ІФ

  • Презентація літературного журналу "White Phoenix"

    16 березня до Інституту філології завітали учасники творчого об'єднання «Кам’яний острів» із презентацією літературного журналу «White Phoenix». На зустрічі були присутніми головний редактор журналу Ольга Комарова та коректор Вікторія Крижанівська. Вони розповіли про ідею створення журналу, авторів, творчість яких можна зустріти на сторінках видання, а також запросили молодих поетів надсилати у редакцію свою творчість.

    Презентація журналу перетворилася на затишний літературний вечір, адже своєю творчістю поділилися ті, хто вже друкувався у «White Phoenix»: письменниця Тетяна Белімова, поетеса Елен Тен, перекладач Павло Матюша, учасники літературно-музичного проекту «Ахіллес і Черепаха» Коля Кулініч і Юрій Строкань. Також було організовано «вільний мікрофон», щоби усі охочі почитали свої вірші. Студенти Інституту філології, переважно «літературної творчості», залюбки долучилися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • "Ми були виборниками української ідеї": зустріч із Ігорем Калинцем і Романом Хоркавим

    Із ініціативи кафедри новітньої української літератури 18 березня у стінах Інституту філології відбулася зустріч із Ігорем Калинцем, поетом, прозаїком, почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка.

    Ігоря Калинця відносять до так званого «пізнього шістдесятництва». Він розказав про роки ув’язнення і заслання, однак дисидентом себе не вважає: «Дисидентство означає відхід від ідеології. А тоді була яка, марксистсько-ленінська? Ну були б ми, приміром, неонацистами, то назва б мала місце, а ми були українськими патріотами, виборниками української ідеї, а не якимись відступниками». Ігор Калинець подякував за запрошення на зустріч і сказав: «Років 15 не був у Києві. Доки той «болван» стояв напроти Бессарабки, то не хотів їхати до Києва».

    Було багато запитань від аудиторії, отримано цікаві відповіді. Проф. Анатолій Ткаченко запитав про ставлення до книги «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича. «Коли я вийшов із ув’язнення, то здавалося, що дуже любив поезію Андруховича. Здавалося, що він є моїм продовжувачем, але коли прочитав пасаж про Антонича, то це вивело мене із себе. То щось зовсім інше, спотворене. Антонич – син священика, вихований, а не такий, яким зобразив Андрухович», - відповів Ігор Калинець.

    Поет читав свої вірші, розповідав про свою дружину Ірину Калинець, премія імені якої вручалася цього дня в Інституті. Тож на зустріч зі студентами також завітав один із лауреатів премії – Роман Хоркавий. Він розповів: «Познайомився з Іриною Калинець 55 років тому тут, в Шевченковому Університеті, на студентській науковій конференції, а нині удостоєний премією її імені». Пан Роман згадував, як йому писалося: «Складні часи були. Пишеш вдень вірші, а потім ховаєш у трилітровий слоїк і закопуєш на городі, аби під час обшуку не знайшли. Одного разу кагебіст мене навіть попередив, що біда наближається. Вирішив, що найкраще – це не дуже ховати папери. На городі просто на видноті валялася іржава труба, то я в неї позапихав рукописи. Ніхто на неї навіть не глянув».

    Зустріч пройшла у затишній атмосфері. Студенти та викладачі мали змогу поспілкуватися зі справжніми героями слова!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець в Інституті філології

    18 березня в Інституті філології відбулося вручення премії імені Ірини Калинець.
    Премія присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Ця премія започаткована у 2012 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого і присуджується щорічно до Дня українського політв’язня (12 січня).

    Лауреатами премії 2015 року стали:
    У номінації «За громадську позицію та мужність – особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі» - КОВАЛІВ Юрій Іванович, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників України, автор близько 200 публікацій, професор кафедри новітньої літератури.

    У номінації «За низку публікацій, в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями історії України» - ХОРКАВИЙ Роман Богданович, поет, прозаїк, драматург, перекладач, автор понад сорока книг, член Національної спілки письменників України.

