ІФ

  • Теологічні дискусії в Інституті філології

    Минулого тижня в Інституті філології пройшов ряд теологічних дискусій «Маєш сумніви?». Організаторами виступили студентська ініціативна група «Крапки на Ї».
    Серед учасників дискусійних зустрічей були представники трьох гілок християнства: православ’я, католицизму і протестантизму. 23 лютого до Інституту філології завітав священик Володимирського собору, протоієрей Петро Зинич, який поговорив із присутніми на тему: «Є гроші. Нащо Бог?».
    Другу лекцію, за планом, провела сестра Кетрін, яка вивчала теологію у «Instituto Teologico de Compostela». Вона подискутувала з присутніми про те, чому церква переповнена лицемірами. На її думку, не варто акцентувати на присутності лицемірів саме у церкві. Адже вони є всюди: в навчальних закладах, політиці. «Церква не настільки лицемірна, як здається зі створеного журналістами образу», - сказала сестра Кетрін.
    Завершили серію дискусій 26 лютого двоє Максимів темою «Чому Бог допускає страждання». Максим Світлий, який закінчив духовну семінарію, нині служить капеланом у Станиці Луганській, розповів про віру у вищі сили на основі спогадів: «Одного з разів мав можливість поїхати капеланом в Піски. Але захворів бронхітом і замість мене поїхав інший капелан. У перший день його було поранено. Мене ж Бог, чомусь, охороняє». «Я – християнин і вірю, що Бог створив світ, а зло вийшло в світ через свідоме волевиявлення людини. Тому краще сформулювати питання дискусії не «чому Бог допускає страждання», а «для чого Бог їх допускає».
    Максим Буковський, професійний коуч, випускник «Master coach Ukraine» намагався разом із присутніми розібратися у питанні страждання, і на скільки відсотків (умовно), людина, Бог чи хтось третій у стражданні винні.
    Кожен із присутніх мав можливість запитати, подискутувати, отримати відповідь чи питання, яке ще більше змусило би замислитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Всеукраїнські наукові читання за участі молодих учених "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі"

    Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить Всеукраїнські наукові читання за участі молодих учених «Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі», які відбудуться 5-6 квітня 2016 року.

    Охочі взяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях мають подати заявку до 20 березня 2016 року за адресою: 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет (кімн. 86) або на відповідні кафедри Інституту філології. Е-mail: philolog_kogalo@ukr.net: факс (044) 234-14-12.

    Деталі - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

    19–20 травня 2016 року в Інституті філології відбудеться Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури (TheSecondInternationalConferenceontheHistoryofArabicLiterature).
    В межах конференції буде проведено круглий стіл з історії перекладів арабської літератури мовами світу.
    Детальна інформація англійською мовою – у доданому файлі.

    Категорії: 
  • Студентський парламент до Дня рідної мови зініціював ряд заходів

    Вікторини, тести на визнанення рівня знань мови, інтерактивний куточок - це все можна було сьогодні побачити (і долучитися!) у дзеркальному холі Інституту філології. На стенді з написом "Українська мова - це..." студенти залюбки дописували на стікерах свою думку. Було помічено, що і різними мовами.
    Біля одного зі столів стояла заквітчана дівчина, яка оцінювала компліменти. А сформулювати їх треба було на основі фраз чи слів, які можна було дістати з коробки. Наприклад, "ще мак росте у голові - зобачити - голубка". Сформулювали комплімент? Отримали цукерку з побажанням.
    Можна було також пройти тест, щоби визначити, на якого літературного героя схожі. Відповісте ведучій: "сопілка чи бандура", "гори чи річка", "світло чи темрява", "сентименталізм чи раціоналізм", "шум чи тиша" та на інші швидкі питання і виявитеся Марічкою Гутенюк, паночкою Мусею або ще кимось.
    Шануймо рідну мову і вчімо інші!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Вшанування пам'яті кримськотатарського державного діяча Номана Челебіджихана

    23 лютого в Інституті філології студенти спеціальності спеціальності "кримськотатарська мова та література" разом з представниками кримськотатарського земляцтва провели пам'ятний захід.

    У цей день, 1918 року, було страчено кримськотатарського громадського діяча, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, організатора Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщи та Білорусі Номана Челебіджихана.

    З лекцією про громадського діяча виступила історик Гульнара Абдулаєва. Вона розказала про взаємопідтримку Номана Челебіджихана та Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського.

    Представник "Кримського дому" Сетья Казаков розказав про характер Номана Челебиджихана: "Він постійно сумнівався, постійно турбувався про народ".

    Присутні з цікавістю сприймали нову інформацію.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Мистецька акція до 145-річчя Лесі Українки

    Із нагоди 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології відбудеться мистецька акція «Стане початком тоді мій кінець».

    У програмі:
    - перегляд документального фільму про Лесю Українку,
    - читання віршів поетеси,
    - полілог «Леся і ми»

    Запрошуємо всіх!

