In Memoriam

  • Пам'ятаймо про Крути

    29 січня 100 років тому біля станції Крути Чернігівської області загинули 300 київських студентів і гімназистів у бою з більшовицькими військами.

    У наших жилах тече кров тих молодих крутянців, кров славних козаків та героїв УПА, які самовіддано боролися за Україну. Тож усвідомлюймо це і пам'ятаймо!

    Категорії: 
  • Світлої пам’яті Тараса Романовича Кияка

    Ректорат Київського національного університету, професорсько-викладацький та студентський колектив Інституту філології з глибоким сумом повідомляють про те, що 18 січня 2018 року відійшов у вічність визначний учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Інституту філології, германіст, термінознавець, почесний доктор низки зарубіжних навчальних і дослідницьких закладів Тарас Романович Кияк.

    Народився Тарас Романович Кияк 23 березня 1944 року у місті Винники Львівської області в родині діяча українського визвольного руху. Закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (1965 р.) за фахом «Німецька мова та література». У 1978 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук .У 1989 році відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. З 2003 р. до 2016 р. Тарас Романович Кияк обіймав посаду завідувача кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Інституту філології. Керував науковою школою з лінгвістики фахових мов, термінознавства та теорії галузевого перекладу в Інституті філології. Автор більше 250 наукових праць.

    Тарас Романович Кияк був одним із засновників науково-дослідного Центру буковинознавства, головою Чернівецької обласної організації товариства «Просвіта» (1990–1995 рр.), головою Українського термінологічного товариства (від 2002 року).

    Тарас Романович Кияк був також громадським та політичним діячем, зокрема народним депутатом Верховної Ради України другого скликання, координатором групи «Конституційний центр», головою міжпарламентської групи «Україна-Німеччина» Верховної Ради України (1995–1998 рр.), одним із членів-засновників Демократичної партії України (1990–2003 рр.), автором статті 10 (про мову) Конституції України.

    Тарас Романович Кияк був Почесним громадянином Винників, мав чимало нагород, у тому числі й був нагороджений кавалерським орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

    Колектив Шевченкового університету висловлює щирі співчуття близьким Тараса Романовича, всім, хто знав цю прекрасну людину, громадянина і патріота.

    Прощання відбудеться 19 січня 2018 року об 11.30 у холі Інституту філології.

    Категорії: 
  • Олексій Доля відійшов у вічність

    Ректорат Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорсько-викладацький та студентський колектив Інституту філології з глибоким сумом сповіщають про те, що у віці 53 років після важкої хвороби пішов із життя Заслужений працівник культури України, директор Центру фольклору та етнографії, відомий учений-етнограф, фольклорист Олексій Леонтійович Доля.

    Олексій Леонтійович Доля народився 17 січня 1964 року у селі Плішивці Гадяцького району Полтавської області в родині землеробів, залюблених в народну творчість та рідну землю, – Катерини Федорівни та Леонтія Івановича.

    Олекса Доля закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка у 1989 році. З 1987 р. по 2008 р. працював на посадах молодшого, старшого та провідного наукового співробітника-етнографа та на посаді заступника директора з науково-організаційної роботи в Державному музеї народної архітектури та побуту України. За цей час О. Доля організував і здійснив десятки етнографічних експедицій у різні регіони України. Ним зібрано тисячі етнографічних експонатів, опубліковано низку науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку народних промислів в Україні.

    За роки збирацької, наукової та популяризаторської діяльності О. Долею було проведено понад сотню виставок декоративно-ужиткового мистецтва, організовано та проведено близько десяти етнофестивалів («Червона Рута», «Країна мрій», «Свірж»). Він є автором проекту «Українська традиційна іграшка та лялька», який протягом десяти років презентувався виставками у Києві, Луганську, Вінниці. У 2015 році в Українському Домі організував всеукраїнську виставку українського традиційного одягу «Благословенна Україна». О. Доля був незмінним науковим консультантом телепередач з народної творчості, зокрема проектів «Майстер-клас з Наталкою Фіцич», «Культ предків», документальних фільмів «Консонанс», «Наворожити долю», «Спадок нації», а також комп’ютерної гри «Лісова пісня». До останніх днів працював над повнометражним документальним фільмом про українську мову та русифікацію «Соловей співає».

    За значний особистий внесок у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України, розвиток музейної справи, високий професіоналізм Указом Президента від 17 травня 2006 р. Олексію Долі присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

    Упродовж 2008-2010 рр. Доля О.Л. був членом Колегії Міністерства культури та туризму України та радником Міністра культури та туризму з питань народної культури.

    З 1 вересня 2009 року О. Доля працював на посаді провідного спеціаліста-етнографа, а від січня 2011 року та до останніх днів свого життя обіймав посаду директора Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Від початку російсько-української війни Олекса Доля допомагав пораненим захисникам Вітчизни, 30 листопада 2017 року був відзначений премією громадської організації «ЄвромайданSOS» – «Волонтер року».

    17 листопада 2017 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі Олексій Доля прийняв чернецтво з іменем Нестор.

    Хвороба, з якою Олекса Доля боровся останні місяці, на жаль, перемогла. 4 грудня 2017 року, на Третю Пречисту, полетіла душа Долі у засвіти шукати небесної долі…До останнього Олекса Доля залишався відданим своїй справі, й до останнього чернець Нестор молився за долю України і її народу.

    Відспівування проходитиме у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, поховання - на чернечому цвинтарі у с. Мощун:
    5 грудня (вівторок) - 14:00 перевезення тіла до Михайлівського собору з цілонічним читаттям псалтира;
    6 грудня (середа):
    8:00 - заупокійна Божественна Літургія;
    9:40 - відспівування за чернечим чином;
    11:00 - виїзд з монастиря до чарнечого кладовища у с. Мощун.

