In Memoriam

  • Світла пам'ять Ярославі Шекері

    Колектив Інституту філології з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату – передчасну смерть доцента кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, кандидата філологічних наук, відомої дослідниці і перекладачки китайської поезії, талановитої поетеси, члена Національної спілки письменників України, мисткині, чудової жінки, турботливої матері і справжньої патріотки нашої Батьківщини

    ЯРОСЛАВИ ВАСИЛІВНИ ШЕКЕРИ

    У цей скорботний день щиро розділяємо невимовний сум і тугу її близьких та рідних. Добрий і теплий спомин про Ярославу Василівну назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив, поважав, кого вона навчала... Низько схиляємо голови і молимося за упокій її світлої душі. Відспівування відбудеться 19 червня об 11-30 у церкві Миколи Притиски (вул. Хорива, 5а), церемонія прощання – цього ж дня о 13-00 у траурній залі Київського крематорію (вул. Байкова, 16).

    Категорії: 
  • Відійшов у вічність Юрій Мушкетик

    6 червня обірвалося життя письменника-шістдесятника, класика сучасної літератури Юрія Мушкетика. Юрій Михайлович мав особисту історію, пов’язану з Шевченковим університетом, адже вчився в цих стінах. У 1948–1953 був студентом філологічного факультету Київського університету, наступні 3 роки – аспірантом при кафедрі української літератури, а пізніше став професором. Його дебют у літературі не забарився: 1954 року вийшла повість «Семен Палій», згодом і романи «Гайдамаки», «Яса», «На брата брат», «Останній гетьман» та інші. Знайшов себе як редактор: очолював журнал «Дніпро». Із 1986 по 2001 керував Національною спілкою письменників України. Письменник був одним із найпопулярніших авторів української прози. Став одним із засновників спеціальності «літературна творчість» в Університеті.

    Юрій Мушкетик не раз був почесним гостем Інституту філології: 2009-го року Університет був співорганізатором Міжуніверситетської наукової конференції до його 80-річчя, у 2014 році в стінах Інституту відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 85-річному ювілею письменника (матеріали конференції опубліковані окремим виданням).

    «Сплять монархи труда. Зріє черга велика
    До незайнятих тронів крізь думи густі.
    Підмайстри мого віку!
    Я ваші ридання покликав,
    Щоб на цвинтарі чолами підрости…»
    Іван Драч

    Колектив Університету глибоко сумує з приводу такої втрати і висловлює співчуття рідним, колегам і друзям Юрія Михайловича.

    Категорії: 
  • Лекція історика Гульнари Абдулаєвої

    17 травня у Центрі кримськотатарської мови та літератури відбувся пам’ятний захід, присвячений 75-й річниці депортації кримськотатарського народу.

    Гість заходу – відомий історик Гульнара Абдулаєва виступила з лекцією «Передмова та наслідки депортації кримськотатарського народу» і розповіла про передумови та складну долю кримських татар під час та після депортації.

    Гульнара Абдулаєва закінчила історичний факультет Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Працювала головним редактором молодіжного психологічного журналу «Індиго».
    У 2005 році була нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. У 2008-му вийшов історичний роман Гульнари Абдулаєвої «Шагін Гірай», у 2012-му ‒ книга нарисів «Золота епоха Кримського ханства». Гульнара Абдулаєва ‒ автор наукових робіт і численних публікацій в ЗМІ, ведуча й автор історичної програми «Алтин Девір» («Золота епоха») на телеканалі АТР.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • День пам'яті та примирення в КНУ імені Тараса Шевченка (відеорепортаж)

    Учора, 8 травня, університетська спільнота відзначала День пам'яті та примирення. Вшанували пам'ять викладачів і студентів Університету, загиблих у боях Другої світової війни. У Мистецькому салоні головного корпусу Університету відбувся урочистий концерт.

    Про подію - відеоробота Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=SeNlLP4AiJI

    Cьогодні ж відзначаємо День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
    Пам'ятаймо.

  • Тюркологи ІФ відзначили День Героїв Небесної Сотні

    Рівно 5 років тому в Україні відбувалися найстрашніші події Революції Гідності. Саме тоді, 18-21 лютого, велися запеклі барикадні бої між небайдужими українцями та силовими структурами уряду. Тепер ці дні є днями жалоби та пам’яті загиблих у тих жахливих подіях.

