ІФ

  • Відкриття Всеукраїнських олімпіад із перекладу (англійська, французька,німецька мови)

    20 квітня в Інституті філології відбулося офіційне відкриття Всеукраїнських олімпіад із перекладу (з англійської, німецької, французької мов).
    На відкритті виступив академік АП ВШ України, заслужений діяч науки та техніки України, проф. кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Олександр Чередниченко. Він розповів про важливість професії перекладача, особливо в перекладах міжнародних протоколів, що фах - не з легких, адже потребує, окрім знання мови, культурної, психологічної компетенції, фізичної витривалості.
    Голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (англійська мова) проф. Лада Коломієць звернулася до учасників зі побажаннями знайти друзів серед учасників і отримати корисний досвід.
    Також у відкритті взяли участь: офіційний перекладач української парламентської делегації в Раді Європи, Член Асоціації перекладачів України кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Сергій Саєнко Сергій Григорович, представник Австрійської академічної служби обмінів Флоріан Рінеш, голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (німецька мова) - доц. Олена Материнська, голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (французька мова) - проф. Ірина Смущинська.
    Після офіційного відкриття учасники розійшлися по аудиторіях для виконання завдань. 20 числа вони мали письмові завдання – переклад художнього, науково-технічного і суспільно-політичного тексту. А 21 квітня учасникам треба буде виконати завдання із усного послідовного перекладу.
    Оголошення і нагородження переможців - 21 квітня о 16:00 в актовій залі Інституту філології

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Нагородження на засіданні Вченої ради Інституту філології

    На засіданні Вченої ради Інституту філології 19 квітня 2016 року обговорили низку важливих питань: звіт ректора за 2015 рік, звіт про роботу кафедри англійської філології.

    На Вченій раді нагородили Орденом святої великомучениці Варвари професора Оксану Сліпушко і професора Ларису Зязюн.
    Також вручено подяки за підтримку учасників Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук з галузі «Слов’янські мови і літератури» таким викладачам Інституту філології: проф. Наталії Слухай, доц. Олександр Скопненко, доц. Олені Чмир, асис. Лесі Стеблині. А за перемогу у цьому конкурсі нагороджено студентку русистики Качановецьку Катерину.
    На завершення засідання було зачитано лист від Надії Савченко, який вона надіслала студентам Інституту філології з подякою за підтримку і вірою у перемогу над ворогом.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Стіни мають пам'ять: історія корпусу Інституту філології

    Будівля Інституту філології – це яскравий пам’ятник пізнього классицизму, побудованого у 1847-1859 роках за проектом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (сина автора будівлі «Червоного корпусу» Вікентія Івановича Беретті). Хоч і розглядалася будівля першопочатково як гімназія, але в 1851-1857 роках її займав знову створений кадетський корпус, поки добудовувалося його власне приміщення. У 1911 році, на честь 100-річчя з дня заснування, гімназія була перейменована в Імператорську Александрійську. При цій же будівлі розташовувалась казенна квартира попечителя навчального округу Миколи Пирогова, знаного хірурга і педагога. Після 1917 року в стінах закладу діяли керівні органи просвіти України, а у 1959 році сюди переведено гуманітарні факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка (на 1959 рік назва - «Київський ордена Леніна державний університет імені Т.Г.Шевченка»). 12 листопада 2001 року за наказом Ректора філологічний факультет став Інститутом філології.

