ІФ

  • Зустріч із послом Республіки Македонії в Україні Й.В. Столе Змейкоскі та директором МЗС Ненадом Колевим

    20 листопада 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.
    Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач Кафедри слов’янської філології Паламарчук О.Л., викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.
    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, які вивчають македонську мову.
    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев подякували за теплу зустріч і висловили своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні.

    Текст і фото - Ольга Антонова

  • «Батьки мене народили, вчитель – зробив мене людиною»: святкування Дня в’єтнамського вчителя в Інституті філології

    20 листопада в Інституті філології кафедра китайської, корейської та японської філології відзначила День в’єтнамського вчителя. На святкуванні були присутні: заступник посла Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні – Нгуєн Фан Хонг Хай, другі секретарі Посольства Соціалістичної Республіки В’єтнам - Хоанг Тхі Ань Суан і Фан Дик Нгіа, поет, член спілки письменників Ханоя До Тхі Хоа Лі та поет В’єтнаму Хо Ші Чук.
    Нгуєн Фан Хонг Хай привітав присутніх зі святом: «Я радий бути присутнім на святкуванні Дня найповажнішої професії у В’єтнамі – вчителя. Приємно, що в Інституті філології зацікавилися в’єтнамською мовою. Сподіваюся, що відносини між В’єтнамом і Україною будуть розвиватися, а студенти-в’єтнамісти будуть містком між країнами».
    Із вітальним словом виступив завідувач кафедри - Бондаренко Іван Петрович, а також заступник директора Інституту філології з навчально-методичної роботи і міжнародних зв’язків – Скрильник Сергій Вікторович.
    «Батьки – ті, хто мене народили, а вчитель – той, хто зробив мене людиною», - розпочав свій виступ східним прислів’ям Іван Петрович і поділився інформацією: - Щороку кілька студентів спеціальності буде їздити на піврічне чи річне стажування до В’єтнаму для підвищення рівня володіння мовою. Вивчення цієї мови – не легкий, тернистий, але дуже перспективний шлях».
    В Інституті філології в’єтнамську мову викладають: Ха Тхі Ван Ань, Ву Туан Хоанг, Ха Бік Дієп, Мосійчук Вікторія Анатоліївна та Гобова Євгенія Валеріївна. «Дякую четвертому курсу за старання і володіння мовою, а першому курсу, які зараз наймолодші у нашому в’єтнамському домі, бажаю подолати всі труднощі у вивченні, вирости у своїх знаннях», - побажала Ха Тхі Ван Ань.
    В’єтнамську мову в Інституті нині вивчає чотири курси студентів, які й підготували для гостей привітання: вірші та пісні в’єтнамською мовою. Це і вірш відомого в’єтнамського поета Luru Quang Vũ «В’єтнамська мова», і народна пісня про кохання, і слова-вітання викладачам від першокурсників.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Літературна студія в Інституті філології

    19 листопада відбулося чергове засідання літературної студії, що проводить кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості щомісяця. Керівник студії - професор, письменник Олександр Астаф'єв. Цього разу до обговорення були представлені вірші студентки третього курсу "літературної творчості" - Ілони Червоткіної. Критиками, яким заздалегідь роздавалися тексти авторки, виступили студент-русист Ігор Мітров та аспірант Інституту філології - Василь Соловій. На студію завітав і поет Роман Кухарук. Вірші Ілони викликали жваве обговорення і творчу атмосферу.
    Наступне засідання літературної студії заплановане на 16 грудня. Приєднуйтесь усі охочі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів»: майстер-клас Алекси Чопівської в Інституті філології

