In Memoriam

  • За ким правда, за тим й майбутнє

    Історія кримськотатарського народу трагічна. Неодноразово їх намагалися винищити, стерти з етнічної карти світу. Така доля спіткала не тільки кримських татар, а й варто згадати болгар, греків, і українців, які були неодноразово депортовані зі своїх рідних земель. Пригадаймо 1950 роки - масове виселення українців із західних етнічних територій. Та й кримських татар депортували не лише у 1944 році, а починаючи ще з кримського ханства. Але, за ким правда, за тими й майбутнє. Тому 18 травня у стінах Шевченкового університету відбулося вшанування пам'яті жертв депортації всіх народів, у тому числі й кримських татар. Саме "їхньою пам'яттю ми сильні, мужньо боремося із ворогами, які намагаються всіляко похитнути нас", - зауважив проректор КНУ Володимир Бугров. "Завдяки генетичній пам'яті нашого народу ми мусимо запобігати повторенню історії ще раз. Депортація кримських татар у 1944 році - це геноцид народу, такий самий, як голодомор 1932-33 рр., який вчинив радянський режим", - зауважила перший заступник Міністра інформаційньої політики Еміне Джеппар на організованій зустрічі-пам'яті.

    "Події далекого 18 травня 1944 року згадувати важко, але необхідно, адже всього за 15 хвилин о 4 ранку тисячі людей із Криму зі жменькою землі та кави у руках були завантажені у вагони для худоби. Тижнями без їжі та води, із криком маленьких голодних дітей вони їхали у чужий край. Знесилених викидали прямо по дорозі на рельси. А тимчасом по Криму стояв страшний рев залишеного скота", - розповідав Голова молодіжної платформи кримських татар та фахівець Міністерства із тимчасово окупованих територій Еміль Ебрагімов, який ці спогади чув із вуст своїх знайомих, чиї бабусі та дідусі пережили депортацію. Жорстокість тієї влади, яка вчинила злочин проти людства, немає меж. "Жінка, яка прибирала товарняки, у яких вивозили кримських татар 1944 року, одного дня стала пасажиром одного із таких потягів. Виселяли всіх, роз'єднували сім'ї, завозячи членів родин у різні куточки світу. 45-46% кримськотатарського народу було знищено під час депортації", - розповідав пан Еміль.

    Українці та кримські татари мають спільне коріння. Скіфи, татари, сармати, кімерійці - це їхні спільні пращури. Кримські татари є невід'ємною частиною українського народу. Тому їхній біль - це біль усієї України. У день скорботи коло Червоного корпусу КНУ відбулося підняття кримськотатарського прапору, який майорить у небі поряд з українським.

    Наприкінці зустрічі завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, з ініціативи якої відбулося вшанування пам'яті жертв депортації кримських татар у КНУ, запропонувала присутнім переглянути відео-перформанс "18 травня". Щемливе відео про повторення історії 1944 року у 2014 році було знято у рамках Кримської проектно-освітньої платформи Q-HUB режисером Галиною Джикаєвою за участі студентів кафедри тюркології та за підтримки ГО "DEVAM", ГО "Кримська родина", ДП "Кримський дім". Відео вкотре нагадало - більше ніколи не допускати повторення історії. Борімося, бо за правдою майбутнє.

    Категорії: 
  • Герої не вмирають

    19 травня на території спортивного комплексу Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Голосіївської районної у м.Києві адміністрації відбулися командні змагання з прикладного багатоборства імені студента-японіста Інституту філології, «кіборга» Святослава Горбенка, який загинув у 2014 році,захищаючи Донецький аеропорт.

    Перед початком змагань учасників привітав батько Святослава Горбенка – Сергій Олександрович, який побажав їм упевнено йти до своєї мети та досягати успіху у всіх починаннях. Сергій Горбенко також подякував присутніх за збереження пам'яті про сина.

    Учасники організованих змагань мали пройти сім видів багатоборства. У ході напруженої боротьби перемогу здобули: І місце – команда Національної академії СБУ; ІІ місце – команда Військового інституту КНУ; ІІІ місце – команда Військового інституту КНУ.

    У складі суддівської команди були: викладач кафедри фізичного виховання Університету Михайло Ковнадський, доцент Інституту філології Сергій Янчук, аспірант В’ячеслав Масний, магістрант фізичного факультету Максим Василенко, магістрант Інституту високих технологій Артем Тютюник, студентка історичного факультету Лада Клочко.

    Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті та серцях.

    Категорії: 
  • Пам'ятаємо - перемагаємо

    8 травня Україна разом із усім світом відзначають День пам’яті та примирення. Це день пам’яті наших дідів і батьків, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, які мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто віддав своє життя за мирне небо, пам’яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна.

