ІФ

  • Вручення премії імені Ірини Калинець: анонс

    18 березня о 14:30 в актовій залі Інституту філології відбудеться вручення премії імені Ірини Калинець, яку започатковано Міжнародним освітнім фондром імені Ярослава Мудрого.
    Премія імені Ірини Калинець присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Категорії: 
  • Нагадування про реєстрацію в інформаційній системі Університету

    До уваги студентів першого року навчання освітнього рівня МАГІСТР !

    У період з 09.03.2016 р. по 16.03.2016 р.
    необхідно реалізувати своє право щодо вибору навчальних дисциплін на 2016/2017 навчальний рік, подавши відповідну заяву через персональний кабінет студента в інформаційній системі Університету та в паперовій формі.

  • «Випускникам допомагає історія Університету, дух століть»: відкриття аудиторії «Ретро» в Інституті філології

    11 березня 2016 в Інституті філології відбулося урочисте відкриття аудиторії «Ретро».
    Інтер’єр аудиторії відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст.

    На відкритті були присутніми ректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський, Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, проректор із науково-педагогічної роботи проф. Володимир Бугров, проректор із міжнародних зв'язків проф. Петро Бех, викладачі та студенти Інституту філології.

    Після урочистого перерізання стрічки директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк запросив усіх до аудиторії. Він розповів, як у випускників виникла ідея створення у стінах Інституту філології приміщення, де б концентрувався дух епохи, було зібрано усі старовинні парти, за якими вивчилося не одне покоління філологів.

    Ректор Університету згадував, як сам навчався ще у корпусі на бульварі Тараса Шевченка, 14. За часів вступу теперішнього академіка Леоніда Губерського до Університету у корпусі розміщувався історико-філософський факультет. Леонід Васильович нагадав присутнім про відкриття аудиторії імені М.Максимовича у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка, яка функціонує нині як приміщення для спеціальних заходів. Тож, аудиторію «Ретро» в Інституті філології ректор радить теж не перетворювати в закритий музей, а зробити приміщенням для, можливо, мистецьких заходів, лекцій з історії літератури.

    Григол Катамадзе, який до 2013 року був послом Грузії в Україні, згадував, як у 1979 році вперше приїхав до Києва, а в 1980 році вступив на факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «5 років, які я провчився у так званому «Жовтому корпусі», були найкращими», - поділився Григол Шавлович. Він звернувся до акад. Леоніда Васильовича: «Пам’ятаю, я був студентом, а Ви - проректором, тож у Вашому обличчі хочу вклонитися всім викладачам, які мене вчили і, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх випускників Університету Шевченка з тим, що треба об’єднуватися, особливо у важкий для України час. А цю ретро-аудиторію не варто зачиняти від загалу. Треба, щоби був зв’язок сьогодення з минулим. Багатьом випускникам у часи студентства допомагала та історія, яка є в Університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати».

    Парти, вимикачі, архівні фото на стінах максимально відтворюють інтер’єр 40-50-х років ХХ ст. Перші відвідувачі мали змогу посидіти за партами, яким більше 80 років, поринути в історію Жовтого корпусу і, звісно, пофотографуватися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Нагородження переможців конкурсу «Стань письменником!»

    10 березня, під час пленарного засідання конференції, присвяченої 202-ій річниці від Дня народження Тараса Шевченка, було нагороджено переможців Всеукраїнського літературного конкурсу учнівської літературної творчості «Стань письменником!».

    Географія конкурсу досить широка. Поезія, проза, переклади надходили з різних куточків України: Полтавщина, Львівщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Черкащина, Одещина, Донеччина, Чернігівщина, Київщина, а також Харківська та Сумська області.

