ІФ

  • Фіналісти Всеукраїнської учнівської олімпіади з новогрецької мови і літератури в Інституті філології

    23 березня кафедру елліністики відвідали учасники фінального туру Всеукраїнської учнівської олімпіади з новогрецької мови і літератури. Крім учнів київських шкіл, в олімпіаді взяли участь школярі з Маріуполя та Одеси. Головою журі фінального конкурсу олімпіади був завідувач кафедри елліністики, доц. Андрій Савенко, який порівняв змагання "з одіссеєю у пошуках власних можливостей, у якій кожен знаходить свою Ітаку та здобуває причетну лише йому нагороду".

    Під час зустрічі зі співробітниками кафедри майбутні абітурієнти познайомилися з її фундатором, членом-кореспондентом НАН України, проф. Ніною Клименко. Дізналися про "грецькі сторінки" Києва: греків, доля яких була пов’язана з нашим містом, грецьких діячів культури, що гостювали в ньому; історію грецьких студій в Україні, зокрема, філеллініство першого ректора КНУ проф. Михайла Максимовича, "живу античність" Микола Зерова, Андрій Білецького, Юрія Шаніна. Проф. Ніна Клименко відтворила ланцюжок становлення філологічних напрямів: славістики, зокрема, україністики, германістики, романістики, сходознавства, наголосивши на необхідності постійно розширювати свій світогляд, научатись чужому, не цураючись свого. "Греки є невід’ємною частиною сучасного українського суспільства, - зазначила Ніна Федорівна, - їхній історичний досвід, культурні надбання можуть стати корисними для подолання проблем, з якими стикається наше суспільство зараз".

    На завершення зустрічі учням було подаровано видання кафедри елліністики: переклади Нобелівського лауреата Йоргоса Сефериса та вибрані праці засновників елліністичних студій в Україні проф. Андрія Білецького та доц. Тетяни Чернишової.

    Текст – доцент кафедри елліністики Анна Столярова
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Поетичні читання тюркологів, присвячені Ісмаїлу Гаспринському та Зії Гьокальпу

    22 березня 2016 р. у Центрі кримськотатарської мови і літератури пройшли літературні читання з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.
    В.о. завідувача кафедри тюркології доц. Ірина Покровська відкрила цей захід і право першою зачитати свою доповідь надала викладачу кримськотатарської мови, етнічній кримській татарці Емірамзаєвій Афізе, яка достойно ознайомила студентів із життям і творчістю свого видатного земляка – Ісмаїла Гаспринського.
    Доповідь викладача кримськотатарської мови Емірамзаєвої Афізе Саітмустафаївни «Особистість Ісмаїла Гаспринського у формуванні картини світу кримських татар ХІХ ст.» не залишила байдужими ні викладачів, ні студентів і викликала ряд нетривіальних питань щодо впливу особистості Гаспринського та світогляд та формування особистості кримських татар. Дискусія видалася досить цікавою.
    Продовжила знайомити слухачів із видатним сином кримськотатарського народу Ісмаїлом Гаспринським доц. Ірина Покровська, яка, у свою чергу, акцентувала увагу гостей саме на його публіцистичній діяльності. Гості дізналися про газету «Терджіман», про давню мову кримських татар. Було цікаво її побачити на великому екрані, адже доповідач підготував до свого виступу вичерпну презентацію. Отже, гості на власні очі побачили зображення Ісмаїла бея, його рідний край, випуски газети «Терджіман» і багато різних світлин із життя видатного публіциста і реформатора.
    Закінчила літературні читання доцент кафедри тюркології Федора Арнаут доповіддю про життєвий і творчий шлях Зії Гьокальпа. Доповідь супроводжувалася презентацією на великому екрані зображень та цитат видатного турецького письменника, а також емоційною подачею інформації самим доповідачем. Харизматична Дора Іванівна, як завжди вклала вир емоцій у свою доповідь і навіть створила цікавий діалог з однією з гостей – соціологом, людиною, яка самостійно вивчила турецьку мову, Ольгою Максименко.
    І гості, і доповідачі залишилися у захваті від літературних читань з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

