ІФ

  • Українська і грузинська “Мова неба”: презентація альманаху

    Дві мови, дві культури, одна обкладинка. 27 вересня в Інституті філології відбулася презентація літературного альманаху “Мова неба”. До нього увійшли поезія і проза 25 авторів, серед яких студенти і випускники Інституту філології, чия творчість перекладена письменниками Грузії та викладачами Тбіліського університету. Серед авторів альманаху уже відомі в українській літературі автори: Олеся Мамчич, Людмила Дядченко, Олена Герасим’юк, Дарина Гладун, Ігор Астапенко, Тетяна Винник, Єлизавета Жарікова та інші менш відомі, але не менш талановиті автори.

    Ідея проекту виникла весною 2014 року, коли колеги з Інституту україністики Тбіліського університету приїхали на конференцію до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. На початку березня країна ще не відійшла від революційного шоку. Тож, зрозуміло, що тема Майдану також представлена в альманасі.

    Різноманіття тем і стилів в альманасі було доповнено світлинами фотографів Гурама Цібахашвілі та Олега Жарія .

    Над проектом працювали кілька перекладачів, троє упорядників, і як результат маємо міжкультурний мистецький проект. Альманах же відбувся завдяки авторам проекту проф. Отар Баканідзе (директор Інституту україністики Тбіліського університету) та проф. Людмили Грицик (завідувач кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості).

    Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк від імені Ректора КНУ вручив Іване Мчеделадзе подяки за співпрацю між двома науково-освітніми установами. Іване Мчеделадзе , який виступив координатором літературного проекту “Мова неба”, розказав про роботу над текстами, про перекладачів, які послуговувалися навіть старогрузинською лексикою. Він зачитав переклади деяких віршів присутніх на презентації авторів. Звучання українських текстів в грузинських перекладах нагадувало пісню.

    На презентацію альманаху прийшли Голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко та письменник, головний редактор газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко. Гості згадували історію літературних взаємин України і Грузії протягом століть. Українсько-грузинська «Мова неба» - це ще один мистецький результат міжнародної співпраці.

    Дорошенко Каріна
    фото - Валерій Попов

  • Університет Туреччини подарував підручники кафедрі тюркології

    Турецький університет Yunus Emre подарував кафедрі тюркології Інституту філології посібники для вивчення турецької мови.
    Тепер студенти мають підручники шести мовних рівнів від А1 до С2. Навчальний сет складається з підручника, робочого зошит та аудіодиск.

    Категорії: 
  • Місце КНУ в світових рейтингах

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка увійшов до одного з найвпливовіших рейтингів світу – Times Higher Education World University Rankings 2016‑2017 (https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2017/worl...).

    21 вересня 2016 року опубліковано рейтинг 980 найкращих університетів з 79 країн світу, складений за допомогою незалежної аудиторської компанії на замовлення лондонського тижневика Times Higher Education. Оцінювання університетів відбувалось за 13 показниками ефективності у 5 сферах (навчальний процес, дослідницький процес, аналіз цитування за Scopus, міжнародна співпраця, фінансування промисловістю досліджень). Вперше цього року, для того, щоб краще дослідити наукову продуктивність у галузях мистецтва та гуманітарних наук, в яких спостерігається низький індекс цитування за статтями у наукових журналах, було проаналізовано індекс цитування понад півмільйона книг і глав книг.

    Цього року до рейтингу THE на позиції 801+ увійшло 4 внз з нашої країни:
    · Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    · Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    · Національний університет «Львівська політехніка»
    · Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Результати Times Higher Education World University Rankings публікуються щорічно з 2010 року. Вперше українські університети потрапили до нього ще минулого року. Тоді нашу країну на 601-800 позиціях представили Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Загалом було проаналізовано 800 університетів з 70 країн світу.

    Категорії: 
  • Зустріч із військовими у День миру

    У Міжнародний день миру в Інституті філології відбулася зустріч із ветеранами АТО.

    З ініціативи кафедри тюркології було запрошено представників ГО «Рада ветеранів АТО Дніпровського району». Військові, які воювали в складі ЗСУ і Нацгвардії, після демобілізації об’єдналися задля підтримки, розуміння і спілкування.

    У 2014 році військові побували у Маріуполі, Попасній та інших гарячих точках. Один із присутніх ветеранів Володимир Сергієвський - старший навідник ЗСУ, родом з Луганщини і на війні йому доводилося воювати зовсім поряд з малою батьківщиною. Володимир народжений вже в державі Україна (1993 рік), служив в українській армії і порівняв країну з матір’ю: «Ми любимо маму, то не знаю, як інакше можна ставитися до країни, якій ти присягав на вірність».

    Чоловіки прийшли на зустріч у формі, на якій виблискували медалі. Однак нагороди державного значення для вояків – рідкість. Різноманітні волонтерські організації дають медалі і грамоти та працюють над тим, щоби достукатися до вищого керівництва, акцентувати на досягненнях військового, або ж, як мінімум, допомогти в отриманні статусу учасника бойових дій.

    Запрошених військових прийшов привітати Голова Ради ветеранів Інституту філології Сергій Янчук. Він розповів бійцям про наших студентів-добровольців, про загиблого Святослава Горбенка, про вишколи і плани розвитку військової освіти в школах.

    Тільки з початком війни ми почали замислюватися над глибиною поняття «мир». І завдячуючи військовим, ми маємо мирне небо на більшій частині України. Але не забуваймо тих, хто даруємо нам щодня спокій і свободу. Не будьмо байдужими!

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч першокурсників із проректором В'ячеславом Шамраєм

    У "Дні Університету", які проводятья цього тижня, відбулася зустріч проректора з науково-педагогічної роботи В'ячеслава Шамрая з першокурсниками Інституту філології. Тема зустрічі - права студентів.

    Фото - Максим Дмитров

    Категорії: 
  • Відбулася презентація органів студентського самоврядування

    У понеділок в актовій залі Інституту філології відбулася презентація органів студентського самоврядування. Представили очільників заступники директора Святослав Шевель (виховна робота) та Сергій Скрильник (науково-методична робота).

    Голова Студентського парламенту Інституту філології Анатасія Кікоть розказала про роботу парламенту і познайомила першокурсників із представниками таких відділів: культурно-мистецький, інформаційний, освітній, соціальний. Активісти парламенту запрошують студентів до активної співпраці. Уже в середу, 7 вересня, відбудуться збори культурно-мистецького відділу, куди запрошуються всі охочі.

    Голова профбюро Інституту філології Юлія Копейко розповіла про специфіку роботи цієї структури, про матеріальну допомогу, профілакторії, проїзні.

    Заступник голови Студентського парламенту університету Станіслав Гречка наголосив, що органи самоврядування покликані бути контактом студента з адміністрацією і займаються різновекторними справами, зокрема, і гуртожитками.

