ІФ

  • Зустріч із директором школи "Speak Up" щодо можливості працевлаштування студентів

    27 квітня за сприяння кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики відбулася зустріч із Денисом Мануйловим, The Director of Studies in Speak up English School.
    Він розповів про історію створення, сфери діяльності та принципи менеджменту школи англійської мови "Speak Up".
    Денис Мануйлом навів приклади співпраці школи з виданнями, зокрема газетою "Сегодня". Нині у Києві у школі "Speak Up" навчається близько 10 тисяч студентів, тож потреба у викладачах завжди є.
    І хоч на роботу в компанію беруть викладачів із вищою освітою, однак Денис Мануйлов сказав, що трапляють і винятки, якщо кандидати мають високий фаховий рівень.
    Усім зацікавленим надсилати резюме за адресою: hr@speak-up.com.ua

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - доц. Людмила Смовженко

    Категорії: 
  • Відкрита лекція Юрія Шевчука в Інституті філології: анонс

    11 травня в актовій залі Інституту філології відбудеться відкрита лекція професора Колумбійського університету (США) Юрія Шевчука "Мова й ідентичність в Україні після Революції Гідності"

    11:30, актова зала Інституту філології
    Вхід вільний!

    Категорії: 
  • Розмова про зону відчуження із Маркіяном Камишем

    До 30-річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС в Інституті філології відбулася зустріч із письменником Маркіяном Камишем. Він народився в родині ліквідатора наслідків Чорнобильської аварії, тож тема зони відчуження поставала постійно. У 2010 році Маркіян Камиш вперше потрапив до Чорнобиля, і після того повертався туди ще і ще. Сотні днів у Зоні відчуження, тисячі кілометрів пішки, вивчення полишеної території, - знайшли місце у книзі «Оформляндія», що вийшла друком у 2015 році, а продовжили жити у книзі «Київ-86» (2016 рік видання).
    Книгою «Оформляндія» зацікавилося французьке видавництво, яке видало книгу у перекладі французькою під назвою «La Zone». Тема Чорнобиля зацікавлює іноземців, і Маркіяну вдалося зробити цю тему українською цікавинкою, а не жахливчиком.
    Розмова була дуже жвавою і цікавою. Маркіян розповів про прогулянку Зоною, досвід зустрічі з дикими тваринами, радіолокатором «Дуга» в Чорнобилі-2, про селища на околиці Зони, як народжуються метафори, відчуття після повернення з відчуженої території, про плинність часу і архетипи, про бачення майбутнього Прип’яті.
    Після розповідей Маркіяна Камиша, письменника і нелегального сталкера, виникає багато думок і переосмислень. Чорнобильська аварія в мистецтві (література, кіно) хвилеподібно опановується, і Маркіян - один із тих, хто хотів і написав книгу про Зону так, щоби показати майбутнє теми, важливе і неохопне.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • XVI Міжнародні славістичні читання пам'яті Леоніда Булаховського

    21 квітня в Інституті філології відбулися XVI Міжнародні славістичні читання пам'яті академіка Леоніда Булаховського.
    Зі вітальним словом виступила завідувач кафедри російської мови, проф. Олена Снитко.
    "На кафедрі слов'янської філології працюють ентузіасти, які підживлюються енергетикою, що була притаманна нашому вченому", - сказала Олена Степанівна.
    На пленарному засіданні виступила акад. Тетяна Лукінова, яку завідувач кафедри слов'янської філології, проф. Ольга Паламарчук представила як "славіста широкого профілю у найважчих його ділянках". Проф. Тетяна Лукінова розповіла присутнім про неопубліковану спадщину академіка Леоніда Булаховського. До п'ятитомного видання, зокрема, не увійшли численні рецензії Леоніда Арсенійовича на підручники. Також проф. Тетяна Лукінова навела спогади про науковця, його педагогічні настанови: "Треба добре знати матеріал, бачити обличчя студентів, мати конспекти лекцій, але не користуватися ними". "Він учив бути чемним, незламним", - розповідає Тетяна Борисівна, яка навчалася у Леоніда Арсенійовича.

    Наукова спадщина Леоніда Булаховського - неоціненна, і завжди знайдеться недосліджене поле для науковців різних поколінь.

