ІФ

  • Як слова стають поганими?

    Для лінгвістів, як відомо, не існує «поганих слів». Усе є матеріалом для дослідження. 2 квітня до сміливого обговорення закликала Богдана Богельська: «Поговоримо про те, про що інші бояться?» Богдана – україніст 4 курсу спеціалізації «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії». Дослідниця хоче довести, що історія мови багатогранна та цікава.

    Мова нерозривно пов’язана з мисленням. Зокрема, вона відбиває стан людини у певний момент. Свій виступ Богдана присвятила словам, які позначають лайку, образи, інколи – навіть прокльони. Лектор визначила поняття «обсценна лексика», «лайка», «матюки». На матеріалі лайливої лексики можемо визначити різницю ментальності між народами. Дізналися, що для японців, наприклад, велика образа – називання не на «Ви», для німців – усе, що пов’язане з неохайністю. У росіян лайка пов’язана зі статевою системою, тоді як в українців – із видільною. До речі, неправильним буде вважати, що лайка прийшла до нас із Росії, ба навіть із монголо-татарами. Тюркські, індійські мови також повпливали. Сороміцькі народні пісні показують наявність обсценної лексики здавна.

    Богдана зачитала знаменитий «Лист турецькому султану», мова якого пересипана негарними словами й побажаннями, але голова «ЗМовників» Оксана Мацько зауважує: нині навіть дещо лагідно звучать ті слова, що раніше були найбільшою лайкою. «Матері твоїй ковінька», «трясця твоїй матері», «щоб на тебе кицька чхнула» - такі сполуки часто мисляться сучасниками як жарт. Міняються цінності, специфіка суспільства, раніше ж була інша модель честі. Образити можна було й за релігійною ознакою (назвавши, наприклад, католиком). У Середньовіччі кривдою були всі назви, що пов’язані з тваринництвом та вичинкою тварин, пияцтвом, зрадою, нецнотливістю, захопленням азартними іграми.

    Чому саме «матюки»? В основу ліг корінь слова "мати". Коли українці хочуть найбільше образити, покликаються на матір, це зумовлено культом матері-берегині. Хоча є також дієслово «вибатькувати», тобто вилаяти. У козацькому війську були «професійні матюгальники». Беззбройна людина виходила на лінію фронту, аби проблазнювавши, пригнітити моральний дух супротивника та спровокувати його на початок бою.

    А чи потрібна лайка взагалі? Хоч Богдана й навела у своїй презентації українські лексеми й фразеологізми із порадами «Як лаятися українською», усе ж виникає питання: а чи не варто тримати емоції в собі? Лектор знайшла інформацію, що лайка негативно впливає на генетичний код. До того ж діти, які зростають у родині, де лаються, перейматимуть таку модель поведінки і можуть вживати матюки «замість коми» у своєму мовленні. Ці слова шкодять оточенню. Це наче пасивне куріння, коли на людину негативно впливають емоції того, хто поруч. Водночас саме емоційна розрядка - позитивний момент у вживанні такої лексики.

    Від викладачів кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергія Різника, Оксани Суховій, Оксани Бас-Кононенко, Лідії Гнатюк почули їхні власні спогади, роздуми, наукові коментарі дотичні до теми та приклади лайливої лексики з інших мов (польської, німецької тощо). Вікторія Коломийцева, доцент кафедри, порадила поратися з емоціями тибетським способом: глибоко й спокійно вдихнути та видихнути кілька разів. Пам’ятаймо: нам повертається те, що ми самі послали у світ!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Профорієнтація у галузі античних та сучасних мов

    Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики 29 березня провела профорієнтаційну зустріч із школярами 7-11 класів. Знайомили з історією та мовами античних мов та з їх віддзеркаленням у сучасних мовах світу. Завідувач кафедри Ірина Голубовська поспілкувалася з кожним учнем, дізналася про коло зацікавлень гостей Інституту. Також відрекомендувала всіх своїх колег та студентів класичної філології. Діти почула, як народжується слово, дізналися про час й етимологію деяких слів. Про латинську мову у світі й в Україні говорила доцент Світлана Гриценко. Запозичення дослідили доцент Наталя Корольова та четвертокурсниці Богдана Коробова, Вікторія Фіцала й Наталія Крижанівська. Про тотеми в Давньому Римі розповіла доцент Олена Михайлова, Каріна Охріменко розширила сучасне розуміння слова «Фортуна». Ще учні почули про заснування кафедри 1955 року та давню традицію класичної філології в Університеті Святого Володимира від дня заснування. Викладачі згадали найвидатніших вчених кафедри, зокрема еллініста Ніну Федорівну Клименко. Програму зустрічі з абітурієнтами доповнили екскурсія Жовтим корпусом та частування солодощами. Викладачі запросили до школи Юного Класика, що діє під керівництвом доцента кафедри Олександр Левка. За тиждень це вже третій захід-знайомство школярів з нашим ІФом, тож улітку чекаємо на вступників!

    Категорії: 
  • Березнева Вчена рада ІФ

    Останній вівторок місяця, 26 березня, - традиційний день Вченої ради Інституту філології. На порядку денному був виступ заступника директора Катерини Білик про профорієнтаційну роботу випускових кафедр ІФ, доповідь заступника директора з наукової роботи Ганни Черненко про ефективність аспірантури і докторантури в Інституті та про атестацію аспірантів ІІІ-ІV років навчання та обговорення додаткових питань.

    Фотографії Валерія Попова

    Категорії: 
  • Career day від СПІФ: резюме, співбесіда, стажування

    Поки 20 березня в холі Інституту філології тривав ярмарок вакансій Studpoint, трьома поверхами вище Освітній відділ СПІФ надихав студентів бути активними, любити людей і вірити, що кожен день сповнений можливостями. Саме такими словами завершили зустріч, де молодь учили правильно влаштовуватися на роботу.

    Воркшоп із написання резюме провів Назар Кравець. Резюме – це ваша візитівка. На прочитання його роботодавці витрачають у середньому 1-2 хв, тож не розписуйте всього надто детально. Не пишіть заголовок «Резюме», це й так очевидно! Обов’язково вкажіть контакти: е-мейл, телефон, соцмережі (за останніми видно особистість та її захоплення, досвід у проектах). Чітко пишіть, на яку ви претендуєте вакансію, яка ваша мета в компанії, на який заробіток розраховуєте. Так, студенти ще не мають повної освіти, однак не зайве вказати свій навчальний заклад і курс, а також мови, якими володієте, додаткові курси та тренінги, які проходили. Щодо досвіду роботи ніколи не брешіть. Використовуйте тут слова дії та цифри. Ефективніше виглядає фраза «Зменшив кількість помилок у відділі на 15%», аніж просто «Перевіряв на помилки».

    Анастасія Сахарова розповіла, як поводитися на співбесіді. Маємо розуміти, на яку вакансію подаємося, що від нас вимагатимуть. Настя радить поглянути все про компанію – від сторінки в Інстаграмі до відео в Ютубі. Оцініть і проаналізуйте себе, уявіть уже на посаді. Зможете? Для чого це вам потрібно? Отримати певний досвід, по практикувати мову чи просто підзаробити? Поміркуйте, чи узгоджується нова робота з вашими майбутніми цілями. Кілька важливих моментів: виспіться; прийдіть завчасно хвилин на 10-15; візьміть ручку та блокнот. Залиште негативні емоції, не скаржтеся, не критикуйте попереднє місце роботи та колишніх колег. Якщо є питання, ставте, але й подумайте заздалегідь над питаннями, які ставитимуть вам. Найголовніше – будьте впевненими! Не варто губитися, краще відповісти без довгих пауз навіть на питання, до яких ви не готові. Це дасть зрозуміти, що ви вмієте виходити з ситуації переможцем.

    Ольга Крутій детальніше зупинилася на стажуваннях для студентів. Дівчина – член громадської організації ФРІ – Фундації регіональних ініціатив. У межах ГО була координатором «Журналістської кузні», але загалом має велику практику стажування. Така річ – можливість завести зв’язки, отримати досвід (і вписати його в резюме). Це реальні навички, а не сухі лекції в аудиторіях. Потенційно вас можуть і залишити на місці стажування. Такий вид роботи оплачується або ні (залежно від сфери, де ви стажуєтеся). Але гнатися краще не за грішми, а за знаннями. Оля порадила вправу для тих, хто не остаточно ще визначився з майбутньою діяльністю. Поділіть чистий аркуш на 3 частини та випишіть, що ви найбільше любите робити, що вам найбільше вдається та за що ви коли-небудь отримували гроші. Десь на перетині трьох списків – ваша справа! Успіху в пошуках роботи вашої мрії.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Не лише роботодавець обирає вас, а й ви обираєте роботодавця!

