ІФ

  • Милуючись вишуканістю слова Анатолія Мойсієнка

    У Мистецькій залі Інституту філології 30 січня відбулася творча зустріч із Анатолієм Мойсієнком – поетом, перекладачем, мовознавцем. Підтримати його прийшла чи не вся кафедра української мови та прикладної лінгвістики, якою він керує упродовж років. Представники інших кафедр, Центру літтворчості та Музею-кімнати Олеся Гончара і студенти-філологи також завітали послухати свого вчителя та натхненника.

    Анатолій Кирилович презентував найсвіжіші збірки. Йдеться про книгу верлібрів «Леза зел», сонетарій «Синьоліт ліхтарів синьоирій» та працю «Текст як мистецька даність», у якій досліджується проблема поетичної мови. Оскільки наукові студії цілком реалізуються під час академічного навчання, автор вирішив зупинитися на поезії. Адже вона – його частина, його душа. «Художнє слово визначає не жанр», − говорить Анатолій Мойсієнко. І цим нагадує нам, що головне – не форма, поезія лишається поезією в будь-якому убранні.

    Однак Анатолію Кириловичу вільно творити в найскладніших, на перший погляд, жанрах. Він може повернути читачів до Бароко з його візуальною поезією та «раком літеральним» − паліндромом. У поета це − не вправи з форми, слово ллється невимушено й знаходить відгук у слухача. Водночас Анатолій Кирилович засновує нові жанри. Мова йде про шахопоезію, яка вперше з’явилася саме в Україні. Про це гостям зустрічі розповів друг та учень Анатолія Мойсієнка гросмейстер Віктор Капуста. Шахопоезія – мистецтво синтетичне, де поетичне слово поєднується з шаховою задачею. Віктор Львович свого часу перейнявся талантом приятеля й теж почав творити. Він згадував власну збірку шахосонетів «Картатий материк». Сам є автором першого панторимного вінка сонетів, який професор Інституту філології Юрій Ковалів згодом включив у двотомну «Енциклопедію літературознавства». Зазначимо, що панторима – співзвучність не лише в кінці рядків, а впродовж усього рядка. Непросте завдання для новоспеченого поета!

    Анатолій Кирилович надихає на саморозвиток. Відгук на його творчість чули від Вікторії Коломийцевої, доцента кафедри української мови та прикладної лінгвістики ІФ. Вікторія Віталіївна – давня шанувальниця Анатолія Мойсієнка. Вона декламувала напам’ять його вірші , кажучи, що звук – найтонша субстанція, і звук Анатолія Кириловича шліфує серце. Вплив подібний до сакральних текстів: ти можеш читати й навіть не все розуміти, але дія є. «Хай цвіте муза!» - побажала колезі.

    На гостину прийшов і заслужений артист України, член Національної спілки письменників Віктор Женченко. Він також називає Анатолія Мойсієнка своїм учителем. Віктор Васильович видав не одну поетичну збірку, згадував про спроби українського хоку в книзі «Три дощини на шибці». Для письменника найбільша радість, коли його читають люди. Отже, якщо вірити словам Максима Рильського, поета Мойсієнка читатиме всесвіт, адже той, хто володіє сонетом, належить не лише одному певному народу.

    Прокоментував майстерність Анатолія Кириловича і професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Анатолій Ткаченко. Він проводить паралелі в цих поезіях із Шевченковим словом, зачудовується метафорикою автора: «Над моєю долею громи погейкують… Снять чиїмись думами голови цегейкові». Анатолій Олександрович повизбирував паліндромічні рядки, серед яких особливо вразив: «Жарт – суму страж». Звернув увагу на жанр меморазму, який є в доробку Мойсієнка.

    Учень Анатолія Кириловича Олександр Строкаль, асистент кафедри української мови та прикладної лінгвістики ІФ, у своєму відеоблозі опублікував невеличке післяслово до зустрічі. Згадує зібрання як творче, затишне, по-товариському тепле і вишукане. Говорить: «Таких зустрічей ніколи не досить». Тож чекатимемо на нові презентації та поетичні читання майстра слова Анатолія Мойсієнка. Дякуємо йому!

    Юлія Кузьменко

    Фото Валерія Попова

  • Експозиція "Українська містерія" в Мистецькій залі

    Шановні студенти, колеги, гості. Запрошуємо відвідати виставку живопису Олексія Потапенка "Українська містерія".

