ІФ

  • Програма розвитку кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики

    ПРОГРАМА РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА, КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА НЕОЕЛЛІНІСТИКИИ
    ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ
    КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    «Не дуріте самі себе,
    Учітесь, читайте,
    І чужому научайтесь,
    Й свого не цурайтесь.»
    (І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні
    і не в Украйні моє дружнєє посланіє,
    14 грудня 1845 р.)

    Обгрунтування необхідності створення програми розвитку кафедри

    Ми живемо у час надто серйозних трансформацій в усіх сферах життя людства, які мають за витоки сферу технологій, котра вплинула на все наше суспільне, освітянське і духовне життя. Роль викладача також змінюється насамперед на ділянці його функцій і відповідальності.

    Традиційно робота викладача зводилася до таких функцій:

    1) бути головним джерелом навчальної інформації;
    2) перевіряти ступінь засвоєння студентом переданих знань, сформованих
    умінь і навичок;
    3) дослідити той предмет наукового пізнання, який його приваблює.

    Відносно першої традиційної функції треба зазначити, що доступ до теоретичних знань в умовах інформаційного суспільства стрімко знецінюється. Студент в аудиторії може відкрити свій планшет і подивитися найновітнішу інформацію за темою лекції, отримати цікавішу і глибшу інформацію порівняно з тією, що подається лектором у разі, якщо він постійно не працює над оновленням матеріалу своїх лекцій.

    Стосовно другої функції. Вона продовжує залишатися і в наш час непорушною і фундаментальною. Проте сучасний викладач не може не віддавати собі звіт у тому, що педагогіка запам'ятовування, репродуктивна педагогіка зараз поступається місцем педагогіці відкриття, творення; на перше місце на ділянці формування умінь і навичок виходить як ключове слово «створити», а не «запам'ятати і відтворити». Тобто викладач по суті має так переформатувати або навіть радикально змінити виклад матеріалу і форми перевірки його засвоєння, щоб розвинути у студентів здатність до евристичного мислення, пошуку принципово нових нестандартних, оригінальних розв’язань поставлених завдань. Величезну роль тут мають відіграти способи організації самостійної роботи студента. З огляду на те, що сучасний студент фактично «живе» у віртуальному просторі, важлива промоція віртуальних форм взаємодії «студент ↔ викладач», спілкування зі студентом у віртуальному співтоваристві студентів і викладачів, для чого необхідно створити всі технологічні передумови. Зараз вже існують спеціальні технології: вебінари, скайп, які в нашому навчальному процесі використовуються надто мало. На часі створення концепції організації, поведінки та наповнення контенту у віртуальному навчальному просторі. І це завдання колосальної педагогічної і дидактичної складності для всіх вищих навчальних закладів.

    Стосовно третьої функції. Останнім часом активно відбувається процес комерціалізації вищої освіти, триває змагання з-поміж вузів за студентів як за джерело державного фінансування. Все це виформовує нову кліентоцентричну модель вищої школи, у рамках якої наукові інтереси викладача мають бути скорельовані, з одного боку, з потребами ринку праці, на який орієнтується студент, а з іншого – з основними соціально-політичного векторами розвитку суспільства, у якому він живе.

    З огляду на все вище зазначене кафедра як структурний підрозділ Київського національного університету має у перспективі своєї діяльності враховувати ті карколомні зміни, які відбуваються наразі у сучасному інформаційному суспільстві.

