святкування

  • День музики в Інститут філології

    Студентський парламент Інституту філології організував заходи, які додали в передсесійну метушню трохи яскравих барв. 30 травня у холі та Мистецькій залі ІФ святкували День музики.

    На перерві між парами всі охочі могли перевірити себе на знання найрізноманітніших музичних стилів і напрямів, репертуару сучасних зірок та й загалом цікавих фактів про цей вид мистецтва. На музичному лото студенти мали правильно зіставити цитату пісні з її виконавцем. Також був інтерактив «Правда чи міф?», у якому учасники відгадували (якщо не знали), чи правдиві запропоновані твердження. Так студенти дізналися, скільки дроту потрібно для струн піаніно, який зріст Леді Гаги, із ким до власного проекту співпрацював Pianoboy та ще багато чого цікавого.

    День музики продовжився в Мистецькій залі Інституту. Гості об’єдналися у дві команди – «нотки» та «скрипкові ключі». Ведуча Анна Бакума провела для команд змагання, що складалися із 5 раундів. Спершу представник від кожної команди мав угадувати по губах музичні поняття, поки у його навушниках лунала гучна мелодія. Наступним завданням було розшифрування назви пісень, складених зі смайликів. Третій раунд – знову музична вікторина! Команди мали відповісти на досить складні запитання. Зате тепер студенти знатимуть, що існує австрійський музичний гурт, який грає на овочах; що рекорд швидкості розпродажу квитків – на концерт Пола Макартні (7 секунд!); що є барабани з сиру тощо. Передостаннім випробуванням було намалювати пісню, аби команда відгадала її назву. І насамкінець цікавий конкурс «пісня навпаки»: необхідно було назвати мелодії, які гравці слухали «задом наперед». Урешті-решт перемогла дружба, а всі учасники отримали солодощі як заохочувальні призи. Захід завершився дружнім спілкуванням студентів під композиції улюблених музикантів.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Семінар до Всесвітнього дня перської мови

    15 травня викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології науково-практичний семінар з нагоди Всесвітнього дня перської мови, приуроченого до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Захід складався з двох частин: перша частина була присвячена вивченню перської мови у світі, друга – ушануванню великого перського митця слова та його безсмертній поемі «Шагнаме».

    Семінар розпочала вступним словом ведуча заходу, студентка 1 курсу магістратури Катерина Дросенко, яка розповіла чому Всесвітній день перської мови був приурочений до дня пам’яті Фердоусі, про роль творчої спадщини поета у становленні та розвитку сучасної перської мови. Далі слово було надано завідувачу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директору Центру іраністики доценту Олені Мазеповій. Олена Вікторівна розповіла про значення та найважливіші центри вивчення перської мови у світі, проаналізувала специфіку навчальних програм із перської мови в університетах Європи.

    Доцент Анна Бочарнікова виступила із доповіддю про історію досліджень стародавніх мов Ірану, заохотивши студентів перекладати й досліджувати давні тексти, складені давньоперською та авестійською мовами. Завершила першу частину семінару студентка 1 курсу магістратури Світлана Сопільняк із доповіддю та відеоматеріалом про особливості вживання запозичених слів у сучасній перській мові.

    На початку другої частини заходу виступила носій мови Сусан Джабрі, яка за сприяння Міністерства науки і технологій Ірану викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Вона проаналізувала уривок із «Шагнаме» Фердоусі, присвячений протистоянню іранських богатирів Рустама і Есфандіяра.

    Далі, продовжуючи цю тему, асистент Ірина Лучко розповіла про унікальне іранське мистецтво речитативного читання «Шагнаме» (naqqali) в іранській культурі, внесеного до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Асистент Ірина Левчин розповіла про те, як вшановують пам'ять Фердоусі в різних куточках світу, адже великий поет належить не лише Ірану, а й всьому світу. Наступною виступила асистент Оксана Конончук з доповіддю про унікальні твори мистецтва, пов’язані з поемою «Шагнаме», які зберігаються в різних музеях світу, і, насамперед, представлені унікальною колекцією в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Наприкінці заходу виступили студенти 3 курсу Вікторія Щепа, Анастасія Катаєва, Юлія Дубок, Юлія Ралко, Єлизавета Ткаченко, Уляна Нікулова, Дарія Бордун та Іванна Гераскіна, які продекламували перською мовою уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання Заля та Рудабе, продемонструвавши відмінні навички володіння мовою. На завершення заходу доцент Тетяна Маленька розповіла про роль та місце поеми «Шагнаме» Фердоусі у літературах світу, ознайомила присутніх з історією досліджень та перекладів «Шагнаме» у Європі та країнах пострадянського простору, а також зазначила, що нині в Україні немає повного поетичного перекладу твору, тому перлина перської класики чекає на молодих перекладачів з перської мови.