  • Поетичні читання від Дори Арнаут

    21 березня 2016 р. у стінах Турецького центру інформації та досліджень відбулася довгоочікувана презентація творів відомої гагаузької поетеси, а за сумісництвом – доцента кафедри тюркології, к.філол.н Арнаут Федори Іванівни.
    Почути вірші турецькою та гагаузькою мовами зібралися студенти та викладачі кафедри тюркології, а також, власне, гагаузи, які проживають в Києві і з радістю завітали до Інституту філології послухати вірші рідною мовою.
    Дора Іванівна подякувала гостям за увагу до її творчості і розпочала свій творчий виступ з презентації великої кількості книжок, які вона видавала з 1994 р. Серед цього творчого доробку можна було побачити і збірки віршів і переклади українських класиків гагаузькою та турецькою мовами («Відомі українські класики Тарас Шевченко та Леся Українка гагаузькою мовою. Для Учнів 5-11 класів»), різноманітні підручники (“Aazdan kurs”) і навіть «Котигорошко» («Büük aylenin masalları» («КАЗКИ великої родини») (гагаузькою мовою) Літературно-художнє видання для дітей молодшого шкільного віку) у перекладі гагаузькою мовою.
    Дійство не випадково було заплановано на 21 березня – Міжнародний день поезії. Отже, Дора Іванівна щедро нагородила гостей великою кількістю вишуканої, темпераментно-емоційної, а подекуди тремтливої і ніжної поезії. Сама Дора Іванівна каже, що читати вірші може безкінечно і це, якраз та справа, від якої вона ніколи не стомлюється. Вірші декламувалися гагаузькою і турецькою мовами. «Мурашками» по спині пробігли рядки віршу «Чорнобиль», який Дора Іванівна написала після цієї жахливої трагедії. Рятівним нектаром стали вірші про кохання. На прохання студентів розказати про перший вірш, Дора Іванівна розказала майже пригодницький детектив! Публіка була в захваті від почутої історії, перенеслася у своїй уяві в сонячне, прекрасне гагаузьке село в Одеській області і разом з маленькою Дорою Іванівною вирішила стати поетом й у пошуках натхнення пішла у поле пасти овець. Гості перенеслися у минуле і почули яскраву розповідь про те, як маленька дівчинка вирішила стати поетом, знайшла зошит і олівчик й у широкому, залитому сонячними променями полі, спрямувавши погляд в небо, творила свої перші поетичні рядки. Поринувши в атмосферу безмежної романтики, гості насолоджувалися рядками цього самого, найпершого вірша Дори Іванівни. Потім студенти поцікавилися звідки Дора Іванівна бере натхнення для своїх віршів, на що поетеса відповіла ще однією колоритною репризою і перейшла до заключної частини свого виступу.
    Дора Іванівна Арнаут – це яскравий приклад талановитої, доброї та за будь-яких обставин життєрадісної людини. Натхненні її прикладом, усі ми безмежно раді, що маємо змогу працювати, навчатися поруч з видатною поетесою, потужним науковцем й, водночас, мудрою та вишуканою жінкою!

    Матеріали – кафедра тюркології

  • Зустріч студентів-тюркологів із турецьким науковцем Мехмедом Ольмезом

    18 березня 2016 р. в Інституті філології відбулася лекція відомого турецького науковця проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза «Талат Текін та його внесок у сучасну тюркологію».
    Захід проводився спільно з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України та за підтримки Офісу з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні. Вступне слово взяв Директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України О.В. Богомолов. Він привітав гостей, представив аудиторії доповідача – викладача університету «Йилдиз Текнік» (м. Стамбул), Голову лексикографічної комісії Турецького Лінгвістичного Товариства проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза.
    Мехмед Ольмез виявився неймовірно приємною, ввічливою та доброзичливою людиною. Він приємно вразив аудиторію доповіддю про наукову роботу видатного турецького лінгвіста Талата Текіна, про його непросте життя, про його подорожі майже на край світу, про період життя Талата Текіна в Америці, де на той час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Мехмед Ольмез особливу увагу приділив книгам Талата Текіна, особливо зупинившись на кожній з представлених праць, пан Мехмед надав вичерпну інформацію слухачам про наукову діяльність Талата Текіна. Лекція супроводжувалася демонстрацією різноманітних фотографій Талата Текіна, зроблених у його численних мандрівках, експедиціях, поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами. Особливо емоційно були сприйняті фотографії з його учнями, спадкоємцями його наукової діяльності.