    Переможцями IV-го Всеукраїнського конкурсу учнівської літературної творчості
    «Стань письменником» 2015/16 навчального року стали:

    Номінація «Поезія»
    Крамарь Ольга Миколаївна
    Пугач Євгенія Юріївна
    Черткова Аріна Сергіївна

    Номінація «Проза»
    Комар Анна В’ячеславівна
    Орловська Катерина Олександрівна

    Номінація «Публіцистика»
    Сидоренко Дмитро Сергійович

    Номінація «Переклад»
    Бондаренко Анастасія Андріївна

    Журі окремо відзначило твори Дегтяренко Марії-Лурдес, Шевченко Юлії Валеріївни, Кашоїда Віталія Петровича (поезія); Плахотнюк Вікторії Олегівни, Стельмащук Віталії Ігорівни (проза), Бондаренко Анастасії Андріївни (драматургія).

    Переможці конкурсу, котрі 10 березня не змогли приїхати на урочисте оголошення результатів, можуть забрати свої грамоти на кафедрі теорії літератури, компаративістики і літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка (к. 117, бульв. Тараса Шевченка, 14). Тел.: (044)-239-32-34.

    Категорії: 
  • "Скільки б не вивчали постать Шевченка, все одно залишиться непізнане": заходи Шевченкового березня

    9-10 березня щорічно в Україні відбувається чимало заходів на пошанування Тараса Шевченка. Цьогоріч в Київському університеті наукова спільнота на чолі з ректором акад. Леонідом Губерським поклала квіти до пам’ятника Тарасу Григоровичу.

    9 березня в Актовій залі головного навчального корпусу відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Лауреат 2016 року, Герой України Левко Лук’яненко у своєму вітальному слові поставив аудиторії риторичне питання: «У чому суть людини: в голові чи в серці? Є дві сутності. І вони поєднувалися в Тарасові Шевченку».

    10 березня в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організатором якої виступила кафедра історії української літератури і шевченкознавства на чолі із проф. Оксаною Сліпушко, завідувачем кафедри. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк відкрив пленарне засідання словами про те, що скільки б науковців не досліджували життя і творчість Тараса Шевченка, все одно залишиться непізнане.

    Із вітальним словом виступив проректор із наукової роботи проф. Віктор Мартинюк. Він сказав, що для нього спочатку було неприйнятним осучаснення постаті Шевченка, але згодом стало зрозуміло, що «Тарас Григорович один зі стрижнів культурного простору для всіх епох».

    На пленарному засіданні також виступали: літературознавець, перекладач зі США Петро Фединський, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д. філол. н., архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор Ісіченко, студентка бакалаврату Інституту філології Ольга Щелкунова. Вони доповіли про літературний аспект творчості Тараса Шевченка. Про мистецьку серію «Притча про блудного сина» у Тараса Григоровича розказав аудиторії Дмитро Степовик (академік АН Вищої освіти України, завідувач відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП, професор УВУ в Мюнхені, д. мист., д. філос. н., д. богосл. н). А Володимир Войтенко (головний редактор сайтів «Кіно-коло» і «Сценарна майстерня», відник телепрограми «Аргумент кіно» («1+1») поспілкувався з аудиторією на тему Тараса Шевченка в кінематографі . Він представив уривки з фільмів Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація», а також кілька фільмів початку ХХ ст.

    Атмосферу конференції створили Народний ансамбль «Роксоланія» з духовним гімном «Реве та стогне Дніпр широкий».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Висока культура видання»: презентація Шевченківської енциклопедії в Інституті філології

    3 березня в Інституті філології відбулася презентація довгоочікуваної Шевченківської енциклопедії, яка з’явилася друком у 2012–2015 роках.

    6-томне видання містить 6307 статей різного обсягу. Серед авторів енциклопедії – науковці Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, головно відділу шевченкознавства, а також дослідники з інших установ НАН України – Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Інституту історії України, Інституту української мови тощо. Діяльну участь у написанні статей до видання взяли викладачі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема: Галина Александрова, Олександр Астаф’єв, Людмила Грицик, Юлія Дядищева-Росовецька, Людмила Задорожна, Юрій Ковалів, Наталія Костенко, Анатолій Мойсієнко, Михайло Назаренко, Станіслав Росовецький, Наталія Слухай, Анатолій Ткаченко та інші.

    Презентація енциклопедії стала першим серед запланованих заходів Шевченківського березня, який анонсувала завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства професор Оксана Сліпушко.

