словолюба. Лунали й глибокі теми: Вікторія Падалко разом із піснею «Тримай мене міцно» нагадала, що насправді не так важливо, ким ти є – мовознавцем, фізиком, медиком, – головне, аби поруч була близька людина. Аліна Мазур та Наталя Протасько літали сценою в танці. «Потанцювати – потанцювали, поспівати – поспівали, час і посміятися!» - під цими словами на сцену вийшла команда КВК ІФ. Розповідали про майбутнє студентів у 2019, деталі найкоротшої літературної дискусії, показали всі мовні можливості наших викладачів! А сюрпризом свята стало відео про стереотипи щодо філологів від Валерії Павлюк. Філологія не лишає байдужою не тільки шевченківців: завітали й гості з НУБіП, співали під гітару. На завершення свята «Голос КНУ» Інна Рабосюк запалила всіх присутніх українською коломийкою, а організатори заходу – студенти Інституту, члени Студентського парламенту – заспівали композицію гурту «Антитіла» - «Бери своє і йди».

    Щиро вітаємо студентів, адміністрацію та викладачів Інституту філології з професійним святом! Дякуємо ведучим Сергію Степаниську та Наталі Мороз, автору сценарію Ніці Вороновій, а також усім учасникам за чудовий концерт!

    Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тюркологи ІФ відсвяткували Новруз

    21 березня у світі відзначаються свято весни - Новруз. Тюркологи Інституту філології підготували короткі доповоді про святкування цього дня в східних країнах. Викладач Заміна Алієва розказала про особливості святкування в Азербайджані. Це день, з якого починається відлік весняного рівнодення. Тож в Азербайджані проводять різні ритуали, пов'язані зі стихією вогню, води, вітру і землі. У цей день стрибають через багаття, примовляючи, щоби вогонь спалив усі хвороби. Після завершення свята таке багаття не можна гасити, а дати погаснути природньо. У свято Новруза в Азербайджані відвідують родичів та друзів, а на столі має бути таця із солодощами та сім страв, назви яких починаються на літеру "с".

    Про особливості відзначення Новруза в інших країнах розказали студентки кафедри тюркології. Наприклад, в Туркменістані традиція святкування цього дня відродилася з проголошенням суверенітету. Особливістю саме цієї країни є приготування страви семені. Якщо в інших країнах на стіл виставляють пшеницю пророщену, то тут її добре варять і закривають на ніч в посудині. А зранку, якщо побачать зміни у формі страви, то за віруваннями, це означало відбитки пальців святої Фатіми. Цікаво, що Новруз в Туркменістані відзначають три дні, а першим вважають Днем жінок. А от в Туреччині з 1925 по 1991 рік свято було заборонене. Після відродження традицій, Новруз набув своїх особливостей святкування. Так, у Туреччині на столі у ці дні мають бути вино, паростки ячменю та монети, а 23 березня є звичай відвідувати могили родичів.

    В Узбекистані святкують Новруз аж протягом десяти днів. Відрізняється Новруз тут приготуванням страв. Зокрема, оповита легендою страва, яку мають право готувати лише жінки, - сумаляк. Узбекистанці вірять: з'їсти три ложки сумаляка - бажання здісниться.
    Гагаузи у Новруз збираються з друзями, стрибають через багаття, обмінюються приказками та загадками. У кримських татар традиція святкування Новруза сягає бере свій початок у 12-13 століттях. У цей день кримці готують локшину. Якщо вона "втече" з каструлі, - до врожаю. Також хлопці і дівчата вдягують у цей день зелений одяг як симол весни і пробудження.

    На завершення заходу студенти-тюркологи заспівали весняну пісню.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Українсько-іранське зустрічання весни

    На початку весни іранці відзначають одне зі своїх найдавніших та найулюбленіших свят – Новруз (досл. «новий день») або іранський Новий рік. Своїм корінням святкування Новрузу сягає у сиву давнину. Відомо, що його урочисто відзначали в Ірані вже за часів перших царів династії Ахеменідів (VI ст. до н.е.).

    Припадає це свято на день весняного рівнодення, який є першим днем нового року за іранським сонячним календарем. Зі святкуванням Новрузу пов’язано безліч традицій, проте найголовнішою є традиція прикрашання дому святковою скатертиною «хафт сін» сім сінів. «Сін» – одна з літер перського алфавіту, з якої розпочинаються назви семи предметів, розташованих на скатертині. Серед цих предметів sib – яблуко, samanu – солодощі з пророщеної пшениці, somaq – різновид іранської приправи, serke – оцет, sir – часник, sabze – пророщені паростки пшениці, sekke – монети. Окрім цих предметів на скатертину обов’язково кладуть Коран, дзеркало, дві свічки, чашу з водою, в якій плаває рибка або зелений листок. Ці предмети символізують добробут, щастя, довголіття, здоров’я та благополуччя. Святкування Нового року триває тринадцять днів, упродовж яких іранці відвідують рідних та друзів, обмінюються подарунками. Останнім днем новорічних святкувань є sizdahbedar – тринадцятий день Нового року, який іранці святкують поза межами дому.

