ІФ

  • Зустріч зі знавцем гагаузької культури Любов’ю Чімпоеш

    3 квітня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася зустріч із доктором філологічних наук, відомою гагаузькою поетесою, завідувачкою департаментом етнології гагаузів при АН Молдови Любов’ю Чімпоеш. Слухачами Любові Степанівни стали студенти-тюркологи (турецька та гагаузька мова). Мова йшла про багату історію гагаузів, історію життя самої гості, її розуміння поезії та настанови молодому поколінню. Студенти з вдячністю та гостинністю прийняли пані Любов, активно ставили їй питання щодо розвитку гагаузької гуманітаристики, зачитали її поезії, а організатори зустрічі розповідали, якою знають Любов Степанівну. Після заходу представників кафедри тюркології було запрошено на прийом до посла Туреччини.<?cite>

    Любов Степанівна народилася у Молдові, у часи імперії СРСР. Мову з її піснями, анекдотами, казками, прислів’ями (або гагаузькою – «наса-атар») перейняла від матері, про яку згадує з великою теплотою: вона була дуже розумна, жартівлива, завжди мала що сказати. Можливо, саме теплі стосунки з мамою та братом зумовили таку любов до рідного краю: «Я відчуваю, що ніколи не йшла з цього дому, він завжди зі мною».

    Крім цього, справою всього її життя стала гагаузька культура – культура, що походить від тисячолітнього народу (перші згадки про нього на Балканах датовані 9 ст.). Гагаузи ніколи не мали власної державності, їхню культуру не вивчали й не оберігали, та попри це вони не розгубили свою ідентичність. Після доби Радянського союзу в 90-х роках усі республіки отримали право самостійності, і кожен хотів служити своєму народу, але не мав фінансової можливості. Любов Степанівна згадує корифеїв своєї галузі (серед них Куробу, Гайдаржи, Дорон), яким завдячує своїми знаннями. Любов Степанівна створила фірму допомоги таким людям, що 2000 р. переросла у фонд «Кайнак», який міг видавати книги, надавати соціальну допомогу. За час його існування опубліковано 19 книг, 2 конференції. Гостя розповідала, як тяжко було поєднувати цю роботу з роботою в Академії. Всі навантаження витримала лише завдяки поезії: «Вона в моєму житті є якорем, рятівником, можливістю реалізувати багатство гагаузької культури».

    1992 року відбувся перший приїзд Любові Степанівни до Туреччини, а нині вона там викладає, тож розповіла студентам і про відмінності між гагаузами та турками. Тамтешня молодь любить Любов Чімпоеш за те, що вона вміє достукатися, з кожним студентом знайомиться окремо, може задовольнити унікальні потреби в знаннях. «У кожній людині я ціную життя!» - це виявляється й у викладанні. Любов Степанівна запевняє, що будь-хто з нашого Інституту матиме в її особі великого помічника в Туреччині та запрошує до себе на навчання.

    Після промови самої гості та найважливіших питань від студентів Інституту філології про Любов Чімпоеш розповідали її давні знайомі – доцент кафедри тюркології Дора Арнаут та видавець Василій Келіогло. Дора Іванівна знає Любов Чімпоеш уже 30 років, та стала для неї справжньою наставницею, старшою сестрою, а Василій Григорович за понад 10-річне знайомство усвідомив, що вона – людина, яка палає, від неї йде бажання розвиватися. Так, пані Любов можна назвати справжньою жінкою-революціонером серед патріархального устрою гагаузів; вона людина слова, хоч і небагатослівна. Вона - неперевершений учений та поетеса, яка живе віршами, бо це йде від ї душі. Такі люди доводять, що в науці – безмежні можливості.

    Наприкінці зустрічі Любов Степанівна й сама зачитала кілька своїх поезій. Гостя стала першою в Турецькому центрі, що записала свої побажання для студентів та співробітників кафедри в почесну книгу. Звісно, у віршах та, звісно, гагаузькою. Вона закликала не боятися експериментів та власних сил. «Не бійтеся руху. Якщо ви відчуєте смак перемоги, вас буде вже не зупинити!» - цими словами Любов Степанівна неодмінно достукалася до сердець гостей заходу – української молоді.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Тюркологи відзначили Міжнародний день дитячої книги

    31 березня 2017 року на кафедрі тюркології було проведено захід до Міжнародного дня дитячої книги.

