ІФ

  • Відбулася літературна студія імені Максима Рильського

    Нагадаємо, літературні зібрання проводяться кожного другого вівторка місяця. 13 листопада на зустрічі серед іншого була розмова з головним редактором газети «Літературна Україна» Сергієм Кулідою. Він наш випускник, однокурсник професора Ніни Бернадської, яка теж завітала на літстудію побачитися з приятелем та дізнатися, як справи в газеті. Спершу пан Сергій розповів студентам трохи про себе. Він свого часу теж відвідував літстудії тоді ще філологічного факультету. Жартуючи, ділиться: 1976-го року приходив на пари у рваних джинсах та з довгим хейром. Став і письменником: має документальні оповідання про шпигунів. Головування в «Літературній Україні» для нього, звісно ж, одна з найважливіших речей. Газета вже 91 рік висвітлює літературний процес. До інтерв’ю сьогодні запрошують Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Ірен Роздобудько… Але молодим письменникам пробитися важко, визнає Сергій Куліда. Передплатник «зі стажем» Ніна Бернадська зазначає, що газета стала сучаснішою, близькою до читача, однак часто ідеї молодих авторів повторюються. Сергій додає, що дедалі песимістичніші теми творів. Варто б друкувати студентів Інституту філології, яким є що показати! Цікавий зріз нових жанрів і сюжетів у літтворців ІФ точно знайдеться. Газеті сьогодні важливо вистояти у складних умовах. Однак Михайло Наєнко, директор Центру літтворчості, каже, що труднощі сучасності – ті самі, що й усіх часів: «Макулатури завжди було багато. Історія літератури – не те, що написано, а те, що зостається».

    У плані літстудії була презентація 10 студентського альманаху «Сві-й-танок». Багато хто з надрукованих там – нині вже випускники ІФ і, як помітив студент Мар’ян Кондратюк, уже стали класиками сучасності. Це Василь Соловій, Ігор Мітров, Ілона Червоткіна, Яніна Дияк, Дарина Гладун і багато інших. Дехто з них пішов у мистецьку сферу, хтось навчається в аспірантурі. Добре, що знайшли себе та завоювали ім’я! Михайло Кузьмович говорить, що сьогодні вже не народиться шістдесятництво, народиться щось інше. Він висловив думку, що сьогодні творча молодь не так тісно спілкується між собою.

    Зустріч була дуже емоційна, не без палких дискусій. Однак усе це – пожива для розуму. Одним із найголовніших і найприємніших моментів літстудії стали твори третьокурсників спеціальності «літературна творчість». Поезії читали Анна Комар, Ольга Крамар (Леля Покотиполе), Ярина Михайленко. Просто з-під пера зачитав поезію про смерть Віктор Свінціцький. А староста літстудії Іванна Чорна поділилася «Мікроскопічною трагедією», дівчина більше віддається прозі. На завершення вона також зачитала уривок із прози Марини Єщенко, іще однієї яскравої випускниці Інституту. Лунали справді гарні твори. І всі суперечки врешті змовкають, поступаючись Мистецтву. Наступні читання – 27 листопада. Буде літвечір. Тож готуйте свої улюблені рядки та приходьте ними поділитися!

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Андрій Паславський, Юлія Кузьменко

  • Про мову - завжди актуально. Відбулася конференція "Мова як світ світів"

    Однією з найпомітніших подій минулого тижня стала ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів». Напередодні Дня української писемності та мови, 8 листопада, актова зала заповнилася зацікавленими в українському Слові. Загалом були зареєстровані 75 доповідей, 3 з яких – від науковців з-за кордону. Згодом робота продовжилася на секціях, а наступного дня відбувся виїзний семінар на Білоцерківщині. Організовувала наукове свято кафедра української мови та прикладної лінгвістики.

    Під час вітального слова директор Інституту філології Григорій Семенюк наголосив, що мова здавна мала значення для тих, хто був у нас окупантами, і для нас – нації, яка боролася, щоб вижити. 1622 цар Михайло наказав спалити всі примірники «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького, відтоді до проголошення незалежності 1991 ухвалено 58 законів і постанов про заборону української мови. Нині функціонування української мови поліпшилося. Ухвалено в І читанні Закон про мову 5670-д, розроблений новий український правопис.

