ІФ

  • Святкуймо Тиждень ІФ разом!

    Цей тиждень насичений подіями, адже він святковий! Уже завтра відбудуться дві події в рамках відзначення дня народження Інституту філології! У 116 аудиторії (Ретро) матимете змогу дізнатися, як краще організувати мандрівку і що потрібно для того, щоби нарешті зважитися на подорож. (https://www.facebook.com/events/905336786288350). А в 152 аудиторії матимете змогу помандрувати у магічний світ класичної музики.(https://www.facebook.com/events/114596685969332/)

    Приєднуйтеся і слідкуйте за анонсами!

    Категорії: 
  • Вікторини з англійської мови

    3 листопада кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації провела для студентів, які вивчають англійську мову, різноманітні вікторини на знання мови і культури Англії. Дві команди отримували завдання і креативно підходили до вирішення, а деякі завдання мали на домашнє опрацювання. На оцінку журі, на чолі з проф. Аллою Бєловою, завідувачу кафедри-організатора, команди представляли підготовлені презентації на поставлене завдання. Такий інтелектуальний водночас розважальний захід показав, як зробити науку цікавою.

    Категорії: 
  • ЗМовницьке святкування, або що філологи роблять на Геловін

    Ніякі злі сили не завадили "ЗМовникам" зібратися 31 жовтня, аби відсвяткували Геловін. Гарбузи, свічки, солодощі - стали атрибутами святкової зустрічі. Цього разу учасники говорили про страх, жах і містику українською.Студенти і аспіранти розмірковували над варіантами передачі назви свята засобами української мови, вигадували стращні історії у командах, обговорювали кліпи Мерліна Менсона, слухали поезію про страх.

    Виявляється, що Геловін святкували слов'яни ще за часів язичництва, але під іншою назвою - Велесова ніч. В українській мові існують різні технології створення страшного, містичного, але навіть найдовші слова не зможуть вас налякати без фонетичних засобів - звуконаслідування, повторів звуків, чи явищ - інтонації, наголошування.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Стань письменником!": розпочато щорічний літературний конкурс

    Запрошуємо охочих до участі у конкурсі для старшокласників «Стань письменником», який проводить Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Якщо ти відчуваєш потребу творити (книги, переклади, рецензії) і хочеш дізнатися, чи це твій шлях у житті – надішли нам свій текст. Відомі письменники, видавці, блогери оцінять його і дадуть слушну пораду щодо того, куди рухатися далі. Вступати в університет? Писати далі? Публікувати свої тексти? Якщо тебе мучать ці питання, то не вагайся – бери участь у конкурсі.

    Подробиці – за посиланням – у Положенні про конкурс. Ми чекаємо на твій текст!

    Категорії: 
  • Велика робота маленького центру: святковий концерт у 10-річчя Центру гінді

    10 років – вагомий часовий відрізок.. Саме стільки у 2017 році виповнилося Центру мови гінді і індійської літератури, що діє в Інституті філології. 27 жовтня у стінах актової зали Жовтого корпусу університету відбувся святковий концерт на честь такої дати. Директор Центру Юрій Ботвінкін був на заході не просто ведучим, а провідником у загадковий світ індійської культури.

    Привітати наших індологів до Інституту філології прийшов посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті. Він поділився із присутніми різноманітними ідеями освітньої і творчої співпраці, на що жваво відгукнулися студенти-індологи. Кафедра мов і літератур Близького і Середнього Сходу, на чолі в доц. Оленою Мазеповою, щороку випускає фахівців з доволі екзотичної для України мови. Тож випускники мають унікальні знання, а для таких кадрів завжди знаходиться цікава робота: в посольстві, консульствах, різноманітних культурних установах.