    Книги створюють для дітей і про дітей. На основі дитячої літератури створювалися й ігри. Офіційно Міжнародний день дитячої книги відзначають 2 квітня. Таку дату обрано недарма, адже цього дня народився видатний казкар Г. Х. Андерсен, твори якого вважаються класикою дитячої літератури.

    У 90-х роках ХХ століття світ побачив перший двомовний, кримськотатарсько-український, журнал «Йылдызчыкъ», багато віршів із якого присвячено святам і тваринам. Цей журнал існує у формі додатку до наукового журналі зі схожою назвою «Йылдыз». У ньому діти публікують не лише власні твори, а й наукові замітки.

    Інший кримськотатарський журнал «Арманчыкъ» розрахований для дітей віком від 2 до 12 років, де в ігровій формі розповідається про рідний край. Окрім цього у журналі представлені такі рубрики як «Будьмо вічливі», «Зроби сам», «Географічні цікавинки рідного краю», «Народ скаже, як зав'яже», а також є кросворди й художні твори кримськотатарською. На останній сторінці кожного номера представлений невеличкий словничок на певну тематику, що допомагає дітям швидше оволодіти мовою.

    Окрім журналів, є також книги казок для дітей і сайти в Інтернеті. Першою ж дитячою книгою була «Элифбе», до якої входили казки, розповіді та вірші кримськотатарською мовою.

    Збірка творів світової літератури для дітей кримськотатарською мовою «Тысламак юзюн» містить найбільше перекладів творів С. Маршака. Найпопулярніші казки були перекладені С. Усеїновим. Особливої уваги заслуговує презентація з пізнавальними іграми, переказами казок інших народів. Користуючись цим матеріалом кожен має нагоду зануритися у світ дитинства.

    На заході було продемонстровано книгу «Казки кримських татар», переклади до якої робили І. Л. Покровська, А. С. Емірамзаєва, С. С. Емірамзаєва.

    Студенти отримали багато змістовної інформації щодо кримськотатарських періодичних і книжкових видань. Наприкінці зустрічі А. С. Емірамзаєва провела невеличку вікторину для усіх присутніх і побажала використовувати отримані знання та долучатися до перекладу кримськотатарської літератури українською мовою.

    Олеся Данилевська

    Категорії: 
  • Зустріч із польським професором і презентація книги: анонс

    Зустріч з професором Ярославом Лавським (Університет у Білостоці, Республіка Польща) та професором Анною Яніцкою (Університет у Білостоці, Республіка Польща) 7 квітня 2017 року з 10 до 13 години.

    У програмі зустрічі заплановано прочитання лекцій: «Портрет зрадника» у польській літературі 19 ст. Юзеф Сенковський та інші»; «Нові тенденції у прочитанні польського романтизму»; «Відлуння «української школи» у польській літературі ХХ століття» та презентація книги Анни Яніцкої «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської».

    Зустріч буде проведено в ауд.142 та ауд. 97.

    Категорії: 
  • Машина часу, або театралізована екскурсія «Ніч у Жовтому»

    Коли в Інституті філології завершуються пари, корпус перетворюється на машину часу. Так було 22 і 23 березня, весняними вечорами, які повертали присутніх у часи сто років тому. Театралізована екскурсія «Ніч у Жовтому» відкрила свій другий сезон. Цього разу дійство було присвячено Дню філолога. Знаково, що як і століття тому, у час існування історико-філологічного факультету університету святого Володимира, сьогодні екскурсія реалізовується з ініціативи філологів та істориків КНУ імені Тараса Шевченка.

    10 груп відвідувачів були заповнені ще в перші декілька хвилин після відкриття реєстрації. Такий ажіотаж спричинений враженнями відвідувачів першого сезону, що відбувся у листопаді 2016 року. Цього разу екскурсія була доповнена і вдосконалена. Близько п’ятдесяти акторів були задіяні у сценарії театралізованої екскурсії. Хоча для об’єктивності слід наголосити, що учасники не є професійними акторами. Це просто студенти історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, чий артистизм на дуже високому рівні. І тут ми відштовхуємося, як від власних спостережень, так і від коментарів відвідувачів у соціальних мережах та ЗМІ.

