ІФ

  • ЗМовницьке святкування, або що філологи роблять на Геловін

    Ніякі злі сили не завадили "ЗМовникам" зібратися 31 жовтня, аби відсвяткували Геловін. Гарбузи, свічки, солодощі - стали атрибутами святкової зустрічі. Цього разу учасники говорили про страх, жах і містику українською.Студенти і аспіранти розмірковували над варіантами передачі назви свята засобами української мови, вигадували стращні історії у командах, обговорювали кліпи Мерліна Менсона, слухали поезію про страх.

    Виявляється, що Хелловін святкували слов'яни ще за часів язичництва, але під іншою назвою - Велесова ніч. В українській мові існують різні технології створення страшного, містичного, але навіть найдовші слова не зможуть вас налякати без фонетичних засобів - звуконаслідування, повторів звуків, чи явищ - інтонації, наголошування.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Стань письменником!": розпочато щорічний літературний конкурс

    Запрошуємо охочих до участі у конкурсі для старшокласників «Стань письменником», який проводить Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Якщо ти відчуваєш потребу творити (книги, переклади, рецензії) і хочеш дізнатися, чи це твій шлях у житті – надішли нам свій текст. Відомі письменники, видавці, блогери оцінять його і дадуть слушну пораду щодо того, куди рухатися далі. Вступати в університет? Писати далі? Публікувати свої тексти? Якщо тебе мучать ці питання, то не вагайся – бери участь у конкурсі.

    Подробиці – за посиланням – у Положенні про конкурс. Ми чекаємо на твій текст!

    Категорії: 
  • Велика робота маленького центру: святковий концерт у 10-річчя Центру гінді

    10 років – вагомий часовий відрізок.. Саме стільки у 2017 році виповнилося Центру мови гінді і індійської літератури, що діє в Інституті філології. 27 жовтня у стінах актової зали Жовтого корпусу університету відбувся святковий концерт на честь такої дати. Директор Центру Юрій Ботвінкін був на заході не просто ведучим, а провідником у загадковий світ індійської культури.

    Привітати наших індологів до Інституту філології прийшов посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті. Він поділився із присутніми різноманітними ідеями освітньої і творчої співпраці, на що жваво відгукнулися студенти-індологи. Кафедра мов і літератур Близького і Середнього Сходу, на чолі в доц. Оленою Мазеповою, щороку випускає фахівців з доволі екзотичної для України мови. Тож випускники мають унікальні знання, а для таких кадрів завжди знаходиться цікава робота: в посольстві, консульствах, різноманітних культурних установах.

    Про роботу Центру мови і культури гінді за 10 років розповіла викладач Катерина Довбня. Заперечити велику роботу маленького центру важко. Підкреслено це не сухими фактами, а яскравим концертом: вірші та пісні мовою гінді, традиційні танці від хореорафічного ансамблю «Накшатра», ностальгійний виступ гурту «Прелеста», який заснували студенти-індологи з Юрієм Ботвінкіним, а також виставка наукових праць і художніх перекладів, що є ретрансляторами в індо-українських міжнародних зв’язках. Заступник директора доц.. Сергій Скрильник привітав ювілярів та почесних гостей свята і побажав Центру продовжувати так впевнено розвиватися.

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Жовтнева Вчена рада в Інституті філології

    24 жовтня відбулося чергове засідання Вченої Ради Інституту філології. Було обговорено ряд питань, зокрема про результати наукової теми "Шевченко у світовому контексті", яка виконувалася під науковим керуванням проф. Оксани Сліпушко; звіт про роботу кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії та її навчально-методичний і науковий потенціал. Окрему увагу було приділено увагу навчальним і виробничим практикам в Інституті філології. Доц. Галина Усатенко, яка курує це питання, зауважила, що у студентів спостерігається підвищений інтерес до, практик за умови якісної та ефективної організації, адже це важливий складник навчального процесу та основа для присвоєння професійної кваліфікації.