    Отже, гостям лекції Мехмеда Ольмеза стало відомо, що Талат Текін народився 16 липня 1927 р. у Тавшанджильнахієсі.
    У 1951 р. закінчив навчання на кафедрі турецької мови та літератури літературного факультету Стамбульського університету. Викладав літературу в університетах Ізміру, Трабзону та Бітлісу. У 1957-1961 рр. працював фахівцем з граматики з Турецькому мовному товаристві. У 1961 р. він відправився працювати до Америки, де і розпочав роботу над докторською дисертацією. Два роки він викладав турецьку мову на кафедр Урало-Алтайських мов в університеті Індіана.
    У 1965 р. він захистив дисертацію на тему «Граматика орхонської тюркської мови» в університеті Каліфорнія. У цьому ж університеті він викладав турецьку мову та літературу з 1965 до 1972 р. у 1970 р. повернувшись до Стамбулу, Талат Текін своїм дослідженням на тему «Основні довгі голосні в пратюркській мові» здобуває ступінь доцента. Восени 1972 р., повернувшись до Туреччини, він починає працювати в університеті «Хаджетеппе». У 1976 р. він здобуває ступінь професора своїм науковим дослідженням «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова». З 1982 р. по 1991 р. працював завідувачем кафедри турецької мови та літератури на факультеті літератури університету «Хаджетепе». У 1994 р. він полишив роботу у цьому університеті через вихід на пенсію. Проте, він продовжував працювати викладачем в університеті «Єдітепе» на кафедрі турецької мови та літератури до 2003 р.
    Книги: «Граматика орхонської тюркської мови» 1968, «Основні довгі голосні в пратюркській мові» 1975, «Японська та турецька: чи японська мова споріднена з турецькою?» 1985, «Дунайські булгари та їхні мови» 1987, «Орхонські пам’ятки» 1988, «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова» 1988, «Турецька поезія ХІ ст.» 1989, «Мова гунів» 1993, «Японська мова та мови Алтаю» 1993, «Irk Bitig. Книга передвіщувань» 1993, «Надписи Тоньюкук» 1994, «Первісні довгі голосні в тюркських мовах» 1995, Туркменсько-турецький словник 1995 (співавтори: М. Ольмез, Е. Джейлан, З. Карги Ольмез, С. Екер), Тюркські мови 1995 (у співавторстві з М. Ольмезом), «Орхонські надписи, Кюль-Тегін, Більге Каган, Тоньюкук» 1995, «Турецький правопис кріз призму історії» 1997, «Тюркологічна критика» (розширене 2-ге видання) 1997, «Граматика орхонської мови», Стамбул 2003 р. (1-е видання у 2000 р.).
    Після цього слово взяла в.о. завідувача кафедри тюркології Інституту філології к.філол.н., доц. Покровська І.Л., яка подякувала панові Мехмеду за таку вичерпну доповідь, на знак виявлення поваги і вдячності від кафедри тюркології, студентів та викладачів подарувала кілька книжок, авторства вищезгаданих студентів і викладачів.
    Після цього до слова запросили старшого наукового співробітника Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України к.філол.н., Дригу І.М., яка доклала чималих зусиль до організації лекції турецького науковця.
    Студенти кафедри тюркології поцікавилися у пана Мехмеда, яку другу тюркську мову він би порадив їм обрати для подальшого опанування, на що пан Мехмед відповів, що через те, що в Україні живуть кримські татари та гагаузи, чиї мови ще є досить невивченими і по ним написано мало наукових досліджень, для студентів кафедри тюркології є досить логічним та практичним обрати кримськотатарську або гагаузьку мову. Крім того, пан Мехмед зазначив, що процес вивчення цих мов полегшить їхня схожість, як з точки зору деяких граматичних особливостей, так і з точки зору великої кількості схожої лексики.
    Наприкінці лекції пан Мехмед люб’язно подарував бібліотеці кафедри тюркології Інституту філології безцінні книги Талата Текіна, а студентам дістав спеціально привезений з Туреччини рахат-лукум!

    Текст, фото – Ольга Пишньоха

  • Презентація книг випускниць "літературної творчості": анонс

    23 березня о 13:00 у 63 аудиторії відбудеться презентація книжок випускниць "літературної творчості": Марії Косян, Іолани Тимочко і Марини Єщенко.
    Запрошуємо!