    В Інституті філології пропонували вакансії та вчили правильно подавати власні знання. 14 березня відбувся День кар’єри, організації якого посприяли заступник директора Інституту філології Катерина Білик та керівник сектору працевлаштування Науково-методичного центру організації навчального процесу Інна Степанець.

    Ініціатори заходу запросили чимало фірм, де потрібні знання іноземних мов, комунікабельність, бажання працювати й вчитися новому. Усе це про наших студентів, чи не так? Отож юні філологи могли познайомитися з цікавими людьми. А можливо, й знайти роботу своєї мрії!

    Були представлені українські та міжнародні компанії, центри мов, телеканали, ІТ-компанії, бізнес-фірми. На студентів очікувало розмаїття робочих місць, а також стажувань, із гнучким графіком роботи та перспективою подальшого працевлаштування. Нині шукають контент-менеджерів, редакторів, перекладачів (усних і письмових), журналістів, маркетологів, креативних менеджерів, бізнес- та Digital аналітиків… Ви можете спробувати себе в багатьох сферах, що не обов’язково пов’язані суто з філологією: логістика, фінанси, кібербезпека, різні виробничі сфери.

    Програма Global Career Day запрошувала не лише на виставку роботодавців у холі Інституту, а й на квест, де охочі могли спробувати себе в певній галузі, отримати лайфхаки з фаху. А ще відбулися презентації програм стажувань, зокрема захід «Філологи в ІТ», де виступили міжнародні організації. Ламаймо стереотипи, що філологам не місце в ІТ-сфері. Там на вас очікує дружній колектив, щоденна практика іноземної, можливість вибору, чим саме займатися. Чіткеййфф кар’єрне зростання: за який час та до якої посади може дорости людина. Вам нададуть базове та додаткове спеціалізоване навчання просто на місці роботи. І ви зможете відчути себе частинкою закордонної фірми. Співпрацюватимете з Данією, Великобританією, Голландією, Німеччиною тощо.

    Важливо, що не лише ви мусите влаштувати роботодавця за всіма вимогами, а й він вас. Важлива довіра керівника та ваше право ініціативи. Маєте право й на помилку, якщо її визнати та зробити висновки. До того ж фірми – за офіційне працевлаштування.

    Також студенти дізналися про види співбесіди (телефонні, brainteaser-інтерв’ю тощо). Їм радили, як правильно написати анкету та резюме. Чому ж фірми з багаторічним успішним досвідом та міжнародним визнанням шукають співробітників у стінах Інституту філології? Бо студенти – це люди, які створюють щось нове, водночас молодь – цільова аудиторія для організацій. Студентство нині в топі! Знаходьте роботу до душі.

    Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Із Днем народження, Тарасе!

    205 років від Дня народження Тараса Шевченка відзначила спільнота Університету, який уже 80 років носить його ім’я.

    Шевченка по-різному називають: Пророк, Кобзар, дух, символ, натхнення України… Його переспівують сучасні гурти та перемальовують художники. Водночас співають його пісні під кобзу (і не тільки), вишивають йому рушники, покладають квіти, вчать напам’ять твори та організовують наукові конференції. Інтерпретацій, словом, безліч. Головне – згадують. «Не вмре, не загине»! І буде повсякчас цікавим для молоді та корифеїв. Правду кажуть: нашому народу пощастило, адже не кожен має творця країни в духові.

    Сьогодні філологи – від студента до професора – встали ранесенько, попри вихідний. Встигли зустрітися до десятої ранку, аби вшанувати пам’ять Шевченка біля його монумента в парку. Під керівництвом ректора Університету Леоніда Губерського, проректорів Володимира Бугрова, Віктора Мартинюка та Петра Беха, разом із представниками Військового інституту та інших наших підрозділів, на чолі із директором Інституту філології Григорієм Семенюком філологи ішли разом із багатьма небайдужими киянами однією ходою.

