ІФ

  • «Беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю»: заходи до дня народження Володимира Короткевича

    Тиждень. що минає, був сповнений подій на пошану видатного білоруського письменника, перекладача, сценариста. З 23 листопада проходили різноманітні заходи: виставка авторських книжок та літературознавчих праць про творчість Володимира Короткевича у читальному залі Інституту філології, радіопередачі, де звучали уривки авторських текстів Володимира та пісні білоруських виконавців.
    А от безпосередньо у день народження письменника, 26 листопада, студенти білоруського відділення та викладачі кафедри слов’янської філології зібралися на покладання квітів до пам’ятника Володимиру Короткевичу, розташованого на вул. М.Коцюбинського. Там читалися вірші автора, які, попри непогоду, зігрівали кожного.
    Із поверненням у стіни Інституту філології студенти влаштували чергову радіопередачу на пошану Володимира Короткевича, який навчався у цих стінах. Увазі слухачів було запропоновано не лише інформаційний текст, а й записи авторського читання поезії.
    Завершальним аккордом у заходах, присвячених 85 річниці з дня народження письменника, стала літературно-мистецька вистава, яку підготували студенти-білорусисти. Читалися вірші Володимира Короткевича, спогади про нього, а на екрані демонструвалися фотографії ювіляра.
    «Упершыню ўбачыў я здзіўленавокага, нязвыкла даверлівага, амаль па-малечы цыблакаватага і разам з тым мажнога хлопца, у якога нечакана спалучалася вяскова-мястэчкавая беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю. Было гэта ўвосень 1955 года на традыцыйнае нарадзе маладых у Каралішчавічах. Першае ўражанне памыляецца рэдка. Такім і застаўся, такім і быў Уладзімір», - згадує Короткевича Народний поет Білорусі Григорій Бородулін у зачитаних студентами листах.
    Зі словами привітаннями виступили і запрошені на захід поважні гості. Олексій Панкратенко, перший секретар Амбасади Республіки Білорусь в Україні зачитав вітальне слово від Надзвичайного повноважного посла Валентина Величка.
    Академік Григорій Півторак, очільник Української асоціації білорусистів, розповідав про життя Володимира Короткевича, про те, як письменник зазнавав цензури. Та сьогодні він не забутий, творчість перекладена дев’ятнадцятьма мовами і до 90-річчя готується повне зібрання творів автора у 25 томах, а також диски із записами радіопередач, конференції, де був присутнім Володимир Короткевич.
    До слова запросили і старшого наукового співробітника НАН України Олександра Скопненка, який поділився своїми дослідженнями життя і творчості автора, зачитав уривок з тексту Володимира Короткевича. адже «найкраще про автора скажуть його твори».
    На захід було запрошено і викладача Могилівського державного університету імені А.Куляшова - В’ячеслава Короткевича. Однофамілець письменника згадував, що відкрив для себе Володимира Короткевича в часи свого студентства : «Він - той, хто не боявся зачинених дверей, умів жити і жартувати у складних ситуаціях».
    Про Володимира Короткевича, талановитого письменника і світлу людину, говорилося багато. Студенти читали авторські вірші «Бацька», «Мір гэтаму дому», «Радок бяззбройны і бясспрэчны…», «Бацькаўшчына», цитували спогади Валентини Щадріної, Вячеслава Рагойши, Леоніда Кригмана, а наостанок метафоричне порівняння від Григорія Бородуліна: «Мы маем наскі, беларускі бурштын. Ён з беларускай жывіцы, з беларускага сонца. Ён трымае ўсмешку нашага сонца. У нас свой духоўны бурштын — Уладзімір Караткевіч, талісманны камень крывіцкае душы».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • НОВІ ГРАНІ СВІТОВОГО ВИЗНАННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ

    У листопаді 2015 р. збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» (Інститут філології) включено до ще одного світового рейтингу фахових видань – Міжнародної метричної бази наукового цитування «ResearchBib» (Токіо, Японія).
    ResearchBib – академічна база даних, яка індексує та забезпечує вільний доступ до рецензованих фахових періодичних видань і конференцій. Вважається найбільш репрезентативною серед метричних баз, що індексують наукову періодику, відкрито представлену в режимі онлайн (більше 400 тисяч позицій).
    «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – збірник наукових праць, що з 2000 р. видається на кафедрі історії та стилістики української мови Інституту філології (головний редактор – проф. Шевченко Л.І., відповідальний секретар – доц. Дергач Д.В.). До складу редакційної колегії входять відомі й авторитетні зарубіжні (М. Каранфіловскі (Македонія), А. Фаловскі (Польща), Г. Солганик (Росія), Дель Ґаудіо Сальваторе (Італія)) та українські (Г. Півторак, академік НАН України (Київ), Р. Радишевський, член-кореспондент НАН України (Київ), Л. Лисиченко (Харків), П. Гриценко (Київ), Ф. Бацевич (Львів), Т. Ковалевська (Одеса) та ін.) вчені.
    У 2014 р. збірник було сертифіковано в Парижі з присвоєнням індивідуального серійного номера ISSN та проіндексовано в національній науковометричній базі «Україніка наукова». Цього ж року видання увійшло й до Міжнародної науковометричної бази РІНЦ (Росія).
    Редакційна політика видання співмірна зі світовими стандартами кількаетапного закритого рецензування, форматування матеріалу відповідно до прийнятих у міжнародній традиції правил. Проблематика, порушувана у збірнику, ідейно скорельована з актуальними напрямками, що активно й системно розробляються в модерній гуманітаристиці. Йдеться, зокрема, про постійні рубрики з медіалінгвістики, функціональної стилістики, питань перекладознавства та ін.
    У сукупності це дозволяє підтримувати та розвивати фаховому періодичному виданню «Актуальні проблеми української лінгвістики» свій міжнародний статус, географію авторів, дослідницьку аспектологію, а в результаті – сприяти поширенню та визнанню української університетської науки у світі.

    Кандидат філологічних наук,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови
    Дмитро Дергач

  • Презентація 4 тому книги Юрія Коваліва "Історія української літератури"

    В останній день осені, 30 листопада, відбудеться презентація нового тому "Історії української літератури кінця ХІХ - почаьтку ХХІ ст.", що упорядковує професор Юрій Ковалів.

    До обговорення "Четвертого тому. У сподіваннях і трагічних зламах" запрошені: академік Микола Жулинський, головний редактор "Слово і час" Лукаш Скупейко, член-кореспондент НАН України Ростислав Радишевський, професор Іван Бондаренко, письменники Павло Мовчан і Володимир Даниленко, редактор ВЦ "Академія" Галина Сенькович.

    Захід відбудеться у 63 аудиторії. Початок о 13:00

  • 85 РІЧНИЦЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА КОРОТКЕВИЧА

    В Інституті філології з 23 по 27 листопада 2015 року на базі Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича відзначатиметься 85 річниця з дня народження видатного білоруського письменника Володимира Короткевича (1930 - 1984).
    Серед запланованих заходів:
    23 – 27 листопада – виставка художніх творів В.Короткевича та літературознавчих праць про його творчість з фондів Наукової бібліотеки імені М.Максимовича та Центру білоруської мови і культури у читальному залі Інституту філології (ауд.32)
    24 листопада – радіопередача Прес-центру Інституту філології про життя і творчість В.Короткевича;
    25 листопада – читання художніх творів В.Короткевича в радіоефірі Прес-центру Інституту філології;
    26 листопада - о 9:30 покладення квітів до пам’ятника В.Короткевичу біля білоруського посльства (вул М.Коцюбинського, 3).
    об 11:10 - радіопередача
    з 11:30 по 13:00 – студентська літературно-музична вистава (ауд.63, бул.Т.Шевченка, 14).

    Категорії: 
  • Рух опору в літературі: науковці проговорили важливе

    19 листопада науковці з різних міст України, а також Білорусі та Польщі зібралися на конференцію «Література руху опору: вияви національної ідентичності». Виголошені доповіді - актуальні не лише для кола філологів, а й для усього суспільства.

    Із вітальним словом виступив директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який розпочав словами Василя Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил». «Запропонована тема конференції означає не лише те, що ми пам’ятаємо історію, а й робимо свій внесок у майбутнє країни», - промовив директор.