    Митець-філософ, митець-мандрівник, митець-мрійник...

    Він створює Всесвіт, у якому відчуваєш свою унікальність.

    Народився Олексій Потапенко в 1939 році на Слобожанщині, але уже багато років живе і працює в Чернігові. Навчався у Московському заочному народному університеті мистецтв. Роботи художника зберігаються у фондах Чернігівського художнього музею, в приватних колекціях України і світу. Член Спілки художників України, багаторазовий учасник Всеукраїнських художніх виставок.

    Із 1991 року художник звертається у своїй творчості до народних традицій, занурюється в етнографію українців, їх буття, звичаї, обряди і у притаманному йому художньому стилі, реконструює українську минувшину.

    "...Сім'я, дім, земля - це найважливіше для існування України...", - говорить сам автор.

    З експозицією можна ознайомитися з 30 січня по 1 березня 2019 року в Мистецькій залі (63 ауд.) Інституту філології за адресою: бульвар Т. Шевченка 14.

    Центр фольклору та етнографії
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Захист робіт МАН із фольклористики

    На початку тижня, 28 та 29 січня, Мистецька зала Інституту філології приймала юних гостей. Молоді дослідники захищали свої роботи МАН з фольклористики. Перші проби пера в наукових пошуках – здається, це так непросто й відповідально! Хтось продовжить у наступних класах або у вищій школі. Але всі учні 8-11 класів безперечно отримають неоціненний досвід спілкування з науковцями, познайомляться між собою, почують нові ідеї.

    Молоді дослідники вивчали легенди й перекази своєї місцевості, пісні, обряди, традиційні свята та багато іншого. Голова журі, завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська цілком слушно сказала: «Фольклористика – стежка, яка не заросте ніколи, які б інновації нас не оточували». Цей шлях дозволяє нашій нації жити і працювати, залишатися людьми.

    Звісно, учні дуже хвилювалися, хоча прийшли з підтримкою: батьками, керівниками, друзями. Але журі напрочуд доброзичливо слухало кожного доповідача, адже «це дружня розмова про важливі речі». Фольклористи Інституту філології закликали МАНівців уявити, що перед ними аудиторія, в якій ніхто нічого не знає про Україну. Завдання учасників – закохати в українську традицію.

    Підтримували школярів керівник відділу української філології та мистецтвознавства Ірина Іваненко та керівник секції фольклористики Ярина Закальська. Навіть якщо сьогодні в юних науковців ще є похибки, вони врахують на майбутнє всі поради й не полишать обрану тему. А кафедра фольклористики завжди відчинена й радо допоможе консультаціями як науковим керівникам, так і дітям.

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Пам’яті героїв Крут

    Сьогодні, 29 січня, Україна відзначає річницю протистояння війська УНР із більшовиками під Києвом 1918 року. Сили «червоних» переважали майже у 5 разів: 800 проти 4 тисяч. Завдяки продуманій обороні бійці дали гідну відсіч ворогу. Відступаючи, пошкодили колію, завдяки чому відтермінували вступ до Києва військ Михайла Муравйова до 5 лютого. За цей час влада УНР змогла забрати цінності та документи та організовано відступити до села Гнатівка, що також під Києвом.

    Шевченків університет традиційно згадує події, учасниками якого були й студенти тоді ще Київського університету Святого Володимира, а також вихованці Українського університету та старшокласники гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Під керівництвом Андрія Омельченка вони формували студентську сотню. Бій тривав протягом 5 годин. Під час відступу були полонені студенти й гімназисти та офіцери, згодом вони були вбиті радянським військом, поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

    "Dulce et decorum est pro patria mori!" – із Горацієвої сентенції почав своє слово Михайло Грушевський на похоронах бійців під Крутами в березні 1918 року. Латинський вислів означає «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину». На жаль, сьогодні в Україні оборонцям знову доводиться віддавати за нашу безпеку та незалежність найцінніше – життя. Віримо, що настане перемога, а за Батьківщину будемо жити, працювати на її добро та процвітання.
    Слава Героям Крут!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Відбулася вчена рада Інституту філології

    У вівторок, 22 січня, представники кафедр й адміністрація Інституту зібралися на першу у 2019 році Вчену раду, аби обговорити звіт ректора Університету Леоніда Губерського та віддзеркалення в ньому діяльності ІФ. Директор Григорій Семенюк привітав колег із початком навчального семестру.