    З 1802 року, коли було засновано Міністерство народної просвіти, почався стрімкий розвиток загальної освіти. Змінювалися міністри, які притримувалися різних, а інколи і протилежних поглядів на завдання та цілі загальноосвітньої середньої школи, змінювалися системи освіти відповідно до поглядів епохи, замінювалися устави середньоосвітніх закладів, але тогочасні освітні установи, названі гімназіями, продовжують існувати і в ХХІ ст. До числа маститих загальноосвітніх закладів початку ХІХ ст. належала Київська Перша гімназія, утворена в древньому Києві 5 листопада 1809 р. Особливим уставом від 13 жовтня 1811 року вона була зарахована до числа вищих навчальних закладів.
    Згідно уставу від 19 листопада 1864 року було введено поділ гімназій на «класичні» та «реальні». Під «класичною» мали на увазі ту, в якій грунтовно вивчали «класичні мови» (латинську і давньогрецьку), необхідні для гуманітарного циклу. Атестат класичної гімназії автоматично дозволяв претендувати на зарахування до університету. Реальні ж гімназії націлювали учнів на технологічні, політехнічні та інші спеціальні інститути, які потребували реальних практичних знань. Із 1871-го року (зміни до уставу від 19 червня і 30 липня) залишились лише класичні гімназії, а реальні отримали статус училищ.
    Не можна оминути й історію Київського Імператорського університету Святого Володимира, підрозділом якого пізніше стане будівля на Бульварному шоссе (назва 1834 р., з 1919 - бульвар Тараса Шевченка). «9 мая 1833 года былъ Высочайше утвержденъ проектъ генералъ-губернатора гр. Левашева объ учрежденiи въ Кiевѣ для образованiя чиновниковъ института правовѣдѣнiя подъ именемъ института Св. Владимiра… И 8 ноября 1833 года былъ данъ Высочайшiй указъ Правительствующему Сенату: «…Избравъ городъ Кiевъ, съ давнихъ лѣтъ къ учрежденiю университета предназначенный, равно драгоцѣнный для всей Россiи, колыбель Св. вѣры нашихъ предковъ и вмѣстѣ первый свидѣтель ихъ гражданской самобытности, Мы повѣлели учредить въ ономъ университетъ подъ особымъ покровительствомъ и въ память великаго просвѣтителя Богомъ врученной намъ страны» (с.8-9 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «25 декабря 1833 года былъ утвержденъ особый уставъ, ставшiй отчасти прототипом общаго устава 1835 года. Согласно всеподданнѣйшему докладу министра у этого устава были слѣдующiя особенности: «судопроизводство университетское надъ своими членами уничтожено; власть попечителя и влiяніе министра опредѣлены въ яныхъ границахъ; хозяйственная часть отдѣлена отъ учебной; постановлены строгіе экзамены для всѣхъ, допускаемымъ къ университетскимъ лекцiямъ; юридическiя науки распредѣлены по Своду законовъ; курсъ университетскiй опредѣленъ на четыре года; внутренняя полиція ввѣрена особому, не изъ ученыхъ чиновнику» (с.46 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «Торжественное открытіе университета было прiурочено ко дню Св. Владимiра 15 iюля 1834 года. Послѣ богослуженiя въ Лаврѣ, состоялся актъ въ присутствiи митрополита Евгенiя и фельдмаршала Остенъ-Сакена, которымъ ректоръ Максимовичъ вручилъ дипломы на званiе почетныхъ членовъ, гр. Протасова и другихъ гостей, среди которыхъ было множество правобережныхъ дворянъ. Ученыя рѣчи произнесли переведенный изъ Кременца проф. Якубовичъ на латинском языкѣ (de pulchro Platonico) и проф. Цыхъ «О цѣли и пользѣ высшихъ учебныхъ заведенiй». (с.14 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «Лекцiи въ университетѣ открыты были 28-го августа. Всѣхъ подвергавшихся испытанiю въ комитетѣ было семьдесят пять человѣкъ, изъ нихъ принято пятьдесят девять; такъ, что первоначальное количество слушателей университета, вмѣстѣ съ принятыми безъ испытанiя, состояло изъ шестидесяти двухъ человѣкъ». (с. 117 - Шульгин В. «История университета Св. Владимира. – К., 2011)