    Професор Лідія Гнатюк говорила про національну мовну особистість і культуру історичної памʼяті українців. Занепад останньої призводить до песимізму та відчуття меншовартості частини нації. У нас є певна диспропорція мовних знань, почуттів, оцінок і настанов: через брак знання про українську мову за умови спрямування на патріотизм виникають хибні оцінки, які дезорієнтують українця, чия мовна свідомість нині на етапі становлення. Лідія Павлівна звернула увагу на два моменти. Перший: не плутаймо давність лексики й давність мови, а також українську мову, літературну мову та мову літератури. Негативними прикладами назвала псевдонаукові праці Станіслава Губерначука, який виводить витоки української мови від Трипілля та навіть санскриту. Другий момент: не слід віддавати власне українські чи праслов’янські слова російській традиції. Слова «илѝ», «много», «просьба» та багато інших – наші архаїзми, їх уживають письменники-класики. Варто усвідомити, що це – питома українська лексика. Хоча суржик ускладнює цю проблему.

    Не лишив байдужим виступ доцента Олександра Бондаренка стосовно консцієнтального виміру гібридної війни. Консцієнтальні війни – боротьба на ураження свідомості, спрямовані на її дезорієнтацію, примітивізацію та хаотизацію. Засобами виступати можуть хімічні та психотропні речовини, випромінення та вербальні маніпуляції. Приклади: тексти газети «Вести», видання «Абсолютное оружие» Валерія Солов’я. Доповідач навів цілий ряд міфів, що поширюються і впливають на нашу свідомість: історичні (три брати зі спільної колиски), економічні (Україна не виживе без російського газу), релігійні (єдина православна церква), культурні (українська культура – селянська), мовні, етнічні тощо. Які ж механізми протидії? «Необхідно перейти від оборони до активних наступальних операцій на консцієнтальному фронті», - каже Олександр Володимирович. Допоможуть створення антиміфів, десакралізація «шкідливих» символів, створення позитивного образу України. Потрібна просвітницька та роз’яснювальна робота з медіаграмотності, швидка українізація публічної сфери та м’яка – особистої та побутової. Ми досі програємо в тому, що в масі своїй перебуваємо в матриці російської культури. Але на окреслені проблеми вже звернуло увагу Міністерство оборони, українізували військо. Пам’ятаймо, що знаходимося на моному фронті, тож мусимо захищати себе, поширюючи українську мову в усіх сферах.

    Не менш цікавими та різноманітними в темах були доповіді вчених Інституту філології Галини Наєнко (100 років історії української мови в Київському університеті), Оксани Ніки (Володимир Олексійович Розов в історії університету Святого Володимира), Сергія Різника (наукова особистість Іллі Корнійовича Кучеренка в українській граматикології), Юрія Мосенкіса (писемність Трипілля, Трої та Греції), а також доцента Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Алли Бондаренко (мовосвіт поезії Василя Стуса).

    Після перерви гості та організатори конференції знову зустрілися, об’єднані в шість секцій: «Історія української мови», «Сегментна і надсегментна фонетика», «Лексикологія та лексикографія», «Когнітологія», «Граматикологія» та «Лінгвопоетика», де свої наукові дослідження представляли не лише досвідчені науковці, а й студенти та аспіранти.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Тиждень тюркології триває: відбувся захід «Казковий світ Сходу. Азербайджан»

    6 листопада на кафедрі тюркології в рамках проведення Тижня тюркських мов відбувся захід «Казковий світ Сходу. Азербайджан». Під час заходу студенти другого курсу азербайджанської групи розказали гостям про культуру та традиції Азербайджану, надали цікаві відомості про історію країни. Студенти отримали нагоду поспілкувалася з гостями заходу - студентами з Азербайджану, які навчаються на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та дізнатися більше про самобутню культуру та звичаї країни.

    Фото: Валерій Попов.
    Інформацію надала кафедра тюркології Інституту філології.

