ІФ

  • Вшанування пам'яті кримськотатарського державного діяча Номана Челебіджихана

    23 лютого в Інституті філології студенти спеціальності спеціальності "кримськотатарська мова та література" разом з представниками кримськотатарського земляцтва провели пам'ятний захід.

    У цей день, 1918 року, було страчено кримськотатарського громадського діяча, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, організатора Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщи та Білорусі Номана Челебіджихана.

    З лекцією про громадського діяча виступила історик Гульнара Абдулаєва. Вона розказала про взаємопідтримку Номана Челебіджихана та Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського.

    Представник "Кримського дому" Сетья Казаков розказав про характер Номана Челебиджихана: "Він постійно сумнівався, постійно турбувався про народ".

    Присутні з цікавістю сприймали нову інформацію.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Мистецька акція до 145-річчя Лесі Українки

    Із нагоди 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології відбудеться мистецька акція «Стане початком тоді мій кінець».

    У програмі:
    - перегляд документального фільму про Лесю Українку,
    - читання віршів поетеси,
    - полілог «Леся і ми»

    Запрошуємо всіх!

    Категорії: 
  • Презентація шеститомної «Шевченківської енциклопедії» в Інституті філології

    3 березня о 13.00 год. у залі мистецтв Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (ауд. 63) кафедра історії української літератури і шевченкознавства ініціює презентацію «Шевченківської енциклопедії» в шести томах (2012–2015).
    У презентації беруть участь: голова редакційної колегії, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксана Сліпушко, представники колективу науково-видавничого проекту та автори видання – зокрема, Людмила Грицик, Юлія Дядищева-Росовецька, Людмила Задорожна, Юрій Ковалів, Наталія Костенко, Михайло Назаренко, Станіслав Росовецький, Наталія Слухай, Анатолій Ткаченко та інші.
    Для довідки: «Шевченківська енциклопедія» має на меті репрезентувати світові постать творця нації, геніального українського поета і видатного художника, показати його роль у становленні національної культури, у боротьбі за державну незалежність України. Видання пропонує надійну фактографічну й інтерпретаційну базу для вивчення і популяризації спадщини Шевченка.
    «Шевченківська енциклопедія» містить 6307 статей різного обсягу – від короткої довідки до розлогого монографічного нарису, 5800 ілюстрацій, із яких 453 – на кольорових вклейках. Загальний обсяг видання становить 5360 сторінок (646 обліково-видавничих аркушів).
    Модератор Галина Усатенко
    За додатковою інформацією звертатися:
    Галина Усатенко +38067 4466053 galyna.usatenko@gmail.com

    Фото - Марія Федонюк

  • Зустріч стажистів програми «МЕВЛЯНА»

    17 лютого 2016 р. кафедра тюркології Інституту філології ініціювала зустріч зі студентами-стажистами та бажаючими взяти участь у програмі стажування «МЕВЛЯНА». Основною метою зустрічі стала необхідність ознайомити студентів з цьогорічними умовами участі у програмі стажування «МЕВЛЯНА», вимогами у оформленні документів тощо.
    Тремтливими, щирими, емоційними та навіть ексцентричними стали доповіді студентів-стажистів, які перебували у Туреччині в рамках цієї програми та нещодавно повернулися до України. Учасники розповіли про оформлення документів, побутові моменти проживання безпосередньо в турецьких гуртожитках, систему освіти Туреччини, кредити, предмети та можливість відвідувати різноманітні лекції за бажанням. Спільною рисою приємних спогадів усіх учасників стали згадки про хороше, тепле ставлення місцевого населення до студентів з України.
    Своїми виступами порадували та приємно вразили Мирослава Осадча, Ольга Гордієнко, Лідія Ляшок, Валентина Хорунджа, Ірина Алискевич, КадирТатаріс, Анастасія Хоменюк та Андрій Бойко.
    Особливої уваги заслуговує історія студента-стажиста з історичного факультету Андрія Бойко. Андрій не вивчав турецьку мову, але це не спинило його у прагненні поїхати на стажування до Туреччини. Більше того, він залишився у захваті від країни, прекрасного міста Стамбула, у якому він прожив 4 місяці, а також від мешканців цього міста, з якими він, не володіючи турецькою, все-таки знаходив спільну мову протягом всього періоду свого перебування у Туреччині.
    Усі студенти наголосили, що отримали незрівнянний і неоціненний досвід, познайомилися з іншою культурою, відчули особливості цієї культури, менталітету цих людей та значно покращили свій рівень володіння турецькою мовою. Приємним фактом виявилося хороше ставлення турків до українців, їх небайдужість, навіть щире уболівання за Україну.

