святкування

  • Тюркологи ІФ відсвяткували Новруз

    21 березня у світі відзначаються свято весни - Новруз. Тюркологи Інституту філології підготували короткі доповоді про святкування цього дня в східних країнах. Викладач Заміна Алієва розказала про особливості святкування в Азербайджані. Це день, з якого починається відлік весняного рівнодення. Тож в Азербайджані проводять різні ритуали, пов'язані зі стихією вогню, води, вітру і землі. У цей день стрибають через багаття, примовляючи, щоби вогонь спалив усі хвороби. Після завершення свята таке багаття не можна гасити, а дати погаснути природньо. У свято Новруза в Азербайджані відвідують родичів та друзів, а на столі має бути таця із солодощами та сім страв, назви яких починаються на літеру "с".

    Про особливості відзначення Новруза в інших країнах розказали студентки кафедри тюркології. Наприклад, в Туркменістані традиція святкування цього дня відродилася з проголошенням суверенітету. Особливістю саме цієї країни є приготування страви семені. Якщо в інших країнах на стіл виставляють пшеницю пророщену, то тут її добре варять і закривають на ніч в посудині. А зранку, якщо побачать зміни у формі страви, то за віруваннями, це означало відбитки пальців святої Фатіми. Цікаво, що Новруз в Туркменістані відзначають три дні, а першим вважають Днем жінок. А от в Туреччині з 1925 по 1991 рік свято було заборонене. Після відродження традицій, Новруз набув своїх особливостей святкування. Так, у Туреччині на столі у ці дні мають бути вино, паростки ячменю та монети, а 23 березня є звичай відвідувати могили родичів.

    В Узбекистані святкують Новруз аж протягом десяти днів. Відрізняється Новруз тут приготуванням страв. Зокрема, оповита легендою страва, яку мають право готувати лише жінки, - сумаляк. Узбекистанці вірять: з'їсти три ложки сумаляка - бажання здісниться.
    Гагаузи у Новруз збираються з друзями, стрибають через багаття, обмінюються приказками та загадками. У кримських татар традиція святкування Новруза сягає бере свій початок у 12-13 століттях. У цей день кримці готують локшину. Якщо вона "втече" з каструлі, - до врожаю. Також хлопці і дівчата вдягують у цей день зелений одяг як симол весни і пробудження.

    На завершення заходу студенти-тюркологи заспівали весняну пісню.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Українсько-іранське зустрічання весни

    На початку весни іранці відзначають одне зі своїх найдавніших та найулюбленіших свят – Новруз (досл. «новий день») або іранський Новий рік. Своїм корінням святкування Новрузу сягає у сиву давнину. Відомо, що його урочисто відзначали в Ірані вже за часів перших царів династії Ахеменідів (VI ст. до н.е.).

    Припадає це свято на день весняного рівнодення, який є першим днем нового року за іранським сонячним календарем. Зі святкуванням Новрузу пов’язано безліч традицій, проте найголовнішою є традиція прикрашання дому святковою скатертиною «хафт сін» сім сінів. «Сін» – одна з літер перського алфавіту, з якої розпочинаються назви семи предметів, розташованих на скатертині. Серед цих предметів sib – яблуко, samanu – солодощі з пророщеної пшениці, somaq – різновид іранської приправи, serke – оцет, sir – часник, sabze – пророщені паростки пшениці, sekke – монети. Окрім цих предметів на скатертину обов’язково кладуть Коран, дзеркало, дві свічки, чашу з водою, в якій плаває рибка або зелений листок. Ці предмети символізують добробут, щастя, довголіття, здоров’я та благополуччя. Святкування Нового року триває тринадцять днів, упродовж яких іранці відвідують рідних та друзів, обмінюються подарунками. Останнім днем новорічних святкувань є sizdahbedar – тринадцятий день Нового року, який іранці святкують поза межами дому.

