In Memoriam

  • Низько схиляємо голови і молимося за упокій світлої душі Тамари Козловської

    Колектив Інституту філології з глибоким сумом повідомляє про те, що 8 листопада 2020 року на 67-у році життя від ускладнень, спричинених хворобою Covid-19, померла кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації Козловська Тамара Петрівна.

    Щиро розділяємо невимовний сум і тугу її близьких та рідних. Добрий і теплий спомин про Тамару Петрівну назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив, поважав, кого вона навчала... Низько схиляємо голови і молимося за упокій її світлої душі.

    Категорії: 
  • Вічна та світла пам'ять Олександру Григоровичу Астаф’єву

    29 жовтня 2020 року відійшов у вічність поет, літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Олександр Григорович Астаф’єв.

    Народився Олександр Григорович на Тернопільщині, в сім’ї репресованих. Закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові (1980) та аспірантуру при Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України. Був завідувачем редакції видавництва «Каменяр» у Львові, кореспондентом газети «Зірка», викладачем кафедри української літератури Ніжинського педагогічного університету (1986–2001). У 1999 р. в Інституті літератури імені Тараса Шевченка захистив докторську дисертацію. В Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2001 – професор кафедри теорії літератури та компаративістики, а пізніше – кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості.

    >Олександр Астаф’єв – знаний фахівець у сфері теорії літератури і компаративістики, учасник багатьох міжнародних форумів і симпозіумів. Він видав 10 монографій і наукових книг, упорядкував 7 антологій і хрестоматій, опублікував близько 400 статей в українських і зарубіжних журналах і наукових збірниках. Був членом редколегії багатьох наукових часописів. Лауреат кількох літературних премій: імені Бориса Грінченка (1995), імені Михайла Коцюбинського (2001), імені братів Богдана та Левка Лепких (2009), міжнародної премії в галузі художнього перекладу імені Остапа Грицая (2009). Член НСПУ (з 1992), член Міжнародної асоціації україністів (1996). член Міжнародного Пен‑клубу (2013), Відмінник освіти України. Під його консультуванням і керівництвом захищено понад 8 докторських і 12 кандидатських дисертацій.

    Олександр Григорович написав близько 10 поетичних збірок. Поетичні твори Олександра Астаф′єва перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, болгарською, російською, білоруською, грузинською мовами, вони увійшли до багатьох збірників та антологій. Написав також книги памфлетів, був упорядником антологій, хрестоматій та епістоляріїв. Олександр Григорович перекладав з французької, німецької, польської, чеської, болгарської, російської мов.

    Колектив Інституту філології висловлює щирі співчуття рідним Олександра Григоровича, всім, хто знав цю прекрасну і добру людину. Помолімося за упокій його душі! Вічна та світла пам'ять Олександру Григоровичу Астаф’єву.

    Категорії: 
  • 6-ті роковини загибелі Святослава Горбенка

    Щороку у жовтні Київський національний університет імені Тараса Шевченка вшановує пам'ять юного хлопця, студента-японіста, який загинув під час захисту Донецького аеропорту, "кіборга" - Святослава Горбенка. Цього року вже минають 6-ті роковини від дня його загибелі. З нагоди цього 6 жовтня 2020 року до аудиторії, названої на честь Святослава Горбенка, прийшли батько Сергій Горбенко, директор Інституту філології Григорій Семенюк, його заступники, викладачі, співробітники, студенти, представники Ради ветеранів КНУ, військовослужбовці. Уся філологічна та університетська громади загалом знають історію Святослава. Однак щороку, стоячи на мітингу-реквієм, кожен з присутніх не може стримати емоцій, бо болить душа, за те, що у такому юному віці, у свої 19, розуміючи силу ідеї та відповідальності, він загинув, захищаючи свою державу. "Вшанування пам'яті тих, хто поклав життя за мир у нашій країні, є не тільки свідченням їхньої пам'яті і слави, а й нагадуванням того, що ми маємо знати наші національні цінності та гідно їх захищати. Ми маємо усвідомлювати, що ми - українці. Вічна пам'ять Святославу й усім героя, адже завдяки їм живе наша нація", - сказав директор Інституту філології Григорій Семенюк на мітингу-реквієм.

    Зі сльозами на очах, згадуючи 6 жовтня 2014 року, Сергій Горбенко (батько Святослава), зауважив: "6 років тому у цей день нашій родині повідомили, що Святослав загинув. Тоді у нас перевернулася душа. Тому число 6 є трагічним для Горбенків. Однак, сьогодні, мені приємно, що у такий сумний день я стою коло іменної аудиторії нашого сина, що у садку Інституту філології посаджено меморіальну сакуру на честь Святослава. Мені приємно, що про нього знають не тільки в Україні, а й за кордоном. Адже завдяки цьому він серед нас, він живе. Інститут філології й Шевченків університет загалом першими визнали Святослава як "кіборга". Тому щиро дякую усім. Ви підтримали нашу родину".

