святкування

  • Свято Миколая на кафедрі германської філології та перекладу

    Невеличкий концерт з піснями, різдвяними мелодіями та сценками з університетського життя, випікання вафель, створення різдвяних іграшок, в'язання гачком, аквагрим, вікторини, психологічні тести, смаколики і навіть фотозона - так 6 грудня кафедра германської філології та перекладу на декілька годин перетворилася на місце реалізації творчих ідей студентів і викладачів. Дякуємо всім учасникам, організаторам воркшопів та Товариству німецької мови за допомогу у підготовці свята. Було дуже атмосферно. Затишно. І відчувалося, що з душею.

    фото - Анастасія Мельник

    Категорії: 
  • Інтерактиви святкового тижня ІФ

    У четвер "Тиждень ІФ" триває: студпарламент Інституту організував цікаві інтерактиви. Студенти дізналися, хто вони з літопису Нестора, перевірили свої знання історії рідного корпусу ("Вірю-не вірю"), сфотографувалися на ID-карту ІФ (адже 16-річчя, отже, час отримати паспорт!), зіграли в літературне лото та позмагалися у "Рекорд-challenge" (складали з одного довгого слова багато коротких).

    Як інакше філологи можуть розважатися у День української писемності та мови та, звісно, Дня народження ІФ? Зі святом нас!

    Юлія Кузьменко,
    фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Урочисте відкриття Тижня тюркських мов в Інституті філології

    Розмаїття культур різних народностей подарував глядачам 6 листопада святковий концерт-відриття Тижня тюркських мов в Інституті філології.

    На свято завітали гості з різних організацій, які всіляко допомагають розвитку мов і культур східних народностей. Ірина Покровська, завідувач кафедри тюркології, яка стала головним ініціатором і організатором дійства, привітала учасників зі святом і подякувала гостям за підтримку. Особлива честь приймати в стінах Інститут філології директора організації ТІКА та його помічницю, адже вони всіляко сприяють розвитку кафедри тюркології та мовним центрам. Ірина Леонідівна розповіла про різноманітні освітні програми, які забезпечує кафедра тюркології. Так в Інституті філології вивчають турецьку, кримськотатарську, гагаузьку та азербайджанську мову. Студенти різних груп підготували захопливі номери, які передають колорит культури народу, мову якого вивчають.

    Вірші, пісні і танці різними мовами доповнювалися елементами традиційних костюмів. Але студенти показали, що не лише танцюють і співають, а й тримають руку на пульсі подій. Студенти третього курсу підготували репортаж, у якому підібрали різні нюанси про міжмовні омоніми, особливості культури та ін.

    В університеті турецьку мову вивчають і студенти історичного факультету, тож і вони приєдналися до концертної програми. Вони виступили із кількома сценками про кохання.

    Активну участь у заходах кафедри тюркології беруть представники організації «Кримська родина». Цього дня вони виступили із колоритними танцювальними номерами, де взяла участь навіть найменша гостя. Вона виконала танок «Хайтарма». А також гості побачили чуттєвий танок від ансамблю «Азербайджан».

    Iз Донецької області (с. Старогнатівка і смт. Старий Крим) завітали носії урумської мови. Поетка Кірікія Хавана зачитувала вірші, учасниці ансамблю «Бир тайфа» співали пісень, - усе мовою маріупольських (надазовських) греків. Перед концертом мисткині разом з науковцем Олександром Рибалкою мали зустріч зі студентами програми «кримськотарська мова і література та іноземна». Гості поділилися своїм досвідом збереження культури і мови народу урумів.

    Перехоплював подих виступ київської федерації бойових мистецтв «Дракон». Різноманітні види засобів самозахисту в руках чоловіків і дівчат з відточеною майстерністю дивували глядача.

    Завітали зі своїми номерами до Інституту філології і учні дев’ятого класу київської гімназії східних мов №1. Вони заспівали пісню гурту Скрябін «Сам собі країна» у перекладі турецькою мовою, здійсненим Оленою Палій, а також кілька широко відомих українських пісень в унісон з глядачами. Показали учні і кілька запальних сучасних танців зі східними вкрапленнями.

    І завершили грандіозний концерт почесні гості – Гурбан Аббасов і Наталія Кудряшова. Вони виконали кілька азербайджанських пісень, зокрема авторства відомого азербайджанського співака і композитора Мусліма Магомаєва, а також українську пісню «Країно моя».