    До слова запросили представника соціального департаменту СПУ Руслану Цегельську, від якої студенти дізналися про напрями діяльності департаменту. А це: допомога дитячим будинкам, популяризація спорту, допомога безпритульним тваринам, екологія, допомога студентам, а також підрозділ - Координаційна рада КНУ, що допомагає нашим студентам, які воюють в АТО.

    На завершення першокурсникам анонсували проведення Днів Університету , Дня першокурсника, фестиваль Best KNU fest, та інші вечіркі і свята у вересні.
    Більше інформації у 13 аудиторії (Студентському парламенті Інституту філології) та в 100 аудиторії (Студентське профбюро).

    Долучайтеся, співпрацюйте, бо насичене студентське життя залежить саме від вас!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Маргарита Ізотова

    Категорії: 
  • Оновлена програма розвитку кафедри стилістики та мовної комунікації ІФ

    П Р О Г Р А М А Р О З В И Т К У
    кафедри стилістики та мовної комунікації Інституту філології
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    на 2016-2021 рр.

    1. Обґрунтування необхідності створення програми

    Кафедра стилістики та мовної комунікації Інституту філології створена в червні 2016 року внаслідок реорганізації та об’єднання кафедр історії та стилістики української мови й кафедри української філології для неспеціальних факультетів Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Університетський статус кафедри – випускова, що розробляє та забезпечує науково-методологічні й навчально-методичні засади сучасної лінгвістичної освіти для підготовки бакалаврів, магістрів філології, спеціалістів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів філологічних наук (докторів філософії).

    Інший напрямок діяльності кафедри – розробка та впровадження в навчальний процес університетської підготовки фахівців різних спеціальностей, інноваційних програм із функціональної та комунікативної лінгвістики, які дозволять сформувати в майбутніх фахівців відповідні суспільним і фаховим потребам лінгвістичні компетенції.

    Предметність пізнавально-дидактичних і дослідницьких завдань кафедри полягає в аналізі, науковому представленні та формуванні лінгвістичних компетентностей у філологів / випускників інших спеціальностей щодо стану і статусу української літературної мови як державної, її суспільних функцій, стилістичного ресурсу й потенціалу в мовній комунікації, комунікативних стратегій і тактик, здатності бути інтелектуальним інструментом в ефективній структурації наукової свідомості.

    Назва, статус і перспективні напрямки роботи кафедри об’єктивовані сучасними суспільними вимогами до університетської освіти, тенденціями розвитку лінгвістичного знання, а також досвідом викладання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка інноваційного мовознавства, що спирається на функціональну стилістику, впровадженням нових для університетської освіти спеціалізацій із медіалінвгістики та лінгвістичної експертизи.

    У модерному світі, де глобальний інформаційний простір визначає конкурентність знань та університетів як інституціональних центрів сучасних держав, мовна комунікація є індикатором цієї конкурентності. Кафедрі стилістики та мовної комунікації надається, отже, особлива функція – титульного представлення ресурсу та можливостей українського мовознавства ефективно працювати у висококонкурентному середовищі світових університетів та відповідних університетських структур.

    Назва кафедри й визначені в її номінації напрямки роботи корелюють із аналогічними в інших світових рейтингових університетах, що дозволяє твердити про сучасність й академічну перспективність кафедри стилістики та мовної комунікації. Так, у Кембріджському університеті (Великобританія) дослідницька діяльність і відповідна фахова підготовка студентів об’єднуються пошуковою темою «Language Communication and Comprehension», що дисциплінарно представлено в еволюції, соціальних, культурних і філософських перспективах мовної комунікації, циклі дисциплін із комунікативної лінгвістики та ін. У Стенфордському університеті (США) кафедра комунікації пропонує студентам широкий спектр дисциплін із функціонального ресурсу мови в суспільстві (від номінації «Мова в суспільстві» – до поглибленого аспектного вивчення стилістичної семантики і прагматики, соціолінгвістики, психолінгвістики та ін.). Департамент лінгвістики Чиказького університету (США) пропонує для академічних студій спеціалізації «Department of Cinema and Media Studies» цикл дисциплін, що формують комунікативну компетенцію сучасного освіченого фахівця, зокрема «Мову культури», «Мову культури і мислення», «Соціолінгвістику», «Психолінгвістику» та ін.
    В Оксфордському університеті (Великобританія) центр «Philosophy and Modern Languages» зосереджений на вивченні найбільш важливих проблем функціонування мови та ідей, із особливою увагою до стилістики, термінології та мовних стратегій в аспекті їх комунікативного потенціалу («It develops attention to stylistic and terminological detail and rhetorical strategies…»).

    Комунікативний ресурс мови, визначений її стилістичним потенціалом, опрацьовується в академічних програмах Массачусетського технологічного інституту («Linguistics and philosophy», «Comparative media studies»), Бостонського університету, де в «College of Communication» існують освітні програми «Communication studies», «Mass Communication and law» та ін.

    Департаменти, кафедри, освітні програми, номінація і предметність яких корелює з кафедрою стилістики та мовної комунікації Київського національного університету імені Тараса Шевченка, успішно функціонують практично в усіх рейтингових університетах світу. Так, University College London – Великобританія (за рейтингом QS World University Rankings посідає 7 місце у світі у 2016 р. та 2 місце в Європі й Великобританії) має центр «Culture, communication and media» й відповідну програму «Applied Linguistics», Victoria University of Wellington – Нова Зеландія (229 у світовому рейтингу) її California University of Pennsylvania у спеціальних циклах викладання зосереджують увагу на комунікативному ресурсі мови в дисциплінах медіалінгвістики та юрислінгвістки. Один із найпрестижніших Nottingham Trent University (Великобританія) пропонує окремий бакалаврський набір на спеціальність «Linguistics and Media», один із найбільших у Швеції Umea University в департаменті дослідження мов пропонує курс «Юридична лінгвістика», так само University of York (Канада) має окрему магістерську програму з юридичної мови.

    Hofstra University (США), що посідає 418 місце у рейтингу Forbs, з ендавментом у 412 млн. дол. і престижністю, визначеною місцем президентських дебатів у 2008 і 2012 рр., має окрему університетську структуру «The Institute for Forensic Linguistics, Threat Assessment, and Strategic Analysis at Hofstra University» й окрему магістерську програму з юрислінгвістики. Аналогічні магістерські програми з юрислінгвістики мають Aston University (Великобританія), Cardif University (Великобританія) й інші світові університети.
    Тенденції розвитку університетського мовознавства у слов’янському освітньому просторі узгоджуються зі світовими. Так, у Санкт-Петербурзькому державному університеті і Пермському державному університеті потужно працюють кафедри мовленнєвої комунікації, що зосереджені на проблемах медіалінгвістики. В Московському державному лінгвістичному університеті є кафедра лінгвістики та професійної комунікації у галузі медіатехнологій, в Омському державному університеті – кафедра стилістики і мови масових комунікацій, а в Далекосхідному федеральному університеті (ДВФУ) – кафедра лінгвістики і міжкультурної комунікації. У Сибірському федеральному університеті окремою структурою є Інститут філології та мовної комунікації, а у Вроцлавському університеті (Польща) на філологічному факультеті вивчають соціальні комунікації з циклом лінгвістичних дисциплін та ін.

