ІФ

  • Виставка праць професора Юрія Коваліва в ІФ

    У читальному залі Інституту філології відкрилася виставка наукових праць проф. Юрія Коваліва. На полицях бібліотеки зібрано "Історію української літератури", "Абетку дисертанта", "Літературознавчу енциклопедію", упорядковану вченим, та багато інших книг.
    Виставка відкрилася 13 квітня. Організатори, працівники Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича читального залу Інституту філології, повідомили, що такий захід присвячено дню народженню вченого, а надалі планується серія виставок із працями наших професорів.

    Категорії: 
  • Фотовиставка "В'єтнам: країна і люди"

    В Інституті філології 19 квітня відбулася фотовиставка, присвячена Дню об'єднання Північного і Південного В'єтнаму 1975 року.

    Виставка фототкартин «В’єтнам: країна і люди» розташовувалась у холі Інституту, тож усі охочі мали змогу ознайомитися з культурою і традиціями країни. Організатори, якими виступили представники кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, створили таку виставку з метою ознайомлення відвідувачів з культурою країни та її потенціалом. Серед фото, що розвішані тематично, можна побачити досягнення В’єтнаму за 30 років: пам’ятки архітектури, що внесені у списки ЮНЕСКО, особливості їжі, роботу рибалок, красу пейзажів, аспекти економіки. Зокрема, на восьми фото відображені оздоровчі центри курортної зони, розташованої на берегах Тихого океану.

    Виставку відвідали студенти, викладачі Інституту філології, представники адміністрації. Гостями виставки були представники Посольства В’єтнаму та в’єтнамські студенти, які нині навчаються у вишах України.

    Прикрасою виставки став бронзовий барабан як символ старовинної культури В’єтнаму.

    фото - Валерій Попов

  • Відбулися змагання з програмування серед студентів "прикладної лінгвістики"

    12 квітня в Інституті філології відбувся хакатон - змагання з програмування - для студентів спеціальності "Прикладна лінгвістика", організований лабораторією комп'ютерної лінгвістики при кафедрі української мови та прикладної лінгвістики у співпраці з викладачами факультету комп'ютерних наук та кібернетики. У заході взяли участь команди студентів першого, другого та третього курсів.

    Завданням, над вирішенням якого працювали учасники, було навчити комп'ютер максимально точно визначати частини мови, власні назви, числові позначення і абревіатури.

    Переможцями змагань стала команда 1-го курсу, яка обрала собі зіркову назву "Оріон": Катерина Бреус, Аліна Гарбіч, Анастасія Горянська, Анастасія Єсипенко, Павло Кучмійчук, Дар'я Новікова.

    Інші дві команди, котрі назвалися "Фіксики" і "Тупіки", отримали заохочувальні призи.

    У цілому хакатон проходив у дружній змагальній обстановці, і всі його учасники отримали неоціненний досвід командної роботи в режимі, хоч і короткотривалого, але продуктивного на ідеї марафону.

    Надалі подібні змагання з прикладної лінгвістики планується зробити щорічними із залученням до них ширшого кола студентів.

    Ярина Ходаківська,
    фото - Маргарита Лангенбах, Валерій Попов

  • Офіційне відкриття олімпіад із перекладу (перська й арабська мови)

    11 квітня в актовій залі відбулося офіційне відкриття ІІ етапу Всеукраїнських студентських олімпіад. В Інституті філології проводитимуться олімпіади: "переклад з арабської мови", "переклад з перської мови".

    У своєму вітальному слові заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко звернулася до учасників: "Ви маєте надзавдання у час, коли кордони рухливі, культури взаємопроникні. Ви маєте бути провідниками, розвінчувати міфи непорозумінь".

    Організатором олімпіад в Інституті філології є кафедра мов і літератур Близького і Далекого Сходу на чолі з доц. Тетяною Маленькою за сприяння мовного центру арабської мови в Катарському університеті та Посольства Ірану.

    Сусан Джабрі, запрошена викладачка в Інституті філології з Іранського університету, привітала учасників і наголосила: "Ви посередники між двома мовами, можете допомагати вирішувати багато питань представникам різних структур".

    З інформаційними уточненнями виступили голови журі: доцент Інституту сходознавства ім. А.Кримського Олексій Хамрай (переклад з арабської), директор Центру іраністики Інституту філології Олена Мазепова (переклад з перської). У ІІ турі Всеукраїнських студентських олімпіад ("переклад з перської" і "переклад з арабської") бере участь 26 студентів з 5 університетів України: Київський національний лінгвістичний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна академія Служби безпеки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна.