    Звісно, що іраністи Інституту філології не могли залишатися осторонь такої події, і тому 16 березня в Інституті філології за сприяння посольства Ісламської Республіки Іран відбувся урочистий захід, присвячений святкуванню іранського Нового року – Новрузу. У цьому заході взяли участь директор Інституту філології професор Григорій Семенюк та Надзвичайний та Повноважний посол ІРІ в Україні пан Мохаммад Бегешті Монфаред, студенти й викладачі перської мови Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, вчителі та учні Київської гімназії східних мов, інші гості. З вітальним словом виступили пан Мохаммад Бегешті Монфаред, заступник директора Інституту філології з міжнародного співробітництва Сергій Скрильник. У своєму слові Сергій Вікторович наголосив, що під дахом філологічного осередку Київського університету співіснують більше 30 мов і літератур світу. Новруз, який відзначають сьогодні, є свідченням взаємозбагачення культур. З Новрузом привітали всіх присутніх також директор Центру іраністики Олена Мазепова та викладач Моллаахмаді Амір Дехагі
    Упродовж концертної частини заходу студенти-іраністи декламували вірші перською мовою, співали пісні, розповідали про традиції святкування Нового року в Ірані. Яскравим номером концертної програми був виступ третьокласників гімназії східних мов, які вивчають перську мову з першого класу. Атмосфера заходу була урочистою і водночас дружньою та теплою. Учасники та гості мали нагоду відчути неповторні традиції святкування іранського Нового року.

    Після закінчення концерту для всіх присутніх було влаштовано міні-бенкет.

    Матеріал підготували доц. Мазепова О.В. та асист. Лучко І.М.
    Фото - В.Попов

    Категорії: 
  • Безмежжя постаті Шевченка: актуалізація й інтерпретація

    9-10 березня – той 48-годинний період року, коли концентрація згадок про постать Тараса Шевченка у суспільстві різко зростає. Нам, шевченківцям, важлива постать славетного Сина України не залежно від дат і подій. У ці весняні дати в університеті, який носить ім’я Тараса Григоровича, було проведено низку заходів.

    У Шевченківські дні програма охопила кілька локацій. 9 березня відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченку у Києві та святкова зустріч з лауреатами у стінах Головного корпусу університету. А наступного дня було проведено відкриті лекції Світланою Задорожною, доцентом кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, про постать Тараса Шевченка у Національному авіаційному університеті та Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. 10 березня відбулися зустрічі із Шевченківськими лауреатами на різних факультетах та в інститутах. Студенти-кібернетики мали нагоду поспілкуватися із вченим-літературознавцем Юрієм Ковалівим, педагогом Андрієм Кравченком та режисером-документалістом Володимиром Шевченком. На економічному факультеті відбулася зустріч із письменниками Дмитром Павличком і Мирославом Дочинцем та співачкою Анжеліною Швачкою. Студенти ж Інститутів журналістики та міжнародних відносин побували на зустрічі з режисером Леонідом Мужуком, письменником Юрієм Мушкетиком та директором Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитром Стусом.

    У важливі для кожного українця березневі дні у стінах Інституту філології відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Всесвіт Тараса Шевченка». Цьогорічна конференція укотре засвідчила необхідність перепрочитання Шевченка. Актуальність його творів незаперечна, але сама постать Кобзаря ще досі остаточно не розкрита. Саме загадковість окремих фактів життєпису Пророка стимулює всебічно досліджувати Шевченка. "Талантонеосяжний Шевченко ніколи не вивищувався над народом, до слави ставився з пієтетом", - зауважив директор Інституту філології Григорій Семенюк, відкриваючи пленарне засідання конференції. Знакову доповідь виголосив у стінах Альма Матер Іван Малкович, наголосивши на новому погляді на Кобзаря. Про різне сприйняття постаті Тараса Шевченка зауважив проректор Віктор Мартинюк. Про перекладацькі аспекти Шевченківських творів розповів Рауль Чілачава. Візуальний образ Тараса Шевченка змалював історик Сергій Сегеда у залі Інституту філології. З цікавою доповіддю виступив і Дмитро Чистяк, розповідаючи про рецепцію Шевченка у сучасних франкомовних перекладах. З вітальними словами на конференції виступила Тетяна Лебединець. Аналіз стереотипу "поета-пророка" здійснила Олена Поліщук під час своєї доповіді-презентації. Вона навела приклади інтерпретації образу Тараса Шевченка Андрієм Єрмоленком, Іваном Семесюком, Олексою Манном, Олександром Ройтбуртом. Неочікуваними конотаціями наповнили образ пророка і митці Ілля Стронговський та Станіслав Сілантьєв. А от Сергій Коляда зобразив персонаж Катерини для озвучення соціальних, екологічних, політичних проблем. Підкреслила доповідачка і переосмислення значення постаті Шевченка і під час революційних подій. «Немає культу, немає стереотипу. Люди вийшли з поезією Шевченка на Майдан. Вона була потрібною, живою, точною. Два століття тому Шевченко написав те, що люди переживали на цей момент», - наголосила Олена Поліщук.