    «Въ 1834 году въ университѣте Св. Владиміра было всего 62 студента. Уже въ слѣдующемъ году это число удвоилось: студентовъ было 123. Въ 1842 году произошло новое удвоеніе числа студентовъ: ихъ было уже 259. Въ 1846 году и это число удвоилось: студентовъ было 525. Дальнѣйшее удвоенiе наступило въ 1860 году, когда студентовъ было 1049. Въ 1913 году было уже 4919 студентовъ и 81 постороннiй слушатель». (с.80 – Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    Студент зобов'язаний був дотримуватися однострою, регулярно відвідувати лекції та не пропускати церковної служби у вихідні й святкові дні. Пропуск п’яти-шести лекцій без поважної причини чи невідвідини трьох богослужінь каралися карцером. де студент утримувався на хлібі та воді. … Доводилося відвідувати від 35 до 40 і більше лекцій за тиждень. тому 6-7 лекцій на день вважалося нормальним явищем. Заняття починалися о 8-9й годині ранку і, з невеликою перервою на обід, тривали до 19-20-ої години. (Шульгин В. «История университета Св. Владимира. – К., 2011 – 280 с.)
    «Личный состав университета въ 1835 году образовали всего 29 преподавателей и 27 чиновниковъ. Въ 1913 году у университета уже было 277 должностныхъ лицъ, въ томъ числѣ 166 преподавателей; ординаторныхъ профессоровъ было 64, экстраординарныхъ 15, приватъ-доцентовъ 81. За первыя 50 лѣтъ своего существованiя университетъ выпустилъ 1223 кандидата, 1170 дѣйствительныхъ студентовъ и 2010 лѣкарей, всего 4403 лица съ высшим образованiемъ. За это же время 198 лицъ прiобрѣли въ этомъ же университетѣ ученыя степени магистра и доктора». (с. 43 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    Спогади фон-Брадке Е.Ф. (попечителя Київського навчального округу) про Першу київську гімназію:
    «Я нашел значительное, но совершенно запущенное здание, в котором едва можно было взобраться по прежней парадной лестнице, ведущей во второй этаж, до того она была близка к разрушению. Комнаты никогда не топились, и сохранился похвальный обычай не мести их, даже ради приезда нового начальника. Учителя и воспитанники сидели попросту в бараньих шубах, и при входе моем первые сняли их, чтобы показать мне, что они в мундирах. ..Узнал я и другую интересную вещь, а именно то, что гимназистов нашей гимназии называют "карандашами". Почему - это тоже не вполне точно известно. "Паштеты" ( "паштетами" называются ученики другой гимназии города), по словам моего товарища, утверждают, что в давно прошедшие годы один из наших гимназистов где-то (но где - этого никто сказать не мог) "украл" карандаш, был уличен с поличным, даже, кажется, исключен за свое преступное деяние из гимназии, и с этой поры за нами и утвердилось прозвание "карандашей"... Были еще "чижики". Так назывались ученики прогимназии. Но их, в качестве "прогимназистов", а не настоящих гимназистов, в счет как-то не принимали и интересовались ими очень мало. Зато "паштеты" и "карандаши" неустанно враждовали между собою и при всякой встрече устраивали изрядные потасовки. (З книги «Столетие І Киевской гимназии»)
    Спогади Н.П.Михайлова про Першу київську гімназію (1894-1904):
    «Вспоминаю теперь время пребывания в младших классах, и каким далеким оно мне кажется! Сквозь дымку десяти лет и прожитых испытаний оно встает как что-то туманное, почти забытое, но милое сердцу. Помню я свою гимназию и жизнь ее совсем не такими, какими они есть и кажутся мне теперь. Чуть, бывало, раздастся звонок, объявляющий о начале "большой перемены", как по всей гимназии раздается грохот сотен бегущих ног: гимназисты спешат вниз в буфет. Там две длинных очереди - к чаю и котлетам… Бывало, вызовет учитель к концу урока отвечать, а урока не знаешь. С тоской идешь к столику, вдруг - звонок! "Фу, слава Богу, Артем спас!" - говаривали мы». (З книги «Столетие І Киевской гимназии»)
    Академічне життя студентів здійснювалося шляхом видання правил. Зараховані до навчального закладу були зобов’язані неухильно й чітко виконувати розпорядження університетської адміністрації та вищих інституцій. Правила встановлювали також норми поведінки поза навчальним закладом. Був поділ на казеннокоштних і своєкоштних студентів, над якими стояв інспектор. У своєму функціонуванні в Університеті Св.Володимира інституція інспекції пройшла кілька етапів – становлення, розвитку, занепаду та ліквідації. Від 1906 р. вона перестала існувати, а нагляд за студетами був покладений на проректора. У 1917 р. розпочався період дестабілізації статусу студентства, що пояснюється революційними подіями, визвольними змаганнями та громадянською війною в Україні.