    З ініціативи голови студентського парламенту Інституту філології Софії Клещук 18 листопада відбувся майстер-клас «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів» від Алекси Чопівської, виконавчого директора American Center for European Ukraine, засновника та виконавчого директора Transnational Education Group.
    Лектор, яка активно підтримує Україну в США та нещодавно була організатором презентації ретроспективи протестів на Майдані в Вашингтоні, розповіла про важливу роль культурної дипломатії в сучасному світі та поділилася власним досвідом у цій сфері.
    Після презентації відбулася дискусія, на якій присутні мали можливість поговорити з Алексою про «м’яку силу» та другий напрям дипломатії (Track II Diplomacy).
    Більше інформації про Алексу: Уродженка м. Вашингтон, округ Колумбія, Алекса Чопівська отримала ступінь бакалавра в Єльському університеті, закінчивши його з відзнакою за спеціальністю «Русистика і східна Європеїстика», а також ступінь магістра «Політології» у Вищій школі журналістики Колумбійського університету, ступінь магістра в галузі міжнародної громадської політики в Школі передових досліджень міжнародних відносин при Університеті Джона Гопкінса. Протягом семи років Алекса Чопівська працювала журналістом в «Ен-Бі-Сі Ньюз», висвітлюючи світові події з агентств у Нью-Йорку, Вашингтоні та Лондоні. Займаючи деякий час посаду заступника директора консалтингової компанії з міжнародних зв'язків у Лондоні, вона переїхала до Києва. Там пані Чопівська працювала незалежним журналістом, подорожуючи Східною Європою, Кавказом та Центральною Азією, а також співпрацювала з американською консалтинговою фірмою під час політичної кампанії. Пані Алекса є засновником і виконавчим директором «Транснаціональної освітньої групи». Крім того, вона директор програми зі світової економіки в Інституті Аспена. В кінці 1990-х років А. Чопівська проходила стажування у відділі глави Адміністрації першої леді Гілларі Клінтон в Білому домі, а також у Державному департаменті США при посольстві США в Парижі. Окрім рідної англійської, пані Чопівська володіє українською, російською, французькою та іспанською мовами. Алекса виступає членом Ради з міжнародних відносин та членом мережі молодих фахівців Фонду «Євразія» в 2012-2013 роках. Вона проживає у м. Вашингтон, округ Колумбія.

    Текст - Дорошенко Каріна, Софія Клещук
    Фото - Дмитро Матусов

  • «Істор-у-м-фест»: історія української мови у піснях, танцях і квестах

    Кафедра історії та стилістики української мови 18 листопада у холі Інституту філології провела фестиваль «ІСТОР-У-М-ФЕСТ», мета якого – популяризація історії української мови.
    Ідейною натхненницею фестивалю стала доцент Юлія Дядищева-Росовецька.
    Із привітальним словом виступив заступник директора з навчально-виховної роботи Шевель Святослав із побажанням фестивалю стати щорічним.
    Присутні мали змогу ознайомитися зі справжніми виданнями ХІХ ст. (Житієм св. Варвари, Літургіями Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова), фотокопіями рукописів і стародруків («Універсалом Богдана Хмельницького», копією інтермедій 1718 року), факсимільними «Требником» Петра Могили та ілюстрованою Біблією Василя Кореня тощо), потримати в руках пергамен, а також послухати розповіді професора Оксани Ніки, професора Станіслава Росовецького та доцента Оксани Суховій про мистецтво книги.
    Відвідувачі «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» активно вправлялися у графічному майстер-класі: пописати гусячим пером з чорнилом, маючи перед очима факсимільні видання «Захалявної книжечки» та «Більшої книжки» Тараса Шевченка або повправлятися в каліграфії на восковій дощечці під керівництвом доцентів Оксани Луценко та Людмили Домилівської.
    Особливо увагу привертав стенд зі старовинними ініціалами – заголовними літерами з зооморфними, антропоморфними елементами, рослинним та геометричним орнаментом.
    Студенти-україністи другого курсу та першокурсники «Прикладної лінгвістики» під керівництвом доцента Галини Стрельчук організували вертепну виставу за Галаганівським текстом. Вертепну скриню в стилі українського бароко зібрав випускник Станіслав Росовецький. Особливо сподобався глядачам Запорожець у виконанні Карвацького Богдана, студента-першокурсника «Прикладної лінгвістики». Виставу доповнювали невеличкі постановки та пісні. Уривок з «Наталки-полтавки» Івана Котляревського розіграли доцент кафедри-організатора Дмитро Дергач та студентка другого курсу Кляпка Наталія. Ірина Гомон, студентка україністики заспівала народну пісню «Віють вітри, віють буйні», а Богдан Супрун (першокурсник «Прикладної лінгвістики») задекламував «Скаргу дидаскала». Свою лепту внесли й магістранти-русисти 2 курсу: Анна Гурська зачитала «Пісню світську», а Станіслав Росовецький зіграв «Дяка-пиворіза».
    Цікавий матеріал містили стенди, присвячені питанням формування староукраїнської термінології (матеріал для яких зібрали та підготували студенти-україністи Феджора Софія (4 курс) та Захарченко Олена (2 курс)), а також історичної топоніміки - Дейнека Іванна (1 курс «Прикладної лінгвістики»).
    Усі бажаючі могли взяти участь у тренінгах з елементами історичної лексикології «Шовковий мотуз» (поуправлятися, як до сувоїв грамот приєднувалися печатки, якими вузлами, як вони називалися, як плелися і зав’язувалися) та «Самоцвіти» (підготувала Людмила Бутенко).
    Привертав увагу стенд з бароковими віршами-малюнками Івана Величковського, підготовлений доцентом Людмилою Домилівською, та стенд зі студентськими жартами, зібраними викладачами кафедри й оформлений доцентом Оксаною Суховій.
    Родзинкою фестивалю став виступ університетського народного фольклорно-етнографічного ансамблю Володимира Нероденка «Веснянка». Дівочий ліричний старокиївський танець у костюмах київської старшини постановки Володимира Нероденка та пісні вокального гурту «Молодички» (керівник - Галина Шумська) на слова Григорія Сковороди і Семена Климовського, надали «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» відповідного колориту, а запальний «Дубо-танець» (від «дуботіти» ногами) у постановці керівника ансамблю Ярослави Нероденко справив незабутнє враження на глядачів.
    Створенню атмосфери свята сприяли записи музичних творів Артема Веделя і Дмитра Бортнянського, а також кантів та сюїт із рукописних збірників ХVІІ ст.
    Фестиваль продовжився квестом «Мандровані дяки», підготовленим доцентом Дмитром Сизоновим за консультативної підтримки професора Лідії Гнатюк та за допомогою аспірантів кафедри Майя Булах та Юлія Олешко. Команди студентів із трьох осіб шукали в Гуманітарному корпусі університету зображення просвітителів слов’янських (Кирила та Мефодія), виправляли на їхньому сувої помилки в старослов’янській азбуці, визначали авторство поетичних рядків з церковнослов’янізмами (Тарас Шевченко), здогадалися, у чому історичний казус у зображенні Нестора-літописця на гравюрі Леонтія Тарасевича та знайшли портрет автора рядків: «Світ ловив мене, та не спіймав» (Григорія Сковороди). Перші три команди з правильними відповідями отримали солодкі призи та «Похвальні листи», які вручала завідувач кафедри, професор Лариса Шевченко.
    Фестиваль став справжнім святом історії мови, тому сподіваємося на щорічне його проведення!

