ІФ

  • Почути нечутого Нечуя-Левицького

    Цьогоріч видатному метру прози – Івану Нечую-Левицькому – 180. Отже, є нагода у науково-творчому товаристві пошанувати світоча, а для пересічного любителя реалістичного слова переродити Нечуя-Левицького заново.

    25 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція – «Творчість Івана Нечуя-Левицького. Концептуальні питання українського реалізму». Та не лише ювілей нині став спонукою для зібрання. Напередодні святкували 100-річчя заснування українознавчих кафедр в Шевченковому університеті , тому поєднання знакових подій і постатей – це символічно.

    Нечуй-Левицький був одним із найповажніших утверджувачів українства. Саме це у вітальному слові підкреслила Людмила Василівна Грицик, завідувач кафедри історії укрaїнської літератури, теорії літератури та літературної творчості. Письменник доводив, що так звана українськість, «українська жизнь» – то «непочатий рудник», який лежить десь під землею, і цей рудник ще чекає майстерних робітників. У контексті нашої доби варто розуміти, що масштаби цієї постаті окреслені поколіннями: на прозових творах митця виросли й виростають школярі та студенти. Але нова доба для Нечуя настала саме тоді, коли від суцвіття твору почали відлущували ідеологічні нашарування.

    Герої Нечуя загартовували характери, бо «його герої пахли волею, і їм назустріч пахла воля. Вони вломлються, а зламатися все ж не дадуться», – метафорично означує Людмила Василівна. «Письменник розвіював хмари і шукав непересічних людей», – продовжує нацковець.

    На пленарному засіданні конференції було окреслено обшири творчості Нечуя-Левицького, продемонстровано літературні новинки, проаналізовано провокативні моменти для подальшого адекватного прочитання. Опісля секційні засідання дали змогу поглибити окремі аспекти, поговорити про кожну грань творчості зосереджено. Код національної ідентичності, націєцентризм, репрезентація влади в галереї образів гетьманів – теми загальносуспільного рівня. Поруч із ними – теми літературознавчого дискурсу: епістолярій, романна урбаністика, письменник у зв’язках із митцями свого часу та на перетині європейських культурно-літературних шляхів. Один із вагомих аспектів прози Нечуя-Левицького сьогодні – педагогічний. Національне виховання за творами письменника має свою специфіку.

    На пленарному засіданні були представлені доповіді Миколи Ткачука, професора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також Оксани Пашко, викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія». Микола Платонович закцентував увагу слухачів на перепрочитанні смислів великих прозових творів Нечуя-Левицького, на національних маркерах і відкиданні москвофільства, філістерства та протест проти наступальної агресивної колонізації. Оксана Пашко вдалася до детального аналізу біографічних матеріалів, записних книжок, які є ключем до прочитання характерів, психології і письменника та його героїв.

    Не лишився без уваги блискучий виступ Олени Романенко, доцента КНУ імені Тараса Шевченка. Ішлося про досить провокативний образ письменника, витворений сучасними митцями. Тема доповіді: «Інший Нечуй-Левицький: трансформація біографії письменника у романі П. Яценка «Нечуй. Немов. Небач». Наскільки класичний Нечуй може бути «іншим», як далеко може зайти сучасний письменник, намагаючись белетризувати біографію, відсунути вбік факти? З’ясували, що таки далеченько.

    Олена Романенко проаналізувала роман Петра Яценка «Нечуй. Немав. Небач» та порівняла його з твором Максима Тарнавського «Нечуваний Нечуй». Обидва оригінальні вже самими назвами, але не менш цікаві викладом, змістом. За жанром «Нечуй…» Яценка – стімпанк. Це абсолютно незвичне явище для української класичної літератури. Якщо Яценко провокує скандали, дискусії, епатажним жанром приваблює публіку, то Тарнавський навпаки має на меті перепрочитати Левицького більш стримано й доцільно. «Віднайти непочутий голос, проявити обличчя митця з-під патини ідеологічного мотлоху, історичної іржі й естетичної плісняви – чистити, терти й полірувати скам’янілі рештки Івана Семеновича…», – цитує Олена Віталіївна. «Обидва автори непересічно привертають увагу читачів до цієї непересічної постаті. Але обидвом їм йшлося про те, аби показати Нечуя інакшим», – додає науковець.