    Про роботу Центру мови і культури гінді за 10 років розповіла викладач Катерина Довбня. Заперечити велику роботу маленького центру важко. Підкреслено це не сухими фактами, а яскравим концертом: вірші та пісні мовою гінді, традиційні танці від хореорафічного ансамблю «Накшатра», ностальгійний виступ гурту «Прелеста», який заснували студенти-індологи з Юрієм Ботвінкіним, а також виставка наукових праць і художніх перекладів, що є ретрансляторами в індо-українських міжнародних зв’язках. Заступник директора доц.. Сергій Скрильник привітав ювілярів та почесних гостей свята і побажав Центру продовжувати так впевнено розвиватися.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Жовтнева Вчена рада в Інституті філології

    24 жовтня відбулося чергове засідання Вченої Ради Інституту філології. Було обговорено ряд питань, зокрема про результати наукової теми "Шевченко у світовому контексті", яка виконувалася під науковим керуванням проф. Оксани Сліпушко; звіт про роботу кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії та її навчально-методичний і науковий потенціал. Окрему увагу було приділено увагу навчальним і виробничим практикам в Інституті філології. Доц. Галина Усатенко, яка курує це питання, зауважила, що у студентів спостерігається підвищений інтерес до, практик за умови якісної та ефективної організації, адже це важливий складник навчального процесу та основа для присвоєння професійної кваліфікації.

    Категорії: 
  • В ІФ стартувала Перша Міжнародна франкофонна конференція

    19 жовтня в Інституті філології зібралися провідні фахівці, для яких франкофонія - важлива на політичному, соціальному, науково-дослідному рівні. Проректор із міжнародних зв'язків КНУ імені Тараса Шевченка проф. Петро Бех у своїй вітальній промові наголосив на важливості колоквіуму, який дає змогу присутнім поділитися досвідом. Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон зачитала слово президента Франції Емануеля Макрона про франкофонію в світі, а від себе підкреслила, що завдяки французькій мові ми можемо зустрічатися і контактувати тут, на конференції франкофонів.

    До присутніх на відкритті Першої франкофонної конференції звернувся і Посол Бельгії Люк Якобс. Він розказав, як за три роки своєї роботи в Україні його тішить кількість ідей та проектів, які кожного року з'являються і реалізовуються. Мохамед Кетата, директор агенції з питань франкофонії в Центральній та Східній Європі, сказав, що вперше в Києві, і подякував кафедрі романської філології, на чолі з проф. Георгієм Крючковим, за високу організацію заходу.

    Така подія важлива для інтернаціоналізації. Вивчення європейських мов, академічний обмін студентів і викладачів, взаємозбагачення культур - важливі пріорітети у міжнародних зв'язках. А конференція франкофонів - один із заходів, який сприяє їхньому зміцненню. Як зазначив представник Міністерства закордонних справ, на сьогодні сім університеті представлені в асоціації франкофонів. Він нагадав, що 2018-ий рік названо роком французької мови у світі, тому треба вигадувати нові цікаві проекти та експериментувати. І колоквіум в Інституті філології - чудова нагода розпочати цю традицію.

    фото - Валерій Попов

  • Візит Першої леді Туреччини Еміне Ердоган до Інституту філології

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є беззаперечним лідером у сфері тюркології на теренах України. Турецька мова як іноземна почала викладатися в університеті з 1990 року. З 1995 року функціонує кафедра тюркології, яка здійснює підготовку перекладачів та викладачів турецької мови. За 27 років з дня відкриття турецьких студій в КНУ збільшилася кількість студентів, які вивчають турецьку мову. Нині їх налічується близько 200. Окрім, Інституту філології, у якому вивчають турецьку студенти кафедри тюркології та кафедри фольклористики, її також опановують студенти Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічного факультету, історичному факультету, факультету психології. Щоріч, починаючи з 2014, при кафедрі тюркології відкриваються нові освітні програми із вивчення інших тюркських мов – кримськотатарської, гагаузької, азербайджанської. Республіка Туреччина всіляко підтримує і сприяє розбудові українсько-турецької дружби і тюркських студій в КНУ, свідченням чогоє відкриття інтерактивного класу в Інституті філології Шевченкового університету за фінансової підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації при кабінеті Міністрів Турецької Республіки в Україні (“ТІКА”).