    Категорії: 
  • ЗМовники: диктор «UA: Радіо Промінь» Вікторія Польченко розповіла про майстерність голосу

    Завжди очікувані події – засідання лінгвістичного клубу «ЗМовники» та святкування «Тижня ІФ» ̶ поєдналися. До Інституту завітала Вікторія Польченко. Вона розповіла про свій цікавий шлях від пацієнта логопеда із серйозними дефектами мовлення до диктора прямого ефіру (працює в ефірі з 17 років). Вікторія звучить так, що її хочеться слухати. Діапазон її тем – від новин до дитячих постановок. Вікторія поділилася своїми секретами.

    Вікторія – креативний директор «UA: Радіо Промінь», випускниця Інституту журналістики КНУ. Це людина, яку в 7 років привели до логопеда, бо не вимовляла половину звуків. І саме тому Вікторія впевнено каже: дикцію у 100% випадків можна виправити. Допоможуть словники, живе спілкування, навіть розмова із самим собою.

    Студенти-україністи тут-таки мали нагоду пригадати курс фонетики. Що бере участь у творенні голосу? Не лише голосові зв’язки, як перше спадає на думку. Це весь дихальний апарат, м’язи язика, щелепи та щік, не забуваймо і про пасивні мовні органи. Фонетисти кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Бас-Кононенко та Віра Берковець лишилися задоволеними своєю роботою: студенти добре пам’ятають артикуляційний та акустичний аспекти фонетики.

    Вікторія ж навчила застосовувати ці знання для вдосконалення майстерності дикції. Ми часто лінуємося, ковтаємо закінчення слів, не використовуємо м’язи на повну силу. Для досягнення чіткої артикуляції потрібна гімнастика та дихальні вправи. «Щодня перед сніданком робіть 4 глибокі вдихи, тренуйтеся», ̶ радить гостя. Спробували дихати разом. Потім лекція продовжилася.

    Інколи голос блокується на щелепах, голосових зв’язках тощо через хвилювання. Збитися можна на темпоритмі, тонально й тембрально. Якщо вас записують на студії, вади мовлення може (інколи й зобов’язаний) виправити звукорежисер. Але із сучасними технологіями можна подолати їх, записуючи себе на диктофон, прослуховуючи та виправляючи аж доти, доки влаштує вас самих: «Сподобалося вам – неодмінно сподобається ще одному-двом, п’ятдесятьом, ста людям».

    Виділити слово логічно можна по-різному: паузою, зміною темпоритму, вищим звучанням. Вікторія Польченко розповіла про цікаві голосові прийоми. Чи чули ви про «усмішку Будди»? Підніміть під час говоріння куточки губ трохи вгору – і голос лунатиме добріше. Не підлаштовуйтеся під невластивий для української мови темп мовлення, штучно калькуючи експресію дикторів Іспанії чи США. Вікторія застерігає: «Не надягайте маску чужої мови!» А ще гостя розповіла про один експеримент, що показав, як тембр голосу впливає на виборців. Нижчий і повільніший голос завойовує довіру слухача: ми говоримо виважено, упевнені в кожному слові. Також, виявляється, радіодиктори часом покусують язик: кров приливає до м’яза й він стає пластичнішим. Позіхають (один із видів гімнастики). По складах перед дзеркалом читають скоромовки.

    Значну увагу лектор приділила інтонації. «Візьмімо якесь слово, наприклад, «до побачення» та киньмо його он у той куток!» - пропонує диктор. Розповідає про навчання новеньких: їм пропонують перерахувати всі меблі кабінету, називаючи їх із різними емоціями. Інтонація – це й уміння вжитися в образ, це акторське мистецтво. Інколи ведучі «спілкуються» до ефіру між собою, заміняючи лексеми беззв’язними «бу-бу-бу» чи «та-та-та», і намагаються самою інтонацією донести одне одному, про що йдеться. Читайте реп, якщо хочете розвинути артикуляцію, а якщо бажаєте покращити інтонацію, розповідайте анекдоти.

