ІФ

  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • Філологи відсвяткували свій День!

    29 березня – одна з важливих дат весни. День, коли філологічна родина збирається разом, усі вітають одне одного зі святом, згадують, сміються.
    Цього разу День філолога теж був не менш святковим за попередні роки.
    Різноманітні конкурси, інтерактиви відбувалися вдень у дзеркальному холі Інституту, де можна було написати побажання, пройти тест «Який ти літературний персонаж?», обрати найулюбленішого викладача. А володарки довгого волосся мали можливість заплести на вечір косу: Анастасія Волошина та Юлія Медицька робили чудеса.
    Увечері в актовій залі Головного навчального корпусу розпочався святковий концерт-конкурс «На крилах пісень», організований Студентським парламентом Інституту філології. Пісенний конкурс розпочав голова журі, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк піснею «Многії літа». Також наш директор поділився спогадами, що це вп’ятдесяте він святкує День філолога.
    Цього вечора на сцені були проникливі пісні, веселі жарти від команди КВК «Сергій Віталійович», запальна румба від Богдана Орла та Вікторії Назарової. Глядачі насолоджувалися, журі – оцінювали. Диплом за «Найцікавішу інтерпретацію пісні» отримала Мацьків Роксоляна, за «Найестетичніше виконання пісні» - Ніна Басок, «Найсамобутніше виконання» - Валерія Старовойт, «Найоригінальніше виконання» - Анна Левчук, а дипломом за «Найпроникливіший образ» удостоєна Кабанець Анастасія. «Срібним голосом Інституту філології» стала Паола Щербанюк, а «Найкращими вокалістами Інституту філології» став дует - Климчук Анастасія та Захар Давиденко, які вразили глядачів та журі виконанням пісні «Спи собі сама». Вітаємо переможців, учасників і всіх, хто має горде звання – Філолог!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Відбулося березневе засідання Вченої ради

    На засіданні Вченої ради, яке відбулося 28 березня 2016 року, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк вручив подяки ректора за багаторічну сумлінну працю проф. Людмилі Грицик, проф. Григорію Штоню, доц. Людмилі Алексієнко, доц. Людмилі Скорині, ст.викл. Ігорю Задоріжному.

    Також відбулося таємне голосування за кандидатів на посаду завідувачів кафедр. Члени ради обрали проф. Людмилу Грицик (кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості), проф. Георгія Крючкова (кафедра французької філології) та проф. Людмилу Паламарчук (кафедра слов'янської філології), з якими буде продовжено контракт.

    Категорії: 
  • Новруз відсвяткували в Інституті філології

    26 березня стіни Інституту філології сповнювалися радістю і красою. Кафедра тюркології ініціювали і провели свято Новруз. Пістряві костюми, проникливі голоси співаків, тремтливі танці від діток, красиві постановки заслужених хореографічних колективів – жодного не залишили байдужими.
    Сценарій свята був досить насиченим. На сцені розіграли традиційне святкування Новруза: за одним столом з кошиками трави як символу життя зібрали родина туркологів та україністів. Ведучі розказали, що Новруз, або Наврез-байрами – це свято весни, або Нового року. В перекладі з фарсі означає "новий день". З 2010-го року цей День став офіційною міжнародною подією, InternationalDayofNowruz, і ввійшов у календарні свята ООН. Рішенням Генеральної Асамблеї ООН з ініціативи Казахстану, Азербайджану, Киргизстану, Македонії, Ірану та Албанії, Індії та Афганістану, Туреччини, Туркменістану і Таджикистану свято Нoвруз було закріплено за 21-м березня.
    У ніч проти Новруза прийнято ворожити незаміжнім дівчатам, тож студентки-тюркологи відтворили на сцені такий обряд. Цього дня на сцені грали та співали: гагаузька співачка Анна Мітіогло, танцюристка Діна Емінова, кримськотатарська співачка Ліля Булгакова, акордеоніст Джеміль Комурджи, дитячий колектив «Киримайлесі», студентка Анастасія Григорьєва співала і грала на укулеле, а учасниці ансамблю Gözeller виконали національний туркменський танець Махтумкулы.
    Учасниці ансамблю «Роксоланія» заспівали веснянки-заклички, поводили залою хороводи з найменшими учасниками свята і вже за трохи часу, сонце таки вийшло з-за хмар і до актової зали потрапили довгоочікувані сонячні промені весни!
    На завершення концерту в.о. завідувача кафедри тюркології Ірина Покровська нагородила усіх учасників грамотами і пам'ять про таке грандіозне свято.
    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Відчути хвилююче почуття написання ієрогліфів": майстер-клас із каліграфії від Озави Рансецу