    Слово на мітингу виголосив і Денис Антіпов, викладач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Інституті філології, який теж добровольцем пішов у 2014 році захищати нашу Україну: "Цей мітинг є нагадуванням, що ми не маємо права поступитися ворогові, бо вже заплачено найціннішим - життям юних воїнів. Вшановуючи пам'ять Святослава Горбенка, ми вчимо молодь усвідомлювати важливість національних цінностей".

    Насамкінець мітингу присутні поклали квіти поклали квіти коло аудиторії та меморіальної сакури у садку Інституту філолгії.

    Герої не вмирають!

    Фото Валерія Попова, текст Олександри Касьянової

    Категорії: 
  • Вічна і світла пам'ять Ярославу Богдановичу Олійнику

    Непоправна втрата спіткала Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Пішов із життя декан географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Ярослав Богданович Олійник.

    Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка - офіційна глибоко сумує з приводу втрати і висловлює щирі співчуття рідним, колегам і друзям Ярослава Богдановича.

    Вічна і світла пам'ять Ярославу Богдановичу! Він назавжди залишиться у наших серцях!

    Категорії: 
  • 102 роки тому відбувся бій під Крутами

    "Я лежав і бачив очі Карі, сині, голубі. Як квітки цвітуть, сміються, Ні сльозиночки тобі. Оточив нас дужчий ворог, Покосив усі квітки..."

    Рядки Олександра Олеся, як місток у часі, ведуть нас на понад століття в минуле. Перед очима постають ці юні хлопці, чиї серця сповнені любові до життя, надій на визволення й перемогу. Незалежність України була відновлена не одразу, той шлях мусив тривати ще довго... Про це не знали юнаки під Крутами. Серед учасників бою були й студенти Київського університету. Вони захищали Київ від червоної банди Муравйова.

    Щороку студентство КНУ разом із викладачами й адміністрацією вшановує пам'ять загиблих покладанням квітів до Пам'ятного хреста на Аскольдові могилі. Цього року з нагоди Дня пам'яті Героїв Крут Мистецький салон організував концерт симфонічного оркестру Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра. Тож запрошуємо 29 лютого 2020 року о 17.00 у Мистецький салон КНУ. Вшануймо юнацький запал та гостре відчуття справедливості крутян! Завдяки таким захисникам Україна міцна й незнищенна - тоді, сьогодні й завжди.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Вшанували пам'ять героїв Другої світової війни

    6 листопада 1943 року Київ був звільнений від нацизму. З нагоди 76-ої річниці визволення столиці від загарбників відбулося урочисте покладання квітів до Пам'ятного знаку викладачам і студентам Київського університету, які загинули в боях Другої світової війни. У церемонії взяли участь представники всіх структурних підрозділів Університету на чолі з ректором Леонідом Губерським. Від Інституту філології вшанували пам'ять захисників заступники директора Сергій Скрильник, Катерина Білик, Людмила Смовженко, Святослав Шевель, голова профбюро Інституту Валентина Миронова, студенти та співробітники. На заході були також члени Ради ветеранів Університету.

    Фото - Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Його вчинок ми не маємо права забути, бо завдяки таким героям живе наша нація

    3 жовтня у 5-ті роковини з дня загибелі Святослава Горбенка, студента-японіста, який захищав Донецький аеропорт, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся мітинг-реквієм, у рамках якого посадили меморіальну сакуру у садку Інституту.

    Історія Святослава Горбенка - це приклад героїзму, який не вимірюється віком. Він пішов на фронт добровольцем, залишивши позаду кар'єру перекладача. Про це знає кожен в Шевченковому університеті, адже одна з аудиторій в Інституті філології іменована на його честь, найкращі студенти-сходознавці отримують стипендію імені Святослава Горбенка. Окрім цього його ім'я носить і Студентська гвардія КНУ, учасники якої гідно продовжують традиції студентів-звитяжців Київського університету.

    Незважаючи на це, щороку у жовтні увесь Університет вшановує пам'ять юного хлопця, який віддав життя за наше мирне майбутнє. "Його вчинок ми не маємо права забути, бо завдяки таким героям живе наша нація", - зауважив на мітингу в.о. директора Інституту філології Сергій Скрильник. "Коли ми садили сакуру, була тепла погода. Це є свідчення того, що від її споглядання у душі кожного буде тепло, а у пам'яті - спомин про Святослава", - продовжив Сергій Вікторович.

