ІФ

  • Презентація "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою: анонс

    25 травня о 16:00 в актовій залі Інституту філології відбудеться презентація перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою.

    Додані файли: 
  • Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

    19–20 травня 2016 р. у стінах Інституту філології відбулася ІІ Міжнародна конференція з історії арабської літератури – ICHAL (International Conference on the History of Arabic Literature). Цього разу захід відвідали дослідники з Болгарії, Грузії, Єгипту, Катару, Польщі, Румунії, Сербії та Туреччини. Україну представляли науковці з КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

    Пленарне засідання 19 травня відкрив проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, котрий урочисто привітав учасників конференції. Свою доповідь на пленарному засіданні презентував проф. Ґеорґе Ґріґоре – науковець, перекладач, президент Міжнародної асоціації арабської діалектології (International Association of Arabic Dialectology) з Бухарестського університету, Румунія. Дослідник розповів про значення збірки «Каліла і Дімна» – арабської адаптації «Панчатантри»; наголосив на її ролі в формуванні фольклору та національних літератур народів світу, детально зупинився на історії перекладів тексту. Доповідь румунського професора поклала початок жвавій науковій дискусії, що продовжилась і після завершення пленарного засідання.

    По закінченню урочистої частини почесні гості мали змогу познайомитися ближче за перервою на каву та чай. Учасники конференції відзначили старання студентів-волонтерів кафедри Близького Сходу, котрі зголосилися допомогти в організації заходу. Для деяких зарубіжних науковців це вже не перше знайомство з Інститутом філології, відтак особливо приємно було спостерігати за радістю гостей від повернення і спілкування з давніми українськими друзями.

    Після перерви розпочалася робота у секціях. У перший день конференції доповіді виголосили українські сходознавці Ю. Кочубей, В. Рибалкін, О. Хамрай, Ю. Петрова, І. Логвінов, І. Сівков, М. Бастун, С. Рибалкін, Л. Мурадян; вчені з Катару – Х. Абдессалям, А. Бельабед; Польщі – М. Левіцька, М. Кубарек, Дж. Адаму; Грузії – Н. Долідзе, Н. Ежібадзе; Єгипту – С. Мунді. У своїх виступах вчені висвітлили широке коло літературознавчих питань, присвячених історії арабської літератури, проблемам перекладу художніх творів (зокрема українською мовою), місцю арабської літератури на світовій арені тощо. У багатьох виступах літературознавча дискусія поєднувалася з мовознавчою та історичною: до питань діалектології та національної ідентичності звернулася Н. Ежібадзе; С. Мунді присвятив доповідь автобіографії як жанру та її ролі в арабському світі. М. Левіцька розглянула в історичному аспекті творчість філософа-модерніста Хейруддіна ат-Тунісі; Н. Долідзе торкнулася проблеми літературно-культурного оновлення на прикладі впливу традиційного жанру маками на авторів сучасних єгипетських бестселерів.

    Перший день конференції завершився екскурсією містом та дружньою вечерею.
    На другий день, 20 травня, продовжилася робота за секціями. Свої виступи презентували Б. Райханова (Болгарія); Я. Аджат (Туреччина); Д. Джорджевіч (Сербія); Ш. Йонете (Румунія); Т. Маленька, О. Хоміцька, І. Субота, З. Алієва, С. Трош, Б. Горват, А. Анісімов (Україна); М. Абделлагі, М. Аль-Хамад, М. Буреййік (Катар).

    По завершенню роботи секцій учасники в рамках круглого столу обговорили проблеми перекладу арабської літератури мовами світу. Кожен розповів про історію перекладів арабських художніх текстів на батьківщині та поділився особистим досвідом у цій сфері.
    Основний зміст доповідей висвітлено в збірнику тез арабською та англійською мовами.

    Заходи на кшталт ICHAL – опора української арабістики. Це – можливість згуртуватися як літературознавцям, так і більш широкому колу спеціалістів, зацікавлених проблемами арабського світу. Крім того, конференція – це унікальна нагода для молодого покоління студентів-сходознавців познайомитися з корифеями світової та вітчизняної арабістики; і, що найголовніше, обговорити з ними свої наукові плани та професійні перспективи. Вже сьогодні студенти кафедри Близького Сходу проходять стажування в Єгипті, Катарі, Йорданії – перелік можливостей з кожним роком розширюється.