    Стімпанкова адаптація робить письменника іншим. Можливо, частково механічним, із втратою почуттів. Читачам шукати відповідь, де ж Нечуй оживає по-новому. Адже здатність кохати, співчувати, переживати, ненавидіти – те, що має залишатися в людини за будь-яких умов, експериментів та обставин.

    Андріана Біла
    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

  • "Хто хоче стати мільйонером?" - гра ЗМовників

    У межах лінгвістичного клубу «ЗМовники» відбулася гра за форматом «Хто хоче стати мільйонером?» ЗМовники, як правило, обирають певну тему для обговорення та запрошують компетентних доповідачів, але цього разу вирішили спробувати щось абсолютно нове. Гості й гравці мали змогу дізнатися та пригадати цікавинки з багатьох дисциплін україністики. Підтримати захід прийшли й викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

    Цього разу організатори – двоє друзів, студент 5 курсу ІМВ Олег Павлюк і студентка 4 курсу ІФ Юлія Кузьменко. Олег уже мав успішний досвід такої гри у стінах Інституту міжнародних відносин, але хотів би продовжувати й розвиватися, у майбутньому зробивши гру загальноуніверситетською. Любить надихатися й надихати інших. Тому запропонував Юлі проекспериментувати та влаштувати філологічний формат гри. Розробив комп’ютерну програму й виступив у ролі ведучого, разом із Юлею уклали питання. Експертом стала Лідія Гнатюк, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Вона вже виступала на Змовниках не раз (теми «Кава з накладанцями» та «Пропоновані зміни до правопису»). Студентка Юлія - постійний учасник Змовників, виступала з темою «Фемінітиви в українській мові».

    Гра відбулася у невимушеній атмосфері. Як зазначила очільник клубу Оксана Мацько, було цікаво й пізнавально. Чи знали ви, який обсяг фондів бібліотеки Вернадського? Чи помічали, скільки колон прикрашають фасад будівлі ІФ? Пригадали трохи курс старослов’янської та історії мови, а ще зацікавилися кольорами: що позначає прикметник «шарий»? Трохи гумору, помірна інтрига, вишукана мова, цінні книги як призи переможцям. ЗМовники мають свого мільйонера – студентку 4 курсу Юлію Романюк. Були вдячні іншим гравцям: Ірині Галабузіній, Альоні Мельничук і Дмитру Луняці. Студенти вже запитують, коли розпочнеться реєстрація на наступний випуск, тож робота триватиме. Наступна тема ЗМовників – «Як навчитися навчати?». Зустріч відбудеться в урочистий день - 100-річчя від заснування українознавчих кафедр КНУ. Завітайте!

    Юлія Кузьменко.
    Фото Валерія Попова та Сергія Терещенка.

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інституті філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі буде ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафіза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала поета англійською Гертруда Белл, якій вдалося зберегти дух і поетику його творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • Лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза

    17 жовтня у Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза на тему “Кодування морфем на основі інформаційної теорії (на матеріалі турецької мови)”.

    Чаглаян Йилмаз – кандидат філологічних наук, експерт із давньої турецької мови. Протягом 2017-2018 н.р. викладав турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології. У 2018 р. видав книгу, присвячену мовознавству і кодифікації.

    Чаглаян Йилмаз почав свою доповідь sз презентації книги “Графічне зображення морфем у турецькій мові на основі інформаційної теорії”, яку написав протягом свого перебування в Україні. Вихід цієї книги став вимогою часу в турецькій лінгвістиці, а питання, порушені в ній, є дискурсивними, за словами сучасних турецьких науковців. Чаглаян ходжа одним із перших пропонує турецькій лінгвістиці коло понять і термінів із семіотики та кодування.

    Інтерактивний формат лекції зацікавив слухачів. Гості отримали примірники книги та зразки текстів із цікавими мовними завданнями. На прикладі цих завдань доповідач продемонстрував функціонування мовних знаків, сутність та особливості інформаційної теорії.

    17 Ekim 2018 tarihinde Kiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Türk Enformasyon ve Araştırma Merkezi’nde Türk bilim adamı Dr. Çağlayan YILMAZ “Morfemlerin enformatif değerine göre kodlaması (Türkçe örneğinde)” araştırma konulu konferans vermiştir.