    Що таке свято Шевченка? Яким воно нам запам’яталося сьогодні? Кожен матиме свою відповідь, адже життя складається з дрібниць. Свято – це підвестися о 7:00 в суботу. Це прапори й троянди. Це коли батько приходить на урочистості з донькою. Коли професор бере за руку й каже: «Усе детально зафіксуй і опиши!» Коли хор співає «Заповіт» і «Реве та стогне». Коли пані з натовпу просить зачитати поезію свого батька на честь Тараса, написану ще 1951-го.

    А яким Ви запам’ятали 205-річчя?

    Текст Юлії Кузьменко. Фотографії Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Лютнева Вчена рада

    26 лютого відбулася Вчена рада Інституту філології. Традиційно під головуванням директора Григорія Семенюка зібралися представники всіх кафедр.

    Першою темою на порядку денному стали кадрові питання ІФ. Із доповіддю, статистикою та орієнтовним планом дій до 1 вересня виступив Сергій Скрильник, заступник директора з навчально-методичної роботи. Потім про підготовку до заходів, присвячених 205 річниці Тараса Шевченка звітувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості професор Людмила Грицик. Заплановано покладання квітів до пам’ятника Шевченку, проведення Міжнародної наукової конференції та зустрічі на факультетах із лауреатами Шевченківської премії.

    Звіт відділу зв’язків із громадськістю підготувала координатор відділу Олександра Касьянова. Говорили про профорієнтаційну роботу, внутрішньоінститутську та університетську комунікацію, співпрацю з періодичними виданнями, урегулювання роботи радіо ІФ.

    Заступник директора Катерина Білик розповіла про стажування викладачів за кордоном (цьогоріч їх було 16), а також навчання за кордоном студентів. Міжнародні програми обміну укладаються на семестр чи рік, за цей час студент значно покращує рівень знання мови.

    Від Катерини Аркадіївни насамкінець почули про роботу мовних центрів в Інституті. 23 центри сприяють вивченню мови, є базою студентських практик, організовують змістовні заходи та зустрічі з представниками посольств. Центри збирають корисні бібліотечні фонди та консультують студентів щодо складання іспитів на рівень володіння іноземною мовою

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ЗМовники: «Як я можу до вас звертатися? Проблеми і варіанти»

    Ахілесова п’ята української мови – звертання. Це і привернення уваг до співрозмовника, і вияв поваги, і його називання. Як звернутися до людини, залежить від багатьох чинників: знайома вона вам чи ні, яка ситуація, які традиції в суспільстві. Про все це розмовляли в лінгвістичному клубі «ЗМовники» разом із Тетяною Асєєвою, студенткою 3 курсу україністики.

    Інколи персоналізованих звертань узагалі уникають («Вибачте, будь ласка, …»). Українська мова допомагає в цьому разі зберегти пошанність, використовуючи форму «Ви». Тетяна каже, що в Україні широко побутують фізіологічно-статеві називання: дівчино, юначе, жінко, чоловіче тощо. При цьому ми можемо когось-таки образити: чи варто отак розокремлювати людей за віком? Учасники дискусії згадували приклади з власного життя та порівнювали зі звертаннями інших мов. Але зійшлися на думці, що варто знайти узагальнену назву для звертання, яка б не наголошувала на віці, сімейному стані (як-от в англійській чи французькій мовах щодо жінок), соціальному статусі.

    Українська мова має гарний варіант – пан, пані (панна, панночка). Слово фіксує ще «Cловник староукраїнської мови 14-15 ст.». Цю назву фіксують народні пісні та думи. Хоча для декого нині слово «пан» викликає негативні асоціації. Так склалося історично (пригадаємо панство та кріпацтво). Однак назви відроджуються: студенти Оксани Михайлівни проводили експеримент: упродовж тижня зверталися до представників різних професії «пан, пані». Були подивування, але негативної реакції не зустріли.

    Можливий також варіант добродій, добродійка. Хоча така назва вже в собі несе позитивну семантику, отже, можлива не в усіх комунікативних ситуаціях. Закон економії мовленнєвих ресурсів не сприятиме поширенню цих називань.