    Матеріали – кафедра тюркології

    Категорії: 
  • «Відкинемо питання «хто я» - інші розкажуть нам «хто ми»: конференція до Дня рідної мови

    22 лютого в Інституті філології відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена Дню рідної мови.

    Із привітальним словом виступив ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка проф. Леонід Губерський. «Усе те, що торкається об’єднуючих символів, повинно бути в центрі нашої уваги. Присутність молоді на конференції – ознака того, що майбутнє мови у хороших руках», - підкреслив ректор.

    На конференцію завітав Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він навів ряд чинників збереження національної ідентичності. Саме рідна мова – те явище, яке вирізняє і об’єднує. «Якщо ми відкинемо питання «Хто я?», то інші нам розкажуть «Хто ми». І те, що вони скажуть, нам не сподобається», - напутні слова присутнім від Рефата Чубарова.

    Для Міхаеля Мозера, президента Міжнародної Асоціації Україністів, професора мовознавства Інституту славістики Віденського університету рідна мова німецька, та українську він зараховує до своїх улюблених. Вона входить в коло наукових інтересів дослідника. Вивчаючи її, Міхае́ль Мо́зер постійно дивується українофобам, які стверджують, що українська мова була лише діалектом російської/ угорської/ польської чи інших мов, а не самодостатнім явищем.

    Мовознавець-поліглот, професор Костянтин Тищенко представив увазі слухачів своє дослідження української топонімії, котре показує, як мова закорінена в сусідніх культурах і контекстах. Зокрема, дослідник віднайшов 287 назв античного світу на підтвердження зв’язку з Єгиптом.

    Директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко закликав перетворювати слова любові до рідної мови у конкретний чин її захисту і розповсюдження. Він також проанонсував проведення Всеукраїнського конгресу захисту української мови напередодні Дня української мови і писемності (9 листопада).

    Керівник лабораторії комп’ютерної лінгвістики Наталія Дарчук розповіла про роботу над електронним корпусом української мови, в якому поєднуються досягнення в галузі кібернетики та мовознавства. Основа корпусу – колекція текстів різних стилів (близько 50 млн. слововживань), комп’ютерний інструментарій для їх обробки (автоматичної морфологічної, морфної, синтаксичної), а також анотування, укладання електронних картотек, частотних словників. Нині, розповіла Наталія Дарчук, колектив корпусу працює над лексико-семантичним розмічуванням слів для пошуку за семантичними ознаками (особа, речовина, простір, властивість людини тощо). До того ж, уже створений корпус планується доповнити давніми текстами – 14-18 століть.

    Доповіді конференції були різновекторні: політично-мовознавчі, історичні, з перспективою на майбутнє, та дали зрозуміти головне - мовний ґрунті здатен і має об’єднувати суспільство.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міжнародна конференція до Дня рідної мови

    21 лютого в Україні відзначають День рідної мови. Із цієї нагоди в Інституті філології 22 лютого відбудеться Міжнародна наукова конференція, серед учасників якої – Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Президент Міжнародної Асоціації Україністів, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету Міхае́ль Мо́зер, мовознавець-поліглот, професор Костянтин Тищенко, директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко, фахівець із комп’ютерної лінгвістики, професор Наталія Дарчук.
    Пленарне засідання розпочнеться о 10:00 в актовій залі Інституту (бульвар Тараса Шевченка, 14).

  • Кожному було про що помовчати: мітинг-реквієм в Інституті філології

    Кожен пам’ятає події 18-20 лютого 2014. Із наближенням цих дат усе згадується, переосмислюється, проживається знову.
    В Інституті філології у пам’ять про Героїв Небесної Сотні 19 лютого провели мітинг-реквієм. Біля історичних вітражів було організовано фотовиставку з роботами, автори яких - наші студенти та випускники. Учасники хору «Роксоланія» заспівали псалми. Викладачі та студенти поділилися спогадами, емоціями. Кожному було про що розказати, про що помовчати.
    Подію не оминув увагою і Євген Нищук. У стінах навчального закладу він згадав, скільки тримав у руках загублених студентських квитків, переживав за кожного.
    Поки живе пам’ять – Герої не вмирають.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Володимир Мукан