    Упродовж дня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції до 203-річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася серія круглих столів, а завершальним акордом програми стало нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу «Стань письменником!». Адже сила слова неодноразово показала свою вагу упродовж історії України, що підтверджується біографією Тараса Шевченка.

    Прес-центр Інституту філології

  • День рідної мови у Центрі кримськотатарської мови і літератури

    Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову,
    – сказала Ліна Костенко.

    21 лютого 2017 р. викладачі і студенти кафедри тюркології відзначили День рідної мови. У цей день у Центрі кримськотатарської мови та літератури було заслухано виступи викладачів і доповіді студентів кримськотатарських груп, присвячені рідній мові. Сабріє Едемівна Сластьон, Абібулла Шевкійович Сеїт-Джеліль, Афізе Сеїтмустафаївна Емірамзаєва привітали студентів зі святом і наголосили на важливості плекання рідної мови. Завідувач кафедри тюркології Покровська Ірина Леонідівна долучилася до привітань колег та, процитувавши Йоганна Вольфганга фон Ґете «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина», закцентувала на важливості вивчати іноземні мови, зокрема кримськотатарську, яка є іноземною для багатьох українських студентів. Адже володіння кримськотатарською мовою дає можливість порозумітися з усім тюркським світом. Разом з цим Ірина Леонідівна сказала: «І чужого навчайтеся і свого не цурайтеся» (Тарас Шевченко).

    Далі продовжили святкове дійство своїми доповідями студенти кримськотатарських груп. Насамкінець Ірина Леонідівна подякувала викладачам та студентам за організацію та участь у цьому святі.

    Категорії: 
  • Christmas Story в Інституті філології

    В Інституті філології весь тиждень відзначали різдвяні свята студенти, що вивчають різні мови. 22 грудня в актовій залі всі охочі мали можливість завітати на святкове дійство Christmas Story від студентів, які вивчають другою мовою англійську.

    Відомі різдвяні пісні англійською мовою, театралізовані сценки, танці, гра на гітарі та яскраві костюмі - утворили святкову атмосферу та наповнили різдвяним настроєм жовтий корпус.

    Фото - Валерія Павлюк

    Категорії: 
  • Німецько-шведсько-українські різдвяні святкування

    У день Святого Миколая студенти та викладачі кафедри германської філології та перекладу організували різдвяні святкування.

    На кафедрі панувала святкова атмосфера. Викладачі та студенти проводили найрізноманітніші майстерні. Всі охочі могли відчути себе кулінарами та дизайнерами. Важко було втриматись і не прибігти до аудиторії 102, бо ж солоденькі пахощі так і заманювали туди, та й не дивно, адже студенти разом із викладачами замішували тісто та випікали вафлі. А поруч також готували тісто, але вже не для гастрономічних утіх.

    Паралельно була організована майстерня з декору різдвяних ліхтариків. Залишалося запалити вогник і насолоджуватись затишною атмосферою.
    Хто хотів відчути себе художником, той мав змогу самостійно розмалювати різдвяне печиво. Там були і ялиночки, і зірки, і сердечка. Різнокольорова глазур та кондитерська посипка – це привід для веселощів та гарного настрою. Повеселились від душі та ще й печиво отримали!