    Змовники міркували про патроніми: чи варто відмовлятися від імен по батькові? Найпоширеніші такі звертання нині в освіті й медицині, натомість у бізнес-сфері звертаються лише на ім’я.

    Зрештою, виникли інші проблеми з теми: як звертатися до третьої статі? Чому не всі навіть елементарно вітаються. Зайшовши до приміщення чи закладу? Як оформлювати офіційне електронне листування?

    Підсумовуючи, голова клубу Оксана Мацько слушно зауважила: «Мова наша безмежна, поле для досліджень відкрите і тем для «Змовників» удосталь». Наступне засідання відбудеться 5 березня. Тема: «Слова і графічні символи в текстах». Ласкаво просимо! Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Знову діє лекторій «Репліка» від Тетяни Михно

    Отже, Інститут філології вже згадав добрі традиції лінгвістичного клубу «ЗМовники» та літературної студії імені Рильського, час повертатися й до лекторію позафілологічних знань. Нагадаємо: 3 лектори, 3 цікаві теми по 20 хв на кожну (аби слухачі концентрувалися на темі якомога ефективніше). Цю чудову ідею реалізувала студентка 4 курсу україністики Тетяна Михно.

    Перша «Репліка»-2019 розповіла про політологію, вибори та… диригентське мистецтво. Можливо, дещо несподіване поєднання, але доцільне. Адже життя наше складається з різних сфер: маємо бути свідомими громадянами та водночас жити не поза прекрасним, не поза мистецтвом.

    Студент-політолог філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Георгій Попов пояснив, що таке політика, чим вона відрізняється від науки та наскільки важлива незаангажована думка справжніх фахівців з політології, а не пропагандистів, популістів чи інших творців медіафейку.

    Студент історичного факультету КНУ Ігор Прінц, співзасновник «Ночей в Університеті» говорив про вибори як процедуру. Дискутували, чи варто псувати бюлетень і голосувати «проти всіх»? Ігор назвав країни з найменшою та найбільшою явкою, найменш та найбільш демократичні. Наприклад, в Австралії багато років поспіль явка становить понад 90%, вибори нагадують пікнік, хоча є обов’язковими для всього населення. Дільниці мають бути зручними, а в разі потреби пересуватися до осіб, які з певної причини не можуть прийти самі. Найменш демократичними були останні вибори в Афганістані, 70% якого нині контролюють таліби. Вони вбили на дільницях близько 130 тис. населення, запобігаючи його волевиявленю.

    Студентка Київського національного університету культури і мистецтв Єлизавета Левченко змінила актуальну сьогодні тему виборів на актуальну завжди – музики. Хто грає в симфонічному оркестрі? Коли виникла професія диригента? Лише в 19 ст. Що треба знати про мову жестів? Разом з Єлизаветою потримали в руках сучасну диригентську паличку (хоча нею були колись і паперові трубки, і смичок скрипаля, і просто руки, міміка, жести). Послухали камертон – прилад, який звучить ното ля і є для музикантів такою собі точкою відліку для виконання інших нот. Спершу вчаться на хорового диригента, потім – на симфонічного (хор та інструментальні виконавці). Аби оволодіти цим фахом майстерно, необхідні не лише вроджена музикальність і почуття ритму, а й відмінні пам’ять, гнучкість і добра координація, знання історії музики, організаторські та лідерські здібності.

    Фото Сергія Терещенка.
    Більше фото можна переглянути в альбомі автора: https://goo.gl/qHwfEV

    Категорії: 
  • Вечір кіно мовою оригіналу

    14 лютого - для когось День дарування книжок, для когось - День святого Валентина. А може, просто четвер, коли студенти вже починають мріяти про вихідні. Відділ зовнішніх зв'язків СПІФ трохи пожвавлюватиме ваші будні! Студпарламент допоможе вивчити іноземну мову, попрактикувавшись на переглядах кінофільмів. Почали на честь свята з романтичної драми "Щоденник пам'яті", американську стрічку гості заходу дивилися мовою оригіналу. Це лише початок, ВЗЗ добере фільми німецькою, італійською, іспанською... Усе, аби вчитися, розважаючись.

    Тож долучайтеся до нового регулярного заходу від СПІФ - вечорів кіно мовою оригіналу!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