    26 березня в Інституту філології за підтримки посольства Японії в Україні, видавництва «Самміт-книга» відбувся майстер-клас із каліграфії.
    Його провела Рансецу Озава, одна із кращих майстрів-каліграфістів у світі. Вона розказала присутнім про культуру Японії, зокрема описала зимові періоди на острівній країні, показала зображення заметених дахів. Тож сенсей Рансецу Озава запропонувала присутнім варіанти написання японського ієрогліфа «сніг». Вона вимальовувала його на спеціальному папері, який притримувала подарована від студентів книга, - «Записки в ізголів’я» Сей-Шьонагона. Уривки з цієї книги, перекладеною українською мовою, зачитала для аудиторії одна зі студенток-японісток, щоби занурити публіку у відповідну атмосферу. Японська ж майстер Озава зачитала уривки мовою оригіналу.
    Пишучи ієрогліфи за японською абеткою хіроґана, сенсей розповідала: «Мені важливо, як писали видатні майстри минулого, відчути це хвилююче почуття, те саме, що відчували тисячу років тому».
    На захід було запрошено двох поетів Юрія Строканя і Колю Кулініча з літературно-музичним проектом. Коля звернувся до аудиторії японською мовою і зачитав вірш Міядзава Кендзі «Не здаватися дощу», а також презентував власний переклад українською.
    Рансецу – творчий псевдонім японської майстрині і означає «квітка орхідеї, що цвіте серед снігу». Сенсей подякувала організаторам за зустріч, зокрема Хіроші Катаока, своєму учневі, а водночас – викладачеві Інституту філології, асистенту кафедри китайської, корейської та японської філології.
    Майстер-клас відвідало досить багато людей, переважно, студенти, які вивчають японську та китайську мову в Інституті філології. Троє зі студентів спробували написати ієрогліфи під керівництвом майстра каліграфії. Один із присутніх, художник, написав український варіант ієрогліфу «сніг». Сенсей Озава Рансецу справила незабутнє враження на гостей майстер-класу і допомогла доторкнутися до історії давньої Японії.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Три книги, три випускниці, три історії: презентація в Інституті філології

    23 березня у стінах Інституту філології відбулася презентація одразу трьох книжок, авторами яких є випускниці спеціальності «літературна творчість» різних років. У серії «Перша книга автора», проекту Київської організації НСПУ, надруковано книги Марії Косян «Коли в місті N дощить», Марини Єщенко «Поговори зі мною», Іолани Тимочко «Перший спалах».
    Презентацію модерував літературознавець, проф. Анатолій Ткаченко. Авторки зачитували уривки зі своїх романів, збірок оповідань.
    Марина Єщенко, яка досліджує поетику абсурду, зачитала уривок із яскравими діалогами, що дуже веселили публіку. В цілому ж роман порушує серйозні теми і дає читачеві, над чим замислитися.
    Іолана Тимочко написала роман, у якому складно зрозуміти, де реальний світ, а де – фантастичний. Та й герої, як розказала авторка, різні: деякі вигадані, деякі мають прототипи. Сам роман почав писатися Іолані два роки тому, кінцівка встигла згубитися, тож авторка дописувала вже іншими словами.
    Косян Марія створила роман-антиутопію, в основу якого покладено давню легенду про дракона, що охороняв горщик золота. Марія вирішила звернутися саме до антиутопії, адже вона дозволяє викрити вади суспільства. Роман Марії Косян, який складається з 14 новел зі спільними героями, виписаний у проекції на українське суспільство.
    На захід завітали студенти, викладачі та письменники. Відбувся творчий полілог між презентантками і аудиторією. Слухачам було цікаво почути про виникнення ідей романів, подальшу долю героїв. Лунали схвальні відгуки на почуті уривки та побажання творчих успіхів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Презентація двомовної монографії про Тараса Шевченка