    Категорії: 
  • Лекції Міхаеля Мозера в Інституті філології

    Із початком нового семестру на запрошення кафедри сучасної української мови до Інституту філології завітав відомий австрійській славіст Міхаель Мозер.
    Дослідник на першій зустрічі розповів про свою книгу «Нові причинки до історії української мови». Це видання планувалося друком у 2013 році, до 150-річчя Валуєвського циркуляру, за яким заборонялася мова «якої не було і не могло бути». Тому Міхаель Мозер перший розділ своєї книжки назвав «Чи українська мова має історію?». Таке питання дослідник обговорює з кожною новою групою студентів. Зустрічі проходять у вільному форматі. Слухачі жваво обговорюють із лектором нову інформацію.
    До кола зацікавлень віденського славіста входить мовна історія Галичини, однак Міхаель Мозер ретельно вивчає історію України, контекст, адже, як неодноразово наголошує, «треба бути готовим до дискусій із Валуєвими наших часів».
    Президент Міжнародної асоціації україністів, директор кафедри славістики Віденського університету проводить зустрічі впродовж двох тижнів зі студентами-україністами, однак на лекції вхід вільний і для студентів інших спеціальностей.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Виставка Катерини Білетіної "Український портрет"

    У Мистецькій залі Інституту філології відкрилася виставка портретистки Катерини Білетіної.
    Художниця працює над проектом «Український портрет», де представлені портрети сучасних українок в автентичних строях із різних регіонів України, а також роботи, що є осучасненими реконструкціями старовинних світлин із альбому Івана Гончара «Україна й українці».

    Катерина Білетіна – автор ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників – Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув. Кілька років ілюструвала культовий дитячий журнал " Соняшник ".

    Виставка триватиме з 16 лютого по 31 березня 2016 р. у Мистецькій залі (63 ауд.) Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульв.Т.Шевченка, 14).

    Організатори виставки: кафедра фольклористики та Центр фольклору та етнографії.

    Категорії: 
  • Привітання з Днем ушанування учасників бойових дій на території інших держав

    Шановні колеги!
    Сьогодні Україна вшановує День учасників бойових дій на території інших держав, а також 27-у річницю виведення радянських військ з Афганістану.
    З цієї нагоди вітаю усіх побратимів, які чесно виконували свій солдатський обов’язок під час збройних конфліктів у різних гарячих точках світу! Особливо хочеться привітати учасників війни в Афганістані, які сумлінно працюють на благо нашого Інституту та України. Це – Микола Васильович Толстой, завідувач навчальної лабораторії Інституту філології, директор Центру іноземних мов, та Петро Анатолійович Борисенко, доцент кафедри іноземних мов хіміко-фізичних факультетів.
    Ми також сьогодні згадуємо тих учасників бойових дій, які, на жаль, відійшли у вічність у 2013 р., а саме:
    Сергій Михайлович Пригодій, д.філол.н., професор кафедри зарубіжної літератури, академік АН ВШ України. Лейтенант Пригодій служив у 1975-1977 рр. бортовим перекладачем військово-транспортної авіації. За роки військової служби побував у Анголі, Конго, Єгипті, Алжирі, Ємені, Сирії та Гвінеї.
    Олег Данилович Павлов, к.філол.н., доцент кафедри фольклористики. У 1979-1980 рр. Сержант Павлов брав участь в Афганській війні.
    Сьогодні православні християни відзначають церковне свято – Стрітення Господнє, свято зустрічі людини з Богом. В цей день в церквах України освячують воду та свічки. Знаменною для філологів є подія, з нагоди якої встановлено це свято. Йдеться про зустріч людства (в особі старця Симеона) з Богом. Старець Симеон, прозваний Богоприїмцем, був одним із 72 перекладачів Святого Письма з єврейської на грецьку мову.
    Древні історики повідомляють, що єгипетський цар Птоломей II Філадельф (285-247 до Р.Х.) побажав поповнити свою знамениту олександрійську бібліотеку текстами Священних книг. Він запросив з Єрусалима книжників. Синедріон послав своїх мудреців. Серед 72 вчених, які прибули до Олександрії для перекладу Священного Писання грецькою мовою, був запрошений і праведний Симеон. (Праця була виконана і отримала назву «Переклад 72-х тлумачів»). Праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї. Прочитавши в оригіналі слова «Ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс. 7, 14), він вирішив, що слово «Діва» тут вживається помилково, замість слова «Жінка», і хотів виправити текст. У цей момент йому з'явився Ангел і стримав його руку, кажучи: «Май віру написаним словам, ти сам переконаєшся, що вони сповняться, бо не помреш, доки не побачиш Христа Господа, Який народиться від Чистої і Пренепорочної Діви». (за матеріалами сайту: http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&i...)
    Так, з упевненістю можна сказати, що праведний Симеон Богоприїмець є небесним покровителем перекладачів. Нехай своїми святими молитвами праведний Симеон допомагає нам вдосконалювати знання іноземних мов та навичок перекладу!
    Янчук С.Я.
    голова Ради ветеранів Інституту філології
    15 лютого 2016 р.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