ІФ

  • Січневе засідання Вченої ради Інституту філології

    28 січня 2016 року відбулося засідання Вченої ради Інституту філології, на якому було заслухано доповідь провідного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії навчально-наукового центру мовної підготовки НА СБ України Ірини Зварич про оцінювання професійної діяльності викладачів у вищих навчальних закладах США др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст. Науковець акцентувала увагу присутніх на практиці анкетування студентів, викладачів та фахівців, а також наявності портфоліо викладача, яке розміщують на сайтах навчальних закладів.

    Доцент Лариса Шулінова виступила зі звітом про роботу кафедри полоністики за 2010-2015 роки, у якому навела показники наукової дільності кафедри, вказала заходи на зміцнення міжнародних зв'язків між КНУ імені Тараса Шевченка та університетами Польщі.

    Також під час засідання директор Григорій Семенюк від імені ректора Леоніда Губерського нагородив подяками за багаторічну сумлінну працю доц. Ларису Ткаченко, ветеранів праці: проф. Зінаїду Кирилюк, проф. Олену Саламарську та Зінаїду Богачову

    Матеріали - Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Лінгвістів Київського університету визнано світовою науковою спільнотою

    Наукові роботи українських лінгвістів Лариси Шевченко, Дмитра Дергача та Дмитра Сизонова внесено у звіт Медіалінгвістичної комісії Міжнародного комітету славістів (2013-2015 рр.). Звіт побудовано за принципом виділення наукових видань із медіалінгвістики, що цитуються славістами світу. Серед словників відзначена лексикографічна праця за науковою редакцією професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувача кафедри історії та стилістики української мови Лариси Шевченко («Медіалінгвістика. Словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2014). Серед навчальних видань та посібників відзначена робота викладачів кафедри історії та стилістики української мови «Навчально-методичний комплекс зі спеціалізації «Медіалінгвістика» / Упорядн. Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов / За ред. проф. Шевченко Л.І. – К. : Логос, 2013».
    Також у звіті згадано про успішність проведення першого в Україні круглого столу з медіалінгвістики «Знаки культури в сучасних українських медіа» під керівництвом д. філол. н., проф. Лариси Шевченко (місце проведення – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; квітень 2015 р.).
    Серед періодичних наукових видань Великобританії, Польщі, Болгарії, Росії, Білорусії та ін. країн окремо згадане українське міжнародне видання «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що видається кафедрою історії та стилістики української мови (головний редактор – Лариса Шевченко). У виданні, що входить у кілька світових науковометричних баз, діє постійна рубрика «Медійна проблематика в модерній лінгвістиці», яка порушує актуальні проблеми сучасної медіалінгвістики.
    В офіційному виданні Медіалінгвістичної комісії при Міжнародному комітеті славістів «Медиалингвистика» постійно друкуються наукові статті відомих світових медіалінгвістів. За роки існування у збірнику були надруковані й статті викладачів Київського університету – професора Лариси Шевченко, доцентів Дмитра Дергача та Дмитра Сизонова.
    У перспективі роботи комісії на 2016 рік – наукові зустрічі в Болгарії, Росії, Польщі та ін. країнах.
    Нагадаємо, Міжнародний комітет славістів (МКС) – наукова організація, яка об'єднує національні комітети славістів Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Македонії, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Угорщини, України, Чехії та ін. країн світу. Комітет засновано 1955 року у Белграді (Югославія) з метою відновити й розвивати міжнародні зв'язки у галузі славістики, а також продовжити традиції 1 Міжнародного конгресу славістів-філологів, який відбувся у Празі 1929 року. Із 1958 р. кожні 5 років комітет проводить Міжнародні з'їзди славістів. Медіалінгвістична комісія створена 2013 року (голова комісії – проф. Лілія Дускаєва). До Стилістичної комісії при МКС (голова – проф. Наталя Клушина) входить заступник голови Українського комітету славістів, проф. Лариса Шевченко.