    Звісно, що іраністи Інституту філології не могли залишатися осторонь такої події, і тому 16 березня в Інституті філології за сприяння посольства Ісламської Республіки Іран відбувся урочистий захід, присвячений святкуванню іранського Нового року – Новрузу. У цьому заході взяли участь директор Інституту філології професор Григорій Семенюк та Надзвичайний та Повноважний посол ІРІ в Україні пан Мохаммад Бегешті Монфаред, студенти й викладачі перської мови Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, вчителі та учні Київської гімназії східних мов, інші гості. З вітальним словом виступили пан Мохаммад Бегешті Монфаред, заступник директора Інституту філології з міжнародного співробітництва Сергій Скрильник. У своєму слові Сергій Вікторович наголосив, що під дахом філологічного осередку Київського університету співіснують більше 30 мов і літератур світу. Новруз, який відзначають сьогодні, є свідченням взаємозбагачення культур. З Новрузом привітали всіх присутніх також директор Центру іраністики Олена Мазепова та викладач Моллаахмаді Амір Дехагі
    Упродовж концертної частини заходу студенти-іраністи декламували вірші перською мовою, співали пісні, розповідали про традиції святкування Нового року в Ірані. Яскравим номером концертної програми був виступ третьокласників гімназії східних мов, які вивчають перську мову з першого класу. Атмосфера заходу була урочистою і водночас дружньою та теплою. Учасники та гості мали нагоду відчути неповторні традиції святкування іранського Нового року.

    Після закінчення концерту для всіх присутніх було влаштовано міні-бенкет.

    Матеріал підготували доц. Мазепова О.В. та асист. Лучко І.М.
    Фото - В.Попов

    Категорії: 
  • Безмежжя постаті Шевченка: актуалізація й інтерпретація

    9-10 березня – той 48-годинний період року, коли концентрація згадок про постать Тараса Шевченка у суспільстві різко зростає. Нам, шевченківцям, важлива постать славетного Сина України не залежно від дат і подій. У ці весняні дати в університеті, який носить ім’я Тараса Григоровича, було проведено низку заходів.

    У Шевченківські дні програма охопила кілька локацій. 9 березня відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченку у Києві та святкова зустріч з лауреатами у стінах Головного корпусу університету. А наступного дня було проведено відкриті лекції Світланою Задорожною, доцентом кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, про постать Тараса Шевченка у Національному авіаційному університеті та Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. 10 березня відбулися зустрічі із Шевченківськими лауреатами на різних факультетах та в інститутах. Студенти-кібернетики мали нагоду поспілкуватися із вченим-літературознавцем Юрієм Ковалівим, педагогом Андрієм Кравченком та режисером-документалістом Володимиром Шевченком. На економічному факультеті відбулася зустріч із письменниками Дмитром Павличком і Мирославом Дочинцем та співачкою Анжеліною Швачкою. Студенти ж Інститутів журналістики та міжнародних відносин побували на зустрічі з режисером Леонідом Мужуком, письменником Юрієм Мушкетиком та директором Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитром Стусом.

    У важливі для кожного українця березневі дні у стінах Інституту філології відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Всесвіт Тараса Шевченка». Цьогорічна конференція укотре засвідчила необхідність перепрочитання Шевченка. Актуальність його творів незаперечна, але сама постать Кобзаря ще досі остаточно не розкрита. Саме загадковість окремих фактів життєпису Пророка стимулює всебічно досліджувати Шевченка. "Талантонеосяжний Шевченко ніколи не вивищувався над народом, до слави ставився з пієтетом", - зауважив директор Інституту філології Григорій Семенюк, відкриваючи пленарне засідання конференції. Знакову доповідь виголосив у стінах Альма Матер Іван Малкович, наголосивши на новому погляді на Кобзаря. Про різне сприйняття постаті Тараса Шевченка зауважив проректор Віктор Мартинюк. Про перекладацькі аспекти Шевченківських творів розповів Рауль Чілачава. Візуальний образ Тараса Шевченка змалював історик Сергій Сегеда у залі Інституту філології. З цікавою доповіддю виступив і Дмитро Чистяк, розповідаючи про рецепцію Шевченка у сучасних франкомовних перекладах. З вітальними словами на конференції виступила Тетяна Лебединець. Аналіз стереотипу "поета-пророка" здійснила Олена Поліщук під час своєї доповіді-презентації. Вона навела приклади інтерпретації образу Тараса Шевченка Андрієм Єрмоленком, Іваном Семесюком, Олексою Манном, Олександром Ройтбуртом. Неочікуваними конотаціями наповнили образ пророка і митці Ілля Стронговський та Станіслав Сілантьєв. А от Сергій Коляда зобразив персонаж Катерини для озвучення соціальних, екологічних, політичних проблем. Підкреслила доповідачка і переосмислення значення постаті Шевченка і під час революційних подій. «Немає культу, немає стереотипу. Люди вийшли з поезією Шевченка на Майдан. Вона була потрібною, живою, точною. Два століття тому Шевченко написав те, що люди переживали на цей момент», - наголосила Олена Поліщук.