    Таким чином, освітня та наукова перспектива кафедри стилістики й мовної комунікації Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка визначена актуальними тенденціями розвитку університетських знань у світі, необхідністю створення та впровадження інтегрованих в академічний простір провідних університетів світу інноваційних програм, навчальних практик і наукових досліджень, формування фахових спеціалізацій, що є релевантними потребам сучасного суспільства, забезпечення студентоцентричних принципів навчальної та дослідницької роботи.

    2. Прогноз тенденцій розвитку кафедри

    Кафедра стилістики та мовної комунікації як інноваційний підрозділ у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка вибудовує академічну стратегію відповідно до завдань, визначених державним статусом української мови, її комунікативним потенціалом у суспільстві, потребою у відповідності до освітніх і наукових фахових напрямків роботи викладачів законодавчим засадам Української держави, Закону України «Про вищу освіту», Статуту Університету та державної комплексної програми розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2015-2022 рр.

    Пріоритетність напрямків роботи кафедри будуватиметься на академічній традиції філологічної освіти, інтегрованій у світовий університетський простір, зокрема передбачається:
    - розробити та запропонувати для впровадження комплексну Концепцію викладання української мови в Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    - науково обґрунтувати й активізувати практичну роботу над впровадженням в університеті нових спеціалізацій і магістерських програм для філологів з юрислінгвістики, лінгвістичної експертизи, політичної лінгвістики, бізнес-лінгвістики, що скорелює поступальний розвиток університетського мовознавства з програмами підготовки у провідних університетах світу, а також забезпечить українське суспільство необхідними фахівцями з мовної комунікації;
    - підготувати навчальні плани, програми, науково-методичну літературу з відповідних спеціалізацій;
    - розробити і впровадити в навчальний процес принципово нові програми з викладання української мови на непрофільних факультетах, де комунікативні компетенції спиратимуться на знання природи, структури і функцій наукової української мови, її жанрову диференціацію та фахову термінологію;
    - продовжити роботу над виданням і представленням у нових науковометричних світових базах наукового збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що входить до міжнародних наукових баз РІНЦ та ResearchBib;
    - створити наукову проблемну студентську групу для роботи над новими словами та фразеологізмами в українських медіа, їх лексикографічним представленням із метою аналізу сучасних тенденцій розвитку української літературної мови;
    - підвищувати науковий рівень викладачів кафедри відповідно до визначених стандартів і кваліфікаційних критеріїв системі атестації науково-педагогічних кадрів України;
    - об’єднати студентів різних спеціальностей і факультетів навколо підготовки і проведення щорічного фестивалю української мови «Style-m-k-FEST» з метою інтеграції академічного знання про мову з культурними та комунікативними запитами сучасної молоді.

    3. Концепція розвитку кафедри

    3.1. Орієнтири концепції

    Принципи та орієнтири Концепції розвитку кафедри стилістики та мовної комунікації Київського національного університету імені Тараса Шевченка визначаються пріоритетними напрямками цього структурного підрозділу. Напрямки роботи зорієнтовані на створення модерної ефективної стратегії змін в освіті, що визначає конкурентну якість освітніх послуг. Синтез традиційних університетських підходів до освіти та інноваційного знання, методів, програм і спеціалізацій формує зміст гуманітарної підготовки фахівців нашого часу й організації освітнього процесу.
    Завдання кафедри стилістики та мовної комунікації полягають у:
    - підготовці сучасних висококваліфікованих філологів, які здобувають фундаментальну університетську освіту й відповідну спеціалізацію, що поєднуються зі здатністю творчо мислити, сприймати й використовувати інноваційне знання, мати фахові здібності та навички, що задовольняють суспільні потреби;
    - лінгвістичному забезпеченні знань про комунікативний потенціал мови, її функціональний ресурс, здатність бути ефективним інструментом наукової свідомості у майбутніх фахівців різних спеціальностей.

    Орієнтири концепції розвитку кафедри стилістики та мовної комунікації узгоджуються зі стратегічними завданнями, які передбачають системну роботу над інноваційним знанням зі створення актуальної для університету Концепції викладання української мови; інтеграції лінгвістичної освіти та її спеціалізованих напрямків у міжнародний освітній простір; впровадження нових програм і принципів підготовки філологів, а також студентів непрофільних факультетів; зосередженості колективу кафедри на розробці актуальної лінгвістичної проблематики; розширенні міжнародних фахових зв’язків – активної участі у спільних освітніх і наукових проектах, публікаціях, з’їздах, симпозіумах і конференціях, участі у професійному університетському обміні викладачами та інших формах фахового університетського спілкування.

    Особлива увага в орієнтирах концепції надається міжнародним публікаціям членів кафедри, їх участі у грантових проектах, дослідницьких групах із міжнародним статусом, що розробляють важливі для України та світового співтовариства фахові проблеми.

    Водночас орієнтиром кафедри є подальша апробація наукового періодичного збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» в міжнародних науковометричних базах і розширення кола зарубіжних фахівців, які публікуються в ньому.

    3.2. Обґрунтування концептуальної ідеї розвитку кафедри

    Концептуальна ідея кафедри визначена її предметністю, завданнями та місцем у структурі університету: кафедра працює як навчальний та науково-дослідницький підрозділ університету над забезпеченням сучасної лінгвістичної підготовки філологів і фахівців інших факультетів університету. Орієнтиром у роботі кафедри є зосередженість на інноваційному знанні, міжнародній представленості результатів наукової роботи, що забезпечить входження університету до світових рейтингів і сприятиме піднесенню статусу української науки і культури.

    Робота кафедри має комплексний характер, де інтегровані навчально-виробнича та науково-дослідницька діяльність, кадровий резерв кафедри формується за рахунок підготовки кандидатів і докторів наук через аспірантуру й докторантуру.

    4. Призначення, мета і завдання кафедри

    Кафедра стилістики та мовної комунікації є випусковою для бакалаврів спеціальності «Українська мова та література, іноземна мова», магістрів освітніх програм «Лінгвістика в суспільній комунікації: українська та іноземна мови»», «Українські філологічні студії: українська мова та література», а також кандидатів наук (докторів філософії), докторів наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. Відтак, мета й завдання кафедри визначені систематичною науковою та навчально-методичною роботою, зорієнтованою на міжнародний досвід у впровадженні модерних підходів до сучасної лінгвістики. Потенціал кафедри скорегований відповідно до її завдань – роботою в аудиторії майбутніх мовознавців, а також викладанням української мови в аудиторіях непрофільних факультетів.

    Спеціальні завдання кафедри визначені можливостями колективу кафедри викладати студентам інших країн іноземними мовами (англійською, слов’янськими), необхідною розробкою для таких цілей спеціальних дидактичних матеріалів.