    У номінації «За виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України» - ХЛАНТА Іван Васильович, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, автор понад 80 книг, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, член Ліги українських композиторів України.

    На вечорі було багато присутніх. Говорили про те, ким є постать Ірини Калинець для України. «Це людина-державник, людина-парламентар. Ірина Калинець 25 років тому увійшла у Верховну раду своїми книжками. Якщо ми будемо читати її праці, згадувати, пані Ірина буде завжди з нами», - сказала народний депутат України Оксана Юринець.

    Фесенко Оксана, вчитель української мови та літератури Військового ліцею імені Івана Богуна, зачитала уривки з творів ліцеїстів про життя і творчість Ірини Калинець. Це стало знаковим, адже Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів, зокрема, ліцею «Героїв Крут».

    Ігор Калинець привселюдно подякував Всевишньому за таку дружину: «В Америці вона увійшла до рейтингу 100 відомих жінок і визнана героїнею світу. Мені дуже важливим було донести якомога більшій кількості людей надзвичайної глибини твори Ірини Калинець, тож видавав її книги. Ірина – світоч української нації».

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • У 170-ліття заснування Кирило-Мефодіївського братства відбувся круглий стіл

    З ініціативи кафедри історії української літератури та шевченкознавства 17 березня в Інституті філології відбувся круглий стіл із нагоди 170-річчя заснування Кирило-Мефодіївського братства. Завідувач кафедри, проф. Оксана Сліпушко розказала про тогочасну світову тенденцію виникнення подібних товариств: «Почалося все з ініціативи італійського діяча Джузеппе Мадзіні, який створив організацію «Молода Італія». Далі утворювалися «Молода Німеччина», «Молода Швейцарія». Україна ж відгукнулася Кирило-Мефодіївським братством».
    На захід було запрошено людину, яка століттям пізніше виборювала незалежність країни, очолила Народний Рух України, - Івана Драча. Він акцентував на важливості проговорення у стінах Інституту філології діяльності кирило-мефодіївців.
    Доц. Світлана Задорожна нагадала присутнім про учасників Кирило-Мефодіївського братства, аристократів духу, які залишили нам, нащадкам, важливе послання: «Пізнайте істину й істина спасе вас». І поставила питання для роздумів, чому сьогодні не втілився цей головний меседж товариства. Вона назвала складові, які духовно об’єднують народ: освіта, просвіта, культура й історична пам’ять. Світлана Володимирівна нагадала, про те, як Шевченко займався просвітництвом, передавав книги до шкіл до останніх своїх днів.
    На ключових моментах програмних документів товариства і варіювання його назв зупинився детальніше студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, магістрант Андрій Петровський. Це стало символічним, адже теперішній студент розповідав про колишніх студентів .
    На круглий стіл було запрошено також Надію Орлову, завідувача літературно-меморіального музею-будинку Тараса Шевченка, яка розповіла про київські адреси кирило-мефодіївців. Вона підготувала презентацію з архівними фото вулиць, будинків тодішнього Києва, пояснювала розміщення їх у сучасному місті.
    Відомий політолог, духовний провідник, учасник всіх українських революцій Олесь Доній говорив про діяльність кирило-мефодіївців з проекцією на сьогодення. Зокрема розповів про літературно-музичний фестиваль «Дорога на Схід», організованого МО «Остання барикада», де Олесь Доній є головою. У фестивалі візьмуть участь 39 осіб, серед яких музиканти, літератори, громадські активісти. Вони їхатимуть у міста східної частини України з просвітницькою метою, як, підкреслив Олесь Доній, «колись робив Шевченко». У своєму виступі мистецький діяч, який теж є випускником КНУ імені Тараса Шевченка, історичного факультету, зупинився на міфі і реальності, розповів як вперше мав можливість прочитати «Книгу буття українського народу» на другому курсі в умовному самвидаві. Студенти запитали: «Міф – добре чи погано? Адже з одного боку міф позбавляє об’єктивності, а з другого – надихає». На це спікер відповів порівнянням міфу із закоханістю і порадив вчитися європейському практицизму. «Українці багато в чому унікальні. Дисиденство - тяга до справедливості і, безперечно одна зі складових дисидентського руху – кирило-мефодіївці», - сказав Олесь Доній.
    На завершення круглого столу студенти зачитали відозви від Пантелеймона Куліша «Зазивний лист до української інтелігенції» та Миколи Костомарова «Брати українці!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Восьмий японсько-український симпозіум розпочав роботу