    Із доповідями виступали заступники директора. Зокрема, Сергій Скрильник наголосив, що Інститут працює на студентів, для студентів і завдяки студентам. Нині кількість викладацьких ставок залежить від кількості студентів, і Сергій Вікторович назвав основні цифри. Креативних абітурієнтів необхідно заохочувати цікавими програмами, про це згадували не раз, зокрема завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації Лариса Шевченко. Під час вступу-2019 ІФ пропонуватиме 40 освітніх програм на бакалаврат і 40 – на магістратуру. Наш Інститут – лідер серед університетських підрозділів за кількістю викладачів-іноземців (18 осіб), посідає ІІ місце в Університеті за академічною мобільністю (торік нею скористалися 308 студентів).

    Важливе на порядку денному питання – наукова робота ІФ та в КНУ загалом. Про це детальний аналіз виголосила заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Інститут має працювати над введенням у науковометричні бази власних видань. Наголошується не лише на кількості публікацій як таких, а й якості, наукової новизни, відсутності повторів, плагіату, автоплагіату. Ганна Анатоліївна говорила також про аспірантуру в ІФ. Маємо високий конкурс, 4,5 осіб на місце на 2018 рік, та гарну ефективність роботи аспірантів – 84%. 461 захист кандидатських і докторських дисертацій ставить Інститут на ІІ після фізико-математичного факультету місце за кількістю захистів. Важливо надавати доступ до власних наукових здобутків (статей, монографій) в інтернеті. А також отримати доступ до публікацій науковометричних баз (Scopus, Web of Science та ін.).

    Заступник директора з навчально-виховної роботи Святослав Шевель лаконічно доповів про виховну роботу Інституту. ІФ – лідер в організації та проведенні роботи зі студентами за 2018 рік разом із ІМВ, ІЖ, ВІ тощо. До Вчених рад активно долучаються органи студентського самоврядування, вони мають зв’язки між ОСС інших структурних підрозділів Університету, також серед них 40 делегатів до конференції трудового колективу, вони долучені до стипендіальної комісії, до організування КНУ-Expo та днів абітурієнта ІФ. Проводяться культурні, спортивні заходи, заходи з національно-патріотичного виховання.

    Відповідальний секретар відбіркової комісії ІФ Сергій Різник зауважив: набір студентів на бакалаврат і магістратуру дещо падає, порівняно з попередніми роками. Необхідно проводити профорієнтаційну роботу, більше рекламувати доступність контрактної форми навчання. Щодо магістратури можливий резерв – притік студентів із інших навчальних закладів. Інститут уже визначив орієнтовні обсяги бюджетних місць і сподівається, що Міністерство фінансів України затвердить план. Сергій Михайлович також сказав, що всі освітні програми мусять бути інтерактивними, мати навчальні плани онлайн для кожного вступника.

    Проблемні питання обговорювалися. Виступили з пропозиціями завідувач кафедри германської філології Марія Іваницька, завідувач кафедри романської філології Георгій Крючков. Наприкінці Вченої ради озвучили звіт успішності студентів на сесії за І семестр 2018-2019 н.р.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Груднева вчена рада в Інституті філології

    26 грудня під керівництвом директора Інституту Григорія Семенюка відбулася заключна у 2018 році вчена рада за участі представників усіх кафедр ІФ.

    На порядку денному було кілька важливих питань. Звіт з наукової роботи Інституту детально презентувала заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна розповіла про процедуру внесення наукового видання до міжнародних науковометричних баз (таких, як Scopus, Web of Science та ін.). Також почули статистику щодо публікацій науковців ІФ у вітчизняних та закордонних виданнях (952 і 111 відповідно), названа кількість виданих підручників і монографій (13 і 26 відповідно). За поточний рік захищено 13 докторських та 53 кандидатські дисертації. Інститут працює над двома науково-дослідними темами. На конкурсі виграли проекти Костянтина Тищенка щодо розвитку лінгвістичного навчального музею та Надії Гаєвської зі створення трансдисциплінарного науково-освітнього закладу О.Гончара. В стінах Інституту за 2018 рік проведено 26 конференцій, співробітники брали участь у 76 зарубіжних конференціях. Студенти ж підготували значущі матеріали для розділу «Молода наука» на сайт ІФ.

