ІФ

  • Два університетські видання потрапили у топ-10 "Біографічного рейтингу"

    Біографія є одним із найпопулярніших жанрів, адже несе читачеві досвід попередників й допомагає віднайти власний рецепт успіху. Попри це біографічні видання залишаються непоміченими, малотиражними. Задля популяризації біографіки Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського започаткував «Біографічний рейтинг». До рейтингу 2018 року потрапили 238 видань із усіх областей країни, що розглядалися у 7-ми номінаціях! Оцінку видань здійснювали 34 експерти – провідні науковці з різних міст України, представники різних наукових шкіл і царин гуманітаристики.

    У рейтинг потрапили два біографічні видання, підготовлені співробітниками КНУ імені Тараса Шевченка.

    У топ-10 номінації «Довідкові біографічні видання» увійшла унікальна книга «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету», укладена співробітниками Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка на чолі із професором Григорієм Семенюком.

    «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету» за редакцією Григорія Семенюка – перше видання, покликане віднайти і вшанувати знані та уславлені, забуті та до останніх днів викреслені з історії імена славних викладачів філологів, які працювали у Київському університеті від дня його заснування, об’єднати їх в єдиному біографічному покажчику. Довідник містить понад 400 статей, кожна з яких охоплює стислі біографічні дані про викладача: рік і місце народження, рік і місце смерті, місце поховання, роки викладання у Київському університеті, педагогічну діяльність, особистий внесок у розвиток філологічної освіти, української науки та державності. За словами ректора Шевченкового університету Леоніда Губерського, ця праця є добрим прикладом для інших закладів вищої освіти, яка документально увіковічнює пам'ять тих, хто сумлінною працею творив і творить історію й славу Шевченкового університету.

    У номінацію «Джерела біографії» у десятку кращих потрапило ще одне видання КНУ імені Тараса Шевченка «Шевченкіана діаспори: у 6 томах», головою редакції якого є ректор Леонід Губерський, а упорядником та науковим редактором є професор Ростислав Радишевський. До книг увійшли біографічні матеріали Тараса Шевченка, статті відомих науковців про Великого Тараса.

    Авторські колективи висловлюють щиру подяку Інституту біографічних досліджень за увагу до книг та високу оцінку!

    Категорії: 
  • Лекція від організації AIESEC

    Давно мріяли поїхати поволонтерити за кордоном, але не могли знайти нічого цікавого? Відділ зовнішніх зв'язків Студентського парламенту Інституту філології запропонував усім активним відвідати лекцію, присвячену закордонним стажуванням, якими займається організація AIESEC. Зустріч відбулася в ретроаудиторії 21 травня.

    AIESEC - це міжнародна, неполітична, нерелігійна, неприбуткова організація, яка займається розвитком лідерських якостей шляхом організації міжнародних стажувань і за допомогою залучення молоді до проектної діяльності.

    Дякуємо за завжди жваві й змістовні заходи від #взз та Яни Хоменюк! А більше анонсів (та інформації про студентське життя загалом) шукайте на Телеграм-каналі СПІФ: https://t.me/knuspif

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Нагородження переможців олімпіади з новогрецької та російської мов і літератур

    Актова зала Інституту філології зустріла юних гостей - учнів 9-11 класів із усього Києва, які здобули перемогу в олімпіаді з новогрецької та російської мов і літератур. Змагання організували спільно кафедра російської філології та кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики. У нагородженні брали участь завідувач кафедри російської філології Олена Снитко та доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Андрій Савенко. Звісно, наш Інститут має надію зустріти дітей своїми студентами за кілька років, продовжуючи їхню любов до філологічної справи.