    Навчальна та навчально-методична робота

    Основними завданнями кафедри, як є випусковою за чотирма освітніми програмами: «Класична філологія та іноземна мова», « Новогрецька, англійська мови та переклад» (ОКР «бакалавр»); «Класичні мови, теорія мовознавства та західноєвропейська мова», «неоелліністика» (ОКР «магістр») є насамперед підготовка висококваліфікованих фахівців, котрі володіють 1) ґрунтовними знаннями у галузі теорії і практики класичних мов і літератур (давньогрецької, латинської/римської); 2) ґрунтовними знаннями в галузі теорії і практики новогрецької мови та культури, ефективного перекладу; 3) сучасними теоретичними знаннями в області історичної і синхронічної лінгвістики, методології, методів і прийомів дослідження мови, зокрема процедур проведення польових соціо- психолінгвістичних досліджень, комп’ютерної обробки лінгвістичних даних тощо.
    Окрім того кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, маючи міжкафедральний статус, забезпечує викладання базового курсу латинської мови студентам Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. На додаток до міжкафедрального, кафедра має ще й міжфакультетський характер, забезпечуючи надання студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка базових та спеціальних знань з латинської мови студентам історичного, філософського, юридичного факультетів, ННЦ «Інститут біології», Інституту міжнародних відношень, а також з давньогрецької мови (філософський факультет).

    У зв’язку з цим першочерговим завданням вважаю поглиблення теоретико-методологічного опрацювання, подальший розвиток із імплементацією у практику навчального процесу науково-методичних основ базових філологічних дисциплін, викладання яких забезпечуються кафедрою загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики для студентів всіх вище згаданих підрозділів Інституту філології та Київського національного університету в цілому. Це є основою для запровадження подальших ефективних спеціалізацій, представлених у новітніх навчальних планах з різних освітніх програм, основною характеристикою яких має бути максимально виражена прагматична складова, орієнтованість на потреби сучасного ринку праці. Можлива пропозиція таких спецкурсів, як «Наративні стратегії для лідера у дзеркалі античної риторики», «Античний субстрат сучасного неймінгу та брендінгу», «Етнокультурна логіка успішної комунікації», «Антична спадщина у контексті story branding» і.т.і.

    Впровадження положень Закону України «Про вищу освіту» та переліку спеціальностей, який наближено до норм європейської освіти, вимагає розроблення гнучких програм підготовки фахівців-класиків та неоелліністів на всіх рівнях освіти: від молодшого бакалавра, бакалавра і магістра до доктора філософії і доктора наук. Тому вбачаю першочерговим завданням кафедри на найближчі 5 років розроблення нових програм і навчальних планів на базі старих, у рамках яких мала б утворитися нова якість на основі поєднання тих традицій, що склалися упродовж розвитку освіти на вітчизняних теренах у ХІХ – ХХ ст. та тих новацій, які постали при вивченні досвіду провідних університетів світу, що дозволить нашому структурному підрозділу інтегруватися до європейського і світового освітнього простору, забезпечить таку якість професійної підготовки студента, яка б відповідала світовим стандартам та викликам.

    Для втілення в життя цього завдання нагальним постає забезпечення навчального процесу навчально-методичною літературою нового формату. На даний час кафедра практично повністю забезпечена українськомовними підручниками та посібниками з дисциплін, які викладаються у рамках вищезазначених освітніх програм: на часі – створення спочатку англійськомовних програм, а згодом – англійськомовних методичних розробок, посібників, підручників. Для цього необхідно розробити поетапну стратегію переходу на викладання англійською мовою дисциплін, передбачених магістерськими та бакалаврськими програмами, та графік підготовки навчально-методичного забезпечення цих дисциплін. При цьому треба враховувати такий важливий чинник, як підготовка викладачів у цьому напрямку, необхідність організаційного забезпечення курсів англійської мови на університетському рівні, стажування та перепідготовку кадрового складу кафедри у провідних європейських університетах у рамках міжнародних освітніх програм згідно тих угод, які є чинними між Київським національним університетом та європейськими / американськими вишами.

    З огляду на суттєве зменшення числа аудиторних годин та збільшення годин самостійної роботи студента у чинних навчальних планах, а також враховуючи ту обставину, що самостійна робота студента не має форм перевірки, доцільним видається переорієнтування студентів ОКР «магістр», а згодом і студентів ОКР «бакалавр», на навчання в інтерактивному консультаційному режимі, для чого в сучасному інформаційному суспільстві наразі існують всі можливості технічного забезпечення. Це сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності і креативності студентів, а відтак і належному рівню якості їх наукових та кваліфікаційних робіт; окрім того, такі форми спілкування студента із викладачем могли б суттєво заощадити час кожного з них. Бажано було б такий час віртуального спілкування обліковувати при укладанні педагогічного навантаження хоча б за мінімальним «тарифом».

