ІФ

  • Рідними можуть бути люди не по крові, а по духу: захід пам’яті Олега Павлова

    Літературно-мистецький семінар пам’яті Олега Павлова пройшов 3 березня, коли йому могло виповнитися 57 років. Присутні ділилися спогадами, теплим словом про викладача, наставника, друга, світлу людину. Талановиту і творчу людину вшанували хвилиною мовчання. Знаково, що Олег Павлов народився у Міжнародний день письменника. Його книга «Uroboros», видана під псевдонімом Олег Сич, стала головним джерелом обговорення. Магістрантка фольклористики Анна Люднова після прочитання книги ініціювала доволі трепетний захід. Своїми спогадами ділилися найрідніші люди, тим, для кого Олег Павлов став близьким по духу.

    Однією з таких людей була його сестра Марія Павлівна Клінікова. Вона розповіла про моменти з дитинства, а в дорослому віці про мудрість і відкритість, що Олег був людиною, на яку завжди можна було покластися.

    Традицію пам’яті зберігає кафедра фольклористики, де, на жаль, не так довго викладав Олег Павлов. «У нього було щось від Мольфара. Це внутрішнє відчуття, яке дається людині, яка пізнала ціну життя, яка відчула запах смерті на війні, яка пережила любов жінки, відчула творчу струну в собі» - підмітила завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська.

    «Уроборос» - це самолет, життєпис», - означила колега Олеся Наумовська, зачитавши уривки книг, які зараз сприймаються передбаченнями життєвого шляху автора: «Олег – це людина-максимум: якщо біль, то це біль, якщо веселощі, то це регіт, якщо радість, то це дитинна забава. Це безкомпромісність. Для нього не було «навпіл». Це було справді на лезі ножа».

    «Олег Данилович був прикладом у діях, баченні, ставленні до речей, часто вступав у дискусію, його намагалися наслідувати. Не кожному вдавалося виказувати свій незалежний погляд на речі. Олег завжди це робив», - згадував однокурсник Сергій Різник.

    Про портрет Е.Хемінгуея на стіні в гуртожитку, ставлення до життя, Афганську війну, музику і оточення, про роль Олега Павлова у житті говорили ті, хто міг стримати емоції. Трепетний, важливий для всіх захід став черговою краплею до безмежного моря пам’яті світлої людини.

    На завершення спогадами поділилася Галина Усатенко: «Візуалізація образу була природнім способом мислення Олега. Для нього слово «думати» було заняттям. Це справді була робота, це був спосіб зайнятості. Думання як процес зайнятості в житті належав Олегу Даниловичу».

    Олег Павленко навчив студентів візуалізувати українську душу. Свої малюнки представили аудиторії студенти, які останніми мали можливість чути лекції науковця. Юлія Краснова взагалі створила артоб’єкт із маски і дзеркала, щоби показати, що кожен і є українською душею.

    Трапляються люди, яких замінити неможливо. І наші студенти це знають.< p align=justify>

    Каріна Дорошенко
    Фото – Андрій Паславський, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лютнева Вчена рада: Шевченко і нагороди

    В останній день зими, 28 лютого, відбулося засідання Вченої ради.
    Було затверджено заходи з нагоди Шевченківських днів, 9 і 10 березня, які проводитимуться в університеті, а проф. Анатолій Мойсієнко прочитав присутнім доповідь "Шевченко - новатор".

    Також на засіданні було вручено ряд нагород. Грамотою від Міністерства культури України було нагороджено співробницю Центру культури та етнографії Анжеліку Рудницьку.

    Нагрудний знак Академії педагогічних наук України "Ушинський К.Д." було вручено проф. Людмилі Задорожній, а грамотою Академії педагогічних наук України нагороджено проф. Ганну Мережинську.

    Почесними грамотами було нагороджено проф. Аллу Бєлову і директора Інституту філології проф. Григорія Семенюка. Також грамоти отримали Наталію Прогонову, доц. Аллу Мусієнко, проф. В'ячеслава Карабана, а також доц. Світлану Дяченко (грамота ветерана праці).