    Переможці ІІІ (міського) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з новогрецької мови та літератури в 2018/2019 навчальному році

    Диплом І ступеня 10 клас Казанцева Марія Андріївна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 94 «Еллада» Печерського району 11 клас Хаджинов Кирило Ігорович, учень 11 класу спеціалізованої школи № 94 «Еллада» Печерського району

    Диплом ІI ступеня 10 клас Корякіна Ольга Олегівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 94 «Еллада» Печерського району 11 клас Стаднік Марія Миколаївна, учениця 11 класу спеціалізованої школи № 94 «Еллада» Печерського району

    Диплом ІIІ ступеня 10 клас Данильчук Марія Русланівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 94 «Еллада» Печерського району

    Переможці ІІІ (міського) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури в 2018/2019 навчальному році

    Диплом І ступеня 9 клас 1. Варданян Євгенія Артемівна, учениця 9 класу гімназії № 178 Солом’янського району 2. Коновалова Анна Дмитрівна, учениця 9 класу спеціалізованої школи № 88 Печерського району 3. Чернявська Владислава Павлівна, учениця 9 класу спеціалізованої школи № 247 Деснянського району 10 клас Ємець Надія Вадимівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 11 клас 1. Гамєза Ірина Олегівна, учениця 11 класу середнього загальноосвітнього закладу «Слов’янська гімназія» Дарницького району 2. Васильєва Сніжана Максимівна, учениця 11 класу школи І-ІІІ ступенів № 25 Шевченківського району

    Диплом ІI ступеня 9 клас 1. Бугрій Дар’я Єгорівна, учениця 9 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 2. Дєтковський Даніїл Сергійович, учень 9 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 3. Краснопольська Христина Анатоліївна, учениця 9 класу гімназії № 178 Солом’янського району 4. Тошов Рустам Бахтийорович, учень 9 класу Міжнародної школи Глобус Деснянського району 5. Фроловський Даніїл Сергійович, учень 9 класу школи І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району 10 клас 1. Вареник Дарина Андріївна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 2. Каленська Софія Олегівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 3. Пасічник Дмитро Володимирович, учень 10 класу гімназії № 107 «Введенська» Подільського району 11 клас 1. Волкова Дар’я Олександрівна, учениця 11 класу гімназії № 178 Солом’янського району 2. Гашева Аліна Михайлівна, учениця 11 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 3. Кирильцев Кирило Сергійович, учень 11 класу гімназії № 178 Солом’янського району 4. Ланько Анна Анатоліївна, учениця 11 класу гімназії № 153 ім. О. С. Пушкіна Шевченківського району

    Диплом ІIІ ступеня 9 клас 1. Ворончук Євгеній Валерійович, учень 9 класу школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району 2. Коцьна Мілана Володимирівна, учениця 9 класу школи І-ІІІ ступенів № 192 Деснянського району 3. Ласковенко Єлизавета Максимівна, учениця 9 класу гімназії № 178 Солом’янського району 4. Лехан Дiана Ігорівна, учениця 9 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 85 Голосіївського району 5. Лозова Віра Сергіївна, учениця 9 класу СЗШ № 161 Солом’янського району 6. Отт Ілона Олександрівна, учениця 9 класу НВК гімназії № 39 імені гетьмана України Богдана Хмельницького Деснянського району 7. Рябова Юлія Олександрівна, учениця 9 класу школи І-ІІІ ступенів № 238 Деснянського району 8. Стась Валерія Олександрівна, учениця 9 класу ЗЗСО № 215 Святошинського району 9. Шайда Михайло Володимирович, учень 9 класу гімназії № 178 Солом’янського району 10 клас 1. Джелалі Анна Сергіївна, учениця 10 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 85 Голосіївського району 2. Захаріна Катерина Сергіївна, учениця 10 класу гімназії № 178 Солом’янського району 3. Константінова Злата Олегівна, учениця 10 класу Київської інженерної гімназії Дарницького району 4. Пащенко Софія Олександрівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 85 Голосіївського району 5. Сітнікова Елизавета Олександрівна, учениця 10 класу НВК «спеціалізована школа І ступеня – гімназія» № 143 Оболонського району 6. Тарасова Єлизавета Русланівна, учениця 10 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 7. Шабльовська Ангеліна Вікторівна, учениця 10 класу гімназії біотехнологій № 177 Солом’янського району 11 клас 1. Вотченікова Віра Максимівна, учениця 11 класу спеціалізованої школи № 57 Шевченківського району 2. Гринько Андрій Валерійович, учень 11 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 85 Голосіївського району 3. Євтушок Поліна Вікторівна, учениця 11 класу СЗШ № 93 Подільського району 4. Мітрахова Антоніна Миколаївна, учениця 11 класу центру освіти «Оптіма» Шевченківського району 5. Ткаліч Єлизавета Георгіївна, учениця 11 класу спеціалізованої школи № 210 Оболонського району 6. Шапошник Вероніка Вікторівна, учениця 11 класу гімназії № 191 ім. П. Г. Тичини Дніпровського району