    Категорії: 
  • Кафедра полоністики відсвяткувала Різдво

    Студенти першого курсу полоністики розіграли вертеп, текст якого було виконано польською мовою. Актори співали, грали на скрипці. пригощали присутніх печивом.
    Настрій свят прибуває у стіни Інституту філології

    Фото - Олександр Фокін

    Категорії: 
  • Грудневе засідання Вченої ради Інституту філології

    22 грудня в Інституті філології пройшло чергове засідання Вченої ради.
    Перш ніж перейти до порядку денного, директор Григорій Семенюк нагородив грамотами професора кафедри французької філології Олену Соломарську (за багаторічну плідну працю) і директора Центру іноземних мов Миколу Толстого (за участь у виховній діяльності). А сам же проф. Григорій Семенюк і доцент кафедри фольклористики Леся Наумовська отримали подяки від військових за волонтерську діяльність і патріотизм.
    Також на засіданні було прослухано лаконічну і змістовну доповідь декана історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Івана Коверди про діяльність Кирило-Мифодіївського братства.
    Серед питань порядку денного був і науковий звіт за 2015 календарний рік, який підготувала проф. Олена Снитко. Вона повідомила, що за навчальний рік було захищено 8 докторських дисертацій, утворилася спеціалізована рада для захисту дисертацій за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. Щодо наукового потенціалу кафедр, то проф. Олена Снитко відзначила кафедру теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, де було за рік опубліковано 182 статті, серед яких автором 35 є проф. Олександр Астаф'єв.

    Категорії: 
  • Майстер-клас із плетіння солом'яних павуків

    Кафедра фольклористики організувала майстер-клас із плетіння "новорічного павука"
    Запрошена народна майстриня Раїса Павленко працює із соломкою понад 30 років і 22 грудня студенти-фольклористи першого курсу мали змогу навчитися робити павучків під її керівництвом.
    Обереги до Нового року готові!

    Категорії: 
  • Українсько-грецькі вечорниці в Інституті філології

    14 грудня студенти-елліністи провели українсько-грецькі вечорниці в актовому залі Інституту філології. Цьогоріч такий захід відбувся вже втретє. Елліністи присвятили вечорниці Різдву, яке в Греції святкують 25 грудня.
    Ведучі розказували про спільні та відмінні риси різдвяних свят в Україні та Греції, зокрема, про віру греків у злих духів каліканзарів, тоді ж як українці вірили, що чорт може перед Різдвом вкрасти місяць. Тож студентами було поставлено виставу за мотивами Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» в перекладі грецькою мовою.
    У виставу органічно було вплетено і музичні номери: пісні та гру на гітарі. Приміром, студентка Антоніна Черніченко зі своєю мамою виконала українську народну пісню «Ти до мене не ходи», а кілька студентів станцювало грецький танець, поставлений Костасом Евангеліносом, викладачем танців (Греція), працівником офісу освітніх програм посольства Греції в Україні. Він же грав роль козака Чуба у постановці.

    На виставу завітало багато гостей: представники Посольства Греції (аташе з питань культури п. А.Калогноміс та військови аташе п. А.Голнас), представники товариства греків міста Києва "Енотіта", зокрема, його голова п. Д.Ліпіріді, перекладач грецької літератури В.Степаненко, етнограф, дослідниця культури греків ромеїв та урумів М.Араджіоні.
    Затишне свято і хороші емоції подарували учасники глядачам.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Слов'янське Різдво" в Інституті філології

    Кафедра слов'янської філології разом зі студентами-славістами запрошують на традиційне святкування "Слов'янського Різдва" 18 грудня у 63 аудиторії

  • Андріївські вечорниці в Інституті філології

    11 грудня в Інституті філології відбулися традиційні Андріївські вечорниці.
    Ще до початку дійства гості мали змогу пофотографуватися у спеціально створеній до свята фотозоні, а дівчата заплести одна одній красиві коси на вечір.
    Дзеркальний хол Жовтого корпусу о 17:00 наповнився сміхом,музикою, магією ворожінь.
    Поки хлопці виконували завдання, щоби вкусити калиту, дівчата ворожили на тарілочках, воску, книзі. Студенти-фольклористи вчили присутніх народним танцям, які наші пращури танцювали на вечорницях. До запальних танців охоче доєднувалися і студенти, і викладачі.

