ІФ

  • Випускники про ІФ: Юлія Марушевська

    Юлія Марушевська, Начальник Одеської митниці ДФС (випуск 2012 року, україністика): «Мені часто закидають, що моя освіта філолога не відповідає тим посадам, які обіймаю, тому що філологів не вчать економіці, управлінню чи політтехнологіям. Але я знаю, що це найкраща освіта, якщо хочеш змінювати життя навколо. Бо філологів вчать цінностям. Читаючи твори класиків, ми вчимося не тільки мислити, а й відрізняти хороше від поганого, важливе від неважливого, вічне від скороминущого. Ми розшифровуємо ДНК власної і світової культури. Саме філологічна освіта дає мені можливість відчувати себе впевнено на зустрічах зі світовими лідерами, бо я знаю і ціную унікальність власної культури. Саме завдяки філології я отримала відповіді на фундаментальні питання “хто я”, “для чого роблю цю справу”. Бо наша освіта задає стандарт особистості. Ми заглиблюємось у життя та творчість великих людей і далі вже за цією шкалою оцінюємо себе».

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Дмитро Крапивенко

    Дмитро Крапивенко, журналіст, головний редактор журналу "Український тиждень" (випуск 2001 року): "Коли я 1996-го вступав до університету, то обрав філологічний факультет, бо хотів стати письменником. Прагнув більше дізнатись про слово, оволодіти ним. Однак жодного опублікованого художнього твору досі не маю, тому цю юнацьку мрію реалізувати наразі не вдалося… У студентські роки захопився політикою – хотілося змінити життя. Зробити це за допомогою слова дозволяє журналістика, тому саме в цій сфері мені вдалося реалізувати себе. Чи допомогла мені в цьому моя університетська освіта? Безумовно! Тільки на філологічному факультеті можна зануритись у мову та літературу так, щоб розуміти її на всіх рівнях: історичному, ужитковому, в контексті міжкультурних впливів. А це важливо, бо «нація є нарація».

    Так, чистим «лірикам» у журналістиці непросто: треба орієнтуватись в економіці, сучасних технологіях, навчитись читати закони. Однак для людей, що здужали прочитати Епос про Гільгамеша і знаються на нюансах застосування аориста і супіна – це не найбільший виклик у житті.

    Категорії: 
  • Святковий брейн-ринг в ІФ

    У філологів розпочався святковий тиждень, присвячений 15-річчю Інституту філології. Інтелектуально, креативно, гумористично і суто філологічно пройшов сьогодні брейн- ринг.

    Заступники директора Святослав Шевель, Сергій Скрильник та Надія Янкова разом з головами студентського самоврядування виступили в ролі журі інтелектуального п'ятиборства! Саме п'ятиборства, адже 5 команд взяли участь у конкурсі на найкмітливішу команду ІФу.

    Фонетичність, лексичність, орфографічність лягли в основу назв команд- "У Щерби", "ІФ","Напівсолодкі", "Ізівін", "Вуншпунш", що ще раз підкреслило професійне спрямування учасників- філологів. Максимум креативності, кмітливості та філологічності продемонстрували "У Щерби", виборовши першість. І не дивно, бо команда носить ім'я видатного мовознавця. Можливо, його покровенство і допомогло їм

    Олександра Касьянова,
    Фото – Катерина Івануса

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Анастасія Євдокимова

    Анастасія Євдокимова, літературний менеджер, куратор у "Гогольфест", "Книжковий Арсенал" (випуск 2015 року, україністика): "Колись мене навчили, що філологія – це на стільки універсальна гуманітарна освіта, що потім життя можна пов'язувати із будь-чим. Головне – розуміння суспільно-культурних процесів, а ще – володіння мовою. Україністика дала розуміння контексту й уявлення про те, звідки вийшла, як рухалася та чим є українська література. Такий матеріал - не студіюється лише 4 роки, цьому потрібно присвятити життя, однак освіта дала мені найважливіше – вказала шляхи, якими можна рухатися. Сьогодні ж я літературний менеджер, маю за плечима роботу у великих видавництвах, організації подій різних рівнів; кураторка фестивалів (Гогольfest, PortoFranko Гогольfest, Книжковий Арсенал та менших), яка здатна підібрати тематичний контент, згенерувати ідеї, визначити теми, прослідкувати проблеми; літературна критикиня.