    Прагматичний вектор сучасної освіти спонукає до налагодження постійного зв‘язку із навчальними, науковими та комерційними організаціями у такий спосіб, щоб студенти, приступаючи до виконання своїх магістерських робіт, орієнтувалися б на профіль та вимоги того навчального закладу, який міг би виступити його потенційним роботодавцем, або на реальний проект / замовлення від комерційної організації, яка планує акцептувати такого випускника. У випадку нашої кафедри це можуть бути різні навчальні заклади, архіви, бібліотеки, медіахолдінги, туристичні фірми тощо. Без сумніву, магістерські роботи, які б виконувалися із урахуванням вимог і потреб потенційних роботодавців, мали б незаперечну актуальність, обґрунтованість та практичну значущість.

    На основі угод про співпрацю між університетами Києва варто було б направляти магістрів другого курсу для проходження асистентської практики на інші сродні кафедри, де вони могли б набути іншого досвіду викладання латинської та новогрецької мов згідно із спеціалізацією вишу (кафедра латинської мови Медичного національного університету імені О.О. Богомольця; кафедра романської та новогрецької філології та перекладу Київського національного лінгвістичного університету тощо).

    На основі угоди про співпрацю між Київським національним університетом (Інститут філології) та Університетом Монпел’є (France, Université Paul-Valerie Montpellier) започатковано процедуру оформлення подвійного дипломування магістрів у рамках освітньої програми «Класичні мови, теорія мовознавства та західноєвропейська мова», яку планується продовжити у майбутньому.

    Виконання положень Закону України «Про вищу освіту» потребує розроблення і впровадження у наукове життя сучасних програм підготовки докторів філософії зі спеціальності 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови; 10.02.15 – загальне мовознавство; 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Ця програма вже починає діяти в ІФ з 2016 р. Суттєвим моментом видається координація тематики дисертаційних досліджень як із тематикою чинної наукової теми Інституту філології «Україна і сучасний світ: міжмовний і міжкультурний діалог», так і з тематикою дисертаційних досліджень, які виконуються в європейських і американських вишах. Увага при формулюванні теми має приділятися можливим практичним аспектам імплементації її прогнозованих теоретичних результатів. Нагальним є впровадження спільних програм підготовки докторів філософії із провідними університетами Франції (Université Paul-Valerie Montpellier), Італії (Флорентійський університет), Польщі (Варшавський державний університет, Вроцлавський університет, Державний університет імені Марії Кюрі-Склодовської), Чехії (Масариков університет, Брно), Румунії (Бухарестський університет, Клузький університет імені Бабеша Бойай), Греції (Афінський національний університет, Університет імені Аристотеля у Салоніках) та ін., з якими кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики підтримує постійні наукові контакти.

    Щодо кадрового забезпечення, то, як видається, на даний момент викладацький склад кафедри має оптимальну вікову структуру. Тут працюють як досвідчені, так і молоді викладачі, котрі вже мають досвід навчально-методичної та наукової роботи, здобутий упродовж роботи на кафедрі. Пріоритетом нашої кафедри є збереження її кадрового потенціалу, який склався наразі, адже за останні два роки було скорочено 5 викладачів. Йдеться насамперед про молодих викладачів, перспективних науковців (наприклад, к.філол.н., асистент Ю.О. Письменна, к.філол.н., асистент Н.В. Руда), які повністю відповідають вимогам, що висуваються для обіймання посади доцента, спроможні читати теоретичні і практичні навчальні курси англійською мовою та мають заповнити місця тих членів кафедри, які готуються до отримання наукової пенсії. Кафедра і далі, незважаючи на скрутні економіко-соціальні умови буде опікуватися створенням кадрового резерву класиків та неоелліністів.

    Вимоги нашого часу диктують необхідність залучення до викладання теоретичних дисциплін у галузі лінгвістики, як-от «Загальне мовознавство», «Актуальні проблеми лінгвістики», «Методологія і методика лінгвістичних досліджень» провідних фахівців Інституту мовознавства імені О. Потебні та Інституту української мови НАНУ, а також зарубіжних лекторів у рамках програм British Council, Institute of International Education (Fulbright Scholar Program), IREX (Kiev America House) і т.д.

