ІФ

  • Відбулися дебати кандидаток на посаду Голови СПІФ

    22 березня в Інституті філології відбулися дебати між кандидатками на посаду Голови Студентського парламенту Інституту філології: Кікоть Анастасії та Мицюк Марії. Присутні мали можливість ознайомитися з програмами обох кандидаток, почути відповіді на питання, які стосуються заявлених програм чи досягнень.
    Вибори відбудуться 28 березня. Віддати свій голос зможе кожен студент Інституту філології

    Категорії: 
  • "Згораю, щоб світитити": вручено премії імені Ірини Калинець

    22 березня в Інституті філології відбулося урочисте нагородження лауреатів премії імені Ірини Калинець. За сприяння Міжнародного благодійного фонду імені Ярослава Мудрого така премія вручається щорічно за активну участь у громадсько-політичному житті України.

    Цього року лауреатами премії стали: Микола Горбань за громадську позицію та мужність у відстоюванні українських ідеалів, Юрій Зайцев за виявлення та редакція героїчних сторінок історії України та Андрій Зиль за дослідження білих плям в історії.

    Премії та повне зібрання творів Ірини Калинець вручала лауреатам Президент Фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько.

    У своїх виступах лауреати загадували велич Ірини Калинець, нелегкий життєвий шлях, незламність тендітної жінки. Юрій Зиль звернувся у своїй промові до студентів: "Ви майбутнє нашої держави. ідею якої всіляко відстоювала Ірина Калинець, тож бажаю, щоб ви довели Україну до того моменту, щоб вона стала нацією".

    До присутніх звернулася і донька громадської діячки - Звенислава Калинець-Мамчур. яка розказала про характер матері, силу духу, любов до онуки, про те, як Ірину Калинець судили за творчість.

    Присутні мали можливість першими побачити фільм про життя і творчість Ірини Калинець. знятий за підтримки львівського телебаження.

    До слова було запрошено і лауреата премії минулого року - Юрія Коваліва. Вчений звернув увагу присутніх на енергетиці Ірини Калинець, вторчість якої змушує і нині замислюватися. в якій державі ми живемо. Він зацитував письменницю: "Згораю, щоб світити". Саме такою фразою можна окреслити постать Ірини Калинець, у які поєднувалася жіночність і сталева міць.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Визначено Міс Інституту філології 2017

    17 березня відбулася найкрасивіша подія року - Міс Інституту філології. Вісім претенденток змагалися за цей почесний титул.

    Три дефіле, конкурс талантів та інтелектуальний конкурс від журі, розмаїття образів і граціозність, - це і більше мали змогу бачити глядачі на сцені Червоного корпусу КНУ.

    Потужні групи підтримки давали дівчатам упевненість, а журі достойно оцінювало. До складу журі цього вечора входили: Міс Україна 2016 Олександра Кучеренко, проректори КНУ Володимир Бугров і В'ячеслав Шамрай, директор Інституту філології Григорій Семенюк, співачка Лавіка, директорка модельного агенства Prime Вікторія Скрипка, лідер бізнес-груп компанії Mary Kay Олександра Бажинова та керівниця студії Pole Dance Alter Ego Марія Петровська.

    За результатами конкурс серед дівчат розподілили такі номінації:
    Міс Грація - Анастасія Ковалевська (французька філологія)
    Міс Вишуканість - Анна Качан (фольклористика)
    Міс Талант - Ірина Костенко (переклад з німецької)
    Міс Чарівність - Владислава Дачевська (французька філологія)
    Міс Оригінальність - студентка україністики Вікторія Боярінова , з якою модельне агенство Prime уже на вечорі підписало контракт на рік.