    Потрапляючи до груп різних екскурсоводів, а це може бути солдат армії Скоропадського, гімназист, чекіст чи хорунжий, щораз є можливість почути нові історичні факти, які відбувалися у стінах теперішнього Інституту філології з часів заснування тут Першої чоловічої гімназії. Що лишень не відбувалося у будівлі впродовж десятиліть з 1852 року? Це часи «класичних» і «реальних» гімназій, суперечок «карандашів» і «паштетів», це співіснування католицької і православної церкви, або ж їхня заборона, це мода на вивчення французької мови, це Булгаков і Пирогов. Це період, коли влада в Києві змінювалася чотирнадцять разів. Ніколи не знаєш, хто захопить керівні посади завтра, ніколи не знаєш, що побачиш в одному з приміщень будівлі на Бібіковському бульварі. І те, що можна прочитати в архівах, завдяки науковим дослідженням і таланту студентів-істориків можна побачити наживо, стати частиною історії тут і тепер.

    Керівник творчого об’єднання «Ніч в університеті», на рахунку якого «Ніч у Червоному», «Ніч у Жовтому», а найближчим часом знову «Ніч у бібліотеці» (імені М.Максимовича), - Голова студентського парламенту історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Руденко. Слідкуйте за анонсами, а поки - залишайте відгуки і коментарі у мережі з хештегом #Ніч_у_Жовтому

    Прес-центр ІФ

  • Відбулися дебати кандидаток на посаду Голови СПІФ

    22 березня в Інституті філології відбулися дебати між кандидатками на посаду Голови Студентського парламенту Інституту філології: Кікоть Анастасії та Мицюк Марії. Присутні мали можливість ознайомитися з програмами обох кандидаток, почути відповіді на питання, які стосуються заявлених програм чи досягнень.
    Вибори відбудуться 28 березня. Віддати свій голос зможе кожен студент Інституту філології

    Категорії: 
  • "Згораю, щоб світитити": вручено премії імені Ірини Калинець

    22 березня в Інституті філології відбулося урочисте нагородження лауреатів премії імені Ірини Калинець. За сприяння Міжнародного благодійного фонду імені Ярослава Мудрого така премія вручається щорічно за активну участь у громадсько-політичному житті України.

    Цього року лауреатами премії стали: Микола Горбань за громадську позицію та мужність у відстоюванні українських ідеалів, Юрій Зайцев за виявлення та редакція героїчних сторінок історії України та Андрій Зиль за дослідження білих плям в історії.

    Премії та повне зібрання творів Ірини Калинець вручала лауреатам Президент Фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько.

    У своїх виступах лауреати загадували велич Ірини Калинець, нелегкий життєвий шлях, незламність тендітної жінки. Юрій Зиль звернувся у своїй промові до студентів: "Ви майбутнє нашої держави. ідею якої всіляко відстоювала Ірина Калинець, тож бажаю, щоб ви довели Україну до того моменту, щоб вона стала нацією".

    До присутніх звернулася і донька громадської діячки - Звенислава Калинець-Мамчур. яка розказала про характер матері, силу духу, любов до онуки, про те, як Ірину Калинець судили за творчість.

    Присутні мали можливість першими побачити фільм про життя і творчість Ірини Калинець. знятий за підтримки львівського телебаження.

    До слова було запрошено і лауреата премії минулого року - Юрія Коваліва. Вчений звернув увагу присутніх на енергетиці Ірини Калинець, вторчість якої змушує і нині замислюватися. в якій державі ми живемо. Він зацитував письменницю: "Згораю, щоб світити". Саме такою фразою можна окреслити постать Ірини Калинець, у які поєднувалася жіночність і сталева міць.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Визначено Міс Інституту філології 2017

    17 березня відбулася найкрасивіша подія року - Міс Інституту філології. Вісім претенденток змагалися за цей почесний титул.

    Три дефіле, конкурс талантів та інтелектуальний конкурс від журі, розмаїття образів і граціозність, - це і більше мали змогу бачити глядачі на сцені Червоного корпусу КНУ.

    Потужні групи підтримки давали дівчатам упевненість, а журі достойно оцінювало. До складу журі цього вечора входили: Міс Україна 2016 Олександра Кучеренко, проректори КНУ Володимир Бугров і В'ячеслав Шамрай, директор Інституту філології Григорій Семенюк, співачка Лавіка, директорка модельного агенства Prime Вікторія Скрипка, лідер бізнес-груп компанії Mary Kay Олександра Бажинова та керівниця студії Pole Dance Alter Ego Марія Петровська.