    Усі напрямки моєї діяльності стартували ще під час навчання в університеті. Інститут філології – це більше, ніж навчальний заклад, чи етап у житті, це місце, де я знайшла ключових людей, які змінили мою реальність та світ навколо. Тут я знайшла Галину Олегівну Усатенко – наукового керівника, котра вказала, як можна займатися дослідженням давніх процесів і водночас залишатися у сучасному. Я вдячна долі за цю людину, адже нас дуже багато пов'язує поза університетом. Також тут ми зустрілися із моїм першим ментором, який навчав літературній критиці, куратором літературної програми великого міжнародного фестивалю Гогольfest, під чиїм керівництвом я втілила перший проект, а потім й співкуратора на фестивальний напрям, автора, менеджером якого я стала ще до завершення навчання – випускника Олександра Михеда. Завдяки Інституту філології я познайомилася зі своєю авторкою (у професійному, менеджерському, літературознавчому та літкритичному, людському вимірах) – Оленою Герасим'юк, спершу ми зустрічалися на перервах у кафетерії, ходили на різні зустрічі з цікавими людьми у 63 аудиторію, а потім наслідком нашого спілкування і дружби стали літературно-музичний проект "Глухота" і виклична читка поеми про політв'язнів "Тюремна пісня". І багато-багато інших, адже заклад з історією передбачає тісний діалог не лише із сучасниками, але і з тими, хто уже давно за межею вічності".

    Категорії: 
  • Афіша заходів Тижня ІФ

    Сьогодні розпочинаємо святковий Тиждень, присвячений 15-річчю Інституту філології
    До цього ювілею підготовано ряд різнопланових заходів: інтерактиви. літературні заходи, вечір гумору, театралізовані екскурсії, концерт!
    Запрошуємо!

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Олесь Кульчинський

    Олесь Кульчинський, український сходознавець, перекладач, публіцист (випуск 2003 року, тюркологія): "Мені поталанило вступити на сходознавче відділення майбутнього Інституту філології у 90-ті роки. Складний час, коли про один із курсів факультету романо-германських мов відгукувалися: «Університет «київський», бо там лише кияни». Озираючись назад, думається, що відтоді на сходознавстві та українській філології, відтак – і на решті факультетів, дедалі більшало вихідців із різних регіонів. Своїми строкатими українськими говірками вони поступово надавали Києву колориту справжньої столиці, а не російської провінції, переповненої компрадорськими елітами. У цей симбіоз вливалися всі студенти та викладачі «сумління», незалежно від мови та походження. Через кілька років після «помаранчевої революції» обличчя інституту змінилося ще дужче завдяки тестовій системі вступу до вишів. Відтепер зміни в освіті знову відновилися і надіюся, вже не припиняться. Вдячно згадую тих викладачів і студентів, котрі – кожен по-своєму– не стали осторонь складних перетворень у суспільстві. Адже від цих трансформацій значною мірою і залежить наша реалізація як фахівців.

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Володимир Мукан

    Володимир Мукан, журналіст, керівник відділу наука і техніка в журналі "Країна", "Газета по-українськи", кандидат філологічних наук (випуск 2011 року, україністика): "Інколи потрапляєш кудись вперше і здається, ніби раніше вже тут був. Навколо однодумці, рідна мова й доброзичлива атмосфера. Так само було у вересні 2005 року, коли я тільки-но вступив до Інституту філології. Його величний і водночас затишний корпус та професійні викладачі щодня нагадували, що це виняткове місце. Місце, де переплелося минуле і майбутнє. Товсті стіни, масивні чавунні сходи та пари з латині й давньої літератури ніби відносили на багато років назад. Давали зрозуміти багато життєвих смислів, над якими ніколи не задумувався. Динаміка студентського життя підштовхувала будувати плани на майбутнє і відчайдушно гнатися за перспективами. Мабуть, через цю особливу енергетику я і пов’язав 10 років життя з Інститутом. Не міг його бачити за своєю спиною, лише попереду, лише — як пункт призначення. Коли приходив час іти, знову сюди повертався — як магістрант, аспірант і співробітник.

