ІФ

  • Літературна студія в Інституті філології

    19 листопада відбулося чергове засідання літературної студії, що проводить кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості щомісяця. Керівник студії - професор, письменник Олександр Астаф'єв. Цього разу до обговорення були представлені вірші студентки третього курсу "літературної творчості" - Ілони Червоткіної. Критиками, яким заздалегідь роздавалися тексти авторки, виступили студент-русист Ігор Мітров та аспірант Інституту філології - Василь Соловій. На студію завітав і поет Роман Кухарук. Вірші Ілони викликали жваве обговорення і творчу атмосферу.
    Наступне засідання літературної студії заплановане на 16 грудня. Приєднуйтесь усі охочі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів»: майстер-клас Алекси Чопівської в Інституті філології

    З ініціативи голови студентського парламенту Інституту філології Софії Клещук 18 листопада відбувся майстер-клас «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів» від Алекси Чопівської, виконавчого директора American Center for European Ukraine, засновника та виконавчого директора Transnational Education Group.
    Лектор, яка активно підтримує Україну в США та нещодавно була організатором презентації ретроспективи протестів на Майдані в Вашингтоні, розповіла про важливу роль культурної дипломатії в сучасному світі та поділилася власним досвідом у цій сфері.
    Після презентації відбулася дискусія, на якій присутні мали можливість поговорити з Алексою про «м’яку силу» та другий напрям дипломатії (Track II Diplomacy).
    Більше інформації про Алексу: Уродженка м. Вашингтон, округ Колумбія, Алекса Чопівська отримала ступінь бакалавра в Єльському університеті, закінчивши його з відзнакою за спеціальністю «Русистика і східна Європеїстика», а також ступінь магістра «Політології» у Вищій школі журналістики Колумбійського університету, ступінь магістра в галузі міжнародної громадської політики в Школі передових досліджень міжнародних відносин при Університеті Джона Гопкінса. Протягом семи років Алекса Чопівська працювала журналістом в «Ен-Бі-Сі Ньюз», висвітлюючи світові події з агентств у Нью-Йорку, Вашингтоні та Лондоні. Займаючи деякий час посаду заступника директора консалтингової компанії з міжнародних зв'язків у Лондоні, вона переїхала до Києва. Там пані Чопівська працювала незалежним журналістом, подорожуючи Східною Європою, Кавказом та Центральною Азією, а також співпрацювала з американською консалтинговою фірмою під час політичної кампанії. Пані Алекса є засновником і виконавчим директором «Транснаціональної освітньої групи». Крім того, вона директор програми зі світової економіки в Інституті Аспена. В кінці 1990-х років А. Чопівська проходила стажування у відділі глави Адміністрації першої леді Гілларі Клінтон в Білому домі, а також у Державному департаменті США при посольстві США в Парижі. Окрім рідної англійської, пані Чопівська володіє українською, російською, французькою та іспанською мовами. Алекса виступає членом Ради з міжнародних відносин та членом мережі молодих фахівців Фонду «Євразія» в 2012-2013 роках. Вона проживає у м. Вашингтон, округ Колумбія.

