ІФ

  • Студенти обговорили питання маркетингу в епоху нейролідерства

    4 березня в Інституті філології відбулася зустріч студентів із директором із розвитку в Університеті Шеффілду. Ініціаторами такої події виступили студенти спеціальності "Прикладна лінгвістика".
    Розвінчувалися міфи щодо мозку, лідерства та менеджменту, обговорювалася модель взаємодії інтелекту й маркетингу та багато іншого. Студенти ставили питання доктору Ніколаосу Дімітріадісу, отримували відповіді, відкривали для себе багато нового.

    Категорії: 
  • Свято весни з болгаристами

    Першого весняного дня болгари святкують прихід весни …"Честита Баба Марта!"- вітають один одного в болгарських родинах і дарують мартениці...
    За народними уявленнями, рік ділився на два сезони: від березня до серпня – літо, а з вересня по лютий – зима. Ще в далекому минулому болгари святкували перше березня як день приходу весни. Дні з 1 по 9 березня болгари називали Мартиним тижнем. Розповідали, що жила собі колись бабуся Марта. Одного разу загубила вона корову та пішла до лісу її шукати. Але завірюха замела все навкруги снігом. Так більше ніхто і не бачив бабу Марту. На тому місці, де вона зникла, з'явився лісовий струмочок. Відтоді саме в цей час здійснювали різноманітні обряди, які мали зберегти дім та всіх членів сім'ї від напастей. Першого березня, вбравшись у червоне та ставши спиною до дверей, хазяйки вимітали сміття з дому. Домашнє сміття спалювала у дворі. Рано вранці вивішували червоні речі, щоб “бабуся Марта розсміялась”. Цього дня діти мали встати дуже рано, інакше все літо будуть сонними. Перед сходом сонця вони тричі оббігали будинок та двір зі словами: “Тікайте змії та ящірки, бабуся Марта йде”.
    У свято Баби Марти все село збиралося, щоби подивитись, як згорить солом'яне опудало. А разом із ним щезне і зло, яке накопичилось за зиму. До сьогодні зберігся й давній обряд перестрибування через вогнище. Першого березня прийнято робити мартениці (мартенички), скручені з білої та червоної вовняних ниток. З мартеницею пов'язана дуже красива легенда. Вона розповідає про те, що в ті далекі часи, коли Болгарія була ще зовсім молодою державою та мала багато ворогів, хан Аспарух готувався до рішучої битви з візантійцями. У хана була любляча сестра, яка жила далеко від нього , в Бессарабії. Одного разу їй наснився сон, що її брат у небезпеці. Вона вирішила попередити хана про це та написала йому листа, прив'язала його білою шовковою ниткою до лапки ластівки. У дорозі пташка поранила лапку, і кров пофарбувала нитку у червоний колір. Але хан все-таки отримав листа і переміг. А біло-червону нитку він залишив собі на пам'ять. З тих пір і з'явилась традиція дарувати мартениці з побажаннями здоров'я, щастя та добра.
    Виготовляла мартениці старша в домі жінка. Діти носили їх на шиї або на правій руці, а дівчата та молоді жінки – ще й вплітали в косу. Також зав’язували їх на домашніх тваринах та плодових деревах, бо вірили, що це додасть їм родючості. Зазвичай люди носили мартениці протягом березеня, або до тих пір, поки не прилетять ластівки та лелеки, або поки не побачать квітуче плодове дерево.

    Текст - Центр болгаристики
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лютневе засідання Вченої ради Інституту філології

    29 лютого відбулася Вчена рада Інституту філології.
    Одним із питань був звіт про навчально-методичну, наукову та виховну роботу кафедри фольклористики.
    Ірина Покровська, в.о. завідувача кафедри тюркології, провела перевірку кафедри. Вона розказала про участь викладачів у журі різних конкурсів, у популяризації та консультуванні з питань народної творчості. Студенти спеціальності «фольклористики», ансамбль «Роксоланія» брали участь у численних фестивалях, конкурсах, зйомках фільмів. А це: «Калина об Різдві» у межах фольклорних читань пам’яті Лідії Дунаєвської, фільм «Наївне малярство Михайла Онацька», міжмузейний проект «Вікна» в Мистецькому арсеналі та багато іншого. Присутнім було представлено фото із заходів та численні дипломи і нагороди кафедри. Голова комісії також наголосила на мовному стажуванні студентів: у Туреччині, Японії та ін.
    Також на Вченій раді заступницею директора із наукової роботи було повідомлено про загальноуніверситетський рейтинг наукових публікацій. У ньому Інститут філології посідає перше місце, а найбільша кількість публікацій за звітний період вийшла у професора Олександра Астаф’єва.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Теологічні дискусії в Інституті філології