    Грізні роки Другої світової війни усе далі відходять у минуле. Але не згасає пам'ять про них, особливо у час, коли на сході України тривають бойові дії, коли досі немає миру. 8 травня Інститут філології разом із усією університетською родиною поклали квіти до Пам’ятного знаку викладачам і студентам університету, загиблим у боях Другої світової війни. У цей день відбувся святковий концерт, а також пройшло нагородження ветеранів університету почесними відзнаками за багаторічну працю у галузі освіти і науки, сумлінне виконання своїх обов’язків та з нагоди 65-річчя ветеранської організації.

    Університетські заходи до Дня пам’яті та примирення є свідченням того, що ми пам'ятаємо страшну трагедію, спричинену Другою світовою війною. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинено зусиллям об'єднаних націй. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Це є запорукою неминучості нашої перемоги сьогодні.

    Текст – Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • Пам’ятаємо, сумуємо…

    2 квітня студентку кафедри германської філології та перекладу, магістрантку другого року навчання Марину Арустамову збила машина. Протягом 10 днів вона знаходилася у тяжкому стані, перебувала у реанімації Київської міської клінічної лікарні № 17.

    12 квітня дівчина пішла з життя.

    Через передчасну смерть Інститут філології висловлює співчуття родині, а також близьким і друзям студентки. Марина Арустамова залишиться у спогадах однокурсників, викладачів як енергійна та старанна студентка.

    Категорії: 
  • Пам'ятаймо про Крути

    29 січня 100 років тому біля станції Крути Чернігівської області загинули 300 київських студентів і гімназистів у бою з більшовицькими військами.

    У наших жилах тече кров тих молодих крутянців, кров славних козаків та героїв УПА, які самовіддано боролися за Україну. Тож усвідомлюймо це і пам'ятаймо!

    Категорії: 
  • Світлої пам’яті Тараса Романовича Кияка

    Ректорат Київського національного університету, професорсько-викладацький та студентський колектив Інституту філології з глибоким сумом повідомляють про те, що 18 січня 2018 року відійшов у вічність визначний учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Інституту філології, германіст, термінознавець, почесний доктор низки зарубіжних навчальних і дослідницьких закладів Тарас Романович Кияк.

    Народився Тарас Романович Кияк 23 березня 1944 року у місті Винники Львівської області в родині діяча українського визвольного руху. Закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (1965 р.) за фахом «Німецька мова та література». У 1978 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук .У 1989 році відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. З 2003 р. до 2016 р. Тарас Романович Кияк обіймав посаду завідувача кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Інституту філології. Керував науковою школою з лінгвістики фахових мов, термінознавства та теорії галузевого перекладу в Інституті філології. Автор більше 250 наукових праць.

    Тарас Романович Кияк був одним із засновників науково-дослідного Центру буковинознавства, головою Чернівецької обласної організації товариства «Просвіта» (1990–1995 рр.), головою Українського термінологічного товариства (від 2002 року).

    Тарас Романович Кияк був також громадським та політичним діячем, зокрема народним депутатом Верховної Ради України другого скликання, координатором групи «Конституційний центр», головою міжпарламентської групи «Україна-Німеччина» Верховної Ради України (1995–1998 рр.), одним із членів-засновників Демократичної партії України (1990–2003 рр.), автором статті 10 (про мову) Конституції України.

    Тарас Романович Кияк був Почесним громадянином Винників, мав чимало нагород, у тому числі й був нагороджений кавалерським орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

    Колектив Шевченкового університету висловлює щирі співчуття близьким Тараса Романовича, всім, хто знав цю прекрасну людину, громадянина і патріота.

    Прощання відбудеться 19 січня 2018 року об 11.30 у холі Інституту філології.

    Категорії: 
  • Олексій Доля відійшов у вічність

    Ректорат Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорсько-викладацький та студентський колектив Інституту філології з глибоким сумом сповіщають про те, що у віці 53 років після важкої хвороби пішов із життя Заслужений працівник культури України, директор Центру фольклору та етнографії, відомий учений-етнограф, фольклорист Олексій Леонтійович Доля.

    Олексій Леонтійович Доля народився 17 січня 1964 року у селі Плішивці Гадяцького району Полтавської області в родині землеробів, залюблених в народну творчість та рідну землю, – Катерини Федорівни та Леонтія Івановича.

    Олекса Доля закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка у 1989 році. З 1987 р. по 2008 р. працював на посадах молодшого, старшого та провідного наукового співробітника-етнографа та на посаді заступника директора з науково-організаційної роботи в Державному музеї народної архітектури та побуту України. За цей час О. Доля організував і здійснив десятки етнографічних експедицій у різні регіони України. Ним зібрано тисячі етнографічних експонатів, опубліковано низку науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку народних промислів в Україні.