  • В Інституті філології відбулася зустріч із Еленою Маркіджані

    У п’ятницю, 11 березня 2016 р. о17.30 в Актовій Залі Інституту філології відбулася "Прогулянка містом Трієст" за участі проф. Елени Маркіджані - радника мерії міста Трієст (Італія) з питань міського планування, руху й транспорту, приватного будівництва, будівничої політики, комплексних проектів; архітектора, викладача Університету м.Трієст. Ініціатива проведення зустрічі належить Італійському інституту культури в Україні. Серед запрошених були присутні: радник Посла Італійської Республіки в Україні п.Стефано Стуччі, директор Італійського інституту культури в Україні п. Анна Пасторе, військовий аташе Посольства Італії в Україні п. Клаудіо Деі з дружиною п. Беатріче Міковіловіч, директор Інституту із зовнішньо-економічних зв'язків п. Алессандро Джербіно та інші представники дипломатичного корпусу, а також директор спеціалізованої школи №130 імені Данте Аліг'єрі м.Києва п.Піщалковська М.К., викладачі італійської мови КНУ імені Тараса Шевченка та інших ВНЗ м.Києва, студенти та школярі. Архітектор Елена Маркіджані розповіла про історично-культурні пам’ятки міста, туристичні цікавинки Трієста, особливості місцевої кухні. Під час заходу студенти італійської мови Інституту філології провели читання поезії та прози авторів родом з Трієста - Умберто Саби, Італо Звево, Клаудіо Магріса. Було організовано перегляд фотографій, відеозаписів з аудіосупроводом з музичних творів Л.Еінауді. Окремою темою прозвучала кінематографічна історія Трієста на матеріалі, підготовленому п. Беатріче Міковіловіч.

    Текст - Центр італознавства Інституту філології
    Фото - Кумуржі Семен, Піддубна Ярослава

  • У Всесвітній день поезії в Інституті філології поезія звучала 24 мовами

    Студенти та аспіранти Інституту філології відзначили День поезії читанням віршів мовою, яку вивчають. Долучилися представники східної, західної та слов'янської філології.

    У стінах аудиторії "Ретро", яка відтворює інтер'єр початку ХХ ст., було знаковим проводити поетичний захід, адже значна кількість відомих поетів, літературознавців, навчалася і викладала у Київському університеті.

    21 березня поезія звучала такими мовами: гінді, індонезійська, іспанська, кримськотатарська, англійська, українська, арабська, французька, російська, шведська, німецька, італійська, японська, польська, хорватська, сербська, китайська, болгарська, корейська, турецька, в'єтнамська, білоруська, словеньска, чеська.

    Читалися вірші авторів різних стилів та епох. Вірш шведською мовою під гітарний супровід представила Качуро Єлизавета. Аспірант Сергій Рибалкін, який досліджує літературу Магрибу, зачитав вірші арабською та французькою мовами. Учасники заходу представляли вірші поетів країни, мову якої вивчають, деякі студенти презентували і власні переклади віршів українською. Олександра Лохман зачитала аудиторії монолог Мавки з п'єси "Лісова пісня" Лесі Українки мовою гінді.

    На захід було запрошено поета, перекладача, аспіранта Інституту філології - Тараса Малковича. Він зачитав присутнім власні тексти українською мовою та переклад деяких його віршів американською перекладачкою.
    Серед запрошених був і поет Коля Кулініч, споєрідний ретранслятор історії, онук відомого професора кафедри історії російської літератури Андрія Кулінича, ім'я якого згадане і на дошці аудиторії "Ретро".

    На завершення заходу враженнями поділився поет, літературознавець, професор кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Анатолій Ткаченко: "Розмаїття мов, які тут лунали показали, як ми розвернуті до світу, як можемо представити себе. І це справді свято, якщо поезія звучить багатьма мовами"

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Презентація літературного журналу "White Phoenix"

    16 березня до Інституту філології завітали учасники творчого об'єднання «Кам’яний острів» із презентацією літературного журналу «White Phoenix». На зустрічі були присутніми головний редактор журналу Ольга Комарова та коректор Вікторія Крижанівська. Вони розповіли про ідею створення журналу, авторів, творчість яких можна зустріти на сторінках видання, а також запросили молодих поетів надсилати у редакцію свою творчість.