    Категорії: 
  • Крим у серцях: благодійна акція на підтримку політв'язнів

    24 січня Інститут філології за підтримки ГО «Кримська родина» і ВАГО «Альраїд» організував благодійну акцію «З Кримом у серцях: три роки спротиву». Акцію було проведено на підтримку родин політв’язнів Криму до 3-ї річниці анексії.

    Зачином зустрічі стали Гімни України і кримським татар. Зі словами привітання акцію відкрили заступники директора Інституту філології Сергій Скрильник і Галина Усатенко. У своїх виступах заступники директора Інституту філології наголосили на важливості таких акцій. Адже це свідомий громадянський крок, як з політичного так і культурного боку. Завдяки таким заходам демонструється підтримка кримських татар, які безумовно, як і Крим є українськими, і водночас пізнається їхня культура.

    У стінах Інституту філології навчаються представники кримськотатарського народу, із зацікавленням абітурієнти вступають на навчання за програмою «кримськотатарська мова і літератур», тож зі промовою на підтримку студентів та їхніх кримськотатарських родин виступила завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. «Три роки анексії Криму. Важко і тим, хто переїхав, і тим, хто лишився на окупованій території. Корінний народ України – кримські татари висловлювали свою підтримку країні у складні часи 2014 року», - зазначила пані Ірина. Тож 24 лютого було ініційовано акцію на підтримку кримських татар, тих, хто загинув, незаконно утримується в місцях позбавлення волі, політв’язнів.

    Долучилися до акції і такі поважні гості, як муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Шейх Саїд Ісмагілов та керівник громадської організації «Кримська родина» Аніфе Куртсеїтова. Вони розповіли про благодійну організацію «Рука допомоги», яка спрямована на підтримку кримськотатарських родин. Зокрема дітей, які залишилися сиротами, чи їхніх батьків незаконно ув’язнено.

    Не маючи можливості вплинути на ситуацію, кримськотатарський народ можна підтримати морально чи всілякою волонтерською допомогою. Тож в холі Інституту філології було проведено благодійний ярмарок з традиційними стравами кримців, відбувалися різноманітні майстер-класи (з мехенді, вишивки, гончарного мистецтва), продавалися самобутні рукотвори. Виручені кошти було передано родинам політв’язнів Криму.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • Лекція професора Василя Яременка у День рідної мови

    У День рідної мови, 21 лютого, в Інституті філології з ініціативи професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко відбулася відкрита лекція професора Київського Університету Василя Яременка. Також у заході взяв участь доцент цієї кафедри Михайло Конончук. Вчений розповів студентам 1 курсу про актуальність пам’яток Київської Русі у сучасну добу, зокрема, про «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона. Твір має глибокий символічний підтекст. Це – перша декларація державної Руси-України, в якій проголошено європейський вектор розвитку. Законом, в інтерпретації Іларіона, є Старий Завіт Біблії, а Благодать – Новий Заповіт, свобода.

    Іларіон першим в історії європейської думки проголосив право особистості на обрання власного шляху й усвідомлення відповідальності за вибраний шлях, - наголосив професор.

    Розповів учений В. В. Яременко і про роботу над перекладами, про те, як часом трапляються загадкові місця у тексті, над якими тижнями доводиться думати, аби правильно перекласти. Студентам науковець і перекладач презентував власний переклад втору Іларіона «Про Закон, Мойсеєм даний, і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених». Важливим для розуміння тексту у книзі є розміщення тексту паралельно двома мовами – церковнослов’янською та українською. Так на одному розвороті читач має змогу порівняти оригінал і переклад.