    За роки збирацької, наукової та популяризаторської діяльності О. Долею було проведено понад сотню виставок декоративно-ужиткового мистецтва, організовано та проведено близько десяти етнофестивалів («Червона Рута», «Країна мрій», «Свірж»). Він є автором проекту «Українська традиційна іграшка та лялька», який протягом десяти років презентувався виставками у Києві, Луганську, Вінниці. У 2015 році в Українському Домі організував всеукраїнську виставку українського традиційного одягу «Благословенна Україна». О. Доля був незмінним науковим консультантом телепередач з народної творчості, зокрема проектів «Майстер-клас з Наталкою Фіцич», «Культ предків», документальних фільмів «Консонанс», «Наворожити долю», «Спадок нації», а також комп’ютерної гри «Лісова пісня». До останніх днів працював над повнометражним документальним фільмом про українську мову та русифікацію «Соловей співає».

    За значний особистий внесок у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України, розвиток музейної справи, високий професіоналізм Указом Президента від 17 травня 2006 р. Олексію Долі присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

    Упродовж 2008-2010 рр. Доля О.Л. був членом Колегії Міністерства культури та туризму України та радником Міністра культури та туризму з питань народної культури.

    З 1 вересня 2009 року О. Доля працював на посаді провідного спеціаліста-етнографа, а від січня 2011 року та до останніх днів свого життя обіймав посаду директора Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Від початку російсько-української війни Олекса Доля допомагав пораненим захисникам Вітчизни, 30 листопада 2017 року був відзначений премією громадської організації «ЄвромайданSOS» – «Волонтер року».

    17 листопада 2017 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі Олексій Доля прийняв чернецтво з іменем Нестор.

    Хвороба, з якою Олекса Доля боровся останні місяці, на жаль, перемогла. 4 грудня 2017 року, на Третю Пречисту, полетіла душа Долі у засвіти шукати небесної долі…До останнього Олекса Доля залишався відданим своїй справі, й до останнього чернець Нестор молився за долю України і її народу.

    Відспівування проходитиме у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва, поховання - на чернечому цвинтарі у с. Мощун:
    5 грудня (вівторок) - 14:00 перевезення тіла до Михайлівського собору з цілонічним читаттям псалтира;
    6 грудня (середа):
    8:00 - заупокійна Божественна Літургія;
    9:40 - відспівування за чернечим чином;
    11:00 - виїзд з монастиря до чарнечого кладовища у с. Мощун.

    Категорії: 
  • Треті роковини з дня загибелі Святослава Горбенка

    3 жовтня в Інституті філології відбулося вшанування пам'яті Святослава Горбенка - 19-річного студента-філолога, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт.

    "Святославами нарекали дітей за часів Київської Русі. Це ім'я вказує на воїнський дух і князівське походження. Такі риси були і в Святослава, який загинув героїчно - рятуючи пораненого побратима", - зауважує Іван Бондаренко, завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, на якій Святослав вивчав японську.

    Це вже треті роковини з дня загибелі Святослава, але у пам'яті колег-японістів свіжі спогади про нього як про сповненого жаги до життя, патріотично свідомого юнака, який завжди був приватним і щирим.

    Біля аудиторії, яку названо на честь кіборга, студенти, викладачі, заступники директора вшанували пам'ять Святослава та поклали квіти до пам'ятної дошки,аби вкотре згадати подвиг 19-річного студента і на прикладі нього показати лицарський дух і відважність української молоді.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Пам'ятаємо, сумуємо...

    Через передчасну смерть Інститут філології висловлює співчуття родині, а також близьким і друзям студентки Анастасії Тімець, яка навчалася на спеціальності «італійська мова і література та переклад». Важка хвороба забрала життя юної дівчини, яка залишиться у спогадах однокурсників, викладачів як енергійна та старанна студентка.

    Категорії: 
  • Інститут філології вшанував пам’ять Святослава Горбенка

    3 жовтня, в другі роковини з дня гибелі в Донецькому аеропорту студента-японіста Святослава Горбенка в Інституті філології провели мітинг-реквієм.

    Ушанувати пам’ять Скельда (позивний) прийшли студенти і викладачі. Долучився до заходу і міжнародний кореспондент The Daily Signal Нолан Петерсон. Голова ради ветеранів Інституту філології Сергій Янчук показав журналістові стенд і книгу пам’яті Святослава Горбенка в аудиторії, названої на честь загиблого студента.

    Про історію воїна присутнім розповів проф. Іван Бондаренко, завідувач кафедри, де навчався в бакалавраті Святослав Горбенко. Взяв слово і Денис Антипов, аспірант-сходознавець Інституту філології, який теж добровольцем пішов у 2014 захищати нашу Україну. На щастя, повернувся живим. Він побажав присутнім навчатися, розбудовувати державу, не бруднити честь і гідність, адже «саме за світле майбутнє ми воювали на Сході».

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to In Memoriam