    Лаконічно про набір іноземних студентів розповіла заступник директор з навчально-методичної роботи Катерина Білик. Нині в Інституті навчаються 140 іноземців, 106 із яких – бакалавранти, 34 – магістранти. Цифра висока порівняно з іншими структурними підрозділами (ІМВ, геологічний та економічний факультети навчають меншу кількість іноземних студентів). Популярними є російськомовні та англомовні навчальні програми. Проблемні питання – індивідуальний графік для студентів із-за кордону та їхня підготовка, зокрема опанування українською мовою для розуміння теоретичних дисциплін.

    Начальник навчально-організаційного відділу із забезпечення навчального процесу Людмила Олійник звітувала щодо заяв на іменні стипендії від Кабміну для трьох студентів. Ще шість кандидатур японістів пропонуватимуть на отримання спонсорської стипендії Міцубісі. Критерії відбору студентів: успішність, наукові досягнення, громадська діяльність.

    Про результати перевірки навчально-методичної документації всіх кафедр і змісту програм звітувала Ірина Ситдикова. Комісія працює вже 3 роки, аби, у першу чергу, уникнути повторення курсів на бакалавраті та магістратурі. Переоформлення йде успішно.

    Звіт про виконання навчальних і виробничих практик у 2018 році почули від заступника директора з навчально-методичної роботи Людмили Смовженко. Практику цьогоріч пройшли 348 студентів (188 – бакалаврату, 160 – магістратури) під керівництвом 101 викладача. Практика в ІФ дуже різноманітна за характером: соціально-комунікативна, педагогічна, перекладацька, асистентська та ін. Вид уточнюють кафедри залежно від спеціальності. Бози також різні: мовні центри, бюро перекладів, Наукова бібліотека ім. М.Максимовича, СЗШ і гімназії, посольства, Інститути НАН, редакції газет і ТБ, культурні центри. У звітах керівників практики має бути вичерпна інформація про проведену діяльність.

    Насамкінець директор Григорій Фокович Семенюк побажав колегам гарних свят і попрощався до наступної, уже січневої, вченої ради.

    Категорії: 
  • Участь тюркологів ІФ у творчому фестивалі "Золотий ключик"

    18 грудня студенти 1 курсу, які вивчають турецьку, дебютували на презентації фестивалю-академії кіно-театральної TVорчості “Золотий ключик” до Дня Святого Миколая.

    Першокурсники кафедри тюркології виступали на одній сцені з відомими телеведучими «Нового каналу», «СТБ», «Першого національного», серед яких Влада Литовченко та Наталія Кудряшова; із зірками відомих телепроектів, виконавцями головних ролей у серіалах «Школа», «Марк+Наталка», «Історія одного злочину», «Пес», «Той, хто не спить», учасниками «Голосу країни», «X-фактора» та шоу «Холостяк».

    Під час святкового дійства завітав справжній Святий Миколай із подарунками для всіх, хто себе гарно поводив протягом року.

    Студенти-тюркологи вразили гостей концерту тремтливим виконанням однієї з найвідоміших та найулюбленіших пісень українців «Сам собі Країна» у перекладі турецькою. Дівчата здивували своєю харизмою, прекрасним почуттям гумору та невичерпним зарядом енергії, яким вони охоче ділилися з гостями.

    Висловлюємо щиру подяку нашим талановитим студенткам: Анні Савків, Вікторії Логащук, Ірині Кулик, Закії Шукуровій, Юлії Нужді, Анастасії Марченко, Єлизаветі Грінченко, Соломії Васильєвій та їхньому куратору Антоніні Каленській!

    Інформацію надала кафедра тюркології

  • Андріївські вечорниці-2019

    Нечасто в Інституті філології перекривають головний вхід. Рідко й молодь наша лишається допізна, хоча в кожного другого назавтра іспит. Так, це буває лише раз на рік. Сутеніє… І ось він, їде! «Їде-їде пан Коцюбинський, їде-їде калиту кусати, гоп-гоп…»

    Кусали калиту й наші студенти, і гості з Підготовчого відділення (ото потім ще дужче захочуть вступити й щораз веселитися на народних святкуваннях!). Завітали студенти-медики з НМУ імені О.О.Богомольця, які були вражені! Вони в Україні лише перший рік, і досі ні в чому подібному не брали участь.