    Минулого тижня в Інституті філології пройшов ряд теологічних дискусій «Маєш сумніви?». Організаторами виступили студентська ініціативна група «Крапки на Ї».
    Серед учасників дискусійних зустрічей були представники трьох гілок християнства: православ’я, католицизму і протестантизму. 23 лютого до Інституту філології завітав священик Володимирського собору, протоієрей Петро Зинич, який поговорив із присутніми на тему: «Є гроші. Нащо Бог?».
    Другу лекцію, за планом, провела сестра Кетрін, яка вивчала теологію у «Instituto Teologico de Compostela». Вона подискутувала з присутніми про те, чому церква переповнена лицемірами. На її думку, не варто акцентувати на присутності лицемірів саме у церкві. Адже вони є всюди: в навчальних закладах, політиці. «Церква не настільки лицемірна, як здається зі створеного журналістами образу», - сказала сестра Кетрін.
    Завершили серію дискусій 26 лютого двоє Максимів темою «Чому Бог допускає страждання». Максим Світлий, який закінчив духовну семінарію, нині служить капеланом у Станиці Луганській, розповів про віру у вищі сили на основі спогадів: «Одного з разів мав можливість поїхати капеланом в Піски. Але захворів бронхітом і замість мене поїхав інший капелан. У перший день його було поранено. Мене ж Бог, чомусь, охороняє». «Я – християнин і вірю, що Бог створив світ, а зло вийшло в світ через свідоме волевиявлення людини. Тому краще сформулювати питання дискусії не «чому Бог допускає страждання», а «для чого Бог їх допускає».
    Максим Буковський, професійний коуч, випускник «Master coach Ukraine» намагався разом із присутніми розібратися у питанні страждання, і на скільки відсотків (умовно), людина, Бог чи хтось третій у стражданні винні.
    Кожен із присутніх мав можливість запитати, подискутувати, отримати відповідь чи питання, яке ще більше змусило би замислитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Всеукраїнські наукові читання за участі молодих учених "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі"

    Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить Всеукраїнські наукові читання за участі молодих учених «Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі», які відбудуться 5-6 квітня 2016 року.

    Охочі взяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях мають подати заявку до 20 березня 2016 року за адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет (кімн. 86) або на відповідні кафедри Інституту філології. Е-mail: philolog_kogalo@ukr.net: факс (044) 234-14-12.

    Деталі - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

    19–20 травня 2016 року в Інституті філології відбудеться Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури (TheSecondInternationalConferenceontheHistoryofArabicLiterature).
    В межах конференції буде проведено круглий стіл з історії перекладів арабської літератури мовами світу.
    Детальна інформація англійською мовою – у доданому файлі.

    Категорії: 
  • Студентський парламент до Дня рідної мови зініціював ряд заходів

    Вікторини, тести на визнанення рівня знань мови, інтерактивний куточок - це все можна було сьогодні побачити (і долучитися!) у дзеркальному холі Інституту філології. На стенді з написом "Українська мова - це..." студенти залюбки дописували на стікерах свою думку. Було помічено, що і різними мовами.
    Біля одного зі столів стояла заквітчана дівчина, яка оцінювала компліменти. А сформулювати їх треба було на основі фраз чи слів, які можна було дістати з коробки. Наприклад, "ще мак росте у голові - зобачити - голубка". Сформулювали комплімент? Отримали цукерку з побажанням.
    Можна було також пройти тест, щоби визначити, на якого літературного героя схожі. Відповісте ведучій: "сопілка чи бандура", "гори чи річка", "світло чи темрява", "сентименталізм чи раціоналізм", "шум чи тиша" та на інші швидкі питання і виявитеся Марічкою Гутенюк, паночкою Мусею або ще кимось.
    Шануймо рідну мову і вчімо інші!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Вшанування пам'яті кримськотатарського державного діяча Номана Челебіджихана

    23 лютого в Інституті філології студенти спеціальності спеціальності "кримськотатарська мова та література" разом з представниками кримськотатарського земляцтва провели пам'ятний захід.

    У цей день, 1918 року, було страчено кримськотатарського громадського діяча, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, організатора Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщи та Білорусі Номана Челебіджихана.

    З лекцією про громадського діяча виступила історик Гульнара Абдулаєва. Вона розказала про взаємопідтримку Номана Челебіджихана та Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського.

    Представник "Кримського дому" Сетья Казаков розказав про характер Номана Челебиджихана: "Він постійно сумнівався, постійно турбувався про народ".

    Присутні з цікавістю сприймали нову інформацію.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Мистецька акція до 145-річчя Лесі Українки

    Із нагоди 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології відбудеться мистецька акція «Стане початком тоді мій кінець».

    У програмі:
    - перегляд документального фільму про Лесю Українку,
    - читання віршів поетеси,
    - полілог «Леся і ми»

    Запрошуємо всіх!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