    Категорії: 
  • В ІФ стартувала Перша Міжнародна франкофонна конференція

    19 жовтня в Інституті філології зібралися провідні фахівці, для яких франкофонія - важлива на політичному, соціальному, науково-дослідному рівні. Проректор із міжнародних зв'язків КНУ імені Тараса Шевченка проф. Петро Бех у своїй вітальній промові наголосив на важливості колоквіуму, який дає змогу присутнім поділитися досвідом. Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон зачитала слово президента Франції Емануеля Макрона про франкофонію в світі, а від себе підкреслила, що завдяки французькій мові ми можемо зустрічатися і контактувати тут, на конференції франкофонів.

    До присутніх на відкритті Першої франкофонної конференції звернувся і Посол Бельгії Люк Якобс. Він розказав, як за три роки своєї роботи в Україні його тішить кількість ідей та проектів, які кожного року з'являються і реалізовуються. Мохамед Кетата, директор агенції з питань франкофонії в Центральній та Східній Європі, сказав, що вперше в Києві, і подякував кафедрі романської філології, на чолі з проф. Георгієм Крючковим, за високу організацію заходу.

    Така подія важлива для інтернаціоналізації. Вивчення європейських мов, академічний обмін студентів і викладачів, взаємозбагачення культур - важливі пріорітети у міжнародних зв'язках. А конференція франкофонів - один із заходів, який сприяє їхньому зміцненню. Як зазначив представник Міністерства закордонних справ, на сьогодні сім університеті представлені в асоціації франкофонів. Він нагадав, що 2018-ий рік названо роком французької мови у світі, тому треба вигадувати нові цікаві проекти та експериментувати. І колоквіум в Інституті філології - чудова нагода розпочати цю традицію.

    фото - Валерій Попов

  • Візит Першої леді Туреччини Еміне Ердоган до Інституту філології

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є беззаперечним лідером у сфері тюркології на теренах України. Турецька мова як іноземна почала викладатися в університеті з 1990 року. З 1995 року функціонує кафедра тюркології, яка здійснює підготовку перекладачів та викладачів турецької мови. За 27 років з дня відкриття турецьких студій в КНУ збільшилася кількість студентів, які вивчають турецьку мову. Нині їх налічується близько 200. Окрім, Інституту філології, у якому вивчають турецьку студенти кафедри тюркології та кафедри фольклористики, її також опановують студенти Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічного факультету, історичному факультету, факультету психології. Щоріч, починаючи з 2014, при кафедрі тюркології відкриваються нові освітні програми із вивчення інших тюркських мов – кримськотатарської, гагаузької, азербайджанської. Республіка Туреччина всіляко підтримує і сприяє розбудові українсько-турецької дружби і тюркських студій в КНУ, свідченням чогоє відкриття інтерактивного класу в Інституті філології Шевченкового університету за фінансової підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації при кабінеті Міністрів Турецької Республіки в Україні (“ТІКА”).

    З нагоди цього 9 жовтня в Інститут філології завітала Перша леді Туреччини – Еміне Ердоган. Високоповажні гості, серед яких були і представники ТІКА, разом із проректором Петром Бехом, директором Інституту філології Григорієм Семенюком, завідувачем кафедри тюркології Іриною Покровською та студентами урочисто відкрили новоствоорений і облаштований сучасним професійним обладнанням інтерактивний клас та аудиторію імені Ісмаїла Гаспринського.

    Виступаючи, Еміне Ердоган зауважила, що облаштування таких аудиторій відбулося за підтримки ТІКА, які розбудовують тюркські студії у світі і водночас сприяють відкриттю українських центрів у Туреччині. Перша леді наголосила, що гасло Ісмаїла Гаспринського про єдність в думках, мові і в роботі є таким, якому варто слідувати. Адже підтримка один одного є дуже важливою у сьогоднішньому мінливому світі. Еміне Ердоган висловила підтримку українському народові, який відстоює свої землі і мову у боротьбі з агресором. «Крим є невід’ємною частиною України», - сказала дружина президента Республіки Туреччини. Продовжуючи свою думку, Еміне Ердоган наголосила, що українсько-турецька дружба існує у всіх сферах, але рушієм співпраці є розвиток освіти і культури. Відкритий центр - це проект, який є символом цієї дружби. По завершенню своєї промови Еміне Ердоган презентувала подарунки найкращим студентам та аспірантам Шевченкового університету.