    Перші три місця за оцінками журі розподілися між студенткою україністикиІриною Гомон (ІІ Віце-міс Інституту філології) та студенткою фольклористики Тетяною Пасько (І Віце-міс Інституту філології).
    Перемогу у конкурсі Міс Інституту філології 2017 здобула студентка китайської філології Єлизавета Слободенюк.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч кореїстів ІФ із представиками Міністерства освіти Кореї

    17 березня університет відвідала делегація з представників Міністерства освіти Республіки Корея на чолі з міністром Лі Чуншіком та його заступником Лі Йоном. Також вони завітали до Інституту філології та мали змогу поспілкуватися зі студентами-кореєзнавцями у дружній офіційній атмосфері. Були обговорені нагальні питання, що турбують студентів, та висловлені пропозиції щодо співпраці.

    Ввечері делегація та студенти завітали на відкриття першого в Україні Корейського освітнього центра, який розташований у центрі столиці на Хрещатику.

    Матеріали - Дмитро Андріанов

  • Міжнародна конференція з японістики в Інституті філології

    17 березня в Інституті філології стартувала щорічна Міжнародна конференція «Вивчення та дослідження японської мови і літератури – вплив на розуміння японських реалій». 2017 рік оголошено роком Японії в Україні, тому традиційна конференція була особливо важливою.

    З вітальним словом виступив на відкритті конференції завідувач кафедри Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко. Він презентував присутнім видання, якими мають змогу користуватися студенти-японісти. Це і доповнений японсько-український тематичний словник ономатопічної лексики, і посібник з японської літератури ХХ століття, укладений І.Бондаренком та Ю.Осадчою, а також словник соматизмів, методичні рекомендації з японсько-українського перекладу та ін.

    З доповідями на пленарному засіданні виступили доцент Національного університету «Львівська політехніка» Мирон Федоришин та доцент Київського національного лінгвістичного університету Володимир Пирогов. Мирон Федоришин у своїй доповіді про японську літературу та японські реалії поділився своїм баченням проблеми мовлення і світобачення Японії, наскільки важливим є осягнення єдності явищ природи. Він звернув увагу присутніх на глибоке вкорінення світобачення японця у народно-міфологічну традицію.

    Про хайку як об’єкт зіставно-перекладацького та культурного аналізу говорив на пленарному засіданні Володимир Пирогов. У своїй доповіді вчений порушив проблему зв’язку ієрогліфічного письма зі структурно-семантичними та естетичними особливостями хайку. Володимир Пирогов навів переклади різними мовами одного вірша, щоби показати, на скільки важливим чинником емоційно-естетичного впливу хайку на уяву читача є графо-стилістичні особливості ієрогліфів.

    Після пленарного засідання присутні відвідали меморіальну аудиторію ім. Святослава Горбенка, де вшанували пам’ять загиблого в АТО студента хвилиною мовчання та білими хризантемами – символом далекої Японії.

    Конференція продовжилася секційними засіданнями про японську лінгвістику, літературу та методику викладання японської мови.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міс Інституту філології: анонс

    17-го о 17-ій в актовій залі Червоного корпусу розпочнеться свято краси і жіночності, розуму і таланту - Міс Інституту філології.
    Серед учасниць конкурсу:
    Анастасія Ковалевська
    Вікторія Боярінова
    Владислава Дачевська
    Ірина Гомон
    Ірина Костенко
    Анна Качан
    Тетяна Пасько
    Єлизавета Слободенюк

    Вхід за запрошеннями.
    Інформація та запрошення - Юлія Копейко, Голова Студентського профбюро Інституту філології, 100 аудиторія

    Категорії: 
  • Оголошено переможців конкурсу "Стань письменником!"

    10 березня на пленарному засіданні конференції, присвяченої постаті Тараса Шевченка, відбулося урочисте нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу "Стань письменником!".

