ІФ

  • Лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза

    17 жовтня у Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза на тему “Кодування морфем на основі інформаційної теорії (на матеріалі турецької мови)”.

    Чаглаян Йилмаз – кандидат філологічних наук, експерт із давньої турецької мови. Протягом 2017-2018 н.р. викладав турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології. У 2018 р. видав книгу, присвячену мовознавству і кодифікації.

    Чаглаян Йилмаз почав свою доповідь sз презентації книги “Графічне зображення морфем у турецькій мові на основі інформаційної теорії”, яку написав протягом свого перебування в Україні. Вихід цієї книги став вимогою часу в турецькій лінгвістиці, а питання, порушені в ній, є дискурсивними, за словами сучасних турецьких науковців. Чаглаян ходжа одним із перших пропонує турецькій лінгвістиці коло понять і термінів із семіотики та кодування.

    Інтерактивний формат лекції зацікавив слухачів. Гості отримали примірники книги та зразки текстів із цікавими мовними завданнями. На прикладі цих завдань доповідач продемонстрував функціонування мовних знаків, сутність та особливості інформаційної теорії.

    17 Ekim 2018 tarihinde Kiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Türk Enformasyon ve Araştırma Merkezi’nde Türk bilim adamı Dr. Çağlayan YILMAZ “Morfemlerin enformatif değerine göre kodlaması (Türkçe örneğinde)” araştırma konulu konferans vermiştir.

    Çağlayan Yılmaz – Eski Türk dili, Genel Dilbilim uzmanı. 2017-2018 döneminde Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nde görev yapt
    ı. 2018'de dilbilim ve kodlamaya ayrılmış bir kitap yayımladı.

    Çağlayan Yılmaz, sunumuna Ukrayna'da kaldığı süre boyunca yazdığı «Türkçede Anlam Birimlerinin Bilgi Kuramı Temelinde İşaretlenmesi» kitabı ile başladı. Bu kitapta ele alınan sorunların çoğu, günümüz Türk dilbiliminde popüler tartışma konuları olduğundan, kitabının ortaya çıkması zamanın ihtiyacıdır. Çağlayan Yılmaz’ın dil gösterglerini, onların enformasyon değerine göre kodlalamayı öneren çalışması Türk dilbiliminde kodlama ile ilgili özgün bir yaklaşım olarak değerlendirilebilir.

    Hocanın sunum sırasında katılımcılara kitabının birer örneğini ve farklı yaklaşımlarla kodlanmış metin örneklerini dağıtması, etkinliğin interaktif olmasını sağlamıştır. Disiplinler arası çalışmanın verimli bir örneğinin sunulduğu etkinlikte enformasyon teorisinin günlük iletişimdeki görünümleri ilginç örneklerle ortaya konmuştur.

    Etkinliğe ilgi ve katılım yüksekti. Hocamızın emeğine sağlık!

  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Шевченко в історико-літературній парадигмі: в ІФ відбулася наукова конференція

    Міжнародна наукова конференція, присвячена репепції творчості Тараса Шевченка, відбулася в стінах Інституту філології 13 березня. Постать Тараса Григоровича в історико-літературній парадигми обговорювали на пленарному та секційних засіданнях.

    Урочисто відкрив конференцію, присвячену 204-річниці Тараса Шевченка, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він привітав присутніх із важливими для кожного українця датами, Шевченківськими днями, коли кожен для себе читає і перепрочитує твори величного поета.

    Своє перепрочитання "Катерини" запропонували акторки театру "Чесно" під керуванням Катерини Чепури. Уривки з вистави сколихнули емоції присутніх, співчуваючи героїні Шевченкового твору.

    З вітальним словом виступив письменник, лауреат Шевченківської премії В'ячеслав Відмідь. А про цьогорічну лауреатку Емму Андрієвську розказав присутнім у своєму фільмі Народний артист України Леонід Мужук.

    Проф. Юрій Ковалів, письменник, Шевченківський лауреат, у своєму виступі наголосив на силі Шевченкового слова та як це позначилося на літературі.

    Про образ Шевченка в контексті постколоніальної критики у своїй доповіді розказала аспірантка Інституту філології Наталія Ковтонюк.