    На честь такої вагомої дати студенти І курсу турецької групи кафедри тюркології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відвідали Музей, присвячений подіям, що відбувалися на Майдані. Разом із ними Музей також відвідали учасники Революції Гідності.

    Студентам дуже пощастило, адже екскурсію проводила людина, яка й була ініціатором створення Музею. Засновник і директор Музею Андрій Дащенко зібрав експонати, знайдені на місцях подій. Кожному із майбутніх тюркологів було цікаво й разом із тим сумно дізнаватися жорстоку правду щодо подій кінця 2013 – початку 2014 років. Андрій Дащенко знайомий із великою кількістю учасників не тільки Революції Гідності, а й бойових дій у зоні антитерористичної операції. Зокрема, почули про перебіг подій в Іловайському котлі, бої за Дебальцево, річну оборону Донецького аеропорту та про відстоювання рубежів поблизу Маріуполя.

    Наші небайдужі студенти побачили експонати та візуалізовані панорами, які розкривають поняття термінів АТО, війну та цінність людського життя. Крім того, студентам детальніше розповіли про учасників цих подій, які посмертно були нагороджені орденом Богдана Хмельницького, орденом 3-го ступеня «За мужність», Золотою зіркою (орденом, що присвячують героям України).

    Кожен із учасників екскурсії дізнався щось нове та переосмислив вже відоме завдяки візиту до Музею та спілкуванню із паном Андрієм. Він ділився не сухими завченими фактами, а живими спогадами людини, яка пізнала всю скруту революції та війни.

    Ольга Пишньоха

    Категорії: 
  • Ангели пам'яті

    Цими днями Україна вшановує пам’ять загиблих під час Революції Гідності. На 18-21 лютого 2014 року припало найбільше розстрілів мітингувальників, які вийшли для мирного протесту за європейське майбутнє. Інститут філології не стояв осторонь подій, які стали точкою неповернення в історії держави. Допомагали студенти й викладачі, морально та матеріально, на самому Майдані та волонтерами в стінах ІФу.

    Цьогоріч, відзначаючи 5-ту річницю Майдану, 18 лютого на Інститутській відбулася тиха акція «Ангели пам’яті», зініційована Анжелікою Рудницькою, співробітником Центру фольклору та етнографії ІФ. До акції щороку долучаються фольклористи нашого інституту. Разом із киянами вони на Алеї Героїв Небесної Сотні розвішують на гілках дерев паперових янголів, які були мовчазними свідками загибелі людей.

    Анжеліка Рудницька зауважила: "Моє серце гріє велика кількість небайдужих людей, оці сотні і сотні ангелів, які довкола, мої студенти, які грають народні поминальні псалми. І це не може не надихати робити інші особливі справи. Для мене дуже важливо, що люди приходять сюди не за прагматичними речами, а через цінні для них спогади".

    Під час акції студенти-фольклористи заспівали також народні псалми.

    У цьому році до акції "Ангели пам’яті", окрім України, долучилися Туреччина, Греція, Польща, Франція, Латвія. Кожен охочий протягом тижня може долучитися до акції.

    Відео - Валерія Попова "У пам'ять про розстріл Героїв Небесної Сотні. Ангели": https://youtu.be/G2PlXov6slY

    Категорії: 
  • Пам’яті героїв Крут

    Сьогодні, 29 січня, Україна відзначає річницю протистояння війська УНР із більшовиками під Києвом 1918 року. Сили «червоних» переважали майже у 5 разів: 800 проти 4 тисяч. Завдяки продуманій обороні бійці дали гідну відсіч ворогу. Відступаючи, пошкодили колію, завдяки чому відтермінували вступ до Києва військ Михайла Муравйова до 5 лютого. За цей час влада УНР змогла забрати цінності та документи та організовано відступити до села Гнатівка, що також під Києвом.

