ІФ

  • Краса врятує світ: міс Інституту філології обрано!

    Магія краси, жіночності і таланту зачаровувала глядачів 8 квітня 2016 року. Довгоочікувана подія сталася – обрано «Міс Інституту філології – 2016». Нею стала студентка другого курсу, спеціальності «перська мова» Бриж Вікторія. Той приклад, коли ім’я вже є перемогою. Але, на справді, це лише збіг обставин, бо Вікторія з першого дефіле зачарувала присутніх красою, а в інтелектуальному конкурсі і розумом. Окрім головного титулу, вона отримала, і «Міс глядацьких симпатій».
    У конкурсі взяли участь восьмеро учасниць. Кожна - по-своєму красива, вирізнялася своїми вміннями і талантами. Дівчата готували відеовізитки, поставали в образах різних країн світу, готували для журі страви відповідних країн, дефілювали в ділових костюмах та вечірніх сукнях, співали, танцювали, читали вірші, презентували колекцію одягу власного пошиття, грали на музичних інструментах, віднаходили відповіді в інтелектуальному конкурсі.
    За підсумками оцінок журі між учасницями розподілені такі номінації:
    Міс Вишуканість - Катерина Ільїна
    Міс Чарівність – Петрановська Каріна
    Міс Оригінальність – Рижкова Ганна
    Міс Талант – Зікунова Ольга
    Міс Грація – Сергеєва Діана
    Міс Глядацьких симпатій – Бриж Вікторія
    Другою віце-міс цього дня стала Горбань Марія, Першою віце-міс Інституту філології – Пудайло Анастасія.
    Дякуємо кожній учасниці за красу і бажаємо не зупинятися на досягнутому!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Дмитро Матусов, Сергій Терещенко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    7 квітня 2016 р. на кафедру тюркології Інституту філології завітав проф. Недждет Текін – екс-міністр освіти Туреччини. Недждет бей розказав студентам кафедри тюркології про перспективи вивчення турецької мови, про турецьку економіку, яка стрімко розвивається та про велику кількість турецьких компаній в Україні, які запрошують на роботу фахівців з турецької мови.
    Недждет Текін зазначив, що Турецький уряд підтримує розвиток тюркології закордоном. Кілька років тому він був у м. Ризі на відкритті Турецького інституту бізнесу, комерції та культури (The Turkish Business, Trade and Culture Institute), який було засновано для посилення зв’язків між Туреччиною та країнами ЄС.
    У 2012 р. він відвідав МАУП, де навчається багато іноземних студентів з метою налагодження співпраці з цим ВНЗ України.
    Сьогодні ж Недждет Текін розповідав студентам кафедри тюркології про перспективи працевлаштування саме з володінням турецькою мовою, наголосивши про всесвітньо відомі холдингові компанії, Спілку турецьких бізнесменів, які постійно потребують персонал зі знанням турецької, англійської та інших іноземних мов.
    Наостанок, високоповажний гість порадив студентам працювати над собою, глибинно вивчати турецьку мову, читати книги та дивитися фільми турецькою мовою, щоб збагачувати свої знання про мову, культуру та історію Туреччини. Крім того, високоповажний гість порадив студентам-тюркологам читати газету «Дюнья», яка містить чимало пропозицій щодо працевлаштування для спеціалістів зі знанням турецької мови.