    Відзнаки отримали:
    Влада Батрак - "За майстерне уподібнення до стилю класиків української літератури"
    Іванна Брік - "За вдалу спробу збагачення прозової тематики"
    Юлія Бунько - "За втілення зв'язку між класикою і сьогоденням"
    Герман Горяйнов - "За вміння вибудувати цікавий казковий сюжет"
    Надія Севастьянова - "За майстерне прозове опрацювання складних і резонансних тем"
    Катерина Корнєєва - "За достеменне відтворення бабусиних спогадів про голодомор,
    а також за майстерну «казочку в розмовному стилі»"
    Наталя Костюченко - "За детективність і загадковість"
    Анна Кремпоха - "За вироблене поетичне мислення"
    Назар Мулик - "За сформованість тематики та наполегливість у її жанровому освоєнні"
    Іван Прокопенко - "За психологічну вмотивованість вчинків персонажів"
    Мирослава Терещенко - "За психологізм прози, сміливе порушення актуальних проблем"
    Богдана Урсуляк - "За неповторне втілення патріотизму в публіцистиці, прозі, поезії"
    Юлія Ханецька - "За втілення дитинної наївності як чесноти"
    Анастасія Худан - "За щиросерде розкриття емоційної палітри"

    Зичимо лауреатам подальших творчих успіхів і визнання!

    Категорії: 
  • Безмежжя постаті Шевченка: актуалізація й інтерпретація

    9-10 березня – той 48-годинний період року, коли концентрація згадок про постать Тараса Шевченка у суспільстві різко зростає. Нам, шевченківцям, важлива постать славетного Сина України не залежно від дат і подій. У ці весняні дати в університеті, який носить ім’я Тараса Григоровича, було проведено низку заходів.

    У Шевченківські дні програма охопила кілька локацій. 9 березня відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченку у Києві та святкова зустріч з лауреатами у стінах Головного корпусу університету. А наступного дня було проведено відкриті лекції Світланою Задорожною, доцентом кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, про постать Тараса Шевченка у Національному авіаційному університеті та Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. 10 березня відбулися зустрічі із Шевченківськими лауреатами на різних факультетах та в інститутах. Студенти-кібернетики мали нагоду поспілкуватися із вченим-літературознавцем Юрієм Ковалівим, педагогом Андрієм Кравченком та режисером-документалістом Володимиром Шевченком. На економічному факультеті відбулася зустріч із письменниками Дмитром Павличком і Мирославом Дочинцем та співачкою Анжеліною Швачкою. Студенти ж Інститутів журналістики та міжнародних відносин побували на зустрічі з режисером Леонідом Мужуком, письменником Юрієм Мушкетиком та директором Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитром Стусом.

    У важливі для кожного українця березневі дні у стінах Інституту філології відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Всесвіт Тараса Шевченка». Цьогорічна конференція укотре засвідчила необхідність перепрочитання Шевченка. Актуальність його творів незаперечна, але сама постать Кобзаря ще досі остаточно не розкрита. Саме загадковість окремих фактів життєпису Пророка стимулює всебічно досліджувати Шевченка. "Талантонеосяжний Шевченко ніколи не вивищувався над народом, до слави ставився з пієтетом", - зауважив директор Інституту філології Григорій Семенюк, відкриваючи пленарне засідання конференції. Знакову доповідь виголосив у стінах Альма Матер Іван Малкович, наголосивши на новому погляді на Кобзаря. Про різне сприйняття постаті Тараса Шевченка зауважив проректор Віктор Мартинюк. Про перекладацькі аспекти Шевченківських творів розповів Рауль Чілачава. Візуальний образ Тараса Шевченка змалював історик Сергій Сегеда у залі Інституту філології. З цікавою доповіддю виступив і Дмитро Чистяк, розповідаючи про рецепцію Шевченка у сучасних франкомовних перекладах. З вітальними словами на конференції виступила Тетяна Лебединець. Аналіз стереотипу "поета-пророка" здійснила Олена Поліщук під час своєї доповіді-презентації. Вона навела приклади інтерпретації образу Тараса Шевченка Андрієм Єрмоленком, Іваном Семесюком, Олексою Манном, Олександром Ройтбуртом. Неочікуваними конотаціями наповнили образ пророка і митці Ілля Стронговський та Станіслав Сілантьєв. А от Сергій Коляда зобразив персонаж Катерини для озвучення соціальних, екологічних, політичних проблем. Підкреслила доповідачка і переосмислення значення постаті Шевченка і під час революційних подій. «Немає культу, немає стереотипу. Люди вийшли з поезією Шевченка на Майдан. Вона була потрібною, живою, точною. Два століття тому Шевченко написав те, що люди переживали на цей момент», - наголосила Олена Поліщук.