    Текст - Сергій Рибалкін,
    аспірант кафедри Близького Сходу

    Фото - Валерій Попов

  • Всесвітній День еллінофонії в Інституті філології

    Всесвітній День еллінофонії
    Уряд Греції прийняв рішення щороку 20 травня святкувати Всесвітній день еллінофонії. Зокрема, таку пропозицію про свято було надіслано в Юнеско.
    20 травня є символічною датою, адже цього дня 325 р. н.е. розпочався Вселенський Нікейський собор, на якому було затверджено Символ віри - одну з найважливіших догм християнства, що знаменувала початок нового етапу європейської традиції.
    Цьогоріч кафедра елліністики приєдналася до цієї прекрасної ініціативи та провела круглий стіл та одночасно день відкритих дверей, подискутувавши про мовну строкатість світу, чинники, що сприяють або гальмують розвиток мов, і, звісно, становище грецької мови.
    Зустріч відвідали аташе з питань культури Посольства Греції в Україні п. А.Калогноміс, студенти, що вивчають новогрецьку мову в КНУ та КНЛУ, члени грецьких товариств м.Києва, представники спеціалізованої сш№94 "Еллада".
    Під час свого виступу п. А.Калогноміс зосередив увагу на символізмі дати. Крім згаданого Нікейського собору 20 травня вважається днем народження Сократа, відтак дата поєднує античну та візантійську традицію. Але як вони долучаються до сьогодення грецької мови та культури? Це питання в багатьох аспектах лишається відкритим, тож відповіді на нього і варто шукати на таких заходах, як День еллінофонії. Сьогодення багатьох мов не є безхмарним; під впливом міжнародних мов зменшується кількість їхніх носіїв, через комп’ютеризацію змінюються умови, форми та можливості мовної комунікації, однак це варто сприймати як стимули до пошуку нового, який зазвичай є одним з аспектів людського самопізнання.
    У своєму виступі на проблемі зв’язку культур через процес взаємодії мов зупинилась І.В. Титаренко. На багатьох явищах слов’янської культури лежить печатка "еллінізму" (ελληνισμός) як певного духовного орієнтиру. Зокрема, оповідачка розглянула приклади "грецького чуття світу" в поезії О.Мандельштама.
    А.О. Савенко розглянув питання залежності множини інтерпретацій поетичного тексту від особливостей його мови. На прикладі поезії К.Кавафіса (вірш "Чекаючи на варварів") він продемонстрував можливість діаметрально протилежного тлумачення твору, що залежить від ідеологічної стосовно явищ культури позиції його читача.
    А.А.Столярова присвятила свій виступ процесам поповнення лексичного складу новогрецької мови.

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото - Сергій Терещенко

  • Флешмоб до Дня вишиванки в Інституті філології

    Студенти, викладачі і співробітники у різноманітних вишиванках прийшли у День вишиванки до Інституту філології, щоби підтримати ідею свята.

    фото - Валерій Попов
    більше світлин тут: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.722061961229682.1073741892.382...

    Категорії: 
  • "Національна культура - основа сильної держави": відкриття фольклористичних читань

    20 травня відбулося відкриття Всеукраїнських наукових фольклористичних читань пам'яті професора Лідії Дунаєвської.

    З вітальним словом виступив Президент України 2005-2010 років Віктор Ющенко, який наголосив на ключових конструкціях сильної держави: мова, національна культура, пам'ять, церква. "Політика національної єдності дає ту синергію, яка творить чудеса", - сказав Віктор Андрійович у своїй промові.

    Також до слова було запрошено Заступника міністра культури України Ростислава Карандєєва. Він як посадова особа сказав: "Головне, щоби рішення Верховної Ради відповідали вимогам суспільства української нації як основного елементу існування держави".

    Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк, який відкрив Дев'яті всеукраїнські наукові фольклористичні читання пам'яті професора Лідії Дунаєвської, розказав про видатного педагога, вченого, науковця, великого патріота, якої немає з нами вже 10 років.