    Урочистості з нагоди тижня тюркських мов стали прикладом того, що, не зважаючи на різноманітність культур, люди в усьому світі однаково люблять читати, танцювати і співати, вміють кохати, знаходити розуміння одне з одним, але зберігають свою родзинку у світовій культурній скарбниці.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • ЗМовницьке святкування, або що філологи роблять на Геловін

    Ніякі злі сили не завадили "ЗМовникам" зібратися 31 жовтня, аби відсвяткували Геловін. Гарбузи, свічки, солодощі - стали атрибутами святкової зустрічі. Цього разу учасники говорили про страх, жах і містику українською.Студенти і аспіранти розмірковували над варіантами передачі назви свята засобами української мови, вигадували стращні історії у командах, обговорювали кліпи Мерліна Менсона, слухали поезію про страх.

    Виявляється, що Хелловін святкували слов'яни ще за часів язичництва, але під іншою назвою - Велесова ніч. В українській мові існують різні технології створення страшного, містичного, але навіть найдовші слова не зможуть вас налякати без фонетичних засобів - звуконаслідування, повторів звуків, чи явищ - інтонації, наголошування.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Велика робота маленького центру: святковий концерт у 10-річчя Центру гінді

    10 років – вагомий часовий відрізок.. Саме стільки у 2017 році виповнилося Центру мови гінді і індійської літератури, що діє в Інституті філології. 27 жовтня у стінах актової зали Жовтого корпусу університету відбувся святковий концерт на честь такої дати. Директор Центру Юрій Ботвінкін був на заході не просто ведучим, а провідником у загадковий світ індійської культури.

    Привітати наших індологів до Інституту філології прийшов посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті. Він поділився із присутніми різноманітними ідеями освітньої і творчої співпраці, на що жваво відгукнулися студенти-індологи. Кафедра мов і літератур Близького і Середнього Сходу, на чолі в доц. Оленою Мазеповою, щороку випускає фахівців з доволі екзотичної для України мови. Тож випускники мають унікальні знання, а для таких кадрів завжди знаходиться цікава робота: в посольстві, консульствах, різноманітних культурних установах.

    Про роботу Центру мови і культури гінді за 10 років розповіла викладач Катерина Довбня. Заперечити велику роботу маленького центру важко. Підкреслено це не сухими фактами, а яскравим концертом: вірші та пісні мовою гінді, традиційні танці від хореорафічного ансамблю «Накшатра», ностальгійний виступ гурту «Прелеста», який заснували студенти-індологи з Юрієм Ботвінкіним, а також виставка наукових праць і художніх перекладів, що є ретрансляторами в індо-українських міжнародних зв’язках. Заступник директора доц.. Сергій Скрильник привітав ювілярів та почесних гостей свята і побажав Центру продовжувати так впевнено розвиватися.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • День вишиванки єднає

    Традиційно третього четверга травня вулиці розквітають різнобарв’ям вишиванок. Це свято було запропоноване на початку двохтисячних років студенткою Чернівецького університету, а тепер воно стало міжнародним та навіть встигло встановити рекорд України: у тих же Чернівцях 2001 року на головній площі міста зібралося понад 4000 українців, вбраних у вишиті сорочки. Цьогоріч традиція триває. І, звісно, її не оминув Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка! Студенти від першого до шостого курсу, аспіранти, викладачі та співробітники Інституту підтримали свято, тішили око кольоровими сорочками (звісно, вишивають не лише на білому, а й на синьому, чорному, бежевому, блакитному, червоному…)

    Інституту запропонували влаштувати фотофлешмоб та розповісти про те, що для кожного є вишиванка. Першокурсниця Наталя Нічишина, приміром, розказала про свою вишиванку таке: «Цю вишиванку я придбала кілька років тому як елемент шкільної форми. Пізніше форму в нашій школі змінили, а ця краса лишилися зі мною. Тепер я вдягаю її щорічно на парад вишиванок у рідному місті та на інші свята». Студентка другого курсу Анна Левчук каже: «Для мене вишиванка - це оберіг, символ родинної пам'яті, щасливого майбутнього та чистої української душі. Щось рідне, тепле і Своє! Вияв нашої культурної свідомості! А ще - це зв'язок між поколіннями, який нікому не під силу перервати!»

    Усім відомо, що вишивані сорочки мають давню традицію в Україні (найдавніша вишивка - білим на білому). Вона є сильним оберегом, а кожен візерунок на ній – символ. Наприклад, дуже поширені маки – символ історичної пам’яті та продовження роду, барвінок – весни, життєвої сили, калина – символ жіночого начала, а також українського роду. Є й давніші геометричні візерунки, що сягають історією ще язичництва: ромб чи квадрат – це земля, плодючість; коло – життєдайне Сонце; свастя – сімейне вогнище, восьмикутна зірка – поєднання чоловічого (прямий хрест) та жіночого (косий хрест) начал. Власне, сьогодні в ІФі можна було побачити всі ці та багато інших давніх символів. Продовження традицій предків дуже важливе, а надто тут, в осередку української науки та культури. Адже саме на плечах гуманітаріїв у цілому та філологів зокрема лежить дбати про ті народні звичаї, які роблять нас нами, українцями.