    За результатами конкурс серед дівчат розподілили такі номінації:
    Міс Грація - Анастасія Ковалевська (французька філологія)
    Міс Вишуканість - Анна Качан (фольклористика)
    Міс Талант - Ірина Костенко (переклад з німецької)
    Міс Чарівність - Владислава Дачевська (французька філологія)
    Міс Оригінальність - студентка україністики Вікторія Боярінова , з якою модельне агенство Prime уже на вечорі підписало контракт на рік.

    Перші три місця за оцінками журі розподілися між студенткою україністикиІриною Гомон (ІІ Віце-міс Інституту філології) та студенткою фольклористики Тетяною Пасько (І Віце-міс Інституту філології).
    Перемогу у конкурсі Міс Інституту філології 2017 здобула студентка китайської філології Єлизавета Слободенюк.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч кореїстів ІФ із представиками Міністерства освіти Кореї

    17 березня університет відвідала делегація з представників Міністерства освіти Республіки Корея на чолі з міністром Лі Чуншіком та його заступником Лі Йоном. Також вони завітали до Інституту філології та мали змогу поспілкуватися зі студентами-кореєзнавцями у дружній офіційній атмосфері. Були обговорені нагальні питання, що турбують студентів, та висловлені пропозиції щодо співпраці.

    Ввечері делегація та студенти завітали на відкриття першого в Україні Корейського освітнього центра, який розташований у центрі столиці на Хрещатику.

    Матеріали - Дмитро Андріанов

  • Міжнародна конференція з японістики в Інституті філології

    17 березня в Інституті філології стартувала щорічна Міжнародна конференція «Вивчення та дослідження японської мови і літератури – вплив на розуміння японських реалій». 2017 рік оголошено роком Японії в Україні, тому традиційна конференція була особливо важливою.

    З вітальним словом виступив на відкритті конференції завідувач кафедри Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко. Він презентував присутнім видання, якими мають змогу користуватися студенти-японісти. Це і доповнений японсько-український тематичний словник ономатопічної лексики, і посібник з японської літератури ХХ століття, укладений І.Бондаренком та Ю.Осадчою, а також словник соматизмів, методичні рекомендації з японсько-українського перекладу та ін.

    З доповідями на пленарному засіданні виступили доцент Національного університету «Львівська політехніка» Мирон Федоришин та доцент Київського національного лінгвістичного університету Володимир Пирогов. Мирон Федоришин у своїй доповіді про японську літературу та японські реалії поділився своїм баченням проблеми мовлення і світобачення Японії, наскільки важливим є осягнення єдності явищ природи. Він звернув увагу присутніх на глибоке вкорінення світобачення японця у народно-міфологічну традицію.

    Про хайку як об’єкт зіставно-перекладацького та культурного аналізу говорив на пленарному засіданні Володимир Пирогов. У своїй доповіді вчений порушив проблему зв’язку ієрогліфічного письма зі структурно-семантичними та естетичними особливостями хайку. Володимир Пирогов навів переклади різними мовами одного вірша, щоби показати, на скільки важливим чинником емоційно-естетичного впливу хайку на уяву читача є графо-стилістичні особливості ієрогліфів.

    Після пленарного засідання присутні відвідали меморіальну аудиторію ім. Святослава Горбенка, де вшанували пам’ять загиблого в АТО студента хвилиною мовчання та білими хризантемами – символом далекої Японії.

    Конференція продовжилася секційними засіданнями про японську лінгвістику, літературу та методику викладання японської мови.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міс Інституту філології: анонс

    17-го о 17-ій в актовій залі Червоного корпусу розпочнеться свято краси і жіночності, розуму і таланту - Міс Інституту філології.
    Серед учасниць конкурсу:
    Анастасія Ковалевська
    Вікторія Боярінова
    Владислава Дачевська
    Ірина Гомон
    Ірина Костенко
    Анна Качан
    Тетяна Пасько
    Єлизавета Слободенюк

    Вхід за запрошеннями.
    Інформація та запрошення - Юлія Копейко, Голова Студентського профбюро Інституту філології, 100 аудиторія

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