    В Інституті філології стартувала VIII міжнародна науково-практична конференція «Керівництво науковою роботою: завдання та перспективи» за сприяння японської фундації
    З вітальним словом виступив проф. Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв'язки) КНУ імені Тараса Шевченка, пан Сумі Шіґекі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні
    Проф. Іван Бондаренко, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології У своїй промові він розказав присутнім про науковий доробок кафедри. А це: монографії. словники, посібники з вивчення східний мов, які друкувалися за підтримки Японської фундації.
    На пленарному засідання також виступила проф. Хосака Тошіко (Університет Ніхон), яка розповіла про «Японське суспільство і культура у фільмах та серіалах».

    Конференція продовжиться о 13:30 секційними засіданнями.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Вручення премії імені Ірини Калинець: анонс

    18 березня о 14:30 в актовій залі Інституту філології відбудеться вручення премії імені Ірини Калинець, яку започатковано Міжнародним освітнім фондром імені Ярослава Мудрого.
    Премія імені Ірини Калинець присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Категорії: 
  • Нагадування про реєстрацію в інформаційній системі Університету

    До уваги студентів першого року навчання освітнього рівня МАГІСТР !

    У період з 09.03.2016 р. по 16.03.2016 р.
    необхідно реалізувати своє право щодо вибору навчальних дисциплін на 2016/2017 навчальний рік, подавши відповідну заяву через персональний кабінет студента в інформаційній системі Університету та в паперовій формі.

  • «Випускникам допомагає історія Університету, дух століть»: відкриття аудиторії «Ретро» в Інституті філології

    11 березня 2016 в Інституті філології відбулося урочисте відкриття аудиторії «Ретро».
    Інтер’єр аудиторії відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст.

    На відкритті були присутніми ректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський, Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, проректор із науково-педагогічної роботи проф. Володимир Бугров, проректор із міжнародних зв'язків проф. Петро Бех, викладачі та студенти Інституту філології.

    Після урочистого перерізання стрічки директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк запросив усіх до аудиторії. Він розповів, як у випускників виникла ідея створення у стінах Інституту філології приміщення, де б концентрувався дух епохи, було зібрано усі старовинні парти, за якими вивчилося не одне покоління філологів.

    Ректор Університету згадував, як сам навчався ще у корпусі на бульварі Тараса Шевченка, 14. За часів вступу теперішнього академіка Леоніда Губерського до Університету у корпусі розміщувався історико-філософський факультет. Леонід Васильович нагадав присутнім про відкриття аудиторії імені М.Максимовича у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка, яка функціонує нині як приміщення для спеціальних заходів. Тож, аудиторію «Ретро» в Інституті філології ректор радить теж не перетворювати в закритий музей, а зробити приміщенням для, можливо, мистецьких заходів, лекцій з історії літератури.

    Григол Катамадзе, який до 2013 року був послом Грузії в Україні, згадував, як у 1979 році вперше приїхав до Києва, а в 1980 році вступив на факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «5 років, які я провчився у так званому «Жовтому корпусі», були найкращими», - поділився Григол Шавлович. Він звернувся до акад. Леоніда Васильовича: «Пам’ятаю, я був студентом, а Ви - проректором, тож у Вашому обличчі хочу вклонитися всім викладачам, які мене вчили і, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх випускників Університету Шевченка з тим, що треба об’єднуватися, особливо у важкий для України час. А цю ретро-аудиторію не варто зачиняти від загалу. Треба, щоби був зв’язок сьогодення з минулим. Багатьом випускникам у часи студентства допомагала та історія, яка є в Університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати».

    Парти, вимикачі, архівні фото на стінах максимально відтворюють інтер’єр 40-50-х років ХХ ст. Перші відвідувачі мали змогу посидіти за партами, яким більше 80 років, поринути в історію Жовтого корпусу і, звісно, пофотографуватися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Нагородження переможців конкурсу «Стань письменником!»