    Матеріали – Ольга Пишньоха

  • "Еротокрит" - поема нових візій та викликів: презентація перекладу

    07 квітня 2016 р. в Інституті філології відбулась презентація українського перекладу метавізантійської поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит". Українські філелліни зібралися для того, щоб привітати з успішним завершення тривалого шляху творчих пошуків перекладача Василя Степаненка, а також людей, без яких цей твір не зміг би з’явитися на світ: генерального секретаря українсько-грецької торгівельної палати Г.-Н.Бугаса, художника видання М.С. Пшінку.
    На зустрічі про шлях українських перекладачів-елліністів говорила проф. Ніна Клименко. Доц. Андрій Савенко наголосив на значенні поеми, що постає своєрідною енциклопедією світогляду нового грека, для новогрецького літературного процесу. Студенти кафедри елліністики акапельно заспівали уривок з поеми, покладений на музику відомим грецьким музикантом Нікосом Ксилурісом, а також декламували оригінальні тексти та їхній український переклад. Справжнім подарунком для гостей презентації стало і перетворені на романс уривки з поеми у виконанні Надії Боянівської та акомпануванні Григорія Лук’яненка.
    Поема "Еротокрит" у певному сенсі завершує трансформацію в сприйнятті греками світу, що знаменує перехід їхньої етнічної спільноти до простору модерності і яку в літературному плані фіксує пізньовізантійська епічна поема "Дигеніс Акрит". Генеалогічно "Еротокрит" повязаний зі світом куртуазних лицарських романів. Утім, попри всі необхідні елементи, притаманні лицарському роману, характери героїв, особливості їхнього світогляду відображають вже тип ренесансної людини, яка самостійно будує власну долю, менше залежить від суспільних конвенцій, а відтак здатна до радикальних вчинків, які зокрема здатні змінювати світ. Герої поеми обирають кохання як шлях пізнання себе через іншу людину, її внутрішній світ, власне, як самопізнання, адже поет демонструє, наскільки загадковим та глибоким є внутрішній світ людини.
    Переклад цієї поеми ставить перед перекладачем чимало завдань, найважливішим з яких є вираження "первісного творчого імпульсу мови" задля оприявнення світу, який лише має з’явитись. Переклад, власне, є мистецтвом, в якому виявлення принциповості завжди поєднується з умінням знаходити компроміси. Ці компроміси часто стають ліками від вимушених втрат, які в оновленому вигляді зазнає оригінал. Перший переклад "Еротокрита" українською мовою, що нещодавно був виданий видавництвом "Веселка", є наочним прикладом того, що перекладач В.Степаненко знайшов свій ключ до світу, що ховає в собі поетичний текст. Йому в достатній мірі вдалося відтворити чимало ключових моментів оригіналу: невимушеність та природність живого мовлення, фольклорну основу частин з описом природи або порівнянь, в основі яких лежить зіставлення з природними явищами, де яскраво виражена натуралістична філософія автора тощо.

    ...Що витворяє лиш Ерот, як серце завоює,
    воно ж не знає, що робить, бо він над ним панує.
    Що хоче, те і робить з ним підступний переможець.
    Над нами насміхається, глузує так, як може,
    говорячи, що благодать там, де однак негоже.

    Хто зможе опір учинить, коли він має намір
    озброїтися брехнями у боротьбі із нами?
    Він не шкодує молодих, не омине і старших,
    щасливий той, хто утече, підступність розгадавши!

    У думки тисяча очей, що день і ніч чатують,
    у серці стільки ж, навіть більш, розплющених існує.
    Далеко Еротокрит був весь час від Аретуси,
    тож зором серця він її лиш уявляти мусив...

    Текст – доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

  • Сотні мільйонів зможуть дізнатися про Лесю Українку: «Лісова пісня» перекладена мовою гінді