    Участь у конференції взяло близько 60 доповідачів. Ключові теми виголосили професори на пленарному засіданні. Юрій Ковалів окреслив домінантні принципи національного руху спротиву в українській літературі, культурі, житті. Науковець проаналізував стан української літератури на різних історичних етапах. Про часи правління Катерини ІІ для України Юрій Ковалів сказав: «То була етнічна війна на повне винищення автохтонів. Протягом усієї історії відбувалося винищення пасіонаріїв: кирило-мефодіївці, Шухевич, Стус… ».

    Професор Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук поділився дослідженнями документів таємного архіву Компартії України 1940-1980-х років. Актуально прозвучала доповідь доктора філологічних наук Софії Філоненко – феномен Майдану в сучасній українській белетристиці, адже до аналізу було залучено і твори, які вийшли ще рік тому, і твори, які до книгарень надійшли нещодавно. Окреслив перспективи розвитку сучасної української літератури доктор філологічних наук Ярослав Поліщук, який вважає, що після Майдану література розвивається на засадах нової міметичності. Доктор філологічних наук Оксана Філатова наголосила на особливостях формування мілітарного міфу у вітчизняній прозі 1930-х років. Завершилося пленарне засідання виступом Романа Лихограя, який проаналізував фольклор спротиву у традиційній культурі українців.

    Не менш важливими були теми доповідей на секційних засіданнях, де концепти руху опору розглядалися на різних етапах історії української літератури: перша половина ХХ ст., література української еміграції, друга половина ХХ ст. і сучасна література, де з’являється тема Майдану , Революції Гідності, війни на Сході України.
    Конференція завершилася екскурсією до Національного музею історії України, експозиції якого найкраще доповнили тематику виголошених досліджень.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч із послом Республіки Македонії в Україні Й.В. Столе Змейкоскі та директором МЗС Ненадом Колевим

    20 листопада 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.
    Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач Кафедри слов’янської філології Паламарчук О.Л., викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.
    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, які вивчають македонську мову.
    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев подякували за теплу зустріч і висловили своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні.

    Текст і фото - Ольга Антонова

  • «Батьки мене народили, вчитель – зробив мене людиною»: святкування Дня в’єтнамського вчителя в Інституті філології

    20 листопада в Інституті філології кафедра китайської, корейської та японської філології відзначила День в’єтнамського вчителя. На святкуванні були присутні: заступник посла Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні – Нгуєн Фан Хонг Хай, другі секретарі Посольства Соціалістичної Республіки В’єтнам - Хоанг Тхі Ань Суан і Фан Дик Нгіа, поет, член спілки письменників Ханоя До Тхі Хоа Лі та поет В’єтнаму Хо Ші Чук.
    Нгуєн Фан Хонг Хай привітав присутніх зі святом: «Я радий бути присутнім на святкуванні Дня найповажнішої професії у В’єтнамі – вчителя. Приємно, що в Інституті філології зацікавилися в’єтнамською мовою. Сподіваюся, що відносини між В’єтнамом і Україною будуть розвиватися, а студенти-в’єтнамісти будуть містком між країнами».
    Із вітальним словом виступив завідувач кафедри - Бондаренко Іван Петрович, а також заступник директора Інституту філології з навчально-методичної роботи і міжнародних зв’язків – Скрильник Сергій Вікторович.
    «Батьки – ті, хто мене народили, а вчитель – той, хто зробив мене людиною», - розпочав свій виступ східним прислів’ям Іван Петрович і поділився інформацією: - Щороку кілька студентів спеціальності буде їздити на піврічне чи річне стажування до В’єтнаму для підвищення рівня володіння мовою. Вивчення цієї мови – не легкий, тернистий, але дуже перспективний шлях».
    В Інституті філології в’єтнамську мову викладають: Ха Тхі Ван Ань, Ву Туан Хоанг, Ха Бік Дієп, Мосійчук Вікторія Анатоліївна та Гобова Євгенія Валеріївна. «Дякую четвертому курсу за старання і володіння мовою, а першому курсу, які зараз наймолодші у нашому в’єтнамському домі, бажаю подолати всі труднощі у вивченні, вирости у своїх знаннях», - побажала Ха Тхі Ван Ань.
    В’єтнамську мову в Інституті нині вивчає чотири курси студентів, які й підготували для гостей привітання: вірші та пісні в’єтнамською мовою. Це і вірш відомого в’єтнамського поета Luru Quang Vũ «В’єтнамська мова», і народна пісня про кохання, і слова-вітання викладачам від першокурсників.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Літературна студія в Інституті філології