    Çağlayan Yılmaz – Eski Türk dili, Genel Dilbilim uzmanı. 2017-2018 döneminde Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nde görev yapt
    ı. 2018'de dilbilim ve kodlamaya ayrılmış bir kitap yayımladı.

    Çağlayan Yılmaz, sunumuna Ukrayna'da kaldığı süre boyunca yazdığı «Türkçede Anlam Birimlerinin Bilgi Kuramı Temelinde İşaretlenmesi» kitabı ile başladı. Bu kitapta ele alınan sorunların çoğu, günümüz Türk dilbiliminde popüler tartışma konuları olduğundan, kitabının ortaya çıkması zamanın ihtiyacıdır. Çağlayan Yılmaz’ın dil gösterglerini, onların enformasyon değerine göre kodlalamayı öneren çalışması Türk dilbiliminde kodlama ile ilgili özgün bir yaklaşım olarak değerlendirilebilir.

    Hocanın sunum sırasında katılımcılara kitabının birer örneğini ve farklı yaklaşımlarla kodlanmış metin örneklerini dağıtması, etkinliğin interaktif olmasını sağlamıştır. Disiplinler arası çalışmanın verimli bir örneğinin sunulduğu etkinlikte enformasyon teorisinin günlük iletişimdeki görünümleri ilginç örneklerle ortaya konmuştur.

    Etkinliğe ilgi ve katılım yüksekti. Hocamızın emeğine sağlık!

  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Шевченко в історико-літературній парадигмі: в ІФ відбулася наукова конференція

    Міжнародна наукова конференція, присвячена репепції творчості Тараса Шевченка, відбулася в стінах Інституту філології 13 березня. Постать Тараса Григоровича в історико-літературній парадигми обговорювали на пленарному та секційних засіданнях.

    Урочисто відкрив конференцію, присвячену 204-річниці Тараса Шевченка, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він привітав присутніх із важливими для кожного українця датами, Шевченківськими днями, коли кожен для себе читає і перепрочитує твори величного поета.

    Своє перепрочитання "Катерини" запропонували акторки театру "Чесно" під керуванням Катерини Чепури. Уривки з вистави сколихнули емоції присутніх, співчуваючи героїні Шевченкового твору.

    З вітальним словом виступив письменник, лауреат Шевченківської премії В'ячеслав Відмідь. А про цьогорічну лауреатку Емму Андрієвську розказав присутнім у своєму фільмі Народний артист України Леонід Мужук.

    Проф. Юрій Ковалів, письменник, Шевченківський лауреат, у своєму виступі наголосив на силі Шевченкового слова та як це позначилося на літературі.

    Про образ Шевченка в контексті постколоніальної критики у своїй доповіді розказала аспірантка Інституту філології Наталія Ковтонюк.

    Вам траплялися розвідки, що Шевченко певний час жив у Києві на Пріорці? Своїми дослідженнями поділився і спростував теорію завідувач відділу Шевченкознавства Олександр Боронь.
    Презенація шести томів наукового проекту проф. Ростислава Радишевського "Шевченкіана діаспори" відбулася по завершенню пленарного засідання.

    А вже завтра, 14 березня, продовжаться секційні засідання конференції, а також відбудуться на різних факультетах КНУ зустрічі з шевченківськими лауреатами.

    Категорії: 
  • Семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних / наукових виданнях»: анонс

    Кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур запрошує на практичний семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних/наукових виданнях» за участю Тома Томпсона.

    Під час проведення семінару доповідач оратиметься на свій багаторічний досвід викладання писемного академічного мовлення та редагування наукових статей, надасть рекомендації щодо ефективної підготовки свого дослідження для публікації у англомовних наукових журналах.

    Захід відбудеться 13 березня о 13:00 в читальній залі Інституту філології
    Під час семінару слухачі дізнаються:
    - як зробити оптимальний вибір видання для публікації статті про своє дослідження,
    - яким стилістичним нормам та умовам структурування має відповідати англомовна стаття,
    - як запобігти типових помилок у мовному оформленні,
    - як зробити свою статтю привабливою з наукової точки зору та вартою скорішого опублікування у авторитетних зарубіжних виданнях.