    Текст – Юлія Дядищева-Росовецька, Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Шевченкіана чекає дослідника!

    Шановні науковці, викладачі та студенти, запрошуємо до співпраці!
    Фонди Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка містять книги – наукові, критичні, художні, літературознавчі та історико-літературні праці в галузі шевченкознавства, які можуть бути корисними для науковців, дослідників, викладачів, співробітників та студентів Університету. У фондах зберігаються як новинки шевченкознавства, так і рідкісні видання. Книги знаходяться у відкритому доступі для користування і видаються за наявності документу, що посвідчує особу, працювати з ними можна безпосередньо у кабінеті Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства (Інститут філології, бульвар Т. Шевченка, 14, аудиторія 80).
    Чекаємо на Вас у робочі дні з 10.00 по 18.00.

    Категорії: 
  • "ІСТОР-У-М-ФЕСТ" в Інституті філології

    18 листопада о 13.00 у вестибюлі Гуманітарного корпусу відбудеться перший фестиваль з історії української мови "ІСТОР-У-М-ФЕСТ". У заході беруть участь викладачі, аспіранти кафедри, а також студенти-україністи. Фестивалем передбачені майстер-класи, тренінги, вертеп, квест "Мандрівні дяки" та багато іншого.

  • Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів"

    12-14 листопада в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів", присвячена 60-річчю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    Порядок роботи конференції:
    12.11.2015 р.
    11:00 – 12:00 Реєстрація учасників
    12:00–15:00 Пленарне засідання
    15:00 – 15:20 Перерва на каву
    15:30 – 18:00 Круглий стіл «Гра у мові і культурі»

    13.11.2015 р.
    10:00 – 13:30 Робота секцій
    13:30 – 14:30 Перерва на обід
    14:30 – 17:30 Екскурсія

    Детальніша програма у доданому файлі

    Додані файли: 
  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Інститут філології долучився до диктанту національної єдності

    Сьогодні, в День української мови і писемності, 140 студентів-філологів долучилися до акції з написання радіодиктанту національної єдності, що відбувається вже вп’ятнадцяте. 9 листопада об 11:00 годині актова зала наповнилася охочими перевірити свої знання з української мови. До диктанту долучилися й викладачі та співробітники Інституту філології. Для студентів, які вивчають мову і літературу фахово, завдання виявилося неважким: майбутні фахівці-філологи легко впоралися із орфографією та пунктуацією диктанту, який транслювався в радіо- та телеефірі. Для викладачів же диктант був приємністю і відчуттям єдності нації.

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