    5. Пріоритетні напрямки роботи кафедри

    Відповідно до визначених завдань кафедри, пріоритетними напрямками наукової, навчальної та навчально-методичної роботи залишаються забезпечення високої якості освіти, інноваційна зорієнтованість науково-дослідницьких робіт, висока фахова підготовка та перепідготовка професорсько-викладацького складу, системна навчальна і виховна роботи зі студентами, участь у міжнародних наукових проектах, конференціях, симпозіумах, дослідницька робота у студентських гуртках, проблемних групах, інших формах наукової та виховної роботи зі студентами.

    Освітня та науково-дослідницька стратегія розвитку кафедри на 2016-2021 рр. вибудовуватиметься як студентоцентрична і передбачатиме переорієнтацію на сучасні суспільні запити студентства, а отже, принципову зміну методологічної та методичної парадигми університетського викладання дисциплін мовознавчого циклу, де:
    - дидактика статики, пасивного засвоєння вже відомого, апробованого лінгвістичного знання змінюється на дидактику активного, інноваційно зорієнтованого знання, що формує творчі навички, самостійну роботу студента з фаховим матеріалом;

    - дидактика абсолютизації традиції, незмінності світоглядних, етичних і фахових орієнтирів змінюється
    на
    дидактику еволюції традиції, гармонізації світогляду з тенденціями інтелектуального розвитку модерного світу;

    - дидактика самодостатності фахового знання у студентській аудиторії змінюється
    на
    дидактику публічної оцінки, рейтингу критичного аналізу запропонованого викладачами матеріалу як відповідного сучасним тенденціям розвитку науки;

    - дидактика локального виміру якості фахової освіти змінюється
    на
    дидактику універсальних, міжнародних критеріїв оцінки знань і суспільних сфер їх застосування, що дозволить університетським мовознавцям набути нових модерних конкурентних характеристик;

    - дидактика зосередженості на індивідуальних, переважно викладацьких наукових проектах змінюється
    на
    дидактику колективного наукового пошуку, з обов’язковим залученням до перспективних проектів студентів, аспірантів, міждисциплінарного фахового потенціалу науковців університету та НАН України.

    6. Основні механізми реалізації Програми розвитку кафедри

    6.1. Організація навчального процесу та методичне забезпечення дисциплін кафедри в умовах створення загальноєвропейського освітнього порталу
    Визначена Статутом університету головна мета освітньої діяльності кафедри – підготовка конкурентоспроможних фахівців, які здобули необхідні знання та навички відповідно до загальнодержавних і міжнародних критеріїв та стандартів університетської освіти.
    Комплексний характер діяльності кафедри потребує від викладачів забезпечення високого науково-теоретичного, методичного та фахового рівня роботи в аудиторії, що водночас спирається на інноваційні підходи в сучасній дидактиці вищої школи.

    Основними механізмами реалізації програми розвитку кафедри є:
    - інтеграція до європейської освітньої моделі, врахування досвіду, практик і стандартів європейського освітнього простору;
    - поглиблення зв’язку теоретичної освіти з практикою, орієнтацією на комунікативні потреби суспільства, запити роботодавців;
    - застосування у процесі навчання нових методик підготовки, інтерактивних принципів викладання, тестування, що дозволить більш ефективно працювати у студентській аудиторії;
    - створення на кафедрі робочих груп із моніторингу і вдосконалення навчальних дисциплін;
    - підготовка нових підручників і посібників із дисциплін кафедри;
    - розробка та видання навчально-методичної літератури з дисциплін кафедри для самостійної роботи студентів;
    - активізація ефективного зв’язку з випускниками кафедри з метою вдосконалення освітнього процесу;
    - розвиток сайту кафедри як інноваційного інформаційного джерела про кафедру, її викладачів, освітню та наукову діяльність колективу;
    - вдосконалення консультаційної та індивідуально-методичної роботи: стажування, наукове консультування, взаємовідвідування та контрольне відвідування, відкриті заняття;
    - активізація в навчальному процесі різного типу практик, гурткової роботи, що підвищують професійну підготовку фахівців;
    - системного кваліфікованого керівництва курсовими, бакалаврськими, магістерськими програмами.

    6.2. Організація науково-дослідницького процесу

    Науково-дослідницька робота кафедра вибудовується на принципах науково-дослідницької роботи університету. Перспектива діяльності кафедри в науково-дослідницькій роботі здійснюватиметься у таких напрямках:
    - визначення, формулювання та розробка нових напрямків мовознавчої науки, її актуальних проблем і дискусійних питань;
    - координація перспективної тематики і проблематики в лінгвістиці з інститутами НАН України, зарубіжними та українськими університетами;
    - розширення наукових контактів і спільної дослідницької роботи в галузі міждисциплінарного наукового знання;
    - актуалізація публікацій у міжнародних науковометричних виданнях;
    - підготовка та публікація видань книжкового типу з актуальних проблем мовознавства;
    - підвищення вимогливості до керівників аспірантів і докторантів у формулюванні тем, якості та строках захисту дисертацій;
    - сприяння впровадженню наукових результатів в освітній процес;
    - розвиток кадрового потенціалу кафедри.

    Наукова та виховна робота зі студентами

    Мета і завдання наукової та виховної роботи кафедри зі студентами полягає у формуванні гармонійної особистості фахівця-філолога, науковця, громадянина України, в якому поєднуються глибокі знання, національна свідомість, духовність і культура.
    Для досягнення поставленої мети кафедрою передбачається системна робота в напрямках:
    - активної взаємодії з органами студентського самоврядування, зокрема студентським парламентом, профкомом, науковим товариством студентів і аспірантів;
    - активізації роботи кураторів, керівників гуртків і практик;
    - підтримка й заохочення студентів до наукової роботи, участі в олімпіадах, конкурсах, підготовці ювілейних дат та ін.;
    - активізація виховної роботи в академічних групах, гуртожитку, під час виїзних практик, екскурсій та ін., виховання громадянської свідомості в міжособистісному спілкуванні між викладачами і студентами.

    Міжнародні та міжвузівські зв’язки кафедри

    Кафедра стилістики та мовної комунікації Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розширюватиме, поглиблюватиме і встановлюватиме нові міжнародні та міжвузівські зв’язки, враховуючи світову наукову й культурну перспективу сучасного мовознавства, піднесення статусу університету та кафедри у міжнародній науковій комунікації.

    Плідна постійна співпраця кафедри в міжнародних наукових структурах й організаціях, таких як Міжнародний комітет славістів, Дні української науки в Македонії, конференції регулярного циклу в Польщі, Македонії, Білорусії, Південної Кореї, інших країн має набути в діяльності кафедри нових вимірів.

    Як співорганізатор та учасник міжнародного з’їзду славістів (Сербія, 2017 р.), кафедра розвиватиме наукові зв’язки в різних формах наукового співробітництва з мовознавцями-славістами Європи й інших країн світу: передбачаються публікації кафедри в європейських та американських фахових виданнях, що входять до світових науковометричних баз даних; організаційна і фахова робота авторитетних зарубіжних вчених у складі редакційної колегії наукового періодичного збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що входить до науковометричних баз РИНЦ, ResearchBib; спільні наукові публікації, міжнародні проекти, конференції, наукове рецензування зарубіжних видань, участь у роботі редакційних колегій зарубіжних науковометричних видань та ін.