    Наукова робота

    Наукові дослідження на кафедрі проводяться за такими напрямами:

    1) теоретико-практичні дослідження в галузі антропологічної лінгвістики (зіставна лінгвокультурологія та етнолінгвістика, лінгвістична когнітивістика та комунікативістика (монографії І.О. Голубовської, кандидатські дисертації І. Р. Корольова, Ю. О. Письменної, Н. В. Рудої, В. М. Богуцького, Ю. Заморської, Н. Сав’як, Н. Черненко).

    2) соціолінгвістичний напрямок, започаткований С. В. Семчинським (функціонування української мови за кордоном, проблеми міжмовної інтерференції, мовно-етнічної ідентифікації особи в багатомовному середовищі відповідних регіонів України – доц. В.Ф. Чемес; проблема міжмовної взаємодії як універсального лінгвального феномена: обґрунтування типології взаємодії мов, окреслення шляхів, напрямів та інтенсивності мовних впливів, встановлення типів змін мови-реципієнта під впливом іншої мови, соціомовний статус ідіомів у їх взаємозв’язку і взаємовпливі – доц. С.П. Гриценко).
    3) лінгвоісторіографічний напрям (монографія С. М. Лучканина)

    4) порівняльно-історичні та ностратичні студії (доц. Поліщук, О.Ю. Єрьоміна);

    5) дослідження морфології, синтаксису та концептуарію давньогрецької мови (монографії Л. Л. Звонської, наукові праці доц. О. В. Лазер-Паньків, доц. А.С. Поліщук);

    6) вивчення українського різновиду середньовічної латини XV-XVIІ ст. (дисертації доц. В. М. Миронової, доц. Н. В. Бойко (Корольової), Р. А. Щербини, доц. О. М. Косіцької, доц. О. М. Кощій);

    7) дослідження грекомовної християнської літератури (дисертації доц. О. В. Левка, О. В. Кожушного, А. М. Крокіс);

    8) створення довідкових і мультимовних тематичних лексикографічних праць («Багатомовний юридичний словник-довідник» за ред. І.О. Голубовської та І.Ю. Штиченко – 2012; «Енциклопедичний словник класичних мов» за ред. Л.Л. Звонської – 2015);

    9) неоелліністичні студії (чл.-кор. НАНУ Н.Ф. Клименко, доц. А.О. Савенко, доц. А.А. Столярова, О.О. Тищенко).

    При кафедрі з 2007 р. засновано збірник наукових праць “Studia Linguistica” (свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 13518-2402Р від 09.11.2007), який є науковим фаховим виданням (філологічні науки), затвердженим МОН України і належить до переліку видань, що мають Міжнародний стандартний серійний номер (ISSN). Відповідальний редактор І.О. Голубовська. Здійснено видання 9 випусків. При перерегістрації збірника (2014-2015 рр.) до редколегії було інкорпоровано відомих закордонних вчених ( Є Бартмінський (J. Bartmiński) – Польща; Д. Броджі (G. Brogi); М. Гарзаніті (М. Garzaniti) – Італія; доц. М. А. Деннера (Michael A. Denner), доц. Хуей Чін Чан (Hui Ching Chang) – США з метою подальшою інтеграції цього фахового збірника до міжнародних наукометричних баз.

    Для проведення наукових досліджень залучається весь професорсько-викладацький склад кафедри, аспіранти, студенти старших курсів.

