ІФ

  • Випускники про ІФ: Христина Морозова

    Христина Морозова, громадська діячка, партія ДемАльянс (випуск 2013 року, славістика): "Інститут філології за шість років дав мені три дуже важливі речі. Вміння ділитися ідеями та розповідати про події та сенси, які я вважаю насправді важливими. Це магія, і її силу як ніде відчуваєш в Інституті філології. Тепер це історія, ця здатність завжди зі мною, вона пронизує все, що я роблю. Друга важлива річ - це любов до української літератури, особливо сучасної. Те, чого не змогли вкласти за 10 років школи, може, тому що не дуже й намагалися. Це дуже круто, коли поети й письменники, яких ти любиш, досі живі, ти можеш прийти на їх виступ чи піти десь посидіти після виступу. Для мене це почалося з жовтого корпусу, і це любов, яка з часом стає лише сильнішою. І остання важлива річ, яка насправді не річ - це друзі, знайомі, люди, з якими мене так чи інакше звів Інститут філології. Ті, з ким перетнулися в Жовтому, біля Жовтого, через Жовтий... Дякую вам, що ви є в моєму житті. І саме такі, які є".

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Ірина Забіяка

    Ірина Забіяка, перекладачка, викладачка, кандидат філологічних наук (випуск 2008 року, "Літературна творчість"): "Я заходжу в Жовтий корпус уже 13-ий рік. І здається, що кожного разу це дуже буденно і звично. Але заразом немає місця, куди б я ходила так само довго і так само часто. Тож, безперечно, ці стіни бачили багато з мого життя. Вони добре мене знають, мабуть, краще, ніж я їх. І тому є для мене якимось знаком того, чого всі ми потребуємо, - певності, вірності, точності, незмінності, неперервності. Бажаю Інститутові берегти це і підтримувати, а також бажаю легкості і відкритості, новизни і працьовитості. З днем народження, ІФ!"

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Павло Коробчук

    Павло Коробчук, письменник, журналіст: "Чотири роки навчався на сходознавстві. Інститут філології для мене був першим у житті насиченим середовищем розуму і перспектив. Там я знайшов багатьох дуже цікавих людей, вкладачів, навчився від них багатьом речам, вогню в очах, протренованій здатності аналізувати. А ще там багато дівчат, дуже багато, ну просто дуууууже багато"

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Олександр Михед

    Олександр Михед, культуролог, літературознавець, куратор мистецьких проектів, кандидат філологічних наук (випуск 2009 року, русистика): «Інститут філології – це традиції і міф про класичну освіту, що передається наступним поколінням. Це можливість цілодобово займатися улюбленою справою – читати книжки. Це нагода зустріти свого Вчителя. Часом, якщо пощастить, то і друзів. Але якщо доля поцілує тебе в маківку, то, ймовірно, тобі вдасться знайти і роботу, яка буде пов’язана з улюбленою філологією. Це чудовий час, «друга пора цвітіння» після школи. Часто для багатьох – прочитані книжки під час навчання в Інституті – єдині книжки прочитані взагалі. І це прекрасно».

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Тетяна Печончик

    Тетяна Печончик, журналістка, Голова Центру інформації про права людини: "Після отримання диплому магістра я не одразу змогла покинути стіни рідного Жовтого корпусу: вирішила продовжити навчання в аспірантурі і у 2010 році захистила дисертацію, у якій досліджувала концепт "свобода слова" в українському медіадискурсі. А потім ще рік викладала в університеті.

    Філологічна освіта також дала мені змогу розпочати кар'єру в журналістиці, адже я багато років працювала в інформаційному агентстві УНІАН. Крім того, хороший рівень викладання англійської мови відкрив двері найперспективніших міжнародних програм і найкращих світових університетів.Так, у 2006 році я мала змогу три місяці навчатися на програмі літніх студій Гарвардського університету за стипендією Harvard Ukrainian Research Institute.

    Крім того, Інститут філології має дуже активне студентство і хорошу традицію студентського самоврядування. Я була першою головою Ради студентів та аспірантів Інституту філології і опікувалася захистом прав та представництвом інтересів студентів, а тепер займаюся правами людини і вже чотири роки очолюю правозахисну організацію "Центр інформації про права людини"."

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Марко Галаневич

    Марко Галаневич, учасник гуртів ДахаБраха, OY Sound System (випускник 2003 року, україністика): «Одна сивочола, дуже шанована мною людина колись сказала, що не університети навчають людину, а зустрічі з цікавими людьми. Розвиваючи думку, від себе додам, що саме в університеті щільність таких цікавих та розумних людей була надзвичайно висока. Безумовно, головне завдання університету готувати наукову еліту країни, проте, природньо, що далеко не всі випускники стають викладачами і професорами. Для таких випускників, як я, філологічна освіта стала потужною світоглядною та інтелектуальною базою. То ж за це велика подяка і шана "цікавим людям", моїм викладачам!»