    Участь у семінарі безкоштовна. У зв’язку із обмеженням місць для участі потрібна попередня реєстрація. Для реєстрації повідомте про себе такі дані як: П.І.Б. , кафедра, посада, контактний телефон на адресу: acadwriting@ukr.net. Кінцевий термін подачі заявки – 10 березня 2018 року.

    Довідка:

    Тім Томпсон викладав англійську протягом 15 років в університеті, зокрема 8 років у Корейському інституті передових технологiй (KAIST) — провідному навчальному та дослідницькому університеті південної Кореї (м. Теджон). У лютому 2016р. він заснував компанію Archer English Consulting (Арчер Інгліш Консалтінг), на базі якої надає послуги редагування наукових видань, проводить тренінги з формування презентаційних умінь та умінь академічного письма в державних установах, університетах, дослідницьких інститутах у Кореї, Європі, Азії та Близькому Сході, зокрема дводенний тренінг для топ-фахівців з ядерної енергетики з підготовки до публікації наукових статей англійською мовою. Більш детально познайомитися з проектами Тіма Томпсона можна на його персональному вебсайті timthompsonelt.com.

  • Андріївські вечорниці в ІФ

    Андріївські вечорниці відшуміли в Інституті філології. Запальні танці і жваві музики притягували студентів з усіх-усюд. Не зважаючи на сесійний період, охочих потрапити на вечорниці було чимало. Ворожіння для дівчат, обряд кусання Калити для хлопців, майстер-клас із зав'язування хустки та багато народних пісень і танців захопили увагу студентів-іноземців Інституту філології.

    Атмосфера вечорниць у фото і відео Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=NZaY84l0_5g&feature=youtu.be

    Категорії: 
  • В ІФ малювали комікси разом з котом Інжиром

    7 грудня в Інституті філології було аномальне пришестя котів. Посприяла такому явищу Олена Павлова, яка завітала до літературного клубу PROчитання розказати про комікс-поезію і створення кота Інжира.

    Присутні дізналися про витоки комікс-поезії, про наявність української поезії в польському середовищі графічної поезії, про нюанси створення коміксів та, звісно, про життя кота Інжира.

    Олена Павлова презентувала антологію комікс-поезії "КОМ-ПО", куратором якої виступила. Під обкладинкою вміщено графічну поезію 16 українських авторів, серед яких сучасні поети (Лесь Белей, Павло Коробчук, Любов Якимчук та ін) та класики (Василь Симоненко. Максим Рильський, Павло Тичина).

    На майстер-класі присутні повчилися малювати комікси на будь-який вірш. Олена звернула увагу на технічні нюанси створення, зокрема офрмлення думок і цитат. А потім розповіла про образ кота Інжира в інтернет-просторі. Кота було обрано з причин найбільшої привабливості для користувачів саме такої тварини. Нині кіт Інжир має свою сторінку у фейсбуці та інстаграмі, радить читачам книжки і події, тримає руку (/лапу) на пульсі сучасного літературно-мистецького процесу. Олена Павлова показала, як правильно малювати цього всюди присутнього кота, а потім запропонувала намалювати Інжира, який триматиме те, чого бажає кожен з авторів. Так утворилася котяча гвардія, яка додала студентам веселих нот у залікові будні.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лекції польського викладача в ІФ

    7, 8 та 9 листопада для полоністів проводив лекції професор Інституту філології Жешівського університету Марек Станіш - дослідник літератури романтизму. Лекції стосувались творів Юліуша Словацького, рефлексій Ципріяна Норвіда про Європу та загалом творчості романтиків. Під час заходу розглядались питання щодо проблем художньої свідомості письменників, метафор, художнього мислення авторів, їхніх біографій та творчого шляху. Разом із викладачем полоністи проаналізували кілька віршів, визначили головні мотиви в літературі, стилі написання, розібрали сенс сучасних метафор. Окрім цього, студенти мали можливість поспілкуватись та пожартувати з професором, дізнатись кумедні історії з його життя та почути відповіді на хвилюючі питання. Марек Станіш не тільки чудовий професор, а й відкрита й цікава людина.

    Текст - студентка Діана Месхія,
    фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to ІФ