    Головними завданнями в галузі наукової роботи буде підсилення інноваційного міждисциплінарного вектору шляхом кооперації з науковцями історичного факультету, філософського факультету, юридичного факультету, факультету кібернетики, Інституту журналістики, Інституту біології та інших структурних підрозділів Університету, що полягатиме у розробленні спільних наукових проектів, погодженні напрямків і тем наукової роботи, виробленні спільних інтердисциплінарних концепцій на основі опрацювання єдиного теоретико-методологічного підґрунтя, що може надати гарні шанси для перемоги у конкурсах наукових проектів за програмою Горизонт 2020.
    Для пришвидшення інтеграції співробітників кафедри до світової лінгвістичної спільноти передбачається розширення членства у Міжнародних лінгвістичних організаціях (Institute for International Education, International Linguistic Association, International Pragmatics Association), суттєве збільшення кількості публікацій у міжнародних фахових журналах з високим імпакт-фактором; отримання грантів на участь у Міжнародних конференціях; закордонні стажування викладачів різного часового формату, проведення спільних наукових досліджень із науковцями університетів-партнерів. Для цього кожен член кафедри буде заохочуватися до пошуків зарубіжних партнерів, які б спеціалізувалися на суміжній проблематиці та були б зацікавлені у спільних дослідженнях.

    Кафедра буде продовжувати залучати до наукової діяльності перспективну студентську молодь, яка демонструє високий рівень фахової підготовки та інтерес до наукової діяльності.

    Виховна робота кафедри

    Радикальна зміна парадигми вищої освіти, її «економізація» та комерціалізація певним чином вихолощують гуманістичний посил насамперед гуманітарної освіти, маргіналізує все, що не сприяє економічній ефективності, тобто прибутковості. Постструктуралістична ідеологія з її постулатами відносності понять прогресу, справедливості, моралі стає все більш впливовою, що послаблює наші традиційні моральні і духовні цінності. Тому в сучасному, нестабільному, перенасиченому ризиками і загрозами світі, як ніколи раніше, загострюється необхідність виховання у студентів потреби служити загальному благу, керуватися у своїй повсякденній поведінці загальнолюдськими фундаментальними цінностями, на які люди орієнтувалися впродовж тисячоліть. І тут важко переоцінити роль викладача як медіатора між суперечливою реальністю і свідомістю студента, як друга і порадника, як провідника правильних смислів.

    Тому головним завданням кафедри у виховній роботі вважаємо виховання справжніх патріотів України, як б могли акцептувати нові ідеї й візії на основі традиційних українських моральних цінностей і пріоритетів у дусі безсмертного шевченківського «…і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь».

    Перспективи розвитку кафедри.

    Таким чином, до пріоритетних завдань кафедри у майбутньому слід визнати такі:
    • Подальший розвиток науково-методичних основ базових філологічних дисциплін, викладання яких забезпечуються кафедрою та запровадження подальших ефективних спеціалізацій з опертям на потреби професійної підготовки випускника та ефективності його самореалізації у сучасному багатовекторному світі.
    • Підвищення професійного рівня викладачів кафедри у галузі підходів до проблемного викладу матеріалу, орієнтованості на розвиток у студентів креативного мислення; оволодіння викладачами кафедри англійською мовою для забезпечення ефективного читання лекцій і проведення семінарсько-практичних занять.
    • Забезпечення фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін англійськомовними програмами, методичними рекомендаціями, а згодом – англійськомовними посібниками та підручниками.
    • Впровадження нових сучасних форм взаємодії по лінії «викладач – студент» з метою підвищення ефективності навчального процесу і заощадження часу викладача і студента.
    • Налагодження постійного зв‘язку із навчальними, науковими та комерційними організаціями, які б могли виступити потенційними роботодавцями для студентів.
    • Розроблення нових форм проходження асистентської практики магістрів з метою удосконалення практичних навичок викладання та розширення його предметного поля.
    • Продовжити роботу над впровадженням подвійного дипломування магістрів та спільних з провідними світовими вишами програм підготовки докторів філософії за науковими спеціальностями, якими опікується кафедра.
    • Збереження кадрового потенціалу кафедри з огляду на неминучі подальші ротаційні зміни.
    • Запрошення для читання лекцій провідних вітчизняних та зарубіжних вчених у рамках програм British Council, Institute of International Education (Fulbright Scholar Program), IREX (Kiev America House).
    • Подальший розвиток наукових напрямків кафедри в руслі антропологічних настанов сучасного лінгвістичного знання із використанням найновіших досягнень у сфері корпусної лінгвістики, зокрема сучасного програмного забезпечення мовознавчих досліджень.
    • Інтеграція кафедрального фахового збірника “Studia Linguistica” до міжнародних наукометричних баз.
    • Зміцнення наукових зв‘язків із структурними підрозділами НАНУ з метою розроблення спільних наукових проектів у сфері філософії мови, нейролінгвістики, палеолінгвістики, лінгвістики впливу тощо.
    • Заохочення членів кафедри до збільшення кількості публікацій у міжнародних фахових журналах з високим індексом цитування, отримання грантів на участь у Міжнародних конференціях, пошуків можливостей закордонних стажувань.
    • Виховання справжніх патріотів України, достойних членів європейської освітньої та наукової спільнот.
    В англійськомовній версії Wikipedia у рубриці «Higher education in Ukraine» зазначається «Higher education in Ukraine has a long and rich history. Its students, graduates and academics have long been known and appreciated worldwide». – «Вища освіта в Україні має тривалу і багату історію. Українські студенти, випускники та вчені вже давно знані і поціновані в усьому світі». Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики докладе всіх можливих зусиль для продовження і збереження всіх тих традицій вищої освіти, які були закладені століттями її розвитку, при цьому акцептуючи позитивні ідеї і смисли нового часу.