    Голова редакційної колегії, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський наголосив на тому, що Інститут літератури і Київський національний університет ім. Тараса Шевченка об’єднують не тільки ім’я поета, а й багаторічна плідна співпраця.

    Високу культуру видання і філігранну роботу над статтями відзначив проф. Юрій Ковалів, закликавши присутніх до фахового обговорення енциклопедії у науковій періодиці.

    Проф. Станіслав Росовецький порадив колективу шевченкознавців зосередитися тепер на ще невивчених чи неохоплених в енциклопедії проблемах. Крім того, на його думку, варто було би упорядкувати окрему книжку рецензій і відгуків на це видання. Ідею підтримала Галина Усатенко, запропонувавши провести круглий стіл про методологію укладання персональної багатопрофільної енциклопедії.

    Присутню на презентації студентську молодь цікавила проблематика подальших студій над спадщиною Шевченка, адже після появи такого фундаментального видання може скластися враження, ніби творчість поета і художника вивчено вичерпно. Працівники Інституту літератури і викладачі КНУ запевнили, що попереду ще насправді багато роботи. Зокрема, серед нагальних завдань Інституту літератури – підготовка двотомного академічного коментованого видання спогадів про Шевченка. Упродовж кількох найближчих років окремими виданнями мають з’явитися статті з енциклопедії про літературні твори Шевченка, його оточення, образотворчу спадщину (спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка), розвідки теоретичної проблематики тощо.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Студенти обговорили питання маркетингу в епоху нейролідерства

    4 березня в Інституті філології відбулася зустріч студентів із директором із розвитку в Університеті Шеффілду. Ініціаторами такої події виступили студенти спеціальності "Прикладна лінгвістика".
    Розвінчувалися міфи щодо мозку, лідерства та менеджменту, обговорювалася модель взаємодії інтелекту й маркетингу та багато іншого. Студенти ставили питання доктору Ніколаосу Дімітріадісу, отримували відповіді, відкривали для себе багато нового.

    Категорії: 
  • Свято весни з болгаристами

    Першого весняного дня болгари святкують прихід весни …"Честита Баба Марта!"- вітають один одного в болгарських родинах і дарують мартениці...
    За народними уявленнями, рік ділився на два сезони: від березня до серпня – літо, а з вересня по лютий – зима. Ще в далекому минулому болгари святкували перше березня як день приходу весни. Дні з 1 по 9 березня болгари називали Мартиним тижнем. Розповідали, що жила собі колись бабуся Марта. Одного разу загубила вона корову та пішла до лісу її шукати. Але завірюха замела все навкруги снігом. Так більше ніхто і не бачив бабу Марту. На тому місці, де вона зникла, з'явився лісовий струмочок. Відтоді саме в цей час здійснювали різноманітні обряди, які мали зберегти дім та всіх членів сім'ї від напастей. Першого березня, вбравшись у червоне та ставши спиною до дверей, хазяйки вимітали сміття з дому. Домашнє сміття спалювала у дворі. Рано вранці вивішували червоні речі, щоб “бабуся Марта розсміялась”. Цього дня діти мали встати дуже рано, інакше все літо будуть сонними. Перед сходом сонця вони тричі оббігали будинок та двір зі словами: “Тікайте змії та ящірки, бабуся Марта йде”.
    У свято Баби Марти все село збиралося, щоби подивитись, як згорить солом'яне опудало. А разом із ним щезне і зло, яке накопичилось за зиму. До сьогодні зберігся й давній обряд перестрибування через вогнище. Першого березня прийнято робити мартениці (мартенички), скручені з білої та червоної вовняних ниток. З мартеницею пов'язана дуже красива легенда. Вона розповідає про те, що в ті далекі часи, коли Болгарія була ще зовсім молодою державою та мала багато ворогів, хан Аспарух готувався до рішучої битви з візантійцями. У хана була любляча сестра, яка жила далеко від нього , в Бессарабії. Одного разу їй наснився сон, що її брат у небезпеці. Вона вирішила попередити хана про це та написала йому листа, прив'язала його білою шовковою ниткою до лапки ластівки. У дорозі пташка поранила лапку, і кров пофарбувала нитку у червоний колір. Але хан все-таки отримав листа і переміг. А біло-червону нитку він залишив собі на пам'ять. З тих пір і з'явилась традиція дарувати мартениці з побажаннями здоров'я, щастя та добра.
    Виготовляла мартениці старша в домі жінка. Діти носили їх на шиї або на правій руці, а дівчата та молоді жінки – ще й вплітали в косу. Також зав’язували їх на домашніх тваринах та плодових деревах, бо вірили, що це додасть їм родючості. Зазвичай люди носили мартениці протягом березеня, або до тих пір, поки не прилетять ластівки та лелеки, або поки не побачать квітуче плодове дерево.

