ІФ

  • «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути»: зустріч тюркологів із перекладачем Ольгою Чичинською

    1 квітня 2016 р. у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла лекція Ольги Миколаївни Чичинської – відомого перекладача з турецької мови та засновниці і директора видавництва «Алемак».
    «Алемак» – це перше в Україні видавництво сучасної та класичної турецької літератури, яке було засноване пані Ольгою у 2014 р. Ольга Чичинська тричі брала участь у Міжнародній майстерні перекладачів у м. Стамбул, здобувала перемогу у багатьох перекладацьких конкурсах.
    Пані Ольга розпочала лекцію із розповіді про себе і здивувала студентів тим, що насправді навчалася на механіко-математичному факультеті, а турецьку мову вивчила самостійно. Турецька вразила майбутнього перекладача логічним характером. Тож, на переконання Ольги Чичинської, людина, яка має аналітичний склад мислення, може самотужки опанувати турецьку мову. На підтвердження тези пані Ольга поділилася своїм перекладацьким досвідом, розповіла про тонкощі роботи перекладача.
    Ольга Миколаївна розповіла слухачам та майбутнім перекладачам про дві книги, які вона переклала з турецької мови українською та видала в «Алемаку»: «Суфле» (автор Асли Перкер) та «Молитви залишаються незмінними» (автор Туна Кіремітчі).
    Роман «Суфле», який вийшов у серпні минулого року, вразив перекладачку в саме серце. Асли Перкер – автор роману, розповідає про людські страждання, сімейні конфлікти, підлість, відданість, доброту, щирість, тугу та надію на світле майбутнє.
    Роман «Молитви залишаються незмінними» Туни Кіремітчі – це унікальний «роман-діалог». Текст складається лише з реплік головних героїв, а слова автора повністю відсутні. Таких романів у світі налічується в межах 10-ти штук, причому два з них були написані у Туреччині.
    Крім того, пані Ольга розповіла про європейський формат її книжок, адже всі книжки мають м’яку і напрочуд якісну палітурку, правильне розміщення імені автора на першій шпальті та мінімальну кількість приміток, які зазвичай, роблять перекладачі. Пані Ольга зазначила, що «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути. І настільки вільний, наскільки це можливо».
    Наостанок, Ольга Миколаївна наголосила на тому, що в Україні треба створювати школу перекладачів і презентувати її діяльність у м. Стамбулі під час роботи перекладацьких майстерень на Buyuk Ada. У цьому питанні вона розраховує на плідну співпрацю з кафедрою тюркології та з її очільником Іриною Покровською, яка сама є фахівцем у галузі перекладу і з легкістю може організувати студентів та викладачів кафедри до креативної і якісної перекладацької співпраці.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!": зустріч із нагоди Дня незалежності Греції

    "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!"

    31.03 на кафедрі елліністики відбулась зустріч з першим секретарем Посольства Греції в Україні, п. А.Калогномісом, приурочена до національного свята Греції - Дня незалежності, який елліни святкують 25 березня.
    П. А.Калогноміс виступив із доповіддю "Відображення національно-визвольної боротьби в грецькій літературі ХІХ ст." Предметом розмови стали твори національного поета Греції Д.Соломоса, зокрема, "Гімн Свободі", перші строфи якого є національним гімном країни, та "Ода Священному Загону" неповторного майстра грецького поетичного слова А.Кальвоса.
    Окрему увагу п. А.Калогноміс звернув на вплив революційних подій на становлення національної мови, адже Д.Соломос вважається одним з фундаторів новогрецької. Доповідач розглянув особливості становлення національної ідеї греків, суперечності в її сприйнятті західними філеллінами, відмінне бачення "нової Еллади" різними верствами насеkення та пошук об’єднавчої ідеї.
    Після доповіді за участю викладачів та студентів кафедри елліністики відбулась жвава дискусія, зокрема багато мотивів із обраних для аналізу поезій порівнювали з мотивами творчості Т.Шевченка.
    "Пізнаю твій меч іскристий,
    Що в борні нас окрилив.
    Пізнаю твій зір вогнистий,
    Що всю землю спопелив.

    З грецьких ти кісток постала
    Невпокорена, свята.
    Знов, як вперше, мужня стала,
    Слався, Воле золота!"
    Пер. О.Д. Пономарева

    Матеріали - доц. Андрій Савенко

    Категорії: 
  • Програма Всеукраїнських наукових читань "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі"

    5-6 квітня в Інституті філології відбудуться Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених "Мова і література в глобальному і локальному медіапросторі". Читання пройдуть у формі круглих столів.

    Програма - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • Філологи відсвяткували свій День!