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото - мережа Інтернет

    Категорії: 
  • Шевченківська весна 2016: науково-практична конференція

    8 квітня 2015 року в Інституті філології була проведена ХIV Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2016: Філологія».
    Цього року у конференції взяли участь студенти, аспіранти, молоді науковці, викладачі з Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, Навчально-наукового центру мовної підготовки Національної академії Служби безпеки України, Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка.
    Засідання секції розпочалось з виступу кандидата філологічних наук, заступника директора з наукової роботи Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганни Черненко, яка привітала учасників конференції із початком роботи круглого столу та наголосила на вагомості наукових робіт у галузі сучасної гуманітаристики.
    Засідання модерувала голова Наукового товариства студентів та аспіратів Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Кармадонова Світлана.
    Конференція проходила у форматі дискусії. Були обговорені актуальні загальнофілологічні проблеми, розглянуті питання комунікативної та когнітивної лінгвістики, стилістики, етнолінгвістики, компаративістики, перекладознавства, літературознавства тощо.
    За підсумками конференції опубліковані тези у колективному збірнику. Учасники отримали примірники разом із сертифікатами.
    Запрошуємо до участі у заходах Наукового товариства студентів і аспірантів, молодих та амбітних науковців!

    Матеріали – Кармадонова Світлана

  • Міжнародна конференція для викладачів іноземних мов відбулася в Інституті філології

    08 квітня 2016 року в рамках відзначення року англійської мови в Україні Представництво Macmillan спільно з кафедрою методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка організували та провели ювілейну конференцію для викладачів вищих навчальних закладів та мовних шкіл «How to prepare University students for smart career move». Більше 100 викладачів англійської мови зібралися в Інституті філології для обговорення нагальних проблем викладання іноземних мов у вищій школі. Керівник проекту ELT Resources for Life Skills in the 21st Century, автор курсу англійської мови для молоді Open Mind Стів Тейлор-Ноулз та голова представництва Олена Колесник спочатку зустрілися зі студентами східної філології Інституту філології, щоб поспілкуватися з ними про важливість розвитку так званих «життєвих навичок» (life skills) для подальшої професійної діяльності. Після цього Стів Тейлор-Ноулз обговорив цю проблему з викладачами-учасниками конференції. Наприкінці Олена Колесник ознайомила викладачів з університетськими партнерськими програмами Макміллан.

    Марина Денисенко,
    доцент кафедри методики навчання іноземних мов
    та прикладної лінгвістики Інституту філології

  • Урочисте відкриття Всеукраїнської студентської олімпіади

    13 квітня в актовій залі Інституту філології відбулося урочисте відкриття одразу кількох Всеукраїнських студентських олімпіад із таких спеціальностей: «Німецька
    мова та література», «Переклад (арабська)», «Переклад (перська)».
    Із привітальним словом від імені дирекції Інституту філології виступила заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Вона назвала усі регіони, з яких приїхали представники, чим підкреслила: "Схід і Захід разом".
    Цьогоріч в олімпіадах взяли участь студенти з Одеси, Миколаєва, Маріуполя, Чернігова, Львова, Харкова, Полтави, Кременчуга, Черкас, Донецького національного університету, КНПУ імені М.Драгоманова, КНЛУ, Національної академії СБУ і, власне, КНУ імені Тараса Шевченка.
    Ну відкритті виступили також: Сюзанне Бекер, заступник директора та керівник мовного відділу Гете-інституту в Україні, Джабрі Сусан, Доктор Керманшахського
    державного університету імені Разі (Іран), відряджена в Україну Міністерством
    освіти Ірану для викладання та міжкультурного обміну, Валерій Рибалкін, д.філол.н., професор, арабіст, завідувач відділом класичного сходу Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, Олексій Хамрай, д.філол.н., провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Ростислав Пилипенко, д.філол. н., професор, завідувач кафедри германської філології, Олена Мазепова, к.філол.н., доцент кафедри Близького Сходу.
    Із побажанням успіхів студентів запросили до відповідних аудиторій, де виконувалися завдання із перської, арабської та німецької мов.