    Доц. Леся Наумовська, донька Лідії Францівни подякувала усім, хто взяв участь у наукових читаннях і хто не забуває видатного науковця.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов
    (https://www.facebook.com/philolog.knu.ua/posts/722419707860574)

  • Травневі свята культури, присвячені просвітникам Кирилу і Мефодію

    Інститут філології Київського національного университету імені Тараса Шевченка
    Центр болгарської мови, літератури, історії та культури
    Посольство Республіки Болгарія в Україні

    запрошують на

    ТРАВНЕВІ СВЯТА КУЛЬТУРИ, присвячені Дню Слов'янських Просвітників Святим Рівноапостольним Кирилу і Мефодію

    П Р О Г Р А М А

    19 ТРАВНЯ
    11:30 Лекція проф., д-ра Михаїла Неделчева (Новий болгарський університет, м. Софія) „Визначні болгарські літературні ювілеї у 2016” та презентація його книги „Ефект розходження”, С. 2015, (Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).

    20 ТРАВНЯ
    11:30 Лекція проф., д-ра Міхаїла Неделчева (Новий болгарський університет, м. Софія) „Апологія літературної історії. Нова періодизація болгарської літератури” (Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).

    21 ТРАВНЯ
    15:00 Європейська місія св. Кирила і Мефодія. Участь Центру болгаристики у святкуванні Дня Європи біля пам’ятника капітанові Петку Воєводі (вул. Федорова, Київ).

    23 ТРАВНЯ
    9:00 Лекція д-ра Антоанети Джельової ( Пловдивський університет імені Паїсія Хилендарськго”, Пловдив, лектор болгарської мови, літератури та культури в МДПУ імені Богдана Хмельницького" – м. Мелітополь) „Болгарсько-русько-українські зв'язки у Середньовіччі” (Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).
    10:00 Лекція проф., д-ра Йордана Детева (СУ св. Климента Охридського, Софія), „Шлях до літер”; презентація.
    11:10 Відкриття виставки „Болгарські монастирі – скарбниця пам’яті”(фойє Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, 1 поверх).
    У відкритті виставки беруть участь гості Центру болгаристики доц., д-р Ґеорґі Николов (заст. декана Історичного факультету Софійського університету імені Св. Климента Охридського, м. Софія) та доц., д-р Елка Трайкова (Директор Інституту літератури Болгарської академії наук, м. Софія)
    11:30Лекція доц., д-ра Ґеорґі Николова (Софійський університет імені Св. Климента Охридського, м. Софія) „Св. Кирило та Мефодій, слов'янська писемність і болгари” та презентація найновіших наукових досліджень Історичного факультету Софійського університету імені Св. Климента Охридського (Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).

    24 ТРАВНЯ
    10:30 Покладання квітів біля пам'ятника Св. Кирилу і Мефодію (Києво-Печерська лавра).
    12:00 Покладання квітів біля пам'ятника Св. Кирилу і Мефодію та Св. Рівноап. княгині Ользі (Михайлівська площа).

    25 ТРАВНЯ
    11:30 Лекція доц., д-ра Елки Трайкової (Директор Інституту літератури Болгарської академії наук, м. Софія) „Літературні полеміки в болгарських періодичних виданнях” та обговорення програм Інституту літератури для навчання іноземних болгаристів (Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).

    26 ТРАВНЯ
    11:30 Лекція доц., д-ра Ґеорґі Николова (Софійський університет імені Св. Климента Охридського, м. Софія) „Київська Русь та візантійське завоювання Болгарії(968-1018)”(Центр болгарської мови, літератури, історії та культури, ауд. 106).

    Центр болгарської мови, літератури, історії та культури (к. 106)
    тел.: (044) 239-33-72
    e-mail: centrbg@ukr.net
    Кафедра слов’янськоїфілології
    тел.:(044) 239-33-73
    e-mail: slavicstudies.kyiv@gmail.com

  • «Немає нічого важчого, ніж покидати рідну домівку»: відкриття фотовиставки про кримських татар

    До дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу в Інституті філології відбулося відкриття фотовиставки. Очі кримських татар, які дивляться з портретів, виказують весь біль, усю історію роду. Імена чоловіків і жінок, зображених на фото, не вказано. Виставлені портрети – уособлення всього кримськотатарського народу.