    Текст - Дорошенко Каріна
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Семінар пам’яті класика перської середньовічної літератури Сааді Шіразі

    20 березня у Центрі іраністики Інституту філології відбувся семінар із нагоди дня вшанування пам’яті видатного перського поета Сааді Шіразі. У роботі семінару взяли участь студенти та викладачі кафедри Близького Сходу, зокрема доц. Тетяна Маленька, доц. Олена Мазепова, PhD Сусан Джабрі (викладач Керманшахського університету ім. Разі, Іран), доц. Анна Бочарнікова, асист. Ірина Лучко.
    Відкрила роботу семінару доц. Тетяна Маленька з доповіддю про європейські дослідження творчості Сааді. Пані Джабрі висвітлила Історичні особливості доби, в яку жив і творив перський класик описала пані Джабрі. Вона також окреслила місце, яке займає творчість Сааді у середньовічній перській літературі. Було наголошено на значенні постаті Сааді – великого гуманіста свого часу – для всієї світової літератури.
    Із цікавими доповідями перською мовою виступити студенти бакалаврату. Студенти 4 курсу Осядла Тетяна та Тугай Антон прочитали доповіді про життєвий та творчий шлях класика перської літератури. Студентка 3 курсу Сопільняк Світлана розповіла про історію зведення усипальниці поета. Газелі та уривки з касид поета декламували Сотуленко Ірина (2 курс), Рябоконь Юлія (2 курс), Дросенко Катерина (3 курс), Коломієць Дарина (4 курс), Довгій Олександра (3 курс), яка, до всього, здійснила самостійний переклад газелі українською мовою. Студенти продемонстрували високий рівень володіння перською мовою, а семінар відбувся у теплій та товариській атмосфері.

    Текст –доц. Олена Мазепова
    Фото – Валерій Попов

  • Визначено переможців Всеукраїнських студентських олімпіад із перекладу

    21 квітня в актовій залі Інституту філології відбулося нагородження переможців ІІ етапу Всеукраїнських студентських олімпіад із перекладу.

    Переможці Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Переклад" (англійська мова):

    І місце - Клещук Софія Олександрівна (КНУ імені Тараса Шевченка)
    ІІ місце - Яким Лілія Степанівна (Львівський національний університет імені Івана Франка)
    ІІІ місце - Топчій Катерина Олексіївна (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут")
    IVмісце - Красножон Ганна Сергіївна (Харківський національний університет імені Каразіна)
    V місце - Степанов Віталій Валерійович (Сумський державний університет)
    VI місце - Беззадіна Дар'я Ігорівна (Кіровогрдський державний університет імені Винниченка)

    Переможці Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Переклад" (німецька мова):
    І місце - Димінська Вероніка Володимирівна (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут")
    ІІ місце - Козак Петро Іванович (Львівський національний університет імені Івана Франка)
    ІІІ місце - Латер Анастасія Вадимівна (КНУ імені Тараса Шевченка)
    IVмісце - Завадська Поліна Сергіївна (Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка)
    V місце - Воронов Валерій Вадимович (КНУ імені Тараса Шевченка)
    VI місце - Стасенко Роксоляна Юріївна (Львівський національний університет імені Івана Франка)

    Переможці Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Переклад" (французька мова):
    І місце - Загорський Роман Леонідович (КНУ імені Тараса Шевченка)
    ІІ місце - Юдіна Ярослава Євгенівна (Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка)
    ІІІ місце - Абрамова Марія Віталіївна (Одеський національний університет імені Мечникова)
    IVмісце - Гінько Марина Ігорівна ( КНУ імені Тараса Шевченка), Лящевський Сергій Олександрович (КПІ)
    V місце - Демянчук Яна Ігорівна (Чернівецький національний університет імені Федьковича)
    VI місце - Голубець Світлана Вікторівна (Національна академія СБУ)

    Вітаємо переможців!

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відкриття Всеукраїнських олімпіад із перекладу (англійська, французька,німецька мови)