    Фото Валерія Попова

    Покликання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=Al8WkIVGDCE&t=47s

    Категорії: 
  • Догери чи хмурокоти? Мемознавча вікторина від СПІФ

    Культурно-мистецький відділ вирішив додати до травневих передсесійних буднів трохи жвавості. 15 травня провів мемознавчу вікторину. Наскільки добре студенти знають сучасні меми? Їх значення та походження? Мем - це певною мірою вторинна номінація, одиниця культурної інформації, новітній фольклор… І таке інше. Ведучий Влад Бибик довго не спинявся на термінології: покликався на Вікіпедію та почав сам захід. Суддя Анна Бакума обрала собі помічницю з зали та уважно стежила, аби ніхто не перебирав часу та не перекрикував правильні відповіді. Команди лише дві, але запалу багато! Із двох команд – «догерів» та «хмурокотів» - переможця таки обрали, хоча всі були молодцями, колективний розум працював на відмінно! Отож, стікерів на згадку та цукерок вистачило всім. Організатори старалися.

    За п’ять раундів учасники вікторини не лише згадували походження того чи іншого мема, а й створювали власні за схемами, і визначали, який із групи картинок вибивається з концепції, і навіть об’єднали відому гру «Крокодил» із «мемознавством»: чи вгадає команда, який мем показує їй гравець?

    Гра неабияк потішила юних філологів. Обіцяють наступного разу привести друзів, тож організаторам вже є над чим працювати.

    Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Мова – це відтворення культури, а переклад – діалог між культурами

    У вівторок, 16 квітня в Інституті філології відбулося урочисте відкриття ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з перекладу. Їх вітали члени журі та організатори конкурсу на чолі з заступником директора Інституту філології з наукової роботи Ганною Черненко.

    Студенти з 31 університетів з усіх куточків України – від Маріуполя до Дрогобича – покажуть свої знання з англійської, французької та німецької мов. Усього на змагання зареєструвався 81 учасник. Студенти матимуть можливість отримати досвід міжкультурної комунікації, поспілкуватися й познайомитися одне з одним.

    Вітав олімпіадників засновник перекладознавства в Україні Олександр Чередниченко – професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи України. Олександр Іванович незмінно натхненний своєю справою, і хотів надихнути студентів. На його думку, переклад – це міжкультурний зв’язок. Але водночас і збереження власної національної культури й ідентичності. Ця діяльність – одна з найдавніших в історії людства, відома у світі вже понад як 3000 р. тому. Наш Шевченків університет – вогнище українського перекладознавства. Тут навчалися Освальд Бургардт, Юрій Клен, Максим Рильський, Микола Зеров та безліч інших умів, без яких не уявляємо входження зарубіжних творів в українськомовний дискурс. Переклад не мусить бути механічним, застерігає Чередниченко. Трансфер, автоматичне перенесення – шкідливі для мови, із нею необхідно працювати.

    Думку Олександра Івановича підтримав Даніель Лісснер, голова культурного департаменту Посольства ФРН в Україні. Пан Даніель потішив президію та студентство зверненням українською мовою. Наголосив: попри глобалізацію, людину-перекладача не замінить жодна машина.

    Наступними до слова запросили голів журі. Англійською звернулася професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови ІФ Алла Пермінова. Вона запевняє: переклад – це непростий шлях, але це шлях до успіху!

    Завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька нагадала, як важливо відмінно знати мову, якою перекладаємо. Цитуючи Максима Рильського й Лесю Українку, Марія Лонгинівна звертала увагу на Слово – нашу зброю, інструмент, культурний простір. І в умовах інформаційної війни дуже важливо вміти аналізувати нову інформацію. А ще – мати соціально-комунікативні здібності. Тож просто вміти перекласти зміст тексту – далеко не все.

    На завершення виступили завідувач кафедри ТПП з англійської мови Людмила Славова та завідувач кафедри ТПП романських мов ім. М. Зерова Ірина Смущинська.

    Перекладачі переконані, що студенти не згають час. І не лише повправляються у перекладі, а вкладуть у кожен текст душу. Отримане тут натхнення понесуть до різних куточків України. На загал завдання олімпіади складається з кількох частин: усний переклад відеозапису політичної програми, усний двосторонній переклад брифінгу або конференції, письмовий переклад художнього, науково-публіцистичного, суспільно-політичного текстів. Нагородження переможців – 17 квітня о 15:30 в актовій залі ІФ.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • День абітурієнта Інституту філології

    На завершення тижня, попри дощову погоду, Інститут філології радо приймав майбутніх вступників разом із їхніми батьками. 12 квітня відбувся День абітурієнта Інституту філології. Підготування тривали заздалегідь і ретельно, аби у п’ятницю гості отримали максимум інформації та познайомилися з життям Інституту. Студентський парламент зустрічав вступників у холі, пропонував вікторини. Хто, як не студенти, розкаже більше про життя філолога? Потім гості піднімалися сходами до актової зали. Дорогою могли бачити моменти ІФ у світлинах. Фотосушку організували СПІФ та відділ зв’язків із громадськістю. Ці яскраві спогади колись стануть спільними й для вступників.

    Офіційна частина відбулася в актовій залі за участі директора Інституту філології Григорія Семенюка, заступників директора Катерини Білик, Людмили Смовженко, Надії Янкової, Сергія Скрильника та Святослава Шевеля. Звісно, на безліч питань міг дати відповіді відповідальний секретар відбіркової комісії Сергій Різник. Ким працюють після навчання в ІФ? Про це розповіли запрошені випускники Володимир Мукан, Мар’яна Добоні та Богдана Плющ. Володимир нині працює в періодичному виданні, а також є співорганізатором технічного фестивалю України «OldCarLand». Мар’яна працює в Центрі політико-правових реформ. Богдана - асистент кафедри теорії та праткику перекладу з англійської мови. Отже, філологи не обмежені лише своєю сферою й легко адаптуються там, де їм буде цікаво й де вони принесуть справжню користь.

    Більше про конкретні освітні програми розповіли представники кафедр, для цього абітурієнтів запросили на кілька локацій. Україністика, західна та східна філологія та переклад, славістика, програми для іноземців – увагою не оминули жодного вступника. Школярі зараз на порозі випуску, а потім ІФ чекатиме на їхній вибір. Жовтий корпус чекатиме на першокурсників.

    Фото Валерія Попова

  • Як слова стають поганими?

    Для лінгвістів, як відомо, не існує «поганих слів». Усе є матеріалом для дослідження. 2 квітня до сміливого обговорення закликала Богдана Богельська: «Поговоримо про те, про що інші бояться?» Богдана – україніст 4 курсу спеціалізації «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії». Дослідниця хоче довести, що історія мови багатогранна та цікава.

    Мова нерозривно пов’язана з мисленням. Зокрема, вона відбиває стан людини у певний момент. Свій виступ Богдана присвятила словам, які позначають лайку, образи, інколи – навіть прокльони. Лектор визначила поняття «обсценна лексика», «лайка», «матюки». На матеріалі лайливої лексики можемо визначити різницю ментальності між народами. Дізналися, що для японців, наприклад, велика образа – називання не на «Ви», для німців – усе, що пов’язане з неохайністю. У росіян лайка пов’язана зі статевою системою, тоді як в українців – із видільною. До речі, неправильним буде вважати, що лайка прийшла до нас із Росії, ба навіть із монголо-татарами. Тюркські, індійські мови також повпливали. Сороміцькі народні пісні показують наявність обсценної лексики здавна.