    Обговорено та прийнято за основу рішенням кафедри (витяг із протоколу засідання кафедри № 1 від 29 серпня 2016 р.)

    В.о. завідувача кафедри загального мовознавства,
    класичної філології та неоелліністики проф. І.О. Голубовська

    Категорії: 
  • Вiдбулася офіційна посвята у першокурсники

    В останній день літа у стінах Головного корпусу Університету відбулася урочиста посвята в першокурсники студентів Інституту філології.
    Студентів бакаврату, а цьогоріч таких 563, вітали директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк, ректор Університету акад. Леонід Губерський, завідувачі кафедр, почесні гості та відомі випускники.
    Ректор побажав першокурсникам змістовного життя, активної громадської роботи, наукових і спортивних досягнень.
    На свято було запрошено Київського Патріарха Філарета. «Професія філолога дає вам можливість спілкуватися з усім світом, тому що ви матимете можливість знати усі мови», - звернувся Святійший до студентства та побажав любові і миру. Філарет освятив святою водою присутніх і благословив на хороший навчальний рік.
    Музичну частину програми посвяти забезпечили учасники фольклорного ансамблю «Роксоланія», які заспівали присутнім кілька народних пісень.

    Категорії: 
  • Професора Георгія Крючкова нагороджено Орденом «Академічні пальми»

    7 липня завідувача кафедри французької філології проф. Георгія Крючкова було нагороджено Орденом «Академічні пальми». Така нагорода у Франції вручається діячам освіти і культури за внесок у розвиток французької мови і культури у країні та за її межами. Історія ж Ордену почалася у 1808 році із затвердження імператором Наполеоном І.

    На церемонії нагородження у Резиденції посла Франції були присутні: проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, заступник директора з навчально-методичної роботи та міжнародних зв’язків Інституту філології доц. Сергій Скрильник, представники кафедри французької філології та інший навчальних закладів України.

    Орден Георгію Крючкову вручала посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. Вона подякувала професору за його внесок у науку та освіту.
    Вітаємо нашого професора, Заслуженого працівника освіти України з такою нагородою! І зичимо подальшого визнання!

    Категорії: 
  • Нова спеціальність в Інституті філології

    В Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрито нову спеціальність, яка передбачає поглиблену підготовку вчителя української мови і літератури та іноземної мови (за освітніми ступенями «Бакалавр» та «Магістр»).

  • Визначено трьох студентів, які отримуватимуть іменні стипендії

    На засіданні Вченої ради Інституту філології 30 червня було визначено студентів, які отримуватимуть іменні стипендії у першому семестрі 2016-2017 н.р.