    19 листопада відбулося чергове засідання літературної студії, що проводить кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості щомісяця. Керівник студії - професор, письменник Олександр Астаф'єв. Цього разу до обговорення були представлені вірші студентки третього курсу "літературної творчості" - Ілони Червоткіної. Критиками, яким заздалегідь роздавалися тексти авторки, виступили студент-русист Ігор Мітров та аспірант Інституту філології - Василь Соловій. На студію завітав і поет Роман Кухарук. Вірші Ілони викликали жваве обговорення і творчу атмосферу.
    Наступне засідання літературної студії заплановане на 16 грудня. Приєднуйтесь усі охочі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів»: майстер-клас Алекси Чопівської в Інституті філології

    З ініціативи голови студентського парламенту Інституту філології Софії Клещук 18 листопада відбувся майстер-клас «Культурна дипломатія для майбутніх лідерів» від Алекси Чопівської, виконавчого директора American Center for European Ukraine, засновника та виконавчого директора Transnational Education Group.
    Лектор, яка активно підтримує Україну в США та нещодавно була організатором презентації ретроспективи протестів на Майдані в Вашингтоні, розповіла про важливу роль культурної дипломатії в сучасному світі та поділилася власним досвідом у цій сфері.
    Після презентації відбулася дискусія, на якій присутні мали можливість поговорити з Алексою про «м’яку силу» та другий напрям дипломатії (Track II Diplomacy).
    Більше інформації про Алексу: Уродженка м. Вашингтон, округ Колумбія, Алекса Чопівська отримала ступінь бакалавра в Єльському університеті, закінчивши його з відзнакою за спеціальністю «Русистика і східна Європеїстика», а також ступінь магістра «Політології» у Вищій школі журналістики Колумбійського університету, ступінь магістра в галузі міжнародної громадської політики в Школі передових досліджень міжнародних відносин при Університеті Джона Гопкінса. Протягом семи років Алекса Чопівська працювала журналістом в «Ен-Бі-Сі Ньюз», висвітлюючи світові події з агентств у Нью-Йорку, Вашингтоні та Лондоні. Займаючи деякий час посаду заступника директора консалтингової компанії з міжнародних зв'язків у Лондоні, вона переїхала до Києва. Там пані Чопівська працювала незалежним журналістом, подорожуючи Східною Європою, Кавказом та Центральною Азією, а також співпрацювала з американською консалтинговою фірмою під час політичної кампанії. Пані Алекса є засновником і виконавчим директором «Транснаціональної освітньої групи». Крім того, вона директор програми зі світової економіки в Інституті Аспена. В кінці 1990-х років А. Чопівська проходила стажування у відділі глави Адміністрації першої леді Гілларі Клінтон в Білому домі, а також у Державному департаменті США при посольстві США в Парижі. Окрім рідної англійської, пані Чопівська володіє українською, російською, французькою та іспанською мовами. Алекса виступає членом Ради з міжнародних відносин та членом мережі молодих фахівців Фонду «Євразія» в 2012-2013 роках. Вона проживає у м. Вашингтон, округ Колумбія.