    Андріївські вечорниці 13 грудня – одна з найочікуваніших подій року в ІФ, щира дяка за це Кафедрі фольклористики та Центру фольклору та етнографії ІФ. Спершу ворожили на суджених і дітей, пригощали смаколиками, проводили майстер-класи. Викладачі кафедри на чолі з Оленою Івановською співали традиційних колядок.

    А далі наш пан Калитинський (Сергій Бадюк) почав зазивати сміливців. Завдання-то різні, аби отримати шанс вкусити калиту (пекла, до речі, Ярина Закальська, спасибі їй). Хтось «зайчика» через палиці стрибав, хтось танцював, хтось співав чи загадки відгадував. А один вирішив помірятися силами – підняли з Калитинським по четверо дівчат! Головне – не засміятися, а також у завданні не помилитися, бо будеш обмазаний смолою. Олександр Бондар пильно стежив і малював за найменші хиби хлопцям то вуса, то брови чорнії.

    І нарешті танці! Фольклористи вчили народних танків усіх охочих. А дівчат Інституту вчили очіпки зав’язувати, бо й заміж скоро, наворожили ж!

    Словом, свято вдалося. Чекаємо вже на наступне, а поки щасливого закінчення сесії нашому студентству!

    Юлія Кузьменко

  • Інститут філології зустрівся з абітурієнтами

    У 2018-2019 навчальному році заплановано три зустрічі з майбутніми вступниками в Інституті філології, а також дві університетські – КНУ-Expo. У п’ятницю, 7 грудня, дирекція Інституту та представники усіх 24 кафедр вітали гостей-абітурієнтів. На подію завітали й випускники, зокрема поет Олег Здорик.

    Директор Григорій Семенюк коротко розповів про структуру ІФ, порядок вступу, переваги та перспективи навчання в нашому закладі. Це найбільший структурний підрозділ КНУ імені Тараса Шевченка, в Інституті навчаються понад 3 000 осіб. Щороку вступають та випускаються близько 1000 студентів бакалаврату і магістратури. Можемо пишатися, що нас визнано у світі: Інститут філології в лютому цього року за версією світового Предметного рейтингу «Сучасні мови» QS (QS World University Rankings by subject) посів позицію 251-300. До ІФу варто вступати!

    Далі детальніше про сам вступ розповіли, відповідаючи на запитання абітурієнтів та їхніх батьків. Зокрема Сергій Різник, відповідальний секретар відбіркової комісії Інституту, розказав, як вступати, якщо атестат про шкільну освіту вступник отримав за кордоном, як знайти підготовчі курси КНУ та чи впливають вони на рейтинг під час вступу, які саме перемоги в шкільних олімпіадах і конкурсах можуть допомогти, додавши кілька балів при вступі. Після цього гості могли ознайомитися зі списком освітніх програм, прохідними балами, інформацією про культурні заходи ІФ тощо. Абітурієнтів запросили на кафедри, аби кожен міг дізнатися про спеціальність, яка цікавить саме його.

  • В Інституті філології ділилися інноваційними методами в галузі шкільної лінгводидактики

    В останній день листопада в мистецькій залі Інституту філології з ініціативи кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур відбувся ІІІ науково-методичний семінар «Лінгводидактика в загальноосвітній школі України: інтеграція науки і практики». Свій досвід презентували найкращі вчителі київських шкіл, де поглиблено вивчають українську та іноземні мови.

    Гостей привітав завідувач кафедри, професор В’ячеслав Шовковий. Він переконаний, що такі зустрічі налагоджують живий діалог між університетською освітою та середньою школою. Радий, що у студентів-філологів зростає інтерес до фаху вчителя й освітньої спеціалізації. На семінар зійшлися магістранти та студенти – майбутні викладачі української та англійської мов, а також магістранти українських філологічних студій, що обрали методику навчання мови як спеціалізацію. Зацікавлених більшає: цьогоріч на кільканадцять бюджетних місць освітньої спеціальності було подано понад 200 заяв, «прохідний» бал ЗНО становив понад 180. Однак учитель – це не просто бали й рейтинги. Професор Олеся Любашенко вважає, що особистість учителя-філолога є рушієм суспільних процесів, а радість від спілкування з дітьми є заслуженою винагородою. Особливо в епоху розвитку нової української школи, курс на яку з поточного навчального року взяло Міністерство освіти і науки. Отже, на творчість студентів надихали вчителі-філологи – справжні зірки методичного обрію України. Студенти Інституту філології мали змогу запитати найкращих носіїв креативної думки про переваги і труднощі професії. Учасники семінару отримали феєрверк емоцій і корисні знання.