    На відкритті виступила студентка кримськотатарської філології, яка перевелася з Криму після окупації півострова Росією. Ельвіна Халілова, стримуючи сльози, поділилася історією своєї родини: «Травень 1944-го – це день, коли мій дідусь в один день втратив трьох братів, маму, тата і опинився самотнім на чужій землі. Бабуся втратила дві сестри і брата. Батьки повернулися у Крим у 90-х роках і мене навчали головного – не втрачати роду. Казали, аби повернулася в Крим, щоб не сталося».

    Поетеса Ельвіра Капніст зачитала вірші, присвячені Криму, проникливу поезію «Молитва». У натовпі було чути: «Це те, чого більше не можна допустити».

    Проректор Володимир Бугров згадав перше знайомство з представниками кримських татар, коли на третьому курсі призвали до армії: «Для мене їхні історії були когнітивним шоком. Як цілий народ вивезти за тиждень і залишити на чужій землі помирати?..»

    Фотовиставка розташована в Інституті філології біля історичних вітражів. У День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу розділимо горе країни.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Брейн-ринг: перша гра, перші переможці

    12 квітня, з ініціативи Студентського парламенту Інституту філології відбувся брейн-ринг між двома студентськими командами. Модерувала гру представник освітнього відділу СПІФ Павлюк Валерія.
    Одним із перших завдань учасникам було обрання назви команди та "візитка". Так утворилися збірні "Висловухі" та "Сині гуси". Перед командами стояв ряд завдань:першими дати відповіді на питання, скласти цікавий текст із набору впізнаваних фраз, зобразити максимально різними геометричними фігурами текст історії літератури, продовжити рядки запропонованої організаторами пісні у переробці на "філологічний лад", знайти за хвинину як умога більше названих ведучою міст на карті України.
    За підсумками журі, до якого входили: заступник із виховної роботи Святослав Шевель, голова СПІФ Кікоть Анастасія голова Студентського профбюро Юлія Копейко та Дорошенко Каріна з прес-центру Інституту філології, перемогу здобула команда "Сині гуси".
    Учасників було нагороджено пам'ятними медалями.

    Дорошенко Каріна,
    фото - Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • «Мова завжди оформлює ідентичність»: лекція Юрія Шевчука в Інституті філології

    11 травня до Інститут філології завітав лектор Колумбійського університету Юрій Шевчук. Учений виступав із темою «Українська культура та ідентичність після Революції гідности».

    «У 1976 у цій же актовій залі я захищав кандидатську дисертацію. Така от тяглість традиції, української наукової традиції, частиною якої можу себе вважати. А вдячний досі професорам О. Жлуктенко і А.Яворській за їхній вплив на мене як науковця і патріота», - так спогадами розпочав свою лекцію Юрій Шевчук, який закінчував романо-германську філологію у нашому Університеті.

    Мовне питання – завжди дуже гостре для України. І Юрій Шевчук у своїй лекції нагадав про сумнозвісний закон Колєснічєнка-Ківалова. «Проте буду говорити як лінгвіст, хоч також маю і політологічну освіту», - сказав Юрій Шевчук і проаналізував найпоширеніший лозунг після Революції гідності: «Єдина країна. Единая страна». Лектор провів паралелі із актом зрівняння жертви з її пригноблювачем (імпліцитна номінація (країна) замість експліцитної (Україна), вказав на неприйнятність лексеми «єдиний» (в українській мові є «соборний») у наведеному контексті. Із посиланням на дослідження П’єра Бурдьє було визначено принцип «символічного насильства олігархату»: інтеграція пануючого класу і апатія опанованих класів. Для унаочнення Юрій Шевчук навів позиції директорів провідних українських телеканалів щодо російських серіалів, - далеко не проукраїнська позиція, однак байдужа масам.

    Наостанок Юрій Шевчук сказав: «Україна об’єктивно не зможе перемогти агресора зброєю, однак спроможна вистояти і перемогти Росію на культурному полі бою».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Сергій Терещенко

    Категорії: 
  • Акція "Запали свічку в пам'ять про загиблих"

    Інститут філології долучився до загальноуніверситетської акції "Запали світку в пам'ять про тих, хто загинув на війні"

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