    29 березня – одна з важливих дат весни. День, коли філологічна родина збирається разом, усі вітають одне одного зі святом, згадують, сміються.
    Цього разу День філолога теж був не менш святковим за попередні роки.
    Різноманітні конкурси, інтерактиви відбувалися вдень у дзеркальному холі Інституту, де можна було написати побажання, пройти тест «Який ти літературний персонаж?», обрати найулюбленішого викладача. А володарки довгого волосся мали можливість заплести на вечір косу: Анастасія Волошина та Юлія Медицька робили чудеса.
    Увечері в актовій залі Головного навчального корпусу розпочався святковий концерт-конкурс «На крилах пісень», організований Студентським парламентом Інституту філології. Пісенний конкурс розпочав голова журі, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк піснею «Многії літа». Також наш директор поділився спогадами, що це вп’ятдесяте він святкує День філолога.
    Цього вечора на сцені були проникливі пісні, веселі жарти від команди КВК «Сергій Віталійович», запальна румба від Богдана Орла та Вікторії Назарової. Глядачі насолоджувалися, журі – оцінювали. Диплом за «Найцікавішу інтерпретацію пісні» отримала Мацьків Роксоляна, за «Найестетичніше виконання пісні» - Ніна Басок, «Найсамобутніше виконання» - Валерія Старовойт, «Найоригінальніше виконання» - Анна Левчук, а дипломом за «Найпроникливіший образ» удостоєна Кабанець Анастасія. «Срібним голосом Інституту філології» стала Паола Щербанюк, а «Найкращими вокалістами Інституту філології» став дует - Климчук Анастасія та Захар Давиденко, які вразили глядачів та журі виконанням пісні «Спи собі сама». Вітаємо переможців, учасників і всіх, хто має горде звання – Філолог!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • Відбулося березневе засідання Вченої ради

    На засіданні Вченої ради, яке відбулося 28 березня 2016 року, директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк вручив подяки ректора за багаторічну сумлінну працю проф. Людмилі Грицик, проф. Григорію Штоню, доц. Людмилі Алексієнко, доц. Людмилі Скорині, ст.викл. Ігорю Задоріжному.

    Також відбулося таємне голосування за кандидатів на посаду завідувачів кафедр. Члени ради обрали проф. Людмилу Грицик (кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості), проф. Георгія Крючкова (кафедра французької філології) та проф. Людмилу Паламарчук (кафедра слов'янської філології), з якими буде продовжено контракт.

    Категорії: 
  • Новруз відсвяткували в Інституті філології

    26 березня стіни Інституту філології сповнювалися радістю і красою. Кафедра тюркології ініціювали і провели свято Новруз. Пістряві костюми, проникливі голоси співаків, тремтливі танці від діток, красиві постановки заслужених хореографічних колективів – жодного не залишили байдужими.
    Сценарій свята був досить насиченим. На сцені розіграли традиційне святкування Новруза: за одним столом з кошиками трави як символу життя зібрали родина туркологів та україністів. Ведучі розказали, що Новруз, або Наврез-байрами – це свято весни, або Нового року. В перекладі з фарсі означає "новий день". З 2010-го року цей День став офіційною міжнародною подією, InternationalDayofNowruz, і ввійшов у календарні свята ООН. Рішенням Генеральної Асамблеї ООН з ініціативи Казахстану, Азербайджану, Киргизстану, Македонії, Ірану та Албанії, Індії та Афганістану, Туреччини, Туркменістану і Таджикистану свято Нoвруз було закріплено за 21-м березня.
    У ніч проти Новруза прийнято ворожити незаміжнім дівчатам, тож студентки-тюркологи відтворили на сцені такий обряд. Цього дня на сцені грали та співали: гагаузька співачка Анна Мітіогло, танцюристка Діна Емінова, кримськотатарська співачка Ліля Булгакова, акордеоніст Джеміль Комурджи, дитячий колектив «Киримайлесі», студентка Анастасія Григорьєва співала і грала на укулеле, а учасниці ансамблю Gözeller виконали національний туркменський танець Махтумкулы.
    Учасниці ансамблю «Роксоланія» заспівали веснянки-заклички, поводили залою хороводи з найменшими учасниками свята і вже за трохи часу, сонце таки вийшло з-за хмар і до актової зали потрапили довгоочікувані сонячні промені весни!
    На завершення концерту в.о. завідувача кафедри тюркології Ірина Покровська нагородила усіх учасників грамотами і пам'ять про таке грандіозне свято.
    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Відчути хвилююче почуття написання ієрогліфів": майстер-клас із каліграфії від Озави Рансецу

