ІФ

  • Інститут філології посів друге місце у відеоконкурсі "Шевченко мовами світу"

    У День перепоховання Тараса Шевченка, 22 травня, відбувся фінал ІІ Міжнародного конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи", який заснувала Галина Яблонська.
    Конкурсні роботи були представлені у різних номінаціях: "Читана і співана поезія Тараса Шевченка", "Мій Шевченко", "Відеоформат". Загалом подано 231 заявка, серед них - 92 роботи було надіслано у форматі відеопоезії. Інститут філології посів друге місце у конкурсі. На відео студенти-філологи читали поезію Тараса Шевченка мовами, які вивчають: японська, арабська, іспанська, англіська, польська... Загалом представлено 15 мов у відеоролику. І це з 36 мов, представлених на конкурсі.

    Урочисто диплом про почесне друге місце директорові Інституту філології проф. Григорію Семенюку вручила від імені Голови оргкомітету організатор конкурсу Олеся Кривопиша, яка вручила також подяку за судівство члену журі конкурсу проф. Михайлу Наєнку.

    Відео "Шевченко різними мовами" можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SYzVzmVfZ9c

    Категорії: 
  • Відкриття пам'ятної дошки Михайлу Булгакову

    2 червня на фасаді будівлі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (що знаходиться за адресою бульв. Тараса Шевченка, 14, ) відкрили пам'ятну дошку Михайлу Булгакову. Всесвітньовідомий письменник навчався у Першій київській гімназії з 1901 по 1909 рік. Тепер тут розташовано Інститут філології. За словами, директора музею Булгакова, письменник мав багато улюблених місць в Києві, одним із таких була гімназія, де навчався разом зі своїми братами. Тому символічно, що меморіальну табличку розміщено саме на цій будівлі, де Михайло Булгаков зрозумів свій поклик писати.

    Урочисто відкрили дошку ректор університету акад. Леонід Губерський та голова Шевченкового районної у місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга. Життєвий шлях Михайла Булгакова окреслив у своєму виступі голова Управління культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

    Про значення у світовому літературному контексті зауважила завідувач кафедри російської філології Інституту філології проф. Олена Снитко. Олена Степанівна наголосила, що Булгаков є неоднозначною постаттю, попри це його творчість є цікавою та унікальною з погляду літератури.

    Пам'ятну дошку створив скульптор Василь Маркуш. На урочистому відкритті митець поділився своїми думками щодо постаті Михайла Булгакова, зауваживши, що письменник був неординарною особистістю, неоднозначною, що намагався відобразити при створенні пам'ятки. Форма дошки передає конраверсійність особи Булгакова. Завершилася подія покладанням квітів.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • Тюркологи відзначили День вишиванки

    У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. Очевидним є те, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо знати джерела фольклору, тим духовно багатшим буде життя. Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури.

    18 травня 2017 р. на базі Турецького центру інформації та досліджень студентами та викладачами кафедри тюркології було відзначено День вишиванки.

    Гостям було представлено старовинні сорочки 1900 і 1939 років, розказано історії їх створення. Крім того, у виконанні студентів та викладачів кафедри тюркології пролунали пісні та вірші про вишивку. Присутні милувалися вишитими рушниками, познайомилися з їхньою символікою та відкрили для себе секрети і правила вишивання.

    Час, проведений у спілкуванні з найдавнішим видом українського народного мистецтва – вишивкою – був приємним і тремтливим для всіх. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Організатори заходу закликали любити українську культуру, пісню, розуміти символіку вишивки, бути справжніми українцями і пишатися цим.

    Автор – Ольга Пишньоха

    Категорії: 
  • Курси підвищення кваліфікації для викладачів польської мови в ІФ

    26 і 27 травня в Інституті філології відбувався Всеукраїнський курс підвищення кваліфікації видавництва Szkoły GLOSSA. У ньому взяли участь викладачі полької мови різних навчальних закладів України. Представниця видавництва презентувала присутнім посібники, які були роздані учасникам курсів. Вона розповідала про методики вивчення мови, пропоновані у цих посібниках: аудіо, вправи з медійною частиною, та багато іншого.

    Категорії: 
  • Літературні читання у дворику ІФ

    22 травня у внутрішньому дворику Інституту філології відбулися традиційні літературні читання за участі випускників і студентів спеціальності "Літературна творчість". Такий захід проводиться щорічно у день перепоховання Тараса Шевченка. У понеділок у дворику звучали не лише поезія і проза, а й авторські пісні під гітару і сопілку. Було влаштовано перформанс. А також можна було на фотосушці ознайомитися з біографіями випускників, які реалізували себе в мистецьких сферах.