    Текст - Дорошенко Каріна, Софія Клещук
    Фото - Дмитро Матусов

  • «Істор-у-м-фест»: історія української мови у піснях, танцях і квестах

    Кафедра історії та стилістики української мови 18 листопада у холі Інституту філології провела фестиваль «ІСТОР-У-М-ФЕСТ», мета якого – популяризація історії української мови.
    Ідейною натхненницею фестивалю стала доцент Юлія Дядищева-Росовецька.
    Із привітальним словом виступив заступник директора з навчально-виховної роботи Шевель Святослав із побажанням фестивалю стати щорічним.
    Присутні мали змогу ознайомитися зі справжніми виданнями ХІХ ст. (Житієм св. Варвари, Літургіями Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова), фотокопіями рукописів і стародруків («Універсалом Богдана Хмельницького», копією інтермедій 1718 року), факсимільними «Требником» Петра Могили та ілюстрованою Біблією Василя Кореня тощо), потримати в руках пергамен, а також послухати розповіді професора Оксани Ніки, професора Станіслава Росовецького та доцента Оксани Суховій про мистецтво книги.
    Відвідувачі «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» активно вправлялися у графічному майстер-класі: пописати гусячим пером з чорнилом, маючи перед очима факсимільні видання «Захалявної книжечки» та «Більшої книжки» Тараса Шевченка або повправлятися в каліграфії на восковій дощечці під керівництвом доцентів Оксани Луценко та Людмили Домилівської.
    Особливо увагу привертав стенд зі старовинними ініціалами – заголовними літерами з зооморфними, антропоморфними елементами, рослинним та геометричним орнаментом.
    Студенти-україністи другого курсу та першокурсники «Прикладної лінгвістики» під керівництвом доцента Галини Стрельчук організували вертепну виставу за Галаганівським текстом. Вертепну скриню в стилі українського бароко зібрав випускник Станіслав Росовецький. Особливо сподобався глядачам Запорожець у виконанні Карвацького Богдана, студента-першокурсника «Прикладної лінгвістики». Виставу доповнювали невеличкі постановки та пісні. Уривок з «Наталки-полтавки» Івана Котляревського розіграли доцент кафедри-організатора Дмитро Дергач та студентка другого курсу Кляпка Наталія. Ірина Гомон, студентка україністики заспівала народну пісню «Віють вітри, віють буйні», а Богдан Супрун (першокурсник «Прикладної лінгвістики») задекламував «Скаргу дидаскала». Свою лепту внесли й магістранти-русисти 2 курсу: Анна Гурська зачитала «Пісню світську», а Станіслав Росовецький зіграв «Дяка-пиворіза».
    Цікавий матеріал містили стенди, присвячені питанням формування староукраїнської термінології (матеріал для яких зібрали та підготували студенти-україністи Феджора Софія (4 курс) та Захарченко Олена (2 курс)), а також історичної топоніміки - Дейнека Іванна (1 курс «Прикладної лінгвістики»).
    Усі бажаючі могли взяти участь у тренінгах з елементами історичної лексикології «Шовковий мотуз» (поуправлятися, як до сувоїв грамот приєднувалися печатки, якими вузлами, як вони називалися, як плелися і зав’язувалися) та «Самоцвіти» (підготувала Людмила Бутенко).
    Привертав увагу стенд з бароковими віршами-малюнками Івана Величковського, підготовлений доцентом Людмилою Домилівською, та стенд зі студентськими жартами, зібраними викладачами кафедри й оформлений доцентом Оксаною Суховій.
    Родзинкою фестивалю став виступ університетського народного фольклорно-етнографічного ансамблю Володимира Нероденка «Веснянка». Дівочий ліричний старокиївський танець у костюмах київської старшини постановки Володимира Нероденка та пісні вокального гурту «Молодички» (керівник - Галина Шумська) на слова Григорія Сковороди і Семена Климовського, надали «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» відповідного колориту, а запальний «Дубо-танець» (від «дуботіти» ногами) у постановці керівника ансамблю Ярослави Нероденко справив незабутнє враження на глядачів.
    Створенню атмосфери свята сприяли записи музичних творів Артема Веделя і Дмитра Бортнянського, а також кантів та сюїт із рукописних збірників ХVІІ ст.
    Фестиваль продовжився квестом «Мандровані дяки», підготовленим доцентом Дмитром Сизоновим за консультативної підтримки професора Лідії Гнатюк та за допомогою аспірантів кафедри Майя Булах та Юлія Олешко. Команди студентів із трьох осіб шукали в Гуманітарному корпусі університету зображення просвітителів слов’янських (Кирила та Мефодія), виправляли на їхньому сувої помилки в старослов’янській азбуці, визначали авторство поетичних рядків з церковнослов’янізмами (Тарас Шевченко), здогадалися, у чому історичний казус у зображенні Нестора-літописця на гравюрі Леонтія Тарасевича та знайшли портрет автора рядків: «Світ ловив мене, та не спіймав» (Григорія Сковороди). Перші три команди з правильними відповідями отримали солодкі призи та «Похвальні листи», які вручала завідувач кафедри, професор Лариса Шевченко.
    Фестиваль став справжнім святом історії мови, тому сподіваємося на щорічне його проведення!

    Текст – Юлія Дядищева-Росовецька, Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Шевченкіана чекає дослідника!

    Шановні науковці, викладачі та студенти, запрошуємо до співпраці!
    Фонди Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка містять книги – наукові, критичні, художні, літературознавчі та історико-літературні праці в галузі шевченкознавства, які можуть бути корисними для науковців, дослідників, викладачів, співробітників та студентів Університету. У фондах зберігаються як новинки шевченкознавства, так і рідкісні видання. Книги знаходяться у відкритому доступі для користування і видаються за наявності документу, що посвідчує особу, працювати з ними можна безпосередньо у кабінеті Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства (Інститут філології, бульвар Т. Шевченка, 14, аудиторія 80).
    Чекаємо на Вас у робочі дні з 10.00 по 18.00.

    Категорії: 
  • "ІСТОР-У-М-ФЕСТ" в Інституті філології

    18 листопада о 13.00 у вестибюлі Гуманітарного корпусу відбудеться перший фестиваль з історії української мови "ІСТОР-У-М-ФЕСТ". У заході беруть участь викладачі, аспіранти кафедри, а також студенти-україністи. Фестивалем передбачені майстер-класи, тренінги, вертеп, квест "Мандрівні дяки" та багато іншого.

  • Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів"

    12-14 листопада в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів", присвячена 60-річчю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    Порядок роботи конференції:
    12.11.2015 р.
    11:00 – 12:00 Реєстрація учасників
    12:00–15:00 Пленарне засідання
    15:00 – 15:20 Перерва на каву
    15:30 – 18:00 Круглий стіл «Гра у мові і культурі»

    13.11.2015 р.
    10:00 – 13:30 Робота секцій
    13:30 – 14:30 Перерва на обід
    14:30 – 17:30 Екскурсія

    Детальніша програма у доданому файлі

    Додані файли: 
  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Інститут філології долучився до диктанту національної єдності

    Сьогодні, в День української мови і писемності, 140 студентів-філологів долучилися до акції з написання радіодиктанту національної єдності, що відбувається вже вп’ятнадцяте. 9 листопада об 11:00 годині актова зала наповнилася охочими перевірити свої знання з української мови. До диктанту долучилися й викладачі та співробітники Інституту філології. Для студентів, які вивчають мову і літературу фахово, завдання виявилося неважким: майбутні фахівці-філологи легко впоралися із орфографією та пунктуацією диктанту, який транслювався в радіо- та телеефірі. Для викладачів же диктант був приємністю і відчуттям єдності нації.

