ІФ

  • Охорона нематеріальної культурної спадщини: науковці обговорили важливе

    10-11 грудня в Інституті філології відбулася конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», на яку зібралися гості з різних установ, яким не байдужа така тема.
    Юрій Богуцький, директор Інституту культурології НАН України зазначив: «У нас немає об’єктів, що порівнюються з Чудесами світу, бо Україна не була в центрі подій, вирішальних для історії людства. Територія України не мала державності, тому створення матеріальних культурних об’єктів не було, а от нематеріальні об’єкти рясно представлені. Часи бездержавності втратили історію культурної памяті. Через усну творчість билини Київської Русі закріпилися штучно в Москві. В часи Незалежності ми скромно почали відстоювати часи козаччини, але треба повернутися до нематеріальної спадщини ще Київської Русі».
    Олександр Доценко, директор Українського центру культурних досліджень звернув увагу: «Підсумкова конференція підбиває підсумки семирічних зусиль України по імплементації Конвенції. Її ратифікація сприяла визначенню механізмів, правил, принципів і пріорітетів культурної політики. При цьому, не варто забувати, що Конвенція передбачає звіт про дотримання її положень. Щодо нематеріальної культурної спадщини звітуємо раз на 6 років. Завдання сьогоднішньої конференції: обговорити стан, перспективи та способи розвитку культури, адже кожен є частиною культурної спадщини».
    Завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська, нагадавши фразу Івана Франка щодо «реанімації культурних пережитків», розповіла: «1989 року було затверджено положення ЮНЕСКО про поняття «фольклору», от ми й готуємо дослідників нематеріальної культурної спадщини. В курсових, дипломних роботах намагаємося охопити набутки нематеріальної культурної спадщини. Хочеться звернути увагу відповідних Міністерств на необхідність відкриття освітніх програм з дослідження фольклору, надання бюджетних тем цій сфері, бо ідеологічні питання мають бути оплачувані державною».
    Науковий секретар Українського центру культурних досліджень Валентина Дем'ян представила аналітичний огляд стану імплементації Конвенції ЮНЕСКО з 2008 по 2015 рік, наголосивши на рекомендованих зразках нематеріальної культури, які необхідно внести до списку, а це: опішнянська кераміка, косівська мальована кераміка, кролевецькі тканні рушники, хлібна культуру, петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини.
    До цього списку вже під час дискусії профессор Іван Павленко запропонував внести жіноче українське багатоголосся.
    Дослідження фольклору мають місце у всіьому світі. Дослідження вивчення фольклористики у світових ВНЗ доцента Лесі Наумовської показали: у 15 університетах США вивчають фольклор, у Канаді на ступінь магістра і PhD готують у трьох ВНЗ. «Тож в різних частинах світу готують фольклористів і варто брати до уваги світові тенденції, але не забувати про українську специфіку», - підкреслила науковець.
    До участі в конференції були залучені і представники кримськотатарського етносу. Так Асанова Евеліна, яка нині навчається на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є представницею четвертого покоління кримськотатарських ювелірів. Вона розповіла ключові особливості культури свого народу. Приміром. орнаментальні форми у ткацтві передавались спадково по жіночій лінії, а ключовим елементом у нематеріальних зразках культури було і залишається «родове дерево» - символ міцності і зв’язку роду та S-образні лінії як символ води, сили. Сьогодні кримськотатарську культуру зберігають і розвивають такі майстерні, як: USTA (митці Айше Османов, Айдер Асаутов та ін.), El Cheber, куди входять Рустем Скибін, який був присутнім на конференції , а також Айтер Асанов, Мамут Черлу та інші.
    Представники караїмської общини міста Мелітополь Арабаджі Олена та її колега представили гостям конференції зразки караїмської кухні: пиріжки з горіхами (джевіз аяклак) та пиріжки із сиром (кавурлган пенір аяклак). Також розповідали про давню традицію, за якою наречена для сватів мала наліпити пельменів розміром з обручку, а якщо більшого розміру, то дівчину не брали до шлюбу.
    Не залишилися осторонь конференції і студенти-фольклористи. Вони запропонували аудиторії кілька автентичних народних пісень, а також реконструкцію давнього весільного обряду «Покривання».
    На панельну дискусію завітав заступник Міністра культури Ростислав Карандєєв: «Приємно, що є ті, хто зберігає приклади нематеріальної культури. Маємо надію, що громадська активність дасть можливість піднести на вищий рівень проблеми культурної спадщини. Дякую всім за подвижництво, яке ви робите!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • День відкритих дверей в Інституті філології