    20 квітня в Інституті філології відбулося офіційне відкриття Всеукраїнських олімпіад із перекладу (з англійської, німецької, французької мов).
    На відкритті виступив академік АП ВШ України, заслужений діяч науки та техніки України, проф. кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Олександр Чередниченко. Він розповів про важливість професії перекладача, особливо в перекладах міжнародних протоколів, що фах - не з легких, адже потребує, окрім знання мови, культурної, психологічної компетенції, фізичної витривалості.
    Голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (англійська мова) проф. Лада Коломієць звернулася до учасників зі побажаннями знайти друзів серед учасників і отримати корисний досвід.
    Також у відкритті взяли участь: офіційний перекладач української парламентської делегації в Раді Європи, Член Асоціації перекладачів України кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Сергій Саєнко Сергій Григорович, представник Австрійської академічної служби обмінів Флоріан Рінеш, голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (німецька мова) - доц. Олена Материнська, голова журі олімпіади зі спеціальності «переклад» (французька мова) - проф. Ірина Смущинська.
    Після офіційного відкриття учасники розійшлися по аудиторіях для виконання завдань. 20 числа вони мали письмові завдання – переклад художнього, науково-технічного і суспільно-політичного тексту. А 21 квітня учасникам треба буде виконати завдання із усного послідовного перекладу.
    Оголошення і нагородження переможців - 21 квітня о 16:00 в актовій залі Інституту філології

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Нагородження на засіданні Вченої ради Інституту філології

    На засіданні Вченої ради Інституту філології 19 квітня 2016 року обговорили низку важливих питань: звіт ректора за 2015 рік, звіт про роботу кафедри англійської філології.

    На Вченій раді нагородили Орденом святої великомучениці Варвари професора Оксану Сліпушко і професора Ларису Зязюн.
    Також вручено подяки за підтримку учасників Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук з галузі «Слов’янські мови і літератури» таким викладачам Інституту філології: проф. Наталії Слухай, доц. Олександр Скопненко, доц. Олені Чмир, асис. Лесі Стеблині. А за перемогу у цьому конкурсі нагороджено студентку русистики Качановецьку Катерину.
    На завершення засідання було зачитано лист від Надії Савченко, який вона надіслала студентам Інституту філології з подякою за підтримку і вірою у перемогу над ворогом.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Стіни мають пам'ять: історія корпусу Інституту філології

    Будівля Інституту філології – це яскравий пам’ятник пізнього классицизму, побудованого у 1847-1859 роках за проектом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (сина автора будівлі «Червоного корпусу» Вікентія Івановича Беретті). Хоч і розглядалася будівля першопочатково як гімназія, але в 1851-1857 роках її займав знову створений кадетський корпус, поки добудовувалося його власне приміщення. У 1911 році, на честь 100-річчя з дня заснування, гімназія була перейменована в Імператорську Александрійську. При цій же будівлі розташовувалась казенна квартира попечителя навчального округу Миколи Пирогова, знаного хірурга і педагога. Після 1917 року в стінах закладу діяли керівні органи просвіти України, а у 1959 році сюди переведено гуманітарні факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка (на 1959 рік назва - «Київський ордена Леніна державний університет імені Т.Г.Шевченка»). 12 листопада 2001 року за наказом Ректора філологічний факультет став Інститутом філології.