    Кафедра розвиватиме міжнародні наукові зв’язки в аспекті підготовки україністів-мовознавців для зарубіжних країн, поглиблюватиме наукову інтеграцію через різні форми викладання фахових дисциплін у західних університетах, викладання профільних для кафедри дисциплін зарубіжними викладачами студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також обміну студентами та аспірантами.

    Мета і завдання міжнародної співпраці кафедри – піднесення фахового авторитету філологів, статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка серед світової спільноти.

    6.3. Підготовка професорсько-викладацького складу

    Станом на серпень 2016 р. на кафедрі стилістики та мовної комунікації працює 16 штатних викладачів. Штатних ставок – 16. З них докторів наук – 2: Шевченко Л.І., Климентова О.В. Вчене звання професора має Шевченко Л.І. Наукові ступені кандидата наук і вчене звання доцента мають Дядищева-Росовецька Ю.Б., Дергач Д.В., Луценко О.І., Шулінова Л.В., Андрєєва Т.М., Пятецька О.В., з науковим ступенем кандидата наук – Калєтнік А.А., Сизонов Д.Ю., Зінченко Н,В., Іванова О.В., Івахненко Т.П., Овсейчик С.В., Федосій О.О. Без наукового ступеня і звання – Пінчук М.О.

    Кафедра працюватиме над підвищенням професійного рівня професорсько-викладацького складу шляхом:
    - запровадження актуальних та ефективних методів підготовки й атестації науково-педагогічних кадрів, що відповідають законодавству України й регламентовані документами Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
    - підвищенням вимог до викладання профільних дисциплін кафедри професорсько-викладацьким складом;
    - залученням до викладацького складу кращих випускників аспірантури кафедри;
    - забезпеченням читання профільних дисциплін кафедри фахівцями, які мають науковий ступінь і звання, відповідні профілю кафедри наукові публікації;
    - сприянням ефективним результатам наданих творчих відпусток і стажування, їх фаховому аналізу та можливості впровадження в освітню практику;
    - підвищенням якісних характеристик потенціалу кафедри через отримання наукових звань доцента і професора;
    - роботі з підготовки науково-викладацьких кадрів через аспірантуру та докторантуру.

    6.4. Перспективний план навчальних
    і наукових публікацій кафедри

    Кафедра працює над такими книжковими виданнями:
    - Лінгвістична експертиза, підручник, 2017 р.;
    - Теорія медіалінвгістики, підручник, 2018 р.;
    - Нові слова і фразеологізми в українських медіа, словник (2017-2021 рр., щорічне видання);
    - Українська наукова комунікація, підручник, 2018 р.
    Крім того, колективом кафедри готуються до друку монографії, посібники, цикли статей з актуальних проблем статусу та функціонування української літературної мови, її стилістичного та комунікативного ресурсу.

    7. Основні умови успішного здійснення програми

    Основними умовами успішного здійснення програми розвитку кафедри стилістики та мовної комунікації є:
    - ефективний добір науково-викладацького складу кафедри відповідно до професійного рівня, фахової спеціалізації та нормативних документів, що відповідають статусу університету і законодавству України;
    - системна, послідовна й ефективна робота колективу кафедри над вирішенням поставлених у Програмі розвитку кафедри питань;
    - ефективна співпраця з керівництвом Інституту філології та Київського національного університету імені Тараса Шевченка з вирішення актуальних проблеми навчально-педагогічної, наукової, організаційної та виховної роботи, які стоять перед колективом університету, структурним підрозділом якого є кафедра стилістики та мовної комунікації.

    Програму підготувала в.о. завідувача кафедри стилістики та мовної комунікації д. філол. н., проф. Шевченко Л.І.

    В.о. завідувача кафедри
    стилістики та мовної комунікації
    д. філол. н., проф. Шевченко Л.І.

    Програму обговорено й прийнято за основу діяльності рішенням кафедри стилістики та мовної комунікації (витяг із протоколу засідання кафедри № 1 від 30 серпня 2016 року).

    В. о. завідувача кафедри
    стилістики та мовної комунікації
    д. філол. наук, проф. Шевченко Л.І.

    Директор
    Інституту філології
    д. філол. н. проф. Семенюк Г.Ф.

    Категорії: 
  • Програма розвитку кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики

    ПРОГРАМА РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА, КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА НЕОЕЛЛІНІСТИКИИ
    ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ
    КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    «Не дуріте самі себе,
    Учітесь, читайте,
    І чужому научайтесь,
    Й свого не цурайтесь.»
    (І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні
    і не в Украйні моє дружнєє посланіє,
    14 грудня 1845 р.)

    Обгрунтування необхідності створення програми розвитку кафедри

    Ми живемо у час надто серйозних трансформацій в усіх сферах життя людства, які мають за витоки сферу технологій, котра вплинула на все наше суспільне, освітянське і духовне життя. Роль викладача також змінюється насамперед на ділянці його функцій і відповідальності.

    Традиційно робота викладача зводилася до таких функцій:

    1) бути головним джерелом навчальної інформації;
    2) перевіряти ступінь засвоєння студентом переданих знань, сформованих
    умінь і навичок;
    3) дослідити той предмет наукового пізнання, який його приваблює.

    Відносно першої традиційної функції треба зазначити, що доступ до теоретичних знань в умовах інформаційного суспільства стрімко знецінюється. Студент в аудиторії може відкрити свій планшет і подивитися найновітнішу інформацію за темою лекції, отримати цікавішу і глибшу інформацію порівняно з тією, що подається лектором у разі, якщо він постійно не працює над оновленням матеріалу своїх лекцій.

    Стосовно другої функції. Вона продовжує залишатися і в наш час непорушною і фундаментальною. Проте сучасний викладач не може не віддавати собі звіт у тому, що педагогіка запам'ятовування, репродуктивна педагогіка зараз поступається місцем педагогіці відкриття, творення; на перше місце на ділянці формування умінь і навичок виходить як ключове слово «створити», а не «запам'ятати і відтворити». Тобто викладач по суті має так переформатувати або навіть радикально змінити виклад матеріалу і форми перевірки його засвоєння, щоб розвинути у студентів здатність до евристичного мислення, пошуку принципово нових нестандартних, оригінальних розв’язань поставлених завдань. Величезну роль тут мають відіграти способи організації самостійної роботи студента. З огляду на те, що сучасний студент фактично «живе» у віртуальному просторі, важлива промоція віртуальних форм взаємодії «студент ↔ викладач», спілкування зі студентом у віртуальному співтоваристві студентів і викладачів, для чого необхідно створити всі технологічні передумови. Зараз вже існують спеціальні технології: вебінари, скайп, які в нашому навчальному процесі використовуються надто мало. На часі створення концепції організації, поведінки та наповнення контенту у віртуальному навчальному просторі. І це завдання колосальної педагогічної і дидактичної складності для всіх вищих навчальних закладів.