    Упродовж дня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції до 203-річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася серія круглих столів, а завершальним акордом програми стало нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу «Стань письменником!». Адже сила слова неодноразово показала свою вагу упродовж історії України, що підтверджується біографією Тараса Шевченка.

    Прес-центр Інституту філології

  • День рідної мови у Центрі кримськотатарської мови і літератури

    Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову,
    – сказала Ліна Костенко.

    21 лютого 2017 р. викладачі і студенти кафедри тюркології відзначили День рідної мови. У цей день у Центрі кримськотатарської мови та літератури було заслухано виступи викладачів і доповіді студентів кримськотатарських груп, присвячені рідній мові. Сабріє Едемівна Сластьон, Абібулла Шевкійович Сеїт-Джеліль, Афізе Сеїтмустафаївна Емірамзаєва привітали студентів зі святом і наголосили на важливості плекання рідної мови. Завідувач кафедри тюркології Покровська Ірина Леонідівна долучилася до привітань колег та, процитувавши Йоганна Вольфганга фон Ґете «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина», закцентувала на важливості вивчати іноземні мови, зокрема кримськотатарську, яка є іноземною для багатьох українських студентів. Адже володіння кримськотатарською мовою дає можливість порозумітися з усім тюркським світом. Разом з цим Ірина Леонідівна сказала: «І чужого навчайтеся і свого не цурайтеся» (Тарас Шевченко).

    Далі продовжили святкове дійство своїми доповідями студенти кримськотатарських груп. Насамкінець Ірина Леонідівна подякувала викладачам та студентам за організацію та участь у цьому святі.

    Категорії: 
  • Christmas Story в Інституті філології

    В Інституті філології весь тиждень відзначали різдвяні свята студенти, що вивчають різні мови. 22 грудня в актовій залі всі охочі мали можливість завітати на святкове дійство Christmas Story від студентів, які вивчають другою мовою англійську.

    Відомі різдвяні пісні англійською мовою, театралізовані сценки, танці, гра на гітарі та яскраві костюмі - утворили святкову атмосферу та наповнили різдвяним настроєм жовтий корпус.

    Фото - Валерія Павлюк

    Категорії: 
  • Німецько-шведсько-українські різдвяні святкування

    У день Святого Миколая студенти та викладачі кафедри германської філології та перекладу організували різдвяні святкування.

    На кафедрі панувала святкова атмосфера. Викладачі та студенти проводили найрізноманітніші майстерні. Всі охочі могли відчути себе кулінарами та дизайнерами. Важко було втриматись і не прибігти до аудиторії 102, бо ж солоденькі пахощі так і заманювали туди, та й не дивно, адже студенти разом із викладачами замішували тісто та випікали вафлі. А поруч також готували тісто, але вже не для гастрономічних утіх.

    Паралельно була організована майстерня з декору різдвяних ліхтариків. Залишалося запалити вогник і насолоджуватись затишною атмосферою.
    Хто хотів відчути себе художником, той мав змогу самостійно розмалювати різдвяне печиво. Там були і ялиночки, і зірки, і сердечка. Різнокольорова глазур та кондитерська посипка – це привід для веселощів та гарного настрою. Повеселились від душі та ще й печиво отримали!

    Як же можна під час різдвяних свят обійтись без різдвяного віночка та листівок? Ніяк! А коли все це зроблене своїми руками й у веселій компанії, то все стає яскравим. Як приємно буде написати щирі побажання в такій листівці!

    На цьому святкування не закінчилось. Усі тільки розігрілись і швиденько побігли в актову залу. Там на глядачів чекали наші актори, танцюристи, співаки.

    Символом німецького Різдва є різдвяний вінок із чотирма свічками, які символізують чотири неділі Адвенту. Запалювали свічки гостя нашого свята, директор бібліотеки та інформаційного бюро Гете-інституту Сюзанне Тайхман та професор кафедри Тарас Кияк.

    Глядачі долучились до німецьких, шведських та українських традицій. Корифеї пісні на нашій кафедрі Кияк Тарас Романович та Сойко Іван Васильович співали зі студентами традиційні різдвяні українські та німецькі пісні. Глядачі в азарті аплодували, коли на сцені танцювали німецькі танці.

    Сучасна постановка «Aschenputtel»(«Попелюшка») викликала бурю овацій. Не можна було втриматись від сміху. Студенти та викладачі – справжні актори.

    Не обійшлось і без шведських традицій. Студенти представили постановку середньовічної легенди, де розповіли про день святої Люсії. Серце замирало, коли нечиста сила напала на Люсію, але вона продовжувала оберігати свого чоловіка. Постановка проходила шведською та англійською мовами.

    Студенти розважили глядачів віршами, жартівливими піснями. А також присутні почули авторську пісню, присвячену Різдву.

    Оскільки дійство проходило в день святого Миколая, то й він завітав до нас в гості. Святий Миколай роздавав солодощі та подарунки.

    Руслана Уманець,
    Фото – Анастасія Мельник

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to святкування