    Інформацію надав Центр іраністики

  • Пам'ятаємо - перемагаємо

    8 травня Україна разом із усім світом відзначають День пам’яті та примирення. Це день пам’яті наших дідів і батьків, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, які мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто віддав своє життя за мирне небо, пам’яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна.

    Грізні роки Другої світової війни усе далі відходять у минуле. Але не згасає пам'ять про них, особливо у час, коли на сході України тривають бойові дії, коли досі немає миру. 8 травня Інститут філології разом із усією університетською родиною поклали квіти до Пам’ятного знаку викладачам і студентам університету, загиблим у боях Другої світової війни. У цей день відбувся святковий концерт, а також пройшло нагородження ветеранів університету почесними відзнаками за багаторічну працю у галузі освіти і науки, сумлінне виконання своїх обов’язків та з нагоди 65-річчя ветеранської організації.

    Університетські заходи до Дня пам’яті та примирення є свідченням того, що ми пам'ятаємо страшну трагедію, спричинену Другою світовою війною. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинено зусиллям об'єднаних націй. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Це є запорукою неминучості нашої перемоги сьогодні.

    Текст – Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • Свято краси і чарівності - Міс Інституту філології 2018

    3 травня відбулося традиційне свято краси в Інституті філології. Недарма кажуть, що 7 – це щасливе число. Семеро учасниць цього вечора зробили щасливими й надихнули своїми талантами всіх гостей конкурсу «Міс ІФ-2018».

    Учасниці представляли різні курси й спеціальності Інституту. Спершу вийшли в образах супергероїв – від Жінки-Кішки до Лари Крофт. Далі ж – драйвова українська музика, запальні рухи, справжня дівоча краса – конкурсантки танцювали у вишиванках. Звичайно, найбільше уваги глядачів привернув конкурс талантів, де дівчата змогли максимально розкритися, представляючи те, чому присвячують життя, дозвілля. Тут зала почула іспанську національну пісню «Quizás» від Юлії Андрієвської, побачила сучасний танець від Анастасії Дубінської. Аудиторія танцювала подумки під «Skyfall» у виконанні Олени Сороки, майже плакала, чуючи зворушливу поезію Дарини Чмут, запалювалася під румбу і джайв Дар’ї Слабко. Марина Пахолюк синтезувала пісню, гру на фортепіано та танець із парасольками разом із балетом. На завершення конкурсу Галина Бойко станцювала синхронно із відео, яке записала напередодні в місті.

    Після спокусливого дефіле та виходу дівчат у вечірніх сукнях на них чекав інтелектуальний конкурс. Учасницям за жеребом ставили запитання, із яких вони мусили довести: можуть пишатися не лише вродою, а й освіченістю та розумом. Так глядачі дізналися, наприклад, що без перекладачів неможливі міжнародні відносини; що потрібно ламати стереотипи стосовно себе й перемагати страхи. Замислилися, чи було б менше війн, якби у світі був лише один народ, одна мова? І чому дитинство сильніше за доросле життя? Тому, що доросле нас сковує, а дітьми ми всі щирі та не боїмося просто так сказати приємній людині приємні слова.

    Паузи конкурсу минали непомітно під танці Анастасії Добровольської та Марії Горбань, спів Анни Левшун. Саме свято прекрасно вів випускник Інституту Сергій Степанисько, який не раз згадував власне студентське життя, пожвавлював залу, часто спускався до неї і ставив провокаційні питання глядачам. Судді тим часом обирали переможницю, і це було складно. Як зазначив голова журі, заступник директора Інституту філології Сергій Скрильник, відчувалося, що свято з філологічним присмаком. Але обрати «най-най» з-поміж 2700 дівчат (саме стільки нині навчається в Інституті філології) непросто. Проректор Шевченкового університету Володимир Бугров із радістю сказав, що цьогорічний конкурс ламає стереотип стрічки «Міс Конгеніальність»: з року в рік на конкурсі все на своїх місцях, дівчата ж – уособлення краси й жіночності.

    Зрештою, за підсумками журі, Міс Інституту-2018 стала Галина Бойко. Вона ж була обрана як Міс глядацьких симпатій. Корону новій королеві урочисто вручала Міс ІФ-2017 Єлизавета Слободенюк. Кожна з учасниць отримала свій неповторний титул, а глядачі – великий заряд позитиву!