    Стосовно третьої функції. Останнім часом активно відбувається процес комерціалізації вищої освіти, триває змагання з-поміж вузів за студентів як за джерело державного фінансування. Все це виформовує нову кліентоцентричну модель вищої школи, у рамках якої наукові інтереси викладача мають бути скорельовані, з одного боку, з потребами ринку праці, на який орієнтується студент, а з іншого – з основними соціально-політичного векторами розвитку суспільства, у якому він живе.

    З огляду на все вище зазначене кафедра як структурний підрозділ Київського національного університету має у перспективі своєї діяльності враховувати ті карколомні зміни, які відбуваються наразі у сучасному інформаційному суспільстві.

    Навчальна та навчально-методична робота

    Основними завданнями кафедри, як є випусковою за чотирма освітніми програмами: «Класична філологія та іноземна мова», « Новогрецька, англійська мови та переклад» (ОКР «бакалавр»); «Класичні мови, теорія мовознавства та західноєвропейська мова», «неоелліністика» (ОКР «магістр») є насамперед підготовка висококваліфікованих фахівців, котрі володіють 1) ґрунтовними знаннями у галузі теорії і практики класичних мов і літератур (давньогрецької, латинської/римської); 2) ґрунтовними знаннями в галузі теорії і практики новогрецької мови та культури, ефективного перекладу; 3) сучасними теоретичними знаннями в області історичної і синхронічної лінгвістики, методології, методів і прийомів дослідження мови, зокрема процедур проведення польових соціо- психолінгвістичних досліджень, комп’ютерної обробки лінгвістичних даних тощо.
    Окрім того кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, маючи міжкафедральний статус, забезпечує викладання базового курсу латинської мови студентам Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. На додаток до міжкафедрального, кафедра має ще й міжфакультетський характер, забезпечуючи надання студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка базових та спеціальних знань з латинської мови студентам історичного, філософського, юридичного факультетів, ННЦ «Інститут біології», Інституту міжнародних відношень, а також з давньогрецької мови (філософський факультет).

    У зв’язку з цим першочерговим завданням вважаю поглиблення теоретико-методологічного опрацювання, подальший розвиток із імплементацією у практику навчального процесу науково-методичних основ базових філологічних дисциплін, викладання яких забезпечуються кафедрою загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики для студентів всіх вище згаданих підрозділів Інституту філології та Київського національного університету в цілому. Це є основою для запровадження подальших ефективних спеціалізацій, представлених у новітніх навчальних планах з різних освітніх програм, основною характеристикою яких має бути максимально виражена прагматична складова, орієнтованість на потреби сучасного ринку праці. Можлива пропозиція таких спецкурсів, як «Наративні стратегії для лідера у дзеркалі античної риторики», «Античний субстрат сучасного неймінгу та брендінгу», «Етнокультурна логіка успішної комунікації», «Антична спадщина у контексті story branding» і.т.і.

    Впровадження положень Закону України «Про вищу освіту» та переліку спеціальностей, який наближено до норм європейської освіти, вимагає розроблення гнучких програм підготовки фахівців-класиків та неоелліністів на всіх рівнях освіти: від молодшого бакалавра, бакалавра і магістра до доктора філософії і доктора наук. Тому вбачаю першочерговим завданням кафедри на найближчі 5 років розроблення нових програм і навчальних планів на базі старих, у рамках яких мала б утворитися нова якість на основі поєднання тих традицій, що склалися упродовж розвитку освіти на вітчизняних теренах у ХІХ – ХХ ст. та тих новацій, які постали при вивченні досвіду провідних університетів світу, що дозволить нашому структурному підрозділу інтегруватися до європейського і світового освітнього простору, забезпечить таку якість професійної підготовки студента, яка б відповідала світовим стандартам та викликам.

    Для втілення в життя цього завдання нагальним постає забезпечення навчального процесу навчально-методичною літературою нового формату. На даний час кафедра практично повністю забезпечена українськомовними підручниками та посібниками з дисциплін, які викладаються у рамках вищезазначених освітніх програм: на часі – створення спочатку англійськомовних програм, а згодом – англійськомовних методичних розробок, посібників, підручників. Для цього необхідно розробити поетапну стратегію переходу на викладання англійською мовою дисциплін, передбачених магістерськими та бакалаврськими програмами, та графік підготовки навчально-методичного забезпечення цих дисциплін. При цьому треба враховувати такий важливий чинник, як підготовка викладачів у цьому напрямку, необхідність організаційного забезпечення курсів англійської мови на університетському рівні, стажування та перепідготовку кадрового складу кафедри у провідних європейських університетах у рамках міжнародних освітніх програм згідно тих угод, які є чинними між Київським національним університетом та європейськими / американськими вишами.

    З огляду на суттєве зменшення числа аудиторних годин та збільшення годин самостійної роботи студента у чинних навчальних планах, а також враховуючи ту обставину, що самостійна робота студента не має форм перевірки, доцільним видається переорієнтування студентів ОКР «магістр», а згодом і студентів ОКР «бакалавр», на навчання в інтерактивному консультаційному режимі, для чого в сучасному інформаційному суспільстві наразі існують всі можливості технічного забезпечення. Це сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності і креативності студентів, а відтак і належному рівню якості їх наукових та кваліфікаційних робіт; окрім того, такі форми спілкування студента із викладачем могли б суттєво заощадити час кожного з них. Бажано було б такий час віртуального спілкування обліковувати при укладанні педагогічного навантаження хоча б за мінімальним «тарифом».

    Прагматичний вектор сучасної освіти спонукає до налагодження постійного зв‘язку із навчальними, науковими та комерційними організаціями у такий спосіб, щоб студенти, приступаючи до виконання своїх магістерських робіт, орієнтувалися б на профіль та вимоги того навчального закладу, який міг би виступити його потенційним роботодавцем, або на реальний проект / замовлення від комерційної організації, яка планує акцептувати такого випускника. У випадку нашої кафедри це можуть бути різні навчальні заклади, архіви, бібліотеки, медіахолдінги, туристичні фірми тощо. Без сумніву, магістерські роботи, які б виконувалися із урахуванням вимог і потреб потенційних роботодавців, мали б незаперечну актуальність, обґрунтованість та практичну значущість.

    На основі угод про співпрацю між університетами Києва варто було б направляти магістрів другого курсу для проходження асистентської практики на інші сродні кафедри, де вони могли б набути іншого досвіду викладання латинської та новогрецької мов згідно із спеціалізацією вишу (кафедра латинської мови Медичного національного університету імені О.О. Богомольця; кафедра романської та новогрецької філології та перекладу Київського національного лінгвістичного університету тощо).

    На основі угоди про співпрацю між Київським національним університетом (Інститут філології) та Університетом Монпел’є (France, Université Paul-Valerie Montpellier) започатковано процедуру оформлення подвійного дипломування магістрів у рамках освітньої програми «Класичні мови, теорія мовознавства та західноєвропейська мова», яку планується продовжити у майбутньому.