    Оголошення переможців і офіційне нагородження відбудеться 12 квітня о 16:00 в актовій залі Інституту філології

    Каріна Дорошенко,
    фото - Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Полоністи ІФ провели зустріч із професорами Університету в Білостоці

    7 квітня в Інституті філології відбулася зустріч із професорами польського університету. Пані Анна Яніцька презентувала присутнім свою книгу «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської». Видання вийшло в серії Полоністичних студій за сприяння завідувача кафедри полоністики Інституту філології проф. Ростислава Радишевського. Життя і творчість письменниці, публіцистки, революціонерки стало основою дисертаційного дослідження проф. Анни Яніцької. Габріелю Запольську порівнюють з Лесею Українкою, Емілем Золя. Тексти авторки ставилися на сцені експериментальних театрів, вражали своєю відважною тематикою. Ірина Шевченко, яка переклала книгу українською мовою, висловилася про текст оригіналу: «Книга має українську нотку, українські підтексти, які не можна не помітити. Вимова, стиль, науковий виклад – зразок, який зараз маємо брати для себе».

    Після презентації відбулася лекція професора Університету у Білостоці Ярослава Лавського. Вчений розповів студентам полоністики про культурний трансфер між Польщею і Україною. Його лекція містила багато прикладів того, як література може в прямому сенсі рятувати життя. Зокрема, коли Польща втратила у 1795 році незалежність, то література стала носієм "польськості".

    Інший приклад, наведений професором, потребував широкого культурно-історичного тла. Йшлося про позашлюбного сина Антонія Мальчевського - класика польського романтизму. Його син Август-Антоній Мальчевський, котрий навчався в Кремецькому ліцеї і брав участь в антиросійському підпіллі, потрапив у руки російської поліції і був депортований до Сполучених Штатів, де видав твір "Спогади польського вигнанця". У цьому творі Август-Антоній вперше англійською мовою виклав історію польською літератури. Так на американському континенті з’явилася перша згадка і про українського героя - Богдана Хмельницького. Доля Августа-Антонія - неймовірний роман із сумним закінченням – смертю у 22 роки. Але Антоній Мальчевський лишив слід і Польщі, і України в англомовній американській літературі.

    Професор Лавський, запропонувавши студентам уявити, що потрапляють на чужий континент без жодної книги, запитав: «Чи змогли б Ви написати історію літератури своєї країни? Тож приклад цього юнака може слугувати і нам зразком, як важливо вчити свою історію літератури так, щоби мати змогу її відтворити з пам'яті».

    Текст – Каріна Дорошенко, Марія Янкова
    Фото – Валерій Попов

  • День відчинених дверей в Інституті філології

    7 квітня в Інституті філології відбувся День відчинених дверей. Директор Григорій Семенюк розказав про освітні програми, міжнародне співробітництво та наукову діяльність Інституту. Виступав і Головний секретар приймальної комісії Інституту філології доц. Сергій Різник. Абітурієнти та їхні батьки мали змогу отримати інформацію про навчальний процес, специфіку вступної кампанії та інші організаційні моменти, як від адміністрації, так і від представників випускових кафедр та мовних центрів.

  • Літературна студія про час у ретро-аудиторії

    7 квітня в Інституті філології відбулося чергове засідання літературної студії, керівник якого проф. Олександр Астаф'єв. Захід проходив у стінах аудиторії "Ретро", а темою студії було обрано - "час". Нові тексти студентів жваво обговорювалися. На літературну студію завітала Богдана Гайворонська, секретар по роботі з молодими авторами Спілки письменників України. Вона звернула увагу на творчість двох студійців, яким порекомендувала взяти участь у поетичному конкурсі.

  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Зустріч зі знавцем гагаузької культури Любов’ю Чімпоеш

    3 квітня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася зустріч із доктором філологічних наук, відомою гагаузькою поетесою, завідувачкою департаментом етнології гагаузів при АН Молдови Любов’ю Чімпоеш. Слухачами Любові Степанівни стали студенти-тюркологи (турецька та гагаузька мова). Мова йшла про багату історію гагаузів, історію життя самої гості, її розуміння поезії та настанови молодому поколінню. Студенти з вдячністю та гостинністю прийняли пані Любов, активно ставили їй питання щодо розвитку гагаузької гуманітаристики, зачитали її поезії, а організатори зустрічі розповідали, якою знають Любов Степанівну. Після заходу представників кафедри тюркології було запрошено на прийом до посла Туреччини.<?cite>

    Любов Степанівна народилася у Молдові, у часи імперії СРСР. Мову з її піснями, анекдотами, казками, прислів’ями (або гагаузькою – «наса-атар») перейняла від матері, про яку згадує з великою теплотою: вона була дуже розумна, жартівлива, завжди мала що сказати. Можливо, саме теплі стосунки з мамою та братом зумовили таку любов до рідного краю: «Я відчуваю, що ніколи не йшла з цього дому, він завжди зі мною».