    Окрім літературної складової лекції, професор поділився зі студентами і цікавими історичними фактами. Один із таких моментів стосувався Київської Русі. «Володимир великий знищив 300 волхвів, коли хрестив Русь. Люди вірили, що їхні голоси чуються з-під землі. Тому в Києві нині є район Голосієво», - розповів Василь Яременко. Вчений переконаний, що відбулося багато змін у світогляді народу з прийняттям християнства. На підтвердження цієї думки він навів приклади звертань: «Раніше кожен русич був внук Дажбожий, а тепер став Раб Господній, що змінює ієрархію».
    Василь Яременко звернув увагу присутніх на те, що Володимир Мономах знайшов необхідні йому приписи, зокрема про те, що Богу більш угодний грішник, який покаявся, ніж праведник який ніколи не грішив. Тож, відрубуючи голову ворогам, Мономах міг покаятися, а потім жити, згідно зі своїми приписами.

    Загалом спадщина Іларіона важлива для сучасної України тим, що вона визначає утвердження нової християнської держави Руси-України у світовому контексті. Василь Яременко звернув увагу на ключові моменти писання Іларіона, зокрема те, що тоді було прийнято християнство не у варварській нікому не відомій країні, а тій, «яка була слишима і видима у всі чотири конці землі». «Досягла ж Русь своєї знаності не за християнської релігії, а за язичницької», - підкреслив вчений.

    Лекція професора Яременка відкрила присутнім шпаринки до загадкових і невивчених місць у творчості та біографії Митрополита Іларіона, чим і викликала жваве обговорення. Інформація професора спричинила багато питань зі студентської аудиторії. Зокрема, про датування «Слова», способи його інтерпретації, а також супротив старої радянської влади до діяльності науковця.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Зустріч із керівником регіонального представництва AUF Роксаною Туркану

    17 лютого 2017 в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулась зустріч із пані Роксаною Туркану, керівником регіонального представництва AUF (Міжуніверситетська франкофонна Асоціація ) у Східній Європі. На зустрічі були присутні близько 200 осіб: викладачі та студенти Інститут філології, Інституту міжнародних відносин, хімічного та історичного факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету. Пані Туркану розповіла про можливості отримання стипендій та наукових грантів, про перспективи фінансування будь-яких проектів, повязаних із франкофонією, а також висвітила питання студентської мобільності. Виступ пані Туркану викликав велику зацікавленість, змістовне обговорення перспектив спільних проектів супроводжувалося жвавим обговоренням.

    Доценти кафедри романської філології Бурмістенко Т.В., Гейко Т.М.

  • Олесь Доній: Чи навчилися ми робити роботу над помилками?

    Україна – унікальна. Скільки нас, українців, намагалися викорінити, все ж ми відроджувалися новими генераціями, залишаючись при цьому вільнолюбивими та борцями. Ми – сильні, але недоліки все ж маємо. Ми – нація борців, але не у масі, а в індивідуальних проявах. Ми робимо революції, але не системно і зрештою не доводимо їх до логічного завершення. У чому наша проблема? Це питання прозвучало в аудиторії 20 лютого в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка на зустрічі-рефлекції з активним політичним та громадським діячем, тележурналістом Олесем Донієм. Зустріч приурочили до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні.

    Олесь Доній був учасником трьох революцій – Революції на Граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Йому є з чим порівнювати і про що говорити. У день вшанування Героїв Небесної Сотні говорили про Майдан, який розпочався 3 роки тому. «З першого дня я був присутнім на Майдані. 18 лютого все розпочалося. Окривавлені голови, перелякані очі. Чоловіки здирали з себе камуфляж… Це те, чого неможливо забути. Тоді ніхто не тікав, бо все було оточено бандитами, так званими «тітушками». Вбивали палками, добивали кулями…», - згадує Олесь Доній, який виводив поранених з оточення беркутівців. Спочатку йому допомагала вивозити лише Ірена Карпа, а згодом долучилися й інші знайомі. «18 лютого було 3 трупи. Я останній вийшов з Будинку офіцерів. 19 лютого пропонував на засіданні ВР відставку Януковича, а депутати мене засвистали, назвавши провокатором. Отак все й почалося…», - згадує пан Олесь.