    Категорії: 
  • Презентація шеститомної «Шевченківської енциклопедії» в Інституті філології

    3 березня о 13.00 год. у залі мистецтв Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (ауд. 63) кафедра історії української літератури і шевченкознавства ініціює презентацію «Шевченківської енциклопедії» в шести томах (2012–2015).
    У презентації беруть участь: голова редакційної колегії, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксана Сліпушко, представники колективу науково-видавничого проекту та автори видання – зокрема, Людмила Грицик, Юлія Дядищева-Росовецька, Людмила Задорожна, Юрій Ковалів, Наталія Костенко, Михайло Назаренко, Станіслав Росовецький, Наталія Слухай, Анатолій Ткаченко та інші.
    Для довідки: «Шевченківська енциклопедія» має на меті репрезентувати світові постать творця нації, геніального українського поета і видатного художника, показати його роль у становленні національної культури, у боротьбі за державну незалежність України. Видання пропонує надійну фактографічну й інтерпретаційну базу для вивчення і популяризації спадщини Шевченка.
    «Шевченківська енциклопедія» містить 6307 статей різного обсягу – від короткої довідки до розлогого монографічного нарису, 5800 ілюстрацій, із яких 453 – на кольорових вклейках. Загальний обсяг видання становить 5360 сторінок (646 обліково-видавничих аркушів).
    Модератор Галина Усатенко
    За додатковою інформацією звертатися:
    Галина Усатенко +38067 4466053 galyna.usatenko@gmail.com

    Фото - Марія Федонюк

  • Зустріч стажистів програми «МЕВЛЯНА»

    17 лютого 2016 р. кафедра тюркології Інституту філології ініціювала зустріч зі студентами-стажистами та бажаючими взяти участь у програмі стажування «МЕВЛЯНА». Основною метою зустрічі стала необхідність ознайомити студентів з цьогорічними умовами участі у програмі стажування «МЕВЛЯНА», вимогами у оформленні документів тощо.
    Тремтливими, щирими, емоційними та навіть ексцентричними стали доповіді студентів-стажистів, які перебували у Туреччині в рамках цієї програми та нещодавно повернулися до України. Учасники розповіли про оформлення документів, побутові моменти проживання безпосередньо в турецьких гуртожитках, систему освіти Туреччини, кредити, предмети та можливість відвідувати різноманітні лекції за бажанням. Спільною рисою приємних спогадів усіх учасників стали згадки про хороше, тепле ставлення місцевого населення до студентів з України.
    Своїми виступами порадували та приємно вразили Мирослава Осадча, Ольга Гордієнко, Лідія Ляшок, Валентина Хорунджа, Ірина Алискевич, КадирТатаріс, Анастасія Хоменюк та Андрій Бойко.
    Особливої уваги заслуговує історія студента-стажиста з історичного факультету Андрія Бойко. Андрій не вивчав турецьку мову, але це не спинило його у прагненні поїхати на стажування до Туреччини. Більше того, він залишився у захваті від країни, прекрасного міста Стамбула, у якому він прожив 4 місяці, а також від мешканців цього міста, з якими він, не володіючи турецькою, все-таки знаходив спільну мову протягом всього періоду свого перебування у Туреччині.
    Усі студенти наголосили, що отримали незрівнянний і неоціненний досвід, познайомилися з іншою культурою, відчули особливості цієї культури, менталітету цих людей та значно покращили свій рівень володіння турецькою мовою. Приємним фактом виявилося хороше ставлення турків до українців, їх небайдужість, навіть щире уболівання за Україну.

    Матеріали – кафедра тюркології

    Категорії: 
  • «Відкинемо питання «хто я» - інші розкажуть нам «хто ми»: конференція до Дня рідної мови

    22 лютого в Інституті філології відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена Дню рідної мови.

    Із привітальним словом виступив ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка проф. Леонід Губерський. «Усе те, що торкається об’єднуючих символів, повинно бути в центрі нашої уваги. Присутність молоді на конференції – ознака того, що майбутнє мови у хороших руках», - підкреслив ректор.

    На конференцію завітав Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він навів ряд чинників збереження національної ідентичності. Саме рідна мова – те явище, яке вирізняє і об’єднує. «Якщо ми відкинемо питання «Хто я?», то інші нам розкажуть «Хто ми». І те, що вони скажуть, нам не сподобається», - напутні слова присутнім від Рефата Чубарова.

    Для Міхаеля Мозера, президента Міжнародної Асоціації Україністів, професора мовознавства Інституту славістики Віденського університету рідна мова німецька, та українську він зараховує до своїх улюблених. Вона входить в коло наукових інтересів дослідника. Вивчаючи її, Міхае́ль Мо́зер постійно дивується українофобам, які стверджують, що українська мова була лише діалектом російської/ угорської/ польської чи інших мов, а не самодостатнім явищем.

    Мовознавець-поліглот, професор Костянтин Тищенко представив увазі слухачів своє дослідження української топонімії, котре показує, як мова закорінена в сусідніх культурах і контекстах. Зокрема, дослідник віднайшов 287 назв античного світу на підтвердження зв’язку з Єгиптом.

    Директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко закликав перетворювати слова любові до рідної мови у конкретний чин її захисту і розповсюдження. Він також проанонсував проведення Всеукраїнського конгресу захисту української мови напередодні Дня української мови і писемності (9 листопада).

    Керівник лабораторії комп’ютерної лінгвістики Наталія Дарчук розповіла про роботу над електронним корпусом української мови, в якому поєднуються досягнення в галузі кібернетики та мовознавства. Основа корпусу – колекція текстів різних стилів (близько 50 млн. слововживань), комп’ютерний інструментарій для їх обробки (автоматичної морфологічної, морфної, синтаксичної), а також анотування, укладання електронних картотек, частотних словників. Нині, розповіла Наталія Дарчук, колектив корпусу працює над лексико-семантичним розмічуванням слів для пошуку за семантичними ознаками (особа, речовина, простір, властивість людини тощо). До того ж, уже створений корпус планується доповнити давніми текстами – 14-18 століть.

    Доповіді конференції були різновекторні: політично-мовознавчі, історичні, з перспективою на майбутнє, та дали зрозуміти головне - мовний ґрунті здатен і має об’єднувати суспільство.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