    Гуменюк Оксана (3 курс,фольклористика, українська мова і література та іноземна мова) - Урядова академічна стипендія імені М.С. Грушевського

    Олійник Андрій (4 курс, переклад з англійської) - стипендія Вченої ради університету імені М.К. Зерова

    Дума Єгор (3 курс, японська мова, література та переклад) - стипендія пам'яті Святослава Горбенка

    Ці студенти показали високі досягнення у навчанні, були активними у науковій та громадській діяльності.
    Вітаємо та бажаємо не зупинятися на досягнутому!

  • Інфографіка про розподіл стипендій

    Згідно статті 62 Закону України "Про вищу освіту" відбудеться перерахування стипендій

    Категорії: 
  • Відкриття виставки Відани Блонської

    Відкриття виставки Відани Блонської у Мистецькій залі Інституту філології.
    Відана - магістрантка "літературної творчості" вразила своїми художніми роботами. На відкриття виставки завітали поети, теж випускники "літературної творчості": Олена Герасим'юк та Ігор Астапенко, книги яких ілюструвала Відана.
    Запрошуємо усіх на виставку "Іnnocent", яка діятиме в 63 аудиторії з 26 трвня до 3 червня.

    Фото - Сергій Терещенко

    Категорії: 
  • Презентація "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою: анонс

    25 травня о 16:00 в актовій залі Інституту філології відбудеться презентація перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос італійською мовою.

    Додані файли: 
  • Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

    19–20 травня 2016 р. у стінах Інституту філології відбулася ІІ Міжнародна конференція з історії арабської літератури – ICHAL (International Conference on the History of Arabic Literature). Цього разу захід відвідали дослідники з Болгарії, Грузії, Єгипту, Катару, Польщі, Румунії, Сербії та Туреччини. Україну представляли науковці з КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

    Пленарне засідання 19 травня відкрив проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, котрий урочисто привітав учасників конференції. Свою доповідь на пленарному засіданні презентував проф. Ґеорґе Ґріґоре – науковець, перекладач, президент Міжнародної асоціації арабської діалектології (International Association of Arabic Dialectology) з Бухарестського університету, Румунія. Дослідник розповів про значення збірки «Каліла і Дімна» – арабської адаптації «Панчатантри»; наголосив на її ролі в формуванні фольклору та національних літератур народів світу, детально зупинився на історії перекладів тексту. Доповідь румунського професора поклала початок жвавій науковій дискусії, що продовжилась і після завершення пленарного засідання.

    По закінченню урочистої частини почесні гості мали змогу познайомитися ближче за перервою на каву та чай. Учасники конференції відзначили старання студентів-волонтерів кафедри Близького Сходу, котрі зголосилися допомогти в організації заходу. Для деяких зарубіжних науковців це вже не перше знайомство з Інститутом філології, відтак особливо приємно було спостерігати за радістю гостей від повернення і спілкування з давніми українськими друзями.

    Після перерви розпочалася робота у секціях. У перший день конференції доповіді виголосили українські сходознавці Ю. Кочубей, В. Рибалкін, О. Хамрай, Ю. Петрова, І. Логвінов, І. Сівков, М. Бастун, С. Рибалкін, Л. Мурадян; вчені з Катару – Х. Абдессалям, А. Бельабед; Польщі – М. Левіцька, М. Кубарек, Дж. Адаму; Грузії – Н. Долідзе, Н. Ежібадзе; Єгипту – С. Мунді. У своїх виступах вчені висвітлили широке коло літературознавчих питань, присвячених історії арабської літератури, проблемам перекладу художніх творів (зокрема українською мовою), місцю арабської літератури на світовій арені тощо. У багатьох виступах літературознавча дискусія поєднувалася з мовознавчою та історичною: до питань діалектології та національної ідентичності звернулася Н. Ежібадзе; С. Мунді присвятив доповідь автобіографії як жанру та її ролі в арабському світі. М. Левіцька розглянула в історичному аспекті творчість філософа-модерніста Хейруддіна ат-Тунісі; Н. Долідзе торкнулася проблеми літературно-культурного оновлення на прикладі впливу традиційного жанру маками на авторів сучасних єгипетських бестселерів.