    I сьогодні ми впоралися! Свято особливо підтримали україністи різних курсів. Та навіть іноземці вдяглися до Дня вишиванки. Це день, коли ми стаємо єдиними, незалежно від того, звідки ми родом та яку мову вивчаємо. Нас єднає рідний ІФ та вишиті українські мотиви.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПЕРСЬКОЇ МОВИ

    15 травня 2017 року викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології урочистий захід з нагоди Всесвітнього дня перської мови, який був приурочений також до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Урочистий захід розпочала директор Центру іраністики доц. Мазепова О.В., яка розповіла про ініціативу Міжнародного фонду Сааді відзначати Всесвітній день перської мови у день вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі. Наступною слово взяла асист. Лучко І.М., яка доповіла про діяльність Міжнародного фонду Сааді, зауваживши щодо основного завдання - поширення перської мови у світі. Асист. Левчин І.Д. розповіла про свій досвід навчання в аспірантурі Тегеранського університету. Під час заходу студентка 4 курсу Катерина Дросенко, яка влітку 2016 року перебувала на стажуванні у Тегеранському університеті імені Аламе Табатабаї, поділилася враженнями про своє перебування в Ірані. Слід зауважити, що за результатами екзаменаційного тестування, яке відбулося наприкінці стажування, наша студентка була визнана найкращою з-поміж усіх учасників курсів.

    Друга частина заходу була присвячена вшануванню пам’яті видатного перського поета, автора всесвітньо відомої поеми «Шагнаме» («Книга царів») Абулькасема Фердоусі. Спочатку було переглянуто документальний фільм перською мовою про роль Фердоусі та значення його поеми для всієї історії перської літератури. Далі доц. Бочарнікова А.М. виступила з доповіддю про вплив Фердоусі на формування перської мови класичного періоду. Асист. Амір Моллаахмаді ознайомив присутніх з історією зведення гробниці видатного класика перської літератури. До обговорення також долучилася викладач пані Сусан Джабрі, яка за сприяння Посольства Ісламської республіки Іран викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Іранська викладачка розповіла присутнім про величезний вплив Фердоусі на сучасну перську літературу.

    Наприкінці заходу виступили студенти. Студентка 4 курсу Світлана Сопільняк прочитала уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання двох героїв – Біжана і Маніже. Студентки 2 курсу Анастасія Катаєва, Юля Дубок, Юля Ралко розіграли невеличку виставу за мотивами іншого оповідання поеми – «Ростам та Сограб». На закінчення урочистого заходу усі присутні переглянули мультфільм перською мовою на тему того самого сюжету з «Шагнаме».

    За сприяння посольства Ірану для учасників заходу було організоване солодке частування, завдяки чому захід пройшов у дружній, по-домашньому теплій атмосфері.

    Центр іраністики

    Категорії: 
  • До дня гагаузької мови

    26 квітня 2017 р. у Турецькому центрі інформації та досліджень відбувся захід з нагоди Дня гагаузької мови. Освітня програма з гагаузької філології була відкрита в нашому університеті у поточному навчальному році, але гагаузька група вже стала невід'ємною частиною тюркологічної родини Інституту філології. Тому захід залюбки відвідали студенти, які вивчають турецьку та кримськотатарську мови.

    Свято пройшло у надзвичайно затишній атмосфері. Студенти-стажисти з Туреччини змогли послухати інформацію про це свято в перекладі доцента кафедри тюркології Дори Іванівни. Хоча гагаузька мова ще недостатньо вивчена і в процесі її опанування виникає багато питань, але студенти, які вивчають її, з впевненістю обіцяють не тільки вивчати, а й розвивати гагаузьку мову. Студенти-гагаузознавці продемонстрували своє володіння гагаузькою мовою, продекламувавши вірші відомих поетів "Atılma dilindän, halkım!" та "Ana dilim".

    Під час заходу було також представлено гагаузькі книжки, за якими навчаються сучасні школярі і студенти цієї спеціальності. Наприкінці зустрічі гостям надали можливість висловити свої побажання тим, хто вивчає гагаузьку мову. Кожен учасник записав свої побажання на газеті, яка буде зберігатися ще багато років і мотивуватиме усіх гагаузів!

    Категорії: 
  • Феєрія талантів на святі філолога

    29 березня у своє професійне свято – День філолога- в актовій залі Червоного корпусу студенти-філологи показали всю палітру талантів і довели, що здібні не лише грамотно говорити і писати.

    Першим привітав філологів ректор університету Леонід Губерський. Він слушно зауважив, що в наш непростий час, попри війни та інші негаразди, ми всі об’єднані спільною метою тут, в ІФі, в університеті. Наш фронт – боротьба за розвиток науки. «Наші колеги стимулюють до виваженого життя, єднають, поглиблюють саморозуміння, вони – найкращі!».