    Шевченків університет традиційно згадує події, учасниками якого були й студенти тоді ще Київського університету Святого Володимира, а також вихованці Українського університету та старшокласники гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Під керівництвом Андрія Омельченка вони формували студентську сотню. Бій тривав протягом 5 годин. Під час відступу були полонені студенти й гімназисти та офіцери, згодом вони були вбиті радянським військом, поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

    "Dulce et decorum est pro patria mori!" – із Горацієвої сентенції почав своє слово Михайло Грушевський на похоронах бійців під Крутами в березні 1918 року. Латинський вислів означає «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину». На жаль, сьогодні в Україні оборонцям знову доводиться віддавати за нашу безпеку та незалежність найцінніше – життя. Віримо, що настане перемога, а за Батьківщину будемо жити, працювати на її добро та процвітання.
    Слава Героям Крут!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Відбулося засідання Верховної Ради, присвячене вшануванню пам’яті жертв Голодомору

    У п’ятницю, 23 листопада, кафедра фольклористики Інституту філології на чолі з Оленою Івановською взяла участь в офіційному заході ВР України, присвяченому вшануванню пам'яті жертв Голодомору. Засідання відвідали студенти-україністи та фольклористи. Це могла б бути цікава екскурсія для першокурсників, однак привід налаштував на серйозний лад. Ще в кулуарах пісня «Свіча» Оксани Білозір нагадувала про історичні події 1932-33 років. Понад 20 країн уже визнали Голодомор геноцидом українського народу. Від 4 до 10 мільйонів людей не пережили ті страшні 17 місяців без зерня. Гасло цьогоріч: «Ми пам’ятаємо. Ми сильні».

    Засідання відвідали різні освітні й не лише заклади. Були присутні депутати Верховної Ради, перший Президент України Леонід Кравчук, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, міністр освіти та науки Лілія Гриневич, міністр культури Євген Нищук. Не оминули урочистого заходу представники конфесій України, Дипломатичного корпусу, ЗМІ, громадських організацій, діячі культури.

    Спікер ВР Андрій Парубій зауважив, що за ціле тисячоліття історії саме голод – найбільша трагедія українства. 7 серпня 1932 року ЦВК і РНК СРСР прийняли ухвалу «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності», цей сумнозвісний «закон про п’ять колосків». Виконувалася таємна інструкція, яку підписав Сталін. У ті часи посилювався тиск на українську інтелігенцію як на загрозу комуністичного режиму. Відбувалося тотальне нищення української церкви (зокрема, у 1930-ті ліквідовано УАПЦ). Інформацію про Голодомор блокували.

    «Правду повинні знати не тільки ми, а весь світ!» - переконаний Патріарх Київський та всієї України Філарет. У своєму виступі він казав, що є одним з останніх свідків Голодомору. Йому було тоді 4 роки. Він малим дивувався: врожайний рік, а хліба нема. Філарет згадував слова комуніста Миколи Бухаріна: «Хто володіє хлібом, той має владу». А хлібом володіли селяни. За переписом населення, до голоду українців було 85 мільйонів, а росіян – 65 мільйонів. Уже перепис 1939 свідчить, що нас стало на 20 мільйонів менше.

    Україну намагалися порятувати. Про це говорив у своєму слові Глава УГКЦ Святослав Шевчук. 24 липня 1933 року вийшов пастирський лист допомоги «Україна в передсмертних судорогах», його проголосив Андрей Шептицький разом із вищим духовенством УГКЦ. Почали надсилати гроші й харчі.

    Іще багато спогадів, подяк за допомогу пролунало з головної трибуни Верховної Ради. Зокрема, підтримку висловлювали конгресмен США Сандер Левін, заступник голови сейму Литовської Республіки Йонас Лесіс, голова групи дружби «Україна – Португалія» Рікарду Бешіга, Генеральний секретар конгресу українців Стефан Романів, директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

    Хвилиною мовчання вшанували померлих. І ніколи не зайве сказати собі: «Ми сильні». Адже українці таки вижили.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Олеся Наумовська, Олена Івановська

    Категорії: 
  • Ушанування пам'яті жертв Голодомору

    Четвертої суботи листопада традиційно Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-33 рр. Мільйони людей загинули страшною смертю. Ціле ненароджене покоління українців. Сьогодні не знайти родини, яку оминули ті події. Щодня вмирали майже 25 тисяч люду. На цілком спорожнілих селах була мітка - чорний прапор. Нехай нині не повторюється те, що Василь Барка у своєму романі "Жовтий князь" називав "цвинтарем, який ворушиться на сонці". Нещодавно Україна згадувала початок Революції Гідності, і скоро вшановуватиме п'яту річницю розстрілів на Майдані в Києві. Однак варто пам'ятати й про давніші трагедії, аналізувати історію, аби ніколи не допустити повторення масових винищень.