    18 грудня - День відкритих дверей.
    Зустріч відбуватиметься в актовій залі Інституту філології о 15:00
    Ласкаво просимо!

    Категорії: 
  • Вистава "Повернення до раю" в Інституті філології

    7 грудня усі охочі мали змогу відвідати моновиставу "Повернення до раю" в актовій залі Інституту філології
    Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка подарував глядачам виставу, створену на основі щоденників Тараса Шевченка та його поезій ранніх років. У головній ролі був провідний майстер сцени Вілен Головко, який також є автором інсценізації, музичного оформлення та режисером вистави.
    Під час вистави глядачі мали змогу осмислити ще раз особу Тараса Шевченка, який постав у режисерському баченні натхненним художником, чоловіком із відчуттям стилю в одязі і вишуканими манерами.
    Кожен побачив свого Шевченка і ще раз осмислив різногранність цієї постаті.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Дебати кандидатів на посаду Голови СПІФ

    Сьогодні в Інституті філології відбулися дебати кандидатів на посаду Голови Студентського парламенту Інституту філології.
    На початку зустрічі аудиторії було представлено звіт про роботу на посаді Голови СПіФ 2014-2015 н.р., яку обіймала Софія Клещук. Вона проаналізувала те, що вдалося і не вдалося за період головування.
    Далі свої програми оголосили кожен з кандидатів Голови СПІФ на 2015-2016 н.р., а це:
    Кікоть Анастасія (2 курс україністики),
    Супрун Богдан (1 курс "прикладної лінгвістики").
    Актова зала за три з лишком години дебатів наповнилася наелектризованою атмосферою від питань, часом провокативних, до кандидатів, гострих дискусій.
    А вже завтра, 8 грудня, проходитиме таємне голосування, у якому може взяти участь кожен студент Інституту філології, якщо пред'явить свій дійсний студентський квиток.
    Бюлетні можна буде отримати у холі Інституту філології, де і будуть розташовані кабінки для голосування. Свій голос віддати зможете з 10 до 19 години, після чого ЦВК Інституту перейде до підрахунку голосів.
    З програми кандидатів можна ознайомитися на сайті: http://spif.univ.kiev.ua/

    Фото - Валерій Попов

  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Український центр культурних досліджень при Міністерстві культури України, кафедра фольклористики Інституту філології запрошують 10-11 грудня 2015 року взяти участь у роботі Всеукраїнської підсумкової науково-практичної конференції на тему: «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Подробиці у доданому файлі