    Текст – Юлія Кузьменко, фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • День гагаузької мови і культури

    27 квітня у Центрі кримськотатарської мови і літератури відбувся захід, присвячений Дню гагаузької мови та пам'яті видатного літератора, діяча культури Михайла Чакира. У програмі заходу була лекція Ірини Рішілян, яка ознайомила студентів із життям та діяльністю Михайла Михайловича Чакира, а також презентація студентів 2-го курсу гагаузької групи про творця історії гагаузів, про день рідної мови в Гагаузії, що традиційно припадає на день народження письменника. Серед учасників події були науковці з Туреччини – викладачі Стамбульського університету, викладачі кафедри тюркології та студенти, які вивчають тюркські мови в інституті філології.

  • Екзотичними стежками Індонезії

    Що відомо вам про Індонезію? Усі знають про Балі та екзотичну кухню, але, на превеликий жаль, це вся інформація якою володіє пересічний українець. В Інституті філології про цю країну знають набагато більше. Знавці індонезійської, як і всі філологи, не просто вивчають мову, а намагаються зрозуміти парадокси, поринути в історичні та культурні глибини. Адже місія філолога особлива – дати можливість іншим людям пізнати частинку чогось невідомого, незрозумілого та чарівного, інколи навіть екзотичного.

    Своє призначення сьогодні виконували студенти усіх курсів освітньої програми "індонезійська мова і література та переклад" на святкуванні, присвяченому Дню Індонезії. За участю Посольства Республіки Індонезія в Україні, а також за підтримки викладачів кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії на чолі із завідувачем Іваном Бондаренком, вони змогли занурити усіх в індонезійську культуру. На заході також були члени Ради Регіональних представників Індонезії, які мали змогу відчути себе як вдома. Директор Інституту філології Григорій Семенюк привітав закордонних гостей, а також обговорив із представниками індонезійської амбасади подальшу співпрацю щодо розвитку сходознавчих студій в Шевченковому університеті.

    Насолодитися індонезійською поезією сьогодні допомогли студентки 2 курсу магістратури Яна Каткова та Валерія Румянцева, яка також презентувала збірку індонезійських віршів Antologi Puisi 8 Penyair Indonesia в перекладі студентів-випускників. Fashion Show від студенток 1 курсу додало святу екзотики та колориту. У фольклор змогли занурити глядачів студентки 4 курсу Ірина Багінська, Євгенія Трухан та Наталя Швець, які у власному перекладі зачитували відомі індонезійські повісті. У вирі індонезійського танцю заворожували сьогодні Анастасія Пустильник (студентка 2 курсу магістратури), Puput Ratri Widayani та Aiesha Fatma Nandhira. Свої акторські здібності демонстрували студентки 3 курсу, перенісши усіх в давні індонезійські часи. А родзинкою заходу стало виконання пісні від викладача індонезійської мови та літератури Прабово Хімавана за участю студентів з університету імені Бориса Грінченка.

    Свято залишило у кожного приємні спогади та бажання дізнатись більше про таку неймовірно екзотичну країну, як Індонезія.

    Юлія Метельська (студентка 1 курсу магістратури
    освітньої програмиі "індонезійська мова, література та переклад"), фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Наше століття – це століття Гончара. Це час війни, а отже – час «Прапороносців»

    3 квітня – День Олеся Гончара. Цьогоріч вся Україна святкує сторіччя письменника.

    Урочистості з нагоди відзначення народин геніального українського класика розпочалися з символічної локації – Музею-кімнати імені Олеся Гончара, яку відкрили в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    На відкритті в епіцентрі уваги – Валентина Данилівна, дружина Олеся Терентійовича. Саме вона із онуками доклали найбільших зусиль для того, щоб кожен міг відчути дух письменника, який, на жаль, вже не серед нас.

    Вітальне слово на відкритті виголосив директор Інституту філології Григорій Семенюк. Григорій Фокович наголосив, що це велика честь, епохальна подія для Інституту філології і Шевченкового університету загалом стати своєрідною духовною домівкою пам'яті Олеся Гончара, куди зможуть приходити повсякчас молодь і гуртувати свій дух, слово для розбудови своєї країни.