    Головний заклик фахівця: не ставте собі блоків і заборон! Ви можете. Хочете озвучувати кіно? Будете. Такі тренування майстерності голосу нескладні й доступні для всіх. Упродовж зустрічі часто лунав сміх і лектору ставили безліч питань, довго не відпускали гостю. Організатор Оксана Мацько попрощалася до наступних «ЗМовників», а Вікторія Польченко щиро дякувала студентам за теплий прийом.

    Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Запрошуємо на листопадову літстудію!

    ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ
    ІМЕНІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

    Відбудеться 13 листопада 2018 р. о 13.00 в мистецьткій аудиторії № 63 (бульвар Т. Шевченка, 14).
    Програма:
    1. Нові твори читають (а всі обговорять) студенти 3-го курсу з "Літтворчості" та інших спеціальностей.
    2. Презентація студентського альманаху "Сві-й-танок" (№ 10, 2018).
    3. Майстер-клас головного редактора "Літературної України" Сергія Куліди.
    4. Підготовка матеріалів до 11-го числа альманаху "Сві-й-танок".

    Ласкаво запрошуємо всіх небайдужих до художнього слова! Особливо - авторів альманаху "Сві-й-танок"! Авторські примірники будуть вручені лише присутнім.

    Центр літературної творчості
    ІФ КНУ імені Тараса Шевченка

  • Презентація доробку гагаузького дослідника та письменника Степана Булгара

    «Тиждень тюркських мов» розпочався з виставки книг і журналів, виданих великим діячем Степаном Булгаром. Презентували завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська та доцент Федора Арнаут, яка добре знає Степана Степановича. Під час зустрічі зі студентами, які вивчають гагаузьку та турецьку мови, навіть вдалося зв’язатися з Булгаром через Viber, він сам виступив перед молоддю, хоч і на відстані.

    Цьогоріч Степан Булгар святкував свій 65-річний ювілей. За останні 15 років він видав 40 книг та 70 номерів журналів, присвячених гагаузькій культурі, історії, етнографії, літературі. «Це робота цілого інституту», − наголошує Дора Іванівна. Вона пригадувала їхню зі Степаном Степановичем співпрацю у відділі культури в Чадир-Лунзі. З 1987 збиралися таємно всі небайдужі та планували розвиток гагаузької культури та друкування.

    Студенти 3 курсу розповіли першокурсникам біографію Степана Булгара та зачитали його поему «Біда» гагаузькою. Булгар народився в селі Виноградівка Одеської області в християнській сім’ї, яка цікавилася фольклором свого народу. Вступив на історичний факультет Кишинівського університету, там досліджував етнографічну літературу гагаузів. Великий вплив на нього мав Дмитро Карачебан, який і затвердив першу збірку Булгара до друку. Важливою є його поема «Каурма», де у фантасмагоричній формі порушується проблема роздвоєння творчої особистості (йдеться про героя поеми – журналіста). Із 1980-тих Булгар – член гагаузької секції Спілки письменників Молдови. Він боровся за гагаузьку автономію, вибраний представником народного руху гагаузів; керівник із юридичних засад зі створення гагаузької групи в Молдові. Його називають вождем гагаузької революції. 1994 року парламент Молдови ухвалив рішення про створення Гагаузії.

    В Україні є 6 сіл, де проживають гагаузи. Твори Степана Булгара друкувалися українською, російською, турецькою, молдовською мовами. Він має Орден почесного громадянина Гагаузії.

    Булгар – перша людина, яка написала про історію та культуру гагаузів. Уряд СРСР вважав, що в нацменшин не може бути своїх героїв. Він же їх показав, представив жінок-героїнь ІІ світової війни. Також написав про гагаузів-учасників облоги Ленінграду. Видав дитячу літературу, зокрема розповіді про ремесла гагаузьких сіл. Фольклорні тексти літературно обробив. Описав життя й діяльність значних для свого народу постатей, зокрема Михайла Чакира, священнослужителя, з якого почалася гагаузька писемність.

    Дора Арнаут розповідала про свого друга детально й натхненно. Вона закликала студентів до нових досліджень. Адже КНУ – чи не єдиний центр тюркології в Україні, де вивчаються мови і культури багатьох тюркських народів. Пам’ятаємо про корінні тюркомовні групи в нашій державі. Це гагаузи, кримські татари, караїми, кримчаки. Досліджувати є що, як бачимо з діяльності таких людей, як Степан Булгар.