  • Всеукраїнський диктант із польської мови

    20 травня в Інституті філології відбувся традиційний диктант, який писали наші полоністи та знавці польської мови інших навчальних закладів. Завідувач кафедри полоністики Ростислав Радишевський вручав дипломи учасникам, які показали високі знання мови.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Презентація вибраних праць Івана Франка у грузинських перекладах

    17 травня о 13:00 у 116 аудиторії відбудеться презентація праць Івана Франка в перекладі грузинською мовою. Захід відбудеться за участі представників Посольства Грузії в Україні, акад. Отара Баканідзе, проф. Ніно Наскідашвілі, докторанта Інституту україністики Тбіліського університету Іване Мчеделадзе.

    Вхід на захід вільний!

    Категорії: 
  • Дні шведської культури в ІФ

    Перед святковими вихідними в Інституті філології відбувалися Дні шведської культури. Урочисте відкриття відбулося 24 квітня за участі представників посольства та інших високоповажних гостей. А вже з наступного дня і до кінця робочого тижня розпочалися різноманітні заходи, присвячені культурі Швеції.

    Студенти, які вивчають шведську мову, та всі охочі, мали можливість ознайомитися з історією та особливостями культури країни із серії лекцій, як от: "Сучасна література Швеції", "Швеція очима українського туриста", "Скандинавська міфологія у дзеркалі мови", про волонтерство і на вчання у Швеції та багато іншого. В один із днів відбувся показ фільму Інгмара Бергмана «Сунична галявина» мовою оригіналу, який став цікавою практикою для студентів-філологів. Завершився тиждень 29 квітня дружнім пікніком у парку Шевченка.

    Категорії: 
  • Польський викладач прочитав цикл лекцій про фантастику

    26 квітня до студентів-полоністів завітав професор із Зеленої Гури Богдан Троха. Він розповідав про кілька видів фантастики, а саме про ту, яка змушує задуматись, яка показує, що світ не такий вже й простий. Адже фантастика проектує ідеальну реальність.

    Ми можемо створити цілий Всесвіт у своїй голові і бавитися там часом. Відомий філософ Поль Рікер сказав, що це саме від нас залежить, чи станемо ми розумнішими від прочитаного тексту. Адже як часто буває: якщо людина зацікавлена у лекції, то доколаде усіх зусиль, аби все зрозуміти. Навіть native speakers, які відмінно володіють мовою, можуть не зрозуміти прочитаний або почутий текст. "Зрозумів" тоді, коли ставиш до себе питання "чому?" і спроможний на нього відповісти.

    За Полем Рікерем, існує 3 рівні розуміння тексту:

    І рівень - розумію текст тоді, коли мова, якою написаний текст, і та, яка є в моїй голові, це одна мова.

    ІІ рівень - розумію текст тоді, коли можу розпізнати усі мовні фігури. Все залежить від того, чи читаємо ми текст заради естетичного задоволення, чи для того, щоб знайти відповіді на питання про світ.

    ІІІ рівень - розумію текст тоді, коли знання, отримані з тексту, впроваджую у власне життя; коли знаходжу те, що допомогає інакше подивитися на світ. Але це лише за умови, коли віриш. «Коли ми починаємо молитися під час читання псалмів?, - запитав лектор аудиторію і відповів, - Так, саме тоді, коли починаємо вірити».

    Функція символу в літературі - змусити до мислення. Функція літератури - затримати читача, звернути його увагу на навколишній світ. А розуміння літератури вимагає зусилля. Джерело тексту - це первісний досвід автора. Богдан Троха порадив студентам кілька творів до читання:

    "Zagubiona przyszłość" Krzysztof Boruń i Andrzej Trepka;
    "Druga jesień" Wiktor Żwikiewicz (про природу політичної брехні);
    "Senni zwycięzcy" Marek Oramus;
    "Dzieje honoru w Polsce" Adam Michnik;

    "Cylinder van Troffa" Janusz Andrzej Zajdel (про людину, яка хоче жити спокійно, має платити державі за це своєю волею);

    "Zaczarowana gra" Antoni Smuszkiewicz (книга про релігійну фантастику).

    Лектор передав молодшому поколінню життєві мудрості власного досвіду. За його словами, метою життя людини є добро, а гордість полягає в тому, що хтось вважає себе кращою людиною, ніж є насправді. Серце - це місце, в якому знаходиться все, що має душа людини. Я погоджуюсь із твердженням Богдана Трохи, що ми живемо у світі, де вже не зрозуміло, що є добрим, а що злим. Справді, кожна дія, кожна річ має і позитивну, і негативну сторони.

    Богдан Троха закінчив лекцію словами Яна Твардовського "Śpieszmy się kochać ludzi, bo tak szybko odchodzą". І як тільки не погодитись із цим...

    Діана Месхія,
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to ІФ