    Богдана зачитала знаменитий «Лист турецькому султану», мова якого пересипана негарними словами й побажаннями, але голова «ЗМовників» Оксана Мацько зауважує: нині навіть дещо лагідно звучать ті слова, що раніше були найбільшою лайкою. «Матері твоїй ковінька», «трясця твоїй матері», «щоб на тебе кицька чхнула» - такі сполуки часто мисляться сучасниками як жарт. Міняються цінності, специфіка суспільства, раніше ж була інша модель честі. Образити можна було й за релігійною ознакою (назвавши, наприклад, католиком). У Середньовіччі кривдою були всі назви, що пов’язані з тваринництвом та вичинкою тварин, пияцтвом, зрадою, нецнотливістю, захопленням азартними іграми.

    Чому саме «матюки»? В основу ліг корінь слова "мати". Коли українці хочуть найбільше образити, покликаються на матір, це зумовлено культом матері-берегині. Хоча є також дієслово «вибатькувати», тобто вилаяти. У козацькому війську були «професійні матюгальники». Беззбройна людина виходила на лінію фронту, аби проблазнювавши, пригнітити моральний дух супротивника та спровокувати його на початок бою.

    А чи потрібна лайка взагалі? Хоч Богдана й навела у своїй презентації українські лексеми й фразеологізми із порадами «Як лаятися українською», усе ж виникає питання: а чи не варто тримати емоції в собі? Лектор знайшла інформацію, що лайка негативно впливає на генетичний код. До того ж діти, які зростають у родині, де лаються, перейматимуть таку модель поведінки і можуть вживати матюки «замість коми» у своєму мовленні. Ці слова шкодять оточенню. Це наче пасивне куріння, коли на людину негативно впливають емоції того, хто поруч. Водночас саме емоційна розрядка - позитивний момент у вживанні такої лексики.

    Від викладачів кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергія Різника, Оксани Суховій, Оксани Бас-Кононенко, Лідії Гнатюк почули їхні власні спогади, роздуми, наукові коментарі дотичні до теми та приклади лайливої лексики з інших мов (польської, німецької тощо). Вікторія Коломийцева, доцент кафедри, порадила поратися з емоціями тибетським способом: глибоко й спокійно вдихнути та видихнути кілька разів. Пам’ятаймо: нам повертається те, що ми самі послали у світ!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Профорієнтація у галузі античних та сучасних мов

    Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики 29 березня провела профорієнтаційну зустріч із школярами 7-11 класів. Знайомили з історією та мовами античних мов та з їх віддзеркаленням у сучасних мовах світу. Завідувач кафедри Ірина Голубовська поспілкувалася з кожним учнем, дізналася про коло зацікавлень гостей Інституту. Також відрекомендувала всіх своїх колег та студентів класичної філології. Діти почула, як народжується слово, дізналися про час й етимологію деяких слів. Про латинську мову у світі й в Україні говорила доцент Світлана Гриценко. Запозичення дослідили доцент Наталя Корольова та четвертокурсниці Богдана Коробова, Вікторія Фіцала й Наталія Крижанівська. Про тотеми в Давньому Римі розповіла доцент Олена Михайлова, Каріна Охріменко розширила сучасне розуміння слова «Фортуна». Ще учні почули про заснування кафедри 1955 року та давню традицію класичної філології в Університеті Святого Володимира від дня заснування. Викладачі згадали найвидатніших вчених кафедри, зокрема еллініста Ніну Федорівну Клименко. Програму зустрічі з абітурієнтами доповнили екскурсія Жовтим корпусом та частування солодощами. Викладачі запросили до школи Юного Класика, що діє під керівництвом доцента кафедри Олександр Левка. За тиждень це вже третій захід-знайомство школярів з нашим ІФом, тож улітку чекаємо на вступників!