    Серед учасників урочистостей з нагоди ювілею письменника – Міністр культури України Євген Нищук, його заступник Юрій Рибачук, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Леонід Губерський, Протоієрей Віталій Клос, начальник Управління Укрпошти Ольга Дмитрова, академік, Посол України Сергій Комісаренко, президент МАН Станіслав Довгий, письменники Юрій Мушкетик, Михайло Сидоржевський, Михайло Слабошпицький, Любов Голота, ректор Полтавського національного університету ім.В.П.Короленка Микола Степаненко, меценат, співзасновник міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара Тетяна Куштевська, лауреат премії імені Олеся Гончара Тетяна Пишнюк (Фольварочна), вся філологічна родина університету, КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» на чолі з директором Іриною Поліщук, учні-члени КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», серед яких були й вихованці спеціалізованої школи № 76 ім. О.Т.Гончара.

    Вшанування Олеся Терентійовича було не лише словесне, але й молитовне. Протоієрей Віталій Клос та священнослужителі Михайлівського Золотоверхого монастиря освятили музей-кімнату. Православне духовенство разом із викладачами, студентами, поважними гостями помолилися, таким чином згадуючи настанову класика «берегти собори своїх душ».

    Архімандрит Михайлівського Золотоверхого монастиря Лаврентій на відкритті зауважив, що написане з Богом, із світлом добра, ніколи не зникне, що «Собор» Олеся Гончара є національним надбанням, утвердженням духовності нашого народу. Архімандрит благословив усіх присутніх на продовження місійної роботи – розвитку культури та подякував тим, які змогли створити письменницький куточок у стінах храму науки.

    Відзначення ювілею продовжилося урочистим засіданням в актовій залі Інституту філології, на якому ректор університету Леонід Губерський привітав студенство та присутніх гостей із спільним національним святом. Леонід Васильович зазначив, що життєвий і творчий шлях Олесь Гончар прожив з любов'ю, і нам, сучасникам, треба вчитися цьому - жити і працювати з любов'ю. Вітальне слово виголосив й Міністр культури Євген Нищук, який зауважив, що роман «Собор» ювіляра був ненависним тодішній владі, спаплюженим і забороненим. Гончар не дожив до революційнашого часу, але він – наш сучасник. З його романом зараз ідуть на фронт, вмирають під кулями. Також Міністр культури закцентував увагу на питанні мови, яка є, і має повсякчас бути у центрі собору української культури.

    У рамках святкування відбулося вручення премії імені Олеся Гончара Тетяні Пишнюк (Фольварочна) за роман про Олеся Терентійовича. Лауреатка, виголошуючи промову, розповіла, як символічно пов'язалася її доля із письменником, як впродовж своїх років вона духовно росла і вростала у потугу слова письменника.

    Для усіх присутніх найважливішим, безперечно, було почути жінку письменника Валентину Гончар. Валентина Данилівна пліч о пліч зі своїм чоловіком йшла важким тернистим шляхом, а тепер продовжує традицію популяризації української літератури. Вона зустрічається із молоддю, вручає премії, і ще досі ділиться найсокровеннішим – тим, яким насправді був її чоловік: «Олесь знав сирітство, холод і голод. Він сам проживав свій собор, який висів над ним протягом життя. Олесь боявся атомної бомби, що десь там лежить на згарищах. Любив добро і ненавидів зло, молився і надіявся, обожнював літературу, тому й трудився каторжно». Валентина Данилівна подякувала викладачам університету за спільну роботу, єднання для створення музею.

    На честь святкування 100-річчя від дня народження Олеся Гончара Украпошта 28 березня ввела в обіг художній поштовий конверт з оригінальною маркою. Церемонію спецпогашення маркового конверту на урочистому засіданні провели представник пошти та начальник Управління Украпошти Ольга Дмитрова, запросивши до участі Міністра культури Євгена Нищука та ректора Леоніда Губерського.

    Із передової привітати письменника завітали бійці 72-ї гвардійської механізованої дивізії. Саме під цим номером , у тій же частині, воював Олесь Гончар. 72-а дивізія сьогодні відвойовує нашу землю, стоїть під Волновахою, роблячи це з настановами Гончара.

    Вітальне слово виголосив на засіданні президент МАН Станіслав Довгий. Він звернувся до молоді, аби вона по-новому переосмислювала спадщину письменника, писала про нього, цитувала його, надихалася його інтенціями. Станіслав Олексійович згадав також і моменти особистого знайомства із ювіляром: «Його обличчя завжди було дуже добрим, опромінене сонцем, але із зажурою в душі. Це тому що він говорив, творив Україною, переживав за неї і жив мрією про нас молодих».