    Вам траплялися розвідки, що Шевченко певний час жив у Києві на Пріорці? Своїми дослідженнями поділився і спростував теорію завідувач відділу Шевченкознавства Олександр Боронь.
    Презенація шести томів наукового проекту проф. Ростислава Радишевського "Шевченкіана діаспори" відбулася по завершенню пленарного засідання.

    А вже завтра, 14 березня, продовжаться секційні засідання конференції, а також відбудуться на різних факультетах КНУ зустрічі з шевченківськими лауреатами.

    Категорії: 
  • Семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних / наукових виданнях»: анонс

    Кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур запрошує на практичний семінар «Підготовка публікацій англійською мовою в академічних/наукових виданнях» за участю Тома Томпсона.

    Під час проведення семінару доповідач оратиметься на свій багаторічний досвід викладання писемного академічного мовлення та редагування наукових статей, надасть рекомендації щодо ефективної підготовки свого дослідження для публікації у англомовних наукових журналах.

    Захід відбудеться 13 березня о 13:00 в читальній залі Інституту філології
    Під час семінару слухачі дізнаються:
    - як зробити оптимальний вибір видання для публікації статті про своє дослідження,
    - яким стилістичним нормам та умовам структурування має відповідати англомовна стаття,
    - як запобігти типових помилок у мовному оформленні,
    - як зробити свою статтю привабливою з наукової точки зору та вартою скорішого опублікування у авторитетних зарубіжних виданнях.

    Участь у семінарі безкоштовна. У зв’язку із обмеженням місць для участі потрібна попередня реєстрація. Для реєстрації повідомте про себе такі дані як: П.І.Б. , кафедра, посада, контактний телефон на адресу: acadwriting@ukr.net. Кінцевий термін подачі заявки – 10 березня 2018 року.

    Довідка:

    Тім Томпсон викладав англійську протягом 15 років в університеті, зокрема 8 років у Корейському інституті передових технологiй (KAIST) — провідному навчальному та дослідницькому університеті південної Кореї (м. Теджон). У лютому 2016р. він заснував компанію Archer English Consulting (Арчер Інгліш Консалтінг), на базі якої надає послуги редагування наукових видань, проводить тренінги з формування презентаційних умінь та умінь академічного письма в державних установах, університетах, дослідницьких інститутах у Кореї, Європі, Азії та Близькому Сході, зокрема дводенний тренінг для топ-фахівців з ядерної енергетики з підготовки до публікації наукових статей англійською мовою. Більш детально познайомитися з проектами Тіма Томпсона можна на його персональному вебсайті timthompsonelt.com.

  • Андріївські вечорниці в ІФ

    Андріївські вечорниці відшуміли в Інституті філології. Запальні танці і жваві музики притягували студентів з усіх-усюд. Не зважаючи на сесійний період, охочих потрапити на вечорниці було чимало. Ворожіння для дівчат, обряд кусання Калити для хлопців, майстер-клас із зав'язування хустки та багато народних пісень і танців захопили увагу студентів-іноземців Інституту філології.

    Атмосфера вечорниць у фото і відео Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=NZaY84l0_5g&feature=youtu.be

    Категорії: 
  • В ІФ малювали комікси разом з котом Інжиром

    7 грудня в Інституті філології було аномальне пришестя котів. Посприяла такому явищу Олена Павлова, яка завітала до літературного клубу PROчитання розказати про комікс-поезію і створення кота Інжира.

    Присутні дізналися про витоки комікс-поезії, про наявність української поезії в польському середовищі графічної поезії, про нюанси створення коміксів та, звісно, про життя кота Інжира.

    Олена Павлова презентувала антологію комікс-поезії "КОМ-ПО", куратором якої виступила. Під обкладинкою вміщено графічну поезію 16 українських авторів, серед яких сучасні поети (Лесь Белей, Павло Коробчук, Любов Якимчук та ін) та класики (Василь Симоненко. Максим Рильський, Павло Тичина).