    Грандіозне українсько-індійське свято відбулося 7 квітня в Інституті філології. Всі знають, що цього року святкували 145 років із дня народження Лесі Українки, постаті, чия творчість захоплює світ, а «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов. Тепер драма зазвучала і мовою гінді. Важливий для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі більше 400 мільйонів (4 місце у світі ), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.
    На презентацію книги були запрошені посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. "Ознайомившись із біографією Лесі Українки, зрозуміла, як письменниці вдалося передати усю сутність стосунків між людьми і людини з природою", - поділилася Анаміка Бгарті.
    Індія – країна багатьох мов. І перший переклад «Лісової пісні» для індійського ареалу здійснено у 90-х рр. ХХ ст. бенгальською мовою. Над ним працювала Мрідула Гош, яку Юрій Ботвінкін також запросив на презентацію книги власного перекладу. Перекладачка розказала, як познайомилася вперше із творчістю Лесі Українки. Підкреслила те, що письменниця була знайома з текстами Рігведи, переклала 6 гімнів.
    Презентація доповнювалася музично-театральним дійством. Студенти-індологи розіграли виставу з пізнаваних уривків «Лісової пісні». Роль Мавки зіграла Олександра Лохман, Перелесника – Дмитро Беверакі, Русалки - Валентина Перішко, Смерті - Дмитро Усов, Лісовика - Олександр Павловський, Лукаша - Данило Румянцев. Один зі студентів Василь Жованик заграв на бандурі кілька пісень, які вдалося записати Лесі Українці, яка, до всього, збирала і фольклор. Хореографічний колектив «Накшатра» виконали традиційний індійський танець, а Єлизавета Якимець заспівала індійську пісню. Почався ж захід із пісні українською мовою, яку виконали Ізабелла Стасюк і Любов Плавська. Ізабелла також виступила й ілюстратором книги перекладу.
    Цього дня в актовій залі українсько-індійські пошуки сплелися в єдине ціле і гості презентації «Лісової пісні» мали змогу зануритися в незабутню атмосферу творчості та сили слова.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути»: зустріч тюркологів із перекладачем Ольгою Чичинською

    1 квітня 2016 р. у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла лекція Ольги Миколаївни Чичинської – відомого перекладача з турецької мови та засновниці і директора видавництва «Алемак».
    «Алемак» – це перше в Україні видавництво сучасної та класичної турецької літератури, яке було засноване пані Ольгою у 2014 р. Ольга Чичинська тричі брала участь у Міжнародній майстерні перекладачів у м. Стамбул, здобувала перемогу у багатьох перекладацьких конкурсах.
    Пані Ольга розпочала лекцію із розповіді про себе і здивувала студентів тим, що насправді навчалася на механіко-математичному факультеті, а турецьку мову вивчила самостійно. Турецька вразила майбутнього перекладача логічним характером. Тож, на переконання Ольги Чичинської, людина, яка має аналітичний склад мислення, може самотужки опанувати турецьку мову. На підтвердження тези пані Ольга поділилася своїм перекладацьким досвідом, розповіла про тонкощі роботи перекладача.
    Ольга Миколаївна розповіла слухачам та майбутнім перекладачам про дві книги, які вона переклала з турецької мови українською та видала в «Алемаку»: «Суфле» (автор Асли Перкер) та «Молитви залишаються незмінними» (автор Туна Кіремітчі).
    Роман «Суфле», який вийшов у серпні минулого року, вразив перекладачку в саме серце. Асли Перкер – автор роману, розповідає про людські страждання, сімейні конфлікти, підлість, відданість, доброту, щирість, тугу та надію на світле майбутнє.
    Роман «Молитви залишаються незмінними» Туни Кіремітчі – це унікальний «роман-діалог». Текст складається лише з реплік головних героїв, а слова автора повністю відсутні. Таких романів у світі налічується в межах 10-ти штук, причому два з них були написані у Туреччині.
    Крім того, пані Ольга розповіла про європейський формат її книжок, адже всі книжки мають м’яку і напрочуд якісну палітурку, правильне розміщення імені автора на першій шпальті та мінімальну кількість приміток, які зазвичай, роблять перекладачі. Пані Ольга зазначила, що «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути. І настільки вільний, наскільки це можливо».
    Наостанок, Ольга Миколаївна наголосила на тому, що в Україні треба створювати школу перекладачів і презентувати її діяльність у м. Стамбулі під час роботи перекладацьких майстерень на Buyuk Ada. У цьому питанні вона розраховує на плідну співпрацю з кафедрою тюркології та з її очільником Іриною Покровською, яка сама є фахівцем у галузі перекладу і з легкістю може організувати студентів та викладачів кафедри до креативної і якісної перекладацької співпраці.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!": зустріч із нагоди Дня незалежності Греції

    "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!"