    26 березня в Інституту філології за підтримки посольства Японії в Україні, видавництва «Самміт-книга» відбувся майстер-клас із каліграфії.
    Його провела Рансецу Озава, одна із кращих майстрів-каліграфістів у світі. Вона розказала присутнім про культуру Японії, зокрема описала зимові періоди на острівній країні, показала зображення заметених дахів. Тож сенсей Рансецу Озава запропонувала присутнім варіанти написання японського ієрогліфа «сніг». Вона вимальовувала його на спеціальному папері, який притримувала подарована від студентів книга, - «Записки в ізголів’я» Сей-Шьонагона. Уривки з цієї книги, перекладеною українською мовою, зачитала для аудиторії одна зі студенток-японісток, щоби занурити публіку у відповідну атмосферу. Японська ж майстер Озава зачитала уривки мовою оригіналу.
    Пишучи ієрогліфи за японською абеткою хіроґана, сенсей розповідала: «Мені важливо, як писали видатні майстри минулого, відчути це хвилююче почуття, те саме, що відчували тисячу років тому».
    На захід було запрошено двох поетів Юрія Строканя і Колю Кулініча з літературно-музичним проектом. Коля звернувся до аудиторії японською мовою і зачитав вірш Міядзава Кендзі «Не здаватися дощу», а також презентував власний переклад українською.
    Рансецу – творчий псевдонім японської майстрині і означає «квітка орхідеї, що цвіте серед снігу». Сенсей подякувала організаторам за зустріч, зокрема Хіроші Катаока, своєму учневі, а водночас – викладачеві Інституту філології, асистенту кафедри китайської, корейської та японської філології.
    Майстер-клас відвідало досить багато людей, переважно, студенти, які вивчають японську та китайську мову в Інституті філології. Троє зі студентів спробували написати ієрогліфи під керівництвом майстра каліграфії. Один із присутніх, художник, написав український варіант ієрогліфу «сніг». Сенсей Озава Рансецу справила незабутнє враження на гостей майстер-класу і допомогла доторкнутися до історії давньої Японії.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Три книги, три випускниці, три історії: презентація в Інституті філології

    23 березня у стінах Інституту філології відбулася презентація одразу трьох книжок, авторами яких є випускниці спеціальності «літературна творчість» різних років. У серії «Перша книга автора», проекту Київської організації НСПУ, надруковано книги Марії Косян «Коли в місті N дощить», Марини Єщенко «Поговори зі мною», Іолани Тимочко «Перший спалах».
    Презентацію модерував літературознавець, проф. Анатолій Ткаченко. Авторки зачитували уривки зі своїх романів, збірок оповідань.
    Марина Єщенко, яка досліджує поетику абсурду, зачитала уривок із яскравими діалогами, що дуже веселили публіку. В цілому ж роман порушує серйозні теми і дає читачеві, над чим замислитися.
    Іолана Тимочко написала роман, у якому складно зрозуміти, де реальний світ, а де – фантастичний. Та й герої, як розказала авторка, різні: деякі вигадані, деякі мають прототипи. Сам роман почав писатися Іолані два роки тому, кінцівка встигла згубитися, тож авторка дописувала вже іншими словами.
    Косян Марія створила роман-антиутопію, в основу якого покладено давню легенду про дракона, що охороняв горщик золота. Марія вирішила звернутися саме до антиутопії, адже вона дозволяє викрити вади суспільства. Роман Марії Косян, який складається з 14 новел зі спільними героями, виписаний у проекції на українське суспільство.
    На захід завітали студенти, викладачі та письменники. Відбувся творчий полілог між презентантками і аудиторією. Слухачам було цікаво почути про виникнення ідей романів, подальшу долю героїв. Лунали схвальні відгуки на почуті уривки та побажання творчих успіхів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Презентація двомовної монографії про Тараса Шевченка

    У рамках наукової теми «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» у 2015 році вийшла перша частина однойменної монографії доктора філологічних наук, професора Оксани Сліпушко та кандидата філологічних наук Анни Шаповалової українською і англійською мовами.

    Студентській аудиторії цю монографію було презентовано 24 березня в Інституті філології в контексті «Шевченкового березня».

    Завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства, співавтор монографії проф. Оксана Сліпушко розказала про мету такого наукового видання: «Монографія двомовна, тож плануємо розіслати в усі університети світу, де вивчають українську мову і літературу, щоби привернути увагу до Шевченка і України. Прагнемо донести наші наукові концепції до світової громадськості. Двомовний характер монографії дозволяє це зробити».

    Проф. Оксані Сліпушко належить частина монографії : «Тарас Шевченко і християнство», де простежено, на скільки Шевченко був віруючою людиною, як сприймав Бога.

    Асис. Анна Шаповалова написала розділ «Тарас Шевченко і античність». Вона розказала, чому зацікавилася саме таким аспектом: «Шевченко завжди переосмислить образ, додасть нових звучань, контамінації. Це цікаво прочитувати. У ХІХ ст. античність була популярна серед інтелігенції. Всі висококваліфіковані художники зображували античних героїв. І Тарас Шевченко мав багатокомпонентне бачення». Анна Шаповалова презентувала аудиторії кілька картин його авторства: «Діоген», «Смерть Віргінії», «Смерть Лукреції», чим нагадала про Шевченка як художника, а не лише знакового поета.

    Монографія має підвищений інтерес серед загалу, доступну мову. А статистикою переглядів - популярна серед читачів. Наукову монографію можна знайти на офіційних сторінках Університету. http://www.temats.knu.ua/Slipushko_Oksana_Shapovalova_Anna-_-Taras_Shevc...

    На завершення презентації монографії глядачам було показано фільм документальний «Наш Шевченко», який було знято студентами Інституту журналістики. Режисер фільму - Інна Черемних. Науковими коментаторами творчості Шевченка у фільмі виступили: Оксана Сліпушко, Анна Шаповалова та Олександр Пономарів.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