    На майстер-класі присутні повчилися малювати комікси на будь-який вірш. Олена звернула увагу на технічні нюанси створення, зокрема офрмлення думок і цитат. А потім розповіла про образ кота Інжира в інтернет-просторі. Кота було обрано з причин найбільшої привабливості для користувачів саме такої тварини. Нині кіт Інжир має свою сторінку у фейсбуці та інстаграмі, радить читачам книжки і події, тримає руку (/лапу) на пульсі сучасного літературно-мистецького процесу. Олена Павлова показала, як правильно малювати цього всюди присутнього кота, а потім запропонувала намалювати Інжира, який триматиме те, чого бажає кожен з авторів. Так утворилася котяча гвардія, яка додала студентам веселих нот у залікові будні.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лекції польського викладача в ІФ

    7, 8 та 9 листопада для полоністів проводив лекції професор Інституту філології Жешівського університету Марек Станіш - дослідник літератури романтизму. Лекції стосувались творів Юліуша Словацького, рефлексій Ципріяна Норвіда про Європу та загалом творчості романтиків. Під час заходу розглядались питання щодо проблем художньої свідомості письменників, метафор, художнього мислення авторів, їхніх біографій та творчого шляху. Разом із викладачем полоністи проаналізували кілька віршів, визначили головні мотиви в літературі, стилі написання, розібрали сенс сучасних метафор. Окрім цього, студенти мали можливість поспілкуватись та пожартувати з професором, дізнатись кумедні історії з його життя та почути відповіді на хвилюючі питання. Марек Станіш не тільки чудовий професор, а й відкрита й цікава людина.

    Текст - студентка Діана Месхія,
    фото - Валерій Попов

  • Студенти ІФ про навчання у Великій Британії

    Студенти 2 курсу магістерської освітньої програми «Середня освіта: українська та іноземна мова: теорія та методика навчання» поїхали на весь семестр до Великої Британії. Там наші філологи навчатимуться до кінця лютого 2018 року у Бердфоршистському університеті за програмою обміну Erasmus+. Після невеликого періоду перебування закордоном студенти поділися корисною інформацію та враженнями від навчання.

    Катерина Колодка про навчальний курс, який студенти проходили закордоном: «. Ми проходили курс прикладної лінгвістики, тестування та оцінювання (Applied Linguistics: Testing and Assessment), який пропонував нам 3 обов’язкові дисципліни. Одна з них - The Language System and Language Teaching / Мовна система та викладання мови (30 кредитів, 4 астрономічні години на тиждень). У її межах ми вивчали фонетику та фонологію англійської мови, а також їхнє застосування у викладанні та вивченні мови. ця дисципліна пропонує студентам проходити викладацьку практику в межах університету, при тому, що їхня робота буде спостерігатися через камеру викладачем і студентами курсу з подальшим аналізом проведеного уроку. Другий предмет (Exploring Research: Concepts and Methods / Вивчення досліджень: концепти та методи (15 кредитів, 2 години) був зосереджений на вивченні досліджень у прикладній лінгвістиці. А також The Methodology of Language Teaching / Методологія викладання мови (15 кредитів, 2 години). Цю дисципліну ми почали з обговорення того, що таке мова, які її функції та навіщо її викладати; а продовжили аналізом різних підходів, методів і технік у викладанні мови. На кожне заняття двоє студентів готують фрагмент уроку з використанням конкретного методу, презентують це в аудиторії, а решта студентів з допомогою викладача оцінюють якість представленого. Окрім цього, усі студенти університету можуть безкоштовно відвідувати факультативний курс CommunicationSkills / Комунікативні навички, який проводиться 2 рази на тиждень. Цей курс допомагає студентам покращити навички конспектування, граматики, різножанрового письма. Ці курси повністю реалізовують мету нашої поїздки, яка полягає, першочергово, у вдосконаленні професійної компетентності, покращенні міжкультурної комунікації,ретельнішому вивченню іноземної мови та культури. Унікальний та незамінний досвід, який ми отримуємо, знадобиться нам».

    Про особливості перевірки знань вивчених дисциплін розповів Олександр Петров: «У той час, коли в українських університетах студенти складають модулі, в Бедфордширському університеті прийнято проводити так званий «Assessment». Його мета полягає у перевірці знань студента, які він здобув на попередніх заняттях та під час самопідготовки. Протягом одного семестру студенти повинні скласти два таких завдання. Усі письмові роботи студенти надсилають до інтернет-бази університету, яка називається BREO. Там вони проходять перевірку на плагіат та переглядаються викладачами в онлайн режимі. В кінцевому підсумку, кожний студент може побачити свою оцінку за «Assessment», увійшовши до свого акаунту».