    Згадуючи трагічні події трьохлітньої давнини, ми відчуваємо свіжість ран. Адже вони ще не зажили. А чи затягнуться? Триває війна на Сході України. Гинуть найщиріші, ті, хто вірить і є цвітом нації. То чому так? «Ми інколи за свої дії не можемо відповідати, не кажучи вже про чужі вчинки. Адреналін рухає нами під час революцій. Всі активні протести, в яких брав участь, це засвідчують. Героїзм і поряд абсолютна неготовність діяти системно. Ці дві ключові характеризують українців. Ми – нація борців, героїзм тече в нас. Але не у всіх, а в одинаків. У нас посилюється активність окремих громадян, а не маси. І це наша проблема. Ми не навчилися робити роботи над помилками. Ми не діємо системно і разом», - зауважує Олесь Доній, спілкуючись зі студентами-філологами.

    У дні вшанування Героїв Небесної Сотні по ЗМІ чуємо про ніби «ще один Майдан». Чи винесли ми урок з попередньої революції, чи готові діяти системно, чи продумали наступний крок після мітингу? Це запитання-рефлексії.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Спеціалізація "Медіалінгвістика": перший ювілей

    2017 рік – ювілейний для кафедри стилістики та мовної комунікації. 5 років тому в Інституті філології була започаткована спеціалізація «Медіалінгвістика», що стала інноваційною в системі вищої освіти в Україні. Її введення в Київському університеті визначене суспільними потребами часу, розумінням фахівцями функціональної специфіки використання мови в різних комунікативних ситуаціях, необхідністю знань про стилістичний потенціал медійної мови. В Україні активне впровадження терміна "медіалінгвістика" пов'язано з працями завідувача кафедри стилістики та мовної комунікації, професора Лариси Шевченко:«Наша кафедра багато років готувалася до відкриття спеціалізації з медіалінгвістики, зокрема захищені дисертації з актуальних питань дослідження мови ЗМІ, її функцій, юрислінгвістики, вийшли друком монографії та словники з медійної проблематики».

    Саме 2012 року студенти спеціальності «Українська мова та література, іноземна мова» обрали тоді не представлену в Україні та нову для університетів спеціалізацію «Медіалінвгістика»: «Свого часу ми стали першопрохідцями спеціалізації. А тепер, на фінальному колі нашого забігу, можу з упевненістю сказати, що я на правильному шляху і дуже щаслива, що обрала саме медіалінгвістику, яке дає великі перспективи в житті», - згадує студентка магістратури Катерина Филь.

    Своїми спогадами ділиться студентка спеціалізації Тетяна Гумен: «Свою «зустріч» зі спеціалізацією вважаю справді доленосною. Самовідданість і активність викладачів, цікавий матеріал для наукових пошуків сформували в мені бажання пов'язати майбутнє життя виключно зі сферою медіа».

    Студенти спеціалізації вже забезпечені необхідною фаховою літературою. Так, на початку 2012 р. за редакцією професора Лариси Шевченко був виданий навчально-методичний комплекс зі спеціалізації «Медіалінгвістика», а роком пізніше вийшов перший в Україні словник із медіалінгвістики (автори – Лариса Шевченко, Дмитро Дергач, Дмитро Сизонов; за редакцією професораЛариси Шевченко). У лексикографічному виданні вміщено близько тисячі термінів та термінологічних словосполучень, якими оперують сучасні дослідники мови електронних та друкованих медіа, радіо, телебачення, реклами та піар-технологій.

    З 2013 року в кафедральному періодичному журналі «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», що має статус міжнародного, введена спеціальна рубрика «Медійна проблематика в модерній лінгвістиці», що висвітлює сучасні проблеми медіалінгвістики (вип. 26-33).