    Ігор Хворостяний, НВК «Новопечерська школа». Автор курсу «Лайфхаки з української мови та літератури» та посібника «Графіка. Фонетика. Орфоепія». Каже Ділиться думкою про скептичне ставлення до старшокласників до поняття «інновація». Головне питання: як бути цікавим сучасній дитині, говорити з нею однією мовою? Учитель не повинен робити зі школяра студента-філолога. І після вивчення дієвідмінювання чи чергувань приголосних для учня цілком нормальним є питання: як це запам’ятати та де застосувати? Будьмо прагматичними і замінімо принцип «завчив, склав, забув» на «мета, кроки, план дій». Адже ця схема працює будь-де, не лише в навчанні. Коли ми мріємо мати «Ferrari», то розраховуємо потрібну суму грошей, думаємо, як заробити, що нам для цього потрібно. Мова – це теж автомобіль мрії. Ще один важливий момент, про який згадав учитель – не йти екстенсивним шляхом! Забути про фразу «Ти мусиш», а от про відпочинок і баланс життєвих сил, насолоду від навчання дитині забувати не варто.

    Анастасія Євдокимова, НВК «Новопечерська школа». Колега й колишня студентка Ігоря Хворостяного почала з розповіді про свій шлях до вчителювання. А далі розповіла про альтернативне розв’язання проблеми контролю українського писемного мовлення. «НеТест, НеТвір – ЕСЕ!» – це універсальна форма контролю. Ми пишемо есе перед заліком, під час вступу, мотиваційні есе на посаду. І це не тільки теза, аргументи й висновки. Отже, ставте мету: що саме ви хочете перевірити в учнів? Відповідно до неї формулюйте тему й завдання, наприклад, скласти діалог із Гаррі Поттером або відредагувати інтерв’ю із героями серіалу «Школа». Фантазія учнів безмежна. Головне – запевнити школярів, що контроль – це не страшно. Учні можуть імпровізувати: чому б не створити Твіттер Тараса Шевченка чи Фейсбук-сторінку Чіпки Варениченка? Так перевіряємо знання відразу з мови й літератури. Анастасія порадила кілька ресурсів для підготовки вчителя: матеріали «Освіторії», «Media», відеокурси «Мистецького Арсеналу», книги видавництва «Pabulum», працю Шона Кові «7 звичок високоефективних підлітків». Принагідно подискутували щодо оцінки за зміст есе. Для уникнення суб’єктивності варто дати учням чіткі завдання та критерії оцінювання есею та не ставити оцінку відразу, а дати змогу вдосконалити свою працю.

    Людмила Гончарук, Київський ліцей "ЕКО" №198. Учитель продовжила говорити про креативні прийоми контролю писемного мовлення. Наголосила: варто плекати позитивні емоції від навчального матеріалу. Контроль як такий передбачає пояснення, узагальнення матеріалу; його засвоєння та застосування; вибір виду та форми перевірки знань і вмінь; аналіз та усвідомлення помилок. Можна застосовувати самоперевірку та взаємоперевірку учнів. Давати коротенькі самостійні (на 5 хв) для перевірки бази знань. Улюблені числа для контрольних шкал оцінювання – 12, 24, 48. У такому форматі можливий словниковий чи творчий диктант на 24-48 одиниць. Тематика широка: спрощення приголосних, подвоєння букв у іншомовних словах, складні для школярів правопис прислівників і відмінювання числівників тощо. Людмила розповідала, як її учні складали історію з усіма видами спрощень та винятками з правил, адже так легше запам’ятати слова. Показала, як улаштувати в класі фразеологічний брейн-ринг. Поділилася зі студентами текою «Репетитор», де розподілені завдання від фонетики до синтаксису.