    Текст - Дорошенко Каріна, Софія Клещук
    Фото - Дмитро Матусов

  • «Істор-у-м-фест»: історія української мови у піснях, танцях і квестах

    Кафедра історії та стилістики української мови 18 листопада у холі Інституту філології провела фестиваль «ІСТОР-У-М-ФЕСТ», мета якого – популяризація історії української мови.
    Ідейною натхненницею фестивалю стала доцент Юлія Дядищева-Росовецька.
    Із привітальним словом виступив заступник директора з навчально-виховної роботи Шевель Святослав із побажанням фестивалю стати щорічним.
    Присутні мали змогу ознайомитися зі справжніми виданнями ХІХ ст. (Житієм св. Варвари, Літургіями Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова), фотокопіями рукописів і стародруків («Універсалом Богдана Хмельницького», копією інтермедій 1718 року), факсимільними «Требником» Петра Могили та ілюстрованою Біблією Василя Кореня тощо), потримати в руках пергамен, а також послухати розповіді професора Оксани Ніки, професора Станіслава Росовецького та доцента Оксани Суховій про мистецтво книги.
    Відвідувачі «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» активно вправлялися у графічному майстер-класі: пописати гусячим пером з чорнилом, маючи перед очима факсимільні видання «Захалявної книжечки» та «Більшої книжки» Тараса Шевченка або повправлятися в каліграфії на восковій дощечці під керівництвом доцентів Оксани Луценко та Людмили Домилівської.
    Особливо увагу привертав стенд зі старовинними ініціалами – заголовними літерами з зооморфними, антропоморфними елементами, рослинним та геометричним орнаментом.
    Студенти-україністи другого курсу та першокурсники «Прикладної лінгвістики» під керівництвом доцента Галини Стрельчук організували вертепну виставу за Галаганівським текстом. Вертепну скриню в стилі українського бароко зібрав випускник Станіслав Росовецький. Особливо сподобався глядачам Запорожець у виконанні Карвацького Богдана, студента-першокурсника «Прикладної лінгвістики». Виставу доповнювали невеличкі постановки та пісні. Уривок з «Наталки-полтавки» Івана Котляревського розіграли доцент кафедри-організатора Дмитро Дергач та студентка другого курсу Кляпка Наталія. Ірина Гомон, студентка україністики заспівала народну пісню «Віють вітри, віють буйні», а Богдан Супрун (першокурсник «Прикладної лінгвістики») задекламував «Скаргу дидаскала». Свою лепту внесли й магістранти-русисти 2 курсу: Анна Гурська зачитала «Пісню світську», а Станіслав Росовецький зіграв «Дяка-пиворіза».
    Цікавий матеріал містили стенди, присвячені питанням формування староукраїнської термінології (матеріал для яких зібрали та підготували студенти-україністи Феджора Софія (4 курс) та Захарченко Олена (2 курс)), а також історичної топоніміки - Дейнека Іванна (1 курс «Прикладної лінгвістики»).
    Усі бажаючі могли взяти участь у тренінгах з елементами історичної лексикології «Шовковий мотуз» (поуправлятися, як до сувоїв грамот приєднувалися печатки, якими вузлами, як вони називалися, як плелися і зав’язувалися) та «Самоцвіти» (підготувала Людмила Бутенко).
    Привертав увагу стенд з бароковими віршами-малюнками Івана Величковського, підготовлений доцентом Людмилою Домилівською, та стенд зі студентськими жартами, зібраними викладачами кафедри й оформлений доцентом Оксаною Суховій.
    Родзинкою фестивалю став виступ університетського народного фольклорно-етнографічного ансамблю Володимира Нероденка «Веснянка». Дівочий ліричний старокиївський танець у костюмах київської старшини постановки Володимира Нероденка та пісні вокального гурту «Молодички» (керівник - Галина Шумська) на слова Григорія Сковороди і Семена Климовського, надали «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» відповідного колориту, а запальний «Дубо-танець» (від «дуботіти» ногами) у постановці керівника ансамблю Ярослави Нероденко справив незабутнє враження на глядачів.
    Створенню атмосфери свята сприяли записи музичних творів Артема Веделя і Дмитра Бортнянського, а також кантів та сюїт із рукописних збірників ХVІІ ст.
    Фестиваль продовжився квестом «Мандровані дяки», підготовленим доцентом Дмитром Сизоновим за консультативної підтримки професора Лідії Гнатюк та за допомогою аспірантів кафедри Майя Булах та Юлія Олешко. Команди студентів із трьох осіб шукали в Гуманітарному корпусі університету зображення просвітителів слов’янських (Кирила та Мефодія), виправляли на їхньому сувої помилки в старослов’янській азбуці, визначали авторство поетичних рядків з церковнослов’янізмами (Тарас Шевченко), здогадалися, у чому історичний казус у зображенні Нестора-літописця на гравюрі Леонтія Тарасевича та знайшли портрет автора рядків: «Світ ловив мене, та не спіймав» (Григорія Сковороди). Перші три команди з правильними відповідями отримали солодкі призи та «Похвальні листи», які вручала завідувач кафедри, професор Лариса Шевченко.
    Фестиваль став справжнім святом історії мови, тому сподіваємося на щорічне його проведення!

    Текст – Юлія Дядищева-Росовецька, Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