    Юлія Кузьменко, фото Валерія Попова.

  • Стартував «Тиждень ІФ»

    До річниці заснування Інституту філології (12 листопада 2001) Студентський парламент ІФ підготував насичену програму на щодень. Захід перший: ярмарка та художнє мистецтво. Голова культурно-мистецького відділу Анна Бакума підтримувала своїх колег-чарівниць зі СПІФ. Продавцями благодійної ярмарки «ARTiШок» стали Світлана Вертола (4 курс літтворчості), Анастасія Сирота (4 курс богемістики) та Юлія Чубарева (3 курс болгаристики), яка, до речі, вигадала назву заходу. Шок від арту плюс мовна гра – чи не креативно?. На ярмарку можна було придбати візерункові пряники «ІФ», найяскравіші екземпляри з 4 етапів проекту «Твоя поетична листівка», широко відомого літераторам завдяки Світланці. Були акварелі та олійні картини Анни Савченко, студентки-германістки. СПІФівці навіть поділилися для ярмарку власними конспектами за роки навчання. Користь покупцям, приємність дітям. Частину коштів від проданого соціальний відділ студпарламенту ІФ витратить на подарунки до Дня Святого Миколая вихованцям дитбудинку.

    Трохи згодом навпроти «АРТіШоку» почали запрошувати на майстер-клас із малювання Анастасії Григор’євої. Настя – студентка 4 курсу богемістики, вона творча, завжди усміхається та рада спілкуванню. Має багато талантів (фотографує, співає, грає на струнних), але сьогодні демонструвала саме художній. Її сусідки Мирослава Яворська з подругою Вікторією Єрмоленко закликали всіх охочих, аби намалювати їх портрети. У дівчат цікава акварельна техніка.

    Таким творчим і благочинним вийшов перший день «Тижня ІФ». Далі буде.

    Фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • «Класний» урок поза класною аудиторією

    В Інституті філології відбулася зустріч учителів-керівників робіт МАН за участі Київської Малої академії наук. Наближається 9 листопада – День української писемності та мови, і в межах фестивалю управління майстерністю Kyiv EdFest відбудеться апробація МАНівських робіт школярів – науково-практична конференція «Краса і сила рідної мови». Про це повідомила вчителям Ірина Іваненко, викладач ІФ та завідувач відділення української філології та мистецтвознавства КМАН. Безперечено, на конференції буде що розглядати, адже відділення щороку набирає найбільше конкурсних робіт.

    Виступили керівники секцій.

    Олена Івановська (секція фольклористики) наголосила на таких тезах:

    - Приємно, що школа та університет комунікують. Лише спільно ми можемо дати державі освічених громадян, і це вартує кроків.

    - Не варто брати для дослідження надто широку тему. У максимальний обсяг роботи вміститься лише окреслення проблеми та список літератури. Краще – сучасні наративи, звернення школярів до місць і традицій їхніх бабусь і дідусів.

    - Фольклорний текст – синкретичний, його треба вміти читати.

    Наталія Єлісєєва (секція української літератури) говорила про таке:

    - Цьогоріч МАН уперше працюватиме за проектом нової української профільної школи. Грає роль переорієнтація на сучасні світові стандарти. Учнів спрямовують на майбутнє, на навчання у вищій школі.

    - Діти повинні сприймати те, що досліджують, як цікаве та потрібне.

    - Уже в школі варто звертати увагу на принцип наукової порядності, наукової новизни, повідомляти про неприпустимість плагіату.

    - Не забуваймо про різноманіття можливих тем для МАН: києвознавство, постмодернізм, зв’язок дитини зі своїм корінням, етика.
    Катерина Годік (секція літературознавства) наголошувала:

    - Літературна творчість – особлива секція, адже йдеться про власне мистецтво, артистичне мислення школярів, а не їх наукові пошуки.