    З 1802 року, коли було засновано Міністерство народної просвіти, почався стрімкий розвиток загальної освіти. Змінювалися міністри, які притримувалися різних, а інколи і протилежних поглядів на завдання та цілі загальноосвітньої середньої школи, змінювалися системи освіти відповідно до поглядів епохи, замінювалися устави середньоосвітніх закладів, але тогочасні освітні установи, названі гімназіями, продовжують існувати і в ХХІ ст. До числа маститих загальноосвітніх закладів початку ХІХ ст. належала Київська Перша гімназія, утворена в древньому Києві 5 листопада 1809 р. Особливим уставом від 13 жовтня 1811 року вона була зарахована до числа вищих навчальних закладів.
    Згідно уставу від 19 листопада 1864 року було введено поділ гімназій на «класичні» та «реальні». Під «класичною» мали на увазі ту, в якій грунтовно вивчали «класичні мови» (латинську і давньогрецьку), необхідні для гуманітарного циклу. Атестат класичної гімназії автоматично дозволяв претендувати на зарахування до університету. Реальні ж гімназії націлювали учнів на технологічні, політехнічні та інші спеціальні інститути, які потребували реальних практичних знань. Із 1871-го року (зміни до уставу від 19 червня і 30 липня) залишились лише класичні гімназії, а реальні отримали статус училищ.
    Не можна оминути й історію Київського Імператорського університету Святого Володимира, підрозділом якого пізніше стане будівля на Бульварному шоссе (назва 1834 р., з 1919 - бульвар Тараса Шевченка). «9 мая 1833 года былъ Высочайше утвержденъ проектъ генералъ-губернатора гр. Левашева объ учрежденiи въ Кiевѣ для образованiя чиновниковъ института правовѣдѣнiя подъ именемъ института Св. Владимiра… И 8 ноября 1833 года былъ данъ Высочайшiй указъ Правительствующему Сенату: «…Избравъ городъ Кiевъ, съ давнихъ лѣтъ къ учрежденiю университета предназначенный, равно драгоцѣнный для всей Россiи, колыбель Св. вѣры нашихъ предковъ и вмѣстѣ первый свидѣтель ихъ гражданской самобытности, Мы повѣлели учредить въ ономъ университетъ подъ особымъ покровительствомъ и въ память великаго просвѣтителя Богомъ врученной намъ страны» (с.8-9 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «25 декабря 1833 года былъ утвержденъ особый уставъ, ставшiй отчасти прототипом общаго устава 1835 года. Согласно всеподданнѣйшему докладу министра у этого устава были слѣдующiя особенности: «судопроизводство университетское надъ своими членами уничтожено; власть попечителя и влiяніе министра опредѣлены въ яныхъ границахъ; хозяйственная часть отдѣлена отъ учебной; постановлены строгіе экзамены для всѣхъ, допускаемымъ къ университетскимъ лекцiямъ; юридическiя науки распредѣлены по Своду законовъ; курсъ университетскiй опредѣленъ на четыре года; внутренняя полиція ввѣрена особому, не изъ ученыхъ чиновнику» (с.46 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «Торжественное открытіе университета было прiурочено ко дню Св. Владимiра 15 iюля 1834 года. Послѣ богослуженiя въ Лаврѣ, состоялся актъ въ присутствiи митрополита Евгенiя и фельдмаршала Остенъ-Сакена, которымъ ректоръ Максимовичъ вручилъ дипломы на званiе почетныхъ членовъ, гр. Протасова и другихъ гостей, среди которыхъ было множество правобережныхъ дворянъ. Ученыя рѣчи произнесли переведенный изъ Кременца проф. Якубовичъ на латинском языкѣ (de pulchro Platonico) и проф. Цыхъ «О цѣли и пользѣ высшихъ учебныхъ заведенiй». (с.14 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    «Лекцiи въ университетѣ открыты были 28-го августа. Всѣхъ подвергавшихся испытанiю въ комитетѣ было семьдесят пять человѣкъ, изъ нихъ принято пятьдесят девять; такъ, что первоначальное количество слушателей университета, вмѣстѣ съ принятыми безъ испытанiя, состояло изъ шестидесяти двухъ человѣкъ». (с. 117 - Шульгин В. «История университета Св. Владимира. – К., 2011)
    «Въ 1834 году въ университѣте Св. Владиміра было всего 62 студента. Уже въ слѣдующемъ году это число удвоилось: студентовъ было 123. Въ 1842 году произошло новое удвоеніе числа студентовъ: ихъ было уже 259. Въ 1846 году и это число удвоилось: студентовъ было 525. Дальнѣйшее удвоенiе наступило въ 1860 году, когда студентовъ было 1049. Въ 1913 году было уже 4919 студентовъ и 81 постороннiй слушатель». (с.80 – Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    Студент зобов'язаний був дотримуватися однострою, регулярно відвідувати лекції та не пропускати церковної служби у вихідні й святкові дні. Пропуск п’яти-шести лекцій без поважної причини чи невідвідини трьох богослужінь каралися карцером. де студент утримувався на хлібі та воді. … Доводилося відвідувати від 35 до 40 і більше лекцій за тиждень. тому 6-7 лекцій на день вважалося нормальним явищем. Заняття починалися о 8-9й годині ранку і, з невеликою перервою на обід, тривали до 19-20-ої години. (Шульгин В. «История университета Св. Владимира. – К., 2011 – 280 с.)
    «Личный состав университета въ 1835 году образовали всего 29 преподавателей и 27 чиновниковъ. Въ 1913 году у университета уже было 277 должностныхъ лицъ, въ томъ числѣ 166 преподавателей; ординаторныхъ профессоровъ было 64, экстраординарныхъ 15, приватъ-доцентовъ 81. За первыя 50 лѣтъ своего существованiя университетъ выпустилъ 1223 кандидата, 1170 дѣйствительныхъ студентовъ и 2010 лѣкарей, всего 4403 лица съ высшим образованiемъ. За это же время 198 лицъ прiобрѣли въ этомъ же университетѣ ученыя степени магистра и доктора». (с. 43 - Столѣтiе Кiевскаго университета св. Владимира. – К., 2007)
    Спогади фон-Брадке Е.Ф. (попечителя Київського навчального округу) про Першу київську гімназію:
    «Я нашел значительное, но совершенно запущенное здание, в котором едва можно было взобраться по прежней парадной лестнице, ведущей во второй этаж, до того она была близка к разрушению. Комнаты никогда не топились, и сохранился похвальный обычай не мести их, даже ради приезда нового начальника. Учителя и воспитанники сидели попросту в бараньих шубах, и при входе моем первые сняли их, чтобы показать мне, что они в мундирах. ..Узнал я и другую интересную вещь, а именно то, что гимназистов нашей гимназии называют "карандашами". Почему - это тоже не вполне точно известно. "Паштеты" ( "паштетами" называются ученики другой гимназии города), по словам моего товарища, утверждают, что в давно прошедшие годы один из наших гимназистов где-то (но где - этого никто сказать не мог) "украл" карандаш, был уличен с поличным, даже, кажется, исключен за свое преступное деяние из гимназии, и с этой поры за нами и утвердилось прозвание "карандашей"... Были еще "чижики". Так назывались ученики прогимназии. Но их, в качестве "прогимназистов", а не настоящих гимназистов, в счет как-то не принимали и интересовались ими очень мало. Зато "паштеты" и "карандаши" неустанно враждовали между собою и при всякой встрече устраивали изрядные потасовки. (З книги «Столетие І Киевской гимназии»)
    Спогади Н.П.Михайлова про Першу київську гімназію (1894-1904):
    «Вспоминаю теперь время пребывания в младших классах, и каким далеким оно мне кажется! Сквозь дымку десяти лет и прожитых испытаний оно встает как что-то туманное, почти забытое, но милое сердцу. Помню я свою гимназию и жизнь ее совсем не такими, какими они есть и кажутся мне теперь. Чуть, бывало, раздастся звонок, объявляющий о начале "большой перемены", как по всей гимназии раздается грохот сотен бегущих ног: гимназисты спешат вниз в буфет. Там две длинных очереди - к чаю и котлетам… Бывало, вызовет учитель к концу урока отвечать, а урока не знаешь. С тоской идешь к столику, вдруг - звонок! "Фу, слава Богу, Артем спас!" - говаривали мы». (З книги «Столетие І Киевской гимназии»)
    Академічне життя студентів здійснювалося шляхом видання правил. Зараховані до навчального закладу були зобов’язані неухильно й чітко виконувати розпорядження університетської адміністрації та вищих інституцій. Правила встановлювали також норми поведінки поза навчальним закладом. Був поділ на казеннокоштних і своєкоштних студентів, над якими стояв інспектор. У своєму функціонуванні в Університеті Св.Володимира інституція інспекції пройшла кілька етапів – становлення, розвитку, занепаду та ліквідації. Від 1906 р. вона перестала існувати, а нагляд за студетами був покладений на проректора. У 1917 р. розпочався період дестабілізації статусу студентства, що пояснюється революційними подіями, визвольними змаганнями та громадянською війною в Україні.