    Виконання положень Закону України «Про вищу освіту» потребує розроблення і впровадження у наукове життя сучасних програм підготовки докторів філософії зі спеціальності 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови; 10.02.15 – загальне мовознавство; 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Ця програма вже починає діяти в ІФ з 2016 р. Суттєвим моментом видається координація тематики дисертаційних досліджень як із тематикою чинної наукової теми Інституту філології «Україна і сучасний світ: міжмовний і міжкультурний діалог», так і з тематикою дисертаційних досліджень, які виконуються в європейських і американських вишах. Увага при формулюванні теми має приділятися можливим практичним аспектам імплементації її прогнозованих теоретичних результатів. Нагальним є впровадження спільних програм підготовки докторів філософії із провідними університетами Франції (Université Paul-Valerie Montpellier), Італії (Флорентійський університет), Польщі (Варшавський державний університет, Вроцлавський університет, Державний університет імені Марії Кюрі-Склодовської), Чехії (Масариков університет, Брно), Румунії (Бухарестський університет, Клузький університет імені Бабеша Бойай), Греції (Афінський національний університет, Університет імені Аристотеля у Салоніках) та ін., з якими кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики підтримує постійні наукові контакти.

    Щодо кадрового забезпечення, то, як видається, на даний момент викладацький склад кафедри має оптимальну вікову структуру. Тут працюють як досвідчені, так і молоді викладачі, котрі вже мають досвід навчально-методичної та наукової роботи, здобутий упродовж роботи на кафедрі. Пріоритетом нашої кафедри є збереження її кадрового потенціалу, який склався наразі, адже за останні два роки було скорочено 5 викладачів. Йдеться насамперед про молодих викладачів, перспективних науковців (наприклад, к.філол.н., асистент Ю.О. Письменна, к.філол.н., асистент Н.В. Руда), які повністю відповідають вимогам, що висуваються для обіймання посади доцента, спроможні читати теоретичні і практичні навчальні курси англійською мовою та мають заповнити місця тих членів кафедри, які готуються до отримання наукової пенсії. Кафедра і далі, незважаючи на скрутні економіко-соціальні умови буде опікуватися створенням кадрового резерву класиків та неоелліністів.

    Вимоги нашого часу диктують необхідність залучення до викладання теоретичних дисциплін у галузі лінгвістики, як-от «Загальне мовознавство», «Актуальні проблеми лінгвістики», «Методологія і методика лінгвістичних досліджень» провідних фахівців Інституту мовознавства імені О. Потебні та Інституту української мови НАНУ, а також зарубіжних лекторів у рамках програм British Council, Institute of International Education (Fulbright Scholar Program), IREX (Kiev America House) і т.д.

    Наукова робота

    Наукові дослідження на кафедрі проводяться за такими напрямами:

    1) теоретико-практичні дослідження в галузі антропологічної лінгвістики (зіставна лінгвокультурологія та етнолінгвістика, лінгвістична когнітивістика та комунікативістика (монографії І.О. Голубовської, кандидатські дисертації І. Р. Корольова, Ю. О. Письменної, Н. В. Рудої, В. М. Богуцького, Ю. Заморської, Н. Сав’як, Н. Черненко).

    2) соціолінгвістичний напрямок, започаткований С. В. Семчинським (функціонування української мови за кордоном, проблеми міжмовної інтерференції, мовно-етнічної ідентифікації особи в багатомовному середовищі відповідних регіонів України – доц. В.Ф. Чемес; проблема міжмовної взаємодії як універсального лінгвального феномена: обґрунтування типології взаємодії мов, окреслення шляхів, напрямів та інтенсивності мовних впливів, встановлення типів змін мови-реципієнта під впливом іншої мови, соціомовний статус ідіомів у їх взаємозв’язку і взаємовпливі – доц. С.П. Гриценко).
    3) лінгвоісторіографічний напрям (монографія С. М. Лучканина)

    4) порівняльно-історичні та ностратичні студії (доц. Поліщук, О.Ю. Єрьоміна);

    5) дослідження морфології, синтаксису та концептуарію давньогрецької мови (монографії Л. Л. Звонської, наукові праці доц. О. В. Лазер-Паньків, доц. А.С. Поліщук);

    6) вивчення українського різновиду середньовічної латини XV-XVIІ ст. (дисертації доц. В. М. Миронової, доц. Н. В. Бойко (Корольової), Р. А. Щербини, доц. О. М. Косіцької, доц. О. М. Кощій);

    7) дослідження грекомовної християнської літератури (дисертації доц. О. В. Левка, О. В. Кожушного, А. М. Крокіс);

    8) створення довідкових і мультимовних тематичних лексикографічних праць («Багатомовний юридичний словник-довідник» за ред. І.О. Голубовської та І.Ю. Штиченко – 2012; «Енциклопедичний словник класичних мов» за ред. Л.Л. Звонської – 2015);

    9) неоелліністичні студії (чл.-кор. НАНУ Н.Ф. Клименко, доц. А.О. Савенко, доц. А.А. Столярова, О.О. Тищенко).

    При кафедрі з 2007 р. засновано збірник наукових праць “Studia Linguistica” (свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 13518-2402Р від 09.11.2007), який є науковим фаховим виданням (філологічні науки), затвердженим МОН України і належить до переліку видань, що мають Міжнародний стандартний серійний номер (ISSN). Відповідальний редактор І.О. Голубовська. Здійснено видання 9 випусків. При перерегістрації збірника (2014-2015 рр.) до редколегії було інкорпоровано відомих закордонних вчених ( Є Бартмінський (J. Bartmiński) – Польща; Д. Броджі (G. Brogi); М. Гарзаніті (М. Garzaniti) – Італія; доц. М. А. Деннера (Michael A. Denner), доц. Хуей Чін Чан (Hui Ching Chang) – США з метою подальшою інтеграції цього фахового збірника до міжнародних наукометричних баз.

    Для проведення наукових досліджень залучається весь професорсько-викладацький склад кафедри, аспіранти, студенти старших курсів.

    Головними завданнями в галузі наукової роботи буде підсилення інноваційного міждисциплінарного вектору шляхом кооперації з науковцями історичного факультету, філософського факультету, юридичного факультету, факультету кібернетики, Інституту журналістики, Інституту біології та інших структурних підрозділів Університету, що полягатиме у розробленні спільних наукових проектів, погодженні напрямків і тем наукової роботи, виробленні спільних інтердисциплінарних концепцій на основі опрацювання єдиного теоретико-методологічного підґрунтя, що може надати гарні шанси для перемоги у конкурсах наукових проектів за програмою Горизонт 2020.
    Для пришвидшення інтеграції співробітників кафедри до світової лінгвістичної спільноти передбачається розширення членства у Міжнародних лінгвістичних організаціях (Institute for International Education, International Linguistic Association, International Pragmatics Association), суттєве збільшення кількості публікацій у міжнародних фахових журналах з високим імпакт-фактором; отримання грантів на участь у Міжнародних конференціях; закордонні стажування викладачів різного часового формату, проведення спільних наукових досліджень із науковцями університетів-партнерів. Для цього кожен член кафедри буде заохочуватися до пошуків зарубіжних партнерів, які б спеціалізувалися на суміжній проблематиці та були б зацікавлені у спільних дослідженнях.