    У рамках наукової теми «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» у 2015 році вийшла перша частина однойменної монографії доктора філологічних наук, професора Оксани Сліпушко та кандидата філологічних наук Анни Шаповалової українською і англійською мовами.

    Студентській аудиторії цю монографію було презентовано 24 березня в Інституті філології в контексті «Шевченкового березня».

    Завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства, співавтор монографії проф. Оксана Сліпушко розказала про мету такого наукового видання: «Монографія двомовна, тож плануємо розіслати в усі університети світу, де вивчають українську мову і літературу, щоби привернути увагу до Шевченка і України. Прагнемо донести наші наукові концепції до світової громадськості. Двомовний характер монографії дозволяє це зробити».

    Проф. Оксані Сліпушко належить частина монографії : «Тарас Шевченко і християнство», де простежено, на скільки Шевченко був віруючою людиною, як сприймав Бога.

    Асис. Анна Шаповалова написала розділ «Тарас Шевченко і античність». Вона розказала, чому зацікавилася саме таким аспектом: «Шевченко завжди переосмислить образ, додасть нових звучань, контамінації. Це цікаво прочитувати. У ХІХ ст. античність була популярна серед інтелігенції. Всі висококваліфіковані художники зображували античних героїв. І Тарас Шевченко мав багатокомпонентне бачення». Анна Шаповалова презентувала аудиторії кілька картин його авторства: «Діоген», «Смерть Віргінії», «Смерть Лукреції», чим нагадала про Шевченка як художника, а не лише знакового поета.

    Монографія має підвищений інтерес серед загалу, доступну мову. А статистикою переглядів - популярна серед читачів. Наукову монографію можна знайти на офіційних сторінках Університету. http://www.temats.knu.ua/Slipushko_Oksana_Shapovalova_Anna-_-Taras_Shevc...

    На завершення презентації монографії глядачам було показано фільм документальний «Наш Шевченко», який було знято студентами Інституту журналістики. Режисер фільму - Інна Черемних. Науковими коментаторами творчості Шевченка у фільмі виступили: Оксана Сліпушко, Анна Шаповалова та Олександр Пономарів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Визначено переможця конкурсу перекладів поезії Марселя Тірі

    У четвер, 24 березня, в актовій залі Інституту філології відбулися поетичні читання текстів та нагородження лауреатів міжуніверситетського конкурсу перекладів Марселя Тірі, видатного бельгійського поета і новеліста.
    Такий конкурс було організовано вперше. І проведено його у рамках Французької весни за підтримки посольства Бельгії та Асоціації викладачів французької мови в Україні. Відвідини Києва та заходу України під час Першої світової війни залишили слід у творчій спадщині Марселя Тірі. Поезії, що увійшли до збірки "Проїздом у Києві" та, зокрема, ті, що були запропоновані до перекладу, пройняті зворушливою та свідомою любов'ю до своєї країни. Велика кількість асонансів, алітерацій та інших літературних засобів, без сумніву, додала складності та запалу конкурсантам.
    До участі долучились студенти з університетів Києва, Дніпропетровська, Одеси та Чернівців, і навіть 14-річна школярка. А головний приз - 10 днів навчання в європейському коледжі літературного перекладу у місті Сенеф (Бельгія) - здобула студентка магістратури Інституту філології Катерина Грицайчук.
    Організатори висловили сподівання щорічно продовжувати відкривати для українців бельгійских авторів і, звісно ж, давати можливість юним перекладачам реалізувати свої вміння у подібному проекті.