    31.03 на кафедрі елліністики відбулась зустріч з першим секретарем Посольства Греції в Україні, п. А.Калогномісом, приурочена до національного свята Греції - Дня незалежності, який елліни святкують 25 березня.
    П. А.Калогноміс виступив із доповіддю "Відображення національно-визвольної боротьби в грецькій літературі ХІХ ст." Предметом розмови стали твори національного поета Греції Д.Соломоса, зокрема, "Гімн Свободі", перші строфи якого є національним гімном країни, та "Ода Священному Загону" неповторного майстра грецького поетичного слова А.Кальвоса.
    Окрему увагу п. А.Калогноміс звернув на вплив революційних подій на становлення національної мови, адже Д.Соломос вважається одним з фундаторів новогрецької. Доповідач розглянув особливості становлення національної ідеї греків, суперечності в її сприйнятті західними філеллінами, відмінне бачення "нової Еллади" різними верствами насеkення та пошук об’єднавчої ідеї.
    Після доповіді за участю викладачів та студентів кафедри елліністики відбулась жвава дискусія, зокрема багато мотивів із обраних для аналізу поезій порівнювали з мотивами творчості Т.Шевченка.
    "Пізнаю твій меч іскристий,
    Що в борні нас окрилив.
    Пізнаю твій зір вогнистий,
    Що всю землю спопелив.

    З грецьких ти кісток постала
    Невпокорена, свята.
    Знов, як вперше, мужня стала,
    Слався, Воле золота!"
    Пер. О.Д. Пономарева

    Матеріали - доц. Андрій Савенко

    Категорії: 
  • Програма Всеукраїнських наукових читань "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі"

    5-6 квітня в Інституті філології відбудуться Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі". Читання пройдуть у формі круглих столів.

    Програма - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • Філологи відсвяткували свій День!

    29 березня – одна з важливих дат весни. День, коли філологічна родина збирається разом, усі вітають одне одного зі святом, згадують, сміються.
    Цього разу День філолога теж був не менш святковим за попередні роки.
    Різноманітні конкурси, інтерактиви відбувалися вдень у дзеркальному холі Інституту, де можна було написати побажання, пройти тест «Який ти літературний персонаж?», обрати найулюбленішого викладача. А володарки довгого волосся мали можливість заплести на вечір косу: Анастасія Волошина та Юлія Медицька робили чудеса.
    Увечері в актовій залі Головного навчального корпусу розпочався святковий концерт-конкурс «На крилах пісень», організований Студентським парламентом Інституту філології. Пісенний конкурс розпочав голова журі, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк піснею «Многії літа». Також наш директор поділився спогадами, що це вп’ятдесяте він святкує День філолога.
    Цього вечора на сцені були проникливі пісні, веселі жарти від команди КВК «Сергій Віталійович», запальна румба від Богдана Орла та Вікторії Назарової. Глядачі насолоджувалися, журі – оцінювали. Диплом за «Найцікавішу інтерпретацію пісні» отримала Мацьків Роксоляна, за «Найестетичніше виконання пісні» - Ніна Басок, «Найсамобутніше виконання» - Валерія Старовойт, «Найоригінальніше виконання» - Анна Левчук, а дипломом за «Найпроникливіший образ» удостоєна Кабанець Анастасія. «Срібним голосом Інституту філології» стала Паола Щербанюк, а «Найкращими вокалістами Інституту філології» став дует - Климчук Анастасія та Захар Давиденко, які вразили глядачів та журі виконанням пісні «Спи собі сама». Вітаємо переможців, учасників і всіх, хто має горде звання – Філолог!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Відбулося березневе засідання Вченої ради

    На засіданні Вченої ради, яке відбулося 28 березня 2016 року, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк вручив подяки ректора за багаторічну сумлінну працю проф. Людмилі Грицик, проф. Григорію Штоню, доц. Людмилі Алексієнко, доц. Людмилі Скорині, ст.викл. Ігорю Задоріжному.

    Також відбулося таємне голосування за кандидатів на посаду завідувачів кафедр. Члени ради обрали проф. Людмилу Грицик (кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості), проф. Георгія Крючкова (кафедра французької філології) та проф. Людмилу Паламарчук (кафедра слов'янської філології), з якими буде продовжено контракт.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