    Упродовж дня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції до 203-річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася серія круглих столів, а завершальним акордом програми стало нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу «Стань письменником!». Адже сила слова неодноразово показала свою вагу упродовж історії України, що підтверджується біографією Тараса Шевченка.

    Прес-центр Інституту філології

  • Життя – це казка, а ми повинні бути в ній добротворцями!

    7 березня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація збірки казок кримських татар, що побачили світ у видавництві «Веселка». Серія казок народів світу заснована ще 1978 року, але з часом була призупинена. І ось ніби Фенікс, відроджений з попелу, 2016 року постала книжка народної мудрості кримських татар, що зараз як ніколи актуально. Казка – це віконечко у світ іншої культури. Вона має надважливе значення, адже є першим текстом, через який дитина сприймає світ та засвоює основні категорії – добро, красу, честь, гідність. Про особливість видання «Казок кримських татар» у стінах ІФ говорили ті, кому завдячуємо виходом цієї книги.

    Про видання розказали його творці: головний редактор «Веселки» Ірина Бойко, ілюстратор книжки Ірина Заруба, упорядник Олексій Доля, автор післямови Лариса Гуманенко. Згадували і Лідію Францівну Дунаєвську, яка свого часу згуртувала винятковий колектив кафедри фольклористики. Саме тут закінчувала аспірантуру вчена, завдяки якій вперше в історії серії народна казка отримала науковий коментар.

    Презентацію відвідали й перекладачі кафедри тюркології, без яких не було б цієї збірки, і директор видавництва «Веселка» Олексій Бондаренко, і оформлювач вступних абзаців казок, кримськотатарський кераміст Рустем Скибін, і, звичайно, студенти Інститут філології.

    Не завітати на захід не міг голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. Він розповів, що його першою книжкою також були казки. «Якщо в наші складні часи виходять такі чудові видання, треба залишатися разом та йти далі, щоб укріпитися проти тих, хто хоче нас знищити», - побажав Рефат Абдурахманович. Від імені ректора та від себе особисто подякував авторам і проректор Володимир Бугров: «Книга дає розуміння мультикультуралізму; попри розмаїття імен, ми маємо спільність одвічних людських категорій (добра, честі, гідності). Це – колективна мудрість!».

    Звичайно, презентація неможлива без живого кримськотатарського слова та культури. Зануритися в них допоміг міні-концерт: вихованиця громадської організації «Кримська родина» Сетасман Урвіє зачитала вірш рідною мовою; студентка 2 курсу спеціальності «кримськотатарська мова та література» Аліса Чорнобривець представила свій віршований переказ казки «Золота колиска» - «У кожного народу своя сила»; творчий колектив кафедри фольклористики ІФ (керівник – Ірина Барамба) також неабияк розважив гостей переспівом на український манер кримської казки-безконечника; наостанок народним кримськотатарським танцем потішила юна Мерієм Мамбетова.