    Окрім цього, представники ТІКА подарували Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічному факультету, історичному факультету, факультету психології, кафедрі тюркології, кафедрі української мови та прикладної лінгвістики та кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 8 інтерактивних дошок.

    Музично-пісенну програму для високоповажних гостей презентували Народний ансамбль української музики «Роксоланія» та громадська організація переселенців "Кримська родина".

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов,
    прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • Неоелліністи на грецькому телеканалі

    У травні 2017 року у розпал Євробачення Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відвідали члени грецької делегації на чолі з П.Цольясом. Грецькі журналісти цікавились минулим та сьогоденням елліністики в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «роботи та дні» студентів-неоелліністів.

    Під час зустрічі співробітники Центру познайомили журналістів ЕРТ з традиціями елліністики в КНУ, розповіли про фундаторів елліністичних студій – проф. А.О. Білецького та доц. Т.М. Чернишову, продовжувачів їхньої справи – проф. Н.Ф. Клименко та проф. О.Д.Пономарева, молодше покоління українських неоелліністів, окреслили основні напрямки неоелліністичних досліджень, познайомили з перекладацькими студіями. В бесіді взяли участь студенти Інституту філології, що розповіли про свій досвід навчання на спеціальності «неоелліністика», участі в освітніх програмах в Греції, спільне та відмінне в українцях та еллінах.

    Передача про київських неоелліністів була продемонстрована 27 вересня 2017 р. на каналі грецького державного телебачення ЕРТ. Її можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=6qDfNvkMMh4&feature=share

    Категорії: 
  • Відбулося засідання Вченої ради Інституту філології

    26 вересня відбулися збори трудового колективу та засідання Вченої ради Інституту філології. Основним питанням на порядку денному було голосування і затвердження претендентів на посади завідувачів кафедр. Одноголосним рішенням було затверджено: завідувача кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу доц. Олену Мазепову, кафедри полоністики - проф. Ростислава Радишевського, а кафедри української мови та прикладної лінгвістики - проф. Анатолія Мойсієнка. Їхні кандидатури підтримали колеги на засіданнях відповідних кафедр та присутні викладачі на зборах.

    Чимало важливих питань було розглянуто на порядку денному Вченої ради. Обговорюючи Положення про Вступ до Університету на 2018-2019 н.р., члени ініціювали звернення до Вченої ради університету щодо повернення у перелік конкурсних предметів історії України замість пропонованого нині сертифікату з географії. Також на Вченій раді було розглянуто пропозицію подати кандидатуру поетеси Емми Андієвської на здобуття Шевченківської премії.

    Категорії: 
  • В Інституті філології відкрито Центр літературної творчості

    20 років тому при філологічному факультеті в Київському університеті було відкрито спеціальність "літтворчість". За словами Юрія Коваліва, це було обговорено у кабінеті Валентини Запорожець за ініціативи Юрія Мушкетика, Віктора Кордуна. Метою створення було згрупувати творчу молодь, а не навчити письменника писати. Хіба можна вказувати митцю як творити? Звісно, що ні. Адже за рамкових умов з нього вийде графоман. За ці два десятки років випущено сотні літтворців, із когорти яких є письменники, доктори, кандидати філологічних наук, члени СПУ, блогери, журналісти, вчителі тощо. З метою згрупування більшої аудиторії, не лише філологів, а й студентів фізико-математичного, економічного, правознавчого, кібернетичного спрямування у Шевченковому університеті створили центр. Адже пишуть твори незалежно від професії, а за покликом душі та серця.

    19 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття Центру літературної творчості. Очолений членом СПУ, науковцем, письменником Михайлом Наєнком, Центр має у планах зустрічі з письменниками, літературні студії, консультації творчої молоді.

    Ректор університету Леонід Губерський і директор Інституту філології Григорій Семенюк, за підтримки яких відбулося створення такого осередку, привітали з цією подією, та побажали розвитку Центру та натхнення студентам.