    Категорії: 
  • Стиль-М-К-Фест: науково, аналітично, музично

    З 25 по 28 жовтня в Інституті відбувалися різноманітні події в рамках фестивалю українського слова та мовної комунікації "Стиль-М-К-Фест". Наукові, дискусійні та мистецькі заходи мали місце після святкового відкриття.

    26 жовтня в рамках конференції, присвяченої ювілею Інституту філології, відбувся круглий стіл із нагоди ювілею акад. НАН України В. М. Русанівського «Життя як рух, дія, образ». В обговорені доповідей брали участь аспіранти та магістранти кафедри стилістики та мовної комунікації.

    А 27 жовтня студенти захопливо дискутували на тему гендеру, адже відбулося засідання дискусійного клубу на тему «ХХ – довершена хромосома. А в літературі? А в культурі? А в соціумі?». Доц. Юлія Дядищева-Росовецька була головним суддею полеміки, давала кожному учаснику на виступ не більше 3 хвилин.

    Тон засіданню дали дві студентки: Софія Феджора проаналізувала приказки про красу і розум, що більше цінується соціумом на основі фольклорних текстів, а Ольга Шарко проаналізувала рекламу косметичних засобів у різноманітних каталогах.
    Аналітично підходив до кожної доповіді аспірант Станіслав Росовецький. Заперечення, факти чи твердження на продовження думки опонентів створили справжню запальну дискусію, у якій усім присутнім було що сказати. Погоджуватися чи не погоджуватися була справа кожного, але для цього необіхно було наводити факти.

    А завершився Стиль-М-К-Фест літературно-музичним концертом за участю наших філологів та запрошених професійних співаків музичної академії імені Чайковського

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Візуалізація духу мови в Інституті філології: Стиль-М-К-Фест розпочато

    25 жовтня хол Інституту філології наповнився інтерактивами, музикою та костюмованими сценками, адже розпочався фестиваль українського слова та мовної комунікації «Стиль-М-К-Фест». Різноманітні інформативні стенди, творчі майстерні, інтерактивні завдання та вертепні постановки були організовані і втілені кафедрою стилістики та мовної комунікації, на чолі з проф. Ларисою Шевченко, та студентами освітньої програми «Лінгвістика в суспільній комунікації» і спеціалізації «Медіалінгвістика».

    Відкрив фестиваль проректор із науково-педагогічної роботи доц. В’ячеслав Шамрай. «Низка вартісних заходів відбувається в Інституті філології. Фестиваль українського слова дуже актуальний, адже ситуація в країні щораз поглиблює розуміння важливості мови через зовнішню агресію. Ваші викладачі вдихають дух мови», - звернувся проректор до студентів.

    «Сьогодні важливо показати українську мову сучасно, модно, з візуалізацією. Помітно, що для організаторів фестивалю, українське слово - не обов’язок, а стан душі. І це сприяє українському простору мовної комунікації в Київському університеті», - сказала заступник директора Інституту філології доц. Галина Усатенко на урочистому відкритті. А заступник директора доц. Надія Янкова побажала присутнім, щоби пізнання було легким, адже «у стінах Інституту філології твориться світ, де народжуються слово, студент, фахівець».

    Після урочистого відкриття магыстрантка Ольга Плясун зачитала присутнім авторський вірш про мову, а далі доц. Юлія Дядищева-Росовецька запросила всіх до перегляду театрального дійства.

    Поєднання вертепу зі стилізованою частиною інтерлюдії на античний сюжет було втілено студентами-філологами. Вправлялися із вертепними ляльками Богдан Супрун та Богдан Карвацький, а інтерлюдію 17 століття в обробці проф. Станіслава Росовецького поставили студенти: Костюк Ірина (богиня Афіна), Галабузіна Ірина (Юнона), Кузьменко Юлія (Венера) та Роман Калинчук (Паріс). Юлія Дядищева-Росовецька підкреслила присутнім зв’язок з історією, адже у давні часи викладачі так само писали тексти інтермедій, а ставилися вони студентами.

    Долучилися до свята і члени студентського парламенту Інституту філології на чолі з Анастасією Кікоть. Зокрема, членом СПІФ, студенткою 3 курсу україністики Валерією Павлюк разом із членами медіалінгвістичного гуртка (керівник гуртка – доц. Дмитро Сизонов) була проведена промо-акція «Створи своє медіа», яке об’єднало всіх небайдужих студентів до створення принципово нового медійного продукту українською мовою для популяризації української освіти.