    Як же можна під час різдвяних свят обійтись без різдвяного віночка та листівок? Ніяк! А коли все це зроблене своїми руками й у веселій компанії, то все стає яскравим. Як приємно буде написати щирі побажання в такій листівці!

    На цьому святкування не закінчилось. Усі тільки розігрілись і швиденько побігли в актову залу. Там на глядачів чекали наші актори, танцюристи, співаки.

    Символом німецького Різдва є різдвяний вінок із чотирма свічками, які символізують чотири неділі Адвенту. Запалювали свічки гостя нашого свята, директор бібліотеки та інформаційного бюро Гете-інституту Сюзанне Тайхман та професор кафедри Тарас Кияк.

    Глядачі долучились до німецьких, шведських та українських традицій. Корифеї пісні на нашій кафедрі Кияк Тарас Романович та Сойко Іван Васильович співали зі студентами традиційні різдвяні українські та німецькі пісні. Глядачі в азарті аплодували, коли на сцені танцювали німецькі танці.

    Сучасна постановка «Aschenputtel»(«Попелюшка») викликала бурю овацій. Не можна було втриматись від сміху. Студенти та викладачі – справжні актори.

    Не обійшлось і без шведських традицій. Студенти представили постановку середньовічної легенди, де розповіли про день святої Люсії. Серце замирало, коли нечиста сила напала на Люсію, але вона продовжувала оберігати свого чоловіка. Постановка проходила шведською та англійською мовами.

    Студенти розважили глядачів віршами, жартівливими піснями. А також присутні почули авторську пісню, присвячену Різдву.

    Оскільки дійство проходило в день святого Миколая, то й він завітав до нас в гості. Святий Миколай роздавав солодощі та подарунки.

    Руслана Уманець,
    Фото – Анастасія Мельник

    Категорії: 
  • Вертеп від полоністів в Інституті філології

    Різдвяні традиції в Інституті філології відтворюються різними мовами.
    20 грудня всі охочі мали можливість подивитися вертепне дійство від студентів-полоністів. Першокурсники відтворили у костюмах біблійний сюжет народження Ісуса, прихід пастушків і царів. А польською мовою проспівані колядки "Слава во Вишних Богу", "Пречиста Діва Породила сина" мали не лише однакове текстове наповнення з українськими колядками, а й мелодію, що підтверджувало спільність традиції. Додали першокурсники сучасних ноток у сюжет за допомогою хореографії. Танець дівчат у білих сукнях символізував добро і щастя, яке прийшло на землю.

    Відмінним у польській традицій від української було частування тонким прісним хлібом, який, відламуючи шматочками, за традицією, частували і вітали одне одного. Першим дали такий хліб на святі завідувачу кафедри полоністики проф. Ростиславу Радишевському, який згадав своє вертепування і привітав присутніх із прийдешніми святами.

    Категорії: 
  • Славісти відсвяткували Різдво

    19 грудня студенти та викладачі кафедри слов’янських мов провели захід, приурочений святкуванню Різдва у різних слов’янських країнах. Під веселі колядки та щедрівки студенти розповідали про усі тонкощі та особливості традицій свята, представляючи країну, мову якої вони вивчають.

    Першими з прийденшніми святами присутніх привітали студенти третього курсу. Даруючи усім святковий настрій, вони заспівали сербську колядку та презентували традиційних героїв, присутніх у різдвяних піснях.

    А студенти чеської філології коротко розповіли про традиції та обряди на Різдвяні свята у Чехії, заспівали веселу пісню про різдвяного коропа, без якого не обходиться жодне Різдво і навіть провели обряд ворожіння на яблуках для дівчат.

    Гучними оплесками супроводжувались колядки від студентів білоруської філології, а завдяки яскравій та колоритній презентації усім присутнім вдалось ще більше зануритись у святкову атмосферу білоруського Різдва.