  • Науковий семінар із проблем української періодики для дітей

    У жовтні 2015 р. в Інституті філології КНУ відбувся семінар наукових співробітників НДЧ Інституту, присвячений українським журналам для дітей.
    Виступала зі своїми спостереженнями науковий співробітник Наталія Сиромля, яка розглянула журнали з позиції медіалінгвістики як надтекст.
    Доповідачка розповіла про результати свого аналізу дитячих журналів України. Так, близько 53% дитячих журналів виходить українською мовою («Ангелятко», «Барвінок» та ін.) і близько 30% – російською («Веселые идейки», «В мире сказок» та ін.), інша продукція представлена виданнями двома-трьома мовами: українська та англійська, російська та арабська, російська, українська та англійська тощо. Попри свою різноманітність усі журнали розкривають схожі теми: пізнання зовнішнього світу, явищ природи, опанування корисних в житті і побуті навичок та ін. Аналіз поетичних творів, представлених на сайті журналу «Пізнайко», показав, що найчастотнішими культурними концептами є позитивно забарвлені символи «сонце» і «дощ».
    Видання для дітей молодшого дошкільного віку є ґендерно універсальними, а в журналах для читачів старшого дошкільного та молодшого шкільного віку і підлітків спостерігаємо тенденцію до розмежування на журнали для дівчаток і хлопчиків, що помітно й у візуальному оформленні і в тематичній диференціації (див. журнали «Barby», «Girl», «Дівчатка»). Впадає в очі різниця в мові журналів для різних вікових категорій: в текстах для підлітків широко використовують сленгізми, мовну гру, запозичення.
    Слухачі цікавилися темою доповіді: характеристикою окремих видань, тим, як саме виявляє себе різниця в ґендерній орієнтації підліткових журналів, чому дослідниця обрала термін надтекст, а не дискурс (тому що останній, - на думку Наталії Сиромлі, – передбачає передусім аналіз ментального простору досліджуваного об’єкта і застосування когнітивної методології, в той час як термін надтекст дозволяє дослідити в першу чергу системно-структурну організацію дитячого видання і використати ширше коло підходів.
    Обговорення було жвавим великою мірою завдяки яскравим примірникам журналів. Виявилося, що навіть серйозним науковцям є чому повчитися і що почитати в журналах «Пізнайко» чи «Веселые идейки».

    Текст - Ганна Черненко

  • Вистава "Повернення до раю" в Інституті філології

    Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка завітає 7 грудня до Інституту філології із виставою "Повернення до раю"
    Початок о 12:00.
    Вхід вільний

    Категорії: 
  • «Беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю»: заходи до дня народження Володимира Короткевича

    Тиждень. що минає, був сповнений подій на пошану видатного білоруського письменника, перекладача, сценариста. З 23 листопада проходили різноманітні заходи: виставка авторських книжок та літературознавчих праць про творчість Володимира Короткевича у читальному залі Інституту філології, радіопередачі, де звучали уривки авторських текстів Володимира та пісні білоруських виконавців.
    А от безпосередньо у день народження письменника, 26 листопада, студенти білоруського відділення та викладачі кафедри слов’янської філології зібралися на покладання квітів до пам’ятника Володимиру Короткевичу, розташованого на вул. М.Коцюбинського. Там читалися вірші автора, які, попри непогоду, зігрівали кожного.
    Із поверненням у стіни Інституту філології студенти влаштували чергову радіопередачу на пошану Володимира Короткевича, який навчався у цих стінах. Увазі слухачів було запропоновано не лише інформаційний текст, а й записи авторського читання поезії.
    Завершальним аккордом у заходах, присвячених 85 річниці з дня народження письменника, стала літературно-мистецька вистава, яку підготували студенти-білорусисти. Читалися вірші Володимира Короткевича, спогади про нього, а на екрані демонструвалися фотографії ювіляра.
    «Упершыню ўбачыў я здзіўленавокага, нязвыкла даверлівага, амаль па-малечы цыблакаватага і разам з тым мажнога хлопца, у якога нечакана спалучалася вяскова-мястэчкавая беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю. Было гэта ўвосень 1955 года на традыцыйнае нарадзе маладых у Каралішчавічах. Першае ўражанне памыляецца рэдка. Такім і застаўся, такім і быў Уладзімір», - згадує Короткевича Народний поет Білорусі Григорій Бородулін у зачитаних студентами листах.
    Зі словами привітаннями виступили і запрошені на захід поважні гості. Олексій Панкратенко, перший секретар Амбасади Республіки Білорусь в Україні зачитав вітальне слово від Надзвичайного повноважного посла Валентина Величка.
    Академік Григорій Півторак, очільник Української асоціації білорусистів, розповідав про життя Володимира Короткевича, про те, як письменник зазнавав цензури. Та сьогодні він не забутий, творчість перекладена дев’ятнадцятьма мовами і до 90-річчя готується повне зібрання творів автора у 25 томах, а також диски із записами радіопередач, конференції, де був присутнім Володимир Короткевич.
    До слова запросили і старшого наукового співробітника НАН України Олександра Скопненка, який поділився своїми дослідженнями життя і творчості автора, зачитав уривок з тексту Володимира Короткевича. адже «найкраще про автора скажуть його твори».
    На захід було запрошено і викладача Могилівського державного університету імені А.Куляшова - В’ячеслава Короткевича. Однофамілець письменника згадував, що відкрив для себе Володимира Короткевича в часи свого студентства : «Він - той, хто не боявся зачинених дверей, умів жити і жартувати у складних ситуаціях».
    Про Володимира Короткевича, талановитого письменника і світлу людину, говорилося багато. Студенти читали авторські вірші «Бацька», «Мір гэтаму дому», «Радок бяззбройны і бясспрэчны…», «Бацькаўшчына», цитували спогади Валентини Щадріної, Вячеслава Рагойши, Леоніда Кригмана, а наостанок метафоричне порівняння від Григорія Бородуліна: «Мы маем наскі, беларускі бурштын. Ён з беларускай жывіцы, з беларускага сонца. Ён трымае ўсмешку нашага сонца. У нас свой духоўны бурштын — Уладзімір Караткевіч, талісманны камень крывіцкае душы».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • НОВІ ГРАНІ СВІТОВОГО ВИЗНАННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ

    У листопаді 2015 р. збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» (Інститут філології) включено до ще одного світового рейтингу фахових видань – Міжнародної метричної бази наукового цитування «ResearchBib» (Токіо, Японія).
    ResearchBib – академічна база даних, яка індексує та забезпечує вільний доступ до рецензованих фахових періодичних видань і конференцій. Вважається найбільш репрезентативною серед метричних баз, що індексують наукову періодику, відкрито представлену в режимі онлайн (більше 400 тисяч позицій).
    «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – збірник наукових праць, що з 2000 р. видається на кафедрі історії та стилістики української мови Інституту філології (головний редактор – проф. Шевченко Л.І., відповідальний секретар – доц. Дергач Д.В.). До складу редакційної колегії входять відомі й авторитетні зарубіжні (М. Каранфіловскі (Македонія), А. Фаловскі (Польща), Г. Солганик (Росія), Дель Ґаудіо Сальваторе (Італія)) та українські (Г. Півторак, академік НАН України (Київ), Р. Радишевський, член-кореспондент НАН України (Київ), Л. Лисиченко (Харків), П. Гриценко (Київ), Ф. Бацевич (Львів), Т. Ковалевська (Одеса) та ін.) вчені.
    У 2014 р. збірник було сертифіковано в Парижі з присвоєнням індивідуального серійного номера ISSN та проіндексовано в національній науковометричній базі «Україніка наукова». Цього ж року видання увійшло й до Міжнародної науковометричної бази РІНЦ (Росія).
    Редакційна політика видання співмірна зі світовими стандартами кількаетапного закритого рецензування, форматування матеріалу відповідно до прийнятих у міжнародній традиції правил. Проблематика, порушувана у збірнику, ідейно скорельована з актуальними напрямками, що активно й системно розробляються в модерній гуманітаристиці. Йдеться, зокрема, про постійні рубрики з медіалінгвістики, функціональної стилістики, питань перекладознавства та ін.
    У сукупності це дозволяє підтримувати та розвивати фаховому періодичному виданню «Актуальні проблеми української лінгвістики» свій міжнародний статус, географію авторів, дослідницьку аспектологію, а в результаті – сприяти поширенню та визнанню української університетської науки у світі.

    Кандидат філологічних наук,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови
    Дмитро Дергач

  • Презентація 4 тому книги Юрія Коваліва "Історія української літератури"

    В останній день осені, 30 листопада, відбудеться презентація нового тому "Історії української літератури кінця ХІХ - почаьтку ХХІ ст.", що упорядковує професор Юрій Ковалів.

    До обговорення "Четвертого тому. У сподіваннях і трагічних зламах" запрошені: академік Микола Жулинський, головний редактор "Слово і час" Лукаш Скупейко, член-кореспондент НАН України Ростислав Радишевський, професор Іван Бондаренко, письменники Павло Мовчан і Володимир Даниленко, редактор ВЦ "Академія" Галина Сенькович.

    Захід відбудеться у 63 аудиторії. Початок о 13:00

Сторінки

Subscribe to ІФ