    Кафедра буде продовжувати залучати до наукової діяльності перспективну студентську молодь, яка демонструє високий рівень фахової підготовки та інтерес до наукової діяльності.

    Виховна робота кафедри

    Радикальна зміна парадигми вищої освіти, її «економізація» та комерціалізація певним чином вихолощують гуманістичний посил насамперед гуманітарної освіти, маргіналізує все, що не сприяє економічній ефективності, тобто прибутковості. Постструктуралістична ідеологія з її постулатами відносності понять прогресу, справедливості, моралі стає все більш впливовою, що послаблює наші традиційні моральні і духовні цінності. Тому в сучасному, нестабільному, перенасиченому ризиками і загрозами світі, як ніколи раніше, загострюється необхідність виховання у студентів потреби служити загальному благу, керуватися у своїй повсякденній поведінці загальнолюдськими фундаментальними цінностями, на які люди орієнтувалися впродовж тисячоліть. І тут важко переоцінити роль викладача як медіатора між суперечливою реальністю і свідомістю студента, як друга і порадника, як провідника правильних смислів.

    Тому головним завданням кафедри у виховній роботі вважаємо виховання справжніх патріотів України, як б могли акцептувати нові ідеї й візії на основі традиційних українських моральних цінностей і пріоритетів у дусі безсмертного шевченківського «…і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь».

    Перспективи розвитку кафедри.

    Таким чином, до пріоритетних завдань кафедри у майбутньому слід визнати такі:
    • Подальший розвиток науково-методичних основ базових філологічних дисциплін, викладання яких забезпечуються кафедрою та запровадження подальших ефективних спеціалізацій з опертям на потреби професійної підготовки випускника та ефективності його самореалізації у сучасному багатовекторному світі.
    • Підвищення професійного рівня викладачів кафедри у галузі підходів до проблемного викладу матеріалу, орієнтованості на розвиток у студентів креативного мислення; оволодіння викладачами кафедри англійською мовою для забезпечення ефективного читання лекцій і проведення семінарсько-практичних занять.
    • Забезпечення фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін англійськомовними програмами, методичними рекомендаціями, а згодом – англійськомовними посібниками та підручниками.
    • Впровадження нових сучасних форм взаємодії по лінії «викладач – студент» з метою підвищення ефективності навчального процесу і заощадження часу викладача і студента.
    • Налагодження постійного зв‘язку із навчальними, науковими та комерційними організаціями, які б могли виступити потенційними роботодавцями для студентів.
    • Розроблення нових форм проходження асистентської практики магістрів з метою удосконалення практичних навичок викладання та розширення його предметного поля.
    • Продовжити роботу над впровадженням подвійного дипломування магістрів та спільних з провідними світовими вишами програм підготовки докторів філософії за науковими спеціальностями, якими опікується кафедра.
    • Збереження кадрового потенціалу кафедри з огляду на неминучі подальші ротаційні зміни.
    • Запрошення для читання лекцій провідних вітчизняних та зарубіжних вчених у рамках програм British Council, Institute of International Education (Fulbright Scholar Program), IREX (Kiev America House).
    • Подальший розвиток наукових напрямків кафедри в руслі антропологічних настанов сучасного лінгвістичного знання із використанням найновіших досягнень у сфері корпусної лінгвістики, зокрема сучасного програмного забезпечення мовознавчих досліджень.
    • Інтеграція кафедрального фахового збірника “Studia Linguistica” до міжнародних наукометричних баз.
    • Зміцнення наукових зв‘язків із структурними підрозділами НАНУ з метою розроблення спільних наукових проектів у сфері філософії мови, нейролінгвістики, палеолінгвістики, лінгвістики впливу тощо.
    • Заохочення членів кафедри до збільшення кількості публікацій у міжнародних фахових журналах з високим індексом цитування, отримання грантів на участь у Міжнародних конференціях, пошуків можливостей закордонних стажувань.
    • Виховання справжніх патріотів України, достойних членів європейської освітньої та наукової спільнот.
    В англійськомовній версії Wikipedia у рубриці «Higher education in Ukraine» зазначається «Higher education in Ukraine has a long and rich history. Its students, graduates and academics have long been known and appreciated worldwide». – «Вища освіта в Україні має тривалу і багату історію. Українські студенти, випускники та вчені вже давно знані і поціновані в усьому світі». Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики докладе всіх можливих зусиль для продовження і збереження всіх тих традицій вищої освіти, які були закладені століттями її розвитку, при цьому акцептуючи позитивні ідеї і смисли нового часу.

    Обговорено та прийнято за основу рішенням кафедри (витяг із протоколу засідання кафедри № 1 від 29 серпня 2016 р.)

    В.о. завідувача кафедри загального мовознавства,
    класичної філології та неоелліністики проф. І.О. Голубовська

    Категорії: 
  • Вiдбулася офіційна посвята у першокурсники

    В останній день літа у стінах Головного корпусу Університету відбулася урочиста посвята в першокурсники студентів Інституту філології.
    Студентів бакаврату, а цьогоріч таких 563, вітали директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк, ректор Університету акад. Леонід Губерський, завідувачі кафедр, почесні гості та відомі випускники.
    Ректор побажав першокурсникам змістовного життя, активної громадської роботи, наукових і спортивних досягнень.
    На свято було запрошено Київського Патріарха Філарета. «Професія філолога дає вам можливість спілкуватися з усім світом, тому що ви матимете можливість знати усі мови», - звернувся Святійший до студентства та побажав любові і миру. Філарет освятив святою водою присутніх і благословив на хороший навчальний рік.
    Музичну частину програми посвяти забезпечили учасники фольклорного ансамблю «Роксоланія», які заспівали присутнім кілька народних пісень.

    Категорії: 
  • Професора Георгія Крючкова нагороджено Орденом «Академічні пальми»

    7 липня завідувача кафедри французької філології проф. Георгія Крючкова було нагороджено Орденом «Академічні пальми». Така нагорода у Франції вручається діячам освіти і культури за внесок у розвиток французької мови і культури у країні та за її межами. Історія ж Ордену почалася у 1808 році із затвердження імператором Наполеоном І.

    На церемонії нагородження у Резиденції посла Франції були присутні: проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, заступник директора з навчально-методичної роботи та міжнародних зв’язків Інституту філології доц. Сергій Скрильник, представники кафедри французької філології та інший навчальних закладів України.

    Орден Георгію Крючкову вручала посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. Вона подякувала професору за його внесок у науку та освіту.
    Вітаємо нашого професора, Заслуженого працівника освіти України з такою нагородою! І зичимо подальшого визнання!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