    Не обійшлось і без традиційного болгарського обряду «сурвакане». Студенти болгаристи першого та третього курсів представили коротку історичну довідку про традиційне святкування Різдва у Болгарії, заспівали відому колядку «Замъчи се Божа майка» та продемонстрували традиційні для Болгарії "коледарки" або, як їх ще називають "сурвачки», прикрашені штучним снігом, різнокольоровими стрічками, їжею (сушеними яблуками, чорносливом, горіхами). Ними вони поплескували по спині усіхприсутніх, бажаючи здоров'я, щастя та благополуччя.

    Аби розважити студентів, викладачі кафедри також придумали цікаві конкурси та вікторини. Зокрема, розділившись на команди, студенти повинні були згадати якнайбільшу кількість відомих діячів своєї країни, дати відповіді на підготовлені запитання та відгадати викладачів по дитячим фото. Заслужену перемогу у конкурсі здобули студенти білоруської філології, забравши свій солодкий приз.

    Захід завершився відомою української піснею «Щедрик» у виконанні студентів усіх спеціальностей, після чого присутніх частували солодощами: печивом, тістечками та традиційною болгарською банницею з побажаннями на наступний рік.
    Різдво – одне з найтепліших сімейних свят у всьому світі, що поєднало в собі найкращі християнські традиції та язичницьку обрядовість, яку донесли до наших часів наші предки. Ось так у теплому родинному колі студентам вдалось помандрувати від Балкан на схід та північ, пізнаючи щось нове та цікаве для себе.

    Текст - Ліза Нечипорук,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Пройшов тиждень італійської кухні в ІФ

    З нагоди 15-річчя Інституту філології та з нагоди святкувань, присвячених "Першому тижню італійської кухні у світі" Центр італознаства на чолі з Ганною Агеєвою підготував тижневий цикл подій.

    21 листопада відбулася дегустація традиційних італійських страв. Всі охочі мали змогу скуштувати піцу, вишукані традиційні італійські десерти та інші смаколики, які роздавали студенти, які вивчають італійську як першу мову. Перший день тижня відбувся за підтримки Geox та ресторан-піцерії "Il Molino". Особливу подяку Центр італознавства ІФ висловлює спонсору І дня Тижня - італійській компанії "GEOX" в особі директора українського представництва Алессандро Ніджідо.

    22 листопада для студентів-італознавців прочитала лекцію про гастронімію Росселла Натілі.

    23 листопада відбувся кінопоказ на тему італійської еногастронімії.

    24 листопада - лекція з викладачем італійської мови, випускницею Інституту філології Мариною Лагутіною. Пані Марина ділилася власним досвідом поєднання італійської гастрономічної культури з викладанням італійської мови. Зустріч була цікавою як для студентів - майбутніх викладачів, так і для досвідчених колег. Третій день відбувся за підтримки Посольства Італії в Україні.

    25 листопада відбулася лекція викладача італійської мови, координатора центру вивчення італійської мови "Laboratorio Іtaliano", випускниці Інституту філології Людмили Сащук. Зустріч була присвячена важливості розуміння менталітету, культури, традицій, в тому числі - гастрономічних, того народу, мову якого вивчають в інституті. Викладач використовувала багато ілюстративного медійного матеріалу, наводила живі яскраві приклади міжкультурної комунікації. Наголошувалося на невід'ємному зв'язку італійської мови з культурою харчування, який потрібно враховувати при викладанні та вивченні мови. Лекція стала завершальною у циклі заходів, присвячених ювілею Інституту філології та святкуванню "Першого тижня італійської кухні в світі".

    У тижневому циклі подій взяли участь студенти - філологи, які вивчають італійську мову як першу. Викладачі кафедр теорії та практики перекладу романських мов, філології романських мов, гості - перекладачі та викладачі італійської мови.

    Організатори щиро дякують всім, хто зробив можливим проведення цього Тижня, а також - всім партнерам, учасникам і гостям заходів.

    Фото Олександра Лаврухіна, Дар' ї Рюміної

    Категорії: 
  • Другий день тижня італійської кухні в ІФ

    Другий день тижня італійської кухні в Іф пройшов у форматі лекції, яку прочитала Росселла Натілі.

    Фото - Андрій Паславський

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to святкування