    "Подвиг Святослава є дороговказом для нас, прикладом свідомої громадянської позиції. Саме такі якості мають бути у всіх українців", - висловився голова Ради ветеранів Інституту філології Сергій Янчук.

    Слово на мітингу виголосив і Денис Антіпов, викладач корейської мови в Інституті філології, який теж добровольцем пішов у 2014 році захищати нашу Україну: "Святослав пішов у 2014 році, у критичний момент, коли потрібні були жертви таких людей - самовідданих. Наразі боротьба триває і йти на компроміси з ворогом ми не маємо права, бо вже заплачено неоціненним - життям. Тому мітинг є нагадуванням, що ми не маємо права поступитися, а наш шлях - йти вперед".

    Відкрив меморіальну пам'ятку коло посадженої сакури проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров та викладач Денис Антіпов. Під час мітингу-реквієм молитву заспівали учасники "Роксоланії".

    Ушанувати пам’ять Скельда (позивний) прийшли заступники директора Інституту філології, викладачі, співробітники та студенти, представники Ради ветеранів КНУ, військовослужбовці. Насамкінець мітингу усі присутні заспівали Гімн України.
    Герої не вмирають...

    Відео - https://youtu.be/Eh072agnWgM

    Олександра Касьянова , відео - Валерій Попов, фото - Юлія Кузьменко.

    Категорії: 
  • Світла пам'ять Ярославі Шекері

    Колектив Інституту філології з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату – передчасну смерть доцента кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, кандидата філологічних наук, відомої дослідниці і перекладачки китайської поезії, талановитої поетеси, члена Національної спілки письменників України, мисткині, чудової жінки, турботливої матері і справжньої патріотки нашої Батьківщини

    ЯРОСЛАВИ ВАСИЛІВНИ ШЕКЕРИ

    У цей скорботний день щиро розділяємо невимовний сум і тугу її близьких та рідних. Добрий і теплий спомин про Ярославу Василівну назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив, поважав, кого вона навчала... Низько схиляємо голови і молимося за упокій її світлої душі. Відспівування відбудеться 19 червня об 11-30 у церкві Миколи Притиски (вул. Хорива, 5а), церемонія прощання – цього ж дня о 13-00 у траурній залі Київського крематорію (вул. Байкова, 16).

    Категорії: 
  • Відійшов у вічність Юрій Мушкетик

    6 червня обірвалося життя письменника-шістдесятника, класика сучасної літератури Юрія Мушкетика. Юрій Михайлович мав особисту історію, пов’язану з Шевченковим університетом, адже вчився в цих стінах. У 1948–1953 був студентом філологічного факультету Київського університету, наступні 3 роки – аспірантом при кафедрі української літератури, а пізніше став професором. Його дебют у літературі не забарився: 1954 року вийшла повість «Семен Палій», згодом і романи «Гайдамаки», «Яса», «На брата брат», «Останній гетьман» та інші. Знайшов себе як редактор: очолював журнал «Дніпро». Із 1986 по 2001 керував Національною спілкою письменників України. Письменник був одним із найпопулярніших авторів української прози. Став одним із засновників спеціальності «літературна творчість» в Університеті.

    Юрій Мушкетик не раз був почесним гостем Інституту філології: 2009-го року Університет був співорганізатором Міжуніверситетської наукової конференції до його 80-річчя, у 2014 році в стінах Інституту відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 85-річному ювілею письменника (матеріали конференції опубліковані окремим виданням).

    «Сплять монархи труда. Зріє черга велика
    До незайнятих тронів крізь думи густі.
    Підмайстри мого віку!
    Я ваші ридання покликав,
    Щоб на цвинтарі чолами підрости…»
    Іван Драч

    Колектив Університету глибоко сумує з приводу такої втрати і висловлює співчуття рідним, колегам і друзям Юрія Михайловича.

    Категорії: 
  • Лекція історика Гульнари Абдулаєвої

    17 травня у Центрі кримськотатарської мови та літератури відбувся пам’ятний захід, присвячений 75-й річниці депортації кримськотатарського народу.

    Гість заходу – відомий історик Гульнара Абдулаєва виступила з лекцією «Передмова та наслідки депортації кримськотатарського народу» і розповіла про передумови та складну долю кримських татар під час та після депортації.

    Гульнара Абдулаєва закінчила історичний факультет Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Працювала головним редактором молодіжного психологічного журналу «Індиго».
    У 2005 році була нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. У 2008-му вийшов історичний роман Гульнари Абдулаєвої «Шагін Гірай», у 2012-му ‒ книга нарисів «Золота епоха Кримського ханства». Гульнара Абдулаєва ‒ автор наукових робіт і численних публікацій в ЗМІ, ведуча й автор історичної програми «Алтин Девір» («Золота епоха») на телеканалі АТР.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to In Memoriam