    На відкриття завітали заслужені діячі культури України – письменник Іван Драч та артист Анатолій Паламаренко, із пропозиціями співпраці виступив Станіслав Довгий. З різних міст надійшли привітання, які зачитав Михайло Наєнко на відкритті. На заході був і музичний подарунок від Заслуженої артистки України Валентини Антонюк. Її учні виконали кілька пісень на слова українських поетів, а також презентували присутнім гімн Університету, слова якого належать Михайлові Наєнку.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • Початок літературного сезону в Інституті філології

    За два тижні навчання студенти вже остаточно влилися у річище науки. Тепер час і себе показати! У нас багато можливостей для цього, що доводить перша в навчальному році літературна студія, що носить ім’я Максима Рильського – студента нашого Університету, одного із перших студійців, який встиг провчитися три роки на медичному факультеті. Тож немає меж нашим звершенням!

    Розпочалася зустріч із розповіді директора Центру літературної творчості ІФ проф. Михайла Наєнка про історію літературних зборів у нашому Університеті. Традицію започаткували україністи. Важливу роль зіграв український новеліст Григорій Косинка, фундатором літстудій також був В.Перетц, який згуртував неокласиків (М. Драй-Хмара, О. Бургардт, Ю. Клен…). Портрети багатьох засновників традиції літстудій можемо побачити у коридорах Жовтого. Професор був уважним до кожного доповідача під час засідання: знайомився, питав про малу батьківщину та пов’язував її з долею певного письменника. Так почули багато цікавого: про спогади Григора Тютюнника «Коріння», про те, що Степан Руданський вчився в Шаргороді (Вінничина)…

    Доповненням стали коментарі професора кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Олександра Ткаченка, який слушно зауважив про необхідність писати рідною мовою, адже пишучи іншою, ми лише використовуємо слова. А поезія – це мова душі, і лише рідні слова можуть передати емоційний стан, душу і мову серця.

    Раді були й випускникам – Ігорю Мітрову, Сергію Терещенку. Ігор запевнив, що не варто оцінювати творчість молодих письменників, адже за роки в Університеті зміняться і вони, і їхні твори.

    Старшокурсники вирішили дати слово першачкам, а від себе дали кілька порад молодшим студентам. Учасниця «Голосіївської осені» в музеї Рильського Світлана Вертола згадала свою першу літстудію та порадила використати час в Університеті для максимального, всебічного саморозвитку. Інша учасниця поетичного свята Ілона Павленко читала свій вірш «А тепер помовчіть…», з якого розумієш: втрачаючи щось, знаходиш. Третьокурсники Дмитро Зозуля та Єгор Семенюк зауважили, що цьогоріч поширенішою на читаннях стала проза, натомість відсутня лірика про кохання. Так, нові покоління – нові зміни.

    Під час творчої зустрічі було анонсовано літературні події цього місяця. Крім наступних літзасідань кожного другого вівторка місяця, відбудеться презентація збірки Дмитра Зозулі «Буфонада» на літвечорі на ФРЕКСІ (18.09), зустріч із лауреатами Шевченківської премії, - яку зможемо відвідати 19.09 в ІФі (приходьте та познайомтеся із Драчем, Мушкетиком, Пономаренком…). Усі ж, хто займається творчістю, можуть звертатися до Центру літтворчості (37 ауд.). Можливо, саме ваші твори прикрашатимуть сторінки альманаху «Сві-й-танок», наступний випуск якого от-от вийде (а випускається він уже 15 років).

    Можна довго говорити про натхнення образами молодих поетів, але хочеться підсумувати кількома, певне, найголовнішими напутніми реченнями, що прозвучали на зустрічі. Із уже згаданого – прагнути до висот та нагород; творити рідною для душі мовою. Із важливого для письменників – не забувати про «самоекзекуцію», що є шляхом до самовдосконалення (згадаймо Шевченка, Яновського, Хвильового). Для першокурсників була окрема важлива порада: навіть не дуже зрілі рядки мають щось своє; потрібно говорити щось, чого ніхто раніше не казав.

    Закінчилася зустріч словами Нобелівського лауреата Джеймса Джойса: «Треба писати не про те, що в тебе в голові, а про те, що в крові». Чекаємо на наступні літературні студії!

    Юлія Кузьменко,
    фото - Сергій Терещенко

Сторінки

Subscribe to ІФ