    Текст – Христина Скоренька
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тиждень франкофонії: зустріч із Франсуазою Ламперер в Інституті філології

    У межах Тижня франкофонії 16 березня в Актовій залі Інституту філології відбулася лекція Франсуази Ламперер, професора Льєжського університету "Духовна культура Бельгії: історія та сучасність", присвячена сучасним інтерпретаціям святкової та карнавальної культури в романських регіонах Бельгії. У заході також узяли участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгії в Україні Жан Де Ланнуа, завідувач кафедри французької філології проф. Георгій Крючков, Президент Асоціації викладачів французької мови України доц. Тетяна Гейко. Вів захід асистент кафедри французької філології, лауреат Премії Міністерства культури в галузі художнього перекладу Федерації Валлонія-Брюссель Дмитро Чистяк. Захід викликав велике зацікавлення студентів і супроводжувався жвавим обговоренням.
    Лекція професора Франсуази Ламперер – один із серії заходів, проведених кафедрою французької філології спільно з Посольством Бельгії в Україні, серед яких також – Всеукраїнський конкурс перекладів творів Марселя Тірі (літературні читання та підсумки конкурсу будуть підведені 24 березня в Актовій залі нашого Інституту, а влітку лауреат І Премії, студентка Катерина Грицайчук поїде до Європейського колегіуму перекладачів художньої літератури в м. Сенеф на наукове стажування), а також – участь у Міжнародній конференції «Марсель Тірі, бельгійський автобронедивізіон в Україні та сприйняття Першої світової війни в Україні та Бельгії», що відбулася в Дипломатичній академії України при МЗС України 15 березня цього року.

    Текст – асис. Дмитро Чистяк
    Фото – Валерій Попов

  • Фіналісти Всеукраїнської учнівської олімпіади з новогрецької мови і літератури в Інституті філології

    23 березня кафедру елліністики відвідали учасники фінального туру Всеукраїнської учнівської олімпіади з новогрецької мови і літератури. Крім учнів київських шкіл, в олімпіаді взяли участь школярі з Маріуполя та Одеси. Головою журі фінального конкурсу олімпіади був завідувач кафедри елліністики, доц. Андрій Савенко, який порівняв змагання "з одіссеєю у пошуках власних можливостей, у якій кожен знаходить свою Ітаку та здобуває причетну лише йому нагороду".

    Під час зустрічі зі співробітниками кафедри майбутні абітурієнти познайомилися з її фундатором, членом-кореспондентом НАН України, проф. Ніною Клименко. Дізналися про "грецькі сторінки" Києва: греків, доля яких була пов’язана з нашим містом, грецьких діячів культури, що гостювали в ньому; історію грецьких студій в Україні, зокрема, філеллініство першого ректора КНУ проф. Михайла Максимовича, "живу античність" Микола Зерова, Андрій Білецького, Юрія Шаніна. Проф. Ніна Клименко відтворила ланцюжок становлення філологічних напрямів: славістики, зокрема, україністики, германістики, романістики, сходознавства, наголосивши на необхідності постійно розширювати свій світогляд, научатись чужому, не цураючись свого. "Греки є невід’ємною частиною сучасного українського суспільства, - зазначила Ніна Федорівна, - їхній історичний досвід, культурні надбання можуть стати корисними для подолання проблем, з якими стикається наше суспільство зараз".

    На завершення зустрічі учням було подаровано видання кафедри елліністики: переклади Нобелівського лауреата Йоргоса Сефериса та вибрані праці засновників елліністичних студій в Україні проф. Андрія Білецького та доц. Тетяни Чернишової.

    Текст – доцент кафедри елліністики Анна Столярова
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