святкування

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інститут філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центр іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі приділятимуть ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафеза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала англійською поета Гертруда Белл, зберегла дух і поетику творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • Іраністи відзначили річницю від дня народження Джалалледіна Румі

    4 жовтня у Центрі іраністики відбувся семінар, присвячений річниці від дня народження Джалалледіна Румі – видатного перського суфійського поета. У семінарі взяли участь викладачі та студенти перської секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу. Почесним гостем заходу був аташе з питань культури Посольства ІРІ в Україні – пан Гаді Зарґярі.

    Завідувач кафедри та директор Центру іраністики доц. Мазепова О.В. звернулася до присутніх із вітальним словом та відкрила семінар. Пан Зарґярі привітав студентів та викладачів. Він розповів про значення постаті Румі для іранської культури. Студентки четвертого курсу перської мовної секції Нікулова Уляна та Щепа Вікторія продемонстрували присутнім презентацію, присвячену життєвому та творчому шляху Моуляві. Доц. Маленька Т.Ф. виступила з доповіддю на тему: «Вплив творчості Моуляві на розвиток іранського містицизму». Присутні переглянули кілька захоплюючих фрагментів з кінофільмів про Румі та танцюючих дервішів. Студентки Сопільняк Світлана, Рябоконь Юлія, Абдулаєва Еліна та Дубок Юлія прочитали перською мовою уривки з «Духовного маснаві поета». Викладач кафедри Амір Моллаахмаді продекламував перською мовою дві газелі поета, а доц. Бочарнікова А.М. провела детальний аналіз прочитаних газелей. Конончук О.М. виступила з презентацією на тему: «Місце поховання Джалалледдіна Румі в Конії як історична та мистецька пам’ятка». Організаторами заходу були доц. Мазепова та асист. Лучко І.М.

    Завдяки спільним зусиллям студентів та викладачів кафедри, а також частуванню, організованому посольством ІРІ, семінар пройшов в особливій, теплій та дружній атмосфері.

  • Свято Французького центру

    26 вересня оновлений Французький центр Інституту філології відзначив свій п’ятий День народження. Святкування відбулося у затишних стінах Жовтого корпусу, де гостей об’єднала любов до французької мови та культури. Активну участь у підготовці та проведенні свята взяли доценти кафедри романської філології Бурмістенко Т.В., Гейко Т.М., лектор посольства Франції в Україні Емелі Войтенко та студенти-сходознавці третього курсу, що вивчають арабську мову. Захід об’єднав майже 50 учасників - студентів різних освітніх програм із вивчення західноєвропейських та східних мов Інституту філології.

    Розпочалося свято у невимушеній атмосфері за гарячою кавою та смачним печивом. Під час кавування студенти та гості свята грали в цікаві настільні ігри, спілкуючися виключно французькою. У програмі також були театральні імпровізації, різноманітні інтерактиви на знання мови та культури. У рамках святкування відбулося нагородження переможців конкурсу неологізмів, якими стали Катерина Шарапа, Аліна Бабіч, Тетяна Боровська. Заохочувальні призи також отримали Соломія Король, Олександра Шарапа, Анастасія Запацька, Олександра Лісогор. Завершився захід на вельми позитивній ноті – караоке! Тож Французький центр відсвяткував свій ювілей весело, музично і головне по-французьки.

  • В Інституті філології святкували Міжнародний день перекладача

    30 вересня, у неділю, у День пам’яті Святого Ієроніма, середньовічного письменника, історика і перекладача, який здійснив повний переклад Біблії латиною, з 1953 року відзначається Міжнародний День перекладу. А наступного дня в актовій залі Жовтого корпусу викладачі й студенти кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова провели свято, яке розпочалося з виступів поважних гостей, далі був творчий конкурс з поетичного перекладу і концерт, підготовлений студентами.

    Першим перекладацьке товариство привітав Олександр Чередниченко – один із тих професорів нашого Інституту, завдяки яким з’явилася спеціальність перекладача в КНУ. Він відзначив, що в Україні завжди були визначні перекладачі, зокрема І. Франко, М. Зеров, М. Лукаш…Наша перекладацька школа сьогодні високо цінується у світі. Багато хто перекладав з української, популяризуючи нашу культуру, наприклад, Степан Ризванюк у 1980-х зробив доступним Франкового «Захара Беркута» для іспаномовної аудиторії. Без роботи перекладача не було б світового літературного процесу, а розвиток людської цивілізації припинився б. О. Чередниченко наголосив також, що нині час ставить нові питання, зокрема жваво обговорюється проблема ідентичності перекладача в тексті. Але перекладач не нейтральний, не невидимий!