    Фото - Валерій Попов

  • Охорона нематеріальної культурної спадщини: науковці обговорили важливе

    10-11 грудня в Інституті філології відбулася конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», на яку зібралися гості з різних установ, яким не байдужа така тема.
    Юрій Богуцький, директор Інституту культурології НАН України зазначив: «У нас немає об’єктів, що порівнюються з Чудесами світу, бо Україна не була в центрі подій, вирішальних для історії людства. Територія України не мала державності, тому створення матеріальних культурних об’єктів не було, а от нематеріальні об’єкти рясно представлені. Часи бездержавності втратили історію культурної памяті. Через усну творчість билини Київської Русі закріпилися штучно в Москві. В часи Незалежності ми скромно почали відстоювати часи козаччини, але треба повернутися до нематеріальної спадщини ще Київської Русі».
    Олександр Доценко, директор Українського центру культурних досліджень звернув увагу: «Підсумкова конференція підбиває підсумки семирічних зусиль України по імплементації Конвенції. Її ратифікація сприяла визначенню механізмів, правил, принципів і пріорітетів культурної політики. При цьому, не варто забувати, що Конвенція передбачає звіт про дотримання її положень. Щодо нематеріальної культурної спадщини звітуємо раз на 6 років. Завдання сьогоднішньої конференції: обговорити стан, перспективи та способи розвитку культури, адже кожен є частиною культурної спадщини».
    Завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська, нагадавши фразу Івана Франка щодо «реанімації культурних пережитків», розповіла: «1989 року було затверджено положення ЮНЕСКО про поняття «фольклору», от ми й готуємо дослідників нематеріальної культурної спадщини. В курсових, дипломних роботах намагаємося охопити набутки нематеріальної культурної спадщини. Хочеться звернути увагу відповідних Міністерств на необхідність відкриття освітніх програм з дослідження фольклору, надання бюджетних тем цій сфері, бо ідеологічні питання мають бути оплачувані державною».
    Науковий секретар Українського центру культурних досліджень Валентина Дем'ян представила аналітичний огляд стану імплементації Конвенції ЮНЕСКО з 2008 по 2015 рік, наголосивши на рекомендованих зразках нематеріальної культури, які необхідно внести до списку, а це: опішнянська кераміка, косівська мальована кераміка, кролевецькі тканні рушники, хлібна культуру, петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини.
    До цього списку вже під час дискусії профессор Іван Павленко запропонував внести жіноче українське багатоголосся.
    Дослідження фольклору мають місце у всіьому світі. Дослідження вивчення фольклористики у світових ВНЗ доцента Лесі Наумовської показали: у 15 університетах США вивчають фольклор, у Канаді на ступінь магістра і PhD готують у трьох ВНЗ. «Тож в різних частинах світу готують фольклористів і варто брати до уваги світові тенденції, але не забувати про українську специфіку», - підкреслила науковець.
    До участі в конференції були залучені і представники кримськотатарського етносу. Так Асанова Евеліна, яка нині навчається на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є представницею четвертого покоління кримськотатарських ювелірів. Вона розповіла ключові особливості культури свого народу. Приміром. орнаментальні форми у ткацтві передавались спадково по жіночій лінії, а ключовим елементом у нематеріальних зразках культури було і залишається «родове дерево» - символ міцності і зв’язку роду та S-образні лінії як символ води, сили. Сьогодні кримськотатарську культуру зберігають і розвивають такі майстерні, як: USTA (митці Айше Османов, Айдер Асаутов та ін.), El Cheber, куди входять Рустем Скибін, який був присутнім на конференції , а також Айтер Асанов, Мамут Черлу та інші.
    Представники караїмської общини міста Мелітополь Арабаджі Олена та її колега представили гостям конференції зразки караїмської кухні: пиріжки з горіхами (джевіз аяклак) та пиріжки із сиром (кавурлган пенір аяклак). Також розповідали про давню традицію, за якою наречена для сватів мала наліпити пельменів розміром з обручку, а якщо більшого розміру, то дівчину не брали до шлюбу.
    Не залишилися осторонь конференції і студенти-фольклористи. Вони запропонували аудиторії кілька автентичних народних пісень, а також реконструкцію давнього весільного обряду «Покривання».
    На панельну дискусію завітав заступник Міністра культури Ростислав Карандєєв: «Приємно, що є ті, хто зберігає приклади нематеріальної культури. Маємо надію, що громадська активність дасть можливість піднести на вищий рівень проблеми культурної спадщини. Дякую всім за подвижництво, яке ви робите!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • День відкритих дверей в Інституті філології

    18 грудня - День відкритих дверей.
    Зустріч відбуватиметься в актовій залі Інституту філології о 15:00
    Ласкаво просимо!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