    У квітні 2014 року був проведений перший в Україні круглий стіл з медіалінгвістики «Знаки культури в українських медіа», а з 2015 року в межах видавничого проекту «Ідеї, постаті, тексти в українській культурі» започатковується серія видань «Нові слова та фразеологізми в українських медіа». В 2016 р. студенти спеціалізації та учасники наукового медіалінгвістичного гуртка розпочали збирати матеріал до першого лексикографічного видання за участі молодих учених (друком словник вийде в 2017 р.).

    Появу нової спеціалізації не проігнорувала світова наукова спільнота. У звіті Медіалінгвістичної комісії Міжнародного комітету славістів відзначений здобуток Київського наукового осередку медіалінгвістів під керівництвом професора Лариси Шевченко, а у виданні «Stylistyka» (Польща) та інших міжнародних виданнях постійно публікуються результати наукової творчості викладачів кафедри.

    У ювілейний рік кафедра готує низку заходів до першого ювілею спеціалізації, серед яких проведення науково-просвітницького заходу «Styl-m-k-fest» з увагою до стилістики медійного тексту, круглого столу з медіалінгвістичної проблематики, фотовиставки та творчі зустрічі.

    Дмитро Сизонов,
    кандидат філологічних наук,
    доцент кафедри стилістики та мовної комунікації

    Категорії: 
  • Вітаємо наших студентів, які вивчають гінді!

    7-го грудня за сприяння Посольства Індії в Україні відбулася олімпіада з мови гінді між студентами Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка та філологами Київського національного лінгвістичного університету. Студенти змагалися між собою у написанні творів на задані теми. З 12 нагород студенти ІФ вибороли 7.

    Імена призерів з ІФ:

    2-ий курс - Ірина Кобеляцька (ІІ місце) і Наталя Мороз (ІІІ місце); 3-ій курс - Ірина Бобкова (ІІ місце) і Євгенія Шульга (ІІІ місце; 4-ий курс - Анастасія Вермейчук (І місце); магістри - Маргарита Ковела (І місце) і Дмитро Беверакі (ІІ місце).

    10-го січня, у Всесвітній день мови гінді, відбулося урочисте нагородження переможців. Призи вручав Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті. Переможці конкурсу отримали грошову винагороду і грамоти від Посольства. Також було нагороджено викладачів гінді обох університетів. По завершенню офіційної частини був концерт, підготовлений студентами обох вишів і колективом індійського танцю "Накшатра".

    Вітаємо наших студентів! Ми пишаємося вашими успіхами! Зичимо натхнення та численних перемог!

    Категорії: 
  • Семінар "Давньогрецька для неоелліністів"

    20.12 у Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького співробітники офісу освітніх програм при Посольстві Греції в Україні А.Нікас та Е.Макрі провели навчально-методичний семінар на тему використання давньогрецької у роботі неоеллініста. Студенти-неоелліністи познайомились із особливостями функціонування давньогрецьких мовних елементів у сучасному спілкуванні, роллю давньогрецької в творенні неологізмів та термінології, особливостями освітньої реформи, метою якої є оптимізація викладання давньогрецької в середній освіті, її значення для формування національної ідентичності тощо.

    Категорії: 
  • Лекція Юрія Кочубея до Міжнародного дня арабської мови

    Цього тижня у світі відзначався День арабської мови. Цією датою обране 18 грудня, адже у 1973 році Генеральна Асамблея додала арабську мову до списку офіційних і робочих мов ООН.

    В Інституті філології цю подію теж не могли оминути. З нагоди Міжнародного дня арабської мови було запрошено прочитати для студентів лекцію дипломата, арабіста, Надзвичайного і Повноважного Посла Юрія Кочубея.

    Про освоєння мови завойованими країнами, знання європейців про арабістів, перші взаємозв'язки з арабським світом ще за часів Богдана Хмельницького, мову ісламу й заборону перекладу Корану одговорював Юрій Кочубей зі студентами-арабістами.

    На завершення лектор побажав: "Треба творити нове знання на основі нових даних, тож, студенти, на вас надія у розвитку арабістики".

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