    Про систему BREO більше розказала Ангеліна Множинська: «BREO (Bedfordshire Resources for Education Online - Ресурси для навчання в Інтернеті). Це набір онлайн-інструментів, що допомагають та підтримують навчання студентів. Кожний студент має доступ до цього інтернет-ресурсу. Щоб увійти на сторінку BREO, потрібно ввести номер свого студентського квитка та власний пароль. Сторінка одразу розпізнає студента і відкриває всю інформацію, пов’язану з ним: його курси, університетські оголошення та новини. Значна частина BREO - це галузеве віртуальне навчальне середовище (Virtual Learning Environment), програма Blackboard Learn, яка надає зручну універсальну платформу для представлення та управління всією інформацією, пов'язаною з навчанням та навчанням через Інтернет. Особиста сторінка студента в BREO складається з трьох розділів. Перший розділ - це головна сторінка, на якій відображені новини і різні оголошення, про які університет хоче повідомити студента. З лівого боку сторінки знаходиться блок з посиланнями (quick links) на різні джерела, необхідні для навчання: кар’єра та робота (Careers & Jobs), скарги та апеляції (Complaints & Appeals), угода про співпрацю між студентом, університетом та викладачами (Community Agreement), інформація про курс (Course Information), навчальні ресурси (Learning Resources), каталог бібліотеки (Library Catalogue), Навчальне середовище (Study Hub), особиста інформація про студента (SITS eVision), студентська електронна пошта (Student gmail), студентська підтримка (Student Support), навчальні терміни (Term Dates), розклад (Timetable). Другий розділ називається UNITS, тобто курси, які проходить студент. Зайшовши на цю сторінку, відкривається список обраних студентом курсів. Можна натиснути на будь-який курс і отримати всю необхідну інформацію. Кожен курс містить такі підпункти: оголошення (announcements), загальна інформація про курс (unit information), завдання та відгуки викладача (assessment and feedback), кероване навчання (guided learning), викладацька команда (teaching team), список літератури для читання (reading list). У підрозділі “Оголошення” можна знайти інформацію про останні події, пов’язані з курсом, наприклад якщо пара переноситься».

    Вікторія Вахненко розказала про особливості роботи університетських бібліотек: «Студент може користуватися кілька ресурсами: Інструмент для електронного пошуку Discover, каталог бібліотеки, де знаходяться всі електронні та друковані ресурси. A-Z простір навчальних ресурсів, де можна знайти більш ніж 216 довідників, написаних командою підтримки з академічних умінь. Зручності додає тематичний пошук, розроблений спілкою бібліотекарів, та те. що кожен предмет на сайті BREO містить посилання на відповідний список для читання. Книгу можна з собою на певний термін з правом продовження, якщо інший студент не забронював її. Про наявність книги на емеіл приходить повідомлення. Магістри, аспіранти, дослідники або співробітники можуть користуватися службою доставки документів та користуватися іншими бібліотеками (SCONUL Access, SCONUL Vocation Access Scheme and M25)».

  • Брейн-ринг у святковий Тиждень ІФ

    У п’ятницю, 10 листопада, в мистецькій залі ІФ провели інтелектуальні змагання. На завершення тижневого святкування Дня народження Інституту філології освітній департамент СПІФ, на чолі з Катериною Іванусою, організував брейн-ринг.

    Участь взяли три команди: «Монетки», «Kurka $” та «Не дудонь бутявку» (остання – з лінгвістичних казочок Людмили Петрушевської). Гра складалася з шести турів. Традиційна візитівка – оголошення девізу команди. Далі – питання-відповідь на час. Ще учасники показали вміння з геометрії та малювання, адже командами створювали плакати з геометричних фігур. Серед завдань також було креативне продовження відомої пісні, вибір правильної відповіді на серію тестів-картинок та складання зв’язаної історії із набором речень і крилатих фраз, який роздали кожній із команд. Під час останнього завдання всі від душі насміялися, адже гравці показали чудове почуття гумору й артистизм! Урешті, перемогу отримали «Курки», а журі та ведуча тепло подякували всім за участь.

    Юлія Кузьменко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Завершення Тижня тюркських мов із ароматом кави

    10 жовтня в Інституті філології День турецької мови і культури завершив Тиждень тюркських мов. На заході, що відбувався у Турецькому центрі інформації та досліджень, обговорювали символізм і традиції споживання кави у турецькій культурі. Звісно, після такої лекції просто неможливо не влаштувати майстер-клас із приготування кави, а після цього і поворожити на кавовій гущі.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