    З нагоди цього 9 жовтня в Інститут філології завітала Перша леді Туреччини – Еміне Ердоган. Високоповажні гості, серед яких були і представники ТІКА, разом із проректором Петром Бехом, директором Інституту філології Григорієм Семенюком, завідувачем кафедри тюркології Іриною Покровською та студентами урочисто відкрили новоствоорений і облаштований сучасним професійним обладнанням інтерактивний клас та аудиторію імені Ісмаїла Гаспринського.

    Виступаючи, Еміне Ердоган зауважила, що облаштування таких аудиторій відбулося за підтримки ТІКА, які розбудовують тюркські студії у світі і водночас сприяють відкриттю українських центрів у Туреччині. Перша леді наголосила, що гасло Ісмаїла Гаспринського про єдність в думках, мові і в роботі є таким, якому варто слідувати. Адже підтримка один одного є дуже важливою у сьогоднішньому мінливому світі. Еміне Ердоган висловила підтримку українському народові, який відстоює свої землі і мову у боротьбі з агресором. «Крим є невід’ємною частиною України», - сказала дружина президента Республіки Туреччини. Продовжуючи свою думку, Еміне Ердоган наголосила, що українсько-турецька дружба існує у всіх сферах, але рушієм співпраці є розвиток освіти і культури. Відкритий центр - це проект, який є символом цієї дружби. По завершенню своєї промови Еміне Ердоган презентувала подарунки найкращим студентам та аспірантам Шевченкового університету.

    Окрім цього, представники ТІКА подарували Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічному факультету, історичному факультету, факультету психології, кафедрі тюркології, кафедрі української мови та прикладної лінгвістики та кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 8 інтерактивних дошок.

    Музично-пісенну програму для високоповажних гостей презентували Народний ансамбль української музики «Роксоланія» та громадська організація переселенців "Кримська родина".

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов,
    прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • Неоелліністи на грецькому телеканалі

    У травні 2017 року у розпал Євробачення Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відвідали члени грецької делегації на чолі з П.Цольясом. Грецькі журналісти цікавились минулим та сьогоденням елліністики в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «роботи та дні» студентів-неоелліністів.

    Під час зустрічі співробітники Центру познайомили журналістів ЕРТ з традиціями елліністики в КНУ, розповіли про фундаторів елліністичних студій – проф. А.О. Білецького та доц. Т.М. Чернишову, продовжувачів їхньої справи – проф. Н.Ф. Клименко та проф. О.Д.Пономарева, молодше покоління українських неоелліністів, окреслили основні напрямки неоелліністичних досліджень, познайомили з перекладацькими студіями. В бесіді взяли участь студенти Інституту філології, що розповіли про свій досвід навчання на спеціальності «неоелліністика», участі в освітніх програмах в Греції, спільне та відмінне в українцях та еллінах.

    Передача про київських неоелліністів була продемонстрована 27 вересня 2017 р. на каналі грецького державного телебачення ЕРТ. Її можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=6qDfNvkMMh4&feature=share

    Категорії: 
  • Відбулося засідання Вченої ради Інституту філології

    26 вересня відбулися збори трудового колективу та засідання Вченої ради Інституту філології. Основним питанням на порядку денному було голосування і затвердження претендентів на посади завідувачів кафедр. Одноголосним рішенням було затверджено: завідувача кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу доц. Олену Мазепову, кафедри полоністики - проф. Ростислава Радишевського, а кафедри української мови та прикладної лінгвістики - проф. Анатолія Мойсієнка. Їхні кандидатури підтримали колеги на засіданнях відповідних кафедр та присутні викладачі на зборах.

    Чимало важливих питань було розглянуто на порядку денному Вченої ради. Обговорюючи Положення про Вступ до Університету на 2018-2019 н.р., члени ініціювали звернення до Вченої ради університету щодо повернення у перелік конкурсних предметів історії України замість пропонованого нині сертифікату з географії. Також на Вченій раді було розглянуто пропозицію подати кандидатуру поетеси Емми Андієвської на здобуття Шевченківської премії.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