    Текст - Центр болгаристики
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лютневе засідання Вченої ради Інституту філології

    29 лютого відбулася Вчена рада Інституту філології.
    Одним із питань був звіт про навчально-методичну, наукову та виховну роботу кафедри фольклористики.
    Ірина Покровська, в.о. завідувача кафедри тюркології, провела перевірку кафедри. Вона розказала про участь викладачів у журі різних конкурсів, у популяризації та консультуванні з питань народної творчості. Студенти спеціальності «фольклористики», ансамбль «Роксоланія» брали участь у численних фестивалях, конкурсах, зйомках фільмів. А це: «Калина об Різдві» у межах фольклорних читань пам’яті Лідії Дунаєвської, фільм «Наївне малярство Михайла Онацька», міжмузейний проект «Вікна» в Мистецькому арсеналі та багато іншого. Присутнім було представлено фото із заходів та численні дипломи і нагороди кафедри. Голова комісії також наголосила на мовному стажуванні студентів: у Туреччині, Японії та ін.
    Також на Вченій раді заступницею директора із наукової роботи було повідомлено про загальноуніверситетський рейтинг наукових публікацій. У ньому Інститут філології посідає перше місце, а найбільша кількість публікацій за звітний період вийшла у професора Олександра Астаф’єва.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Теологічні дискусії в Інституті філології

    Минулого тижня в Інституті філології пройшов ряд теологічних дискусій «Маєш сумніви?». Організаторами виступили студентська ініціативна група «Крапки на Ї».
    Серед учасників дискусійних зустрічей були представники трьох гілок християнства: православ’я, католицизму і протестантизму. 23 лютого до Інституту філології завітав священик Володимирського собору, протоієрей Петро Зинич, який поговорив із присутніми на тему: «Є гроші. Нащо Бог?».
    Другу лекцію, за планом, провела сестра Кетрін, яка вивчала теологію у «Instituto Teologico de Compostela». Вона подискутувала з присутніми про те, чому церква переповнена лицемірами. На її думку, не варто акцентувати на присутності лицемірів саме у церкві. Адже вони є всюди: в навчальних закладах, політиці. «Церква не настільки лицемірна, як здається зі створеного журналістами образу», - сказала сестра Кетрін.
    Завершили серію дискусій 26 лютого двоє Максимів темою «Чому Бог допускає страждання». Максим Світлий, який закінчив духовну семінарію, нині служить капеланом у Станиці Луганській, розповів про віру у вищі сили на основі спогадів: «Одного з разів мав можливість поїхати капеланом в Піски. Але захворів бронхітом і замість мене поїхав інший капелан. У перший день його було поранено. Мене ж Бог, чомусь, охороняє». «Я – християнин і вірю, що Бог створив світ, а зло вийшло в світ через свідоме волевиявлення людини. Тому краще сформулювати питання дискусії не «чому Бог допускає страждання», а «для чого Бог їх допускає».
    Максим Буковський, професійний коуч, випускник «Master coach Ukraine» намагався разом із присутніми розібратися у питанні страждання, і на скільки відсотків (умовно), людина, Бог чи хтось третій у стражданні винні.
    Кожен із присутніх мав можливість запитати, подискутувати, отримати відповідь чи питання, яке ще більше змусило би замислитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