    Крім цього, справою всього її життя стала гагаузька культура – культура, що походить від тисячолітнього народу (перші згадки про нього на Балканах датовані 9 ст.). Гагаузи ніколи не мали власної державності, їхню культуру не вивчали й не оберігали, та попри це вони не розгубили свою ідентичність. Після доби Радянського союзу в 90-х роках усі республіки отримали право самостійності, і кожен хотів служити своєму народу, але не мав фінансової можливості. Любов Степанівна згадує корифеїв своєї галузі (серед них Куробу, Гайдаржи, Дорон), яким завдячує своїми знаннями. Любов Степанівна створила фірму допомоги таким людям, що 2000 р. переросла у фонд «Кайнак», який міг видавати книги, надавати соціальну допомогу. За час його існування опубліковано 19 книг, 2 конференції. Гостя розповідала, як тяжко було поєднувати цю роботу з роботою в Академії. Всі навантаження витримала лише завдяки поезії: «Вона в моєму житті є якорем, рятівником, можливістю реалізувати багатство гагаузької культури».

    1992 року відбувся перший приїзд Любові Степанівни до Туреччини, а нині вона там викладає, тож розповіла студентам і про відмінності між гагаузами та турками. Тамтешня молодь любить Любов Чімпоеш за те, що вона вміє достукатися, з кожним студентом знайомиться окремо, може задовольнити унікальні потреби в знаннях. «У кожній людині я ціную життя!» - це виявляється й у викладанні. Любов Степанівна запевняє, що будь-хто з нашого Інституту матиме в її особі великого помічника в Туреччині та запрошує до себе на навчання.

    Після промови самої гості та найважливіших питань від студентів Інституту філології про Любов Чімпоеш розповідали її давні знайомі – доцент кафедри тюркології Дора Арнаут та видавець Василій Келіогло. Дора Іванівна знає Любов Чімпоеш уже 30 років, та стала для неї справжньою наставницею, старшою сестрою, а Василій Григорович за понад 10-річне знайомство усвідомив, що вона – людина, яка палає, від неї йде бажання розвиватися. Так, пані Любов можна назвати справжньою жінкою-революціонером серед патріархального устрою гагаузів; вона людина слова, хоч і небагатослівна. Вона - неперевершений учений та поетеса, яка живе віршами, бо це йде від ї душі. Такі люди доводять, що в науці – безмежні можливості.

    Наприкінці зустрічі Любов Степанівна й сама зачитала кілька своїх поезій. Гостя стала першою в Турецькому центрі, що записала свої побажання для студентів та співробітників кафедри в почесну книгу. Звісно, у віршах та, звісно, гагаузькою. Вона закликала не боятися експериментів та власних сил. «Не бійтеся руху. Якщо ви відчуєте смак перемоги, вас буде вже не зупинити!» - цими словами Любов Степанівна неодмінно достукалася до сердець гостей заходу – української молоді.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Тюркологи відзначили Міжнародний день дитячої книги

    31 березня 2017 року на кафедрі тюркології було проведено захід до Міжнародного дня дитячої книги.

    Книги створюють для дітей і про дітей. На основі дитячої літератури створювалися й ігри. Офіційно Міжнародний день дитячої книги відзначають 2 квітня. Таку дату обрано недарма, адже цього дня народився видатний казкар Г. Х. Андерсен, твори якого вважаються класикою дитячої літератури.

    У 90-х роках ХХ століття світ побачив перший двомовний, кримськотатарсько-український, журнал «Йылдызчыкъ», багато віршів із якого присвячено святам і тваринам. Цей журнал існує у формі додатку до наукового журналі зі схожою назвою «Йылдыз». У ньому діти публікують не лише власні твори, а й наукові замітки.

    Інший кримськотатарський журнал «Арманчыкъ» розрахований для дітей віком від 2 до 12 років, де в ігровій формі розповідається про рідний край. Окрім цього у журналі представлені такі рубрики як «Будьмо вічливі», «Зроби сам», «Географічні цікавинки рідного краю», «Народ скаже, як зав'яже», а також є кросворди й художні твори кримськотатарською. На останній сторінці кожного номера представлений невеличкий словничок на певну тематику, що допомагає дітям швидше оволодіти мовою.

    Окрім журналів, є також книги казок для дітей і сайти в Інтернеті. Першою ж дитячою книгою була «Элифбе», до якої входили казки, розповіді та вірші кримськотатарською мовою.

    Збірка творів світової літератури для дітей кримськотатарською мовою «Тысламак юзюн» містить найбільше перекладів творів С. Маршака. Найпопулярніші казки були перекладені С. Усеїновим. Особливої уваги заслуговує презентація з пізнавальними іграми, переказами казок інших народів. Користуючись цим матеріалом кожен має нагоду зануритися у світ дитинства.

    На заході було продемонстровано книгу «Казки кримських татар», переклади до якої робили І. Л. Покровська, А. С. Емірамзаєва, С. С. Емірамзаєва.

    Студенти отримали багато змістовної інформації щодо кримськотатарських періодичних і книжкових видань. Наприкінці зустрічі А. С. Емірамзаєва провела невеличку вікторину для усіх присутніх і побажала використовувати отримані знання та долучатися до перекладу кримськотатарської літератури українською мовою.

    Олеся Данилевська

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