    10 березня, під час пленарного засідання конференції, присвяченої 202-ій річниці від Дня народження Тараса Шевченка, було нагороджено переможців Всеукраїнського літературного конкурсу учнівської літературної творчості «Стань письменником!».

    Географія конкурсу досить широка. Поезія, проза, переклади надходили з різних куточків України: Полтавщина, Львівщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Черкащина, Одещина, Донеччина, Чернігівщина, Київщина, а також Харківська та Сумська області.

    Переможцями IV-го Всеукраїнського конкурсу учнівської літературної творчості
    «Стань письменником» 2015/16 навчального року стали:

    Номінація «Поезія»
    Крамарь Ольга Миколаївна
    Пугач Євгенія Юріївна
    Черткова Аріна Сергіївна

    Номінація «Проза»
    Комар Анна В’ячеславівна
    Орловська Катерина Олександрівна

    Номінація «Публіцистика»
    Сидоренко Дмитро Сергійович

    Номінація «Переклад»
    Бондаренко Анастасія Андріївна

    Журі окремо відзначило твори Дегтяренко Марії-Лурдес, Шевченко Юлії Валеріївни, Кашоїда Віталія Петровича (поезія); Плахотнюк Вікторії Олегівни, Стельмащук Віталії Ігорівни (проза), Бондаренко Анастасії Андріївни (драматургія).

    Переможці конкурсу, котрі 10 березня не змогли приїхати на урочисте оголошення результатів, можуть забрати свої грамоти на кафедрі теорії літератури, компаративістики і літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка (к. 117, бульв. Тараса Шевченка, 14). Тел.: (044)-239-32-34.

    Категорії: 
  • "Скільки б не вивчали постать Шевченка, все одно залишиться непізнане": заходи Шевченкового березня

    9-10 березня щорічно в Україні відбувається чимало заходів на пошанування Тараса Шевченка. Цьогоріч в Київському університеті наукова спільнота на чолі з ректором акад. Леонідом Губерським поклала квіти до пам’ятника Тарасу Григоровичу.

    9 березня в Актовій залі головного навчального корпусу відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Лауреат 2016 року, Герой України Левко Лук’яненко у своєму вітальному слові поставив аудиторії риторичне питання: «У чому суть людини: в голові чи в серці? Є дві сутності. І вони поєднувалися в Тарасові Шевченку».

    10 березня в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організатором якої виступила кафедра історії української літератури і шевченкознавства на чолі із проф. Оксаною Сліпушко, завідувачем кафедри. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк відкрив пленарне засідання словами про те, що скільки б науковців не досліджували життя і творчість Тараса Шевченка, все одно залишиться непізнане.

    Із вітальним словом виступив проректор із наукової роботи проф. Віктор Мартинюк. Він сказав, що для нього спочатку було неприйнятним осучаснення постаті Шевченка, але згодом стало зрозуміло, що «Тарас Григорович один зі стрижнів культурного простору для всіх епох».

    На пленарному засіданні також виступали: літературознавець, перекладач зі США Петро Фединський, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д. філол. н., архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор Ісіченко, студентка бакалаврату Інституту філології Ольга Щелкунова. Вони доповіли про літературний аспект творчості Тараса Шевченка. Про мистецьку серію «Притча про блудного сина» у Тараса Григоровича розказав аудиторії Дмитро Степовик (академік АН Вищої освіти України, завідувач відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП, професор УВУ в Мюнхені, д. мист., д. філос. н., д. богосл. н). А Володимир Войтенко (головний редактор сайтів «Кіно-коло» і «Сценарна майстерня», відник телепрограми «Аргумент кіно» («1+1») поспілкувався з аудиторією на тему Тараса Шевченка в кінематографі . Він представив уривки з фільмів Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація», а також кілька фільмів початку ХХ ст.

    Атмосферу конференції створили Народний ансамбль «Роксоланія» з духовним гімном «Реве та стогне Дніпр широкий».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to ІФ