    Перший день конференції завершився екскурсією містом та дружньою вечерею.
    На другий день, 20 травня, продовжилася робота за секціями. Свої виступи презентували Б. Райханова (Болгарія); Я. Аджат (Туреччина); Д. Джорджевіч (Сербія); Ш. Йонете (Румунія); Т. Маленька, О. Хоміцька, І. Субота, З. Алієва, С. Трош, Б. Горват, А. Анісімов (Україна); М. Абделлагі, М. Аль-Хамад, М. Буреййік (Катар).

    По завершенню роботи секцій учасники в рамках круглого столу обговорили проблеми перекладу арабської літератури мовами світу. Кожен розповів про історію перекладів арабських художніх текстів на батьківщині та поділився особистим досвідом у цій сфері.
    Основний зміст доповідей висвітлено в збірнику тез арабською та англійською мовами.

    Заходи на кшталт ICHAL – опора української арабістики. Це – можливість згуртуватися як літературознавцям, так і більш широкому колу спеціалістів, зацікавлених проблемами арабського світу. Крім того, конференція – це унікальна нагода для молодого покоління студентів-сходознавців познайомитися з корифеями світової та вітчизняної арабістики; і, що найголовніше, обговорити з ними свої наукові плани та професійні перспективи. Вже сьогодні студенти кафедри Близького Сходу проходять стажування в Єгипті, Катарі, Йорданії – перелік можливостей з кожним роком розширюється.

    Текст - Сергій Рибалкін,
    аспірант кафедри Близького Сходу

    Фото - Валерій Попов

  • Всесвітній День еллінофонії в Інституті філології

    Всесвітній День еллінофонії
    Уряд Греції прийняв рішення щороку 20 травня святкувати Всесвітній день еллінофонії. Зокрема, таку пропозицію про свято було надіслано в Юнеско.
    20 травня є символічною датою, адже цього дня 325 р. н.е. розпочався Вселенський Нікейський собор, на якому було затверджено Символ віри - одну з найважливіших догм християнства, що знаменувала початок нового етапу європейської традиції.
    Цьогоріч кафедра елліністики приєдналася до цієї прекрасної ініціативи та провела круглий стіл та одночасно день відкритих дверей, подискутувавши про мовну строкатість світу, чинники, що сприяють або гальмують розвиток мов, і, звісно, становище грецької мови.
    Зустріч відвідали аташе з питань культури Посольства Греції в Україні п. А.Калогноміс, студенти, що вивчають новогрецьку мову в КНУ та КНЛУ, члени грецьких товариств м.Києва, представники спеціалізованої сш№94 "Еллада".
    Під час свого виступу п. А.Калогноміс зосередив увагу на символізмі дати. Крім згаданого Нікейського собору 20 травня вважається днем народження Сократа, відтак дата поєднує античну та візантійську традицію. Але як вони долучаються до сьогодення грецької мови та культури? Це питання в багатьох аспектах лишається відкритим, тож відповіді на нього і варто шукати на таких заходах, як День еллінофонії. Сьогодення багатьох мов не є безхмарним; під впливом міжнародних мов зменшується кількість їхніх носіїв, через комп’ютеризацію змінюються умови, форми та можливості мовної комунікації, однак це варто сприймати як стимули до пошуку нового, який зазвичай є одним з аспектів людського самопізнання.
    У своєму виступі на проблемі зв’язку культур через процес взаємодії мов зупинилась І.В. Титаренко. На багатьох явищах слов’янської культури лежить печатка "еллінізму" (ελληνισμός) як певного духовного орієнтиру. Зокрема, оповідачка розглянула приклади "грецького чуття світу" в поезії О.Мандельштама.
    А.О. Савенко розглянув питання залежності множини інтерпретацій поетичного тексту від особливостей його мови. На прикладі поезії К.Кавафіса (вірш "Чекаючи на варварів") він продемонстрував можливість діаметрально протилежного тлумачення твору, що залежить від ідеологічної стосовно явищ культури позиції його читача.
    А.А.Столярова присвятила свій виступ процесам поповнення лексичного складу новогрецької мови.

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото - Сергій Терещенко

Сторінки

Subscribe to ІФ