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото - мережа Інтернет

    Категорії: 
  • Шевченківська весна 2016: науково-практична конференція

    8 квітня 2015 року в Інституті філології була проведена ХIV Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2016: Філологія».
    Цього року у конференції взяли участь студенти, аспіранти, молоді науковці, викладачі з Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, Навчально-наукового центру мовної підготовки Національної академії Служби безпеки України, Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка.
    Засідання секції розпочалось з виступу кандидата філологічних наук, заступника директора з наукової роботи Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганни Черненко, яка привітала учасників конференції із початком роботи круглого столу та наголосила на вагомості наукових робіт у галузі сучасної гуманітаристики.
    Засідання модерувала голова Наукового товариства студентів та аспіратів Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Кармадонова Світлана.
    Конференція проходила у форматі дискусії. Були обговорені актуальні загальнофілологічні проблеми, розглянуті питання комунікативної та когнітивної лінгвістики, стилістики, етнолінгвістики, компаративістики, перекладознавства, літературознавства тощо.
    За підсумками конференції опубліковані тези у колективному збірнику. Учасники отримали примірники разом із сертифікатами.
    Запрошуємо до участі у заходах Наукового товариства студентів і аспірантів, молодих та амбітних науковців!

    Матеріали – Кармадонова Світлана

Сторінки

Subscribe to ІФ