    Про складність і важливість професії перекладача говорила Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні Марія Кріштіна Серпа де Алмейда. На її думку, перекладацька справа змушує розвиватися, адже існує ризик неправильно розтлумачити нюанси у близькоспоріднених мовах, не впізнати діалектизми тощо. А як складно буває передати іншою мовою поезію!

    Як завжди, яскраво виступив Іван Малкович – водночас і письменник, і перекладач, і видавець. Щиро побажав раювання від цієї справи, зазначив, що переклад художніх творів не приносить великий і моментальний кошт, але ім’я перекладача житиме у книжках, на його роботі хтось учитиметься. А ще закликав бути сучасними, бо класичною мовою українських казок не перекладеш сленгізми, що творяться нині в урбаністичному середовищі.

    Точний переклад важливий не лише в художньому стилі. Особливої ролі набуває він у офіційних текстах. Про це розповіла португальська викладачка, представник Інституту Камоенса Сара Дуарте. Нема жодної професії без помилок, але інколи вони коштують тисяч життів.

    Випускниця Інституту філології Анна Іванченко (яка має також диплом магістра усного перекладу Страсбургзького університету) дала низку порад майбутнім перекладачам: «Ви забезпечуєте комунікацію. Від вас залежить, який буде результат зустрічі. Якщо ви синхронний перекладач, важливо стежити за голосом, дикцією, мати досвід публічних виступів. Корисно побувати у країні, мову якої вивчаєте. Університет не має завдання випустити готових усних перекладачів, він дає можливості. Усе залежить від нас!»

    Свій перекладацький хист студенти ІФ показали на конкурсі перекладів французьких поезій 19-20 ст. від Віктора Гюго до Жака Превера. Конкурс також проводився в рамках Року французької мови, яким оголошено 2018 рік у Європі.

    У конкурсі перекладачів перемогли: за підсумками глядацького голосування – Єлизавета Тимофєєва (студентка ІІІ курсу), за версією журі – Олександра Лісогор (студентка ІІІ курсу). Іван Малкович окремо відзначив роботи Ірини Ліскевич та Олександра Ладуренка. Призи переможцям підготувало французьке Посольство, крім того переклади молодих авторів надрукують у фаховому науковому збірнику «Стиль і переклад».

    А поки працювало журі, визначало переможців, студенти показали, що окрім відмінного мовного чуття, мають безліч талантів. Гумористичні сценки, музичні та акробатичні номери яскраво завершили День перекладу в Інституті філології.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

  • Літстудійці Інституту філології взяли участь у фестивалі «Голосіївська осінь»

    Фестиваль української поезії «Голосіївська осінь» уже не перший рік гостинно вітає представників із різних мистецьких осередків. Традиційно – в Літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, за що подяка директору Вікторії Колесник. Цьогорічна зустріч збіглася з 50-річчям відкриття музею. Для студентів і викладачів ІФ це місце – рідне, бо саме наші філологи – Неоніла Підпала, Людмила Зінчук та Галина Касич – свого часу ініціювали його відкриття. А до того у цій садибі господарював Максим Тадейович, про що так яскраво, із ніжністю згадував його онук Максим Георгійович. Він любив відпочивати в плетеному крісельці під вербою, любив рибалити, втекти від метушні, зануритися в себе, аби потім народилися поетичні рядки. Любив повертатися й у рідне село Романівка, що на Сквирщині. Нині й там музей поета. І не лише поета, а вченого, вчителя, перекладача…

    Привітати земляка з Романівки завітав фольклорний ансамбль «Червона калина», найменшенька його учасниця зачитала вірш Максима Тадейовича. Також відвідали фестиваль представники сквирської школи, творчого об’єднання «Літературний форум» (зокрема Роман Кухарук, колишній літстудієць Шевченкового університету), лауреати поетичного вернісажу «Троянди й виноград», фестивалю «Відкриті небеса», кабінету молодого автора Спілки письменників України. Світлана Гобелевська розповіла про конкурс «Житомир TEN», названий на честь друга Максима Рильського – Бориса Тена. Ще співали пісень на слова Рильського, зокрема бард Володимир Каверні. Потішили й творчістю київського бардклубу «Дім». Серед читців були й члени літоб’єднання «Севама» (із санскриту – «яблуко») Кот Ельпітіфор, Оксана Яблонська й Володимир Осипенко.

    За словами директора Центру літтворчості ІФ Михайла Наєнка, найяскравіше сяяли юні митці літературної студії імені М. Рильського. Поети гідно представили наш Інститут. Дехто переборював страх, адже лише перший курс! Досвідченіші презентували вже й власні проекти: Катерина Барановська розповіла про «Твою поетичну листівку», а Леля Покотиполе декламувала поезії із власної збірки «Повстанське радіо». Музична й поетична творчість не змовкала «до останнього яблука». Тепло надворі – бабине літо наздогнало «Голосіївську осінь» − і тепло на серці після мистецької події, що вересневої п’ятниці об’єднала багатьох талановитих людей.