    Поетично звернувся до самого Гончара Дмитро Павличко: «Дорогий Олесю Терентійовичу. Вам – 100 років. Я прощаюся з вами, але тут навпроти мене сидить молодь Києва. Вони будуть бачитися з Вами. Тут могли сидіти наші міністри, їх нема, бо тут є ви, наша доля. Вітаю Вас!».

    Юрій Мушкетик жив на одному хуторі із Олесем Гончарем. Тому розповів присутнім як разом довелось багато переговорити, передумати, багато «мандрувати по муках». Юрій Мушкетик влучно зауважив, що Гончар «був великим патріотом, людиною, яка хворіла Україною. У нього була група крові письменницька».

    На святковому зібранні Михайло Сидоржевський наголосив на необхідності повного видання творів Гончара, а також на науковому прочитанні та переосмисленні «Щоденника» письменника. Адже «це документ часу, і водночас наш борг перед Гончарем...».

    На патріотичних пориваннях Гончара наголосила Любов Голота. Любов Василівна зацитувала Олеся Терентійовича, який пишався, що народився українцем. Влучно сказав і Володимир Яворівський. Письменник зауважив, що наше століття – це століття Гончара. Це час війни, а отже - час «Прапороносців».

    Завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету Дніпровська політехніка Світлана Ігнатьєва та директор Центру культури укр. мови імені Олеся Гончара Ірина Цюп’як вручили дружині Олеся Гончара срібну медаль і побажали многая літа, аби й надалі розвивати гончарознавство.

    По завершенню виступів-спогадів розпочався урочистий концерт. Музичне вітання презентували вокальний дует «Сестри Адріана та Мідея Наруцькі», композитор, музикант Ігор Якубовський, лауреат міжнародних конкурсів Ольга Мельничук та всесвітньовідомий гурт «Шпилясті кобзарі».

    Кожен йде своєю дорогою до Гончара, до материка його духовності. Але найсутніше для всіх нас, українців, те, що до його спадщини йтимуть майбутні покоління, для яких ми, сучасники, прокладаємо найкоротший шлях – відкриваємо музей, організовуємо конференцію та перевидаємо твори.

    Текст – Андріана Біла, Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • Різнобарв'я талантів на святі філолога

    Для тих, хто не встиг побувати на святкуванні цьогорічного Дня філолога,пропонуємо переглянути відео зі святкого концерту, що відбувся 29 березня. Це дата - коли філологи вітають один одного з професійним святом, а студенти у виступах демонструють всю палітру своїх вмінь і талантів.

    Відео можна переглянути за лінком: https://youtu.be/vufQ-mHfCRA
    Відео піготував Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Святкування Дня філолога

    29 березня в День філолога в Актовій залі Червоного корпусу відбулася романтична подорож станціями ІФ-івського метрополітену. Напочатку святкового концерту гостей з довгоочікуваним Днем філолога привітав директор Інституту філології Григорій Семенюк, котрий нагадав про досягнення закладу (з майже 3000 тисяч студентів - 30% відмінники), а також про місце його у світовому рейтингу, куди заклад потрапив у ТОП-300. А взагалі Киівський національний університет імені Тараса Шевченка, зі слів директора, покращив свої позиції на 22 щаблі, й вперше у рейтингу піднявся так високо.

    Гостям святкування сподобався виступ переможниці Голосу КНУ-2016 Вікторії Литвинчук. Гра на фортепіано Віталії Томахів супроводжувалася відео про студентське життя. Заворожила глядачів своїм співом під гітару Тетяна Коваленко. Ірландський степ у виконанні Марини Мицюк продовжив зачаровувати глядачів свята. Про космічні почуття нагадала у своєму виступі Ольга Положій. А румба у виконанні Юлії Ходецької та Богдана Мельника продемонструвала майстерність танцю. На завершення свята глядачів своїми веснянками вразили колективи "ГуляйГород" та "Роксоланія". Організатори концерту подякували гостям свята за участь у подорожі весняним метрополітеном та зичили усім сонячного настрою.

    Анатолій Ярема

  • Урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

    3 квітня відбудуться урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження письменника, громадського діяча, першого Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Голови Спілки письменників України, академіка НАН України, Героя України Олеся Гончара.

    11:30 – відкриття Музею-кімнати Олеся Гончара (ауд. 15) та перерізання червоної стрічки.
    12:00 – початок урочистого засідання та вручення Державної літературної премії ім. Олеся Гончара (Актова зала).

    Місце проведення: м. Київ, Актова зала Інституту філології, бульвар Тараса Шевченка, 14

Сторінки

Subscribe to святкування