    Якщо вважати Інститут місцем, де здобувають знання і диплом, то Жовтий корпус для мене не навчальний заклад. Це щось значно масштабніше. Тут завжди отримував більше. На лекціях із літератури приходило розуміння світобудови та людських стосунків, на фольклорі — пізнання себе, на мові дізнавався про тонкощі психології різних народів. Коли захотів написати у "Студентський вісник" невелику замітку, створив свій перший матеріал. Його вихід надихнув написати ще 2173 статті у різні видання і пов’язати із цим професію. У черзі за кавою не просто познайомився із ровесниками, а здобув справжніх друзів. Коли шукав книгу в читальному залі, зустрів майбутню дружину.

    На третьому курсі я попросив у наукового керівника допомогти із темою для курсової, але знову отримав більше — він придумав тему, яку я використав для дисертації. Захистив її 2015 року.

    Сьогодні я знову відчиняю важкі вхідні двері Жовтого корпусу, знову йду старими сходами й бачу навколо десятки радісних студентів. Впевнений, що і вони отримали більше, ніж розраховували. У Інституті філології інакше не буває..."

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Наталія Шевчук

    Шевчук Наталія, співзасновниця фестивалю соціальної реклами "Molodiya festival" (випуск 2011 року, "Літературна творчість"): "Наталя Шевчук, співзасновниця фестивалю соціальної реклами «Molodiya Festival»: Із завершенням бакалаврату зайнялась соціальними проектами. Стала співорганізаторкою фестивалю соціальної реклами. У моїй роботі доводиться паралельно з прокачуванням журналістських скілів вивчати маркетинг, піар, рекламу і всілякі суміжні дисципліни. Раз на рік серед наших партнерів зустрічається граматичний маніяк, який читає мої релізи і підписує контракт на мільйон. І у такі моменти розумієш: чотири роки філології мають сенс".

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Тарас Малкович

    Тарас Малкович, поет, перекладач, кандидат філологічних наук (випуск 2011 року, переклад з англійської) : "Як і свого часу Юрко Позаяк, "навіки я рідному вдячний філфаку"! Перекладацький вишкіл Інститут філології КНУ такий потужний, що я й досі працюю за фахом і не маю наміру це припиняти. Саме завдяки Інститутові філології я в 17 років уперше переклав українською іншомовний вірш - це була "Lorelei" Гайне - і відтоді дійшов від німецької і британської класики через ірландську сучасність до наймолодшої американської поезії - та й, ніде правди діти, до власних віршів. Знання мов, яке маю завдяки йому, додало мені неабиякої розкутості чи не на всіх земних континентах. Ошатність і суворість "жовтого" і студентські принади "зеленого" корпусів, поетичні і перекладацькі конкурси, тривалий побут одним хлопцем серед десятьох дівчат у групі - без усього цього я не став би тим, ким я є. І дуже сумніваюся, що той, ким я став би, подобався б мені більше".

    Категорії: 
  • Випускники про ІФ: Христина Морозова

    Христина Морозова, громадська діячка, партія ДемАльянс (випуск 2013 року, славістика): "Інститут філології за шість років дав мені три дуже важливі речі. Вміння ділитися ідеями та розповідати про події та сенси, які я вважаю насправді важливими. Це магія, і її силу як ніде відчуваєш в Інституті філології. Тепер це історія, ця здатність завжди зі мною, вона пронизує все, що я роблю. Друга важлива річ - це любов до української літератури, особливо сучасної. Те, чого не змогли вкласти за 10 років школи, може, тому що не дуже й намагалися. Це дуже круто, коли поети й письменники, яких ти любиш, досі живі, ти можеш прийти на їх виступ чи піти десь посидіти після виступу. Для мене це почалося з жовтого корпусу, і це любов, яка з часом стає лише сильнішою. І остання важлива річ, яка насправді не річ - це друзі, знайомі, люди, з якими мене так чи інакше звів Інститут філології. Ті, з ким перетнулися в Жовтому, біля Жовтого, через Жовтий... Дякую вам, що ви є в моєму житті. І саме такі, які є".

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