    А далі студенти різних курсів щораз підтверджували на сцені слова Леоніда Васильовича. Запальний танець «дівчат у чорному», прониклива пісня від Паули Щербатюк, колискова Юлії Медицької, авторська пісня Елли Євтушенко, спів під гітарний акомпанемент Тетяни Коваленко, інтерпретація пісні на слова Івана Франка «Човен» у виконанні Анастасії Григор’євої – далеко не повний список філологічних талантів! «Баладою про соняшник» Драча привітала викладачів Анастасія Корнілова, а усмішкою Павла Глазового про дівчину Феньку потішила Аліна Притулик.

    Філологи розкривали сутність світла й темряви та доводили, що вони можуть співіснувати. Символічний танець «Єднання народів» виконали представники кафедри тюркології, надихнувши й ведучого Сергія Степаниська зробити кілька па: «Без танцю тут неможливо вийти!» «Так, ми можемо все!» - девіз кожного словолюба. Лунали й глибокі теми: Вікторія Падалко разом із піснею «Тримай мене міцно» нагадала, що насправді не так важливо, ким ти є – мовознавцем, фізиком, медиком, – головне, аби поруч була близька людина. Аліна Мазур та Наталя Протасько літали сценою в танці. «Потанцювати – потанцювали, поспівати – поспівали, час і посміятися!» - під цими словами на сцену вийшла команда КВК ІФ. Розповідали про майбутнє студентів у 2019, деталі найкоротшої літературної дискусії, показали всі мовні можливості наших викладачів! А сюрпризом свята стало відео про стереотипи щодо філологів від Валерії Павлюк. Філологія не лишає байдужою не тільки шевченківців: завітали й гості з НУБіП, співали під гітару. На завершення свята «Голос КНУ» Інна Рабосюк запалила всіх присутніх українською коломийкою, а організатори заходу – студенти Інституту, члени Студентського парламенту – заспівали композицію гурту «Антитіла» - «Бери своє і йди».

    Щиро вітаємо студентів, адміністрацію та викладачів Інституту філології з професійним святом! Дякуємо ведучим Сергію Степаниську та Наталі Мороз, автору сценарію Ніці Вороновій, а також усім учасникам за чудовий концерт!

    Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тюркологи ІФ відсвяткували Новруз

    21 березня у світі відзначаються свято весни - Новруз. Тюркологи Інституту філології підготували короткі доповоді про святкування цього дня в східних країнах. Викладач Заміна Алієва розказала про особливості святкування в Азербайджані. Це день, з якого починається відлік весняного рівнодення. Тож в Азербайджані проводять різні ритуали, пов'язані зі стихією вогню, води, вітру і землі. У цей день стрибають через багаття, примовляючи, щоби вогонь спалив усі хвороби. Після завершення свята таке багаття не можна гасити, а дати погаснути природньо. У свято Новруза в Азербайджані відвідують родичів та друзів, а на столі має бути таця із солодощами та сім страв, назви яких починаються на літеру "с".

    Про особливості відзначення Новруза в інших країнах розказали студентки кафедри тюркології. Наприклад, в Туркменістані традиція святкування цього дня відродилася з проголошенням суверенітету. Особливістю саме цієї країни є приготування страви семені. Якщо в інших країнах на стіл виставляють пшеницю пророщену, то тут її добре варять і закривають на ніч в посудині. А зранку, якщо побачать зміни у формі страви, то за віруваннями, це означало відбитки пальців святої Фатіми. Цікаво, що Новруз в Туркменістані відзначають три дні, а першим вважають Днем жінок. А от в Туреччині з 1925 по 1991 рік свято було заборонене. Після відродження традицій, Новруз набув своїх особливостей святкування. Так, у Туреччині на столі у ці дні мають бути вино, паростки ячменю та монети, а 23 березня є звичай відвідувати могили родичів.

    В Узбекистані святкують Новруз аж протягом десяти днів. Відрізняється Новруз тут приготуванням страв. Зокрема, оповита легендою страва, яку мають право готувати лише жінки, - сумаляк. Узбекистанці вірять: з'їсти три ложки сумаляка - бажання здісниться.
    Гагаузи у Новруз збираються з друзями, стрибають через багаття, обмінюються приказками та загадками. У кримських татар традиція святкування Новруза сягає бере свій початок у 12-13 століттях. У цей день кримці готують локшину. Якщо вона "втече" з каструлі, - до врожаю. Також хлопці і дівчата вдягують у цей день зелений одяг як симол весни і пробудження.

    На завершення заходу студенти-тюркологи заспівали весняну пісню.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to святкування