    Збірка ця справді особлива. Художниця Ірина Заруба відзначила, що видання створене від початку й до кінця на одному подиху. Символічні обкладинка книги (вершник на коні як спонука до боротьби) та заключна казка збірки «Золота колиска». Колиска чекає на відважного, що її відкриє. В умовах роз’єднання материкової України та Криму така збірка сприятиме зближенню між народами, допоможе зрозуміти культуру кримських татар. Лариса Гуманенко переконана, що коли видання потрапить до Криму, то процес повернення півострова значно пришвидшиться. Батьки фольклористки й досі живуть там, у Криму, у себе вдома, тож написати післямову для пані Лариси було справою честі. Олекса Доля підкреслив, що кожна книжка – це могутня річ, бо на книжках виховуються діти, наше наступне покоління. Їхню спільну справу назвав піщинкою у перемозі добра над злом, адже на цьому й ґрунтуються казки. Дійсно, за східною мудрістю, якщо ви думаєте про майбутні століття, долю роду, держави – виховуйте дітей! «Символічно, що презентація відбулася із залученням молодого покоління, - зауважує завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська, - адже саме заради майбутнього народу, заради братів, які штучно розділені, і робився цей проект».

    Юлія Кузьменко,
    Фото – Валерій Попов

    DSC_4449.jpg (1.84 МБ) Альтернативний текст  This text will be used by screen readers, search engines, or when the image cannot be loaded. Заголовок  Заго
    Категорії: 
  • Рідними можуть бути люди не по крові, а по духу: захід пам’яті Олега Павлова

    Літературно-мистецький семінар пам’яті Олега Павлова пройшов 3 березня, коли йому могло виповнитися 57 років. Присутні ділилися спогадами, теплим словом про викладача, наставника, друга, світлу людину. Талановиту і творчу людину вшанували хвилиною мовчання. Знаково, що Олег Павлов народився у Міжнародний день письменника. Його книга «Uroboros», видана під псевдонімом Олег Сич, стала головним джерелом обговорення. Магістрантка фольклористики Анна Люднова після прочитання книги ініціювала доволі трепетний захід. Своїми спогадами ділилися найрідніші люди, тим, для кого Олег Павлов став близьким по духу.

    Однією з таких людей була його сестра Марія Павлівна Клінікова. Вона розповіла про моменти з дитинства, а в дорослому віці про мудрість і відкритість, що Олег був людиною, на яку завжди можна було покластися.

    Традицію пам’яті зберігає кафедра фольклористики, де, на жаль, не так довго викладав Олег Павлов. «У нього було щось від Мольфара. Це внутрішнє відчуття, яке дається людині, яка пізнала ціну життя, яка відчула запах смерті на війні, яка пережила любов жінки, відчула творчу струну в собі» - підмітила завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська.

    «Уроборос» - це самолет, життєпис», - означила колега Олеся Наумовська, зачитавши уривки книг, які зараз сприймаються передбаченнями життєвого шляху автора: «Олег – це людина-максимум: якщо біль, то це біль, якщо веселощі, то це регіт, якщо радість, то це дитинна забава. Це безкомпромісність. Для нього не було «навпіл». Це було справді на лезі ножа».

    «Олег Данилович був прикладом у діях, баченні, ставленні до речей, часто вступав у дискусію, його намагалися наслідувати. Не кожному вдавалося виказувати свій незалежний погляд на речі. Олег завжди це робив», - згадував однокурсник Сергій Різник.

    Про портрет Е.Хемінгуея на стіні в гуртожитку, ставлення до життя, Афганську війну, музику і оточення, про роль Олега Павлова у житті говорили ті, хто міг стримати емоції. Трепетний, важливий для всіх захід став черговою краплею до безмежного моря пам’яті світлої людини.

    На завершення спогадами поділилася Галина Усатенко: «Візуалізація образу була природнім способом мислення Олега. Для нього слово «думати» було заняттям. Це справді була робота, це був спосіб зайнятості. Думання як процес зайнятості в житті належав Олегу Даниловичу».

    Олег Павленко навчив студентів візуалізувати українську душу. Свої малюнки представили аудиторії студенти, які останніми мали можливість чути лекції науковця. Юлія Краснова взагалі створила артоб’єкт із маски і дзеркала, щоби показати, що кожен і є українською душею.

    Трапляються люди, яких замінити неможливо. І наші студенти це знають.< p align=justify>

    Каріна Дорошенко
    Фото – Андрій Паславський, Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