    текст: Юлія Кузьменко
    фото: Сергій Терещенко

  • Відсвяткуй Міжнародний день миру разом із тюркологами

    Кафедра тюркології Інституту філології запрошує на святковий концерт із нагоди 25-річниці Міжнародного дня миру.

    Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282 Міжнародний день миру встановлено днем загального припинення вогню та відмови від насильства.

    У рамках урочистого концерту співатимуть вихованці Школи джазового та естрадного мистецтв зразкового театру-студії «ОКЄЙ!». Фрагменти з мюзиклу «Одного разу на Купала», які прозвучать на цьому заході, демонструють тяглість поколінь, єдність України, красу української спадщини, що для всіх українців є надважливими.

    Дата проведення: 21 вересня 2018 р.
    Час проведення: з 11:30 до 12:50
    Місце проведення: бульвар Тараса Шевченка, 14
    Актова зала Інституту філології

  • Ласкаво просимо до храму філології!

    Саме такими словами вітали новоспечених студентів в останній день літа, на зібраннях в Інституті філології після урочистої посвяті. Цьогоріч до філологічної родини приєдналося 900 першокурсників. Нагадаємо, що філологія порівняно з 2010 роком набирає обертів як перспективна галузь. Тоді провідними вважалися природничі науки, зараз у трійці лідерів і ми, філологи.

    На урочистому врученні заліковок в Актовому залі Інституту заступник директора Надія Янкова сказала, що на кожного студента чекає непроста, але щаслива дорога: «Запам’ятаймо цю мить, і нехай поруч із вами завжди будуть татова мудрість і материна молитва». Професори Інституту хвилювалися, здається, не менше за вступників, адже тепер їхнє завдання – закохати у Слово, розкрити його глибину. Юні філологи вивчатимуть тексти, яким понад 1000 років, перед ними постане жива людина давніх часів та її мовна картина світу.

    Побажаймо першокурсникам успіху. Нехай вони візьмуть з Університету стільки, скільки зможуть, і ніколи не пошкодують про обраний шлях!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Свято першокурсників

    Як відомо, студенти з'явилися ще у 12 столітті. З латинської мови слово "студент" перекладається як "той, хто ретельно вчиться". У серпні абітурієнти змінили свій статус і приєдналися до лав студентства. З нагоди цього для першокурсників 31 серпня відбулася урочиста посвята у студенти Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Першим привітав першокурсників із важливою подією у їхньому житті директор Інституту філології професор Григорій Семенюк. Григорій Фокович наголосив, що цьогоріч до філологічної родини приєдналося близько 900 першокурсників, із яких 600 бакалаврів та 300 магістрів. Фах філолога щороку стає популярнішим серед абітурієнтів, адже знання мов відкриває неабиякі можливості перед випускником. Тож директор Інституту філології побажав натхнення та сил опановувати мови світу, але при цьому досконало володіти українською. Від імені ректора університету академіка Леоніда Губерського привітав першокурсників проректор Володимир Бугров. Виступаючи, Володимир Анатолійович згадав свої студентські роки і наголосив, що вчитися важко, адже навчають у КНУ кращі викладачі України, але саме такий шлях веде до глибоких та великих знань. Про входження Шевченкового університету у світові рейтинги якості освіти зауважив Посол Республіки Індонезія. Вельмишановний гість наголосив, що в Індонезії усі знають Київський університет завдяки випускникам Інституту філології, які демонструють висококваліфіковану підготовку та досконало володіють індонезійською. Студенти та випускники КНУ знайомлять східний світ із українською культурою. Зважаючи на це, Посол побажав першокурсникам наполегливо вчитися, аби стати містком комунікації між Україною та Індонезією. Зі словами вітання звернулися до присутніх студентів випускники на той час ще філологічного факультету - громадський діяч Юрко Позаяк та видавець, лауреат Шевченківської премії Іван Малкович. Запрошені випускники побажали бути гідними філологами КНУ. Вітальні слова на урочистому святі виголосили завідувачі кафедр Інституту філології - кафедри Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Іван Бондаренко, кафедри стилістики та мовної комунікації Лариса Шевченко, кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації Алла Бєлова. Музичне вітання на урочистій посвяті пролунало від Народного ансамблю української музики "Роксолвнія". Продовжилося свято у стінах Інституту філології, де викладачі та завідувачі кафедр вели бесіди зі студентами, налаштовуючи їх на навчальний процес, який розпочнеться у понеділок, 3 вересня.

    Категорії: 
  • День музики в Інститут філології

    Студентський парламент Інституту філології організував заходи, які додали в передсесійну метушню трохи яскравих барв. 30 травня у холі та Мистецькій залі ІФ святкували День музики.