    Вікторія Тарасенко, гімназія № 117 ім. Лесі Українки. Представила презентацію позакласного заходу для навчання української мови. Вікторія ділилася спостереженнями, як дивно сприймаються традиційні «вечори» Лесі Українки о 12:00 дня. Мовна освіта потребує нових форм. Після 20 років розповсюдження в Європі підхід до навчання з вихованням емоційного інтелекту (EQ) нарешті набуває популярності і в Україні. 2002 року ЮНЕСКО надіслало міністерствам освіти 145 країн світу програми «Social emotional learning», у нас вона працює близько 3 років. Учитель має подарувати учню позитив від навчання, за якою навчальний матеріал засвоюється легко і з задоволенням. У гімназії випробували різні заходи та методи. Наприклад, мозковий штурм «Що таке свобода?», створення плакату на задану тему, шкільні квести-мандрівки по мовних «станціях», де діти виконують філологічні завдання із фразеології, словникові диктанти, ребуси. Також Вікторія описала екскурсію її класу до Головпошти Києва у День матері. Таким чином діти навчилися писати звичайні паперові листи за правилами граматики та епістолярних жанрів. Нині учитель працює з поколінням Z , якому притаманні зацікавлення гаджетами та обмежене спілкування з батьками… Сучасні діти не вміють висловлювати емоції, а теми для вивчення відірвані від реальності. Тому такий позакласний захід розчулив батьків, А з дітьми, які отримали таке шляхетне завдання – написати мамі листа і відправити його власноруч, відбулися метаморфози, вони розкрилися, училися дарувати емоцію найдорожчій людині.

    Діана Мельникова, СЗШ № 35. Учитель та письменниця, автор "Розбишацького детективу", Діана говорила про творче розв’язання проблеми усної та писемної грамотності в ігровій діяльності школярів. Гра збуджує зацікавлення учнів, привертає увагу, створює азарт, дух змагань, крім того, допомагає легше узагальнити та закріпити здобуті знання. На 45-хвилинному уроці гра повинна бути нетривалим епізодом. Але навіть у короткій грі за рахунок підвищеної концентрації уваги учитель зможе наголосити на важливому або ж школярі зрозуміють ключові моменти самі. Діана навела кілька методів, які використовує сама, означивши їх переваги. Ігри «Угадай, хто я» та «Крокодил» підійдуть для узагальнення кількох тем із мови чи з літератури, так залучається до роботи весь клас. Гра «Капелюх» актуалізує асоціації дітей із вивченими поняттями. «Я редактор» – рольова гра, яка є етапом для створення шкільного журналу. Музично-синтаксична вікторина – де діти співають, а потім шукають синтаксичні особливості, аналізують речення, розбудить приємні емоції. Міждисциплінарна гра «Музична пауза» , змістом якої є опис та називання прослуханого аудіофрагменту може містити конкретне мовне завдання. Можна також писати есе чи творчий переказ за мультфільмами й кінострічками – і це також буде гра в автора, письменника.

    Оксана Ющенко, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 207 з поглибленим вивченням англійської мови.Презентувала різноманітні онлайн-ресурси, які доцільно використовувати на уроках української мови. Як уже було згадано, діти сьогодні нерозлучні з гаджетами, отож варто показати їм, що за допомогою смартфона можна ще й учитися та отримувати хороші оцінки. https://wordart.com/ - хмари слів , у яких простежуються асоціації з навчальними термінами. https://prezi.com/ - створення презентацій, у яких поєднано знання української культури та можна додавати медіафайли). https://www.classtime.com/uk/ - онлайн-відповіді на задану на уроці тему. https://kahoot.it/ - дуже популярна платформа для створення тестів. Учасники семінару радо взяли участь у змаганнях, зорганізованих Оксаною, та визначили свій рівень знань з української морфології/

    У підсумку запрошені вчителі, викладачі кафедри, студенти й магістранти зійшлися на спільній тезі: учитель-філолог повинен бути цікавим і креативним, отримувати задоволення від навчання і навчатися сам у спілкуванні з дитиною. Він водночас товариш, психолог і помічник, зразок грамотного мовлення. І варто хвалити учнів, хоч за крихітні успіхи. Повторюймо школярам: «Ти все знаєш! Ти все зможеш!»

    Текст: Юлія Кузьменко
    Редактор: професор Олеся Любашенко
    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to ІФ