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Чи є життя після філології?»: засідання дискусійного клубу «Крапки над Ї»

    На черговому засіданні дискусійного клубу «Крапки на Ї» відбулася зустріч із перекладачем Ольгою Притулою. Організатори запросили її подискутувати на тему «Чи є життя після філології?». Таку тему студенти обрали тому, що особам із гуманітарною освітою часто закидають, мовляв, роботу по спеціальності знайти мало ймовірно.
    Учасники дискусії поспілкувалися з Ольгою Притулою. Вона здобула філологічну освіту і працює по спеціальності – перекладачем. «Я можу вас відмовляти, друзі, батьки. На це є свої принципи і прийоми, але ви маєте право вирішувати. Можете вибрати свою спеціальність, а здобути ще одну завжди встигнете», - сказала Ольга Притула студентам.
    На початку зустрічей організатори влаштовують різноманітні інтерактиви, знайомляться з гостями і учасниками в цікавий спосіб. Засідання проходять щовівторка о 13:00.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Катерина Івануса

    Категорії: 
  • Зустріч з Іваном Малковичем у рамках симпозіуму «Література. Діти. Час»

    8 квітня в Інституті філології у рамках VII Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час» відбувся круглий стіл «Сучасна дитяча література. Яка вона? Чого очікують читачі?». Серед учасників: Наталія Трохим, поетеса, перекладач «Пітера Пена» Джеймса Метью Баррі, лауреат премії імені Максима Рильського, член Ради Центру досліджень літератури для дітей та юнацтва, Леся Воронина, переможиця «Дитячої книги року BBC-2016», ведуча програм на Радіо Культура Зірка Мензатюк, письменниця, журналіст та інші.
    Завітав на круглий стіл письменник, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович. Він розповів про особливості ринку книги для дітей, чого прагнуть читачі від 2 до 102 років, поділився видавничими планами та мріями. Дуже зацікавило присутніх перевтілення книги «Снігова королева» в інтерактивну мультимедійну програму для IPod. Декому навіть пощастило стати героями книги завдяки відповідним опціям додатку. Таке незвичайне втілення книги зробило фурор в Японії, яку, здавалося б, так важко вразити новинками техніки.
    Тож засідання круглого столу мало інтерактивний характер. Учасники та слухачі, переважно дослідники та творці літератури для дітей, почерпнули для себе нову інформацію, обмінялися досвідом, визначили пріоритети. Є велика кількість книголюбів, які постійно прагнуть нових видань, ще не прочитаних оповідань та казок. Якість текстів, лаконічний ілюстративний матеріал і правильні формати ніколи не залишаться на полицях книгарень і бібліотек, а знайдуть свого читача.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Відбувся День відкритих дверей в Інституті філології

    8 квітня о 15:00 Інститут філології відчинив свої двері майбутнім абітурієнтам. Учні та їхні батьки мали змогу отримати з вуст директора Інституту, його заступників та представників випускових кафедр усю необхідну інформацію. На зустрічі було розказано про етапи і механізми вступної кампанії, освітні програми Інституту філології, гуртожитки та інше.
    Усю необхідну інформацію також можна знайти на сайті Інституту філології: http://philology.knu.ua/

  • Краса врятує світ: міс Інституту філології обрано!

    Магія краси, жіночності і таланту зачаровувала глядачів 8 квітня 2016 року. Довгоочікувана подія сталася – обрано «Міс Інституту філології – 2016». Нею стала студентка другого курсу, спеціальності «перська мова» Бриж Вікторія. Той приклад, коли ім’я вже є перемогою. Але, на справді, це лише збіг обставин, бо Вікторія з першого дефіле зачарувала присутніх красою, а в інтелектуальному конкурсі і розумом. Окрім головного титулу, вона отримала, і «Міс глядацьких симпатій».
    У конкурсі взяли участь восьмеро учасниць. Кожна - по-своєму красива, вирізнялася своїми вміннями і талантами. Дівчата готували відеовізитки, поставали в образах різних країн світу, готували для журі страви відповідних країн, дефілювали в ділових костюмах та вечірніх сукнях, співали, танцювали, читали вірші, презентували колекцію одягу власного пошиття, грали на музичних інструментах, віднаходили відповіді в інтелектуальному конкурсі.
    За підсумками оцінок журі між учасницями розподілені такі номінації:
    Міс Вишуканість - Катерина Ільїна
    Міс Чарівність – Петрановська Каріна
    Міс Оригінальність – Рижкова Ганна
    Міс Талант – Зікунова Ольга
    Міс Грація – Сергеєва Діана
    Міс Глядацьких симпатій – Бриж Вікторія
    Другою віце-міс цього дня стала Горбань Марія, Першою віце-міс Інституту філології – Пудайло Анастасія.
    Дякуємо кожній учасниці за красу і бажаємо не зупинятися на досягнутому!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Дмитро Матусов, Сергій Терещенко, Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