    На перерві між парами всі охочі могли перевірити себе на знання найрізноманітніших музичних стилів і напрямів, репертуару сучасних зірок та й загалом цікавих фактів про цей вид мистецтва. На музичному лото студенти мали правильно зіставити цитату пісні з її виконавцем. Також був інтерактив «Правда чи міф?», у якому учасники відгадували (якщо не знали), чи правдиві запропоновані твердження. Так студенти дізналися, скільки дроту потрібно для струн піаніно, який зріст Леді Гаги, із ким до власного проекту співпрацював Pianoboy та ще багато чого цікавого.

    День музики продовжився в Мистецькій залі Інституту. Гості об’єдналися у дві команди – «нотки» та «скрипкові ключі». Ведуча Анна Бакума провела для команд змагання, що складалися із 5 раундів. Спершу представник від кожної команди мав угадувати по губах музичні поняття, поки у його навушниках лунала гучна мелодія. Наступним завданням було розшифрування назви пісень, складених зі смайликів. Третій раунд – знову музична вікторина! Команди мали відповісти на досить складні запитання. Зате тепер студенти знатимуть, що існує австрійський музичний гурт, який грає на овочах; що рекорд швидкості розпродажу квитків – на концерт Пола Макартні (7 секунд!); що є барабани з сиру тощо. Передостаннім випробуванням було намалювати пісню, аби команда відгадала її назву. І насамкінець цікавий конкурс «пісня навпаки»: необхідно було назвати мелодії, які гравці слухали «задом наперед». Урешті-решт перемогла дружба, а всі учасники отримали солодощі як заохочувальні призи. Захід завершився дружнім спілкуванням студентів під композиції улюблених музикантів.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Семінар до Всесвітнього дня перської мови

    15 травня викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології науково-практичний семінар з нагоди Всесвітнього дня перської мови, приуроченого до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Захід складався з двох частин: перша частина була присвячена вивченню перської мови у світі, друга – ушануванню великого перського митця слова та його безсмертній поемі «Шагнаме».

    Семінар розпочала вступним словом ведуча заходу, студентка 1 курсу магістратури Катерина Дросенко, яка розповіла чому Всесвітній день перської мови був приурочений до дня пам’яті Фердоусі, про роль творчої спадщини поета у становленні та розвитку сучасної перської мови. Далі слово було надано завідувачу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директору Центру іраністики доценту Олені Мазеповій. Олена Вікторівна розповіла про значення та найважливіші центри вивчення перської мови у світі, проаналізувала специфіку навчальних програм із перської мови в університетах Європи.

    Доцент Анна Бочарнікова виступила із доповіддю про історію досліджень стародавніх мов Ірану, заохотивши студентів перекладати й досліджувати давні тексти, складені давньоперською та авестійською мовами. Завершила першу частину семінару студентка 1 курсу магістратури Світлана Сопільняк із доповіддю та відеоматеріалом про особливості вживання запозичених слів у сучасній перській мові.

    На початку другої частини заходу виступила носій мови Сусан Джабрі, яка за сприяння Міністерства науки і технологій Ірану викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Вона проаналізувала уривок із «Шагнаме» Фердоусі, присвячений протистоянню іранських богатирів Рустама і Есфандіяра.

    Далі, продовжуючи цю тему, асистент Ірина Лучко розповіла про унікальне іранське мистецтво речитативного читання «Шагнаме» (naqqali) в іранській культурі, внесеного до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Асистент Ірина Левчин розповіла про те, як вшановують пам'ять Фердоусі в різних куточках світу, адже великий поет належить не лише Ірану, а й всьому світу. Наступною виступила асистент Оксана Конончук з доповіддю про унікальні твори мистецтва, пов’язані з поемою «Шагнаме», які зберігаються в різних музеях світу, і, насамперед, представлені унікальною колекцією в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Наприкінці заходу виступили студенти 3 курсу Вікторія Щепа, Анастасія Катаєва, Юлія Дубок, Юлія Ралко, Єлизавета Ткаченко, Уляна Нікулова, Дарія Бордун та Іванна Гераскіна, які продекламували перською мовою уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання Заля та Рудабе, продемонструвавши відмінні навички володіння мовою. На завершення заходу доцент Тетяна Маленька розповіла про роль та місце поеми «Шагнаме» Фердоусі у літературах світу, ознайомила присутніх з історією досліджень та перекладів «Шагнаме» у Європі та країнах пострадянського простору, а також зазначила, що нині в Україні немає повного поетичного перекладу твору, тому перлина перської класики чекає на молодих перекладачів з перської мови.

    Інформацію надав Центр іраністики

Сторінки

Subscribe to святкування