    - Важливо правильно вибрати з доробку дитини найкращі твори для презентації та дати їм об’єктивну оцінку. Якщо школяр пише велику прозу чи драматургію, варто обрати уривки та пояснити, чому саме ці.

    - Окремий вид творчості – так звані замовні твори. Діти часто пишуть вірші до знаменних дат чи на вказану тему, із таких поезій теж можна скласти роботу МАН.

    Ключовим на зустрічі тренінг «Класний» урок поза класною аудиторією» від Ярини Закальської, фольклориста Інституту філології. Ярина щотижня зустрічається з юними дослідниками секції фольклористики, викладала в студентів, тож хотіла поділитися досвідом нестандартних уроків поза аудиторією. Нині складно спростувати думку, що діти «живуть» у гаджетах. «Ви повинні запалювати! – спонукає Ярина. – Не бійтеся ламати стереотипи, змінюватися». Урок поза класом – це не банальна екскурсія до театру чи музею, це формат навчання через діяльність і дослідження, він передбачає застосування на практиці знань, які викладали дітям у школі. Такі уроки інтегровані (українську літературу можна поєднати з географією). Хоча заходи ресурсозатратні, але позакласні уроки розв’язують руки вчителям і можуть розкрити потенціал дітей. Фахівець розповідала, як її студенти переосмислювали Шевченка у реп-прочитанні вірша «Доля», як вони разом підготували й роздавали в парку листівки з цитатами українських письменників. Згадала поїздку «філологічним трамваєм» до Пущі-Водиці, кожна зупинка якого – певне правило української мови, яке діти мали пригадати.

    Наприкінці тренінгу вчителі отримали сертифікати про відвідання заняття.

    Юлія Кузьменко, фото - Валерій Попов.

  • В Інституті філології відбувся ІІІ науково-методичний семінар з іноземних мов і літератур

    На завершення тижня ІФ приймав учителів зі шкіл Києва, аби обмінятися досвідом, зблизити університетську науку та шкільну практику. 2 листопада в мистецькій залі на семінар з іноземної філології зібралися студенти та викладачі кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур на чолі з завідувачем В’ячеславом Шовковим. Також завітали вчителі київських шкіл, де поглиблено вивчаються іноземні мови. Гостей привітали заступник директора ІФ Людмила Смовженко та в.о. ректора Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Наталія Бендерець. Далі слово мали вчителі, кожен із яких презентував власні ідеї щодо теми семінару – запровадження нової української освіти в українських школах.

    НУШ – проект, що стартував цього навчального року. У новій українській школі важливий діалог між учителями й учнями, втілення компетентісного підходу, інтерактивних форм навчання. Проект МОН має такі основні напрями: дитиноцентризм, замотивування вчителів, наскрізний процес виховання, децентралізація, нова структура школи, ґрунтування на партнерстві та справедливий розподіл публічних коштів. Дитина має почуватися в безпеці, важливий її гарний настрій під час уроків і перерв. Освітяни повинні розуміти, що нині виховують дітей нового покоління, у яких відмінні цінності, пріоритети, засоби зв’язку, навіть харчування. Враховувати мають і тотальну комп’ютеризацію дітей і молоді. Матимуть успіх учителі, які на нього налаштовані. І не бійтеся школи – це цікаво!

    Захід минув у теплій атмосфері. Було корисно послухати про досвід учителів і викладачів на шляху до нової української освіти.

    Юлія Кузьменко

  • Запрошуємо на конкурс авторської пісні та поезії

    Молодіжний центр культурно-естетичного виховання КНУ запрошує на ХV загальноуніверситетський Конкурс авторської пісні та поезії. Торік філолог Вікторія Падалко здобула перемогу зі своєю піснею. Якщо ви відчуваєте в собі творчий потенціал і маєте що продемонструвати, надсилайте заявки на e-mail: mckev@univ.kiev.ua.

    Цьогорічний конкурс відбудеться 27 листопада о 14:00 в Мистецькій залі Червоного корпусу (ауд. 321). Переможців у номінаціях "авторська пісня" та "авторська поезія" визначить авторитетне журі.

    Деталі - у прикріпленому файлі.

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to ІФ