    Категорії: 
  • Треті роковини з дня загибелі Святослава Горбенка

    3 жовтня в Інституті філології відбулося вшанування пам'яті Святослава Горбенка - 19-річного студента-філолога, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт.

    "Святославами нарекали дітей за часів Київської Русі. Це ім'я вказує на воїнський дух і князівське походження. Такі риси були і в Святослава, який загинув героїчно - рятуючи пораненого побратима", - зауважує Іван Бондаренко, завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, на якій Святослав вивчав японську.

    Це вже треті роковини з дня загибелі Святослава, але у пам'яті колег-японістів свіжі спогади про нього як про сповненого жаги до життя, патріотично свідомого юнака, який завжди був приватним і щирим.

    Біля аудиторії, яку названо на честь кіборга, студенти, викладачі, заступники директора вшанували пам'ять Святослава та поклали квіти до пам'ятної дошки,аби вкотре згадати подвиг 19-річного студента і на прикладі нього показати лицарський дух і відважність української молоді.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Пам'ятаємо, сумуємо...

    Через передчасну смерть Інститут філології висловлює співчуття родині, а також близьким і друзям студентки Анастасії Тімець, яка навчалася на спеціальності «італійська мова і література та переклад». Важка хвороба забрала життя юної дівчини, яка залишиться у спогадах однокурсників, викладачів як енергійна та старанна студентка.

    Категорії: 
  • Інститут філології вшанував пам’ять Святослава Горбенка

    3 жовтня, в другі роковини з дня гибелі в Донецькому аеропорту студента-японіста Святослава Горбенка в Інституті філології провели мітинг-реквієм.

    Ушанувати пам’ять Скельда (позивний) прийшли студенти і викладачі. Долучився до заходу і міжнародний кореспондент The Daily Signal Нолан Петерсон. Голова ради ветеранів Інституту філології Сергій Янчук показав журналістові стенд і книгу пам’яті Святослава Горбенка в аудиторії, названої на честь загиблого студента.

    Про історію воїна присутнім розповів проф. Іван Бондаренко, завідувач кафедри, де навчався в бакалавраті Святослав Горбенко. Взяв слово і Денис Антипов, аспірант-сходознавець Інституту філології, який теж добровольцем пішов у 2014 захищати нашу Україну. На щастя, повернувся живим. Він побажав присутнім навчатися, розбудовувати державу, не бруднити честь і гідність, адже «саме за світле майбутнє ми воювали на Сході».

    Категорії: 
  • Народний артист України Дмитро Гнатюк відійшов у вічність...

    29 квітня 2016 року пішов із життя Дмитро Михайлович Гнатюк,
    видатний український оперний співак, режисер, педагог,
    Народний артист України, Герой України.

    Інститут філології висловлює у зв’язку із важкою втратою співчуття родині: Андрію Дмитровичу Гнатюку, Наталії Георгіївні Гнатюк.

    Це утрата для всієї України. Вічна пам’ять!

    Категорії: 
  • Кожному було про що помовчати: мітинг-реквієм в Інституті філології

    Кожен пам’ятає події 18-20 лютого 2014. Із наближенням цих дат усе згадується, переосмислюється, проживається знову.
    В Інституті філології у пам’ять про Героїв Небесної Сотні 19 лютого провели мітинг-реквієм. Біля історичних вітражів було організовано фотовиставку з роботами, автори яких - наші студенти та випускники. Учасники хору «Роксоланія» заспівали псалми. Викладачі та студенти поділилися спогадами, емоціями. Кожному було про що розказати, про що помовчати.
    Подію не оминув увагою і Євген Нищук. У стінах навчального закладу він згадав, скільки тримав у руках загублених студентських квитків, переживав за кожного.
    Поки живе пам’ять – Герої не вмирають.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Володимир Мукан

    Категорії: 
  • Університетська спільнота вшанувала Героїв Крут

    У День вшанування пам’яті Героїв Крут курсанти Військового Інституту разом з ректором Леонідом Губерським та представниками університетської спільноти відвідали Аскольдову могилу, де поклали квіти до пам’ятника. Мітинг-реквієм відбувався за участі митрофорного протопресвітера Ігоря Онишкевича, який прочитав молитву і заспівав із присутніми гімн України.

    Минуло 98 років, але на сьогодні так і не віднайдено тіла всіх загиблих крутянців. Отець розповів, що ще минулого року уповноважені представники Німеччини зайнялися ексгумацією своїх військових, однак до тіл юних українських героїв залишався метровий шар ґрунту. Ігор Онишкевич звернувся до ректора з проханням посприяти подальшим пошукам та ідентифікації тіл полеглих.

    А тим часом у стінах Інституту філології палає свічка пам’яті Героїв.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Пам'ятаємо та шануємо...

    Сьогодні професорові Сергію Михайловичу Пригодієві мало би виповнитися 62 роки. Передчасно пішовши з життя сповненим сил та ідей, колишній завідувач кафедри зарубіжної літератури, засновник школи американо-української компаративістики, плідний і талановитий науковець, якого цінували колеги, й блискучий викладач, якого щиро любили студенти, лишив по собі обширну спадщину. Лишив по собі й світлий теплий спогад…

    До дня народження професора Пригодія та на пошанування його пам’яті кафедра зарубіжної літератури та колеги Сергія Михйловича підготували збірник наукових праць “Синтез мистецтв: In Memoriam професора С.М. Пригодія”. Авторів збірки об’єднала ідея професора провести аналіз творів зарубіжної літератури у річищі інтермедіальних студій. Наразі з електронною версією збірки можна ознайомитися за посиланням http://philology.knu.ua/node/823.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to In Memoriam