    Презентація журналу перетворилася на затишний літературний вечір, адже своєю творчістю поділилися ті, хто вже друкувався у «White Phoenix»: письменниця Тетяна Белімова, поетеса Елен Тен, перекладач Павло Матюша, учасники літературно-музичного проекту «Ахіллес і Черепаха» Коля Кулініч і Юрій Строкань. Також було організовано «вільний мікрофон», щоби усі охочі почитали свої вірші. Студенти Інституту філології, переважно «літературної творчості», залюбки долучилися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • "Ми були виборниками української ідеї": зустріч із Ігорем Калинцем і Романом Хоркавим

    Із ініціативи кафедри новітньої української літератури 18 березня у стінах Інституту філології відбулася зустріч із Ігорем Калинцем, поетом, прозаїком, почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка.

    Ігоря Калинця відносять до так званого «пізнього шістдесятництва». Він розказав про роки ув’язнення і заслання, однак дисидентом себе не вважає: «Дисидентство означає відхід від ідеології. А тоді була яка, марксистсько-ленінська? Ну були б ми, приміром, неонацистами, то назва б мала місце, а ми були українськими патріотами, виборниками української ідеї, а не якимись відступниками». Ігор Калинець подякував за запрошення на зустріч і сказав: «Років 15 не був у Києві. Доки той «болван» стояв напроти Бессарабки, то не хотів їхати до Києва».

    Було багато запитань від аудиторії, отримано цікаві відповіді. Проф. Анатолій Ткаченко запитав про ставлення до книги «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича. «Коли я вийшов із ув’язнення, то здавалося, що дуже любив поезію Андруховича. Здавалося, що він є моїм продовжувачем, але коли прочитав пасаж про Антонича, то це вивело мене із себе. То щось зовсім інше, спотворене. Антонич – син священика, вихований, а не такий, яким зобразив Андрухович», - відповів Ігор Калинець.

    Поет читав свої вірші, розповідав про свою дружину Ірину Калинець, премія імені якої вручалася цього дня в Інституті. Тож на зустріч зі студентами також завітав один із лауреатів премії – Роман Хоркавий. Він розповів: «Познайомився з Іриною Калинець 55 років тому тут, в Шевченковому Університеті, на студентській науковій конференції, а нині удостоєний премією її імені». Пан Роман згадував, як йому писалося: «Складні часи були. Пишеш вдень вірші, а потім ховаєш у трилітровий слоїк і закопуєш на городі, аби під час обшуку не знайшли. Одного разу кагебіст мене навіть попередив, що біда наближається. Вирішив, що найкраще – це не дуже ховати папери. На городі просто на видноті валялася іржава труба, то я в неї позапихав рукописи. Ніхто на неї навіть не глянув».

    Зустріч пройшла у затишній атмосфері. Студенти та викладачі мали змогу поспілкуватися зі справжніми героями слова!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець в Інституті філології

    18 березня в Інституті філології відбулося вручення премії імені Ірини Калинець.
    Премія присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Ця премія започаткована у 2012 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого і присуджується щорічно до Дня українського політв’язня (12 січня).

    Лауреатами премії 2015 року стали:
    У номінації «За громадську позицію та мужність – особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі» - КОВАЛІВ Юрій Іванович, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників України, автор близько 200 публікацій, професор кафедри новітньої літератури.

    У номінації «За низку публікацій, в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями історії України» - ХОРКАВИЙ Роман Богданович, поет, прозаїк, драматург, перекладач, автор понад сорока книг, член Національної спілки письменників України.

    У номінації «За виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України» - ХЛАНТА Іван Васильович, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, автор понад 80 книг, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, член Ліги українських композиторів України.

    На вечорі було багато присутніх. Говорили про те, ким є постать Ірини Калинець для України. «Це людина-державник, людина-парламентар. Ірина Калинець 25 років тому увійшла у Верховну раду своїми книжками. Якщо ми будемо читати її праці, згадувати, пані Ірина буде завжди з нами», - сказала народний депутат України Оксана Юринець.

    Фесенко Оксана, вчитель української мови та літератури Військового ліцею імені Івана Богуна, зачитала уривки з творів ліцеїстів про життя і творчість Ірини Калинець. Це стало знаковим, адже Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів, зокрема, ліцею «Героїв Крут».

    Ігор Калинець привселюдно подякував Всевишньому за таку дружину: «В Америці вона увійшла до рейтингу 100 відомих жінок і визнана героїнею світу. Мені дуже важливим було донести якомога більшій кількості людей надзвичайної глибини твори Ірини Калинець, тож видавав її книги. Ірина – світоч української нації».

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