    Категорії: 
  • Березнева Вчена рада ІФ

    Останній вівторок місяця, 26 березня, - традиційний день Вченої ради Інституту філології. На порядку денному був виступ заступника директора Катерини Білик про профорієнтаційну роботу випускових кафедр ІФ, доповідь заступника директора з наукової роботи Ганни Черненко про ефективність аспірантури і докторантури в Інституті та про атестацію аспірантів ІІІ-ІV років навчання та обговорення додаткових питань.

    Фотографії Валерія Попова

    Категорії: 
  • Career day від СПІФ: резюме, співбесіда, стажування

    Поки 20 березня в холі Інституту філології тривав ярмарок вакансій Studpoint, трьома поверхами вище Освітній відділ СПІФ надихав студентів бути активними, любити людей і вірити, що кожен день сповнений можливостями. Саме такими словами завершили зустріч, де молодь учили правильно влаштовуватися на роботу.

    Воркшоп із написання резюме провів Назар Кравець. Резюме – це ваша візитівка. На прочитання його роботодавці витрачають у середньому 1-2 хв, тож не розписуйте всього надто детально. Не пишіть заголовок «Резюме», це й так очевидно! Обов’язково вкажіть контакти: е-мейл, телефон, соцмережі (за останніми видно особистість та її захоплення, досвід у проектах). Чітко пишіть, на яку ви претендуєте вакансію, яка ваша мета в компанії, на який заробіток розраховуєте. Так, студенти ще не мають повної освіти, однак не зайве вказати свій навчальний заклад і курс, а також мови, якими володієте, додаткові курси та тренінги, які проходили. Щодо досвіду роботи ніколи не брешіть. Використовуйте тут слова дії та цифри. Ефективніше виглядає фраза «Зменшив кількість помилок у відділі на 15%», аніж просто «Перевіряв на помилки».

    Анастасія Сахарова розповіла, як поводитися на співбесіді. Маємо розуміти, на яку вакансію подаємося, що від нас вимагатимуть. Настя радить поглянути все про компанію – від сторінки в Інстаграмі до відео в Ютубі. Оцініть і проаналізуйте себе, уявіть уже на посаді. Зможете? Для чого це вам потрібно? Отримати певний досвід, по практикувати мову чи просто підзаробити? Поміркуйте, чи узгоджується нова робота з вашими майбутніми цілями. Кілька важливих моментів: виспіться; прийдіть завчасно хвилин на 10-15; візьміть ручку та блокнот. Залиште негативні емоції, не скаржтеся, не критикуйте попереднє місце роботи та колишніх колег. Якщо є питання, ставте, але й подумайте заздалегідь над питаннями, які ставитимуть вам. Найголовніше – будьте впевненими! Не варто губитися, краще відповісти без довгих пауз навіть на питання, до яких ви не готові. Це дасть зрозуміти, що ви вмієте виходити з ситуації переможцем.

    Ольга Крутій детальніше зупинилася на стажуваннях для студентів. Дівчина – член громадської організації ФРІ – Фундації регіональних ініціатив. У межах ГО була координатором «Журналістської кузні», але загалом має велику практику стажування. Така річ – можливість завести зв’язки, отримати досвід (і вписати його в резюме). Це реальні навички, а не сухі лекції в аудиторіях. Потенційно вас можуть і залишити на місці стажування. Такий вид роботи оплачується або ні (залежно від сфери, де ви стажуєтеся). Але гнатися краще не за грішми, а за знаннями. Оля порадила вправу для тих, хто не остаточно ще визначився з майбутньою діяльністю. Поділіть чистий аркуш на 3 частини та випишіть, що ви найбільше любите робити, що вам найбільше вдається та за що ви коли-небудь отримували гроші. Десь на перетині трьох списків – ваша справа! Успіху в пошуках роботи вашої мрії.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