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Ювілейна конференція «Мова як світ світів»

    5 листопада розпочала роботу десята конференція «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». На пленарному засіданні з вітальним словом виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Олена Романенко. «Історія мови залежить від історії культури, а історія культури - від історії мови, тож ця конференція – свято, що підтверджує: мова є сенсом світу». За 10 років учасників конференції ставало все більше. Цьогоріч було більше 100 доповідей, а учасники завітали з найрізноманітніших куточків України (Харків, Львів, Київ), а також Австрії, Канади та Білорусі.
    Міхаель Мозер, професор, директор Інституту славістики Віденського університету, Президент Міжнародної асоціації україністів виступив з доповіддю «Суржик у статистиках мов України». «Мовознавці самі не дуже знають, де закінчується суржик і починається мова з росіянізмами, а мовці тим паче. Візьміть словники української і російської мови, то отримаєте словник суржику», - сказав учений.
    Лада Рослицька, LL.M. PhD, директор зі стратегічного розвитку «Ukraine Today» говорила про англійськомовний телеканал «Ukraine Today» як інформаційний щит у національній безпеці України». За словами спікера, проект утворився, щоб покривати нематеріальну частину національної безпеки, зважаючи на територіальність, мову, «колективну пам'ять» і ринок інтересів закордоном.
    Алена Анісім, науковий співробітник Державної наукової установи «Центр дослідження білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі» висвітлила тему «Україна й Білорусь у мовно-культурних зв’язках» і зачитала привітальні слова білоруських учених українським колегам.
    Від українських науковців із доповіддю «Державотворча функція української мови в суспільстві» виступила професор, академік АПН України, Національний педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Любов Мацько, яка закликала бути аристократами у мовленні. А про «Поетику слова і світу» сказав головний організатор конференції - Анатолій Мойсієнко професор, завідував кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Кафедру сучасної української мови представила і доцент Людмила Кравченко. У своїй актуальній доповіді «Ономасіологічний аспект аналізу позивних українських бійців – учасників бойових дій на сході України» науковець визначила принципи номінації позивних (характеристика людини, реалії життя, духовний світ), класифікувала засоби передачі (за зовнішніми і внутрішніми ознаками, за звичками, за мовленням). Вчена у мовному оформленні позивних дійшла висновків, що більшість закорінені в національну культуру, героїчну історію й український мовний простір.
    Після пленарного засідання розпочали роботу десять секцій, а 6 листопада в контексті конференції відбувся круглий світ «Мова як чинник національної безпеки». У своєму виступі Лада Рослицька наголосила на тому, що політична інформація близька до дезінформації і все залежить від того, як дивимось одне на одного. «Російська Федерація вміє формулювати слова так, щоб ми ненавиділи одне одного, а далі – втрачали території, передавали їх тій же Росії. Мова тісно пов’язана з національною безпекою і прошу не забувати, що мова – найсильніша зброя у ваших вустах».
    Про необхідність курсу «Української мови» у вищій школі на круглому столі висловилася Людмила Кравченко. Провівши соціологічні дослідження щодо необхідності вивчення української мови, вказала цифру у 58,7% - кількість тих, хто вважає курс обов’язковим для всіх спеціальностей. І на основі статистичних даних (про мову в родині, в університеті, з друзями) дійшла висновку, що «мова у вишах потрібна, доки не сформуємо мовно стійкого студента». А Галина Мацюк, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала вводити на філологічних факультетах предмети, які формують критичні навички, дають інструментарій для аналізу мовної дійсності. У приклад учена навела соціолінгвістику, що дає ґрунт для дослідження мовної політики, політичної комунікації. «І не забуваймо, ключовий ресурс на відповідь російській пропаганді – знання!» - підкреслила доповідачка.

    Текст - Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Диктант національної єдності

    У День української писемності та мови, 9 листопада, відбудеться ХV диктант національної єдності.
    Початок акції о 10:00. Текст розпочнуть диктувати об 11:00. Трансляцію здійснюватимуть Перший канал (УР-1), радіоканал «Культура» (УР-3) і телеканал «UA:Перший». Диктант складатиметься зі 160–170 слів. Для переможців, які напишуть диктант без жодної помилки, підготовлено спеціальні призи – книги з автографами, а від КНУ імені Тараса Шевченка найрозумніші знавці української мови отримають «Кобзар» у подарунок.
    Інститут філології запрошує всіх охочих – студентів, викладачів, співробітників – долучитися до цієї акції. Диктант національної єдності в Інституті філології писатимуть в актовій залі

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