    85 років минуло від тієї страшної зими. Це була спланована акція ЦК ВКП(б). Запалімо свічку пам'яті та хвилиною мовчання вшануймо наших предків.

    Категорії: 
  • Патріотизм і хоробрість 19-річного юнака

    Уже 4 роки поспіль 3 жовтня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувається зустріч пам'яті кіборга Скельда – Святослава Горбенка. Коло іменної аудиторії, названої на честь Святослава, щороку збирається громада Шевченкового університету, серед яких директор Інституту філології Григорій Семенюк, заступники, викладачі, студенти, представники Ради ветеранів КНУ, військовослужбовці та звісно батьки Святослава - Сергій Олександрович та Лариса Вікторівна.

    Історія Святослава Горбенка - це приклад героїзму, який не вимірюється віком. Він пішов на фронт добровольцем, залишивши позаду кар'єру перекладача. Його історія вже переповідалася неодноразово, проте нині стали відомі деталі бою, під час якого загинув юнак.

    У ніч з 2 на 3 жовтня під Донецьким аеропортом відбувалася ротація наших захисників. Скориставшись ситуацією - перегрупуванням наших воїнів, терористи спробувати віроломно атакувати Донецьке летовище. Спочатку вони розгромили перший пост, взяли у кільце 7 спецназівців, 2 із яких загинули. 1-а штурмова рота 5-го батальйону ДУК “Правий сектор”, серед учасників якої був і Святослав, витягли спецназівців. Ворог не зупинився, він почав обстрілювати наших танками. Осколком танкового снаряда було смертельно поранено Святослава. Йому було лише 19. Його фронтова дорога коротка, але вона є прикладом жертовного служіння Батьківщині. Доброволець Скельд разом з побратимами тримав українське небо у тому пекельному аеропорту. Це був час, коли виснажені українські воїни відійшли на ротацію, а нове поповнення, яке прибуло обороняти термінал аеропорту, ще не зовсім орієнтувалося у бойовій ситуації. Залишалася лише група добровольців, які швидко реагували. Саме від тих страшних подій 3 жовтня з'явилося слово – кіборги. Святослав із побратимами були першими кіборгами - "осінніми".

    Герої не вмирають, адже вони й надалі присутні у нашому житті, у нашій пам'яті. Як зазначив батько, нехай гине ворог, а наші воїни повинні повертатися живими з воєнних доріг. Нехай Святослав стане останнім студентом Шевченкового університету, який загинув за Україну. Адже студенти - це еліта країни, вони мають жити і розвивати країну, а не воювати.

    На організованій зустрічі говорив Голова ради ветеранів Інституту філології Сергій Янчук, воїн-доброволець і викладач Інституту Денис Антіпов, слово попросив і колишній воїн, психолог Олександр Ткаченко. Він переконаний, що такі солдати як Скельд – особливі люди, які на передовій кажуть: “Ми не маємо права загинути, бо не буде кому захищати Україну”. Слово взяв і присутній викладач історичного факультету КНУ Олександр Надтока, який також у 2014-2015 роках захищав Україну в складі 79-ї бригади. Він зауважив, що війна – жахлива сторінка в історії кожного народу. В українського – є сторінка про подвиги кіборгів… Але це не основне сьогодні. Головне не підвести тих, хто поклав свої життя відбиваючи наступ ворога. На мітингу-реквієм виступив також викладач японської мови Хіроюкі Егава, у якого навчався Святослав Горбенко. Серед присутніх був і американський журналіст видання “The Daily Signal” Нолан Петерсон. Американець знає, що таке війна, втрати – воював в Іраку, у складі спецпризначенців. Нолан Петерсон сказав, що такі воїни, як Скельд, є взірцем для суспільства. Українські воїни на Донбасі захищають не лише свою Батьківщину, а й увесь світ від російської загрози. Зауважимо, що американський репортер написав статтю про Святослава Горбенка і вона була обов'язковою до прочитання в американських школах. Як зауважила світова спільнота, історія Скельда - це приклад свідомого патріотизму і хоробрості.

    Олександра Касьянова, фото Валерія Попова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to In Memoriam