    Відвідувачам фестивалю пропонувалися куточки, де можна було опанувати техніку писання старослов’янських слів пером і чорнилом чи видряпування текстів на воскових дощечках, повправлятися у знанні історії мови та вмінні створити своє медіа, розмалювати заглавні літери, ознайомитися з науковими дослідженнями кафедри, а також взяти участь у квесті в стінах Інституту філології. Переможці отримували солодкі подарунки під деревом, яке стало символом пізнання.

    Так насичено пройшов перший день фестивалю, а попереду всіх залюблених у слово чекає ще багато цікавого!

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Різногранна постать Івана Франка на конференції полоністів

    13-14 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція «Іван Франко і польська культура», організована з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті видатного українського письменника. Пленарне засідання, на яке зібрались почесні польські й українські гості та учасники конференції, розпочалося з вітального слова проректора з міжнародних звʼязків Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Петра Беха та заступника Директора Інституту філології з координації навчальної та науково-методичної роботи доцента Галини Усатенко. Господарів та гостей з початком конференції вітали також радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу науково-освітньої співпраці Емілія Ясюк, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, директор Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук. Під час засідання Ростислав Радишевський – член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – презентував видання «Franko I. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka», видане за редакцією доктора філософії Івана Матковського та Ігоря Розлуцького з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. З доповіддю виступив Дмитро Павличко, який представив постать Івана Франка як будівничого української держави у польсько-українському діалозі.

    У другій частині пленарного засідання з доповідями виступили професор Ярослав Лавський з Університету в Бялистоці («Іван Франко. Письменник міжкультурного синтезу»), професор, член-кореспондент НАН України з Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік («...До найтяжчого бою За правду й волю милу Ти поведеш народи...»: Месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків»), професор Богдан Бурдзей з Університету імені Миколая Коперника в Торуні («Іван Франко і польські дискусії про євреїв і єврейську державу»), професор Микола Лесюк з Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника («Польськомовні елементи в українських творах Івана Франка»).

    У роботі конференції взяли участь понад 20 польських науковців – представників різноманітних навчальних закладів та наукових установ: Варшавського університету, Університету в Бялистоці, Люблінського католицького університету, Гданського університету, Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Миколая Коперника в Торуні тощо. Українські учасники, що цікавляться вивченням творчості Івана Франка у контексті польської культури, прибули з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Бердянського державного педагогічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кримського інженерно-педагогічного університету з м. Сімферополь, Інституту літератури, Інституту народознавства, Інституту українознавства імені І.Крипʼякевича, Інституту історії, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України та інших вищих навчальних закладів України.

    Протягом 13 вересня учасники конференції працювали у таких секціях: 1. Спадщина Івана Франка: польськомовний критичний дискурс; 2. Польська романтична література в рецепції Івана Франка; 3. Творчість Івана Франка у світлі компаративістики; 4. Рецепція творчої спадщини Івана Франка. 14 вересня відбулося виїзне засідання в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «Історико-народознавчі контексти спадщини Івана Франка». Тут також відбулися перезентації нових видань: українського перекладу монографічного дослідження Богдана Бурдзея «Інший світ людської надії» (пер. з польськ. І. Шевченко; ред. пер. О. Янішевський. – Київ, 2015); українського перекладу праць Тадеуша Станіслава Грабовського «Росія як опікунка словʼян: 1. Русь-Україна. 2. Білорусь» (упорядн., заг. ред. та передм. Р. Радишевського, пер. з польськ. Р. Радишевського та К. Строганової. – Київ, 2016); а також двох останніх томів «Київських полоністичних студій» (т. XXVII, т.XXVIII – Київ, 2016). Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXХ томі «Київських полоністичних студій».

    Кафедра полоністики,
    фото - Валерій Попов

  • Інститут філології вітає ректора з ювілеєм

    Колектив Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка вітає ректора Леоніда Васильовича Губерського з ювілеєм!

    Шановний, Леоніде Васильовичу!

    У день ювілею приєднуємося до вже висловлених побажань. Хочемо подякувати Вам за плекання високих моральних імперативів у студентському та викладацькому колективі Шевченкового університету, завдяки чому наш виш є одним із перших в Україні і визнається усім світом.

    Зичимо, щоб Ваш професійний досвід та лідерські якості слугували й надалі розквіту Університету та міцності нашої держави. Хай успіх завжди супроводжує Ваші творчі починання, відкриваючи обрії нових професійних можливостей і досягнень!

    Міцного здоров’я, життєвих сил і творчого натхнення Вам, Леоніде Васильовичу, на многії літа!

    З повагою, колектив Інституту філології

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